автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.01
диссертация на тему:
Категория означенности/неозначенности в современном русском языке в сопоставлении с украинским

  • Год: 1994
  • Автор научной работы: Завистовская, Галина Эдуардовна
  • Ученая cтепень: кандидата филологических наук
  • Место защиты диссертации: Киев
  • Код cпециальности ВАК: 10.02.01
Автореферат по филологии на тему 'Категория означенности/неозначенности в современном русском языке в сопоставлении с украинским'

Полный текст автореферата диссертации по теме "Категория означенности/неозначенности в современном русском языке в сопоставлении с украинским"

УКРЛ1НСЬКИЙ ДЕРЯАВНМЙ ПЕД&.Г0Г1 ЧНИЙ УШВЕРСИТЕТ ШЕ1П М.П.ДРАГОМАИОВА

Од

~ 5 СЕН

¡99b 1}а правах рукопксу

ЗАВИСГОВСЫЦ ГАЛИНА ЕДУАРД1ВНА

1САТЕГОР1Я ОЗНАЧЕНОСТ1/НЮЗЙА ЧЕПОСТI В СУЧАСН1Й РОС1ЙСЬК1ГМОВ1 У 81СТАВЛЕШЛ 3 УКРА1НСЬКОЭ

Спец1альност! 10,02,01 - рос1йсыса вова 10.02.02 - у..да1«сьгл етза

Автореферат дисертац11 ва здобуття наукового огупеня кандидата ф!лолог1чинх наук

Ки1в- - I9H

Днсертац1я в рукопно.

Робота виконана в УкрсИноысону державному педагог! чаому ун1ввроитет! 1мен1 Ы.ПДратанова.

Науковнй кер1вюос - доктор фиолоНчних наук, професор

Елщ !&р!я Як1еш Оф!ц10н1 оцоненгя: доктор ф!лолог1чних ваук, професор Озерова Шва Грггор!Бна, кандидат $ (долог! чиях наук, доцент Гончарова На тал 1 я Макода!виа Пров1диа уотанова - Р!вненськиа двргавккй педагог! члш& ¡потягу?

Захист в!дбудетьоя "16" воресия 19Э4 р. на зас1данн! опец1в л!зоваио1 вчено! ради К Il3.0l.03. в Укра1аському державному педагог!здому уя!верситет1 1ыен1 Ы.Е.Драгоыанова /252030» ц,Ки!в,вул.Еирогова, 9/.

3 диоертаи!ею иохпа ознайомитнся у б!бл!отец1 УкраШоького державного недагог!чного уи1в9роитету ¡ыеш М.П.Драгоманова.

Автореферат роз! слано " " _1994 р.

ВчеииЙ секретар

опец!ал1зомно! вчено! ради Г Л .Вишевоька

Предметом досд)дженнп е пагегор1я ознпче!1осг1/иеозначо1юст!, яка розглядавться як фуикц1окалько-соцактнчн:а н1жр!внева катаго-р!я, вд вклвчавться у вираженмя предиетних понят!Яннх категор!Я, аокрена ïiraln рефереицН об"вкга /денотатиышй стг.тус/, { взае»:о-Л1а з 1кинии категор!я1ш: геаерал{зад11 /узагалькекня/, персональ-пост! /|цзерсокалькост1, кзаатвтативност! /одииичност!, uhckhocsI, зб1рноот1Д

Шяр!внев( функцюиально-сеиавтпчи! категорП, до ягах гшш-яить ! KaTeropífl ози8ченост!/неоэяачевост1, у пауковJfl л!тератур^ /Б.Л.Уорф, С.Д.Каднельсон, А.З.Бондарко га in./ трактупться як "прихожан!" /кргштоткяи/, цо внрагаить сеиаптача! ! савтакспчп! озвакя сл!з { сдовосполучень S суттово вплшваять на побудозу ви-сяовлень, хоч 1 не зяаходягь елспл1цютс1 /явно!/ репреэектац!! в систем! форхальикх sacoöfH.

Категор{я означевос^/неозваченост! з рос1йськ!Я нов! вняв-лязться на леясичноцу, цорфологНноиу та спитассичноау piBanx«. На дексшшоиу вона представлена вяаснини назваив га 1мешттшз конкретного значения, рядашз 5нгаих сл1в, протиставлених за значениями nî днв1дуальнка ~ загальявЯ", "коннреткий - абстрактна", "одшшчняй - шюявнний - з0!рии.1п та !н; осооовини, вказ!внЕ;ш, неозначениав, присв!йшш1 зайиенвикашз; за2иепнпковтш присл!внв-кани, часткашз; на морфолог!чио!*у - формаии роду, чвда, в!ди!нка /зпах!дяий - в опозкцМ родовоиу, партктивкоау, називняй - в опозпцП фора! вазиввого у фуцкц11 звертайпя/, на синтакснчаогф -панирую^яия, з якпх означен! ст:ь/иеоаиачен!оть як категор!я, со ноделас речения, служить визначенн» референдП ! врсяовлеяия в ц!лому/' структура™ означено», неозкачвно-особозих речепь; просс • дичинка заообаыя иа pf£Rt актуального членування речення тосо.

Актуальна о?ь доед|двевия катагор! 1 оэиачеиостi/аеозиаченоо-sJ вувовлвяа аеобх1дн1ств побудовн тннодогП граматичаих катего-plft на цатер1ад( <5ян8ЫМспор1дианих рос1йсысо1 й укра1исько! нов. КатегорЫ оан&ченаст1/аеоэначвнаст{ як спецк$1чаа для безартаи-девих нов функц1о1шльио-сеиаатичаа Kaieropfs в остани! деоятир!ч-чя seo С!льао привертае увагу досл1дник1в, про цо св1дчать материал н колевгивьо! юнографИ,1 пубд!кацй 1.1.Рева1иа, T.M.Híeo-лаево1 та Inn их fllBraicsi» у 70-80 р.р»

Auanls вз(5л1кад!Й а досл1дкуваио! геии лереновуе нас у тому, що фуцкц1ональво-сеиантичаа категор!я оаваченос^/иеоаваченос?! в рос1йському иововвавств! иакреслааа в загадьцех оОрксах, а г украШс*вд1 досi не була объектом слец1альиого внвчення.

Эаврононоване в нашÍÍ3 робот! референтна тлуиаченни секангич-аого ак!сту розглвдуваяо1 категорН, пов"язане а сфарою фориуьанна сеиантики сиигаксичних консгрукц!й» дало я!дставу розглядаги II у гвосеолопчноыу, онтолог1чцону, прагыагвчноиу аапватах. Таив алуначення дозволило сисгеиатвгувати розр1гнеи1, спорадично вн-словлюван! вченшш спостареження над категор!ею оаначеиост1/нео8-наченоа?! в рос!йськ(й цов! та комплексно овисати II as фуккцЮ-вально-оенантичну категор1в» повзрхяева структура яко! представлена елеыеатаыи pisüüx р1вн1в поза»

Витоки теорИ поаятШиюс, коцструктнвио-сеиантигчнш: /до -внко-нувть фун!£Ц1и формування дуики/, грамагичнях i функц{опально-се-

иантичних /но виковують фувкцП побудови ыовинх одиниць/ катего-

р!й сягаюгь pauHix енох. Освоен II вакдаден! в 1вд1йськ1й /Лакhit/

i грецьк1й /Ар1стотель/ граиатнках. CyvaoaJ теорИ, спиравчись ва

г

Категория оаредйдевности-иеопредеяенностн в балтийских а сдавявсюи языках. - U., 1979»

дали! традицП, в!г^зияиться"одиа в!д одно! розуи1яняы ciasycy Kaieropiít, aoneKsauB розгдяду, науковинп коЕдеод}яня автор!в до-сл!дхеяь» Незважаича йа nocïlteK науковкй tuiepeo до.проблема граиагпчних казегор!й, вояа залшаегьск дос{ ведссгатяьо визче-яоа, вкклинае суперечлив! тлуаачеаня.

На сучаско!ду отап! л{нгв!стична науяа грунтуоться ва грама-rrnnift традпцП» яредставлеиШ у граиатичя12 теорП схикослов^яи-сыс2х нов працяка O.O.IÎoreiaf, О.И.Паггкогського, О.и.Еахкагоза® Л»В.Щербя, ЛД.Ь'улаховського, В.В.Виноградова, яв! яоюшя Bonasos гекденц!! вкячеяня рракат.ччво! структуря мозз як ц!лfenol cücTess»

Развитой fsea f теоретзчних зостулат?в вГдбувався в деох основнех напркнах: I/ трактування града^ичйо! категорП за ярин-цепои "Bis ©ормя до зиачоанай /О.ЫЛеяковсышя» Ф.с?„Оортунатов/; 2/ гракгування граматично! icaieropi! за принцппои "в1д звачакия до форззн" /0.0.1ахиаюз/(»

Сучаона л1вгз1сгйха нанагасзться знаЯта нов! п!дходи до зяв-чешш грака1«чник itateroptË. У ярацях В.ГДдкокт, А.Д.Арутейово! » А.В.Бойдарса, В.Г.Гака, С.дДацкельсоиа, F.I.SqsoïoboI, Н.Ю»вао-дово1, Й.ОДйДвраа, ЬР.Вшсоваяця, А.П.Гриценка, А.П.Зо?п1этав Л.П.1ваново!, Г.ЙДоядратьево! r И .Г .Озерова!, И .Я.Плющ та !азах сучаскгос досл!днак!в г"ясуванйя сеиантично! структура граыатичынх ítaieropifl пов"язувться s конун)кативвою спряиован1ста 1х. Тагаш чином, на сучасноиу eiaai вяэ п!дготовлеао грунт для пошаеконого досл{дженая Я одису функцгонально-сеиантичиях icareropin, вкзна-ченая ступеая Ix уШверсальпост! ta з^яоувааня сиатвыв форкальашс

sacoöiB вираження»

Нозвагаючи на те, що до проолеив категорИ означеност!/неоэ-начеаосг/ в рос!Ясьокау I в aapyôlsHoay мовознавствГ спораднчяо

авергалнся вчеа!, зокреиа, у зв'язку з пор!вияльяиц вивчвиняы граматичвих категор!н в артикаевих 1 Оеэартякдевих мовах, багато питань, аов"язаншс з вею, залкжаються аевир(веники;

I/ ее а*ясовано стансу категорН означеноси/веоэкачевост! та II м!сця в систем! граматичикх категор!й рос!исько1 Й укра!и-оько1 иов",

2/ ив в"ясоваао оанак, як! конституювть ядро ц!е1 категорП;

3/ не внквлево семавтично! структура категорН озваченост!/ цеовначеност! в рос1йськШ та укра!нськ!й иовах;

V ав знейшш системного опксу формальн! засоби вираженкя категорН означеност1/иеозначеност! на матер!ад! спор!дкеинх ро-с!йсько1 И укра!нсько1 нов.

Усе це визвачило ыету досд!джеиня - виявитм семантику функ-тонально-семангичшН кагегор!! озвачекосП/иеоаначеност! й опи-саги систему мовних засоб!в II репрезевтац!! в сучасн!й рос!йоь-к(й иов! у в!ставлены! г укра!нською.

Для реал!зац!1 мети дослЦження необх!дио було вир!вити так! завдання;

I/ вотановши основи орган!зацН гранат ичао1 семантики означено« 1/иео8иаченос1! як власгивост! ¡иеннкка 1 Його словоформ у. су час в 111 рос!йськ!й нов! у а1стЕБлеян! а укра!вською новою та ые-хан1аи II д11 в аспект! вааеиозвпяаку когн!тиьно1 1 коыув!кативно фувкц!й;

2/ аяясувати функц!овал1но-оеыантичиий статус категорН оз~ наченост!/неозначеяост! та II ав"язки з предистнини структурао-

семантачвими й граматичними категор!ями ¡иеавика ;

8/ описати категор!альи! ваачення озваченост!/иео8вачевост! в актуальна* мовлвнневих актах ва ос! I—о1 I 2~о! особи як учас-ник!в комув!кацП;

Л/ описати дейктичк! засоо'и вираження озваченост!/неозначе»-ност! в орган! зацП тексту;

5/ дати акал!з лроекцН значень овкаченос2!/яеоаначвност! на сеиаигяку поетичного тексту.

Об"тстом вивчення в робот! в фулш^онально-сенаитичн! значения означеност!/неозначвкост!, репрезвнтсваи! в !ыеннику на фон! аоздонневих побудоз ! тексту засобаки основных р»вн!в рос!й-сько! иови у з!ставлена! з укра1нськоа.

Основными дяерелаия для виб!рки катер!аду, який представляв л!тературну рос!йську цову, послуяияи творн класик!в - О.С Лунина, М.Ю.Лерионтова, О.М.Некрасова, I.С.Тургенева, Л.Ц.Толстого, А.П.Чехова, 1.0.Буи!на, К.Е.Паустовського, М.I.Цввтаево! та !панх, «о репрезентуюгь ?! або !шз! яскраво хиоахен! в^днои&яня означено! або неозначено! референцП учасник!в коиуи!кац!1 чи вашаровап! на анафоричну фуннд!и у побудовГ токсту

До анал!зу залучалися такох катер!алк Лексично! картотеки 1нстигуту иовознавства Нац!онально1 АН Укра!нг, зокрева "Словаря русских сочкнекий" Т.Г.Шевченка, з «етою уточнения окрешзх тлука-

чеаь дейк?чв!в використовувалися "Толковый словарь аивого великорусского языка" '/В Ь-х Т./ ВЛ.Дал!, "Словарь русского языка™ /В 17-ти Т./, "Словник укра1нсько! иови" /В 11-тв Т./.

Для з1ставлення з укра1нсысов иовоы використано переклад "8вген!я Онвг!на" О.Пушк1на, зд!йсненнй !1Л.Ральський, переклада па рос!йську иову твор!в Т.Шевченка та ¡.Франка.

Наукова новизна роботи полагав в тоиу, цо в н!А зд!йснено кошшексний авая!з функц1окадъйо-сецанткчно1 категорП озиа^знос-г!/неозначеност! б оучасн!й рос!йськ!й нов! у 8!ставленп! з укра-Гнською, обгрунтовано И фуккц!ональие прнзначеная в коыун1кад1!»

У досл{дхеви1 на конкретному иатор1ал! розкрито взаеыод!» I в8аекоэумовлеа1сгь одкиидь лексичыого I граиатичного /иорфозо-г1чиого 1 еинтагеичного/ р!вн!в иови у сфер! виконания фуикц!й 1девхиф!кац11 1иеи1, виявлення ситуативно1 1 конгекстуально1 ре-фереццП актаит1в ситуацП 1 висловлеиня г ц!лому, показано проезд 1 в категорИ озваченост1/неозкаченост1 иа внрагення сиислу в поехичноиу текст!. "им сашш запропоновано новий П1дх!д до вкв-чення гр.иатично! сеиантшш, яка розглядавтьоя не лише як значения иовнкх одинкць { категор!й, а й як система !х в!днояень до по-аначуванюс реал1й, суСективно представление г актах квиукгкац!I.

На захаоа вквоситьоя полодеиня дисертацИ;

1. Категор!» озвачекосг1/нео8вачбвоат! о ун!версальиою кате-гор!«да, призначеною для варахеккя суб"еь.тивно1 сеиантики, до входить до сиотеми оуб"вк1ш>вих оиисл1в, як1 структурують коиун!катнв-н! одециц! иови 1 мовленця на основ! категорий дейкоису, кодаль- -ноог!, актуального членувавня та !н.

2. Семантика кагегорИ означеносг1/аеозваченост1 в роо!йськ1й та укра1нськ!й мовах виражаеться засобаии лексичвого, иор$олог!ч-ного 1 синтаксЕчного р!вн!в, вд дозволяв трактуватн II як функц!о-вально-секантичну категор!», яка вкковуе функц!в ¡деитк^1кацП

1ыеи! в актуальвиг вивловлённях 1 в текстI, та фуниц¡с варкера сгтуатнвяо! 1 текстуально! референцП учасник!в иовленнавого акту або висловлення в ц1лану, вцявлшвчи наат1св!ший зв"язок з донят¡й-виин категор!яии узагольнення, персояальносг1/1ш1врсональностI, квантитатавност!, типу рефереицП.

В. Стригневш! кошюнентои зм!сту категорП означевост!/неоз~ вачепост! е ыатер!ад!зац1я з !мвнникогоау слов} /у лроцес! геяера-л!зац!1 В воы!нац!1/ значенвя "1деитпф{кац11и субстантива. 1!вий

-91 правиЯ компонента опозиц!йних в1дЕОшвнь оэначеност!/неозначвпос-зг! у д!ахроа!чноиу план! фориувалися иеодночасно; значения "част-кове", "конкретно"» "означэае", "особливе" - "зласне !мия" -передувало становлению з субсмшткв! зьачень "загальне0, "абстрак-гае", "веозначене" в ситуацН /ситуативной тип референцПД

У текст! категор!я оэааченосП/неозяаченост! слукить вя-раяенна реферепцП /нейтрального або естетпчиого типу/ I взасыо-д!з а анафоричн!сгю. й,озеа тот реферепцП - ситуативная, кон?ексг-аяй, нейтралышЗ та естетичнпй - в!др!знявт|.ся сеиаатичяоэ структурой категор!альйих знач8нь изначеност!/неоэначеиост1 та засовами Тз.внрагевня*.

Нетоди досл!дже1Шя. Грунтуючись на загальнотеоретичншс прло-кеннях про одв^ть бугтя I св1доиост1, про звиязок иовн I аиолец-пя та про багатои!рн!сть 1 багатоаспектЕНсть дроязу цовнюг. фупк-ц!й, впзвачено цетоди I прийоми напого досл!дневня. У роботу иш~ користан! дедуктивний, описовий нетоди, часгково прийоии кошо-неятиого ! трансформацШюго внал!зу, прийои психол!агв!сткчяога та коктекстолог!чвого анал1зу.

Теоргкчне ! практична значеаяя досл!дяаавя полягаэ в тоыу, що результати анал!зу семантики функц!онально-сеыавтична1 кате-горП озйаченост!/неозааченост1 та опис засоб!в II репрезентацП в сучасн!й рос!йськ!й иов! знайдуть викоркстання у подальному опрацюваав! теорН ■функц!онально1 граыатикн, яка розпврюа гори-зонтп у цапряшсу виявлення "ввеску" граиатичяо! семантики в семантику синтаксичну, теоретачн! положения шхун бути корнсиимн для теорЛ коиун!кац!1 та геор!а перекладу з артикдево! цови на безартиклеву. Матер!ади дисертацН знайдуть використаяня в лзк-ц!йному курс! морфолог!I, у розробц! вуз!вськях спецкурс!в на спец-

- ю -

osuiaaptB з гранатики рос!йсько! й укра1нсысо1 нов, у п!дготовц! студеитських курсових та диплоыних роб!г.

Апробац!я роботи. Основе! положения дисертац!йно! роботи 1 результата досл!дженкя сбговорювалися на и!квуз1вськ2й науков!й конференцП "Семантика нови i тексту* /1вано-Франк!вськ, 1990/, и!жвув!вськ!й вауково-арактичШй конференцП иАкгуальн1 питания вивчення у вуэ! курсу методики викладання нови i л!терагури в школ!" /Ч!хмн, 1990/, и1жвуз(воьких науково-прантичних конфереа-ц!ях "Викладання вуз1вського й ик!льного KypcfB мови 1 л!тератури в уыовах нац!онального вЦродження Укра1ни" /Км1в, 1991/, "Укра-1нська нова в процес! нац!онально-культурного вЦродження Укра!-ви" Дн!в, 1992/, на цор!чних 8в1тних конференц!ях лрофесорсько-виклададького окладу Укра!нського державного педагоИчного ун!-верситету !м.М.П.Драгоиавова /1989-1993 p.p./. Ыатер1али досл1джец-ня впроваджуються у практику викладання росШсько! й укра!всько1 нов, зокрема в методичных розробках для спецкурс!в 1 спецсеи1нар1в а граиатики, курсових роб!т студент!в, а також викладек1 у шеоти публ!кац!ях.

Структура роботи ауновлена метою та завданняии досл!дження t мае текий вигляд: всгуп, три розд!ли, висновки, список використа-но! я!тератури.

SMICT ДИЗЕРТАЩ1.

У "Вступ!" обгрунтовувться актуальн!сгь теми, визначаються мета, завдання, наукова новизна, теоретично й практично значения

досл!дженая, формулпютьсн основе! положения дисертацН, як! вино-сяться на захист.

У першом? розд!л! "Когн!тивний 1 лог1ко-ор!ентований аспекти категор!! означеност!/неоаначеност! Ыенншса" розглядаються тео-

; - II -

ретичн! проблема граматично! категорП, п1д яку выводиться оято-лог!чна сутн!сть 1 в!дпов!дно трактуеться в гносеолог!чному аспект!. 1мена предмет 1в в вираженняи категорП предметное! 1, яка в роо!йськ!й мов!, як ! в укра!вськ!й моь!, може бутя представлена !ценником або його субститутом - эайиеяншюц. Ноц!нативна фувкц!я» або функц!я констатацП факту д!йсност!, пов"язана з предметним св!тои ! його в!добракенкяи у категорП вредиетност!, яка реал!-зувться у иов1 в т!сношу зз"яэку а понят!Йно» ка?егор!ев генера-л!зацП словникових одиниць. Под1л !ненник!в на конкрета! й абстракт!, власн! Й загальн!, реювинн!, одивичн! Я зб!рн! та !нв! групп зд!йснюзться на осцов! урахуванвя ступеяя узагальнення та характеру зираження преднетност!; !ндив!дуального предмета, ун1— кального, конкретного, ввдиеного з клаоу однор!дних, узагал^ае-ко! к!льк!сно непод1льно1 паев, речовин» мцо. У генерал!зац!1 предметност! беругь участь повктШ! ! граиатичк! категорП ¡пенника, особлива роль у !х д|1 налегить ! категорП означеност!/ веозначеаост!. На сучасному етап! моана говоритя про сп!вв!диесе-н!сть кагегс"1й род?, чиода ! в|ди!нка !ыенника з морфолог1чигл р!внен, а категорП означеност!/неозначеносг! - з трьома р!ваяыи нови - лексичнЕЫ, морфолог!чнии ! синтаксичннм. У своему фувкц!о-нуванн! категор!я означеност!/иеозначеност! т!сно пов"язана а оргаа1зац!ею параднгматичних протиставлень за родами, числами Ь в!дм!нкачи ! вЕсгудав з додатковкин, "фоновиии" ан&ченнкии як функцшнальяо-сеиантична категор!я, призначення яко! подягае в

актуал!задП субстантива у ыовленневнх актах. План зм!сту "означен!стьм складаить:

I/ !дентиф!кац!я ¡мен! на р!вн! !нту!тивио-лог!чного анал!зу| 2/ дескриптивн!сть /!дентиф!кац!я об"екта засобом оэначания/', 3/ дейктичн!сть /вказ!вка на коакретнвй обиект у пезн!й си-

туацП/;

V анафоричкПсхь /згадуваы^ть о0"екта у попередньоиу текст!, вЦсилання до ргн!ие/п!зк1ше названого/;

5/ 11еобкеже«}оп охоплення д!ею обпекта, який п!длягае вин1-ров! обиеиу маои, речовинм;

6/ омгуативна однозначн!сть;

7/ теыатичн!сть /позначенкя теци висловлення в актуальное? членуваки! речения/.

План зи!сту "неозначен^сть" представлять коипоненти.

I/ генерал!за« 1 я /вказ!вка ка узагальнвн1сть предиеНв/,

2/ реыатичн1сть /поэвачения реки в актуальному членуванн! речения/,

8/ обнек'ен1сгь охопленкя обяек1а д1ся /частица цШго - иа-си, речовикй/,

4/ ситуативна неоднозначно«.

Сема "{денти^ш^я" /овотохнеиня об"екта, розпЬиания/ е цейгральнжи кошшиеиюи ам1оту "оаваченоет!". У беаартнклев!» роо1йськ)й иов1 вона репрозентуеться иудьовии «орфолог!чини покаа-ннкон. Наиаровуючись ка лекснко-граианична ! ыорфолог1чае значения !иенникового слова з проекц!ев на фуикц1онування в Еоиун1каткв-ннх структурах, це значения експл!кувться на р!выI синтактмки,

реад1зуючиоь у пев1шх.вар1ац1пх "ойиаченост1", яка протист'авля-еться завжди наркован!й "неозначеносг!Теыа досл!джеяня катего-рИ сзначеносг1/неозначеносг1 передбачае звернення до лог!ко-ор1-ентоваяого аспекту синтаксису, метою якого е виявлення того, яке умванзя /раференц!я/ визначае I формув значения 1дентиф1кованих у снтуоцП або в текст! !нен.*

1 До.: Язык) систеиа и функционирование. - У,, 1988, с,230„

- 13 - .

Р!зя1 тили референцП знаходять безпосереднв лвкоичяв выражения i олооередковане& иляхоя накладаяня на лексичн! значенн« !меиник£в, на ix rpauaiipiaJ категорН та кор<5олог!ча1 форми до-даткових смисл!в рефзреяд!й.чо1 озкаченс-от!, зикорнстовуючи також I Ix субататути - зайиейшига»

Р{д i чгсло, виконувчк CBol функцИ у творена! смяслово! струхтури субстаатява, кероэривно пов"язая! з предмета!«» i вхо-дять до система актуал1зад!йнгас категор!й мовлеяня.

Еайб!льп виразнка наркероы "фонового" значения неозаачекос-т! вкступаз форца середвього роду 1ые,чнЕк!в, субсгаякшовавих лрихиегялй!в та дейкгиэа во.чо, яка передав значения чогось неясно усз^оалеяого, веозиачзкого м!мичного. "Сострадание, любовь

к братьям, к лвбяади, любовь к незэвидяцш нас, любовь к врагаи... Bot отчего мае гадко было гнзни, вот оно то, что еце оставалось мае, езелк ба я был хив" Д.Толстой/,

В укра!нськ!й иов! заачення узагальнезо! неозааченосг! передают* част!пз у пор!вняна! з рос!йськоэ мозоа, передаюсь субстаа-TjmoBaai прикаетаикп типу колоде, crape, хворе. Пор.. Що воко -лндиаа чи уа /дистрябутивва неозааченгсть/, Що то молодд..» воко ! п!сля вакко! робота такцвваткме ц!лнй веч1р /узагальнеаа йеозначен!сть/.

У иовлена! /як ! в текстовому оточена!/ форма числа, нр!ц квантитативного зка'ченая одняни - вид!леяая одкого предмета з ряду одаор!даих - вирааае без спец!ального морфолог!чного показ-няка ! означеа!сть предмета як первинну референц!ю конкретаого предмета. Озяачен:схь субстаатива у фори! одняни, яра потреб!,

ыоже бути вираяена в конкретно ситуацИ мовлення синтаксичнвмн означениями. Пор., ваприклад. Тает, caaes луна в облаках /И.Бунин/;

Сур яд подояел к реке /Л.Толстой/; Хмадь аостанк зозсе обвил ольхд и чорездх?» л одна зеленая ветз?.. пробиваясь кз-код хмеля. ., была пехота на Лаокоона, обмгого зкеяиа /М.Пршзик/. У яазодеяих прикладах форнк одкшш субсгавтиз1в додагково актуахЛзовак! за доао-

могою прикиетшийв, пр1:ол1вняк1в, пргйиеаякхово-вгдкгнкових форм 1мекккк1в. В оотанцьоиу приклад! слова одьха ! черемуха в своему речовоыу зкаченн! ваиваитьоя факультативно в одаин1 1 иедостатаьо ¡деитфзкуються як лозяачення аредиет1з об"екгивно! реальност! /со одноиу дерезу чн по во!х, цо були в позп зору, вився хк(ль/у Гиенник заеа у $орц1 ыкожиаи вкраяав т1л*кй предмету означен!сгь, аде квантитатизну - неозначен!сгь. •

Таким чаном, киьк{сва оэначеи!сть субстангива - "один / б!ль-на, (пж один", пзШрнIстьп, исукупк1сть як неподиьне ц1ле", цо зкаходнть вираження у формах одвини, не моне розглядатнся як мар-коване значения на иорфолоЫчкоиу р{вн!, протиетавлеяе неозначе-ност!» Ця ог.оаиц!н ¡мшПцитко окреолева як капарування на катего-р1ю аитропон1м!чнос11/неангропов1ы1чвост(, конкретное! ^абстракт-нос^, роду 1 числа, реал!зуеться £ оинтагкатвд} як скгн{ф!кагивна функц!я, спрямована на виразсення предиетннх фунхц1й ¡иеннека у його зв"язках з предикатов. Сигв^кагкваа фуакц!я числа сиивол!--ауе позаыовие квантитативве розр!зневня й одночасво - означен!сть/ кеозначен1с!Ь актаит!в ситуацН.

Значения означеводт{/аеозааченоог! реал!зуеться при перехЦ-воиу д!еслов! на основ! взаемодН секавтично! категори речовинно-ст1 з категорией в!ди!кка, яку структуру опоаид1я "повке охоплев-ея об"вкта д{ею" - "часткове охопленвя обяекта". У рос1йськ!й 1 укра1нськ!й ковах дю онозйцзв реал!зують в1дпоь5дно знах^дний 1 родовнй лартигивний. ЗнахЦвий матер1ад1зуе своерЦку означен1сть

оСекта - спряыоъан!сть дП «а вось об"ект плис у певн!й в!дом!й гомун¡кантон сум!, иас1, вим!ров1 ! г.д. Фуккц!я прямого об"скта в родовому в!ди!ику властива ¡кенийкам речовикного значения /наа-ви маек, иигер^алу, напо!в та ¡нших р!д;ш, куц!в, неконкретно! мнохиост! рослкц тощо/. Пор., наприклад; В саду служанки на грядах, Сбирали ягоду в кустах... /А.Пушкин/. - Детка, съеиь хлеба и выпей молока. Словоформа знах!дного в!дм!нка виражае нейтрал!-зац1Ю зиаченкя шдрахунку чи вим!ру ыасп яг!д, в той час як словоформа родового /хлеба, молока/ виразао озиаку дискретное?!, неозначеност! м!ри охоплення д1еп обнзкта.

Отке, ознаки грамагичного роду, числа ! в!дм!нка, входата складовою частинов до семантики субстаптива, виэначають ^оркальну сторону !менникового слова в!дпов!дмого ступени узагальнення, У цьому складному переплетен«! категория роду, числа 1 в!дм1ява у взаемодП з категор!ею озцачекост1/неозначеност! дом!пантами, що виэначають спктаксичне оточення субстаптива, виступають морфо-лог!чн! категор!!. Категор!я означеност!/неозначеиос1! обслуговуа сферу комун^кативно! функдП иови в 1! специфичному вияв1 - в аспект! мовленкево! актуал!аацП об"екта /суб"окта/, просторово! чи часово! ор10втац11|»

У другому розд1л! "Хомун^ативний аспект категор!! означепос-т!/пеозначеност!1' описуеться мехаюзы дН категор!! означеност!/ неозначеност!, ор!ентовано! на функд!ю спикуваиня.

КомуН1"кативняй аспект мае важлизе значения для досл!дження одинвдь усного та одиниць книжного мовлення /тексту/, оск!льки ам!ст категорП означеностх/неозначеност! вЦображав ор!8нтац!м висловлення на когленневий акт, а в мовлоаневому акт! вона входить до система категор^ референц!! та комунгкативно! ор!ектац!1 цодо

мовця /адресата мовлеиня/.

Сиислова орган!зац!я речения у систем! нови 2 в мовлевн!, окр 1и 1наих ознак, в!др1заяеться тем, во в реченШ лше накресле-на модальна перспектива, а в иовлекн! суб"вктивна /лодусна/ чао-тина ¡нформацН реал!зуеться, обведнуючись з категор1ею актуал!-вацП об"екта або всього висловлепня.

Актуал1зац1йН1ши хатегор!я1Ш модусу е парсонал1зац1я, прос-торова 1 часова локагЛзац1я. Референц1я об°екта /особи, учасни-к!» ситуацН/ у цих трьох внм!рах на ос! "означеи^сть/неозначе-и1стьм включае так! елеиенти значенъ л!во! частики опозвдП;

I/ "единиц, 1ндяв!д,>'ал!зований, вид!денгй 13 класу одцор!д-нюс предмет!вв;

2/ "наявкий, той, що паребуваа у пол1 аору /тут/";

3/ "огоюзененн! у параметр! часу".

Праву часгину опозвдН становлять значения;

I/ "кеозначеаий у представлен^ 1ндив{дуального /саиосг1/и;

2/ "наоднозвачанй /акб!валеагний/";

3/ "нев1доиай, той, цо знаходнтьсг десь, не в пол! зору . учасник!в сп1лкування"{

4/ "неозначени!» у часових параметрах".

Суб'ектизну чаотину !нфорцацП складав, насаапервд, актуал!-зац1я учасвик1в комун!катквного акту, нашаровувана ва значения персонал!зацП, Засобами II вираження в росШськ!й нов! е пред-иетно-особов! ааймевкиха "я" /вказуе ва 1-иу особу, ыовця/, "тыН /вказув ва 2-у особу, адресата ыовлення/. "Я" /учасник иовленнз-вого акту, нос!й значения персонал! зацИ/ виражае свое обпектив-ве ставлення до опксуваного факту, ситуацП, а такох ф!ксад!и ви-оловлевня на часовШ ос! та просторову ор!ентац!ю для адресата мовленвя.

У реалыглх си?у&ц1ях дейктиви "я", "nt" в позначенням озяа-ченост! /1ндкв!дуал!зацП/ учасг.1к!в мовлення на противагу "im", "эй", як! реал!зують певиу невиэначену MHOxaicib, неозначеи!сть ! т!лыш за допоиогоо уведення конкретизатор!в-детера!нант!в, ситуативно! або контекстно! ¡деятиф!кацН ос!б набувасть заачэиня означеноот!.

Kpiw зайиенаик!з "я", "tu", засобом актуал!зац!1 особи у виоловлеян1 моде бутя !менннк, «о представляв актант caTjanil в!д-сторонено В1Д "я", того, хго зд1йснюо ксниреткий иовленнезмй акт. Пор.. "Я прошу говорить по существу дела - Докладчик попросил говорить по сущестзу дела".

У ре$ереиц!альноиу аспект! "я" не сп1вв1дноситься з денотатом, не мояе бути актантом ситуацП чи зам!нении (менникон. У текст! я д!алог супроводхуеться авторськиыи словаки, i, таким чином, iдентиф!кац!я учасккк!в коиун!кацП д!став опору у прямому ¡аенуванн! ос!б - ыовця та адресата. Наприклад;

- Худо тебо? 7 вопрошает Иван»

- Худо, - ему отвечает холоп...

Д.Самойлов/.

1ндив!дуал!зац!я учасяак1В д!алогу в конкрвхн!й ситуац!! не вниа-гас позначения Ix !ыенникаии, вона ч1тко окресдека дейктиваии "я", "ты", однак у текст! /книжному мовленк!/ учаснияи новленнввого акту додатково означаються засобом !ыенник!в. У паведеноиу уривну /з ширшого контексту/ читач уточнив длп себе учасиик!в д!алогу. 1вана - царя та холопа Палату.

1мпл!цитному /немаркованому значению означеяост! сптуацП/ протиставляеться ексшнцитне. вираяоння ситуативно! та текстово! неозначеност!.

Неозначен!сть як нарковане значения неозначено! референцН актанта ситуацИ закр!плене за неозначеними займенникаш», утворе-нш<и в!д питально-в!дносних за доломогою постф!кс!в -^о, -либо, -нибудь, кое-, не-, кто-то, что-то, какой-то, чей-то, кто-либо, что-либо, чей-либо, кто-нибудь, что-нибудь, какой-нибудь, кое-кто, кое-что, некто, нечто, некий, некоторый и т.д. Вони мохуть варака-хи иироку гаму референц1альних вгдношень. иеч!тко окресленого об"вкта, недоотатиьо в!домо! особи, про яку Аде иова, ча веч!тко окресленого предмета, просторового ор!ентиру, часового в!др1зку, м!ри охопленяя Д1ею об"екта та !н.. "Давним-давно, тысячу лег току назад, жил да был со инок на Арбате... некий неслышный, незаметный, скромнейиий в мире Иван Иванович, человек уже старенький" /И.Бунии/. "В некоторой царстве, некотором государстве аил-был король..." /Народная сказка/.

Недостатня !деК1и$!кац!я актанта ситуацИ наявна ! год!, коли неозначен! зайиенникк поеднуоться з ¡иенЕИкаии - загальыкив назвами типу человек, колодой человек, мужчина. женщина, девушка. парень, подросток, малыш, товарищ,-субаект. повар, ученик та !н. • Наприклад. "Какой-то повар, грамотей, с поварни побежал своей в кабак..." /И.Крылов/

В укра!нськШ нов! неозначен! займенники явлшоть собоя б!льш розгалукеву систему утворевь за допоиогою афгкса -сь /хтооъ, щось, якийсь, чийсь, котрнйсь, ск!лькись/ та !кинх аф1кс!вг будь-, -небудь, -казна, хтозна-, чортзяа-, абм-, де- /будь-хто, хто-не-1 будь, казна-хто, хгозна-хто, чортзна-хто, абихто, дехто, будь-цо, цо-небудь, казна-во, чортзна-до, абищо, дещо ! т.д./.

У цьому х розд!л! розглядаеться питания аспектуал!зацП актанта ситуацИ, даеться опис анафорично! функцП дейксису /он,

она, оно, они, ют, этот это, какдий, сам, саиый, иой, твой, свой, нам, заи, никто, ничто, никакой, ничей /ничейный/, так, тут, здесь/. з"ясовуються засоби виражеиия ояначепост1/неозначеност! на синтак-сичному р!выI г, зокреиа, як розпод!ляв1ьсп функц!оиально-сеиантич-я! значения субиекта за ступеней вЦдаленост! в1д (ценування /вка-31вки/ конкретнюс учасншпв копун ¡камвного акту: а/ ототожнвьаД тндивЦ, б/ п!знаний, в/ узагальиений або г/ неозначеиий. Анид!э означено-, неозначено-, узагальнено-особовнх та безособовнх речень показав, ад в живому иовленн1 1 каганоиу його вЦтворенн! особов! фор«« д!еслова у зв"язках з особоьимй эайиенникаии та ¡иенникаия "реагують" на проекц!ю гранатичного значения означвносИ/неоэначв-ност!. Маркован!сть неозначеност!, узагальненост! та функционально! безособовост1 /ушюне опущеннн фориального я!диета/ характеризуа праву частину олозиц!ЙНих в1двошень ц!е1 категорИ, д1ву частицу акях представлять' значения оаначеиост! суб"8кта /у двоскладнону та односкладноиу оэиачено-особовоиу речемнях/. Яаокован1сть кеозна-ченого суб^кта дП або стану у Сезоспбових одноекладиих та в дво-склодвих речениях 8 п1дметом кто-то, что-то виявдяв в!дм1нн!сть ц|ж ниии т!лькн на фориально-синтаксичному р!вн! /Нор.. "В котле ааиумело - В котле что-то зашчиело"/» У л1с( затр!щало - У лIсI щось за*р!ш,ало.

Трет!Й роза ¡л "Проекц!я категорН означеност1/неозначеноот1 па вираяення сиислу у поетичному текст!" присвячений власяе л!нг-в!стачному аспектов! вивчення тексту, який у влност! з когн!тйвнй«, прагыатачнии, психолог1чнии передбачае розкраття Фуиед1й иовнкх засоб!в, що наделать систем! нови, соц!альн!й систем! та структур! суб"екта, який створш текст.

Художи!й текст використовуе вс! елененти новмо! систеки для

Bi¡Kosaüi¡a прагиагнчно-конуи!к8тивио1 функцН, на юсу наиаровуеть-оя функц!я естеткчка. Образве в1добракення об"вктивиого cBtiy у худоаньоау текст! грунтуешься «с азгороькону шишел!, a uonsi аасобв характеризуются севантичнов веодвозвачн1сяо, s;c зуиовяаз 1 цеодвовначау iuiepnpeiauiio худоакього образу i твору в uUouy«.

В еететичво Ыденачевому /худоявьоыу/ текст! лексичи! 1 грь-матнчв! заспбп uqbü реал1зують прозкц!» сво!х зкачекь ва ьиразек-йя fKjopuaiHBBoro saicry га додатковгас, естетичкиг скесл!®. Uobkí значения, масчк в хомуй!вац11 соц!альве значения, вккористовувть-са пьсьменнсгюи ваб!рково, эалехво в'д типу тексту, стидьово! карковавосх!, i¡шш!дуального, сиорського, творчого потенциалу тодо.

Естегична ко1дун1кац1я в поэтичному текст! кав esos споциф1ну, asta «osaras в току, цо в ньону ¡tenas ч!тко окреслевкх скксяовех компонент!]). Ваышву роль у воетичнову текст! в!д!грав лратчиатяч-шШ компонент ск!лкуваннв, до мовн! засоби розглядавться як зешке-!итерпретатори, тоСто знаки, як! вадають ствл{схи<шех характеристик лекелчшаг одявщяи, грана?ичпих ¡bapaau, KaieropiHii, синтакссч-вии конструкд1юш i текстов! в цiлону.

Якао для Судь-кхого inaoro, не худогнього тексту ув!версаль-вов в формула "AiltcKicxb - семантика /сиисл/ - текст", то в ху-донвьоиу ця формула доповнветься поняттяи "образ" /смесл, об"вк-• тивованяй у худогвьоиу образ!/, "д!йсн1сть - образ д1йснои! -текст".

У прочее! анал!зу поетнчвого тексту вахливо враховуватк но т!лыш те, як! зиаки в ньону використако для побудовн обратно! оистеюа, эмодельоваво1 художником, а, головве. виявлятп, як! нов! смисли вираяено як !идив!дуальво-авторськ!. У дисертацП це поен-

зано на прикладах проекцН значень оэначенаст1/иеозначепост1 на поетячний текст, зокрема на прикладах використапня дейктичних засоб!в.

■ У художньому поегнчному твор! взаемод!вть елеиенти ус!х иов-них р!зн!в. Ефективн!сть використання в поетичному текст! тих або !нвкх граматичних форм, кагогор!й, значеаь виявляеться у взавмозв"язку з мовниии одиницяыи р!зних р!вн!в нови.

Прагматичный аспект анал!зу поэтичних твор!в Василя Стуса дозволяв виявити своерЦШстъ винопень як «¡ж иовними знаками, так ! в1дноше!1Ня самого поета до в!дбору мовних зпак!в. У текстах В.Стуса спостер!гавться умисне в!ддале(шя в!д денотата. У таках випадках обирапться односклад(п неоэначено-особов! коиструлцП. Наприклад« Напевне, припясали до цайна

тетреыиого уяе й тебе самого -во! спи тво1, вс1 мрИ, вс! думки, I зачиаивии на м!цц! заики

/ту

3-пои!з ¡нягос ыовних засоб!в вирэження неозначеност! вид!лп-пться неозначено-особов! зайыеиншш ! лексичн! засоби, як! вира-яають невязначен!сть оСекта або 1х к!льк!сиого вияву, «исця по-дIй токо„ Наприклад:

Заиерехт1ло межи двох свЫв Щось иевп!знапно зпане /II3/

Сонце, сояце уг1кяо,

сязооке ! злов!сне,

в безпуть ринула зал!зна

кол1я. О р!дний края!

Десь ти т!нню т1нI г!и1,

десь ти скрага вс!х краечк!в... /123/.

- 22 -

Проокц1я граыатичного значения озкаченост1/неозначеноо,х1 на семантику тексту у план! зм!сту ! вираження в поезН В.Стуса досить своер!дна.

Оск1льгш неозначен!сгь е кагэгор!я наркована, то уведения II в текст пов"язане з вираненняы додатково! !нформацИ. Иеозна-чен!сть у пор!внянн! в категор!ею означеност! е б!лыа складною категорию, а II функц!оиадьно-сеиантичне поле порее 1каеться в багагьиа сум!книик поляии /насашеред, конкретное?!-узагадьне-пост!, к!льк!сност1/.

Нова! засобп виракення розглядувано! категор!! 1неи1 в поег> В.Стуса виявляють иовлецневу специф1ку, хоч скор!ке ця специ£!ка не порувуа загадьно! сгруктури фушщ!ональко-сецантично1 кагего-р11 означеност1-неозначеност! в сучасн!й укра1нсыай иов!»

Иа в!дм!пу в!д ситуативно-дейктичннх угыаиь у д!алоз! .кон-текезно-дейктмчн! реал!зац!! в!дсвлання до ковця й адресата б!л:ь р!знор!дк!. Зокреыа сп!вв!дношення и!х поетпчниц текстом, авторе ! образом автора реал!зуеться у реферекц!альноыу пол! I—о! особ! досить свовр!дио. Спос!б мовлення в!д 1-о1 особи обпективув в,!д-силання до "я" - суб"вк2а висловлення. Для спраймаючого аовленв< вий ланцюг /текст/ - поетичне "я" обаективуе образ автора у пев-н!й якост! - поета чи; просто дюдини з И роздуками, л!ричного п роя. Позначавчн узагальнений л!ричняй суб"ект, займенаик "д" од> иочасно виступ'ае 1 дэгерм! нантом часово! та просторово! ор1ента' дII комун!кант!в у сприйнятт! тексту. Пор.^ напр., образ "я", ототохнений з адресантом мовлеыня, у И.ЦввгаевоП

"Я подымаюсь по белой дороге, Пыльной, звенящей, крутой... Слева - крутая спина Ав-Дага, Синяя бездна - окрест.

- 23 -

Я вспоминаю курчавого нага Этих лирических мест"

/"Встреча с Пушкиним"/.

■ Зовс1ы 1нша референц!я образу поета, узагальненого "я", якай корелве з "ти". Наприклад, у в!рш! И.Цветавво! "Два исхода", де ре$еренц!йне поле I-oí особи на форыально-синтаксичнсму pieqI допускав чергування "я" - "ты", що харакгеризуе Т1льни л!ричного героя, його спогади про минуле /"я"/ i cnor-ади про минуле, коли герой дивиться на себе збоку /"ты"/? " Tu не яйла, - так било встарь.

Что было встарь - не будет снова"« УзагальнениЯ л1ричний.суб"ект "я" у корелядг! э "ти" тут не-типовий для Д1алога, оск!льки зб1гаеться з нии. Автокоиун1кац1я у внутр(шньому д1алоз1, побудована на зам!н! "я" на "та", виражае внутр!шн1й cbít л1ричного героя, уможливлвв роздвоеняя ссобистос-Ti, але не дозволяв повного в!дсторонення в i д "я". У вападку ав-токомун!кацП на першому плен! виступае референция васловлення на часов1й ocl; я колись /у дитинств!/ - я тепер /згадув ипнуле/, дивлячись на себе збоку а в!дстан! часу/.

Узагальноючий характер займенника "ты" виявлявться в тому, що bíh вказуз не т!льки на сп!вбес!дника, а й на будь-яку Ншу особу, в тому числ! i самого мовця. При дьому будъ-яка особа при-pi внввться до cniB6ectдника, з яким ыовець вступав у беэпасереднз спикування. Напр., у М.Некрасова; " -Что тебе эта скорбь вопиющая? Вечным праздником быстро бегущая жизнь очнуться тебе не дает*.

1мпл1цитн¡сгь суб"екта мовлення - адресанта f адресата - у поетячиому текст! - це нормальна явите, якщо в передковтекст! був ватяк на них або буде дал! хоча б часткова 1х !дентв$1кац!п. В ор-

гаа1эац11 я тексту в1д 3-о1 особа компонент« "я" I "ты" свряйка-ються як само собою зрозуыШ констактк: автор - поег, адресант 1 чктаючнй текст, адресат повлекия. Контекст вкявляв додатков! значения, як! проектуються лексичкиыи одиницяии, граиатичкиии категор!ями, структурио-вросодичнинн схеаами сиктаксичннх побудо Зокреыа актуал1зац!я учасник!в комун!кацН в поеткчнону текст! е в!дображенняи фуншцоиальнЕх значень категор!! означеност1/неоэ-наченост! з наиаруванням значень стил!стичних, властивих поличному тексту.

У висковках в!дзвачаеться, цо категор!я озиаченосг!/неозка-чевост1 - це ун!версальна категор!я, оск!лыш у кокиШ иов! пре; метке /суб"ектне/ ¡м"я здатне вирагати в!днесен!сть до пезпого денотату, под!бно до того як фактор генерал!зацП ¡чаи передба-чае сп1вв!днесен!сть субстантява э узагальпеннм предметом або явицеи д!йсиосг!%

Лексико-секаятгчн! групування !мешшс!в в!др!зняиться в!д граматичних групувань /за значениям морфолог!чних категор!й/ ст; пенен узагальнеиня. Секантичн^ категор1блпкч! до об"екгивио.1 д!йсност!, зиаходпться на первому ступен! генерал!зац11о Уне не в!сно субстанткви розподглен! на означен! ! неозначен1, а в про с! форыування корфолог!чикх категорШ ¡ценника своерино трансф ыуютьсп в граыатичи! значения роду, числа, в!дм!нка. 1Идпов!дно на цьому, другому ступен! узагальнеиня в коан!й морфолог!чн!Й категор!I виб!рково реал!зуюгься елемевти сеаантично! структурв "означен!сть" ча"неозвачен!сть" як "фонов!" значения, що нашарс ються на синтаксичне фуикд!онування 1ненннка. Отке, семантнчна структура в ц)лому включав екслл!цитНЕй, !млл!цитний р!вн! та суСектявний компонент референц!!.

Поряд з ыорфолог1чшшя категор1яий {ленника функц!в референ-цМ актант!в снтуацИ виконують також ! д!вслова, як! вкзиачавть сиятаксичне оючення субстантива /эвиязкн субвзкта I предиката, оа~ аачуваного I озиачаичого тоща/.

Категор!я означеност!/неозначеност! обслуговуэ коиун!кативну фуыкц1в мови у II специф!чиоиу вияв! - новлепязв^а актуал!зацП актанта ситуац!!, часово! та просторово1 ор!внтацП.

Референц!я актанта /особи, учасник!в ситуац!!/ на основ! ан-туал!зац!Япих категор!й персонал! зацП, часово! та просторово! локал^зацП на ос! означеносп/неозначеаост! реал1ауеться в значениях л!во! I право! частин ояозицН. Л1ву частаяу опоэвдН ста-новлять значения:

I/ 'Чндшпдуальний, одиничний, вид!леняй з класу однор!днах предмет!в",

2/ "иаявний, той, то знаходиться у пол! зору",

3/ "ототокнений у параметр! часу".

Праву часгину опозицИ становлять значения;

I/ "невязначений у вияв! одиничност! *, 2/ "неоднозначний /аиб!валентннй"/|

3/ "яев!домий для иовц!в аОо одного з комун!кант!в, той, до зиаходиться десь",

V "невизначений у часових параметрах".

Зи1смм анафоричного вЦсалання иоле Сути значения упод!бнеа-ня /такой, так/, розр!знення /другой, иной, не тот/. розпод!лу /остальние, только один, одна она/. Денотат субстантива аоае зб!-гатися з тик же денотатом вказ1вного зайиеннпка: оя, она передба-чають представления актаата ситуацМ як !ндив!дуальност! I в текст!, а этот, эта, это виступаять як дескрипцИ /доднткова характеристи-

ка особи, объекта, названого раа!ие/.

У поетичному текст! значения оэначеност!/неозааченост! яв-лялть собою семантичннй потенц!ал субстантива, який посдпувться з семантичквм потецц!алои дейкткв!в. КонкреткзацЫ ! реальна роз-ма!ття значень озкачеиост!/неозначеност! зумовлюються впливом контексту. Зайыенники га частки конситуативно означають предмета! антаати, а у випадку неозначено1 референд!I зайкенники виступавть в артиклепад1бнШ функцП.

Система новнюс засоб!в вираження категорН означеност!/веов-начеаост! в рооШськШ мов!, як ! в укра1нськ!й мов!, ыаючи и1е-р!виевий характер, забезпечув вирахення осповнюс значень г !х ва-р!ац!й л!во1 1 право! стор!н опоеецН. При дьому пучки значень кожно! а частин опозицН несиметричп!: Д1апазок фунвд!й аеозначе-ност! вунчий у пор!вняян! з означегпегю.

Таким чином, правила граматики, як! визвачавть референд!» висловленнй ! тексту, породхують ту частину семантики, яка у сп1л куванв! забезпечув комун!кативн! завдання в!дбору засоб!в, релевантен! ¡сласов! !менник!в та типов! референд!!.

3!ставленнп системи формальних засоб1В вирахення категорН означеносг!/неозначеност! в рос!ьоьк!й та укра!нськ!й ыовах дозво ляв зробити бисновок, до в продес! становления в актах мовлення суб"окт1тно1 семантики цього типу в обох ковах в!ддавна викорпс-товувалися, головаим чином, дейктиви. В!дм!нн!сть у формальних васобах на сучаспому огап! не як!саого, а к!лыпского характеру, цо виявлпзться у 1х 6!лье1й або менппй вар!ативност! /напр., смаслова структура неозначеност! в укра1нськШ мов! реал!зуеться б!льы р!заор!дною, н!е у рос!йськ!й мов! системою неозначених вайменкик!в, форы аб!рвкх !менаик!в, у той час як у рос1йськ1й

иов! гаирше використовуються дескрипцП типу молодой человек /некто/, незнакомец, незнакомка, яскраво вираяена своер!дн!сть украТнсько! нови у реал1эац!1 специ^чно! неозначеност! за допо-йогой пасивних конструкцШ з фориаип на но-, -то/.

3 теми дисертац!йного досл!дяеная опубл!ковано гак! роботи.

I/ Сучасн! аопекти внлчеиня граматичних категор1Й у вуз!всь-кому курсу мови // Матер1али науково! конференцН /22-2А листопада 1991/, - 4.1. - К.: 1992. - С.51-53.

2/ Проекц!я категорП озиаченост¡/неозначеност! на вираяення сиислу в поеткчноиу текст! 11.0.Некрасова // Цатер!адн !Швуз1всь-ко! науксво! конференцН "Семантика иона ! тексту" /23-25 новтпя 1990 р./.. - 1ва![о-Франк!веьк, 1990. - С.с0-о2.

3/ Вивчешт л!ричних твор1в у якол! /на приклад! вявченвя в!риа "Зпнозий ранок" О.С.Пуяк!на/ //Зб.шук.лраць. - !(.: КД111, 1989. - С.3-29.

V Наозначено-особов1 речения яд зас!б образност! в худозньо-му твор} // Республ!канська науково-практична конференция "Акту-алып питапня вивчення у вуз! курсу методики викладання мови ! д!-тератури" /15-То травня 1990/. - Шзнп, 1990. - С.25.

5/ Творя 1вана Франка в польських перекладах // Укра1нське л!тературоэнавство. Респубд1капськцй иЬЫдотий наук.зб. - Вяп05о, Льв!в. - Вйд-во Льв!в.деркуя1верситету. - 1988. - С.3-28.

в/ Категоргя означеност!/неозначеносг! в поетичаому текст! Васкля Стуса// Укра!нсыса нова в процес1 нац!онал1!ю-культурного эЦродження Укра!ни. - Зб.иаук.праць. - К.: 7ЛПУ, 1993. - С.88-90.

Ггз'М'сгго ,Т. туку 2У.0ТЛ$-?'(Г.0бск Т, З.^орма"! 'С" "4 1/1$.

¿Гул о'готш'Г гл . тссгг к.1'. '.е:-;1ла'пга.

] 1 у*иу 'й'.'.П ^[•й»,о,:ен'>ьа .лг>'г гМ-уогога 9