автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.06
диссертация на тему: Грамматическая природа и стилистические особенности вопросительных предложений в казахском языке

Полный текст автореферата диссертации по теме "Грамматическая природа и стилистические особенности вопросительных предложений в казахском языке"

РГ6 ол

2 Ч ДВИй®5™ ИЮВИИИМ ТЮТЯ ПИШИ АКАДЕМИИ

^ А.БаЯтурсынов атындагы Tiл бл!К1 институты

Колжаэба кукыгынла

даУСАКИНОБА ШРШ КШДХЩЦЗЫ

КАЗАК Т1Л1ВДЕП СУРАУЛЫ СШЕЧН1К ТАШГАТЫ ЧЕН СШШПШЩ ЕРЕШЕЛ1КТЕР1

Маманднгы - 10.02.06 - Турк! тхлпер:

'Тилология гшпаддарьиад кандадаты гнльвжг дэрежес1н алу уш}н лайынлалган диссертациянын

АВТОРЕФЕРАТЦ

Алматы, 1994 жая

Кумыс А.Бай^рсынов.а^шаг^.Уч1 «<Ия1и1 ^стдеутынын Грамматика бел!ы1нде орындалада.

Гылдан жагекш1лэр} - филология гыльыдарьшыц' кандидаты,

. проДйссор ¡Э.Хасенов^

филология гылымдарынын докторы, профессор Ц.М. Есенов.

Ресми оппоненттер - филология гылымдарыныц докторы, профессор Т.Сайраыбаев. филология гылымда^ыньщ кандидаты З.М. Баз ар бае ва.

Кетек^ уйым - Абай атындагы Алматы мемлекетт5к . университет! •

Диссертация коргау 1694 жклгы £.1

сагат-^-ГС' КРУГА-тщ А.Байтурсынов атаидагы 'Нл б!лй«1 -

институты жанынцагы 10.02.06 «- ТуркГ?1лдер1 мамандыгы бойынша филология гылшыныц доктрры дарвжес!н алу уш1н диссертация коргайтын Д.53.38.01. мамамдакдырылган кенестщ мажШс1на>е коргалады. . • , .

Мекен-жайы 480021, Алматы каласы.Курыангазы кешес1, 29.

Днссергациямен КРУГА -нщ Орталык гылшк к хтанханасында /Алматы, Шевченко« 28/ташсуга болады.

Автореферат 199,? «ылга £1 ^а'^п^сгг^С^-^-таратылды.

Ыамандандирылган кецест^ гыльм хатдасы, филология пшмдарыныц докторы

ЭДунхсбеков.

етшстщ жлы сшш .

Тіл білімі гадамдарл тілдіц .эр тїрлі салаларлн /фсиетака, леі<сикология,морфология/ царастарунен бірге синтаксис саласика да кеп кон і л аударган. ,

Ндзаі; тілінін рраммаоткасы,ошн ішінде синтаксис саыси,1&--зан револпциасьшан бурш да серттслген болатан.Ллпйрй бул ксзде гі зерттеулер гылыш дэрежеге когерїле алган жок.ЗзртюудДн мундай сипата тек Казан револпциясынан иейін ram туркологиялыц ілікнін. дацуы нэпе ултадц надрларлизДОН иига бастауш/ск стек ала Cía стада. ^ .

Нззац тіл білії/інде синтаксис саласышц jnavyura. едгухр y лес цосцан ipi т>ашк-дингвисг А.Байту рот но»*проф.К.КуСаноз,С.Кииба-еЕ,!!. Сауранбаев,Ц. Еалацаев,Э. Хасеков,Р. Зніров,т. б. енбизстсрін атау^а болада.

Казагс і і лі ні ц еинтиксистік цурдлысы алгашнкдд аилы Чгрде зерттелді/згяП сойлем-М. Балацсев, з^уртлас сейлем-И. Сауранбаев/. Б/гінгі здеби 'гіліі.'іздіц дацу царцышн ссепкс 8леак>осындай мл-ш сейг.ви синтаїссисінін ішіксн арнайи зергтелуге іурардіцтай кеп-теген"капталы глйпар.вд да шга борстіні сезсіь.Сошц бірі-су-раула сойленнін та Сі! ^ а та. С ой ле кн і н бул caou/К. Губанов/ оде tv. ті— лімздін цолдашсында длуак ттрлі фізі’еттс жумсаллт.айтушнын sp кацда коніл-иуйін білдіреді.

Сурруга сойлемді зерттеу ба риси к да бап^араньш.?з-цазац тіл білі мі іще бул свйлемнін тол^ зерттелі/егеядігі.

g/ш стан «огазхшілга.Вул тофгрыпзи ариайы зорттеу сб”ектісі егіп алуышздац багад себеСі-назац тілікдогі сураулл сейлсмкіи табигатан оіфллцтар мен озф цуралда рында зцгімг» болгвшьйи,кумі бугінге дейін оган ірзметі мен стильдік ерзкселіктері зздар-дан здс цаліп кеаді. ., '

Сураут сейледаін стлистакаям; ерекшелігі дегенде, біз оныц ар сгальдегі цолдакылу шілігін копте ген шгаркалар бойыта талдай отарні,олардын зандалщтарш еалісшра к,арзу ногізінен шцтне;. Мунда біз ^арасшр’вк суроу ттрлерінін эрх^айсышшн взін-дік сипати брр.Орпн цоса олардан эр с та льде ер ї;олай цолдошдуы сураулы сейлемді зерттеу Сарисинда (Зарита ашлла тусті.

Біз салыстыра зерттеген сурау етрлері,негізінен,яяі цолдаш-< латан болап иьіцта/ІІТ-тарауди караныэ/.Б^лардан ішінен годальда сурацта коп і/агинальї.їр’Ш іптей бірнеше сугй^ турлеріне ие бо-ладо.шселы: тандану .куі'ендану.вкіну.суГспіу т.б. магынасындагы сурацтын барін бір гака мода льда сураіеда жатцызамлз.Осы сурац-тардаи барінін озіке тэн ереккеліктері боладу, олардан эрцайсысы бір-бірінен езінін хасалу зколдарл тен ииюнациясы ардаш.свй-лемдегі іріаметі.счильдік цолдадастагы їй і лік норма ларі арцяял ашрагала алада.Осишн бері: сурау лі сой леї-тин яак-зшкга зерт-телуі.ошн стильдік колдашстарін айцынд&у ,грэм.®тикалщ табига-тана боса назар аудару-иушсшн юшздаліпан таштап турада.

Зарттеудін мвцсата №н иіндеті. Еушстан негізгі мацсаты-ца-зац тіліндегі сурпуді сойлекяіі? зерттелу таріхина шолу жасап, ошн їсуіьільіььі ген се канта ка сын ашу.Діссертаїріяда ал^а цойгян мацсет^а орай текенрегідей міндеттерді шешуді царасиірошз:

І.Казац тіліндегі сураули сайлеинін табигете туралн айталран пікірлерді саралоп.оган тотц толу жа сап, сурау лг сейлемнін та-бигашн вшу.Оураулы сайлемнін гасалу колда рш, я^ни сураул! сейлем жасауга кадасагьін грашатакашц тзсілдерді ашцтау/сурау есімдіктері,сурау шылаулары,сурау магынэда одагай,кыстарма,мо« даль сездер/,таза интонация артілі жасалатан жолдарм айфіндал, оларра ГЕКе-изке толдау гкасау.

■ s

2.Цазаі{ тіліндзгі еураулы сейлеі/нщ турлерін /классификация-оін/ акызугап.олардщ эрцайсысын яеке-жеке талрау.Сондай-ал; олар-д>ш цьізі’етін,цурид!мдіц таптері ven сегантико-сиитаксистік içypbt— лыстарин аншдоу яеке осы сейлемпн семантако-сталистикалыц ерек-шеліктерін айь?>ін;ап,олардан эр турлі стальдегі/сойлеу.кернем-вде-биет^ыяами/ цолдашстарин.отілік норі/аларлн салістару.

3.Сураули сейлеї/ніи касалу колдарындагы граматакалэд іасілдер кєн оган ^аоыста таза интонацияга байланысты киналган катешалдар-га окспериі’ектзлда баПцаулар ге к чорыгандалар ?касап,жушсглін varç-савдн айирндай тусу.

Зертт^_^шшщн_і/етодтаіи_^ен_штсд£ащащ.Кушста лингвистика л>щ і/етодтар і/ен тзехлдердх.тарики-салкстарл/алы.этаг/ологиялш? г.'егодтарда,сон^ай-ак ретіне це рай сандіц-стаоистикальїц тетодтард.і цолдандиц.

Теори.ялыц туртыдан гушсіи »азуда її. М.і.:е лїораксниґі,А. 1,1.їїєшковс-кий,А.Н.1СЬкокоз,А.Н.Еаскаков,Э.Н.Куркахакова>Н.У.Туркбенбаев,ЭЛа-сенов,Р,С.9мі?ов т.б. еиСехтеріне суНєидіх. •

Зерттєу ггушсышн негізгі базасм - цазац казушларьіньщ шрарка-ларыган алингэн тсалдар.Зсіресе А.Байтурсынов,Б.МаЙлин,Й.АйУлуыгов, І1^езов,Х.Есенканов,Г.№-сірепов,М.І.!агауин т.б. иыгаруаларын бос-шяща алдац.Сошмен. бірге кейбір иектеп оцулыцгари f.'єн газет-жур-налрардая' да матеріалин пайдаландиц.Ссиндвй катері алдар кегізінде cypayju сойлекгє байхашсти 8000-га жуиц шсалдардан картотека цо-ры жасалді.

Еушсшн гылдя яанйдыгн.Диссертацияда казац тіліндегі сурауш

сейлекніч гракуатакалиц ерекиеліятері,яасалу жолдары мен гщатк-

t

дії; таптерініи зандшз^арн ай^індалда.Сураулл сейлемнін зкасалу гсолдарзн тарші -с алы с ш р*аи яолион зерттау нзталвсінде о?ан се-

мантикалич талдау касалдо.Теоряяльщ пайьшдеуларра сігйене ошрш, сураут сейле;/ніц г/рлері ашцталда-Сураула сейлемніч семанікко-стилксзикалич ерекшеліктеріне баса неніл белішп,о?ан баЯлашсш ахгаш раг статастикадач «ішливдер касалда.

Я>ШІ£2ШІ-Ї£2Щ8Ш^2ЇЇ2^Е&Е2ЇЇЇ£2Ї2_Ї!!ШІ*%Л ::;УІ,Ь!С отркх тіл-дерініи тартхи-сальїстарг/аш гра іл/ати каси на, ка за:; тілі стилпстика-снн окмту ген дерттеу бер>ісана улєсін посада.Зерттеу барлсиндарн япгргізілген окспериконтелді байцвулар кен чорішнд«лар,сурауш сей лем турада айталган ойлар цааіргі чазач тілі кен теоргщльщ курстардз онутуда гнлнми-практакадщ жаг-інан езіндік улєсін цосар дєп ойлайшз.Белгілі бір сурач тгрлорінін стальдік чолдашстар да осі жушстан практиками кзнін ацраріип туррандай.

Куш стан - ярр' я лашш. %шстан негізгі уазмуш мен те би стер і 1990—1992 яилдар арасинда вл-вараби аімндагм Улттнч Казач кемле-кеттік ушверситетінде Кас гальшдар кен іяшандардок вузаралич кон$еренциясинда /Ал.\яти, 1990/,Казахстан Республикасн їлтіин ї^-лші Лкадєшяси.А.БаЙтурсьїков атаидагн Тіл <5ілімі инстатута І-Егк ¿ледачіш; кої^вренцияда "Туркі 2>окетика-90" /Алмати, 1990/, Рєспубхикалл; гьілдиі кон$еренцияда/Ачт®бе,Т99І/ кане швт тілдер псдагогикадач кисте ту тиши чазач тілі жене калш тіл білімі ка-федрасннда баян^ашп, телі$іланді .Дїсспртаципшц таьуриба бойнкпа купі бугінгс дейін автор тарашнан алта пацала гл{ьіч керді.

й<ссертацияшн чутьіжсн.&ссер'гация кіріспе,уш тараудан ¡кане чоінчиндадан турада.Оген коса пайдалашлран едебиеттер кен ч°-самаалар тіаімі берілген. '

Ззрттеу ауиіад таі^ра<&шн:вжнуи,(ш№іздальігн,зерттелу здіс-тері кірісподе айталаді.Сошмен і;атар сурауда сейлем тураш ай-імлган кейбір пікірлер де свз .болада.

Ндзац тіліндегі сураулы сойлемдер.басца тілдердегі йияцш.бір

нарсені ашцтау уііін цойнлган сураіда иіндетті турде тут к у ту

мацсатамен ай-млада .Сураулы сейлем цойылган суравда тоді?; жауап

берілген кезде гана ез нерінісін табачын боладл. Нейде цойылган

сурацящ жауапсыз чала-шн кездері де ушрасадл. '

Сураулы сейлемнін’турлері.ягни су ран; турлері/сшьщ, альте рнатяв-

ті,ашцтауш,я»тек,шдальді,їфрсьі,ріторикальщ,турткі/ дталогтац

об'ектілері больш та&іладі .Екі немесе бірнеше кісі сейлескенде

диалог пай да боладл.Онсыз діалог пайда болі/айда.

І-тарау.Казан тіліндегі сураулы сейлекнін зерттелуі жайынан.

Казац тіліндегі сураулы сейлем гайындагы алгашз^ каглукатга Ца-

зан революциясына дейін иарыц керген ен-'їектерден кездестіре ала-

шз.Алайда цазац тілінін тол табігата бул каеєледе А.Байтурсынов* 2

пен К.Кубановтьщ ецбектерінен керініс таптьі.Олар.негізінен ал-ганда,бул сеПлемге ангцтака беру йен шектелген болса.одан кейінгі зертгеулерде ошч жасалу жолдарз кен иитскацияси сез етіледі.

Сошкен бірге сурауда сейлеиге цойилашн біркеше сурац турле-рі аньщталіп,ошц магнналд турлері де сараландц.Алайда ошндай зєрттеулерге царакастан куп і бУгінге дейін осы сейлеі.ніц щзие-ті кен стальдік ерекшеліктері казардан тас і^алнп келді.

Еалш тіл білімі лингвистерінін, єибектерінде сурауда сейлеадіц ер турлі лексико-граіл/атакалінс тесілдер арк^ільї жасалатандаго керсетіледі.® •

1.А.Еайтурсинов.Тіл тагьииьи.Ллмавд,І992.

2.Йубанов К.Каза^ тілі яеніндегі зерттеулер. Алмати, 1366.

3.Нурмаханова А. Н.Типи предложения по модальности и интонации в

торнских языках.Автореф.,дисс.~д-ра филол.наук.Ташкент, 1566; Шевякова Е. В.Интонация вопросите льшх предложений в английском языке:&сс...канд.филол.наук.М., 1954, т.б. . ‘

І

Казац тіл білімінде де осы сияцта жекелеген енбектер бар.Сон-

гай-ац олар орайына карай басі;а да кейбір енбектерде козгала ке-

.2 те^.і. .

Калпы сейлеудер аЯетду к-ацсатана і^рай ха барда, лепті, буйріцта, суряульт сейхеидер болт тортке белінеді .Сошн ішінде сурауш сей-лєуніи бпсца сейлем турлерікен ейтылу і/азкушна карай да.касалу жолддрлна к,ерай да езіке тен ерекшелікгері болода.Сурзулі сейлем Солу тій кіндетті гурде граі/катакалш; белгілер/суроу есігдіктері, сурау шлау гарт, интонация т.б./болум шарт.Осындой грамуанікадак тесілдердіц цатысуинын ср^асында цойшмш сураіда жауап куту ї/оі;— сатьшен айталтн сой леї/, сурауш сейлек бошп таСЬлади.

Казак тіл білімінде сураулы сеіілегнін зерттелу бартсы ошц ш-салу жолддрл ген интонациялкк белгісіке гана негізделген.Еул ку-місгач ереміелігі сол-сураулы сой лем гутас турде зган-какты кара-лып зертте леді. Сурау лі сейлегаін тартхкна полу, ошц жасалу колда-ры.интонациясына байлашсты эхспернгенгалда байкаулар ген корттын-далар, сурау ш сейлемді к ла с си фи ка ця я гау, о ла р дщ сейлемдегі аткара-тын кмзкеті.стилистакалщ ерєкшеліктерін цэрастыру-осы жушстын баста маселелері болді. . ’ .

П-тат&У. Сурауш сейлегаік яасалу жолдары.ЭДазак тілікдегі су-раулы сейлемніц ерекшеліктері-ондаги грапатакалыц тесі л дер кен иитонациялиц белгілер артілі згас&луи.Б/лар сейлекде сондай-ак сурау кагынасын білдірудік тасілі де болип келеді.

І.Туркбенбаєв Н. У. Интонация простых вопроси те ль ндс предложений в казахском языке:Автореф.дю...канд.филол.наук.Алматы, 1966; Есиркепов Е.Структурно-семантические особенности встречного вот-роса в казахском яэыке:Автореф^дисс...канд.филол.наук.Алматы,1990; З.Эмхров Р.С.Синтаксис казахской разговорной речі. Алматы, 1982; Серталиев Ы. ,Айга&ілов А.Кулкенова О.Казіргі каз&К аде би тілі, Алматы, 1991.Исаев С.Каза^ тілі.Алкай, 1993,т.б.

№;ндагм_ггаіл'атакал£2 аї5222Р томєидегідей боллп ке.педі: І/су-

рау есімдіктері,2/сурау ¡шлаулари,3/сурау кашнасші туш з.э. пін

одагайлар:- э,ау,апъ’.р-ай,яшрау т.б., 4/сурау гагыналл і?лстаруа

еэпдер:кене,с1рэ,елде ак’ал не,5/сурау ?/агыь;а;\: і/ораль создср:бо-

лар,ішгар,муі/кін,бзлісік.

Сураулі сейлем яасауда сурау есіг?діктет>і айкрлцва адізго'гсе ио

болэды.Сурау есікдіктері затгар мзн і(убьіл>істард>ін атан,самій,са-

пась!н,ь’9кенін,ігезгіліи,аі'алин таги баск;аларл!і білу уа^сатанда аіі-

талатин создер.Олар ар^апан оздерініц талобика їйлес берілген

. ... т

яауап еоздор ар:фільі смрі ашытап,стсіндхрїлхп отарад.і~.

Сураулы сейлег/ніи лексико-граумтакалиц касалу аг/альша-ісіїд,

н2,і<андаі?,іі;ашагі,!(;аігіі:а,к;атальі^їьі ?.б. есімдік'іері ;ката.!ы.Сурау

ссімдіктх свйлеі/нін гаии интокациясы яебінесе хабарлы сейлеммен

ораЯлас зіехеді.Б/л сурау єсіг/дїхтерінінлексияй-сетніянаяїц ер-

екшелігіне,олардін о пан тзртібіне цатаста лексикадац екпін тусі-

ріліп айшлуина байланьїсга.

Сурау есімдікті сеЗле^дер^негізінен ой уазкушшч белгісіз бір

яагын ашцтал білу,айтушшї( тусікіх .’.'злігетін кекейоу таін кол-

даны ладу. -

Сурау есіь'діктерінін онікді турініц бірі-’'ке" жэне одак ор-

бігек сїоруалар/кз ліктан, нендей,нет.\'ен, ке^ып г.б./. ’7;о" сурау ес-

імдігінін' бул їуріке шягаулардзц /септік,тгуелдік,кштік/борі

де досылала:- Урлдта нги бар дейсі^,з?оЯкайгугнь-?/А.Еайтурсь:нов/.

- Бзйтерегін цуласа,огаи оршка агаш еседі.АйяаН келіц суалса,

непен толар есесі?/І.Есенберлин/.

"Ке"сурау есімдігі ”5^л,’е7істігікен тіркєсе долдашлт, сурау

Т.Ибатов А.Казаху тіліидегі есхмдіктзр. йтлологля гьглгшшц кандидата дереяесін ізденіп алу ушін аазылган диссертация.Алг/лаы, І963.І63-6. ’

есімдігі магынасын акгартада:- Шрагык-ау,бойшан і?айшм,сен не фіп журсін, торрай тебеге кблмей?- деп аузын сылп еткізді/Х.Ес-енжанов/. . '

Ук/іестік заія боПыниа "не фш" су pay єсімдігіндегі ’’н"дыбысы 'V-ra atl на шп, негь’ г, не г'Ы j,r о н, неги лд>г к, неги ласы к т. б. формаларда цолдршладл:- D/л негылгантунделеткен у,онащ?-деді манін кемпірім уттпай.езінін тата наган даун сымен/Т. Ахтанов/.

"Нероне" сурау есімдігі сойлеушініц ойн узілді-кєсілдіг ай-тихкай ,сыпаПишц білрірген ретте колдашлады:- Еалам-ау,ладан колдрлыц акєледі екен десек.нагашна тар тип к;ай т^а Сы сьщ, не ме не ?

/М. Срезов/.

ЗГушста кейбір сурау есікдіктерінін эпшологиясына да кеціл белініл.олардан туркі тілдерінде берілу жолдары салысмра зерт-теледі.Населен: "не "сезі рты з, цараца лпак;, цуш ^ тілдерінде-не,

азербайжан тіл інде -на, тїрікген, татар - кэыа, озбек-шка, еге лг і туркі жазба тілдерінде вд/чу,Уонрол--)оу,звенкі- ерак.кабардцн-чєркесте- сыт турлєрінде долдашлада.

Сол сиякта "кі».і'’с9зі туркі тілін^е кі ,хакас- кем, парсы, тз-жік- ки,кй,цьіргьіз,езбек,і^фецалітк,уйи>ір,туріккен,кабардин-бал-кар,азербайжан, татар тілдерінде - ким.дарашай-балкар- кикди .удмурт- кин.тува-іоік.шнгол^аСардан-черкес- хан турлерінде келеді.

Сурау лд евйлем жасаудз ш на рай сурау тдвуларл цолдашлада: "ма-ме,ба-бе,па-пе" жене олардл? фонетикалык вартнттарі:"ш-кі, гк-бі,пьі-пі" жене сурау кошкаш "гоЯ,ш-ві,шс’,дємеуліктер!.

Сурау да евйлемнін езі ойді ешл бермейді, басцашн ашунн керек крлада .Оураухы евйлек езікен кейін ашцтайтын евйлємді керек ете-

•“^'Біз сурау лік шлаулардац взін нагыз сураулы магына тудіратан жэне сураушц магынадан айырлшп цалатын пылаулар деп белеміз.

Алгаширлардан датарына жотарыда айтцан сурау пылауларыныч турле-рі яатаді.Бул далаулардыи єрекаелі'гі - олар диалогта да,диалог-сыэ да кездесе Середі:- Зрі СаЯларга деген алым-салыд ке€єйіп турган жод па даз:р?/С.1£удаиов/.

Ео^арзда сез болван шлаулар сойjsevjre интоиацияшн всерітен сутаулы^ кагннага ие болш отар.Ал єкді осы сурау пылауларшл сураульї^ уагинадан айырыллп далатан сєбептері де болада.

Сейлек cypaÿ иегыналы бол^ашен.онщагы айтылган ой екіші бі-реуден тауеп тілеі/ейтін болса.ондай с ей лем сурау лиц кагыкадан айирылада:- Біреу та ген бе деп.івікен "акесі урда і/а”дєп те ой-лап даль’п еді /М.буозов/.

Сурау шлаулара сейлемде біреудіц ку^эндангашн кеьясе тандан-г-ашн білдіру таіі: цолдашлганда.,сейлем нураулык уарынасык жогал-таді:- Ол дургырды неше кункен бері хультп тастагысы келее де щ-лынбай,беки тУскєнін акгаріп келеді.Ошса-'Набай екді сотдар бо-льгп далар va екек"деген дайгыси еді /Г.їїусірепов/.

Сейлеі/дє сураулнк катана жасайтик сурауяід сь’лаулардан цата-ріна >сй,ксй,ш,се-ші,шс”деї.'є^лгк'гєрік де ¡гаті^зашз.

••Шб-иі"деуеуліктері,нєгізінде,алрешк!і свПлекгє тікелей бір і/гсоле яайында соз дозгагакда жзке дралогта долдашлада:- Из, Дэркен ar0fveH ше? Налги з Асан ба, ден де ер болак.агакдай кен до бащн бо лам /М. срезов/.- Е.атпаганда пе?Согыс созыла берсе бізді де алады.Сол таін уйретсді де /С.ШаЯгерденов/.

"Ие” декеулігінін фонетикалац варіанта "ші" форк'асы да cefl-лекде су pay дід кагинага ие бо ладі:- Сен ертен келесін бе?-Сен-ші? - Келкеймін,-деді /Б.МїйлинЛ ' .

Той-дсй”декеуліктері квбішеа сейяеішіч соданда нане даратпа езздін алданда ке леді де»сурауш сой лем жасауга себін іигізеді:

- Барі дузу гой »Исфахан, тек кеніи voKTeÖive кауап беру і цажет цой?/Ж.Модагаяіев/.- Шлтагын бор гой,килтаг>нч?8зі бірац корцар еі/ес/Г. Мустефин/.

Сураулі сейлем иасауда ке»/екші сездерге елеу^і їдьізмет аті^ара» так сездер бар. Он/ай сездерге шнагар гатадо: "екен-дагьі,игі ед{" тіркестері:- Калынды^шн кіні еиес.саган тіпті Уйленудін азі яиіркбніиті екен-^еп.;?/М.,Лі.,ага'внов/.- Тегк бір жер ге сайлап жур-VGC6 игі єді?-деп,Бвкенн:н ясурегі су vßnreufeR Солд.і/Б.Майлин/.

Сураулі сейлем жасауга цашсатан одагайлар негізінен шнадай болта ке^ед1:э,а,ау,епы1«й,апир>1к-ау,яп)!ру,шыр-ай Бір та-

фір таянлаилн сеоген і<улар fOfl дєйкін ездері,а?/Х.£сенжанов/.

- Шакасы.иен айт^ан сезді олардлц цалай уданын бвфілайсьщ-ау? /С.ЕацСергенов/.- Алнрлі/ау.сексен соу дейді?-деп ЕгеуСай ілге-рі-кейінді журді/Б.Майлін/.

Сураулі сейхек згасала икем тура та и Йіста2ка_се2£в2 коціл-куй,турліігв сесік^і С!ілдіреді.%лардін цвтаріна шналар жатадаї: иа,цаке.влде,сіра,ауал ье.Суреулы сейлем зшсауда фстарка сездар сейлекнін басыидд.ая^инда сурву есЬ'діктерікен,сурау шлаулар>і-кен катар келіп те.зкеке ездері турш та сурву лиц varurn жасаЙ влада:- Арасыныч *асау екеліп.киік чігетін і'ашкані іздеп даяр-лай бастагаш Гайшага батада.бірац амал ке?/С.Кебеев/. . Назац тілінде ко даль сездер^ вз алдана ге ке царастырыла тур-. _ »

са да.олардан сурву шк уагыкасы онша се з Сапт^&н.

1. Сарі баев Ш.т.Междоиетае в казахском языке. Алма-Ата ,1959.

2.Яанпєйісов Е.Н.Подальше слова в современном казахском языке. Автореф.. .дяссканд.фи лол. наук. Алка-Ата, 1958.

Модель свздер cgH^svhíh басца wytceíepiweH интонация арфш байланисада.Булар сейлемн!« кураьыка ену аркрлы свйлеьгсйн омо-щят болуын ктагейтедх .экспрессивтхк цасиет1н ерттирада.

Казак тШнде сурауда сейлем яасауга ^атасатын кораль соэ-дерге ,'болар,ш*'ар,мУ1гк1Н,бэлх:[«,'сеэдер1 гхата;ы.Будар кобгнесе stopajHja бПталгандай.интокацйянп» acepiveH сурвулы сойлем фз-j/ctíh атцара аладт.Сондай-ак ней яагдайда басн;а да гратпмка-ллц тэс i лдерд i i '/су рау eciw/nri ген сурау тха'уи/ tíípiven .у; тар кеду i арфии да сурау т сойлем жасалада:- Тутф1№а tyckík келуе-гек болар?- Они ойгоьа^д!' да.. ./С.Ба^бергеков/.- 1ул CypiKru te к теп чоЯ.Ташп турман боларснн?

■'Uyj/KiH’Vo^a^b ceai cefl/ei^e тек интонецияген катар негу': ар-wm гона сурэуллк »аяына жясаупа дотысадл:- Алдпен сол бузаф-íapjsj Cip найлы етпей i нее .Царабау Саштанда а стан зшкелтуге бол-1ъс.~ Улкен керуеи ei/eo vyvxíh arin кетер?А.Бектур^аков/.

Казак тШнде сураудак гагкнахи жасауда диалог та гадаэда роль атцародьЕкi kící свйлесу бартсинда/диалогта/ алгеакы kící-híi! cogíне с опт iíiüi/eKÍHnici/ яауап кайтар^аида.жауап 6epyniniy, дауысн ityftijHn.dip карсеге тандан^акдай Солып кетерхнкн шпаду. Уундайда кснтекстке карай,онын ляуай-тшн eai сураулыц ка*ыка беред1.Ех1Ршг kícíhíh rayafti epi rayan,epl сурау.ягга сураулы сейлеы бодал ш-^еды:- Овоща Сарган я1гхттсрдхн басык коссак ^аЯ-Te.ii?— Ка лай* коса сын?- /стартын сейяссхп'алуайшз £а?- Ал кос-• тоу/Я./ймауытгов/.

JbivtoVBt сейлемдерде cypayt'a жауап аду vmin гйкулдау,келгс11/, кпарэ,болжал,боял/сыэдак yanvrajapiH бхлдхрет^ иа.зток.уяксн.та-рай^ т.б. СИЯК1М сездер жеке сейлеы рзтхнре катагасатын боладз. Кейде олардан сон то док сейлеы де кете бередЬ - HeveHe,

гкаган хабар бер уа?- Есіткен жоцсын ба?- Нок!- Кудай овдада

»ой...- Немыты?- ^азактан солдат алатын боллиы/Юймауытов/.

Сураулы сєйлєунін ждсалуында интонация єн негізгі тасіл бо-

лып таСылад^.Казба тілде интонация тілдін грамматакадак куріш-

шї/єн, делірек айтканда.свз тіркєстері ген сейлем МУшелєрі.синтаК'

систік конструнцияларген ты^ыэ байлакыста боладі. бйткені сез

тіркестері уєн сейлєм кушелері.бїтіндей сейлем втаушкын к'аэк'у-

ш жене ї/пгнкасн кеп ждграйда интонация арцылн алмуюталада.

Кейде сойлек эдрылым^нын интонация арфілл да ташлатан жайттарл

боладі:- Бірац сен кой терісін жэшлып отарран де ск^ірсын'■ -Дале-

лін?-деді Злікбетов ацы^ыл,- Акангслдіні елтіргендердіц ішінде

сенін барлмгнн білінні.../С.ї^канов/.

Суроуш сейлєи'нін интокациясишн фокетикагещ сішатон тексеру

ушін интонограіда едісін пайддландаК-Интонограм/а адісі кеирнді

зерттеудін катврына зкатзді. Ойткені интоногреі/уа адісі бойынша

сурет цагазга: І/сейлекнін бгкіл иусцасын,2/дауыс зуенінін/тон/

к;оз,:,альішк,3/да6ісшн кушін, 4/дыбистнн айтащу уак^тын/созыльш-

далыгын/, 5/дыйютыц цуйгдуын/^од^икадая/, 6/сингагуанвд,сейлем-

нін.сездін шєкара белгілерін,7/пауза шауасын тесіріп елура бола-

да.Сошмен цатар цаг&здан є*© бойындд ©лшем белгілері сашшп

ошрада. -

%ньщ барі сайлеккен бастап ¡веке ддбнсца дейін буге-шігесін

^алдармай талдап шгу^а. іт/кіндік береді.

. Біздін ал^ан шсалдарышэ сурауш сейлем модельдерініц барлі-рын дерлік цамтаган. •

/йтальщ.сураудац шлаулардын ассишлятавті варианттарлна дейін карасшрдік-Енді ток-ендзгі -МА шылауына байлашсты линг-вистакаящ тексті карзЕьц.

"Осы свзді яігігехтіц соп ауылдауы сойлеп отар і/а?Ноц елде, басы на бэле Су.чта ораліп журуесе,бсйлна ас батпайтан Еааарада чутронп одар т? '7М.5уезов/.

. В/л узіндіні лінгвистєкашц текст деп царап овдршз.бйткені ол сєйлєукєн Улкен.сонд.щтан да сєйлєу интокациясыдан тошц ке-рінуіне мїукіндік бар. .

%нрд сурауіьщ кьглауы бар конструкция екї рзт кездеседі.Екеуі-нін фонетикал'К туріфі да.сайлємдегі орны да бірдей. Лексико-син-тагголл; ^аэмуны Ла бірдей екендігі кууєнстз.Ендєшє олардон фонз-такал,!^ сипати да бірдей болу^а тіс деп жоракалдауга боладо.

Енді —МА констпмотясын талдап карейік.Эксперимента талдаудж нзтижєсі біздін жораколышзбен Уйлесер ке 'ет:ен.0лай дейтін себе-бікіз лексико-сєі.ліітагал!к уазкіуш бір.текстегі орш бір бірлік-тердіи акустикалыц келбеті де бірдей боту керек.

Алайда текстіп интокограм/асына царесан.олардан суретінін бір-біріке г?еп уцсей коЯгаРтынд^г-ын нереміз.Алгешцр "отер ьа"констр-укциясында^и дауыс ауеиі єкіизідегіден алдецайда ногарії орна-лас^ан.Дэгеи(.:ек екеуікін арасннда уксастиц жоц екес.Ол-эуеннії! гллпы гурзлын сон жагига цорай тєуєн шлысуы/кисходящлй тон/. Ал ваге фонетакалщ белгілерді алзтан болсац,олар тіпті де ' брі-бірке уксокаРдя.Вірікаі -МА пылауы 220 ь/с созьгладі дане ошц цураи;ндаги екї .сыбыстык ара пвгі онай табуна болда/М' =ІООкс, А=Т2Смс/.Екінаі -МА иылзуы бірішіден кап ¡¿.іска-ІОО ке.явне до ошн кїРО№ндагя єкі длбыстан пегін огарату куотсін вь-ес.Щтц озі олардын ертикуляциясшын бос екендігінін белгісі,ал алгашгі -НА оте шц айтил^ан богап паігадц*Ал рійас ктаіга квлатін бол-сац.бірінаі -ИА куитірек/30дб/,екіш1сі-алсізірек/35дб/ даСЬс-трлгашн кореуіз.Ендеше бір шлзудаїд екі турлі айтил^ашн коре-

Mis.Текстів об*’ек тивті белгідаріке царасац sa не єні конструкція л-

шн мазмун-уанін еснерсек, вартій турде "йнтошциялік ангошм"

деп атауга болтан терізді.бйткені бірнелкі єні конструкциями

бірде басыи, бірде бесен ейтал**ан цосапднак б?тін текст цуралып

тур. .

Есгарддд айта^акдарран шнадай кордтакда шгаруга солоді.

%лар синтансистік фонетика сала сын да a® на у^ым бол^андо^тан,

оварднн елі де болса байиСігна бара ттгсу кажет деп білекіз.Сонда

*>ака фонетика кеи синтахсистін ара^атшої дурне сшладан'болада.

Д - — ------

/00

отырма

отырма

• » * » *<

100 )Х0 4,0b ISO

III * тарау.Суреулы сеЯлешін стилйстикалык ерекшеліктері. Сураулы свйлемге цойдагатья сурацтын турдері. оньщ жеке. магыналыг? турларінін ^олданысыиен де «гыгыз байланысгы.Назац тіл Інде одардыч

жиі кездесетіндері таиендегілердей болып келеді їашьсї/зкалпи/.альтер-явтивті,акш{тауш,я8тек,шдазіьдаг,карси,туртхі сурацтар.

Енді оси суран турлерінін Sp стильдегі колдаянлу жяілігіи керуєм шьггаршиіардд.гц шсалд&рдан салыстырда адрастырадаз.

п

Сейлеу стилі тікелей цатан.ас яасауда кврітді.огащ ауызша, шзбпша турлері бар.Сейлеу столі курзмшда эллтглкатщ нонетргун-циялардан ли і цолдашлуьіі'-ен.свздердін оунн гзртібі дуріс са^тал-уайтндыгьи/ен баска стиль турлерікен ереккелекеді:- Ал.иэ.ошн і^андай цушя?- Естіген сезік еді.- Ніуиен естідін?-Сол алгі уртлардын аугыган/К.Бзктур',аков/. ■

Сураулы сейлеї* турлерінін сэйлеу стиліоде ^олдашду яиілігін Ы.Єуезовтац екі тої/дн^ "Дбай яош "эпопеясындаиы шсалдарда царас-тара отаряп саллыруд; жон кордік.Мунда,негізікен,озімізге бел-гілі мі кездесетін сура^гон турлеріи,агап айтцанда впщ,альтернатові! ,ашя;таушм,жетек,і.:охвльді,к;арсь!,]■« т ори ка лш(,турткі сура^-тард>і басшьілліда ала отарып та щл та ¡ыц. Ш с а лда рд$і царасадру ба- ' {ысында байдалган бір жайт-у ода льды сурацтан озі іштей ка^ынашц суравда йє болатыкдагы ашкталдц:танд,ацу,іт!ан,пацу,екіну,сУЙсі-ну^оріс/ кенді сурацтар.

Лталган ецбекте свйлєу Сталіне тэн сураулл свйлегаін 1386 рвт кездесетіндігін байкай коліп,отц іиіндеевиц сурак - 664 рет ^айталагап.бас^а сура^ т/рлєрінен басыкырац екендігі кврініп тур:- Шрза,шна яттылар ке?- Жай,к«га зкылфна, отарна ш*>ар ал-¿ында танба бастарайын деп еілСоган ядалган ел /Т-т./.

Одан кейін Г7Т рет цолдашсца ие болван уодальды сурак ерек-шеленедіДог-аїнда айтцан пікіріміздін дуртсшгкна теуендегідей шсалдар далел болуак:тандану гагынасындагй ыодальд* сурац:

- АСайдач Пушкинді еударпашн.асіресе Татьяна хатан аударгатн ест і ге к де Михайлов Ьіагашца ентелЕП,жафіндай тгсті.Брі хабарга іфлзьігьіп су рас тара бастада.-Калай?Ибрагим Куканбаеч ’'Татьяна®" цазак тілінде сейлеткен бе?Кандай бон швден?

. ;Д2 . , •

Ызаланутат-ыкасында: -Почта та лап то Эдхжан!- Не деген сумдац?! Неткен цастыц?-Шатагда увмрап,жоц болсын дегені!Ь'ундай суыдакты керген бар на?-дєсіп,дайіл цагып жатты/1-т,270б./. Суйсініп.нр-за болу yarn пасы нда:- Досышн шш и:аез,шт сезіне Дбай аса куашп кетіп,цатш ырза болыл:- Шхркін,ЕрболПЬткен кацсы едхц? Дос жа^сысы сен екенсін гой.Естен кетпес іс еттін-ауї-деді/І-т, Г75б./.Котимп,уреЯленууагынасында:- Сол сэтте Даріщнніи тусікєн езгеше жайда акгарьт.сескеніп цалдг.-Яшр-ай, па лай келдіц?!іекек келіп едіц?Не жаймеи ЖУрсін?-£еп,Дзркен отаїьіп бодаастан,сейлеп царсы алдо/ІІ-т,352б./.

Одян кейінгі ортнга езіиін жиілігікен уарсы сугек-ие болып отыр.Ол сурацтаи бул стильдегі саш-ІбІ.Шсада:-Уй ішініц.оса оуьілдін ортац ici болгандщтан, ген сендердін кеш с і ке едейі са-тп одаршнЛекеяан ¿єн Ыс^ац екеуі Оспаншк зшлін берейік дей-ді. Кагаш езі куткєн ке ке с бул екес екекін.еске ала оіьірт.дарді-ш шапшандігь: бойынша:-Е,Оспан агакнин яйлы толі-яй турып ол кі-сілердін асывданы кесі?-деп йалда/ІТг,2І2б./.

Сейлер стиліндегі гитотикадык су та к та даі цолдакилатан су-раціин катарынл жатада.Автордын иеСерлігзяе Сайланысты буя су-раз< 111 реттік чолдашс^а ие болван ¡-Ола^нн кіг?К«'ді жазала дей-сін?- Бастагн езіннен,менен,Т9кежанкан епер’Ел есесі,ер-азакаі, кетхрчсал,жірш-жаз^ібай ецбегі кіцле кетіп журсе содан епер.

Елде кім кеп?&лаган,жоц-жітік кеп/ІІ-т,ІЗІб./. ' .

Сол сияніьі тУрткі сурацтын-НО турі.ажцтауш сурацяац-9б ту-рі.кетек сурац-78 per ^олдашлаюнджгыка осы енбекті царастар-ган кезде хез жеткіздік,- Дэруен-ай.бул жа^ыздщка »asa аоц. . Есіл copjH єн сахаївнук негізі-ай десеиві.-. .-деп курсініп алда, -Ораз байда ел цостайтандар бар.Олар аане неп, со лай гоИ,э?/П-т, 1806./. ’ • . ’ ■

Мундагн "гой"демеулігі мен "з"одагайы apiçijtj бір адам екіші бір одо Nr а ой садьш.сурак цойнп отар-Б/дай біз туртк і _ су рацта бай-цайшз.-Ал шна бір шсал ашктауш cyparçrça ногіз бо ладі: -На сил-' тау?Кдндай ¡фіиця багада екен? Оллтауьт-Оспан уЯінін дуниє мулкій улєскє салу женінде!. .-Улеске? -Япыр-ай,цандай сулуІ?-Кімді айтасын?-Марртпа ше7Мунда цойылган сурэвда і лесе тагы бір су рак;, ЖетеК_С^££2 ЦОЙЫЛШ Тур.

Керкем-эдебиет с ти лі йде 0™!L2Iï2.!SïïLü турі-402 рет кєздеседі. Бул сейлеу сгиліке Караганда,едауір аз болранкен.осы стильдегі аса коп цолданнлпан cyparç болт табыладо.Сейлеу стилінде екіняі орткга модальду cyporç ие болсй.ілундр ритогикадщ сурац 153 рет цолдагалуы арфільї яиі кездесетіндігі байцатіп тур!-Мол дуниєшн, салтанат,нокермен,иуда,куйеу болып келісті.Мунда да цонаг; асы, той-жиын.сэн-салтанат олфі ешс.Бврі де кім уиін?Еісі лсастан ба-гн.^зыгы та і к єуєс пе?/І-т,І8б-б/.

Одан кейінгі cyparç тгрлері-модальда cyparç-121 ре т, а ль терна-гивті cyparç-71 рет.турткі сурац-49 рет.аіьщтауш сура^-^ рет кездесетіндінтері байцалда.

Еул сталдегі кодальду cyparçwrç кеп колданылатан турі-адо/шц ішкі сезікін білдіру болап табылада:1шнен купия сыбдрлап: "rçy-дей-ай,сацтай ...озін сацтай гер.Шадац калмса игі оді?!"-дсп ертекє калбар.і№п,отйірлап цалда.Вул гасалдан 9йгерім Абайдац курт крртейып.оган шгыгасыз фідаїнстап.шалкалаган кездерін кер-генде пошп кетіп, ішікен оснлай ойлаган сеті еді/ЇІ-т,Б9І~б/.

Керкек-адебиет стнліндегі 2e£eK_cyg£ï$_ СЬлайыа ерекшолеведі: -Зрине,шнау тул заканнщ тушп турган дукиєсі ол zarçrça да осы калпьшен барад* да взгереді.Ал адакнан шо?Бугінгі цауым, бугінгі жандардан пе?Еул жайда ойлаганда.Абай rçaCare тїйіліп.журек жире-

ке і$!скллп,еке боїіи 'тиігіп лір егкендей болада/ІІ-т,615-6/.

Тевдкдегі шсал слме2катевті_с’£шща дэлел боліш;:~0разбай асып-тасып болтан иоц іза.кша мен бУГІн?Алдлкан цырып^аужайга цаіщан бір де бір ер.олде бір ел лига ьа.коц па?/їГ~т, 512-6/. .

-Бвркейді деген нз сумдщ?Торгайдан аямасац.цайраяишз к,ай-са?Єкпелеп знайда кетуші еді?Кзте алатан куеі ^айсы?-деп,ер та-разысын usabas онгерг.'-айтші Кай ба cap ез-езікек шайдап неп каїдьін-да бір содлрлыц істеді/І-т, ІС5-б/.Еул гасалдан керкем-эдебиет . сгаліндегі карен су тактам туындагашн байцайшз.

ЭДарасмрышп стирган с тил де с/ра^тиц турпорініп Сарі де автор сдалініц себерлілігікен ете орлкда колдашлгавдлги баЙцалада.Кз-лгсі бір шеалышзды Ьррастарганда, біз окыц бул стальдегі аші<-та.уш сурактан тойлка ¡иаирэдац:- Ссыдан соц: "Айдоц тораш деген їіє?","олі араныц"не мамі бар?"здар куйєк"нєдєн цойллгаН?-Абаїі осылардо да сурасоирдп,кеп і$лзш{ енгікелер єсітті/І-т,Ї06-6/.

Сол сияк,® туртиі cypaiç та басща сурацтарга Караганда целда-шлу зоїілігі томен гіолгагаїкек.ооїндік «рекЕелігікен нвзге етсе-ді:-Сс» ангургашш; будан былай итарвы болгашцшн алда-арта .. осы болсын. Білдіц бе? . . ' -

Рыдпд! сій льде сураухы сейлемдер коп кездеспейді.егер кеадес-се,тек копщілікка арналган .тилші ецбектер ¡/ей оедлыцтарда гаьд курделі язселелерге ере№е кавар аударі^д.-: іадсат єткендо гака сурак копы лада. Шсалы:”бул проблекашн капталы мзселелерінс ие-лер болсахї,тіл ven ойлаудын байлашсышц найшла форі/аси болыл, ал ойлау ошц каэмукы богап та была ка?”деген сищи т. б.ызееле-лер екеді?

Сол си акты "Дзнсаудац’'їуркааік карасаыра ооырот.кедацина са-

I.Аханов К.Тіл білімікін нєгіздері. Алкаш, 1978,49-6.

лаолда ігеодзсатін теришдермзн сурауяг сойлекіїік пайда болати-шн ашцтгл, ошч гчшм стильге жата ты шн Сайцадац.Шсалы: "халл; ї/едацииасьшан kg пайда? Шыгып датчан халы^тач дерт-сарцатгарын згаэуда біздін ілздкцигашц' орталщ пен Дексаулык; сацтау шгастр-лхгі тарашнан істеліп катран яку № стар коціл цакагаттандаркайда /Дзнсаулщ,Г=7,1991/. ’іу берку лездіч шыгу,тарау колдары табилгаш-тек.кейінгі тарні гаснрдан астам урфітта осы ауру дан бугінгі хал-ахуда цандаП? Еул сялада нелер істеліп,татар,цзндаЯ кєіппі-ліктер ¿ар? дегеи сурацтрр аркЬ'ді де оЯландарып журДЗ, 1992/.

Сожен гылльи стальде сураулн сайлемге цоГшлптан сурацтьщ барлік турлєрі е»:сс, тек оьы^_с^ш1$ TYpr гана кездесетіндігі ш-салдардан байк;алад!ї.

Публицистакалыц сгальді алашн болса^,кундз. да су pay да сойдем-нін цолдашсн ете сирек хеодеседі.Онда кейбір сурзцтар,ьысалы бір мацала жазылдрда соган себеп болтай гайт,ягш газет-вурнал-дарда берілген тацнрыптан ага сурау гагыкасында келіп,оіфірман ' Кауккшн тазарын озіге ауддртада:-Калагац цалдац сум цаїіда цуя-ді? Таги да Сорбулац пен Наканцук турадг/Егеменді Казахстан, 1993/.

Когьпіінда.Кззац тілінде соЯлемдер айтылу мацсатына rçapafl хабарга, сурау лі, лепті, буйрщтн болілі болінеді.Соган ішінде к,а-растырылып отырган суреулн сзйлекніц басца сойлем турлерікен а Я млу казмушка'царай да.гясалу «олддрика к;арай да озіка тан ерекшеліктері болада. . ,

І. Су pay да сдйлемнін -та салу яолдарыга келетін болсац.кептегвк ецбектерде олардац шьадаЯ тасілдері сез боладл: сурау есімдік-тері, сурау шлаулары аэне интонация арі^или гдсалуч.Сураулы сой-лемиін 03І ойда ашп СермзПді,басцашц ашушг керск ¡філада.Сурау-

лы сейлем боду ушін зкогарыда аталган жолдардан басца да тесіл-дербоду керек/сурау кагкналы одагайлар,модаль сездер.цыстарка сездер.демеуліктер/. '

2. Сураулл сейлемніч эр турлі интокацидаен айаылуы олардац синтак-систік крзиеті мен мэн-шзмушна да эсер етеді.Осьіран орай да бул ад&лыс эксперимента лда эертгеу тургысинан керхніс тапш. 'З.Сураулы сейлеішіц турлєрін алыратуда кейбірі ошц гракшгака-ЛЯК бєлгілєріне суйенсе,енді біреулері интонациясыь басшыльвда • алада.Осндан келіп біреулері ошц терт турін/ашц.альтеркатавті, царсы, ритори ка льіі{/ сараласа.енді біреулері басца да Дайталаш, цосарлама.беллехті/турлерін керсетеді.Біз ез зерттеуімізде су-раулы сейлемнін шнадай турлєрін к;арасщрдак;:ашц,альтернатявті, ашцтаупы, же тек, кода льда, к;&рсы, риторикаллц.турткі сурацтар.

4.Сураулы сейлекнін сгалистакалыц ерекшеліктерін царасгарганда, ол іураш кун і бугінге дейін арнайы кушстарыньщ жургізілкегенін б&йцедац.Тек бул меселе кейде басцалардац теїарегіьде жол-жеке* кей «озг-'ала кв?еді.Онда да сейлеі/.нщ бір гана стальде царасда-рилгандагы байцаладо.Біз ез зерттеуімізде су раут сейлеішіц зшх кездеседі-ау деген турлєрін алып.олардан те>рт стильдєгі/сейлеу,

. керк еы-эде бие т,гылыки,пу блицяс токаш ц/ колдашетарыка тоцтадт єттік. Каркек-адебиет шраршларында/басцаларлка Караганда/ сей-леу сталініц кап кездесєтікдігі ашцталда.бзініц атаган корінні туррандай, сейлеу стилі керкем шыгармада болсын.кундёлікті туриста болен н,басцаларыш цараранда ете ті цолданатондагикен ер-еквеленедх.Сураулы сойлемніц ез іиінен ошц ашыц сурац турі тлі Нолдошсца ие болада. ' -

С-^рауи соЯхемге цойнлатан сурац етрлзрінін сойлеу лвнз, ' коркем-здз&івт стиліндзгі цовданалу киілігін томзндагі схе-

стилі №4 105 96 70 171 ІЬІ 111 , 1X0 іаш

2. ’ керк.вд.

сталі 402 ІГЗ 47 89 121 71 153 49 1035

Тек'ендегі схеуадагьт шсалдар бірнеше ангарналар яянагм-ган а'Льїнган. ■.

мадан кореміз. Е/л шсалдар бір гана ецбектен М. Зуезозтиі-' "Дбай жня"опоііеясьікан гана ашнрандьгрьін ескертеміз.

СУРАУЛІ сешшіц, ТУРЛЕРІ

стиль«:--——--------

СУРАУШ СЄЙЛЕШІН ТУРЛЕРІ

Диссергацияныч такырыбы бойынша жарыкка шыккан ыакалалар: ■

1. Сураулы сейлемнщ яга салу жолдары. Каз.глактеб}, 1^0.

2. Интонация - сураулы сойлем жасолуыныц негззН тасхль Тезисы мекпузопекой конференции молодых ученых и специалистов.

КазГУ V»!.Аль -Фараби. Алма - Ата, 1ДЛ0г.

3. Вопросительные предложения казахского языка в синхронном аспекте. Тезисы докладов I Всесоюзной конференции "Тюркская

И '

фонетика; Алма - Ата , И&0.

4. Сураулы сейлемнщ эерттелух лайынан.Цазакстак Республикаси гылым Лкадемиясыныч хабарлары.

5."Профессор Ц.Шубанов жене сураулы соЯленн 14 зерттелу!"

Тезисы докл.Республиканской научной практической конференции

" Жубаноисниэ чтения" Лктебв,1^1.

6. Сураулы сойлемнхн стшшстикалык ерокщзлзктер!. Цазакстан 1 Республикаси 1кацм Академиясыныц хабарлары, 11Л2,№2,

Д;*усагсшгова Шарият Калтхакогна. Грамматическая природа я стилистические особенности во просительны* предложении о казахском пзшее. ,

В диссертационной работе на тег.у "Грамматическая природа и стилистические особинности вопросительных предложений в казахском языке" определены семангико-граклагические разновидности и стилистические функции данных синтаксических единиц*

Объектом нашей исследовательское» работы является вопосительное предложение,которое представляет одну из самых распрастраненных и улэтрэбительных форм. По своей структуре и семантике этот тип предложения икает ряд особенностей в сопоставлении 'С другим! видами предложений по цели высказывания.

В казахском языкоянении ранее выделялись следующие средства выражения вопросительного предложения:вопросительные местоимения,вопросип тельные частицы и интонация Содержанка вопросительных предложений не несет информация,предполагает сэ получение от собеседника.

В образовании вопросительных предложений,кроме перечисленных выше используются и другие языковые средства,которые употребляясь в составе предложения,несуг в своей семантике вопрос/газдокетия.ввод- * ные слова,модальные слова/.

Основным средством выражения вопросительности является интонация Она оказывает влияние на, синтаксическую роль и семантику прэдлояе-ния,что получило отражение в нашем экспериментальной исследовании.

В работе бн'ли исследованы следующие виды вопросительных предложений :общие,ольтврмативныв,определительные,побудительные,риторические, встречные,модальные вопросы.

При сопоставлении этих видов вопросительных предложений в разных стилях /разговорный,художественный,научный/ выяснилось,что вопросительные предложения чаще всего встречаются в разговорном стиле.

fozuSGKinova Shzrj&j- %АІтлЬ&м\гпа. The ЙгАттаг; пл.іиг<і в.п4

$4ilhs4tC Pectife ri-fies of Hie inf-crrejjJiW Sen-fences tn /?a:.at;h /¿ut£<JC?<s.

ffhe dissertation "The gremaar nature and styliutie peculari— ties of tha interrogative sentences in the Kazakh languageninveB--tigaten the sejnantio-gxaMnatical varities and the otyliotic functions of this Byataotical units.

CCha objoot of our resoarch work iq the interrogative sentence, which io one of the raost wide—spread and frequently used foras. . Because of its etructuxe and semantics thic type of sentence has a number of pecularitieo in comparison with other typos of sentences by its purpose of utteranco.Ealier in Kazaich linguistics distinguished ‘hi* following »cans of expression of the interrogative sentences ;the interrogative pronouns,the interrogative particles and the intonation.The contents of this sentences don't have the info— nation,but supposed ito receiving froo the iiit.erlocu.tor.

ihe other яеааз of expressing the question can be represented by ouch units as interjection,the modal verbs,the particles haying the interrogative »Cleaning. The intonation is the nain oean of the intex*-rogation.According our experinental investigation the intonation influences the syntactical part end the semantics of the sentences; ' the cojaaon.the alternative,the determined,the motive,the ritorical, the contrary and the modal questions.

Coaparing these types of questions in different etyl‘eo(coiloqual, artistic.scientific) we revealed that the interrogative sentences are його often U3ed in colloqual style.