автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.01.04
диссертация на тему: Художественный мир Никоса Казандзакиса (проблемы эстетики и поэтики)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Художественный мир Никоса Казандзакиса (проблемы эстетики и поэтики)"

р V b Oft

, '.M

Нацюнальна Академ ¡я наук Украши Институт лггератури ím. Т.Г.Шевченка

На правах рукопису

М1ЩУК В'штор Володнмировнч

ХудожнШ ешт H ¡коса Казандзакгса ( ироблеми естетнки i поспит )

i»

10.01.04 - .ШтературазарубЬкних краш

АВТОРЕФЕРАТ дисертацГ на здобуггя науковогЬ ступени кандидата фшолопчннх наук

Кшв- 1994

ДИСЕРГАЦГШ е РУШШС

Робота викояана у вгддыг cbïtoboï лхтературл i коы-пара«.в1етики Хаституту лхтзратури хи.Т.Г.й-евченка HAH Украгни

Науковий Kepiвник:

кандидат фхлояогхчних наук ¿1.А.£ЕЕ2»€£8 :

0ф1цхйн1 опоненти:

доктор фмолойчних наук, професор

K.O.Laxosa -

кандидат ф1Л0Л0Г1чнкх наук Ю.О.ШГПЖЮ

Ироввдна организация:

¡toonatscbKifi дерлавнзй явдагог^чаяй хнстатут

Захист вхдбудеться

_I99i р» на за-

саданн! спец1шпзовано1 вчеиог ради Д О L. 24.01 при 1яститутг литература хм.Т.Г.Иевченка HAH Украгня /23^001,НиГа,вул.У.1Ъу-хевського,4/.

3 дисвртащав можна ознайоштись у tííüaioTeqi 1нституту лхтвратури ¿м.Т.Г.Шевчвнка НАН Укр&1ни.

Автореферат рее желаний

.1994 р.

Вчений секретар спевдалхзованот , зчаноТ ради

1.га2нйеру

ЗАTUSSEk ХАРАКТЕРИСТИКА. РОБОТИ

. Актуальность досл!дження. Характерною особлив:сто так зва-иих "ыализ" л! тератур espora (нозогрецько!, бельййсьно!, фгн-сько! тощо) е недостаткьо глибоке 1х вивчекня за кордонами власнях держав. Для вгтчизняного л i таратуроз кав ства иодгбнг "ярогагиЕй" е тех духе вхдчутикаа, якцо йдеться нро лзтератури Epate, з якши Укра1на мае давнг iсторютл стосунни, ванринлад, TpenicD.- IcTopjKOBz Геродоту (7 ст. .до н.е. J mz завдячуемо ¿rep-еши. вгаяхаки яро.побут i звича! населения, яке проживало на терктсрг i TenepiBHioí Унра5£нн. КультурнЕЙ взаемообмгн miz нашили краИдаш - покгтле язшйе ще з часгв Khíbcikoí Pyci. Тому до-слхдження з проблем новогрецькох Л1тератури кають i дай сучас-яо1 УкраШк яервюрялне значения.

Незвахаши- та те ,що вроблешм.ковогрецжког лхтератури в УвраКц ирисвячена Е1Лз низка яубдхкашй, воиа цб ñ досх та стала предметом свепгадню! увага вхячизняшпс Я1тературозкав-ихв.

Найбглкпо! уваги, на -думку дкеертанта, заолуговуе аналхз х-рецьхох поезх! f прозж саке XX столхття, як i збагатшш свхтову лхтературу творчями зяахгдкаш тагах визнаянш китцхв, як К. Ка-вафхс, звхсно s О.Еяхтвс, Я.Рхиос, А;Сашрамс i, особливо -Н»Казавдзак1с, звернення до творчогтх яхого уявлкеться доцхльдам тону, ио саме це8 _ иисаькеигюс своезо тзорчхсте сприяв впходу HoscipsuiKoí лгтератури ваао! доби за wesi суто над: сналъм i перетвсреннв П в явлне Еасправд1 св!тового значения.

; Ведший внесок -у »гтчизняве дгтерагурозкавстао з проблей кс®огреи»ко1 лгтгратури налегать на сьогодо А.О.Бхлепькому та

%глегоэдЯ А.О. "KaairaH í¿iianícn та його автор Казакязанхс R.

■ JtoaiiaH М1*алхс. - К., 1975; Бхлепький А.О. Роман Н.Казаядаак1са "Христа розсинаюхь знету" - Казандзаяхс Н.' Христа розшгааить знову. - К. ,1858; Чернигова Т.М. Ьатько ноаогредысого-роману BseoBiT. - 196Ь. - Д12; Черилпова Т.М. Твердеть Нгкоса Казан-jsáBiea- КазакЕзаэтс g, Кумедаг Я яйэй вркгоди Аяексхса Зорба-

3.

Т.МЛернишовхЙ, ч21 дсслгдаення в цг2 гадуэг eiaSdfjraa ваго-мнми. Зокрема, мавться\на увазх Инг души вдзда сакобутностг грецько! Л1тератури XX столття в розрхзг шцгоЕальшму; подруге , справедлив! вказхвки на вплив ряду з^хгюш- i схгяшяз-' ропейськкх манив на творчхсть новогрецыекг шкгьменнйкгз, Ос-танне твердявння стосуеться i оатька нсногрзцького ронзщг - Ш-коса Казандзакхса, иера за все його opieaianir ва творчхсть Л.Толстого, Ф.Достоевськаро, Л»Адпреена.2 Пагсдгряись s нет твердженняы гидатного украхнського'фглатога, дксергант вваза^ за нотрхбне будуватк свою концешсш саге в тахог-ду аспзагх.

Наукова новизна. Мхркуванна А^О.Бгяеадсого ra Т.ЬиЧерншю-' boI3 про вплив на творчхстя К.КазаюЕзакхса художнхг кадйань за-ххдноевронейслких i росхЗських касьшвдяакхв. зушвлпсть дещо нз~ звичний Н1ДГ1Д до розгляду foro лхтгратурно! сяадщиш,. а сада: висвхтлення II в иоргвняльноку асжектх.' Це'завдшшя рсзшфхетъ-ся ще t за рахунок того, що ряд анеринанськлх i заххдкоевраие?-ськшс, а,серед.них i греаькшс ягтературазказцгв4 аксентують увагу на глубокому вяливовг, шиё кала нри формувашй. естетяяи, поетики i етотних ноглядхв Казандзайса .^лософсько-дгтературна спадщина. Ф.Нхтцше. Вгдтак запрощнонаее етсертахайЕв 'ДОслгдавЕ-'ня виходить за мзяа монотекатнчнога, в ньому агддаеться перевага текстуально-порхвняльному пгдаоду до худохзызго фенсагецу Ка-зандзаххса хз широким задученням творчастх Ф,Ы.Дастоевськага í • $.Н1тцше. Вихористання саме такого методу при., вгвчавнг гворчого - доробку цього литератора ауковлене ще ñ хнвюв иричикш: творчо-.CTi Ф.М.Достовваького грёцький ймець. присвятив велнку статтп в cBOíñ жнизх "Подэрохуита. Росхя" (йгзкхше вона ввоввому ойсязх увхйшла i до його "IcTopií ррсхйсмсоХ лхтаратури"). Шшцьному. а

~3(лбцыскй А.О."Каштан tótx-шс" та його эвтор/^Казандза-. к:с К.Капхтан М!халю,-К-,!975.-С-441.

3Ч5рнишова Г.М.Творч!сть Шкаса КззЕадзак!са//К--зандзэк1с Н. Кумйднг а лих?, прягогк Алексиса Зорсаса.- К.,1939.- '0.7.

Д

M'Eoncugh (В.Т. ),Nie,tcscfte йГЛ Kicaatsaicls.íashlr^ton,rJnl-VQrsity frssa of дтэPica, 1978.; Ksreiyr UC.) líiaeoa Ka^ai^a-«rs ,ows^iat7)g тот; IUtds стгп> EViaC-ju/Nsa ÜaTia,óó(Xptcn:. -

Евс1менникрв1-фглосо5у sprapijy Штдше .Казандзакхс не ильки . ирисвятив цглкЯ окремй рзздхл "Париж i великомучешгк Нгтцше" сбого автосЗгографхчнсго роману "Лоповхдь Греко", а. й протягта усього злггтя ввахаз його cboIm вчктелем.

Шта i завдаккя гослхгжеггкя. Галовна кета дослхджевяя -розглянутк творчий шлях К.Казаэдзакхса з урахузанкям крозгд-них сусжхлъно-астетичнкх 1дей европейськс* лхтературя перзоХ есдозекк XX ст.; охарактергзувати ocboehí тендени* розвитку лудожяьо! тзорчсст! грещысого ьктхш: фхлософське касичення, жхалектгку паедвання в Hiñ кантонального i iнгеркацховального; вязначкгЕ есгетазнг г ететкг apiснгерг тпюъттшка., сиособи реалхзацх! егкчнкх зоглядхв з Його творах; з'ясуватл, якг са-ме'елементй поетики i на жому рхзнх коша авахати стпльшам для тзорчост} Я.Хазанпзах1са х .хншаз мвтшв, a везщчветъ Boro сачобутнхсть i новаторство.

feтопологiчна основа i штерхал дослтлкення. Методологт ч-йою оснсшс® дисертацх! е i стсрмло-л! тературний илнд в тгоед-нанн1 s пор1БКялънп.; i каккретно-текстуальним анал1зш подхб-нкх Л1 тературнкх явищ. В .теорейтому плаах робота базусться , на концепцхях лхтературныс зв'язглв i пшологхчшас сходаень, розробленюс у тфацях В.2ирмуксы:ого, 11 Конрада, 1.йеупокосво1, O.ByzKiBá, Г.Взрвеса' та in.

: ■ tóaxepiaJiOM для дослхлження творчост1 Н.Казандеакхса по-слукшш • твори цього та хшого гдагцгв, про ятппс згадустьея в "праш , а такоя дослхдаення В1Тчкзняннх i 3apySimizx вченкх, якх тою чи ima» щров стосуються даког дроблшк.

, Пурхттгне зшч5яня дослхдтення. Дод:глыпстъ. запраионсза-но! працх г уловлена, васашеред, наукав1з.:а потребах®. Бсзо-грепька лхтература XIX - XX ст. в програнному курсх'свхтово? лгтаратури для вуз i з Укра!ни не-представлена аояпаг гаенек. явепв ЕОБ'язане не з вхжсутнхстз видатних хмен i вЕзкачнкх творхв в-лхтературх сучзсЕО!. Tpeai I, • а нежостатньою похвфоргсо-вангст» кро кех. Orre, реферсвана дасорташя вадасть коняретку когшзхсть познайсггятлея.'з tbqphíctjo однхе! з вайзогяЕтнхшгх лхтературкет велзгчпн сучасно! Ipsaíí, рсгглянутою як у пларл 1Í 1дейно-худсякхх осойжвостей, так i в иирокогду нор+вкяльно-

• - 416.;Avck£Ul:t?¡3 (Г.) О 'оЛт^Рт^'ов Zop+iXTis a»¡. с

*

му аспекта,• эокреыа, в poapi3i костайгоа "виходхв" У' лхтерату-ру росхйсмдг, Смешку. KpzM того» результата дасертшххйного дослгдаэння можуть .мати £ коннретне освхтньо-виговне зшче-ння, , -тобто, бутж використаними в лекцгйноыу xypci свi тоаоI • лгтерату-ри XX ст., а такоя при пров'вденн! сзхецсешкаргв та чжганнг \ сведаурсгв.

Airpoöagifl робота.'Дисерташя. оОговоргвалась на- - засхдани. Вхдкхлу св1ТоноГ Л1тератури i ксмпаративхстшсг хнстятуту лгте-ратури хм; Т.Г.^вче-нка HAH Украхнз,- Головнх 11 положения вп-кладенх у вистунах на' каукових конферешпях в ¿нститутх лхте-ратури ím. Т.Г.Шевченка HAH Укра1нз, Ргвнгясъкого пэхцястату- -ту i ряд1 яублхкацхй. Датах ксвх нублгкавдХ пргйнятг до друку . в часописах "Слово i - час", "Всеcaí г", "Вхдродження" та хкших . аергодичнкх виданиях Украхна.

■ . Структура :|РОботиТг Проблематика- дксертагц! та И конкретнх завдання визначшш яй са?ду структуру робота, тан i нршппш it композита! та- рсзподхлу катертаду. ДосЛ1дженяя складаеться 3i. "Вступу" i трьох роздхлгв: "Тваряхсть Нхкоса йазандзакгса як вг-дображвння форм, i гдей ñora часу",. "Естетика Н.Казандзак1са, II джерела та етичняй аспект", "Особлавостх ноетзши Н.Яазандзакхсз Сснроба порхвнявня з творч1 ста 3.!Л. Дсстаевськага)i "Вжсноз- , eíbV

• .' оснозния smigt'РОБОтй

У "Bcrmi" обумовлтаться тема, сбгрунтовуеться необххазисть П розгляду, даеться стислий огляд пов'язаних з. дансю проблемою наукових Ерадь.аизначаються мета та завдання, наукова новизна i нрактичне значения, методи та структура дослхдяення.

У иершому роздШ "Теорчхсть Hixoca Казандзаиса. як воображения форм i хдей його часу" - на прикладг тэорчостг К.Казан- . даакгса розглядаеться проблема становления нсзогрецького роману XX столхтгя» Вказуеться, зокрвма, т навогрецысий. роман розвк-вався в той чао, коли "вся Пхвнхчна i Баххдва. бзрояа... неребува-ли в стащ достхйних пошукхв, хитан* i зхткнень рхзних фхлосой-ських течхй, в авангарда: яких знаходились Ti, кого називакть. зачинателями культури XX столхття".^ Зазначаетъся також, щс та ве-

лячезна внутргиня наяруга, яка була иритаманна • всьому сусшльно-.му, духовному й моральному жигго XX столгття, снрияхяи яоширенш ÍHjffiEiíyaii стечшес i лей Ф.Нхтцше, А.Шопенгауера, А.Бергсона, М.Ширнера та хнших, знайпхла csoepísHe вхддзеркалення i в твораг , Н.лазавдзак1са. Зохрвма, не без вшшву творчостх Ф.Штпше. Так, двяка "затеьженгсть" позитивно! прогреми Штцше, на думку дксер-'. танта, якраз i выявилась основною нричинои, яка- с прияла защкав-ленню грецького лх тератора не тхлыси творчш доробком пього мит-ця, а 2 Достоевського, чкя творчгсть в ochobí cboIü несла загаль-ноледськ: маральих цхнностх.

• Нологредька литература при всхй р13номан1тностх свого ху-доекього ОСишччя (теореткчкш i прахтичшх настанов)'вое ие ае кала на дочатож XX столгття в своему творчому oxthbí художнхх ■TBopiB, де.б прс&юда моральном i вхдггравала врсвхдну роль. 1 саме Казандзакхс, якЕважае дасертант, своею тзсрчхетн угайшно заповнив m прогалину. ' •

Творчий шлях.Н.Казандзакхса розт-Еягасться в даоертахцЗ в илодит i сторико-лх тературнхЯ. Свсерхиасть литературно! здялъ-boctí • письменкика дозволяв иодхлити toro творчгсть на два jxepi-оди, До пертого з них вгдаосдао твори, вапясанх в 1923 - 1989 рр. (з часу написания "Аскетяки" в першхй реяанцх! i до початку 2-oí cbítoboi вхйнв). Твори саме .nboro. nepíоду вхдбивавть вапррсейх вскцуги ттасьменккка в галуэ! форм i становления естетаки "терочного .Ехгхлхзму". Другим перход твсрчост1-. IS46 - 1957 ,-рр. <з часу вииання роману про-Зорбаса-i .до смертх хшсшеннкка) характе-тжзувться бхльпою фхлсоофськог-зфхозшьоы наснченхстю,. усяладнен-нямкокглшх! самого героя.

■ В' npoaéci дослхдкення дасертант накагаеться з'ясувати причини, якх-вплинули на формуваяйя свхтогяялу i тзорчого методу .греньлого-.письмекнива., .На. його. думку, визеечелькямн серед них булк: нашокзлъко-зигзольна йорстьба за неаалешйсть тателхв острову KpiT' (в стЬдеех якого - míctí 1раклгонх i лародився май-бутв1Й. адаьменвик) ;• релхгйне .викшанняг навчвшг в Афхваяшу

с" Вркк'св I. 'Itc^scr,-Ulxgu íaCavzt,aaeq. la vssp.aea'f та жата -Geovs&eviaer,, I&7&. -.J.4S. ■

унхверситвгх i продовжеяня ocbíth в Парижг , де лхтератор позна-йомгвся з фхлософсыоами iдеямв Ф.Штше, А.Бергссжа, творчгстю Ф.М.Достоевського. Дисертантом-наголощуеться, що иошухи хстани в парии рхзномавхтних релхгхйно-фхлософсышх вчень знайшли свое практичне втглення у' створе?хй Казандеах1Соы "Аскетикн" - оригинальному синтез! фхлоссфх! хдеалхзма i раихонад!стачного скен-сису. .

У першхй,частин1 дпсертацхйного дослхдхення робитьея спроса розглянути романну снадщпну митця як явище, котре в свой сутностх вхдбявае, насакнеред, осковну фхлософсьао-естетачну ' концелагю Казандзакхса - псщун Бога в лвдинх, що идтвердауеть-ся í висловами самого нисьменника. ^ При розглядг "Аскетики": ди-сертант звертаё особдиву увагу ка той факт, що внутрхпшя компо- , зшця цього твору ускладкюеться bíjdsobíshq зовнхшньаХ. Харак- ■ тернов особлиыспо цього ускдадненвя е насетення твору "духов- -hícte", а дугах (яку, на думку дисертанта, мояна вважати. голов-нш героем) - "морашистю". При кьому митепь поздтно збагачуе саму i дев твору: з його фхлософсысих засад аиразно вадхляеться морально-етичний аспект. (Тому "Аскетику" íhojh називають ще й • морально-«тичним кодексом Казандзамса).

Ф1лософхя 1деадхзму, котру csoaiitysaaa "Аскетика", знахо-дать художне втхлення в усix романах Еазандзакхса. Мета жиггя кожного з його нарсоназхв - цв, нерш за все його особиста мета. Для Зорбаса ("Кумеднх й лигх нригоди Алексiса Зорбаса"), скажх-мо, цв снроба вгдшуаата власке Micrte в життх; дяа йаарльоса ("Христа рознинавть знову") - це иогравданя сусягдыш: в i дно- . син; для каштана Ы1Хал1са - це зв1льнения вхд турехшсого во-неволення lloro pijtHoro острову; для Франщска Асхзыкзго ("Бсшй злидар")'- кошук Бога.

Але в кожному окремоиу вияадновг конкретна мета персонажхз вов'язана Í3 задоволенням, насамиеред, Ixhxx духовних нотреб. (Особливо eomítho цв в образах кап!тана Миалхса i «paBaicsa АС13ького - людей заможних, у яках в можливхсть зосередитяся на . проблемах моральностг). Проте, всхх головних repoía творхв Ка-

6-Ka£am£aaeT]s N. Анафора axcv raepsaeo.- A{bwa,1S6S. -

2.347.

зандванхса об'еднуе Еадаета - загалане лскращення сучасного ы суигхльства, "оиоралькекЕя" жясьзста стосункхв, суспгльства в шлгату. Под1бне стазленкя до зшття зпзначае i глобальна сть, ска-зати б, пкоск1чн1сть" пересказав. Их лостгйнкй ксспо:-пй.

Еа дукку дЕсерганга, расхоеглзетргаий скепсис, пригадагс-з! "Аскетдщ v - да нрях.2й иасяхдок вдлизу на Йазандзайса "аесн-кх стачного геро i зму" ф1лосор:г1 ё.Нпдше. В худошйй славши Ка-занхзамра ней вняив знаходктх. csiS коикретнж веяв, скажхмо, у ^зэгвзшй.розв'двпт: голозях. геро! аовшзпао завшш програють. Пясмг-ешшс, таким ч:з-:оы, азпзгнтуе на неиохлиаостх .практичного ззййске.ж хз»евлу. Одкак, при иьому, вхн все-таки не перестае каиоаятата sa HeoöziaiEocri продсзженЕЯ боротаба.

Акалхзузчн фмоеозсьят засади лазандзаххса, дпсертакт приходит* до вЕсковку, so 2i шдвалино» с ixen йоротьби яхд прапо-рхзк етрвзьвост1-' "Богск" яосмотеорх! мятая е свобода i боротьба за- sei.

1дея боротьби за свободу s ргзнокаштшх II яроягах паск. чуе sei творя тасьменЕкка. Воднсчас перед ни.? стояло завдання бо- _ ротьбя з негатквЕЖи яроявами хнхшвхдуадхзяу. £а думку дкеертан-та, зовнххзня суяеречлизхех! {борстьба за свободу, g одного боку, i боротьба з негаТЕвгтги хгдаазхдуайстеьж®®* прояваш - з хкпо-

■ го) розг'язуеться гретые?.; гидам в ллаш вбеегштизаш1 iael морально си.

JÜTcpaTypsi ислуки Казандзак1сга тргвади сретягон всього його жгття. .Праблвкаы морального здосковадакня особгстостх вхн прясвятхв espiß фхлософськгз драм ("Одхссек", "Христос", "föti-ан", "Бздда" та хн..). Увагу йазандаакхса-дгЕиатург'а ка^частгке пркверталг, дрк ньог.гу, видала хсторлчнх £ шфомап'чт яоетатх антгчЕОстх j еереддгозхччя. ЗрагедЛ ¿'»азандзакхеа як. з&нр не стает вкдатне© вixao в реэвгтку навогреньгего яжсьменства, алг xspol його драм вхдсЬраззиш одну s провхгзги теваений творчо-

■ стг юаня: • оервлокяеетя сучасотг- сусйдаяза iJteS Kpis* Т^ЙЙКУ-'ЯСШКйЮГИ siflossz oeiö- тверу. ' • .

EomSm евтешахя 'твор^о! дхялькост! ьйзйгдза-тгеа пезгзгка в-ЕЕйертагйЗ .ча;Еризяаи. йоге .легки "йиесея". Талозяий xspcS ' 5В0РУ..И0 Cyri-e'iaCSJtSÄSSS, в fficifc TOS C3ÄS2 СС23ГК,

який був нритшкакииЗ бхлыаостг ШШИ Хл стол1ття. Змхст йоге нолягае в скробах вхдкайти меральну рхвнйвагу, вгдаукати в ш-тх влас не ихоцв, яке в1даш1дала б, насамнеред, Шям духовним потребам.

ПоряД 'З традицхйкши художнхми формами- (звернення до'жанру поеми), Казандзакгс виксгаистозуе й нойг лхтературнг засоби, якг тхльки-яо входили до худохиього арсеналу модернгстхв, нанраклад, вхдсутнхсть у художньому творг чхтхо визначених часово-иросторо-вих меж, звертаетъея до мтстворчостх.

Значну увагу црядхлясшгя дисертантом рамакнхй творчаст! Казандзакхса. На думку дослхдшоса, звернення письманника до жанру роману зумовлене г багатька об'ективними чинникамй, янг тея стали предметом окремого розгляду в роботх. Зазначаеться,. зокре-ма, що драштичнх твори, в силу свое! ханрово! специфики, не давали змогу насьменниковх вхдбдти в повноыу обсязх суснхльну проблематику 30-х - 40-х роив XX столхття, скажхмо, гтротястоянкя . хнтересхв окремо! людшш х оуспхльства в цхлому, пов'язане 13 эстанозленням в рядг кра!н тоталхтарних.реаимхв. ''.

1дейна спрякованхсть романхв Казандзакхса вхдргзняеться, на думку' дисертанта, втд ¿дейяоетх його трагедхй х поеми своей большою конкретшетю. Так, скажхмо, виданий писыленникоы В1дразу сля 2-о1 евхтаво! вхйни ромая "Кумеднх й лихх пркгоди Алекс1са Зорбаса" е втхленням ¿да! протистояяня людяни вороаому оточенню. "Нхтдшеанство" головного героя не мае в даному вииадку негативного забарвлення,.навгаки, воно набирае життерадхсвого звучания. Хдейнхсть хнших рокаив теж мае конхретне втхлення, Хоча природной для людини х людського життя комплекс антйномхй - бххййсть х багатство, логхка I сткххйна гктугтхшнхеть тоцо в зв'язку з ф1~ лософськов спрямован1сго творхв часоц втрачають евхй суто реа-лхстичний заист. При цьому поняття моральности х духовносТ1 зав-вди доехдають древхдне мхецн;

В зв'язку з безпосереднхм використанням евангзльських схем х образхв (налринлад, в романах "Христа"розпинають знову" х "Сс-тання спокуса")' письменшка часом звинувачували у вхдетутшкцтвх вхд усталаних засад християнства. Це,;як вваяае дгеертант, нз . впоанх вхдповхдае хстинноыу стану речей. Справа в тсау, що в ро-

• Юс

гаках Казакдзакхса перёдусхм впадав в.око протест нроти суто зо-ввхшнього, формального прояву релхггйностг. Вхдтан мохна видгли-ти два рхзковида цэрковнослуаителхв у його таорах. Однх з них (cxaxisto, nia Sotíc з роману "Христа розшшавгь знову") е дх&с-шсги наставниками, снравжнхки пастирями знвдолених; íhüií ж (пхя Грпгор! с з того х твору)' представляют! Бо^а на зегллх Т1льки з огляду на власну посаду.

Особлаве шсцз в регланах Казандзахйса поехдае Гюго сусяхль-но-меральний хдеал, язей мохе бути вгзначений як первгене христианство. Цей $ант, зокре:,а, лае дисертанту нгдетаву говоритя про noíidHícib його иоглядхз деяния настановам Достоезського.

У зругоуу ооздхлг "Естетака Н.Казандзакхса, 11 дзерела.та етичний аспект" рсбиться спроба виявити бодай оснсзнг чинники, якх вхшшули на форкувания естетичних сыак1в Казандзакхса i з'я-сувати CBOepi3C5icTb пр;шхкШ1В. вгдображвння дхйснсстг в. його тво-рах.

На дуъзеу дисертанта, естетику багатьох нитщв впзначае у нгршу чергу IX влаский догляд на енладнхеть CBÍTy i становище лвдани в ньому. Керуючись цим теоретичном положениям, досл1днкк вщцляе хзт BijAtrirai mis собою груди митцхз. Предстазнзни.яершо! з них С найяскразхвшЗ виразник ir тенденцхй - Л.М. Толстой)' налагались вхдобразити сехт яз явжцз цхл1сне в своХй ochobí. Склад- ■ нхеть яошуну них дисьмакнинхз мозжа пояс нити 1х нашганнякш з найти хдеалькг ор1еатири. Сво£м головким завданням вони вваяали зобрагення людини яй-органхчнох та rapsicmiüEOí частки багатобарв-ного 2 pisKCMaHiTEoro евхту. 1нша ж груза еттщв (наЗяомхтнхах П нредставники - 'З.М.ДостоевсьнкЗ, Ф.'Нхтгппе, Ф.Кафка}' бачила заитя poaipaaHUM, а- лвдеьхх дупх - "яошатсваниш". Саме такими вони виглядавть-i в творах грецького литератора.

3 огляду на гворчгсть Казандзанхса, дисертант приходить до . висновну, що одеем í3 зизначалышх'.складниитз його естетшш s визнанЕЯ хдеаду крас и та гаряонх! не тхльхиян bí добрая ння даз-нього яаттевого устрою, ала z як символу Иайбутнього. 3 хнлюго боку, письмэянин, безут.юзко, виз начав сучасну йоыу яхийнхсть дс-Ссю яахливо! суснгльно-сояхтично!, духовно!, морально! й эсте-. тичйо! дисгармон!!. Два протидеянг пендактл - краса i дисгармо-

л.-

Hifi - е визначальники для естетхзш багатьох иктщв/ скагхыо, О.Уайльда,. ГЛбсева, Достоевського, С-.Кгтцсе та ¿еешс) . Б . творах Казандзакхса доряд а- нкки вкразнс звутать це мотив сади, з'являються персонаж!, сновнещ ворохо! но. вхдаошешаэ до кавксшшнього cBÍTy експресх! (йорбас, Панайотар, 1уда). Але якщо б романах грецького нисьменнпка хндивщуалхстське пя" ■. вступас в протархччя з.вимогами загальнодсжсько! моральности , то перевага заведи надаеться кораяькостх. Переход oekícI яко-CTi в i илу, на дукку дксертакта, дозвсляе говоргти не тгяъки иро вплив, наггркклад, естетики Кхтцзе i Достоевського на Казан-

■ дзакхса, але й гро вшяаснеквя якхсно ново! естетики - Казандза-. Hica. Доаннуючу роль в щгодесх XS фсркуванвд вхдгграв 'творчжй.. ш:т переосмислеккя, активиста зЗзбору й леретворевня. .В, творах ; грецького г.жтця це явище особливо на очко спостерхгастьсн в

■ трансформациях образу Христа (драма "Христос", роьшш "Христа розшшаггь знову", "Останкя опеку са">. Вершиною створено! Ка-зандзакхсок особкстостх, Еакяскравхия^ наследном лоеднанкя в ... однхй oco6i етзяси христняксько! покори з йетиэнх стюитщ-еан-сько! Бадлюдкни-стала Еостать еракшекг Acisbscro (ршан "Божий злидар"). ' ,

Помхтним явищем для творхв Казакгаакхсае БогоЕукацтво, до вхдбуваеться як в кехах гласного евхтоиажяу юткя, так i ъ свi-тоглядних еозиц1ях йоге repolp: ercasit.», состатх Франшска, йа-нольоса, licyca можна сприймати 'як втхлення азтореьксх-.фхлоссф-ськох концеЕцхI, пов-язако! з iлеев-Бога. ,

Як i в творах Достоевського, в лхтературвхй спадишх Казандзакхса наявне. ¿снуванЕя ¿деалу ¡,1адокни,х ¿деалу содомського (у Казандзакхса - nij: казвев Бога i -Демона). СнтвгснувгнЕк зэаемо-протглегкЕХ начал в душ oekicI. людгки -.Ее характерна риса TBOjHOCTi Достоевського, чю зуковгда .-естеику "ясвв*йнЕохва". Под:eins? "еоде1йе:хцтво1л", як вгзгае .ДЕС.ертаЕт-> зивкачаеться i jcyceEHiá keceokiü дежЕх sepeozsEiB '-KaaaBJöäKiса' (cksseíko, •-Sop-баса, i;,"»'). ' -'

' • :Cb¿soks орхсктетгя ьаганягеюса ва-'есгеязсу -Мет». » fccro •ьикогею ге.-уаенЕЯ seil дглврстей i ¿лбе» йшюдиш призвела, зокрема, до траасформап^г в творах .трвпького-изяли? транзитного

образу Христа, перетворення Яого з Боголюдгош на Сина Лвдського, в образх якого спостерггаеться хдеалхзацхя гндивгдуально! люд-сысо! одинши - Кермаотча.

Естетику Казандзаигса значков мхрою визначають форжалзкий, сопгальний г дгтерагурний експэримэнти..На думау дасертанта, не-ревагла бхльшхсть творхв Казандзакхса мае характер "гри" з чита-чем. яка. ускладноеться титл, що конкретно! згзшов1Д1 на власкт загадку, зваеться, не знае най*ть сам автор. Подхбна "гра" з чята-чем сзостер1гаеться навгть в тихтзорах, якг наяксанх на евая-гелаську тематику х яхт, здавалося, давть козиивхсть заздалеггдь зередбачитя розв'язку. Каяриклад,- в рсманх "Остання сиокуса" ця гра дссягае свсго апогеи в кхкцх твору, коли вкязляетъся, зо озксуванх подх! - це лише карзння розхи'ятого Гхсуса.

Зстетичний I нав1Т* етичнай асяект творхв Н.Назандзангса визначае I його ставлення до комунхстичних 1дей. "Д10нхс1йськ8" начало естетаки Нхтше.обумовило негативне ¿ого ставлення до урхвяяльних котрш13 у суспгльствх. Иодхбна 2 негаодя визначила й естетику Достоевського. йазандзакхс, навпани, ш зразок багатьох митцхв. ХХ-столхття ставився до, гдей иомуягзму позитивно. На його думку, вони багато в чому були сивзвучшют хдеям первхсного гри-стияяства. Подобие ставлення, на думку дисертанта, ввзначило ряд естзтичних рис грецьхого митця. Зокреьа, ие знайшло свое вияв-ленач в хдеагазащ! бхльшовизму I яостат1 ВЛ.Ленхна.

Критика сустльшп вад дозволяв говорити г про подхбнгст» нхдходгв Ф.М.Достоевського, Ф.ЩтшегН. Казандзакхса до певних яз-щд Д1ёсностг, засудазвня яках втдбузаеться як ними самими, так' х. Кхнхааггероями у надзвичаЗно гострхй, вмоцг2нх4 форм1. Це 2. гоизводхгв» 1хя1х теро!в у багатьох вшхадках до антасусяхльниг зчиЕкхв. Вхдтак стаить.зрозумхлши х. "наполеонхзський комплекс", I нхтдаеанеьае "Я", I протеста'1уда г Зорбаса.

Звичайно, естетака Казандзазхса поэначена нз лише елеыента-ш художнього свхгобачення Доетосзського х Нхтшю,'взятраш скре-мо, а в !х оргаахчш! едкосй. До тою ж -вона жвилася творчхств I Дакте Алхг1ерх, г В.Шексхйра, I Я.-З.Гете. Частину роздхлу як-раз г зрксвячено проблем! 1хнього вшшзу на естетшгу Казандзакх— са.

Враховуючи фактор вплев,ib ргйних лхтературних систем ,,ав-. тор дослхдження приходить до висновку, до, кезвагаючи на, вели-ку к1льк!сть даерел, як! юшили ее те тику Казандзамса, вона кабула оригинального i сакобутнього вигляду, а етичн1 догляди письмекника залиаавться в межах зага льноледсъко1 ыррал1.

У треть ому роздгдт "Осойлтостт доетикт! й. Кяяя^ттяяутг.^ (спроба норхвяяння з творчхета Ф.I,!. Достоевсьхого)" анал: зуегь-ся низка художнхх sacoSiB, mci е апльнкки або вшанникк в творчостх йазандаакхса i Достоевського.

Дисертант ссгадарнзуеться хз зауважекнямС.С.Ьушм1на, зггд-но s яиш у роботах порхвкданого плану iHosi /"вех вявадки схо-жостх, котрх кзють ьйсце в творах авторгв, вважають результатом , впливу старшого на молодаого... 1ут знаходять вкдиме вхддаерка-ленн» велзшого хшегшешшш в ыалевд- г, далзагаючксь на т.Ч ххст-Kit основхпрославЕТи учня, яровалЕють його, перетворюкяи на . бездумного KOHitCTa"? Вхдтак-дксертант вважае, до, незвагасчи на моасливг вшшвй на ноетику Казандзаиса творчостх pisraix ви-датних.мит1Х1в-подереднйкхв, йрро худохкя саадаина е самобуткьол.

Те, що романна снадщкна грецькогомитця будуеться на мо~

• ральяо^етячнхй осесбх €вангел1Я, змуиуе дослхдккка в ёого иошу-кешх образнкх аналоггй зверкутися до творчостх Достоевськсго, дев рошна! я1д1бтп, "Злочен i кара", "Брати Караказсвп" с прямг евакгельськх ааралелх, напрк-слад, каявнхеть серед дгйоззгг ociO так эвано? "пропащо!" яхнкй. "Пропаща".аанка Vfi прйналеж-Hicro образного свхтуКазавдзакхса» Таматг в&фляеться Катаргна : ("Христа розтжшть зкову") , м-м Ортанс г--вдова ("Kyi¿esd к яа-xi притоке Алексхса Зорбаса"), ¡¿архяГ'Остання спокуса").

Перш за все, нрквертае до себе увагу сдхвчутливе ставлення Еисьмевнкихв. до костат1 "дроаащо!','.ахнки. Б1льше того, "nopecHi" жхнки досить часто лише вхдтхшдать Хлсрл велкч i трагхзк. - йавхть портретм характеристики "пропащих" - гцнок - зовнхшкьо piSHi Тка це вказують конкретнх ттркйлгди).- даюхь уявлення rrpo спхлънгсть,

• яка полягае в IX стралницькхй долг.. Дисертакт'робить спрсбу лев-но1 класкфхка-п:! i "пропащих" нок. Ка його думку, ■ вредставшгш

А. С. Преемственность в развитии лгтературы. - Л.:. 1Э7В. С.Ш-101.' . •

однхе! з двох труп "пропащих" жгнок сприймавть головного героя "дувес", "серцем" (Настасхя Пдлшгхвна, Соня, йатархна» Шргя). Вони яскравхше окреслет авторами з психслогхчноХ точки зору, наыагаються протаставати суспхльстзу не тглыси власнв "Я", ала х влася1 проблема, х власний погдяд на життя. 1нша натегорхя "тгропадкх" Х1нак (Грушенька, Сртане) показанг авторами в зхевно-му сусптльному розргзх як насивях жертви (поправда, не мовчази х не? бездгяяьнх).

Орхентгдхя на Зваятелхе з находить сзхй вняв у виаориставнх двома хшсьгленникагли окремих мотивгв I символов Нового Заповхгу у вяглядх ..семхотстких знанхз. В творах Достсевсьяого х Казаняза-кхса (а, тако:?. деяких хнзшзс представникхв св1Тово1 лхтератури) таким знаком е гори або'лшях в гори. На приклаД1 цього семхотич-кого знаку, З1ставляячи його появу з поведхнкоЕ героХв, дослхд-нйс робить, висновок про коральнэ зростанняс герой. Гори, як I лоххд до.них, в творах двох митцхя аиступавть символом-"мораль-. костх4 (ще краще було б сказати символом "оморалькення").

-Христяянська мораль - один з основних об'ектхв уваги митгцв призводить до псяви в ххнхх худсгнхх творах мотиву Христа.I постах: самого Христа. 'Лого поява визначае х деякх гншх особливо-стг ноетгош, зскрема, своерхднхсть комвозицг1 г фабула романхв. -

0брази "дв1иникхв" Христа привертагть до себе уваху г в аспект! лгтературно? герогки. Впьому випадку в творчостх двох ав- -тор:в спостзрхгаеться ще олле спгльне художнв явищв - яервхнак-щекня. традаахЙнЫ геро1яи: з вхдггов1днов змхною 1нтересхв, пове-дхкки х портрЕТно! характеристики, яка нагадуе не каяощчях зо-бразвнэя- Христа,, а скорщ за все , представнжа росхйсько! х грецьхоГ нашй. Крхы того, з бглысоа яи меняют шрою ахроггдно-стх.'на думку дослхдника, моана говоритк про те, що образ Христа з творах Достоевського' х Казандз'акгса дав уявленкя саме яро Сина Лкздсысого. Незвазаючи на те, що дг персонаж! виразно хдзалхзова-ет,, поцехуди Су Достоезського рхдпе, у Казандзахйса част те)' хм пратаканий далеко не езангельський догляд на деякх проблема. Князь г«иекхн, напрзялад, дродахуе не асе христианство ян зхро-вчекня, а тгяысз росхйське православия'; ',!анолз.со х 1геус вистуза-ють як кэтаанпчх зовстанцхз. В зз'язку з 1х беззастережноя зхров

В природну ПОрКДНХ CTS дадей створюсться вражекня, що хгксьмен-шпсе П1Лком свхдомо вдаться до засобу "здиткнекня" Христа. Са-ме дитяча доброта, беггршгхсть, безпосередкхсть г каХвкхсть . . еозиекх В1дтхю1тн чистрту ломислхв repels. Бсиххчка неповноцгн-нхсть персонаже, цхлкда каилкво, повинна була о В1ДП0Е1датЕ £ / традицхйноь^у народному удалению про божевхльних яквиразкикхЕ найчеснхшк порквань. У вкглядх нодхбного х (паралельвого)'. яви-ща в свгтовхй лхтературх дксертант эгалуе ххостатх ^Юродивого г "Борисг Годуновх" О.С.Пувкхна i блазня в "КоролгЛхрг" Е.Шзк-cnipa.

- IIomi ткдат саме в поеткш ебох хшсьмекникхв\е внлкв на Jxw художню манеру Л1тературщи вдобуткхв античного евхту. Як i вшшв .християнства, вхн виязлясться в творах цех митц1в iio-pis-ному: у вхдкрит1й i иркхованхй формах. Прюсованос формою такого впливу мокна в?ажати0доленоснхсть", фаталыжй характер "пропащих" жхнок, ■ ях! вхшшають на доле персоважхв. 'Шдгфкга форма . впливу знаходить евхй вияв у викоркстаклх античнкх хмек, явщ у творах i листах письмепаккхв, у 1хнхй мх^отворчостх. -

Вккоргстанхщ аасобу внутрхшкьото i зовнгшнього нротибтав-лення зумовлюеться появооз творах обох пнсьмекнккхв "парких" ностатей i елемекту "яодвхйкацтва". "Зарчши" яоетатя^п в творах Достосвського могуть бути виз Hani Расколь-ников-- Свидрктай-лоз; Раскольников - Дорфирхй Петрович; Раскольников - Лукин; навхть, s огляду на функихональну приведу, них нерсокаххь, стар-Bi. ¡зосша i Феранонт тощо. аорбас i оповхдач, Христое-1йанольос i Панайотар, licyc i 1уда, йххалхс - йурх-бей - ось. неЕсвнкй иере-Л1Е "дарних" востатей з ТЕОрхв Казакдэактса. Суть "подахРшгхтвэ" знаходиться у прямому зв'язку s piзноспряг.'оваклш Евутрхшктет хптавняыи repolB i характерввуиться втратою йше душевно! ргвяо-вагк. Устквк "псдБхгглэдтва" зяаходять евхй szhb в образах Голяд-к!на, РасЕодьниксша, l.EfepMswaca, Ьорбаса, 1уди>.Пака«отара i навхть кадхтава Мххалх с.а. •

Твоей Достосвського i Казагдагкхса - прккяад ямзхологгчво! прози. Одним з елекектхв, зуновяое севхологхзм !хнхх тво-pis, е погтретш характеристики--геро!в. Вамагазачись через зозш-г шне зображекня керсоназех» вхдтяоритк !х внутрхшкхк сЕхт,

меяники вдаються до використання експрееизно! лексики, зонрема, епттетгз. Стаи психологичного голру^ення митцг хяолп перелаять за ясяомсгою лишэ дрхбно! деталг, дргбного штриху, якогось ни- . ансу (оодброхнг вуз-тага Зорбаса г Миптана, гудзин 'Дакара Дсвуш-мш тсвд),

'йо&тта обох письменнккгв пгдпоряяаоиша авторсьному ба-жаншз проникнута в надра душх лядиет-са'лхтяйка. Вхзарванг вхд лвдськсго оточенняг, герог шукаать того зм1сту, яким можна було ■ б кадовкиги власне життяг.

Э-створеннг исктлогхчнах портретхв персоназцв хгисьменники •" неодноразова зпкоркставувть элемента медичних знань. 1хнх описи сишггомхв тге£ ча гнло! особи (из заезхдчувть х фаххвц1-ясихолс-ги, х. медивез)'цглкснзхштовгдають дгйсностх. '

. Дуга веляку рель в творах Достоевського т Казандзангса вх-дххраэ жсаяог. • Впасне, бхдьшхеть тэорхв письменнингв межна/ви-користовувчг виейв Я.П.Гроссмана, схарахтерезувати. яг "фглософ-сыей дхалог", рсзширениЗ аз. до епопе2 прагод".8 Дхадоги не тхльжи доиснагавть в розхряттх • доглядха. юйових оехб, але 2 дать можлиахсть .зрозумгти драматизм ix вЕутргщнього сзхту. Монолога персонаж!з творхз Достоевського мавть вигляд фхлософських. ЕрогссвхдеЗ» В таорах Еазандзак1са вони .Сяз це хнодх спостерхга-етася г. в дгтературясму доребковх . Достоевського)"' надавть загадь- ' нгк.згазеферг ф1лосо$сько1.глийини, сповншть И лхргзмом.

В. художньему арсенал!..обох письманникгв в I бататохнших спгльнзг засобха: скагхмо,. навмиенз вкрашгаияя в фабулу творхв костудатгв рел1Гх2нах зчень 1 текстгз Св.Письма; нёдомовки; ва-корастанйя невиэначених за&яённикхв; описи енхв 4 розбурхано* ярироди. Незвззаючи ка 2х деио тгодхбне використання, ноэгаий з митцгв за дспсаогою цлз засобхв висдовлпе власну хдев» переслх-дуе власну мету, розвивае яонкретяу сшетну лхнхв..

У "Зиснозках" пхдсумсвуогьея а пгдгсреслшться наЗбгльш ва-гсш 'каслхдоя робота. Зокрема, вназуеться на серЁозне значения творчостх Ы.Казандзакхса для роззитку новогренько! л1тератури: сам® эавдяни\ хи лхтература., ебмезена насхональними рамками,

иер|ростае в мистеоьке явите''светового значения. Шдкреслюзть-

^ .............. ..........' .............1 ..........

Гроссман Д.П. Поэтика Достоевского. - М.,1925. - С.вЗ.

ся, -ио у сбой! cnpooi ВХДШаЙТН ГарШНХЮ лкшше i свхту Н.Ка-заыгзакхс нерхдко'застосовуе тi s: card худо.ж sacodE, якг були eksначальной для кш^зтачнхшкг представнудйв. cbitoboi лх~ тератури, але sнаходить для цього i власHi колернд стськг шля-хв, i власкяй неповгоршй нацхоязлышй колорит.

Ба темою дисертаи!! автором опублхковано такх роботн:

1.1 пркйде царство Ъоскресамого Духа /7 Слово х час. - I9sS.-iiS. - С. 86-69.

2.Передбачення Мшеля Еострзламуса i лхтература социального "зла"// Вхдродкенкя. - 1У93. - - С.26-29.

3.Спхвець ново! Еллаяп ^Вхдродженкя.'- I9SS. - й9. - С\ 21-22.

4.Д1К, у якому е * якуть почуття //ВхДроджекня. - 189а.KI.

- C.II-IS. . ) '

б.Кглька моральнкх урокхв Йблх!' //Дквослово. - 1994. - Й.

- С.42-44.

б.Сказатк "hi!" - i сотворить собх кутара .//Вхдрояжекия.

- 1У34. - Jib. - С. 61-64.

?."Благословевк1 какх двг шйбупа,..//'Бхдрслжекшг. - Ш4.

- №4. - С.ЬЬ-41. ' ■

¿.Проблема герохчного в творчостз Шкоса дзза'нхшакх са х Уяке>-лк Островського / / Л iтературко-суспiльна дхялдасть М.О. Ост- . ровського г сучаснхсть: Тезк ресцуйлхкансьяо! шквузхгськс1! кокфереккЛ. - Рхвяе, I-9KL. - С.51-Ь2.

aiioiBTi оя

Xishchuk tf.tf. Literery World of Hikos Kazandzakis «Prohlets flesthetika and Paetika).

The Thesis ( on the right of lanuskript ) ¡5 presented for deii'c degree of candidate of Philology: spesiality iO.01.04. eign Countries Literature. Institute of Literature after . Shcvchenko NflS of Ukraine. Kiev, 1994.

This is a Manuscript which includes-analysis of literary ivity of the founder of a neu Sreek noveljlikos Xazandzakis. Proiinsnt works of thewriter are considered froa the point view of his philosophical-aesthetical conception - heroic ghtiz«. An atteapt to elucidate the principles of aestifetica jjterary sauries which revived the»talent of new Sreek saster the word has been lade. Also poetics of Hikos Xazandzakis is sidered in cosparisnn uith poetics of F.M. Dostoievsky.

Кияук 3.3. Худовественинй пир Нихоса Хазандзаяиса Проблехя эстетики и поэтики /.

Лиссертация на соискание дчеиой степени кандидата филояо-еских наук па специальности 10Л.04 - Литератора зардйеяных ан. Яястатут литератдрн и*. Т.Г. 1евчвнко HAH Нкраинк, Киев. 4.

Защищается рдкзписъ, которая эклячает з себя анализ хддо-тзенного творчества оснозосюдоаюяка новогреческого ронана рса Хазандзакиса. Рассматривается наиболее известные произве-из писателя лод углом зрения его фияософско-эстетической целцаи - героического нягазизаа. Пардг.ринята лопатка зыаснить оаа эстетики а литературные источники, яотора8 аивили талант огреческсго художника слова. Рассматривается такае позтияа азандзакяса э сопоставлений с поэтикой Ф.М.Достоевского.

8И-НОТАЦИЯ

К -л'з ч о з i с л о а а :

гэрохч:-:к2, нхплхзм, -.¡сралънхстз,- прсОлека, хкзсело..