автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.01
диссертация на тему: Истоки и становление Украинской социал-демократии (1896-1907 гг.)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Истоки и становление Украинской социал-демократии (1896-1907 гг.)"

РГ6 ОД Міністерство освіти України

З 0 АВГ 1 •'КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА. ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

■ ГОЛОВЧЕНКО ВОЛОДИЛИР ІВАНОВИЧ

ВИТОКИ І СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ СОЦІАЛ-ДШОКРАТІЇ /І896-І907рр./

Спеціальність 07.00.0І-історія суспільних рухів і політичних

партій

' Автореферат

дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата історичних наук

Київ - 1993 .

\

Робота виконана на кафедрі історії України Харківського державного педагогічного інституту ім.Г.С.Сковороди

Науковий керівник - доктор історичних наук,професор

• Білоцерківський В.Я.

Офіційні опоненти - доктор історичних наук.професор

Провідна установа - Харківський державний університет Захист відбудеться 3 вересня 1993р.о 14 год.на засіданні спеціалізованої ради К 068.18.03 в Київському університеті імені Тараса Шевченка/25260І,м.Київ,вул.Володимирська,60, ауд.349/

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці -Київського університету/вул.Володимирська,58/

\

Рябцев В. II.

кандидат історичних наук,старший науковиї співробітник Левенець Ю.А.

Автореферат розісланий ".

1993 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,кандидат історичних наук.доцент

Іванцова І.я

- З -

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ .

Актуальність теми дослідження.Проблема виникнення,ідейно-теоретичного і організаційно-практичного становлення української соціал-демократії має виключну політичну актуальність з цілої низки міркувань.По-перше,українська соціал-демократія була одним із чільних напрямків вітчизняної суспільно-політичної думки доч.ХХст., що підготувала народження новітньої української державності.В особі кращих своїх представників/В.Винниченка.С.Петлюри,Д.Антоновича, А.Лівицького,1. Мазепи,В.Мазуренка,Б.Мартоса,М.Порша,В.Садовського, 1.Стешенка,М.Ткаченка,В.Чехівського та ін./українська соціал-демократія відіграла помітну роль у національному відродженні на поч. ХХст.,була одним із фундаторів Центральної Ради та Української Народної Республіки,очолюючи її уряд в найкритичніших ситуаціях, зро-*-била вагомий внесок у розробку концепції незалежної соборної демократичної України.Успіхи й невдачі українського народу під час визвольних змагань І9І7-І92Ірр.багато в чому пояснюються сильними і слабкими'сторонами Української соціал-демократичної робітничої па-' ртії.її теоретичною зрілістю,станом партійного будівництва,здатністю повести за собою людські маси.Взагалі.відтворення правдивої картини політичних подій в Україні наприкінці ХІХ-на поч.ХХст.не-можливе без звертання до витоків українського соціал-демократичн%-го руху.

. По-друге,світова соціал-демократія залишається найбільш масовім ¿ухом сучасності з найдовшим стажем політичної діяльності,і, хоча сьогодення й не сприяє відродженню інтересу до соціалізму,історія не повинна бути виконавцем"соціальних замовлень".Помітна частина українських політичних сил декларує прагнення продовжувати традиції вітчизняної соціал-демократії початку століття, у своїй роботі,а перебіг подій в Україні останніх часів,перехід до ринкової економіки,що супроводжується глибоким соціальнім розшаруванням,природно викликає зацікавленість соціальними ідеями й пезне пожвавлення діяльності соціал-демократичних і неокомуністичних сил.

Нарешті.розбудова незалежної демократичної України неможлива без критичного осмислення і творчого використання національного історичного досвіду.Вивчення історії української соціал-демократії з її сталими традиціями активної участі в державному й культурно-національному житті є важливою запорукою успішного розгортання процесу становлення сучасної багатопартійної політичної системи в кра-

їні.Саме цим зумовлюється не лише теоретична,але й практична значимість дослідження витоків національної соціал-демократії.

Хронологічні рамки дисертації-І896-І907рр.-визначені.виходячи з наявності чітко окреслених етапів у політичній історії вітчизняної соціал-демократії.У 1896р.була створена перша в Російській імперії українська соціал-демократична організація-Група українських соціал-демократів/Група УСД/на чолі з І.Стешекком і Л.Українкою, яка виразно засвідчила появу нової течії в українському визвольному русі.На 1907р.в основному завершилося організаційне становлення й вироблення теоретичних засад українського соціал-демократичного руху,до того ж завершення революції І905-І9і)7рр.корінним чином змінило умови його існування на території Російської імперії.

ГеграіЬтчнт оамки дослідження охоплюють українські землі у складі Російської держави на поч.ХХст..оскільки галицько-буковинська регіональна течія українського соціал-демократичного руху,незважаючи на тісні зв’язки з наддніпрянською.мала свій,особливий шлях розвитку і власну історичну долю,а тому є об’єктом окремого вивчення.

Стан наукової розробки теми пояснюється тривалим-протягом майже шести десятиліть-замовчуванням і фальшуванням її з боку офіційної радянської історіографії.Перші спроби визначення витоків української соціал-демократії та осмислення процесу її-становлення були зроблені в І904-І907рр.у революційному середовищ і ■'•.Ці публікації пояснювали виникнення РУП-УСДРП потребою створення агітаційно-пропагандистської літератури українською мовою для ведення революційної політичної роботи серед селянства,а недовга історія існування партії подавалася з точки зору еволюції її світогляду й практики від національного радикалізму"Самостійної України"М.Міхновсько-го до засад міжнародної соціал-демократії.Визнаючи національний характер українського соитал-демократичного руху.автори,разом з ^■Доклад ЦК РУП Міжнародному соціялістичному конгресові в Амстердамі. -Львів,І904;0б Украинской Революционной Партии//Искра.-І904.-15 декабря'.Дорошенко Д.Украинская социал-демократия/Дкраинский Вестник/Санкт-Петербург/. -1906. -И2.-С.843-851 ‘,Доклад Української . соціял-демократичної робітничої партії Росії Міжнародному соціалістичному конгресові в Штутгарті.-Львів,1907.

тим,підкреслювали близькість його позицій до загальноросійського

з' основних питань революції 1905р.

До ІО-літуя заснування РУП вийшли стаття А.Жука"Соціялістичні

організації на Україні.Українська соціял-демократична робітнича

Т 9

партія' і укладений на її основі"Короткий нарис партійної історії".

Незважаючи на певну ідеалізацію ролі РУП-УСДРП у визвольній боротьбі,вони подавали багатий і достовірний фактичний матеріал з її діяльності. Зростання авторитету української соціал-демократії у за-гальноросійському визвольному русі зрештою викликало зацікавлення російської соціал-демократичної історіографії діяльністю РУП,Української соціалістичної партії.Спілки і УСДРП^.Однак для неї було характерне взагалі властиве російській соціал-демократії зверхнє й великодержавницьке ставлення до українського питання,РУП бездоказово кваліфікувалася як"впливова буржуазно-демократична партія",а УСДРП-як підпала впливові націоналізму.

По-справжньому наукове й систематичне вивчення історії української соціал-демократії почалося після поразки Української демократичної революції І9І7-І9І8рр.,коли з’явилася можливість і виникла потреба у всебічному аналізі її уроків.Деякий час дослідження поча-тків вітчизняного соціал-демократичного руху велося як за кордоном, в еміграції^,так і в радянській Україні .Серед витоків української соціал-демократії.крім посталої на хвилі студентського громадівсь-кого руху РУП,автори називали також Групу УСД і УСП,більшість з них розглядали вітчизняну соціал-демократію та її попередників як "^Праця/Львів/.-1909.-Ч.І.-С.23-34.

2Наш Голос/Львів/.-І9ІІ.-Ч.6-8.-С.277-294. з

Общественное движение в России в нач.ХХв.Под ред.Л.Мартова.П.Мас-лова и А.Потресова.-Т.З,кн. 5.-СП6.,І9І4.-С.294-304;Т.4,кн.7.-СПб., І9ІІ.-С.199-206.

^Дорошенко В.РУП і УСДРП//Календар"Впереду".-Львів, 1920.-С.225-236; Його ж.Революційна Українська Партія/РУП/./1900-1905рр./.Нарис з історії української соціялдемократичної партії.-Львів-Київ,І92І; Садовський В.Від українофільства до політики/3 приводу 25-ліпя заснування РУП/ //Літературно-Науковий Вістник.-І925.-Т.86.-С.250-256.'

^Гермайзе 0.Нариси з історії революційного руху на Україні.Т.І.Ре-волюційна Українська Партія/РУП/.-К.,І926;Риш А.Очерки по истории Украинской соц.-дем."Спілки".-X.,І926;Дучинський А.Революційна Українська Партія/РУП/на Полтавщині за архівними матеріялами І90І-_. 1905 років//За сто літ.-Кн.2.-К.,1928.-С.283-320. ~

як провідну-ітечію в національно-революційному русі поч.ХХст..пов'язуючи її виникнення з початком якісно нового етапу в розвитку українського національного руху.Разом з тим.із зрозумілих причин ці роботи не були вільні від суб’єктивізму й односторонності у ви світленні стосунків між РУП-УСДРП і Спілкою та російською соціал-демократ ією.визначенн і результативною і аг ітаційно-пропагандистсь кої та організаційної роботи українські« соціал-демократ ів,їх тео ретичної зрілості. .

З початком суцільного погрому української радянської історич ної науки в І929-І930рр..коли були репресовані О.Гермайзе.А.Ріш, М.Яворський.П.Христюк та інші вчені й дослідники,наукове вивчення історії вітчизняної соціал-демократії в УРСР було фактично заборо непе.Одні українські соціал-демократичні організації/Група УСД.УС взагалі ігнорувалися офіційною історичною наукою 30-80-х років,ін ші-РУП,УСДРП,Спілка-безапеляційно визначалися як"дрібнобуржуазні націоналістичні партії",що вносили розкол у загальноросійську революційну боротьбу з самодержавством і гальмували її.Використання джерел та методів,котрі могли б дати обгрунтовані результати всупереч офіційній концепції,не дозволялося.

На тривалий час дослідження витоків і становлення української соціал-демократії зосередилося виключно за кордоном,як у емігрантському україномовному/А.Кук.Г.Костюк.Ю.Лавриненко.П.Феденко/ так і у науковому англо-американському/Д.Бошук.Д.Мейс.Д.Решетар,

О.Субтельний та ін./середовищах.Для праць цих авторів характерній оригінальний погляд на події української історії ХХст.й досить критичне ставлення до здобутків української соціал-демократії.Пре те загальною вадою всіх зарубіжних публікацій 60-80-х років з даної проблематики була слабкість їх джерельної бази.Радянські архі ви залишалися недоступними для зарубіжних учених,що значно обмежу вало їх можливості й змушувало виступати в ролі хоч і талановитих але все ж інтерпретаторів загальновідомих фактів.

Глибоке й всебічне вивчення раннього етапу розвитку українсі кої соціал-демократії було можливе лише на терені її активної ді; льності.тобто в Україні.Умови для цього склалися лише в останні роки внаслідок краху тоталітарної системи,розпаду СРСР і відновлі ння державної незалежності України.З’явилися перші роботи вітчизняних вчених,в яких зроблені спроби показати неспроможність усталених у радянській історіографії стереотипів щодо української со-

ціал-демократії.дати неупереджений і аргументований'недоступними раніше джерелами огляд її діяльності від виникнення й до Першої світової війни"''.Разом з тим,внаслідок тривалої нерозробленості проблеми ці праці не були вільні від певних фактичних неточностей і дещо схематичної трактовки розглядуваних подій.

Ціла низка питань,пов’язаних з окремими напрямками політичної діяльності української соціал-демгаратії/організація сільськогосподарських страйків,налагодження -партійного видавництва,відношення до парламентаризму і збройних форі боротьби,участь у культурно-прс світньому русі та ін./,виробленням програмних документів,створенням організаційних структур,стосузками РУП і УСДРП з неукраїнськими революційними партіями і міжнародною соціал-демократією залишалися практично' нерозробленими як у вітчизняній,так і зарубіжній історіографії. '

Мета і основні завдання посдтдження визначені з урахуванням актуальності обраної теми дисертації та ступеню її наукової розрос ки.Дисертант ставить-собі за мету на основі комплексного.аналізу ідейних і організаційних витоків української соціал-демократії дослідити процес її політичного становлення,визначити позитивні й негативні його фактори.Не намагаючись охопити всі сторони проблеми, автор вважав за потрібне зосередитись на вирішенні слідувчих завдань : = і '

-простежити еволюцію теорететних засад Групи УСД.РУД.УСП.пі цес вироблення програми УСДРП, _

-розкрити основні напрямки голітичної діяльності українськ соціал-демократії серед різних вгрств населення,обставини виробе ня партійної тактики на окремих етапах визвольного руху,

-дослідити розвиток партійного будівництва,діяльність місцевих організацій РУД і УСДРП по виконанню партійної програми,ріше;> з'їздів і конференцій,

-визначити місце й роль української соціал-демократії в пр<; ст національного відродження на foro політичній стадії,

Борисенко В.А.До питання про Революційну Українську Партію//Нау;г ві праці з питань політичної історії.-Вип.169.-К. ,1991.-С.І29-ІЗ.?

■ Касьянов Г.Український соціалізм:люди,партії ,ідеї/початок XX сторіччя/ //Політологічні читання.-Вип.2.-К.,І992.-С.І0І-ІІ4;Леве ■ нець О.А.Ліворадикальні партії з Україні напередодні гсвтневого перевороту/Дкраїнський історичний журнал.-1992. — Jé3. —С.23-31.

-розглянути взаємовідносини і взаємовпливи українського,рос ського.польського і єврейського соціал-демократичних рухів з точ зору перспектив української національно-демократичної революції, -дати огляд агітаційно-пропагандистської літератури й періо чних видань українських соціал-демократичних організацій.

Методологічна основа.Під час роботи над дисертацією автор к рувався вимогами об’єктивного,всебічного аналізу процесів і явищ суспільного життя.Викладаючи матеріал у проблемно-хронологічному розрізі.дисертант використав три основні групи методів досліджен

■ -загальнонаукові/логічний.історичний.метод класифікації/, -спеці ально-і сторичн і/хронолог ічний,синхронний,ді ахронний,к тод історичних паралелей,ретроспективний,структурно-системний,ме актуалізації/,

-методи суміжних наук/метод конкретного соціологічного досі ження,статистичний і т.д./.

Джерельна база дослідження визначена з урахуванням обраної ми і за походженням,змістом,формою і науковою цінністю документі умовно може бути поділена на 4 частини.

До першої.найціннішої групи джерел відносяться оригінальні теріали українських соціал-демократичних організацій¡агітаційно-пропагандистські видання/брошури і листівки/,періодика,документі партійних з’їздів і конференцій,інструктивні матеріали централы органів партій.листування їх активістів і керівників.Значна час] на їх зосереджена в опрацьованих автором 26 фондах Центрального ржавного архіву вищих органів влади та управління України.Центрг ного державного архіву громадських об'єднань України,Центральної державного історичного архіву України,м.Київ,Державних архівів ] ківської та Одеської областей.Рукописного відділу Центральної ні кової бібліотеки ім.В.І.Вернадського АН України.

Другий великий комплекс використаних автором джерел станов, матеріали жандармсько-поліцейських установ Російської імперії:п одичні звіти про діяльність і розвиток місцевих осередків украї: ких і загальноросійських революційних організацій,огляди партій стування з приводу політичних справ,агентуриі дані.рапорти й по: домлення начальників ГЖУ.повітових справників,приставів,земськк урядовців.Третю групу використаних джерел становлять спогади ак них учасників українського визвольного й соціал-демократичного хів:Д.Антоновича,М.Галагана,Л.Ганкевича.Д.Донцова,П.Дятлова,А.Ж

О.Коваленка,Ю.Колларда,М.Мелен евсъкого,М.Порша,0.Скорописа-йолту-ховського,В.Степанківського,В.Степанюка,Є.Чккаленка,Л.Юркевича та ін.Нарешті,в дослідженні широко залучені матеріали періодичних видань різних політичних напрямків,що виходили на поч.ХХст.як у Російській,так і в Австро-Угорській імперіях:газет"Хлібороб","Громадська Думка”,"Рада","Рідний Край","Товариш",часописів"Вістнкк їївт тя","Київська Старовина","Літературно-Науковий Вістник",";.іолода Уі,-раїна","Освіта","Російське Багатство","Україна","Український Віст-ник"та ін. ;

• Наукова новизна дисертації полягає в тому,що автор вперше у вітчизняній історіографії зробив’ спробу комплексного дослідження витоків і становлення української соціал-демократії як суспільного явища,глибоко національного за своєю суттю,і водночас тісно пов’язаного із загальноросійськкм визвольним рухом.Розглядуваний у дисертації проміжок часу/І896-І907рр./,на думку автора,був етапом початкового вироблення ідейно-теоретичних і організаційно-практичних засад української соціал-демократії в Російській імперії.За внутрішнім змістом процесів партійного будівництва його умовно можна розбити на три коротші періоди,хронологічні рамки яких приблизно слідуючі :І/І896-І90Ірр.,2/І902-І904рр.,3/1905-І907рр. -

Виникнення української соціал-демократії автор розглядає як логічний результат усвідомлення радикально настроєною частиною студентської молоді необхідності переходу від"культурництва"старших поколінь діячів національного руху до політичної боротьби з самодержавством шляхом створення національної революційної організац-соціалістичного спрямування.Поява"Групи українських соціал-демог тів"І.Стешенка і Л.Українки в 1896р.,РУП і УСП в І899-І300рр.зас дчкла наближення політичної стадії українського національного виродження. -

.В дисертації наголошується на тому,що становлення українсь: . соціал-демократії відбувалося не шляхом сліпого копіювання чужого досвіду й бездумного запозичення іноземних теорій.Українські революціонери намагалися виробити власні форми й методи політичної о. ганізації народних мас,створити оригінальну ідеологію націонала, го і соціального визволення.Але довести до кінця цю справу їм з об’єктивних і,головним чином,суб'єктивних причин не вдалося.

Новим у дисертації є аналіз впливу регіональних особливосте;? України на ступінь активності вітчизняної соціал-демократії,хаі -

теристика її відносин з російською,польською,єврейською і міжна^ дною соціал-демократією,розкриття процесу соціал-демократизації теоретичних поглядів і практичних засобів національно-революцій* го руху,оцінка ролі партійного видавництва у визвольній боротьбі Практична значимість дослідження заключається в тому,що йоі результати можуть бути використані для широкої лекційної пропага ди,у вицій школі-при-підготовці до лекційних і семінарських защ з історії України кін.ХІХ-поч.ХХст..розробці спецкурсів з історі українських суспільних рухів та політичних партій,української су пільно-політичної думки.У середній школі матеріали дисертації мс на застосувати як для проведення уроків з історії України відпої дного періоду,так і для гуртківської й краєзнавчої роботи.

Апробація дисертації.Основні положення й матеріали дисертаї доповідались на наукових конференціях:"Харків XX століття:історі культура,політика"Дарків,І99Ір./,4-й конференції молодих вчених та викладачів Харківського педінституту за І990-І99Ірр. /'Історі* археологія Слобідської України"/Харків,1992р./,"Проблеми історії національного руху на Україні/до; І9І7р./"АіиколаївД992р./,"І50 ків розвитку вітчизняної історичної науки в Київському універсиі ті"/Київ,1992р./,"Актуальні питання історії України"/Харків,І992 "Українська державність:історія і сучасність"Диїв,1993р./,"Полі тична думка в Україні:минуле і сучасність"/Київ,1993р./.Результг дослідження були викладені автором у публікаціях.дисертація обгс рювалась і схвалена до захисту на засіданні кафедри історії Укрг ни Харківського державного педагогічного інституту 18 травня І9Ї Структура дисертації обумовлена поставленою метою і завдаш ми.Робота складається із вступу,трьох глав,заключення,приміток,с ску використаних джерел та літератури і додатків.

основний аііст дослідження ■

У вступі обгрунтована актуальність і наукова значимість пре леми.визначений ступінь її наукової опрацьованості.охарактеризої на джерельна база дослідження,сформульована його мета і завданш викладені основні положення,що винесені на захист.

У першій главт-"Заоопження українського соціал-демократичж Руху"-досліджуються обставини виникнення перших національно-ревс ційних політичних організацій в Наддніпрянській Україні,що поклг початок формуванню української соціал-демократії,а також аналізу

ються спроби вироблення ними власних теоретичних засад. .

У першому параграйт-"Суспільно-політичні умови виникнення української соціал-демократії.'Трупа українських соціал-демократів" Івана Стешенка і Лесі Українки"-розкривається закономірний характер появи першої національної соціал-демократичної організації,а . також пояснюється,чому виразна соціальна тенденція в ідеології українського національного руху набрала радикально-соціалістичного вигляду наприкінці ХІХст. ' -

Автор доводить,що створенням на поч.1896р.окремої від існуючих на той час у Києві російських і польських революційних груп '

організації однодумці І.Стешенка і Л.Українки започаткували принципово новий етап у розвитку українського визвольного руху,чітко виділивши його із всеросійського.Хоча Група УСД залишилася порівняно невеликим гуртком інтелектуалів,якому не вдалося розгорнутися у справжню соціал-демократичну партію і налагодити міцні зв’язки з народними масами,вона засвідчила зародження національного соці ал-демократичного руху,а ідеї .висловлені на сторінках видаваної Групою"Бібліотеки українських соціал-демократів"/з приводу надіо-нального і селянського питань,майбутнього устрою незалежної України та ін./.помітно вплинули на формування програмних документів РУП.УСП і УСДРП. . .

У другому парагра(М-"Українська соціалістична партія і становлення вітчизняної соціал-демократії"-розглянута чергова спроба заснування національної соціал-дємократичної організації силами української інтелігенції в 1900р.Попри свою малочисельність і відсутність сталої організації,УСП вдалося розгорнути жваву видавни-. цьку діяльність/переважно у Львові/,а також виробити власний"Нарис програми"/І900р./.в якому визначалася кінцева мета української со-ціал-демократії-створення незалежної.демократичної.республіканської і соборної України з суспільною власністю на основні засоби виробництва. , . •

В процесі дослідження дисертант прийшов до виснбвку.що теоретична й видавницька діяльність УСП/як і Групи УСД/засвідчила наявність достатнього для становлення українського соці ал-демократичного руху інтелектуального потенціалу.Але внаслідок притаманної всьому українському рухові в Російській імперії гуртківщини й роздробленості ,він вчасно не був забезпечений відповідною організаційною базою і залишився здобутком вузького кола соціалістично на-

строєної української інтелігенції.

У третьому параграФт-"Заснування Революційної Української Партії і початок політичного етапу українського національного відро-дх:ення"-проанавізовано складний і суперечливий процес створення першої загальноукраїнської партії,в рамках якої,в основному,відс5у— валося організаційне й значною мірою, ідейно-теоретичне становлення української соціал-демократії.В дисертації наводяться документи і. матеріали,які свідчать,що РУП виникла наприкінці І899-на поч.І900р, у середовищі українських харківської студентської й полтавської семінарської громад як вираз протесту активної частини української молоді,з одного боку,проти принципу"неполітичної культури",проголошеного громадівцями старшого покоління в добу реакції 80-х років ХІХст. ,а з іншого-проти захоплення українців російським революційним рухом,що‘у останній третині століття поглинув масу українських сил,але водночас нітрохи не сприяв розвиткові визвольного руху вла сне українського народу.

Подібні обставини заснування РУП,на думку автора,гарантували партії постійну підтримку наймобільнішої частини українського суспільства/студентства/, але разом з тил иривели до існування в ній різноманітних і навіть взаємовиключних течій і впливів¡самостійницької націонал-демократичної,соціал-демократичної/орієнтованої на ревізіоністську течію Е.Бернштейна/,неонародницької/есерівської/та драгоманівської/під впливом галицьких радикалів/.

У другій главт-"Ідейна еволюція і організаційне оформлення ук раїнської соціал-демократії в 1902-1905рр."-простежується вирішаль ний для становлення вітчизняної соціал-демократії процес переходу РУП на теоретичні й практичні позиції партій Другого Інтернаціоналу. ' -

У першому парагра;Т)г-"Формувакня ідейно-теоретичних засад РУП і розробка партійної програми"-автор фокусує свою увагу на дослідженні головних напрямків вироблення української революційної ідеології та підготовки відповідних програмних документів.

Проаналізований у дисертації джерельний матеріал показує досить швидкий процес соціал-демократизації РУП протягом 1903-1904р| Вирішальним кроком у цьому напрямку/після відмови партійного керівництва від першої брошури РУП-"Самостійної України"/став запропонований Київською Вільною Громадою РУП у квітні 1903р."Нарис програми" ,що з незначними змінами в березні 1905р.був виданий як"Про-

- ІЗ -

ект програми РУП,утворений ЦК”.Виходячи з низького рівня національної самосвідомості українського народу.передусім селянства,на поч.ХХст. ,в цих документах на перший план натомість самостійності висувалася вимога автономії України.Показово,що крім спільні« для програм усіх соціал-демократичних організацій Російської імперії політичних і економічних вимог у документах РУП. містилися й положення, яких не було на озброєнні інших партій цього напрямку-пропор-ційної системи виборів.народного референдуму.мінімуму заро-

бітної плати та ін.,що демонструвало творче наслідування зразків західноєвропейської соціал-демократії українськими революціонерами.

У другому параграіІ)і-иОрганізаційна будова і становлення партійного видавництва РУП"-розкриті особливості партійного будівництва української соціал-демократії в період назрівання буржуазно-демократичної революції в Росії.На основі багатого фактичного матеріалу дисертант показує.що РУП не була політичною партією в сучасному розумінні цього поняття,а являла собою,скоріше,національно-революційний рух з досить слабкими зв’язками між керівництвом і місцевими організаціями. .

Відсутність власного статуту і значна автономія Вільних Громад/районних комітетів/РУП у виборі тактики дій»а видавницьких справах,на думку автора,привели зрештою до того.що ідейне самовизначення партії на користь міжнародної соціал-демократії не було підкріплене відповідними організаційними заходами,що значною мірою послаблювало потенційні можливості партії в українському визволь- ' ному русі.Вперше у вітчизняній історіографії значна увага в дослідженні надається організаційним реформам М.Порша/І904р./,спрямованим на перетворення РУП у національну організацію українського пролетаріату,а також налагодженню партійної видавничої бази у Чернівцях і Львові.завдяки чому РУП. аж до початку революції 1905р.займала провідне/фактично-монопольне/становице у виданні та поширенні агітаційно-пропагандистської літератури українською мовою.

У третьому параграФі-"Політична діяльність РУП і УСП серед народних мас у І902-І904рр."-характеризуються основні напрями агітаційно-пропагандистської й організаційної роботи української соціал-демократії .аналізується перший досвід її практичної діяльності у різноманітному соціальному середовищі.Той факт,що спочатку соціальним адресатом політичної діяльності РУП і УСП був виключно сільський пролетаріат і незаможне селянство,тобто верстви,слабо

здатні до організації й не схильні до сприйняття марксівського соціалізму .дисертант пояснює російськомовним складом міського фабрично-заводського пролетар і ату, сильною конкуренцією в містах з боку російських.польських і єврейських соціалістів та слабким їх впливом в українському селі.Перші ж спроби переорієнтування РУП на роботу серед міського пролетаріату протягом 1903-1904рр.викликали конфлікт з набагато впливовішою в міському середовищі й потужнішою завдяки загальнодержавному характеру РСДРП«

Досить детально в дисертації розглядається реакція українських соціал-демократів на російсько-японську війну 1904-1905рр.,що значно загострила внутрішні політичні й економічні протиріччя в країні.Кризу влади,що неминуче мала постати слідом за військовими ■невдачами царату,як РУП так і УСП розраховували використати для активізації визвольної боротьби в Україні.

. У четвертому параграфі-"Розкол РУП і утворення Української соціал-демократичної Спілки"-дисертантом зроблена спроба критично і неупередасено підійти до обставин і наслідків однієї з найдраматичніших сторінок у історії вітчизняної соціал-демократії,що згубно позначилася на подальшій її ролі в подіях революції 1905р.

На думку автора,витоки конфлікту в керівництві РУП,що зрештою -розколов партію наприкінці грудня 1904р./коли був зірваний черговий з'їзд РУП у Львові/й привів до виникнення"Української Соціал-Демократії’^ січні 1905р./в квітні вона приєдналася до РСДРП/м/на засадах обласної організації під назвою Українська соціал-демокра-тична Спілка/слід шукати в двох факторах.По-перше,в умовах швидкого наближення революції в Росії РУП залишалася все ж маловпливової й ізольованою від багатьох суспільних верств партією,тому члени її Закордонного Комітету на чолі з М.Меленевським розраховували знайти вихід із складного становила шляхом об’єднання з РСДРП за рахунок відмови від вимоги автономії України в партійній програмі.Радикальна ж позиція місцевих організацій РУП,що разом з ЦК партії відмовилися беззастережно зливатися з РСДРП,пояснюється характерними для всіх революційних організацій Росії протиріччями між нелегальними осередками,що діяли на її території й закордонною партійною еміграцією.

Аналіз подальшої практичної діяльності Спілки показує,що невдовзі як за (формою,так і за змістом своєї діяльності вона опинилася поза межами власне української соціал-демократії.відмовившись

від національних домагань у своїх програмних і тактичних документах.

. У третій главі-"Українська соціал-демократія в роки першої народної революції в Росії"-проаналізовані різні прояви участі РУП-УСДРП у революційних подіях та обставини завершення початкового етапу становлення вітчизняної соціал-демократії.

У першому параграіМ-"Вироблення РУ1І тактики дій на початковому етапі революції 1905р."-розглянуто складний процес пристосування української соціал-демократії до нових умов діяльності з наростанням демократичної революції.Відновивши контакти'з соціал-демок-ратичними організаціліли європейської Росії на рівні ЦК.РУП взяла участь у спільних конференціях у Стокгольмі/січень/й Ризі/вересень/ і виступила єдиним фронтом у боротьбі з самодержавством.

В дисертації наведено чимало фактичного матеріалу,який свідчить,що протягом весни-осені І905р.РУП поступово перейняла на озброєння радикальні засоби боротьби,раніше для неї не властиві:від пропаганди й організації сільськогосподарських страйків та акцій громадянської непокори осередки РУП перейшли до участі в підготовці збройного повстання й агітації на користь застосування індивідуального терору.На думку дисертанта,це був неминучий крок для пь ртії.до того ж зроблений під безпосереднім і щораз сильнішім тиском рядових активістів.

У другому параграД)і-"Прийняггя програми УСДРП та подальша розробка її принципових положень’-розкриваються питання.пов’язаяг з конституюванням УСДРП на II з’їзді РУП і виробленням її ідейно-теоретичної платформи.Наслідком подолання внутрішньої кризи в РУТ стало прийняття на її Другому з’їзді,що фактично став установчим з’їздом нової політичної організації-УСДРП,програми партії,яка п. редбачала ліквідацію самодержавства і встановлення демократичного ладу в Росії.надання Україні національно-територіальної автономії скасування залишків феодалізму в соціально-економічній сфері шляхом проведення радикальної аграрної реформи.

Детально проаналізовані в дисертації матеріали II з’їзду » УСДРП і подальші теоретичні праці партійних керівників були присвячені .головним чином,розробці пріоритетних для українського визвольного руху національного і селянського питань.На думку дисерт; • нта,реалізація запропонованої УСДРП національної програми в повне му її обсязі створювала необхідні передумови для розгортання в

перспективі боротьби за державну самостійність України.Показово, що партія негативно віднеслась до стихійного селянського руху і орієнтувалась на легальні.парламентські засоби реалізації власно аграрної програми муніципалізації.

У третьому парагра(Ьт-"Питання партійного будівництва на II з’їзді УСДРП і завершальному етапі революції"-поданий аналіз орг нізаційної структури української соціал-демократії,що склалася м Другим і Третім з’їздами партії і в головних своїх рисах зберегл ся протягом усього її наступного функціонування на території Укр їни.Для ухваленого на Друтому й уточненого на Третьому/березень 1907р./з’їздах УСДРП статуту характерніш був чітко виражений при цип демократизму,зокрема стосовно умов членства в партії.предста ництва місцевих організацій на з’їзді,їх статусу і способу форму вання керівних органів.

Б дисертації подаються відомості про чисельний і соціальний склад місцевих організацій УСДРП,які переконливо свідчать на користь того,ідо партія продовжувала залишатись організацією здебіл його сільського пролетаріату і тому найбільший вплив мала на Пол тавщині й Поділлі,більш-менш стабільно її осередки діяли також у Чернігівській,Харківській,Київській,Волинській губерніях та на К бані.До того ж,незважаючи на прагнення керівництва УСДРП залучит до активної партійної діяльності робітничі й селянські маси.кері ні кадри,як і раніше,формувалися переважно з інтелігентської мол ді,а ядро місцевих організацій складали народні вчителі.студенті дрібні службовці,за соціальним походженням-міщани і дворяни,рідд козаки і священники.

У четвертому парагра<І>т-"Агттаційно-пропагандистська і видаї ницька діяльність УСДРП"-розглядаються різні аспекти практичної роботи української соціал-демократії по політичному вихованню не родних мас.Беручи до уваги їой факт,що 1906-весна І90?рр.був наі сприятливішим часом для діяльності української соціал-демократії на початковому етапі її розвитку.дисертант ретельно аналізує пре відні напрямки політичної роботи основних організацій партії*

Значна увага в дослідженні надається участі УСДРП у створеь ні організованого селянського руху.видавницькій діяльності місце вих -організацій,зокрема спробам заснування щоденного иопулярногс партійного органу.Однак,якщо під час селянського руху 1902-1904 років РУП була майже монопольною авторитетною представницею рев<

люційного села,то в І905-І907рр..незважаючи на абсолютне зростання чисельності,УСДРП відігравала другорядну роль у міському революційному русі/створення профспілок,рад робітничих депутатів та ін./.витрачаючи багато енергії на складний процес об’єднання в національну організацію промислового пролетаріату,що зазнав денаціоналізації. ■

У п’ятому нараграіЬі-"Відно!ііенна УСДРП до парламентаргзму і думська тактика партії"-характеризуєтзся один з провідних напрямків політичної діяльності української сзціал-демократії під час буржуазно-демократичної революції,що згодом надовго визначив її ставлення до парламентської демократії.Дкертант послідовно прост&хуе процес переходу УСДРП від активного бойкоту І Державної дуни до діяльної участі у виборчих кампаніях до II і III Державних дум,які збагатили її організаційний і теоретичний досвід,сприяли виробленню партією більшої мобільності й зміцненню контактів з різнили верствами населення.

В той же час,внаслідок вузькопартійного підходу до Української трудової громади в II Думі та визначного представництва УСДРП не могла впливати на політику Думи,розпуск II Думи та арепт її со-ціал-демократичної фракції вкрай ускладнили й обмежили ксжливості парламентської діяльності для УСДР1.

Шостий параграф-"Стосунки між УСДРП і РСДРП.Українська соціал-демократія в міжнародному соціалістичному русі"-присвяченіш висвітленню складних і суперечливих взаємовідносин УСДРП з російською й міжнародною соціал-демократією,зокрема її спроб отримати окреме представництво на конгресах II Інтернаціоналу.Вікодячи із своєї загальної принципової позиції в нацїснальному питанні,УСДРП відстоювала ідею національної організації робітничого класу,а есеркою об’єднання національних соціал-демокргтичних партій і організацій Російської імперії визнавала федерацію.Саме внаслідок цього',на думку дисертанта,невдачею закінчилися всі спроби керівництва УСДРП об’єднатися з РСДРП,обидві фракції якої з ’кон’юнктурних міркувань відмовляли партії у праві представляти трудящі маси Українк.

В дисертації докладно розглянуто перебіг переговорів Цл УСДРП з Головним Комітетом Спілки в спразі об’єднання восени-взимку IS06 року,яке не здійснилося лише внаслідок урядових релресі2,а також участь делегацій української соціал-демократії у роботі Амстердамського і Штутгартського конгресів II Інтернаціоналу.

У заклтачанні дисертант намагається осмислити досвід і підв ти підсумки початкового етапу/І896-І907рр./становлення українсь: го соціал-демократичного руху в Російській імперії.Найбільш заг. льні результати проведеного дослідження можна сформулювати у ви: ляді таких висновків:

І.Становлення української соціал-демократії відбувалося у вкрай несприятливих суспільно-політичних умовах/відсутність елеї нтарних громадянських прав- і свобод,низький рівень політичної к; льтури народній мас.жорстка конкуренція з боку російських,польс: ких і єврейських револйційних партій,зрусифікований промисловий пролетаріат тощо/,які були безпосереднім наслідком колоніальною становища української нації у складі Російської імперії.

' 2.Незважаючи на це,український соціал-демократичний рух за дився наприкінці 90-х років ХІХст.і за розглядуваний у дисертац проміжок часу організаційно оформився,пройшовши тернистий шлях : нечисленних інтелігентських літературно-пропагандистських гуртк до соціал-демократичної робітничої партії,що мала мережу своїх редків практично в усіх українських губерніях Російської імпері обох її столицях.В надзвичайно складних обставинах насильницько денаціоналізації українського життя РУП-УСДРП зуміла відстояти свій національний характер і виробити відповідні форми роботи з зними категоріями робітництва,селянства й службовців.Одночасно вав напружений процес вироблення власної ідеології,орієнтованої творче використання надбань західноєвропейської соціал-демократ Головним його здобутком стало обгрунтування ідеї державності Ук їни у формі національно-територіальної автономії українських зе мель у складі перебудованої на федеративно-демократичних засада Росії як перехідного етапу до можливої в подальшому за сприятли обставин повної їх політичної самостійності й соборності.

3.Протягом І900-І907рр:РУП і УСДРП здобули певний організа ний і політичний досвід,що вчасно знадобився під час Українсько демократичної революції І9І7-І9І8рр.Виросла ціла плеяда таланов тих політичних діячів та ідеологів,що незабаром очолили українс кий народ у боротьбі за його національне й соціальне визволення 4.Однак,поряд із явними здобутками,в цей же період стали о видйими й слабкі сторони національного соціал-демократичного ру зумовлена підпільним існуванням гранична амбітність і нетерпимі частини партійного керівництва,що нерідко приводила до фракційн

боротьби.слабкі зв'язки між рядовими членами партії та її-провідниками,вороже ставлення до ліберально-демократичної й самостійницької течій в українстві.розпливчатість соціальної бази,недостатня теоретична зрілість більшості керівників партії та ін.Всі ці притаманні українській соціал-демократії позитивні й негативні риси повнота мірою виявилися не тільки на етапі її становлення,а й на ходові й результатах визвольних змагань І9І7-І92Ірр.

Основні положення та зміст дисертації викладені в публікаціях:

1.Українські соціал-демократичні партії і організації у 1900-

І9І7рр.//Програма 4-ї наукової конференції молодих вчених та викладачів за 1990-199Ірр.-Х„ ,199?-.' С.7.. .

2.Харків і зародження українського соціалістичного руху//Мс~

тория и археология Слободской Украины.Тезисы докладов и сообщений Всеукраинской конференции,посвященной 90-летию XII Археологического съезда.-X.,1992.-С.18-19. .

3.Ідея самовизначення України в програмних документах української соціал-демократ ії//Друга Всеукраїнська науково-теоретична конференція"Проблеми історії національного руху на Україні/до І9І7 року/'.Тези доповідей.-Київ-Миколаїв, 1992.-Ч.І.-С.30-32. ■

4.Іван Стешенко-перишй генеральний секретар освіти Українсь- ^ кої Народної Республіки/До 120-річчя з дня народження/.//Р ідна школа. -1993. -Ж). -