автореферат диссертации по философии, специальность ВАК РФ 09.00.04
диссертация на тему: Художественно-эстетический процесс украинской культуры конца XVII - ХVIII веков

Полный текст автореферата диссертации по теме "Художественно-эстетический процесс украинской культуры конца XVII - ХVIII веков"

М1Н1СТЕРСТВ0 0СВ1ТИ УКРАКНИ КИ1ВСЬКИЙ УН1ВЕРСИТЕТ 1м.ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

ВАЛКОВНИСО Галина 1ваи1виа

ХУДОШЬО-ШЯЕПРИШЙ ПРОЦЕС В УХРЛКНСЫИЙ КУЛЬТУР I К1НДЯ к? II - ХГШ СТОЛП.

Спец1альн1оть - ОШОО.О8 еотатика

АВХОРЕОЕРАТ

дисертацП на адоОуття наукового ступеня кандидата фИсгаофоъких наук

Ки1в - 1098

РГБ ОД 1 8 ОКТ 1996

Дисертац1я б рукопиоом.

Робота вюсонана на кафедр! егики, естетики та культурологи ф!лософсысого факультету Ки1воького ун1верситету !м. Тараса Шевченка.

Науковий кер1вник - Панченко Валентина 1ван1вна, кандидат ф1лософських наук, доцент.

0ф1ц1йн1 опоненти - Шульга Ра'!са Петр1вна,

доктор ф1лософських наук;

- Киоельов Серг1й Олегович, кандидат ф!'лооофських наук, доцент.

Пров!дна орган!гац1н - Кафедра ф1лоооф!1 ЮПваького педагоПчного ун!верситету 1м.М.Драгоманова.

Захиот в1дбудэтьон " 3 " ' /0_1998 р. о /6 год, на за-

о!данн1 спец1ал1зовано! вчено1 ради Л 01.01.39 по захиоту диовртац!й на здобуття вченого отупеня доктора (кандидата) ф1лософоьких наук при КШвоькоиу ун1вероитет1 1м.Тараоа Шевченка за адресов: £52037, м.Ки!в, вул.Всшодииироька, 60, аудитор1я 330.

Автореферат роэ!оланий " / 7*" _1996 р.

Вчеяий оекретар опвц1ал1говано1 вчено! ради, кандидат ф1лософських наук

'""'""Кучерюк Д.Ю.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОБОТИ.

Актуаяьн1оп доал1д*ення. ВдоОуття Укра1нш незалелиосЦ 1 подальше прогрео роабудови укра! нсько'1 держави вагоотрили проблему в1дродження нацЮнально! куль тури. Под 11 останн1к рок1в, як1 швидко роэвиваються на тл! протиборства р1аних поИтичних сил, еконои1чних негараэд1в, нестаО!льност!, оуп-раводжуються 1стотними врушеннями в сусп1лън1й св1доыоат1. Поступово формуютьоя НОВ1 Ц1ННОСТ1, потреби, норми життя, первглйдаються певн1 життвв1 ор1ентац11.

В умовах руйнування отарих ц1нн1оннх 0р1бнтир1в наЩо-нальна культура стае фактором, який вдатвий вианачити духов-нв оОличчя укра'1нського 0усп1льотва наступного отолИтя. Ад-же своер1дн1сть 1 сауо0утн1оть нац1онально! культури в пев-ним Шдсумком 1аторичноГо освоения 1 водночаа "вростакня" у Пеане природнз середовищэ, в якому формувавоя та 1снув конк-ретний народ в властивим т1льки йоыу св1тов1дчуттям.

Св1товий досв1д переконуе, що в умовах криэових явищ в оусп1льотв1, культура вдатяа виконати 1нтегру»чу, консол1ду-ючу роль. Бона яройыавться проблемами життед1яльноат! оуо-Шльотва, шукав 1 пропонув ова! шляхи вирИвевня оклад них проблем, особливо в духовно-моралън1йофер1.

0дн1ею вП складових в духовна культура, оаме вона фор-мув людияу, 11 моральн1оть 1 певною м1рою, 11 в1дношвння до навколишнього св1ту. Частотою духовно! куль тури в клаоична культура, яку випробував чао 1 яка валишнпась актуально» для кожного нового покол1ннй. Сама тому побудова теоратично1 мо-дел! культури в важлизим питаниям науки, яка вир1шуз свою опециф1чну проблему щодо вагадьно-нацЮнального вавдання 11 ровОудови та вимагаа пошуку естетичних основ нац1онально! культури, внявлення яких ровкриваз умови д11 еотетичних фак-тор1в суоп1льиого життя, 1х роль у культурному процео1.

Естетичйе начало дуже виравно проявшюоь як одна 1в умов, а пог1м один 1з фактор1в роавитку укра!нсько! культури щв на И ов1танку 1 вашшилось важливим моментом на прогяэ1 во!в1 багаТов!ково1 ЮторИ. Культурно» константою стае вв'я-вок морального, естетичного та 1нтелектуального начал, як! проявились в життбд1ял1ност1 народу. Почуття вигонченого та тйж!ння до краси, вдаеться, Сули природженими, влаетивими

сам!й природ! людини. Але на 1х опрямован!оть 1 формування вшивали гакох фолькдорна творч!оть народу, лрофео!йне мис-тецтво, естетичн! погляди та теорН. При во1й сво'1й оамобут-hoctí украшська культура роэвивадась в тЮноыу ав'яэку 1в европейською культурою. Видатний досл1дник украХнсько! куль-тури Дмитро Антонович п1дкреслював вдатнЮть народу не т1ль-ки сприймати культурнi вдобутки 1нших народ1в ов1ту, а й пристосовувати сприйнятий культурний матер1ал до ового вжит-ку 1, таким чином, даги muy osos власне забарвлення, щр до-помогае св1товий культурний чинник обернути у чинник над1о-нально! культури.

iGTopia yKpa'iHCbKoi культури яокрава i р1зноман!тна. Проте, особливе навантаження неое на соб1 к1нець XVII -XVIII отол1ття, чао, щр репрезентув складний специф1чний процео переходу в1д культури народно! до культури нац!овально! , чао, що характеризуемся спШонуванням стар их форм св!домоот1 в новими рац1онал1стичними уявлениями. Саме у цей чао складаеться новий тип д!яча культури - активного учасни-ка оусп!льного i культурного роавитку народа. Разом в тиы 1де процео формування людини розумово! прац!, певно! сус-п!льно1 веротви, . що ароОида св!й внесок у духовний розвигок нацИ. Культура Украйни 1, особливо, 11 ыиотецтво иаОував в дей перЮд певно! эавершеност1 1 нацЮнально! визначеност!, шр дозволяв саме черев вивчення миотецтва ц!е! доОи визначи-ти овоер1дн!оть нац1онально1 укра!нсько! культури, теоретична модель яко! немсшива без доол!даення художньо-еотетично-го процеоу.

Ступ1нь роароАленоох1 про&шыи. Комплексна доол!дження культури Укра1ни розпочиназтьоя у друПй половин1 XIX сто-л1ття. Перш ва вое воно пов'язане в 1менами ' Г.Кониського, М. Костомарова, М.Грушевського, М'.Драгоманова, як1 роэглядади укра!нську культуру в уоьому П оОсяэ!. ОкремЮтъ укра!нсь-ко! культури щрдо роо1йоько1 в IxhIx очах не потребув нко-гооь опец1ального Шдтвердження, а випливаб г оО'ектизних Юторичних факт!в, як1 стають предметом анал1эу.

Значний внесок у вивчення проблем нацЮнадъно! культури вробив Д.Багал1й. floro "1отор1я ' Слоб1доько1 Укра1ни" не т!льки значно роэширила уявлення про етн!чну територ!в Укра-Чни, а й обумовила, на в1дм!ну в!д позицП М.Грушевського,

орган!чне включения росЦйськомовних явищ, отвореннх в Укради! до укра'!нсько! куль тури, та розширила меж1 Ютори-ко-культурного доол1дження соЩадьно-економ1чним, етногра-ф!чнш, геогрзф1чн1Ш елементам.

Доал1дження культури Укра»ни сьогодн1 неможлвде Оеэ авернення до таких увагальншчих ввдань, як "Укра'1ноька культура. Коротка 1отор!я культурного хиття укра!нського народу" 1.0г1бнка, "1отор1я укра!нсько! культури" п!д редакции ККрип'якевича, "Тисяча рак1в украЧнсько! культури" М.Семчишгаа, "Нариои 1сторП нажЯ культури", щр видав у Нью-Йорку е.Маланюк. Особлива ы1оце серед них ааймають лек-ц!1 за редакц!ею Д.Антоновича "Укра'^нська культура", серед автор1в цього видання так1 ридатн! вчен1 як Д.Чижевський, Д.Дорошенко, В.САчинський 1 деяк! 1нш1, що створили у ц1й прац! певну теоретичну модель нацЮнально! культури та ыо-дель П 1сторП.

Зважаючи на неординарну 1стор1ю украЧнського народу, вивчення його культури вимагало пост1йно! "переклички" в ти-ми культурними репонами, а якими вона пов'язана т1 сними отосунками. Саке тому так! комплексн1 досл1дхання як "Культура народов Центральной и Юго-Восточной Европы в эпоху Просвещения", "Культура народов Центральной и Юго-Восточной Европы XVIII - XIX веков" та "Очерки по иотории русской культуры" П.Милюкова дозволяли реконотруювати художньо-еотэ-тичний процео в УкраШ в пввноыу культурному простор!.

Доол1джувчи Сагатогранн1 подГ! художньо-миотецького хиття Укра'1ни к1нця XVII - XVIII отолИтя не можна переб1льшити роль миотецтвовнавчих ро01т Г.Лукомського, С.Таранушенка, Д.Щербак1вського, Ф.Ернота. Багато аусиль для досл!дженвя арх1тектури Укра1ни вааначеного перюду доклали В.С1чинсь-кий, П.Юрченко, М.Драган, 1.1гнатк1н. Доол1дники роэвитку укра1нського ыалярства П.Б1лецький, А.ЖаДорюк, П.Юлтовсь-кий, Г.Логвин, В.0во1йчук лшили значний матер1ад а ЮторП в1тчивняного живопиоу. Справжн1м науковим надбанняы стали досл1дкення Н.Д1лецького, Н.Герасиыово1-Персидсько'1, В.1ва-нова щодо р!вних аспект1в муэично! культури Укра1ни.

Бароко, як культурна-Юторичну епоху 1 художн!й отшпь, щр яайб1льш т1сно пав'язаний з нацюнальною культурою в начали В.Н1чик, Д.Наливайко, В.Маслюк, М.КашуСа, В.0вс1йчук,

Д.Степовик, а в останн1 ркоки починавться нова хвиля вивчен-ня бароново! культури, П еволюцП, етико-естетичного обг-рунтування, миотецько! практики у роботах Л.Довго!, С.Улано-во!, 1.Сурмай, ОДербатюк. Съогодн! вое б1льше з'явдявться роС!т, пов'язаних з миотецтвом рококо. Щодо рег!онального роэповсюдження цього стилю, то тут ц!кав! висновки роблять М.Гембарович, Д.Крвавич. ОстаннХм чаоом у наукових досл!д-женяях аргументуеться роэповсюдження класицизму в УкраЗн! XVIII стол1ття - I.Волков, С.Таранушэнко, Ю.Нельговоький.

При вивченн! нац!онально! культури дооить вагомим в питания взаемозв'язку украЧноько! 1 зах!дно-бвропейсько1 культур. Розв'яэати його намагались А.Бичко, О.Пахльовоька, З.Хижняк, Д.Л1хачов, Б.Ротенберг, I.Голбнщев-Кутузов п1дк-реслюв, щр Укра1на виявилася в центр! руху тих могутн1х 1с-торичш-соЩальних процес!в, як! виэначали жорстоку боротьбу навколо важдивих для оучасник!в 1деолог1чних проблем, пов'язаних з бурхливим розповсюдженням начал европейсько!" цив1-л1зац11 в умовах переходу в!д феодального середньов1ччя до нового часу, формування нац1й 1 багатонацЮнальних абсолга-тистських монархш. АналоПчну позид1ю займае 1 В.Н1чик, на-голошуючи на факт! свовр!дного синтезу досягнень Заходу 1 Сходу в укра1ноьк1й науц1 XVII - XVIII ст. Особлива увага прид!лявться !сторичя1й м1о!1 Киево-Могилянсько! академП, вихованц! яко!, зокрема, С.Полоцький, Д.Туптапо, Ф.Прокопо-вич, з1грали важливу роль у роэвитку укра1нсько1 духовност!.

иначне м!сце вайнаоть загально-методолог!чн1 прац! в!т-чианяних вчених-ф1лософ!в - В.Горського, С.Кримського, М.По-повича, Ываньо, як! визначили певну методолог!чну основу вивчення культури.

Саме тому за кивка рок!в роэвитку неэал'ежно! УкраЗни пом1тн! кроки на шляху поповненнй аагальнотеоретичних розро-бок складних оуперечливих проблем ЮторП укра!нсько1 культури. Вдеться про доол!дження 1отор1"! ф!лософсько! думки Укради: "Класична доба укра'1нсько! ф1лософ!1" у книз1 "Ф1ло-соф!я". "Розвиток шл!тико-правово! думки в УкраШ XVI -перио! половини XVIII ст.", "Ф1лософ!я у Кивво-могилянськ1й акадеыП" у книз! "1стор1я ф!лософ'11 У крайни"; И культури: "Укра1нська культура. 1стор!я ! сучаснють", "УкраЗнська культура: минуде, сучасне та шляхи роэвитку"; миотецьких

традшЦй, поСуту, специфики розвитку господарства - "Культура 1 побут населения Укра'1ни".

Особливо! уваги 1 творчо! роаробки васлуговують матер!а-ли чиоленних наукова-теоротичних конференц!й, щр проводятьой останн!м часом, 1 поступово вироблшть об'ективн1 критер^ анал1ву лог!ки 1сторичного розвитку укра1нсъко! меитальноо-Т1, !! трансформацП в р1эн! офери духовного життя. Сам в на цих конференц!ях алробуються як понят1йно-катвгор1альний ал8 рат досл1дження культури, принципи П типолог1аацП 1 пе-р1одиаац1!, так 1 оц1нювтьоя внесок конкретних персонал1й, 1сторичне значения наукових теор!й 1 художн!х твор!в.

Мата доол1дження ! обумовленн! нею аавдання. Виявити за-кономхрноот! розвитку худохньо! культури УкраЗни к!нця XVII - XVIII ст., П зв'язок 1з духовним та св1тоглядним развоем у контекат1 вагально-европейських культурник процео1в. Реа-л!зац1я поставлено! мети викликала необх1дн1сть вир1шення наотупних основних еаздашя

- ровкрити 1сторико-сусп1льн1 та лол1тико-екочоы1чн1 оботавини куль турно-мисте ць ко! еводюцП Укра1ни доби Проо-вИництва та визначитись щрдо типологП миотецтва цього па-рЮду(

- з'ясувати критерИ налвжнаст! до культури Укра1ни, ви-ходячи 1в оообливоотей П Юторичного розвитку;

- простежити становления проовЛтницьких 1дей в Укра1н1 у контекст! опециф1чних Юторичних, пол!тичних 1 культурних умов, щр вплинуло на принципи худешнього овИоОачеиия та об-равиого в!дтворення д!йоноот1г

- виявити м1оце еотетично! теорП у розвитку худохньо! культури|

- проанал1эувати художньо-оОразну спрямован1оть конкретних мистецтв та 1х видову визначен!оть.

Методолог1чна та теоретична ооновц доал!джвння. Методо-лог1чною основою дисертац1йно! роботи в д1алектичний п!дх1д до вивчення ЮторП культури, що грунтуеться на принципах об * бктивноот 1, науковоот1, едност! лоПчного та 1аторйчнаго.

Щрда теоретично! основи, то П отьловдять прац! в1тчиз-няних та аару01жних укра!ногнавц1в, а також вчених у галув! естетики, мистецтвоанавотва, ЮторП культури, в яких воображено т1сний зв'язок предмета доол!дження э.р1зними сферами

Я*

суспШного життя Укра!ни. Необх1дними для написания дано! роботи буди матер!али обраэотворчого мистецтва, л1тератури, та численн1 пам'ятки 1сторН 1 культури.

Наукопа новизна досл!даення полягав у зд1йоненн1 теоретично! реконструкцП розвитку художньо! культури Укра!ни к1нця XVII - XVIII стол!ття як бдиного лроцесу становления нацЮнально! культури Нов1гнього часу за рахунок звернення до феномену "культурна! трансфармацП": взашоав' явку I вва-вмопереходу трьох самобутн!х художн!х налрямкгв - Оароко, рококо, класицизму.

Основн! 1де! та положения, як1 складають наукову новизну 1 виносяться на эахист, полягають у наступному:

- показано, шр основними факторами, як! вумсвшш ектив!-зац1ю худсшьо-естетичного процесу в Укра!н1 к1нця XVII -XVIII ст., стали: Юнування козацько-гетманоько! дврдаанос-т1, вавершення становления укра!нсько! наци, розповсюдження рацЮналЮтичного св!тогляду 1 1дей просвИництва, формуван-ня св!тсько! культури*,

- визначено ооноан! ознаки приналедност1 до укра!исько! культури, зважалчи на 1! сашбутню 1стор1ю, по-перша, це те, шр створено на етн1чн!й традицП УкраНш, по-друге, - все, цо функщонув в наЩонадьному кол1 1 усв1до>шзвться як укра-'1нсьК9, помете - все, шр заоезпечув само1дентиф1кад1ю, са-ыосв1дом!сть нац1!;

- оСгрунтовшга 1деа "культурно!. трансформзцП", яка доз-воля" пояснити причину едноот1, нерозршшост! культурного та худолньо-еотетичного процеоу в УкраШ к!кця XVII - XVIII ст., иезнаками на наявн1сть трьох стил!в: Оароко, рококо, класицизму;

- проанал!зовано слециф1ку ф1дософських ' 1 естетичних 1дей цього пер1оду, як! характеризуются дуал1змом, антино-м1вю ы1ж наукою 1 рел1г1ею, свовр1дним етичним панте!вмом, рухом естетичного фактору в1д допом1зшого до сашц1ннога;

- показано, що залоэичення 1 розповсюдження европейоько1 естетмчно! теорП в УкраШ значно вшшнуло на темпи 1 як1оть розвитку нацЮнально! художньо! школи, появу профэ-о1йних д1яч1в шстецгва 1 р!вень !х художньо! ыайстерноот!?

- проанал!вовако видову структуру укра! нського миотецтва

досл!джуваного пер1оду, як практично"! форми реал1эацП еоте-тичних !дей, репрезентованих насавдеред у садово-парковому миотецтв!, арх!тектур1, образотворчому миотецтв! та "витои-чених мистецтвах".

До елемент!в науковоЧ новизни взноситься

- обгрунтування естетичних васад садово-паркового мио-тецтва в УкраШ)

- роэгляд концепц!1 "витончених миотецтв" на матер!ал! укра!ноького мистецтва.

Теоретично 1 практична значения досл1дяепня. Результати даного дасл!дження сприятимуть подальшим теоретичним розроб-кам проблем укра!нсько1 культури. Матер1али диоертадИ мо-жуть бути влкористан! при побудов! курс!в э ЮтсрН еотети-ки, теор!! тз 1стор1'1 украИнсько! культури, у виклад! яких Юнують певн1 труднощ! в визначенням естетичноТ концепцП ц1аЧ доби. Теоретика-методолог!чний матер1ал дисертацП ма-тиме певне значения для миотецтвознааства в процеа1 вивчення 1сторП атил!в, вироблення критерПв стильаво'1 1дентиф1кац1К окремих художньо-миотецьких явищ 1 встановленн1 1х еотетич-но! вартоот!.

Апробац1я робота. Основн1 положения та висновки дисер-таЩйного досл1дження в!дображено у публ!кац!ях автора. Кон-цепц1я та головн! положения прац! оОговорювались на заеданиях кафедри егики, еотетики та культуролог!! Ки1вського ун!-верситету !м. Тараса Шевчэнка. Результати досл!дження були висв1тлен! у виступах дисертантки на м!жнародних науково-тв-оретичних конференц1ях:

- Харк!вськ! сковородия!вськ! читання, приовячен! 270-р!ч-• чп а дня народження Г.С.Сковороди (24-26 листопада 1992 р.).

- Актуальн! проблема досл!дження ф1лооофсько! культури сх!дних олов'ян XI - XVIII ст., м.Полтава,-1993 р.

- Православ'я ! культура: !отор!я та оучасн!сть. Полтава. 16-18 червня 1094 р.

- Ф1лософський конгрес Укра1ни. Ф1лософ!я 1 культура. Ки1в, червень 1996 р.

Структура &псертац1Йно1 роботи: эг1дно з метено та эав-даннями досл1дження праця складаеться 18 Еступу, двох розд!-л!в, кожен в яких Мстить три параграфа та висновку. Вибрана посл!довн1сть обумовлена внутр!шньш лог 1 кою разкриття теми.

3-6-21*2

ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ РОБОТИ

У вступ! обгрунтовуеться актуальн1сть проблеми оОрано! теми, характеризуемся стугпнь 1! наукового опрацювання, виэначаються мета та завдання, вкаэуеться-теоретико-методо-лог!чна основа роОоти, формулюеться 11 новизна, науко-во-практична значим1сть отриманих результат!в та обумовлю-вться П структура.

Перший роад!л "Дсяк.1 неггодож>г1чн1 проблем гивчеяня ук-раИвськог кулылури" складаеться з трьох параграф1в.

У першоыу параграф! "Проев 1 тзшщво 1 кулыяурв! працеси в УяраУш' К1яця ХУЛ - XVIII спюлйтя", зробивши поб!жний (можливий у межах дисертац!йного доелдаення), розгляд ввро-пейського проев!тництва, вкрай важливий при анал1э! укра-1нсько1 культури, ми мавмо змогу побачити реальн! зв'язки ряду ввропейських кра!н з Украиною у цей перЮд 1, так би мовити, бдиний шлях худо«н!х пошук!в. Але завданням параграфа б виявлення специф!чних рис культури Укра"!ни К1нця XVII -XV Ш ст., яга иостають у кожному конкретному випадку при яор!внянн! з 1нпими заледшо в!д характеру сп1вставлюваних культур ! вибору типолоПчниг. ознак, для чого у робот! проводиться цШсний анал!з б!льш н!ж отол!тнього пер!оду !сто-р!'! кра!ни. Саме суоШльно-полНична, соц!альна, рел!г1йна та !нтелектуально-творча ситуацП, шр склалися в Ук.ра!н! п!сля визвольно! в!шш 1648-1654 рок!в, 1 визначили Юторич-н1 передумови культурно'! еволюцП зазначеного перЮду.

. Об'вктивними та суб'ективними факторами, котр! склали суть даного !сторичного моменту б в!дновлення укра!нсько! державноот1 у форы1 козацького гетьманату, як! видовмхнили характер сусп!льно-пол1тичних в^носин, вивели на пол!тичну арену нову сусп!льну силу - козацтво; неясн!сгь та неота-б!льн!сть внутр!шнього й зовн!шнього пол!тичного становища крайни, эумовлена потребою зберехення пол!тично'1 автономП, державно! ц1л!сност1, громадянського миру; культурно-мистець-ка переор!ентац1я украЧнського сод!уму у в!дпов!дност1 до зм!н в його сусп!льн1й та естетичн!й Ьв1домост1 на новому етал1 Юторичного роэвитку.

Розгляд культурно! еволюцП в Укра!н! к!ндя XVII - XVIII

от. Сув Си не повним без наголосу на морально-етичний аспект. Зрозум!ло, що складне у вс!х вдасшеннях становище крайни виробляло сво! опециф1чн! мораль Н1 норми 1 принципи. Саме "строкат!сть" св1тоглядних ор1внтащй сприяли розвитку д1йсно суттевих процео!в у галуз! моральности., Серед найваж-ливших аспект1в моральних лошук!в дюдини вид1ляються тяж!н-ня до самозаглиблення, самоанад!з та !ндив!дуал1стичн1 тен-денцП, як! на думку Д.Чижевського, можна визначити як "на-хил до духовного уоам1тнення".

В ц1лому культура Укра!ни доби ПросвИництва в!дэнача-вться високонапруженим духовно-творчим життям, яке а уо1ЕИ масою художньо-мистецьких надбань не поотупаетьоя епос! Ре-несансу. На тл1 науцово-оов1тнього га видавничого руху особливо вияскравлюються арх!тектура та образотворче мистецтво. Саме у цю добу укра!нськ! вемл1 були охоплен! единим духовно-творчим злетом. У скрутний чао нацЮнально! !стор!1, коли небезпека втрати щойно отршано! незадежност! стае фатальною, 1де'1 едноот! нац!1, соборност! укра!нських земель набу-вають значения пр!оритетних духовних ц!нноотей. Необх1дн!оть консол!дац!! й згрунтованост! всього громадянотва, як визна-чапьна умова збереження "ц1лоот1 отчиэйи", усв1домдюеться на р!вн! всього суоп!льства.

У другому параграф! "Культурна чфаасфарнаЩя" як в1д0ил-яя щваи1т укра!всыю1 культура ш'нця XVII - XVIII ст." постав питания щодо визначення критерПв належиоот! до куль-тури У крайни, атакож анаШзузться одна з найб1льш амЮтоа-них 1, водночао; складник у процео! теоретично! реконотрук-ц11 к1нця XVII - XVIII стол!ття ознак укра!нсько! культури, суть яко! полягае у феномен1 "культурно! трансформацП".

Таким чином, щоб впевнено говорити про культуру Укра1ни, необх!дно э'ясувати, шр 1 кого ми можемо в1днести оаме до ц!в! культури. 1онуюч! об'вктивн! показники (етн!чн!оть, на-ц1ональнють, приналежн!сть до певнр! територ1ально! та мов-но'1 оп1льнот) та оуО'вктивн! (передуо!м, самоов!дом!оть, ри-си национального характеру) взят1 сам! по ооб!, не можуть вважатись доотатн1ми критер!ями для в1днеоення того чи !нша-го д!яча культури до певно! нац!1. Висновок спонукав вйд!ди-ти, принайми!, три в1дносно самоот!йн! р!вня доол1дження.

Перший р!вень утворне коло проблем, що поотають коли

йдетьоя про культуру "на Укра'Ш": тобто досягнення д!яч1в, як1 жили й творили на етн1чн!й теориторП нашого народу.

Все отворена "на УкраШ" мало й безпосереднв значения для культурного життя укра1нського народу, - цей аспект проблеми складаг гм1ст другого р1вня досл!дження, який модна назвати 1стор1ею украшського народу. На цьому р1вн! "сви твор1в" розглядазться як частика "св1ту культури", де ц1 твори виникли аОо фунгаДонували. Вианачальним га такого походу е не походження твору, а сфера його функц1онування, щр об'вднувала людей у питомо нац1ональне культурна коло.

Трет1й р1вень передбачае розкриття свобр1дност1, влаоне, укра!нського бачення св1ту, й певним чином эб1габться в вив-ченням 1отор1'1 розвитку нац1оналъно! оамосв 1 домоет 1, 11 гли-Оинних ф1лософських п1дстав.

Отле, 1ндив1дуально-непоЕторне обличил укра!ноько1 культури утворювтьоя не одн1вю чи к!лькома оанаквми, шр р!энять 11 в!д 1нших надЮнальних культур. Воно в ун!кальному повд-нанн! воього, що Суло створено в УкраШ, всього, що реально функц!онувало у культур1 народу, як зб1рно! 1ндив1дуадьнос-т1, суб'екта осмислення д1йоноот1.

Дал1 у параграф! детально розглядазться специф1кз проце-о1в, щр пов'язана а феноменом "культурно! трансформацП". Передуо1м рсЗиться наголоо на тому, що найб1дып поол1довно в УкраШ все ще вквчазтьоя доба бароко, але починав поотупово утверджуватися та точка гору, що хоча в пер1од к1нця XVII -XVIII от. у юготецтв1 Укра!ни головне мЮцэ ваймав отиль бо-роко, наряду г ним, анап1э пам'яток культури вазначеного переду в1дводить м1сце 1 рококо, 1 клаоицизму. Сл1д вважити на те, щр вгагал1 поняття "напрямку" 1 "стилю" не в досить ч1тко визначениш, отильов! в!дношення впевнейо проотежують-ся лише за умови, щр кожний налрямок 1 отиль доод1джувтьоя там,.де в1н народився, а такий п1дх!д, звичайно, не можна вважати ун1вероальним. Адже в1н реконотруюв фактолог1п ота-новлення того чи 1ншого налрямку 1 отшпо. Що ж до формування эаконом1рностей, то треОа мати амогу узагальнити досв1д ху-дожнього розвитку певно! епохи.

3 1720 р. в УкраШ в1дм1чаеть0я наявн1оть стилю рококо, становления якого под1ляегься на три етапи: для першого ета-пу влаотив! роки "8р1лого бороко", у другому з'являються

твори найб!л1ш експресивн! за сво!м характером, а в третьему - виявлявться риои наотупно! отильово! формацП - класицизму. Стиль рококо вкайшов най01лгш повив вираження в арх!тек-тур1, окульптур1 та декоративно-прикладному мистецтв1. Якщр Оароко ми анал1вуемо, еаотосовуючи поняття "символ1вм", "алегор!я", "метафора", то рококо пов'яэане 1в введениям у теоретичний ужиток поняття "витончене".

Зд1йснюючи перех!д до наступного стилю, сл1д врахувати етимологШ поняття "класицизм", суть якого дещо зм1нювтьоя на протяз1 пер!оду, щодо доол1джуеться у дан!й ро0от1. Так скаж!мо, Д.Антонович оперув терШном "класичнЮть", який традшЦйно вживаеться у значенн1 спадщини, вагальновизнано! художньо! ц1нност!. Ровповсюдженим е 1 вживання поняття "клаоичний" для оц1нки античного мистецтва. Зв1дси виникав терм!нолог1чна р1знор!дн!сть наголооу на терм1н1 "класицизм", тотожним якого е терм!н "класичнЮть", уживаний Л.Антоновичем. Класицивм в Укра!н1 виявив себе, передуем, в арх!тек-тур1 садиб та садово-парковому миотецтв!, яке найб!льп в1д-пов1дало 1деалам класицизма в кого прагненням до орган1чного вв'яз"у арх1тектури та природи.

Виоунута 1дея розгляду укра!нсько! культури к!нця XVII -XVIII ст. через застосування принципу "культурно! трансфор-мацП" Суде сприйматись 01льш ц1л1сно через поеднання II в анал!зом 8агальносв!тоглядних процес1в зазначеного пер1оду, але це проблема третьего параграфу "Еетипична проблематика у ваглдыюся! пюгяпдпих ор1ептац1пх а укра!вськ1й кульпур1 *1в-ця XVII - XVIII аюл1гтг", що присвячений виявленню 1дейних джерел та эмЮту науково осв1тн1х перетворень. Для розум1ння досить складних кудьтуротворчих процес1в у параграф! п!дге-реслюеться значения кудьтурно-оов1тньо1 реформи 30-х рок1в XVII ст., внасл1док яко! в1дбувся поворот в!д традиЩйно! греко-в1зант1йсько! ор1Бнтац11 - до европейсько! "латиясь-ко1". Виправданним в 1 намагання хоча 0 еск1зко в!дтворити специф1ку осв1ти 1 дух знаний, тяж1ння до культури, як1 поо-л1довно простежувться при вивченн! даного пер1оду. Адже ф1-лософсько-естегична культура Укра!ни доОи Проев1тяицтва в В1дбиттям подв!иного процеоу: загальносв1тоглядна[ ор1БНтац1р доби стимулювала укра!нську сусп1льн1сть, яка в свою чергу, високими 1нтелектуальвими запитами валивала на культуротвор-

ч! пошуки.

М1ж добою барока 1 класициэмом поьЦтно зЩнювтьсн роль естетичного фактора - в1д допом1жного до самоц!иного. Що 1 дало иожлив1сть у иежах XVIII от. вжа Шлком впевнено говорит« про роавиток естетично! думки Укра1ни, про 11 теоретично саыост'йне 1 досить м1цне становище у культуротворчих процеоах. Потреба сусп1льного поступу, досягненнн "еагально-го блага та справедлквоот!" п1дносять вагу д1тературно'1 та художньо-миотецько! творчост!. Якшр доба бароко вакладада нов! тенденцП в оц!нц! рол1 1 значения естетичного фактора, то доба класицизма характеризуешься оуттввою зм!ною погляди щодо рол! та призначення миотецтва та л!тератури, акцен-туючи увагу на Хх сусп1льн1й функц!'!. При анал!э1 XVIII от. у параграф! враховуються реальн! надбання укра!нських мио-дител!в, як1 незалежно в!д бвропейсько! науки шли до розу-м!ння самоц1нност1 вивчення чуттвво! природи дюдини.

Огхе, опираючиоь на в!дтворену специф!ку культури Укра!-ни к!нця XVII - XVIII ст., а також на овобр!дн!оть прояву принципу "культурно! трансформацП" в духовному житт! вазна-чено'1 доби у досл1дженн1 робитьоя спроба в1дтворити процео поотупового художнього ебагачення 1 вироблення ц!нн1оних ор1внтац!й нашого народу еавдяки багатоаспектному викорио-таяню внутр1шн1х мохливоотей миотецтва,

Роад!л другий "Видова спеицф1ка шстщша УкраЛш Швця

XVII - XVIII сп." н1коли не належала до нар!жних ёотетичних проблем. Незважа»чи на те, що естегика XVIII от., слираючиоь на певний доов1д антично! теорП (Сократ) 1 доби В1дроджвнкя (Леонардо да В1нч1) дада поштовх вивченкю Щв1 проблеми, на-Оут! надбання не мади подадыюго розвитку.

На душу автора, реконструкцИо становления видово! специфики миотецтва в сено розпочати в часу ваонування Болоноь-ко! АкадемН миотецтв. Саме в межах 11 теоретично! 1 практично! д1яльноот! склалооя поняття "витончен! миотецтва", а при анал!81 ввдово! опециф!ки миотецтва Укра1ни к1нця XVII -

XVIII ст. враховуваги таку класиф1кац!ю миотецтв, яка буда залропонована Оалонською академ!ею, 1 вид1дяти трупу "витон-чених миотецтв".

Що ж до XVIII от. взагал1, то передуо!м, привертае увагу точка вору в1домого н!мецького теоретика Югана В1нкельмана.

На стор1нках фундаментального досл1дження "Ютор1а мистецтва даанини" в1н не лише роэглянув ! систематиэував 1стор1ю античного мистецтва, але й на приклад! анал1зу чотирьох ступе-н1в роэвитку античного мистецтва - архаичного, п!днесеного, прекрасного та екдектичного - намагався вишачитя специфХку конкретних вид1в мистецтва.

В1д позиц1й В!нкельмана в!дштовхувався н1мецький естетик Готхольд Ефршм Лесс1нг, але його не влаттовувала 1дея побд-нання внутр1шньо'1 пристраст1 la зовн!шн!м спокоем.

Важливо враховувати, що у книз1 "Лаокоон. Про межх живо-пису 1 noeaiï" Лесс!нг рИлуче виступае проти основних есте-тичних принцшпв кпасициэму ! академ!зму - канон!зацП вже апробованих художн!х прийом!в. Його теор1я носила випереджа-ючий характер, адже для значнэ! частини европейських кра!н 60-70-т! роки XVIII ст. - це щ,е наблюдения до класицизму, вади якого вже визначен! Лесс!нгом теоретично.

Ще один досв!д анал!зу видово! специф!ки мистецтва пов'я-заний з естетикою 1мманугла Канта. В!н под1ляв мистецтво на ме-хан1чне, естетичне, приемке естетичне та витончене естетичне.

Соме у такому "розподШ" мистецтва полягапо найб!лып глибоке "схоплення" наскр!зно! естетично! !де1. Це, до реч1, враховував Гегель, так Он мовити, уточнивши Канта через ре-конструкщю вже конкретно названих ввд!в: арх!тектура, скульптура, живопис, куаика i noesia. Проте зроблено це вже буде на початку XIX ст. i становитиме той етап роэвитку проблеми, який стане "плаотичним" мостом до естетики XX ст.

Ми ж повернемося до Укра1ни доби Просв!тництва, художня культура яко! репрезентована досить широкою панорамою вид!в мистецтв, окрем! з я гак - садово-паркове мистецтво, архитектура, образотворче мистецтво, музика - досягають високого р!вня роэвитку i вражають яскраво вираженоя самобутн!стю.

У дан1й робот! видова специфика мистецтва заэначеного пе-р!аду розглядаеться як практична форма реад!зац!'1 естетич- . них 1дей. ÏÏ анал!з автор роапочиназ з садово-паркового мистецгва i арк1тектурн, про ар йдеться у первому параграф!. При цьому, ов!домо ставить арх!тектуру у контекст! садово-паркового мистецтва. На це s дек!лька причин. По-перше, садово-паркове мистецтво давало змогу укра!нським митцям реал1зувати !дею едност! людини ! природи.

По-друге, од!д погодитися а Д.Антоновичем, який вважаа, що в1д оередини XVIII ст. Судхвельний рух в Укра!н! ослаблю-вться. А це дещр bmIhdb точку гору, яка i сну вала ран1ше, щр-до роагоа1ту арх1тектури оаме в умовах клаоицизму.

У програм! садово-паркового мистецтва внайшли ы1сце оа-hobhI KaivTopi'i 1 поняття проов1тницького миалення, як! aa-лучалися до своер!дна1 1нтерпретацГ1 природи. Природиий парк доОи Проев!тництва, хоча 1 мЮтив елементи лреромацтиаму, а подекуди 1 наэивався "романтичним", у сва!й основ! Оув породам нням класициаму. У ньому реал1аувавоя принцип "прикра-шення" природи, аранжировки II ва ааконами краси. Парк Оув паиуючим 1 ран!ше, це у XVII от., однак тод! в1н вт!лювався у геометричних формах, щр в!дпоа!дали правилам симетрП та регудярност! 1 адавалися найб1льш повним вираженням прекрасного. У наотупному отор1чч!, . яке принесло культ природно! природи, П стали "прикрашати", керуючись аасобами в!дьно1 каиавничост!, створшчи природи 1 веди, цо дозволяло прихо- . вувати докяадену яюдиною працо. Сад!вникц XVIII от. насл!ду-вали правила природи, спостер!гали Ix проявления 1 лише до-помогали посилювати первЮя! риои, н!коли на примушуючи 11. Паркова 1дея не т!льки роа1грувадаоя мистецько-естетичними аасоОами, а й у ц!дому народжувалаоя в естетичн!й сфер1, ставила аавдання аробити св!т прекрасним,

В ioTopi'i культури Укра1ни оадово-паркове миотвцтво оуп-роводжув розвиток класициаму 1 1листруе самобутн1сть укра-1нсько1 арх!тектури ц!в! доби при пануванн! ц1л!сних поое-лень, як1 у XX от. стали великими архИектурно завершенный мЮтами. Щодо надбань арх!тектури цього перЮду, то автор прибднуеться до точки гору доол1дник1в (Д.Антонович, М.Драгая, 1.1гнатк1н, В.Ичиноький, П.Юрченко), як! визнають, щр OKpeui жанри арх1тектури к1нця XVII - XVIII о?. Украчни не масть аиалог1в у ов1товому зодчеств1 1 в блискучою модиф1ка-ц!бо естетичних смак1в народу. ОЩнюючи досягнення укра!нсь-ко1 арх1тектури як пров!дного для зааначеного пер!оду виду мистецтва, сл!д осоОливу увагу звернути на т1 теоретичн! складност1, оуперечлив! положений, як! до цього часу !снують при розгляд! садово-паркового мистецтва 1 арх1тектури в кон-T9KOT1 вимог клёсицизму ! специф!ки еотетичйих теор!й цього пер!оду. У параграф! п!д!феслюБться прагнення арх!тектури

класицизму, в окремга випадках, зв^лыштись В1д норматив!в барако. Саме у меках арххтектури можна, досить посл!довно, простежити як тенденцШ спадковост1 бороко-рококо-класицигм, так 1 внутр1шн1 суперечност! м!д пров1диши худолийми тен-денц1ями. Сздово-паркове мистецтво та арх!тектурз, хоча 1 несли на соС1 головне навантажекня врдо рол! й значения у мпстецькому литт! Укра!ни, проте не Сули бдиним зраэком д1йс-но творчих поиук!в укра!нських митц!в.

0риг1нальн!стю 1 самобутн1стю позначений 1 розвиток об-разотаорчого внстсцгва Укра!ни зазкаченога пер!оду, с,о роэг-лядаеться у другому параграф!. До «аир!в цього виду мистецт-аа належать малярство, к1льк!сне зростання йога представни-к1в, в1дбуваеться у XVIII ст.; 1конопис - мзсовий жанр обра-зотворчого мистецтва, який певною ).Црою був зруйнований роэ-витком класицизму, пр змусго гконопис втратити стар1 кано-нЮтичн! принципи. А елемзнти реал1вму, пк.1 п1дс!шзвакя гу-ман!стичну спрямованЛсть !конопису, набувамчи худодньо! сиди 1 значишст! вимагали влэ нового живописного жанру - портрету. Ц1л1сшга детадьний знал!э окресланих нанр!в у дисерта-Щйно"у дасл!дкекн1 од1Г:сн!0сться эаздяки иаявност1 к!лькост! зравк!в дан их вид1в мистецтва та використаиш праць досл1д-ник!в цього перЮду. Як 1 в зрх1тектур1, в обрааотвсрчсму мистецтв1 простеяуеться 1 спадков1сть, 1 суперечливЮть щодо досить пвидко! в чао1 зм1ни художн1х ор1Бнтац!й. Безперечпо, що в обрааотворчому шютецтв1, якэ за свозя природою б1льп дгашм1чне, Шд архХтектура, накопичення 1 творче викориотза-ня естэтичного параметра простежубтьса не як випадковЮть, а д!йсно пк рэальне п1дгруятя. Водночао, ц1л1сшй розгляд ар-х!тектури 1 образотворчого мистецтва даб мояливЮть п1дкрэо-дити пк певну сп!льн1оть 1х гуман!отичну спрямован1сть, на-магання керуючись принципами гэрмонП, оп1вв1днэоти отворо-ване 1э внутр1шн1м ов!том людини, II почуттями 1 мр1ями. Св1тов1дчуття 1 св!тооприймання кожного митця (свХдомо чя 1нту1тивно) эавжди оаиралося на систему пазитивних ц1нноа-тей. Категор1я цШсност! наШльи повно передаз, ту ор1ентаг ц1ю, яка стимулювала творч1 пошуки предотавник1в пров1дних для того часу вид1в мистецтва.

Параграф трет1й "ЕтотеШ ¡яютркза" у структур! видо-во! специф!ки миотецтва вимагае визначення тврм!ну "витон-

чене", проблема якого е досить свовр1дисю. У межах дисерта-ц1 иного дооЛдження,. проблема вид!в мистецтва, як вона скла-лася у пер!од, який ми анааавуемо, повинна роаглядатиоя а ор1внтад1ею на болонську традицгю, як бдину, яка спромоглася хоча б до початкова! класийикац!! видово"! специфики мистецтва 1 керуг1лася критер1ем наявносИ утид!тарного параметра в тому чи 1ншому вид1 мистецтва. Отже, "виюнченнх миотецтва" - це мистецтва, як! не несуть утшитарного (практично-корио-ного) навантаження. За болонською класиф!кащею перел1к "ви-тончених миотеодв" в1дкривав мистецтва муэики. Теоретичный 1нтерео естетик1в 1 музикознавц!в до укра'1ноько1 муэики мае давн1 традицП. Лише в межах XX ст. пер1одично а'являються доол!дження р1аних аспект1в музично! куль тури минулого, як1 отають справжн!м науковиы надбанням. При роагляд1 специф1ки мувики наголоои 1оторичних епох дещо змИаоються 1 повнЮтю не дублшть Т1 процеси, як! мази м!сце в архитектур! 1 обра-аотворчому мистецтв1. Так в муэиЩ С1льщ самобутньо склада-ються стильов! оэнаки. При цьому, укра'1нська музична стилЮ-тика роэвиваеться беа будь-якцх намагань коректувати себе п!д "Бвропейоьк!" стандарт Це стасувться, передуо!м, вар-тесного стилю сп1ву. В УкраШ також активно розвивавтьоя цэрковнии однаголосний сп1в, який не мав аналог!в в 1нших культурах. Музика, як перший вид мистецтв у груп! "витонче-них мистецтв" не лише визнавався оучасниками к!нця XVII -XVIII от., але й був представлений теоретичними ровробками 1 елачнши практичними досягненнями, ыав оиотему осв!ти, а це як в!домо, вабеапечуе д!ю принципу спадковоот!.

Другим видом мистецтва, який за Болонською класиф!кац!-бв, входив до "витончених мистецтв" був театр. Неодностай-н!сть ощнок црдо доби отановлення театру кидавться в оч! при першому ж внайомотв! 1э опец!альною л!тератураи. Так частика досл!дник!в намагавться ровглядати отановлення театру в релШйяо-культових обрядових свят стародавньо! Рус1. Точку зору, протилежну Щй, висловлював Д. Антонович, в!н вважаа, ир про початки укра'!нського театру ми вгдомостей не ыагыо. Б1льш того, в!н еисловдюб досить категорично негагив-ну думку щрдо можливост! шукати витоки театру у народних фольклорно-обрядових традиц!ях. Серед цих двох точок справедливо» е позиц!я Д.Антоновича, якщр ровум!ти театр в обоя-

al вс1х тих вимог, як1 виоувавться до нього як виду мистецт-ва (п'воа, режиоер, в1дб!р актор!в, репетиц1я, робота сум1ж-них фах1вщв). У такому роэум!нн! театр прийшов до Укра1ни 1з Заходу. Протягом же руху в!д ренеоаиоу до бароко 1 рококо, тобто в межах XVII i майже до оотанньо! третини XVIII ст. театр роэвивавоя в Укра!н1 як шк!льний театр.

Певнслэ значною bIxod в 1стор!1 украшського театру в поставлена у 1705 р. п'еса Ф.Прокоповича "Володимир". Саме його можна в одного боку, вважати реформатором украшського театру, а, э другого, - основоположником в украшському те-атр1 так звано! псевдоклаоичноот!. Спроба зм!нити, абагатити театр пов'яэана s добою рококо, коли широку популярнЮть от-римують !нтермед!1. Також з добою рококо пов'язуеться поява 1 розвиток лялькового театру, пр отримав назву "вертеп". Що ж до пер!оду м!ж театром рококо ! першою половиною XIX ст., часом, коли icrapia театру простежуеться б1льш активно, то тут в ш,е площина для досл!дження i виявлення тих корен1в, як1 п1вн!ше сприяли появ! творчост! ЬКотляревського, Г.Кв1т-ки, М.Щепк1на та !нших видатних театральних д!яч1в XIX ст.

С же, стосовно проблеми вид!в мистецтва, яка, на думку автора, займала одне а пров1дних м!сдь в естетиц! к!нця XY11 - XVIII ст., можна скааати, пр вона мала роэгорнутий i дина-м!чний вигляд. HasiTb в межах того обсягу, який вже вивчений мистецтвознавдями, можна виявити певн! естетичн! засади, як! ми намагаяися п!дкреслити при вивченн! конкретного з вид!в мистецтва. Проте е ! эагальн! естетичн! законом!рноот!, як! властив! мистецьк1й практиц! пер1оду, шр анал!зуБться у да-н!й робот!. Це, по-перше, гуман!стична спрямован1сть мистецтва, неаалежно в!д конкретного виду. Це також посИйний розвиток власного, самобутнього художнього мислення, вберв-ження вдасних традиц!й в мистецтв!, не дивлячись на досить т!сн1 контакти в зах1дновЕропейською культурою.

У ааклкченн! п1доумовуються основн! 1де1 дисертац!!, яка -в доол!дженням художньо-естетичного • процесу укра!нсько! культури доби Просв1тництва, що дав можлив!сть эробити уаа-галышяч! нисновки:

- процес поступового художнього збагачення ! ' вироблення ц!нн!сних ор!ентац!й укра'1ноького народу в1дбувавоя завдяки багатоаспектному використанню внутр!пм!х можливостей р!вня

розвитку мистецтва Украши к1вця XVII - XVIII ст., який спи-рався на своер1дн1сть прояву принципу "культурно! трансфор-мацЛ" в духовному дитт! эааначено! доби;

- практичною формою реал1аац11 естетичних хдей у даний перЮд стала видова шециф1ка мистецтва, яка мала розгорну-тий i динам1чний вигляд: по-перше, розвивалось садово-парко-bö миотецтво, цр супроводхувадо розвиток класшдеэму i !лвст-рувзло сашбутн!сть украйюьш! архИектури, яка стала Слио-кучою модиф!кац!ею естетичних с«ак!в культура Украйни kíhiw XVII - XVIII ст.i по-друге, види образотворчого мистецтва керувалися принципами гармони i сп!вв!днесення !э внутр!ш-н!ы cbítom митц1в; по-трете, "Еитончея! мистецтва" несли в соб! самобутн! стильов! ознаки i еакладагл власн! традицИ в мистецтво Украши.

В заключены! також !деться про мажливоот! подальшо! рог-робки проблеми досЛдження.

Bu i от основ fuá }дай дисертацП а1до6{вдшю у таких пуС -л1кгщ1кж:

1. Проблема духовност! у ф!лософ!1 Сковороди // Тези до-пов1дей харк!воышх сковородинських читаиь. Харк!в. - 1992. - С. 79-81.

2. Еотетичн1 основи культури. Методолог!чний аспект // Ыатер!али Всеукра1нсько! науково! конференцП "Православ'я та культура: ioTopiH та сучаснЮть". - Полтава, 1994. -С. 77-78.

3. 1дея класицизму у духовн!й культур! УкраЧш пер1оду к!нця XVII - XVIII от. // Матер!али VIII Ы1жнародна1 науково! конференцП, присвячено! 270-л!ттю в!д дня народження Г.С.Сковороди. - Полтава, 1S93. - С. 132-133.

4. Вчення Г.С.Сковороди про природу людсько! особиотост! (морально-естетичний аспект) // Зб1рник Ки1вського ун!верси-тету. Науков! отатт! асп!раят!в. - Ки1в, 1994. - С. 3-9.

- 19 -

Ms. Balkovenko Galina ivanovna.

"Artlstlo and Esthetio Process of Ukrainian Culture of the end of 17th - beffinnins 18th c.'\

This Candidate off Philosophical Sciences Dissertation is for the speoiality 09.00.08 - "Aesthetics".

Kiev National University.

The thesis is defended.

This dissertation presents the realization of theoretical reconstruction of the development Df Ukrainain artistio culture of the end of 17th - beginning 18th o. as a unified process of the formation of the national culture of the Newest Time by turnintr towards the phenomenon of "cultural transformation": interaction and intertransition of the three unique trends: baroque, rococo aid olassioism.

Валковенко Галина Ивановна.

"Художественно-эстетический процесс украинской культуры конца XVII - XVIII веков".

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философски наук по специальности 09.00.08 - эстетика. Киевский университет им.Тараса Шевченко. Защищается рукопись.

В диссертационном исследования происходит осуществление теоретической реконструкции развития художественной культуры Украины конца XVII - XVIII веков, как единого процесса становления национальной культуры Новейшего времени за счет обращения к феномену "культурной трансформация": взаимодействие и взаимопереход трех самобытных направлений - барокко, рококо, классицизм.

Ключов1 слова: культура, видова специф1ка мнстецтва, ху-дожньо-еотетйчний процео.