автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.03
диссертация на тему: Категория означенности - неозначенности в современном украинском языке

Полный текст автореферата диссертации по теме "Категория означенности - неозначенности в современном украинском языке"

НАДЮНАЛШ АКШЛЯ НАУН УКРЛХНИ 1НСТИТУТ МОВОЗНАВСТВА 1М.0.0.П0ТЕБН1

На правах рукопису

ШЕХТБР Валерхй Георгиевич

КАТЕГСР1Я ОЗНАЧЕН ОСТ1-НЕОЗНАЧЕН ОСТ! В СУ4АСН1Я УКРА1НСШЙ М0В1

Спещальнгсть 10.02. С^ -украгнсыса мова

АВТОРЕФЕРАТ

дисертащ I на адобугтя наукового ступеня кандидата ф! долог: чних наук

КИ1В - 1956

Дисертафя в рукописоы.

Робота виконана на кафедр су час них ков i Л1нгв1стики Техаського /и. Ель Пасо/ ушверситету США.

Науковий херtвник - w

доктор фхлологхчних наук, професор ШЩ МАР1Я

ЯК1ВНА.

ОфгцИМ опоненти -

доктор доломчних наук, професор Ю1ИШК0 HlHA ФЕДОР 1ВНА,

кандидат ф1лолопчних наук, доцент ЛИТВИН ЛЕВОВ ПЕГР1ВНА.

Пров1дна установа - КихвськиЙ JliHreiстичний ун1верситет.

Захист eiдВудаться -У/ * р. о ^ годин! на

sactpwmi cneitfanisoBanoi вчено£ ради/шифр Д.016.2В.01/ для аахисту дисергацгй на эдобуття наукового ступеня доктора фглолог1нних наук при 1нститут1 мовознавства im.О.O.iioTeöHi HAH УкраЗгни /252001, Khüb-I, вулЛ^рушевського, 4/.

3 дисертащею можна ознайомитися в CiöflioTettf 1нституту мовознавства Ы.О.О.Потебш HAH УкраХня.

Автореферат poai слано " 1995 року.

Вчвний секретер спецгал13овано! ради, доктор фглологгчних наук, професор --Н.Г.ОЗЕРОВА.

Центральна м 1 сце в досл1днирьк1й мовознавч1й пробле:.шчщ1 на-лежить проблем} значения, оск1льки у сп}лкуванн! оби}и значениями п1дпордцкований завданням моделювання зм!сту висловлення як компонента складно У структури комун!кативно\' повед1нки люцини /К.Пайк, Р.Яхобсон, В Л.Ко .духов, П.С.Степанов та 1н./. 3 урахуван-няи же того, цо значения мовних одиниць вираяаеться не т5льки IX структурою, а А зв"язками в окремих мовних ярусах та м!жр1вневою взаенод1ето лексики I граматики /лекеем 1 слово'ор-.м, слова 1 речения, висловлення 1 тексту/, особливо!' ваги набував внвчення иа-тегор1аяьно1 семантики, яка визначае в1дноиення и1ж одиниця\т у ланцэту мовлення, об"еднуючи актуал!зац!йнн(1, дадально-комун1ка-тивний, прагматичниЯ, емотивний та 1нш1 смисли в едине ц!ле.

Предметом нашого досл!дт,ення е категор!я означеност1-неозначе-ност! в сучаснМ украГнськ!й попI, яка розгляцаеться як *ушгц!о-налько-семантична категор1я (пенника, спрямована на вирачеиня фун-кцП актуал!зацП й 1дентиф1кацП 1мен1 в актах мовлення.

Актуальн1сть досл1д^ення зумовлена необх1дн!стю вивчення склад-них процес!в виратсення суб"ективних сдаслIв, як} структуруэтъ ко-мун1кативн1 одиниц! мови на оенов1 категорШ персональност}-1м-персональност}, актуального членування, дейксису, типу ре^эронцП' та ¡шшх понят}йних категорШ, суттевих для побудови мовлення, тексту. Виб}р теми визначаеться потребою систедатизацН значень категор1'1' означеност1-неозначеност}, комплексного Тх анал1зу, ос-к}льки вони не зав^дн знаходять явне /екс.пл}цитне/ вира-кення в систем! формальних засоб!в укра?нсько^ /безартинлевоУ/ мови. Лгс-туал'зн}сть теми досл}дження посилтаеться в1дсутп}ст» в украТнгько-му мовознавств! спец}аяьного монограф!чного досл}д>лення катогорП' означеност}-неозначеност1 та II' вагою у практиц! мэвного спЬпсу-вання, для сум!жних галузей знань - прагмал 1нгв 1 сткки, псшгосе-

иантики, вивчення ¡ноземних /артиклевих/ мов та укра'шсько! чови як íh036mh0i.

Запропонований у'наш1й робот! йункцЬнальний п!дх!д до анал!-ву грачатично? категорН перспективний, по-перше, у зв"язку з пс-реор1ентац}ега сучасних граштичних дос.и'дтень на принцип "вiд *-у-нкцй' до йорми" /хоч не в!дкидаеться } дом!нуючий до с i принцип " в1д форш до функцИ"/} по-,друге, у зв"язку з поспленням уваги Л1нгв1ст1в до тих с(.мсл1в, як! задишаються поза "семантичиич простором" морЪолог!чних категорИ) /див, прац! П.Адамця, В.Г.Лдмон!, Й.Ф.Андерша, Н.Д. АрутюновоУ, ОД.Безпояско, О.В.Еондор:са, Г.Р.Ви-хованця, В.Г.Гака, К.Г.Городенсьио\", Г.А.Золотого? та fн./.

■ Аналiз л!тератури з проблеми граматично^ семантики, об"еднува-ho'i категор1ею означеност!-неозначеност1, переконуе в тому, що

■пор1вняно з ¡ншичи категор1ячи ¡манника вот б!яьш п1знього по-ходкення. Так, най,цавн1ш! писемн1 пач"ятки зах1дногерманських мов виявляють щэ уживавдя не артикля, який оасв i дчував би наявн!сть категорП означено ст i-назначено ст1, а артиклепод!бного natíманника на позначення об"екта, вид1леного для адресата мовлемня. Т1ль-' ки п}зн!ше, протягом í -X ст., уда поступойо ф!ксуетьсп одноартик-лева система, яка знаходить вираггення в кореляцП торм: означени* артикль - 0. Одночасно у цих найдавнlumx писелних пам".птиах тшяв-ляаться ознаки тевденцП до переходу ycix германських мов, кр!н 1сландсьп01 га (Тарерсько'1, до двохартиклево? сиетеми на основ! корелпцИ: о значений/иео значений артикль - 0. Ця опозиц1я катего-pií означеност1-неозначеност1 властипа сучасним артиклевим мовям.'

I/ Див. Исторнко-типологическая мор-Ьология германских языков, -U.: Наука, 1977, с. 242-272.

У безартиклевих швах, до яких налеяить б!лыпсть слов"янсь-ких мов, у тому числ! й укра'шська, категор¡альна семантика оз-наченостi-неозначеноотi привертала i привертае увагу досупдник1в як в аспект! когштивному / воображения предмет1в I явищ об"ек-тивного сп¡ту ! пов"язаних з ним процес!в генерал 1зацfY, ототоч-нення, протиставлення тощо/, так I в ко?.гун1кативному / у зв"язку з Teopjen актуального членування висловлення/ та прагматичному /вирачення впливу на сп!врозмовника/.

Теор!я грэгатичних категор!й, що бере евifi початок в!д давньо-1нд[(1сько1 граматики Пан1н1 та учения про десять категор1й Api-стотеля, з пчином часу розвивалася i збагачувала-ся 1дея-/и учених-р1зних шк!л i напрямк!в. Усталейi традицН i ц!кав! знах!дки не знЬають з порядку денного питань, як1 чакають свого розв"язання.

Сх1днослол"дасьгса граматична теор!я представлена iменами таких видатних учених.як О.Х. Востоков, М.В. Ломоносов, 0.0. По-тебяя, О.Ч. Пешкоиський, 0.0. Шахматов, I.I. Мещан ¡нов, Фортунатов, В.В. Виноградов, Л.А. Булаховс.ький та багатьох iinmx, прац! яких п5дготували грунт для системнбго вивчення грачатнч-них категорШ.

Сучасна граматична думка характзризуеться багатоаспектнимл п!дхода:л1 до вивчення грамачнчно! семантики на основi логЬлюго, психолоп'чного, формального, сег^античного, функц1онального, прагматичного та iirnix принцип!в, однак i нин! трактування граматич-Ho'i категорП" викликае дискусi'i. 31домо, що opicirronano на тра-диц1йн1 критерi г визначення граматичног категори як "спстеми протиставлених один одному рлц1в граматичних Яч>рм з однор|дчинч значениями" / ЛЭС, 1990: 115/ задовольняе т1лы<и частлово, иа-сампэред коли Рдеться про морфолог1чн! категорй". На сучасному

- О -

етап! учен!, не в!дкидаючи традиц!йного розуч!ння грачатично! ката гор ti' як тако'1, що грунтувться на принцип! двопланопост! мои-них знак!в - нерозривного зв"язку значения 1 йорми / Докулил, 1957 : 5/, намагагаться з"ясувати статус тих категор!8, у яких значения не знаходить ексшпцитного /явного/ вираяешш на морфо-лог!чному р)пн1 або реал!зуеться р!знор!вневими засобами ноли. Науковий {нтерес до таких значень,як! несичетрично сп1вв}днесй-HÍ з формальными засобами, не випадховий, бо"прихована" нов на семантика впливае на лобудову одиниць мовлення не метгоэ míром, н!ж та, яка виражена парадигматичничи рядами,

Учен! давно пом!тили неоднакову сп!вв!днесен!гть *орми i 3ui-сту у pisHHx грачатичних категор1ях. Зокрема 0.0, Потебня у цН* сп1Ев1ДПесеност! п iдкре сливав принат значення над Яюрмальним вира женням,' зазначивти» що думка, одягнена в граматичну Яч>рму, моче в!ддалятися в!д не? й одержувати не т!льки "звукове позначе1шя" / формальними засобами в слов1/, a f< 1иш!, позасл!вн1, наприклад, так!,як поряцок сл!в, описова Форма та íh., тобто усе d слов i за-лежить в1д уживання в мовленн!. "... П.ср' за умови збере^ення граиатичио! категорП, - писав 0,0. Потебня, - звук, яки« був Н п!дтримкога, втрачаеться, то це означав не те,що п чов! ослабла-творч1с?ь, а те, що думка не потребуе б1льгае u,ieí зовчш-Hboi опори, що вона досить сильна I без не!', що вона чористуеть-ся для розп!знавання форми !ншн, бЬшп тонким загобом, само знач ням м!сця , яке ñafias слово в ц!лому" / Потебня, I05P: о5-5"> /.

За перэконишягХ 0.0. Шахматова, грамзтичн! категор!i' "ninHa-иться в синтаксис! ... за допомогою тих чортолог1чних особливос-тей, у яйих вони тзиявляються", однак в1н п!дкреслгавав, г«о очрзм! категорп взагалi не знаходять для себе мор^олог1чного виявлоння, а деяк!, виявляэчись в одних частинах мови, не мають 'зови!тнього

шву в (ншкх " / Шахматов» 1941 j 434 /. До останн(х 0.0. Шах-* атов в!дн)с категор!? буття i наявност!, наказового способу, шо ашнаеться не вираженою н! в 1н^1н1тив1, н! в деяиих )нших д!е-yiiBHHX формах. Тим садам в його ученн! було закладено основи )ункц! опального анал!зу грачатично1 семантики.

Нов! п!дхоци до вивчення гра матично г семантики полягагогь у то-iу, гцо до анал!зу залучаються не т!льки мор*олог1чн1 та синтакси-м! граматичн! категор1Y э явно вираленими парадигматичними ря-;ами репрезентаций i'x значень, а й " прихован! " / криптотипи -ia терм1нолог1ею В.Л. Уорфа /, як! можуть знаходити маркера у ¡асобах лексичного, мор^олог1чного i синтаксичного piBHiB мови. г працях В.Г. Адмон!, Н.Д. А.рутюново'1, О-В. Бондарка, В.Г. Гака, '.Д. ¡Сацнельсона, ГЛ. Зологовог, 1Л. Ревз1на, H.D. Шведово? пункц1ональний анализ граматичних категор!й спрямований на вияв-1ення категор!ального эм!сту, який проектуеться т1ею або iнгпою граматичнога категор!ею на р!вень синтаксичних конструкц!й

В укра.1 н iстицi принцип Лункц!опального п!дходу до аналiпу гра~ латично! семантики застосовують Й.5. Андерш, O.K. Еезпояско, [.Р. Вихованець, А.П. Гриценко, K.I. Городенська, А.П. Загн!тко, i,r. Озерова, М.Я. Плкх1(, В.М. Русан1вськиЙ та !нш! дослЬчшшг. Гим самим стали можливими узагалыгаюч! етудi i - комплексне дос-и!дження граматичних хатегор!й !мен i д!еслова на pirini номун!ка-гивнюс одиниць висловлення. •

Юатегор!Я означеност i-неозначеноетi у слов"янському мовознав-ств) розглядаеться досить проблематично: в одних молах тй п!д-мэвляють у граматичному статус!, а в 1ишнх, шецо й но вГцмэвлп-ють, то звертаються до неУ спорадично, у зв"л?>су з рояглячом ка-Teropift релеренц!Y, актуального членування рпчепня, пнпфорччних *ункц!й займенник!в у текст! тоио. Специально кттогор!я ояначе-

носг!-нео значеноет! стала предметом обговорення на «!гшародн!й кон^еренц11, результати яко1 оПубл!кован! в колективн1й моногра-со!"/ ".категория определенности-неопределенности в славянских и балканских языках" /М,1 Наука, 1979/, Проте I в зазначен!^ ппа-ц), ! в 01фем>к пу5л!кац1ях, автори ямгх спорадично зверталнся до категорП означезност 1-неозначеност I, не:лае едино! дум:ш подо И статусу. Дискуссиям с питання, чи це одна чи дв! р!зн! кяте-гор!¥, взае;.газв"язан! м!ж собою, Ц! проблеми дос! заяигаапться недостатньо з"ясованими ! в укра!нському мовознавств!,

Усе це визначило мету нагки' роботи } завдання.

Мета роботи - виявити ¿еяантичну структуру категор!I означе-Ност1-неозначеност! та засоби Н вираження в сучасн!й укра?нсь-к1й мов1. Для реал!зац!Т поставлено! нети необх!дно було розл"л-зати так) завдання:

I/ з"ясувати граматичний статус категор!¥ означеност1-неозкачено ст! в сучаснШ украКнськ!й мов1}

2/ виявитй систему опозиц!йних в!дношень категорП' означеност!-неозначеиост! на р1вн! предметного значения !менншса та опясати засобя репрезентацН означеност!-неозначеносг1 на р!вн! !мшни-кового слова I його словоформ? • '

3/ э"ясувати роль дейктичних аасоб!в у реал1зац!1 ¡дентнЧтацГ/ учасншс!в ко!!ук!кац1? на ос! 1-о? I 2-оХ особи - мовця П а.пре-. сата} : •.

4/ виявитй засоби репрезентац!? означеност!-неозначеност! актанта сптуацП на ос! 3-ог особи /яка не бере участ! у ыовленн!/; 5/ дати характеристику конотативнгос, "йонових" категор!альних аначень означеност1-неозначеност 1, то проектугаться на стил!ст!гч-но в!,дзначений художн!А текст.

У роб аН досл1д*усгься функц^ональн! ан&чення кдавгор!!'

53наченост1-неозначеност1 fyehi, репрезентованi в украУнсьн1й mojí засобами р!зних píbhíb tía фон i усних висловлень та книжного сексту.

Дчсерелами матер1алу доел {доения слугували: " Словник украУнсь-соУ мови" / В 11-ти Т.-К., 1970-1980 /; " СловарьукраУнськоУ мови" ¡а ред. В. Гр1нченка,- В 4-ох Т.,К., 1907-1909; " УкраУнськ! на-юдн! присл1в"я та приказки" I Вобкова В. та 1н.- К., 1953 /. ío анал!зу залучалисл виб}рки простих речень i б£льш складних ;интаксичних побудов з TBopiB украУнськоУ класичноУ л!терат.ури: Хотляревського, Т.Г. Шевченка, I. Франка, Лес! УкраУнки, Мар-

Вовчка, М. Коцабинського, 0. Дов-кенка, Остапа В илиi, Ч. Риль-а»кого,'П. Тичини, В. Со сэр и та багатьох immx письменник!в сучас-ioctí, як! репрезентуоть семантику означеноУ-неозначеноУ референ-(i'í учасник1в ситуац1У, актуал!зац1ю й !дентиф|кац1ю i мен i у вис-ювленш, зокрема в стилiстично наркованоцу.' художньому текст!.

Методика досл!дження мае комплексний характер, який полягае у шкористанн! р!зних методíb та прийом!в, що зумовлено конкретними >авданнями. Анал1з семантичноУ структури досч!джувано1 категорН, кий передбачав звернення до когнитивного, комун!кативного ía". [рагматичного аспект ¡в,' проводився 1з застосуванням метод 1в: опи-:ового / у синхронному spi3i /, дедуктивного; частково використо*. ¡увалися прийоми компонентного, трансТюрмац] Иного та контекстоло* Ччного анал1зу.

Наукова новизна роботи полягае в тому, що вперше на матерiал 1 гкраУнсыгоУ мови зд!йснено коьшлексний анализ йункцiонально-се-¡античноУ. категорй' означеност!-неозначеност{; виявлено систему шозищйних в!дношень м!кропол1в "означен)сть" - "неозначен!сть"; ¡писано засоби експл1кац1У мовця й адресата та актанта ситуяц!!; юзкрито взаемодйо i взаемозумовлен1сть одиниць лексичного, мор-

фолог очного 1 синтаксичного р1вн!в мови у cTiepl вираження функцН актуал1зацИ й !ден»и^1кацН hienl в актах мовлення, що входить складовоа частиною до система суб"ективних смисл!в, як1 струк-турують комун1кативм 1 о#иниц1 мови.

Теоретична значения дисертацИ полягае в тому, що на Н основ! можливе подальше опрацавання теор!У функц!оналъно¥ грачатики, спрямоване на вйявлення "прихованих" граматичних категор!й /наприклад, ^aieropi'i особи 1менника, способ!в д{i - у дкслов!/ та з"ясуваиня "внеску" категорп 1мен i д1есл!в у синтаксичну семантику, Положения 1 висновки дисертацП можуть бути використан! у розробц1 Teopi'i актуального синтаксису та художнього перекладу з артиклевих мов на украЪ'нську мову.

Практична ц1нн1сть роботи полягае у можливоСтД використання матвр!ал!в. яосл!дження у викладанн! вуз!вського курсу граматики укра^ксько? мовй, розробц! спецкурсу з теорИ граматичних категории ,цоц1яьне впровадження результат 1в досл!дження на заняттях з л!нгв1стичного внал1зу художнього тексту та в курс! методики ии-кладання укра^нсько* мовд пк 1нозешоУ.

На эахист виносяться положения!

1. Назначения статусу категор!! означено ст1-не о значено ст t п суча сн!й укра'1нськ1й мов1 як функц1онадьно-сешштичко1 дозволяв трактувати П як ун1версальиу категор!ю, призкачену для 1дентиН-кац!'{ !мен! незалежно в!д способу репреаентацШ в артиклев!?; чи безартиклов!й Мов1.

2. КатегорIя означеност 1 -неозначеност! мае скя&дку содантичну структуру. У своему функц!онуванн 1 вона не абстрагована в!д 1н-аих категор!Я 1менкигса, tUho взаемод1е з семантикой парадигмати-чних Лор:,! роду, числа ! в1дм1нка кожного лексико-граматичного класу /Ызн ос!б, конкретккх предмет!в, аб1рних, речовииних,

абстрактних/.

3. Означен 1сть в укра¥нськ1Ь мов! загачом не маркована.неозначе-н!сть - заведи мзркована.Як нос!У р!знопланового $ункц1оийльного навантакення.ц! опозитивн! значения ч!тко виявляються на р!вн! синтагматичних зв"язк!в: означен!сть - це 1дентий!коване !м"я,не-озчачен!сть-це позначення нового, реглатичного, виразно вт!леного

у спец!ал!зованих засобах П енспл1кацИ /неозначених займенниках, синтаксичних гсонстр;/кц)ях з безособово-предикативним еловой на -но, -то, неозначено-особових та !н./.

4. Означен!сть-неозначен!сть е одн!ега з текстоутворотчих катего-р!8, яка вклгачаеться у вираження анатюричних в!дношень, кореТо-рентност! та снислового вид!лення 1 взаемод!й з дейктичним та етил1стичним компонентам, репрезентуючи суб"ективну семантику, проектовану на текст.

Структура дисертацП. Робота склэдаеться з! вступу, двох розд!-л!в, висновк)в та списку', оснсано* «йяористано2 л!тератури.

ЗМ1СГ РОБОТИ

У в ступ! обгрунтована актуальн1сть теш дисертац1У, сТюр-.с/льо-вана мета, теоретичн! 1 практичн 1 завдання, визначен! стан науко-вот' розробки проблеми, теоретична 1 дчёрельна база, розкрита новизна I практична значения роботи.

У пещо1^ розд!л! - "Семантика означеност1-неозначеност1 як компонент ун! в ер еал ыго - ми сл иннс в о I' категорП детерм!нацП" - об-грунтовано граматичний статус категори означеност!-неозначено-ст! в сучасн!й укра^'нськ!й нов! як ¡Ъункц!онально-семэнтично'г. На в}да!ну в!д морфолог!чних категорМ, як1 в план! зм!сту ха-рактеризуоться високим ступеней ц!л!сност1 А однородноот 1 ! в!д-пов1днох> ц1л1сн!стм й систеш!стго формального вират.оння гх семантики, у гТ\ункц 1 оналыю-семантичн!П категор!'! означенос.т!-не-

означеност1 ц!л!сн!сть 1 однор!дн!сть плану 'оормальчого вира^ен-ня в!дсутня«Статус категорП означено ст!--'неозначеност 1 як -пун-кцi опально-семантичноi в'изначаеться аспектом вияву YI: з одного боку, вона шв"язана з првдметними понят 1ВДш,ш категор!голи мови, а,з другого , -;.призначення актуал1зац1! i детерм!нацГ1 1мен1 пов"язуе И 3 категор1пми висловлення /актуального членування ви-словлення,дейксису,ре-Т1еренц11 ,особовост1-безособовост1 та in./, Ядро %нкцi онально-семантичного поля означеност1-неозначеност! нецентроваме . в укра¥нськ iri нов!, не сДчжусоване в одному на-прямку,а тому сенантична структура ц!е'1 категорП репрезент:/еть€> ся як на Фон! процес!в ном1нац!¥,так I на р!вн1 йункц!онувачня 1менникового слова в актах комун!кацН,

У безартиклев!й укра'1'нськ1й мов! немае спец!альних ыор-Ълог!ч-них маркер!в' означено ст i-нео значено с.т 1 типу артикля /або члена, як'у болгарськШ нов!/, Si значения На р!вн! 1менникового слова 1мпл!цитн!,"захован!" в предметних понят iflniR категор!ях антро-пон!мIчностI-неантропон 1м 1чност 1 Лстоти -не!стоти,особи-неособи/, конкретност 1-абстрактност!,стат!,референтностГ-нсрсферентпост!, тобто в категор!ях денотативного статусу,иаПтIснiгас пов"язаннх а реальною д!йсн1стю,

1мпл!кац!я категор!альних значень о значено ст i-неозначено ст! • упроцее!"ном!нацН предмет!в ! явич' об"ективно1 дгЧсност! грун-туеться на системой класиф1кац}? ун1версально-понят!йно1 кате-ropi'f предметйост!,яка протиставляеться KareropinM акц$ональнос-т! й атрибутивност!.

Предмете! понят 1йн1 кате гор! i ма»ть лог!чну основу, ix значения вт5л'этотьел у грачатичних категор!ях iiietwttita,a лексико-грдма-тичн! розрядн !ме:гшнс!в денотувть '■' ™редметн1сть угле розчпаси-кованой за ознаками,суттевичи для поизначеиня у ыовленн!.

!£атегор!альна семантика рефренцй' !мпл!*!кована насамлеред на • р!вн! класиЧтсацП )мен на власн! I загальн!.Власн! !мена е рэ~ Лерентними 1 нэ потребуют» шркера означеност!.Вони виступамть в актах д!алог!чного чи мояолог!чного иовлення з *ункц!ею единично? рейеренц!У незалеяно в!д углов комун1кац!У,Загальн! назви, Чо виконуэть деногативну '"ун!{ц1ю,первжореитнI,Ух !декти$!кац!я потребуе .маркера - дейктива, атрибутивна деснрипцШ та !н./. Власн! назви,як I загальн! ,закр!плю'оться досв)дом,але з т!ею в!дм!нн!стга,що перш! запам"ятовугаться як назвн !ндив!дуал!зова-н!,означен!,а друг! - асоц!юиться з узагальненим рядом однор!д-них предмет! в або понять,конкретний пред ставник яких стае о значении, !дентиЧкованим з предметним денотатом в актуальному иов-лепн!.

Кпаси^!кац!я !менник!в на конкретн! й абстракта! мотивуеться Ух кореляц!ек> з денотата?:« об"ективноУ д1йсност! ! грунтуеться на рол! сл!в у склад! синтаксичноУ модел!-конструкц!У«Наявн1сть у се;лантичн!й структур! !менника секи "конгректн1сть" передба-чае коНкретизац!ю названого рим об"вкта в актуальному мовленн!. Абстракц!я як форда п!знання грунтуеться на вид!ленн! суттевих. властивостей ! зв"язк1я предмета в 1 докрошено в!д !нших,час.тко-вих "ого ознак ! зв"язх!вЛзолш>ча та упагалыгоюча роль абстрак-ц!У полягае в тому,що абетрактним {менникам не впастива ознака в!дпоп1дност1 п1знаного предмета своему зтков1,тобто ототож-нения.У сштаксичних побудовах абстракты! Ыенники заЧтагать по-зт'1У д!еслова або прикметника - озаакопих.предикатних сл!в, Напр::клад,у речеин! "Гуркотом мотор!в,скреготом гусениць напов-нився иаПдан"/0.Гончар/ прздикатн1 актанти гуркотон,скрвготом замЬшоть д!есл!вн! предикати /руркот!ли мотори.Сгфегот!ли гусениц!/.Отже, сем1олог!чн! сутност! - ном!нативна,Я1са ди-Тюрен-

ц1юе назви клас!в предмет ¡в, 1 с.игн!ф1кативна,яка 1нтегруе абстракта! поняття,протиставлен! за значениям означеност1-неознапе-ност! синтагматично, 1

Матер!ал!зац1я в Ывнниковому слов! /у процес! генерал !эгщП 1 ном!нацН/ значения 1дштиМкйц!¥ Ыеноваиого ним об"екта в укра!нськ!й мор{ здШсгаоеться нульовим маркером,а семантика оно-эиц!йного в!дноиення "означен!сть-неоаначен1сть" експл!куеться на р!вн! синтактики у вигляд! к!лькох нашарувань на зачоння гра-матичного роду,числа I в!дм1нка»

У суиат!й у?{ра?нсьч!П поп! нат'егор!я роду грунтуеться на опо-эиц!Г;них в1дношаннях лог!чного 1 гралатичного р!ш1вЛ1,лтоп1дно вид!ля;оться 1мвнийки з се\(античнога мотивац!ек> роду та Т-денчияи з Тюрмально-гра>лгтично:о мотивац!ею,Вкай!в:са на .стать е о5"сктив-но важяиво» Для 1донтиф!кац1* особи & тих ситуац!ях^РМаються нереферентн! !менники або акцеитуеться сигнШкат,а не референт 1мен1.3окрема( у тих {манниках чолов(чого роду, як! мопуть позна-чати також ос!б ж!но«оТ стат1,порудуе ться симетр1я олозид!"ного в1дно'Л0!шя "чолов!чий - ~!ночий" р!д на формальному р!вн1,'Дс энаходить воображения на р!вн! комун!кац!У у вар!ативному уя-годчечн! - за 'Тормою чи за рёЯереитомЛмепники у попнцП предиката збер!гають"немаркований чолов!чий р1д"/за терм!нолог!ею Н.Д.Арутюно»ю?/.Так, найменування ос!б 5а родом ¡зачяттЯ типу чрд 1Я,р [льни к, гослодартак, кер,! вник, адн(н! стратор, «асир, мартен! -веп£ у рол! предиката характеризуясься се-.&чтичною ди*уЗн1гт?э, неозначен!стю,яка властиэа загальним иазг.ам.Вони виступають,як правило,/ гЬори 1 чолов1чого роду ! в мовлнн! п!нки в!д 1-от* особи / Я - вод!Й.Я - кер*вшт театру/, Натегор!я озчаченост!-Нйозначеност!,таким чипом, бере участь - у реал!зачП опээщИ "терчов!сть-нетермов!сть",лча тапвляеться

-гена <*он1 б!льш абстрактно! опор,!;!', 1Y - "c;tmic?rir»lmbii! fть-'го^ч-зиствнц!алыНсть"/п1пкрвсяв-тя тяпногт! т!лы<м ov.oro n""ctm, про ячий 1дргьоя .,-ч[ nemioï иноззти • об"с;т1в/.0т!ачпч1стъ особи за в1д»есвн!ста до чолоп!моТ стат1,!,о nomn»PHi Ыптиом чо-лов!чого поду,е *ор:йлыю но маркопшкгоЛор.у рлчочч! t »toom",, зна:очп" л J :mp он яге потрИсп простому лч'-.опГ/"," о<оба нгЧдснтн-ф!кована/1 "Микол! враз пригадлвся три?. т1рот»!»гд1Пни". л Imp Дм-вросЛй Тихонопич"/3.;{алита/;"Сьогодп1 -ергуе л!члр л :сп1н1ки !и-стнтуту Сайкога'УЗДллпта/.У дяох осташМх ,пр;«:гадлх 6со*л л !••-<-ря 1денти*!гсуеться эасгахтп^иархерои ячоУ с плаща !Пвт,поп-монио чо?леиня характсриэуеться б!лмз. о{яьнлч ortíepca ял-соб5в !денти'1>1кацИ ос1б jsIhomoY (тот! m plamwii озчт^ауи,особливо слопотп!ршш королягаш! /пг"чуюм- огпочоико, бтотрчет -белетристка,юв!ляр - кт1ллт:са/.

, Означен 1сть-нсояи^чсн!сть особи за статт;э неадекватно регтро-зонтуетьс.я Гмеиником на "словншгопопу" plr-il 1 в ситулцП' "оп-. лспня^ак^нл^лгстивчРлу участь в орглч!?лчП' семачтичпоУ структур« 1:-.!еннйча-()оруть р!д t число. Хатогорin числа im р lr.nl "сло«-НИКОВОГО* слова вт1л'.05 nonnTlftiC П1ПЧСЧНЯ К"Л!1ТМТЛТ»"'-ОСТ| /ба-зусться на 0поэнт:1Т "один" - *rt!.«i?>ie m; одт/.У ce rainmil структур! iMotmtitcln rpa-птично а:т?чия числа tícho понятно з локсико»»«»>"1оя розряд Instimulo по-с-гаечу гра'лтнчно о'орМ-лсниП числом,па я.«м.у;е на plnitl слотшка роппод1лс:т" на ро-•горептн! /:Нль;с1счо означен!/ або Норо^ерсчти! /к!.-п,к!гчо но означен ¡/¡моча.Означен! сть-чропначсн1сть к1лья)с;юго пипгу предмотност! поп"я?зна з гоисрач1злд1си.Вк.точошт слом v пб«.-iltifí клас hto;wtuclr> азготплэ-зться характером референта ! .ступеней узагаяьиечпя.Соуа ynnratviemm налгсга у. алтпмпис. tnanax, б1лыюя itIрото лона шявлпчл. у згПрних 1 нт'*тг'ОЮ Mtnoi) - п абстр:>т<т1Г«х Ь-'еннчетх.Т'ор-ла одшши чо'е р'Првзситувати так!

значении 03ii'i4iii0fT]-;ie0;:4n'!040fTi: I/ чисто ре'-еронтни-' вито прздчста у ::он;<ротн!« CHvya-\ii /означечкй/}2/ узагальнений предмет поза зг."яз:сом в!д |дв1 рахунку ! к!льчост! - один чи гЛяька, не ¡ас значеннп;Э/ неозначений предмет,якиП не потребуе к!льк1-cuo'i означепост! Д'орма iniotimii завпди е маркером неозиаченост!, Одна к ¡ЛлыЛспа озтчснкть на ••орголог1чно-у pirati не моче тоз-гллдатися як ндрковачо значения,протиставлене неозиаченост Кроной! значения означеност1-неозначеност1,на'парован1 на грачатич-не значения числа, авичаЯно • с пирачечняч фушш!¥ Центи'-Л-кац11' о.1"скта у простор! o5"c:;thdhoi дН'сногт! та його к!льк!с-ного виязу.Чгакультативн! значения форм однини ! инокини заяз-ди стил!етично в!дзда.чен! /напр-.ждад,форма чноташи речовчннкх або абстрактних 5манншс1в дозволяе наблизити Ух значения до реального вияву субстанц!альних ознак/.Р1зн! моди^кац!? семи "означен!сть за к!льк!сннм внявом субстанц!ального зм!сту"по-в"язан! 1з зм1нами в се.мантиц! сл1в на основ! асод!атиБНих

3B"n3KiB..

За ознакозо "означений-нсозначений" предмет /особа/ у к!ль-KicHo;'v вняв! в сучаснН': укра'шськШ мов! вид!ляоться так! !тлена»

I/ "1ндив1яуачьне, конкротне, означене" - власне !м"я, яке не пэтрэбуе к!ль-:!choi характеристики I моте мати форчу або т!ль-ки однини, або т!лы:н мно'.шни /АнцрН!, '.Ларина, Иевченко, Дн!-про, "Веч!ршй Кшв", Атьпи/;

2/ "коикрзтне, паховане, з 1мпп!цитшш значениям просторово'1 i

11 ч

KhbKicHol означеност! у ситуацП' ювявння,/контекст1/ - ваготг не !м"я - апелЛтив, яке чехе ыати значения "один" ! "б!ль'пэ як один" на piBHi опозицП' «Тюрм числа "однина - гйюжина" /брат, учитель, ст!л, хата, село, BiTep, небо/;

3/ "конкретне, иерахокше, к1льк1сно' неоэначено 1м"я rymp:toro ц!лого"- зб1рниП 1нешшк, якнП внявляе ознаяу ми^Кпсннл одного предмета э сумарного ц!лого i мае -"opríy т!льки одними /коэацтво, piдня, бадилля, лозняк, грудця, ластовнння/} 4/ "конкретне, нерахованс, к!льк1спо иеозначоне-1м"я часи, ртга-mihií11', ЯК0 виявляе пдатн(сть до означепост! об"с:того ninipy г гаси i мае форму або т!льчн одншш, або т!льки мно-имш /овес, молоко, лобода, ni сок, гран 1т, вода, сояодод!, дрНдч), пис1пчи/| 5/ "конкретно, рахоэано, к!льк1сно оиичено"- одишгше 1ч"я,якс ' до сгюго зм!сту вюточае сему "один, ninlncmtU 1з сумарного ц!лого' I на р1вн1 опозицП граматичного числа ce ní "одни" - "б1ль-лэ я:< один", утвортаочи Форм» одншш I мио:иши /лозина, ластовнпка, бадл-л mía, на;шстииа/|

б/ "кошфотно, раховано, э ашл1цнтиим значениям просторовоТ I к}льк1смб¥ озкаченост1 у ситуацП мовлення /контекст!/" - эагаль-не 1м"я - апелятнп, пко позначае продмоти rnpnoY або симетрштоУ будовн I оформлена т!лыш киотшною /окуляри, штани, грабл!, шахи, когл!/)

7/ "неконкретно, иорахогане, кеозначене наймечування узагальне-hoí о знак«, д!Т, стану" - абстрактни'! 1чештк, яки'1: мае *орму ч'1льки одншш або т!лькн нно-хини /бir, б1ль,в1дпочино;<, зборн, щастя/.

Означен1сть-Неозначен1сть об"екта знаходить споер!дне вирачен-ня Г в опозицП я1дм1и;<1в "знах1дннй повного охоплення о5"ечта д1ега" - "родовиП тртнтитшй - часткового охоп.юння об"с:-:та д!-ем", !Цо п!добрагдс KoraiiMBiuift аспект /эв"язок. 1з типом ном|на-u.i'í/ i ггомунксатитшй /зв"язок !з ситуац i ей мовлення/.

Азаемод1я знах1дного з родовин партитивним на основ! опозицП "непартитивн! сть-поргитнвч I сть виявляеться n KOMyHlitatU'í одно

а опознц!Шшх значень квантитативно У означецост1-неозначо>«г.т!, прапиС: компонент яхо¥ « марчованпи. Маркером квантитативно? не-означенэст! о1"скта с сиэц1ал19<т<ша Лориа родового в!дм!нка !пенншов,чо позначтогь масу,рэчовш1у,з'$1рн>сть,опрздмечону оз-наку;дЬ, смн. Чапппклчд: "Лозавтра медозб!р. Зипшиеио модчу I ?об1, повезет до ::/ сто" /В.Логв1ненко/.".'.1и рунили шу:«атн Степанов! путя'101 г.аптопл!" /Гр.Тппшшк/. "В1н /ГригорК*;/ в!дсипав щ-би у мзн Л ночов:сч ] поп!с сусИам" /М.Стельмах/.

Д1апззэн •!>унк'51'% родового нартитативного в" укра!нсь:«1Г; мов! досить П11рош!'',в!11 рзал!зуе т! значзшш квантитативно не!дентиф!-кованого !>:е:п,я'. I но вхо.дять до се:.антнчно¥ структур:! категорП' числа. Знаглдшй в1.дд!нок матер ¡ал 1зуе означен!сть предметного -об"екта при перехГдно;|у д1сслов!,але т!льки в актуальному час!, поза якнм речовинн!,зб!рн! та абстракта! Ьшнники виратають об"-ект,к!льк!сно не кониретизованиП /|,Д!вчина випила молоко" озна-чае "усс.,у в!до:.юму в^Ырэв!"/.

Предметность на р!зних р!внях -"ормування 1менникового слова передбачае наларування семи "означен 1сть-ноозначен! сть": I/ як елеаента солештсто-структурно! яатегор!? генерал!зацН, 2/ як елемента семантики р!зних рэзряд!в !:денник!в, 3/ як елемента семантики граматнчшк *орм роду,числа 1. в!дм1ика,спрямовано? в актуальшй синтаксис.

Отче, структуру лагая семантики 1«ешина ьчзначашть так! р!вн1: I/ ревень но^нацП предмета на основ! вид!лення ознак мотивацН та пэоцесу генерал 1Еац1т,тойто Ет1лення значень^уттевнх для по-будови ),шслешя,я!с! роал!з.у:оть в понят{"нI категор!1 антропон!-м!чност !-иеан^ропон!1'Лчност!, персональност!- !;терсональкост 1, конкретностЬабстрактност!, квантитативност! /рахованост!-иера-хо пан ост!/', стат! ! типу ретеренч!! !мен!{ 2/ еемантико-граматичпиП: оформления слова, п!дведення п!д

л- 19 -

семантико-граматичний розряд /!стота-но!стота, особа-нсособп,-власний-загальний, конкретний-абстрактнн!1,, рахотптГ-иерахотпнп", ре-перентниП-нере*'срентнт";/;

3/ структурно-граматичниси п1дведення (манник)» п!д ор:,пи,иI класи на основ! граматичних значень, суттевих для 'т>упкц1 опального призначення у сштаксичши побудогах, ли! птЬто'этьсч у грэ"л-тичних категор!ях роду, числа, в1д\|1нка.

У другое розд!л! "Чатер^лКзя^я категор!альнп>г значень озна-ченост1-неозначеност! в актах мовлсния 1 текст! за допо-гоГогэ де"-ктнчнгос засоб^в" розглд^аеться питании про взаемэя!» актуал!за-ц!йнюс категорШ.у вира-хеш! г/б"ектито'( се-.гашгга.сокрема ре-•■епен^П мовця,адресата та суб"ектного актанта плсловтечня.

Сп!л;с}тання як 1манентна система хардктеризуетмя внутр!киьо притамзнним ТП сп1вв1дн0л:!нням елемент!в смислу домовленневого 1 комун!катипного /вербального/. Одним !э найватлив]ших засоб!в, як! сприп"оть взаемодП м!д структурою мови 1 мовленням, с деГкснс.

Дейксис як один !з способ1в роФеренц¡У протиставлясться ном1-нац!'1. Вказ!вна *ункц!я ор!ентована на в1добра-хсння позамовноУ дШсност! у зм!ст1 висловлення з мето:о актуал!зацП компонент 1п ситуацП мовлення, конкрет;!зац1У денотативно? в!днссеност! об"е.к~ т!в. •

Дейктичну %нкц!к> вказ!вгси на учасншс1в мовлення в укра'шськ!'' нов! вияонуоть займенники. Це Тх слопниковс /лексичне/ значения найт!сл!:!га пов"язане з граматнчшм значениям означеност5-неозна-ченост! особи мовця ! адресата та особи /ос)б/, як! но бепуть участ! у комун!катнвному акт!;

Поле .мовця ! адресата здатн! обслугопупати т1лыск заПмешшки я ! ти, як! чнконують гТ)ункц!к> вказ1вки на 1-у 1 2-у о со С^- п умо-гах безпосореднього сп!лкуваинл.

^овоць завчпдо 1денти*>! кований в акт! мовлення, а тому поожНя пГц-лета "я" мотсе бути не заснятого за^менником, оск1лыш в синтгк-снчному эв"язку присушка, вира~еного *ормо:о 1-оУ особи одшш, в<:аз!вка на особу иовця в надшгдковою. Пор:: "Я маю за цастя в!-тати вас у шяШ господ!" /Э. Смолич/.. "Для добрих друз1в в!дчи-ня'о д!м Г:ед серця ':;иру нагороду... /А. '.'алитако/.

До"(о !шшГ< механ!зм взаемодН' категор!У означено от I-неознаие-ност! а де^ктивом ти, яг:;;'; дае вказ!вку на адресата мовлення.

Конс.трукц!У з формально в:гоа^еним шцмзтом ¿и двоскладч!. Оз-начеикть адресата п!дснлюеться спекал !зованои Формою звартання кличним в!дч!нком !мешика: "Добрив веч!р, д!вчино. Ти не заблудилась у насш полях?" /ЬЬ Стельмах/. "Ти к там бере-си себе, си-ну,- чути голос старо'/" /0. Гончар/. ■

1денти>!кац!я адресата т!сно пов"язана з часового актуал!зац1-ею ситуац!'! мовлення, Формою вираяення в!дношення до часу поди у кожному конкретному випадков! акту мовлення е тепер!ш!й час -об"ектквний час. безпосзрацнього сприйняття предмет!в 1 явищ мов-цем та Лого сп!врозж>вншсом. Проте виведений за параметр объективного тепер^шнього часу адресант перестае бути означеним. В!д-пов!,дно до зм!неного значения <*ор;я тепер!ганього часу вира'яати . не ситуативне значения дП з 11 адресован!стю до конкретно; особи &ункц!я конкретно!" адресатност! зшмаеться, зам!нга:очись уза-гальненням особи мовця ! адресата Ли - це я, ти - будь-хто'7. Наприклад: "Дивился: на масиви оц! неоэорь пощедрей! силою тедайною, ! не надив!Шся"/Я. Баш/.

V

Отже, особов! займенники .я ! ти в украшеыпй мов! виконужгь к^ька йункцШ "квалШкацП учасюк!в мовлення /адресант 1 адре-' сат/, 1х ¡денти^кацП', апеляцп до адресата та ощнно-естетич-но! характеристики суб"екта /об"екта/. Основна, дейктична, функ-

- ас -

ц!я властива законникам на р!вн! словников!« зтчень, ус! ¡ил! проектуються на синтагматичн! зв"язки заГможшка п д!ссловом-прс-дикатом та з !менни;сом у рол1 звертапия.

Категор!я означеност!-неозначсногт! у пол! З^оУ особи рсл!-зуе сво'{ семи, взаемод!пчи з семами в!дпов1дного ропряду сенника, щй заАмас позиц!» суб"скта, а такоч з семантемами ос-обопо-нг!-г!вних затмении«1п в!н, вона, воно, вони та присвН'иого Ъпп'" I неозначеними займснникамп утось, ^ось, абихто, абпчо, дохто, де-1,0, казна- /бозна-/ хто, казна- /розна-/ по, хто-нс^удь, го-но->улы заперечничн ш'хто. н!но та питпльничи хто^до.

Ре*ерэиц!я 1изн1 у спнтаксичному пол! 3-оУ особи входить столовом частнно:о до зм1сту висловлесшп як вира-тенил суб"ектпРНоУ семантики орган!затора мовленневого акту /контексту/. Озиачси!сть /!денти£!кац!я предмета для адресата/ у мовленн! рсал!зустьсл ! !)а р!вн! комун!кативного членупання висловлення - як означпного тематичного компонента, якиП протиставлябться неогшаченому, нев!-домому, новому, тобто рематичному компонентов!.

Безпосередн1и вплвом категорГУ озипченост1-неозмтленост! с поле УУ у взасмод1У з актуал!зац!!1ни,ш категор!ямн персонально-ст!, просторовоУ ! часовоТ лркал!зац!У висловле!п!л(у ягсому внра-шчться значения рэоерепцГУ 1мон1: I/ у л!вШ частин! опозиц!Т:

ч >1

а/ "!ндив!дуальнпП, означений иезалетао в!д ситупц!У ;Уодин, гчщ!-ленйИ ¡з класу однор!дннх ос!б, предмет 1 п; однмичшй, яндГпеннР 1з сукупно! шогмга - означении в актуально^ "ас!"; в/ "в!до-миП» нагшниЯ у пол! пору мовц!в /тут, у цей час/ - означений у параметр! актуального часу 1 просторов!!! лопал 1екщН"} г/ ¡донтк-Л1 кований у ситуацГУ спец!ал%но: озНачениП за стаття /о^ба, )с-тота/; означений за об"емним вим!ром /маса, речовинн!сть/, за

за Пшчн параметрами;

2/ у пювШ частил! опозиц!'/:

а/ "узагалытниП, конкретно не видшений з класу однор!дних пре-дмет!в - неозначзак^";

б/ "нев)До;ш!1, не в поп 1 зору - неозначений,У параметрах простору Л актуачьного часу";

в/ " прздставлен:Л неооэчленовачо, сукупною масого - неозначени»*"; г/"нзо ".нознатнш; /а::51ваяяптлий/";

д/и:-!е 1 дэнти* Iк.оза;шГ» за статта.угпсче че названк" д!яч - специ-•л- 1чпа неогиачон I сть".

Сзмантичшй потен-.иал субсгантипа 5 Р.ого словоформ у мовлен-Ш /текст!/ т!сно пойдиуетьсл з потенциалом де£ктив!в - словес-ких одпниць уточ№э:очо!' 1 ви,д1л;овально1 се-антики означеност! а^о тих,'до виконують артиклепод!бну '1>ункц1ю виратення неозначечо? ре?еренц}1.Особливо виразну контекстуаяьну неозначен)сть випз-ляють за"менники воно,вони,питзльн! хто,'То,запеоечн 1 нЬ*?о,н!''о та. неозлачен! хтось,"'ось,хтозна-хто,хтозяа-'цо,дехто,де-о ! т, !н. Так,безоео5ове рече:-шя,гра'«атична семантика якого базуетьс-я на вираченя! "понят1?ного серэднього роду"/5сперсен/, вступае у си-нон!м!чн! в!дно-ие:шя з дзоскчадння речениям такоУ гр?.'атично1 семантики роду,у яко:!у зайизлники лоно,оте.пось е паркерами не-означеност! суб"екта.Чеозначено-осо5ове речення лормо:о д!еслова-присуД'са,яхий корелюе з заШленником вони, закр!плгае прзс-уппози-ц!!»ну неозначеи1сгь »тофачэши у .гасну нев1дом1сть суб"екта.Накла-. дашш семи с.у5"бКтивно1 реТ>еронцИно1 неозначзност! впб!ряове -

V

в!д частково! квантитативно! нзокпесленост!/У с!м"1 мене назив-"-ли мазунчиком? до тгяьки якогось натяку на клас однор!дчих акта«.-т!в ситуа",1У /"Один 1з учн!в' довго розв"яз-гвав задачу"/ аж до гюшю! неозначеиост! /ИУ л!с! етинку зрубали" -"Хтось срубав"/

V ¡юнте;<стно-де!'п;тичному ушглнн! рлг::о!шп:{1в лоч!:нл б!льгаа вар!атнвн!сть зачень ознпчоност!-н,:,эз!П'!еност1,иЬ: У снтуптпгно-деПхтичжку.Зокреча у худо-шьому тсхст! ясчрлво внра-мна вялсмо-д!я дей:стнчного,ре*еронц!Г.ного I стч!сти«гного ко?!«юконт1в с? тс» лу,ропл1зуеться слег,и" !чна неоп:тои!гт?..

У в и с. н о в ¡с а х в 1дзначаеться,по тп?огор!п огпачепост!-неозначеиост! в сучаснИ; укпчтнськ!" поп! мае статус ';лшч!ональ-но-семантичко1' категорП з сечаитпчно» домЫлнто'зЛ У сегпнтична структура п1.добра-.хае б) парии*! харгстор п1дпо:'ЮНь - ''озиачстг'! -неозначениП",."оIдотпй - ноп1до:пГ!" / об"с-;т,мов-лс1шя то'до/1,вклччлочи п себе семантику Гор'пльно-грлмат;!чттх Клас!в ! морполог !чних *юрм 1:;е!лш;-:а,г.находпть внра-ония лч на Р!бн! ¡мэшшнопого слова,так ! а .поЯктнчннх та !гпих л<г<сн"о-аш-таксичних засобах,просодичнкх,у снчтаксччннх конструк^ях означено-,неозначено-особових.безособотах речень,по иступлять у сннон!-м!чн! зп"язки з двоскладшмч э в!дпоп!;7чои грлмгтичнои сгупитичоп.

Основна пушщ!я категорП ояначоност1-нсоппапсност! :атрр!,ал!-зована в ! доннику як прое:сд!я на внрл;спня я «туг», л 1 эя'Д 1 ¥ '' !дснти-$!кац!1 предметного актанта у шелопленн! /текст 1/.Означена рет-с~ ренц!я мае нульово вираг.вчня на р!ттн! 1мешшкопого слова,а в ко-цуи! защитил: актах ноне реал1зуратнся засобон влас но? тари.озна-чених дсскрипц!^»за"менннком,те:г1тнчшм компонентом у двос:тдно-му реченн!,Нсозначсн!сть - эав.хчи тпрховпна.Пк посП р!знопланояо-го к:;!опального прнзнпче-ня онояш^Ян! ccv.ni озиаченост1-ноозиа-ченост! вияоляотьел на р I ээи I аштаглатики.

На колун 1катнвному р!ли! катсгор!я озна«гсност!-нсоячачсност! т!сно пов'';тзана з лог!ко-ор!еотопаш1ии категор!я\п1 р<Зг:орсщ!1 »адресовано«?! мо л л синя, 1цТ-ор.\ещ!£ноТ дистрибуцН /актуарного члоиу-вачня/,нросторопо-иасово! ор!штацН,а такотх взаемод!с о категор!-ями денотативного статусу !пенника /ко]1чрет1гаст!-абстра:(тисст!,

icTOT-aeicioT, сесбм-иесссйи/ та граывхичними категор1ямн fli«слова /часу, nepexiflH0CTi-Heuepexi,<iH0CTi, особи, виду/. Кшушкаэги-вно-смисловюч аспект категорх i оаначеьостх-неозначеностх вклвчае також семантику кочуш кативнох категорх i актуально'! референцх!, эумовленр! стильовою налезли стю мовлення, що дозволяв роэглдпати ii пк категсрхю з самсстхйним, автономиям статусом, аде "при-ховану", з сьыантичнс» дошнантою.

Anpc6aui я ссооти.

Основш положения та результата досд1д*ення сбговорввались на ill ЫхкнерстшЧ науковхй хонфереицх! "&ва i культура" /Ки'хв, 1994/ та впровадяуються у практичщй podoii а аг;гломовлиии студентами, як: вивчають украх'нсьиу ыову /Техаськии унхверситет.ША/.

3 теми дисертащ иного дослхдкення опублхкохано Taxi роботи:

1. Граматичний статус категорх5 оьначеностх-неозначеностх в сучасшй укра1нськ!й мовх. - Khib: Юй "lisKcL-k", 1996. - 53 о.

2. Про вивчення граматичних категорхп хменнина англоыовними студентами // Питания вдосконалення навчально-виховнох роботи школг х вуэх. Эб. наук, статей. - С.: ЗДС BElTM, 1994, с. 19?-199",

v.sHiaraiza "catjsx-rt of di-r-t.riteress-itnjeiiirrts-^ess xn -лее юьзяп >ш*:;гш? lktguage"

•Tiif thesis ic nrc-flfstfed as a Manuscript Л>р the scientific degree of "СапИбяЬч of in the field of the Ukrainian

lW3KUec<s Cm-enlalitj.- 1u-0£-01- ), Ki»v, 1995.

Тле rill t»'<- rlaoo at the institute rif lin^uistice

ngKfd artT A.A.ToisXiys, Wrairtsr. Katioiial Acadfку of Seitncea.

In rccenlsb-c-e йг гел«;го1 p>eX of the dissertation the

'•¡llrwirr, pr-sblrrc here been dr'Sr.ed гтй studies I

- ¡rwur tjfi>.3. t:•»> сгof de^iriiteness-inaefinitafiss;

- functions of deixie as а п-агЪ?г о' dcfini^nraa

- a eystem of oppositional interrelations»

Functional characteri3tio0 of this category »nd a variety Of ceans оГ its expreHeion пги aecorpanled the theoretical interpretation of the seirontlen of definite arid indeficite помп phraeea in speech and in written tcxVs, which are closely connected with the categorieo of reference .» person and act.Mal divleion of sentences.

Шехтер В.Г. "Категория crro едед енн остн-н eorip едел енн ост и в совпемен-нш украинском языке".

Диссертация представлена в виде рукописи на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01-украанехий язык.

Зацита состоится в Институте языковедения mi. А. А. Пот еб ни HAH Украины, Г. Киев, 1995 г.

В соответствии с общей целью диссертационной работы поставлены и реаены следу пцие задачи : определен грамматический статус категории определенности-неопределенности в современном у из айнской языке, выявлена система оппозиционных отнеяений, функции дейксиса как маркера определенности. Функциональная хапактеристи-каданной категории и средств ее выражения сопровождается veope-тической интерпретацией семантики определенных и иеовдепеленных имен в актах иоымуннкацип и в тексте, тесно связанной с категориями референция» актуального членения поедлояенйя,персоняльно-сти.

Кяю«рв1 слова : narreropifl оэначеностг-ноозначенсетг, детепчт-навдя iueni , реферемцгя, дейксис, ситуативна i контекстна означе-HicTb, анафоричн! в!вношення.

Шднисано до друку CP.Cu.1995 р.Об.1,2.Формат íOxBH i/lé, Лрук офсс rit ri!. T !ф Л СОЗам. IS7 .Бс se л р.тпо.

ДСД П ПУ 1 н. Др аг он ñ н о в s, К и ï s, П пр о ГО' в1., ?.