автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.02
диссертация на тему: Интонация и функциональная семантика высказываний с усилительно-выделительными частицами в украинском литературном языке

Полный текст автореферата диссертации по теме "Интонация и функциональная семантика высказываний с усилительно-выделительными частицами в украинском литературном языке"

НАЦЮШЬНА АКАДЕМ Ш НАУК УКРА1НИ 1НСТИТЛ МОВОЗНАВСТВА Ьл.О.О.ПОТЕБН!

РГБ оя

На правах рукопису

ПОКИДЬКО Олена Миколатвна

1НТ0НАЦ1Я 1 ФУНКЦЮНАЛЬНА СЕМАНТИКА ЬИСЛОШ1ШАНЬ 13 П1ДСИЯЮВАЛЬН0-В№ШЫШИ ЧАСТКАМИ В УКРА1НСЬК0МУ Л1ТЕРАТУРКОМУ М0МЕНН1

Спецхальнхсть 10.02.02 -укратиська мова

Автореферат дисортадп на здобуття паукового ступеня кандидата ф-цюлогхчних наук

КИ1В - 1994

Роботу виконано в 1нститут: украхнсъко1 мови Нац1онально1 акадбМ11\наук Укратни

Науковяй кер1вник - доктор фцолодччних наук, прсфесор

БАГШТ Алла Йосип 1вна

Офнпйнх опоненти - доктор фхлолсгхчних наук, професор

Б1ЛА Олексацдра Сергпвна,

кандидат фмологхчних наук, доцент

СИМОНОВА Катерина Степанхвна

Дровхдна установа - Нацхональний университет' Киево-Уюгилянська академия

Захист вгдбудеться i Z жовтня 1994 року о 10 годинi на засхдаюп спецхал13овано1 ради Д 016.28.01 для захисту ди-сертац1й на здобуття наукового ступеня доктора, фйюлогхчних наук при Институтi мовознавства «s.'О.О.Потебнх HAH Украхни / 252001, м.Кихв, вул. Грушевського, 4/.

3 дисертацхею можна ознайомитися в сЯблхотехп 1нстктуту мовознавства та 1нституту украхнськох мови HAH Украхни

Автореферат роз ¿слано "1С - вересня 1994 року.

Учений секретар

спецхалхзовано1 ради .

доктор фЬюлогхчних наук,

професор •^'/¿г -V. Н-Г-03£Р0ЬА

/

Внвчення мтонагШ як важливого структурного элемента мовлення 1 показниха культура моаяення с одним з головних заадань сужасного мовознавства. Про актуальн!сть досл!дження Ьтонашйного р1в-ня мови йдеться у працях багатьох в1тчизняких 1 заруб 1жних учених / В.О.Артемова, А.й.Багмут, Л.А.Еяизниченка, Л.Р.Зхндера та хн./.

Взаемозалежн1сть хнтонацЭДного piвня мови 1 синтаксетнох структури вясловлввання, зв"язок хнтонацхйного вираження з кому-нхкативноп спрякован1стю мовлення, ситуац!ею сп!лкування або контекстуальными чинниками е тими факторами, як! зумовлввеь потребу аналхзу конкретних хнтонахШних явищ. Скдаднхсть з"ясування фак-Т1В 1нтонац:йно1 реалхзацп мовлення пов'язана з1 склащистю самого процесу. мовлення, з його лхнгв1стичн-ш 1 акустичною структу-рог), зокрема з семачтико-стщпстячшш аспектом.

У вираженн! думки поряд з повнозначними словами беруть участь слухбов1 слова. Специфика часток як частини мови полягас в тому, що вони, пралягахгчи до слова, словосполучення або до вскзс кон-струмш в цхлому, ьливагть на смисл та 1нтонац1йну характеристику фрази. .

Пропоноване дослшження е спробою комплексного пгдходу до висв1тлення питань функцхонування певног групи часток, £х семан-. тичя та :нтонац1йного вираження висловлсвань з такими частками з позиц!Я синтаксису та хктсгалогп, що дозволяе простзжити окрем1 мовленневх явиюа сучасног лттературног мови.

В украхнському мовознавствх вивченню чаоток присвячено ро- ■■ боти К.С.Симоново'1, ГЛ.Чирви, Р.М.Шкляр, статт: В.В.Нхмчула, Н.0.Крижан1вськох та хн. Доел даенн!) семантико-функц!ональних особливостей часток та 1ятонац:йнох,характеристики конструкц1а з ними в украхнському литературному мовленнх не було придхлено надежно! уваги у вхтчизняному мовознавств!.'

Призначення у реченнх слхв, якх називаються частками, та хх взасмозв"язок з 1ншими словами речения залишаються не до к^ця з"ясованими. Мгж тим роль часток у процесс комунхкацп досить велика. Доведено, що у прак~:щ1 мовлення кожне трете слово - прийнен-ник, кожне четверте - сполучник, кожне п"яте - частка. Проблема фунюпонування пхдеилювально-видхльних часток / ПВЧ / х комплекс-ний птлхц до анализу функцхонування таких часток с одним з акту-альних завдань сучасного мовознавства.

Актуальнхсть дослхдження вбачаетьег у потреб! вивчення функцх-

окувачня широко вживаних у мовлеши часток, що називаються пшси-лювалыюгвадьльнши, IX впливу на семантику речень, у склад: яких вони вживаються, та ¡штонацйного оформления таких висловлеиь. Тема с актуальною з погляду необххдност! вивчення мовленневого вияву та орган ^зац-п висловлювань з ПВЧ, встановлення фунюпональ-них ознак одного з розрядхв часток, а також стосовно вивчення IX акустичного боку у процесс мовлення на основ! експериментально-фонетичних даних.

Об"ектом дослхдження стали висловлювання з пхдсилювально-ви-дшьнами часгкамл як особливим рхзновидом службових сл1вЛнтона;ч цйна функция часток у 1хзв"язкуз комун1кативним аспектом мовлення опрацьована в лтнгвкзтичнхй лхтератур! недостатньо. Цх питания порушувались у роботах Т.М.Нхколаевоз:, К.В.Черемисто!, О.О.Ста-родумово1 на матерталх росхйськох мови, $Л.Русаново1 - на мате-рхалх англхйськох' мови. Вибтр об"скта дослдаення зуковлений рядом причин: 1/ вхдсутнютю робм, присвячених анализовI хнтона-Д1йно1 структура висловлювань з ПВЧ у мовозиавств! в цмоыу, 2/ складн1стю питания про фунгапонування даног групи часток та дея-к: розходження у IX класифхкаци, 3/ необхдаютю одержати об"ек-тивнI акустичнх данх про характер хнтонашйного видхлення семан-тичко та хнформативно важливих елементхв висловлювань 1з ПВЧ, 4/потребою вивчення практичного застосування конструкцхй з пйси-лввалыю-видьльними часткаыи в сучасноку л1тературному мовлеши.

Мета дослгцжекня: визначяти загальне значения пхцсклювально-видыьних часток та шдивздуальнх семантичнх особливост1 коанох з них, ваявпти роль часток у речениях, взаекодхю IX з тншими словами речения, всгановити фунюпоналыи ыожливостт ПВЧ та пояс-нити IX додатковх фунюпх, з"ясувавши вплив чаотки на формування сглислу висловлюваиня; за результатами проведеного фонетичного ек-сперименту дати 1нтонац1йну характеристику висловлювань хз ПВЧ , зважавчи на необхшпсть вк. .вгглення штонацшних процес:в у зв"яз-ку з роллю хнтонаци та II можливостей для нос пв мови I при ово-ЛОД1ННI ыовою.

Наукова новизна роботи полягае в тому, що це перше моногра-фхчне дослдаення в украгнському мовознавствх групи часток з таким комплексшш п хдходом до вксвхглекня дослхджуваного явища. Впер-ше визначасться семантика пздсилювально-ввдхльних часток залежно в!д того, з яков частиною мови / членом речення / вони поеднують-

ся при функцхонуваннх, а також додаткова семантика, яку вносить ПВЧ у речения. Вперше робиться спроба розыежування писилсвальнох, ввд1льн01 та пхдсклсвально-виД1льно1 фуиюпй дсидасуваних часток.

Матерхал доелхдження. Для попереднього анализу з теми доел х-даення було дiбpaнo близько тисяч1 мовленневих ситуаций з п1дсилю-вально-видхльнжли частками - уривки текст хв з художньох, науково-популярнох* лхтератури, з публицистики та уснх вислошшвання.Ауди-тивно!/у т експериментально-фонетичному аналхзов! було поддано 360 фраз, вибраних 13 творхв украхнських писыленнкк1в.

Методологхчноп основою дисертацп е розутння мови як ихлхс-ног система, що обпеднуе ряд часткових вэасмопов"язаних мш собою п!дсистем, дозволяв розглядати ковлення "к хх фунгапональко-кому-нхкативний прояв, гк ваяливий фактор розвитку вехе? мобно1 система, як форму II хенування, як невхд"емну частину мови. Крхм ек-спериментально-фонетичних метод1в дослхдження, у роботх застосо-вуеться порхвняльняй метод, семантичний I структ}:рно-статистичний аналхзи, при виклад] матерхалу використовуеться описовий метод.

Теоретичне значения х практичне використання роботи. Проведена дослхдаення дало змогу одерскати новий, об"ективно доказовий матерхал про семантику та хнтонацхйне вираження вйсловлювань з п;цсклг)вально-видъльнюги частками. ЗроОлено спробу розмежування пхдсилсвально1, вадгльнох, пхдсклсвально-видхльно1 функцхй дослхджу-.ваних ■ часток, визначено хншх функцп ПБЧ в украхнськхй ков 1 х в мовленнх.

Практичне значения дисёртахпйнох роботи полягас в погзиблен-III знань про функцхонування та семантику багато1 виразовох групи лексем - пхдеилювально-вкдхльних часток. Бизначення мхеия ПВЧ серед хнакх частям мови, зиясування IX логхко-семантичного та емо-цхйного навантаження у процесх функцхонування е важливим для вивче-ння часток у середнхй х вкяпй школх. Результата дослхдження бу-дуть корисники для подальямх наукових розвщок / стосовно шейх категорхй часток, хнших частин мови /, а також можуть бути викорис-

при пхдготовцх пздр'гчникхв та поехбникхв з укра1нсько1 мови.

Тооретичн1 положения х практичнх рекомендацп дослхджуванох те:ли энайдуть застосування у професхйному навчаннх, пов"язаному з украЛнським усним мовленням, при пхдготовцх педагог1В, акторхв, диктор1В, оратор1В тощо.

Апробацхя роботи. За материалом дисертахлЯного дослхдження

було зроблено повхдомлення на конференцхх молодих учених / м. Ки-хв, 1991 р. /,. 3 дослхдауванох теми с дв1 публ1кацн, пхдготов-лено I подано роз дм до колектиЕнох монограф хх.

На захист в/.носяться так1 науковт полоаення:

1. Пшзилювально-видхльнх частки здатнх виступати в рол1 за-собу хнтокацхйного виплення сдхв у висловлюваннх, влконуючи при цьому акцентну функц1в 1 пхдкреслюючи семантично-комун1кативну вагомхсть слова.

2. Для пхдсиювально-вщшьних часток властивий р1зний ступень лексичного значения, що виявляеться як у семантицх висловлю-вання,так х у функцхональному значеныI самих часток.

3. 1Шсилювально-вщшып чаотки сгпввшносятъся з рхзними функцхонально-структурнимя компонентами висловлввання / темов, ремою, детермшантом /, з рхзнши членами речения. У цьому спхвв1д-ноиешп семантика часток взаемодхс з лексичним значениям сполучува-них з ними айв та з IX стшпстичниы х експресизним наловненням.

4. 1нтонацхйне х семантичне пихсилення та видыення певних елементхВ висловлввання мояе охоплювати слово, словосполучення або все речения залежно вхд того, пхдсилювально-видцьна частка се (¿антично пов"язана з одним словом, зх словосполученням чи з речениям у цхлому.

5. 1нтонацхйна структура висловлювань з пхдсилювально-видхль-ними час ткаки пхдкорясться загальним принципам хнтонування речекь певного комун1кативного типу / перевахно розповхднкх речень /, а також залежить вщ хх актуал хзацп га воображения в них дано: ко-мун1кативно1 ситуацхЗ!.

6. Збыьшення величина хнтонацхйних показникхв у висловлшаннях з П1дсилювальн0-видцьними частками пов"язане з функцхонально-се-мантичною вагомхстю частки та сполучуваних з нее слхв, а такод з

IX позицхею щодо початку, середини чи кхнця висловливания.

7. Семантично висловлввання та його контекстуальна залежи хоть дозволяв мовцев1 вархювати хнтонацхйну побудову речения та характер акцентнох видхленостх частки х пов"язаних з нею слхв. Частота основного тону, амплхтуда 1нтенсивносН та час звучания нерхдко дхстають каксимальнх показники у самхй частдх або у пов"язаш1х

з нею словах, як{ можуть ыати контактие чи дистантне розмнцення стосовно частки.

8. На хнтонацхйне видхлешш у висловлюванкях з пздеилввально-

видтльноп част ко с вплквас емоцйно-експресивкий характер тексту та його усно! реал1зац11.

Структура I змхст роботи. Дисертац1Я складяеться :з встулу, трьох роздйпв, висновкхв, б1блмграфп та додатку, що метить таблицх первиннях 1 вторинних :нтонац1йних показникхв дсслхджува-них висловлювань 13 пхдсилЕвально-видыьними частками, а також графики штонацп фраз.

У вступI обгрунтовано виб:р теми та 1х актуальность, визна-чено мету дослдазння I накреслено ряд заадань, що необххдно ви-конати для II досягнення, названо науковх методя, використовуван! у процес1 роботи, в^значено новизну 1 передбачуване теоретичне та практична значения опрацьовано! теми. Крш того, дано пояснения деяких уживаних у робот! тер.мшхв, охарактеризовано типи каго-лоств, а також описано методику фонетичного експерименту.

Дослтдження функцхоналыю-свмантипних та 1Ктонац1йних особли-востей висловлювань з П1дсилювальн0-вид1льними часткаыи проведено на материал: художн:и текст 1в у резлхзахш трьох ыовцхв - профессиях диктор 1В перко: категорп Укра:£нського рад то. Зацис здй-снено у.студ1йних умовах на стацмнарних магнитофонах. Записан! на мапитну шпвку експериментаяьнI фрази було пхддано аудитиано-му анализу, до якого залучались три висококвал:ф1кован1 аудитори. Дшп аудитивного аналхзу птановили вгдповшисть аналхзованого материалу вимовним нормам укра1нсько1 литературно* мови, визначи-ли хх перцептивно встановлювант характеристики / наголошення.то-налыго-дина'.ични" контур, темпоральн: ознаки, експресивно-тлпй-не забарвлення /.

1нструментальнай анализ, проведений на основ I електроакус-тичних анал1затор1в ОФХАРЖ, дозволив! визначити акустичн1 по-казники аналхзованих фраз - частоту основного тону / у герцах /, амтиптуду мтенсивностт / у децибелах та мъяхметрах /, тривал1сть звучания / у мШсекундах /. На пхдставх цих даних складено таблиц: I графики.

У пертому розд!Л1, го мае назву "II цс ил свально-в ид ьльн I част-ки та гх фунюпональна семантика" наведено погляди учених на част-ку як особливий клас слхв, гдеться про специфику лексичного значения п1дсичгваяьн0-вид1льних часток, хх в шлежування вщ иших схожих з ними за вживаниям часток, визначаються основнх функцп ИБЧ у мов1 I мовленн!.

Писилювально-видхльнх час тки укра1нсько!£ мови являгть собою неоднорину. групу. До, пхдсилпвально-видхльних частой нерхдко вхц-косять такок мгп частки, як г можуть виконувати функцп пхдсиден-ня та видхлення, зокрема деякх вказ1вн1, оэначальнх, спонукалып, окличнх, иодальнх топо. Функцп п!дсилення 1 видхлення властивх не лише часткам, але & багатьом словам, що належать до хнших час-тин мови, пери за все деяким приелхвникам, займенникам. До класу часток вхдносять неповнозначнх 1 незмшнх слова, що виконують у склад: речения / х слова / модальну роль. Вадливов функпею час-ток с також виракення вхдношення речения до дхкеноетх х вхдношен-ня мовця до повхдоылЕваного.

Пктанкя про функхпю КВЧ у реченнх тхено пов"язане 1з за-гальнкм статусом часток у мовлеши, хз визначенням хх як суто формальна* / граматичних / одиниць чи таких елемент1в речения, якх мають х лексичне значения. У мовознавчхй л1тератур1 побутувало тверлдення, що власне частку не слхд вважати I кремою частиною мови / О.М.Пешковсышй, Ф.Ф.Фортунатов, ВЛ.Шмельов та хн. /. ос-кхльки частки не мають чхтко вирагених семантичнкх ознак. Суто формально-граматичну категории вбачав у частках х Б.В.Виноградов.

На специфику.' дексичного значения часток вказуе дослхдниня часток украхнськох мови К.С.Симонова. Вбачають у будь-якоку слов: носхя граматичного т лексичного значень 0.1 .Смирницький, 1.М.Ко-пиленко, 1.К.Кучеренко. Твердаення, що частки позбавленх семантики, суперечило б характеристик пього знака як двоплановох од'.шып, що являс собог) еднхеть плану вираження I плану змкту.

Крхм плану вибору частки, мовець при висловленнх думки адхй-снюе передачу суб"ективних вхдтхнкхв зшету, тобто частка разом э хншими лексемами передае не тыьки об"ективну сторону висловлешя, : але й мхетить тх чи 1нш1 суб"ективнх емоцхйно-експресивнх характеристики. Саме функцхональний план, роль часток в орган хзацп та хсомун 1кативному спрямуванн! речення, у вираженн1 ними додатково1 семантичнох хнформацй' та модальностх висловлювання найбыьше цт-кавить сучасних дослхдникхв. Лексичне значения часток розглядаеться за ступеней IX семантичнох наповненостх у праш Х.О.Кисельова "Частицы в современных восточно-славянских языках" / Минск, 1976 /. Вхн видхляс три рхвнх семантичнох наповненостх часток; вящий, се-реднхй х ккжчий. Частки вишого рхвня наближавться до повнозначних частив мови, хх значения цтлком самостхйне, I вилучення хх 13 фрази

позначаеться на гг семанткцх та структур!. В укра1нськхй мовт до цього р:вня можна вхдкести и 1цс илввал ь но -вид хл ьн х частки лише. на-вхть, сама, тхльки та 1н.

Частки середньго рхвня наповненостх утворвють нове значения 1 формувть нове поняття у сполученнх з повнозначними словами, разом з ягами виступають як члени речення. До цього рхвня належать ПБЧ аж. уже та :н. Значения часток нижчого ргвия виявляеться лише в контекстх, у структур! речення, а вживания IX, як правило, е факультативним, хоча з визучениям IX х вхдбувапться деякх се-мантичнх змхки / наприклад, мохе змхнвватися експресивний 1 недальний вхдтхнки речення /. До цього р1вня належать частки же, таки, -то та 1н. Проте таке розмояувшшя ч^.ток за IX лексичним значениям, на над погляд, е доцо условиям. ТхсниЯ зв"язок частки з повнозначним словом зумовлюс те, що та сама частка в рхзних си-туагпях уживання коже мати рхзнх рхвнх лексичного значения. Чим вищкй стутпкь лексично1 наловненостх, тш бхльша роль дано! частки у вираженнх о0"с1.гивко-модального значения фрази. Т.'д.Нхколас-ва виэначае частки за основними пресупозицхями х приходить до вис-новку, що зв"язанхсть граматичних показникхв висловлввання багато в чому пояснссться затальнов настановоо всього висловлввання на п<-?едачу певного фрагмента дхйсност1 1 вхдиошення автора / мов-ця / до нього.

Про лексичне значения часток свхдчать можлквостх синоншхч-но1 замхни окремих часток, що широко викорйстовуеться як лексико-графхчний засхб при описх семантики часток. Лексичне значения '"частки виявляеться також при можливостх замши XI повнозначним-" словом чи словосполученням.

Аналхз функцхонуванкя пхдсилювально-видтльних часток У ви -словле.ннях пов"язаний також хз визначенням синтаксичнох позицп частки у склад1 речення. Це питания важлкве тому, що при функцхо-нально-комун¡кативному пхдходх до мовленневих факт хв, коли врахо-вусться темо-рематичняй склад вислоалюваяня, входження частки до теки чи реми позначастьс I на II семантйцх та хнтонашйному вираженнх.

II 1ДСилввально-виДхльнI частки у висловлвваннх вшюсяться до словг, до словосполучення, до частини речеиня або до всього речення / у зв"язку з теорхею актуального членувашя вони можуть входити до реми, рдаае - до теми, детер- хнантхв або всього нероз-

- 8 -

членованого висловлввання /.

П хцс/лЕвально-вид игьн х частки витого ступени лексично! напов-неностх мавть переважно означально-обставинне значения, близьке до значения прикметникхв та приелхвник1в, однак бхльш абстраговане. Це частки §&, навить. тхльки. хоч та и.

Важливов функхпев п здеилювально-вид хльних часток с надання висловлЕваннв збыьшеного ступвня емоцхйно-експресивного забарв-ленкя. Кома з ПВЧ мохе служити для передач! як позитивних, так I негативних емоцхй. * •

Пгцсшшвально-видмыи частки, вздносячись до ешцхйно! лексики, перетворюють нейтральну фразу в емохийну, перш за все дода-вчи до 11 значения суб"ектиьно-модальнх вхцтхнки: оцшку дхйсностх мовцем, передачу його ставлення до повхдоьшвваного, пхдкреслення тих або хнших лексем. Серед пхдешшвально-видиьних часток можна назвати груду часток, ыенш пов"язаши з екоцхйною стороною повхдом-лення. Це частки лише, тхльки. нав1ть. виключне / у загальному не-емоцхйному контекст! /, а також деякх частки з низьким ступеней лексичнох наповненост!, близькх до формально-граматичних засобхв /ж. таки. ужа /. Значно частхпе пов"язанх з емод!йним характером висловлввання ПВЧ аж, хоч.

Комбхнаторна функция ПВЧ дозволяс 1м сполучатися з широким колом повнозначних х неповнозначних слхв у васловлвваннях рхзних тип1в, заадяки чому з"являються р1зноман1Тн1 семантичнх вхдтшш. Граматична функцхя ПВЧ виявлясться в тому, ио вони с важливиы структурним компонентом ряду граматичних форм та конструкций. Гра-матичну функхип, до поеднуеться з пхдеилввальнов, виконувть зде-бхльшого ПВЧ з еыоц1Йно-експресивним вираженням на початку фраз. До функц!й пхдеилввалыю-видхльних часток вхдноситься х приедну-вальна функцхя, то зйлмяус хх 1з сполучникаыи. Цв фунюпв викону-. ють частки у початков1й фразовхй позкцхх. ПВЧ виконувть ряд хнших важливих, бхльш загальнк.: функцхй у висловлюваннях, властиаих лексиц1 в цмому, - комухикативку.стшистичну, емоцхйно-експресив-ну. Фунгапональне розрхзнення часток дае можливхсть визначити IX роль у вислоЕдюваннI та окреслити IX значения у мовнхй дхяльностх лишни.

У-другому розд1пх роботи, до називасться "Конструкцп з пхд-силввально-видхльнши частками та особливостх хх функцхонування", Йдеться про вживания часток у мовденневому текст:. Послхдовно роз-

глядаеться функц!онування часток а*, же /ж/,¿/й/, лише /лиш.ли-

шень/, навтть. таки. ттльки. уже /вже/, хоч /хоча <3. хоч би/. а також бодай, нехай, хай /у значеши хоч/. Кожна з часток у пропев функхпонування виявляс як сп!льн1 для дано1 групи часток особливостI, так 1 :ндив1дуальн1. Вважають, шо повна I ясна картина функц!онування часток може бути представлена тхльки при IX "посл!вному" описов!, д0сл1дженн1 кожного слова.

Фуикц:онування пхдсилювально-видтльних часток простежусться шляхом анал1зу у склад! висловлювань сполучень часток з1 словами,

шо належать до р!зних частин мови 1 виступасть разом з ними тими або гншими членами речения, а також - з! словосполученняма,р1дте -з речениями, Нер1дко у речениях ПВЧ поеднуються з хншими ча-стками, сполучниками, вигуками-. Та сама частка, сполучаючясь зi словами, шо вЪдносяться до р*зиих частин мови, залежно вхд контексту може виконувати то функцию пздсилення, то вид1ления, то виоту-пати водночас як пщсилювальна х видгльна. Частка виступас пщси-лювальною, коли вона пйкреслюе, пйсялюе якхсть, кишеть, дю тощо, про як: йдеться у висловлюваннь Видыьною частка с тод1, коли вона вщиляе предмет, особу, як!сть 1 т. ш. з-помхж иших.

Уживаючись 1э тим самим словом, частка може виступати то як пшсилювальна, то як видхльна. Так, з дхесловами наказового способу частка ттльки /лиие/ залежно втд передавайте емоц^й та 1нто-нац12но! характеристики виконуе фунгаш то пгцсилення, то вадмен-ня: Т1льки скажи /погроза/ - пхдсилювальна частка, тХльки ска-жа /прохання/ - видгльна частка.

Функциональна семантика I лексичне значения здебыьшого по-в"язуеться з частиномовног надежности слова, до якого вона вноситься, I з виконуваною цим словом фунгапсю в реченнь Так, при 1итонац1йно вадыеному хменнику /займеннику/ , що виступае пометом, кожна з досл1джуваних ПВЧ с вад&ьною: Аж соняшники де-ие-де полагались /з газети/, Вхн же не моряк /Ю.Мушкетик/, ..в1 нас до школи приносять кв1ти лкше_д1вчата /М.Стельмах/, Ттлька каштани стоять незборимт у свой крас: /В.Собко/, - Це ые ти_маеш випробувати, - вцповйт з усмшкою мати /0.Гончар/, .,роз"сднуе тгпьки багатство, Спдн1стъ_жа об"еднус 1 братае .. /П.Загребельний/. При цьому передасться загальна видмьна семантика "не хтось 1нший /не шось :нше/, а сш/сГ..

Деяк: ПВЧ вносять у висловлювання додаткову семантику: 1

тах це тяглося /А.Головко/ - довго, 1з трьох

задач я розв"язав т!льки_двт .. /А.Дхмаров/ - мало, Деоь asjssr третхм л icon зрхдка почуеться стук чиегсь моторки, простукоче й затихне /0.Гончар/ - далеко. Уживавчись у тому самому контекстi, пхдсилювалыю-вид1льн i частки вносять у нього р1зну додаткову семантику: Bih прийшов /надто п1зно/ - Bin при-йшов навхть на трет ill день /не тыькя в попереднх дн1/.

Серед семалтичних вinr хнкхв, пов"язаних i3 уживанням пхдси-лювально-видыьних часток у висловливаннях,вкд1ляеться кхлька ос-новних. 1ШЧ з означальною семантикою, що передав якхсну оцхнку явяща, виконують пхдсилювальну функлю. Означальна семантика най-частхше пов"язуеться з пхцсилювальною функцхею часток аж_, i, навить: Kpi3b дерева на дорогу впали надяечхрнх сонячнх cxti, а да-леч!нь aj^rgae чистим барвхнковим небом Д1.Стельмах/, - Вони Доту^не^батали /О.Довженко/. Деякх хншх птдсклввально-видхльнх частки /тхльки. лише, хоч/ мавть частхше не якхсну, а кхлькхсну семантику, яка асоцияться не з пхдсиденням, а з видыенням тих чи хнших об"сктхв навколишнього свхту: Не сплять лит UBjaigrmi^i фонтани, та клгпа очима эоряне небо /'&.Коцюбинський/.

Семантика зв"язку з попереднхм контекстом властива пхдсилю-вально-вид¿льнш часткам же /ж/, такк: - iiz впррше бачили, той мама так хвилювалась, нам_же було анхскхлечки не страшно /А.Дхмаров/. Нерхдко у висловлпваннях набувають часово1 семантики частки SM /вде/. тхлыш, лише: Ii вке_турбувалиjnepemcoju, шо неминуче мали стати на дорозх до щастя /М.Коцюбинський/. Пхдси-лввально-видхльнх частки передають семантику уточнения: Баба Ган-иа зовсш посивхла, стала ах бгла за одну нхч /1.Нечуй-Левицышй/, йому раптом зробилося легко i навхть^весело /Г.Твтвнник/.

Kpiw семантичних рхзновкдхв, з ПВЧ у фразах може пов"язува-тися семантика категоричности, пхцтверцження, просторових вхдио-шень, бажаностх, помхркованостх, спонукальностх тощо. Нер1дко до семантики, пов"язано1 з tied чи imon пгдсилгвально-видцьнов часткою, додаються S певнх стилхстичнх характеристики: nine пленяя динам 1зиу розповхдх, створення розмовного колориту, хндивхдуй' адхзацхя ыови автора й персонаж,is твору чи розповхдх. Широка коло семантичних значень пхдеилювально-вицхльних часток пов"язане такох з ix емоцхйною функцхею. Кожна з часток здатна брати участь у форыуваши рisноманхтнлх ' емогийних характеристик фрази.

Поеднуючись у висловлюваннях 31 словами, як1 . належать до рхзнюс частин мови, п1дсилювально-вид1льн1 час тки встуиають у взаемодм з лексико-семантичними характеристиками цих слхв. Зазначено в робот:, що внаслщок тако! взасмодп вяникае значка к1льк:сть пресупозшпй, пов"язаних хз ПВЧ. Доел¡даення особливостей функцхонування пхдсилшально-ввд1льних часток у висловлюваннях показало значко больший ступгнь взасмодп ПВЧ з лексичними компонентами I IX вплив на семантику речення, ни* IX взаемодоэ зх структурними компонентами речення. Практично кожна пхдеилювально-видхльна частка може пов"язуватися з будь-яким членом речення, дхстаоти при цьому бтльшу чи меншу сферу синтаксичного впливу. IIшеилювально-видьпыи частки, неродко виконуючи допомйну роль шодо формування акцентно-ритм1чно1 структури фрази,мають здатн1сть фуннпонувати як у склад: реми, так I склад! тем чи детерминант 1В. Не поехдаючи усталеноЗс фра-зово1 позицп, б!льш1сть пхдеилювально-видыьних часток досить вхльно перемщуеться у фразах, уживаючись на початку, всереди-Кх або в кщ! речекь, розмтауються як контактно, так : дистантно до семантично залежних слхв, виступаючи як у препозицп до них, так 1 в постпозкш. Усе це позначасться на розшкрешп мож-ливостей пгдеилювально-видиьних часток подо формування ними се-иантичних потемпй висловлювання.

Пдасреслюеться, що за своею основною семантикою пцеилюваль-но-вшшыи частки пов"язан1 з функцию пхдеилення 1 вид1яення, при цьому найчастше акцентно видыеним стас контактно розмэде-не з часткою слово.

Отхе, писклювально-ввдхлып частки иають свосршю виражен-. ня лексичного значения - воно слабше, нхж у повнозначних сл1В, проте його можна назвати сильншжм, ви у 1ншшс службових сл1в та в багатьох шлих категорМ часток. Особливостг лексичного значения ПВЧ виявляюгься при 1х фунюпонуваин: в текст 1, у висловлюваннях р1зних тигпв, внаслхдок сполучуваност1 з ишими елемен-таии фраз пгд впливоы контексту та 1Нтоншпй1юго вираження. Лек-сичне значения ПВЧ невшшьне втд тх фуюсц тонально I семантики I тих функц1й,як! вони виконують у висловлюваннях.

У третьому розд-Ьп. що мае назву "Ьтэнашйна структура ви-словлювань хз пщеилювалыю-ввдьльнш/и частками", йдеться про хн-тонацхйне вираження вислоалювань 13 ПВЧ та наводяться результа-

ти 1нструментального аналхзу 1нтонац1х висдовлювань з доел хджува-ними частками.

1нтонац1Я I смисл висловлювань тхено Бзасмсдхсть. За результатами аудитивного анал хзу найчастхше ПБЧ мае смисловий ,эв"язок з 1итонадхйно видгленим словом фраза. Здебиьшого цей зв"язок с контактним: Барабанхв було аж__восьмаро, I вони трхскот1ли страшно /Ю.Смолич/, Навпъ^я не знаю всього /Ю.Мушкетик/, Це вам лгае^зда-Йться /Я.Галан/, Я це зрозумхв тхльки пхзнхше /Ю.Мушкетик/, Сонце буде аж_^завт^а /Ю.Смолич/.

Сфера впливу ПВЧ може розширюватися, у таких випадках част-ка пов"язуеться з кхлькома словами, 1з словосполученням або з Ц1-лим висловленням: Висо^ трибуни здхймалися вгору аа^^сш£01__ст0-л! /В.Собко/, Ти /Ю.Мушкетик/. Ви £

хоч недужу^лвдину в хд пустили додому /б.Гуцало/, Бодай оТньке слово згадати /Ю.Смолич/.

Зв"язок ПВЧ з хнтонац1йно видишваними словами того чи хн-щого висловлення може охоплювати ряд сл1в, що стоять у препозкци 1 постпозици до частки,при цьому нер!дко ПВЧ пов"язуеться з хн-версованим комплексом слхв, що мають пдаилене експресивне вира-ження: Одна лише лвцина заступилась /О.Довженко/, Дуже вже^рясно розсипала свох плоди стара матя-груша /О.Донченко/Г^^п^тхльки р^ис?! /б.Гуцало/.

П^силювально-видхльнх частки вищого ступеня лексично'1 напов-неност! т!снше пов"язан1 з хнтонацхйно видиеними словами, що вхд-носяться до реми висловлювання, нхх частки нижчого ступеня лексич-нох наповненостх, якх можуть пов"язуватися з темою, а також з де-термхнантами, що не обов"язково акцентувться у вислоклюваннях: Я заразив хду додому /1.Кочерга/, Нххто^вже нхчого не берхг, 1 нхкому нхчого не було жалько /0.Довженко/, В^т^^ж мять вода рину-ла потоками /Ю.Мушкетик/, Помовч 523_тутечки /О.Довженко/. До те-матичнох частини висловлгаання /г детермхнантхв/ можуть в1дносити-ся 1 частки вищого ступеня лексично! наловненост1, коли вживають-ся у рол! проклггих1в та енклхтик1в. Пов'язуючисы'з детермхнанта-ми чи темою, частки вищого ступеня лексично! наповненостI, як I ПВЧ нижчого ступеня, можуть недадавати акцентного видхлення цим словам: Десь аж на тхм крав села/два голоси парубоч1 хрипко гор-лали пхенх /А.Головко/, Вхн ^зацаз багато часу проводив у бхблхо-твц! /Ю.Мушкетик/, Це коли нав1ть у ясну погоду бачать лиш туман

Д1 .Загребельний/.

П1дсилення експресивностх висловлювань може викликати появу хнтонацхйного центру фрази на слов:, не пов"язаному з ПВЧ,, до зменшуе хнтонашйне вкд!лення слова, до якого семантично наложить частка: Якбй то можна було вернутися оц!ех> дорогой назад хоч на кЬшса__годин Д). Мушке тик/.

1з п!дсиленос експрес тсс висловлювання пов"язуеться такох наявнхсть у фраз! додаткового акцентного вад!лення слова чи п!д-силювально-вшитьнох частки, шо стохть перед паузою: готуйте / грузовик /I.Кочерга/, Я це зрозумхв тытьки / пхзн^ше /Ю.Мупкетик/. Залежнхсть такох реалхзаци вхд особливостей пауза-цп зумовлюеться можливхстю акценгування за.допомогою рхзних за свохм характером иаголосхв /логичного, синтагматичного, емфатично-го/ га IX комй шацхй.

У реалхзахпх фраз рхзними мовцями спостерхгаеться дикторська варiaтквнхоть. Бона здебхльшого пов"язуегься з тим, яке слово ви-Д1ляеться диктором у складх фрази: Десь аж^атрл край села два голоса парубочх хрипко горлали пхснх / дикт. А /, Десь ая на тш краю села два голоси парубочх хрипко горяали п1сн1 / дикт. Б /, Десь ах на тхм краю села два голоси парубочх хрипко горлали пхс-н1 / дикт. В /.

1нтолацхйна структура доел догуваних висломювань з 11ВЧ ви-эначасться таким розподхлом акустичних характеристик: збхльшення частота основного тону, пов'язане з виеххдним рухом тону, х най-быьша хнтенсивнхсть - у початковхй позицп фрази, максимальна величина частоти основного тону вяступае перевалено у початков 1й чи серединнхй позицп фрази, а мхнхмальнх частотнх та динамхчнх показники при збхльшених тешюральннх показниках - у кхнцев1й поз:щх1.

1нтонацхйнкй контур мае висххдно-спадний або спадний характер. Вершина тонального контура знаходиться на початку або все-редшп фрази, припадаючи на наголошоний або ненаголошений /перод-наголошений/ склад. Тональний контур може також не позначатися ч\тко окресленою вершиною, а тати кхлька максимальних для дано'х фрази показнккхв.'Взаемокомленсуюча функц1я хнтонацхйних компонент хв с причиною того, ио для значения абсолютних чи в!дноснкх максимальних показникхв ЧОТ, амплиуди хнтенсивностх та теыпораль-них даних, як! служать для 1нтонац1йного видьлення частки й в!д-

повхдншс слхв, визначальним е розмхщсння у.фраз!, тобто те, чи синтагма з ПВЧ знаходиться на початку, всередин1 чи в ккщх ви-словлення. Залежно втд цхех позицн набувае переваяаючох ролI той або хнший 1нтонац1йний компонент. Це, однак, не виключае дп компенсуючого фактора, коли штонацхйне видхлення у певнхй фра-зовхй поаицхх досягаеться за рахунок хншого компонента або за-вдяки двом чи трьом компонентам.

Максимальнх хнтонацхйнх характеристики фраз хь пхдсилювально-видхльними частками мають такий розподхл на синтагмах з ПВЧ:

1. ПВЧ на початку фрази.

ПВЧ вхдноситься до одного слова: ЧОТ на синтагм: з ПВЧ -56 % ,з них на ПВЧ - 60 % ; штенсивн1сть на синтагмх з ПВЧ -72 % ,з них на ПВЧ - 85 % ; теш на синтагмх з ПВЧ - 39 % , з них на ПВЧ - 57 % .

ПВЧ взноситься до словосполучення: ЧОТ - 67% , з них на ПВЧ - 50 % ; штенсивнхсть - 92 % , з них на ПВЧ - 55 % ; ' темп - 42 % ,з них на ПВЧ - 0 .

ПВЧ вхдноситься до усхсх фрази: ЧОТ на хнтонацхйно акцен-тованому слов1 — 33 % , на ИВЧ - 58 % ; 1нтенсивн1сть на хнто-нацШю акцентованому словх - 29 % , на ПВЧ - 46 % ; темп на 1нтонацхШю акцентованому словх - 29% , на ИВи - 4,2 % .

2. ПВЧ всерединх фрази.

ПВЧ взноситься до одного слова / препозиц1я /: ЧОТ - 48 % з них на ПВЧ - 50 % ; хнтенсивнхсть - 14% , з них на ЛВЧ -67 % ; темп - 29 % , з них на ПВЧ - 0.

ПВЧ вхдноситься до одного слова / постпозшпя/: ЧОТ - 57 з них на ПВЧ - 25 % ; хнтенсивнхоть - 64 % , з них на ПВЧ -19 % , темп - 21% , з них на ПВЧ - 23

ПВЧ в Заноситься до словосполучення: ЧОТ - 58 % , з них на • ПВЧ - 16 % ; хнтенсивн1сть - 27 % , з них на 1ШЧ - 33 % ; темп - 39 % , з них на ПВЧ - 23 % .

3. ПВЧ у к1нц1 фрази.

ПВЧ в вноситься до словосполучення: ЧОТ - 54% , з них на ПВЧ г 18 % ; 1нтенсивн1сть - 17 % , з них на ПВЧ - 21 Ъ ; темп

- 76 % , з них на ПВЧ - Ь% .

ПВЧ взноситься до одного слова: ЧОТ - 35 % , з них на ПВЧ

- 24 % ; 1нтенсивн5;сть - 12,5 %., з них на ПВЧ - 33 /0 ; темп

- 69 % , з них на ПВЧ - 12 '/> .

Показниками хнтонацхйнох' ввд1леностх с не лише максимальнI

основнх хнтонадМп: характеристики, але й вхдноснх, цаприклад, уповхльнеиа вимова синтагми з часткою порхвияно з середн1м темпом фрази, збигыпена оередня хнтенсивн ють синтагми з ДВЧ порхв-няно з середньою хнтенсивихстю ус 1С I фрази та и. Для видхлення секантично вагомиг слхв у словосполученнях з ПВЧ також використо-вуються частоты! хитервали й паузи.

Пщсилювально-видхлып частки, {нтонацхйно виконуючи вэдхль-ну функц1ю I пхдкреслюючи смислову важдивхсть слхв, позначаються П1дсиленням хнтонацхйних показникхв на цих словах та на самих частках.

РозподЬг хнтонацхйних показникхв у висловлюваинях ¡з ПВЧ за-лежить перш за все в 1а синтаксичног будови речення та його актуального членузання, вхд характеру емоц!йно1 насиченост: та семан-тико-функц1онального навантаження висловлювання. Щодо розпод 1лу частоти основного тону, татенсивносН х тривалост1 звучания складу у часпп та в словах, до яких вона вхдноситься, то вхн дозво-ляс ковцевх вархювати дх величина х IX взаемозалежихсть. ЧОТ, хн-тенсивкхсть, тривалхсть звучания виступае у свохх максимальних для фрази величинах переважно на самхй частд1 або на семантично пов"язаних з нею словах, суттсво впливаючи на зыхст та хнтонацхй-ну структуру висловлювання.

1нтонацхя речень 1з ПВЧ пхдкоряеться з одного боку загаль-ним принципам хнтонування речень певного комунхкативного типу, а. з другого боку, узгоджуе його з певною комун1кативною ситуацхею чи контекстом, передаючи пироку гаму тих або хнших семантичних

В1ДТ1НК1В.

Хнструментальне дослхдження, так само, як I дант аудитивного та перцептивного алалхзхв, доводить незаперочну участь ПВЧ у фор-нуваннх акцентно! структури фраз. Здебхльиого ПВЧ вхдносятьсядо акцентно ввдхлених СЛ1В I виконують роль допом1Жносэ лексичного фактора ввдхленостх.

У вксновках вхдзкачаютьоя результата проведеного дослхдження. Вони пщтверджують положения, якх було винесено на захист, тобто пхдтверджують акцентну функции пхдсилювальи0-вид1льних часток на штонашйному р1вн1, а також наявнхсть у кожнод: 1ШЧ деяко! семантики, яка визначаеться у контекстх.

Основнх положения дисертац11 вхдображено в публ:кац1ях:

Ритм i змхст // Культура слова. - 1989. - Вил. 36. -С. 65-67. •

1нтонац1йна функция пвдсилсаалыю-видыьнкх час го к в ухра1йсыий мов1 // Мовознавство. - 1991. - » 1. - С.33 - 38.

/Г

л- '