автореферат диссертации по философии, специальность ВАК РФ 09.00.11
диссертация на тему: Интересы в системе самореализации особистостi (социально-философский анализ)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Интересы в системе самореализации особистостi (социально-философский анализ)"

Міністерство освіти України ррі^иївсь^ий університет імені Тараса Шевченка

2 7 ШІі ай

На правах рукопису

МАКАРЕНКО НАТАЛІЯ ГЕННАДПВНА

ІНТЕРЕСИ

В СИСТЕМІ САМО РЕАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

(соціально-філософський аналіз)

Спеціальність — 09.00.11. — соціальна філософія.

А ВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук

Київ — 1994

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі філософії гуманітарних наук ф лософського факультету Київського університету ім Тараса Ше ченка.

Науковий керівник — НАДОЛЬНИЙ Іван Федотович, доктс філософських наук, професор.

Офіційні опоненти:

ПРИЛЮК Юрій Дмитрович, доктор філософських наук, ВУЛЬФІНА Людмила Григорівна, доктор філософії Українського Вільного університету (м. Мюнхен), кандидат філософських наук.

Провідна установа —Запорізький державний університет, кафедра філософії та соціології.

Захист дисертації відбудеться « ЛЯ » червня 1994 року о 14.( на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д.01.01.04 при Київськ му університеті ім. Тараса Шевченка за адресою: 252017, м. Київ-1 вул. Володимирська, 60, ауд. 328.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці К ївського університету ім. Тараса Шевченка (вул. Володими ська, 58).

Автореферат розісланий « їв » травня 1994 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради проф. СКРИПКА П.

щ,

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність лослідхення. Докорінна зміна суспільного буття, пов'язана з процесами оновлення нашої держави, розпиток суспільних відносин, глобалізація суперечностей "людина - природа”суспільство - люпина" ."людина - людина” ставить перед філософами складні заклання пс переосмисленню всього спектру проблем, пов'язаних з лпшшоп, її відносинами з суспільством та самореаіізоціяй в усьому оагатстві -'роїх інтересів, потреб, ідеалів та способів їх залоролсшш. Завдання активі:іпні і творчого потенціалу людини, її уиттздідльності тісно по?)’язане з процесом самореалізації особистості. Сэме в аьо>/у прописі максимально враховуються та реалізуються інтрпеси, потреба та ідегиіи лпдиііи, її ппиродня прагнення П.ІННИГі! С;(-0е шс особистість.

'А ТЄО[.ЄТЙ'ІИОИу обгрунтуванні пгюиесу самореалізації особистості чільне місце за.імаигь питания іто інтереси, їх (]ормупан-ня, усвідомлення ті пе-иііягшія їх індивідами. ічг цьому шляху дослідження ииникал необхідність дати відповідь на низку питань.. Нким чином розгляди’:гься об ’єктивна каптииа динаміки та співвід-ноаіеннл інтересів особистості та суспільств? %і пра цьому виникають супепе>-иості та шляхи їхнього вирішення? к досягаються узгодггенність індивідуальних. загальних та суспільних інтересів в промесі с.іь’оге-ілгзашї особистості? Відповідаючи на ці питання необхідно виходи ги з того, ІІіО в процесі оновлення нашого суспільства нзавмодіеть такі об'єктивні чинники: з одного боку,процес інтеграції інтересіп націй, класів, соціальних груп,індивідів, а з другого їх ди1єпенціація. Аналіз діалектичного взаємозв'язку індивідуальних, загальних та суспільних інтересів людини на різних ріннях і сферах суспільного життя л однією з важливих проблем генезису спмооеалізації особистості. При цьому необхідно псоднуватк динамічні процеси радикальних змін в нашому суспільстві г інтересами лвдини таким чииои, иіоб особистість дедалі більше почувала себе дійсно творцем самої себе та свого життя. Такий аналіз потребує, щоб будь-яка "частина" людської реальності була"роакрита"через її індивідуальне буття, його сенс в єдності випадкових та закономірних процесів.

Виявлення особистісних характеристик діяльності лодини, визначення реального місця її життєдіяльності и історичному процесі тісно пов'язано з Нормуванням дійсно гармонійно-розвинутої людини. що загади повинно співвідноситися із загальнолюдським ду-

ховтім досвідом, котрий концентруються п таких ігтопи.чно с;ормо-ваинх сТєр'-чх кухонної діяльності як філософія. іпука,, культура, мораль, мистецтво тощо. Процес соцігліа-.ці,г лгдини,- це занкда її юне с інгесіорізяції, освоєння та "ітисро-'ння" липиною загальнолюдського духовного досвіду, (-точрілна "зшугеність" іняитчідз Е СВІТ культури І розгоптання В ньому (ІОГО індивідуальних особливостей , твогчкх потенцій. Процес вихоп.чння тя становлення особистості як суб'єкта діяльності та самодіяльності, і п кінцевому підсумку її само реалізації - складна!1 та суг.епепллви:1. Одночасно це цілісний ппоцєс універсаііз.'щії іішипідуньиогл досвіду та індивідуалізації універсального досвіду людини, до 4орму’'тьсн сі-ме о іігересах. Інтерес а цьому аспекті впступа: як внутоіі’ньо-ішіивідуальнс або соціальне явище, він шслітлґє індивідуальні характеристики людеіі, рівень розвитку їхньої суб'єктивності .соціальну та копальну зрілість, наявність та ступінь оозвитку твов-чего потенціалу. Самопгчлізація особистості на основі дослід*е«-ня інтересу переконливо засвідчує, необхідність В'ЙВЧЄННЯ основних закономірностей суб’єктивності особистості, п-оЗлегі'. досконалості, активності людини; процесу самреалізації особистості як внутрішньої цілі та критеріїв її розвитку.

Власна здатність людини відтворювати поед^етний світ свого індивідуального буття, то здійснюється за допомогою засобів, способів та форм спільності, спілкування, через унікальну Іоому -індивідуальність в процесі самореалізаиіі, розглядаються як подолан-йя всього пряроднього та безпосереднього в самобутньому особисті-сному бутті людини. При цьому сенс життя виступає як вища інте-грагигна мета людина, котрій підпорядковані всі її інтереси,прагнення, ідеали та цінності.

Таким чином, необхідність та актуальність філософського осмислення процесу салюреалізації особистості та місце і роль в цьому процесі інтересів, які функціонують в ньому як змістовне відбиття творчо перетворюючого відношення особистості до об'єктивної дійсності -мав як теоретичне, так і практичне значення. Виходячи із вадливості та актуальності проблеми інтересів.в системі самсреалізаиії особистості на сучасному етапі розвитку суспільства, в'дисертації зроблена спроба дослідити найбільш істотні аспекти ролі інтересів в саморезлізації особистості.

Ступінь дослідження теми. Проблема висвітлення інтересу,його вп.таьу на розвиток особистості мач давню історико-філософську тра

- З -

,:..цію. ЦгЛ темі присвячено чимала поаць, в котрих аналізуються сиди інтересів, їх структура, формування, усвідогдлення та реалізація; а такокс проблег/ам сакореалізації особистості, розвитку та саморозвитку творчого потенціалу, деякі аксиологічіїі аси кти соціальної діяльності люпини. Всі ці проблеми о гіундаментальними, але сучасний рівень їхнього аналізу передбачав відповідне переосмислення цих питань, виділення нових аспектів у світлі сучасної практики та соціального пізнання.

У Філософській літературі можна я*.ділити такі складові вивчення проблеми впливу інтеоесір на процес саі'.ореалізації особистості:

- граці, присвячені аналізу понятійно-категоріальної сутності інтересу особистості /Г. В.Ф. Гегель,К. А.Гельвецій.П. А.Гольбах.Т. Гоббс, І.Кант.Н.Накіавеллі та ін./;

- поаці, присвячені пооблемам обгрунтування інтересу в рамках етики, аіссіології, утілітаризму та психології /І.Бентам.К.Ізавд.О.Хю-льпе, Г.Магкузе,Дк,іЛілль,Р.0стерман.К.іі!тумпф,Г.Ебінгауз та ін./;

- при осмисленні проблем пов'язаних з розробкою поняття "інтерес", як категорії розвитку та становлення особистості.використано прані Є,0. 4нуі{'рІ5ва, Г.С.Ареф'ової ,'З.О.Беряацького, О.Д.Гусєва, Г.Ю. Глезермана.М.І.Заозерова, В. Ї.Келле, М.Я.Ковальзона.В.МЛавринен-ко, В. С.Мо розова, Г. В. Мокро носова, Я. І. Расйутіна, В. Ф.Сіренко, 4.0. Тарасенко , А.0.Трипільського,ВДІ.Фованова.О.ТЛаніпова.Д.І.їесноко-ва та ін.;

- співвідношення інтересу та свідомості людям• детерміпації людської діяльності знайшло відображення в роботах Л.М.Архангельського, Д.С. Айзіковича.О.М.ЛмонТ’ева, С.Л.Рубікштейіїа.М. іЗ.Деміна.Я.О. Кпонрода;0.3.Петровського та ій.*

- проблематиці особистості, її сутнісним еилагі, структурі та умовам реалізації присвячені роботи К.0.Абульханової-Славської, В.Г. Анан'ква,Г.С.Батіїаева, Л.М.Баткіна,ІЛ5.В«кешкіної, Л.П.Буевої, {З.Г.Григоръяна, Когана М.С. Д.С.Кой&.О.В.Лазоренко.О.Г.Мясливчен-ко.М.І. Мйхальч енко, 1. 4>, Надоль ного, М. II. Мо кляка, В. С. Паз енка, Є. М. При-чепія, М.Ф.Тарасенко.Л.В.Смирнової, Л.В.Сохань,В,0.Тихоновича,В.Ф.. Ссряантова,ВЛ.І!!иняарука,Т. І.Ящук та ін.;

- висвітленню закономірностей формування, становлення та розвитку особистості присвячені роботи з питань дослідження людської діяльності, соціальної активності, спілкування, культури та проблем ідеалу / В.П.Ацдруиіенко,Є.К.БистрццькагочЛ.З,І^бепського., Н.І.Ііончен-

ко.В.С.Крисаченко,Ф.М.Кирилюка.І.ГІ. Іванова.б.В.Осічнхж, 3. Р.'Габач-ковського.в.Г.Юдіна та ін./:

- розглядаючи проблему са;.-ореалізаиії.дисертант знернувся'до ни-токів цівї проблеми, які містяться в роботах Ф.ЬрєдліЛл.О.Бордя^. єва,Лч'.’і.іаккензі , А.Маслоу,А. Камю.Е.Салівена.У.Гі.Сартра, 3. №анкла,

С.Л.Франка,Е.Фрома,№.ХаіІдегера.Л.І .Шестона,.:{, пеперса та ін.;

- соціально-філософський аналіз проблем саморехлізації особистості, концепція киттогзого шляху людини її житт^творчості.психологічних зчсад самореалізації особистості, зміни ціннісних орієнтацій присвячені роботи Л.І. Антропоної.З.ІІ. Андрушенко,Н. І.лон-ченко ,Г. І,Горак,Л. ВЛоняратюк, гі.П.Козловського.О.О.ічис'-.льопа,

И. 3. Кленової, В. О.Малахова.М.О. Недашковської .В.П.Прол'тва.^.З.Со-хань,З,А.Тихоновича,0.1.Яценко та ін.;

- необхідно такок відмітити ряд робіт в яких розробляються поняття "сауореалізації"."самоствердження". Це роботи С.Л.Березіна. Ї.Ф.Зедіка,Л.М,Коган,Т.О. йс'ГО'лкіна,В.О.Кайдалова,Н.Ф.Цигіріі та ін,

- дослідження,присвячені проблемам маргінальності, її сутності та

ролі в процесі саморечлізації особистості: в зарубікній :іілосо;ії та соціології /Н.Андерсен,Л.Зірт .Ф.Гватарі .Р.ілеотон.Р.Гарк ,Т, Парсонс, Е.Стоунквіст, У.Уайт/; у вітчізняніи літературі /З.О.Без-дсн'чсний.Н. 3.Викова, М.К.Ринлін, о.. Стар і ков ,1;. ^< іаар ,0.М,Сал-мін. М. X.Тітма,8.Л.'іугаринов,В.С.Хорчв, ЗЛ.Чу: рунов,ъ.!«.и!апта-лов та ііи/. .

Зсі перераховані аспекти дослідження пзказупть, то в науковій літературі, ще не здійснений цілісний аналіз ролі інтепеоів в системі самореалізації особистості. Особливо ця проблема постів на сучасному.етапі, що викликав настійну необхідність її осмислення і зумовяхл тему дисертаційного дослідження, і'ого мету і завдання. . _ . ■.

Мета і завдання дослідження. Основна мета дисертації полягав' в дослідженні та розкритті' сутності інтеоесу як соціально-духовного феномену, механізму спрямованості та його ролі •< самореалізації особистості.Зазначена мета передбачав вирішення наступних конкретних завдань:

- дати філософсько-методологічний аналіз понятійно-категоріальної сутності інтересу на основі єдності, взаємозв'язку і одночасній відмінності раціональних та ірраціональних, діччектичних і альтернативних історико-філософських. обгрунтувань інтересу особистості;

- проаналізувати інтерес як особливий збуджувальний мотив діяль-

ності люпини в структурах особисгісних опітнтацій індивіду;

- розглянути взаємозв'язок інтересу та самореалізації особисто-Ьті в процесі розв’язання супепечностей гуманістичної,діяльної, сполиочої, самоусвідомлюючої та соціально-психологічної сутності ллдин'л;

- окреслити основні надиями. тенденції, піл впливом яких в процесі сжосе-алізчції особистості проходить формування і зміна її інтересів, яким чином виникав феномен маргіналізації особистості;

- здійснити теорет.ічнай аналіз понять "інтерес","самореалізація", "життєвий шлях" та "маргінальна особистість".

Методологічна і теоретична основа дослідження. Здійснення філософського дослідження проблеми інтересів п системі саадрсалізіі-ції особистості на рівні сучасних наукових завдань можливо липе на таких філософських'засадах як: принцип об'єктивності, науковості, гуманізг.у, сдкості логічного та і сторичного,сходкення від абстрактного до конкретного, а такой положень про творчо-діяльну сутність особистості як суб’єкту цілеспрямованої діяльності та самодіяльності, взаємодії процесів самодетермі нації та соціальної зумовленості життєдіяльності особистості. '

Теооетичну основу дисертаційної роботи складає як класична філософська спадална, та* і теоретичні наукові розробки сучасних вітчизняних та зарубіжних авторів.' .

Накаранім цілісно і грунтовно висвітлити тему дослідження в загальнотеоретичному аспекті вяиагало залученій фундаментальних положень та концепцій но лизз з філософії, а й соціології, психології, культурології та аналізу коїгкретко-соціологічиих досліджень з п.ітань сахореалізадії особистості у сучасний період.

Наукова іювпзиа доглілгдщія, Б дпсіртації здійснено соціально' .філософський аналіз сала реалізації особистості, уточнено зміст,виділені структурні елемента провесу самореалізації особистості ж соціокультурйого феномену; уточ:іо::і смяслояпттвві орієнтирі! особистішого ЯПТТЯ Л0ДШПЇ, які виявляють себе , та функціонують у вя~ глддх інтересів. ' , .

Внаслідок здійсненого дослідження автором одержані вяспоеог, що мкять ступінь наукової ковизга;

показано, цо на cynacHo.vy етані досяідаоїод поставленої проблеми вшшїкосого значення набував пкшцпп єдності, взаємозв'язку і одночасної відмінності у розгляді історико-філософеьшгс ойгрупту-sar.b iinspooy і доповнення тисячної традиції дослідження системою ноклчсичіак оитолого-екзостеїтіяльїт координат, за якикя роз-

- б -

криваяться цілісне бачення проблеми інтересів в системі самореа-лізації особистості як філософської проблеми;

- доведено, .що інтерес в системі сакореалізації особистості - це

цілеспрямована, пшстрасна. емоціональна, творча, активна діяльність особистості, .яка спрямована па задоволення людських потреб, розв'язання суперечностей між потребами та умовами ниттсдінльпості соціального суб'єкту,; '

- розкрито взаємозв'язок .інте.ресдп в саь-.о реалізації особистості, що здійсняються б процесі розв'язання суперечностей гуманістичної, діяльної, споживної, чуттєвої, самоусвідомлюючої та соціально-психологічної сутності людини. При цьому інтерес-в також безпосередньою умовою поєднання власного досвіду людини та її вчинків, особистісного буття з універсальністю КИТТ'їВОГО світу людства, за якої відтворюється реальність, яка передбачае як трансцендентальні умоші стаїюаленмя людської суб’єктивності, так і певні конкретні (іопми само реалізації, які виступають в оізшіх видах соціалізованої діяльності людей /поглядах.ідеях, цінностях тощо/;

- обгрунтовано, цо с&мореаяізація особистості - це одиний, цілі-

сний процес усвідомленого,цілесарямоданого та вільного розвитку сутнісних сил івдишіду, реалізації його моулишстєі5. в різноманітній життєдіяльності особистості; •

- показано, що інтерес яозроляч людині на ливе .відповідним чином, спрямовувати свою діяльність, але і вибирати її оптимальні варіанти способу реалізації, здійснювати вибір і вимір стопі кит-Тг-івог позиції, а танок організовувати самозбереження, самозбагачення і саморозвиток особистості, на протязі всього «пттового шляху. Сакореалізація особистості проходить лише там і тоді, де і коли наявний стан суперечності, в якЬиу перебувають суб’єкти соціального розвитку та івдивіАи; відповідний вибір киттавої позиції

е одночасно процесом утвердження нових і руйнування застарілих життєвих умов; в процесах вибору через форми вибору інтереси сприяють перетворенню всього багатства об'єктивного світу в інгшвіду-ально-особйстісні цінності, соціальні взаємовідносини;

- розглядаючи взаємозв'язок інтересу.та самореалізації особистості, особливо акцентуються увага на такий феномен як маргінальність що висвітлює однобічність в методологічному підході до вирішення проблем сформульованих в дисертації.

Стверджується, що ЖИТТСВИЙ процес - це закономірність тільки тому, що будь-яка закономірність в творення особливої здатності мислення. І до тих пір. доки реально існуючі явища не впорядковані людським мисленням, вони випадковість. Ь'догінальність та самореаіізапія особистості я одночасно явипіем випадковості та закономірності в єдиному процесі самоствердження людини. Останнє ооз 'лпдає'гься як процес реалізації та ствердження особистістю

свого "Я" з творчій, гуманніі* діяльності або,навпаки,актах руйнування. .

іеопетичке та практичне значення дослідження полягав в тому,

що одержані результати сприяють певному уточненню категоріального апарату соціальної філософії, зокрема розробці синтетичного підходу до проблем інтересу та самооеялізації особистості, конкретизації і змістовному розширенню таких категорії* як"інтерес"."особистість" ."особисте буття","сенс життя" ,”са:,'ог.еалізація особистості" ."маргінальні особистість".

Теоретичні підсумки та узагальнення поданого дисертаційного дослідження можуть слугувати методологічно» базою діяльності , спрямованої на влосконаїсння процесу підготовки та перепідготовки філософських кадрів. 'Зони також мояуть бути використані о науко во-досл ідщцькіН роботі та лекційній практиці при висвітленні там "Людина","Особа і суспільство","Свідомість","Буття",''Цінності", а також в курсах психологіі, соціології та інших галузях суспільствознавства, .'Лате ріали дисертації можуть також використовуваться при розробці і в процесі викладання спецкурсів "Інтереси, потреби та ідеали особистості в процесі її самореаліза-ції", "іенокен маргінальшсті в сучасних умовах"."Проблема само-реалізації особистості п філософії екзистенцалізілу", які відповідають науковим запитам студентів як майбутніх спеціалістів освіти, науки, культури, виробництва.

Апробація роботи.Основні положення і висновки дисертаційного дослідження викладені у 6 авторських публікаціях, доповідались на міжнародних, всесоюзних та республіканських науково-практичних та теоретичних коиференціях:"Лвдина.Світогляц.НТІІ."/Київ-Крама-торськ,І99І/; "виховний потенціал робітничого колективу та мляхи. його підвииіЄ)!нл''(/Загюріжжя,І99І/; "Методологічні та методичні основи оновлення філософської освіти у вищій ілколі"/Киїп,"Філософія і мудлісгь"/Акглола,ЧазахсгаиД392/; "Луховип діяльність та її спйЦифіка"/Запоріжжл,1993/, а гакол сбговоркіплянсе, кя засіданні кафедри філософії гуманітарних уаук філософського • 15:5-

дьтету Київського університету їм.Тараса Шевченка.

Структура дисертації. Мета і завдання дослідження обумовили і структур/ роботи, яка складається із вступу, трьох розділів заключения та списку основної використано: літератури.

ОСИОВШЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У "Вступі” обгрунтовується актуальність обпаної теми, хапак-те.рмзуятьоя ступінь її наукової розробки, визначається мета і зададим дослідження, окреслюються методологічні та теоретичні засаді! їх вирішення, розкриваються наукова новизна одержаних результаті», науково-практичне значення пгоблєми інтересів в системі са’.ореал і запії о соби стості,

У'першому розділі - "Методологічні та теоретичні заеапи ці-слідження проблеми інтересу /історйко-іілосочсьіснй аспект/’1 -розкркпадтіся та аналізується категорія "інтерес", досліджуються різноманітні тенденції розгляцу категорії інтерес в історії філософії, виявляється його специфіка як вачлявого стимулу стаковчення та рози.іїку особистості а пмцесі са.7.ог.салізаиії. розглядається діяльнісний підхід до ачалізу інтересу та його сбгрунтуиаиня в різних течіях і напрьнах філософ і 'і /Гі ід года- е пня, R по с в і тницт во, німецька класична фідосо-іія, ді&абктлко-ііпгерічлісти'ше вчення, сучасна зарубіжна -іілосоїЗin, соціологія та психологія/.

Па основі системного підходу висвітлюг.ться біосопіапьна нон-рода людини, засади становлення особистості, шляхи тї самопеалі-запії. Лря ігьому інтерес розглядаються п різних аспектах , які a стимулом розвитку та саморозвитку людини, її соціалізації.

В ньому аспекті влсвітлиістьсй така особливість: ньмаз такого виду діяльності, де люди не керувалися бц І Не стикалися з І|і-шішп інтересами, це положення образно сформулював К. А. Гелькецій; "Річки не течуть проти, а люди не ідуть вроти швидкої течії їх інтересів"*.

Інтерес та біосоціальна п d іг р о д а

л ю д и я и. Питання про інтереси досліджували мислителі різних історичних епох. S першу чергу вони апелюють до ПРИроднях вроджених властивостей ладської сутності. Інтерес при цьому виступав ліс когут ній стимул людських дій. Природа людини поділялася на аяь-труалістичну та егоїстичну Д’.Макіавеллі/. Драдіщія гуманістичної

ї, К.Л.Рельвецшій. О человеке.//Соч.-в 2-х тоаш.-М. міисль , 1974,-Т.2.-С.ІІ9-І28.

'.рІЛОСО'І Ії ЗВОДИЛИСЯ не стільки до виділення "І/.еаіу ЛЮДИНИ", як до визначення її місця в природі. Людина розглядалася перевагою як приролнє тіло, але спопрідне, саморухаюче, зі складним психічним життям та пізнавальною діяльністю/Т.Гоббс/. Динаміка,ієрархія інтепссів складає о снопу людського з<иття. Інтереси пов’язуються з конкоетно-номіналістичним розумінням добра і зла; або сприяють задоволенню людини, або збільшують її страждання /Т.Гоббе. Дж.Локк/. Така етична установка максимально враховує особистішії інтереси людей.

Інтересі мораль. Розглядаючи цю проблему в дисертації виділяються два аспекти поняття "інтерес” - соціально-філософський та етичний. Етичний аспект переважно розглядається К. А. Гельвецієм та Гі. Гольбахом, в ппацях яких стверджується; якщо особистість знаходиться у непридатних обставинах, вона може за рахунок внутрішнього задоволення як головного інтересу людини -виконувати добродіяльні вчинки. Саме інтерес робить людей не тільки соціальними індивідами, в|н діс у всіх проявах людської життєдіяльності: від виховання до г.о рать пост і та доброчинності, визначає розум та талант людини.

Тема моральність людини, її відповідальність за свої вчинки базується на моральному інтересі - інтересі обов'язку. Моральний інтерес - чиста» від чуттєвості, він пгатамандайритишчно розумнім істоті - людині /І.Кант/. І.Кант зазначає, шо притаманність інтересів лигає оозумніЯ людяні, вішокреклш ііггеоес під потреби.

Основно» тенденцією розгляду інтересів, їх природи.'та впливу на саморозвиток людини є широкопоспаЕаюдгена концепція та1?, званого "мораліста”, в котрій висвітлюються інтереси з точки зору "розумного" егоїзму. Тут існувало абстрактна протиставлення альтруїзм та егоїзму, обов'язку та себелюбства, розриву реальної моральної поведінки від попивань суб’єкта.

Інтерес т а діяльність людини. Проблему діяльності іп основі інтерес;/ виявляємо у філософських доглядах К.А.Гель'ееція. Він проаналізував "механіку" діяльності людини, яка складається з трьох "пруяип" - "пристрастей"."ппагнення до щастя" та "інтересів".

Г.В.Ф.Гегель, зокрема, позгллдаа інтереси як суть тих потягів, на котрі спрямована діяльність суб'єкту. Діяльність розглядається ним як головне визначення індивіду; завдяки діяльності чиниться перехід суб’єктивного в суб’єктивне. Таким чином іите-

- ю -

реси завершуються певнои об'єктивною споавою та втілюються•в ній. Гегелем була зроблена спроба показати, шо саг/.озлійснеиня лндинл е її діяльність по оеалізації об’єктивно існуючих можливостей в самій дійсності, в самій лвдині. шо здійснюаться як історична творчість. Інтерес таким чином є "момент суб’єктивної одиничності, та її діяльності”*.

Діяльну сутність інтересу підкреслено в діалектико-мчтеріалі» стичному вченні, де на зміну поглядам про інтеоес як "вищу доброчинність" , "момент суб’єктивної одиничності, та її діяльності" приходить розуміння інтересу як цілесппямованох діяльності, котра з онтологічною передумовою всього людського з людині. Така діяль -ність органічно вплетена у сніг суспільних відносин, ле інтерес розглядається як творчо-перетворююче відношення до ппиродної та соціальної дійсності. Інтерес "висвітлюо" себе на всіх рівнях активності суб'єкту /мріях, планах, поактичних діях, науці, мистецтві тощо/.

Інтерес та емоції людини. Деякі ірен ставники сучасної зарубіжної філософії розглядають інтерес як психічний, емоціональний процес /1.Ф.Гербарт,Р.0стерман,0.Кальпе,К,Штумпф> Г.Ебінгауз т.і./ Цей напрямок аналізу інтеоесу ліг в основу розгляду його як бажання, прихильності, схильності, симпатії, любові.або. навпаки,- огиди, антипатії/Р.Пероі.ДЛЬокеп.Ф.Теїшат та ін,^ Об’єднав ці напрямки американський психолог та іїілосоі К.їзавд.

Він стверджує, що інтересом е домінуючий мотиваційний стан повсякденної діяльності нормальної людини. Людські форми діяльності, котрі ведуть до розвитку особистості тч її творчих знатностей завяли супроводжуються деякою формою напруги або збудження;інтерес постійно присутній у свідомості людини і разом з пізнавальними структурами та орієнтаціями направляв сприйняття, пізнадня та дії ‘.Ігндани. Але ж, хоча інтерер і є фундаментальною вродженою ємоці -ею/К.Ізапд/, він грав ведучу роль у розвитку та нормуванні людської особистості. Саме взаємозв’язок вродженої здібності до інтересу з умовами соціалізації визначає характер розвитку особисті-сішх орієнтації людини в гроцесі соціалізації.

Інтерес і онтологічні витоки про-6 л е ми самореалізації особистості. В аналізі онтологічного розвитку людини, її соціалізації, самопеа-

I. Г.В.Ф. Гегель. Энциклопедия философских наук.//М. ;!■ ысль, 1977,~ Т.З.-С.321-322

лізації та налину на це!і процес інтересів розглядуються в системі некллслчнах онтолого-ечзестенціальних коордлнаг/С.Кіркегор, ^Ламга.З. ї>оейд,К. і'п^м та ін./.пе розкриваються цілісне бачення проблеми інтепесіп ч системі саюгеалізації особистості як філософської проблеми.

На сучасному ет.чпі виникли пенні зміни в цтнностних орієнтаціях, в дослідженнях люпини,яка отая переважно метою сило і себе: інтерес висвітлюються я-< базова потреба лндиііи в памореалізації. Теоретично цк проблема обгрунтована Е.Фроком:"метл лвди-НИ ЛуТ'Л ЙСеОСЯУИИМ, З не ЮЛОДІТЛ ЙСРПСЯі'НИМ" Основний наппя-мок с-тоїх досліджень пін вбачає у гошуку шляхів до "оновлення", "відродження" , "самовиїгаїення" та "са'.'ореалізаиії" особистості.

Зін нптлпв, одночасно, складність аналізу людини сучасного світу, то міститься, па ,'ого .г, мку, v значному від пив і людських емоцій пін розумового РОЗВИТКУ ЛіШИНИ. Людський мозок уиве в XX сторіччі, а сепдця лздей -'все ще н камінному, звідси - "турбота" (іі.ХаАі,.егера,"тошнота" Х.І'.Сартра, міф "про вічне повернення" ©. ІІіцше, "нудьга" \..<амю. .іони внанали, що всі найважливіші істини пм саму certe линина віскпинал не щчлхом нчуковогз пізнання, а за допомогою чуття, яке висвітлю" його буття у світі існування.

/.ругий розділ - "Інтерес "і структурі генезисного розвитку лклиіш"-поиснячений аналізу ог.ойистісних орієнтацій лодини,зокрема, понять та категорії!: "особистість","особистісне буття людини" ."тнарчо-ішільна сутність ладиїм" ."киттздіяльність" ."cw^реалізація".

В nemo му па пат par!'і - "Інтерес та оссбистісний вимір людського буття"- розкоивасться місце та роль інтересу у нормуванні особистості. Особистість розглядається, як сачоцінна соціальна індивідуальність, самостійно діючий соціальний суб’єкт. Основна причина цільності, гармонійності особистості, її структури зак-лючаляся в тому, іцо людина не стас рабом розділу праці і живе у самій гущі інтересів спого часу/Ф.Енгельс/, Свобода, розум, активність, рухомил стиль киття, прагнення до самореалізації, само-ствеоккення та щастя - головні структурні складові особистості. Самоствердження особистості здійсняються не ііише в предметно-практичній діяльності - в економіці, політиці.духовній культурі, виробництві тощо.На перший план стають питання особистісного буття людини. Сферою особистістногобуттн людини s кудьтура.Це псло-

I. З.Фромм. Иметь или быть?//:/,. Политиздат, ІШ6.-0.4*

кення долає иузісгь принципу ііщиг.іда "проганяти світ 'через себе" розшируо межі світовідчування, світорозуміння та світообгрунту-вання особистості. Саме в сфері культури та культурного ниття людина в певній мірі виступає як суб’єкт пізнання, її інтереси спрямовані на саму себе. З цьому npou.eeі люліпа виступає як суб’єкт духовної практики, перетворюючи в творчому уявленні сутнісне в світ бажаного та дійсного. Основною субстанцією цього процесу постає творча діяльність: саме через творчість розглядається трансцендентальна сутність культури, що розглядається як особа реаль -ність, яка виходить за межі природних умов людського буття в сві -ті, наповнюючи змістом особистісне буття людини.

9 другому параграфі - "Інтерес і реалізація творчо-ціяльної сутності людини" - аналізуються проблеми активності людини, її відносини з природною і соціальною дійсністю, детермінанти діяльності.

В процесі дослідаешш діяльності суб'єкту доведено, що в кожному кончоетному випадку це наптмок, зміст творчої активності людини, її вільних дій. Цей напрямок детермінований інтересом. Воз -глядаючи інтерес в даному контексті ми відповідаймо на питання про зміст соціальної волі як окремого індивіду, особистості, таї: і соціальної груші. Як сходинка пізнання соціальної причинності, інтерес допомагає, глибше розкрити роль суб’єктивного з актору в історичному розвитку, цілеспрямованому сформуванню і вихованню людини, Гіоряд з цпгл на перший план виходить важлива особистісна проблема - сполучення інтересів. Еоедиувати інтереси шке лише людина, яка стаз особистістю; вона з необхідністю усвідомлює особист і сні та суспільні інтереси.

Виявлення зв’язків з різним компонентами діяльності, ро з к рипає* діяльність соціального суб.’єкт,у як пооцес розгортання, розвертання та реалізації інтересів,а результати діяльності - виступають як реалізовані інтереси. Сама діяльність символізує єдність людського буття як універсальної основи всіх ниттєвих виявлень людини - ідеалів, інтересів, цінностей тощо,в єдності людини зі своєю історією у вигляді особливого механізму культурно-історичної спадкоємності між різними епохами, цивілізаціями та- поколіннями людей., ' • -

З даному дослідженні ідея саме такого тлумачення діяльності конструктивна перш за все з точки, зору внутрішньої структури інтересу. Виходячи з цього виникає'можливість об’єктивного вивчення

ндастиьосгсй, ссопіи інтересу по результатах ціильності. Аначі-зушчи це полонення зроблено висновок: псі результати діяльності людей з однієї сторони реалізовано» моклиаїстп, яка виступав як акт творчості, а з іншої сторони - сукупністю вгдпоиі/іних предметі?, та умов, ніціюкіцьючнх потребам людини, сприяючих |«зпитну Н сил та апКжосгеП. 'озглялан.чи інтг.рес з сторони і'ого внутрішньої егрукт.ур;укиІ' ктіх-ріа/іізоианий а п«<ультатах діяльності, кия вдано цііі ото тни , які }<з-ігл'оосіу илп м і.»>ть оііи і он ну: І/ спрямованість на і сто ги мну т'-ипчістіг; V./ ті см:»іші‘аиістг> на счмостнердаешт. Ін-ТГРгС, Т ІКИГ.' ЧИНОМ,ЦИСТ/І.'-ІО як суспільне ПІДіІО'ІіеННГГ, яіічяо собою позицію. ліні» юно.; інки соціального с.уб'скту п даній ситуації,

НІ і;.IV;'.;ас об ’СКГГІН.НІ ІЮУЛИИОСТІ тч тенченпіі суспільної*» |>03НИТ-ку та (і,гж;їн*;гніотьн-\ <:.чігісГ!чфіі*&иіш. акти»»ість. останні мсту-П.'ШТЬ >14 етапи Г,р.>ПЄСу СаУЗрООМІЗаЦІЇ особистості,

15 третьому параграфі - " Інтсрос у соснах яиттпдіяльнооті та перспективи по.а литку са’.'.огс.г'і ізаці і особистості"- аналізуються процес соціалізації лптпм.іт ‘'итг«аі-*чьність як аре па само < еая із ації стпуктурл, СГОСІГі та іорг/я ІІІІМЬІПУЧЧЬНОЇ •■•НТ'ТОДГЯЛЬІІОСТГ, ,'КИТТС'-тнпрчості.

Розгл ігчдічи ппомес соціалізації і пітніла, імділяптьси при цьо му такі складові: го-шаміе, и,'ділення лининои культурного ідеалу, та прагнення иіппо)ііігіт>і; ьа-аруї’в, нкліоченість а суспільне киттл та виконання багатьох соціаиьних ролей; пп-трєтс, (іормуван-НЯ "еуб'ВКТіПЧЮП /]" чк ОСІІОТіИ СРСг.'і поведінки. 1КДО МІЖ ЦИМИ елементи поосесу соні «із:тії особистості' існуй гармонія, то лїпдч-нч стає; .адооопоя ноїжаїьноу особіїстістй, яка знатна «ступати в соні.аіь ні зіі’язки з іігаики ліяіьмї, са».-лдросконалапатися, і а кінцевому підсумку - аіу,орсілізопунатися.

І;р;і аналізі сукупності суспільних НГДІ.ОСйН, В ЯКИХ І)0рму0ть-ся особистість а суб'єктивні та об'єктивні Моменти. Перший - це то що людина виступає суб 'пістом діяльності і відносин, другий - відносини з світом б системі зи’зків лпдани з умовами її буття і розпитку, З ПреДї/.еТШїЛ світок тг ниттпцтяльності. Іія система об'єктивних ЗВ’ЯЗКІВ НИЗИ ічапться конкретним місцем лмднни в суспільстві, її належністю до різних соціальних груп /націошільно-етшіч-' них, професійних, класових т»:ио/ та спільностей /сім’я, школа, тр.у~ ДОПЙЙ К0.4ЄКТНН тощо/, гаттояіяльності та спілкування.

Участь особистості » суОІІІЛЬНО-ІЮОбЧІДНІїї діяльності, вкляче-

ність їі в 'іункціонаиько-рольову структуру суспільства, одночасно, ізг-одить її и ту систему суспільних відносин, котрі вязнача-ють її соціальний роззиток, формують напрямок свідомості, інти -снфікуг. весі» псоцес її життєдіяльності та супроводжується ростом ;іктивності особистості.Особистість, яка здатна творчо здійснювати своя киття, самостійно виконувати цілепокладальну діяльність, засновану нз усвідомлених інтересах, розробляти свою життєву стратегію, згідно з вибраним ідеалом, зі знанням справи вибирати яиттаві цілі.способи та засоби їх реалізації, характеризується своаю особливою індивідуальністю, поєднання!/ людських доброчинностей, котрі дають змогу їй здійснювати особливий вид творчості - життетворчість -.вищу 4орму творчого сачовиракення та самооеалізадії особистості. ■

З третьому розділі - "Життєвий шлях як процес самореаліза-ції особистості та феномен маргінальшеті"- аргументується, що в сучасних умовах зростання ролі людського фактору аналіз киття-вого шляху як результату ікиттєтворчосгі є особливо важливим. Специфіка суто філософського обгрунтування життєвого шляху складається у відбитті усвідомлюючого відношення суб’єкту до СВОГО ЖИТТЯ. "їлттєвий іилях - цеогигтя, усвідог/лено побудоване та практично п роїш те особистістю па основі розуміння сенсу життя і свого місця в ньому"*. Об'єктивною цінністю ииттєвого шляху є творча діяльність, в процесі якої здійснюється самореалхзація особистості. Життєвий шлях, таким чином, постаз як процес садареалізації особистості в актах соціальної діяльності. Але "за...зовнішнім зв’язком подій завади стоїть інтимно-внутрішній план, в якому життєвий шлях підсумовується і усвідомлюється як саморозвиток осо-бястісного ”Я", як лінія позитивних надбань та самоствердження особистості згідно поставленої не» життєвої цілі та ідеалу...Со-ціально-психолсгічний підхід повинен звернути увагу на життя під кутом зору самореалізації особистості в її життєвих актах"? Таким уиттєвими актами1о в першу чергу продуктивна праця, соціальна діяльність по створенню людино» предметів, соціальних інститутів, мікособистісних відносин, процесів виховання та самовиховання. Яке місце відвів собі соціальний суб’єкт, які життєві цілі він собі намітив, виявляється спрямованість особистості. Такою спрямованістю людина, на і>чт погляд, виступає інтерес. Висту-

Г.їлзнєнімі* путь личности.К.:"Наукова думка",19И7.0.П9.

Я, З.Л.Ивинов.1 "УпзнеяннЯ гар" личности.Філософсь 'а думкаЛ982Ді,С.

- ІЬ -

паши у вигляді інтересів, спрямованість виявляється на всіх рівнях активності суб’єкту, в ціннісних орієнтаціях, світопідношенні, усшєнні та реалізації на протязі вського життя тих чи інших моральних принципів, норм людського спілкування, а такоя розвитку ТИХ чи ,ІШ1ИХ здібностей.

Умовою повноти самореалізапії рсобистості в змістовне, усвідомлене '"побудування" свого киття вого шляху. Саде тут встає складна сві.тоглнцна задача гТ визначення сенсу киття. Ця складність пов'язана з об'єктивним поширенням межі соціальної свободи та суб’єктивного відображення варіабельності можливостей до.чі в свідомості .індивідів, які приводять до втрати соціальними нормами статусу непорушності, загострюючи проблему свідомої ціннісної орієнтації особистості. Нзз.ідоволенпість СВІТОГЛЯДНОЇ потреби Б сенсі НИТТЯ, "Обез СКИСЛ»В<ІН!ІЯ" /КИТТЯ, особливо у молоді, яка лишз став ні шляхи самореалізапії,та становлення себе як особистості, мо.чіз привести до її занепаду, 3 однієї сторону це веде до специфічних типів неврозів,' з іішого - до маргіналізації особистості, Останко висвітлено детальніше, '

Зитоки процесу маргін-злізації лежать в аналізі специфічних, протилежних суспільно-нормальним відносина:/ "соціальний суб’єкт -■ соціальна спільність"., іїперіле поняття "маргінальна особистість" було введено американським соціологом Робертом Парком для визначення соціально-психологічних результатів неадаптації мігрантів. Зломлений звичного' соціокультурного осередку , вільна або невільна співучасть лндини у нормуванні.нового культурного осередку.завжди проходило болісно. Поступова адаптація до нових соиіальішумов, приводить до формування людини з новими якостями/К.Стоунквіст/.

Але. складний період середини XX сторіччя з кризовим станом суспільства. який про являються в таких процесах .’урбанізація, масова міграція, інтенсивна взаємодія етнокультурних та релігійних традицій, розмив вікових культурних бар'єрів, подекуди негативний вплив на населення засобів масової комунікації - все це привело до того, що маргінальний статус людини у сучасному світі став не стільки виключенням, скільки нормою існування, і'.лргінааізація в її т,її овій <{ормі це: по-перше, втрата об’єктивної належності ін-дивиду до конкретної соціальної спільноти, без наступного входження в імлу; по-друге, наступна за цим втрата індивідом суб’єктивної іпенти]ікації, сг.ислояиггових орієнтацій, психічний розлад, що заперечує не тільки, стаиоменнп особистості, але й її самореа-

лізапії. Це помітно в процесі соціалізації людини.осо-

бливо її молодому віці. В сучасний період півень "вуличного настрою", емоційної неадоволеності - найбільш високий на шкалі соціальної активності колоді. Така мотивація характеїзизується в першу чергу низьким рівнем соціально-г/ооальної, а головне духовної культури, що призводить до поголовної маргіналізації у всіх сферах життєдіяльності людини. іЗідсутність фактичної інтегоова-ності колоді нашого суспільства в соціальні процеси приводить до деформації повноправної участі її у визначенні суспільної стра* тегії, '

Блокіровка каналів самореалізації в процесі маргінальності як у колоді, так і старшого покоління, відсутність у свідомості соціокультурних механізмів/насамперед інтересів,ідеалів, цінно стек тощо/ приводить до вульгарних способів самовираження, різних видів соціальних патолог їй: наркоманія, токсікоманїя, хуліганство тощо. ' ..

Проблема.маргіналів та маргінальності маэ принципове значення для подальшого утвердження демократії в пазій державі. Принцип збереження.та поваги людської гідності людей різних культурних орієнтацій та переконань - основний феномен сучасного демократичного, правового співжиття. Само це повинно бути в основі процесу самореалізації особистості та розвитку її інтересів. Єдність та суперечливість процесів каргіналізації та самореалізації в ході' становлення особистості, змальовує повну картину стратегічних ■горизонтів розпитку не лише особистості, а й деркави в цілому,розкриває не лише творчо-діяльні процеси цього механізму, а й духовно-психологічні. -

У "Висновках" містяться теоретичні узагальнення, окреслюються перспективи дослідження проблеми, томливості практичного вико-, ристання результатів роботи. . ;

Основні положення дисертації відображено , - б таких публікаціях автора:-

1. Макаренко Н.Г. Литорее кай основа /социального творчества и исторического сашутвсрвдеюш личности. //Человек, і.’ііррвоззрешіо. Ш’П. :'Гезксы Всесоюзной научно-теоретической кокферешдш.-Секция І.Человел как объект фжюсофско-методологического аналізам Кііев-Краг.іаторсі;,І89І.-0.59-60.

2. Макаренко Н.Г.Формирование.мировоззрения и врофессионадышх интересов студентов в процессе преподавании фллософяи в ВУЗах.

//Методологические и методические основи обновления философского образования п внсііієіі школе. Тезиси республиканском науч-НО-1'ЄТОЦИЧЄСКОй конф епенции. --ІастьІУ «Фи 'ЮСОфИЯ в контексте ру-г/анитлриз'шии образования.-Кие 13,1991.-С.32-34.

3. /акарешео II. С. .аічлектлк і интересов общества, коллектива,личности и пути• актаеизации нравственного потенциала трудового коллектив-’). Тезисы республиканской научно-практической конференции "'Зоспитателъш’П потенциал трудового коллектива и пути его повгае ни я. "-Г3пнорогкье,1991.-С.57-Ь9.

1. М'ікарпнко Н.Г, Са;/ореаліз:шія личности в процессе развития культури.//>11 ГОСОф ИЯ и мудтость. Тезиси доклацоп и внетупяе-ниіі на /ердунароцнои ниучной конф срсшш и.-Лкшла,Казахстан, Г>.‘2. • ..

5.''..акаг)еико Н.Г. ііичность н миро культури: проблема самореализации личности.//Духовная деятельность и ее специфика. Тезисы :.’,е>яун іро.'шои-.н'-іучіюп itjii.*,ереиши,-Часть I.-Зашрояье, 1993,-

С. Ьї -61. ' ' ' ' ■ . '

6,;ііік;;р(:нко Н.Г. і-рноі.'.єн f.app і ікільності. //jl,yxo mi і оріонтації молоді: ди,.аміка і іормуіпнпл.-Київ, 1994.-0,7 д.а./прийнято до друку/.

Зам. N 257. тир. 100. ВПП * КиІті.іий умІворситот* Киїїь Б. Шопчокка, И.