автореферат диссертации по философии, специальность ВАК РФ 09.00.11
диссертация на тему: Гуманизация этническик отношений как фактор развития свободы

Полный текст автореферата диссертации по теме "Гуманизация этническик отношений как фактор развития свободы"

Р Г Б ОД

2 1 А В Г Шлйстерспво освіти Укр&Ыи

Запорізький державний .університет-

На презан рукопису

ЛОІЮНОВ Роман Олександрович

ГУМАНІЗАЦІЯ ЕТНІЧНИХ ВІДНОСИН Ж ФАКТОР РОЗВИТКУ свободи.

Спеціальність CQ.00.il - соціальна філософія.

АВТОРЕФЕРАТ-

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук

Запоріжжя - і 995

Дисертація е рукопис.

Робота ^виконана на кафедрі філософії та соціології Запарі зького державного університету. .

буковий керівник ~ доктор Філосоських наук,

' . ■ . . про^сор ЮЛОВИК ВЛ.

Офіційні опонента - доктор філософських наук,

. ' " • ’ ■ . ’ . професор МОРОЗ 1-А..

. ’ - кандидат філософських наук,

" . ' ' доцент Кудінова,А.0.- '

відділ соціальної філософії . Інституту'філософії Національної академії наук України.

; Захист -відбудатся ” СУГ" - &чр-я ■. 1995 р.

о годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 068.52.01 при Запорізькому державному університеті за адресою: 330600, м. Запоріжжя, МСП - 41, вул. Жуковського, 66. ~

3 дисертацією иожна ознайомитися у бібліотеці Запорізького державного, університету. '

Автореферат розісланий ”ІЗ ____'1995 року.

Вчений секретар ур,

спеціалізованої вченої ради, . ^

- кандидат соціологічних наук, ' '

доцент ' ' '

Провідна установа -

О ' .

ЗАГАЛЬЯА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ ■ .

Актуальність те ии дослідження. Актуальність дослідження проблеми зумовлюється, на’наш погляд, трьома обставинами.. По-першз. в Україні проживають мільйони громадян неукраїнської національності. які відносяться до національних груп. ІЬ проблеми ЦИХ СПІЛЬНОТ треба ВІДНОСИТИСЯ З ШЛИКОВ УПЗ-ГО 53. хоча б толу, ш їх доля серел населення України становить 27.3 2, в той як час аналогійні показники в Західній Еврапі в середньому сягаоть 15 X, а в США-20 X. ІЬбровІльна асиміляція, трудноті з житлом 1 прашпиіаоту-вяншш у кримських татар, ио повертовться до рідного крав, масова еміграція з України євреїз. греків, німців, росіян, досить вузька сферо вживання національних мов -це липи деякі Фактори, сш загострзиоть взоешоідноішння національних груп 1 деряавної влади.

Досить непросто складаться відносини 1 всередині самих етносів, але в умовах загальної кризи, економічної 1 культурної деградації, вакууму влади. зубожіння мільйонів людей, зростання злочинності, безробіття, незахищеності особистості 1 безпрап'я, консолідація за етнічною ознакою не тільки не ослабію, а навпаки, посилюватиметься.

Отож, на пера» иісш виходить справа оптимізації 1снутих міжетнічних відносин, надання людського обличчя всім проявам етнічного Феномену, захист гідності кожної особистості, незалежно від 11 етнічної ознаки, іі свободи та перспектив розвитку. "Побачити ліс за деревами", тобто за національними Інтересами бачити потреби кокної

людини - ось Проблема, яка зараз займає . одне з перших місць перед суспільством в сфері етнічних ВІДНОСИН.

, Події, які відбуваюгся за останні роки, тісно зв'язали сучасні етнічні процеси з їх коріннями у минулому. Житія загострило їх осмислення, підняло багато визрівши болісних проблем, чим поставило перед соціальною філософією завдання більш глибокого осмислення сутності явиа, звільнення від догм 1 схоластики, зростання методологічного рівня 1 практичної віддачі роботи.

Разом з тим 1 політична практика вже не може обійтись без теоретична обгрунтованих програм дій а будь-якій сфері суспільного життя: зкономіці, соц-

іальній, духовній чи етнічній сфері. Часи, коли суспільні науки "плентались у хвості" Ідеологічних істин і настанов, а політіку заполонили волштаризм і свавілля, повинні канути в кинула. В умовах демократії кожне політичне рішення потребує глибокого теоретичного аналізу 1 обгрунтування. Ці обгрунтування надалі оформлюватимуться документально в програму т' концепцію розвитку. .

По-друге, актуальність теми дослідження зумовлюється ке 1 моментами теоретичного плану. Не дивлячись на те. то питанням національної політики присвячено багато творів науковців, поняття "гуманізація" і "етногенез" практично не зустрічаються разом. Частіш про гуманізацію і гуманізм говориться стосовно соціальної сфери суспільного буття. Наукових праць, присвячених безпосередньо проблемі гуманізації етнічних відносин, практично не зустрічає.ться. Це свідчить про те, що спрямований розвиток етносів 1 зростання свободи особистості ще не

розглядались у взаємозв’язку з врахуванням сучасного стану етногенезу.** .

Ще однієд причиною, яка зумовлює актуальність даної проблематики, була й залишається справа подолання войовничих етноцеїлризіїу. націоналізму і шовінізму, тенденцій, протилежних . гуманістичному напрямку . розвитку етнічних відносин. .

Ступінь дослід*еності' теми ди сер таці 1. Проблема міжетнічних відносин з^в-жди знаходилась в центрі уваги науковців, котрі розглядали 11 з різних методологічних сторін. Зважені, соціально-філософські висновки можна знайти в працях етнографів С Бромлея КЗ. В., Тшшзва В. А., Губогло М. Н., Ста-ровойтової Г.В., ДробижввоІ Л.М.Э, культурологів С Поповича М.В., Малахова В.А., Римаренко Ю.И1, Скуратовского

В.А- Э, конфліктологів С Евтуха В. Б., Йордана М.В.. Михайлова В.А., Горовського Ф. Я. 3, фахівців в.галузі державо утворення С Кремня В. Г., Пані будь ласка В. Ф., Щддубного В.А., Погорілко 8.Ф. 3 та 1н. .

Досить різноманітний обсяг проблеми, з одного боку.

полегшує справу, дагни цілісний погляд на ' об’єкт : / : . * ‘ дослідження, з Іншого боку - у складное 11 там, ваз позиції дослідників з цього питання досить суперечливі, 1 взаємновиклюнні. Така політазація етнічного Фвнймену лише затушовує його сутність, що відображається в різно' '** Виняток складають газаіц Р.Г. Абдулатапова ” Природа и парадоксы национального "5Г С И.: Мисль. 1991: > 1 кандидатська дисертація Т.К. • Ільїніч "Социально-Философский анализ динамики этнической культуры” С Них. Новгород. 1992. Э ; '

манітаих тлумаченнях основних понять етнології та етнографії, в відсутності чітко виробленого категоріального апарату цих лисці опік. Зокрема, поняття "народ", яке дука широко використовується в буденності, не зовсім підходить як науковий термін в силу своьі полісеиа;стичності. Термін "народ" може включати в себе не тільки етнічну спільноту, "етнос”, а й "дешс", маси, "простий лад", "трудівників", в негативному змісті - чернь, натовп. Крій того, існують 1 такі поняття, як американський народ, індійський народ, арабський народ, в яких відображаються явно надетнічні, а іноді й наддержавні об'єдкгння ледея.

• Саме в тгїхои-/^ наиетнічноиу значенні дефініція "народ" набула цозпозевджання в сучасній політичній практиці. Закрепа, в "іЬгюіарації про державний суверенітет України",' цо була прийнята Верховнсш Радо о 16 липня 1990 року, декларованої "Громадяни Республіки всіх національностей Становлять народ України". Останній підхід можна охарактеризувати як статичний ( від французького слова еіаі - держава X .

Протиріччя мік етнічним та етагичним тлумаченням поняття "народ" проявляється в тому. що. наприклад, "український народ" і "народ України" - поняття далеко не тотожнії етнічні українці живуть крім України в Росії, Казахстані, США, Канаді, рразілії, Аргентині, Австралії, Чахіі, Словаччині, Шмгччпні та ін. А народ України - це не тільки 37,4 млн. українців, в й 11,3 млн. росіян, 486 тис. євреїв, 440 тас. білорусів, 324 тис. молдаван. 219 тис. поляків., 163 тис. угорців, 134 тис. румун, 98 тис. греків, 86 тис. татар, 54 тас. армян та Ін.С 1939 }.

Науковці - етнологи звикли відрізняти за допошгоп контексту етнічний 1 етатичний підходи, але справа термінологічної диференціації вія цього на стола неня актуальної!. В західник країнах єтатичне-значення поняття "народ’* закріпилося за термінои "нація", в той час. го: для власне етнічних спільнот 1 зв'язків існує цілий ряд категорій: "етнічні мєньеини", "етнічні групи", "етаічні відносини", "етноцєнтризц". "етнократія" та ін. Уяв са-ьгия їх . перелік підводить до висновку .про Існування спільної ДЛЯ ВСІХ цих понять основи, яка виводиться з предикату "єтнічнога’*. а той час як суб'єкта названих судаень с лиж різноманітні зразки цієї підстави. В г?л-сортеційноку дослідженні під етнічними в 1 лно кн Ліс (. етнічнісги слількотекн. явюцаяі етноцзнтрилму 1 отног<ря-тизму розумі тіогу ся лиив юшга розгортання отн1чз:ого СЄН0!4ЯНУ. - ' ' ’

П р о б л а и н а ситуація. Нзеі політичні реалії: виникнення нових держав на політичній карті світу, розпад СРСР. ССПЗ. Чехословвччшш. поява на і:с місиі нззагежних дерзав. криваві иіеттнічні сутички, процеси "етнічного Ренесансу", настільки а ПІД, о й на Заході, свідчать про те. со значення етнічного Фенокзну в суспільному заггті не зшньиуьться, небуваа глобального характеру. "Етнічний парадокс ЮС століття" - теж охарактеризував акда. 0. В. Ероилей ситуацію, коли з одного боку відбуваються значні процеси асиміляції, зблягання різних народів світу, а з Іншого боку - небувалий рівень національного руху, зріст етнічної самосвідозшсті. багато численні конфлікти на цьому грунті. Такий чином. а основі проблеиної ситуації цього дослідження легато» про—

. "в* тиріччя між двома Провідний тенденціями у етногенезі: етноцеїпричної та гуианістчноі.

Всі ці обставиш Формують потребу філософського осмислення подальтго розвитку етнічних груп, а також ви, явлення закономірностей. логіки процесу етногенезу.

Об'ехтом дослідження є етнічні відносини, тобто відносини пік лвдьми. ео виннкажггь З ПРИВОДУ їх етнічної ознаки. Вивченням цих відносин зШиахггься декілька наук, у тому числі і суспільних. Соціально-філософський аналіз дозволяє визначити иісца. принципи і тенденції розвитку міжетнічних відносин в системі всіх суспільних відносин, ПШ ЦЬОМУ не схилятися до позиції етнографії,- соціології чи політології.

Предметом дослідження виступаі _ процес гуь^аЦзаці і етнічних відносин. •

Ие та і основні завдання дослідження. Кета дисертації подягаг в тону, щоб у коді соціально-філософського аналізу показати сутність процесу гуманізації етнічних відносин, визначити його місце в загальній картині етногенезу.

Реалізація цієї шти передбачае рішення наступних

- наукових завдань:

- виділення субстанціональної основи розвитку різноманітних етнічних спільнот і сутності "етнічного”:

- аналіз етногенезу у взаглоза'язку з всіеп систа- .

шо суспільних відносин: пошук основних тенденцій розвитку РІЗНИХ етнічних утворень: ■

- визначення критерій прогресивного розгортання процесу етногенезу:

- опис гуманістичного Ідеалу й основних напрямків

процесу гуманізації етнічних відносин;

- розробка практичних рекомендація до складання програми оптимізації міжетнічних зв'язків і пичленення детермінант цього прои°су.

Головна гіпотеза дисертаційної роботи полягає у визнанні положення про та. що:

- гуманізація етнічних відносин е закономірний

якісний стрибок у стані етнічного феномену, який пов’язаний з переходом від пріоритету етноса до пріоритету індивіда. • .

Додатково до головної гіпотези висунуто також три допоміжних гіпотези, які потребують доказу чи спростування :

- в основі всіх різноманітних явищ етнічного життя суспільства лежить єдиний субстанційний початок;

- прогрес етнічних відносин прямопропорційний зроетаннп ступеню свободи індивіда;

- гуманізація етнічних відносин проявляється як тенденція розвитку етногенезе на сучасному етапі.

Характеристика методології дослідження. Методологічні принципи, що було застосовано в дисертаційній роботі, в залежності від їх універсальності. можна диференціювати^за трьома підгрупами. До перті з них відносяться загальнофіло софські принципи об'єктивності, Історизму, принципи діалектичного методу, що базуються на універсальних законах розвитку природи» суспільства, свідомості. В дисертації були використувані елеианти генетичного і гіпотетико -дедуктивного методів, методи абстракції, формалізації, моделювання, аналізу і синтезу, аналогії, . єдності

\ , —®ч\' ' ■ логічного 1 Історичнаго. - ’

До другої підгрупи слід віднести методологічні принципи, що розкривають соціально-філософську специфіку дослідження процесу розвитку етнічних СПІЛЬНОТ і етнічних відносин, перо за все. принцип діалектичної єдності соціальної теорії і соціальної практики та принцип діяльнісного начала. Розгляпоеми діяльність • як суттєву особливість буття ліщини в світі, здібність 11 ПРИВНОСИТИ зміни, необхідно ВІДМІТИТИ, що процес лепської діяльності опосередкований . ідеальний. Поняття "діяльність" ширше ніж поняття "виробництво", і В той же час, утримує в собі загальне субстанціональне відношення, загальне для обох категорій. Діяльність базується на

активності, але остання складає дише енергетичний коипо-

о , ■ ■ - - • .

• нент діяльності. -

Діяльність допей різноманітна и завжди характеризується певним змістом, що закріплюється в тій чи іншій фппмі.« Саме як фппии життг$л»жЯь«0ст1 лйчей розглядаться а дослідженні природно-біологічні і соціальні спільності, починати з сім’ 1, роду, племені й кінчати націями, класами, кастами, стратами тощо. Таким чином, життєва активність ліщини проявляється в різних сферах суспільного буття. Кожна з цих сфер має свої суттєві характеристики. що дозволяють підрозділяти цілісний процес розвитку суспільства на економічну, соціальну, політичну, духовну та інші складові і при цьому не змішувати їх. Очевидно, мав свою спеці фіку 1 сфера етнічного.

Таким чином, для вивчення спеціфіки еінічних явиш

- * Див.: Воловик В. И. Идеологическая деятельность:. диалектика традиций м новаторства. М., 1990.

необхідно розглядати "етнічне" як самостійну соціально-філософську категорію, розкривши 11 сутгеві якості. А цй стана можливим лиш толі» коли будуть зафіксовані зв’язки "етнічного", що об’єднують всі складові описаного цією категорією явища С етнічні відносини. спільноти 3 в дещо цілісна, якісно єдине.

Методологічним засобом для розглядання етнічного Феномену 1 його розвитку є розуміння етносу як діалектичної єдності двох сторін; природно-біологічної 1 соціальної. В етнічних спільнотах біологічне існує через соціальне 1 навпаки. Обидві крайнощі нача висвітлюггься одна в одній. Еттюс. як 1 сім’я, "ближче” за все знаходяться до "природи" в зрівнянні з економічними, соціальними, політичними та Іншими формами яиттадіяльнасті. Будучи за своїм походженням феноменом ані чисто соціальним. ані виключно біологічним, етнічне проявляється десь на переході, на межі цих характеристик.

До третьої підгрупи методологічних принципів відносяться безпосередньо ті принципи, що торкаться виключно процесу гуманізації етнічних відносин. В порівнянні з двома першими підгрупами ці принципи носять більш окремий характер. До них відносяться наступні положення;

- висновок про зростання в процесі історичного розвитку взаємозв’язків людства, всіх національностей;

- лише гармонізація міжособових відношень і визнання пріоритету прав людини над правами етносу можуть привести до гармонізації міжетнічних відносин;

- не може бути вільним народ, який пригноблює інші народи:

- сам процес гуманізації в на стихійним, а усвідоі*-

. -10-

леним 1 спрямованим, він повинен відповідати ГОЛОВНІЙ тенденції етнічного розвитку.

Всі ці принципи показують шяхи досягнення гуманістичного ідеалу як на рівні етносів всіх ступенів розвитку, .так і в житті кожного конкретного індивида.

Наукова новизна досліджен-н я полягає саме в постановці проблеми гуманізації етнічних відносин. Вперше розкривається теза про спрямований С прогресивний чи регресивний ) характер розвитку етнічного Феномену, критерієм прогресу якого £ зрістання ступені свободи людини.

Дисертант відходить від традиційного для вітчізня-ноі соціальної філософії підходу, згідно з яким Історичні спільноти "рід", "плем'я”, "народність", "нація" розглядаються як автономні сутності поза межами розгортаную єдиного етнічного Феномену. На думку автора, 1 рід, 1 плем'я, і народність, 1 нація є конкретні прояви етнічного. Сама категорія "етнічного" розглядається як самостійна соціально-філософська категорія. В дисертації здійснена класифікація дефініцій поняття "етнос", на підставі чого зроблений висновок про те, шд субстанціальною підставою для вичленування "етнічного" е. особливий стиль світосприймання, який виробляється внаслідок довгого спільного функціонування колектива лк>-дей в загальних природно-біологиічник 1 соціально-історичних умовах: иєЯ стиль проявляється в стереотипах мислення й поведінки, що відомий під назвою ментальність.

На рівні аналітично-пошуковому наукова новизна може бути визначена тим, що в дисертації процес гуманізації етнічних відносин розглядається як результат зіткнення

гуманістічної 1 етяошнтричної тенденцій етногенезу, да проявляється в сучасну епоху як протиріччя ція інтернаціоналізмом і націоналізмом. Тим самим в дисертації виявлено Історичне місце гуманізації етнічних відносин в прогресі етногенезу. В роботі запропоновані практичні рекомендації по оптимізаціі етнічних відносин, показані напрямки руху до гуманістічного ідеалу, а такая виявлені детермінанта, що визначають гуманістичний характер проведе! ня національної політики. .

Теоретична і практична цінність дослідження. Відсутність уваги до проблем етнічних відносин в нашій суворій сучасності просто небезпечна.. Це положення сьогодні не потребує особливих доказів. Більша того, за окремими аспектами етнічного життя суспільства уже розроблені і продовжують розроблятися комплексні програмі. Серед них "Державна програш відродження 1 розвитку освіти національних меншин в Україні до 2000 року", "Концепція розвитку культур національних менших України" та інші документа, які розробляються відділом національно-культурного розвитку при Міністерстві України а справах національностей, міграді1 та культів. В дисертації були вироблені практичні рекомендації по управлінню етнічними процесами, що так необхідні в сучасних умовах, коли. стихійний розвиток подій набуває загрозливого характеру.

Крім того, практична, цінність дисертаційного дослідження може проявитись у можливості реалізації 11 матеріалів в науково-дослідницькій, навчальній роботі, просвітницькій і прогностичній діяльності, ві етнологічних колах з штою сприяння змінам стереотипів їх

традиційного мислення.

Апробація результатів наукового досдід&ення. Матеріали запет по-• '

кованого дослідження обговорювались на засіданні кафедри філософії і соціології Запорізького державного університету. Концептуальні Ідеї досдідазння пройшли апробацію на Шшародній конференції "Думана діяльність та 11 спеціфіка* С Запоріжжя, 1993 ), республіканскій науково-практичній конференції "Кризове суспільство: політика, соціологія, соціальна психологія / Україна напередодні XXI віку" С Запоріжжя. 1994 3, загальноукраїнській науково-практичній конференції "Менталітет та протиріччя сучасного українського суспільства: політологічні, соц-

іологічні, культурологічні аспекти" С Запоріжжя, 1994 3. в публікаціях за темою дослідження С див. список опубш -кованих праць З.

СІРШУРА І ЗМІСТ РОБОТО. .

Структура робота обумовлена штос 1 завданнями дослідження та відображає логічну послідовність питань, т вивчались. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків.

У ВСТУПІ розглядається актуальність дисертаційного дослідження, аналізується ступінь розробленості теми, обгрунтовуються мета і завдання дослідження, наукова новизна робота, теоретична 1 практична значимість.

Перший розділ: "МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ

ЕТНІЧНОГО ФЕНОМЕНУ”. Активне втілення в вітчизняний комплекс суспільних наук поняття етнос настійно вимагає

його соціально-філософського осмислення. Вгашання "де треба, до Я не треба” модних "етнічних категорій" приводить до термінологічної плутанини. З Іншого боку, на залишає сумніву той факт, во всі ці категорії мають під собоп єдину основу - етнічний Феномен. Дослідження етнічного Феномену 1 процесу гуманізації етнічних відносин грунтується на загальнофілософських принципах діалектичного 252 толу, систешого. підходу, соціально-філо-соФсмсого принципу діяльністного начала, а такоя принципу діалектичної єдності соціальної теорії і соціальної практики. .

Для дослідження специфіки етнічних явищ необхідно розглядати ’’етнічне” як самостійну соціально-філософську категорію, розкриваючи 11 суттєві характеристики. Цз потребує виявлення зв'язків "етнічного”, цо обьєднувть всі складові Феномену, які охоплюються цією категорією ( етнічні спільноти, етнічні відносини З, а дешп цілісне, якісно єдине.

Лати дефініцію етнічного означає прослідкувати рух його сутності. З цією метою в дисертації була використана ідея "Науки логіки" Гегеля, де філософ розглядає рух сутності від буття до поняття через ряд стадій: стадію

Існування, стадію явища, стадію дійсності. Ці три стадії саморозгортання сутності універсально можуть застосовуватись для аналізу будь-якого явища, включаючи етнічний Феномен. . .

Перша стадія - стадія існування - Фіксує лише поверхові зв'язки етнічного. На сьогоднішній день ніхто не запєречуе положенню про те, що при першому наближанні категорія етнічного використовується для описування

спільнот людей. На другій стадії - стадії явища - проходить вичленування спеціфічних характеристик категорії "етнічне", що відрізняє останню від інших категорій, які так чи інагаов описужггь людські спільноти С соціальні, політичні та ін.). На цій стадії сутність етнічного проявляє сєба більш наявно, більш доступно для аналізу. Умовно суттєві характеристики етнічного шжна розділити на об’єктивні 1 суб'єктивні.

Об'єктивні характеристики етнічного Феномэну ністять в собі ті особливості етнічної спільноти, то з'являться під впливай зовнішніх, перш за все, природні х умов. Етноси нерозривно пов'язані з середовищем. В цьому полягаєгї- одна із спеціфічних особливостей етнічного у порівнянні з соціальним. Як уже відмічалося, етнічне Існує на МІ-хі біологічного 1 соціального. Географічне середавшде, з одного боку впливає на стан етнічної спільноти, з іншого боку, воно є своєрідним полігоном діїя прояву суттєвих характеристик людських спільнот, для розгортання економічних. соціальних, політичних відносин. Але ш не свідчить про те. ЩО. сутність етнічного зводиться лише до цього моменту. М

м Гумилев Л.Н. Геограйия этноса в исторический период. Л.: Наука. 1990.: Ратцель Ф. Народоведение. СПб.. 19СС-: Роль географического феасгора в истории докапиталистических обществ С по зтнограймческим данным ЛI Наука. 1984.: Черный С. И. Регулирование отношений человека с природой как показатель общественного прогресса. // Человек — техника — природа. - Киев, 1976.: Широкогоров

С. И. Этнос. Исследование основных принципов изиврений этнических и этнографических изменений. - Шанхай, 1923.

Суб’єкпшні характеристики відображать внутрішній стон етнічного феномену, виставляючи його як Іманентну систему, здібну до само рефлексії. Соціальна філософія исє багаті традиції суб'єктивним, рефлективних. 1 навіть інформаційних» дефініцій етнічного. Всі вони вказуягь на стізбільні особливості культури, мови, психіки, на етнічну самосвідомість тощо. Але своєрідний відрив суб'ыстивних характеристик від їх об’єктивного антиподу не сприяє відображенню цілісної картини сутності

етнічного. .

Досягнення такої цілісності стане мояливим лиш за умов синтезу об’єктивних 1 суб’єктивних характеристик етнічного, уявивии їх у вигляді полярних протилежностей діалектичного протиріччя. Ці протилежності уявлять собою дві різні Форши однієї й тієї я сутності, а тому вони не тільки протистоять, аяа й взаемопервтворооться. Після аналіза. згідно науковій логіці, наступав час синтезу: далі необхідно розглядати об'єктивні 1 суб'бктивні характеристики в їх єдності, як цілісність.

Третя стадія розгортання сутності . - стадія дійсності - містить в собі базову якість, атрибут етнічного, що вбирає в себе 1 об'єктивні географічні, природно-біологічні. 1 суб'єктивні С спільність мови 1 психіки, духовної культури, включати релігію. 1 сторічну пам'ять Э характеристики. Такою якістю є ментальність.

Ментальність розуміється як особливий стиль

світосприйняття, як стиль мислення 1 поведінки, притаманний тільки даному етносу. Саме ментальність мислення

* Арутюнов С. А. Народы и культуры: развитие и взаимодействие.- М.. 1983.

-161 стереотип поведінки ВІДРІЗНЯЄ один етнос від Іншого, зумовлюючи за своєю природою довгий період спільного Існування етнічної спільнота в єдиних географічних 1 історичних умовах.

Систематизований виклад Існуючих дефініцій етнічного феномену в дисертації закінчується обгрунтуванням нового позитивного визначення. На думку автора, під етнічним слід розуміти соціально-філософську категорію, що характеризує людські спільноти різного ступеню розвитку з єдиним менталітетом, який Формується внаслідок довгого існування даної спільноти в єдиних геграфічних і соціально-історичних С вклшахми економічні, соціальні 1 політичні ) умовам.

Логічне визначення етнічного це слід, безумовно, використовувати як шаблон "для всіх часів 1 народів". Бо логічна відображає процес розвитку суспільства звільненим від конкретних проявів Історичного. Історичне завжди ширив і багаггше логічного, і сама тому залишаються неврахованими деякі моменти, що безумовно, справляють корегуючий. вплив на хід історії. Іншими словами. від

\

логічного аналізу сутності етнічного слід перейти до розглядання Історичного процесу етногенезу, 'процесу зародження, становлення, розквіту 1 загибелі етнічних спільнот.

Язадізаціі цього завдання присвячий другий розділ дисертації: "ГЕНЕЗИС ЕТНІЧНИХ ВІДНОСИН ТА РОЗВИТОК СВОБОДИ"» до наводиться модель історичного процесу етнічних відносин, виділяються стедіі . етногенезу. визначені перспективи подальшої трансформації етногенезу.

Відправним пунктом аналізу став огляд існуючих то-

“17“ :

чок зору з приводу спрямованості розвитку етнічних відносин: етногенез мав 1) прогресивний С регресивний ): 2) циклічний: 3D релятивістський характер. З усіх позицій перш є найбільш вагомою. Піл спрямованістю С прогресом чи регресом J розуміється поступовий перехід від одного якісного рівня міжетнічних відносин до другого, а не просте кількісне нарощування числа етяосів. досягнувших вищого Ієрархічного ступени. .

Об'єктивний критерій прогресу етногенезу,слід пука-ти не в стані самих етносів, а в тих зв'язках, во вини-капгь, з одного боку, між індивідом 1 спільното»), а з іншого боку - між самими спільнотами в ході історичного розвитку, і які описуються категоріями "свобода" і "необхідність". З достатньов ефективністю за об'єктивний критерій прогресу етногенезу можна прийняти зростання ступеня свободи. Ще Гегель відмітив, оо "Схід знав 1 3HCE тільки» що один вільний, грецький та римський світ знає, iso деякі вільні, германський світ знає.' оо вільні всі”. ** І хоч Гегель явно перебільшував розвиток буржуазних відносин в Прусіі, однак, загальна тенденція підмічена вірно. Історія трактується Гегелей як прогрес в усвідомленні свободы і 11 об'єктивації в політико-пра-вових формах.та Інститутах.*т _

На підставі висновків пертого розділу слід зазначи- . ти. оо етнічний феномен являє собов діалектичну єдність двох сторін: природно-біологічної і соціальної: прогрес етнічних відносин логічно можно уявити собі як процесе заміщення природних детермінантів етногенезу на соц-'

. « Гегель, философия истории. М.: JL 1935. С. 96. .

*и» Там *в- t 98 - 99. 102.

іальні. Природна 1 соціеш>нг повинні бути розмежовані не тільки гас дві фази становлення етносів, але і як явища, со існують та взаємодіють на протязі всієї історії ладства. Міра розвитку свободи С об’ехтивний критерій прогресу етногенезу З знаходиться в прямопропорційній запеклості від міри домі кування соціальних характеристик етнічного над природно-біологічними.

При аналізі Історичного розвитку етносів вбачається за можливе виділити три стадії, що відображають якісну спеціфіку етнічних відносин на кожній Із них. Перша -архаїчна стадія відмічена домінуванням природно-біо-лцгічних детермінант над соціальними. Підставою цієї стадії етногекззу &. родинні зв'язки, які пронизують всю сферу суспільних відносин.

Друга стадія ('..національна ) починається з появи власно соціальних утворень С держав 3 і закінчується Інтеграцією етнічних спільнот в нації, ніж якими утворюються иІжнаиСональні зв'язки. Цс суть другої стадії етногенезу. Соціальні компоненти починають домінувати над природними. За тися'чоліття своєї еволюції міжетнічні відносини значно трансформувалися. Розвиток свободи, віхами якої є утворення національних спільнот із пол-

1 етнічного середовища, чергувалися в історії людства з фактами дкскримінаці 1 С колоніальні імперії, расизм та работоргівля, національний гніт 3 і навіть знищення одного етносу Іншим С етноцид 3. .

Третя стадія етногенезу С гуманістична З означає нову зміну підстави етнічного Феномену, оо трансФорму-, ється цього разу в сферу духовного, в сферу самосвідомості. Гуманізм третьої стадії етногенезу полягає в Фор-

цувшні відносин, заснованих на вільній етнічній ідентифікації кожної конкретної дпдини.

Ятао на першій стадії єтногеназу Індивід усвідонлсз можливість прояву власної свободи, апо підшалясться під тезі, оскільки індивідуалізм небезпечний для архаїчної організелі1 суспільства, а на другій стадії ця свобода обшяуеться з боку соціальної організації суспільства на користь ссоблизин, ншіональнмм Інтересів. то на треті Я стадії ступінь роззіггку свободи, а текок 1 рівень прогресивності етнічних відносин значно зростсе. Індивід усвідонлхп іажяизість прояву свобода волі і сагетстШш обназкує іш свободу на користь гсолактавнии. зокраія. етнічний інтерєсоії.

Історічний аналіз генезису національної ідзі. і геології націоналізму. національних рутііз показує, по па-рзиід від другої стадії аткагзназу до трзтьоі та протікав стакійко. окріп ладсьюоі волі і дії. Про цз свідчить хвиля войовничого націоналізму з каш визначеними бтнсшзнтристськини настановами, аа розгоотееться вкз п шжи гуманістична! стадії прогресу атнічніж відносин. Пзрзхід до нової стадії етногенезу повинен бути усвідомлюваний та цілоспряшвений. ко становить зуіс? процесу гуманізації етнічнкн відносин.

Третій розділ*. "ОаЮВНІ НАПРЖКИ ТА ДЕТтіІНЛЇШ ШАНІЗАЦІГ ЕТНІЧНИХ ВІ/ЗИСШГ. Прошзс гукзнізеціі етнічних відносин Ь53£ своя визначзну нзту. Рола цієї і,а-ти виконує гуманістичний ідоал - своєрідний орієнтир, на досягнення якого спряіазвания розвиток етнічного <5зпоїзну. ^ дивлячись на критику з боку філософів екзистенціального напрямку, які запаречувгь необхідність

•• . . . ' -20- . \ -суспільних Ідеалів' взагалі, нам уявляється, то без гуманістичного Ідеалу втрачається критерій оцінки лпдської діяльності, руйнується системи етнічних та соціальних цінностей, без яких життя людей втрачає свій санс. Рух до здобуття гуманістичного Ідеалу є рух в напрямку визнання "саюцінності людської Індивідуальності, в напрямку повернення етнічних відносин обличчям до линини, звеличення свободи особистості, відизви від побудови ієрархії етнічних спільнот. Гуманізація етнічних відносин е. пропас на стихійний, а усвідомлений 1 регульований.

Рзплосвання гуманізації етнічник відносин дає. свої спеціфічні особливості, які полягаоть, по-перш. в опосередкованій ( через традиції, корїіи поведінки. систему цінностей, закони ) дії на етноси; по-друге, в особливому значенні "зворотнього зв’язку" . перетворзозчого про-цзс, управління в діалог інтересів і культур; по - трете, в багагоиірності. нгоднолінійності та суперечливості сучасного стану етнічних взаємовідносин. . З врахуванням цієї специфіки е сенс говорити про розробку гнучкої програми спрямованого розвитку етнічних відносин, яка б містила обгрунтування послідовності актуальний завдань і методів для їх вирішення. Така програма повинна виязігш основні детермінанти гуманізації етнічних відносин, 1 такая стане стратегічним планом оптимізаціі етногенезу.'

Розробка програй такого типу передбачає, детальне вивчення стану етнічних спільнот, та їх взаємовідносин на місцях. Найбільш ефективної! фордов такого вивчення, на наш погляд, б системна експертиза, шр розглядом етнос їж один Із елементів системи лздських відносин. Комплексний підхід дозволяє знайти системні якості і

зв'язки етнічного феноиену, виявити ті фактори, вплив на які забезпечить саиэ гуманістичний варіент розвитку міжетнічних відносин. При цьону універсальні рецепта відсутні. Кожного разу необхідно ураховувати своєрідність 1 унікальністьєтнічної спільнота. .

>

Гуманізация повинна проводитися гуманники засобами, їй перший погляд здається, що радикальна розв'язання всіх проблей криється в підвищенні статуту етносів до рівня нації, тобто шляхом утворення нової національної держави. Чи завжди цей крок приносить користь? Для малих етносів державність £ засіб відгородтоння від надмірного впливу на НЬОГО 3 боку великих етносів. Утворення 1ЛОНО-етнічноі дерзюви зушвлює трансформацію етносу в суб'єкт політакії, етнічну ієрархію, можливо самоізоляцію, ио пряно протирічить гушн1стичному Ідеалу.

До детермінант процесу гуманізації етнічних відносин треба віднести наступні Фактори: профілактика

міжетнічних конфліктів 1 нейтралізація націоналістичної тенденції сучасної стадії етногенезу: деетаіфікація дер-вавно-політичного устрою: правове розділення Індивіду-

альних 1 етнічних свобод пі»! визначенні примату праз ли-дини над правами народу: ліквідація дискрімінаціі за

етнічною ознакою: виховання нового покоління в дусі поваги на тільки до свого, але й до інших . етносів 1 культур: подолання етаоцентризму: визнання прав само-

ІдентаФІкацІї: налагодження нормального Функціонування

механізму спадкоємності; актуалізація культурної спад-ияни етносу та 1н. Запровадження в життя цих положень забезпечить гуианістичний характер подальшого розвитау міжетнічних відносин.

-22- .

У висновках дисертації ' підіймається питання про впровадження о де рваних знань в систему уже існуючих, про явиш гуманизму, його форми та місце в Історії людства, а також співвідношення з процессы гуманізації етнічних відносин, що аналізується в роботі. - ' * ,

ПУБЛІКАЦІЇ РЕЗУЛЬТАТІВ НАУКОВОГО ДЭСШДЕНШ

1. Дає модели управления этническими процессами // Актуальные вопросы управления! Сборник научных статей. -Запорожье: МИГМУ, 1995.. - 0,5 діа. .

' 2. Этаические аспекты духовной: жизни // Тези доповідей міжнародної наукової конференції "Духовна

■ о „ ■ . • • . ■ ..

діяльність та 11 специфіка".- Запоріжжя. 1993.. Ч.З.- 0.1 Д-а.. ' .• _ ■ . ■ . ' ; ' ' ■ • •

3. Ментальность как основная этническая характерис-

тика.// Тгзи виступів загальноукраїнської науково-прак-тичноі конференції "Менталітет та протиріччя сучасного українського суспільства: політологічні, соціологічні,

культурологічні аспекти". Запоріжжя. 1994. 4.2. 0.1 д.а.

4. Новые геополитические реалии и кризис политического сознания на Украине // Тези доповідей рес-

публіканської науково-практичної конференції "Кризове суспільство: політика, соціологія, соціальна психологія / Україна напередодні XXI віку”-- Запоріжжя. 1994. -Ч.І. - 0,1 д.а. - в співавторстві. .

5- Некоторые аспекта зтатического подхода к огтрєде-рг»ни¥і понятая "нация” // Константа.' 19951 N 3. - 0,4 д. а.

- друкується.

■ -23- / • ' . •

Dodonov R. A. Humanisation of ethnic relations as a factor of development of. freedom.* . . .

The dissertation Is aimed at the philosophic sciences candidates*s degree competition speciality 09. 00. • 11 - "social philosophy". Zaporozhye State University, Zaporozhye. 1995. , . -

The nodal of ethnic phenonenon and ethnic genesis is defended, and also the ' process of humanisation of etnlc relations drawn from It. The problem Is considered in Investigation as a concrete show In whole of all communities of this type of substantial basis, that Is '"ethnic". '

It's • established that the ,progress of ethnic relations Is dlrecttly proportional to increasing of degree of freedom, that emerges as a' quantity of progression of ethnic, genesis criterion.

On the ground of social - philosophic analysis -of the essence of humanisation progress of ethnic relations a historic place of developing - of "ethnic" one Is determined on the Common background. the leading tendencies, ales, directions and vdetermlnants of this process are exposed, some practical recommendations are worked out In creation of complex programmes In optimisation of interethnic relations.

Додонов P. А- Гуманизация этническим отношений как Фактор развития свободы. Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских.неук по специальности 09. 00.11. - социальная їмлософия. - Запорожский государственный университет. 1995.

Защищается представленная модель этнического Сенодана и этногенеза, а также вьггекаший из нее процесс гуманизации этнических отношений. Этносы рассматриваться в исследовании как конкретные проявления общего для всех общностей данного типа субстанционального основания -"этнического". ; , ' °

Установлено, что прогресс этнических отношений пря-шпропорционален возрастанию степени свободы, которая выступает в качестве критерия прогрессивности этногенеза. .

На основа социаяъно-фщософского анализа сущности процесса гуманизации этнических отношений определено его историческое шсто в общей картина развертывания “этнического", вскрыш основные тенденции, цели, направления и детерминанты, разработаны некоторш практические рекомендации по созданию комплексных програш оптимизации ЫВЕЗТНИЧеСКИК отношаний. .

Ключові слова: етнос,"етнічне”, етногенез, свобода.

гуманізація етнічних відносин.