автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.06
диссертация на тему: Историческое развитие Киева ХIII - первой половиныХVI вв.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Историческое развитие Киева ХIII - первой половиныХVI вв."

ИАЦ1011А ЛЬНА АКАДКРЛ1Я НАУК4 УКШНИ IНОТШТГ АРХЕОЛОГ! I

I 4 Ь!А? Ш7

На правах рукопиоу УДК 947 /477-20/ "I 2 ;>"

1ВАК1Н ГлК5 Ыр1йович 1СТ0РИЧНИЙ Р03ВИГ0К К пев А XIII - СЕРЕДИНИ ХУ1 ст.

1сторичнг науки - 07.00.04 - археолог^

Автореферат дисертацП на эдобуття наукового стуаеня доктора {сторячний наук

К и У в - 1997

7Шсё]7тйд1"5й в монограф! я;-

Рооста впкииана у ni.iuu Jii археолог!! Киева 1нотитуту археолог!i HAH Украпш

Oif>!uifln! ононенти

Пров!дна установа

- доктор !сторичних наук, професор I.C.Винокур

- доктор i схоричних наук М.П.Кучера . .

- доктор icTopif4HHx наук О,В.Чернецов

- 1нститут iciopi? HAH Украгни

Захист в!дбудеться - 1997 р. о 14 годин!

на засиданш спец!ал!зованоТ ради Д 50,25.01. по захисту дисертащй на здобуття наукового ступекя доктора 1сторичних

наук при 1нститут! археолог!! HAH УкраТни за адресою: ♦

252025, Ku'ib-25, вул.Володимирська, 3.

3 дисертащвю можна ознайомитись у науков!й б!0л10тец! 1нституту археологи HAH Украпш /Кигв, вул.Видубицька,40/.

Автореферат роз!слано /I Ю7У2-сР 1997 р.

Вчений секретар опещал1аовано! вчено? ради кандидат i сторнчшЬс наук

-В.О.Петрашенко

[стор(я Украпш .upyroi аолоншш Xlll - серодшш ХУ1 от. е важливою i нодиочас недостатньо ,цосл1дженою темою 1сторич-noi науки. Одн!ею з кардшшльних проблем Icropii Украши Ti-e'i доби е досл!дкення р(зних аспект1в-розвитку середньов!ч-ного мJ ста, НечиоленнJots шюьмових дкерел, особливо з початку цього nepfouy, висувае на перший план археологи, яка безперервно накопичуе дкерелознавчу базу з дано'1 проблеми. Б1лыи(сть питань неможливо правильно вир1шита чи уявити без залучення археолог¡чного матер|алу. Для досл!джень tciopi'i цього пер|оду особливо важливим став комплексная п!дх1д до проблеми з використаниям усього спектру наявних (сторичних джерал.

Особливе значения у вивченн! украгнського середньов1ч-иого м1ста займарть досл1дження iCTopti Киева. У Hiй сфоку-совано б!льш1сть питань та проблем даноК доби, вгдбито го-ловн» характерн! риси 1сторично'х цол| всього украгнського народу. MIcto було вогншцем виникнення ча розвитку в1тчиз-няно'1 дуржавност) та культури. Боно зазнало величного злету та нищ!вного удару монгольських кочовик|в, пережило весь тя-гар iHDseMHoi навали, поступово, з великими труднощами выродилось- 1 на рубеж! ХУ1-ХУИ ст. об"еднало навколо себе б!льшу частнну Украхни. Реально або в галуз1 хдеологи Ки'хв завжди виступав столичним шстом.

Проте iCTopiH Киева П1сля монгольсько'1 навали до се-рецини ХУ1 ст. до сьогодншнього часу залишилась одн1ею з найменш вивчених галузей iciopii Украйни. Хоч проблеми розвитку Киева п!сля Батиевого розгрому в надзвичаино важлнви-ми для BipHoro, адекватного розумпшя його значения та м!с-ця в складней ситуацп, що створилась у Сх1дн1й бврогп Х1У-

XVI от., як поличного та культурного центру. Вони Ticao пов"язнн1 з такими кардинальними питаннями ICTopti Украина, як питания про те, чи була перерва у заселены Середньо¥

у

Паддп1прянщини, чи в1дбулаоя повна эашна населения i цей peri он залишався практично повн!Стю зруйнованим та спуото-шеним ак до ХУ1-ХУП от., якам був реальний вплив монгольсь-Koi навали на весь х(д {сторичиого розвитку цих земель тощо.

Питания про ¿сторичну долю Киева п!сля монгольськоУ навали обговорювалося виключно гостро ще з середина минуло-го стол1ття. Було висунуто к{лька теоргй про повне запустения земель ШвденноУ Pyci та зм{ну тут у Х1У-ХУ от. кордного населения. Спростування цих ¡дей ашло з переммним ус~ nixoM, супроводжувалось шлою низкою суб"вктивних та об"ек-тивних поммлок, переб1льшень, в Ному чи шшому Багляд1 вони стали понуючими в 1стор1ографН'.

Прац! iciopHKiB середина - друго'1 половини XX ст. 6i-

\

льш докладно висв¡тлили деяк! аспекти пробДеми. Повинти »

спростовано думку про будь-який позитивная вплив коч1вниць-Ko'i навали. Першорядну роль тут вШграли археологIчяi дос-лхдження Киева та 1нших давньоруських: mid, що були роз-громлен! 1240. р. Доведено було -i те, що думка про зм{ну населения у Надщипрянщши не мае П1Д собою достатнього грунту. Ироте i сьогоднi часто досл!дншш, даючи безумовно Bip-ау негативау оцШку под1ям 1240 р., досить сильно переб!ль-.шують ступ1нь руйнування Micra, його монументальная опоруд, Bci ix в!дносять виключно до цього року. Шдсутне адекватно розумiння ролi to значения Киев! у поличному та культурному китп CxUhoi Ввропи Х1У-ХУ ст.

Проблема, якг.м був Kiti'b п!сля 1240 р., що конкретно

-з-

збереглося в mIctJ, яким було його-подальше !сторичне жит-тя, нова роль на пол!тичн!Н карт! UxIдноi бвропи, не була HaeiTb поставлена.

Моногре^я 'Чсторичний розниток Киева ХШ - середшш ХУ1 ст.", К., 1У96, обсяГ 24,76 я.а. пЩсумовуб цвадцптя-pi4Hf досл1цж8ння автора середньов!чно/ tOTopii' та археологи столиц! Украши.

Шсля розгортання у 70-х роках XX от. систематичних археолог! чнях досл^жань а!дзньосередньов!чного Киева' i значним поповненням дкерелознавчо! баэи новим археологИ-ш, нум!зматичним та еп!граф!чним матер!алом, поява HOBiT-н!х розробок з анвл1зу лисемнях джерел, в!дмовою в!д пол!-тично? зашореност! на погляди багатьох видатних досл!дни-к1в стало можлиаим по-новому пШйти до розглпду uiei проблема, по-новому уявити codi картину {сторичного життя Киева ХШ-ХУ1 с*.

Необх1дн1сть об"ективйо висв!тлити 1сторичний розви-ток Киева ХШ - середини ХУ! ст., показати його адекватна м!сце I роль у пол!тичному, економ1чному та культурному киттi Сх!дно'1 бвропи обумовлюють актуальн1сть дано'! роботи.

Предмет досл1дження - ¡сторичний розвиток Киева про-, тягом XEI - nepmo'i половини ХУI ст.

Мета { завдання роботи. Метою виконаного досл!даен-ня е всеб!чне висв1тлення piaHHx acneKTiB ¡сторичного роз-витку Клева ХШ - серецяня ХУ I гг. на öaai комшг сного ана-Л1зу та узагальнення Bcix ainoMiix на сьогодн1 археолог¡чних та писемних дкерел /пол1тичйе, екопом!чне та культурне чит-тр; 1сторико-толограф1чна структура, стан монументальна* пам"яток/. У BfnnoBiHHocTf з головною метой в робот! булл

вир1шен} так! завцання:

- виявлено ,1сторико-тойограф1чну структуру Киева ц|61 доби, з"ясовано його меии, стан головних ¡сторичних район!в м1-ота, долю мояументальаих пам"яток арх!т91£тури, щ1льн}сть та в 1 рог!дна к1лыисть населения;

показано участь та роль Киева у пол1тичному житП Сх1дноК бвропи вказано'г доби;

- розкрито значения Киева як великого 1деолог1чного, культурного та економ1чного центру, матер1альна I духовна культура якого базувалася на досягнвннях давньорусько1 доби. '

Хронолог¡чн1 рамки досл1дження обумовлен! двома знаниями под1ями, що кардинально вплинули на ¡сторгю Украгкя та вс]еУ Сх1дно1 ввропи: монгольська навала з 20-х рок^в ХШ ст. та ЛюблШська ун1я 1569 р. 1 захоплення Киева Р1ччю Поспо-литою.

Головною днерельною базою е археолог1чниЯ, еп1граф1ч-ний та нум1зматичний матер|ал Киева, здобутий переважно в останн! десятил!ттл за безпосередньою участю та гид кергв-ництвом автора, а також лноемн1 та граф1чн1 джерела з лроб-леми. Використши числен^ дкерелознавч! студИ доил^дни-; К1в з р!зних категор1й 1сторичних джерел та 1'хн1 висновки,

Основним методом досл1Дження був комдлексний анал!з широкого кола джерел, як! в1дбивали р1зноб1чн1 аспекта 1с-торичного розвитку Киева. Застосовувалися мегоди пор1вня.ль-но-гсторичного та ретроспективного анал(зу, коли залучали-ся дан} б]льш П1зн}х джерел або з сус{дн!х рег!0н1в.

Наукова новизна роботи полягае в тому, що вперше до наукового об1гу в повному обсяз! вводиться 1нформац1я про

б!льш!сть археолоГ1чних пам"яток Киева XIII—ХУI ст., з!<5рано та проанал!зовано на оумаоному науковому р1вн! свщоцтва дкерел, матер|ал!в, стуц!й з ¡сторГУ пЮлпмонгольсышго Киева. Вперше зд{_йсйено монограф!чне доал!дкення ¡сторичного розвитку Киева в!д 20-х рок!в ХШ ст. до середйни ХУ1' ст.

Теоретична та практична ц|нн!сть роботи полягае у використаннЬ загальних висновк!в та окремих розробок роботи при створенн! узагальншчих та науково-популярних роб 1т з п1зньосередньов1чно1 ¡стор11 Киева 1 _ йо 1 еЭС УкраУни, при п!дготовц1 п!дручняк!в та курс1в лекц!й, створенн! ек-

споэиц1й музе'Ув, при визначенн! запов!дних та охоронних

* '

зон культурного шару м.Киева.

Апробац1я ооновних положень досл1Цження зд1йснена в серГУ наукових робгт р1зних наукових вйдань, а такох у виг ляд 1 наукових допов^вй на республпшноьких та м!штрод-них кон'.реренц1ях, конгресах I симпоз!умах /Ки1'в, Моема, Мтськ, Санкт-Петербург, Новгород, Псков, Черн1г1в, Ужгород тощо/. Положения ! висновки автора використан! в працях' Шших досл!цник!в. За розробку роздШв даного пер1'оду автору 1983 р. присуджено Державну прем!ю УкраУни в галуэ{ науки { техн!ки за участь у створеннI циклу праць з I сторГУ та археолог ГУ стародавнього I середньов{чного Киева. На захист виносяться так! положения:

1. Значний занепац Киева буа не ст!льки насл!цком конкретного руйнування М1ста у 1240 р., ск!льки насл!цком роз-грому ! розпацу вс1е'У давньоруськоТ система й встановлен нй ординського !га.

2. Життя, хоч ! з меншою !нтенсивн¡стю, продовясувалось в , ус1х ¡сторичних районах Киева. Населения М1ста р1зко

* -6 -

змешшлось, проте територт основного ядра Киева лишилась старою.

У. Незважаючи на величезнг втрати, 1Шв протпгом ХШ - сере-дини ХУI ст. залишався значним полхтичним, [деолог1чним та економ1чним центром Сх1дно'1 йвропи. 4. Культурна традишя не була перервана. П розвиток базу-вався на традициях I коренях матер|альнох та духовно'1 культури давньоруського часу.

Структура та обсяг роботи обумовлен! метою та заеданиями дослщкення. Бона складаеться 3 1 вступу, чотирьох роз-д|Л1В, висновкгв та наукового апарату. Обсяг - 272 С.

13 М I С Т

У встуд} обгрунтовуегься актуалыИсть та новизна до-сл1дження, розкриваеться його характер, наукова методика ! структура, джерелозназча база.

Роздхл I. Лкерела та ¡стор1ограф1я. У розд1л1 податься та анал| зуиться джерелознавча база та ¡стор1ограф1я проблема, ДослЦження грунтуеться на

двох головнях категор1ях ¡сторичних джерел писемних 1 ар-«

хеолыЧчних. Проте успЛше вивчення будь-яких аспект{в ¡с- > торичного рознитку Киева ХШ—ХУI ст. мокливе лише за комплексного використання як аркеологгчяях, так I р^зних катего-рхй писемних джерел, даних нум1зматики, еп1Гра,р11Ш, сфраг1-отики, граф1чних матер1ал!в, нов1тн]х праць з джерелознав-, ства та хсхор! х розвитку-феодального сусгпльства у СххднШ бвроп! шех доби.

Надзвичайна шзерысть писеьыих джерел /особливо для Х1Н-Х1У ст./, то ¿Лйшли до нашого часу, обумовлюе осооливу ппиисть кожного, нехай i незначного, повгдомлення про Кй1в.

У р!знлх л!тописиих списках м!стяться переважно пов1-домленнп про пол1тичне ти рел|г!йне життл Киева ХШ ст. /под!?, що пов"язан1 з битвою на р.Калц!, повить про взяття Киева в1йськам& хана Батия, при*зди княз1в, митрополит1в, . постаалення епископ!в у р!зн| руськ! княз!вства/. Це, перш за все, 1патГ1'вський, ЛнврентГ/всьяий, Някон1всышй, Густи-нський, Воскресенськяй л!тописи, а також деяк! Новгородськ! та Псковськ! л!топися /останн1 подають 1ншу дату взяття м1- -ста монголами/. Для Х1У ст. певн! дан! м^стять тверськ! дже-рела Дверськяй л!топис, Рогозький л!гописець/, що розпов!-дають про пол)тичну 1стор!ю Киева та його зв"язки з Твер"ю, про арешт князем Володимиром Ольгердовичем новопоставленого митрополита Д!он!с!я, д!яльн!сть К!пр!ана.

Для кШця XIУ - початку ХУI ст, найб!льше значення мае л!тописання Великого княз!вства Литовського ! Руського. В 1стор)рграфГ1 воня набуля р!знях назв, кожна з яклХ не завжди ! не до к!нця в!дбивае 1£хню сутн1сть: захШноруськ!, б1лорусько-латовськ!, староб!лорусьй|.>Ирийнлто вважати, що вони написан! на "зах!дноруськ!й", або староб1лоруськ!й мо-в!. Проте вгцзначшо, що бгльш^сть типових рас П1вк!чних д!алект!в укра¥нсько'1 мови /до яко'1 належить I Ки'хв/ спЩ-н! з биорусьйою /О.Т.Килко/. А для Х1У-ХУ- ст. ця сп1льн!сть була ще сИлылою., На сьогодн1 я/домо 15 л!топао!в та хрон!к, де подаються подН', пов"язан! з Киевом та його двржавними Д1ячами /Супрасльський, Никифор!вський л1топяса, а такок В1-

л

леноькяЛ, Слуцький, Ольшевського, Красинського та 1нш! летописи/. Головне ядро 1х сКладав "Л!тописець великих княз^в литовсышх.", склацений, на думку досл!дник!в, у 30-40-х роках ХУ ст.

-8-

Одним з головних джерел цанох доби виступае Хроника Биховця /i л^описи цього типу/, якй вшикла в саредовши вищо: аристократ i ï Великого к«яз1вства /гснують р!знi кон-кретн/ Bepciï/ у 30-50-х роках ХУ1 ст,

3 украпюышх xpoHiK та л}толиС1В ХУП ст. слЫ згада-ти Густшський Л1топис та "Хрон1ки з л|гописц1в стародав-hîx" Феодосия Софоновича, який сам був "родом з самого... града Киева".

Пол}тичн1 зв"язки Киева з Молдовою, насамперед час1в Стефана Великого висв!тлюють pi3Hi молдавськ! л1тописи ХУ-ХУП ст.

• Деяк1 подробищ топограф¡чного'характеру/реконструк-ц!я церкви Усп1ння Богородиц! Пирогощей на Подол!, поншен-ня гори Уздихальниш тощо/ BMilueHi у Ки'1'вському л1Топис1 /1341-1621 pp./ та Межжчрському Л1топись

PÎ3HÏ пов!Домлення про mîcto знаходяться у "XpôHiui

JInTOBCbKifl та Жмойтськ1й", що створена в середин! ХУШ ст. «

Це цжерело за cboïm обсягом перевщцуе bcî iншi В1дом1 3axi-дноруоьк! л1тописи, якi освттлюють icTopio Литовсько-Русь-

I

ког держави. Проте хронолог!я цього зводу досить заолутана i вимагае /як i деяя! пов1домяення/ ретельно}' критично! пе-рев|р!Ш.

Важливим дхсерелом пол1тично-церковного та геограу^ч-Ного плану е "Список русских городов, больших и ближних", який подае ъажливГ детад! про Соф1й^ький собор, Десятилну церкву, MicTa Ки'1'вського княз1вства 4aciB князя Володимира Ольгердовича. Перший його дослши'к [Л.М.Тихомиров ввакав, що пам"ятка була створена у Новгород!. Проте Б.О.Рибаков /[¡■à ним 1.Б.Грекон, О.М.Насонов, 6.П.Наумов/досить переко-

нливо .uoBiB, що автора слГц щукатина Ки1'вщин1 та Волинi

серед найближчого- оточеннл митрополита Kinpiaiia. Bipori.uHO,

"Список" Mir бути створеним у 1396-1397 рр., коли KinpiaH,

перебуваши у*КивВ1, BiB пол!тичн1 переговори з Ягаллом i

t

BiTOBTOM. Саме тод1 ж тут було напиоаяо i виомий Ки'1'вський псалтир 1397 р.

Важливе джерелознавче значения мае актовий матерiäfl. Нроте документи стосовно Киева збереглися лише э к!нця ХУ ст. i багато з них в1дом| лише за п1зн!шими конями й вимагають критичного п!дходу. Грамотя подають пол1тичну си-туац|ю на конкретний момент, ф1ксуить землеволод1ння, явля-ють собою найб!льш HaniflHi дкерела з {сторичноУ топографа MicTa. Частково ui документи 3i6paHl у "Сборнике материалов для исторической топографии древнего Киева" у 1874 р. Проте б|льша частина розквдана по численних виданнях ¡сторичних документов переважно XIX ст.

Багаго для Bipaoro.розум1ННя значения Киева у друг!й половинi ХШ ст. дало вивчення церковно'-юридичних кодекс¡в /кормчих/. Досл1дження Я.М.Щапова кормчих ХШ ст. зробшш з надзвичайно складних пам"яток церковного права цШне tt до-стуане широкому колу дослгцншив'¡сториаде дкерело. Вони' . яскраво показали пол1тичн| та церковао-культурн! зн"язки Киева друго'1 подовани XIII ст. з Болгарией, Рязанню, Волишш та ¡ншими регионами Pyci.

Вивчекня Новгородсько'1 Спнодально1 кормчог В.Л.Ян1-ним довело, що митрополит Кирил II помер не 1280 р., як зви-чайно створ".«уеться в ¡стор10граф1'1, а 1282 р. Лослгцник такой обгруитувйв гШотезу про ще один загалыюруський з'Ч'лд епископ i в у Киевг - у 1334 р., на я к ому эатвер.ткуаа-

лася нова обробка Шивсько1 кормчо'1, що стала протографм для Иовгородсько!' Синодально! кормчо'!.

Значну роль у висв1тленн1 icTopií Киева вШгриють нарративнi джерела, перш за все oció, як! або сам! безпосе-редньо в1двЦували Kh'íb, або записували пов|домлення лщей, що t¿m побували /Плано де KapniHi, М.Меховський, М.Груне-вег, М.Литвин, А.Кантар1н1, Е.Лясота, С.Герберштейн, Г.-Л. Боплан, П.Алепський тощо/.

1оан Плано де KapniHi перебував у Киев i дв!ч1 - у 1246 р. та у 1247 р. В1н засв!дчив, що, незважаючи на вели-чеэн! руйнування, життя у míctí вЩюдилося практично зразу п{сля проходу монгольськях BiftCbK. Тут bíh зустр!в куп-ц!в з найб!льших торгових центр}в 3axiflH0i евроди та Близь-кого Сходу.

За св!дченням самого KapniHi, його "Ictopíh монгол{в" була написана у два етапи. Перший вар ¡ант /коротка редакц!я/ був переваяно готовий ще до повернення до 3axiflHo'í бвропи. Доповнення до нього, напевне, були зроблен! nifl впливом конкретно'i шШтичнох потреб^, за завданням папа 1нокен-т!я 1У. Саме у щах доповненнях з"явилясь найстрашн1ш! картина сяустошення п!вденноруських земель. Певяа тенденцШысть цих доповнень, вгрогШш, виклякала бажання римсько! курИ переб1льшити розорення столиц! fyci; центра православ"я у CxiflHiñ esponi для обгрунтування та полегшення наступу католицизму на Cxiji.

Про пол1тичне та економ!чне становище Киева пов1дом-ляе посол Венешансько! республ1ки A.KoHTapiHi, якай 1474 р, зустр!чався у ши'вському замку з воеводою Мартином Гаштоль-дом.

Новим джерелом з ¡сторячнох' топогрИ>И м1ста в записки купцп М.Груневега, пкнй в1дв1дап Них в 1584 р., опубликован! Я.Л.1саевичем. Не мейш цПшнимя в поя1цомленнл послания австрЫсьдя^о !мператора Рудольф И Б.Лпсоги /1594 р./, французького (нженвра Г.-Л. це Ьоплана /1640-в! роки/ та сшш ант1ох1йського латр!арха Макар!я П.Ллепсыюго /1653 р.-та 1654 р./, як! досить широко в!дом! у науков!й л!терату-р!.

Б1Льш1оть згаданих опио1в Киева зроблен! у ХУ1 — середин! ХУЛ ст., проте вони м|стять численн! ц!ннГ св1дох!Тва ! для б!льш раннього часу, дають можлшПсть ретроспективно-просл1дкувати долю тих чи !шшх пам"яток,, укр1плень, !ото-ричншс район1в.

Для пптань 1сторично'х" топограф!* великого значения набувають граф!Чн! малюнки та топогра^йчн! плани ХУЛ - початку XIX ст.

Найдавн!шим е план 1638 р. О.Кальнофоиського, дв особливо ч!тко видно Печерський монастир, 'Берестове, Пустинно-МикЬльський монастир.

Найб1льший 1нтерес викликав план Киева 1695 р. На ньо-му видно багато деталей топограф!? м!ста. Перспективний тод эображення наочнц подае укрепления, характер забудови, окрем! вулиц!, пам"ятки кэм"яно'1 арх!тектури, млини тощо.

Кр1м низки план!в ХУШ ст. /1706,1745,1750-1752 рр. тощо/ найб!льший 1нтерес виклякае план 1803 р. 1нструмента-льно точний, в1н дае багато для ретроспективного анал!зу плаяування. Особливу ц1нн!сть мае-под!льська частлна, яка зберегла давне тралицЫне лланувашш до лажеж! 1811 р. Кар-тограф!чн! дан! в комплекс! з цаними писемних та археолог!-

чних джерел цають моклиб\сть рвконструшати традицШне пла-нупання й забудову середньов1чного Киева.

Шкавими в шлюпки А. ван Вестерфельда 1651 р., що в1дом! за- коп1ями ХУШ ст. Досл1дження I.В.Моргилевського показали 1хню нац1йн1сть як джерела. Особливо необх1дн! вони п!д час досл1джень пам"яток кам"яно-1 арх!тектура /Соф1й-ський собор, Фецор{вський собор, Золота брама/ та укр!плень замку,

1стор1я археолог1чних дОслГджень Киева караховуе бли-зько 175 рок1в, але головну увагу досл{дник!в привертали числвнн! пам"ятки давньорусько'1 доби. Иов"язано це з тшл, що з XIX ст. розкопували територ1ю Верхнього Киева, да була розташована б1льш!сть собор1в, палац1в, феодальних садиб, 1снувала велика в!рог1дн!сть наштовхнутись на скарби. Посади м1ста /Под1л/ не вивчались, а саме там було зосераджено життя п!сля I240 р.

Культурн! шари XIУ—ХУI ст. сильно пошкоджен! ¡¡нтенси-вним буд!вшщтвом Х1Х-ХХ ст. А головне - панувала думка про повне знищення мIс та Батиём." Матер I а льну культуру ц1ех доби практично не знали зовсгм. Лише поступово ситуац!я почала зм!нюватись, проте в бгльшост1 питань археологгю даного пе--р!оду доводилось починаги з нуля.

Матер1али Ызньосередньов1чного часу зустр!чал|1ся й п!д час досл1джень пам"яток б1льш давн!х пер1од!в. У широких масштабах ц! матер!али вперше були виявлен! 1940 р. на ЗамковШ гор! розкопками С.С.Магури /культурний шар Х1У-ХУ ст., залишки оборонних споруд, керамика/. Там же В.А.Бо-гусевич в!дкрив залишки буд1вл! з керам!кою га монетами XIУ-Х.У ст. Така ж керамIка /щодравда, не вэд!лена автором/ зу-

стр1чалась пгц час розкопок В.А.Ьогусевича 1950 р. на Поцо-

л1 .

Планом1рне та систематичне археолопчне вивчення Киева п1сллмонгольсько1 доби почалося П1сля створення Ки'1всь-ког екследицп 1А НА11У /начальник У.ИЛ'олочко/ у 1970 р. 3 того часу культурн! шари друго'1 половини ХШ-ХУП ст. эаф1к-сован! практично в ус1х ¡сторичних районах Киева.

На територП" "М1ста Ярослава" матер¡али. ХШ-ХУ1 ст. йи-явленг розкопками Я.В.Боровського, М.Ю.Брайчевського, П.П.То-лочка в район! вул.Вел.Житомирська, Ср^тенська, на Дш)цнщ, на територп СофШського заповщника.

На схилах Староки1всько'1 гори розкопками П.П.Толочка та С.Р.КШевич 1967-1968 рр. в|дкрито некрополь цього часу. 1969 р. П.П.Толочко близько Центрального телеграфу ви-явав залашки сооруди Х1У-ХУ ст. В1Дом1 розкопки М.К.Карге-ра та розкопки С.Р.КШевич'1973 р. на вул.Десятшппй роз-крили картину загибел! киян у I 240 р. розкопки 70-В0-х рр. Я.б.Боровського, С.Р.КШевич, В.О.Харламова виявшш чяслен-ний керам!чний !та нум!зматичний материал.

ШирокI .дрслгджеяня на Подол! 70-90-х рок1в К.М.Гупа-ла, В.М.Зоценка, Г.Ю.1вак1на, Г.А.Козубовс'ького, П.П-.Толоч-ка, М.А.Сагайдака дали досить р1зноман1Тняй материал дало"! доби. , '

Щкав! матер1али виявлен! на околицях - Клов!, Печер-ську, Ввдубичах /I Л.Мовчан, В.О.Харламов/.

Новим джерелом стали граф1т}, виявлеН1 С.О.Висоцьким на ст1нах монументальних споруд. Особлива значения мають написи з прямими датами. Виюгикаить штерес як джарело про життя в!рменсько'1-колонн, а такок про культурно-ексномгч-

ni ан"изки uipMeiicbKi rpa^iTi GoumicbKoro собору.

Оуттвве значения мають нов i знах!дки i розробки в га-луь1 iiyMiзматики /М.О.Котляр, Г.Д.Козубовський/.

Огляд джерел показав швидке накопичення археолог iч-них джерел по Киеву XUI-X.YH ст., а такок ильмене i як!оне зростшшя джерелознавчих дослижень з iCTOpii цього периоду.

1сторичну л1тературу з дан о i проблема можна под|лити на два головних напрямки. До першого в!дносяться прац!,.що висвхтлюють загальн1 питания ¡сторичного розвитку Киева чи Bcíeí УкраУни. У них розглядаеться широке коло питань поличного чи культурного киття Сх1дно1 еврони, що допома-гають визначити Micne Киева у тогочасних псшях. Сади и вх дять розробки з Teopii розвитку феодализму, дослгдження з рiзиих аспект!В матер1алыю1 та духавноУ культури.

До другого напрямку належать npayi, що безпосередньо i

торкаютьск питань життя тогочасного Miera. Спецификою.цгех Л1тератури е те, що вона переважно складаегься з невеличких статей, присвячених локальним питаниям icropi'í Miera. Зде-б1льшого вони розкидан1 по численних дореволипйних видан-нях й на сьогодн i стали раритетами. Головний Ух недол{к -це те, що в них не були поставлен! головн! питания територ1-альноУ ¡сторП шслямонгольського Киева.

JliTepaTypa першого напрямку досить численна й у своУй

б!льшост1 доб^е вгдома, тут ми розглянемо переважно т! робо-1 »

ти, де вивчаються питания монгольського завоевания та його впливу на подальший. розвиток Киева..

1сторюграф!п ХУ1И ст. в щлому вказувала на негатив-ний вплив БатиевоУ навали для scieí даЕНЬорусышУ держава,.

включаючи й Ки!'в. Протв конкретно [сторики мало Ц1 навились Киевом цього чиоу, эгадуичи про "упадок полуденной Руси". Автор 'Чсторп' Русов" пиша: "и з сего времяни быт1е Малой Росой в Общей Росс1йскоЯ Истор1и едва упоминается; по освобождая 1и ке ся от Татар Князем Литовским Гедемином, и совсем она в Российской Истор1и умолчена". В.М.Татищев, М.М.Щербатов, П.Симоновський торкалися питания вюшчення Киева до

л

складу Литовсько-Русько! держави у русл} пов!домлень М.Стри-йковського.

Найб}льший представник росШсыии дворянсько'1 ¡стор10-графП' М.М.Карамз1н вважав, що "давн!й Ки'1в щез й нав1ки: !бо с [я, колись знаменита столяця ыати м1ст РосШський, у XIУ I у ХУ СТ0Л1ТТ1 являла собою ще ругни". Вш вперше вка-зав на числена протир1ччя у пов{домленнI про захоплення Киева ГедимШом у 1321 р.

Погляди М.М.Карамзша на роль монгольсько! навали подняла бьльипсть оучаснях та наступних йому 1Сторшив /Д.М. Бантиш-Каменськ^й, М.О.Польовий, М.I .Костомаров тощо/.

Вивчення. питань {вторично! топограф!I Киева розпочало-

I

ся у ХУШ ст. Хо*1 шкав^ть до шпвських старожитностей ви-никла ще у ХУЛ ст. у зв"язку 13 реставрац1ями пам"яток за Петра Могили, створенням праць Ф.Софоновича, "Синопсису", загальним бурхливим розвитком нащонально! самосв1.цомост1. Напрлк1нш ХУЛ - початку ХУШ ст. з. одного боку розгортаеть-ся широке буд[вництво нових та ремонта стародавн1х соборгв гетьманом ¡.Мазепою, а з шшого по вспЧ {мперГг почався широкий збIр матер1ал1в. гсторичного та геоградпчного характеру.

Вибитком Ц161 роботи стала праця I .К.Кирилова "Цвету-

щее состояние Всероссийского государства" /1727/. Автор наводить коротк! дан! про р1знi ]сторичн1 частики Micia, ЙОГО OdOpOHHi споруди.

Першою монограф!чною працею з ¡сторичноУ топограф У Киева стала "История города Киева от основания его до настоящего времени". (Л.Ф.Берлинського. Робота була завершена до 1800 р., але довго вваясалася втраченою i була видана лише I9SI р. 1820 р. вийшла шнограф!я вчаного "Краткое описание Киева", що являла собою скорочений BapiaHT першо'У ро-боти.•

Праця М.Ф.Берлинського цшна насамаеред наявн!стю ве-личезного фактичного матер1алу. Автор спостер1гав Шив KiH— ця ХУШ ст., те до численних перебудов та перепланування Подолу. Ваерше джервльна база iсторичноУ apaui складалася не Т1льки з писемяих, але й э археолог 1чних двсерел, впе'рше сис-теьцтизовано викладено 10торичну топографш мгста, подано локал!зац!ю та стан окремих його пам"яток. В целому вона сама "перетворилася на ¡сторичне джерело.

У 1825—1826 pp. виходять роботи митрополита бвгешя /Волховiт!нова/, присвяченг СофШському собору та Печерсь- . кому монастирю. Зроблена перша серйозна'спроба висв^тлеиня УхньоУ icTopii на аротяз! Х1-ХУШ ст. Досл1Дник залучив л^то-писнг повгдомлення, велику к1льк!сть актового матер!алу.

Важливим етапом у розвитку 1сторико-топограф1чних до-огпджень Киева стали 40-60-Ti роки XIX ст., коли вийшли пра-ui М.О.Максимовича та М.В.Закревського. Диокус!У Mi» ними часто привертали увагу кауковоУ громадськост! до питань ic-торичноУ Toaorpat ГУ Киева i спршлд Ух успшному розвитку. Праця М.В.Закревського "Летопись и описание г.Киева" стала

внеском у вивчення Киева. Поруч з материалами з топограф!У домонгольського Киева, вона м1стить й багато ов!доцтв про м!сто п!зн!июго часу. У в!дношенн! до вторично? топографГУ

Х-ХШ ст. ця правд з виходом п.осл1джень МЛ.Петрова, ti.II.To-

*

лочка втратшш свое значения, та по в!дношанню до наступкоУ доби вона продовжув залишатися ценним дов!дником, хоч 1 вимагае критично? первв!рки.

В середин! XIX ст. розгорнулася гостра дискус!я з питания про роль монгольськоУ навали для наступноУ дол! Киева. Вона була розпочата М.П.Погод!ним у 1856 р. В1н заявив, що "л!тописи належать не шлорос!янам, а якомусь' !ншому племен!. Отже, 1 плем"я !нше жило у Киев!, а не малорос!яни. ...Мало-рос!яни прийшля у цв краУну п!сля татар .•.. в!д Карпатських г!р Я зайняля Кигвську губерп!ю так, як нащадки Ух у ХУ1 ст. зайняли Харк!вську, просунулась до Воронежу й Курська". По-д!бн! дукши виказували такох.Д.Зубрицький, М.Коялович.

3 р!зкою критикою М. II. Погод ¡на виступило чимало лред-ставник!в украУнськоУ та роОйськоУ Гсторично'У науки» перш за все, М.О.Максимович, який переконливо /хоч ! не без дея-кях помилок фактичного характеру/ показав всю наспроможн!сть погодЫськоУ теор!*1. Ца ж доводили й в!домий слав[ст та ет-нограф О.О.Котляревськяй, видатний рос!йсышй гсторяк С.М. Соловйов та К.М.,Бестужев-Ркм!н.

3 80-х рок1в XIX ст. концепшю Погодина под!ляв 0.1. Соболевський. П!зн!ше з деякима зм!нами УУ п!дтримували В.Й.Ключевський, П.М.М! лтокив.

Одночасно з М.П.Погоецним теирш повного запуст ¡ннп п!вденноруських земель п!сля монгольськоУ навали висунула польська !стор!ограф!я. Дана теор!я кеобхщна була для вил-

равцання а обгрунтування польсько-шляхетськоУ експанс!У на УкраШ у XIУ-ХУП ст. /К.Шайноха, О.рблоновський, М.Бобр-кинський тощо/. Д] ¡деУ под!ляв | украУнський {сторак II.Ку-л!ш.

Проти них наступив В.Б.Антонович, який най-б1льш грунтовно й доказово показав Ух хибн1сть. В!н справедливо ствердкував, що "КиУв 1з своею областю на являв повно-го залустшня, оч1кувавшого |ноземних колон!ст!в". Ним з!б-рано та проаяал1зовано великий актовий материал, зроблено сутгевий вяесок у доол|джеяня лол1тичного жигтя Х1У-ХУ ст. Справедливо заперечуюча вадевказан1 георГУ, В.Б.Антонович впадав у !ншу крайность - вважав, що КиУв практично не був зруйнованим та роаореним.

Учень В.Б.Антоновича, ведатний украУнсышй !сторик М.С.Грушевськяй лродовкував розвивата його погляди. В1н показав недоречн!сть погодгнськоУ та великоаольськоУ концепций, проте такой зменшував негативна значения насл!дк!в на»

вали кочовик!в для наступног долг УкраУни.

Наприк|нц1 XIX - початку XX ст. низка украУнських та

*

рос^йських 1сторик!в додавали нових аргумента для спросту- , вання погод!нськоУ концешШ' /М.Ф.Владимирський-Буданов, М.К.Яюбавський, О,Я.бф^менко, П.Г.Клепатський, А .¡¿.Кримсь-кий, М.П.Василенко/.

В цей же час вийшла у св!т шла низка роб1а досипдни-к!в, як! зайшлися вторичною топограф!ею м!ста /П.Г.Лебе-динцев, П.ОЛашкарьов, С.Т.Голубев, МЛ,Петров/.

У целому дореволюцШюю !стоп|ограф1ею' накоаичено знаг чний фактичний Мс тер)ал, зроблено ряд важливих виоиовк1в з конкратних питань ¡стор!"1 Киева ХШ-ХУ1 ст. Проте цШстноУ

картини !сторичного розвитку м!ста.цього пер!оду створено не було. Слабо використовувались дан! археолог!'/, нумизматики. Незважаючи на зусилля В.Б.Антоновича та М.С.Грушевсь-кого, 1нших вчвних, продовжувала панувати думка про майжв повив знищення Киева, ператворення його На незначне*м!стеч~ ^ ко п!сля 1240 р.

У 20-т! роки 1стор!я Киева даного пер!оду продовжувала вивчатися на баз! вже вгдомих писемних джерол. Спец|аль-но уваги Ы практично не првд!лялося. 1нтврес являе праця

0.М.Андр!яшева та низка матер!ал{в у академ!чному аут^внику "КиЗСв" /Ф.Брнст/.

Роботи 30-х - 50-х рок1в показали велпчвэи! втрати, як! понесло давньоруське сусп!льство в!д монгольсько? навали. його прогресивняй розвиток було насильно перервано на повному ходу /Б.Д.Грекой, О.Н.Насонов, М.М.Петровський,

1,П.Крип"якевич, В.В.Маврод!н, В.Т.Пашуто/. Значно переб1-

\

льшена думка про ц|лковите зруйнування Киева продовжувала панувати. ,

Прац! М.К.Каргера, де подано результат« його досл!д-жень Киева, наочно показали картини розгрому 1210 р. Проте, в!н нев!рно уявляв подальшу 1сгоричну долю м1ста, спрощено> розум!в причини руйнування пам"яток кам"яно'1 арх.!тектури, ств'ерджував, що КиУв було н!зведено до р!вня невелпчкого м!стечка, де життя ледь ж9лр1ло. На його висновках грунту-валися численн! роботи 1сторяк!в, мистецтвознавц!в, учбова л!тература. '

Сучасна точка зору про вплив.навали на подальший розвиток Рус1 метиться у працях кЬшя 60-80-х рок!в Б.О.Риба-кова, Л.В.Каргалова, Л.В.Черепнена, П.П.Толочка. Руйнування

матер1альноУ та духовно'! культури краши, пол ¡тичне i'i роз-членуваиня, тяжка орданське iro, а звгдси й загальмован1сть наступного розвитку- ось головн! насл1дки монгольсько! навали. Шпдною е думка Л.В.Черешина, що да навалу сл1д роз-глядаги не як одночасовий акт, а як пррцес, що тривав майка все ХШ ст. Стан Киева перед навалою, його чхльне м|сце у. пол!тичн1й систем! Pyci, високии р1вень економ1КИ та куль-тури, а також доля м!ста у 1240 р. докладно розглянут! у працях П.П.Толочка, Приндипово важливими у планi постановки питания стали роботи В.Й.Довженка й П.П.Толочка, в яких об-грунтувалась наобх|дн1сть i вежливость вивчення перiоду nic-ля Батиевох навали.

У працях Ф.М.Шабульдо, де цослгцжуеться пол1тична ситуация в УкраШ Х1У ст., розглядаеться пол!Тичний та право-вий статус Киева у перjoд його эалекноог! згд Золотоi Орди, а також проблема включения Ки!всько1 земл1 до Великого кня-з1^ствй Литовського, политика Kiapiana тощо. На сьогодн| MOHorpafiH 1Сторика /1987 р./ е найгрунтовн|шим дослуженном а цього питання.

В останшй час вийшла низка праць .з археолог!i, нум!з-' матики та еп1граф}ки. АрхеолоНчний материал зосереджений переважно у наукових зб1рниках, изготовление В1ДД1Л0М археологи Киева 1А HAH Украгни. Першою спробою висв!тлити ic-fopiio Киева, використовуючи археолопчн! матер!али, була ро-•бота автора "Киев а ХШ-ХУ веках", яка пибила П1дсумки дос-

л!цжень киста на початок 80-х poKis.

t

Короткий icTopiorpaiyi4Hari огляд показуе, що icTopii Киева Х1У—ХУI ст. не було приснячено практично коцно!' caeui-альноЧ роботи. у працях здеб!льшого розгляцалися загальн!

-21- '

литания ¡сторичного розвитку Украпы-Pyci цаного пер'юду, а положения самого Киева характеризуется лише у загальному контекст!, часто лише побгжно. Археолог!чнi материала практично не залучалися.

Розд!л П. Политична становище Киева ХШ - nepmoï по-ловини ХУ1 ст.

Шштичне становище Киева /як i aciei Pyci/ ХШ - пер-iiioï половшж ХУ1 ст. визначалося перш за все насл!дками такого геоаолгтичного фактору як монгольська навала. ÏÏ нега-тивн! насл!дки д!яли ще довго навхгь п!сля довалення золото-ординського ira /Б.О.Рибаков, В.1'.Пашуто, П.П.Толочко/.

Монгольська навала являла собою не единочасовий акт, а довготривалий процес, що зайняв все ХШ ст., починаючи в!д битви на Калц! /Л.В.Черепн!н/, коли монголи нанесла перший суттевий удар по Pyci взагал1 ! по в1йськово-економ!чному потеншалу Киева конкретно. П!дготовка до битви й сам ïï xifl наочно вибили пол1тичну ситуац!ю, що склалася на Рус! на початку ХШ ст.,. боротьбу i взаемод!ю в!дцентрових i доцвнт-рових танденцШ. Битва стала важливою bïxob у житт! Pyci. Саме В1Д Heï ав'тори Х1У-ХУ от. вШраховують час шоземно'1 навали /"От тоя бо брони Русская земля уныла"/.

На початку ХШ ст. Mi сто продовжувало залишатися одним з найбгльших пол^ичних цвнтр!в давньоруськоУ держава, тра-дишйшш стольким граном Рус! /П.П.Толочко/. Столицею його вважав KapniHi, евроаейськ! монархи, хан Батин. Традиц1я, за якою Khï'b вЕажався столицею давньоруськоï деркави, над-звичайнэ важлива, оскгльки вона виэначала своер1дн1Сть политичного положения Киева на багато стол!ть уперед.

Налередодн! походу Батия Kiiïb залшаився без князя.

-22-

ОсташпЛ великий князь Михайло Всеволодович п\оля вбивсува монгольсьиах посл!в 12Ь8 p. btïk до Угорщини. Даиило Галиць-кий посадив свого нам!сншса воеводу Дмитра. 1240 p. Khïb, ntn якш була зосереджена вся apMin Батия, було взято штурмом. Шсля проходу монгол ÏXHbo'i залоги в м}ст! не було. Ки~ 1'всь'ка земля бвзпооередньо до складу Золо^ Орди не вв«аш-ла, а як i !нш! руськ! земл!, залшшлась автономною й управлялась нам1Сниками номДальних.княз1в.

Батий 1243 р. передав Khïb Ярославу Всеволодовичу як символ верховно'1 влади /"буди ты старей всем князем в Русском язице"/» а У 1249 р. його сиповi Олександру, Хан э!штов-хував 1нтереса р!зних угруповань руських khhsib..Швденно-руськ! княз! /Михайло Всеволодович та Данило Галицький/, енерп'йно'1 опозиц!У яках Орда найсИльш побоювалась, до Киева не допускались, Приэначаючи кшЫв, що до Киева не npaï-дуть /з свое! вол! або хансько'1 застороги/, Батий залишав вакливий центр без авторитетного поличного кер^вництва. У Киев! анаходивсн нам!сник Ярослава Всеволодовича - боярин Дмитро Сйкович.

Про киг'всышх княз i в а^сля cmqptï Ярослава ярославича ( у 1271 р. практично немае в1домостей до 1331 р. Лише no6i4-ai пов¡домлення Любецького синодика дають змогу гадати, що налрик!иц! ХШ ст, у Киев! булл HKiCb княз! з чарнШвсько! г;лки /"князь Иван-Владимир Иванович Киевский"/.

Ваютвмм фактором, що виэначав роль Киева у пол Дачному яситт! XIII ст., було знаходксення тут митрополачо'1 кафед-рц. Залшшючась традтпйним церков''о-ацшн1стративним центром Рус i, Khïb mï? суттево впливати на пол1тичне та ¡деоло-Г1чне життя руських земель. У 1250-1282 pp. wiïbobiuim мит-

рополитом бун видатний пол1гичаий га цорковиий д!яч Кирило, сподвижник Данили Галинького 1 Олексанцра Невсыюго. 3 Г 283р. «- митрополит Максим. У Киев! збиралися загальноруськ! э'Чз-ди найвищих церковних 1ерарх1в /1273 р., 1284 р./, на яких затвврцжувалися нов! церковно- юрвдичн! кодекси та ёи;ншува-ли загальнодержавн1 питания, призначалися еписиопи у вс! руськ! земл! /1273 р. - Серап^н, 1274 р. - Климент, 1288 р.-1аков, 1289 р. - Тарас!й та Андр!й/.

Пол!тика митрополичоУ кафадри виклякала невдоврлення Золото! Орди, яка прогнула п!д!рвати '¿I вплив. Проте, ханам важливо було й зберегти церковну структуру як знаряддя свое? аол!тики, що використовувалося для внутрШЕих. х зовн!шньо~ пол!тичних Шлей. Одн!ею з ознак цього було переведения 1231 р. переяславсько'1 кафецри до Сараю. Шлком у русл! ц1в¥ пол!тики був перевод митропиллчох кафедри з Киева до Володя~ мира 1300 р. Приводом для ц!е"1 ахщ! £ могла стати боротьба Но-гая з ханом Менгу-Т!муром, коли Ких'в а {дтримував пе;ч"ого. П!сля поразки Ногая в!дбулись карлльнЬ дГ/ з боку Сарая. Цей перев!д в!дбувся не з вол! митрополиты Максима , а з наказу хана. Адже Володитир постраждав в{д Батия не мент нш Кихв ! знаходивря у Т1й же эалежност!, тому шукати там порятунок в!д "насилиа татарского" не було н!якого сенсу. Де повн!стю вхд-пов!дало пол!твд! позбавленнп Киева впливових пол!тичних д!~ яч!в, эменшения Иого пол!тично'1 рол! як одного з голоших по-тенц!йнпх центр!д аятж>рдянсько1 боротьби.

Ордянська влада тримала К и У л п!д ос облавим контролем. Тут эроблено перший перепис населения у 1245 р. Баскаки в!-дом! до 1331 р. , в той час як останн} згадки про них: у Новгород! - 1269 р., у Курську - 1284 р.

-24-

У IУЗí—136Г рр. у КиевI прашв кнпзь Фецёр. Вере!?, що в1н був сшом 1оана-Володимирак братом Ге'дим|на, який ототожнюетьсп з Ольгимунтом Гольшанським- чи князем Федором Святославовичем, залишаються нецоведеними г1потазами. За дискус!вю про лоходкення князя-сто?ть питания про час включения Киева до литовсько-русько? держави. Довгий чао пану-вала думка про завоевания Киева Гедимiном у 1321 р. Опис цього походу м!ститься у ряд 1 староб!лоруських л1голисгв /тилу Биховця/ i став поширеним з роботи М.Стийковського. Проте во! ц! xpouíKH датуються серединою Ш-ХУ1Т ст. Б!льш ранп1й /ЗО-tl роки ХУ ст./ зв|д "Л!тописець великих княз|в литовських", як i bcí руськ{ л¡тописи про цю под1ю мовчать. Не згадують про iiei твори попередник!в М.Стрийковського: Я.Длугоша /1480 р./, М.Бельського /1515 р./, М.Меховського /1517 р./, М.Кромера /1555 р./. А таку под]го як захопления давиьо! столиц! в!дзначити nomHHi були неодм!нно. Иротир1ч-чя у Пов!ст{ про заяоювання Киева Гедтином ломлив ще М.М. KapaMsiH { грунтовно дослщив В.Ь.Антонович. Б1льш1сть су-часних досл1дник!в лритрамуються думки, що Ки!в ув!йшов до складу Литовсько'!' держава у 1362-1363 рр. /0.1.Насонов, В.Т. В.Т.Пашуто, ВЛ.Шчета, 1.Б.Греков, М.Ф.Котляр/.

Проте деяк! досл!дники вважають, що у цьому повЦом-ленн! Биховця ¡снуе рацтнальне зерно i використовують у cbo'íx побудовах, хоч i по-р!зному датують noxiä ГедимЬт /ОЛ.Рогов - 1322 р., Ф.М.Шабульдо - 1324 р., Р.Батура -1325 р./. Але й ц{ досл!дники змушеи! визнати, що реальне включения Kiii'BCbKoi земл! в!дбулося у 60-т! роки /а це i е головний з точки зору icTopií факт/. Практично цим 1стори-кам доводиться повторно "завойовувати" Khíb вже за Ольгерда.

Моасна лише под!лити думку Ф.М.Шабульдо, що у ЭЭ-х роках В1Д-бувався перший етап литовсько!' експаисп на Кшвську землю.

До складу Великого княз1вства Литовського i Русыюго Кяувську зекша включэно, найв1рог1д1ише, 1262 р., що виклп- '

JT

кало з!ткнення з ординцями, яке завершилось ïx новим розгро-мом на р.Син! Води. Синьоводська битва була першою великою поразкою орцинських в!йськ у польовому бою, проте вона лишя-лася у эат!ику Куликовоько'1' битви. Ольгерд вибрав влучний стратег1чний момент для удару, коли у Золот!й Орд! розпоча-лися усобиц!.

Включения KiiïBCbKOï земл! в^дбувалося шрним шляхом, через "ряди"-договори !з збережен!стп традиц1йдих прав та прив!лег'в /"чтобы ог них отчинп их не отнимал"/. Перед лито-вським та руським сусп!льством стояли един! зовн!шньопол!ти-чн! стратег¡чн! ц!л! - борогьба з arpecieio н'цлецького Ордена та Золото'1 Орци. На той Юторичнай момент воно дало великий позитивная ефект для розаатку kaïbcbko'f эомл!, оск!льки позбавило в!д бвзпосереднього тяжкого ррдинського ira. Хоч певна залежн!сть /як ! всього масиву сх!дноевропейських земель/ залишаяась аж до ХУШ ст. ! залежала в!д конкретних обставши Негативн! фактора цього пряецнання проявляйся п!зн i-mn.

1362-1394 pp. киïbським князем був Володимир Ольгердо-вич. Полпичне значения Кш'всько'г земл! посилилось, П кор-доня простежуються за "Списком русских городов дальних л ближних", де згалуеться 71 киУвське mîcto, серед яках Житомир, Bpy4iw, Мигильов, Брянськ, Трубчевськ, Новгород-Ciвероь-кий, Нурськ, 4epniriB, Путивль, Корсунь, Пер9ясл!в. Ticui контакта з Тперським князiRCTBOiA закр!плен! данастичним шлюбом

дочии Волоцимира з князем Василем 1385 р. При ньому довг} роки знахоцився К{ар1ан, якому князь допом1г стати реальним митрополитом виея Рус!, заарештувавши у Киев| митрополита Д1он1с{я, то повертався в{д иатр1арха. Яого позиц1я сприяла об"еднанню антиординських сил ! перевоз\ на Куликовому пол!.

Одним з прояв!в пол!тичних амбШШ та зм1цнвння еконо-м{чного стану Киева стало карбування власно! монети, найв1-рог!ДН1ш9 у замку. Головний ареал !х роэловсюдження - Ки?в-ська та Черн!г1вська земли

Шсля КревСько! унП' Г385 р. та эм1цнання влади Ягай-ло у Краков1, а В1товта у В1льн!, позщ!я Володимира усклад-иилась, Яого самостШНсть не влаштовувала польсько-литовсь-ку владу, яка вела пол!тику л1кв1дац1'1 нап1всамостШих кня-з{вств на територН УкраГни та Б1Лоруо1. План л}кв!дацГ;( цих княз!вств, що в{дмовились присягти В1товту та прислати данину, був розроблений на нарадI в Белз1 у 1392 р. Володимира позбавили Киева I перевели на незначний уд!л у Копан 1 Слу-цьк /практично у эаслання/. Шсля походу на Волинь В1товта Володимир взимку 1394-1395 рр. змушений був прлйняти д! умо^-ви.

Ки!вським князем став Скиргайло /1395-1397/, який провалив активну аитиординську пол ¡тику, швидяо знайшов сп !льну мову з м1сцевими феодалами й був отруений прихильниками В1-товта.

НаприкЬщ} Х1У-ХУ ст. Кигв грае роль вежливого полЛичного та стратег!чного центру, це м1сце д1ЯЛьност1 та переговоров багатьох держаниях д}яч1в /В'повт, Ягайло, К1лр!Ш, Васкл1й I, Тохтамиш, Фотгй, Цамблак тото/. М1сто"стае головною базою для ангаордан'сько!" боротьби. Тут В^товт 1399 р.

- 27-

з1брав величезну apMjo для ршучого удару по 0рд1. Лла у битв! на р.Ворскла ця арм1я зазнала hiiuUbhoi по разки. Ки¥в, обложений в(йськами Тем1р-Кутлука, вгцкупився 3000 рубл1в литово'ьких. 3 Киева Вгговт процовжував провадити свою ордан-ську пол!тику, пгцтримуючя cboix прегеидент!в на ханськяй престол. Ця Д1яльн1сть и те, що Kuib був базою нащадк(в Тох-тамиша, биклшшли великий похш Едигея 1416 р. на КиУв. Mic-то було захоплене /npiM замку/ i спалене. Митрополит Цамб-лак перейшов до В1льни.

Шсля CMepTi Bitobtb 1430 р. у Великому кпяз1вств1 ви-бухнула активна боротьба pi3nnx пол!тачних угруловань. Ка1в став опорою Свидригайла i Bciei "руськоУ партГУ", центром "Великого княжения Русского", що виникло де-факто п!д час ц{-в¥ боротьбя, Шсля вбиаства великого князя Сиг1змунда 1440 р. польсько-лятовський уряд пшов на поступки укра'Унським I 6i-лоруським феодалам, вГдновивши КиУвське та Волинське князхв-ства. Князя Олелька Володимиронича зв|льнено з в"язниц|. Час

його /1440-1455/ та Симеона Олальковича /1455-1470/ правл1н-

■

ня був передом стабгльност! та зростання политичного авторитету Киева, lie в1дбивають i династичн1 ш.люби з Москвою, Молдовою, Твар"ю.

Це лякало лятовський уряд. 1 П!сля CMepTi Симеона Оле-льковича в1н л1кв1дуе КиУвське княз^вство у 1471 р. Спроби Михайла Олельковича повернути КиУв у 1481 р. закичились не-вдачею. Неэграбна кримська пол!ТИка уряду, невмшня органг-зувати обврону краю призвела до походу МениП-Гхрея 1482 р. на-Ки¥в, коли м1сто було повшстю зруйновано. Колишш союзники Литви зблизшшсь з Москвою i шло не mopiuno нападали на украшськ! земли

1Инець ХУ - початок ХУ1 ст. являли собою пол1Тичний ре-грес KiiiBCbKO'f земл1, який загострювався практичним безлад-дям в Kpa'r'Hi. Пол(тичн( процаси завершились Люблхнською yHi-ек> 1569 р. й юридачним закопленням /практично це вже Ыдбу-лося/ Киева Польшею,

Водночас в украг'нському сусп1льста1 проходили процвси по його самоорган хзацГх' та самозахисту. Це, э одного бону, ■ мщанський рух. Близько 1497 р. . Кихв юрдцично отримав магде-бурзьке право, хоч i левною лирою обмежене. Швидко йшов -ро-звиток.козацтва як сусально? верстви. його виникнення - гли-бинна потреба украУнського сусп!льства, його захисна реакц1я проти смертальнох загрози з боку arpecif Криму та експансП' Полыц}. В цей час, мабуть найтяжчий в icTopit MiCTa, Ки'Ув гран роль фортецх, стратеггчного щита, що прикрив внутр1Ш1 perioHM Великого кня31вства, а також тиловоУ бази Заяорозь-кого козацтва.

Розди Ш. 1сторична топографхя д1зньосередньов1чного

♦

Киева.

В розд!Л1 подаеться аналхз iCTopaKo-Tonopp8$itinoi стру-ктури Киева ХШ-ХУ1 ст., розгладаеться стан його хсторичних pafjoHiB, динам|ка ххнього розвитку на протяз! цього перходу. 1сторична топогр&фхя шста давиьоруськоУ доби докладно дослужена у правдх П.П.Толочка, в той же .час Ки'х'в настудного пер ¡оду залишався найменш дослЦженим, Поява останн!м часом комплексных досл1Д«внь ВД.Яшна, I .К.Лайуггнох, О.М.Левко з хсторичнох топограф!¥ Новгорода, Пскова, 31тебська тощо робить iieodxiflHiCTb'поД]бно'х' роботи з топографН" П1зньосе-рецльошчного Кнета особливо нагальною.

КаУв початку Х£ ст. - одне з найбшьшхх MjcT феодалу-

HoTf ввропи з площею 380—'100 га та населениям близь ко 50 тис. метканц1в /Н.ПЛ'олочки/. Розгром MicTa 1240 р. став для ньо-го справжньою катастрофою, micto було спалено, розгромлено. Б1льш|сть мешканц!в загинуло або було забрано у полон. Цей розгром яшсно В1др1зпяася в{д розгром(в Киева 1169 та 1203, 1416 та 1492 pp. У даному випацку руйнування «¡ста наклада-лися на загальнодержавну катастрофу. Було зншцено Ti зв"яз-ки, корен!, як1 живили еконим|ку столиш, тобто була зруйно-вана державна система. Туг сл}д розглянути причини руйнаци давньоруських кам"яних споруд.

Доол1дження показали, що поширена думка про руйнашю xpaMiB монголами саме у 1210 р. не вгцповУае Д1йсносг1. Монгола традищйно шцтримували релтйш оргаюзацН у за-хоплених ними кра!нах. !м не було потреби руйнувати ф1зичио KaM"HHi споруди. Шд час öoib гинула лише пезначна ix К1ль-KicTb. У Киев! лЛопис повгдомляе лише про Десятинну церкву. Археолог¡чно Tani слщи не виявлено. Головна причина i'xHbO'f

эагибелг- знищення економИно? база Киева П1д час Батиево!

|

навала. Micro не мало сил пгцтримувати cboi монументальн1 споруди. Вижили лшпе Ti, що мали п^дтримку великих феодал1в чи MicTa /Печерський, Михайл1воький, Видубицький, Киршпв-ський монастир!, Софаюышй собор, Пярогоща/, Решта загану-ла "от ветхости", KpiM того на негатпнний фон монгольский навали накладаляся такгфактори, як розгроми 1416 i 1482 pp., землетруси, повен!, пожежг, заборона польського уряду'ремон-тувати правослаыи храма тощо. Час остаточного руйнування для кожно'1 церкви необхгдно визначати ¡н пив {дуально.

Зразу к по приходу монгольських виськ вцШлг меакан-Ц1 «¡ста та вшидш з шщих поселень К;ивсько'1 земл! понер-

нулися 1 почали його в!дбудову. 1246 р. КарпШ вжа. в!дзна-чав 200 будишив /в1рог!дн!ше садиб/ на Подол!, Почався як|-сно новий етал життя Киева.

Питання {сторачно* топограф!Ч роз глядишься за окреми-ми 1сторичними районами. Найб!л-ьш цревньою частиною Верхньо-го Киева було "м!сто Володимяра", яке найб!льш по с траждало п!д чао штурму 1040 р. В ¡сторгограф!! понувала думка, що життя туг припинилося до ХУЛ ст. Археолог ¡чн! досл!дження 70-90-х рр. виявили на вс1й шй територП' матер!али другой половина ХШ-ХУ ст. /вуЛ.Володимирська, Вел.Кигомирська, рров.Десятиниий тощо/. Серед них - П1ч другоУ половини ХШст., керам1ка Х1У-ХУ ст., литовськ! денарП, празьк! грош!, моне-ти Менгл!-Г!рея, залишки кител. На терас! Староки*вськоЧ гори виявлено могильник Х1У-ХУ ст. /П.П.Толочко, С.Р.КШе-вич/. Особливо щ!льно зосереджен! керам!чн! та нум!зматичн1 матер1али XIУ-ХУ ст. у пров.Десятинному поблизу Зах!дного палацу, де, в!рог!дно, до початку ХУ от. знаходився якийсь центр.

Продовжували !снувата кам"ян1 споруда давньоруського часу. Ротонда к!нця ХП ст. несе сл!ди ремонту ХШ-Х1У ст., тут знайден| актов! печатки XIУ ст., татарськ! монети з лл-товською надчеканкою. Поруч знаходився Федор1воький собор /згадуеться л!тогшсом у 1259 р./, який мав прибудову з цег-ли XI У-ХУ ст. Васшпвська церква 1183 р.' простояла до 1935р. Нав!ть Десятинна церква не була повн!стю зруйнована I про-довжувала функц1онувати, за нею закр!пилась назва - церква Миколи Десятинного. В!дом1 фундамента нев!домо1 споруди ХШ-XIУ ст. /П.П.Толочко/, а також буд!в;п на Староки1вськ1й го-р1 з ремонтом цеглою XIУ-ХУ ст. /В.В.Хвойка/.

-31. Виявлен! матер|али свЦчать, що вдття району мвидко в!диовилося з меншою к!льк1стю мешканщв I менш щ!льною за-будовою. 3 побудовою замку "м^сто Володимира" втратило соц|-альн! фуакц!У Дитинця. 1Псля розгрому 1482 р. настав затяж-ний спад у житт1 района, про що свгдчить зменшення археоло-г!чних матер¡ал!в з кШия ХУ-ХУ1 ст.

Нечисленн} мешканц! величезного за тарятор!ею "мЮта Ярослава" тяж1ли до СоаЛйського собору. Про безперарвну йо-го Д1яльн1сть св1дчать графт /прям! дати I257,1259,1285, 1380,1494,1510/, л!топиои, актов! документа. Золота брама з церквою Благов!щення залишилась парадним в"'х'здом до Каева, тут же злаходилась митнида ! м1ська сторожа. В!домо про Спаську церкву /вул.Вел.Житомирська/, де знайдено цеглу ХУ ст. /МЛ.Петров/. Стратиграфия та л1Тописн! повщомлен-ня дають шдставу ввакати, що до ХУ! ст. могли ¡снувати Ге-оргпвський та 1рининський /у садиб! митрополита/ собора,

Виявлено п!ч другоУ половини XIII ст., керам1ку, шпору, монета Х1У-ХУ ст. Але Н1льк1сть матер^ал^в незиачна, В!д-родження району)'почалося з ХШ ст., аз к[нця ХУ ст. настав новий глибокий рпад. Вшзначимо зовс!м незначну площу роз-копок у цьому район! в пор!внянш з його великою територ!вю.

Процовжував д!яти Михайл!вський Золотоверхий монас-тир. Дослщясення I .В.Моргилввського показали, що у 1240 р. споруда сильно не посграждала. М.Меховський та М.Груневег повшомляють про цантральну баню, вкриту позолотою. Цонас-тир згадуеться у документах Х1У-ХУ1 ст., тут знайдено гену-ёзьк1 та празьк! монета, нечисленна керамика Х1У-ХУ ст. Мешканшв у район! було небагато, переважно обслуга монас-тиря.

-32-

КиУб вже не мав достатн1х сил для захисту всього периметру вал1в-Верхнього Киева. Цитадель миста перенесли на окремий останець, що височять над Подолом. Тут, певне напрл-к!нц{ XIУ ст., збудовано дерев"яно-землянийузамок ц!лком у традшиях давяьоруського оборойного зодчества. Там знаходи-лась резиденция укнязя /нам{сника, воеводи/, залога, в1йсь-ков1 склади, будинки знат}, монастирёв, калька церков. Иос-т1Йно кити тут було незручно, тому к!льк1сть мешкаяц1в бу~ ла незначна. В1н був розрахований переважно на випадок вгй-ськових Д1й, порятунку м!ського населения. Замок такок кон-гролював Под1л. Описи замку в1дом! за 1люстрашями середина ХУ1 ст., ала вен збер!гав загальне планування та головн} ри-си, що були властив! лопередньому часу. Едигей у 1416 р. не зм!г його захопити. Замок було взято лише 1482 р. Менгл!-Преем. У 1482-1485 рр. на його ведноаяення з!брано донад 20 тис. чолов!к з Наддн!прянщини, з двииських, торопецьких й великолуцьких земель.

Ст1нй замку складалися з городень, чаотково дорожн1х» де розм!щувались р!зн1 сл^гжОи., 1 частково затрамбованих землею. Вгор1 йшла стЬ1ка з б1йницяма, захисним дахом та "под-ся<5итьем". Ст1ии посилен! бойовими баштами з трьома рядама гарматного бою. Для запоб1гання пожеж! зовн» ст!ни обл1пле-н1 товстим шаром глини. До замку вели брами - Воеводська та Драбська. Розкопками виявлено залашки кител, цвгла Х1У-ХУ .ст., арбалетн! иаконечники, кахл!, квадрифольний енколп{он, монети Володимира Ольгердовича, празыи гроши Замкова гора з К1нця XIУ ст. набула новях соц(альни.к функц!й, перзт-воршпись з рем¡сничого,району на новий дитинець м1ста, стала М1СЦ9знаходженням вищог адм1н!страц1?, гари¡зону.

-33-

М1ське життя Киева було зосераджено на Подол!, да проживала б{лыч 1Сть мешканц1в, знаходився маг!страт, м ¡ський собор, головний торг, гавань, купецыи склада та колонгУ. В!н був обмежений ки'х'вськиш горами та Днгпром, п!вн1чиий кордон проходив вздовж р.ГлибочицяЛ був захшцений острогом В1д гори до самого Дн{цра. 3 боку рШ1 огорож! не було. За острогом розм!щувалося передгороддя, перевакно вздовк шляху на Дорогожич!. Воно заселялося щ!льн1ша у часи пгдйому ! ' зменшувалося п!сля наб!г!в кочовик!в.

Знах1дки Х1У-ХУ1 ст. виявлек! практично на всЫ.тери-тор!¥ Подолу. Ца м!сцева та ¡мпортна керамжа, горшков! ка-хл1, наконечники стр!л, замки та клич!, нум1зматячний материал тощо.

3 трьох летописцах храм!в два продовжуйала 1снувати. Церква Успшт Богородиц1 Пирогощей була моськам собором, стояла на головнШ площ! мгста. Тут збер!гався арх1В, торгов! ваги I м!ри, навколо не!' в!дбувались градифйн1 м!сь-К1 свята та паради. До сложениями виявлено к ¿стяну ! конку, енколп!он, золо'ту сережку у вигляд! знака питания, литов-

■ I

ськ! денарп Х1|Уст., тевтонськ1 шилхнги, польсыи та лито-вськ1 монети ХУ-ХУ1 ст. Борисогл1бська церква ХГ! ст. по-шкоджена 1482 р. I П]сля цього не вГцбудовувалася.

На вул.ПокровськШ дослужено церкву Р1здва Богородиц! вгрменськох колон!I Киева, збудовану у XIУ—ХУ ст. у давньо-руських буд!вельних традиц!ях. Це спростовуе думку про пов-не пршишення кам"яного буд!вництва у Киев! п!сля ХШ ст. Тут виязлено скарб з 40 монет Володимира Ольгердович.

У район! вул.АвдрГхвсько!, 7-9 розкопано могильник К1-нвд ХУ ст., якай пов"язуеться з в!рменсько» громадою Каеза.

- 34--

Кр1м керам!ки зиайдено сережку, лоясну пряжку, невеликий скарб празышх грошей.

За Замковою горою до Подолу прилягало передм1стя, що згодом д|стало наэву Кожум"яки, Эаселеиою була лише д!лян-ка перед р.Глабочицею. Матергаля Дисцева та {мпортна поли-в"яна керам!ка, празьк! гроаН/ вказують на безпврврвшсгь, тут життя 1 заможиий отан мешканщв.

На Дорогожичах продовжував ¡снувати Киршлвський храм ХП ст. 1845 р. .тух виявлено скарб м1дних дирхем1в, кар^ова-них не-д1зн1ше 1£^>4 р. На стенах храму збереглися граф1т1 хш-ху ст. , : : ■

На територГ?!Щекавиц1, Кудрявод та Юрковиц! матер|ал1в ХШ-ХУ ст. поки не виявлено.

На Печерському плато знаходивоя найбiлышй окольней район Киева, що складався з велшшх мокастир!в, слоб!д. Пе-чарський монастир лшався наЗбиыиим рел{г1йним центром Сх1-дноД бвропи. Поширена думка про велик1 пошкодження Успенсь-кого собору 1240 р. на вшшв{дають д1йсноси. Летописи зга-дують арх1мандрлт1в та ченщв монастиря ХШ-Х1У ст. 1470 р. тут проведен! веллк! ремоитн1 робоги. Тут ховали княз1в /Во-» лоцшнр, Олелько, Андр(й» Симеон, Улпна/, митрополита Дго-Н1сгя, ¡ншпх вгдомих д1яч}в XIУ-ХУ с®. Збереглася ТроУцька нддбрамна царква ХП ст., пЦземн! комплекси. Розкопками вя-яЪлено житла та виробнич1 комплекс« ХШ-Х1У ст. Монета Менг-•лЬ-Прея 1495 р. з розкойок трапазно* XII ст. може св1дчятр про п1ан1й час п розборки. До великого скарбу /2236 екз./

I

1902 р. належали празьк1 грош}, ординоьк!, кримськ!, угор-

ськ! та галицьк! монети XIУ-ХУ ст. 1961 р. знайдено скарб

з 1450 литовських монет ХУ1 ст. Печерський монастир, що був

великим феодалом, швидко вшювлювався шсля пер!одичних розорень i значно легше за !ншах переживав smihh становища Киева на протяа! дан ого лер!оду, him ими.

Поруч з ним, посеред монастирсько1 слобода, знахоцився храм Спаса на EepecTOBi, що ремонтуаався у ХУ ст. зберег-лись граф!т J ХШ-ХУ ст. Поблизу нього у I98S р. знайдено скарб з 343 празьких грошей. На Tepaci плато розьищувався Пустинно-Шшльський монастир э п"ятаверхим дерев"яним со-' бором, що збергг стародавн! традиmi! будгвництва. Вш був великим феодалом, про що св^дчать акги ХУ—ХУI ст., 1 мав зв"язки з аристократичними колами Лигви та Москви. Певний час п!сля 1240 р. продовжувалосл життя i на Клов!. Заф!ксо-вано житло Х1У-ХУ ст. на стр!чш ст¡ни собору, а у фундаментному poBi - празький rpiffl Вацлава 1У.

На п!вдень в!д Печерська злахсдаться Видубицький монастир XI ст., що згадуетьоя л!тописом 1245 р. Вгдомай енкол-п!он Х1У-ХУ ст. i3 зображенням пророка Iлл!. На ropi над ним виявлен! комплекои ХШ-ХУ ст. /I Л.Мовчан/.

У цей час було частково заселено i Л1Вобережкя. Князь Михайло Всеволодович Г241 р. по дороз! до Батия зупинився "во острове", де, в!рог1дно, залишався зам!ськлй дв1р. Такая саме дн!р знаходався на ВигургвщшИ. Сюди на "ловц" 1397 р. прихздив Скиргайло. Тут знахоаався замок Симеона Олельковича. Поруч заявлено монета Володи«ира Ольгердовача.

Таким чином, ¡сторичне життя процовжувалось у б!льшос-Ti стародавнJх paKoHiE Киева /kpim Щекавицьких rip/, але ¡нтенсивя¡сть його значно зменшилась. Me к! головно г частики micta лишались старима /Верхи!й Khib, Под!л, Иечерськ/, вильнуть зябудовя зменшилась, особлияо'на ropi. Для точного

пирихунку мащквни!в цаних немае. '¿х к!льк1сть коливилася в залвяшост! в Гц загальних спад!в /середина ХШ ст., 1416 р., 1482 р./ та п1дйом1в /кШець Х1У ст., 40-60-1 роки ХУ ст./ й навряд чи перевищувала 9-10 тис. у роки найб^ьшого аШ-йому.

Розд!л 1У. Економ1чш1й та культурный розвиток Киева ХШ-ХУ1 ст.

Монгольська навала нанесла сильного удару високорозви-нутому рем!сничому виробництву м1ста. Загинули або були забран! до Монгол11 досв!дчен! кадри спадкових майстр^в. Частила врятувалась у м!стах Галицько-Волинського княз!вства та Зах!дно'1 бвропа. В!дбувся "!нформац1йний розрив" м!ж ге-нераШями киКвських рем!сник!в. Нов! майстри не знали спадкових виробничих секрет!в, не аройшли вщповЫшК школи. 1х- • (И ряди комплектувалися переважно вих!дцями з с!льсько1 м1с-цевост!, невеличких м!ст. Була вгдсугня надежна матер!альна

база, необх1дна для багатьох галузей ремесла /ювел!рне, ка*

менер!зне, обробка метад!в, склоробство тощо/. Виробництво багатьох з них пришшилося або провалилось у незначних масштабах. АрхеологИн! знах!дки вироб^в та !нструмантар!ю не- к чисельн!. Загальний обсяг рам^сничого виробнедтва м!ста став незначним, Найб1льший розвиток мала життвво необхин! галу-з!« Переважна б!лы1псть рем!слик!в мешкала на Подол!. Поши-рена думка /яка грунтувалася на топо1им!ц!/ про {снування .галузевих квартал1в чи слобод /Кокум"яки, Гончар!, Дехтяр!, Ковал!, Соляна тощо/ виявилаоя хибною, Археодог!чно н!яких даних не виявлено,' назви з"явились п!зн!ше - у ХУЛ ст., пе-ревамно XIX сг. иасамн1 джереча КУ ст. вказують на так1 спе-шалыюет!: тесляр!, ковал!, лучники та стриьнлки, кравш, ...

шевц{, кушн|ри, золотар}, вяшшки,. пос'григач! /цирюльники/, р1заики, пекар!, рнмар!, конв!сари, с!шшри. Археологии знах|дки вказують на напвн1сть гончарного, ковальського, бронэоливарного, ювел|рного виробництв, можливо склоробст-во. Рем1сники були об"еднан! у цехов! орган¡зацГ!, що рег-ламентувалися статутами. Iснували також позацехов}, неорга-н!зован1 рем!сники - "портач!".

Значку роль в економш! Киева в!д1гравали промисли. Найрозвйяут1шим був рабняй. Розм!щений на Дн1пр1, поблизу численних рукав^, проток!в, озер, КиУв являв собою великий рибальський центр. Доставляли рибу також з верху та низу Дн!пра. Коисна Ю-та риба йшла воевод!, а також 610 грошей з кожнбго судна-комяги. Серед риб в!цом!: осетр, б!луга, сом, щука, лнщ, коре л тощо. Промислове поливания на хутривого зв{ра /бобри, куниц|/, олен1и» зубргв, к!з, кабангв, а такой лебед!в, журавл!в, гусей, качок приносило непоган I при-бутки. Розвинуте було пас^чне та бортничне бдж}льництво, . яке постачало у мгсто в значн!Й К1Льиост1 мед та в!ск, як1 йшли .1 дал! на експорт, Пошдрений був промасел, пов"язаний з м}рошняцтвом. На околицях знаходились числеши млани та в1-тряки, що переважно належали замку та моиастирям. Мешканш, були т!сно пов"язан| I з с1льським господарством. Вони мали сани й городи, худобу, займалися хл|боробством. За пашн! та луки п!д м1стом маг!страт постШю суцився з воеводою та монастырями. Це було талонам явищем для феодального м^ста. Таким заняттям киян спраяв ! посадибний характер забудови М1ста, в!льн! м1сця навколо монастир^в та слобод, фруктозами деревами та виноградом були зясадчеенI схила Старокигвсь-К01 гори, Щекавиц!, Куцрявця, Иечерського плато. С1пожат!,

необх1дн1 цля худоби 1 коней, переломно знаходились на Обо-. лон1, купи вела вул.Бидлогонна. Проте при вЫй валлавост! занять с!льським господаротвом, воно для киян було доцвтко-вою, а не головною справою.

Рем!сниче виробництво та промисли все б^ьше набували товарного характеру, зростала питома вага вироб!в та сирови-на, да були роэряхопан( на продаж. Торг1вля становища вагому частицу економ1кя м!ста. Вже I 246 р. у Киев! знаходилась купи! з Константинополя, ГенуУ, Венец!П!зи, С1лез!1', Акра тощо. Через м!сто проходили транзитн1 торгов! шляха. Одним з головних напрямШв торг!вл! залишався П!вдень /Крим, Ту-реччина, Близькяй Сх^д, Балкани/, товари якого переправлялись до Рос!У, Б!лорус!, Прибалтики. 1нший традиШйний шлях з Киева на Аккерман-БОгород ! дал! Балкани, Константинополь. 3 Рос!? постачали хутра, мед, шк!ри, збрую та с!дла, зброю, як1 переправлялись ! дал! до Криму. Зб!жжя з Киева йшло через Крим на Стамбул ! Кшр. Через КиУ'в у Ввропу та Рос!ю йшли товара з IНЯ11, Близького Сходу /дорогошнне ка-м!ння, шовк, пряноиЦ/. До Зах1дноУ европи постачали худобу, в!ск, поташ, сел!тру, золу. Розм!ри митних збор!в вказують на дослть висок! розм!ри торгового обороту. Особливу статтю • торПвл! з Крамом складав арг!ш - стада коней, баран!в, що накопичувалясь у надчорноморськях степах й продавались у Киев!..

Середньов!чиа торггвля суворо регламентувалася. Особ-ливе значения мало "складське право" та обов"язков1 торгов! маршрута. За ними купц! зобов"язувалися продавати сии товари у Кяев! ! не дали права минати киЧвсько"! митниц!. У цьому вйпадку караванам не гарангувалася безпока. 3 цього кияни

мали великий зиск.. Проте загальна пол^ична та економ!чна ситуация к!нця КУ - першо? половина Х.У1 ст. негативно впли-шла на киУвоьку торг!влы. Розм!р митнах зборгв'з к!нця 80-х рок!в ХУ ст. весь чао зменшувався.

Доля культурного розвитку Киева схожа на дол! реи^сничо-го виробпицтва, особливо в галуз! прикладного мистецтва, ар-х!тектури. Досв!дчен! кадри "златокузнацов", !конописц!в, м}н1атюрист1в, р!зьб"яр!в, потрапшш у полон, загинули, втекли на зах!дн! земл!. Втрага кращих майстр!в, р!зке звужен-ня матер¡ально? бази для багатьох галузей мистецтва призвали до зменшення к!лькост! та певного зникення художнього 1 - ■

р!вяя пам"яток мистецтва. Та традшШ культура попередньо'1 доби знайшли свое продовження 1 у п!слямонгольський час.

Книгописання Киева продовжувалося вже у середин! ХШ ст., коли митрополит Кирило розгорнув д!яльн!сть по В1Дновленню п&м"яток писемност!. 1352 р. князь Яков-Святослав над!слав йому з Болгар"! I сербсысу Кормчу книгу. У Киев! з залученням соф!йських кнажншив вона була перероблана у Кигвську кормчу, яка потиралась на вс!й Рус!. Приписка на Рязанськ!й ко-рмч!й 1284 р. св!дчйть, що вона переписана 31 списку Ки1'всь-ко1, якай прислав митрополит Максим. На П баз! написано такой Воланську та Новгородську Синодальну кормчу. До нас Д1-йшло п"ять "Сл!в" печерського арх!мандрита Серап!она, п!з-н!ше володимирського епископа. До твор!в ки'1вських майстр!в досл!днакя в^дносять глюстроваиу "Хрон!ку Георг ¡я Амартола',' стнорену для тверського князя. '

1люстрована Псалтир 1397 р. також створена саме в Киев!, як св!дчить запис у ф!нал1 твору. Тому немодна влводити и за коло киавського мистецтва. У мШатюрах, на думку ГЛ.

Взцорнона, "ознаки москопського кивопису к1нця X1У ст. зов-с!м не в1др1зняються". Цен час харпктерняй т!снтл цультур-но-церковними зв"язками Мискви 1 Киева. Одночасно у Киев! при К1пр}ан1 ствирено ще одну випдтну пам"я?ку - "Список русских городов ближних и дальних". У киев] написан! низка послань та "слов" К!пр!ана, а п!зн!ша Цамблака.

Про р!вень розвитку культури св!дчать досить стал! зв"язки з Паривькою Сорбонною. У П списках е вих!дц! з Ук-раТни ! конкретно з Киева. Вони згадуються П1Д 1353,1389, 1397 рр. П1д 1436 р. вже згадуються доктори наук "Бенедикт Серв!нус, рутенськоУ над! 1' та 1ван Тилкевич, рухвнськох' нац! I з Киева". Ще б1лыие киян було у Празькому та Крак!всько-му ун!верситетах /"Дмитро Степаневич з Киева", 1466 р./.

Деяк! фрагмента зах|дноруських л^топясхв /Повить про смерть Скиргайла/ вказують, що вони написан! у Киев! або ки-янином. ГИд час загального пийому киття Киева за Олелькови-ч!в створено дв! нов! редакцГУ Печерського Патерика. 1460 р.

створена 1-ша Кас!ян!вська /або Акакпвська/ редакция. 3"я-

1

вилось "Слово про перенесение мощей Феодосия" й низка л!то-писних пов|домлень /постриг Святош!, смерть Пол!карпа, обра-иия попа Василя з Щекавиц!/. 3"являеться 1М"я автора деяках "Сл!в" - "Нестора мн!ха". Значно поновлюеться мова пам"ятки. 1452 р. Кас/ян здЩспюа ще одну редакцию. О крем! статт! ро-'зм!щуються у хронолог¡чному порядку. Час постригу Антон!я з 1051 р. переноситься на часи князя Володимира. Можливо, в!н мав нав1домий нам Печерськяй л1топис. Тод! ж у Печерсь-кому монастир! переписуеться Шла низка релтйних книг та

Зб[р0К.

Величезне значения длп доил Жжения розвитку мова, па-

леографН I в ц|лому культура УкраУни цIеУ .цсба маыть дос-лгцження киУвських граф!т! зА стн! Соопйського собору, Спаса на Берестов!, Кирил!вського та Видубицького храм!в, здI-йснених С.О.Висоцьким. Тематично напаси ХШ-ХУI ст. представлен! благопобакальними, поминальними текстами, такими, що пояснюють зображення. Найбхлып ц!кав1 - з прямима датами та про 1Сторичних ос¡6 /Тресщному митрополиту Феогносту всея Роуси многая лета"/. К!льк!сть граф!то к!нця ХУ - середина ХУ1 ст. р!зко змалшуеться. Палеографгя та лп{гв!стичне ви-вчення корпусу граф!г I цоводягь безперервшсть пасемних тра-диц!й у Киев!, що розвиток украУлськоУ лисемяост! ХШ-ХУ1 ст. проходив на давньоруськ!й основ!.

Нродовжувалась ! художнп трацашя. Художая майстерня була пов"язана з Печерським монастирем. В!дома "Печерська /Свенська/ Богомат!р" /близько 1288 р./, "Ярославська Печерська Богомат!р", так! ж ¡кони знаходились у резиденцН мос-ковсышх митрополат(в у Креши, у Никньому Новгород!. 3 Клевом мистецтвознавц! пов"язують "Маколу Зарайського з жатг-ем", "Максим!вську Богомат!р", "Петргвську Богомат!р", "1гв-ревську Богомат!р". У печероькп! майстерн! виготовлялись квадрифольн1 енколп^они !э зображенням Розп"яття та Печероь-коУ Богоматер!. КаУвськ! маистри монументального живопасу придавали у Чернггов!, Житомир!, Твер!, Псков! /Антон¡й, Трох'цький собор 1409 р./, в!рог!цно у Люблин та Сандомир!, Крак!воькому Вавелг.

Широко вгцом! шиферний рельеф X Г У ст. з фггурою Мар!У Оранти, а також рельеф-триптих 1470 р. з Орантою у центр! та Антон¡ем ! Оеоцос!ем по боках. На час ОлелькоБлч1в припадав лоява новях, предренесеналсннх рас у клУвському мнстецт-

Ri. '

При двор! Олелы<ович!в д!яв гурток водыюдумц1в. Саме з Киева пошнрнлась в!цома ерзсь "кидовствуючих" на Новгород та Москву. Олена Волошанка - один !з л!дер!в московського гурт-ка, була плем{нницею Симеона Олёльковича i п!дтримувала зв"я~ зки з Киевом. У кигвському гуртку перекладаються та створюю-ться науков} трактата з асгрономГг', логики, ф!лоооф1Ч, про управл!ння державою.

Р1вень розвитку еноном1КИ та культури Киева протягом ХШ-ХУ1' ст. зм!нювався i залежав в!д загально!' пол!тично1 са-' Tyaulï. ГПдйоми припадали на часи Володимира Ольгердовича та Олелькович!в. Найб!льшиЯ спад - п1сля 1482 р. Культурна тра-диц!я не переривалась f базуваласп на давньоруоьких кореййх.

ЗАКЛЮЧЕНИЯ

Комплексне дослгдження 1сторичного розвитку Киева ХШ-середини ХУI сг. дозволило зробити так! п!дсумков! висновки:

1. Khïb середньов!чно1' доби збер1г }сторико-топограф1чну структуру давньоруського часу, стар! м!ськ! кордони. Населения MicTa значно зменшилось, але його зм!ни не в!дбулося. Життя продовжувалось в ycix головних !сюричних його районах.

2. Занепая /у пор!внянн1 з давньоруською добою/ Киева був не ст!льки насл!дком конкретного руйнування Micia у

1 240 р., СК1ЛЫШ насл!дком розгрому ! розпаду Bcieï давньо-pycbKoï державно'1 та економ1чно'х системи, руйнування голов-hoï економ!чно!' бази Киева - Середньо'1 Надщнпряшцини, вста-новлення аолотоординського ira.

3. Монгола не руйнували ф!зично 1240 р. б!льшост1 палГ'я-ток кам"яно'1 арх!тектури. Головна причина ïx загибел! - не-стача економ!чних pecypciB внасл!док Батиево! навали, на

яку наклададися шип причини: набеги 1416 I 1482 рр., сти~ х!йн! лиха, заборона польськоУ влаци ремонтувати православ-н! храми тощо.

4. 1сторичний розвиток Киева протягом ХШ-ХУ1 ст. ае йшов дрямолиийно. В залакност! а1д загально'1 полЛачно'! ситуа-ц|1 пер|оди п|дйом!в /друга половина Х1У ст. та 40-60 роки ХУ ст./ зм!нювалися спацами. 0coблíшo затпжний спад вгцбув-ся наприкшц! ХУ - початку ХУ! ст. п1сля набегу Мангл1-Г1-рая 1482 р.

5. У нових !сторичних уыовах КиУв залишався значним до-л!тичним, економ!чним та 1деолог1чяим центром СхгдноУ ввро-пи. Культурна трациц!я не переривалась. II розвиток базува-нся на традициях ! коранях матер!ально'1 та духовно'! культу-ри давньорусько! доби.

Основн! положения дисертшп'! виклацено у таких роботах: *

1. До 1СторпчноУ топограф!У п1зньосередньов¡чного Киева // Археолог!чн1 дослиження стародавнього Киева. - К., 1976,-С. 214-221.1

2. Позднесредневековае планы Киева а археология //Археологические исследования на Украине в 1976-1977 гг. Тезисы докладов ХУП респ.конф. Института археологии АН УССР. -Ужгород, 1978. - С. 104-105.

3. До питания про кам"яну архитектуру лгзньосерацньовочного Киева //Археолог !я Киева. Дослщкення I матер!али. - К., 1979. - С. 107-127.

4. КиУв та п}пленноруськ1 земл[ у П1слямонгольський час // Теза цопов1цей У Под1ЛьськоУ гсторико-краезнавчоУ конре-

-44--

репцП. - Кам"янець-11од1льськи11, 1У80. - С. 145-147;

5. О причинах разрушения древнерусских памятников зодчества в послемонгольском Киеве //Актуальные проблемы археологических исследований в Украинской ССР Дезисы докладов/.

- К., 1981. - С. 129-130.

6. Киев в Ш-ХУ веках. - К., 1982. - 102 с.

7. 0пов1д1 про стародавне Ки1в. - К., 1982. - 112 с.

8. Киев во второй половине ХШ-ХУ вв. // Тезисы докладов Советской делегации на У Международном Конгрессе славянской археологии. - М., 1985. - С. 82-83.

9. Киев во второй половине ХШ-ХУ вв. //Материалы У Международного Конгресса археологов-славасюв. - К., 1988. -С. 74-78.

10. К вопросу о роли нашествия Батыя для исторических судеб Южной Руси // Славяне и Русь /в зарубежной историографа^

- К., 1990. - С. 139-147.

11. Население Среднего Поднепровья в ХШ-ХУ вв. //Тезисы докладов советской делегации на У1 Конгрессе МУСА. - М., 1990. - С. 83-85.

12. Монеты сельджуков Рума в Киеве //Тезисы историко-археологического семинара "Чернигов и его округа". - Чернигов, 1990. - С. 106-109.

13. Связи Киева с Византией во второй половине ХШ-ХУ вв. // Южная Русь и Византия. - К., 1991. - С. 43-57.

14. Дослшжеаня пам"яток Х1У-ХУ ст. на КиУвському Подол! // Проблема вивчення та охорони пам"яток археолог Н' Ки'Увщи-

, ни. Тэзи допов1дей конфер. - К., 1991. - , 47-48 /спивав тор - Козубовський Т.к./.

15. Киево-Печерский монастырь в ХШ-ХУ вв. // Духовная куль-

-45-

тура населения Украины с .¡шевнейших времен. - К., I991. - С. 9-22.

16. Новый клан пражских грошей вблизи Няево-Печэрского монастыря ¿Древняя история населения Украины. - К., 1991. - С. 76-86 /сп!вавтор - Козубовсышй Т.к./.

17. Знахика сельджукидських монет ХШ ст. у Киев! //Старо-житност! П1вденно'1' Рус!. - 4epHiriB, 1993. - С. 73-76 /сп!вавтор - Козубовський Г.А./.

18. Досл1дження п!вденно? частини Подолу у I934-I9B9 рр. // Стародавн!й Kh'i'b. Археологхчш досл!дження 1984-1989 рр.

> — К., 1993. - С* 104-134 /сп!вавтор - Козубовський Г.А./.

19. Досл!дження урочшц Гончар! та Кожум"якя у.1987-1989 рр. // Стародавн!й Kh'ib. Археолог!чн! доел Жжения 19841989 рр. -г К., 1993. - С. 238-270 /сгИвавторя- Козубовський Г.А., Чекановський A.A./.

20. Кихв у друг1й половинi ХШ ст. //Сгарожитност! Укра'1ни-Pyci. - К., 1994. -С. 237-242.

21. Ки'1'в 4aciB Михайла Святославича //Святий князь Михайло Черн!г!вський та його доба. - 4epniriB, 1996. - С. 4144 /cniBaBTop - Сагайдак М.А./.

22. 1сторичний розвиток Киева ХШ - середини ХУ1 ст. - К., 1996. - 272 с.

Ивакян Г.Ю» Историческое развитие Киева ХШ - первой половины ХУ1 вв.

Диссертация на соискание ученой степени доктора исторических наук по специальности 07.00.04 - археология. Институт

археологии HAH Украины, Кизв, 1997.

Защищается монография, объемом 24.76 п.л., которая содержит

аиализ и обобщение археологических и письменных источников по истории Киева ХШ-ХУ1 вв. Установлено, что после монгольского нашествия 1240 г. количество населения Киева значительно уменьшилось, но его смены не произошло, жизнь продолжалась во всех исторических районах города, хотя и с меньшей интенсивностью. В новых исторических условиях Киев продолжал оставаться важным политическим, идеологическим и экономическим центром Восточной Европы ХШ - середины ХУ1 вв. . tvakln G.Yu. Historical Development of tCyiv In the Xlll -middle XVI centuries.

Dissertation for the Doctor of History Degree on the speciality 07.00.04 - archaeology, the Institute of Archaeology of the National Academy of Science» of Ukraine, Kyiv, 1997. the monograph of 2&,76 typed pages Is submitted to be defended. The analysis of archaeoljglcal and written sources indicated that after the 12A0 Mongol invasion there vas a considerable decrease in amount of Kyiv population though it was not replaced. It became known that all Kyiv historical areas continued tq exist. Under new historic conditions Kyiv regained to be an important political, ideological and economic center of Eastern Europe in the Xlll - middle XVI centuries.

Ключов! слова:

КиХв, монгольська Кавала, середньов!ччя.