автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.03
диссертация на тему:
История зарождения и развития акционерных объединий в сельскохозяйственном машиностроении Украины (XIX - начало XX с.)

  • Год: 1995
  • Автор научной работы: Машкин, Александр Николаевич
  • Ученая cтепень: кандидата исторических наук
  • Место защиты диссертации: Киев
  • Код cпециальности ВАК: 07.00.03
Автореферат по истории на тему 'История зарождения и развития акционерных объединий в сельскохозяйственном машиностроении Украины (XIX - начало XX с.)'

Полный текст автореферата диссертации по теме "История зарождения и развития акционерных объединий в сельскохозяйственном машиностроении Украины (XIX - начало XX с.)"

ЩІОІШІЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

на правах рукопису

МАШКІН Олександр Миколайович ІСТОРІЯ ЗАРОДЖЕННЯ ТА РОЗВИТКУ АКЦІОНЕРНИХ

об’єднань в сільськогосдоддрсшоиу

- ЬіАШЮБУДНІЛШІ УКРАЇНИ /ХГ1 - поч. XX ст/ 07.00.023- історія України

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті історії України НАН України

Науковий керівник: •

доктор історичних наук, професор Сарбєй Віталій Григорович

Офіційні опоненти:

І/ доктор історичних наук Кругляк Борис Абрамович 2/ кандидат історичних наук Дорвв’янкін Тимофії! Іванович

Провідна організація - Харківський дернавниіі університет

Захист відбудеться илі><^ 1995 року о ^ год.

на засіданні спеціалізованої вченої ради ДО 16.ЗІ.01 по захисту дисертацій в Інституті історії України НАН України /адреса: 252001, Кщв-І, вул. М.Грушевського,4/

З дисертаціє» ножна ознайоыитаоя в бібліотеці Інституту історії України НАН України, адреса: 252001, Київ-І, вул.М.Груиевського,4

Автореферат розісланий "-І'Р " се|>2'^ 1995 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

Пінчук Ю.А.

Актуальні о ть тема дослідження. Сучасний отая економіки України вимагає детального вивчення самої дргрода функціонування приватновласницької ініціативи,, без чого неможливе не лише отво-рення цивілізованого суспільно-політичного ладу, але а скільки-небудь успішне функціонування в державі нормальних виробничих віднооин. . ' . ■

Важливою складовою частиною даного процесу слід вважати оомиолення досвіду в цьому плані тих поколінь, 40 жили в Україні XIX - початку XX от. й створили тут, попри вое, дооить досконалий народногосподарський коыплеко, головним правилом якого був принцип "товар - гроші - товар", а методою - залучення до промисловості якомога більшої кількості вільних капіталів /шляхом заснування в найбільш перспективних галузях її різного роду дольових об’єднань та товариотв/. Тому об'єктом дослідження обрано історію акціонування сільськогосподарського машинобудування на всій території Наддніпрянської України під владою Рс Лйоької імперії з точки зору головних причин, безпосередніх передумов та самої динаміки конкретного перебігу цього процесу в основному в хронологічних рамках XIX - початку XX ст.

Хронологічні межі роботи на вказаній території, яку М.Гру-шевоький та його послідовники в українській історіографії звичайно називали Великою Україною, збігаються, з одного боку, з часом появлення в даній сфері перших "куішанотв" /початок XIX ст./- а з другого - з відкриттям бойових дій Першої світової війни /серпень 1914 р./, коли підміна мирних умов існування галузі цілою низкою мобілізаційних заходів означала, по суті оправи, кінець нормального еволюційного її розвитку. .

Стан наукової розробки проблеми. Слід відзначити, що окремих праць, присвячених акціонуванню сільськогосподарського машинобу-

дування України, що не написано. Проте в науковій літературі є ціла низка монографій , різнобічне використання яких може принео-ти чималу користь при висвітленні нашої теми. ■

Перші публікації, в яких порушувалося питання про необхідність створення на Україні дольових аооціацій, вийшли з-під пера професора Харківського ..університету В.Н.Каразіна, котрий, будучи одним з фундаторів "Филотехничеокого в пользу домоводотва полуденных губерний общества на акциях" /І8ІІ - 1812 роки/, вважав останнє дійовим засобом покращення загального стану оільоького господарства Слобожанщини^". Деякі факти про відкрите на початку 30-х p.p. "Луганское образцовое хозяйство на паях" й збудовану ним механічну майстерню знаходило у брошурі П.Ыуханова2, Проблеми фінансової звітності "Общества сельского хозяйства Южной Роо-оии”, ряд керівних діячів якого сприяли створенню деяких машинобудівних "закладів" Новорооії, зачеплено в одній з робіт 1,Горлова, а об’єднання в тимчасові оцілки кустарів - виробників землеробських знарядь Волині та Київщини - Бунте,Крім того, про окремі моменти практичної діяльності таких визначних фабрикантів сільськогосподарського реманенту дореформенно* епохи, як брати Бу~ теноп, Яхненко-Сшшренко, ’’Спрей и К0”, писали в 40-50-і роки XIX от. t.Платонов, О.Турчанович, І.Куравоький*3. В цілому,одначе, воі ці овідчення носили ще характер розрізнених фрагментарних повідомлень, мало опертих на серйозну джерельну базу.

* Див.: Каразия В.Н. Извеотиео Филотехничеоком Обществе. -Харьков,І8ІІ.

О

Мухаяов П. Памятная книжка для хозяев. - М. ,1838.

3

Дав.: Горлов И. Обозрение экономической отатиотики Роооии,-СПб.,1849. - С.169; Платонов И. О мерах, принятых в Роооии к поощрению и усовершенствовании вельского хозяйства вообще. -СПбV,1839. - С,26; Журавский И. Статиотичеокое описание Киевской губернии, - В 3-х ч. - Ч.Ш. - СПб, ,1852. - С.186.

В другій половині XIX от,, з розвитком внутрішнього ринку й переміщенням центрів сільськогосподарського машинобудування з великоруоьких та західних губерній на Південь Російської імперії, /країна робитьоя об’єктом підвищеної уваги також і з боку дослід-ників-п|>офесіоналів. Наприклад, доцонт Санкт-Псторбурзького Технічного Інституту О.С.Єршов у спеціально написаному в 1863 р. но-риоі про долю машинобудування Імперії взагалі, дсталгно зупишів-оя на питаннях тохнічної озброєності, кількості зайнятих а ринку збуту готової продукції існувавших тут дольових товариств само агро-технічної спеціалізації Приблизно в такому ж ракурсі вирішували проблему професор З.Черняєв /70 - 80-ті p.p./ та інже-нер-технолог Н.Іабзін /80 - 90-ті p.p.XIX от./2. А перпі роки на-отупного, XX отоліття, привнеоли овди ще цілу низку нових імен -так, Літоиенко та Кафенгауз розглядали оільоькогосподароьке машинобудування в Україні й ті акціонерні об'єднання, що тут діяли, з точки зору введення протекціоністських митних тарифів на імпортне устаткування, Арцибашев - у порівнянні зі отаном аналогічної справи у ОТ, Скородішоький та Приленаєв - при висвітленні відповідно питань про використання моталевих виробів в селянських господарствах Півдня Рооії та діяльності повітових земств

* Ершов А.С. Обзор машиностроительных заведений в Роооии /,' Обзор различных отраслей мануфактурной промышленности России. -В 2-х ч. - Ч.П. - СПб.,1863. - С.С.70-84.■

Черняев Б. Русское сельскохозяйственное ыашино'’троение. -СПб.,1881; Лабзин Н.Ф. Машины и аппараты // Иоторико-отатиоти-ческий обзор промышленности Росоии. - В 2-х т. - Т.П. - СПб., 1886. - С.С.1-100 /Группа IX/.

Київської губернії

Деякою'мірою зачіпалася дана проблема іі у з’явившихся тоді » роботах авторів-марксистів. Зокрема, В.І.Ульянов /псевдоніми:

Н.Ільїн, Ленін / у своєму "Розвиткові капіталізму в Росії" вельми вдало змалював стан галузі в материкових повітах тодішньої Таврійської губ., пов'язуючи зародження в ній нових прогресивних тенденцій з рівнем розвитку місцевого внутрішнього ринку, а появу

. . 2 тут підприємств колективної власності - з дим оотаннім .

У вивченні ж теми за радяноышх часів більш-менш чітко виділяються три послідовні періоди. Перший з них припадає приблизно на 1919 - 1932 p.p., коли історією російського сільськогосподарського машинобудування займалися О.Ізмаііловська, Г.Ципорович та В.Зибковець - автори, які не тільки вперше після ховтіш І917 року ввели в науковий обіг значну частину нових архівних джерел /про участь підориемців-інашинобудівників в монополізації промисловості, тощо/, але й вдалися до, розгляду стану виробництва агрономічних-знарядь в губерніях Подільській, Київській, Волинській, Харківській та Полтавській.^

Другий етап охоплює кінець 50-х - середину 60-х p.p. XX ст.

* Див.: Литощенко Л.Н. Таможенное обложение в Роооии сельскохозяйственных машин и орудий и его значение для русокого оельского хозяйства // Труды Харьковокого общества оельокого хозяйотва. -Выя.1. - Харьков,1909; Кафенгауз Л.Б. Развитие русокого сельскохозяйственного машиностроения. К вопросу о пошлинах на сельскохозяйственные машины. - Харьков,19X0.

2 .

Ленин В.И. Развитие капитализма в России // Полн.собр.соч. -

Т.З.

3 ■

° Див.: Цыперович Г. Синдикаты и тресты в Росоии. - М.,1919. -С.С.ІІ4-ІІ6; Измайловская Е. Русское сельскохозяйственное машиностроение. - М.,1920; Зыбковец В.Ф. vK вопросу о возникновении . заводов сельскохозяйственного машиностроения в Роосии.- Л.,1932.

Саме годі україної>кий доолідник О.І.Гуржій в цілій низці праць про долю регіонального оільоького господарі.тва досить детально зхарактеризував механічну майстерню "Яхнанко-Симареяко" а м-ку Городищах Київської губ., заводи Фендеріха і С.Лільпопа /згодом

- відповідно "Белліно-Фендерих" та "Лільпоп, Pay і Левенштейн"/, а також склади /пізніше - фабрики/ Сіменоа - Гальске Диїв/ й Саде /"Гельферіх-Садо" /у Харкові /*. В.К.Яцунськиіі в одному з розділів счоеї статті "Велика промисловість Росії у І790-І86Ср.р" /"Акціонерні компанії в промисловості"/, розмірковуючи про шляхи створення в галузі дольових співтовариств, виділив тут два напрямки - відкриття нових фірм, так би мовити, на пустому місці, ado ж переростання в них /шляхом розширення та технічної реконструкції/ лідприємотв однооообової влаонооті2. Про заводи Саягушко-Варда, "Л.Гальяфер і К°”, Дгона Грієвза, "Нейфельд і К°" писав в той чао також О.О.Нестеренко. А дослідник перехідного періоду від кустарно-реміоничої майстерні до-мануфактури . П.К.Федоренко показав, що "кумпанства" рудників-залізоробів ХУШ от. з’явилися на Україні головним чином завдяки прагненню їх засновників одержати фінансову- підтримку центральної адміністрації. З точки зору розвитку загального машинобудування у тодіш-

'J

ньому СРСР торкалися нашої теми Я.С.Розонфельд та-К.І.Клименко .

1 Гуржій 0.1. Розклад феодально-кріпосницької системи в сільському господарстві України першої половини XIX ст. - К.,1954, -С.С.218-226.

2 Див.: Яцунский В.К. Крупная промышленность России в 17901860 г.г. // Очерки экономической истории России в первой половине XIX в. - С.С.215-217.

3 Див.: Неотеренко 0.0. Розвиток промисловості на Уіфаїні - В 2-х ч. - Ч.І. - К. т°59., Ч.П. - К.,1962; Федоренко П.К. Рудни Левобережной Украик j ХУП-ХУШ в.в. - I.!. ,1960. - С.76; Розен-фельд Я.С., Клименко К.Л. История машиностроения СССР. - М.,1961.

. Кілька узагальнюючих робіт, що так чи інакше отооуютьоя історії акціонування сільськогосподарського машинобудування України XIX - початку XX ст., з’явилиоя і в період І97І-І982 років. О.Ы.Поноыарьов вбачав причину створення дольових об’єднань серед тих же ковалів Лівобережжя-в намаганні останніх уникнути закріпачення й повідомляв цікаві відомості про кількість заіінятих й ринки збуту готової продукції деяких асоційованих виробників оільоьхогооподароького реманенту за доби зародження . на Уіфаїні капіталістичних відносин /Ю.Мазуренко - А.Афаяаоьє-вої, братів Мадвідь, таке інше/*. В зв’язку а.технічною революцію ряд заводів провідних фірм вказаного профілю /"Р.і Т.Ель-ворті", "Я.Я.Коп", "Лепп і Вальман"/ згадуетьоя в монографії Л.Г.Мельника, причому автор цілком олушно вважає, що більшіоть з них почала своє функціонування з невеликих ремонтних майоте-ронь. О.І.Дружиніна, говорячи про економічно життя Новоросії 2060 p.p. XIX ст., висунула думку про пряму залежність між еволюцією хлібороботва Півдня України в умовах.наростаючого дефіциту робочих рук оотанніх пореформенних деоятилітть й виникненням тут таких значних заводІЕ по виробництву оільгоопзнарядь та машин, як "І.І.Ген", "Фальк", ряд інших2. Деякі підрахунки щодо кількооті підприємств в різних регіонах України містяться також

• . -з

в кандидатській дисертації З.Д.Яоман »

Джерельна база -роботи. Воі викориотані при напиоанні диоер-

* Пономарьов О.М. Розвиток капіталістичних віднооин у промиоло-вооті України ХУШ от. - Львів,1971. - С.ЗО.

П

Див.: Мельник Л.Г. Технічний переворот на Україні у XIX от. -К.І972.- С,96; Дружинина Е.И. Шная Украина в период кризиоа феодализма. 1825-1860 г.г. - М.,1981. - С.С.147,160. .

О

. - Яоыан З.Д. Возникновение оельокохозяйотвгчного машиностроения в крепоогной Роооии. // Дио.на ооиок.уч.отепени канд.иотор.наук.-/Авиреферат/. - М. ,1970.

тації джерела можна поділити на дві категорії - опубліковані отатиотичні видання та документи, що дооі -оберігаються в архіво-оховищах. Серед перших особливо знадобилися відомооті про мануфактури за 1812, І8І5-І82І p.p., а також виданий вже за радянських чаоів збірник,дриовячений іоторії робітничого клаоу Україна від оередияи ХУШ до другої половини XIX от.1 /зіотавлення даних цих першоджерел допомагає у висвітленні подій дореформенноі доби/, бвдетні державних відомств та різного роду оуопільних організацій Імперії /огляди, підготовлені працівниками міністерства промиоло-вооті і торгівлі, праці товариств по сприянню вітчизняній продшо-ловооті, нотатки Російського технічного товариства, звіти губернських статистичних комітетів, т.ін./, статистичні видання /серед яких своей інформативністю вирізняютьоя, по-перше, війоьково-ота-тиотичні огляди Російської імперії та матеріали для географії Й отатистики окремих областей її, зібрані офіцерами Генерального

О

Штабу, по-друге - збірники даних стосовно російської кустарно-ремісничої та мануфактуряо-заводоької промисловості, починаючи з 1832 й закінчуючи 1914 роком, й то-третє - книги обліку акціонерно-пайових підприємств за І872-І9ІІ p.p.3/. Опанування всіх їх /а цо близько 120 одиниць зберігання різкого формату та обсягу/

* Див.: Ііодомость о мануфактурах в России за І0І2г. - СІІб. ,1014; Статистические ведомости о соотояшіи российских мануфактур о 1815 по 1821 годи. - СПб.,1825.

2 Див.: Военно-статистическое обозрение Роасийокой Империи. -Т.XI. - 4.2. - Таврическая губ., - СПб.,1849; Г.ХІ.Ч.4. - Екате-ринославскал губ. - СПб.,1850; Т.ХП. ,ч.1, - Харьковокая губ.

СПб.,1850; Т.ХП,ч.2. - Черниговская губ. - СПб.ДобЬ т.ін.

3 Див..наприклад: Сведения о торговых домах, действовавших в

России в 1892 г. - СПб.,1893; Акционерно-паевые предприятия Роо-сии. -11. ,1913. '

дало змогу авторові на лише написати оам текст роботи, але й укласти 35 присвячених різним аспектам іоторії акціонування галузі таблиць до нього, '

Неопуйліковані матеріали, що дооичь компактно розміщуються в Російському державному іоторичному архіві в Санкт-Петербурзі та Центральному державному історичному архіві України в м.Києві, також можуть бути розподілені на декілька груп, з-поміж яких найважливішими для нао слід вважати фонди 274, 301, 313, 347, 385, 1439 /місцеві губерноькі жандармські установи/ ЦДА в Києві та фонд 1282 /Канцелярія мініотра внутрішніх оправ/ РДІА в Санкт-Петербурзі /де головним чином й осідали відомооті про всі без виключення промислові підприємства України/, звіти фабрично-заводської інспекції /як такі, що містять ввльни точні щорічні дані стосовно кількості зайнятих, об’ємів видуоку готової продукції , технічного оонащення та ринків збуту більшості фабрик та заводів сільськогосподарського машинобудування України/, епі-столярія оамих промисловців. Б цілому джерельна база дозволяє досягти поставленої мсти дослідження, яку у загальних рисах можна сформулювати так: визначити основні причини та доолідити головні передумови усуспільнення галузі, вивчити еволюцію та етапи становлення різного виду дольових об’єднань.

Для виконання наміченого завдання викориотано такі методи гуманітарних дооліджень: іоторичне порівняння, логічна поолідов-ніоть, періодизація оамого викладу /в даному випадку - розподіл його на кустаряо~реміоначий, мануфактурний та фабрично-заводоь-кий періоди/, об'єктивність.

Наукова новизна дисертації зумовлена тим, що:

- зроблено спробу прослідкувати безпосередній зв’язок міх розвитком внутрішнього ринку України та зародженням процесу ак-

ціонування в одній з провідних тут ланок промисловості вказаного періоду - сільськогосподарському машинобудуванні;

- доводитьоя існування прямої залежності між підвищення;.! попиту на вдосконалену сільгосптехніку з боку регіонального сільського ^осподаротва та необхідністю широкого налагодження місцевого виробництва її;

- з точки зору історичного детермінізму в єдиний ланцюг

з’єднані ..виша концентрації робочої сили іі централізації капіталів оеред одноособових власників галузі та поява в ній пайових організацій; .

- акумульовано отарі відомості та залучено-деякі нові дані щодо кількіоної динаміки отворошш тут співтовариств;

- рам пронос окціонувашш подається стсдіііло, у вигляді поступової зміни иаіілростіших форм /архаїчні союзи/ формами більш досконалішими /командний 'організації, пайові фірми та компанії/;

- виділено та-проаналізовано головні мотиви полєредньовкозл-

них змін; г

- показані питома вага та внесок акціоиованих підприємств в загальновалове виробництво агрономічної техніки України.

Практична значимість роботи полягає в тому, що результати її можуть бути використані під чао підготовки як окремих досліджень, так і узагальнюючих праць з соціально-економічної історії України.

Апробація дисертації. Основні наслідки дослідження були викладені автором на сторінках одного з зібрань наукових праць Інституту іоторії України НАН України, у збірнику "Історичні дослідження" /сорія - "Вітчизняна історія"/, а також у повідомленнях конференцій - "Взаємодія технічного і ооціально-еконо-мічного розвитку за доби капіталізму" /Свердловоьк, 1989 р./,

"Молодь і актуальні проблеми історичної науки" /Київ та Чернівці, 1989 р./, "Перша рооійська революція 1905-1907 років у ові-глі нового історичного миолення" /Горлівка, 1990 рік/, "Проблеми іоторії національного руху на Україні до 19X7 року" Диїв -Миколаїв, 1992 р./, '

Структура лоолідження побудована за проблемно-хронологічним принципом. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел іі літератури, а також 35 таблиць до тексту, що подаюіьоя у вигляді Додатку. Перший розділ приовячено аналізові причин усуспільнення галузі, другиіі - висвітленню конкретних передумов його, в третьому розглянуто динаміку розвитку аамого процесу акціонування оільоькогооподароького машинобудування України за доби вромиолового капіталізму. Розділи поділено на параграфи, що допомагає глибше розкрити зміот дисертаційного дослідження в цілому.

• У Вступі міотиться обгрунтування вибору теми дисертації, визначені мета і об'єкт доолідження, зроблено огляд використаних джерел.

Перший розділ "Основні причини усуспільнення галузі". Приблизно з кінця ХУШ - початку XIX ст. в структурі сільського господарства України намітився цілий рад прогресивних змін, що наішіо овое відображення перш за все у землеробстві. Так, значно 'Зросли розміри посівів ооновних зернових й технічних культур, збільшилися площі під садами та виноградниками. В той же чао кардинальні зрушення відбулиоя у тваринництві, додатковий поштовх для поотупальної еволюції отримали лугівяицтво та травосіяння.

Зумовлена цим поява лишків охльоькогооподароької сировини та кормів сприяла, в овою чергу, зародженню на Україні нових галузей промисловості та більш активному втягуванню регіону в оио-

ієну не тільки внутрішньої, але й зовнішньої торгівлі. Небаченого розвитку набули тут гуральництво, млиняротво, видобуток иукру та крохмалу, виробництво цигарок, пиво - та медоваріння, приготування сиропів, лимонадів, фруктових вод, технічних барвників, зріо товарообіг як між дев'ятьма губерніями Україна під владою Рооііоької імперії, так і вивіз місцевих виробів у внутрішні райони Імперії та за кордон. І вое це а року в рік потребувало щоразу більшої кількооті продукції аграрного оектору.

Подібне положення у офері попиту неминуче вимагало інтенсифікації прдМ оелянина та землевласника, що отало оообливо помітним з того чаоу, коли на Україні були оовоені воі наявні пуотоші та залежі, Піоля цього бевпооередяій виробник змушений був вдати-оя спочатку до угноєння та використання мінеральних добрив, до введення плодо-оіменної сиотемн та кормового травооіяння, а потім - перейти до вдосконалення наявної та примінешія оучасиої як для ового чаоу оільоькогооподароької техніки.

В першу чергу 8аанали якіоннх їміи деякі традиційні знаряддя. Наприклад, протягом XIX - початку XX от. відбулаоя помітна модифікація наявних плугів, оох, борін, інотрументів по догляду за городиною в напрямку вае більшого пристосування їх до міоцевин умов хазяйнування, причому доміяуоту роль тут відігравала діяльність великої групи винахідників, раціоналізаторів та ремонтерів. З іншого боку.оеред наоелення отайи ро8пововд*уватаоя молотарки, віялки, оівалки, онопов'язалки, травокооарки, апарати для молочарства, таке інше, головними постачальниками яких на Україні були привізна торгівля й - в меншій,мірі - проовітительоька діяльність пропагандистів з чиола міоцової інтелігенції.

Все це дозволило отворити в регіоні певний парк агрономічних знарядь, збільшити інтенсивність використання мшиш на одингцв

площі й навіть деякою мірою розпововдити їх оерод різних прошарків вітчизняного оела. . Однак виоока ообівартіоть іноземних моделей, поруч в воеж таки загалом низькою ефективністю дофабричної модернізації наявного реманенту вели до того, що значна кількіоть українців не мала змоги купувати їх, а інша змушена була кориоту-ватиоя типами вельми примітивними, й виправити це положення /тобто, дати достатнє чиоло відкооно дешевої та добротної оільгооп-техніки/ могло лише національне машинобудування відповідного профілю.

Другий розділ. "Безпооередні передумови асоціювашш сільсь-когооподароь.ого машинобудування Уіфоїни", присвячено розглядові тих процеоів, що відбувалися в галузі піоля появи тут порших підприємств однооообового володіння - тієї форми розпорядження майном, між якою та акціонувакшш ніяких проміжкових отапів но було.

Вже оеред індивідуальних влаоників намічаетьоя чітко виражене прагнення до централізації капіталів. Наявне на мануфактурній й навіть ще на реміоничій отадіях розвитку виробництва, воно оооб-ливо рельєфно проявляв оебе на етапі машинної індуотрії. Саме тоді в галузі починають впевнено домінувати заводчики, основні та оборотні фонди в яких дооягали вищої межі - відповідно від 10 до 25 та від 145 до 900 тио.іфб., а вплив чиоельиого середнього прошарку поотупово відходить на задній план. Разом з тим в ході дослідження нами не виявлено жодної оооби, яка б самостійно вносила соді більш ніж 1,2 млн.крб., й це дав воі підставі! обмежити максимальні показники цього роду для фабрикантів-індивідуалів саме даною сумою. Вищі ж цифри характерні лише дая пайової власнооті.

Мала кіоце також концентрація тут головних заообів праці.

Вже на куотарному етапі промиолової еволюції деякі реміоники ви-

ІЗ.

кориотовували значну кількіоть горнів, домниць, фужерів для плавки, кірок, лопат та іншого уотаткуваяяя, переважна більшість мануфактуристів - вдосконалені у різний ааоіб плавильні печі та тяжкі ковальські молоти, самохідні отупи для подріблення породи, гідравлічні колеоа, преои, піддувала, а воі баз виключення фабриканти - такі наііоучаоніші їм самим апарати, як локомобілі, норові двигуни, вагранки, вентилятори, воротати провідних зарубіжних та рооіііоьких Фірм. Але обмежені розмірами власних ооновиих то оборотних коштів /див. вище/, вони водночас не могла задіювати їх більш ніж 90-100 одиниць на кожне підприємство /що було властиве, знову ж таки, тільки акціонерам/.

З перших десятиліть XIX от. активі8увавоя й цроцео аооеред-ження на підприємствах пероояальної належності робочої оили.Так, вже на деяких руднях працювало від 10 до 24 /при нормі в 7-8/, на окремих мануфактурах - 77-98 /при нормі в 14-20/ чоловік.

А оерод фабрикантів та заводчиків навіть у групі найдрібніших не було жодного, хто б залучав до праці менш ніж б - 9, оорєд середніх домінували ті, хто тримав 45 - 70, а до категорії нпіі-багатіших відносились володарі, які забезпечували платнею 140 -220 робітників /втім, оотання цифра була анову ж таки максимальною/.

Про поотупальний рух українського оільоькогооподароького машинобудування по шляху до укрупнення окремих фабрик свідчать в цей чао й другорядні показники. Якщо, наприклад, ті ж рудні робили лише такий простий господарський реманент, як ціпи для молотьби, дервв>яні плуги, борони, граблі, оапи, лопати, сошники, то мануфактури освоїли вже виробництво косуль, корпусних м’ялок, молотарок, оівалок, а механічна індустрія - серійний випуск що більш ніж ЗО видів різного роду йодоле;;, а ТОЙ ХО 400,

коли кустар намагавон триматися якомога ближче до родовищ оирови-ни та палива, а мануфактурної - до джерел гідрореоуроів, заводчик відкривав підприємство, орієнтуючись виключно на наявніоть ринків ебуту готової продукції /одначе И в даному випадку оовоїти найбільш складні моделі - по тилу оталевих механічних плугів Феляу-ера—вдалооя лише акцїонованим виробникам/.

Третій розділ "Зародження, отановлвння та розвиток різного роду дольових об’єднань". Намагання власників -індивідуалів позбу-тиоя деяких вад одноособового опоообу розпорядження нерухомістю /як то нємолшівіоть значно і враз збільшувати розміри основних та оборотних фондів, наїїмати додаткову робочу оилу, рогулярно модор-нізувати обладнання, оперативно реагувати на зміни потреб внутрішнього ринку щодо асортименту, див. вище/ опричинило появу в їх оередовищі рівних тилів пайових угрупувань.

Першим .ридом колективних товариотв олід вважати, за нашими опоотереженнями, побудовані ва схемою "Іванов + Петров", "Батько + оин" й тому подібне так авані архаїчні ооюзи, які, з'явившись ще оеред куотарів та мануфактуристів, набули значного поширення у фабрикантів до- та пореформенної доби - так, воій Україні були відомі імена І. та Н. Бутенолів, братів Н.Ф. та В.Ф.Дехтярьових, нащадків М.Френкеля та М.Лащавера. Позбавлені ще чіткої внутрішньої отруктури й форм юридичного регулювання, вони, одначе, залучали вже до дії капітали як мінімум пари осіб, дозволяючи тим самим значно розширити масштаб та якість останньої /зоїфема, найнижчий рівень концентрації тієї ж робочої оили оягав тут вже 2050, оередній - 120-140, а найвищий - 460 чоловік, що принаймні ■ вдвічі більше від показників попереднього етапу/.

Подальшим пошуком шляхів навернення до галузі все більшої

кількооті грошових сум пояснюється й створення в ній об'єднань

повних, на вірі та командитних організацій, розквіт яких прийшов-ая на період машинної індуотрії /тоді як куотарнв ромеоло не знало їх зовоім, а мануфактура - лише три фірни: "Вл. Каменоький і К°", "Сини К.Гільдорбрандта та Пріо”, "Б.Р.Ремпель"/. Товариотва пЬвні та на вірі /а їх до 1914 року виникло близько 15/ згуртовували навколо оебе виключно родичів, а командитні організації /загальною кількіотю понад 50/ - ще й фінаноові реоурои довільного чиола оторонніх вкладників /чим, мабуть, їфаце за вое й аояснюо-тьоя така значна перевага цих оотанніх над корпораціями оуто родинними/. Дана форма влаоності була також кроком вперед у оправі укрупнення самого виробництва /в плані централізації початкових внесків - у 1,5 - 2, з точка зору концентрації працюючих - в 1,2 - 2,4 рази/, розширення його асортименту та конкурентоздатнооті, підви-щешія /в середньому у 2-3 рази/ рівня технічної озброєності. Маючи відпрацьовану процедуру заонування, чітку внутрішню структуру /правління, ревізійна комісія, директора?/ та ієрархію підрядноо-ті, а також певну оиотему розподілу внеоків та перерозподілу прибутків, вона являла собою дооить отійкий вид прояву приватновласницької ініціативи, й лише той факт, що в разі банкрутства ком-лшіьоіш відповідали за повернення раніш отриманих кредитів усіма своїми коштами /до оообнотого майна включно/ завадив їіі стати вершиною процесу акціонування взагалі.

На початку 70-х p.p. XIX от. в сільськогосподарському машинобудуванні України з'являетьоя також останній /іі самий досконалий/ тип аооціативних об’єднань - акціонерно-пайові компанії. Всього до 1912 р. тут було відкрито 41 подібного роду структуру, причому найактивніше процес фундації протікав в період з 1890 по 1899 та з 1901 по 19(77 p.p. /почали овою діяльність відповідно

21 та 9 суб’єктів дослідження, або 73,8$ загальної кількості їх/. 18 опілок виникли на базі отворених раніше підприємств індивідуальної власнооті, а 6 траноформувалиоь в акціонерні з попередніх форм усуспільнення, Найвідомішими серед них слід вважати товариства "Белліно-Фещтеріх", Тельфер іх-Са де М.", "Грі ев з Да. і К°", "Фільверт і Дєдіна", "І.І.Ген", "Р. і Т.Ельворті".

Кожна а вищезгаданих фірм мала овою /уніфіковану, до речі, в межах воіеї держави/ внутрішню структуру: так, вищим органом розпорядчої влади тут вважалиоя Загальні Збори вкладників, всі поточні питання вирішувалися призначеним ними Правлінням на чолі

з Директором, яких регулярно перевіряла Ревізійна помісія. Права та обов’язки компанії фікоувалиоя у спеціальному Уотаві, що його оообиото затверджував оам імператор, а основні результати її ді-яльнооті - у щорічних друкованих звітах. Та на відміну від командитних оргая^ацій, котрі'теж були подібно злагоджені /див.вище/, акціонерна компанія гарантувала овоїм членам, в разі невдачі оправи, втрату не воіх їх накопичень взагалі, а лише тієї чаоткл останніх, яка у вигляді капіталу була інвестована у промисловість безпосередньо. .

Акціонерні товариотва були потужнім» концентраторами всіх без виключення виробничих фондів. Зокрема, з точки зору робочої сили мінімальний рівень зайнятості на належних їм підприємствах складав від 43 до 200, оередній - від 250 до 600, а найвищий сягав навіть І.220-1.900 робітників на один завод. Теж оаме можна оказати й відносно технічної озброєності, асортименту готової продукції, централізації капіталів. Загалом складаючи до ЗО% усієї галузі, аооційовані виробники поотачали на село до 60$ знарядь та машин /дані 1913 р./.

У висновках визначено основні підсумки дослідження, а згру-

повані у додатку різнопланові таблиці пояонюють, ілюотрують то конкретизують головні моменти текстуального викладу.

На захист .виносяться такі положення:

1. Іоторія акціонування оільоькогооподароького машинобудування України доби капіталізму може бути представлена як триєдиний процес, що включас в оебе: а/ причини, б/ безпосередні передумови явища, в/ його конкретний перебіг;

2. Становлення та розвиток дольових союзів на даній, почат-

ковій стадії вивчення питання олід розглядати перш за вое під кутом зору загального стану внутрішнього ринку як оередини ХУ11І, так і початку ХІХ-ХХ століть; : - '

3. Прогреоивні зміни в структурі оільоького гооподоротва

та викликане ними підвищення попиту на вдосконалену агрономічну техніку заклали підвалина зародженню національної галузі по виробництву їїі '

4. Почавшись з однооообової форми влаоності, оільськогоопо-

дароьке машинобудування України через деякий чао відчуло такі недоліки останньої, як неотача капіталів й зв’язана з нею неможливість повно» мірою задовольняти потреби інтенсифікуючого землеробства'' та тваринництва у знаряддях. Почався пошук більш досконалих способів організації виробництва їх на шляху залучення до справи додаткових фінансових ресурсів; ■

5. Реальне втілення його в Хйття відбувалося в меіах: а/ архаїчного союзу типу "Іванов + Петров", "Батько + оин"і

б/ торгового дому /куди входили лише родичі/ й командитної організації /яка, на відміну від попереднього, мала змогу оперувати вже й капіталами оторонніх ооіб/; в/ товариства на паях та акціонерного об’єднання з їх головною рисою - обмеженою відповідальністю вкладників“в разі невдалого закінчення спільної справи.

И шлях цей супроводжувався, 8 одного боку, поотупальною централізацією капіталів, концентрацією робітництва, технічного потенціалу, розширенням асортименту, а в іншого - процооом отворення внутрішніх отруктур вищеовначвних об'єднань /Загальні збори вкладників, Цравління, директорат, Ревізійна хоміоія, т.ія./;та формуванням оиотемн цінних паперів.

амійЕ 1 положення дисертації викладено в таких публікаціях Ш£М: .

1. Концентрация производства и рабочей оилы в сельскохозяйственном машиностроении - предпосылка зарождения клаосовой борьбы рабочих дореформенной Украины // Рабочий клаос Украйни в общорос-оиНокои револхвдояяо-оовободительном движении. Сб.научных трудов.-Киев,1988. - С.С.19-28.

2. Дворянське .підприємництво як фактор формування буржуазних елементів а машинобудуванні дореформеної України // Іоторичні доолідаення. Вітчизняна іоторія. - Вллуок 16. - Київ,1990. - С.С. 22-28. "

3. Креотьяне-предпринішатели в сельскохозяйственном машиностроении Ущтины /60-90-е г.г. XIX от./ // Молодежь и актуальные проблемы иоторичеокой науки. Общественно-политические ч-тения.

1998 г. - Киев,1989. - С.С.17-20.

4. Некоторые общие вопрооы концентрации производства сельскохозяйственных орудий и машин дореформенной Украины // Молодежь и актуальные пройлемы иоторичеокой науки. Тезисы общеотвенно-поли-тичеоких чтений. - Киев,1989. - С.С.85-88.

5. Соотношение технического и социального прогреооа в общественном развитии Украины в ХУШ-ХІХ в.в. // Взаимодействие технического и ооциально-экономичеокого развития в период капитализма

/Информационные материалы/. - Свердловск, 1989. - С,С,60-62.

6. Економічна боротьба робітників заводів оільоькогооподар-оького машинобудування Уіфаїни у 1905-1907 p.p. // Первая роооий-окая революция 1905-1907 г.г. а овете нового иоторотеокого мышления Тёзиоы докладов и оообщений рвопубликаяокой научной конфврві ли,-Горловка, 1990. - С.С.Є7-69;

Uaahkin Alexander. The geneaia and development of ahare companiea In the agricultural machine-building of Ukraine (XlX-th - b«gin-nine of the XX-th century), Diaaertation for the ecientifio degree of candidate of hiatorioal aoienoe on the following apeoiality 07.00.02.- Hiatory of Ukraine. Institute of the Hiatory of the Ukraine, the National Academy of aoienoea of the Ukraine.-Kiev,1995.

The objective prooesa of development of wide scale inner market in the XlX-th - beginning of the XX-th century had a etu-mulating effeot the appearenoe in thia country of auch an vitally important br noh of induatry «a the production of agricultural toola and maohinea. She entorprlaea,owned by one peraon, and dominant at the beginning of the prooeaa,nere gradually replaоed by onea more effective under market conditions, which funotioning was

baaed on the ahare foundation like an archalk alliance, full-scale

О

and truat aoaiety,ahare company, finally they oooupied the leading poaitiona in the branch.

Машкин A.H. Иотория зарождения и развития акционерных объединений в сельскохозяйственном машиностроении Украины /XIX - начало XX ст./. Диссертация на ооискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02 - Иотория Украшш. г Институт истории Украины НАН Украины. Киев,1995.

Объективный процесо развития широкомасштабного внутреннего рынка в Украине XIX - начала XX в.в. отимулировал появление здесь такой жизненно важной отраоли промышленности, как производство сельскохозяйственных орудий и машин. На смену доминировавшим в начале процесса предприятиям единоличного владения постепенно

приходили болос эффективные в уоловпях рыночных отношении предприятия, основанные и функционировавшие на разного рода долевых объединениях /архаические ооюзы, товарищества полные и на веро, акционерно-паевые компании/. В конце концов они-то и заняли ведущее положение в отрасли.

Ключові олова: сільськогосподарське машинобудування

• акціонування.

[Іипмсдмо до друку U.02.95 Ф«р*мт 60ж&4 1/16 Ум, друк. ари. 0,9. Обл. мд-дрк. 1,0. _Ткраяі 100. 3*м. <07 1995 р. Безплатний Палітру. Д'ЦЯ Ін~ту Історй Уі^мінм НАН України Кмш-1, Грушекмого, 4