автореферат диссертации по искусствоведению, специальность ВАК РФ 17.00.03
диссертация на тему: Кинематограф Сирии, Ливана и Палестины (регион аш-Шаам). История, становление и проблемы развития.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Кинематограф Сирии, Ливана и Палестины (регион аш-Шаам). История, становление и проблемы развития."

' ЯШ ЭДА АКАДЕК1Я НАУК ЖРА1НИ

Тнститут мистецтвояиавстза, фольклористики та етнологiï 1м. Н.Т.Рильського

На правах рукопису

ЗАЗА 1МАД 1ДД1Н

чтТОГРАФ CIPIÏ, Л1ВАНУ ТА ПАЛЕСТИНМ , ьПОН АШ-'ЛААМ/. 1СТ0Р1Я, СТАНОВЛЕНИЯ ТА ПРОБЛЕМИ РОЗВШУ.

Спец1аяьн1сть.17.00,03 - К1номистецтво, Телебачення

- 1ОРЕФЕРЛТ

дисертацН на эдойуття вченого ступеня кандидата нистецтвознавстэа

Khïb - 1995

Робота виконана в Кмвсысому державному 1нститут1 театрального мистецтва 1м. 1.К.Карпенка-Карого

Науковий кер!вник: кандидат мистецтвознавства, доцент 0.С.МУС1ЕНК0

0ф1и1йн1 опоненти: доктор ф!лософоьких наук, професор Л.Т.ЯЕВЧУК

кандидат мистецтвознавства, доцент В.Г.ГОРПЕНКО

Пров^пна установа: 1нститут п!дввдення квая1ф!каци пра-ц!вник{в культури КШстеротва куль -тури Украгни

Захист в1дбудеться "-" - 1995 р. о -год.

на зас1данн1 Спец1ап1зовано1 вченог ради К 01.57,01 по за -хисту кандидатських диоертац!й в 1нститут1 миотецтвознавот-ва, фольклористики та етнологН 1м. М.Т.Рильського НЛН Укра?-ни /252 001, м. Ки5в, вул. Грушевського, к1нозал/.

3 дисертац!ею мотша очнаПомитися в, науков|й (51бл1отец1 1нституту мистецтвоэнавства, фольклористики та етнолоНх 1ме-н! М.Т.Рильського HAH Украгнн /и. Khib, вул. Грушевоького, V.

Автореферат роздано "-" -1995 р.

ВчениЯ секретар

Спец1пл1зовано1 вченох ради /)

кандидат мистецтвознавства /М/ДД.Барабан

Актуальн1сть дооя1дження, 1стор1я св1тового к!номистецтва складаетьоя з ICToptH нац1ональних ■к!ношк1л. Саме тому, скаж!мо,

к!нематограф Пакистану е такою ж р1вноправнов скпадовою частинов эагального светового к!нопроцесу, як i к{номистецтво ЙранцП, 1та-nl'i, США i т.п. Адже у даному випадку мова Яде не про пор13шяльний анал!з худоянього piBHH, натер1ально-техн1чног забезпеченст! цих к!нонатограф1й, а про необх1дн!сть створеннд uLiicHoi модел! esi -ТОВОГО KiHO.

У цьому rwani а»ал1з феномена кЫематографа Арабського Сходу стае реальною проблемою сучасно1 к1нознавчо'1 науки.

Об"сктом запропонованого досл!дкення е tcxopia становления i розвитку мнематографа Clpii, Л1вану та Палестнни - трьох KpaiH, як1 в арайському ов1т1 називаотьоя реНоном аш-Шаам,. що утворився на основ! сп!льних ооц!альних i культурних традицМ.

При розгляд! дано? проблеми дисертант визначив для себе шлях ii доол!дження як рух в!д единичного до загального, намагапчнсь, ■ ким чином, охорити ооновн! тенденцП та законом{рност1 розвитку к1нематографа Cipii, Л1вану та Палестини.

Шнематограф perioHy ащ-Иаам тпшк, ззичаЛно, не на р1вному Mlcui, а спирався на традицП, що вже були напрацьован! cbitobhm к!номистецтвом. Зодночас в!н мае obo'i специфгчн! особлмвост], повязан! з арабсько» м1фолог1ею, мистецтвом, нац{ональною самосв! -домхстю, цо, безперечно, впливало на формування його к!нематогра -ф1чного доев!ду.

Тому одним з важливих i ц1кавих завдань сучасного подходу до феномена к1нематогрп' 1 Арабського Сходу е необх1дн1сть цШсного аная1зу цього явища з урахуванням особливостей соцхально-поятм -ного, економ1чного i культурного розвитку periony аиыИаам.

, Шд таким кутом зору у к!нознавч1Й Hayui заявлена дисертан -том проблема щв фактично не розглядаяась, Представлена дисвртац1$'

на робота - це перша спроба.узагаяьнення 1стор!х розвитку к!но ре-Нону аш-Ваан. У певн!й м!р! вона може доповнити ступ!нь 1нформо -ваност1 про к!новиробництво в арабському св!т!, тим б!льш, що в основу дисертац!йного досл!даення покладено власпий нац!ональний та практичней досв!д автора, набутий в процес! зйомок ф!льму "Терорис-ти". "

Ступ1нь розробки проблеми. Аиая!зом проблем» становления к1-нокатографа С!рН, Л!вану та Палестини кЬюзнавча наука практично не зайкалася. У дисертац1йн!й робот! п!дкреслюеться, що серед не -великох к1лькост! роб!т, присвячених вивчення зазначенох проблеми, ч!тко вимальовувться да! тенденц!к'. Перша - представлена досл!дни-ками названих крахн /С.Дихн!, А."уханедом, РДжалялем, К.Хавалем та !нш./, як! на стор!нках м!сцевих газет та журнал!в розглядаяи. окреп! пер!оди з !стор!1 нац{онального к1нт>, анал!зували конкретн! ф1льми, творчий доробок к!номитц!в рег1ону аш- Шаам, але до р1вня теоретичного осмислення та узагая&Йення цього матер!алу вони, на жаль, не п!лнхмалися. Друга тендени1я пов"яэана з 1«енани в!домих 1сторикхв I теорети:-с!в св1тового к1но, як1 зверталися до зазначено! проблем» на р!вн1 констатацП факту 1снування к!некатографа Араб -ського Сходу. У зв"язку з цим слх д згадати роботи й.Садуля, В.Баскакова, Л.Будяка, М.Бропк!иа, е.Кови, Р.Соболева, О.ТекейшвШ, О.Иахова та 1нш.'

Особливу увагу при анал!э! дано: проблеми дисертант прид!ляе роботам А.А.Гусейнова, присвячених лоол!лжоннв феномена арабськог культури взагап! 1 проблем! арабського к!нематографа, зокрема.

31дааичи налеясне зроЗленому, дисертант вважае необх!днкм поди-витися на проблему !сторН становления 1 розвитку к!нематографа С|-р1I, Л!ваиу та Паяестини п1д !ншим кутом зору. Автор дисертац!! на-полягае на 1снуванн1 принципово нових аспеят!в ц!ех проблеми, як! потребують подалыпого.вивчення.

к

Мета 1 завдання дисертац|йяого досдхдаення: реконструматн лоНку становления ! суперечливого розвитку к1нематографа (НрН, Л1вану та Палестини/рег^н аш-Шаам/ як единого чЦлого. •-- Досягнення ц1ет мети передбачае вир1шення таких завдань:

- показати ооновнх етапи становления 1 розвитку кхнематографа ре -г!ону аа-Шаам;

- проаналхзувати творчий доробок к1номитц1в Арабського Сходу;

- виявити зв"язок образно! природи ф1льм1в з специф!коп арабсько! нац1онально! самоовхдомост!;

показати нео<5х1да!сть створення цШснох нодел! анал!зу к1немато-гра^а С1рП, Л1вану та Палестини;

- визначити м1сце к1ненатографа кра!н реНону аш-Шаам у вахтовом/ к!нопроцес1... ......................

Теоретико-методолог1чнои оеновоо дисертацй' е об"ективн1сть I Iсторизм - загальн! прикципи наукового п!знання. Складн1сть пробле-ми досл!дяення обумовила необх!дн1сть звернення до теоретичних ро-61т, присвячених.анал!зу м1фояог!чного кор1кня,мистецтва, фолькло -ру С1р|I,Ивану та Палестини; перегляду эначно! к1лькост1 {грових та документальних ф!льм!в цих.крахи.

Наукова новизна дисертацП. На основ1 мистецтвознавчого ана-л1зу сиотематизовано та узагальнено Хсторхо становления к!немато -графа С1р11, Л1вану та Палестини /рег!он ач-!Яаак/, проанал1зови!о специф!чн1 особливостх його розвитку.

На эахист виносяться такх положения:

- розглянуто 1стор1я становления 1 розвитку кхнематографа \pain региону ая-Шаам;' ' , ' ■

- проам^лi3obt.ho епециф1чч1 особчквост! нац!онального к1нЗ!'атогра-

С{рН, Л1аану та Палестини;

- аргументе ванс, необх1дн1еть цШсного анал!зу к1нематогрл# репо-II у аш-Ялчм;

- визначено м!оце к!нематографа С1р1х, Л1вану та Палестини у контекст! арабськох куяьтури;

- показано зв"язок образно? природи ф{льм!в кiнe^laтoгpaфtcтiв ре -гхону аи-Ыаам з специф1ков арабсько: нац1ональнох оамоов1домоот!;

- проанал!зовано вплив св!тового к!номистецтва на творч1сть пров!д-них режисер!в С1 р!х, .Ивану та Палестини;

- визначено вплив украхнського к!нематографа на формузання естетики к1нематографа Арабського Сходу.

Науково-теоретичне 1 практична значения дисёртацН" полягае у тому, що 11 матер!али, основн! положения та висновки допоможуть створити цШсне уявлення про к1нематс раф региону аш-Шаам. Спира-ючись на анал!з творчого доробку пров!дних к!номитц1в С1р11, Л1ва-ну та Палестини, автор в!дтворюе складн1 суперечн! процеси худож,-н!х пошук!в та аргументуе лог!ку становления к1нонистецтва цього рег1ону.

Ма.тер1али дисертац!х можна використати при читанн! курс!в э 1стор11 та теор!х св!тового к1но, а також в окремих курсах з 1сто-рИ св!тово1 культури, у лекц1йно-просв1тницьк1й робот1.

Апробацхя роб ~и; матер!ал дисертац!йного досл|дяення був апробований на науково-теоретичних конференц1ях та виступах перед громадськхстю: "Творч1 поауки пров1дних к!номитц1в С!рП у контекст! св1тового к!нематографа" /КДГТМ 1м, Г.К.Карпенка-Карого, 1991/', "Вплив 'хра1нського к!номистецтва на формування естетики х!немато-графа Арабського Сходу" /Укра1нська академ!я иистецтв, 1987/; "Ио-ральния зм1ст к1нематографа Ивану та Палестини" /Кихвський ун!вер-ситет 1м. Тараса Иевчонка, 1966/; "1стор!п становлрННЯ к!нематогра-фа С1рГх, Ивана та Палестиии" /Украхнський медичии" ун1ввР^итет 1п. акад. О.Еогонояьця, 1968/.

Робота обговорювалась 1 рекомендована до захисту на зас!д' -н! ка$едри к1нознавства Кихвського державного 1нституту театраль-

ного мистецтва 1м. I .К. Карпенка-Карого.

Структура роботи визначена лог!коп розкриття теки I склада -еться з вступу, чотирьох розд1л1в, внсновку, б1бл1ограф!1 та ф!ль— мограф11. ..............- -.....- -

0СН03НШ ЗМ1СТ РОБОТИ

У вступ! обгрунтовуеться актуальн!сть вибранох теми, зизнача-сться сгуп!нь розробленост! проблеми, формуеться мета та завдання дисертац!Иного дослхдження, розкриваеться Яого наукова новизна, практичне значения, подаються в!домоет! про апробацхю насл!д:с!в до-сл!дження, роэмхри та структуру роботи.

В первому розд!л! "Пера! кроки к!нематографа в рег!он1 ая-Ша-ам" анал!зуеться процес становления к!нематографа Арабського Сходу.

Як" в!домо, одним з виток!в к!нематографа був славнозв!сний театр т!ней, що прийшов в !сламський св!т з Китаю. Перла згадка про нього на Арабському Сход! пов"язана з ХШ стол!ттям. Отож поява г'.но в арабському рег!он! не викликала того здивування, як у крах-мах Европи, адже тхн!, що рухалися на екран!, нагадували арабському глядачев1 добре знайом! йому спектакл! китайського театру. У цьому ! полягае специф!ка арабськох нац1онаяьнох самосвхдомоет!, що сприймае феномен мистецтва кр1зь призму власних трацивдПних уяв-лень.

П1онером к!нематографа в Арабському св1т1 отав Сгипет. Зже у с!чн! 1896 р, у Кахр! в!дбувся перший к1ноперегляд. Естафету Египту незабаром п!дхопили I Тун1с 1 зд1йснми перау демонстра -ц!ю ф!льм!в у 1908 роц!. Що стосуеться !наих краГн Арабського Сходу - туди к!нематограф був завезекий зах!дними ф!рмами паралельно з в!йськово-економ!чною експанс!ею, яка в!д!б"еться у подальиому розвитку к!новиробництва арабських держав.

Поступово на територ!! Египту, Тун!су 1 особливо С!р!? розно-

чинаеться процео створення стац!онарних к!нотеатр!в. 1х першиЯ к!-норепертуар, як i у Зах!дн!й бвроп! та США, складають "ком!чн!", авантюрн! фхльми та мелодрами, зроблен! к!номатограф!стами Заходу.

Але незабаром група ектуэ1аст!в, захоплена'можлив!стю легких

та великих зароб!тк!в, заснувала у Cipli еп!лку "Харамок-ф1льмп.

Сценар!й ií первого ф!льму "Невинно засуджений" було написано п!д

безпосередн!м впливон американського к! но, яке, як вне эазначало -

ся, заполонило екрани арабського св!ту. Сояет картияи будувався на

неймов!рних пригодах баиди злочикц!в. Поряд з авантюрним жанром у

сюжет! названого ф!льму було використанр i елементи мелодрами -

У

одного з найб!льш популярних жанр!в як эах!дного, так t у сх!дного глядача. Режисура i виконання roí. внох рол! були доручен! Аюбу Еад-pi. Отож "Харамон-ф!льм", спираючись на досв!д св!тового к1немато-графа, починае використовувати мистецтво екрану, перш за все, як зас!б розваги.

Стр!чка "Невинно засуджеиий", не дивлячись на р!зн! перевко-ди при Ii створен!, мала величезний ycnix. 1стор!я к!нематографа Clpii розпочалася.

Наступна картина режисера 1смахяа Анзура "П!д небом Дамаска" /1930 р./, якою керував Р.Джаляль, зн!малась п!д ег!дою hoboí kího-ф!рми "Хел!ос-ф!льм". Але прем"ера стр!чки сп!впала 3 виходом на екрани пераого арабського звукового ф!льму "Шсня сердця" /1932 р./ Саме ця обставина i обумовила ф!аско Фильма "П!д небом Дамаска" 1 оэнаменувала собоп к1кёць "н!мого пер!оду" у с!р!йському к!немато-граф!.

Отож ни не маемо можяивост! стверджувати, цо перш! нац!ональ-н! ф!льмя заклали м!цний фундамент к!нематографа Cipii, адже вели -к! ф!нансов! проблем« не сприяли йога пвидкому роэвитку, але парах! важлив! кроки були все ж таки зроблен!.

Процес становления к!некатографа роэпочинаеться ! у Л!ван1. Не

дивлячись на м1цн1 зв"яэки з Cipie», íx сп1льне кор!ння кхнеуато-граф Л1вану виробив своп власну модель розвитку, пов"язану, як i в хнзих регионах арабоького св1ту, з особливостяни uier дер/г.аЕн. Бейрут - столиця крахни -являв собою великий торгозий i фгнансо -вий центр. Тому значна к5льк!сть б1знесмен!в Бейрута займалась kí-ноп1дприемництвом, купуячи эаруб!жнх фхльми як для Лхвану, так i для 1нших арабсьхих крахи.

Анал1зувчи процес становления л1ванського к{нематографа, ми вважаеко за необххдне враховувати той факт, що його фундатором став'1тал1йський кхнорешисер Дж.Шдутт!, Саме тому тема перлого лгванського {¡1льму "Пригоди 1лкяса Мабрука" була нетрадшдйноо для арабськог культури. Да.П1дутт1 звернувся до сучасного катер!-алу i po3nosiB iCTopiio л!вансьяого ем1гранта, який п1сля багатьох poKÍB в1даутност1 повертаеться на батьк^вщину.

§1льм "Пригоди 1льяса Мабрука" був н!мий, то поставило певн1 проблеми перед прокатом. Аде все ж таки, завдяки п!дтримц1 уряду, березня 1932 року в1дбулаоя прем"ера картини.

Не мена ц1кава доля i 1ншого ф!льму, зробленого фактично у цй.1 же пер!од, - "Пригоди Абу Абда". /юго постановником був вже лхванський режисер Рашид Ал1 Эаабан, який до того стажувався у Л:*. Шдуттх, Фхльм розпов1дав про молоду лядину /головну роль у фi л ьм! зхграв сам реаисер/, яка повертаеться з одчхех африкансь ~ кох крахни додому. Ми не випадково зупинилиоя на фабулх цих двох картин, адже навхть на р!вн! спиетно! побудози вхдчуваетьсл вплив стр1чки iTantíícbüora режисера на пхванський ф!льм. !Икаво, цо Ра-зид А.11 Яаабан, як i Лж.П1дутт1,-використовував у свохй картин! багато кадр1в is эаруб1жних ф!льм!в, як! були органхчно змонтова-н! з еЩзодами, энятими у.Л)ван1.

Нез'важаючи на певн! эдобутки, автор дисертацН вважае необ -х!дний п!дкреслитй, що р1вень державного ф!нансування не давав л1-

\ к

ваиському к!нематографу' можливостей для його подаяызого розвитку. Тому к1нематограф1сти Л1эану намагаоться зробити вое мои иве, цоб п!дтримати матер!ально-техн!чну базу нац1онального к!номистецтва. Так, у 1933 роц1 були заснован! ф!рми "Лемар-ф!льм" 1 "Каттан ва Хаддад", як! у 1934 роц! зд!йснили сп!льну постановку 1-ого звукового л!ванського ф!льму "Серед храм!'в Баальбека", запросивши для цього знову !тал!йського реасисера Джул!о де Лука. Це була екран!-зац!я в!домох пов!ст! Карама Бустан!, до мала великий усп!х у гля-дача. .

Але незваасапчи на певн! досягненкя, л!ванський к1нематограф, на жаль, не мав можяивост! подолати во! . серйозн! к!новиробнич! проблеми, як! постали перед ним, тому четвертий !гровий ф!льм . "Продавщиця троянд", янятий Ал! аль-Ар1сом, з"явився т!льки п!д час П-01 св1товоI в!йци.

С,ч!д вид!лити ща одну характерну для цього пер!оду особли -в!сть у розвитку к!но реНону аю-Шаам. Не мавчи можливост! робити 1гров! ф!льми, деяк! режисери крах'н рег!ону зн!мали документальн! стр!чки, як! охоче купували за кордоном. Сале тому, перш1 д!яч1 к!но Яалестини сконце трували вс1 зусилля на створен! документального лхтопису !стор1х свого народу. Палестинськ! к!кематограф!оти намагалися створити фундамент власного нац!онального к!нематогра фа, але, на жаль, хх бажанням не судилося зд!йснитися у передвоен-н! роки з ~их самих причин, що 1 к!номитцям С1р!х та Л1вану. Отож к1нематограф рег!ону аш-Наам на перщому етап! свого становления, насл!дувчи традицН св!тового к!нен&тографа водночас намагався ви-значити св!й власнкй ¿Ыях. ГЦонери к!но цих крахи н!би-заново опа-совували природу мистецтва.екрана I, не дивяячиоь на певну недоско-

о

иал!сть 1 на1вн!сть перших ф!льм!в, хм не можна в!дмовити в експе-риментуванн! 1 бажанн! визначити власне обличчя свого к!иомистец • тва.

Говорячи про зародження к!нематографа у С1р1!, Л1ваи1 та Па -лестин! необх!дно констатувати, що з самого початку Д1яч1 к!но пра-гнули працйвати у контекст! сво1х нац!ональних традиций. Саке тому с1р!йоьких 1 л!ваноьких к1нематограф!от1в хвилпвала не експлуата -ц!я екзотичного матер1алу, як не пост1йно робив египетський «не -натограф, а можлив1сть роэказати з екрана про под11 ового гчнулого 1 оьогодення, показати у центр! к!нороэпов1д1 свого нац!онального героя, який розкрив би са1й енутр1ян1й св!т у контекст! вамивих для крахн 1 наролу под1й.

В другому роздШ - "Шнематограф реххону аш-Шаам у 1»0-60-т1 роки. Завершения перех!дного пер1оду становления" - роэглядаеться навй етап розвитку кЬюыиахццхва С(рН, Я1вану та Палестини.

Шсля завершения П-ох ов!тово1 в!йни розпочався.пронес деко -лон1зацЦ'. Рег1он аа-Шаам належав до тих небагатьох територ!й, де пронес отримання незалежност! проходив в!дносно спок1йно. Саме у цей пер!од к!номистецтво рег1ону I отримало новий 1мпуяьс для по -д лывого розвитку.

Друга важлива под!я, яку те* ми ввачаемо необх!дним врахову -вати при анал!э1 дано1 проблем» - це револпц1я 1952 р. у Сгипт!. Новий уряд починае пиидХляти венику увагу к1нематографу як важли-вому засобу !деолог1ч!Ю1 обробки народу. У даному випадку позиц!я егтетського уряду багато в чоиу нагадувала позиц!п, яку на початку 20-х ро^1в эаИмав радянський уряд, а на початку ЭО-х - уряд ГерманП. Провхдн1 к1ноб1знесмени Сгипту, як! до того спец!ал1яу-валися- на виробництв! комед!йних ревю та мелодрам, повинн1 були переор!ентовуватиоя. "->ни зосереджують свою увагу на к!нематогра-ф! С|р!х та Л1вану 1 засновують там анонЬчи к!ноетуд11. Саме ця обставина 1 обумовчюе той факт, що з загального потоку к|нопродук-цП 50-початку 60-х рок!в иояна вид!лити т!льки дек{лька стр1чок,

створених д!йсно с!р!йськими к!нематограф!стами.

У л!ванському к!нематограф! ситуац!я виявияася це б!льи , складное. I хоча у 1964 роц1 у Бейрут! було створено нац!ональний центр к!но 1 телвбачення, !сторики та критики л!ванс.кого к!но ввакали, шо говорит'и про нац!ональну спрямован!сть ! нац!ональний характер л1ванського к!нематографа - справа невдячна,

Багато ф!льм!в рег!ону аш-Шаам зн!малися представниками мусульманской, христяянськох чи в!риенськох громад, а переважна к!льк!сть л!ванських картин представляла собою сп!льн! постановки з к!нематограф!стами хнших арабе ьких хратн, як!, як правил о, ор! -ентувалися на вимоги зах!дного ринку - менш-за все ц!кавилися п!д~ несенням худокнього р!вня нац!онального к!нематографа.

Але все к таки у 1963 роц! в одн!й !з краГн резону ая-Шаац -С!р!х - було створено Гекеральну орган!зац!» к!но при М!н!стерст-в! культури. Якцо додати до цього створення фотов!дд!яу при ОЗП /1968 р./, якому були доручен! ! к1нозйомки, стае зрозум!лим, чо-му п!сляео€Н1:! роки ложна вважати перех!дним пер!одом, що п!дготу-вав фундамент для виникнення феномена нац!онального к!номистецтва регхону ая-Яаам. У ] не вважаемо можливим ствердаувати, що вс! проб-тем и к!новиробництва були вир!пек! водночас, але прац!вники к!но вхдчули п!дтршку уряду ! к!ностуд!! у С!р!х почали виконувати деркзамовлення. Кр!м цього Генеральна орган!зац!я почала випускати раз на :ва м!сяц! журнал "Новини культури", який був единим у. своему род! у крахнах Арабського Сходу. Практично у цей же пер!од було створено к!ностуд!о у Дамаску, яка э 1964 року почала випуск телев!з!йних ф!льм!в.

Хот!лося б звернути увагу I на те, що у перех!дний пер!од

в

делк! режисери в!дмовлчсться в!д держанного ф!нансуванкя ! створю-«ть власн! к!ностуд!х. Семе так починають працовати Наз!р Иах( 1-дер, Ахмед Урфан, Зухейр ая-Шава та !нш!.. ■

В основу сценар!я ф!льму Н.Ыахбендера "Св!тло t п!тьма" бу-ло покладено в!домий роман с!р!йсько1 л!тератури i його оджймен-на екран!зац|я побачила св!т у 1948 роц!. Через два роки Ахмед Ур-фан створве ф!льм "Перехожий", а Зухейр^аи-Шава-у 19бО_роц! зн! -мае стр!чку "Зелена долина". I хоча ц! фхпьми мали певниЯ yentx у глядача, вони нг мали можливост! конкурувати з загальни" лото -ком державно! к!нопродукц!i.

Практично паралельно з Clplen починасться процес створення К1ностуд!й у Л!ван1. Як вже зазначалося, саме сюди лрокладагать св!й илях в!дам! к1ноп1дприемц! з Египту, до в. певн!й Mipi позна-чилося ня pi?Hi матер!ально-техн1чного загезпечення л1ванськкх к!-ностуд!й.

Важливим етапом у становленн! л!ванського к!но .сталй роботи Джорджа Kai "Муки сов!ст!" /1953 р./ та "Два серия ! т!ло" /1955/, як! отршали високу оц!нку фах!вц!в 1 мали великий ycnlx у широ -ко! глядацько! аудитор!5£. Цьому, безперечно, сприяв t той факт,

у картинах Дж.Ка! було зд!йснено спробу проанал!зувати внут -р!шн!й св!т героя, эроэумхти Його психолог!ю, розглянути драму особистост! перед проблемою вибору. Саме тому ц! ф!льми i стали значним кроком уперед i вони назавжди заливаються в icTopix л1ван-ського кинематографа.

Та найэначн!шо» картиною перех!дного пер!оду дтя рег!ону аа-Шаам пважають ф!льм iopaca Насра "Куди?" /1957 р./, яка демонстру-валася у програм! Канського фестивалю 1 мала великий ycnlx в ба -гатьох крак'нах евхту. Ця строчка-показала, «о перех!днда период близький до' свого за'■•ряення,^ к!нематограф periony аш-йаам почи-нае отримувати св1тове визнання.

#!льм "Куди?" розпов!дае про бЦкого горця, який залияае . с!м"ю-1 хде до Америки, цоб пол!пшити свое ф!нансове становище. Минае багато рок!в 1 в!н повертаетьея додому ще б1лн1иим, н!ж був.

Сдине його бажання - померти на р|дн!й земл!. Картину "Куди?" бу-по зроблеко п!д безпосереднхм впливом всесв!тньо в!домих ф!льм!в !тал!йського неореал!зму. Достов!рн!сть зображених на екран! жит~ тевих реалШ, в!дпов!дна стил1сгика, пов1льний теипориты, а головне - зроблений анал!з психолог!! звичайно! лядини принесли ф!ль- • му не т!льки глядацький усп!х, але й в!дкрили нов! творч1 ножли -воет! для рег!ону аш-Шаам.

Водночас з картиною "Куди?" на екрани Арабоького Сходу виЯшов ф!льм М!шеля Харуна "Червой!.кв!ти". Його гуман!стичне спрямуван-ня, соц!альна загострён!сть привернули до себе увагу фах!вц!в.

Ц!кав! процеси в!дбуваються в це пер!од 1 у л!ванському к!-нематограф!. У 1958 роц! реаисер Джозеф Фахд! ставить картину "Для кого сходить сонце", яку було вклочено до конкурсно! програ-ми Мкнародного к!нофестивалс у Москв!. I хоча под!бнх ф!льми э"являлися вкрай р!дко, факт !х виходу на екрани св!дчив, що пзре-х!дний пер!од для рег!ону аш-Шаам завершуеться.

Таким чином, у к!кокатограф!ях С!р!!, Л!вану та Палестини формуеться национальна режисура, яка набував профес!онал!зму 1 до-своу, зростае х^ ">жн!й р!вень картин, зм!цноеться виробнича база, ! кЬлематэграф рег!ону аа-Шаам поступово виходить на са!тову ,к!но-арену. . •

В !стор!! к!номистецтва С!р1!,. Л!вану та Палестини розпочина-егься :овий.етап._

Трет!й розд!л. - "Набуття нац!ональнох своер!дност! к!нема -тографом С1р!!, Л1вану та Палестини".

Середина 60-х рок!в у житт! С1р1! пов"язана э-приходом до влади парт!! Арабського Соц!ал1Стичного в!дродження, ' чеолог!я'яко'-' сформувзлася у середовищ! молодого оф!церства, була активно п!д -трииана др!бною буркуаз!ев ! б1ль'а1стй нац!онаяьно! 1нтел!га '"I. Як в!домо, соц!ально- пол!тична атмосфера у дерлг-з! безпосе -

редньо впливае на формування концепц15г и культури. Отож прйрод-ньо, що у к1номатограф!чном/ «итт! рег!он" ая-Йаап э^^увччться певн! эм1ни.

■ К1нематограф на той чао нв т!яьки м!цно-ув1йиов у яиття с{-р!йоького народу, але й став вагомим внеском у рс виток ярабоьк^! нац1ональжп культури. Нова держава не зачитав його шт сроеч увагию. Перед к1нематограф!ст1ШИ по стае нео бх1ль4стг, в»р} леннл багатьох проблем: читання лекМй про к!но, створеннч 1нгтнтуту к!нодосл1джень, поп"ляризац!я к1ноф1льм1в. Кпю ." С1 I стлп ?я лив ч засобом ждеолоНчнох обробки населения. "1снуюча кЬюпромнсло-в!от1; була взята ггорсткиЯ контроль ГенаральноУ ор™п}«"1!Г1

к1нэ С£р1х.

Тепер у кра?н! починапть функц!онувати дв! системи к!нема -тографа: державна 1 приватна. Остання працотала пэреважно у ко -мври!йному напрякку. Державна ж - ч!тко знача, чшЕ ^ггересп ?она представляла I' що мала робити у зв"язку з цим. Тому не дивно, «о водночас на екранах рег1оиу ая-Шаан . огли э"явитися "дурна' , як .тод! писали, комек!я Уухл"пиа '?Нх1па "Прочд". учепшН" япиь", лобудомна на пб1 гоузачч! еЫеЯикх негмрлу.чхнь. 1 птгр1«т»г»к.» ф;льм Набхля ачь-Ививгз "Леопард1', то розпов1дап про сстьи.и, який т1кае в!д гн1ту феодала у гори } гинв я бороть*! за лив1оть.

Везумовно, приме фГписув-шия вЬюзарлЗишит -¡ер-л по» " иен-иШ обмвжувчяо хуло.ши пояук К1НО?!1!Т!11и. Л.««»г срппс не мав ножливост! за^о*"'1!'1(,,ти ао{ потреби к1шн'«робниш»а, -аоо повн1стю забезп"ити нац1г, ¡альний прокат новими того у чел час обмежуеться можяив1оть тенахичнэго ак^орктцу -,*ання: у схр1йському кхнематогрзфх цього пер!оду .преважно ¡пгер-претуеться антифеодальна { паяестинська .

"1эрвим ф!льмом такого текатичного цикл/, що мав явно вираче-

ну со'-'альну спрх*ован!сть 1 розповддав про весь механ1эм араб -ськога сусн!льства нового часу стала стр!чка югославского реки -сера П/ако Вучевича, який у той пер!од працював у с!р!йському к!~ иематограф1, "ЗодМ грузовика" /1968 р./.

Це була к!норозпов!дь про боротьбу вод!гв вантажних машин з кер!вниками 1х п!дприемств за пол!пшення натер!ального становища. У ф!нал! картини вод!! отримували перемогу завдяки сво'1й эгурто -ваност1 ! сол1дарност! /до реч1, тема сол!дарност! стае одниг э , проь!дних мотив!в с!р!йського к!нематографа 60-70-х рок!в/.

Головний герой ф1льму "Бод1й грузовика" Иухамед, який вир!с у сел*, проводить складний шлях соц!ально"го зростання 1 усв!дом -люе кеобх!дк1с'л /тако'1 едност!. Паралельно а ц!ео темов у ф!льм! П.Вучевича виникае ще один ваяливиЯ мотив - осмислен'ня проблеми м!грац!1 селян у велик! м!ста. На думку дисертанта, ф!льм "Вод!й грузовика' було створено п!д прямим впливом всесв!тньо \в!домого ф!льму Я.В!сконт! "Рокко та його брати".

У 1973 роц! на екрани С!рП виходить ф!льм Омара Ам!ралайя "Звичайне життя о!р!йського села". Автори картини намагалися по -бачити красу у буденнаму !снуванн! селянина, який веде боротьбу. за свое життя з самой природою. Ми вважаемо, що ця картина була також створена п!д беапосере,гч!м впливом неореал!стичного пер!о -ду творчост! Л»В!окойт! ! зокрема його картини "Земля дриаить",

V той же чао на екрани С1р!I вийшов ф!льм.Мухамеда Шах1на з к^-асномовнов назвою "1нше ойличчя.любов!". Головний .герой стр!чки - л!кар, який покидав свою крахну, сдружавшись з !ноземкрв? аде, розчарувавщись своему коханн!, повертае-^пя на бат|»к!вщину, щоб працювати для свого народу.

Таким чином можна стверджувати, що в цей пер!од виыи.ЪОВуе-

е

ться певна тенденц!я: к!нематогра:1.ати С!рН почали розробляти ц!лий комп»екс проблем морально-психолог!чно1 ..прямованост!, !н-

- ъ -

терпретувчи ïx через- буденне життя с!р!йського народу. Ц! ф!льми не були завжди досконалими, aie гуман!сти"че звучания в них аав-жди в!дчувалося.

"'" ' Не меии важяивою для с!р!аського к1нематогра$а~вичвилагь Г палестинська тема. Соме ï(t t був приевячениЯ ф!лт. "Чолов{ ки ni л, оо'нцем", зробдониЯ у 1970 pout. Ця картина складалася я 3-х ко -вел, знятих р!зними режисерами. Перта я них п!д назгоп "Сутичкч" /реж. Наб!ль аяь-Малех/ представляла собой розгорпуту алегзр!т процесу становления «азонально! саиосз!домост! палестинського наргду. ДругиЯ *>!льм - "Зустр{'ч" /реж. Марван Иуаэин / розпоп! -дав про tCTOpt» кохакня я1нкоч. Заходу t 01йцом тлпстуце!.^^ опору. Але це була не просто мелодраматична IcToptn, а спроба по-дивитися на проблёми Арабського Сходу очима европейцл. t, нарешт!, третя довела ф!льму "Чолов1ки п!д сонцем." - "Народження", яку рс-жисер Мухамед.Шах!н спробував сюжетно' зв"язати з двома поперед -Ими. Ця строчка рйзпов1дае про вчителя арабсько! школи, який на-магався переступити межу страху 1 пе, гйти. в!д пал к их значит а, що адресувалися учпчм, до практичиих д!й.

В цьону к ряду стоять кхкокартини Халеда Ханал-^ "'¡{¡t" /1гч7?/, Тауф!ка Сел!xa "Обманут!" /1973 р./, як! стали помхтнип игицчч ;/ с!р!йському к!нематограф! цього пер!оду, а таком ф!льу "Кчфр ¡Cace' ' /1974 р./, зроблений палестинце: Бурханом Ал. .шйя.

Сл!д эазначити,. ао далеко не вс! (Цльми, присз-Ticni анч-:зу палестинсько! проблем и повн!ст» зодовольняли керганвцтто ОЭП. му потр1бн! йули стр1чки, як! не просто в1дображали д!йсн!сть, а були б пройнят! думками !' щуттяни самих палэстинцИ. ]\ч i по,; -вело до створення кхнооб"сднання, яке очолив Хан! Д*аухао!и. If.,: виникла едина орган1зац!я палестинского kího, завдяки як!й було отворено значну к!льк!сть документально ф!льм!в, що отряжали м!жна;.лдне Зизпання.

\

У Л(ван1 у пер!од екладаеться 1наа ситуац!я. Бейрут, як д&е зазначалоея, давно стаз великой к!но1мпер!ев, але не для ви-¿•-юнинтва нац!ональних картин /!х щор!чна часхина у прокат1 ста-ноьилд исього ¿%/, С{м студ!й у столиц! крагни були л!ванськими Нльки форкалщо. Основна & паса ф!льм!в, зроблених на цих сту -аЫх, призначалася для эовн1шнього ринку. А це обумовило !х нахил у б!к остаточно! кэмерц!ал!зацГ1.

,0тож, незвакаычи на во! перешкопи, розвиток к!нематографа у к[ ¿'ках рег!ону аа-лаам й^ов свош шляхом. Було створено в!д-пов!дну теха!чну базу, удосконаяено П, з!брано кадри творчих I техн11"'их праЩвншс!», затвердяено м!сце у св1товому к!нопроцес1.

У четверто. / розд!л! - "На шляху до св1тового визнання ! проблем« останнього часу", - який пов"язаний з осмисленням под!й, цо останн!м часом в!дбувавтьоя у к1неиатограф1 рзг!ону аш-Шаам розглядаст зя пер!од друго! половини 70-х-початку 80-х рок!в. .

Для зазначеного пер!оду в !стор!х С1р11 буяа характерною актив1зац!я ! лоляризац!я остального яиття, а для 1наих кра!н рег!ону - пог!ршення економ1чного становища.

3 одного боку, уряд краен Арабського Сходу продемонстрував, що керус ситуац!ею ! не дозволяв утвердитися представникаи опози-ц!йних теч!й. 3 другого - в!р !де на певн! пол!тичн! компром!си 1 у деяких випадках нав!ть готовий для сп!?роб!тництва з опози -

ц1со.* . .

Еезперечно, що ця складна пол!тична 1 економ'чна ситуац!я 1 не могла не в!дбитися на розвитку к!нематографа рег!ону ав-Шаам. ' Це приводить до чниження к!лькост! виробниитва у д®р«»»-----•-

ному сектор!, тод! як приватний сектор продовжуе працювати, хоча ■ його'продукц!я п1длягае серйозн!й критиц! у зв"язку з низьким ху-дожн1м р^внем ф1льм1в.

Та незважаючи на таке проблематичне становище, вих!д було знайдено. Продвсери лриватних'к!нокомпан!4 посичили увагу до х.,--дожнього та тематичного р!вня картин i запросили до cnispoon -ниц4ва ведучйх "режисёрГв, як!до того працгавали у дердавнону тор!. Так склалася р1дк1сна в ÍCTopii к1нематогр; .а ситу.иПн: в61 сторони - держава, mhtuí та комерсанти - 6ули задоволени д!бь.1Х аналог!в у практиц! св!тового kího, як вхдомо, hs i-as. í результати виявилися ц!лком оптим!стшними. На екрани виходи.;! hobí ф!льми, чо були пов"яэан£ як з в!дображенням лод!й минуло»о, так i з осмйсл^лням сучасних проблем. Створеннч таких $!льм!в як "Пяя?а колона" "Е!лала Сабун! /1975 р./, ."Солодка лябов ноя" Нарвана Хаддада /1978 р./, "Стар! фотограф!?" Наб!ля аль-Катеха /1981-р./ е яскравим тому ов!дченням. Характерно, що у яазначених ф!льмах поряд !з зростанням íx художнього р!вня, поглМленням анал!зу нац!ональних характер!в все Ьерйозн!ше ! грунтовн!ше ви-вчалася сучарна д!йсн!сть, стверджувалися демократичн! i гуман!-стичн! принципи життя. . . ■

У цей же час продовжувала св!й розвиток i палестински ма. Марван Хаддад створив у ¿975 poui ф!льм "ЗвороТРчЯ напри-ок", Башир Саф1е в 1977 роц! - "Червоний, б!лиЯ, чорний", хоча осоми-вого резонансу ,ui картини но мали.

У 70-х роках в к!нематогра.! periony аш-Лаам, як i в усьому св!товому к!номистецтв1, продоЕдус св!й розвиток проблема змг-п покол!нь, яка обумовлве необх1Дн!сть корегузання-духовны hIhhó-с'тей í opi EHTauiñ. Великий вплив на тэорч! пошуки к!нематограф!-ст!в Cipii, Jlisany та Пале-тиня мали ^льми француз'xoi "hudoí хвил!" та англШських "сарднтих", А.Таркооського i З.Лукзнна, В.ЛСалакявичвса ! . ЮЛлленка, Л.Осики та 1.Миколайчука. До цього необх!дно додати, що значна частина ре»исвр!з рег!ону отримала осв!т. або на Заход! або у крахндх колилнього Радянського Союзу.

Тобто р!вень п1дготовки майбутн!х к1нематограф!ст!в був досить виоокий. Лле ми не вважаемо, що к!номистецтво рег!ону аш-Шаам опинияося п!д !нозекним впливом. Процео взаемодН к!нокультур Заходу ! Сходу вгдбувався тод! 1 продовжуе в!дбуватися сьогодн! 1 саме цей момент був наЯб!льш характерним для розвитку к!немато-графа С1р1£, Л:вану та Паяесткнк зазначеного пер!оду.

Саме у поеднашЦ кршцих досягнень св!товоГо к!номиотецтва 1 вз!рц1в нац1ональнох культури почали вимальовуватиоя нов1 тен-. денц!! нац!онального о!р1йоького к!ко, ц!дком конкурентно спро -ножного. Так! фхльми, як наприклад, "Нр}1 м!ста" М.Маласа /1984/, "За пхвметра в!д под!й" С.31кр1 /1986 р./', "31рки оп1вдн!" У.Му-ханеда /19© р./, "Ноч! шакала" абдуль Латиф абдуль Хам!да /1989/ знаменували становления нового напрямку у с!р!йськом"у к1но 1 бу- , ли в!дзначен! призами й дипломами м!жнародних к!нофестивалей. Симптоматично, що пров!дн1 с1р1йськ! к!норежисери Йшдиу сво!х худотпх пошуках за видатними майстрами св1тового к1номиотецтва як на тематичному р!вн!, так 1 на р!вн! опанування зображально! культури у к1но: "Сьогодн! I щодня" Усаама Кухамеда /1987 р./, "Пилвка" Вал1да Хурейба /19© р./ та 1НШ. Отож можна вважати, ио С^ р1я повнхст» затвердила себе серед пров!дних к1нематограф!чних держав св!ту.

У зв"язку з певними пол]тичними обставинами л!ванський к!не-матограф продовжував залишатися у кризовому становищ!, про причин», якого вне Лшлося вище. Але незважавчи на це, певн! позитивн* про-цеси все ж таки вхдбувалися в цей час у к1номистецтв! Ливану. НаЯбхльш яскравоп стр1чкою цъого пер ¡оду став ^кументальний фхльм Йусл1н СааЗ та 1орга Стокяена "Л!ван у вир!" /1975 р./, назва якого говорить сама за себе. I у подальшому, л1ванський к1-нематограф б!лып тяж!в у б!к документал!зму.

Певн! експерименти в!дбуваяться ! у палестинському к!нема-

>

тограф!, представите» якого намагаються працявати як у документальному, так-1 у 1гровому к!но. Що стосуеться po6iT паяестинсь-ких документал!ст1в, тут, безперечно, «окна говорити про nscui успехи. Вони назчилися не т!льки показувати чи роэпов!дати, апё й анал!эувати важлив! вузловх проблеми як сьогодення, так i дав-Hboï tcTopi! р1дних земель. Особливо в цьому план! показов! ф!чъ-ми режисера Кайса аз-Зубейди "Палестина - лхтопис народу" /1ЭЕ5/ та Ал1 Нассара "Яфа - icTopifl MicTa на морському узбережзи" /Т9Г"/, тод! як при створенн! 1грових ф1льмгв рекисерам ще не эистачак профес1Яного piвня i досв1ду.

Вище в»е йалося про прих!д hoboï "xinui" молодих у к!нс р---rioHy аш-Наам. За остаин! двадцять рокхв вхдбулися велик! змхнч як у межах periony, так 1 у cbîtî• ЗвичаЯно, вони не могли-не в1дбитися t у дипломних роботах'режисер1 в i3 Ciptï, Ливану та Па-лестини, як1 зак!нчили Кихвський державний 1нститут театрального мистецтва 1м, 1.К.Карпенка-Карого. Ili невелик! роботи ми вваиае-мо надзвичайно ваяливими, адяе вони виявилися яскравнм св!дч<зн -ням тих процес!в, що в!дбувалиоя у hhttî Арабського Сходу. Заде дае нам право розглядати дипяошп стр1чки не пльки у контск-ctî оьогодн1.иньо1 icTopiï кхнематографа periony аа-Яаам, aie ri. побачити, якими шляхами bîh п!де у перспектив! .

Uiлком эакономхрно, що роботи пзряих випускник1в торкялисл, пера за все, соцхальних i подГгичмих проблем periony. "е <Лямш I<$parina Расуля "Не розбий богиню" />£рхя, 1275,'худ. коп. Т.Лзг-чук/; ХаЯдара 1аузх "Eiaenui" /Схрхд, i960, худ. кер. Х.Яевчук/; Р1мона Бутроса "Холи гримить в!тер з гЦвдня" /Ciptя, 1976, худ. кер. Т.Яевчук/ ; Гасана ;2мхта "Пхдводне полчвання" /Ci pi л, Гч, худ. кер. МЛльгнський/ та !нш.

Характерно, що молод{ режисери не замикаються у кол! вузько нац!ональних проблем. Зиходячи з того натер!апу, якиЯ ïv дг'р:

- го -

знайосй, вони все б!льве 1 глибше намагаоться досл!дити пробле-ии загальнолюдських Щнностей, Ця тенденц!я ч!тко простежуеться у ф!льнах Мухаммед Ага"Роэплата" /С1р1я, 1962, худ. кер. МЛль-хноький/; Тамара Хадджар "1т1ль" /Л1ван, 1967,. худ. кер. МЛль-!нський/; ¡1аан Хамед "Далг, н!ж смерть" /Л1ван, 19®, худ. кер. Ю.Лисенко/ та !да.

У цьому напрямку були зроблен! картйни М.Ель Сав&льме "Па-лестикське село" /Палестина, 1960, худ. кер, В.Денисенко/'! т л-, да ^а!на Зази "Терористи" /С!р!я, 1984, худ. кер. Н.Дерюг1на/, в яких ч!тко простежуеться впевнен!сть автор!в в тому, що не див-лячис* на пол!тичне протистояння, р!зну нац!ональну приналежн!сть, вс1 люди св!ту гано чи л!з^ зрозум1ють один одного.

I нарешт! третя тенденц1я творчих повук1в мояодих к!норежи-сер!в Арабського Сходу пов"язана з осмисленням загальнолюдських та загаяьь.ф!яософськйх проблем. Для ф1льм!в цього напрямку характерна своер!дна стил!стика та дом!нування символ!ко-метафорич-ного начала. У контекст! ц1ех тенденц!! зроблен! ф!льми Мухаммеда Акрама Бадрахана "Смерч" /С1р!я, 19®, худ. кер. МЛльхнський/; Радвана Махам!да "Куди йдемо'" /С1р!я, 1989, худ. кер. ».Лисенко/, Махера Еарбахана "Вовван" /С!р1я, 1993, худ. кер, В.Гресь/.

Ми переконан!, що режисе^и "останнього поклйку" будуть ак -тивно впливати на подальший розвиток к1нематографа Арабського Сходу* До реч!, зовс!м нещодавно, коли вже була написана дана ди-съггац1я, л!ванський реямсвр Сам1р Хаша! - випускник Ки1вського державного !нституту театрального мистецтва 1м. 1.К.Карпенка-Ка --юго - на осно! свого дипломного ф!льму зняв повнометражну картину "Фестиваль смерт1", яка отримала високу ои!нку на М1жнарод -

них к!ио'),естивалях ! вже мае свого глядача.

Мок..лво, саме цим молодим ре» ерам 1 належить вир1шити

скяадну пробле у утвердження нац!онального к!н1 иографа рег!ону

аш-Шаам 1 сприяти йо-го визкашга у св!товому к!номистецтв!. "

У висновку- роботи подавться п1лсунки прояеденого дисертацЬЧ-ного/досл!дження:

- узагальнено I систематизовано 1стор1п становления 1 розвитку к 1нематографа реНону аш-Шаан, яка, на думку авто.;а дисертацГг, ч1тко под!ляеч 0ся на чотири етапи:

1. Початковий пер1од /20-40-1 роки/, пов"яза!ый з закладенням фундаменту майбутнього к!нематографа С|р{1, Л!вану та Палестини;

2. Перех!дний пер!од /50-60-1 роки/, який характеризувался ста^Шеа^ею к!новирЬбництва," формуванням нац!ональних кадр!в;

3/ Пер!од роэкв!ту к!номиотецтва Арабсьтого Сходу /70-80-1 роки/ I вих!д його на св!товиЯ р!вень;

4. .Сучасний пер!од /середина вО-х - 90-1 роки/г пов"язаний з приходом нового покол!ння к!номити!в у к!нематограф' рег!ону аш-Шаам ! визначенням нових тенденц!й у розвитку' к!но С1р1г, Л1-вану та Палестини;

- визначено м!сце к1неиатографа рег!гну аш-Маам у контекст1 араб-СЬКО! кульгури;

- проанал!зовано вплив св^о^го к1номнотецтва, зокрема' укпа'хн-

о

ського, на творч! по!ауки пров1дних режисер^в С!р!1, Л1вану та Палестини;

- доведено неог5х1Д1ипть ц1л1сно т анал1зу к!, ^атогрпфа региону аш-Шаам.

Дисертантом гйдкреслч'ггься, но анал!э ¿стор!? кгнекатографа Арабського Сходу в!дкривзе ашрок! перспектив« для подальаого ви-вчення цього явища. Еззпег то, <1учо '3 пояилковим в!лмовитис.ч в!д попередн!х досчШвнь зазначено? проблем«. Але, водночас, не-обхгдно усв1домлпвати, но були эроблен! лиае пера! спроби эвериен-ня до кЬюмисгецтва С1 р15, Л1вану та Палестини, тому перед к!но -знавч..л науко«з псотас реальна псо'Ччднхоп. подалылого розвитку

ц161 теми.

ОсновниЯ зм1ст дисертацН викладений у таких публ1кац1ях:

1. Аналог!? 1 ларалел!, або про нев!дворотн1сть 1сторичних эакон!в// "Универсум". - Льв!в - Ки!в - Париж г Варшава. -

# 7-8/8-9/ вересень-жовтень. - 1994. - С. 4(М2. - 0,1» д.а.

2. Погяяд з учора в завтра //"Пол1тика I час". - 1994. г

* 10. - С. 65-68. - 0,4 д.а.

3. К1нематограф рег!ону аш-Шаам; С1р1я, Л1ван, Палестина /короткий 1сторичний нарис/. - Учбовий пос!бник. - Ки?в: 1ПК культури,' 1994. - 36 с. - 1,5 д.а.

Заза Имад Иддин Кинематограф Сирии, Ливана и Палестины /регион ащ-Шаам/.

История, становление и проблемы развития.

/ Диссертация на соискание ученой степени кандидата-искусстпо ведения по специальности 11,00.03Киноискусство. Телевидение, Институт искусствоведения, фольклористики и этнологии им. !!.Рижского HAH Украины, Киев, 1995.

В диссертационном исследовании анализируется проблема истории становления кинематографа Сирии, Ливана и Палестицы - трах стран, которые в арабском мире называется регионом ал-Заам, никнем на основании общих социальных и культурных традиций.

Диссертантом впервые обобщена и систематизирована иптошп национального искусства, рассмотрены специфические особенное!я его развития, аргументирована необходимость целостного анализа • кинематографа региона аш-Заам, определено его место в контексте арабской культуры, проанализировано злияние мирового киноискусства /ъ частности украинского/ на творчество ведущих режиссеров Сирии,- Ливана и Палестины. Результаты исследования бу.гут иопочь-зованн при чтении курсов историй кино и мировой культуры.'

7

Zaza Emad Edeen.

Cinematography of Siria, Lebenon and Palestine (a region of Ash-Sham). History, Establishment and the Problems of Development.

Candidate of Arts thesis in speciality 17.00.03 — "Cinema Arts. Television". Institute of Arts, Folklore and Ethnology named after M. Rilsky, National Academy of Sciences of Ukraine, Kiev, 1995.

In the above-mentioned thesis the problem of history of cinematography establishment of Siria, Lebenon and Palestine is being analised — three countries, which are included into a region of Ash-Sham. This cinematography appeared on the basis of mutual social and cultural traditions.

For the first time the author generatizes and systematizes specific features of its development, gives arguments to the necessity of the general analysis of the region of Ash-Sham cinematography, defines its place in the context of Arab culture, analises the influence of the world cinematography (especially Ukrainian) on the creative work of the leading film-direcnors of Siria, Lebenon and Palestine. The results of this research will be used in the lectures on History of Cinematography and World Culture.

Key-words:

Cinema art, film-director, creative work, Siria, Lebenon, Palestine, the region of ,, Ash-Sham, Abab culture. . rr;

Клю-ioBt слова: кхномистецтво, кпюрекисер, творч!сть, Oipts, Лг-ван, Палестина, perlon аа-йаам, арабська культура.