автореферат диссертации по искусствоведению, специальность ВАК РФ 17.00.06
диссертация на тему: Домовая /настенная/ роспись Подолии

Полный текст автореферата диссертации по теме "Домовая /настенная/ роспись Подолии"

М1Н1СТЕРСТВ0 0СВ1ТИ УКРЛ1НИ ЛЬВ1ВСЬКЛ АКАДЕЛИЯ МИСТЕЦТВ

На правах рукопису

_ 9 Ш ЯЯ7

СТУДЕНЕЦЬ Натал*1я Васил'шна

ХАТН1Й (НАСТ1ННИЙ) РОЗПИС ПОД1ЛЛЯ

17.00.06.— Декоративно-прикладне мистецтво

АВТОРЕФЕРАТ дисертацп на здобуття паукового ступеня кандидата мистеи.твознавства

Лыив 1997

Дисертаидею е рукопис

Робота виконана у Льв1вськш академп мистедтв.

Науковий кер1вник: Офщшш опоненти:

Провщна оргашзашя:

доктор мистецтвознавства, академп Я. П. ЗАПАСКО

доктор мистецтвознавства, старший иауковий сш'вробшшк М. 6. СТАНКЕВИЧ

кандидат мистецтвознавства, доцент О. М. ГОЛУБЕЦЬ

1нститут мистецтвознавства, фольклористики та етнологп ¡м. Рнльського ПАИ УкраТнл

Захист вщбудеться « » червня 1997 р. па заЫдашп СпещалЬ зовано! ради Д 04.12.01. у Льв1вськт' академп мистецтв (290011, Льв1в-11, пул. Кубшовича, 38). О /3 'ЬО^.

3 дисертащею можна ознайомнтись у бШлютещ Львтсько! академп мистецтв.

Автореферат розюланий «.

¿Ь 05~. 1997 р.

Вчений секретар Спец1ал13овано1 вченоГ ради, * I

кандидат мистецтвознасств

>__/ г /

/ I. В. ГОЛОД

Актуалыпсть теми. Народив витлове буд!вництво к1нця XIX -пвршог половили XX стол^тя вт1люе в со<Я щлий спектр етн1чно ви-раэних ознак, як1 збер1гаить генетичний зв'язок э культурою мину-лих столгть. 0дн1ею з таких ознак китла на значнгй територ! * Укради е застосування пол1хромного розпису. Цей вид народно! творчо-СТ1 значною мхроо ув1брав в себе риси над1онального характеру, що проявилось у яскравхй кольоров1й пал1тр1, самобутн!й образност! та орнаментальному багатствх котозищй »алярства.

Наст1нний вивопис побутував у гЦвденних, степових репонах Ук-раТни, де Iснували глинобитнх хати. Цв КиТвщина, Полтавщика, Ди1п-рогтетровцина, Херсонщина, Школа 1вщина, П1 вдень Харк1вськоТ облает!. Особливого поширення розпис иабув на Под1лл1. Цьому слрияли чудов! природоюпматичн! улови крав, багат! поклади корисних копалин.

Функц10нувакня та розвиток х&тнього «алярства в йенах конкретного региону, розробка цШсно! худокньо! системи подхльського розпису щв не були предметом окремого мистецтвознавчого анал1зу. Це зумовлено певною складюстю вивчення наст!иного малювалня, його^спв-цифгкою як об'екту досл1дкення. Хатне малярство в одним з непоков-люваних вид!в народного мистецтва. Розпис швидко забглювався та в!д-роджувався у видозмгненому виглядг, зникав разом з буд!вляш. Збер!-галось лише те, що у свгй час ф!хсу»али /эамальовували, фотографува-ли/ вчен1.

Незвахаючи на значну кглькгсть публ1*ац1й у науков!й л!терату-р1, мистецтво наст!иного малярства висв1тлено нвдостатньо. Назр1ла потреба п!дбити п!дсумки триважоГ, иайие стод1тньо! прац! науковц!в по вивченню цього виду народно! творчост!, узагальнити результаты багатор!чних експвдицхйних дослдаинь, опрацрвати музейн! колекцг! вз !рц['в малюванкя. Мистецтво розпису вимагав х'рунтовного анал1зу, реконструкцхI та теоретичного осмислеиня.

Мет«- робота полягае у поглибленому дослдаешп худокньо 1 с«оер*дност1 подгльського розпису, розкригт1 його еететично* варто-ст! у декоративно - образна структур! народного житла. В1дп0«пдн0 до цього виэначились завдання досл!дяення:

- простекитк витоки та розвиток мистецтва хатнього розпису;

- визначити локальн1 типи орнаментацП народного китла та аре-ади Ix побутування на територП Подiдля;

- розробити системну хласиф1кац1ю композиц1йно1 будови роэпи-

с!в;

- провести мистецувознавчий аналхз мотивхв малярства, Ix се-шнтики та генеэи;

- досл1дити ocofoi,.aocTi авторських манер, поеднання 1ндив1ду-альиого та традиц^йного в творчосМ майстр!в;

- уточнити та поглябити знаиня про технологi4Hi прийоми малю-

вання;

- прааналхаувати ииствцьк1 впливи cycijwix краТн в хаткьому ыалярств! Подхлля.

Предметом дослгдження в худокн| особливост! розпису, безпосе-редн!м об'ектом - малпвання китлових споруд на територП Подхдля та твори ст1нопису у дяерельно - л^тературних матер1алах /взipqi хатнього розпису э музейних колекщй: замальовки та кальки досл1дник!в народного кивопису, розписи - ориНнали майстр1в, apxiBHt фото/.

Ддерела роботи. Джя вир!шення поставлених у дисертац!I зав-дань автором було вивчено зб1р:си вз1рц1В малярства в музейних коленьях: Деркавного музею народного декоративного мистецтва УкраГни /Ки1в/, Ка.м»янець-Под1дьського краезнавчого музею, Деряавного музею втнографП народ!в CBiry /Росхя, Санкт - Петербург/.

Опрацьовано матер!али в!дд!лу рукопис1в 1нституту мистецтво-энавства, фольклористики та етнологП HAH Укра1ни /Ки1в/, в1дд1лу

рухописIв ЦентральноГ науково* б1бл10теки ({АН УкраТки 1м. ВЛ. Еер-надського, архиву Деркавного науково - досл1дного шституту творИ та 1стор1I архитектура I М1стобудування /КиТв/, Центрального державного арх1ву вищих оргашв влади та управляя УкраЗГни /КиГв/, Центрального державного вторичного архиву /Ки1в/, Каи»янець-Лод{-льського обласного арххву.

Дкерелом досл1дкення стали польовх матор1али, э!бран1 та опра-цьоваш автором у 1993 - 96 роках. У процесс обстеження региону бу-ло виявлено та эафгксоваио осонливост1 функщонування розпису в ар-затектурному середовищ!, технолог 1чн1 методи та прийоми иалювакня, тлена майотр1в.

Хронолог !шп райки дцсерташйного дослгдеення зумовлен1 скла-дои фгктичного Ш1тер1алу, наявн1стю найб1льшо1 к1лькост1 вз1рщв розпису, польових, дхтературних дкерел. Отже, иауковий анал1з хатньо-го малярства у всгй сукупност! особливостей, як явища у!фаГиського народного декоративного иистецтва, проведено в меках 1900 - 1960 ро-к1». ■

Геограб1ЧН1 координати охоплювть територш Подглля. Серед дос-л!дник1в 1стор1I та культури цього краю немае одностайност! щодо виз-начвння геогр!ф1Чних меж рвГ10ну. Впродов» 1ст(.^ичного розвитку тери-тор!я Подглля посТ1йно зш ковалась. В окрем! пер{оди регхон зайкав ыайже всю Под1льську височину /УХУ - ХУ ст. /, в 1нш{ - лише сервдню Пчастину /ХУ11 - ХУ111 ст./. Цв зумовило певну "розмит!сть" кордон! в Подглля.

Як покаэують штер(али комплексного обстекення краю, проведв-ного у 1987 - 88 роках, у рвг1он! можна вид!лити к1лька зон. Основ-иа зона охоплюе сх1дн! райони Тер1'0п1льськ01 област1, центральн! райони В{нницько1 та Хмельницько! областей 1 в "ядром" формуванкя традицгйно - побутовоГ культури Под{для. Земл!, як! входили до скла-

ду регчону в певн1 проШжки часу в "перех1дниии" зонами.

Крлтер1я;« в.'.значекня пек Под!для тми обрано ях ¡сторичн! фактори, так 1 сгпльн! риси традищ то - побутово1 культури. Ху-до*н!й образ народного кнгда пввного резону, зокреиа Подглля, от- . римуо своер1днв трахтування п!д впливоы »псцевиг особливостей, тра-диц1й. Тпполог!чна едн1сть декорування хат, сп}льн1 лрийоми, обра-зи наст1кного иалювання стали виэначалькики при з*ясуванн1 меж дос-л1дкувано! територП. Насттмй розпис нами вивчаеться на територг I, яка охоплйе сх1дн1 райони Терногпльсько!, Хмельницьку, В1нницьку облает!, Уманський та Христшпвський район-/ Черкасько! облает! та Кодимоький, Савранеький, Болтсысий, Котовський райони Одесько! область

Методолог!чною основою дисертац! I е розуишня народного ыисте-цтва як скдадово1 национально I цультури.

У досл!давнн} автор користувався загальноприйнятими в украТн-ському мистецтвознавств1 нетодаш: худокнхй анал:э, хронологхчний та типологгчний розб!р $актэлог!«ного матер1алу, безпосередн! польо-спостерекекня.

Згхдно эI спецификою об'екту доел!дкення одним 13 основних був метод реконструкщI - спос!б в1дновлення локальних, декоративних особливостей хатнього розпису на основ! 1нфорыац11 В1Д людей старшого поколхння, 1коногр&ф1чних .та л ¿тературних дверел.

Для пор1вняльного анал1зу под1льського розпису з аналогхчним мистецтвом сус1дн1х етнос1в автор викор-лстовував дяерела двох тип!в: спец]альну словадьку, польську, молдовську л!тературу та муэейнх ко-лекц11.

Худоисн: особливост! лод1льського наст1нного иалювання дослужено з .урахуванням суШкнздс наук: ^стор: Т, етнологЛ-, фольклористики, географ! I, психолог П.

У теоретичному осмисленн! проблем розвитку народного мистецтв* автор спираеться на досупдкення в1домих ухра!нських та рос!йських вчених: 0. Потебш, В. Щербакхвського, К. Шероцького, В. Воронова, М. Некрасово!, В. Василенка, Б. Рыбакова, Т. Раз 1 но I.

Наукога новизна роботи поляг« у систематизац! I та узагальнвм-н! опубл!кованих ран ¡'ив мат ер I ал: в. До наукового об!гу введено нов! знaxíдки - широкий фактичнчй иатар!ал, в тому числ! 1 неопубл!кований, який включав писемн! диерела, 1люстративн1 натер!али, арх1вн! фотоматер1али.

Вперше проведено атрибуцш музейних колекщй вз1рщв хатнього малювання. Б1льпцсть проанал1зованих в робот: зразк1В роэпису вперше введено у науковий 061г.

Розпис дослгдкено з урахуванням його специфики, у синтез! »из-начальних рис. Розроблено типолог1ю орнаментацИ хат на територ! Г Под!лля, проведено класиф!каци) кошоэиц1йн'лх структур малярства зг1дно э особливостями арххтектури.

На приклад! фактичного матергалу вперше робиться спроба висв!т-

/

лиги проблему фориувлння етнхчно! вирааност! под!льського хатнього розпису, проанал1зувати М1янародн1 взаемовпливи у цьому вид1 народно! творчост!. ,

Практичне значения дисертац!!. Виявлений та опр&цьований мат ер 1-ал дозволив эдгйснити спробу р1эноб1чно висв1тлити под1льський хат-н1й розпис, що моке послукити повн:шому вивченню !стор!1 укра!нсько-го шстецтва та етнографП укра!нц1В, буде корисним в осв!тн!й справ!, сприятиме зберекенню I розвитков1 традиц1йних надбань укра!наь-ко! орнаментально! культури.

Дослдаення моке бути корисш I для розробки навчальних програм, методично! л!тератури в галуз1 декоративного мистецтва, у робот! ок-ремих майстргв. Застосування теоретичних полокень дисертац! I моясливв

при типологгчному анал!з1 вз1рц1в розпису п1д час систеш-тазацИ та впорядкування муз ейних колекщй.

Науковв значения теми не обмежуеться територ1альними рамками. Результат« дослдаення можуть бути використ&нг при вивчент наст1н-ного розпису 1нших рег10Н1в УкраТни.

Апробащя роботи - основнг положения дисертацП були заслуха-н1 на заседаниях ВченоI Ради Льв1еськ01 акадвмЛ мистедтв, висв1т-лен! в ряд1 наукових статей та виступ1в на конференщях.

Структура та об'ем дисертацП. Достижения складаеться з I всту-пу, П*ЯТИ рОЭД1Л1В, ВИСН0ВК1В, примхток до кокного роэд1лу. У дода-тки ввШшли б!бл!ограф!я, список майстр!в розпису, словник народно! тершнолсгч I, }люстратиьна частика ДОО хлюстращй/, таблицх.

У Встугп обг'рунтовано актуальшсть теми дисертацЛ, визначено мету д0сл1дження, його наукову новизну та практичне значения.

Розд1Л I. "До питания про вкникнення та роз виток шстецтва хатнього розпису".

Розд1л присвячено досл1дкеннв виток!в та генеэи наст1нного ма-лярства у китловому буд!вництв1 на територЛ УкраТни. Проанал^зова-ио р1зн! точки зору в науковхй л!тератур1 першбТ чвертх . XX столтт-тя щодо появи та функц}й цього виду народно! творчост! у селянсько-му середовчщ1.

Археолог1Чн! дослхдкення другоГ половина XX столхття дають мо-клив1сть глибше з'ясувати джерела вкникнення розпису. В результат! роз коп {в поселень шзиього палеол1ту у Мекир1чч1 ЛЬдншров'я/ бу-ло проведено реконструкщв кител перв1сно! людини. При эовшшиъому оздобленн1 цих жител складалися об'емно - просторов! композкцН з к1сток мамонта. На думку д0сл1дник1в, ця орнаментащя не була до-в!лькою, а носила глибоко традищйний характер, пов'язаний з родин-но - гтпоб.-ами в1дносииами.

За даними археологччних досл!джень на територН сучасно! ,Уианщини у стародавшх поселенях Трлпхльсько! культури житло шло усталену полгхромну орнаментацгю. Про цв свхдчать як модел!, так 1 рештки споруд. Автор подхляе висновки мистецтвознавщв Т. КосмЫо!, 6. Еломкв1ст, В. Василенка, якг вбачають зв'язок укра!нського насыпного розпису XX стол1ття з орнаментац1ею трмильського китла. Звичайно, ¡сторично вгдом1 розписи ХУ1 - XX стсл!ття та давн1 В1зе-рунки, що засв1дчен! при розкопах в р1зними явищами, однак, питан-ня про давнгсть мистецтва наст1нного шлярства у житловому буд!вни-цтв1 на певн!й територП.е дощльним.

' ВIдомоетей про китло дохристиянського пер году, на жаль, майже немае, оск1Льки самобутля иатер!альна культура поганства щеэла з прийняттям християнства. Однак, да!п народно! поезП, л!топис1в, зображення палат на 1конах та мш1апорах рукопис1в переконують у тому, що на 1*рунт1 давньо! культури,. в епоху утворення державност!, 1с-нували пввн1 декоративн! прийоми в оздобленн! китла. Цв п!дтверджу-ють аргеолог!чн1 та лшгв!стичн! дан1.

Пер!од феодально! роздробленост1 на Рус! з XII по Х1У стол!ття був ускладнений золотоординською навалов. Про китловв будгвництво, а такок 1 розпис цього пер ходу св1дчень- майке немае. Фр&гмертарн! в!домост1 про пол¡хромнв оздоблення побуту укра!нсько! шляхти з'являю ться у ХУ - ХУ1 стол1ттях.

Численти ¡сторичш, л!тературн1, фэльклорн! джерела пов1Дошя-ють про розпис житла ХУ11 - ХУ111 стол!ть. Живопис оздоблював пала-ци вельмож та невелик! мГщанськх будинки, гроиадськ! та параф!яльн! споруди, житло козацько! старшини. Звичка до традиц1йного пол1хром-ного оздоблення китла тривалий час зберггалась у побут! укра!нськоТ шляхти. В!домо, що М.В. Гоголь власноручно, зг!дно з м!сцевим эвича-ем, розписав стелю та ст!ни будинку у Яновцин!, використовуючи ха-

рактерн!.орнамента украТнського наст¡иного малювання. Замовлення на розпис "в украТнськсыу дус1" отр^мав в1д м1сцевого магната Т.Г. Ее-вченка.

Ц1каву ¡нформацш про пол!хроже оздоблення селянських хат XIX стол1ття М1стить худокня л1тература, фольклорн!, етнограф1чн{ дкэ-рела. У творах М. Гоголя, Т. Еевченка, I. Нечуя-Левитського, I. Кар-пенка-Карого, М. Короб/нського згадкч про розпис не е етногр&ф! чни-ми замальовками. Це худокне узагальнення, яскраве св^дчення побуту-вання малярства, цо створювало своер1дну атмосферу повсякденного буття украТнського селянства з його усталеними звичаями та традиц1-ями. Значним дкерелом вивчення розпису е п!сенннй фольклор.

В1домэст1 про розпис як про типову рису народного китла на знач-тй територП УкраТни в другхй полсв'/.ш XIX стол!ття з'являються в етнограф!чних працях П. Чубинського, Левченка, М Сумцова, 0. Ко-льберга, А. Русова, Д. Яворницького, В. Бабенка. Досл1дники к1нця XIX - друго! половини XX стол1ття в¡дзкачал/ такок про традицш нас-т1нного малювання в украТнських поселениях РумунП, Казахстану, Се-редньо! Аз II, Башкир^, РосН.

Розд1л II. "Наедине малювання як об'ект досл^дкекня1'.

У цьому роздШ проанал}зовано стушнь в/вчвносг1 та каукового опрацовання наст1нного розпису Под ¡для, р-изначено аспекти досл1д-кення.

2.1. "Хатне малярство Подглля в етнограФгчни^ та мистецтвоэнав-чих розв!Дках XX стслтття".

У|фаТнський народний розпис привернув увагу науковщв ще в середин XIX стол1ття. У XX стол1тт1 вченими Д. Я&орницьким, К. Шероць-ким, Д. Щербак1вським було започатковано зб1р ?.з¡рц1в хатнього ки-вопису. Саме Ц1 вз ¡рщ стали основою сучасних музейних колекц1й несенного малювання. В 20 - 30-1 роки вгдбуваеться ¡нтенсивне нагро-

мадкення фактолог1чного матер1алу, формування критерПв його науко-во? оцшки. В другой половиш XX столп'тя з'являються узагальнююч! пращ з розпкеу.

Вивчення хатнього живопису на Под1лД1 роэпочав у 1904 рощ 1с-тйрик, мистецтвознавець К. Шероцький. Десять рок1в присвятив в:н д0сл1дженнв розпкеу на Хмельниччин! та В1нниччин1. В одшй з найщ-кавших наукових праць вченого "Художественное убранство украинского дома в прошлом и настоящем", що була вццана у 1914 рощ, вперше в 1сторичному аспект1 доелдаено р1зн1 види пол1хромЛ у китловому буд1вництвг укра1'ни. У мзнограф11 вперше було опублхковано вз 1рщ хатнього живопису Под1Лля. •

20-1 роки - найбгльш шпдний перюд вивчення розпису. Малярст-во Под1лля стае об'ектом доелдаення етнограф1в, мистецтвознавщв, худокникгв. Особливе зацгкавлення викликав живопис п1Вденно-зах1д-но! територЛ реггону - Кам'янеччини.

Ушкальними в украГнському мисгецтво.знавсгв! в книги э розпису, видаш Кам'янець-Под1льською художньо-промисловою школою /КПХПШ/. Це альбоми директора школи, художника, мистецтвознавця В. М. Гаген-мейстера "Ст1нн1 розписи на Нам'янеччтп" /19<"/ та "Селянськ1 насуши розписи на Кам'янеччинг. '.ктергали до вивчення украТнського селянського мистецтва 1917 - 1927 рок1в" Д930/, пращ художника, мистецтвознавця К. I. КркеМ1Нського "Хати села Ходоровець" /1927/ та "Ст1шп розписи на Уыанщин!" /1927/. Серед 136 назв в!домих на сьо-годш видань КПХПШ ще одна присвячена настенному шлюванню - "Прос-кур1в1цина, с. Мил1нщ. Ст1нн1 розписи селянина Левитського".

У 20-1 роки малярство подгльського Подшстров'я вивчали вчен! С.А. Таранушенко,/1924/, МО. Щепогьева Д927/, К. Моценко Д926 -1927/, Л. А. Левитська /1928/.

Настшн-лй розпис Могил1В-Под1льського району став об'ектом 3

доел¡дкення член¡в етнограф1чного гуртка ВУЕТ села Озаринц! /1923 -1928/, cniBpo6iW№KiB етнограф!Чного В1дц!лу Державного музею етно-графП /Рос 1я/ /1924 - 1928/.

Значним кроком вперед у роэробф теоретичних питань э иасТ1Н-ного малярства стали статт1 30-х poKÏB. Своер1Дне за стилем яскраво-барвисте мистецтво хатнього розпису привернуло увагу npoçeciiiHv.x ар-xiTeKTopiB М.В. Холостенка, B.D. Федоренка-Коляди, I. Беэпалька, П. Г. Юрченка.

У повоенн! роки активно эд^снювалоеь фольклорна - етнографгч-не вивчення Под ¿л ля. Особливий науковий штерес становлять докумен-тальн1 мате;нали з розпису експедищй ВД1Т1АМ-у та USE iM. IL Т. Ри-льського, замальовки под1льського ст!нопясу художника В.Д. Бушена.

Пращ, ЯК1 узагальншть значний матер!ал з хатнього малярства, з'являються у друг1й половши XX стол1ття. Це статтх А. Бекковича, Н.Д. МанучаровоТ, Р.П. Герасимчука, 5.С. Утнцева. На великому, ува (шо званому M&Tepiiuii характерязуе подгльський наст;нний розпис Т.В. KocMiHa у своГй.i'pyHTOBHift монограф!! "(Нльське житло. Подхлля. К1нець XIX - XX ст. "

3 40-х рок1в наридку . арх1Тектуру та IÏ оздоблення досл^дяуе В.П. С&мойловяч. В ряд! книг та статей на основi власних польових матер!ал1В вчений розглядае еволюцго декорув&ннл народного китла з 50-х по'80-1 роки, придмяе багато уваги новим худокн!м рисам, що »•явились у цьому двкоруваннi в друг!й половин! XX столхття.

В галуз1 вивчення народного малювання в останн! роки активно праще О.С. Найден, його статт!, монограф!! В1др!зняються новим п!д> ходом до вивчення народного мистецтва. Bïh розглядае такг категор!! ях традиция, новаторство, колективнв та 1ндив1дуальне у народа!й

T»0p40CTi.

Отде, ступ!нь вивченост! розпису, зокрема наст!нного малярства

Под1лля, св!дчить про багатор1чний досоЦдницький 1нтврвс представ-ник! в ргзних гадузвй знань до цього виду народно! творчостК

2.2. "Аспекта вивчения розпису".

Самобутне, яскраве явищв национально! культури - хатнхй роапис мае два основних аспект» вивчення. Перший - ст1нопис в складово» частиною материально! культури. Другий аспект, основний на нащу думку, полягае у тому, що розпис в виявом духовно! культури народу. BiH концентруе в co6i ф1лософш народного буття, св1тоглядн! та вс-т«тичн1 уявлення про навколипшй свт. Ц! два аспекти поеднують ряд визначальних рис, що зумовили специф!ку хатнього малювання як объекта досл1дкення. Це:

-фумкцхональн1сть /серед багатоман1тност1 зм1нюваиих у час! фуи-КЦ1Й практична та естегична найбхльш сгалг/;

-зв'язок з арх1тектурою /арх!тектон1чн1сть - в!дпов!ди!сть кои-струкцН та незадекн!сть В1Д не!/;

-п!дпорядкован1СТь традицхйнгй орнаментацП хати /зовнхши!й та ■иутрхшн1й/:

у

■ -цикл1чн1сть 1сиування, еволвцхя; ' -зв'яэок з середовищем як цШсним фольклоотим началом /семаи-тична в1дпов1дн!сть мотивfв арх1техтуриого орнаменту образам увного фольклору, зв'язок з 1ншими видами народного мистецтва/.

Саме синтез цих ознак визначав свовр1Дн!сть худокньо! мови хатнього розпису.

Роздхл III. "Художн! особливост! настiиного маляретва Под!лля".

Головну увагу зосереджено на худокньо - стил(стичному ан4-ж!з! подгльського розпису. Розд1л складаеться з трьох параграф! в.

3.1. "Орнаментац!я народного дитла Под1для. Локальн! типи дакорування хат иа територП perioHy".

Художнхй образ народного китла створюеться багатьма засобами. i*-

Серед них НАйсуттев1шими.е об'емно - просторов» компоэищя буд1в-л!, пластик« ст1н, кол1р. На Под1лл! перевагу надають розпксу та. р1экоман1тниы декоративним прийомам пластично: обробки солом'яних дах1в. Пол1хроина орнаментация хати доповнюе та шдкреслве особли-вост1 П побудови, надае естетично! завершеност! китлу. У кольоро-вому сп1вв1дношенн1 призьбу хати фарбували у темш та теши тони, фриз - холодиI та св!тл1. На фасад! хати розписували н^рхкн! П1ля-стри, п1Дв!коння, обрамления в1кон та дверей. Малюванням прикраша-ли прост:нки мш в!кнами. Р:зноман1тно оздоблювали тильну ст1ну. В ^тер'ер! хати малювали стжи, шч, стелю, сволок, двер!, глиняну дол!вку, причому збер!гались художн1 засоби, под1бн1 до тих, як1 використовували при оэд-бленш зовнгштх ст!н. Без уваги майстринь не эалишались 1 господарськх буд1зл1: клуня, комора, кош!, льох, хл!в, хл^вець, стайня, курник. Прийоми 1х декорування дещо в1ди!и-н! В1Д орнаментацП китлових споруд.

В осовливостях пол1хромного оздоблення хат та господарських бу-Д1вель вообразились еотетичн1 погляди народних худокниць, 1х шту-Хтивне прагнення до гармони э огочуючим середовюцем. Композшцйно п1дпорядковала загельнгй забудов1 двору хата вщЦлялась за сво!м холористичним виршенням. БоиЯ кол1р ст!н з яскравим розписом ви-рхзнявся на фон1 зелен!. Це малювання доповнювало пол1хромне оздоблення господарських споруд. У сучасн!й забудов1 садиб на Под1лл1 такой пом^тна тенденщя до пол!хромно! орнаментащ I не лише хати, а й усього комплексу буд1вель.

Народна арх1тектурна творчгсть певного осередху - це комплек-сне худокне щле, ансамбль мистецьких засоб1в, у якому активно вза-емодшть р!зн! вида мистецтва. 1сторичн! та природокл1матичн} умо-ви, м!сцев! традищI е визначальними у вибор! цих засоб1в виразно-ст!, використанн1 нових худокн1х прийом!в в арх!гектур! осел!. Са-

ме це створюе пввну автономш художньо - образно! систвми народного житла, сприяв лоюиизащ! окремих районов за сп!льнимн ознаками. За характером полгхромно! орнаментащ! хат на Под1лл1 вид1ляються дв-к1лька райоюв: ¡пвшч ретону, центр, п!вденний зах1д, Швдень, СХ1Д.

3.2. "Композищйн! структури розпису. Характер художньо! еволюцП його образ 1в".

У наст1нному малярств1 Под1лля яскраво проявляеться висока культура орнаментально! формотворчостК Доигнуюча роль в розписах на-лежить рослинним образам, геометричн! мотиви виступають в якост1 супроводжуючих. Взаемопроникчення рослинних та геометричних скл«до-вих творить притаманну хатньому живопису розма.Тт1сть.

Мотиви розпису художньо - узагальнен!, орган1чно пов'язан! з ыатер1алом, техн1кою I разом з тим в них в1дчуваеться зв'язок э природою. Умовне та життево - конкретна в них зливаеться. Кожний мотив мае безл1ч вар1ащй, як1 Н1коли з точн1стю не повторюються. Компози-ц!я розпису визначена архгтектурою. Зображення, утворен1 мжлюванням, об'еднуються у три категорП:

I/. Орнаментальна композищя безперервного типу /мае поипдов-ний ритм певних елемент!в, мотивгв, симетрш тощо/;

2/. Вхльно-замкнений мотив /зображення не мае посупдовно повто-рвваних елемент1в, тобто ритмхчного повтору/;

3/. Комбшоваш структури /об'еднують р1зно!шптн1 типи компо-эиц1й в1д рапортлох структури до вгльного розпису/

За композиц!йноп побудовою у категорП орнаментальних розпис1в безперервного типу вид1ляються Л1Шйний та стр^чковий типи: "стри-жень", "кривулька", "клинщ", "ланцюкок", "косищ".

Лш1йний орнамент побудований на основ1 лшП - прямо!, хвиля-сто!, ламано!, комбшацП л!Н1й. Найпрост1ший р1зновид даного типу

являе прячу, що сполучае ряд р1вн0в!ддллених елемешчв чи йотив¡в.

Стргчковий тип орнаменту побудований на ригмхчному повтор! одного чи кхлькох елемент!в, мотив1в без зв»язуючо! лхнП. 1

До категорП в1льно - замкнених мотив!в наленать: рослиши, ор-што - та зооморфп к антропоморфна Це - "вазон", "кв!тка", "в1но-чок", "птах на гхлщ", "риби".

Одним з найбгльш поширених образ!» наст ¿иного розпису Под^я в вазон, худокньо автоном1зовашй орнаментальний мотив. При безмек-н!й кЪхькост! вар!ант1в вазону у хатньому шлюванн! мокна вадрлити пввнг законом!рност1 у побудов! цього зобракення ]6 комцозицхйних схец/.

Коыбхнован! композищИнх структур» в!дзначаються великою рхз-номаштнхстю. Це рапортн! сгруктури, центричш композиц!!, малюван-кя "п1д килим".

Рапортн1 структури утворюються повтором одного або кхлькох аяв-мвнт1в, мотив!». В цих структурах вид!ллються як статичн! ) симет-ричш, вр!вновакен! композищ х/, так ! динам!чн! /в!дчуття руху, що мохе розвиватися по вертикал!, горизонтал1/, структури, в яких дом!-нуе фон, та щ!льно заповнен! декоративними елементами.

Мальованх килими касл1дують ко№озиц!йН1 структури тканих: концвнтричио замкненх на эагальиому тл!; вазони! на загальному тл!; м«д«льонн1; з рлдовим укладом елемент!в, замкнен! на загальному тл!; поперечно смугаст1. Дом!нують концентрично замкнен! на загальноцу тл!.

У салянськоцу побуг! стол!ттями збер!гались одн! ! т! к формы, застосовувались улюблеш орнамента. ЗмЫи в!дбувались пов!льно. УкраТнсыса народна традищя багата арха!чними мотивами, символами, як1 сво1м кор!нням сягають у глибоке минуле. АрхаЛчн! образи, як1 д!Цшли до нас у бвэлзч! вар!»нт1», дозволяють прослхдкувати стал!-

сть певних рис розпису. В той же час впродовж багатов1нового киття мотиви орнаменту П1длят али переробщ та зм1нам.

Отже, эавдяки р!зноматтност! едемент!в та мо*и»1в, стг !х поеднань в компоэищйних структурах розписи набувають винят-ково! цшностг та багатства. Нескладний чггкий ритм тональних плям, легк!сть Л1нхй, вдалх пропорцЛ основних га додаткових мотив1в, до-щльна простота композиций разом 31 светом доброзичливих образ1в за-безпечують розписам налекне М1сце в оздобленн! салянсько! ссел!.

3.3. "Стильова специфика розпис1в Под1лля. Ькйстои".

У традищйнхй культурх окремих регхотв 1 сну вали стал I, вироб-лен1 в!ками орнаментальн1 елементи та мотиви, притаманш р1зним видам декоративно - укиткового мистецтва. Розписам властивий Т1сний зв'язок з шшими видами народно! творчост1, сшльна роэробка тради-Ц1йних мотив1в. У кожшй облает!, район!, в окремих селах свое улюб-лене коло орнаментальних образ1в I там, де вишивка, ткацтво, керам1-ка мадть яскраво вирааен1 М1сцев! риси, наст1Ш1 розписи набувають в1дпов1дного характеру. Розма!тхсть та несхож1сть оздоблення пояс-нюеться характером катерIаду, технхкою виконання.

Найпростшх елементи розпису - смуги, риски, крапки, зигзаги, кривулх мають поширення у керамщг та писанкарств1. Спгльними мотивами хатнього малювання та хнших вид¡в народного мистецтва е "косиц!", "хрести", "куряч1 лаби", "з1рки", "розети", "вазон" та шил.

Елементи та мотиви орнаменту в р1зних регионах Укра!ни под1бн1 сво!ми абрисами I е сп1льнонац1ональними. Региональна специф1ка ц1е! орнаментики виявляеться у стил1стиц!, Тонограф! I, ном1нац!1. Мотиви орнаменту на Под1ЛЛ1 мають устален1 народи! назви, в яких широко представлена Д1алектна лексика, зокрема. м1сцев1 назви рослин, кивих 1стот. До орнамент1в, назви яких побутують лише на Под!дл!, належать гомогенн! знаки /стрально - зигзагов! - "вертун", "в'юни"/,

гетерогешп знаки /"вилоги"/, конкретизовавх зображзвня /"коипосте-ля", "тюльпан"/.

На Иодхллх розпис розвивався як складова частина хатягх оздоб. Поряд а траднц1йяими типовами елементами, мотивами важдиву роль у' иьому в Ш грае авторська манера, гядивгдуальность народной художни-цг. При збережешг градицгйних комоозицгйяих структур, традицгйно£ орнаментики особистгсть майстринг створюе власний, наповторяий свхт художнгх образхв.

У подгльських селах першоЗс половини XX столгття побхлка, П1две-дення, розпис е невгд'емною частиною побуту. Потреба у прикрас! жи-тла була неодмпшою. Ця потреба особливо вгдчувалася перед великими сватами, весхллям, по зак1нченя1 будхвництва хати.

СТ1НН1 розписи - твори всього хгноцтва села. "Квгтчалл" хату д!вчата~п1длхтки, дорослх Д1вчата, ахнка. Кравд малярки були в!домх своею творчхстю на все село.

У 20-х роки в1доми«и у сво5х селах були малярки Г. Бабченко /Впшиччина/, К. Головко /Вхнниччина/, М. Веселовська Дыаяьниччи-на/, П. Демченко /Одещина/ та хншх.

Розпхл 1У. "Технологхя хатнього живопиоу".

Своер1дн!сть настшного розпису зумовлена низкою чинникхв. Серед них значна мхсцэ налегать технолог^, яка визначазться особли-востями Грунту основи, асортиментом барвникхв, способом нанесения фарб на поверхню стгни.

За сво!ми.технологхчниыи ознаками селянськай настхнний розпис можа бути В1днесений до темперного живопиоу. 3 цхею техникою монументального малярства хатне малювання спорвдшне под1бнхстю компо-лшгНв т'рулту осдови та спхлыистю зв'яэуючих рэчовин у розчинах ¡^рб.

О.щппю з характерных ознак народного житла в Украхнх е звлчаи

обмазувати та 61лити стгни /виняток стшювлять окраки областх П1В-н1чного Полхсся t Карпат/. Тала поверхня немов створена для малввая_ ня. Використання матергалгв для побглки в певн!й (.исцевостг зумовле-не наявн1стю вхдоовтдавх корвсних копалвн. На Подхлл1 стхнв хат Ытт-ли валном, каол1Ном аОо крейдою. Матергал побхлки мав значний вплив на загальннй характер малювання. Так, розпис по вапняному Грунту в1.цр1знявся бхлыпою яскравгстю та звучхпстю фарб, нгя яшвопис во по-бглцг ка0Л1Н0м.

Художнг особллвостх розпису визначаа такох тонування грунту. Як правиле, под1льське житло у К1НЦ1 XIX - на початку XX столхття салили без додавання барвникхв. Ст1ни хат були б!лиш. У 20-1 роки по-ширгаеться прийом П1Дфарбовування побглки: синькою - у синюватг тони, зеленкою - у зеленкуватг, попалом - у сгрх. У 30-х роки в деяких селах Вхнниччини та Хиэльниччини побхлка набував 1нтенсивного синього кольору. В другШ ПОЛОВИН! XX столгття прийом шдсияення побхлки стаз поширеним на значнхй територхг Подглля.

Поряд з особливостями Грунту ваалнву роль у худояньому вирхшвн-их народного китла вШграють фарби, асортамэнт та якхстъ яких виз-начають пол:тру розпису, загальне його'звучания. Ще у 20-1 роки бхлыисть фарб народного розпису Подглля мали природна походження. Цэ рхздоманхтнг глини, вугхлля, деяк£ мхнерали. Потирая! у налярст-в! були I рослиннх Оарвники, як: лротягом столхть розроблялись 3: ви-готовлялясь у домашнхх умовах.

У фондах Державного музею етнограф^ /Росхя, Санкт-Петербург/ зберхгаеться колекцгя фарб хатнього малювання, що були вивезен1 з Под1Льсько1 губернхг у 1925 рощ. Набхр фарб дав можянвгеть Острив! мата десять кольорхв.

На початку XX столгття народи: майстри поступово в1д:.ювлягаться в!д природних барвникхв домашнього виробництва х надають перевагу

купованим - рослинного i ххьпчыоро походження /шплгновим/.

Приладил, яким наносили фарбу на поверхню ctihh, визначав рхз-номан1тнхсть прийомгв розпису: накат за допомогою ганчхрки /"ляпан-ка"/; розпис нитками; розпис пензлэм; штампування; катания кукуруд-зяних початкхв, змочених фарбою; розмалювання колоссям /"alz мар-мур"/; розбризкування; розпис пхр'ягл з птапшних крил; ыалювааня па-льцями; трафарет. Пореваяну кхлькгсть розплсгв виконували пензляш /"квачх", "пьюро", "шдвхйки", "вххтики"/.

Численнх фактолопчнх пам'ятки свхдчать про те, що майстринх блискуче володхли рхзниш техяхчниш засобами нанесення орнаменту на поверхню ctihh. Розробленг нищ рецепта виготовлення фарб сприя-ли досягаенню максимально* виразностг хатнвого иалювадня. Скромними засобами народиi художниц! отримували витонченi за формою i кольо-ром ко;.тсз1Щ11.

Роздхл У. "Под1льський розпис у контекстх' мхжнатюдних взадмовпливгв". '

Традшцйне житдова будгвяицтво кожного народу поеднуе в собх комплекс ознак pi3Horo рхвня: В1Д загадыюетнхчнвх та субетнхчних до сулеретнхчних. Порхвняльно-типологхчнцй аналхз настенного малю-вання у житдоводу 0уд1вництв1 рхзних етносгв дозволяз конкретизува-ти унвлення про нащональну свовргднхсть цього виду народного ми-стецтва.

Принципа пол1хромного дакорування хат у рхзних народхв аодхбнх. Вони визначаються особливостями будхвлх, Ji конструкцхею, значимости окремих елементхв. Так, подхльський розпис, наотхнне малярство центральних районхв Полыц!, лхвдня Сдоваччини, пхвнхчних район1в. ¡Лоддови спор!днене за своЗСьш тохнодогхчними засобами, принципами розташування в арххтектурх. Чхтко простеяуються м!жетн1чнх парале-д! t в ойразотворчому фольклор!. Типовим мотивом розпису Укратни,

Угорщини, Чех11, Словаччини, Полыщг Бхлорусх, Рос11 е "вазон".

В традицхшпй культурI Подглля процес этнокультурного взаемо-обнгну вхдбувався впродовж вс1ех гсторгх. Цьому сприяло не лише спг-лкуваяня з сус1днг;.ш народами, ала г розселення компактних труп пг-пшх народхв на ториторXI регхону. 1нтенсивнг процеси заселенна По-дхлля р1зншли етнгчними групами сприяли IX тривалшл контактам, що обумовлювало 1х активно зближення. В етшчно зшшаних районах особливо помхтна багатоманхтнхсть будхвельних прийомгв, форм у жлтловхй арххтектурх, що обусловлено етнокультурниш взаемозв'язками.

Територхя Ыолдови з прилеглими районами Одосько! та Чершвець-ко5 областей е репоноы, побутова культура якого формувалась в умо-вах безпосередньо1 взаемодх! сххднороманських та сх1днослов'янських шстецьких традищй. У розписах яитяа пхвнхчних районхв Молдови, пхв-ноч1 Одвщинп, првлеглих районхв Вхяницвко! обласй багато сл1льяих рис. Так, на ду;,жу дослушав, малювання "пхд килим" е результатом взаомод11 укра!нсько1 традицх! розпнсу стп! нивописом та мхсцевого звпчага ыолдован прикрашати житло килимами.

В хатньому малгаваннх зах1дних райохив Подхлля вхдчутншл е впллв польсько? культури, у п 1вдешю-зах1 дних - румунсько':£, у пхвденних -молдовсько1.

Висновки. Вивчазча чпслешп джерела з рхзних галузей энань, мо-ана стверджувати, що розпис е одним з найстархпшх видхв укра2нського декоративного мистецтва. Традицхя настпшого малювання сягае свохм корпхням найдавн1Ш1Х етапхв формування одв1Л1зац1х, знаходить своз продовжэння у будхви1]цтв1 Ки1всько5 Рус1, середньов1ЧЧя, в арххтектурх ХУ11 - XIX столхть. 3 початку XX столхття нагрогладдено також значшш фактологхчний г.'атер^ал- з розпису, який дав змогу скласти до-сить виразне уявлення про цей. вид мистецтва.

Традацпше под!льське нлтло мае усталену орнаментацт. Нами вс-

тановлено типи цгех орнаментащ!. Найбхльшу роль колгр вШграе у 1пвд8нних, пгвданно - ваххдних та сх1дних районах Подглля.

Орнамантальнхсть - визначальна риса хатнього ыалювання. Настхн-иий живопис являе собою розвинану, освячену традиц1ею образну систему художнього мислення. Глибокий внутрхшнхй зв'язок декоративних ор-наментальних композиц1й з природою проявяязться в хх внутргшн1й ло-гхцх, ритм1чнхй будов! та пластичнгй завершеностх. За особливоотяш комлозицхйно! будови наш видхлено три осношй категор*1 розпис1в: орнамент базперервного типу, вхлыю - замкнений мотив, комб1нован! структура.

Своер1дн1сть розпису зумовлена поеднанням хндивгдуального та традищйного у творчостг майстрхв, особливоотяш технолог^.

Розпис Под:для поецнуе в соб1 як власнх художнх традицх1,.так г мхиатн1чнх елементи /властив! 1НШИЫ этносам/. Роль художнхх взае-мовплив1в особлаво помхтна в етнхчно змхшшшх районах Под1лля, зок-реш на украхнсько : ■ —ыолдовському ыогршшччг.

5 чти наст1нного малювання 11од1лля засвхдчують, що розпис завдяки сво1Й ушкальност!, неповторност!, самооутноси посхдаз гхд-не мгсце серед 1нних вид!в народного мистецтва.

По темх диовртащ1 опублгковаяо:

1. Хата Шевчихи // Культура 1 життя. - II грудня. - 1996. - С. 4.

2. СелянськЕЙ настхнний розпис в украмському мистецтвознавствх 20-х рокхв // Наук. чит. пам. Св. Гординоького. - Львхв, 1997. -Вип. 2 - 3. - С. 37 - 43.

3. Роль традиц!1 у мистецтвг хатнього гивопису // Альманах Львхвоь-ко'1 академи мистецтв. - Льв1в, 1997. - й 2. - С. 87 - 88.

4. Народний розпис у дослгдденнях Кам»янвць-Под1льсько1 художньо4 вромЕслово1 школи // Народна творчхсть та етяографгя. - 1997. - № 2 - 3. - С. 118 - 120.

5. Технология хатнього /настенного/ малювання Подхлля // Народознав-41 зошити. - 1997. - В I. - С. 20 - 26.

Ь1UDENETS Natali Vasilivna

Chatniy (wall) rospis Podillya

A dissertation submitted for the Candidate of the History of Arts degree with the specialization 17.00.06 - Decorative and applied Arts.

Lviv Academy of-Arts, Lviv, 1997.

The manuscript is put under the protection that contains the complex research of Podil wall painting - the unique phenomenon of Ukrainian folk art. The problem of the origin and development of the tradition of the polychrome painting in the house-building of Ukraine is investigated. The history of studying of folk mural painting is investigated in detail on the Podil territory in ethnography and Art History of the XX

th century. The types of the polychrome building ornaments of Podil region are singled out. The creative works of these paintings by proffesionals are characterised. The technological peculiarities of this branch of folk art is investigated. Mutual influence in painting of Podil region and the neiqhboring ethnoses has been studied.

Key words: painting, tradition, polychrome ornament, semantics, composite structures.

- СТУДЕНЕЦ Наталия Васильевна

Домовая /настенная/ роспись Подолии

Диссертация на соискание ученой степени кандидата искусствоведения по специальности 17.00.06 - Декоративно - прикладное искусство.

Львовская академия искусств, Львов, 1997.

Защищается рукопись, содержащая комплексное' исследование' настенной росписи Подолии как уникального явления украинского народного искусства. Рассмотрен вопрос о возникновении и развитии традиции полихроыной росписи в жилищном строительстве Украины. Детально исследована история изучения народной настенной живописи на территории Подолии в этнографии и искуоствовадении XX века. Выделаны типы полихрошой орнаментации жилищных построек подольского региона. Приведена характеристика творчества мастеров настенной живописи. Описаны технологические особенности этого вида народного искусства. Изучены взаимовлияния в росписи Подолии и соседних утлэсон.

Ключа вые слова; розпис, традицгя, лолгхромна орншантацгя, соиантика, кошюзицШк структур!!.