автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.19
диссертация на тему: Интра- и экстралингвистические аспекты формирования и функционирования военной терминосистемы в национальных языках

Полный текст автореферата диссертации по теме "Интра- и экстралингвистические аспекты формирования и функционирования военной терминосистемы в национальных языках"

НАЩОНАЛЬНА АКАДЕМЫ НАУК УКРАШИ ^ 1нститут украшсько"! мови

, m 'ñ-

На правах рукопису

МНХАЙЛЕНКО Тамара Дмитртна

IHTPA- ТА ЕКСТРАЛ1НГВ1СТИЧН1 АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ I ФУНКЦЮНУВАННЯ BlilCbKOBOÏ Т ЕРМ1НОСИСТ ЕМИ В НАЦЮНАЛЬНИХ МОВАХ (на MaTepiani pocificbKoï, тмецькси та украшсько!" мов)

Спещадъшсть: 10.02.15-загальне мовознавство

Автореферат дисертаци на здобуття паукового ступеня доктора фшолопчних наук

Кит - 1996

Дисертащею е рукоппс.

Робота виконана на кафедр 1 шоз емких мов В1йськово1 академй 1М. Ф.Е.Дзержинського (Москва).

Офщшш опоненти: доктор фшолопчннх наук, професор Черторизька Т.К.,

доктор фшолопчннх наук, професор Муравицька М.П., доктор фшолопчннх наук, професор Полюга Л.М.

Провщна установа - Кшвський лшппстичний ушверситет.

Захист вщбу деться » ^ty^Hl 1996 р. о _годит

на засщант спещал1зовашнради Д.01.94.01 для захисту дисертаци на здобутгя наукового ступеня доктора фшолопчннх наук при 1нститут1 украшсько1 мови HAH Украши (252001, Кшв, 1, вул. Грушевського, 4).

3 дисертащею можна ознайомитися у б1блютещ 1нстнтуту украшсько1 мови HAH Украши.

Автореферат роздано ^¿¿^>//^11996 р.

Учений секретар спещагизовано1 ради кандидат фшолопчннх наук ,

ЩМ Л.МБЕРЕГОВЕНКО

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Спшьшш npocrip сучасно'1 цивипзацп (науковин, екоиом1чипй, шформашйннй тошо) розбудовуегься разом з актив1зашего багатьох нащоналышх культур та субкультур, появою в сфер1 мЬкнародного cnin-кування все нових мов.

Суспшыю-полгшчш эмшн в Ценгральншта Схщшй Csponi кшця 80-х - початку 90-х рогав, новгтня геополпична сшуашя в свт свщ-чать про те, що при вирпнуваш-п ряду сошальннх питань, в тому чнсл! i питань нацюналыю'1 безпекн, етшчш, penirifmi та mobhî компонент нацюнально! культури е не менш важливимн, газк власне nonmwni, BiilcbKOBi, eKOHOMi'ini тощо. При такому ni&xoni дослщження р1зно-маштних аспекта мови як одного ¡з головннх засо61в детермшування навколншнього свггу та одного з найважлившшх компонент imuio-нально'1 кулыури, ïï зв'язку з шшимп субкультурами маюгь не тшькн лшгшстичне (теоретнчне), а й сошальне (прагматпчне) значения.

Вшськова термшолопя як система знакових 3aco6iB комушкацп в вшськовш сфер! стас об'сктом лшгшстпчних дослщжень в Радянському Coio3i i в деякнх европейських крашах в npoueci тдготування пере-кладач!в найшшю!" квашфшацп в юнщ 30-х - на початку 40-х рокго, наперсдодш i пщ час друго1 cbîtoboï пиши.

В Радянському Coio3i тмйськоЕо-термтолопчш достижения про-водплися, як правило, на Ma'repiani шоземних мов та pocifiCbKoï. Bificbicosa термшолопя титульних мов колишшх радянськнх республж. як1 бутш викточеш i3 сфери В1Йськовс\' комушкацп, не розвквалася i, вщповщно, не вивчалася.

Вшськово-термшолопчш дослщження в СРСР проводнлися у pycni загалышх термшолопчннх доклджень. Науково-дослщннцька робота BiucbKOBiix термнюзнавщв дозволила визначкш основш методи

Ешсысово-тершнолопчних дослщжень, внутршню структуру цього паукового напрямку í його об'скти. В межах загального тершнознавства, яке видшилось в 70-¡ роки у вщносно окремий науковий напрямок, сформувалися i основи в^йськового термшознавства.

В icTopii' радяиського в1йськового термшознавства можна видши-ти три ochobhí етапи, як-i вщр1зняютъся напрямком дослщжень, метою i завданнями, об'екгамн i методами.

Для першого етапу (40 - 50-i роки) типовим е екстенсивнин ро-звиток дослщжень, головною метою як их був первинний синхроншш опис вшськових термшосистем ряду мов або поновлений опис термшо-логш, як! рашше вже дослщжувалися. Bn6ip od'gktíb визначався, перш за все, вшськово-полггичними чинниками. В роки друго! cbítoboí bíiíhii це була вшськова терм'шололя мов противниюв i союзннгав СРСР, а niara i"¡ закшчення - термЫолопя молсшшнх супротивник ¡в та мов тих европейських i аз)атськнх держав, де знаходшшея радянсыл В1Йська. В цей пер ¡од дослщники придавши головну увагу джерелам, шляхам та способам творения термппв, а також словникарству (А.М.Таубе, А.ТАксьонов, О.М.Добровольський-Дол1во, 1.Д.Клешн, В.К.Болднрев та íh.).

Другай етап (60 - 70-i роки) характеризусгься з.\пною складу мов, як1 дослщжуються. Вперше були omicani арабська та ¡спанська мови, ¡врит. Поглиблепо вивчалися шмецька, анпшнська та турецька термшосистеми. Вперше об'ектом дослщжень стали BiücbKOBÍ термшосистеми полшацюнальних мов (шмецько\, англшсько'1, icnancbKoi, французсы;о'1, apa6cucoí та шших). Для цього етапу характерце пщвищення загалыютеоретичного р1вня робге, що означало початок переходу до штенсивного вивчення вшськових термшосистем i субмов в цшому (ЛЛ.Нешобш, Г.М.Стршховський, Г.О.Судзшовський, Н.П.Всглов, Л.Ф.Парпаров та íh.).

Для третъого етапу (80-i роки) типовим е завершения скстенсив-ного (описового) nepiozry розвитку Б1Йськоеого термшознавства. Знач-

ний eí,mipÍ4Hníi матер1ал, який був 3ÍGpainiii на приклад! свропейських мов та íx варианта в Новому Cbítí, а також багатьох аз1атсысих та аф-рнканських мов, дозволив bíhclkobiim термпюзнавцям перейти до теоретичных узагальнень, до ¡нтенсивного достижения р1зномаштних мов-них та позамовних проблем формування i функцюнування вшськових термшолопй на ociiobí иових метод!в, головшш h яких стае системний шдхщ (В.М.Шевчук, С.Г.Пиржов, С.1.Гаврилеиков, 0.1.Арсеньсв, ВЛЛдамський та ÍH.).

В 1990 - 1991 роках почннасться новий егап розвитку BificbicoBoro термшознавсгва. Головиимп зовшшшми чпнниками, яза дозволяють його видшити, с глибок-i суспшьно-пол1тнчга i bíííci.icobí 3míhii в Цент-ральнш та Схщнп! €врош: розпуск Варшавського Договору, об'еднання Ншеччнни, розпад Радянського Союзу, виникнення нових суверешшх держав, будшницгво ix нащоналышх збройннх сил тощо.

L}i фактори визначають ochobhí напрямки, об'скти та завдаиня вйкьково-термшолопчнпх дослгокень на новому eTani розвитку BiñcbKOBoro термшознавства. 3 одного боку, це продовження штснспшшх потааспектних достджень вшськових тсрмшосистем (i суб-мов в шлому) свропейських, аз1атських та шших мов; з ¡ншого боку, - це екстеисивне вивчения загальномовних, загальнотермшолопчних та EiñcbKOBO-TepMiHonorpiHHx проблем творення вшськових термшосистем (субмов) в мовах, де вони не ¡снували, або íx швидке в!дродження, поповнення та унормування в тих мовах, де íx розвиток був припине-ний пщ впливом гетерогенних екстралшгвштичних фактор1в. ЬДi завдаиня розв'язуються паралельно 3¡ створенням нацюнаяьних mxin вшськового термшознавста.

Апуалывсть дослгокення. Робота виконана у русл! проблем, шо стоять перед вшськовим термпюзнавством на новому eTani його розвитку. Основнимн напрямками дослщження с сошальш та mobhí аспекта вшськово! TepMÍnonorii та термшолопчна гияльшсть (прагмашчшш аспект) як наПошьш аюуальш в сучасних умовах.

Дослшсения штра- та екстралшпшстичних аспекпв формування i функцюнування вшськово'] термшоснстсми в нацшнальних мовах pisnol сошолшгглстичноГ типологп i вшначення загального (¡нтернашонального), национального та специф!чного цих процепв дозволяс виявити взасмозв'язок л1нгшстачно"1 тр1адн "ыова - нацюнальна мова - фахова субмова".

Внявлення закономерностей та особливостей в npoucci формування i функцюнування галузево'1 термшоснстсми (на приклаш вшськово'О в pÍ3Hiix мовах дозволяс визначиги мстодологш та методики галузево-го термшолопчного планування для нацюнальних мовних couiyMÍB, в тому чиши i розбудову BiíicbKOBOí термшосистеми як одного ¡з шщдв термшопопчноУ шяльносп.

Bii6ip в1йськово1 термнюлогн як об'алу дослшження обумовленнй Ba>¡cnifflicrio BificbKOBoí сфери в жита сучасного суспшьства, íf "сошалыюю чуппш1Спо", швпдким реагуванням на 3MÍny зовшшньх чиншшв, що стас причиною неупорядкуванш í¿ окремнх пщсистсм. Для мов нових суверенних держав, як! розбудовують cboí нацюнальш BificbKOBi субмови, BÍiícbKOBO-TepMÍHonorÍ4HÍ дослщження мають особли-ве значения. Умфкована i стандартизована вйкькова термшолопя як головний компонент BiñcbKOBOi субмови е основою устшного спикування в BÍñcbKOBiü c<$epi (як в нацюнальних зоройних силах, так i на мокнародному píbhí). Разом з там проблема формування сучасшк BiücbKOBiix терм1носнстем в мовах держав нового зарубгаскя, kgtíiiuihLk радянських республках, ще не внвчалася. Дослщження uid проблем« на приклад украй1сько'( вйськово! термшологи, яка мае давню ÍCTopiio свого розвнхку, але яка розвивалася ешзодично i не була сформована еволюцшно, е надзвичаино актуальним.

Для нового етапу розвитку вшськового гермшознавства актуаль-ннм с також звернення до ретротерм'шологп. Вивчення íi етимо-лопчних i структурно-семантичних аспекте дозволяс розв'язати питания про можлш!сть ñ викорнстання в сучасних гайськовнх субмовах.

Актуальним с виб!р мов для достижения дано; проблеми. Роайська та шмецька мови та '{х вшськов1 субмови впливали на фор-мування укра'1нсько1 вшськово1 термшологи в украшомовних сошумах в т1 перюдн, коли вона розвивалася. Росшська мова, в силу ¡сторичних обставин 1 в зв'язку з "мовного" сшуашето в сучаснпх укра'шськнх збройних силах, все ще застосовусться для сшлкування в вшськовш сфер1 1 обумовгаос наявшсть "схщно'г' тенденци в розбудов1 украшсько! вшськово/ субмови. Ншецька мова мала гакож великий вплив на формування роайсько'1 вшськово"1 термшологи, особливо на початкових етапах и розвитку. Шмецью в1йськов1 запозичення проникали в укра'шську мову 1 через росшську.

Але проблема мпкмовних контакта в сфер1 вшськово! комушкаци на прикна;и ще'1 групп мов- ще не була • об'ектом спешалыгого дослшсення. Ксмплексний анализ контакттв цих мов (при залученш результапв дослщження на приклад 1 ¡шлих европейських мов, перш за все, англ1Йсько'1) дозволяс виявити сшлып 1 вщмшш соцюлшг^стичш аспекта в процеа формування 1 функшонування вшськових термшосистем, ошсвш структурш модел1 вшськових термпив та за-гальш для сучасних галузевих термшосистем структурно-сематичш тенденци.

В зв'язку з цим важливого значения набувае проблема запозичення та проблема л1нге!стичних 1 сошальних наслдачв м1жмовио'1 взаемода в процеа розбудови галузево1 термшосистеми, яку ми розглядасмо на приклад{ дослщжуваних мов.

Звернення до тмецькоУ мови, о дню ¡з основних мов европейського спьткування, та й в1Йськово'1 субмови в новш сусптыю-поляичшй снтуаци (гпсля об'еднання Н1меччнни, розпуску Варшавсько-го Договору 1 Радяиського Союзу) мае нетшъки наукову, а й ирагма-тичну актуальность. АналЬ змш в складнш прупаур! ш мецько! вшськопо! макротермшосистеми, фшсашя Ух в термшограф1чних джере-лах необхщш доя розв'язанкя завдань термшолопчного планування.

перш за все, при укладанш дво- та оагатомовних вшськовнх слов-ниюв, в тому чист й шмецько-укражських та шмецько-рссшських.

Метою роботи с комплекте дослшження проблема взаемоди мовних та сошальних аспектов в npoueci формування i функцюнування сучасно! галузево'1 термшосистеми (на приклаш вшсысово'0 в мовах phnoï сощолшгв1Сшчно'{ типологи (pocificbKÏH, шмсцькш та укршнсьый) i розроблення на ochobî одержаних результата методологи та методик галузевого термшолопчного планування для мов, де галузсв1 термшосистеми не були сформован! або розвиток якнх був прнпинений внаслщок да екстралнггастичнпх чшшиюв. Мета дослщження передба-час розв'язання таких завдань:

1) синхронно-даахроншш анализ лштстичних та сощальних умов творения i функшонування фаховнх субмов та ïx основиих компонента - галузевих термшосистем - в макросистем! мови;

2) виявлення iircpa- i екстралнотастичних особлнвостей формування i функшонування галузгво'[ тершносистеми в нацюнальннх мовах pi3Hoï соцюлшгтастично! типологп;

3) достижения процесу взасмодй мов при формуванш та функщонуванш галузсво'1 (niiicbKOBoï) термшосистеми;

4) узагальнення отриманнх. результатов i розроблення на ïx ochobî методолопчних принципов вшськово-термшололчного планування та його методик.

Об'сктом дослщження с вшськова термшопопя росшськоТ, шмецько! та укра'шськоУ mob. В зв'язку 3i склады i ело об'екту видит сться предмет дослщження. який обмежуегься загальномовшши та сошальниыи аспектами творения i функцюнування вшськових термшосистем.

Матер1ал для дослцешшя було виибрано в джерелах, внданнх в СРСР, Pociï, УкраМ, НДР, ФРН, Кана», США та шшнх крашах в перюд з 1917 по 1994 pbc у сфер! функцюнування (в текстах) та у сфер! фкеаци (в словниках, енцнклопещях тощо). Дослщжснню пщля-

гало 18 тис. тершшв (по 6 тис. одншшь кожно! мови), що дозволяс вважати результат!! роботи обгруптоваиими.

Методолопсто роботи с принципи системного шдходу до апал1зу мовннх та сощальних явит, язи актуал1зуються в таких положениях: галузев1 субмови с пщсистеми в систем! нащонально1 лкературно!' мови; м!ж лопчною структурою системи понять та лшгелстичною структурою термпюсистеми ¡с ну с об'ективний взасмозв'язок. До методо-лопчних пршщипш роботи глдносимо також ко! пер е л ¡о -1 стор 11'! н 11Й шдхщ та визнання суспшьного характеру виникнення, розвитку 1 функцюнування мови.

Досягнеиню поставлено! мети пипорядковат так! метод;и син-хронно-д1ахронний лшпистичний опис ¡з застосуванням пор!внялыюго, ¡сторичного та сошолпитасгпчного прнйом1в анад1зу термшолепчних одиниць, метод синхронних зр!з1В, ппотетико-дедуктившш метод, ди-стрибутивно-статистичний, контекстолопчний та компонентний анал!з.

На захчет виносяться такт положения:

1. Галузев! субмови та !'х основш компонента - термшосистеми - с едшею ¡з форм вар1атив1Гост1 мовноИ макросистем!!, а Ух формування,-одним ¡з головних напрямюв розвитку сучасних нацюнадышх мов; мовна макросистема - це приклад "адаптивно!' системи", яка пристосо-вусться до умов 1 до середовища функцюнування при змнн свого складу та структури.

2. Вшськоза субмова с одшею ¡з "адаптивних мвсросистем" на-цюнально! мови, яка в залежносп вщ комункативних потреб у вшськовш сфер! видозмшюегься або припипяс свое функцюнування при вщсугност! таких потреб. Середовищем и функцюнування е в!йськова справа з ус¡ао сукупшетю об'аспв, як! и складають. Змша властавостей цих об'скт1в спричиняе змнги у вшськовш субмов! ¡, перш за все, в и головному компонент! - термпюшстем1 - як найбшьш "сощально чутливому".

3. Розвиток 4 функцюнування га луз ев 01 термшосистеми внзна-чаеться комплексом мовних та сошальшк чинншдо, при чому останш стають прюритетними, так як вони можуть забезпечити евошоцшнпн розвиток талузево! термшосистеми, бути причиною Гюго припинсння або визначати л1нгвкггичний та понятШний напрям и розвитку.

4. Запозичення як складне явище екстра- та штраллгпмстичного плану е основным засобом поповнення сучасних галузевих термшосистем (в тому чнсл1 й вшськових) бшьшосп мов. Кшъклсть за-позичених одиниць в склад нашонально!' вшськово1 термшосистеми, 1х типи та способп передавання в мов1, яка '¿х прнймас, залежать як вщ струтаурно-типолопчно'1 1 генеалопчно! характеристики мови, так 1 вщ ряду зовшшшх чинник1в (функцюнального статусу мови, яка приймае, сошально-потпгичних особливостей контактування взасмоддючпх мов, р!вня розвитку вшськово! науки тощо).

5. Прюритетне значения гсрмшолопчного планування як регу-люючого (нормативного) напрямку сучасного тершнознавства обумо-влено иовими мовними та сощальними завданнями на сучасному сгат його розвитку, а також поданьшою диференшащоо прикладно!" лш пи стихи, з одного боку, та йгтеграшао наукових знань в шлому, - з ¡ншого.

Наукова новизна пращ полягае в тому, що вона е першою спробою комплексного синхронно-дахронного дослщження мовних та сошальних аспект формування I функцюнування в1йськово1 термшосистеми в нацюнальннх мовах р^зно! соцюлшппстичноУ типо-логй. Вндляються сощальш фактори, як1 забезпечують еволющнннй розвиток в1йськово1 термшосистеми, а також фактори, яы порушують закоки спадковосп та еволюцн.

Вперше об'ектом комплексного дослшження стають вшськов! термшосистеми росшськоУ, шмецькоУ та украшсько1 мов, мов, як1 в процес! 1х ¡сторичного розвитку ткно Езаемод1Яли. Але проблема мов-

них контакта в вшськовш сфер! на приклад! ша групп мов те не достпджувалася.

Анал!зуегься взаемод1Я творчо!'особистет та сустльства в галуз! терм!нотворення та термйюграфп, мовна полпика в сфер! в!йськового стлкування, а також визначаються основш лшгрлстичш та сошалыи наслщки контактов р!зномовних сощум1В в пронес! фахово'! комушкаци.

Уточнюсться роль запозичення при творенш та функцюнуванш в!йськовнх термлюспстсм, апал!зусться Гюго трений взасмозв'язок з сошально-полпичннми умовами, в яких вщбуваеться контактування р!зномовних сощум1в. Значна увага вщдаегься метамов! теорп запозичення, яка, на думку автора, е недосконалою (вар1антною). Репрезен-тутоться робоч! дефшщи деякнх термнйв, як! активно функцюнують в систем! метамови теори запозичення 1 значения яких неоднозначно трактусться разними лшгшетами.

Вперше видшясться новий (четвертки) етап розвнтку в!йськового термшознавства, якин обумовлений сусшльно-полгтчними змшами мн-ця 80-х-початку 90-х рошв в Централънш та Схщнш €врот, визна-чаються головш напрямки його доилджень, об'екти га завдання. Вперше (в росшському хермшознавсгв!) об'остсм ¡нтра- та екстралшп$!стичного дослщження стас украшська вшськова термшолопя.

Новою с спроба визначити методологию та методики вшськово-термшолопчного планування в сучасних сощолшпистичних. умовах.

Теоретичне та практичне значения роботп. Теоретичне значения дошдження визначаегься насамперед тим, шо його результат с певним вкладом в розроблення загалыюл!нгв!стично'! теорп, теорп за-гального та вшськового термшознавства, сошолшпйстики.

На приклад! вшськово'/ термшоснстеми як одша ¡з галузевих. в систем! нащонально'! термшологп дослщжена проблема взаемовщносин мови та позамовного середовища в сфер! спешалыюго сп!лкування. Анализ сощальних чпнншлв, як( визначають розвнток нашомалыкм мо-

ви в 11 фахових функцюналышх р1зновидах, розгляд антропоцентрич-ноТ проблем» в мовиому сошум1 дозволяе наблизитися до розут.пння механизму впливу суспшьства на мову, визначити спшвщношення спонтанного та свщомого в мовному розвптку на сучасному етат.

Доипдження одшеУ ¡з фундаментальних загальномовних проблем - проблема взашодн мов - дозволило видовпи лшпистичш та сошальга насл1щ:и в сфер! фаховоГ комушкаш!. При дослщженш ша проблеми головна увага була вщдана теори запозичення та н метаыов1, а та кож розгляду значения запозичення як явища штра- та екстрал1нгв1стичного плану в процеа структурно-семантичноГ ушфкацн сучасно! термшологи.

В робот! обхрунтована необхщшсть термшолопчного планування як регулюючого (нормативного) напрямку сучасного термнюзнавства, визначеш основш теоретичш положения його методологи та методик.

Результата робота та и фактичшш матер1ал можугь бути викори-сташ з прикладною метою: при написаши навчальних поабнинв з термшознавства, вшськового перекладу, в1Ггськового крашознавства, в курсах загального та пор1вняльного мовознавства та лексикологи, в термшограф1чшй практиш.

Другий том дисертацн (додаток) - "Шмецько-украТнський та украшсько-шмеиький вшськовнй словник" репструючого типу-е також прикладом практично! реалпацп одного ¡з шоуальннх завдань в1йськово-термшолопчного планування - укладання двомовних пере-кладних словник1в. Його мозкна викорнстати як навчальний словник в в1Йськових навчальних закладах Украши.

Апробашя роботи. Основш положения досшдження обговорен! на заеданиях кафедри шозеыних мов Вшсьхово! академп ¡м. Ф.ЕДзержинського (Моааза), кафедри германських мов Вшськового утшерснтету (Москва), в 1нституп укра'шсько! мови АН Украши, а також на р1зних семшарах 1 конфсрешшх, в тому чини за останш роки: на зональних семшарах Привошького Будинху науково-техшчно! про-

паганди (Пенза, 1990, 1991), на Термшолопчних читаннях "Проблем» мов для спещальннх цшей, пауков о 1 ! професшно! комушкацп" (Кшв, 1991), на 1-й, 2-й та 3-й КПжнароднпх наукових конференшях "Проблеми украшсько'1 науково-техшчно! термнюдоги" (Льв1в, 1992, 1993, 1994), на Мскнародш'й коиферешш "Питания - прикладно! лшпистики" (Житомир, 1994), на Всеукрашсылй науковш коиферешш "Украшська термшолопя 1 сучасшсть" (Кит, 1996), на М1жнароднш науковш конференцп "Термиюлопчт читання РоссТерма.З" (Москва, 1996).

Р1зш аспекти дослщжувано! проблеми вщображсш в 28 публнсашях загальшш обсягом понад 17 друкованих аркугшв.

Сгрутггура робота. До дисертаци входять вступ, чотири роздши, висновки, список ттератури та джеред матер1алу достижения, додаток (у вигляш окремого тому). Список лптратури натчуе 567 джерел, за-гальний обсяг роботи 412 сторшок, у тому чикл 355 сторпюк основного тексту.

ЗМ1СТ РОБОТИ

У встут висрлтлсно нанзагалыиии проблеми вшськового термиюзнавства на р1зних етапах його розвитку, обгрл'нговлно виб1р теми, показано актуальшсть 1 новизну дисертацшно! роботи, визначено об'асг та предмет доавдження, сформульовано його мету, завдання, а також основш положения, яы внносяться на захист, розкрито парсове, теоретичне та практичне значения роботи, окреслено материал, методо-лопю та методи дослоткення.

У першому роздЫ Г'-Щщтостичш та сощалт.ш умови формування та функшонування фахових субмов") анал1зуються загальш питания мовного розвитку, визначаються осповш напрямки еволюцп сучасних мов та мкце професшннх субмов як одта ¡з форм вар1ативност1 мов-но1 макросистем!! в цьому пронес! впдшяються основа сошалыи чип-

ники, яа визначають розвиток галузевоУ термшосистеми, простежу сгься характер взаемодн творчо! особистосп та суспшьства в сфер1 термшотворення та термшографи в р1зних сошолшплстичних умовах.

Аналп загапышх питань мовно'1 еволюци дозволив визнач1пи основш нггра- та ексгралшгв1стичн1 напрямки розвитку сучасних мов:

1. Внутршньострумурний розвиток Л1тера1урних мов на лексико-семантичному, сшггаксичиому та стшнстичному р1внях (на вшнну вщ морфолопчних I фонетичних змш, яю були характерними, як прав 1010, для раншх етагпв розвитку нацюнальних мов).

2. Виникнення й швидкий розвиток фахових субмов як одного ¡з функцюнальннх ¡лзновихвв сучасних нацюнальних мов; збшьшення кшькосп галузевих термшосистем; иена взаемошя субмов науки 1 техIцки з шшими функцюнальними стилями Л1тературних мов.

3. Збшьшення кшькосп контакта мик нос1ями р1зних мов, взашозбагачення мов та культур, поява понятшних та лпсгшстичних ушверсал1й, обумовлених попкою розвитку сучасного свггу в уЫх сферах суспиьного 5К1ПТЯ.

4. Зб1льшення к1тькост1 вах тишв запозичень, в тому чиаи 1 в шшомовшй матер1альшй формЬ що веде до засм1чення мови-рецептора, втрати П нашонально! самобугносп, глибокнх лцлвкгшчних змш на рпних р1внях, втрати внутр1шнього 1 зовшшнъого престшку нацюнально'1 мови, понижения кулыури мовлення и носпв.

5. Змши ста1усу мов «¡жнародного та мккиащонального спшкування: поснлення ш'меиькоУ мови в Сврош (перш за все, в Схщтн), деяке послабления познцш англшсько) мови в цьому реп0111, звуження сфери функшоиування роси1сько1 мови.

6. Поява нових иащанальник мов в сфер1 мЬкнародного спшкування (мов краш Ази, Африки, колишшх республш Радянського Союзу). Зростання мовноУ свщомосл та нацюнальне вщродження ма-лих нарожв, придания статусу офщшних мовам нечислешшх етношв. Тенденция до збереження самобушосгп в мов! та культурк

7. Швидке поширення тптературних мов з допомогою 3acooiB ма-coboï шфориаци, обмеження га зникнення д1алектов, конвергеншя нацюнально-державннх BapiaonoB полшашоналышх мов.

1нтра-та екстралшгв1стичш умови формування i функшонування сучасних галузевих тсрмшосистем як головних компонентов фахових субмов В!лдзеркалюють загалып тенденци мовного розвитку i ochobhï напрямки евошони сучасних мов.

Стан мови науки, техшки, виробництва, ¡нших галузей про-фесшно'1 д1'яльност! людей вщображае piBeifb культури i цившзацп народу, його icTopiio, а головне - стан його niTepaiypnoï мови. Нашоналыт мова в ycix ïï р1зновидах с Tiao компонентою суспшьного життя, в якш вщображеш практично Bci його сторонн.

Зараз мова вивчаеться з урахуванням ecîx acneicriB культури. Наукове описування системи мов неможлиЕе без залучення icTopiï народу, його Marepianbiioï та духовно! культури. Без цих acneicriB не-можливо пояснити i BapiaTHBHicTb нашонально'1 мови га ïï функщоналышх рпневщш. Тому синхронно-шахронний метод дослщження сучасних мов стас одним ¡з головних.

Синхронно-дгахрошшй пихщ при дослщженш проблеми форму-вання i функшонування вшськово'1 термшосистеми дозволяс розглянути i питания взаемовщносин нащонально'1 мови i нашонально'1 культури (субмовн i субкулыури), тому що по вщношенню один до одного вони с факторами взаемного ¡снування та розвитку. Будь-яка пщсистема шщюнально! мови синхронно ienye тшьки в тому в irai, який був пщ-готований Bciao попередньою icTopiao ïï розвитку.

Фахов! субмовн бшьннсть сучасних лшгвюта розглядае як функцюналыши р13Новид лпературних мов. Досл1'дження pi3HO>.mnminx штра- та екстралонпмстичних аспектов рпних професШних субмов пока-зуготь, що вонн формуються у pyeni загальних тенденпш розвитку та функшонування нацюнально'1 мови при наявносп певно'1 спеш'фйси: об-межентегь (Bii6ipKOBicTb) синтаксичних, слово- та фразотворчих за-

собш, особтшсть архиектонши вах жанр1в спешальних текстов, широ-ке викорисгання невербальних засоб1в номшацн тощо.

Професшш субмови е метастабшып систем», яю розвиваються 1 як1 схильш до мшро- та макроеволюшйних змш. Найбшьш рухомим компонентом субмов с 1х термшосистеми, як1 найшвидше реагують на зовшшш (сошальш) зкнни.

Визнання гетерогенносгп та вар1ативносп мови як об'сктивного наслциу мовио'1 еволюци неможливе без введения в сферу дослщжень зовшипнх (перш за все, сошалышх) чинншав розвитку мов, тому що вони в сучасних умовах визначаютъ головш напрямки 1х розвитку 1 особливосп функцюнування.

Сощалый чинники, яо визначаютъ розвиток нацюнальноТ мови в цшому, складають и "мовну ситуацло", яка уншальна для кожно! мови, тому що вона обумовлена не тшьки загальносощальними (ушверсальними) макрофакторами, а й ишрофакторами, тобто сощальною ситуащао, характерною для дано! мовноУ (комушкатнвно!) спшьпостк

В межах "мовноТ сшуацй" можна видтити "термшолопчну ситуаций" як н функцюнальний р1зновид, який об'еднуе комплекс поза-моених чинниив, що визначають розвиток нацюнально! термшосистсми в цшому. "Термшолопчиа ситуащя" складаегъся в такому випадку з "галузевих термшололчних ситуацш", бо дослщження р1зномаштннх галузевих термшоснстем на приклаш р!зних мов показали, що на IX формування 1 функцюнування впливають сощальш фак-тори, якт е характерними тшьки для даноТ га луз ев 01 термшосистеми.

Основннми ун1версальними сошальними чинникамн, як! складають "термшолопчну ситуацию" национально! мови, е:

р1вень розвитку наукн та технжи в мовному сошуш, сошально-полгшчш умови в мовному сошут.«, державна мовна (термшолопчна) поллика в сошумц функцюнальний статус нацюнально! (державно!) мови в сощумь

м1жнародшш статус нашонально!' мови.

"Термпюдопчну снтуашю" як сукупнать фактор ¡в сусптьного житгя або системно оргатзованих сошальних ni и та íx структуру створюють люди: вчеш-термшознавш як об'сктн дн та !'х наукове сере-довище, суб'скти "термшолопчно!' cirryarjii'" - предсгавники держ-авннх структур з i'x засобами ди, шлями i завданнями, полпищи д!яч!, журналам, npauiBHHKH засоб1в масово! комушкацм, викладач! та inuii ocoGhctoctí. Розгляд антропоцентрично!' проблем« в сфер! термшотворення га терм'чюграфи иозполяс просл'шкувати за ре-ал!защсю сошальних фактор1в та i'x коикретшш проявом в p¡3Hiix сошолишзотичних умовах, що е важлнвим для термшопспчиого пла-нуванпя.

Комплексний розгляд р^зних аспекта антропоцентрично'! пробле-ми в сфер! спещально'Т комун!каци, а також взаемоди творчо!" особис-toctí (в нашому випадку- лшписта, терм!нолога) i сустльства дозволяе також наблизнтися до розумшня механ!зму шпиву соц!ального на мо-ву, впзначиш стввщношення спонтанного та свщомого в мсвному розвитку, а також форма вщображення сошально!' íiíhchoctí як в за-гальнол!тературн!й mobí, так i Ti профес!йних субмовах.

У другому posroni ("Особливост! формування i функщ'онування гадузево'! (шнськовоУ) терм1носнстеми в мовах pÍ3Ho'i сощолшгв!стично1 типологп") розшядаються ochobhí mobhí i позамовш аспекта процесу розбудови та функщонування Biñcbi<0B0'i термиюсистеми в росшсыой, шмецыай та утсраТнськш мовах. На приклад! uieí групп мов дослщгкусгъся реал!зашя ушверсалышх 4iihhhkíb "термшолопчно!' си-туацй'" та ушкалышх '^¡йськово-термшолопчно!'" при формуванш BiricbKOBoi термиюсистеми в мовах pisno'i сошолшпмстнчно! типологп.

CimxpoHHO-fliaxpoHHHil анал!з лшпмстичних та сощалышх умов формування та функшонування BiñcbKOBOÍ термшосистемн в досльтглсу-ваних мовах показав, що в!йськова термшолопя як п!дсистема в склада нацюиадыю!" термшосистеми розбудовуеться внаслщок взаемоди гетеро-

генних екстралшгшстичш1х, перш за все, сощально-полгшчних, чин-HiKia та загальних тенденцш розвнпсу нацюналъноТ мовп.

При цьому значения conianbHiix фактор!в, як1 ми об'сднуемо в три види "сшуащй", pisne на окремих етапах формування та функцюнування вшськовоТ термшосистеми. Якщо на першому (стихШному) еташ формування вшськово'1 термшосистеми npiopjrreTHc значения мала "мовна ситуашя", яка визначала розвиток вшськово! термшологп як складов©! частинн загальнонашонально! лексики та фразеологн, то на подальших етапах зростае значения "термшолопчно!" та вшськово-термшолопчно1 ситуащй".

Зовшшш чинншси як сошалъш факти або системно оргдшзоваш сошалын ди, як! належать до останшх двох видав "ситуашй", можуть забезпечиш свотощйний розвиток в1йськовоТ термшосистеми, поруши-ти його або зупиннти повшстю не тшькн внаслщок заборонно! Д1 на об'екг, тобто термшолога i на середовище його до, а й шляхом втру-чання суб'екту да (opraniB державно! чи полпнчно! системи) у Biiyipimni закони розвитку нацюнальноГ ыови (чи и окремих субмов) з метою корекцп и розвшку для певних полгшчних та ¡деолопчних потреб.

Дослщсення нроблеми формування вшськово! термшосистеми в мовах pi3Hoi сонюлшпйстично! типолога: в пол!функцюналынй MOBi, яка мае статус державно!' або е мовою м1жнащонального спшкування (на приклад1 pocificbKoi), в полшацюналыш! mobi, Bapiairrn яко! мають статус державних пол1функщональних мов (на пршслад! шмецько'О, i в MOBi нового зарубился, тобто в MOBi, яка довгий час розвивалася в уловах фактнчно! бездержавносп з обмеженими функцьтми (на приклад! укра'шсько'Г), показало, шо и розвиток в сучасних умовах визна-чають, перш за все, чинники нацюнально! "вшськово-термшолопчно\' ситуаци".

Росшсьха мова (державна мова РосшськоУ ¡мперн, мова миатц!онального спикування в СРСР i державна мова PociücbKo'i Фе-

дерацн) на протяз1 ваа ¡сторп свого розвитку мала ■ 1 мае найвищий статус серед мов багатонашонально!' держави, в тому чиот 1 в вшськовш сфер1, де вона була 1 залншасться единим засобом епшкування. На росшську вШськову субмову не впливали 1 не впли-вають мови та етнокультури ¡нших народщ Роен (Радчнського Союзу, РосикысоУ ФедерашТ), так як воин булн I е вилученнми ¡з сфери вшськовоУ комуткацн.

Формування 1 функщонування росшськоУ вшськовоТ субмови вщбувалося у загально.му русл! розвнтку росшсько! литературно"! мовп пщ вплнвом захщноевропейськнх мов 1 захщноевропейсысоТ (в тому чишл 1 жмгцькоТ) в1йськсво1 справи, що вщображувало розвнток вшськово'1 думкн в Росл.

Окрем1 пщсистеми сучасно'1 росшсько! вшсысово! термшосистеми складалися в ргзш перюди росшсько'1 вшськово'1 ¡сгори. Анализ лш-гв1стичних, вшсысових та ¡сторичних джерел, 31ставлення мовннх факта росшськс! вшськово'1 субмови та факта росшсько! в1йськово! ¡стори дозволяготь п дослщникам пиддлити чотири основш етапи формування в!йськово1 термшологи: 1) 11-е ст.-перша половина 17-го ст.; 2) друга половина 17-го ст. - перша половина 18-го ст.; 3) друга половина 18-го ст.-19-е ст.; 4) 20-е ст.

На ггротяз! першого етапу вшськова лексика гармошчно ¡снувала в загальшй систем! рошйсько! мови. Мгж вшськсвою 1 побутовою лексикою цього перюду не було 'лтко! ме>и, тобто ще не ¡снувала яскра-во виражена замкнупсть професшно'1 комушкаци. Основним 1 найбшьш продуктивннм джерелом формування росшсысо'! вшеъковоТ лексики цього етапу була загальнослов'янська лексика (щит, шлем, стяг, вал, война, плен, враг, полк та ¡н.). В першш половши 17-го стор1ччя в систем! роайсько! в1йськово1 термшологи з'являються перни запозичення з европейських мов, частина яких належить 1 до сучасно! гаЛськовсп термшосисгеми (солдат, офицер, генерал, генерел-майор та ¡н.).

Для другого етапу характерним е подальше збшьшення запози-чень BificbKOBoi термшологн з свропейських мов (перш за все, з шмецькоТ га через nei - з французськок адъютант, фельдмаршал, штурм, лагерь, пароль, армия, бригада, артиллерия, кавалерия, марш та багато in.). Це мовне явище було обумовлеие такими зовшшшми чинниками як реформа Петра I в галуз! державного буд1вництва, BificbKOBifi cnpaBi, економщ1 та Гюго европейська оркнтацья в цих питаниях. Як показують дослщження, саме в цей период почали склада-тися окрекн пщсистеми pocificbKoi" вШськово! тсрмшосистемн, елементи яко'1 ycnimno функцюнують i сьогодш. Наприклад, система вшськових ранг "Табели о рангах" Петра I, яка була прийнята в 1722 рощ, стала основою строго класнфисованоК системи BiucbKOBtix ранг pocificbKoi арми.

Tperifi етап розвитку вшськово'У термшологн визначав науково-техшчний прогрес в галуз1 машинобудування, металургй, транспорту та зв'язку, який обумовив ¡нтенсивний розвиток вшськово-техшчноГ терм1нолоп1 та термшологн вшськового мистецтва.

Для четвертого етапу розвитку росШсько! BificbKOBOi термшологн характерними с длм тенденцй. 3 одного боку, це подальший еволюшй-ний розвиток вшськово-техшчно1 термшологн в умовах загального наукоЕО-техшчного прогресу 20-го столптя, а з imiioro - pi3xi змши в масив! термшологн вшськового мистецтва, вшськобо-полш1чнш та ш-ших "сощально чутливих" пщсистем, що було зумовлено гаибокнми змшами "вшсысово-термшолопчно! снтуаци". До глобальних чинникш, яю визначили принципов! напрямки розвитку в1Йськово1 термшологй, вщносимо Велику Жовгаеву соц1ал1стичну революцдо (1917 р.) та розпад Радянського Союзу i змшу суспихьно-полпгично1 opiemawi в Pocii (1991 р.).

Шсля Жовтнево! революци, наприклад, була лшвщована вся система ранг царсько! арми, внаслщок чого зннк великий мает термйнв для нокпнуЕання ранг рядоЕшив, унтер-офщер1в, офщер1в та генералов.

Лише в 1935 рощ в Радянському Сокш з'явилися персоналы» вшськсхп ранги для р1зних категорш вшськовиюв. Цей масив склали термши р1'зного етнмолопчного га ¡сторичного походження: свропеУзми, росшсыи архаУзми та радянсда новотвори (лейтенант, капитан, майор, подполковник, полковник, краснофлотец, комбриг, командарм первого ранга, батальонный комиссар, бригвоенюрист, дивинтендант та ш.). Подальип змши в термшолопчшй пщсистем1 вшськових ранг в ра-дянський перюд були обумовлещ введениям генеральських ранг та ушфшащоо ранг вах категорш вшськовшов на початку сорокових роюв, що пргоело до зникнення бшьшосп новотвор1в трпдцятих рогав.

До розпуску Варшавського Договору росшська радянська тер-мшолопя мала високий сощалышй статус в цьому вшськово-полтшному союз1 1 штенсивно запозичувалася (як правило, в виги структурно-семантичних кальок та аналопзм1в) разом з поняггями ра-вянськоУ вшськовоУ науки в мови кошшнпх краУн "сошалютнчного табору". Це привело до певноУ структурно-сематичноУ ушфпсацн глйськовоУ термшолопУ в межах цього союзу 1 виншснення "сощал1стичного В1Йськоеого сощалекту".

Розпад Радянського Союзу, вщмова вщ сощалютичноУ ор1ентащ'] та розпуск КПРС обумовили нов1 принципов! змши росшськоУ вшськовоУ термшолопУ. 3 одного боку, це перехщ в категорпо ¡сто-ризм1в вшськово-полт!чноУ га шших "сошально чутливих" пщсистем, а з шшого - поснлення тенденцй структурно-семантачноУ ¡нтернащо-нал1зашУ вшськовоУ термшолопУ, так як в 'м систему почали включати термши, ям ран1ше належали до "катталктичного в1йськового сощалекту" НАТО га США (жизненно важные интересы РФ, операция по поддержанию мира, служба по контракту, социальная защищенность военнослужащих, силы общего назначения, мобильные силы, силы быстрого реагирования та ш.).

Шмецька нова с полшацюнальною мовою з р1зними функцюналышми характеристиками в кожному ¡з шмецькомовних

сошумш: ФРН, Австри, Швейцари, Люксембурз!, Лктенштейш (до 1990 року-в НДР та Захщному Берлш).

Високорозвннсш вшськов! термлюсистеми мають нацюнально-державш вар1анти шмецько!' моей в Ншеччиш (ФРН), Австрй та Швейцар«, ша стали об'ектом достижения. Об'скгом дослщжсння с гакож вшськова тсрмшосисгема НДР, яка ¡снувала до 1990 року. I? залученця допомагае гаибше зрозуьпти взашоддо ¡игра- та екстралпгппстичних аспектш в процес! формування 1 функцюнування вшськово! пщсистеми полшацюнально'! мови та висвгошти ряд шггань проблем» мовннх контактш в сфер1 професишо'! комушкацп.

В ус¡X трьох (до 1990 року - в чотирьох) основних шмецькомовних сошумах шмецька мова як державна (офщнна) мае всю повцоту функцш (кр1м репональних обмежень в ШвейцарГ!), с за-собом комунисаци в збройних силах. Для кожно! комуншативно! шмецькомоБно! спшьносп хараюгерш своТ "мовн! та вшськоео-термшодопчш ситуаци", яю визначають особдивослт розвитку в1йськово1 субмови (вшськово!' терышосистеми) в кожному сошумь

В цшому, для сучасно'1 ымецькотнськовоТ макротермшосистсмн характерна наявшеть рис, яш е загальними для вс!х мжросисгем, з одного боку, та наявшеть спешф1Чного в !х розвитку-з ¡ншого.

До загальних рис нацюнально-державних вшськових кпкро-термшоспстем шмецькомешно! спшьносп, як показало дослщження, вщноснмо:

1) наявшеть епшьного мас!шу вшськових термшш в кожшй на-цюналыпн г.пкротермшосистем!;

2) однаков» способ» творения В1Йськових термшосистем: на основ1 власних ншецькомовннх ресурсов, семантпчних змш значения лексич-них та фразеолопчних одиниць, запозичення з шших мов;

3) наявшеть однаковнх структурннх моделей гнйськових термине: слова (р1зних тип ¡в), словосполучення, скорочения;

4) еднне морфолопчне оформления термшолопчних одиниць.

В ycix нацюнальних шмецькомовннх вшськових термшосистемах термшами с ¡мешшки, д1сслова, прикметники, д1еприкметники I та II pi3Hoï структури.

До специф1чннх рис розвитку шмецькомовннх вшськових термшосистем окремих KOMyniKaTimiinx стлыюстей вщносимо:

1) семантичну диференшацпо одше'У i Tiri ж термшолопчио'У единиц! в pisiinx нащоналышх термшосистемах;

2) наявшеть в вшськових термшосистемах вщмшних (нашонально-маркованих) одиниць для номшаци одного й того ж понятая, як! не можна вщнести ni до мовних дублета, ni до cnnoimiiB;

3) еплив на розвиток нацюнальних вшськових термшосистем з боку р!зних шоземних мов та р1зних в!йськових субкультур.

Так, вшськова гермшололя НДР формувалася пщ впливом росшсько'У мови та радянсько'У вшськово'У науки. Аиглшська мова, а через членство в НАТО - ! американська вшськова наука в значнш Mipi визначили розвиток вшськово'У термшоснстеми в ФРН.

Французська мова i, вщповщно, французська вшськова справа вплинули на формування загальношмецького масиву вшськовоУ термшологн (Аппее, Artillerie, Bataillon, Batterie, Bombe, Brigade, Defensive, Front, Qranate, Division, Korps, Strategie, Taktik та багато ¡и.), а також стали причиною появи нацюналыю-специф1чного компоненту у вшськовш термшосистем! Швейцара (Füsilier, Genietruppe, Reduitbrigade, Reglement, Fourier та ¡н.).

KpiM нацюнально-державно'У диференшацГУ шмецько'У BiftcbKOBoï термшологи до 1990 року, тобто в перюд ¡снування НДР, ¡снувала i ïï суспшьно-полгеична диферетцашя, яка була характерна, перш за все, для вшськових термшосистем НДР та ФРН. В и ochobî знаходилася pi3na вшськово-полшина ор1енташя них кра'Ун (належшеть до р^зних сусшльно-полпгичних систем та вшськових ôjioicîb), що визначило р1знонаправлену ущфжашю озброення та оргашзацй' збройних сил цих краУ'н i, вщповщно, ушфпеащю BificbKono'i термшологи в межах блоюв.

Шсля об'еднання ФРН i НДР в едину державу мехашчне об'еднання двох apiiifi, на думку захщношмецьких BificbKoEiiKiB i nonronciB, було неможливим ¡з-за pi3Hoi оргашзацп збройннх сил, р1зного озброення, а головне - ¡з-за щеслопчних i полличннх причин (р1зна система вишколу i виховання особового складу). Тому був виз-начений перехщннй пгрюд на декшька роюв для розв'язування гпггань об'еднання збройних сил.

Ця "вшськово-тершнолопчна ситуация" знайшла воображения в шмецыай вшськовш макротершноспстемп

1. Зникли писистеми вiйсьхово-полшiчнoi та iiiuioi щеолопзовано'1 термшологп колишньо! термшосистеми НДР. Пщсистеми оргашзацшно! та вшсьхово-тсхшчно! термшологп продо-вжували функшонуваш i, як показав анашз вшськових джерел пе-рехщного перюду, використовувалися для номшаци BificbKOBiix peanifi колишньо! НДР, колншнього СРСР га новнх суверенних держав - ко-ХП1ШН1Х радянських республк.

2. З'явнвся маснв вшськових неолопзм'ш перехщного перюду для номшаци вшськовнх реалш Шмеччини теля i'i об'еднання (Ostoffizier, Westoffizier, Verbindungsstab, Unterstiitzungsgruppen der Bundeswehr (West) та iH.).

Для вшськових п!дсистем Австрп i Швейнарп в останш роки характерна ix надзвичайна pyxoMicib, що пов'язано з новими держав-нпми програмаыи реоргашзацн збройннх сил, з ирийнятгам на оз-броення H0B01 (як npaaimo, шоземно!) бойово! техшкн, з розробленням новнх вшськових ДОКТрИН В зв'язку 31 зм1н0ю п0л1тичн01 сшуацн в SBponi та деякими ¡ншимн зоешшшши чннннками (напрнклад, ¡з-за складного полпично! i етшчно'{ cirryauu на Балканах та в деяких ко-лишнк республиках СРСР, ¡нтененвно! безконтролыю'1 мдрацн народав, мЫснародного терорнзму тощо).

Загальними тенденщямп розшппсу шмецы;омовно1 вшськово! мак-росистеми е, з одного боку, убування (зменшення) MitcpoBapiaTHBHocri

(на piBHi BapiaiiTiB окремих форм i cniB) i MaxpoBapiaTiiBHOCTi (на piBiii функцюнування нацюнально-державно'1 термшосистеми). L(i процесн обумовлеш, перш за все, технолопчним прогресом, який в сучасних суспшьних уловах шгенспвно впливас на розвпток вшськово'1 справп. Ушфнсащя понять сучасно'У BificbKOBoi справи, штенснвне сшвробтшцтво мЬк шмецькомовнимн державами в вйкьковш сфер1 веде також до певного лшпнстпчного внргашовапня i BificbKoBoi термшологи (як правило, з opicHTauiao на вшськову термшолопю ФРН як бшьш престижну). В швейцарськш термшосистем!, наприклад, в ocraHHi роки функщонують вшськов1 термнш (ФРН): Territorialorganisation, operative (mobile) Kampftruppen, Panzerbrigade та багато шших.

3 ¡ншого боку, як показали результат досл1Цження, нащонально-специф1чш оссбливосп вшськовнх субмов Bcix piBHefi (правопису, морфологи, синтаксису, термшотворення) збер1гяються i нав1ТЪ свщомо кульп i вутоть ся (напршслад, в вшськовш термшосистем1 Швеицари з'являються i HOBi нашоналыю-марковаш термшн: dynamische Raumverteidigung, Alarmverband. Alanneinsatz, Milizpilot та in.), хоч через певшш час Iii особливост1 можугь зайняти перифер1нне Micue в систем! лшгшстичних 3aco6iB вшськовнх субмов. Але зараз вщмшш риси мають не тшьки лпггшстачне, а й сощальне значения. Вони с символом нацюнально-державно'1 самобутносп окремих шменькомовних сошум1в в BincbKOBifi сферь

Украшська лпературна мова, Ti OKpeMi фахов1 субмови, в тому 4ncni i вшськова, мають давшо, складну, а йюд1 i трапчну ¡сторио свого розвитку, яка являе собою, за висловом О.О.Тараненка, "вузол ¡сторико-л1нттастичннх i полтосо-щеолопчннх проблем1'. Для оцшки сучасного стану украшомовно1 BificbKOBOi термшосистеми та визначен-ня перспектив it розвитку в робот! висвплтосгься той сошалышй, полггичний та науковий фон, на якому проходив и розвиток за останш сто ротав.

Анал1з "мовноУ, термшолопчноУ та вшськово-термшолопчноУ си-гуацт" формуваиня I функцюнувашш украУнськоУ вшськовоУ термшологк в мое! старописемшй, але яка внаслщок державно! мовноУ полагай в царськш Роен (заборона), в СРСР (вюопочення ¡з в1йськовоУ сфсри) практично мала статус мшоритарноУ мови, показав причини неусталення ща галузевоУ термшосистемн в сучасних умовах.

Окрем1 осередки В1ЙськовоУ укра'шомовноУ комушкацУУ (военш формування, в1йськова литература в ешграци та д!аспор1), яю виникалн на певних етапах ¡стори УкраУни 1 як!, як правило, ¡снували короткий час, не змоглн забезпечнтн еволзоцшний розвиток та формування в!йськопоУ субмови 1 п головного компоненту - термшосистемн.

1нтра- та екстралшпз1стичш результати дослщження украУнськоУ вшськовоУ термшологи свщчать про те, що для и розв!ггку протягом останнього стор1ччя (до проголошення незалеясност! УкраУни в 1991 рощ) були два перюди: 1914-1939 та 1942-1956, тобто той час, коли ¡снувал» украУномовш военш формування.

Структурно-семаотичний та етимолопчнин анал!з терминв, яю вялшаються в сучасннх украУнських вшськових текстах, показус, що ¡снують дв1 тендснцп розбудовн сучасноУ вшськовоУ украУнськоУ термшоснстеми \ вшськовоУ субмовн (як 1 нацюнальноУ термшосистеми в цшому) - "схщна" та "захщна".

Для "схщноУ" тенденцп характерна ор1енташя на вшськов! ¡нтернац1онал1змн (европеУзми) та запозичсння з росшськоУ мови, для "зах'щноУ" - оргапашя на вшськову термшолошо захщноукраУнських сошум!в, даспори та ретротермшолопю.

Поява них тенденцш обумовлена складною "мовною та шпськово-термшолопчною ситуацшми" в У крапп в попередш перюди а ¡стори 1 на сучасному сташ: наявшспо схщного та захщних украУномовних сощушв в перипй половин! 20-го стор!ччя 1 вщповщних вшськових текст ¡в та вшськово-термшограф1чних джсрел, наявшспо смйрацп та шаспори як самосппного способу ¡снування укра'шськоУ

нови, а також мовною поведшксго особового складу, перш за все, командного, сучасних Збронних Сил УкраУни. Ц1 чннники визначають методолопчшш шдхщ дослотнгав в1йськовоУ термшолопУ, автор1в слошшшв чн переклада'лв на украУнську мову, а та к о; к ксристувачш вшськовоУ термшолопУ, як! 1 сприяють розбуцов! вшськовоУ термшосистемн у русл1 тпа чн ¡ншоУ тенденнн.

'^¡пськсво-термшолопчна ситуашя" в кожному ¡з украУнських сошум1В розвдаалася дивергентно, у загальному русл! Ух "мовноУ та термшологтчноУ ситуашй".

В Схдаш Укра'пп сучасна вшськова гермшололя починае форму-ватися теля ЛютневоУ ревошоци, в лерюд створення нацюналыгоУ арми. Основнпм напрямком и розвипсу був "¡сторнчний романтизм" (термш Ю.Шевельова), тобто глдродження козацькоУ термшологн 17-го стор1ччя (ройовий, чотовий, бунчужний, сотник, куршь, куршнии, ота-ман, сердюк, хорутгжий, значковий, старшина, осавул та ¡п.).

В радянський перюд укранпззци арми основним джерелом по-повнення вшськовоУ термшолопУ були запозичення рос1йськоУ дорсво-лгошниоУ термшолопУ, а також термшолопя вшськових формувань УНР та УГЛ (шт. "Росшсько-украУнсьмш словник внЧськово'У термшолопУ" С. та О-Якубських. - Кшв: Держ. вид-во УкраУни, 1928).

В захщних сощумах розбудова вшськовоУ субмови иочинасться з кшця 19-го стор1ччя. На початку 20-го стор1ччя вся Галичина 1 Буковина були вже охоплеш ептю пожарничо-руханкових товариств ("С1«п" та "Соколи"), ям були легальшши оргашзацш.ш в1йськово-патрютичного впховання укра'УнськоУ молод. Кр1м цього, в Галичиш ¡снувалн таемш вшськов1 гуртки, дс викорнстовувалн перш! украУномовш в1Йськов1 пщручники В.Кучабського. УкраУномовними в1йськовнми формуваннями цього сощуму и ер ¡оду першоУ свпговоУ в1йни були: лепон Фчових стршьц1в в склад! австршськоУ арми та УкраУиська Галицька Архпя. 1х в1йськова субмопа формувалася, з одного боку, також на основ! козацькоУ ретротермшологи 16-17-го

стор1ччя, а з шшого - в умов ах своа репональноТ вшськово-термпюлопчноТ ситуацн, в умовах дво- та трьохмовносп, пщ впливом австрШсько'1' та польсько! культур (див. "Шмецький та украшський вшськовий словник" Мльницького-Занковича. - Ecpjiiu: В1Щ-во Бернард i Грефе, 1939).

Подальша розбудова укра\'нсько1 в1Йськово! субмови i вшськово! термшологп пов'язана з недовгнм ¡снуванням Карпатсько'1 Украшсько!' Республлси та н збройних сил - Карпатсько1 Cini (1938-1939), з ш'ям М.Гузар-Колодзшського, начальника генерального штабу. В його пра-цях формуються i активно функцюнують гидсистемп военно-доктриналыюУ та военно-стратепчно'1 термшологп (актуалып для украшсько! "вшськово-термшолопчноГ ситуаци того нерюду).

Для субмов вшськових формувань, як! виникли пщ час npyroi cBiTOBOi вшнн, — днв!зй "Галнчина" та УПА - характерш як сптьш, так i диференщйш ознаки. Сптьним е використання термшологп УСС, а також герман1зм1в, полошзм1в та русизм!В тзшшого походзкення. Р!зшш е загальномовшш субстрат BiiicbKOBiix субмов. Для дивпЯ "Галнчина" це було льв1вське койне, наддшстрянський дтлект, а також велика кшыасть шмецьких запозичень. Для УПА характерце послабления них компонента, збшьшення ктькосп запозичень з pocificbKoi мови, що було зумовлено особливостями комплектування особового складу УПА, районами "и впливу та ¡ншими чинниками. В цшому, це зумовило появу етимолозлчно-р1знорщннх масивш в^йськово! термшологп i ряд1в дублетних синошм1в, ям актив1зуються в сучасних виЧськових текстах i словниках прихильншсами xici чи inmoi тенденци розвнтку украшськоГ вшськовоУ термшологп (батальной - куршь, ушформа - одностр!й, стршець - солдат - вояк, вибух - експльоз1я, проти-танковий - протипанцерний, отаман - генерал та багато in.). Наявшсть дублетних синон1м1в (вар1ант1в) в сфер1 функшонування свщчить, як правило, про неусгаленшсть галузево'1 термшосистеми.

ЕпЬодичшсть розв1Гп:у украшськоУ вшськовоУ термшологн с причиною и недостатньогп для номшаци bcíx понять сучасноУ внЧськовоУ справи. Частииа вшськовоУ ретрогермшологн (оргашзацнЧна, BiñcbKOBi рант, види траднцшноУ зброУ та види бойовнх Д1Н, деяза команда) с азпуальною i для сучасннх збройних сил, вона складас основу сучасноУ украУнськоУ загальногмнськовоУ термиюлогп (гош. "Росшсько-украУнський словник для в1Йськовик1в" А.Бурячка, МДемського, Б-Якимовича. -Киш, Льб1в: Варта, 1995). Але в ишому, сучасна украУнська Ешськова термшосистема потрсбуе подальшоУ розбудови з урахуванням всього комплексу hobíthíx ¡нтра- та екстралшшстичннх фактор1в.

У третьому розд1~л1 ("Взасмод1я мов в npcueci фор»т;ання i функшонування нащональноУ втськовоУ термшосистсшг') дослщжуегься проблема мпкмовних контаюпв в сфер! професшноУ комунпсацй', визна-чаються Ух ochobhí лшгшстичш та сошалып наслшки для мови-рецепгора. Основна увага вцщаеться досшдженшо запозичення як основного засобу формування галузевих термигосистем в сучасних умовах, а та кож способам передзвэння запозичених сдиннць в нащональнш mobí, яка ix приймае.

МЬю.ювн! контакт представштав р1зннх етшчних ¡ мовних coniyMÍB с проявом сощальноУ взаемодй' як р1зиовиду ушверсальноУ. Вони е одним ¡з найважлившшх фазстор1в змшювання та розвитку мо-ви в сучасному cbítí. Mhcmobhí контакт мають, як правило, сощалъш та л1нгв1стнчн1 насидки для bcíx або одного сощуму.

Сошалышми наслЬками р1зномовних контакта с внникнення сшльностей особл1шого типу, бшшплзм (в тому числ!, i "профеайшш"), звуження сфери функшонування нашональноУ мовн в couiyMÍ (наприклад, випснення íí ¡з одшсУ, багатьох чи bcíx сфер фахо-Boí комутикацй"), "креол1защя" ("сур:кнкування") одша ¡з контактуючих мов, мовна поведшка носнв мови-рецептора та íhuií.

Б1ч!нгв13м (використання для спшкуваннята обмшу шформашао плох мов-рщноУ та nepúmoí) с одним Í3 головшк настигав

"колекшвного" мовного контактування. Сошадьно-полггнчш умови контактування ршюмовнш; сощушв е причиною появи \ рчзних тнтв "професшного" бшнтазму, в тому чнсл1 1 в сфер! вшськово'У ко-мункаци.

Професшний бшнпшзм в ФРН с прикладом екстенсивного (дискретного) бшшпшму, де сфера ангдШсько! мови як обов'язковоГ обмежена виконанням профгайних (службових) завдань вшськовнкамн б}тщесверу в рамках блоку НАТО. Обида мови (шмецька I аншшська) обслуговують единий мовний колектив (зброГип сипи), функцюнально доповиюють одна одну 1 створюють сошалыю-комунжативну систему.

1нШ1 соцюлшпзктичш характеристики мае бшшгазм в вшськов1п сфер! Украши. Якщо в ФРН для вшськового епшкування вгачають (як обов'язкову) I використовують шоземну мову, то в У крапп для про-фес1Йно! комушкаци вивчають I повертають рщну (державну) мову. Бшнгазм в Збройних Силах Украши е тимчасовим явищем, його на-явшеть обумовлена особливостями функшонування украшсько! мови в попереднш перюд и ¡сторн (виключенням ¡з сфери вшськового сшлкування, вщеутшетю нацюналышх кадрщ, яю володиоть рщною мовою в уах 'и функшоналышх р1зновидах, комплексом ¡игра- та екстралшпйстичних наслщыв попереднього контактування з роайською мовою, в тому числ1 й етносощальшш бЫнгазмом бшьшосп населения Укра1ни, "креошзащею" украшсько1 мови тощо).

Лшгв1стичними наслщками мовних контакта е запозичення, асимшятивш процеси чи штерференцЬ! р1зннх р1вней однга чи вах мов контактування.

Запозичення шшомовних лексичних однннць е основним тнгшетичним результатом контактування.

Тер.мшолопя, в тому чист, й вшськова, е тим лекелчним, фра-зеоматичним та фразеолопчним маенвом нацюнальних мов, якин найпешшг стнкасгься зараз з шшидш мовами 1 напяскрав1ше

вщдзеркалюе взаемодпо р1зних систем та р!вней мовн. Тому в термшолопУ, в першу черту, кнуе тенденшя до запозичення шшомовних термшолопчннх одишшь.

МЬкнародннй характер сучасноУ пауки не ильки ушфжуе стишстичш риси науково-техшчноУ лгсературн, а й веде до того, що нащ'оналын термшосистеми чи Ух окрем! галузев1 пщсистеми в багатьох нацюналышх мовах формуготься, перш за все, шляхом запозичення, воно стае одним ¡з головних засоб1в поповнення нацюнально'У термшолопУ.

Термшолопчне запозичення -це результат р1зномаштних зв'язкчв та ствпраш мвк ноаями р1зннх мов \ культур. Особливосп функцюнуляпня запознченоУ термшолопУ вщдзеркалгоють сусптьно-полппчний та науково-техшчний р1вень розвппсу сошуму (держави), його мовиу (термшолопчну) полгпгку в сфер! фаховоУ комушкашУ, внутр1шшй та мЬкнпродний статус нашональноУ моли тощо.

Юльюсний анал1з запознченоУ термшолопУ в вшськових термшосистемах, ¡сторичних та етимолопчних дзкерел запозичених термиюлопчних одишшь в росшськш, ¡лмецьюй та укра'Унсьин мовах, з1ставлення мовних та ¡сторичних факта показус, що дане явище не с характерним для век взаемоддючих (контактуючих) мов. С точки зору синхронГУ запозичус, як правило, одна мова. Так, в сучасних умов ах контактування в вшськовш сфер! ангашська мова с "термшолопчннм донором" не тшьки для шмецькоУ в1йськово'У термшосистеми, а и для росшськоУ. На розвиток украУнськоУ сучасноУ вшськовоУ термшолопУ 1 вшськовоУ субмовн все ше в значшй М!р1 впливас ропйська мова. Вилив шмецькоУ мови на творения украУнськоУ вшськовоУ термшолопУ був характерним для першоУ половини 20-го стор'шчя. Взаемодло шмецькоУ 1 украУнськоУ та шмецькоУ 1 росшськоУ мов в сучасних умо-вах молена охарактеризуватн як нейтральну.

Напрям запозичення внзначають, яг; показало достадження, сошолшгтстпчт умовп, в яг.их вщбувасгься контаюувашт. Лнатз

широкого спектру сощально-подтшшх умов, в яких вшськов! термшосистеми формуються ! функиюнують (на приклад! роайськоТ, ншецько!" та укра'шсько!) показуе, шо вони лсно пов'язаш з мовними проблемами запозичення й можуть визначати його штенсившсть, характер передавання запозичених одиниць в нащоналыин мое! та ¡нип тнгшстичш аспекти цього процесу.

Проведене доандження показало, що проблема запозичення, в тому числ! 1 у вшськов1й сфер!, все ще не с иовн!стю вивченою. Не до кшця розробленою (вар1антною) с сама метамова теор!!' запозичення. Анал!з л!нгв!стично'1 л!тератури, яка присвячена р!зним аспектам запозичення, свщчить про вщсутшсть однакового розумшня л!нгв!стамн фундаменталышх понять "мовне запозичення", "запозичений термш" та шших.

В систем! метамови теорп запозичення активно функщонують ! терм!нн "варваризм", "екзотизм", "оказюнал1зм", "¡ншомовне вкрапления", "¡ноземне (¡ншомовне) слово", як! також неоднозначно трагау-ються лшгтспами. Щ термит, на нашу думку, номйтують поняття, ям не зависни мають пряме вщношення до процесу } результата запозичення. Але' поняття, як! називають и! одиниш, с також результатом контакгування р1зннх мов ! культур, вони характеры! \ для спешальних субмов, в тому числ! ! вшськовоТ. Тому в робот! опнсуються особли-вост1 функщонування таких одиниць, наводяться 1х робоч1 дефшцп 1 внзначаються критери, як! дозволяють вщдшити щ одиниц! вщ запози-чень, а також класиф!куватп 1х за функщональннмн та "зовшшнши" ознаками.

Основну увагу в багатьох дослшжспнях останшх десятир1чь лшппсти придшяють запозиченням в ¡ншомовнш матер1альшй форм!, як! збер!гають в мов1-рецгптор1 свою немотнвован!сть, "шшомовтсть", що дозволяе !х легко видшяти, класифшувати, анал!зувати тощо.

Запозичення, яга передаюгься слово- та фразотв!ршши засобами нацюнально! мови, не вс!ма лтгисгами сприймаються як запозичення.

Але в такому випадку не можна визначити кшьюсть реально запози-ченоУ термшолопУ, а значить, не можна 1 отримати об'ективш результат дослцвкення проблем» взаемош мов 1 культур чи окремнх субмов та субкультур.

Процес запознчення термнюлогн - це складне явшде ¡нтра- та ек стра лш га 1 сти ч н ого плану. Поява запозиченого термша пов'язана з запознченням в!дповщного поняття, яке вклгочасться в галузеву систему понять й активно функцюнуе в шй. 1ншомовна термшолопчна одишгця (як I загальномовна), яка зустр1чаегься в нацюнальнш мов1, але називае реали (поняття) культури, нехарактерш для народу-нос]"я национально! мови, с, на нашу думку, "оказ!онал1змом" ("екзотизмом", "варваризмом"), а не запознченням.

Значения запозичених понять в нацюнальних мовах можуть пе-редаватися з допомогою запозиченоУ одиниш в шшомовнш ма-тертльнш форм!; шляхом сгрукгурно-семантичного та семантичного калькувания, описового перекладу; створенням аналопзхпв, частковим калькуванням, ситуаппшпм запознченням.

Для термша, в силу специфши даного мовного знаку, спектр цнх можливостеп з.меншуеться. Результати достижения вшськових термшосистем (як 1 залучення результата дослщження ¡нших галузевих термшологШ) показують, то запозичеш вшськов1 термит функцюнуюгь в нашоналынй мов; в основно?,«у в шшомовнШ ма-тер1альнш форм1, як структурно-семашичт кальки та аналопзми, в вщв описового перекладу. Запозичеш термшн ¡снують в мов1-рецсгпор1 в сво'ш власномовнш форм1, якщо взаемодють нашональш мови, язл мають однакову (поддону) систему письма, наприклад, шмецька та аштайська, рос!йська та укра'шська; в ¡ншому випадку (наприклад, при взаемодн м1ж шмецького та укра'шською чи мгж шмецысою та росшською мовами) запозичеш одиннш с транскршггамн чн транаптерантами 1 Ух на можна пг.сс розгпядатн як запознчення в шшомовнш матер1альнш форм!.

Переважання того чи шшого способу (або його вщсутшсть) виз-начаеться як шнпистичшши характеристиками взаемощючих мов (наприклад, IX структурно-тнполопчною та генеаяопчною близшстю чи вщдалешстю, системою письма), так 1 сощальними факторами ("термшолопчно! та галузево-термшолопчно! снтуацщ"), яю можуть домшувати над мовнями.

Термшолопчне запозичення (як I мовне в цшому) може бути прямим (безпосередшм) та непрямим. При прямому запозиченш термши разом з поняттями, як! вони називають, потрапляють ¡з одше!' мови В шшу ВНасЛЩОК прямнх п0л1тичних, вшсьхових, екОНОМ1ЧНИХ, наукових та шишх контактов. Непрям! запозичення з'являються в нацюнальних терьйносистемах чи 1'х шдсистсмах через трепо мову (1 навпъ мовн).

Лншомовний вплив проявлясться не тпьки на ршн: лексики, а й на синтаксичному р1вн! (на р!вш словосполучення та на р!вш речення), на р1ВН1 тексту 1 навпъ на ршн! риторичних прийом!Е (що булохарак-терним, перш за все, для суслшьно-полгшчних, в тому чиЫ ! вшськово-поягшчних, текспв). 1ноземна мова може також впливати 1 на р1вснь морфологи. Лексичн! запозичення поповшоють продуктивш типн як в сфер! парадигматики, так 1 в сфер! слово(терм!но)творення, що в цтому може сприяти кшьюсному збшьшенню окремих морфо-лолчних моделей ! привести до порутення стабьтьност! морфолопчно'! системи иови-рецептора.

1нтенеявна взашощя мов на р1зних р!внях с причиною ушфжацн багатьох мовних явищ, в тому числ! ! появи в европейських мовах велико!' к!лькост1 тершшв-анаштичних словосполучень. В основ1 цього загальномовного явища знаходиться такий позамовний чинник як по-нят!йна ушфкащя (¡нтернацюнал!защя) европейських мов.

Проблема ¡нтра- та екстралшгв!стично1 взаемодп мов, умов та причин и негативного та позитивного впливу на систему мови-рецептора, допустимо'! меаа викорнсгання структурно-семантнчного

калькування лексичних та фразеололчних одннинь як в загаль-нолУтературнш мов!, так 1 в и галузевих субмовах с нздзвнчайно актуального. ТУ розв'язання дозволяе оптимально посднувати наыюнальне та штернашональне в термшотаореши, зберУгатн нашоналъну самобупнсть та престиж мотш-рецептора, культуру моли в сфер| спешат,но! ко-мушкашУ.

У четвертому розлто ("Планування галузевоУ (вн'кькопоУ) термнюсистеми") внзначаються основш напрямхи, об'асти 1 завдання дослщжень нового етапу розшшсу вшсысового термшознавства, видшясгься лшгвютичиа та понятшна (спешальна) проблематика тйськово-термшолопчних дослтокень, розкрнваються поняття "термшслопчне планування" та "методололя 1 методика" галузевого термпюлопчного иланування, детал!.но описуються його оспсвш мето-дололчш поход!! та .методики, янал1зуеться стаи метамови вшсысового та за га лы юго термшознавства. ТУ недосконгшсть або вар1аитшсть (неоднозначне розумшня ! вгкиваннл рЬиими авторами таких фуида-менталышх одиниць метамови як "терммюзнавство", "функшональний стиль", "субмова", "наухово-техшчна термшолопя" та шших) е, на-приклдд, причиною появи пегараздУз метамови украУнського вшеькового термшознавства типу "вшськово-спортивний стиль", "субмова укра'шськоУ вшськовоУ термшологи", що не спрняс вироблен-шо його методолопчних положень та Ух практичней реалзащУ в справ1 розбудови укра'шськоУ вшськовоУ термшоснстеми та вшськовоУ субмови в шлому, в термшографУчшн робот!

Термшолопчне планування в ус1х Гюго функщоналышх (галузевих) рЬновидах с складовою частиното мовиого планування, прагматичного (нормативного) напрямку сучасного мовознавства, яке повинно забезпсчнти ощнку, замшу, пошук, покрзщання та обгрунту-вання вибору оптималышх мовннх форм при виршоуваши тих чи ¡НШИХ Л1Н!В!СТПЧ!!ИХ ПрОбЛСМ В СУСШЛЬСГВК

Терммолопчне планування реал!зуе концептуальн! положения мовного планування в сфер! профеайно! комушкаци й являс собою сукуптпсть методопопчннх (теоретичних) приннишв та методик як су-купносп техшчних прийомщ та оргашзацШних заходов з боку держа-ви, наукових установ та творчих особистостей, ям забезпечують цшеспрямоване вир1шування мовних проблем в гапуз! фахово! ко-мунгкацн.

Так як термшолопя в сучасних умовах е одшсю ¡з найбшьш ру-хомнх пщсистем в склаш Л1тературно! мови 1 р!зномаштш термшолопчш проблеми виннхають не тшьки в нашональних мовах з функшональними обмеженнями, тобто в мовах з неусталеннимн нацюнальнимп термшосистемами або '¿х окремими пщсистемами, айв високорозвиненнх пол^функшональних мовах в зв'язку з поспйною змшою "мовно! та термшолопчно! ситуаций", то терм1нолопчне планування стае прагматичним (нормативним) напрямком нашонального термшознаветва будь-якого мовного сотуму.

Методолопою термшолопчного планування е сукупшсть найбшьш ¡стохннх елсменив теорИ гермшознавства I сошолшгвкглки, ям визначають пщхщ до материалу досльтження, його збиранню й си-стематизацп, рашоналпаци й опрацкшаншо, а також основш напрямки социально! д1яльност! мовно! сшльногп при вир^шуванш р1зноманп:ннх термшолопчних проблем (формуванш национально! термшосистеми чи й окремнх галузевих пщсистем, дослшжешп ретротермшологн, штенсифжаци термшографшно! роботи, покращашп культури мовлення в сфер! фахово! комушкаци та ¡нших).

При розбудов1 галузево! термшосистеми основними методо-лопчнимн пшходамн терм 1 нологтчного планування, на нашу думку, е так! положения:

1) галузеве термшолопчне планування - складова частина мовного планування сощуму, один 13 прюритетних напрямкщ ного мовно! полгеики б сучасних умовах;

2) поштйна хласифжашя галузевоУ термшосистемн, яка в(ддзеркалгое структуру тте!' чи шшо! га луз 1 науки або сфсри спешальноУ д1ялыюст1 - основа теришограф1чноУ праш 1 в1ропдносл результатов лшпмстачного опнсу;

3) внзнання сшльноУ природ» лтратурноУ моли \ и галузепих суомов, а га кож необхщносп комплексного анализу синхронного стану лпературноУ мови з погляду и термшотворчих потенций 1 розроблення лнптастичноУ (термшолопчноУ) системносп;

4) сучасна галузева термнюснстсма - складова частина (пщсисгема) нашональноУ термшосистемн; вона мае сгальш з шшнми галузевими термиюсистсмами шляхи формування та щентичш структуры 1 модсЛ1 термшш (при наявносп певноУ "галузевог' спешалпаци термшотворчих засоб1в);

5) понятшна та структурна ушфшашя сучзсних галузевих термшоснстем (в тому числ! 1 окремих пщсистем вшськовоУ термшологй) - основа для вшсористання в процеЫ термшолопчного планування багатомовних галузевих тезауруеш, що набагато приско-рюе даний пронес (особливо в випадку Бщсутносп фахових тeкcтiв нацюнальною мовою);

6) головне термшолопчне (термшограф1чне) джерело - сфера функцюнування галузевоУ термшологп (найновнш фахов! текста вс!Х жанр1в вщповУдноУ гзлуз1).

До основних напрямюв тершнолопчного планування пщноснмо:

1) видтення мовноУ та специально? проблематики галузевих термшолопчних дослцскень та розв'язання на шй основ! ряду ор-гашзацшннх завдань;

2) визначення структурн галузевоУ гермшосистеми та взаемозв'язку мвк и окремнми пщсистемамн (функшонадьними та тема-тичними);

3) поняпйний га лшгв!стичний анал!з галузевоУ рстротермшологи (якшо вона е) й прийняття на основ! Гюго результата рнлення про можлив!сть п використання в сучасних умовах;

4) визначения основного способу (способ1в) передавапня в нащоналынй мов1 запозиченоУ термшологи (при зберекенш а ¡ншомовноУ матер ¡алы юГ форма, шляхом транслггерування та тран-скрибування, структур н о - с е м анти ч н ого чн семантичного калькування, описового перекладу тощо) на основ! концептуальних п!дход!в до да-ноУ проблеми нац!онального мовознавства;

5) розроблення (усталення) метамови термшолопчного плануван-

ня.

Пщ методикою терм'шолопчного планування ми розулпсмо су-купн!сть оргашзацшних заход!в та техшчних прппо.мт для практично! реал1зацн основних методолопчних п!дход!в до дослщжуваноУ проблеми (створення оргашв керування ! координацй досл;джень та науковнх установ, залучення до роботи вщповщних фах1вц1в, вир!шення фшансових питань та питань матер!ально-техшчного забезпечення, розроблення програм ! плашв досл!д>кення в сфер! понятшно! та л!нгв!стично'! проблематики та шше).

Вщсутшсть науково обгрунтованих загалышх методолопчних шдхощв термшолопчного планування та низький ртень його оргашзацшних заходав (вщсугшсть центру планування та координацн дослшжень, нерозроблен!сть шфраструщури термшолопчних дослцркень, слабка матер1ально-техшчна база, вщсутшсть квал!фкованнх фах!вц!в-терм!нознавц!в тощо) сповшьнюютъ вир!шення термшолопчних проблем в мовному (комушкативному) соц!ум!.

Серед техшчних прийом!в (процедур) термшолопчного планування необхщно розр1знятн терм!нотворчий процес та процес розбудови галузевоУ термшосистеми (в тому чнсл! й створення тезаурус!в, стандарта, словник!в тощо).

Сучасш процедур» укладання тезауруав, стандарта та р13номанпинх словникт с практично ушверсалышми, вони детально розроблеш та описан! в багатьох штчизняних та заруПЬгашх термшознапчих та терм1нограф1"чних джерелах.

Термшотворчий пронес е уш'кальним явшцем для кожного мов-ного сошуму 1 внзначасться загалышм станом лнературноТ мови, и термшотворчими потеншями, мовною политикою в сошум1 та пшшми нггра- та екстрал1нгв1стичнимн чинннками.

Розбудова виЧськово'1 термшоснстеми як одша ¡з галузевих в склад! нац'юнальноТ термшоснстеми, як показуютъ результат!! досльт-кення, також внзначасться спшьнимн для всьх галузевих термшосистем методолопчшши положениями термшолопчнсго ллану-вання.

Аналп деф1н1цш тсрмшт "наука" та "техшка" лозволяс зробитн виснсвок, що змютом понятгя "науково-техшчна термшолопя" с су-купшсть понять век галузен спешальноУ нггелектуальноТ тя ф^зичноТ Д]'яль!1сст1 тодей, а не тшьки прпродннчнх чи техшчних наук та ви-робничо1 шяльност!. Такнй висновок е пщставою для включения вшськово! термшолсгн до складу науково-техшчно'1 термшологи. При такому тдхого термш "науково-техшчна термшолопя нашональнс\" мови" с синоншом герм ¡ну "нацюнальна термшосистема", так як вш об'еднус тер м1 но лспчш тдснстеми вах спешальних сфер Д!яльносп людей-ви ремесел до фундаментальннх наук.

Про сгплып рпси вшськовоТ термшосистемн та ¡нших галузевих термшосистем свщчать шляхи и формування \ структура вшськових терм'пйв.

Шляхи формування вшськовнх термшосистем практично однаков! в свропейських мовах: це семантичш змши значения лексичних та фразеолопчннх одиниць нашональноУ мови (як автохтонннх, так 1 за-позпчсних, ж загалыювжлваннх, так \ термпнв), створення терг.пшв за

слово- та фразотворчиин моделями вщповщноУ национально! нови та шляхом запозичення ¡з шших мов.

Кожей ¡3 даних способт с складним багато»,прним явищем i TicHO взаемоде з шшими способами. Наприклад, семантичних змш зазнають не тшьки загальномовш одиниш, а н термши, а також bcî вида запозичених термшолопчних однниць; запозичеш термши асимшюються в mobî, яка ïx приймае, i отримують ïï морфолопчш форманти. Якщо запозичення передаегъся засобами нашоналъно'! мови (струзлурно-семантичним калькуванням, описовим перекладом тощо), то воно також оформлясгься за слово- чи фразотворчими моделями нацюнально"! мови.

Вшськов! термшосистемн, як iiiuii галузев! термшосистемн, пипорядковаш основним законом^ностям функцюнування лексики та фразсологн нацюнальних мов i входягь до складу нацюнально!' термшосистемн, яка, в свою черту, е одшоо ¡з пщсистем в макросистем! нацшналы101 литературно'! мови.

При паяв пост! специфжи термшотворчих засоб!в, яы обумовлеш сгру7аурно-гпполопчшши i генеалолчними характеристиками окремих нацюнальних мов, вшськов! терм!ни мають однаков! сгруктурш модел1 в европейськнх мовах: слова (основним способом творения термннв-однослов1в е морфолопчний у його р1зновидах - афксальний, осново- i словоскладання), термшололчш словосполучення (сурядш та тдрядш; атрибутивна об'ектш та адверб!альш; розкладш та нерозкладш) та скорочення р1зних тишв як функцюнальний р1зновид термшв-складних cniB та термшолопчних сиовосполучень.

Анашз термшологи в сфер! функцюнування (в ф ахов их текстах) показус, що термшодопчш словосполучення с основною струтаурною моделшо 6i;ibuiocri галузевих термшоснстсм i, в першу чергу, тих, яю буш! утвореш в новтпй час.

Поява велико"! кшькосп термшолопчних словосполучень пов'язана з ускладненням понять багатьох галузей сучасно'! науки, виробництва

та ¡ншоГ спещальноУ дйлънопл людей, що веде до ускладнення мовних засоб!в номшаш'У mix понять.

Кшыасть термпйв-словосполучень в галузев1й термшосистем! виз-начаеться комплексом мовних та позамовннх чинниюв: р1внем розвит-ку науки в coniyMi, впсом випсвщноУ галуз1, р1внем термшознпвчих дослщжень, структурно-типолопчнимн та генетичнимп особливостямн нацюнальноУ мови та шших.

Структурно-семантичний та поняпйний аналп в1йськовоУ термшолопУ, тобто видшення "лексиса" та "логоса" В1Йськових

TepMiHiB, рОЗГГОЩ IX ЯК МОВНИХ ОДИНИЦЬ i ЯК ОДИННЦЬ В1ЙСЫСОВОГО

знания показуе певну шгернащонал1зац1го (европеУзац¡го) вшськовоУ термшолопУ. Основою цього пронесу с, перш за все, сошалыи чишш-ки: мйшародна сгпвпраця в сфср! науки та техниси, позкзавлення мглшародних контакта в вшськовш сферц швидка м1гращя глйськових понять, прагнення до ушфпсацп озбросння та боновоУ TexniKii, запози-чення вшськових понять разом з термшами, як! ix називають, що несе в нацюнальну мову ушфпкаино зг.ппу i форми. В npoueci акпгоноУ пе-ребудови сошальних структур, в тому числ1 i в^йськових, ix бшылоУ вщкритосп в HOBimifi час ця тендетда може посилюватися.

Методолпя вшськсво-термтолопчних дослщжень, ix методи та методики також свщчать про сдшстъ вшськовоУ тз шшнх галузевих термшосистем як об'етспв терхннололчних дослщжень.

У впсновках представлено результата дослщження, сконденсовано сформульоваш основш положения, яга визначають супнсть ¡нтра- та екстралшпйстпчних оссблнвостей формування та функшонування вшськових термшосистем в росшськш, шменькш та украУнсьюй мовах.

Результат синхронно-шахронного дослщження пах особливостей показують, що нащональна мова в цшому - це адаптивна макросистема, яка прнстосовуегься або видозмшгосться в залежносп в'щ потреб комушкаш в суспшьсгв1. Середовищем м розвитку i функшонування с суспшьно-полппчт вщнощення, взаемодш особистостей, ¡стор1я мовноУ

(комуншативно!) спшьносп та шип позамовш компоненти национально! культури.

Вшськова субмова с одшао ¡з адаптивних макросистем нашонально!' лгтературно1 мови, яка видозмшюсться в залежносп вщ погреб комуннсаци в В1Йськовш сфер! або припиняе свое функщонування при вщсутносп таких потреб. Середовищем функшонування вшськово! субмови е вшськова справа з ус ¡ею су-кушпспо об'екпв, як1 й скдадають. Змша властивостей цих об'екпв спричиняе змшн в вшськовш субмов1 ¡, перш за все, в и головному компоненп - термщосистсмк

У висновках також видшено теми, якч, на думку автора, потре-бують подальшого поглнбленого дослщження 1 е актуальними для новгенього етапу розвитку вшськового та загального термшознавства:

1. Понятшна та структурно-семангична ушфжашя сучасно\ галу-зево! (вшськово!) термшологп в мовах свпу (причини, умови, напрям-ки, наслщки). Значення цього процесу для нашонального гермшотворення та термшографн.

2. Збереження нашонально! самобутносп в термшотворенш при формуванш (вщродженш) нацюнальних галузевих (вшськових) термшосистем. Стшпдношення нашонального (нащоналыю-маркованого) та штернашонального при розбудов1 галузево! терлиносистеми.

3. Нащонально-спещф1чш компоненти в спйких одиницях стлкування вшськових субмов.

4. Багаторазове калькування шшомовно! термшолопчно! одшшш в процеп творения галузево! термшосистеми.

5. 1сторш термшологп як ¡стор1я свпово! науки та цившзацп. Доля термйюзнавшв, словников та окремих термшв.

6. Культура мовлення в сфер! В1йськово! комушкацн. Комплексна мовна шдготова ввищому вшськовому навчальному заклада як основа фундаментально! освш! вшськовика-офщера.

OcHQBHi положения днсертаншного достижения внспгглено п таких публкащях:

1. Место внеязмковьк факторов при переводе современной немецкой военной терминологии // Совершенствование перевода научно-техн. л-ры и документов. Тезисы докладов и сообщений. - М.: ВЦП, 1988.-С. 130-131.

2. Об особенностях перевода современной немецкой военной терминологии // Терминологическое обеспечение научно-техн. прогресса. Тезисы докладов зональной научно-практ. конференции. - Омск: ОПИ, 1988.-С. 112-113.

3. О необходимости учёта особенностей развития немецкой командно-штабной терминологии при самостоятельной работе обучаемых //Метод, основы формирования умений и навыков самост. работы над иностр. языком: Сб. докладов.-Кнез: ВТИУ, 1988.-С. 132-137.

4. Использование страноведчески маркированной военной терминологии для обеспечения идеологической направленности занятий по немецкому языку//Научная организация и совершенствование учебного процесса в академии. Вып. XXIX.-М.:ВА им. Дзержинского, 1989.-С. 142-148.

5. О некоторых особенностях функционирования немецкой военной лексики в специальных текстах // Учебно-метод. рекомендации по внеаудиторному чтению. Немецкий язык. - М.: МО СССР, 1989. -С. 3-9.

6. Учебно-методическое пособие по военному переводу. Немецкий язык. - М.: МО СССР, 1989. - 106 с. (в соавторстве с Филимоновым A.M.).

7. Учёт особенностей командно-штабной терминологии ГДР и ФРГ в процессе преподавания немецкого языка в военном ВУЗе // Тезисы докладов V научн.-метод. конф. училища. Ч. I. - Житомир: ЖВУРЭ ПВО, 1939.-С.35.

8. Изменение значений слов как один нз способов образования военной терминологии // Научная организация и совершенствование учебного процесса в академии. Вып. XXX. -М.: ВА им. Дзержинского,

1990.-С. 55-59.

9. Перевод безэквиваленгной немецкой военной терминологии // Вопросы теории и практики перевода научно-техн. литературы: Тезисы докладов к зональн. семинару. - Пенза: ППИ, 1990.-С. 62-64.

10. Вариативность специальных подъязыков в переводческой практике и обучении // Вопросы теории и практики перевода научно-техн. литературы: Тезисы докладов к зональн. семинару. - Пенза: ППИ,

1991.-С. 44-46.

11. Некоторые особенности преподавания современного немецкого языка // Научная организация и совершенствование учебного процесса в академии. Вып. XXXII. - М.: ВА им. Дзержинского, 1991.-С. 86-89.

12. О некоторых тенденциях развития немецкого военного подъязыка И Научно-метод. материалы. Вып. 3. Военная терминология. - Житомир: ЖВУРЭ ПВО, 1991.-С. 20-22.

13. О некоторых тенденциях развития немецкой военной терминологии // Терминологические чтения "Проблемы языков для специальных целей, научной и профес. коммуникации". Тезисы докладов. -Киев: КГУ, 1991.-С.119-120.

14. Словарь наиболее употребительных немецких и русских военных терминов (приложение) I/ Научно-метод. материалы. Вып. 3. Военная терминология. - Житомир: ЖВУРЭ ПВО, 1991.-С. 32-45.

15. О некоторых неязыковых аспектах перевода немецкой военной терминологии // Перевод как вид речевой деятельности. Межвуз. сб. научн. статей.-Воронеж: ВВВАИУ, 1992. - С. 133-137.

16. О принципах отбора лексического минимума при обучении иностранным языкам // Научно-метод. материалы. Вып. 5. Прикладная лингвистика.-Житомир: МО Украины, 1992.-С. 109-112.

17. "Устная речь в процессе преподавания специальных подъязыков в военном ВУЗе II Научная организация и совершенствование учебного процесса в академии. Вып. XXXIII. - М.: ВА им. Дзержинского, 1992.-С. 145-148.

18. Деяга особливогп укладання сучасного ншецько-украшського словника вшськовоУ термшологн // Науково-Техшчне Слово. - 1993. -№ 1,-С. 35-40.

19. Сучасний стан i методичш аспекта подальшоУ розбудови украУнськоУ BiiicbKOBOl термшосистеми // Проблеми украУнськоУ науково-техн. термшологн: Тези II Мшснар. наук. конф. - Лмпв, 1993. - С. 43-46.

20. УкраУнська вшськова термшолопя // Вшсько УкраУнн. - 1993. -№ 12.-С. 95-98.

21. Extralinguistic aspects of the national terminological system// Questions of applied linguistics (Abstracts). P.I. International Conference. -Zhitomir. - Ukraine, 1994. - P. 23-24.

22. Проблематика дослшжень вшськового термшознавстаа !/ Проблем» украУнськоУ науково-техн. термшологн: Тези III Mixuap. наук, конф. - Льв1в, 1994. - С. 168-169.

23. Формирование и функционирование национальной военной термнносистемы (монография). - М.: ВА им. Дзержинского, 1994.-120 с.

24. Языковая подготовка в военном ВУЗе II Научная организация и совершенствование учебного процесса в академии. Вып. XXXIX. -М.: ВА им. Дзержинского, 1994.-С.76-79.

25. Формирование национальной терминологии и взаимодействие языков // Сб. научных трудов. Вып. 421.- М.: Лингвист, ун-т, 1995. -С. 82-90.

26. Екстра- та штралнятисшчш умов» розвитку украУнськоУ BiiicbKOBOl термшологн // ВсеукраУнська наукова конференшя "УкраУнська термшолопя i сучасшсть": Тези доповщей. - КиУв: HAH УкраУни, 1996.-С. 75.

27. Про мегамову вшськового термшознавства // Проблем» украшсько'1 науково-техн. термшологп: Тези IV М1жнар. наук. конф. -Льв®, 1996 (у apyui).

28. Терминологическое планирование как функциональная разновидность языкового планирования//Терминоведение. - 1996. - ЛЬ 1-3.-С. 48-49.

Ключов1 слова: вшськове термщознавство, субмова, нацюнальна термшосистсма, галузева термшосистема, вшськова термшосистема, мЬкмовш контакта, мовна (термшолопчна) ситуащя, шжмовна взао.юяш, запозичення, термшолопчне планування, формования, функцтнування.

Михайленко Т.Д. И игра- и экстрзлингвнстические аспекты формирования и функционирования военной герминосистемы в национальных языках (на материале русского, немецкого и украинского языков).

Диссертация на соискание учёной степени доктора филологических наук по специальности 10.02.15 - общее языкознание. Институт украинского языка HAH Украины, Киев, 1996.

В работе исследуется проблема формирования и функционирования современной отраслевой терминосистемы (на примере военной) в языках различной социолингвистической типологии - русском, немецком и украинском.

С этой целью в диссертации рассматриваются языковые н социальные условия формирования и функционирования отраслевой терминосистемы в макросистеме литературного языка, определяются интра- и экстралингвистические особенности этих процессов в каждом из национальных языков, а также изучается взаимодействие языков и его проявление при формировании отраслевой термикошсгемы.

Полученные результаты позволяют разработать методологию и методики Боенно-терминологпческого планирования для языков, где военные терминосисгсмы не развивались и не были сформированы из-за воздействия гетерогенных социолингвистических факторов.

Ключевые слова: военное терминоведение, подъязык, национальная терминосистема, отраслевая терминосистема, военная терминоси-стема, языковые контакты, языковая (терминологическая) ситуация, языковое взаимодействие, заимствование, терминологическое планирование, формирование, функционирование.

T.D.Mihailcriko. Intra- and extralinguistic aspects by forming and functioning оГ the military terminological system in national languages (on the hnsis of Riissian. German and Ukrninianj,

The thesis for a Doctor's Degree in Philology. Speciality 10.02.15-General Linguistics. The Ukrainian Language Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine. - Kyiv, 1996.

The thesis investigates the problem of forming and functioning a branch (military) terminological system in the languages of different so-ciolinguistic typology - in Russian, German and Ukrainian. Linguistic and social conditions of forming a branch terminological system in the macrosystem of the literary language are considered in the thesis. Intra- and ex-tralinguistic features of these processes in each national language are determined. The interaction of these languages in these processes are investigated.

The received results allow to devise methodology and the methods of the military terminological planning for those national languages in which the military terminological sj'stems were not created and not formed by the influence of the certain extralinguistic factors.

Key words: science of military terminology, sublanguage, national terminological system, branch terminological system, military terminological

system, interlingual contacts, linguistic (terminological) situation, interaction of languages, borrowing, terminological planning, forming, functioning.

Текст диссертации на тему "Интра- и экстралингвистические аспекты формирования и функционирования военной терминосистемы в национальных языках"

МИНИСТЕРСТВО ОБОРОНЫ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ

д л !>' 'с- о .ь"! /я, л'а у

к. V* ~

СИЙ ¡1

$ • / л ;; у 'I м

тц^^^уд^д "ЯЧЭЕуЮ СТЭПбИЬ ч>Г

Наух

Л ь . ч > о 7 ^ОССНИ

ШХАЙЛЕНКО.....ТАМАРА..ЛМИТЕИЕВН А

На правах рукописи

УДК 4

ББК Ш1 Ц1, 6(2)1

ИНТРА- И ЭКСТРАЛИНГВИСТИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ФОРМИРОВАНИЯ И ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ ВОЕННОЙ ТЕРМИНОСИСТЕМЫ

В НАЦИОНАЛЬНЫХ ЯЗЫКАХ (на материале русского, немецкого и украинского языков)

Специальность: 10.02.19 - Общее языкознание, социолингвистика,

психолингвистика

Диссертация на соискание учёной степени доктора филологических наук

Москва 1996

ОГЛАВЛЕНИЕ

ВВЕДЕНИЕ................................................... 5

1. ЯЗЫКОВЫЕ И СОЦИАЛЬНЫЕ УСЛОВИЯ ФОРМИРОВАНИЯ И ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ СПЕЦИАЛЬНЫХ ПОДЪЯЗЫКОВ ........................ 23

1.1. Общие вопросы языкового развития и основные направления эволюции современных языков ..................... 23

1.2. Вариативность языка. Специальные подъязыки как одна

из форм вариативности языковой макросистемы ........... 44

1.3. Основные социальные факторы, определяющие развитие отраслевой терминосистемы ............................. 61

1.4. Социальное и индивидуальное в терминотворчестве и терминографии ......................................... 76

Выводы по первому разделу .................................. 88

2-, ОСОБЕННОСТИ ФОРМИРОВАНИЯ И ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ ОТРАСЛЕВОЙ (ВОЕННОЙ) ТЕРМИНОСИСТЕМЫ В ЯЗЫКАХ РАЗЛИЧНОЙ СОЦИОЛИНГВИСТИЧЕСКОЙ ТИПОЛОГИИ............................ 93

2.1. Отраслевая терминосистема в полифункциональном государственном языке или языке межнационального общения

(на примере русского) ................................. 94

2.2. Отраслевая терминосистема в полинациональном языке, имеющем национально-государственные варианты (на

примере немецкого) .................................... 112

2.3. Отраслевая терминосистема в государственном языке

нового зарубежья (на примере украинского) ............. 129

2.3.1. "Языковая ситуация" в Украине (исторический аспект) ...................................... 130

2.3.2. "Терминологическая ситуация" в украиноязыч-

ных социумах..................................................................141

2.3.3. Развитие "военно-терминологической ситуации" . 150

Выводы по второму разделу ....................................................................170

3. ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ ЯЗЫКОВ В ПРОЦЕССЕ ФОРМИРОВАНИЯ И ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ НАЦИОНАЛЬНОЙ ВОЕННОЙ ТЕРМИНОСИСТЕМЫ ......................174

3.1. Языковое контактирование и его основные результаты ________174

3.2. Билингвизм в сфере военного общения ......................................183

3.3. Заимствование как явление экстра- и интрапингвистичес-кого плана........................................................................................194

3.3.1. Проблема заимствования в языкознании ..................194

3.3.2. "Варваризмы", "экзотизмы", "окказионализмы", "иноязычные вкрапления", "иностранные слова"

в военном подъязыке ....................................................207

3.4. Виды заимствований в системе национальной военной терминологии ..........................................................................................223

3.4.1. Заимствования в военной терминосистеме ГДР ... 225

3.4.2. Заимствования в военной терминосистеме ФРГ ... 235 Выводы по третьему разделу ..................................................................248

4. ПЛАНИРОВАНИЕ ОТРАСЛЕВОЙ (ВОЕННОЙ) ТЕРМИНОСИСТЕМЫ ................256

4.1. Терминологическое планирование как функциональная разновидность языкового планирования ..........................................256

4.2. Языковая и понятийная проблематика терминологических исследований ....................................................................................272

4.3. Военная терминология как составная часть национальной терминосистемы ................................................................................284

4.4. Классификация военной терминологии ..............................295

4.4.1. Понятийная классификация военных терминов --------295

4.4.2. Лингвистическая классификация военных терминов ....................................................................................301

4. 5. Сфера фиксации и сфера функционирования военного терми-

на ...............................................................306

4.6. Пути формирования военных терминосистем в национальных

языках и основные структурные модели военных терминов . 320

Выводы по четвёртому разделу ..................................................339

ЗАКЛЮЧЕНИЕ..................................................................................................345

СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ ....................................................................................356

ИСТОЧНИКИ МАТЕРИАЛА ИССЛЕДОВАНИЯ ......................................................409

ВВЕДЕНИЕ

Разработка теоретических и прикладных проблем современной лингвистики осуществляется в последние десятилетия по самым различным направлениям. Для лингвистики, как и для других научных дисциплин, характерны экспансионизм, эксплантаторность, антропоцентризм и функционализм.

Однако многоликость и раздробленность современной лингвистики, по мнению Е.С.Кубряковой /Кубрякова, 1994/, является не слабостью, а её силой, доказательством зрелости науки о языке, осознанием того факта, что объект её изучения (язык) представляет собой один из самых сложных и интересных объектов человеческого познания и что адекватное отражение его свойств вряд ли под силу одной науке, если только она не найдет способов объединить в постижении своего объекта свои усилия с усилиями других наук.

Одновременно с этим в языкознании последнего времени происходит пересмотр запрета 20 века, наложенного на оценочные суждения в лингвистике /Белл, 1980/. Все большее число языковедов приходит к пониманию того, что в современных социальных условиях язык можно и нужно оценивать, изменять, исправлять, регулировать и улучшать для того, чтобы обнаружить и обосновать языковые формы, наиболее подходящие для определенных социальных функций, т.е. необходимо языковое планирование как часть социальных реформ. При этом, как считает Роджер Т. Белл, необходимые языковые изменения могут планироваться и контролироваться также только путем объединения усилий ученых различных дисциплин.

Выделение терминоведения в 70-е годы в отдельное научное направление явилось следствием основных тенденций развития теоретической и прикладной лингвистики последних десятилетий: её дифференциации, с одной стороны, интеграции с рядом наук - с другой,

а также стремлением к регулирующей (нормапизаторской) деятельности в сфере специальной коммуникации.

Терминология как подсистема национального литературного языка стала объектом активных лингвистических исследований во второй половине XX столетия, когда стало ясно, что изучение языковых аспектов формирования, функционирования и упорядочения отраслевых терминологий и национальных терминосистем в целом представляет большой научный интерес для развития общелингвистической теории, а также имеет не меньшее значение для развития науки и техники, чем понятийные или логические проблемы терминологии.

Военные терминосистемы как системы знаковых средств коммуникации в военной сфере общения стали объектом научного исследования в СССР и в европейских государствах в процессе решения задачи подготовки военных переводчиков высшей квалификации.

Военно-терминологические исследования в СССР проводились в рамках общих терминологических исследований. Большое влияние на эти работы оказывали достижения отечественного и зарубежного общего, частного и сопоставительного языкознания, общих и частных теорий перевода. В результате научно-исследовательской работы военных терминологов были определены основные методы военно-терминологических исследований, внутренняя структура этого научного направления и объекты его исследования. В рамках общего термино-ведения сформировались основы относительно самостоятельной отрасли лингвистики - военного терминоведения.

В истории военно-терминологических исследований, которые проводились в военных и гражданских вузах и научных организациях СССР, выделяются несколько основных этапов, которые отличаются направлениями исследований, целями и задачами, объектами и методами анализа и характерны для терминоведения в целом.

Для первого этапа (40 - 50-е годы) типично экстенсивное раз-

витие исследований с целью первичного синхронного описания военных терминологий ряда языков или расширенного и обновленного описания некоторых ранее изученных терминосистем. Выбор объектов исследования на данном этапе определялся социолингвистическими, в основном, военно-политическими факторами. В годы второй мировой войны изучалась прежде всего военная терминология языков непосредственных военных противников (Германии, Италии, Румынии и Японии), а также ближайших союзников СССР (США, Англии и Франции). В послевоенные годы всестороннего изучения потребовала терминология военных подъязыков вероятных противников и зависимых от них государств.

Нахождение советских войск за рубежом в ряде стран Европы и Азии в послевоенное время также вызвало необходимость военно-терминологических разработок. В связи с этим объектом теоретических и прикладных исследований становится военная терминология английского, китайского, немецкого, персидского, румынского, сербохорватского, турецкого, французского и японского языков. Именно по этим языкам в годы войны был накоплен наиболее обширный эмпирический материал, требовавший систематизированного описания, всестороннего и глубокого научного осмысления /Пыриков, 1990/.

В этот период исследователи как военной, так и других отраслевых терминологий основное внимание уделяли источникам, путям и способам образования терминологических единиц, а также термино-графической практике /Аксёнов, 1953; Болдырев, 1952; Доброволь-ский-Доливо, 1954; Левинский, 1954; Щербиновская, 1954; Григорьева, Ильина, 1946; Дриголенко, Кленин, 1954/.

Второй этап (60 - 70-е годы) характеризуется изменением состава исследуемых языков. В сферу первичного описания включаются арабский и испанский языки, иврит. Углубленному изучению подвергаются немецкая, английская и турецкая терминосистемы. Впервые в

качестве объекта исследования выступают национально-государственные терминологические подсистемы полинациональных языков (немецкого, английского, испанского, французского, арабского и других). Для работ этого этапа характерно повышение общетеоретического уровня исследований (анализируются семантика и особенности функционирования военного термина, социо- и психолингвистические факторы), что положило начало переходу к интенсивному изучению военных терминосистем /Ветлов, 1967; Быченков, 1965; Данилов, 1965; Ионченко, 1979; Парпаров, 1968/.

Внешними факторами, определявшими направления исследований этого периода, были: 1) очередной этап научно-технической революции, который обусловил соответствующие изменения в военном искусстве и вызвал необходимость массовой терминологической номинации новых военных понятий; 2) изменение общей военно-политической ситуации в мире (образование новых независимых государств в Азии, Африке и Латинской Америке и их вооруженных сил), что привело к бурному развитию военной терминологии в автохтонных языках, где она ранее практически не существовала, и в национально-государственных вариантах используемых там европейских языков; 3) изменения в отечественном языкознании, которые проявились в повышении интереса к общетеоретическим проблемам лексической номинации, пе-реводоведению и лингводидактике /Пыриков, 1990/.

На этом этапе развития отечественного военного терминоведе-ния усложняется его внутренняя структура, возникают несколько относительно самостоятельных направлений: разрабатывается методика лингвостатистического описания и анализа лексики и терминологии военных текстов (Л. Л.Нелюбин, Г. М. Стрелковский), закладываются основы сопоставительного военного терминоведения (H.H. Быченков, Ю.П.Губанов, И.С.Данилов, Л. Л. Нелюбин, Г. А. Судзиловский).

В области терминографии данный этап характеризуется высокой

продуктивностью. Только Воениздатом в это время были изданы около десятка переводных военных словарей, около трёх десятков - в Военном институте (в том числе и двусторонних) с широким охватом языков мира /Данчевский, Савельев, 1965; Кленин, 1968; Краткий англо-русский, 1963; Немецко-русский военный, 1964; Немецко-русский военный, 1978 и др./.

Накопление к началу 80-х годов обширного теоретического и эмпирического материала по основным европейским языкам и по полутора десяткам восточных языков позволило военным терминологам говорить о завершении экстенсивной (описательной) стадии военного терминоведения /Пыриков, 1990/. Следует отметить, что, по мнению С.Гринёва /Гринёв, 1986/, в это же время завершился и экстенсивный период развития отечественного и зарубежного терминоведения в целом, так как был накоплен огромный теоретический и эмпирический материал на базе основных отраслевых терминосистем в различных языках.

Третий этап военно-терминологических исследований начинается в 80-е годы. Для данного периода характерен переход от накопления эмпирического материала в сфере военной терминологии к его теоретическому обобщению на базе сформировавшихся методов и методик исследования национальных военных терминосистем, основой которых стал системный подход к изучению языковых объектов /Адамский, 1988; Арсентьев, 1988; Пыриков, 1988; Шевчук, 1985/.

Содержание терминоведческой работы в сфере военного общения на данном этапе определялось двумя основными экстралингвистическими факторами: 1) отсутствием новых объектов военно-терминологического описания, характерного для предыдущих этапов; 2) вступлением военного терминоведения в такой период, "когда сама внутренняя логика его развития закономерно определила переход от добывания языковых факторов и их количества к теоретическому обобщению"

/Пыриков, 1990/.

Результаты исследований этого периода позволили сделать ряд выводов:

1. Наряду с другими отраслевыми терминологиями военная терминология является составной частью лексического, фразеологического и фразеоматического состава национального литературного языка и подчинена его общим тенденциям развития и функционирования.

2. Из-за сложности современного военного дела национальная военная терминосистема в военном подъязыке высокоразвитого государства имеет многоотраслевой и междисциплинарный характер и очень большую численность, потому что включает подсистему военно-специальной терминологии, а также подсистемы военно-технической, военно-естественной и военно-общественной терминологий.

3. Военная терминосистема является составной частью национальной терминосистемы. Как и любая другая отраслевая терминосистема, она имеет свои особенности формирования и функционирования, что связано со спецификой военного подъязыка и военного дела в целом. Как и все отраслевые терминологии, военная терминология очень подвижна, так как отражает влияние различных социолингвистических факторов, прежде всего таких, как уровень развития науки и техники в целом, уровень развития военной науки, экономические и политические условия, языковую политику в государстве и в вооруженных силах и т.д.

4. Терминологические отраслевые системы, в том числе и военная, - это не царство всеобщей системности, закономерности и гармонизации. Закономерное и спонтанное, предвиденное и непредвиденное характерно для них, как и для всего лексического состава языка. Военная терминология, как и любая другая, - это открытая система, которая постоянно эволюционирует и изменяет свой функциональный статус /Адамский, 1988; Гавриленков, 1982; Михайленко,

1988; Шевчук, 1985/.

Высокая продуктивность в области терминографии характерна и для этого этапа развития отечественного (советского) военного терминоведения /Англо-русский военный, 1987; Пасечник, 1986; Пар-паров, Азарх, 1983; Парпаров, 1990; Словарь военных, 1988 и др./.

В 1990 - 1991 годах, по-нашему мнению, начинается новый, четвёртый этап развития военного терминоведения. Основными внешними факторами, определяющими необходимость его выделения, являются коренные общественно-политические и военные преобразования в Центральной и Восточной Европе и в бывших республиках Советского Союза. К важнейшим социальным факторам, которые определяют направления военно-терминологических исследований на данном этапе, можно отнести распад СССР, роспуск Варшавского Договора, объединение ФРГ и ГДР, принятие новой стратегической концепции НАТО, строительство национальных вооружённых сил в бывших советских республиках и др.

Поэтому, с одной стороны, в сферу терминологического описания вновь необходимо возвращать отдельные военно-терминологические подсистемы, например, немецкого языка и языков бывших стран социалистического лагеря с фиксацией всех изменений в лексикографических источниках. С другой стороны, появление новых суверенных государств и строительство национальных вооружённых сил ставят перед военным терминоведением этих государств в качестве основной задачи планирование (проектирование) национальных военных терми-носистем (а перед национальным языкознанием в целом - создание современных военных подъязыков). Решение такого вопроса, по мнению некоторых лингвистов, позволит конс�