автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.01
диссертация на тему: Художественное время как текстообразующая категория (на материале "Петербургских повестей" Н.В. Гоголя)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Художественное время как текстообразующая категория (на материале "Петербургских повестей" Н.В. Гоголя)"

УКРАЇНСЬКИЙ давший ІВДІГОГІННИЙ УНІВЕРСИТЕТ хм. М.іирАГОМАНОВА

Р Г Б ОА

Р ПИВ 15Г-

На правах рукопису

СИДОРЕНКО Валентина Олександрівна

ЩОШШ ЧАС ЯК ТЕКСТОУТВОРЙША КАТЕГОРІЯ /на матеріалі "Петербурзьких повістей" М.В,Гоголя/

. 10.02.01 - російська мова

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

КИЇ» - 1995

Дисертація є рукопис-

Дисертація виконана на кафедрі російської кав® Українського державного педагогічного університету ім. М.П.Дрогоманава: (к.Киїь)

Науковий керівник - декгор філалогітекх наук, професор Арваг Нінель Миколаївка Сфіційіїі опоненти - доктор філологічних наук, професор Мураявдька Маргарита Петрівна, кандидат філологічних наук, доцент Мойсеева Лілія Федорівна

Провідна1 організація -* Київський державний лінгвістичний

університет

Захист дисертації відбудеться пё/)п *5щ£абД995р. с (5"гад, на засіданні спеціалізованої вченої ради К 113.01.03 в Українська^ дгряавиому педагогічному університеті і», М.ГГ.Драгома-иоэй (2520 ЗС, м.іСиїа, вул.Пкрогова, 9)

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Українського державного, педагогічного університету ім. М.П.Драгоманов» Автореферат розіслано; " )3Ю Ц ЭЭ1! р ,

ц /

Учений секретар

спеціалізованої вченої радп Эииневська Г,П.

- з -

Актуальність дослідження. Для оучпоетгс «галу розвитку мовознавча! науки характерним с утз орд же hits тендері!, ти-рзвленої на детально вивчення ролі людського фактор'» в и-опла-невіії діяльності. Ця тенденція свідчить про ваялшзі аиЬій в лінгвістиці - про !ї ггерехід від пауки, цо вивчає исву №в сй~ trill собі і для себа”, да "лінгвістики антропологічної"» яке. розглядає мову в нерозривному зв'язку з ля дітей, її СВІДСНЇС-гз, мисленням, духовно^прегтгчі-гао діяльність (Б.Сг.СерЕбрян-гакіоз).

Введення антропологічного принципу передбачає втач-екн» "іялькостт, яка здійвгазвться під час творення мели та н різ-інх формах її функціонування як засобу спілкування, тобто досліджуються такі особливості кави, якюгвоив набуває сама в . грсцесі комунікацій: модальність, експресія, емоція та інші зпецифічні атрибути мовлення. Виявлення їх мсялкве не стільки іа рівні висловлювання, скільки1на рівні отхету ж комунікативної одиниці найвищого рангу. ■

В лінгвістиці тексту існує декілька' підходів де визчearn його структури: і) з боку спільної взаємодії в тексті яиіс-:у й форт; 2) з боку компонентного складу (тобто вивчення а :онкретному тексті складного синтаксичного цілого, а такой ідиниць синтаксичного або іішого рішів); 3) з боку текстор-іаряичих факторів і компонентів (тобто вивчання засобів вгера-;ення в тексті різних текстових категорій «бо однієї з kiw). Останній напрямок е порівняно новин, відкритим сане в межах інгвістики тексту, Нін дозволяє вивчати найбільп суттєві, характерні ознаки будь-якого тексту', met втілені в його категорі-х. їх набір у різних вчених не співпадає, бо в сучасній науці е не вироблено єдиного підходу до їх визначення, але осжшпг~ и для художньэго тексту кг інфорнатггвиіозд, кодальність, ксге-ія, просторово-часовий континуум (£.Р,ГЬлміе.рін)*, Таким чянсг*, олсен художній текст містить інформація„ подану у просторовог їоовиХ параметрах, модально забарвлену з позиції авторського ідношення до предмета зображення-, вирзиеку через нсвяия-кате-■ іал, який зв’язаний в єдиний» цілісний твір.

Особливе місце серед гекотоутврриачітх кьтвгорій imxsmn'h

1нформативність, зчеплення, підтеквї, художній простір та час (З.Й.Турарва).

категорії континууму, або категорії художнього простору та часу, які в тексті» як правило, настільки взаємопереплєтен: що роз'єднати їх немогишво, оскільки час і простір окремо і природі И6 існують, тільки для зручності логічної подаємо 8 окремо простір і окремо час (ВЛ.Вернадський).. Такий підлії використана® і з реферованій роботі» де ми, розглядаючи художній час » дине в окремих випадках торкаємось художнього простору. .

Історія вивчення художнього часу г.е кав таких глкбокю коренів, як вивчення часу взагалі» Початком дослідження ції проблеми у аітншншій філології вважаються праці «які шЗв у 20 - 30-ті рояк нашого століття, де час розглядався як є* мето поетик». їх поява. павтяаака з іменам» О.Г»Цейтліна,

В.В.Виноградове, М.М.&итіка, Д.С.Лихачоза, ідеї яких набул розвитку в роботах М.К .Гея „ АЛ. Гуревича, В Д. Дніпрова, К.М.Мкхайяозвх* Ії.ф.в?еяеь«ееї, 3«.Я.Тураєваї, Ф.ІГ.Фвдорова * З Д.Чередниченка та ін.

Разом з тим* нвзвааавчв на різноманітність та батато-аспектніоть дослідгсеш» з цієї проблематики, є чимало питань які викликають певний інтерес» бо вивчені це недостатньо. Зокрема, це стосується вивчення системи; засобів реалізації часового континууму як текетсутвсрюпчої категорії. Цим- і по яс-киетьоя вибір теми нашої робот, де ОСНОВНИМ Об"ЄКТО:М вьв~ вчення- стала темпоральна структура "Петербурзьких повістей" М»3.Гоголя^.

ііаукова, новизна роботи обумовлена тим, що теипоральна структура: цього циклу раніше; спеціальному вивченню не лїдля га«.

При всій різноманітності досліджень, присвячених творч спадщині М. З, Гоголя, тільки в декількох з них були гроблені спроби підійти до вирішення проблеми художнього часу (1.1.А вя, К.М.Арват, О.Ф .Белоусов., В.С.Болькінд, В.Д.Декисоз, В.Я.Звиняцьківськкй, Д.В.Іоаннісян, Т.С.Свербилова, Л.ЛЛіа кова), хоча,, як зазначали дослідники, час для '-і„З.Гоголя

^ В роботі проаналізовані такі повісті М.В.Гоголя: "Невськи! проспект”, "Ніс”, "Портрет", "ГІинель", "Записки божевільні го". Повісті "Коляска" та "Рим” не розглядались, тому що вони не входять власне до петербурзького циклу.

завада- був однієя з найважливіших категорій світогляду:

оний мрійник юп» майбутні?!, історик вупчаа ит-уяс, "’ппо'Ь-мекюгк сучасний" буя зайнятий змалзванням та виправленням теперішнього"(О.Ф.Бйлоуоов)..

Недостатня розробленість пробягми: художнього часу, а такоя те, ще майже всі автори підходили до неї з літературознавчих позицій, ї-г-г; праховувчя матеріального вйраятаяі, г підстазоз для вкзчешт засобів формуванні? часового континууму» Виходячи з цього» мста даті робота полягала у зяявлкйіі та спиосаі кокпозиційііо-мавяєкявих гассбів реалізації категорії художнього часу у петербурзькому цктслі М.З.Гоговї.

Для досягнення поставленої мки гпзмчено такі ззвда:пл:

~ проаналізувати кемпозиційно-мовлєиєзї засоби реалізації категорії часового континууму і визначити його функції яж текотоутворпіочої категорії;

- розкрити структуру художнього часу, ввділшгав її складові» зумовлені особливостям!* авторської моделі світу, рволістечн кгаї або фантастичніш зобраяенняк дійслооі-і;

- визначити роль темпорального компонента у стзорзниі образіп персонажів;

- виявити тенпоральну оонову коштозкційнаї структури повістей» які ВХОДЯТЬ до циклу.

Методологічну основу аналізу становлять загальні закони діалектичного розвитку, прикують співвідношення; загального і лоткового, еднооті зміоту й фор<и у худоаиъому творі, правомірність яких отвертеться численнішії дсолідиемаїмк філософів, їсихологіп, філологів (С.А.Бабувкін, Е»«*„в0лодЛн, Г.Рейхе'гбэх;

В.С.Витотськігй, В.С.Мачун; М.М.Бахтін, В.МДирмуноькиЙ,

3.Б.Орловський та ін.).

Складність то багатоплановість об'єкту дослідження -судожнього тексту - вимагав широкого філологічного підходу, іккй поєднував би елементи лінгвістичного та літерзтурознав-юго аналізу, що і зумошло вибір методів дослідження. Йа теновний був ззстоешагпШ стюове-і ктарпретаційяяй иатед з й!5,~ яканні з порівняльним та-методо» компонентного аналізу.

Теоретично та практичне значенню роботи1 полягак в *о*у> ш зона вносить позика вклад в розробку- кекпяезоу шжшь„ гов>язан»х з особливостями- темпере.шюі ет|ук«ур» худохтаега гексту та своєрідні (??ю іід’/йльио~авторо'ытсто о*^мзї НеЛ^Го**

- б -

голя. Дослідкетя г'икснаке в руслі лінгвістики тексту, зок] ма» сукупності тх проблей, які стосується специфіки фуккці нуванкя тєкстовіос категорій. Отримані результати дозбодлззтї припустити, ио використана методика ногасе бути ефективно® пі час аналізу творів інших авторів, які відносяться до різких літературних напрямків, а також у теорії та практиці інтерпретації художнього тексту, у викладанні стилістики та лінг вістичного аналізу-' художнього тексту, гсрг розробці спецкурс та спецсеміябрхв, присвячених творчості М.В.Гоголя.

На захист виносяться полою;ній:

1. Художній мас у проаналізованих творах реалізується через ззазмодх» екся-діцитнкх та- імпяіцвтиих засобів.

2. Темпораяьна структура циклу "Петербурзькі повісті" визна-

чається особливостями авторсько! моделі світу, в залежності бід чого виділяється евжатно-реадьний та сюжетко-іррєальнкй час. ■

3. Кокен персонаж характеризується свої» типом часу, який визначаються залежно: від домінуючого лексико-семаигячйоп компонента, що дозволяє віднести його (персокас) до гсрс! "“дороги" чи до героїв "не~дорот"*.

4. Характер функціонування художнього часу визначає специфік композиції повістей циклу.

5. Категорія художнього часу в значній мірі визначає особливості змістовної та; формальної структури худоткнього тексі

Апробація роботи-» Матеріали: дисертації розглядалися ке засіданнях кафедр російської мови Ніжинського педінституту т Українського педуніверситету (м.Київ). Ооновні положення роботи викладені у виступах на науково-практичних конференціях у Ніжинському (1988. 1969, 1990, 1992, 1993, 195*0, Полтавському (1990) га Одеському (1992) педінститутах і Прикарпатському університеті (м.Івано-Франківськ, 1993), а також відображені у дев’ята- публікаціях.

Структура роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновхів, списку літератури.

* Термін "героЯ дороги" запозичений у Ю.М.Дотмана, який об*р, нуе під ним героїв, здатних "переміщуватися вздовж певної просторово-етичної траєкторії'; тобто до "внутрішньо? еволюції", на відміну від героїв "не-дороги"'.

ОСНОВНІЙ SiiCT РЙЕОІЇ-Ї.

У вступі обгрунтовано актуальні с*?^. ггму дкаартаці! , її ксвкгиу, визначено об’єкт, метузавдання , теоретичну тг. практичну значимість, метод» дослідження, сфОриуЛЬОВЗВО- іголояен« т, ЯКІ ВИНОСЯТЬСЯ на захист.

Пергг.гй розділ "Структуро категорії часу в тексті худом-и^.ого твору". Б ньому розділі шкладеко теоретичні. передумова. дослідження. Зокрема-, висвітлвяться основні етап» оияченнп: яудоянього часу, по дозволяє простежити процес його стакевлен» йк як текстової категорії; югділявтьоя компоненти тямпоральасЗ структур;», повістей циклу; аишзуятьоя- sacoflw формування цієї категорії.

Лінгвістика тексту розглядає час у художньому угорі я* одну з оснойополоїших текстових категорій, яка являє ообоа форму буття ідеального світу естетичної дійсності, форму ісг;у~ нування- епкзту, часовий континуум зобракештх «блщ і характеризується такими властивостями: ариткічіпстп, однонхрніотв-бага-томірнїстю, перерввністй-нєпереривністЕї, зворотніств, упоряд-кузанням-неупорядкуваннян (З.Я.Тураова). Реалізується ця категорія через певний на dip засобів, в: роботі умовно розподілених на експліактні та імпліцитні.

До перших відкосяться ті, які зафіксовані в цій функції Y козі і розташовані на основних рівкях мовної ієрархії -лексичні, морфологічні та оннтаксичиі (БЛТ.АрдгїНТОВ, М.В.Зсе-ослодоня, Т.І.Дешерівва). Вони традиційно включаються до функціонально-семантичного поля темпсральності (А.ВЛїсндархо), «бо "лінгвістичного часу", що об'єднуй усю сукупність способів вираження засобами мови сутності фізичного та філософського £е~ тектів цієї категорії. Але-, поряд з вказаними- традиційними повними способами1 зиракчяил. часу, а сучасній лінгвістиці поціляється іг.ї один - контекстуальний» який передбачає ті вгта-д-<и, коли часові зв’язки не- маять лексико-граматичної маніфестант і можуть бути розкриті тільки опосередковано» на фоні всьо*-!’;■> часового континууму твору. Ці засеЗіт названі з podost імплі*» штнимк. Воші частіше знаходяться у тісній взаємодії з ексилі-НПГЧйЧИ , 5JO оґіуксвлено '0-С«ЙЙИВ0СТЯ.ЧІГ ГСГОЛІВОЬІССЇ МОДвДІ Сйіту*

В петербурзькому циклі К,В.Гоголя /суд'УШ'.іп час .a w-^-repK--зуєтьоя притаманними Яону зластизоо-кми і о**пз.а«ті.сл а дг^ілл-г.ох компонентів: часу авторського, часу оповідача, чаву rie

- Є -

нажів» часу сюжетного та часу фабульного. У складі сюяетного часу виділяються такі аспекти: сюжетний теперішній, сяжепгкй минулий» сюжетний майбутній, дасюжетний минулий, пастсюжет-ний майбутній. .

Особлива увага,, у відпозідності з завданнями досліджений » приділена часу персонажному, який об'єднує декілька індивідуальних часових систем.

Гїерсокажзм повістей як суб'єктам художньо утвореної дійс пості властиве особливе сприйняття часу, який, на відміну віг простору, не дактьея в конкретних фізичних відчуттях. Зі» завжди індивідуальний і залежить від суб'єктивних факторів, тобто хскев характер реалізується через свій тип хронотопу.

Залежно від того, яким способом передасться плин часу, яка лексик о-семаитична ознака є домінуючою віхою у системі його відліку, виділяються такі типи хрокотопів, або типи пер-соиакного часу: І) предметний (предметно-символічний); 2) про цесуальний; 3) просторовий; прагматичний СО.В.Спачкль).

ТИпи часу прано й безпосередньо приймають участь у створенні образів і БІдсбрагшЕТь здатність або нездатність персона к і з до саморозвитку. Вони стають формальною системо» для побудови різних, у тоуг/ чгтслі (І етичних, моделей Ос.МЛотмаи) які характеризуить літературний персокан через відповідний йому тип художнього часу,

Фантастичний або реалістичний спосіб зображення дійсності обумовлює виділення свжєтнз-реального та сюжетно-ірреального часу, а такси введення поняття "поліфонізм художнього часу* використання якого в необхідним для пояснення складних часовю переплетінь (напр., у новелі про художника Піскарьова, коли единый часовий потік (сюжетний чао) немоз роздвоюється: з точки зору оповідача - це сюжетно-реальний час, п в сприйманні героя - сюжетно-ірреальний, обумовлений його внутрішнім станом Другий розділ "роль темпорального компонента у формуванні образів персонажів". У цьому розділі на матеріалі всіх повістей циклу вирішується проблема співвідношення часового континууму та образу персонажа: визначається тип часу усіх основних персонажів залежно від ведучої лексико-скмантичної ознаки часового компонента; виявляється взасмообумовленість типу хронотопа та моральної траєкторії того чи іншого героя, що відбивається графічно за допомогою схем; досліджуються композицій-

>-мовленеві засоби- формування категорії худокнъого часу.

Розглянемо іде не ггрякяаді гтсвісті " Записки божевільного’*.

Зже у їх назві - сильній позиції тексту - йдеться про те,

5 стане предметом художнього дослідження та яким чином буде трішана головна тема твору.

Формо записок вибрана не випадково. Такий спосіб оповіді сд пераої особи етан одним із прийомів психологічного аналі-Г особистості. Він поєднуй у собі Екутріиній МОНОЛОГ та ЄЛЄ“ їнти так званого "аутодіадогу", що дозволяє простежити за роцесомі саморозкриття: героя, за еволюцією його свідомості, ражена? хворобос. Зона розкриває фантастичність цієї сзідо-зсті, сконструйованої ях гротескний колаж цитат із історії, гтератури, філософії, анекдотта, газет та журналів (0.Г.ДІ-жгороька), лідкреслвсчи його дрямапсчну ущербність, оймеас*-Іїсть різними соціальними та побутовими, умовностями. разом з гм форма щоденника дає змогу визначити, як герой взагалі ста-іться до часу, плин якого фіксуються ним за допомогоп дат, сими він помічає-кожен: "запис" і які виконують роль гаоєрід-

іх символічних підзаголовків, передавчи хід часу та його три-іліать.

Таким чином, часовий континуум повісті ідентичний пгрсо-іжному часу чиновника ІГоприщкна, наділеного здатністю сприй-іти його як щось суттєве. Заїде» - потреба вести щоденник, башня осмислити- те, що відбувається, спроба, хоч ив папері,"зужити" потік часу.

Герой живе теперішній (темпорльний маркер "сегодня" та шоиінічкий йому "сегодндиийй день" зустрічається частіве* ін->

*х в його записках); він ніяк не зв'язаний зі своїм минулим Г щоденнику не згадується; про нього) і не здате№ адекватно а нити своє майбутня ("Мне еще сорок дваї года: - время такое., которое, по-настоящему, только начинается сдуяба. ...будем ми полковником-, » может быть, если бог даст, то чем-нибудь а ^больше"(М.З.ГЬголь, 198)*. його взаємовідносини э часом "буряться"' залежно від світоспрлйканнїг. Докя він існує в реально-г часі, йога жкття складається з буданнкх турбот, характерных

Тут і далі твори П.В.Гоголя цитуються за виданням; Гоголь ІЇ.З. Полное собрание сочинений: В 12-ти томах. - М.- Ж., І9ГІ8. -Г. 3. - 726с, (з позначенням сторінки).

- ІС -

для людей його кола (про яо свідчать і записи у щоденнику,), але, в гой же час, сприйняття ним дійсності спотворене, герой ке в змозі ідентифікувати себе та кьвкслишній сніг (дум кк про одруження не. Ссфі, оцінка її батька,, свого начальника). Однак визволяючись віл потворних уявлень про оточуючу дійсність, герой "йде"' з реального часу, наближаючись через божевілля, самозванство, марення (що відбивається у ®оденни-когих записах) до розуміння сутності життя, і разом з там, до переоцікизеннк власної особистості, переходячи з іншу СИІ тему часу, їм же винайдену і невідому, незрозумілу іншим. Виходячи з цього, мокна сказати, що особистий час- Поприщика тотожний свжеткому часу і розпадається на сюжетно-реальний та спютно-ірревлький, на. що вказують датк-підзаголовхк. Ві; іговідяо до них уся повість поділяється ке двадцять "щоденни-ковях записів"« які співвідносяться з фабульним часом і спр> вть встановлення відносної тривалості часу сюжетного», який не співпадає з фабульним. Якщо фабульний час дорівнює двадцяти дням, то сюжетний можна "розмістити’' у таких мекзх: "Октября 3. - Дехабря 8. ... Год 2000 апреля 43 числа. -Чк сло №; гдаоДігвДкзф 3^9.". при цьому сюжетно-реальний час ("Октября 3. - Декабря В.*'), дорівнюючі? 6А дням, переходить у Фантасмагорічнгай, сюжетно-ірреальний, відмічений датою "Год £000 апреля 43 числа"с яка сигналізує, по-перше, про зміни, які відбулися з героем, а по-друге, про неможливість визначення тривалості сюжетно-ірреального часу о. Але це вже неважливо» оскільки в цей момент плин часу, в буденному його розумінні* для Гїоприщянз перестав існувати відбувся злам у його свідомості: починається "‘втеча" з порожнечі чиновницького світу б небуття, створене уявсю.

Сюжетно-реальний час об'єднує IX цоденнихозих записів ("Октября 3» - Октября 4. - Ноября б. - Ноября 6. - Иоября 9 ~ Ноября II, - Ноября 12. - Ноября 13. - Декабря 3. - Декабря 5. - Дзкабш д."), тобто з &і днів тільки одинадцять виділені автором щоденника, нерегулярність ведення якого обумовлена;. з одного боку, одноманітністю чиновницького ККТТЯ , Р. з іншого, необхідністю зосередити увагу на подікх, важливих для героя.

Сюжетно-ірреальний час - це спробо знайти "вихід11 у со-жезіллі-прозрінні, коли реальні проміжки часу (день, місяць.

-list) втрачають свою значущість, трансфсругвчксь j я-кус-ь чаоо-нейизначеність, яка передасться умОБЧо-символічикми да?а-(напр., "Мартобря. 86 числа. Между днем и точьр")- В деякі них входять елемента, які співвідносяться, з реальним познаниям календарного часу: днів ("'Числа' 1-го; Число сяців ("апрель, январь, фезрвль*).- але поряд з ними- гмко-стана і оказіональна-., "контамінозяка"' назва місяця, "карто б рь'*, воренс ооиовоскладанням цілої аснов.г ”ма№" та частини ОС” ви, яка g в російських назвах місяців "о-знтябрь, октябрь,

'— нярг + й +■ (сентя )йдь, де "а”' -герфіко). Таким чином, із дзох "мсаних реальностей" утво~ , кгься нереальність "иа-ртобрь"', тобто те, що не аафіхсоваив лексичній системі мови, а належить тільки цьому тексту як їленввсму твору. Таке стзвоугворення щг раз ггідхргсдие о с обметі психічного ману героя: з одного боку, еїтт втрачає озії, набуті в реальному житті, а з другого, набуває навій, ійснення яких ще- неможливіне, і ire стільки з-за їх абсурд-мі, скільки з-за того, що реальна дійсність не залишає іких надій на здійснення будь-яких (навіть не ілюзорних) ій. . .

Аналіз темпоральної лексики-показав , що'саме® численно»

(їй повісті є група 'гсубЗ’танг'иватсрів"(!О.Пот&єнкс), до зї відносяться, крім дат у складі підзаголовків, темпораль-маркери, що вказують на ту чи іклу частину доби ("поутру, азчеру"'), дні тижня ("серізда") г а також ті, які Б»ражапть •ектизио-фіксовану протяжність в часі ("через несколько ми-•ї в ТУ »и кинуту; около половины второго^ з восемь- часта”) Оказіональне гемпоральне значення в контексті повісті іуває показчик клрп свечах1' ("Пршпвдшіг домой, я хотел было 1 же час приняться за работу и разобрать эти письма, лстс-что при свечах несколько дурно вижу"(М.В,Гоголь, 172), си~ (інічний маркеру "вечерок, ночы)"'.

па морфологічному та синтаксичному рівнях гемпор&льні іносини реалізується відітовідіго видо-чаеоэкш Формами: діє-в та підрядними часу.

Таким чином, часовий континуум повісті ідентичний' de-этому часу чиношикз Поприщена і реалізується ч«раз »заеио~ і експліцк-тни-х та ікпдіцатних засобів, підкріплених формо»

■ру: записками головного гороя, якиЯ проходить "путь" від

чбрь"та іи. (картобрь

~ 12 -

титулярного радника Поприщи на до "испанского короля Фердинанда УС", тобто час- відбиває процес: змінений героя, що дозволяє визначити; тш йото особистого; часу як час процесуол най > який зключес елементи реального та ірреального і виражається графічна так;

Октября 3. Декабря 8. Род 2000 апреля Чи 34» ело Ми

4 3 чиста. гдаа чї иіезф З*

ОД - "вісь часу"(кокна точка співвідноситься з дато&-підзаголовком); .

00* - "вісь внутрішнього становлення героя";

АВ - евжетко-реальний час;

СД - сюжетно-ірреальний час;

А - стан героя в момент зав'язки: сюжетная дії;

х - початок змій в психіці героя;

А*хЗ* - "шлях до прозріння";

- якісне переродження героя - божевілля;

С1 - початок букгу; с¥ - бунт;

- загибель.

Завершується 2 розділ висновками, це йдеться про те» аналіз кошозиційно-меш'леяввих засобі» формування категорії художнього часу показав, як через образ персонажа час "включається" у змістовну структуру художнього тексту.

Усі основні персонажі циклу націлені індивідуальним, осо бистим відновенням до часу, у кожного з них свої віхи, які

- ІЗ -

визначають плин часу і формують його тип. Час просторовий властивий Кевському проспекту як персоніфікованій реальності; для художника Піскарьова характерний "сутінково"^процесуальний час; для художника Чарткова, який продає свій талант, та божевільного чиновника Попригщина - процесуальний; прагматичная час характеризує майора Ковальова; предчетно-симводічнкй -чиновника Бапмачкіна; приречений на вічне існування **позз ча-сом'1 поручик Пирогов.

Ці типи хронотопів відбивавть здатність або иездатність того чи іншого персонажа до саморозвитку, дозволяють визначити його "статус": належність до героїв:, які еволюціонують з плином часу,, або статичних, тобто до героїв "дороги" чи до героїв "не-дороги”. Особливе місце в цій системі займає художник Чартков» Зого не можна віднести до статичних персоналів, але в той же чає його "дорога” - ць професійна та моральна деградація, тому вона ("дорога"’Чортхова) сприймається із знаком "мінуо" і ивидше являє собою "не-дорогу". ’

Третій розділ "Тємлорзльна основа композиційної структури проаналізованих творів". Доказом системного взаємозв'язку всіх форіально-змістових елементів та категорій тексту е безпосередня взаємодія часового континууму твору та його кокпо-зиції, чону й присвячений цей розділ. Особливості цієї взаємодії розглянуто в роботі на матерівлі трьох повістей М,В.Гоголя, які входять до петербурзького циклу: ^іїєвський проспект", "Кіс** та "Портрет". Проілюструємо це на прикладі повісті "Ніс", композиційний рівень темпоральної структурі! якої харахтеризуєть» ся деякими особливостями. . .

Одна з особливостей, яка відрізняє цв повість від інших творів циклу, - дотованїсть сюжетного часу.

Дато початку подій позначена вже з ініціальному висловлюванні , яке являє собою зав'язку сяиетної дії: "Марта 25 числа' случилось необыкновенно странное происшествие"(М.В.Гоголь,

АЗ), розв'язка цієї надзвичайної події наступає "апреля седьмого числа". Отже, сюжетний час повісті "укладається" в строки, відмічені цими датами, тобто в два тижні. Однак всі основні події відбуваються саме "25 марта и 7 апреля". Таким чином, сюжетний час не тотожний фабульному, який включає тільки ці

два дні. . .

Уміщенню ІЧпстетних" днів у 2"фабульних"' сприяє СВОЄ-

• «**■ а» .

рідкість композиції повісті: з одного боку, фактичне поєднання в одному моменті “ "чудесного восстановления коса'' -роз'кзки та кульмінації, а з іншого - безумовна іиформи/шв-кість авторського умовчання, яке охоплює період сюжетного часу а п26 марта по б апреля”. . ■

Друга особливість взаємодії часового континууму та композиції, яка обумовлена багатовимірністо художнього часу, -синхронізм розвитку подій у першому та; другому розділах, тобто паралелізм оетєтнаї дії, який базуєтьоя на прийомі "отрывочной склейки кусков" (В.В.Виноградов)..

Виходячи з цих особливостей, спробуємо всі події розмістити в хронологічній послідовності, тобто представити у ЕК~ п'яді диспозиції (Л.С.Вяготсьский), ураховуючи при цьому трк; оїдатні лініїї цирульника Івана Яковича, який знайшов ніс, майора Ковальова, у якого він пропав, та самого Носа, прийнявши завихідку точку "25 марта".

Схеиа диспозиції повісті -"Ніс*. .

І. "Цирульник Іван Якович".

а) "йвеш Яковлевия, как всякий порядочный русский казтєро-вой, был пьяница отравный”;

X) пробудження; ' . .

б) саяшікч "съесть горячего хлебць с: луком?;

в) несподівана, знахідка: "вытащил - но&І"; •

г) діалог з дружиною;

д) невдалі спроба позбутися носа;

е) .ніс викинуто у ріку;

ж) розмова з квартальним;

я) №сидиі -теперь на съезжей";

а) зідїідики майора Ковальова ("наконец одолел аса препятст-ЗИЯ И выбрил*1). • •

. ‘2. кйайор Ковальов"»

4. "Ковалев был' кавказский коллежокйй іісеосор”.

X. Пробудження.

Б. Виявлення відсутності носа.

В. Зустріч з Носом,

' IV .Діадог з. власним Носом.

Д, Відвідини "обер-полицмейстера, газетной экспедиции. н

~ 15 ** частного пристава".

Е* Повернення додому і роздуми про неймовірність того, що трапилось. ' .

В, Візит квартального та спрбя повернути ніо на місце,

З, Діалог з лікарем*

И, Листування із ита^офіцершеїз Лідточикев О.Г.

К, Повернення носа.

Л. Процедура гоління.

H, Повернення до активного життя, перебування з "зечно хорошем юморе.,.”

Ці схеми свідчать про те, що воі події, пов'язані з цирульником Іваном Яковичем та майором Ковальовим, розвиваються у хронологічній послідовності (за винятком "ретроспетив-япх вкраплень'*, які належать оповідачеві і на стільки полі** донляоть про минуле героїв, скільки характеризувть їх), чо*» го не можна «казати про третю дійову особу - про Ніс. розставити з хронологічній послідовності події, пов»язані з ним, досить складно. По-перяє, деякі з них відбуваться одночасно, наприклад, "пропага носа - обнаружение его з хлебе", що підтверджується темпоральном маркером "довольно рано? по-друге, відсутність вмотивованості того, що відбувається, надав пригодам Носа ту хаотичність, яка робить неможливою ’’точну" хронологію» Цим і можна пояснити певний ступінь, умовності, характерний для диспозиції сюяетної лінії Носа.

'З, "Ніо".

X. Зімкнення носа у майора і несподівана знахідка цирульника „

I. Невдалі спроби' цирульника позбутися носа: "совсем уронил гго» ... должен бил поднять мое и спрятать его э яармаи".

2. Іван Якович "...эвырнул потихоньку тряпку с аосон,: з ріку.

3. Зустріч майора з власним Носом ("...господин в мундире был Нос.'1).

Візит з один з будинків.

5о Присутність на богослужінні' у Казанському соборі.

б. Розмова з майором Ковальовим.

7* "Ное его находился бог знает з каких местах".

5. Ніс "уже садился з дилижанс и хотел уехать в Ригу".

9. "... квартальный полез в карман1 и вытащил от гудя завернутый в бупанке нос".

І0„ Марні спроби майор Ковальова "повернути", ніс на місце.

11. Візит лікаря та його поради.

12. Поширення чуток, про неймовірні пригоди носа ..майора Ковальова.

13. Повернення "яз свое место".

Графічна .сяема (стор.17), на якій у вигляді трьох паралельних прямих представлені сюжетні лінії повісті, наочна іясструе взаємозв'язок сюжетного часу і композиції твору.

Ще одна особливість темпоральнст структури, зумовлена композицією, - протиставлення темпу сюжетного часу у першому та другому розділах повісті, тобто плин часу "25 марта", який спріймарться цирульником Іваном Яковичем та майором Ковальовим по-різному.

СЬовільненкй темп розвитку спжету запрограмований вме у перших рядках першого розділу. Синтагма "необыкновенно странное происшестзке”, яка входить до ініціального, висловлювання. потребуй негайного, семантичного "розв'язання", тобто поясненнії, у чому ж сутність того, ідо трапилось. Але замість цього називається герой і детально рееструютьсд його дії та відчуття:

"цирольних Клан Яковлевич проснулся довольно рано и услышал запах горячего хлеба. Приподнявшись немного на кровати, он увидел, что супруга его ... для приличия кадел сверх рубааки фрак, и усевшись перед столом, насыпал соль, приготовил две головки луку,, взял в руки нок № сделавши значительную мину, принялся резать хлеб".

Цирульник, не бажаючи щось робити із своєю знахідкою -носом, намагається "відтягнути" момент вирішення проблеми. Повільний' плйн його часу передається поєднанням лехсико-граматич-них засобів: морфологічний (дієслівний) час підсилюється лексичними маркерами- (тенп-оральними прислівниками). "Наконец доста он свое исподнее платье.» сапоги, натащил ка себя вс» эту : дрянь; ... завернул нос в тряпку яі вышел на улицу; ... уже совсем уронил его; ... решился идти к Исакиевскоку мосту; находился .укс на йсакиевском мосту; прежде всего осмотрелся, потом нагнулся ... и швырнул тряпку с носом”(М.ІЗ.Гоголь., 5С-52) На противагу уповільненій розповіді у первому розділі

і

X «■ початок розвитку сваетно? дії, "25 марта". . .

Перша пряме - "лінія Івана Яковича".

Друга пряма - "лінія Носа".

Третяі пряма • "лінія майор Ковальова". .

Відрізком "зи" на "лінії Івана Ккозича" відмічений період з "25 карга по ? аиредя", час "авторського умовчання", при цьому точці "к* відповідає остання згадка про ці*» рульнкка, який приходив голити майора Ковальова вав після повернення носа.

Цьому я періоду часу ка "лінії майора Козальова" відповідає відрізок "31",

Пунктирними кривими на; схемі по позначений досвжетний час, повернення до минулого героїв; пунктирними лініям» з'єднуються події, яхі "належать* різним свжетни» лініям-, але відбуваються одночасно*

дія ка початку другого розділу розгортається досить авидко. Майор, прохинуяаксь "довольно рано** і встаназивни відеутнісї носа, **ведед тотчао подать себе одеться и полетел прішо к обер-полицмейстеру" (Н.З,Гоголь, 53). Прискорений темп плин? часу передається і відповіднов- лексикою: "вскочил - вс погнулся - полетея - побенал*.

Протиставлення сприйняття часу цирульнике;.! та на йором «ідкреслввтьсд навіть такой деталлв, як враяівне одягання Спор» ”... натащил ка себя все оту дрянь" - "... велел тотча подать себе одеться"), '

Таким чинок, композиційний рівень темпоральної структур повісті "Ніс" відрізняється,декількома особливостями: календарної» виакаченіств свиеткого часу; паралелізмом розвитку сь кеткої дії, специфіка якого в тому, що дві сюжетні лінії ^скріплені" третье», дійова оооба якої коже виотупати в двох іпостасях: то як річ, то як особа; контрастним протиставленням плину часу, зумовленим світосприйняттям героїв.

У закличній частині третього розділу йдеться про особливості взаємодії часового к os;?;; н у у му та композиції у проаналізованих творах.

? висновках підводяться підсумки дослідженая, г.кзньчают, ся езновні Функції худойнього часу як текстоутворвючої катsr. ріг, роль композиційио-мовлекевкх засобів, які формують часоз континуум, а гакск висловлюється припущення, що дослідження проблеми не вичерпане і в подальшому можуть вкачатися інші її aenSKTit,

Основний зміст дослідження висвітлено у таких публікаціях;

1. Сніввідносення різних видів інформації у художньому тексті (на матеріалі повісті М,В.Гоголя "Портрет"): Спад'даиа М.В,Гоголя та сучасність.: Тези доп.: У 2-х част. - Ніжин, ISS6. - 4.2. - С.65-66, - Мова рос.

2. реалізація категорії інформативності ь художньому тексті

(на матеріалі повісті М.З.Гаголя "Невський проспект”); Творчість М.В.Гоголя і сучасність: Тези доп.: J 2-х част. Ніжин, 1983. •» Ч.І,- - Мола, рос.

3. До питання про авторське вираження семантичних категорій тексту (на матеріалі категорії континууму в повісті МЛІ Д’с голя "Записки божевільного"); Синхронічний та діахронічний

аналіз мовних одиниць російської мозя: 36. наук, праць. «► К., 1989. - С.І72-І77. - Мова рос.

. Лінгвостилістичная коментар повісті "Синель’ М.З.Гогокя: Актуальні питанім вивчення у вузі курсу методики викладення моей та література у пколі: Тези доп. - Ніжин, 1950. -

С.40. ~ Мова рос.

. Категорія художнього часу з позгсгг "Невськия проспект"

Я.З.Гоголя: Література та культура Полісся: Ніжинська вк-окота: Зап. І» - Ніжин, 1550. - С.І26-І27. - Мова рос.

► Ло питання: пре авторське зиракения категорій тексту (на матеріалі категорії континууму з повісті М.З.Гогсля ”Запис» ки божевільного"): Тези доп. 0 Гоголізських читань..- Полтава, 1990. - СЛ27-129. - Поза рос.

, Художній час и повісті "Ніс" М.В.Гоголя: Літературі то культура Полісся: М.В,Гоголь. - випускник Ніжинської гімназії вишх наук та Пого творчість: Зип. 3. ~ Ніяип, 1992. -

С.ІІО-ІІЗ. - Иоза рос.

, Художній час як компонент семітичної структури тексту (на матеріалі повісті М.З.Гогохя "Неаський проспект'*): Шляхи посилення ефективності практичного курсу української мови та виховання читацької майстерності: Тези доп. - Одеса,

1992. - С.36. - Мова рос.

Контекстуальні засоби вираженая текстової категорії худоігк&о« го часу: Семантика мова і тексту: Тези доп. - Івано-Франківськ. 1993. - 0.139-140.

Сидоренко В.А. Художественное время как гексгосбразур^ая тегория (на материале "Петербургских повестей" Н.З.Гоголз)"» Диссертация ко соискание ученой степени кандидата Ф'»тлогических яаук по специальности 10.02.01.- русский язык задается а Украинском государственном педагогическом укипер-тете им. М.П*Драгоманова. - Киев, 1994.'На правах рукописи.

Б диссертации категории художественного времени рассмат-. квается как одна из основних текстообразувщих категорій, ко-орая реализуется посредством взаимодействия лексических, орфологических, синтаксических и контекстуальных средств, последним, в частности, относятся лексические единицы, вн-тупас«не в качестве временных вех, передающих течение вре~ єни ("свеча, зеркало, столица, нос, портрет, шинель"). В кон-

тексте повестей он» приобретав? окксдогаюлыгов ге-чиорадькаг значение., становясь врзмеинымн указателями.

• К контекстуальним орздсуван передача вренекпсп ннфорка цш можно отнести в сххазионаяыше датк*подэагодоЕки в одне ка повестей. •

Художественное зремк те структурообразующая кагегоряг выполняв? в те:;ста ряд функций! способеївуог адекватному оо «етическоиу позван® обьехтнвной действительности, явдяегол ородстЕон развития обраеов персонажей, способствует ypsiya: равакив композиционных связей к отношений.

bidorenko V«A. "Artistic ticoe ао a text-forming c'ategos (baaed on the naterial of "Petersburg novels" by K.V.Gogol)

' Thesis prenented for a degree of bachelor of phllologic science on speciality 10.02.01 - the Ruaaian language ів defended at the Ukrainian Drngoaanov’s Pedagogical Universit Kiev, 1994.0n the rights of a manuscript.

In this thesis th6 category of artistic time is' conoidc to be one of the main text-foiling categories, which is realized through the interaction of lexical, morphological, syntactical and contextual means. To the last ones, in parti lor , belong the lexical unite ,which appear as tina landmai reproducing the course of time' ("a candle, a mirror, a capit a nose, a portrait, an overcoat”)

In the context of the novels they acquire occ&ainal temporal meaning and become the indicators of time.

To the contextual taeans of transference of teaporal inf nsation may be also referred occasional dato-subtitles in on of the novels. •

Artistio tiae йв a structure-foraing category has many functions in one texts it contributes to the adequate eesthe cognition of the objective reality, it is the means of devel meat of the inagea, it also contributes to the regulation of the compositional connections and relatione.

Кланові олова; художній час, часовий континуум:, тешо* ралький маркер, текст, твкстоутворю»чь категорія.

Підписано до друку Xc.I2.94 р. Формат'60x84/16 Папір роьмнож.апаратІВ', Офс.друк.

Уйовно-лрук.арк.І.р. Сблі ково-видавн.арк-0.8.

• Замови. 105. ї’.тоаж 100.

Ротаир/.нт НДГТІ ім.М.В.Гоголя ц.іїіжин, Крапив"янського, 2. .