автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.04
диссертация на тему: Комплимент в речевом поведении представителей англоязычных (британской и американской) культур.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Комплимент в речевом поведении представителей англоязычных (британской и американской) культур."

Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна

Міщенко Вікторія Яківна

Індекс УДК 81 ’42. + 8Г23.

Комплімент в мовленнєвій поведінці представників англомовних (британської та американської) культур

10.02.04 - германські мови

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

(

Харків - 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі англійської філології Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти України

Науковий керівник - кандидат філологічних наук, доцент ТАРАСОВА ОЛЕНА ВЛАДИСЛАВІВНА, завідувач кафедри англійської філології Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна

Офіційні опоненти:

- доктор філологічних наук, професор МІЗЕЦЬКА ВІРА ЯРОСЛАВІВНА, завідувач кафедри іноземних мов Одеської державної юридичної академії

- кандидат філологічних наук, професор АНДРЕЄВА ОЛЬГ А ПЕТРІВНА, завідувач кафедри іноземних мов Харківського інституту

мистецтв ім. І.П. Котляревського

Провідна установа:

Запорізький державний університет Міносвіти України /кафедра теорії англійської мови/, м. Запоріжжя

Захист відбудеться “ ^ ” момСіо 2000 р. о /V годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради К 64.051.16 в Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна Міносвіти України за адресою:

61077, м. Харків, пл. Свободи, 4, ауд. 7-75

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна (61077, м. Харків, пл. Свободи, 4)

Автореферат розісланий і & Я Лссср

Вчений секретар спеціалізовної вченої ради

Л.В. Солощук

Загальна характеристика роботи

Характерна риса сучасного мовознавства - прагнення до пізнання складної природи іюдського спілкування, в якому мова, втілена в мовленні, е важливим засобом соціальної засмодії, що дозволяє людям впливати на розумову та практичну діяльність один одного.

Успішне вивчення мовлення як однієї з форм соціальної поведінки, виявлення загальних акокомірностей комунікативного процесу е неможливим без глибокого комплексного аналізу ікремих мовленнєвих явищ у всій повноті їхніх числених аспектів (мовного, соціальио-[сихологічного, когнітивного, етнокультурного тощо).

Дане дисертаційне дослідження присвячене вивченню компліменту в мовленнєвій юведіпці носіїв британського та американського варіантів англійської мови. Робота виконана в іамках діяльносного підходу до мови.

Актуальність даного дисертаційного дослідження обумовлена загальною орієнтацією учашої лінгвістики на вивчення мовлення як динамічного процесу, зростаючим у всьому світі нтересом до теоретичних і прикладних проблем діяльносного підходу до мови, а також стрімким гоширенням міжмовних та міжкультурних контактів, в зв’язку з чим більшої значимості іабувають питання співвідношення мови та культури, національно-культурної специфіки іовлсннєвої поведінки. Актуальність даного дослідження, крім того, визначається недостатньою ивченістю такої складної, неоднозначної і разом з тим вельми поширеної в людському пілкуванні комунікативної одиниці, як комплімент.

Основна мета дослідження полягає у виявленні та теоретичному обгрунтуванні труктурно-семантичних, прагматичних та етнокультурних особливостей компліменту як одиниці ювленнєвої поведінки британців і американців.

Досягнення цієї мети передбачає вирішення таких завдань:

-розробка поняттєвого апарату, що інтегрує теорію мовленнєвих актів, теорію мовленнєвої іяльності та концепцію ввічливості;

-визначення основних характеристик іллокутивного акту компліменту;

-опис комліменту як гіерлокутивного акту;

-розробка класифікації комлімептів - соціальних дій;

-якісний і кількісний аналіз структурно-семантичних, прагматичних та етнокультурних ісобливостей різних класів і типів компліментів - соціальних дій;

-виявлення етноспецифічних рис компліменту в мовленнєвій поведінці представників нгломовних (британської і американської) культур, а також факторів, що їх обумовлюють.

Матеріал дослідженя складається з 610 фрагментів діалогічних текстів творів сучасних друга половина XX століття) британських та американських авторів, що містять 826 іисловлювань з іллокутивною силою компліменту. Для зіставного вивчення етнокультурних ісобливостей компліменту як мовленнєвого вчинку було використано твори російськомовних вторів (350 фрагментів). Загальний корпус прикладів обсягом 960 одиниць одержано методом :уцільної вибірки. Звернення до художньої літератури зумовлено характером дослідження, яке іимагає проникнення у внутрішній світ емоцій, інтенцій, цілей, мотивів, що детермінують юведінку мовця.

Методи дослідження. Теоретичною базою дослідження с діяльносішй - підхід до аналіз мовленнєвих явищ, положення про детермінованість мовленнєвої поведінки соціальне психологічними та етнокультурними факторами, інструментальні концепції мови. Авторськ трактовка компліменту як мовленнєвого вчшпеу сформувалась під впливом праць Т.Г. Вішокуі І.О. Зимньої, 0.0. Леонтьіва, О.М. Леонтьєва, О.Г. Почепцова, Дж. Р. Серля, П.Ф. Стросон; Є.Ф. Тарасова. Методика дослідження, шо зумовлена різноманітністю розглянутих пробле» включає текстовий пошук, мовленнєве моделювання, елементи кількісно-якісного аналізу. 1 роботі також застосовуються методи семантичної та прагматичної інтерпретації дискурс; контекстуально-ситуативний, інтенцішшй та акгомовленнєвий аналіз.

Наукова иоеизна дисертаційної роботи визначається тим, що в ній вперше здійсіїен спробу комплексного дослідження компліменту на базі діяльносного підходу, кол компліментарне висловлювання розглядається як особливий вид мовленнєвих вчинків, засі досяпіеїшя якісно різких комунікативних (іллокутивних, перлокутивних, соціальних) цілеі Вперше розроблено класифікацію компліментів - соціальних дій, описано їхні структурні семантичні і прагматичні особливості. Вперше у вітчизняній лінгвістиці поставлено проблем етнокультурної своєрідності компліменту, виявлено фактори, що зумовлюють деякі Йог етноспецифічні риси в аспекті семантики і прагматики.

Особистий внесок дисертанта полягає в розробці власної моделі мовленнєвої дії, ш інтегрує основні положення теорії мовленнєвих актів, теорії мовленнєвої діяльності та концепц ввічливості; в уточненні особливостей компліменту як іллокутивного акту, у виявленні ознак, іг відрізняють його від схожих іллокутивних актів, в описі різних видів непрямих іллокутивних акті компліменту, у виділенні класів і типів комліментів - соціальних дій та описі їх структурні семантичних, прагматичних та етнокультурних властивостей.

Основні положення, що виносяться на захист:

1.Комплімент, розглянутий як одиниця мовленнєвої поведінки, є особливіш в»до мовленнєвих вчинків. Поняття мовленнєвого вчинку поєднує в собі такі категорії, ЯК МОВЛЄННЄІ дія, соціально-психологічна взаємодія і спосіб мовної реалізації мовленнєвої дії.

Мовленнєва дія, в силу її спрямованості на якісно різні (мовленнєві і немовленнсв комунікативні цілі, являє собою складну єдність іллокутивного акту, перлокутивного акту соціальної дії. Іллокутивний акт є вираженням повністю відкритих намірів мовця, що м< розпізнати адресат. Суть перлокутивного акту полягає у запланованій зміні психічного стаї адресата. Соціальна дія в нашому розумінні - це цілеспрямований процес управління поведінко адресата.

Спосіб реалізації мовленнєвої дії визначається як закономірностями вживання мови мовленні, так і позамовними факторами - соціально-психологічними особливостям (колективними та індивідуальними) учасників взаємодії.

2.Комплімент як іллокутивний акт належить до класу ексиресквів (по Серлю) та має та властивості.

Ьшжугивш цілі компліменту полягають у тому, щоб виразити (1) інтенційний стан мовц репрезентативний зміст якого складає позитивна оцінка, експліцишо чи імпліцитно виражена

пропозиційному змісті висловлювання; (2) намір І прагнення / бажання мовця доставити задоволення адресату; (3) позитивне ставлення мовця до адресата.

Ознаками, що відрізняють комплімент від схожих з ним інших видів експресивїв (зокрема, похвали, схвалення, захоплення), с: (1) додаткові іллокутивні цілі; (2) компонент іллокутивної сили “безпосердній зв’язок об’єкта позитивної оцінки, що складає пропозиційний зміст висловлювання, з адресатом”, (3) ширший спектр іитенційних станів мовця (не тільки схвалення і захоплення, але також повага, симпатія, любоа, прихильність, уподобання, насолода, задоволення тощо).

За способом реалізації іллокутивні акти компліменту поділяються на прямі і непрямі. До прямих належать компліменти, в яких оцінне судження, що складає їх пропозиційний зміст, виражено експліцитно за допомогою конвенціоналізованих формул. Серед непрямих виділяються суто непрямі (косвенные) та імпліцитні іллокутивні акти компліменту. До суто непрямих налетать компліменти, що реалізуються через висдствдваїшя, в яких і об’єкт позитивної оцінки, і оцінний предикат виражені експліцитно, але при цьому (а) висловлювання має форму питального речення, (б) оцінне судженя не вичерпує пропозиційного змісту висловлювання. До імпліцитних належать: (а) іллокутивні акти компліменту, пропозиційний зміст яких імпліципю виражає хоча б одну з складових позитивно-оцінного судження (об’єкт позитивної оцінки або оцінний предикат) чи оцінне судження як таке; (б) висловлювання, в яких зв’язок між об’єктом оцінки та оцінним предикатом це є предикативним; (в) висловлювання, в яких об’єкт позитивної оцінки відноситься не ( або не тільки) до “безпосереднього”, але й до “побічного” адресата; (г) висловлювання, в яких мовець не є автором позитивно-оцінного судженій, що складає пропозиційний зміст.

Іллокутивні акти компліменту можуть бути щирими й нещирими. Нещирим комплімент вважається у тих випадках, коли хоча б один з виражених інтенційних станів не відповідає дійсному, а також коли позитивно-оцінне судженім, що складає пропозиційний зміст, не відповідає реальній оцінці.

3. Комплімент як перлокутивний акт націлений на те, щоб викликати у адресата позитивну емоційну реакцію, зробити йому приємне. В основі иерлокутивного акту компліменту -задоволення життєво важливої потреби адресата бути визнаним і високо оціненим тими, хто його оточуює. Перлокутивні акти компліменту можуть бути успішними чи неуспішними, навмисними чи ненавмисними.

Найбільш суттєвими факторами, що впливають на якість перлокутивного ефекту, а відповідно й на успішність перлокутивного акту, є об’єкт позитивної оцінки, соціально-рольові статуси комунікантів і характер взаємовідносин між ними, обставини, за яких реалізується мовленнєва дія.

Ненавмисні перлокутивні акти компліменту мають місце в ситуаціях, коли позитивна реакція адресата, викликана висловлюванням, не входила до цілей мовця.

4. Компліменти - соціальні дії підрозділяються на два основних кдаса: етикетні та інструментальні. Класифікаційним критерієм виступає характер соціальної цілі.

Етикетні компліменти підпорядковані спільній соціальній меті - підтриманню неантагоністичних відносин між комунікактами, найважливішою умовою чого с дотримання правил поведінки, приписуваних етикетом. Головною ознакою, що лежить в основі категоризації

етикетних компліменті», виступає їх стійка закріпленість за певними видами стандартних ситуацій.

Мета інструментальних компліментів полягає у зміні поведінки партнера по спілкуванню. Конкретний зміст мети є критерієм виділення основних типів інструментальних, компліментів.

5. Компліменту як виду мовленнсвих вчинків у мовленнєвій поведінці британців і американців в цілому притаманні такі структурно-семантичні та прагматичні особливості: переважають одиниці, (а) які являють собою так звані “несамостійні” компліменти - соціальні дії (54,9%), (б) які реалізуються за допомогою одного іллокутианого акту компліменту (74,1%), (в) в яких іллокуція компліменту виражена прямо (75,7%); серед непрямих іллокугивних актів компліменту імшгіцдтш значно перевершують за чисельністю суто непрямі (91,5% та 8,5% відповідно).

6. Існують відмінності у способах реалізації етикетних та інструментальних компліментів -соціальних дій: в класі етикетних переважають “самостійні” компліменти - соціальні дії (58,6%), в класі інструментальних - “несамостійні” (59,5%); перші рідше, ніж останні, здійснюються через непрямі іллокутивні акти компліменту (пор.: 13% і 27%); етикетні компліменти характеризуються більш жорстким закріпленням певного виду об’єктів вираженого інтенцішюго стану за кожним з типів і, внаслідок цьго, більш обмеженим набором формул, що прямо виражають іллокуцію компліменту.

7. Етнокультурні особливості компліменту як одиниці мовленнєвої поведінки англомовних комунікантів полягають у тому, що представники британської та американської культур частіше, ніж представники російськомовної культури, говорять (а) нещирі компліменти; (б) етикетні компліменти і компліменти проміжних типів.

Основними факторами, що зумовлюють національно-культурні відмінності у вживанні компліменту, є (а) нетотожність ієрархічних систем цінностей; (б) різна ступінь стабільності соціальних структур і систем цінностей у лінгвокультурах, що порівнюються.

Теоретична значимість роботи. Комплексна характеристика компліменту як складної єдності іллокутивного акту, перлокутивного акту і соціальної дії, визначення ознак іллокутивної сили компліменту, опис способів реалізації непрямих, іплокушвних актів компліменту, класифікація компліментів - соціальних дій е певним внеском у розвиток лінгвопрагматики, теорії мовленнєвої діяльності, теорії дискурсу, риторики. Теоретична значимість дисертації полягає також в одержанні нових знань про етнокультурні особливості компліменту як одиниці мовленнєвої поведінки носіїв різних (англійської та російської) мов, які поглиблюють уявлення про співвідношення мови та культури і сприяють вирішенню проблем міжкультурного спілкування.

Практична цінність роботи. Теоретичні положення дисертації та її конкретні результати можуть знайти застосування у курсі теоретичної граматики англійської мови (розділ “теорія мовленнєвих актів”), в спецкурсах, з теорії мовленнєвого впливу, англомовного етикету, етики міжкультурного спілкування; вони можуть бути використані у навчанні діалогічному мовленню на практичних заняттях з англійської мови, а також при виконанні дипломних та курсових робіт.

Наукова достовірність і об’єктивність роботи визначається тим, що за основний методологічний принцип було прийнято комунікативно-функціональний підхід до проблем мови й

мовлення, опорою «а цілісну теоретичну концепцію, що дозволяє коректно описувати та вірогідно інтерпретувати комунікативні та культурні явища.

Апробація роботи. Результати дослідження обговорювались на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу факультету іноземних мов Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна (1993-1999 p.p.), на міжнародній лінгво-методичній конференції English Language Teaching (ELT) in Ukraine: Past-Imperfect, Present indefinite, Future-? організатори: Міністерство освіти України, Львівський держ. ун-т, Міжнародний фонд ‘Відродження”, Британська рада, IATEFL/ (Львів, 1995), в ході Других міжнародних психологічних читань “Актуальні проблеми сучасної психології” /організатори: Академія тедагогічних наук України, Харківський держ. ун-т, Міністерство внутрішніх справ України, Харківський ун-т внутрішніх справ/ (Харків, 1995), на восьмій міжнародній конференції “Мова і культура” /організатори: Інститут міжнародних відносин Київського ун-ту, Фонд гуманітарного розвитку “Collegium”/ (Київ, 1999).

Результати дисертаційної роботи відображені у 8 публікаціях.

Дисертація складається із вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, списку ілюстративного матеріалу, додатку.

Загальний обсяг дисертації - 201 сторінка; список використаних джерел містить 263 найменування, в списку ілюстративного матеріалу - 49 позицій. Обсяг додатку - 9 сторінок.

Основний зміст дисертації

У вступі обгрунтовано вибір теми дослідження, його актуальність, сформульовано мету та іавдання дисертації, визначено матеріал та методи дослідження, його теоретичну значимість та практичну цінність, подано перелік полохсенв, що виносяться на захист.

У першому розділі “Діяльносний підхід до вивчення компліменту” здійснюється огляд зсновних напрямків в сучасних дослідженнях компліменту в англійській мові; обгрунтовуються іереваги діяльносного підходу до вивчення ко млі менту, викладаються найбільш важливі для шюї роботи положення теорії мовленнєвих актів і теорії мовленнєвої діяльності; визначається поняттєвий апарат дослідження.

Аналіз праць вітчизняних та зарубіжних мовознавців, присвячених дослідженню сомпліменту в англійській мові, показав, що раніше предметом вивчення були такі його аспекти: лруктурно-семантичні особливості компліменту як виду іллокутивних актів /Н. Вулфсон, [(ж. Мейнз, JI.O. Кокойло/; функціонування компліменту як соціальної стратегії /Н. Вулфсон, '(ж. Мейнз/; соціопрагматична та етнокультурна варіативність вживання компліменту 13. Левандовська - Томащик, Р.К. Герберт, М. Корделла, Н. Вулфсон, Дж. Мейнз/; комплімент як зідображення американських культурних цінностей /Дж. Мейнз/; реакція на комплімент А. Померанц, Р.К. Герберт Б. Левандовська - Томащик/; лексико-граматичні моделі різних типів компліменту як оцінного висловлювання /Л.О. Кокойло/.

Стає очевидним, що лінгвісти, прагнучи дослідити комплімент в широкому позамовному сонтексті, розглядають його переважно в системі “зовнішніх” координат (термін Слама-Казаку), гобто на макропрагматичкому рівці, беручи до уваги соціо-культурні характеристики спілкування, Фактори ж особистого порядку: потреби, мотиви, цілі, емоції комунікантів, які належать до збласті мікропрагматики компліментарних висловлювань, - залишались поза увагою дослідників.

Ця обставина визначила мету й завдання даного дослідження, центральну проблему якого в найбільш загальному вигляді ножна, сформулювати як розгляд компліменту через призму категорій “ціль-засіб”.

Дослідження коммпяіиенту як засобу досягнення певних цілей передбачає діяльносний підхід до вивчення цього явища, оскільки визнання цільової детермінованості мовленнєвої діяльності є основоположним принципом цього підходу.

Домінуючими теоріями, в рамках діяльностного підходу € теорія мовленнєвих актів /Дж. Остін, Дж. Серль, П. Стросон, О.Г. Почепцов та інші/ і теорія мовленнєвої діяльності /О.О. Леонтьев, Є. Ф. Тарасов, Ю.О. Сорокік, В. Харгунг, Б.Техтмайєр та інші/. Хоча вони базуються на різких постулатах й належать до різних лінгвістичних шкіл, дослідники /Т.Г. Винокур, В.І. Карабан/ вважають їх взаємно доповнюючими й логічно сумісними і визнають за можливе та необхідне їх взаємодію та інтеграцію.

' Основними поняттями, використаними в дисертаційному дослідженні, виступають: мовленнєва поведінка, мовленнєвий вчинок, мовленнєва / немовленнєва ціль, іллокутивний акт, перлоісутивний акт, соціальна дія (етикетна та інструментальна), модель поведінки, ввічливість (позитивна, негативна, інструментальна, нормативна).

Мовленнєва поведінка - це форма соціального буття людини (або її функціонування в соціумі) /Зимня/. Вона є проявленням в мовленні соціально-психологічних особливостей мовця і адресата. Поняття мовленнєвої поведінки поєднує в собі й конкретизує ознаки таких категорій, як мовленнєва діяльність, мовленнєве спілкування, комунікація. Залежно від того, яка з категорій виступає об’єїсгом аналізу, лінгвіст оперує відповідними одиницями: “мовленнєвий вчинок”, “мовленнєва дія”, “комунікативний акт (інтеракція)”. Звернення до терміну “мовленнєвий вчинок” дозволяє включити в оиис різні аспекти компліменту, тобто розглянути його і як окрему мовленнєву дію, і як складову частину комунікативного акту, враховуючи соціально-психологічні властивості комунікантів і їхній вплив на відбір мовних засобів. Крім того, трактовка компліменту як мовленнєвого вчинку максимально відповідає широко використованому англомовними авторами /Вулфсон, Герберт, Корделла, Мейнз/ поняттю, що визначається терміном “complimenting) behaviour”.

' Окреме висловлювання, якщо його аналізувати з позицій діяльносного підходу, є засобом реалізації мовленнєвої дії, яка спрямована на досягнення кількох якісно різних (мовленнєвих й немовленнєвих) цілей. Нагадаємо, що в діяльнішій парадигмі поняття “ціль” і “дія” взаємопов’язані. Дія - це “процес, підпорядкований уявленню про той результат, який належить досягнути, тобто процес, підпорядкований свідомій цілі” /Леонтьев/ (пер. наш: В.М.).

Мовленнєвими ми називаємо цілі, зміст яких полягає у передачі повідомлення, тобто деякого значення, від мовця до адресата. Будь-які інші цілі кваліфікуються як немовленнєві. Мовленнєва ціль - це іллокутивна ціль висловлювання. Немовленнєві цілі належать до таких сфер, як .психологічний вплив на партнера по спілкуванню (перлокутинні цілі), організація та координація взаємодії комунікантів (соціальні цілі), практична діяльність людини (практичні цілі). До комунікативних ми відносимо як мовленнєві (іллокутивні), так і ті немовленнєві цілі, зміст яких має безпосереднє відношення до адресата, до процесу соціально - психологічної взаємодії, тобто перлокутивні та соціальні цілі.

Запропоновану нами модель ієрархічної системи якісно різних цілей, що детермінують исловлювання, подано на мал. 1.

На схемі показано, що іллокуіивні цілі можуть підпорядковуватись соціальним не тільки посереднено через перлокутивні цілі але й безпосередньо.

Оскільки мовленнєва дія спрямована на якісно різні (іллокутивні, перлокутивні й соціальні) ілі, вона виступає як складне поєднання різних дій, а саме іллокутивного акту (процесу передачі овідомлення, намірів мовця, призначених для розпізнання адресатом), перлокутивного акту іроцесу зміни психічного стану адресата) і соціальної дії (процесу управління поведінкою зресата). Слід наголосити на тому, що ми чітко розрізняємо такі поняття й терміни, як грлокутивна ціль і соціальна ціль,- а також мойпеннєва дія та мовленнєвий акт (оскільки в інгвістичній літературі мовленнєвий акт часто ототожнюється з іллокутивним актом).

Кінцева комунікативна ціль висловлювання - це ціль соціальна. Вона співвідноситься з ікою одиницею дискурсу, як мовленнєвий хід. Залежно від того, скільки іллокутивних і грлокутивних цілей підпорядковує соціальна ціль, мовленнєвий хід може складатися з одного 5о кількох іллокутивних та перлокугивних актів. Відповідно до цього іллокутивний акт може «тупати як самостійна соціальна дія або як її частина.

Для даного дослідження евристичну цінність має запозичене з психології та етнографії зняття “модель поведінки”, а також притягнення концепції ввічливості /ТТ. Браун, С. Левінсон/. [и розглядаємо соціальні дії як складові тих чи інших моделей поведінки, зокрема так званих гтикетних зразків” і “стратегій”, та співвідносимо їх з двома видами ввічливісті (нормативною та гструментальною). На цій основі виділяються клас етикетних і клас інструментальних соціальних ій.

У другому розділі дисертації “Комплімент як єдність різних дій” згідно, з обраним ідходом аналізуються іллокугивний акт компліменту (ІАК) (визначаються іллокутивні цілі змпліменту, види прямих й непрямих ІАК, місце ТАК в системі іллокутивних актів, його ідмінності від схожих іллокутивних актів, види нещирих ІАК), комплімент як перлокутивний акт як соціальна дія.

Для визначення іллокутивних цілей компліменту були застосовані семантичний аналіз словникових дефініцій англійського слова “compliment”, метод спрощенного перефразування, запропонований Г. Вежбицькою, та теорія інтенційних станів Дж. Серля. Коли мовець здійснює ІЛК, його головною відкритою для розпинання ціплю с вираження позитивного інтенційного стану, репрезентативний зміст якого складає позитивна оцінка, а додаткові іллокутивні цілі полягають у вираженні (а) наміру / прагнення / бажання зробити приємне адресатові та (б) позитивного ставлення до адресата.

Залежно від способу мовної реалізації ІАК поділяються на прямі й непрямі.

Прямими вважаються ІАК, в яких оцінне судження, що складає пропозиційний зміст LAK і є головним формальним індикатором іллокуції комллімеїпу, виражене екешііцитно за допомогою конвенційних лексико-синтаксичних моделей: (I) You + V be/look + Adj complimentary /'Том are lovely” (Updike); “You look well" (Pinter)/; (2) You + V be + Adj complimentary + N l“You're an excellent seamstress” (Shannon)!', (3) You + V be + N complimentary I "You 're a wonder" (Updike)''', (4) NP + V be + Adj complimentary/“Your Italian’spretty good" (Pinter)/', (5) PRO demonstrative + V be + Adj complimentary + N /"This is a very beautiful house” (Dunne)!', (6) You + V have + NP complimentary /"You have a beautiful natural swing. ” (Updike)!; (7) You + V + Adv complimentary /“You know, you really play extraordinarily well, Miss Cults" (Pinter)/; (8) 1 + V complimentary + NP I "I like the stuff you've been doing on India" (J.Cooper)!; (9) Окличні речення з посилюючими іитродукгорами what и how /“What a lovely apron!” (Pinter); "How marvellous everything looks!” (Shannon)! (10) неповні речення, що виникають через редукцію підмета і дієслова-зв’язки: Adj complimentary /“Very cozy " (Krantz)/; Adj complimentary + N /“Bright boy" (Hemingway)!.

Серед прямих виділяються ІАК, в яких, об’єкт позитивної оцінки та об’єкт вираженого інтенційного стану співпадають, та ІАК (а), в яких вони не співпадають (б):

(а) “That's a beautiful dress ”, Pamela said to end the conversation pleasantly. "Is it new ? "

“Thank you, dear", Mrs Nudd said. “Yes, it is new".

“It's a heautiiitl color Pamela said... (Cheever).

(б) Irish came in carrying the souffle and we all exclaimed.

"Trish, you're marvellous," said Mollie, watching her serve it out (W. Cooper) /оціїший предикат відноситься не до частування (хоча саме воно е об’єктом вираженого інтенційного стану), але до господині, що його приготувала/.

Визначення иепрямих ШС в даній роботі базується на досить поширеній дефіїшції, згідно з якою непрямим є іллокутивний акт, що в ньому експліцитно виражена іллокутивна сила не відповідає реальній іллокуції. Серед непрямих іллокутивних актів розрізняються суто непрямі (коли при невідповідності форми речення типу іллокутивного акту зберігається відповідність пропозицій) та імпліцитні (коли пропозиційшш зміст непрямого іллокутивного акту розпізнається шляхом прагматичного виводу з пропозиції прямого іллокутивного акту). Для розмежування видів непрямих ІАК ми вважаємо релевантшми такі характеристики висловлювань, що реалізують прямі ІАК: (а) об’єкт позитивної оцінки та оцінний предикат виражені екегшіцитно і утворюючі оцінне судження, що має форму двоскладного стверджувального (або окличного) речення; (б] автором оцінного судження є мовець, а об’єкт позитивної оцінки мас безпосереднє відношення де адресата.

Оте, до суто непрямих ми відносимо ІАК, реалізовані через висловлювання, в яких і об’єїсг позитивної оцінки, і оцінний предикат виражені експліцитно, але прн цьому (а) висловлювання має форму питального речення, (б) оцінне судженя не вичерпує пропозиційного змісту висловлювання:

(а) Your fiance, hasn V he got a lovely .smile? (J. Cooper);

(б) "Would you think, ” I said, “it just another example of male chauvinism if I tell you you look very youthful?" (W. Cooper).

До імпліштших належать: (а) ТАК, пропозиційний зміст яких імпліцитно виражає хоча б одну з складових позитивно-оцінного судження (об’єкт позитивної оцінки (аі) або оцінний предикат (а2)) чи оцінне судження як таке (аЗ); (б) висловлювання, в яких зв’язок між об’сетом оцінки та оцінним предикатом не є предикативним; (в) висловлювання, в яких об’єкт позитивної оцінки відноситься не (або не тільки) до “безпосереднього”, але й до “побічного” адресата; (г) висловлювання, в яких мовець не є автором позитивно-оцінного судження, що складає пропозиційний зміст:

(аі) <„.> Observe him carefully. There, there, I must not alarm you. Writing, thinking, yes, action, no. Let him take his time. I'm glad he has such a good friend (Murdoch) /дане висловлювання імплікує, іцо об’єктом, до якого відноситься оцінний предикат, є адресат/;

(а2) "Do I look like a grandmother? ” she repeated.

“You can never look like a tmndmother. " Darcy replied (Krantz) /в даному висловлюванні позитивно-оцінний предикат імплікується через заперечення негативної ознаки, яка в свою чергу виражена за допомогою порівняння/;

(аЗ) “Where the hell's your husband? " ■

“He got held up at the office. We had a row about my coming alone." Instantly she felt disloyal. "He's quite right. If I were married to you. I’d keep you locked up" (J. Cooper) /дане висловлювання імплікує таке оцінне судження: You are very pretty and sexy/;

(б) “I couldn't possibly marrv a damour puss like you. I’d find you far too distracting. I’d never get to work in the morning" (J.Cooper).

(в) He put his arms round both of them. "Sneaking out on me, huh? With the prettiest girl in the room? "

“We 're just off to dine, ’’ said Richard (J. Cooper);

(r) “J don't think you lot need me all that much, " said Jenkin m a tentative lone. “I \e always felt like the odd man out."

“What perfect nonsense!" said Gerard, regaining a little confidence. “You're central, you're essential, even Crimondsaw this. He said you were the best" (Murdoch).

Характер іллокутивних цілей компліменту, а також деякі інші його риси, зокрема безпосередній зв’язок об’єкта позитивної оцінки з адресатом, відсутність “напрямку пристосування між світом і словами” /Серль/ вказують на те, що ІАК належить до класу експресивів (по Серлю).

Те, що пропозиційний зміст ІАК являє собою оцінне судження, робить його зовнішньо схожим з видами експресивів, які позначаються іллокутивними дієсловами “хвалити”, “схвалювати”, “захоплюватися” тощо. Однак компоненти, з яких складаються відповідні

іллокутивні сили, відрізняються. По-перше, іллокутивні акти (ІЛ) похвали, схвалення, захопленім не мають тих додаткових іллокутивних цілей, які має комплімент. Це зумовлює ще одну їх відмінність від ІАК: відсутність компонента “безпосередній зв’язок об’єкта позитивної оцінки з адресатом”. Даний компонент вказус на те, що можна хвалити кого-небудь / що-небудь, схвалювати що-небудь, захоплюватись ким-небудь / чим-небудь, що не має ніякого відношення до адресата (наприклад, принцесою Діаною або її діяльністю), але сказати комплімент людині неприсутній при розмові исмажлк&о.

Спираючись на теорію інтенційних станів Серля, ми встановили ознаку, що відрізняє ІА похвали і компліменту, з одного боку, та ІА схвалення і захоплення, з іншого. Коли ми говоримо, що був здійснений ІА схвалення або ІА захоплення, мі повідомляємо, який саме інтекційнкй стан мовець виразив вербально. Такі ж назви ІА, як комплімент і похвала не вказують на конкретний інтенційний стан, а співвідносяться з цілим спектром інтенційних станів мовця, тобто здійснюючи ІА компліменту або ІА похвали, мовець може виражати і схвалення, і захонлення, і повагу, t прихильність, і симпатію, і любов, і гордість, і насолоду, і задоволення.

Ще однією проблемою, яку дозволяє певною мірою вирішити теорія інтенційних станів, є проблема визначеная критеріїв щирості компліменту, а також встановлення варіантів нещирих компліментів. Якщо під щирістю розуміти відповідність вираженого інгенційиого стану дійсному, то ІАК слід вважати нещирим тоді, коли хоча б один з виражених інтенційних станів не відповідає дійсному, а також коли позитивне оцінне судження, що складає пропозицішіий зміст, не відповідає реальній оцінці.

Комлімент як перлокутивний акт є дією, мета якої полягає у тому, щоб викликати в адресата позитиппу емоційну реакцію, зробити йому приємне. Вплив, який відчуває адресат компліменту, грунтується на тому, що висловлена позитивна оцінка, а також позитивний емоційний стан мовця (як наслідок цієї оцінки), його позитивне ставлення до адресата та його бажання зробити приємне адресатові сприяють задоволенню такої потреби позитивного лиця комуніканта, як потреба бути визнаним і гідно оціненим іншими членами суспільства. Якісний характер перлокутивного ефекта, а отож і успішність перлокутивного акту компліменту обумовлені тим, якою мірою буде задоволена ця потреба, що в свою чергу залежить не від самого компліменту як виду ІА, а від його окремих аспектів, тобто від того, як він був сказаний (мовне оформлення), ким (маються на увазі рольові й міжособисті відношення партнерів по спілкуванню), з якого приваду (об’єкт позитивної оцінки), за яких обставин тощо. Отже перлокутивш акти компліменту можуть бути успішними (приклад (а)) й неуспішними (приклад (б)).

(a) As they had waffles after the movie Melvin said solemnly, “You are the most beautiful eirl in the world. Teddy Lunel”.

"I am? ” she gasped.

“Without any doubt". Mis glasses glittered at her. "I'm an acknowledged connoisseur offeminine loveliness, ask anyone at Collegiate ' “I don't believe you ".

“It doesn't matter what you believe. That has nothing to do with it.

Teddy blushed, her ears buzzed and she was afraid that tears were about to come into her eyes. None of the compliments she had received in her life from grown-ups had ever meant anything, but

this! (Krantzj /молода ділчина вперше в житті почула від дорослого, за її уявленнями, чоловіка комплімент з приводу її зовнішності. Сильний позитивний емоційний вплив (героїня червоніє, вона ледве утримує сльози), пояснюється, головним чшом, особливим ставленням адресата до мовця, значимостю об’єкта оцінки і думки мовця для адресата/.

(б) Marti gave each of them her usual feathery kiss on the cheek without smudging her lipstick or -uffling her short, lark hair.

"You always smell like flowers’', David said when he got his kiss.

"Why, thank you David", Marti said.

Before she could invite them inside David turned to Mom and said, "Mom, you always smell like ipanhetti sauce "...

"What made you think of spaghetti sauce? "

"It's 'cuz Marti smells more like a garden, and you smell more like a kitchen ”.

"David, that is so rude1 ” Christy stopped his analogy, feeling bad for Mom. In a low voice letween her teeth, she said, "1 can't believe you’d say that! ”

"Why? David looked surprised. “I love spaghetti. It's just different from flowers, that's all”.

Marti took the peculiar moment in her clever grasp and concluded, "I believe we have both been liven a genuine compliment..." (Gum) /головна причина неуспішності перлолокутивного акту :омнлі менту, здійсненого сином по відношенню до матері, полягає в тому, що мовець не має [остатнього соціального досвіду і не знає, що, якщо жінка пахне кухнею, це ке є її позитивною

'КІСТЮ/

В роботі також розглянуто три типи незапланованих перлокутивних актів компліменту реалізація яких, не входила до цілей мовця) відповідно до виділених О.Г. Почепцовим трьох типів итуацій, в яких спостерігаються незаплановані перлокутивні акти та ефекти.

Здійснюючи іллокутивний і перлокугивний акти компліменту, мовець використовує їх як асіб управління поведінкою адресата, тобто як засіб реалізації певної соціальної дії. компліменти - соціальні дії (КСД) поділяються на два основні класи - етикетні КСД та іструмснтальні КСД - залежно від того, до складу якої соціальної дії - етикетної чи іструментальної - входить ІАК. Найбільш очевидним критерієм ми вважаємо обов'язковість живання компліменту, що диктується соціо-культурними нормами, правилами етикету. Якщо овець не ставить перед собою мету якось змінити поведінку адресата і здійснює ІАК в основному з му, що цього вимагає ситуація, якщо він знає, що адресат чекає саме такої поведінки з боку овця, що невиконання його експектацій призведе до негативних для їх відносин наслідків, такий змплімент ми називаємо етикетним. У випадку ж, коли з точки зору норм і правші спілкування кивання компліменту не е обов’язковим, і даний ІА реалізується г власної ініціативи мовця для но, щоб здійснити позитивний емоційний вплив на адресата і тим самим вплинути на його оведікку, ми відносимо цей комплімент до класу інструментальних. Отже, головною ознакою при ззподілі КСД на класи виступає характер соціальної цілі, зміст якої для інструментальних КСД ожна узагальнено сформулювати як зміну поведінки адресата, а для етикетних КСД - як ідтримання неантагоністичних відносин між комунікангамй. Ознакою для катетеризації «трумектальних КСД виступає стереотипний варіант зміни поведінки партнера по спілкуваїпгю, ,о визначає конкретний зміст соціальної цілі. Виділення ж типів етикетних компліментів не може

базуватись «а подібній ознаці, оскільки усі вони, як і •усі інші етикетні дії, спрямовані на ту ж саму соціальну ціль. Релевантною характеристикою етикетних компліментів, що дозволяє розподілити цей клас на типи, с їхня жорстка закріпленість за стандартними ситуаціями спілкування і вклкгченність до складу певних етикетних, моилеїшсішх ходів. В схематичному вигляді класифікація КСД представлена на мал. 2 (с. 13). Крім шести типів етикетних КСД і шести типів інструментальних КСД, ми також виділяємо три так звані проміжні типи, що поєднують у собі ознаки обох класів.

Третій розділ “Структурно-семантичні, прагматичні та етнокультурні особливості компліментів як мовленнєвих вчинків” присвячено якісно-кількісному аналізу різних типів КСД в аспекті мовної стуктури, семантики, прагматики та етнокультурної специфіки.

Проведений аналіз дозволив отримати такі дані. В цілому “самостійні” КСД менш (майже на 10%) поширені, ніж “несамостійні” (пор.: 45,1% і 54,9%). В більшості випадків (74,1%) КСД реалізуються за допомогою 1 1АК. Середнс ж значення цього показника дарівшос 1,4. Іллокуція компліменту частіше (75,7%) виражається прямо. Існують певні кореляції між соціальною ціллю і мовною формою прямого ІАК. Соціальна ціль - це головний фактор, що детермінує вибір тієї чи .іншої формули, однак він виступає вкупі з умовами, за яких ця ціль ставиться. Ланкою, яка опосереднює таку детермінацію, є обраний мовцем об’єкт, по відношенню до якого він виражає свої позитивні оцінки та емоції - об’єкт вираженого інтенційного стану. Розбіжність об’єкту вираженого інтенційного стану з об’єктам позитивної оцінки було зафіксовано в 11,6% випадків.

Види непрямих 1АК представлені нерівномірно. Імпліцитні ІАК істотно перевищують за чисельністю суто непрямі (пор.: 91,5% і 8,5%). Найбільш поширеними (50,3%) с ІАК з імяліцитно вираженим оцінним судженням. їх можна вважати своєрідним індикатором щирості мовця, який і підвищує ефективність його лицевої роботи.

j,,, Клас етикетних і клас інструментальних КСД мають ряд відмінностей.

Етикетні КСД характеризуються значно нижчою частотністю в порівняшіі з інструментальними КСД (14,8% і 76,5% відповідно). Очевидно, що в мовленнєвій новедінці британців та американції переважають компліменти, що належать до сфери не нормативної, а інструментальної ввічливості.

. Всередені виділених класів спостерігаються обернені співвідношення самостійних несамостійних КСД, а саме: якщо серед інструмеїпальних КСД самостійних майже в 1,5 разі менше, ніж несамостійних (пор.: 40,5% і 59,5%), то серед етикетних перших в 1,5 рази більше, ніж останніх (пор/. 58,6% і 41,4%). Це обумовлено, на наш погляд, тим, що етикетний характе| ситуації, її стандартність дозволяє мовцю через компліментарне висловлювання, крім іллокуці компліменту, виразити іншу, супутню, іллокугивну силу (як правило, привітання або подяки), тому мовець замість того, щоб здійснити ту чи іншу соціальну дію двома різними ІА, один з яки: комплімент, здійснює її одним полпяяокутявним актом з домінуючою іллокуцією компліменту.

Етикетні КСД відрізняються від інструментальних жорсткою закріпленістю певнол об’єкта вираженого інтенційного стану за кожним з типів КСД. Тому на відміну ві інструментальних КСД кожний тип етикетних КСД має досить обмежений набір формул, щ прямо виражають іллокуцію компліменту.

Етикетні КСД рідше, ніж інструментальні (13% і 27,7% відповідно), реалізуються з допомогою непрямих ІАК.

Мал. 2 Класифікація КСД

Умовні позначення: СЦ - соціальна ціль; РЕН • “Реакція на елемент новизни”; Вч - “Вечірка”; ДР - “Зустріч після довгої розлуки”; ВВ - “Вираження вдячності’'; ПП * “Прийняття подарунка”; Пз - “Поздоровлення”; Пр * “Привітання”; Зн - "'Знайомство” Іит • Чнтттнї компліменти”, ДВ - “Укріплення дружніх взаємовідносин”; У -"Умовляння”, Пд - “Психологічна підтримка’’', СС • “Соціальне змащування”; Зк - “Заохочування”; МР -“Маніпуляція ходом розмови”. ,

Вивчення компліменту як одиниці мовленнєвої поведінки британців та американців в етнокультурному аспекті здійснювалось через порівняння з російськомовною культурою. Порівняльний аналіз проводився за двома параметрами: 1) поширеність (співвідношення) етикетних та інструментальних КСД і 2) щирість мовця.

Максимальну відносну кількість етикетних компліментів і компліментів проміжних типів, тобто таких, що закріплені за стандартними комуяікагнвшши ситуаціями, було зафіксовано в американській культурі (25,5%), мінімальну (14,1%) - в російськомовній культурі. Британська культура займає проміжне положення - 21,6%.

Найбільша кількість нещирих компліментів (25,1%) припадає на американську культуру, найменша (17,1%) - на російськомовну. Дня британської культури цей показник дорівнює 23 Д%.

Якщо на ці явища подивитись з точки зору культурної логіки (Gumperz), для них можна знайти такі пояснення.

Важливим фактором, який сприяв формуванню в англомовних культурах чітких правил етикету, була відносна стабільність їхніх соціальних систем, що є необхідною умовою природнього визрівання етикетних моделей поведінки. Що ж до російськомовної культури радянського періоду, то слід згадати, що терміті “етикет” з’явився у мовленнєвому обігу лише в 60-х роках. Як відомо, в епоху “пролетарської культури” нове покоління “нових” людей ставилося до етикету як до “узаконеної” форми облудної, нещирої штучної поведінки. Це, можливо, пояснює той факт, що представники російськомовної культури говорять етикетні компліменти рідше, ніж представники англомовних культур.

Якщо ж звернутися до такої характеристики мовленнєвої поведінки, як щирість мовця, то треба відзначити, що в ієрархіях цінностей англомовних і російськомовної культур щирість займає різне положення.

Однією з принципових особливостей британської та американської культур є домінування в них індивідуалістичної орієнтації, ядро якої складає принцип індивідуальної свободи, зокрема, свободи людини у сфері економіки, політики і тій сфері, що позначається поняттям “privacy”. З цим поняттям тісно пов’язані право людини мати власну думку, погляди, смаки та її обов’язок ставитись до іншої людини як до особистості, що заслуговує на повагу, зважати на її права, інтереси, думки, погляди й смаки. Моделі поведінки, що склалися на основі цього принципу, з одного боку, символізують повагу достоїнства особистості, а з іншого, дозволяють людині зберегти недоторканими межи її особистої сфери.

Якщо для англо-американців значно важливіше продемонструвати своє прагнення проявити люб’язне, дружелюбне ставлення до партнера по спілкуванню, ніж виразити свої дійсні почуття, емоції, оцінки, то представники російськомовної культури (як і інших слов’янських культур, наприклад, польської) у відношеннях між людьми цінують перш за все щирість, глибину почуттів, близькість, взаємну довіру.

Отже та обставши, що в англомовній культурі гармонія взаємовідносин, яка базується на понятті “privacy”, цінується вище, ніж близькість і щирість, може бути однією з причин того, що англоамериканці частіше, ніж представники російськомовної культури говорять нещирі компліменти.

Мовними наслідками впливу етнокультурних факторів можи вважати кошютативні начення слів “compliment” в англійській і “комплимент” в російській мовах. Якщо в англійській е слово асоціюється з такими поняттями, як повага, шана, висока оцінка, то в російській мові ново “комплімент” може мати негативну оцінку когшотацію “пусті, легковажні, нічого неварті пова” або навіть “лестощі”.

Переконливим доказом цього є перифрастична номінаця 1АК “сказать комплимент” в осійській мові. У дієслова “говорить” відсутня сема “прийняття відповідальності”, і воно игналізує не зовсім серйозне ставлення мовця до своїх слів. В англійській мові виразу “сказать / аелать комплимент” відповідає вираз “to pay a compliment”. Дієслово “pay” несе позитивні оішотації. Спід також звернути увагу на те, що, коли носії англійської мовк говорять, що вони побили комусь комплімент П paid you a compliment, Alex, in assuming you meant what you said. I rould not have been as frank with everyone (Hailey)/, вони мають на увазі, що поставились до цієї юдини особливо, г великою повагою або прихильністю. І, відповідно, в ситуаціях, копи людина 5їцінюс висловлювання або дію партнера по спілкуванню як прояв поваги до нього, вираження ісокої оцінки його якостей, вчинків тощо, носії англійської мови вживають вираз “to take smth as compliment” Л take it as a compliment to be asked to speak/. Його аналогом в російській мові «лупає вираз “считать за честь І быть лестным: “Я считаю за честь (для меня лестно) быть риглашенным выступить". Якщо ж вираз “to take smth as a compliment” перекласти дослівно на зсійську мову: “принимать что-либо за комплимент” то воно може набути зовсім ішдого смислу, саме “ставитись до чогось як до пустих, нічого невартих слів” /Не примите это за комплимент, лександр Матвеевич, но вы чуткий человек (Липатов)/.

Висновки

Поставлена в даному дослідженні мета описати комплімент як одиницю мовленнєвої зведінки представників англомовних культур, як особливий вид мовленнєвих вчинків була зсягнута завдяки діяльносному підходу до явищ мови й мовлення, коли вони розглядаються крізь зизму діади “ціль -засіб”.

В ході вирішення конкретних завдань цього дослідження отримав подальшу розробку цілий іектр питань, що стосуються властивостей компліменту як іллокутивного акту і перлокутивного сту. Вперше було детально охарактеризовано комплімент ж соціальну дію, виявлено деякі гнокультурні відмінності вживання компліменту в англо-американській культурі у порівнянні з зсійськомовною культурою.

Положення, сформульовані в дисертації, не вичерпують порушеної проблематики. Вони дкривають перспективи подальших досліджень. Оскільки індивідуальна ціль мовця - це лише іпа з внутрішніх детермінант мовленнєвої поведінки, предметом вивчення могли б стати ілежність мовної форми компліментарного висловлювання від інших релеваитішх перемінних, а належать до сфери особистості мовця (емоційний стан, ставлення до адресата тощо). Ще іним напрямом подальших пошуків ми вважаємо визначення номенклатури іллокутивяих актів, :і могли б бути засобом досягнення тих же типізованих цілей, яким підпорядковується >мплімент. Заслуговує на увагу вивчення етнокультурної специфіки компліменту, особливо в

плані виявлення міжкудьтурних відмінностей по таким показникам, як стать, вік комунікантів, їхні міжособисті та конвенційні ролі.

Основні положення дисертації відображені у таких публікаціях:

1 .К проблеме интеграции теории речевых актов и теории речевой деятельности // Вісник Харківського державного університету: № 424. - Харків: Константа, 1999. - С. 101-105.

2.Юіассификация речевых актов комплимента // Вісник Харківського державного університету: №390. - Харків: Константа, 1997. - С. 107-111.

3.Комплимент как проявление вежливости в англоязычных культурах // Вісник Харківського державного університету: №390. - Харків: Константа, 1997. - С. 111-113.

4.Комплимент как этнолингвистическая проблема /І Вісник Харківського державного університету: №384 (той 2). - Харків: “Константа», 1995. - С. 111-115.

5.Косвенные способы реализации иллокуции комплимента // Вісник Харківського державного університету: №.430. - Харків: Константа, 1999. - С. 101-107.

6.Комплимент как речевой акт // Види мовленнєвої діяльності: лінгвістичні та дидактичні аспекти. (Тези наукової конференції та 3-го українсько-німецького симпозіуму 18-21 жовтня 1995).- Харків, 1995. - С.48-50.

7.Эшопсихологические особенности комплимента в речевом поведении представителей американской, британской и русской культур // Особистість та суспільство. / Матеріали других міжнародник психологічних читань. - Харків, 1995 - С. 48-50.

8.Giving and Receiving Compliments as Communicative Language Functions // English Language Teaching (ELT) in Ukraine: Past-Imperfect, Present indefinite, Future-? / IATEFL Second Ukraine conference - 1995. - L’viv, 1995,- P. 112-114.

Міщенко В.Л. Комплімент в мовленнєвій поведінці представників англомовних (британської та американської) культур. - Ру коїгас.

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - • Харківський національний університет

ім. В.Н. Каразіна. - Харків, 1999.

В дисертації комплімент розглядається як особливий вид мовленнєвих вчинків у поведінці носіїв британського та американського варіантів англійської мови. Опис здійснюється з позицій діяльносного підходу, в рамках діади “ціль - засіб”. Поняттєвий апарат дослідження інтегрує положення теорії мовленнєвих актів, теорії мовленнєвої діяльності і концепції ввічливості. Це дозволяє інтерпретувати компліментарне висловлювання як мовний засіб досягнення якісно різних (мовленнєвих і немовленнєвих) комунікативних цілей, тобто як мовну реалізацію мовленнєвої дії, що яаляє собою складну єдність іллокутивного акту, перлокутивного акту і соціальної дії.

Виявляються іллокутивні цілі компліменту, критерії його щирості, відмінності компліменту від схожих іллокутивних актів, ознаки прямих і непрямих, суто непрямих та імпліцитних іллокутивних актів компліменту. Визначається механізм, що лежить в основі перлокутивного акту компліменту, фактори, від яких залежить його успішність. Виділяються класи й типи компліментів

- соціальних дій. Аналізуються їх структурно-семантичні, прагматичні та етнокультурні особливості.

Ключові слова: комплімент, мовленнєвий вчинок, іллокутивний акт, лерлокутивний акт, соціальна дія, інтенційний стан.

Мишенко В.Я. Комплимент в речевом поведении представителей англоязычных (британской и американской) культур. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10,02.04 - германские языки. - Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина. - Харьков, 1999.

Диссертация посвящена изучению комплимента как единицы речевого поведения носителей британского и американского вариантов английского языка. Описание осуществляется с позиций деятельностного подхода, в рамках диады “цель - средство”. В комплименте, рассматриваемом как речевой поступок, выделяются три основных аспекта: речевое действие, психологическое взаимодействие и способ языковой реализации речевого действия. Модель речевого действия интегрирует в себе положения теории речевых актов, теории речевой деятельности и концепции вежливости. Комплиментарное высказывание понимается как языковое средство достижения качественно различных (речевых и неречевых) коммуникативных целей, как реализация речевого действия, представляющего собой сложное единство иллокутивного акта, перлокутивного акта и социального действия.

Иллокутивные цели комплимента состоят в том, чтобы (1) выразить позитивное интенциональное состояние говорящего, репрезентативное содержание которого составляет эксплицитное или имплицитное позитивное оценочное суждение; (2) выразить намерение / стремление / желание говорящего доставить удовольствие адресату; (3) выразить позитивное этношение говорящего к адресату. Иллокутивный акт комплимента относится к классу экспрессивов. Особенностями, отличающими его от сходных с ним другими видами экспрессивов (в частности похвалы, одобрения, восхищения), являются следующие: (1) дополнительные иллокутивные цели “выразить намерение / стремление / желание говорящего доставить удовольствие адресату” и “выразить позитивное отношение говорящего к адресату”; (2) компонент иллокутивной силы “непосредственная связь объекта положительной оценки, составляющей пропозициональное содержание высказывания, с адресатом”; (3) более широкий :пектр выражаемых интенциональных состояний говорящего (не только одобрение и восхищение, то также уважение, симпатия, любовь, привязанность, наслаждение, удовольствие и др.). По способу языковой реализации иллокутивные акты комплимента подразделяются на прямые и непрямые. К прямым относятся иллокутивные акты комплимента, в которых оценочное суждение, вставляющее их пропозициональное содержание, выражено эксплицитно посредством сонвенционализированных формул. Среди непрямых выделяются косвенные и имплицитные шлокутивные акты комплимента. Иллокутивный акт комплимента считается неискренним тогда, югда хотя бы одно из выраженных интенциональных состояний не соответствует 1ействительному, а также тогда, когда положительное оценочное суждение, составляющее хропозициональное содержание, не соответствует реальной оценке.

Перлокутивная цель комплимента состоит в том, чтобы вызвать у адресата положительную (мошюнальную реакцию, доставить ему удовольствие. Воздействие, оказываемое на адресата сомплимента, основано на удовлетворении жизненно важной его потребности быть признанным и щененным по достоинству окружающими. Качество перлокутивного эффекта, а соответственно и успешность перлокутивного акта, обусловлены такими аспектами иллокутивного акта сомплимента, как объект положительной оценки, соииально-ролевые статусы коммуникантов и сарактер взаимоотношений между ними, обстоятельства при которых осуществляется шлоккутивный акт комплимента. Перлокутивные акты комплимента могут быть не только штенциональными (преднамеренными), но и неинтенционалышми. Неинтенциональные крлокутивные акты комплимента имеют место в ситуациях, когда положительная реакция щресата, вызванная высказыванием, не уходила в цели говорящего.

Комплименты - социальные действия подразделяются на два основных класса: этикетные и гаструментальные. Классификационным критерием выступает характер социальной цели сомплимента. Общая социальная цель всех этикетных комплиментов состоит в поддержании шантагоннстических отношений между коммуникантами, тогда как инвариантной целью шетрументальных комплиментов является изменение поведения партнера по общению.

В речевом поведении британцев и американцев такой вил речевых поступков, как комплимент, имеет следующие структурно-семантические и прагматические особенности. Преобладающими являются так называемые “несамостоятельные” комплименты - социальные действия, то есть такие социальные действия, для реализации которых иллокутивный акт комплимента осуществляется в сочетании с иллокутивными актами других видов. В большинстве случаев комплименты - социальные действия реализуются посредством одного иллокутивного акта комплимента. Среднее же значение данного показателя равно 1,4. Иллокуция комплимента чаще выражается прямо. Существуют определенные корреляции между социальной целью и языковой формой прямого иллокутивного акта комплимента. Виды непрямых иллокутивных актов комплимента представлены неравномерно. Имплицитные существенно превосходят пс численности косвенные. Этнокультурные особенности комплимента как единицы речевого поведения англоговорящих коммуникантов состоят в том, что представители британской и американской культур чаще, чем представители русскоязычной культуры, говорят (а) неискренние комплименты; (б) этикетные комплименты и комплименты промежуточных типов. Основными факторами, обусловливающими национально-культурные различия в употреблении комплимента, являются: (а) нетождественность иерархических систем ценностей, (б) различная степеш стабильности социальных структур и систем ценностей в сопоставляемых лингвокультурах.

Ключевые слова: комплимент, речевой поступок, иллокутивный акт,, перлокутивный акт социальное действие, интенциональное состояние.

Mischenko V.Ya. Compliment in the speech behaviour of British and American speakers ol English. - Manuscript.

Dissertation for the Candidate of Philology degree, speciality 10.02.04 - Germanic languages. -Kharkiv National University named after V. N. Karazin. - Kharkiv, 1999.

The dissertation examines complimenting as a variety of speech behaviour of representatives o: British and American cultures. The analysis is accomplished within the framework of the activity-basec approach to language and speech with its emphasis on such categories as “purpose” and “means”. The methodological basis of the research integrates the theories of speech acts, speech activity and politeness Complimentary utterances are treated as means of achieving qualitatively different communicative purposes, as language realizations of speech actions combining an illocutionary act, a perlocutionary ac and a social action.

The main issues of the analysis are the illocutionary purposes of compliment, the difference between compliment and similar illocutionary acts, indirect and implicit compliments, mechanisms or which the perlocutionary act of compliment is based and factors determining its efficiency, classes anc types of compliments - social actions as well as their stuctural, semantic, pragmatic and ethno-cultura features.

Key words: compliment, speech behaviour, illocutionary act, perlocutionary act, social action intentional state.