автореферат диссертации по искусствоведению, специальность ВАК РФ 17.00.05
диссертация на тему: Килимы Подолья

Полный текст автореферата диссертации по теме "Килимы Подолья"

МШ1СТЕРСТВ0 0СВ1ТИ УКРАП1Й ЛЬВГВСЬКА АКАДЕМ1Я ШСТЕЦТВ

на правах рукопису УДК 745.522 /477.4 - 477.8/

ИАДОВСЬКА Олена Мирослав1вна

К И Л И И И П О Д I Л Л Н Спец1альн1сть 17.00.05 - "Декоративно-прикладне ииствцтао"

Автореферат дисертацП на здобуття нау1сового ступени кандидата иистецтвознавства

ЛЬВ1В - 1994

) , ? / *

Дисертац1ею е рукопис

Робота виконвна у В1дд1л1 народного мистецтва Гнституту народознавства HAH УкраТни

Науковий карiвник: кандидат мистецтвоэнввства Р.В.ЗАХАРЧУК-ЧУГАЙ

0ф!ц1йн! опоненти: доктор мистецтвознэгзтва Ю. ПЛАЩУ К

кандидат иистецтвознавства З.О.ТКАНКО

Пров1дна орган1зац!я: Нац!ональний музой у Львов!

J8 груднп 1994 р. о 41 I

Захист в!дбудетьсп груднп 1994 р. о J_/ год.

на зас!данн1 Спец18л!зовано1 ради Д 04 12 01 у Льв1всыйй академН мистецтв /290011, Льв!в, вул. Куб1йовича, 38/

3 дисертац1ею мояна ознайоиитись у б{бл!отец1 Льв1всько1' академП иистецтв.

Автореферат рой1сланий листопада 1994 р.

Вчений секретар Спец1ал1зовано1 радо"""?

кандидвт мистецтвознавства ^Ое^К-, ^«^ОД

Акг.уальн! сгь Tci-iii. ¿боусйинни, шднии^вты i тиорчи зисвоиц-триднц! иного народного itiKi>i'.iTHiiiiu-iipnK..fiAHoro пнейuitTiiu Л t! ОДЮЬЮ 3 ВаЖЛИОИХ j'MOM IlllUiulk. лЬНОГь их .ДрОДли'ШШ, У ДухОи-;i l и« re pi алый и культура народу Килим пошдай ч)льиь шсцм: Aoniiiiur.u i»iTep"«;py, иргатзовус премииrue ееридомци; »к well днии елимент осиошшх пи,ци а жиги люднии, сповиь»; 1>' Глт»о-1 еиоц1 иним змютсн. Килимн уиюради oijiopuouani и или»! otojiiti. uki принцип» декоративного оформлении tkuuuY мицини, гарми-iii кольорош саолуки Tti традищi-iai ирнань-италыи фор;.ш.

Нилимирство налеличь до тик сид1Б народного мнсгицтгза, литою neodxiAHicTB як их « неиирервнють сиимвовоК Jiinii розвитку, реба у системному аниЛ1з1 традицП! килимаретви Укрихни, иое-ронньому знанш иого зигальних i локальних осооливостои у ок-лх етнограф!чних perioHax визначила актуальность oopaHOi' теми ними Иод!для". дис;адмення на региональному piiiiii дало иолли-гь якомога noaniiiie охопити материал цодо дЫльност1 центр!в )Сирид)ин килимарства. 11од1льськ1 килими - uini'a ii худолшьому 1пдноиенн1 частнна хнських килимхв, цо ьидхлнлась икремою, ц!л1сною одиницви i eoyt; поглибленьгч» теоретичного оемпелоння. Цв яскраво сано-о явице сформувалось ни теритсрП, довгии чис oCoAnanirt ьиими на примами i характером адмпаструваинл, снмоврядуван-йконом1чно1 та культурно'! иол!тики* Uyciдство з розвиненими ¡■треькими репонани та miuhi традицН 1ндиыдуального Micue-промислу ооумовили концинтрац!н и килимах 11од1лля найопти-liijux HpHiiOMiB декоративного зановжжня ткано'! площини, зна-с у шлуз! колориту, давних орнамен'Пв.

Иистацька шалить нодЬаських килим!в притягувала yuary йа-IX ДОСЯ! ДНИК1 Ц. LiBtip'l'c: нннм овз.юсор^дньо ДО ПОД! ЛЬСЬК ;1'и ни-

л ими як до об"екту досл^дмення завдячуимо 1 .н.«ранков!. J низы Його CTiiTTi At>y«i р./ вперло зустр!чаотьса саме поняття "килими

ПОД1ЛЬСЬК1". J(UKOIU4HI пишдомлшшя про НИХ I10ii")i3illli 3 ОурХлИ-ВОВ ВИСТаВОЧНОО Д1ЯЛЬН1СТЮ, ЩО рОЗГОрНуЛаОЯ 1ШПрИК1НЦ1 Х1А - пи чатку XX ст. ни тириторИ Лвстр1йського 11од1лля, liuxiльоькоТ£ гу tfeptUi та поза ix межами. iiapxo видишти яуол£Kiuvii и.Дзодуишць кого, Ь.Стронери, Ол.Ирусеиича, у котрих докладшшо подаються д як! аспекты килимоаого вирооництва. локальн1 рис и захынолод! ль ських килимов доол^джувались у працях А.Р1гля, л.Ганкевича. Про те через територхальне сомекення вироОи охльшост! в1домих кили-марських центр!в залилились поза увагои досл1дник!в.

шшяив! в1домост1 про под1льськ1 килими моститься у ПрИСВЯ чених украпюькону килиму роботах А.К.жука, Л.II.Запаска, U.A.Ta ранушенка. В них видхлений ряд характерних для 11од!лля орнамента яьно-композиц1йних схем. Ц1ннии досв!д у план! роя робки тиш-зацП численних вар4антхв композицП даить npuni Ь.Крнлшновсько го про yKpiiiticbKi. та румунськ! килими. Сами ни ocnoui орнаменту под1лъських килимов и.Пещаяськии доводив пиетыший характер пер ходу В1д геомитричних форм до росдшших. .

Анал1з ступоню ниуково'! розроики теми понизив ноодноризов1 звертання доел1«ник1в протягон оьчьл н!ж столн'иього примаку часу до подьчьського килима. Ьафхкоованин у працях фыстичнии ма терзал недостатньо вЦобрижу*; розвиток килимариькоги прышслу т, художнi осоо.'1Ивост1 килим!» ¡¡од!ллл. Свхдчишы про них подавали' фрагментарно. 11а л nut иублиацЦ oxoiuuphAH материл »ь.дтк uyjbit ми хронолоп чними рамками та у нивипотдних рогшп.льних мима.х що ни давало змоги проел!дкуьати динам!ку рогнш'гку килимароьког! промислу та пероикодмало цЬисьиму оачешш предмету. дао! не ви значен! i не систематизован! т1 худимн! осииливосп, ЯК1 ц.л;таВ|

-

и мод1льськ1 килнми у ряд лииикохудокн1х твирт докоратишо-рикладниго мистчцтоа Укрл'ни. робка художньо* г.истоми под1ль-ьких кч;шиП1 че не були прыдмотом окремого нистецтлоэнащого ьи-чинмя, що обумовило виб1 р теми, мету ти го.юшП напрямн досл1-кнния.

*'1ота 1 зпвдання дос;Нджшшя. Нотою дис^ртац! Иного досл1джон~ 1 стало комплексно вивчення килим!в Иод1лля як свиер1диого окре-:шньиго яиищи укра'1'нського декоративно-прикладного мистецтва у июст! ти вэиимодЛ Його складових чистин; розробка типологП I мотодики вивчеьня килимових тканин. ЛНдно поставлено'! мети 1значен1 конкрьтн! завдаиня:

- проанал1 эувати 1 сторико-соц!альн1, ¡|риродно-гиогриф1чи1, сношчн! ти естетичн1 пиридумови (¿ормування худ0.инь01 системи д!льських килю« в; роэробити територ1альну ди^сренц1ац1ю по-льського килимарства;

- иоказати худо<*ньо~функц1 они льну роль килимових виросИв у тловому мростор1 на приклад! 1нтор"ору под1льсько'1 хити;

- роэробити .систему типояоНэацН кймпозицП та орнаменту, инци|;ово придатну та достатнп для класиф!кацГ1, простежити замом! рност1 колористичних сп1 вставлень в лод1лъських килимах;

- виэначити територ1ю побутування загальних принцип!в будо-декору та орнаментально-компоэиц1йних схем; вид1лити локальн!

р!аити у ножах кожно!' схеми;

- ьпробувати системну типолог1ю на килимах•музойних та притих зб1рок,

Методолог!чну основу робьти становлять загальнотооретичн1 шзпцП мистецтиозновства э проблем досл1дконня апливу триди-1 на структуру художнього образу мистецтва конкретного рэг1ону. гододопчшш пIдхIд до вир!ионня поставлених нами завдань поля-

- б -

гас у |)и1зчй11.;;1 килима в едносп вияву худсян!/ особливостей, бу-дови ги функц!онального призначення.

Для виявленнл законом!рностеи становления 1 розвитку худож-ньо! систем« 1!0д1льських килин1в був використаний науково-мото-дичний досв!д миотецтвознавчого цнал!зу I на його основг проведе-иа тип1зац1н комгшэиц1йно1 та орнаментально! структура. Нор!вняль ио-1сторичний анал!з л!тературних джерел дозволив шдтворити щ-л!сну картину виготовлення та побутування килим1В на територП Под!лля.

У досл!дженн1 матор1алу автором використан! методи: безпосе-редньиго польового спостереження та подальше! камеральноК обробки даних, ретроспоктивниП, описовий, картограф!чний, теоретико-гра-10ПИЙ.

За визначальну категор!п композишйно! будови обраний ритио-рнпортний лад осиовних декоративних нас та кольорових плнм у килимов! И тканин!, см!льний для всього середовища, побуту 1 творчос

Т! ПОДОЛЯН.

Анал!з килимового орнаменту зд!йснювався на баз1 викладеиих А.В.иубн1ковим законах симетрН I. зокрема, положенн! про геомет-ричну законом1рн1сть будови колшого мотиву. Зг!дно нього нами ви-д1лен! обумовлен! техн1кои килимового ткацтва олемонтарн1 одини-«I - складов! кожно!' орнаментально! форми. Вони лягли у основу розроблено? типологП орнаменту подоьських килим!в. для вияв-лення локальних особливостей килимарства осередк!Е та центр1в Г1од1лля, вид!лення ориг!нальних вар1ант!в орнаментально-компози-щПних схем був застосований метод реконструкцП за збереженими з разка ми.

Хронолог! чн! меж! доел!дженни у !сторичному аспект1 охоп-лввть р!зн! пер!оди розвитку килимарства на 11од!лл1, починаючи

д археолог!чних св1дчень трип!льсько1 доби та периих письмових адок. Иереважна б1льш!оть матер1альних пам"яток дала нам можли-сть анал!зу худошпх особливостей килим!в з другой половини XIX ол!ття до 90 рок1в XX столитя. Нечисленн! килими к!нця ХУШ ст. зволили дещо поглибити досл1дження. Цей.етап дав иожливють дельно ьивчити структуру худомньо'< системи под!льських килим!в, оцеси розвитку та трансформацй' орнаментально-комлоэиц! шшх ем.

Лжерельна база досл!дження. Були залучен! матер1али колек-й Державного музею народного декоративного мистецтва Укра'1ни. ржавного музею народно! арх!тектури та побуту Укра!ни, 1сторич-го музею УкраТни м.Киева, Наш овального, музею та Музею етногра-1 та художнього промислу у Львов!, Кам"янець-Под1льського дер-вного {сторичного муэею-запов!дника та колекцП 0.Л.Грена, що ер!гасться у Кам"янець-11од! льськ!й художн!й школ!, краезнаичих зе'!В Втниц1, Тарнополя, Хмельницького.

Велика роль у визначенн! напрямк!в розвитку килимових компонуй належить матер!алам, що були з1бран! автором п!д чао науко-IX в!дряджень у 1УВ6 - 1УЬ9 роках на основ1 знайомства з роботою ;йстр1в народно! творчост1 с.Вишгородка Лановецького р-ну, с.Га-1-Розтоцьких Збор!вського р-ну, с.Кобилля ?баразького р-ну Тар->л1льсько1 облает!, с.КолачМвц! в та Демшина Кам"янець-Под1 ль->кого р-ну Хмельницько! облаем, а також на основ! анал1зу асор-«менту фабрик художшх вироб1в у Глинянах, Хотин1, В1нницького гдожньо-виробничого об"еднання "В1нничанка" та художньо! лабора-зрП Аунаувецького суконного комбптту. Суттево поглибили в!до-)ст! про стин килимарського промислу на 11од1лл1 наприк1нц! &Ю-х рок1в матер!али, одержан! а обласних наукоьо-мотодичних знтрах народно! творчост! та культурно-осв!тньо! роботи, на ви-

- и -

ставках свмод1яльного образотворчого та народного декоративно-ужиткового мистецтва.

Залучення етногриф1чних, мистецтвознавчих, ¿нших л1торату[; них джерел, арх1вних матвр!ал1в розширило неж1 досл1дження.

Наукова новизна роботи визначасться;

- роэробкоЬ науково-методичних основ анал1эу килимарстви под!льського регюну;

- обгрунтуванням умов, реоурсхв, матер!ал1в, традиций кили марства, що вплинули на формування художньо'г системи под!льськи килии1в;

- розробкою як1сних характеристик под1льських килии!в, проведениям системно! типолог1зац1К композйцП та орнаменту, приди' но! до Qнaлiзy ¿ниих киликарських рег!он1в;

- розкриттяи питань становления локадьних худокн!х традицИ основних центр!в та оовредкхв на рхзних етапах розвитку килимар-ства;

- застосуванчям у доол!дкенн1 иетод!в отруктурного анализу та картографування з метою дотал1эицП ти внд!ленням функцюнал! них структур: компонентно! /типи орнаментально-композиц&йно* бу-дови килим!в 1 IX просторово-часоВа орюнтащя/, територ!ально! /територ1альна сукупн1сть та переважання килим1в певного типу у килимарських центрах, що 1сторично оклались/;

- введениям до наукового об1гу б!льшост! проанпМэованих у робот! тканих виробт приватних та фондових колекцН! музе'* в, за-лученням у доол1дження твор!в милярстви /портретов та натюрморта 1э зобреженням типово под!льських килимових композит И/ та реконструвдсо на основ! деяких 13 ник та за зберокеними фрагментами начинавших в художньону. вир^шенн! ьир1ннт| и-комиози-ц1Иних схем.

Практична ц1нн1сть дисертац! иного доол1дження полягае насам-еред и узагальненн1 великого фактичного матерхалу, який номе буи використаний у вир1шенн! багатьох питннь теор!* 1 практики су-асного нац1опального декоративно-прикладного мистецтва. Пред-гавлений в робот! досв!д по в1дродженню килимового промислу на вж1 XIX - XX стол1ть допоноже вир1шити проблему оптим1зацП функ-(онування килимарстви.

Особливе багатотво художшх ,традиц!й под!льських килим1в дао Пкальний матер!ал, здатний живити творчють профес!йних митщв

I народних майстр1в. Впровадження характерних прийом1в компону-1ння та орнаментацЦ в оучисну творчу практику сприятимв покра-5нню художньо'! якост4 килимових вироб1в р1зних п!дприсмств на-здних художн1х пр0миол1в.

Рекомендована у робот! науково-методична концепц1я досл!джен-! худомньоУ оистеми килим!в Под1лля може бути реал1зована у мио-щтвознавчому вивченн1 килимового мистецтва ¡нших регюшв, ви->ристовуватись при розробц! учбових програм, методично? л1тера-гри, курсу лекц!й э декоративно-ужиткового мистецтва в художн1х гзах. 31браний у дисертацЦ' обиирний фактичний матер1ал може за-госовуватись у виконанн! практичних завдань э композицЦ' тканих

1рОб1В.

Осооливу ц1нн!сть роботи являе можлив!сть використання П юновк1в в обробц1 та комплектуванн! музейних зб1рок килим!в, 1значенн1 хронолоМчних меж створенкя, побутувакня та рег!ональ-IX типолопчн.их рис конкретних твор!в. Окрей! елементи розробле-

II нами типолог1чно! системи перев1рен1 при систематизацИ кили->вих твориз фондово'1 зб1рки Кам"янець-Под1 льс.ького юторичного зещ-эапов1дника, при зборх даних про ткацтво с.Демшин для м1с-(Еого краизнавчого музео.

Апробиц1я. 0сновн1 положения дисертац!'! висштлювались на наукових читаннях 1нституту мистецтвознавства, фольклору та етно-графИ? 1м. М.Рильського /Льв1в, 19Ь9/, доиов1дались на Шост1й В1нницьк!й обласн!н !сторико-красзнавч!й конференцП /В1нниця, 198Ь/, на науково-практичн!й конференш!, присвячен1й 175-р1ччв з дня народження Т.Г.Шевченка /Кам"янець-Под1льський, 19Ь9/, на ХХУШ науково-творч!й конференш!' професорсько-викладацького скла ду Льв!вського державного !нституту прикладного та декоративного мистецтва /Льв1в, 19ЬУ/, на Республ1канськ1й науков!И конференц! "Дуна!вц1: !х роль 1 м!сце в 1сторИ Под1лля" /дуна!вц!, 1993/, викладен! у публ1кац!ях.

Структура дисертац!!. Текст дисертацП складаеться з вступу трьох розд1л1в, висновк!в, списку використано! л1тератури /170 п зиц!й/. До додаткхв ув!йыли список килииових вироб!в Иод!лля, ви вчених автором у музейних та приватних колекц1ях, картосхема ки-лимарства Под!лля, таблиц!, схеми, альбом фото! люстрации.

У Вотуп! обгрунтовусться актуальность теми, окреслений сам предмет досл!дження та обумовлен! принципи обмеження поняття по-д!льського килима, сформульован1 мота 1 завдання досл!дження, ви значен1 основн! методолог!чн! -принципи у п1дход1 до теми, даеть-ся !стор!ограф!чний огляд та короткий анал1з використаних джерел У пермому розд!л! "Сощально-1 сторичш та географхчн1 факто ри формування килимового мистецтва Под!лля" подасться 1стор!я ге нези под1льського килима, характеристика основних передумов формування но ц!й територ!! розвинутих центр!в килимарства з ст!йки ми традиц1ями декорування тканого простору килимових вироб!в.

Розд!л розпочинасться визначенням терм!ну "килим". Першоря/ но! ваги у окресленн! природи килимового виробу набуваить ocoбл^ воет! технолог!чного порядку. Так, вовна, як найбоьы традиц1Иш

- х! -

ировина, становить важливий, але не единий елемент впливу на труктурш та естетичн1 властивосп килима. Другое характерною знаков килимово'1' тканини и П фактура, сформована в результат! 1льного прибиття шткання довкола натягнених ниток основи, Зг1д-э технI ки виготовлення та способ1в сполучення р1знокол1рНих ни-эк шткання килим - поняття, що служить визначенням безворсово-/ двосторонньому орнаментальному ткиному виробу $ спальне для их його вид1в, незалежно в!д форми ткацького верстату, техшки 1Всдення та характеру декору. Низначалышй вп.шв на техн1чн1 та гдожн! властивост1 килимових тканин мае ¿х функционально прнзна-¡ння. Боно зм^нввалось зпдно вимог часу, витворюючи розма^ття ,зв I форм. Основними фуикц1ям'л килимових тканин иротнгом довго* юлвцГ] залишались утил!тарна /покриття арх1тектурних плоаин го-1зонталеЙ та вертикалей з метою IX утепления/ та декоративна статична орган! защя !нтер"еру/. Килими були присутн! у аитл1 у хрим!, 1х використання у церковному 1нтер"ср1 кало не лише тетичнэ, але й ритуально значения, зумовлене сбрядовов функцию, ни здатн1 бути у центр1 ритуального д!йства: використовувались поховальному обряд!, були незмхнними предметами приданого наре-но'1. Иризннчення впливало на характер оформления. Зокрема для ереження пам"дт! про людину, но кертвувала килим, на ньону ро-лись в1дпов1дн1 надписи, скомпонован! у основний вз^р.

На оснсв1 зобрижень ни портретах козацько'1 стиршини к1нця 1 - початку ХУЫ стол1ть можна склаити уявлвння про вигляд та южно оформления тканин того часу. Ле розиирос римки досл!джон~ на щлих п1вт6рн столп'тя В1д пориих зборажених ннтертльиих дчонь килимового вирибництва. Ныводен! у робот1 приклади оформ-нч пероиамно ох¡,¡них килям!в за зои^акеннями в гворал мзляр-а покнзувть оточиння, цо вплинуло на становления поливших ни

- и -

Под1лл1 орнаментально-композищйних тишв наприк»нт XIX ст.

Роль килима в !нтер"ер! с!льського житла найб1лыи повно ви-явилась на Под!лл1. Тут килимов! тканини творять образне тле з нерухомою арх1тектурнов конструкц1ею, виявллючи виняткову здат-нють до зонування житлового простору. Килим пхдкрослое особливос т! площини, на як!И знаходитьсл, посилювчи д!и горизонтален та вертикалей у !нтер"ср!. 4е зумовило так1 його особливост!, як ллоциннють та декоративн!сть. Килим покривае плоцину, не руиную-чи И цхл!сност1. У тому полягас його основна типолопчна особли-в1сть.

Серед опосередкованих ов1дчень автохтонност1 под!льського килимарства у робот» вид1 лени археолог!чн! знах!дки /детал! пер-в1сних вертикальних веротнт!в, пристооування до прядпшя, В1дбит-ки тканин на уламках глиняного посуду/; древнГсть орнаментальних мотив1в; письмов! згадки про тканини "домово! роботи" та ковер-ник1в - майстр!в по '¿х виготовленнв. Були з!бран! факти про !сну-варня на територП Под4лля рем1сничо]£4 двхрсько!, мануфактурной форм килимовсго виробництва, вказан1 основн! осередки та особливост! продукцЦ', що в них виготовлялась. .

Свого розкв1ту килимарство досягло в мануфактурному вироб-ництв!. Мануфактури швидко переор1интовувалиоь з одного виду продукщ? на !ниий /шпалери, цовков! золототкан! пояси та макати, сукно, ворсов! килими та килими-коц1/. Художш особливост! !нших декоративних тканин, особливо ворсових килим!в та гобелен!в, вмбились у под1льському гладкотканому килим!, збагативши пал!т-ру його вирчжальних засоб!в. Занепад мануфактур, стр!мкий зл!т 1 рпадп!дприсмницько! активност! килииар!в, спричинении скасу-ванням кр!паччини, вплинули на роз^иток промислу х ¿¡ого кснцен-трац!ю у мюцях збуту продукт'!, сформували в подальжжу карту

- и -

килимарстви Под! л ля.

Переважни б!льш!сть зберожених килим!в ти диних про )£х ви-робницгво стосувться другог половини XIX - початку XX сгол!тгя -часу розвитку домашнього та кустарного промислу. 31 н характери-зуеться пробудженням паукового Интересу до килим!в Под1лля, ак-

I

тив1зац1св виставочно'1 д!яльност! та формуванням б1льшост! му-зейних колекц1й, нагромадженням матер1ал!в про килимове вироб-ництво. Тому у досл1дженн! бЬтьие уваги було прид!лено цьому пер!оду.

Особливу ц!нн!сть для вивчення э метоп впровадження в по-дальшому у сучисну практику становида !нформац!я про посл!довну д!еву п1дтримку центр1в килимьрстЕа на меж! XIX - XX стол!ть.^ Ни приклад! школи-майсторн1 6.Федоровича нами був показаний вза- . смозв"/1зок музейного збирацтио !з килимарським промислом. У робот! був проанал!зований досв1д по п1дтримц! килимарства та збе-реженнп його традищй учбово-показовими школами-майстернями, пунктами розпод!лу сировини, художньо-промисловими ткацькими то-варистЕами. В1н служить прикладом наукового п!дходу до традиц!й ! самого процесу творчоси. Зусиллям колекц!онер!в га лвбител!в ми завдячуено тим, цо занепад килимарства упов!льнився, а в ба-гатьох центрах вм!ння ткати килими збереглось до наших дн1в.

У XX стол!тт! на Под1лл! поряд !з домашн!м ткацтвом кили-м!в !снувала артыьна форма 1х промислового виготовлення. Эго-дом, у 19оО-х роках арт1л! переростапть у фабрики художн!х ви-роб1в. Однак перюд характеризусться помилковим п1дходом до ху-дожн!х традищй, що виявллвся у в!дчуженн! художника та вико-навця-килимаря, у тиражуванн1 сухих геометр!йних схем, у в!доут~ ноет! по1нформоЕаност! про кращ! твори под!льського килимарства у середовид! народних майстр!в. На цьому фон! значно зросла роль

- I'I -

профессиях мистц!в у творчому переосмислеши традиции под!ль-ського килимарства. У робот! у стислС форм1 подаються в!домост! Про IX д!яльн!сть.

Огляд icTopii под1льського килимового ткацтва завершуеться другою половиною 60-х poKis, часом спаду виробництва килим1в. Анал!зу п!длягае пласт иилимарсько! культу^и у форм1 домашнього ткацтва, творч!сть народних майстр!в.

У первому роздхл! поняття под1льського килима розглядаоться не лише у хронолог!чному аспект! та з точки эору його технхчних вл'астивостей, але 1 як сукупн!сть твор!в, що виникли. i сво1ми ху-дожн!ми ознаками в!дпов!доли повн!й територ!альн1й одинищ - Но— д!льському periony.

Под!лля - iсторико-етнограф!чна облисть УкргЛни, що займа« земл! Швденно-Бузького та Aiiiстровського мемир1ч. Коротко представлен! етапи i"i сгворення та формування територ!альних меж, показана залежн1сть стану центр1в килимарського лромислу вы адм!-н! стративного под!лу. Оскыьки у досл!дженн! 11од1лля розглядилось як килимоткацькиИ рег!он, то критер1ями, що визначають його меж1, стали 1сторичн! фактори формування килимарського промислу, лока-л!защя килимарських центров у минулому i сьогоденн!, типолопч-на сдн!сть, щл!сн!сть орнамента льно-композицишо! системи. J3n— д!лена на i'x ochobi територ!я под!льського килимарства охоплюс Терноп! льсысу, Хмельницьку, Впшицьку /без п!вн!чних район! в/ област1, крайн! сх1дн! райони Льв!всько! та н!вн1чно-зах!дн! райони ОдеськоУ областей.

Пропонована нами територ!альна оргишзиц!я под!льського килимарства включас 1нтегральн1 райони, осередки та центри, як1 т1сно пов"язан! з орнаментально-композиц!Иною будовою шсцевих вироб!в. Килимарський центр.як елементирна одиниця територ!ильно!

- I ь -

зтруктури являй собою концентрате килкмоткацько! д!яльност! у >дному населеиому пункт!. Осередок - цо територ!альна система, ю утворена к1лькома просторов сукупними центрами, об"еднаними :п1льн1ств ориаментлльио-композицхйних схем, естотичних уподо-iaub, техн1чних прийошв, а також м1цними промисловими зв"яэкаки. !1н <; тим вуз ловим елемонтом у систем1 под!льського килимарства, кий визнг.чаи нипрям худолнього розвитку. Складов! осередку та ого ме*1 - зм1нн! у час!. На тл! населених пункт!в, цо входять о килимарського осередку, дом1нуе одне-два ядра. Чорез концен-рувчу д!ю т.'.ких ядер на сус!дш центри ix назва переходить на есь осередок. 1нтегрмльнии район охоплюс значну територ!» у при-одно-географ! чних та адм!шстративних межах ! визначаеться нд OHOBI переважання типолопчних килимових схем, цо п!длягають ifiöi льш загальним принципам коммозиц!iiHo'i будови.

lopHTopiiwibHa icp;.pxi4 визн^чаоться ступеневям характером знкрстизацЦ' матергалу: район сп1вм!рний з найб!льш загальними уинципами компсзиц1 ¿¡но'! будови, осередку в!дпов1даить певн! ком-ззищйн! схеми, а центру - конкретн! килини у вс!И багатоманхт->ст! орнаменту та особливостей його укладення на ткан!й площин!. 1кий п1дх!д може стати основою до вивчоння територ!ально]{ орга-3aiu'i !нших килимарських perioHiB.

Для унаочноння загально'! картини поширення характерних при-М1в композиц!Иного под$лу в под!льському килимарств! був вико-станий картограф!чний метод. Рсзроблена нами картосхема - не ше модель системи художн1х особливостей килишв Лод!лля, иле над!йнии хранитель ¡нформацП про килимарський промысел. Так, piBHi центр!в на картосхем1 в!дэначенг мхеця важливих ирхео-пчних знах1док, основних музенних колекц!й та пунктов нябуття Шлльш ц!нних зразк!в. Окр!м того !снуе под!л на центри, що

зберегли техн!ку ! традиц!? килимового ткацтви ! т! з них, що були в!дом1 в минулому як рен1снич! та р!зного проф!лп мануфактуры! виробництва, художньо-промислов! школи та килимарськ1 май-стерн!, килимарсьК! арт!л! та фабрики художн!х вироб!в. На кари вид!лен! ш!сть д!ючих осередк1в та сшнадцять, що юнували у минулому. Територ1я Г1од1лля умовно розмежована на П1вн!чний, Зах1д-ний, Пхвденно-схгдний то Сх!дний килимарськ! 1нтегрильн1 райони.

Розглядаючи у першому розд1л1 подГльськ! килими як предмет досл1дження, ми виходили з полокення, що запорукою гармон1йного розвитку килимарства е комплексне бачення його частиною побуту 1 культури. Килим - складна художня система 31 специф1чними законами будови декору, площинним його вир!шенням, нрихильнюгю до певних матер1ал!в 1 техн!ки, цо сформувались протягом довгого пе р1оду через взаемозв"язок з природою, 1стор!ею та предметним се-редовищем.

Суть художньо!' системи розкриваеться у другому роздШ робо Як частина килимового мистецтва /крайни, художня система под!ль-ських килим!в несе яскравий в1дбиток його особливостей. Бивчення регюнальних та локальних вар!ант!в под!льських килим!в необх!д-не для в!дновлення килимарства- Укргпни у вс1й його багитоман!т-

НОСТ1.

Враховувчи методику систематизац! I композиц1й та орнамен-т!в килима у працях В.Пещанського, Д.Гобермана, А.Кука, Б.Крижа-новського, нами була розроблена типолопя под!льських килим!в.

Сск!льки принципи ! закони килимово'! композицп перебувавть у пост!йному розвитку ! не укладаютьсл у певн! задан! зовн! рамки, одн1ею з визначальних категорий художньо'! системи подЬ^ьськи килим!в нами був обраний ритм, як загальне вражепня руху основни мае ! форм. В!н сприймасться у в!зуальному сшвставленн! елемон-

г!в композиц!'! у межах ткано! площини. Ритм сднае килим з ус!м . 1редметним середовшдон людей, що проживають на територГ! 11од1лля.

1з врахуванннм ритму нами був проведений под!л на дев"ять ;омпозиц!йних схем, що як в1хи рози!щуються у напрямку В1д необ-юженостг поперечно-смугастого укладання елемент!в декору до усе ¡хльшо! статичностх замкненого простору. Схеми по-р!зному сп1в-идносяться з чотирма загальними принципами розм1щення орнаменту.

Принципу поперечно-смугастого укладу в1дпов1дають: попереч-ю-^мугаста, трид1льна, медальионна э рядом квадрат1в фону схеми ■а схема под1лу килима на поперечн! вхдтинки. Три останн1 1з зга-(аних схем разом 13 схемою вазонного замкненого килима П1дляга-1ть другому принципу - однорлдового укладу елеменив. Принципа флмо! та ск1сно! карти передбачыють багаторлдове заповнення 1лощини килима елементами, що тшш приллгають одне до одного, бо розм1щуються на загальному фош. Концентрична композитина ;хема не в!дпов!дие жодному 13 згаданих принцип! в, хоча елементи [оцентровост1 притамани1 вар1антам ус!х композиц1йних типхв. Кон-юнтрична будова килимового декору я'вляо собою лог1чне завершен-[я спрлмування кожно! композицГ! до повно! зимкнености

Попоречно-смугаста схема охоплюс найб1льшу к1льк!сть р1зних а свохм призначенням килимових вироб1в /дор1жок, полавочник1в, уз'ьких п!дв1конь, п1вкилимк!в/. 14 вар1ативн! можливост1 необ-южет. Принцип виведення узору походить в1д техники ткацтва. Ри-унок маи можлив1сть повторюватись безк1нечио уздовж та по шири-.1 килима. Ритм проявляеться у розма!тт1 1нтервал1в смуг у рапор-I I розишзаетьоя хвилепод1бно', чергувчн почергово напругу 1 спад ;орм та л1н!й.

Трид1льна схоми предстиидло килими з часткоьо замкненою ком-изици:ю та наперед заданный пронорцкими I розм!ром. дом'нантов

- Ib -

служать три смуги, комна э яких мютить медальной. Зм1ни у схем! дооягавться вар!ац1сю к1лькост1 ти ориаментацН роздтових смуг, застосуваннлм поздовжн1х каймових лШй pi3iio'i складности Рисунок килима симетричний вмносно акс!альних прлмих по горизонтал1 та вертикал1. Рух у килим! - пов"язаний, цикл1чно повторвваний, передаеться через ряд статичних дьшпок з медалыюнами.

Схема под!лу килим1в на поперечн! вмтинки об"иднуо ни;;оби не обмежен! за довжиною, ki лысеть кольорових пол1в у яких сягас п"итнадцяти 1 вице. Комна ланка ряду - статична i разом i3 орна-ментальним заповненням перобуваи у р1вноваз! в!дносно сус1дп1х пол1в. Сприйняття композицП полягае у оглядаши кожного вхдтин-ку зл1ви направо. Пов1льний посл!довно спрямовании рух зумовле-ний м!сцем та призначенням "палатар1в", "залавник1в" чи "тдв1-конь" у 1нтер"ер1: вони огинавть ctihh хати i jx членування сшв-падас з вертикалями KyTiB, п^ост1нк1в та в1кон.

Медольйонна з рядом квадрат^ ону з<.мкнина схема характерна для килим!в-за.1авник1в з геомит^ичним орнаментом. Градация на дом1»шнтн1 ти доповнввч! поля робить килим под1бним ни три-д1льний. Сднак дом!нантних смуг пероважнц чотири, вони набагато шири!, що надао килиму в ц1лому быыл статичного характеру. Орнамент доповнвючих розд!лових смуг часто надце залишшкои! ладит-кового спрнмуваннл по л1н1'1 звмля-небо. 1)бовияэковою с чотиристо-роння габа.

Схема вазонного замкноного килима на знгальному фон! являе собов другий вар1ант залавникн. 11еобх1дн!сть чотириоторинньсн каймовоЧ обв1 дни зумовлот. потрибоп у (тмижинш идиного центрального поля. У вазоникоаому килим! передача ннпруги в!д мотиву до мотиву зл1ва направо «осилена, оскоьки не гшрепиниитюи ма-аами р!зних фон^в та смугами. 0ск1льки nci еизони мнить яокране

- 1У -

спрямуванмя по л1н11' земля-небо, то ця-як!сть поыирюсться на BCD композите.

Схема багаторядового заповиення плоцини елементами на за-гальному фон1 i? прочитусться як ряди по вертикал! або по горизонтали Рослинн! або геометричн! мотиви укладаються за принципом прямо? або CKicno'i карти. Загальний фон центрально? частили передбачац чотиристоронню облямхвку. йкщо елементи декору рослин-Н1, то килим эпдно них набирас направленост1. Хоч ор!снтац1Я орнаменту по лип? оемлл-небо icnye, але вона не с дом!нантноп. Загальний напрям композиц1?, поземний чи доземний, визначасться формою тканого виробу i його лризначенням.

Ромбовидна схема за принципом CKicnoi карти передбачае ви-т1снення фону щхльно прилеглими однв до одного ромбовими ф!гура-ми. Килими за таков схемою нагадують мерехтливу мози?чну поверх-н». Маситаб ромбово? с!тки впливае на вар!итивн! можливост! схе-ми. НаHiioMHpRHiui под!льськ1 килими MicTflTb у декор! два ряди ромб1в. i3 щлому композищя мае статичний характер: доцентровий рух у межах кожно? фхгури поиться при никладанш на сус!дн1.

Схема за принципом прямо? карти, як 1 попередня, надао килимам характер метрово? тканини. Декор складаеться з чарунок-иестигранник1в та ромб1в, що творять тривкий каркас mi* ними. Для обмвження килимового простору застосовусться чотиристороння каймова обв1дка.

Концентрична замкнена схема дом1нуе в килимарств1, вит!сня-юч» iHjjt. Статичность, композит йна замкнен1сть набувае у н1й свого завершеного взгляду. Схома представлена переважно килимами з центральним букетом та sihkom дозколо нього. Окрем! 6i4Hi мотиви або вплггаються У коло в!нка, або, роэм1цувчись у кутах, ор]интуються строго по д!агоналлх у напрлмку до центру.

- ¿и -

У формуванн! художнього образу килима провына роль наложить колориту. Пол1хр6м1н, орган!зована за законами ритмо-коло-риотичного порядку, виявляе. закодований у твор1 емощиний заряд, Його утил1тарцу', конструктивну та художню сутн1сть.

Процес шдбору колориту комного килима органично пооднуе творчу !ндив!дуальн!.сть та естетичний смак майстра з локальними традиц1ями осередку. Становления традиц1иного для подгльських килим!в колориту выбулось цо у ХУШ - XIX ст0л1тгях, коли до фарбування використовувились тгменти рослинного та тваринного походження у сполуц! з м1неральними речовиними. Кольорова гама, сформована на основ! барвник1в медового походження, багата на м"як1 пастельн!, переважно тепл1 в!дт1нки. У робот! наведен! при клади прямо!' залежност! колориту килим! в осередк!в в1д поширення на ц!й територП барвних рослин 1 побутування певних способ1в фарбування. Застосуваннл найб!льш вживи них засоб1в фарбування вовни найперше вплинуло на виб!р ! подальше закр!плення тради-Щйних фонових кольор!в /малинового, черного, жовтого/. Ушючи у розпорядженн! обмежене число барвних речовин, кожен осередок ьчдр1знявся колоритом. Повторюючись !з килима в килим, стСк! колористичн! сп!вставления стали традиц!иними ! у час поширення синтетичних барвник1в впливали на колорит п1зн1х зразкхв,

Кол1р не сприймаеться окремо в1д рисунку килима, йк невы"-емна складова композит!,' колорит не лиие доповнюе, але й ур1з-номан!тнпе !'!. Величина лШйного та хромитичного рапорпв чаете не сп!впадавть, оск!льк1 однаков! фхгури через р!зницв в кольор! прочитупться по-!ншому. Нами досл1джувались характернх для по-д1льських килим!в прийоми евхтлотно! та. хроматично! розкладки' масив1в кольору. На конкретних прикладах простежен! види коло-ристичних зв"язк1в та спхвставлень, цо роз'аиваються у напрямах

чергування, повторения, рапортностх, схожост! I об"одиання на зснов! загального кольору, симетрх'х та сп1вн!рност1, уи1сонхв гн резонанс!в. Бид1лон1 якост! хроыатично'х компоэицН' характер-и для кнлимхв 11од!ллл, що сприяли творении гарнонП в галуз! колориту.

Для кожного килмового твору характерна естетично доскона-ш I Ц!л1сна система олемшшв художньох мови. Иольору у нхи на-1ежить головка роль для надаиня конструктивно'! та емоцишох шю-)ядкованост1.

Компсзицхя - лПИина 1 у кольорх, визначаи загальнх тенден-и!" розвитку подхльських килпм1в, а вархатившсть '¿х базуеться а р1зноман1тност1 орнаментальних форм. Нами була зроблена снро-а всестороннього вивчення культури арнамонтилыю! формотворчос-I у килимарств1 Под1лля. Тншзац1я орнаменте.льних багатств, зх-раних у под1льських килимах, ускладнювалась через иод1л на дв1 елик1 видов! катвгорП - геометричну I рослинну.. Само так кожна орма орнаменту входить у наиу евхдомхеть. У процес! вивчення ор-аменту виробились р1зн1 пмходи до виевгглення иатерхалу у не-ах згаднних категории У килимах 11од1лля, де виведення орнанон-е пхдлягие законам рихунково! техники, р1зниця м!м рослиышми J гвометричними формами розмита: б!льш!сть рослинних мотнихв »с,- свох'ми прообразами геометричнх флгури, а кожна складна рис— шна форма иидаитьсн до прочнтання як сукупн!сть гранично зга-штризованих елемент1з.

/хкщо межх рослинного 1 геомитричного орнаменту в подхль-.ких килимах розматх, то градццхн на основнии та допивнивчиП |ди у ш.ому ч1тко простежуоться. ао основних орнамент!в ыдно-тьел биаиснх фории, без яких но хенув жидни килшюва компоэи-Я, до ДОИОиНЫВЧИХ - 300- та ¡ЛГГрьПиМир;; НХ , ЦИфрОВХ Та (.уквйинх

- и -

зображення.

Вивчаючи килимовии орнамент, ми сыдомо обмежували дссл1д«ин-ня ЗОрОВИМИ, худомшии ЙОГО осооливосхями, способами ть'х111чн01 будови, не концентруючи уваги на семантиц! форм. Нотужнин семан-тичнии пласт, цо дожить в основ! кожно* до та л х килимового взору, не липадково лииався поза увагоо. tiucoituit шзнаьильнни, сштогляд НИИ, фХЛОСОфСЬКИЙ 3mict збсрожених килимом СИМВОЛК чних знак1в по-требуе окремого грунтовиого висвхтлення.

При розглядх орнаменту з ыист-ецьких позищи як складово'х' та 1нструментар1в творения художньо! система под!льських килим1в ми нослуговувались подходом, при якому весь катер1ил укладався по лtHiX вхд олемонтарних структурних однниць до бхльиих утьорень.

За ступеней складностх вид1лено три piBiti, де пери пи - сама система килимового орнаминту, другии вклвчао основний та доновню-вчий види, и третхй - п"ятнадцять орнаментальних tmiub. Типи ки-лимових орнаментов роздхлен! на трупу елементхв, мотив!в та сюжет них эобракенъ. Розгляд орнаменту за рядом елемент - мотив -сюжет дозволив детнлыиие зупинитись на найпрост1ыих чаотках i осягнути природу великих орнаментальних утворень у р!зних моди-ф1кац1ях.-При ьисв1тленн1 кожного типу орнаменту ми детально спи-нялись на його рол1 у художн1и систем!, проблемах зв"нзку 3i всп декором килима ты nicui, яке в!н заимае у композитhhiи схем!.

Трот!й розд! л - "Локалыи осооливост! орнаментально-компози-Ц1иних схем килим1в под1льського periону" - узагальнюи зхбрании i систем.<тнэовании матерхал про под!льський килим. У ньому дасть-ся розгорнута характеристика художых осоилиностеи килимових ви-рО<Не ПО кожному 3 чотирьох 1НТ«*ГраЛЫ1ИХ pationi в, щоб визначити, до якого району в!днссти коп».^стнии тв!р, диитатньо виявити прин цип його композ/.ц! йя1>х будови, Детально илвчення характеру компо

- ¿) -

зицишсл схеми, спосоохв поидниння орнаменталышх тип1В дозволяй локал1эувати виготовленнл килимы в межах пвваого осередку, а в экремих випадках нав1ть визначити центр, якому притаманнии такий розвиток декору.

Розма1Т1 ком(Ннацм' видхлених дов"яти орнаментально-компози-ллних схем своср1дно розмхцуються по територх'! Но/илля. Кожному :айону притаманнх один чи кхльки принципхв композицхиного члену-зання килимиво? плонини: Пышчному Подхллю - принцип» поиереч-ю-смугастох будови та подхлу за прямою картой; Уаххдному - попе-ючно-смугасто! та за скхсною картою; Н1Вденно-Сх1дному - кр1м 1гаданих ые принцип однорлдивиго укладу; Сххдному - принцип бага-•оридоиого укладу елементхи. У ,,озм1цених на територЦ район1в юередках килимарства принципи набирають вигляду композицхйних ¡хем. Найпоширичаш вар!анти описуються конкретно х базуютьоя на >1домих килимових зризках.

локалыи осооливостх осеродк!в 1 провхдних центр1в килимар-тва гюдаються у единхи, цхл1сн1и картинх ^озвитку примислу. хЗра-ован1 взаемовпливи традицхй композищнного та орнаментального де-ору, IX пост1ина трансфирмацхл у процес1 розаитку. Звертаннл до писаних у роздхл1в вар1ант1в килимхв допомоте у прогнозуванн1 одальиого иляху, за яким пхдв виготовлення килим1в в майбутньо-у, у зберел(енн1 найб1лыл щнних у худомньому в1дношенн1 компози-хиних схем. Нами запропонований такии пхдх1д до килимових творхв одхлля, за лким вони були б не просто зразками для копхюваннл снуючих форм, а служила б базою для творчого поруку нових.

У висновках пысумо^ано, що килими Под1лля - високохудожнх истецьк1 твори, лк1 видхллвться рядом типолог1чних рис: плоцин-ютю, декоратив1з.4ом кольору з домхнуванням насиченого фону, всср!дною тиктон1кою композиц!!.

Килими 11од1лля - Ц1л1сма система худоми1х та техШчних за-сиб1в, сформованих на баз!. !стирико-соц!альних, природно-гоогра-ф!чних та ексжом1чиих умов. 4е складне синтетише пон^ття охоп-люс широка коло питань материально! та духовно! культури. Эасто-сованиИ в робот! систимнии п!дх1д найб1лыи шдно»!дао дослхджен-и» под!льсысих кили.-ав як нажливого об"икта мистецтиознивчого анал1эу, осклльки иерсдбпчии !х компликсну оцпжу кр1эь призму часо-присторових та художньо-декоритинних критирПв.

Килими 11од1лля - предмет« декоративно! орган! за Ц1! !нтер"е-ру з життиво необх!дним значениям. Неповтирнхоть !х худотньо! система зумовлена певною стандарт^сти конструкцП традищИного по-дхльського житла, стал!сти функцп! у ньому: покри^ати, увиразню-внти 1, одночасно, збор!гати вертикаль та горизонталь плотин в !х арх!тектурнИ| матир!алыюст1. Зпдно призначення основною особ-лив!стю комиОзицпшо! орган!зацП стала горизонтальна направлен н!сть у килимах-заливийках, налавниках, и1дл1коннях, дор1жках. Швелювання рег!ональних вммЬшостеИ житла спричинилось до !х витхснення, а отже - до видового зб!дн!ння килимоиих тканин. Порушена гармошя ритио-кольоро/зо! орг^йзиц!! Типово подьпьеького 1нтер"еру потрегбуо в!дтворення на новому щабл! еволющ! у змхне-них умовах. Для цього нвобх!дно йикористати все рицтшльнв в га-луз! в!дкритт!в комнозиц!! та колориту,, цо збереглось в килимах 11од1лля.

Килими Под!для - нос!! високо! культури орнаментально! фор-мотворчост!. Ьагатий арсенал форм, що станоьить !нструментар!й килимаря, розглянутий за окремою типологию.

Локалып худотн! особливост! центр!в под!льського килимар-ства, що синтезували характер цього унтыьного я вица, послужили до територ!ально! дифервнщацП региону з !орарх!чним под!лом на

— и^ -

ЦоНТрИ, ОСвроДКИ та 1нтеррильн1 раЙОНИ, Дй К0ЖН1Й СХОДИНЦ! 1ЛД1Ю-

в!даи певний ступень конкретизацГг мм текилу. дан! допл1джения представлен! на картосхем!,

Розвиток под! .и.ськиго килииаретва - живий неперерьний пр'о-цас, цо перебувае у поспший з!«н!. а робот! знайшли ыдбиток шлихи збережеиня I розшггку традиц! иного килимового ткацтва.

На Подол! збер!гся потужний пласт килимарсько! культури у форм! домаинього ткацтва. Одноос!бие килимарство було I залишю-тьси найприродныои, органичною формою 1снуааиня примиоду, оек!ль-' ки в!дпов1дае його характеру, творить середовшцо для виготовлення ' та побутування килишв. Тому праця народних майстр^в потребуй вса-51чно'1 и1дтримки.

{Идприсмстви з вигитовлення килимових вироб!в здатн! реально впливцти ни розвитик килимрстви региону, в^дроджешм традиции-шх килим^рських осервдк!в та творения нових. Одиик ни пер'иии 1лан мае виступити не продукування килим!в з пристоеоъаним до ¡нов серийного виробнищ'ва рисунком, & п!дтримка базового осерод-та формування творчо! осооистоет! килимаря.

Використаннл исього рационального в план! кимцозиц!!, коло-тту, орнаменту эбагачуе арсенал художн^х аасоб!» но лише профи-• Итого гобвленоткццтва, алв И малярства. Треба зааначити, що та-;ии вплии диосторонипг. ниеккльки ш>;и льоькин килим сирине тпор-юму ирицону, наотмькн художники своою д1ялыисто эаооэпечувть береженая датах килима реьних тридищй. Ирнзначешшм художника сприйняття под!льеьких килимов структуроло1Ччн1)»1 каинов тии-1в, шштя шшшчити пеану, ни ком!чему ришшм грань художньо! истоми ! розвинути Г|" Кр13ь .цшэму Ш).|СНО°( тиорчо! пыивЦуиль-оет1.

аля С1'иму.,к;ла||||.| рог»нитку ки.ишароьких пр..нш;л1и ни .ох1дн«

злагоджен1сть д1й в уо!х згаданих напрлмках впрьвид,худож-ньо'1 оистеми килим!в Иодхллл в сучиену творчу практику.

По тем! дисертац!'? оиубл1 кьаани: I. Килимар! села" Кобиллл //Народна творчють 1.1 етногри.] 1 я.

1<т. к-1. с. ьб~ь7.

¿. Килимирство ВЫничини // Тези допов1дей шосто'1 Шнниць-ко'1 обл. 1 сторико-кр сзнавчо"! конфоренцП, 1УоЬ.

3. Т.Г.Шевченко 1 килими //Тези доповгдеИ наукоес-практич-но'1 конференц1'I, присвлчино'1 17'3-р1ччю з дня народження Т.Г.Ыев-ченка, Кам"янець-Под1льський, 19Ь-<.

Килими Мопшвки // Тези доиов1дей республ1кинсько'1 на-уково'1 конферени'1 "дунаКвц!: IX роль I м!сце в 1сторП Подиля", ДунаУвц!, 1УУЗ.

5. Обереги ¡»одьия // дунахвецъкий вшшк Г? l¿-lЬ, литого 1993 р. ■

Padovska E.M. Podolian carpets.

Ths dissertation is submitted for a degree in study of arty sciality 17.00.05 - Decorative-applied arts, Lvov Art Acade-of the Ministry formation of Ukraine, Lvov, 1994, The manuscript which deals with the complex research of Po-Lian carpets as the unique occurrence in artistio j»oaving of :aine is being defended. The conformities of formation and de-Lopment traditions of Podolian carpet weaving have boon roveal-• Various Kinds of decorative woven hand-made goods and their ictions have been described. By means of aysten analysis of ;istic peculiarities of Podolian carpeta there has been created ) unique typology, admissible for carpet classification in other ;ions of Ukraine, Local peculiarities of main ornamental-com-dtion schemes and ares of their occurrence have been dis-iguished.

Key words: Podolian carpets, regions, ornament type, сошро— don scheme, Падовськэ, E.M. Килимы Подолья

Диссертация па соискание ученой степени кандидата искусствоведения специальности 17,00.05- Декоративно-прикладное искусство, Львовская

> ** г

деыия искусств Министерства образования Украины, Львов, 1994, Защищается рукопись, содержащая комплексное исследование калинов олья, как уникального явления в художественном ткачестве Украины, влены закономерности становления и развития традиций подольского гаэрства. Описаны различные виды декоративных тканей и их функции.

редством системного анализе художественных особенностей подольски*

>

инов соэданэ оригинальная типология, приемлемая для классификация

¡шов других регионов Украины. Выделены локальные особенности ос-

иых орнаментально-композиционных схем и ареалы их бытования.

Хлпчов1 слова: килими Под1лля, осередки, тип орнаменту, композя-ц!йна схема.