автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.04
диссертация на тему: Композиционно-речевые формы в англоязычной художественной публицистической прозе (сопоставительное исследование на материале произведений XIX-XX вв.)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Композиционно-речевые формы в англоязычной художественной публицистической прозе (сопоставительное исследование на материале произведений XIX-XX вв.)"

" ОДЕСЬКИЙ ДЕРТДВНИЙ УНІН5РСОТЕТ їй. І.І.£*зчмхова

на прзсах руксшгу ГОЗШШ ОЛЕНІ АБРДЮТНА 1-Я^и^Г

ХОМПОЗШіЯНСИЮВШіНгВІ «ОРІМ В ДНПШДОЯ

тудтай і шгмтвгтїпнта прозі (»-лямм» .

хосидасекня т матері»« твори ХТТ-ХХ ст.) Спиіівпаїеть 10.02.04 - г»;»«ясмсі мова

і з • о р 9 0 а Р в т

дсевртгяі! ез здобуття ауиотого сгусзая сзндщата ©ігагомпяшг гаук

Длоерким» * рунопш

Роботу вяхонако в Південноукраїнському державному педагогічному університеті їм. К.Д.Увняського

НэуковвЯ керівне - доктор філологічних наук» допент . . Полетаева Ірина Ивха&іівка

ОфіПІІні опонента - доктор Філологічних наук, процесор Новикова Марена ОтексИвня . кандидат філологічна* ка у*, додент

Світівчш Олена Альбертина

Провідна організаціа - Черкаська) дешевин* університет їй. о.Хмєльнішького

¿ахист відбудеться 12 вересня 1996 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вчено! рив К.05.01.12 в Одеському державному університеті (270058, Одеса, Французький бульвар, 24/26, ауд.ІЗО).

З двовртааіво можна ознайомитися в неукові» бібліотеці Одеського державного універсвтету. -

. Автореферат'розіслано • £2. * серпня 1996 р. .

Віевяй секретар спвціаизовайоТ. вченої раді

Тхор Н.М.

Ххя та зниження виутріяяьої, стґгс*овоТ,£містоеої стйрвяа тексту, правило, використовугт&ся терти “сзиаятста тексту*. В нлз ччс сруянтхкв тексту як філологічна іисишіліна • сфера гаутсо-В!гг тозукіз, про со свідчить, зокраиа, і те, со цз поняття га яв was стійкого термінологічно чіткого вазизчення. і*ожлиео, цо і е ' прич«шов тр/днедів при ааді.'нилі та дкфзреїшівяїлні рісзіз вямі» зу смислом! структура поаиоалення. Кзоогіхиість гз такого дпіа-рзкіївзання дкктуе припоев самого тексту, «к«* харектерязуезьсз багатоплановістс, бзгзторівневос оргакіззпісс, гэ иоезеЯ рігзнь іиявляе своє особливе коло залежносте? і співвідвосностзй каястп-fymxzx fore Ревльнч іунк шанування тексту пов'язані а

актагяОЕ згзе“>«сп міх мгняиа, які свяягчюгь-у csolS ІГГЗГГКЛІ глобальну всеотогшяяу структуру.

сказане виг визначає основну, кету пролопоааяого дисертаційного дослідження - виявлення структурна* та фуюшюнальапх особливосте? компонентів конпозимТно-мовлеянсво? структура а »торс ь-•того »овлення - оновім, опису, роздуму, а також ьвзав&ка косао-ґо я>иоянення 1г урвммт порівняльного аяалізу художнього 1 пуб-ліпяст;ічного текстів а позиції ЇХ кілиозяяійно-мовжішсваго 8 . ftp-1 ТЕКТОНІЧНОГО пжнуввкіш. Відсутність ДОСлМЛіІ» J ЩЙ КСЯ-кретиі? наукова? галузі, г також яаротз отоштагае! efiieptssx пгчуоть 2кііХаі£2Ь_Щ£І_22І22^. .

Всилиаість ;ектзру ¿уннціонзльдо-ствяьогаго еяряцузезвл тексту, іязкиа csosecs, його прішагггаості до того ча тсяго Фїштиі-онального сталю те його вплнау на слзізоп »езтао? ртпрззептааїї з різножанрова* текстах еизкзється таккаа сузьснгаа ліегвієтзш яз

О.В.Айрчиовяч, Е.С.Азкзурота, І.В.Арпояьл, І.и.Когзгаегз, O.U.Ho-. роховськк*, Н.І.Серкзба.

іослисеная показало, со протвстааязкЕЯ проезїчзкз saspia тудогаього і публіцистичного ста»’* - роману 1 оповідання у з-есе - проявляється па різних ріваят, псчйглсза з кіямиеяйз 1 S3» стрвбутазпгх цараиїтрів лстс^о-грекатвчнязс (чаелйаговйй:) 0X2^ ній; які формують власне мовну Тканину жослііжїї—іех яомпззгаїй-НО-^ОВ'ЄНИЄВИТ Форм, 1 кінчягяш особливостям розподілу, фугащі-ояуваяяя та взаємодії саіегх конпозкяіЙно-ШвлвяяєВиХ форн у {йи* каг авторської оповідної структури цігого «кету. • •

Уплпв фующіонально-отильоЕОї атрайупії тексту оЕдоиїтяікз відчувається пз рігні композшійво-швагіагЕОЇ езпзптації. Пра цьому ектуальата і в^заачальзгма етзвть такі літзрзтурозгггчі'

категорії, як художні» метод, тематика і проблематика твору, а також час його створення, З інлого боку, дистрибутивні, кількісні 1 функціональні характеристики композіщіімо-мовлоннєвих фогм дають підстави розглядати к н'лозкдійно-мовлсняеву структуру як жанро-твірну ознаку художнього і публіцистичного тексту. От«, композк-ційно-мовлеянева структур» тексту 1 його жанрова та стильова приналежність - явжяа. взаємопов'язані і взавмовпливатеї.

Характерно, и> домінантні показники як лексико-граматичного (частиномовного 1 к&повненнл композит Кно-иовленневих форм, так і їхніх класифікаційних різновидів, виявлених при порівнянні з одиницею архітектонічного членування, не змінюються в залежності від жанру текстового утворення. їека ж ява® щодо лексичних і грана-тичних показників (збереження домінанти) спостерігається і при переході від одніс! композиційно-мовленнєвої форми до інвої. Разом з тим зміна композиційно-мовленнєвих форм все ж відчувається інтуїтивно. Як показує наш дослідження, це відбувається завдяки сукупності зрушень дистрибутивних показників усередині кожного або майя кожного лексико-граматичного класу. Виявлені закономірності дозволяють розглядати кожну кошозкпійно-мовленнєву форму -як явное двостороннє, де використання певного набору мовних засобів для відобраіення конкретного пронесу мислення відбувається строго за закогама догікя мислення. Наявність хе своєрідних "ашф-

• те рів", які власне і дозволять функціонально розрізнити всі три мовленнєві ферми - оповідь, опис, роздум, визначається комунікативною заданістю кожної з композиційно-мовленнєвих форм.

¿£Ц22К5І£ІЬЛ!332ІВ полягає в тому, що проблема визінчєння мовної маркованісті композиційно-мовленнєвих ідерм, а також їх . сполучуваності 1 фінкціонування в рамках композиційно-мовленнєво!! структури різножанрових текстів одночасно з урахуванням співвід- . носності їх а абзацом (якай виступає як мінімальна одиниця компо-’ зиційно-графічного членування тексту) є сучасною it актуальною, особливо в умовах зросташого функціонального підходу до дослід-хення мовних явищ 1 відсутності даних для зіставлення за цими параметрами. Пропонована робота заповнює цс прогалину і є типологічним дослід®вням закономірностей співвідношення компонентів композиційно-мовленнєвої структури текстів, які характеризуються жанро-. вою і стильовою атрибуцією. • ’ .

’ Наукова новизна прялі поля/ає в тому, що вперше створено спе-ціаль® дослідження,. яке виявляє ступінь збережння лексичного 1

-з -

лексіюо-грвуятичного маркування коилозвдійно-мовленнево! структурі! тексту при іерєход! від одного Фрагионта иовдеяня до інпого. Досі пэпвявллкк" аналіз в цьому счпр.тшу з урахуванням вязкву жанру яп одержані дані не проводився ні у зітчизняніА,-<1 в зарубіжній лінгвсгіші. Некае порівняльних досліджень та СЕСтакатотио-" го кі'ькісно-якісного опису розглядуваних яввд та іятерярзтсції . деячкх із UKX як танротвірної ознака, so tgxos забезвчус ыовпзпу й оригінальність пропонованої дисзртспіКиої роботи.

Безпосередніх предметом дослідження була обрані композиційпа~ ИОВТЄННЄВ 1 Іорш (ДЯЯІ KM®, КУФориа' "ОПОВІДЬ“, *ОЛИС°, врОЗД7!Іа у pawax кої/нозеліЯно-мозгєн.ісвої структури (далі КіСтрукїурз) ' трьох різноганровит різновидів текстів - роиану, оповідання, еса, віді-даках з літеративної саааадш чотирьох pis&æ- емсріз, згар» чість яких ад<аздае ш сзгу хіх -і XX століть 1 napcdycas а руслі різних літературних напряіяїв. ДосдідгуванпЯ tfataplÈâ прздбтазійг ний творами класичного реалізму, романтизму і кодбрнізйу.

Матеріал дослідження з указаними особлизостяісі ¿озйогяе* з одного боку, яростехити тенденції розвитку йідповШйх Уовяві явка у райках єдиного літературного npôaécÿ. З ійабго боку • дай можливість у ході досліцення виявлти fini cytŸeel npôàiéua, в& ступінь інтерференції iss остив, функцібяаіьао^йіьовшс 1 хзвро» знх особливостей, діахрояної з їда ce ко cri ло того чя іягого гігз«-‘ рз тур ного періоду па аналізований завещая. ІрзхусзпїЯ noix сзста . пяртмгтрі?: функяіопальний сталь, гаяр* час створззвя, a’TCtxiTjp-н” нетрям, теїг-.ткта гобру Р ідеоствяь ппйькзЕЯЕЯО язе tscrraifrfcs на основі такого матеріалу дослїдвяяя зребзта досиїяьо гЗгг,"-тоБвні об'єктивні вяснбйв про Т2ПОГОГІО гоипозпаїйно-чгоїавізсгз^ структури англомовного тексту. їзкстй всіх трьох гзяропа рі“2з- ‘ вад-1 когяого з чотарьох авторів саіздаоть у сзрздяьоку пріЗішзій рівний обсяг - близько 550 сторіпсз. азгальпий обсяг доаяикэпо-го кате ріалу складав 223в сторінок. Матеріалом для вшияпетго джйртзційпого fbêsiüâBsa nSsàÿrHia fêsi fédvst ■ :

potrau - G.Galaccrtby The Forsyte ßfijji» Esel: li Êbo Сіл

• of Й«рег6у .

- B.L*Stiv«neon Treasure laXand .

¿«Huxley Crone Yellow . . .

V.sooli . ігга.Ваїіооту - '

ntinM РЯИИІ - G.Galsworthy Ebe Apple Tree

°-P '• • A Hea of Dsrca (eollecteâ etorico)

. . - . Acaa ■ • • ; ■ • . -

A Lodging tor the Nigbt - '

ihe :<ajah'e Diaaond Tho 3ottle lap .

Collected ihort Gtoriee A Haunted House and Other Stories

The Inn of Tranquility .

Edinburgh. Picturesque Ho tea •

An Inlaad /oya&e £cзаув :;е» and old-?he Death of tbe '.'oth and Other ¿asa/s .

7he Juat-iscntal Journey and Other ¿сзауа.

Відповідно до ввдо вказаної йоти, в роботі поетапно виріпу-еться ряд конкретна* завдань, які вклшявть: ■

- виявлення особливостей функціонування ЮіФорм авторсько? оповіді в структурі цілого тексту;

- вивчення стввіанесеност< КМФорм з мінімальної» олилкіеюарті-тектонічного членування тексту (абзацом);

- визначення лексичних і граматичний чаркерів ко:яюї із Юііорм, які дозволяють автору, а за ніш і реципієнту, здійснпаати перемикання комунікативної спрямованості відповідного фрагмента ' тексту;

- розгляд Функціонально-стильової і ханрової залежності мовного • -наповнення »»Структури тексту 1 дистрибутивних характеристик,

що її складають; . * .

- аналіз 1 опис мовних факторів, зю здійснюють перепинання процесу иисленвя, закріпленого в типових ковких моделях, які відповідають у мовленні,оповіді, опису, розлучу.

Основний підходом до вивчення ЮіСтруктури тексту в нашій праці був дінгвістичнай підхід, який дозволяє виявити характерні раси 1 властивості»в побудові кожної КМ Форми. .

• Метод. який, буде використовуватися на першому етапі зібрано-

го для аналізу мчтеріалу - конкретне спостерезвння, в основі яко-'го, будучи своєрідним інструментом аналізу, лежить інтуїція, ііе-тод безпосереднього спостереження доповнюється описовим, кількісний і порівняльним методами наукового дослідження. .

Результати дослідження моють теоретичне значення, яке полягає, шрв за вое, у визначенні критеріїв делімітації, .ко.шонен-Тів ЮіСтруктури тексту, у виведенні розглядуваної проблеми за рання одного функціонального стилю та занру б у визначенні міхсти-льової специфіки КЦСтруктури досліджуваних текстів, яка виявля-

_ . H.t,.StlTen*on

' . A.Huxley ‘

Y.Hoolt

ЄСО - ¿«Galsworthy

'■ RtLcStlVcnBoo

A.Huxley ■ V.'Joolf .

еться в гетерогенності лкстркбутггявт, <?уи«лоязгілг: 1 зяутріг-ньострухтурних показників !! скгагових. "еорітіпо зиачузість робота визначасться таког скстзшігі закоішяа аоксюр-граааївчнюс______

Факторів, які обуиовлтаэть специфіку функцюяуезння коїзої ЙНХор- „ ия зокреиа. Частотні показника, одержані з тоді ссггзаяля деслід-ЯІННЯ, спростовують иотдяві вгпхорм ПРИПЗГїЄНИК 050 И*!НІЄТЬ пэвнит ломінеятнкх тряктг рястів, які гябэзпечупть пэрзистепяп а одніс? НМФории на ініу в процесс! акту цлегзння, ііззієезп. .

Квуково-теорзтичиз знзчу^ість проявленного дсслідгзшія полягає ТС<Ої у ОПИСІ зссонокірностей ВНутРІЕНЬОСТРУХТУраПХ, Д2СТ.РЗ- , зутивнмх і функціональних показників компонентів композщійао-мовлеквсвоУ структури різножанрова* текстів. Опм лваїЬїяг Г““"-ги системні й асистенті розходження і відповідності, тобто ровгть внесок у часткову Й загальну теорію аналізу сеаащйчиого 1 прагматичного асгвктів цілого тексту, у тжюяогіп одетваь зв'язного тексту, у творів літературних жанрів. Дана дисертаційна пргпя теоретично значуза для лінгвітикн тексту, а !І результата пгпктго-22 можуть бути використані в учбових курсах інтерпретації, сти-истикииїлого тексту, в теорії 1 практиці літературознавства, . іра написанні курсових і дипломи ах робіт, пра укладанні підручав-41« т« ямійядаїв з еявлізу пі того'тексту. 0<Г5-1 їгегегка ■'ути іят*!^сп!мя для юслізтгпня сегі«атя«я иогягх едгяаь, а та-<0-» у сїчрі уовноі статистки.

На з «.тис; виносяться тгкі 2£32£31Л322221;К:

- йгккпюнчльно-стзльова атрибуція ггясту с рзгзггтгггз опггзгз жипозиційно-иовленигвого члекуззияя сексту;

- протастеагзЕяя прозаїчних ганрів худогзього 1 пубяіяссггшзго ,

стаз із - роиану і оповідання 73 есэ - виявляється п різ:;::; рівнях досяшгяка, вклечаїлв гя сзу^рісш структуру Г»15»3а-щйно-мовданневкх фори, ти і 5 гаї двс?Р83у?мЗ< та &=>а2вга£ь~ ні особливості в рвшах НУ Структур» пілого тетссг; -

■ У СВОЮ чергу, ДВСТРЕбуТЕЗНІ, КІ^ЬКІСЗЗ (СЗСПГСЗі) і СїГ^КІСПМГг

н? -арахте рссткхи дозволянь розгдядатп покіозпхіСго-ізетпгз-ву структуру тексту юс ханротвірну ознаку худояього 1 дублі** пистичного текстів; ' , ■■

. функціонально-стильова приналежність тексту, вэ зшкпяа яоьа-яанту дистрЕбутпгажг показаезів КИСори, зтгоз иірсз гяЕЕЕЗ на псяазнптш обсягозпх харгятзр.іотея ГС'Э •сповідь"-1 “роздумі

■ ітояп К'їоріга сз тсзспгЯ'гзбір ггясгяо-грзкзтгтгз еге5Дїг.гс;* •

тей, про що свідчать кількісні дані, одерзпні я тозі мовного

• шшовнокня KMiopu; '

- пароминання а одніс).мовленнєвої форми на інлу в раі«ах мовленнєвої структури тексту здійснюється не за рахунок зміни яоиі-вантних показників, а пляхом сукупності зрузвнь дистрибутивних і частотних показників усередині котного або на'Ьв кожного лексик о-гряи*тич ного класу і . ,

дані порівняльного яюлізу структурних, чветотних, жксико-гра-мптичних класіііікаці'‘них характеристик до.>мляпть розглядати коїну з трьох KWopu - оповідь, опис, роздум —як о азові одиниці ¡^Структур, чи функціонують самостійно. .

Апробацій результаті в лослшпння мала місіє на звітних наукових конференціях проіееорсько-ч'.іклплнького складу Одеського державного університету їм. І.І.Хечнихова в 199** і І9У* роках. Основні толочення дисертації обговорювались на міжнародних наукових конференціях: •Проблеми раннього навчання дітрй іноземній мові* (Одеса - 1993), ■іілолопчні проблеми зарубі-кної оповідільйої прози ХУш-ХХ ст.* (Одеса - 199*)» "Мова 1 культура" (Київ - 199**)* •Функціональнії'! підхід У теоретичному 1 прикладному мовознавстві" . (Мінськ - І99>;» •^унгаионпльна лінгвістика" (Ялта - 1995), "Мова європейського культурного ареалу: проблеми розвитку 1 взаємодії" (Київ - 1995), "Поетика тудочнього тексту" (Київ - Херсон -1996', на кафедрі іноземних мов Південноукраїнського педагогічного універси^ту в 1996 р. По темі дисертації с 20 друкованих праць загальним обсягом 6,5 друкованих аркушів.

Мета і завдання праці визначили її композицію. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків та бібліографії, яка вклшае список аналізованих текстів і список використаної літератури, загальний обсягом 216 одиниць.

. У вступі обгрунтовується Ы,-:) .-р-.гі- її актуаль-

ність і наукова новизна, формулюється основна мета, завдання і методи дослідження, визначається його теоретичне і практичне значення, подається короткий перелік положень, винесених на захист.

Перший розділ в теоретичним оглядом проблеми організації цілого тексту і питання про його категорії. Ця проблеца якнайтісні-іде пов'язана з такими текстовими категоріями, як інтегративність І дискретність. І.Р.Гальперін відзначав, що інтеграція е невід'ємна» категорією тексту. Вона виникає в тексті .в процесі його .розГортання і здійснює об'єднання всіх чястин тексту для досягнення fiqjro цілісності. Але у практиці наукового аналізу намітилися два

ссіїовжіх «тала значення ціхогз: зід чаегоа до цілого 1 від полого до частоти. Соп тему і!:тегрз?;зчість, сЗо, іеткгз к^зча, зв'язаність ve коту розгдядегїься як зворотна сторона дчскрзтвооті-(розчлено-гності) і її кеобтідяої ytvsn. Ззілс.а гарзктерасткка тексту З ТОЧКИ зору 1КГЄГрЗТІШ!ОСГ1 ПЄргд03Ч85 рсгггяд тексту сз ‘ ях пілого, даного ГЗГ35СПЗ 5 готогсг.7, ггзрзстаяозпіаііу вггаяді, а як цілого, cats існування якого обуиоядсно сзягяїсто скяздозпг • частка. _ . .. .

При розгляді категорії дігскрзтямті пггз га ссз зкіяссі пята пня про членозаність ískc-v і про исядкзі способ:« Г.эгз чгзаугап-ня. Kateropi? інтегратигяості та дискретності в обов'язкові дія

— f — И-'fñr-f T'-f'— - — -ftft'r і Л .V. ? , Л».,.,.., rv-v hfl «»,-» *» _

*»«*<■ • -«•» »rf I «wWtW w »»*<••• •* V/ KJ IXOW tvwi «MUkV^

-ч * «i-■ j» • ...5 * -».Я, • ,-Мл* ЛА,м«,И*г.яГ

* -- • "«*w • 4« 144 4 *** * U r»v4 a H-*UV4

слрч'овадності, в току часлі прозаїчна?* тудогній і публіцистичний тексти, які і є, власкз, преді/етои даного дослідгзн«я. До проблема чяенованості тексту «озша підходити з різшсс позицій, о обумовлено композиційної) і сциеловою складаїств тексту, його богз-тааспзктністю. Де відповідно викликає різноманітність способів членування тексту, які взаекно допоглпють один одного і свідчать ке СТІЛЬКИ про довільність, скільки про гпучкість члзнувепня.

7 б!”ь= пальну угггу'пргяілсяз грхіт=”тспі“л;.т\ \

ксипозхіїйю-иоглскнізо’-г/ тіла" ~ ле;гуг.з”пл. Прг z:.T~s, ~ ?.

3.А.Кухаренко (Кухаренко 1933). під грхітгнтокіасз розуїііссз Сухі" Б У ГОЯСТ/ В ЙОГО НатеріВДЬВіЗ р?ПГ533!?ГСП1ї, г- y.(V-r~23T!Zi~.lr}~’-!X~-~ лг.-ксвгЯ v.oinznjyn, як í К.В.БсссізртЕг СBzzsis^zzs I9?ä;, Гг:-г л га г evo яг. ког'.глошрг? гстсрсгггаг." скгэдозс:, г.-огпапсг™ свога будовою» íyncaiínc, способом зідобрагслк.*: пагсізгпеї zlí.c::> оті "а її ноако! шргдвчі. Разггягаптьсй іа*зяп^і одняті тзпег? при дани* тіетт чггпуйапет: абгзз і Сэр*-?

відповідно. Необхідпо тетрвелйти, во кенгавтйно-гзвгог^гэ

r» »аудшу ЯАр**^«ПЙ/ •**! MOV« WÄ М«1«Я 9аСД%га«^ ОЮ 4 ««Ä.

цих типів вгказду: діадогіпгз 1 узяоїагічпз пзпз«:» »

IpñUJ ШмСНЕЛ 1 «.Д. CS'CíkAwU C3vvJCp2S233 7 3¡ü** ■ * ■

Otóopua,. а предштои доедидакяя. - особдяззсті їх функціонування , з ранках цілого тексту, со обумовлено кінцево» «агою дослідгеаня. їавеззягЗ зягг тернін ■ко'Я!оЗ!!ці<*но-«ї»5Нївз íotva", «**’?=$ *9

г працях В .В.Виноградова. Ідентично до аього в лінгЕїсггззій пгз-32 ту сі sz20D2CT03ycTbca рад а&2ауЕ32ь, 131 саВігьа чіеіо bisöe-? >авть прянцші впчгенувапнн КУФори з ізвгзкеєеєго потоку, а «іаіз 'на основі властивого ЇМ фуПЯЦІОЗОДЬЕО-СІЯїСЗОЕОГО ЗПЗЧСЯЕЗ 1 ВІЯ-

повідно! структури" (Нечаева 1975: 59). Комунікативна заданість

• і функціональні особливості відрізків композиційно-мовленнєвої структура зумовлюють відповідне членування останньо! на три основних типу оповідь, опис, розяум.

Указаної класифікаційної стсми дотримуються такі лінгвісти як М.П.Брянтес, е.А.Івайчикова, В.А.Кутареико, Л.X.Лосева.. Але В працях В.В.Ояинцояа, З.І.Хованської, й.<іб Зеаивгапа#, к.ХдЬага,

Н.йажічиі^ зустрічаються і лезо відмінні точки зору. Зов-

сім очевійно, до всі війн класифікацій перегукуються між собою. Варіативний спектр мовленнєвих відрізків втілених у тканині авторської оповіді, які б розрізачлася своїми інформативними характеристиками і і?.л. •> .. ..м ■ *.•>, досить обмежений. Не по-

яснюється. саков специфікою людського мислення. В проносі пізнання дійсності воно знатне вичлековувати явкаа з теоторальн;аа (діах-роннвми і синхронними) та казуальними зв'язками (Нечаева 19^4). Закріплені в типових мовних мок лях, вони відповідають у мовленні оповіді, опису, роззуму. Термінологічна ж різноманітність вдало пояснюється висловлюванням Т.М.Ніколаєвої про те, до лінгвісті« а, прагнучи знайти текстотвірні закономірності, властиві всім . текстам, випередтае цей узягяльнюочи* етап попереднім аналізом безлічі текстів та порівнянням одеряних результатів, які і визначать різноманітні точки зору та відзиваються у термінологічних формулюваннях. . '

Оповідь, опис, роздум постійно вземозамінювться в по .-оці мовлення , з чого випливав, що завдання композиційно-мовленнєвого членування тексту зводиться до перемикання ііорм мов/еннсвотворчих актів із збереженням ори цьому монолітності (цілісності) континуума в шита ду. Ко хна така спеціально оформлена мовленнєва побудова має свою комунікативну функцію і заданість. Поетапна реалізація комунікативних, вамірів, ціле!» і завдань автора тексту, які, власне, становлять комунікативну стратегію тексту, веде до згадуваного перемикання мовленнєвих форм, які є способом мовної репрезентації даної комунікативної стратегії тексту. В свою чергу поділ на абзаци при архітектонічному членуванні підтверджує думку про те, що членування цілого с результатом логічного осмислення співвідношення частин. Обиява теіпи членування- - й архітектонічне 1 композиційно-мовленнєве в основному ■запрограмовані1', 'тобто . обумовлені наміром автора (Гальперин 1931: 52) 1 розкривають зиістовно-кошіептуальну інформацію, яка є у тексті. Таким чином, чденовакість тексту імпліцитно виявляє установку автора на .сприй-

няття тексту читачем і одночасно показує, як сам автор у вілло-

відності із сво’ші суспільно-політичними поглядаю, моральніша, етичними й естетичпикд пркнцкпама відраховує одні епізоди, факти,

ПОЛІ ? В1 я 1 НЗИХ • ' •— -----------

У ТОЭД1.И П представлені дистрибутиви хзрзятервсткки та ~ з токомі рності Функціонування КНіорм у райках ¡^Структура авторсько? оповіді. Розділ поділяється на два параграфа, гараий з лгапс присвячено вивченню *анрово! специфіки коипозеційно-моздєшісвої структури худознього і публіпксткч.чого текстів: •

Одним із проявів гетерогенності текстового коптенууиа с пості '"•на зміна способів мовно! передачі» чергування ЮіФорі: оповіді, опису, роздуму. Всякий мовленнєвий твір постійно вимагав різноманітності з організації нлтерізлу. Автор яітзратурязго тгсрУї. гкретворіхяи діяльність cbuovocti в мовленнєвий континуум, ВІДПО* відно чяенус його. Однак основний жанровий принцип роману властивий і оповивана, ао дас підставу обидва ці ханра об'єднати у загальному понятті "романнОЇ літератури" (КЛЭ 1971:'352). У зв'язку з цим далі в дисертації в поняття "романної літератур«" включаться як романи, так і оповідання. Приймати основоположні характеристики жанрів художньо? і публіцистично! проэя, представляйте у лослілжняі трьома Фориїа '«•воия - сповідання - есе, а . . також особливості функціонування kosho! КіФорни за ярзтарій. оція-ки дистрибутивних тарантеристск КЙФорм у данях текстах, брп> ' зроблено висновок про те, ко Каїоркн різних типів гзймпзть гаез-накову частину текстового простору. •

Характеразутяп тт утлий стиль, могла гозорятл про спззігь пг про на*білья частотну кемпоз кц 1 **110-1/03глгтяє пу форму. Чсстогаість . уживання nie! КМг> у всіх чотерьох дослідгугглпз асторів сятзозг половину (або троги більег) сумарно? кількості Фрслхзптіз, caü-нятах yciva трьома ксипозиційно-ковгзннєввмз форівш. Твквм чгзои, у жанрах художньої прози спостерігається явна геревага й№ воао~ відь", завдяки якій читач осягос динаміку зобрагуЕзпкс подіЛ. 7 ' теог'тичлих роботах, ярисвячеанх дослідхзвшз фупяціоаусзрая компонентів- юіСтруктури тексту, яе раз указувалося яа те, яо текстова структура являє собою деяке змійуваяня ЙіФорм. Біжим того, при такій неоднорідності структура завххв виявляється юрвеага 1 домінування однієї з ІШФора. Це спостзрегзпіл підтгзрдгуеїьзя з результатах кількісного аналізу дветрибутЕгшх хараятзрзсто / КНФорм, одержаних у хаді наяого дослідження. • . .

наймено частотною в романі і оповіданні у всіх авторів с КМФ ‘роздум*. Ця Форма склад« в сере дяьоіу. від % до ТЛ. Причому, якао кількісні дані про JCt-X- "оповідь" у всіх авторів цілком гемогенні, то в показниках про KUi "роздум" ця однорідність ® простежується. У одних авторів Ки* "роздум" в ооох жанрових різновидах складають дещо більшу частану ніх у інхих. Це гкрз за все можна пояснити особливостями індивідуального сталю ко:ілого авто-раі схильністю гшсьменни«а (або, навпаки, - підсутністю такої) до абстрагування, до філософських узагальнень. На дистрибутивні характеристики компонентів КіСтруктури • та”ох вплив темати-

ки хужшіього твору в сполученні З ЙОГО аг:і;а.ТСТЛ1СТВ до того чи іншого літературного напрямку, зо «ас міс:;е у досліджуваному текстовому матеріалі.

Слц визнати, до результати, одержані в ході аналізу Кі:Стру*-тури гудо.іньої прози XX століття, виявилися де до несподіваними* Приступами до аналізів текстів англійсько! післявоєнної літератури першої половшій XX століття, \гг апріорі передбачали, -до. КМСтруктуру досліджуваних текстів буде харчктеризувати якзо^не переважання Ю.їіогуи "роздум", то, яринаЗмн 1, значно звільнення її питомої ваі '.аодо іняих Кїііорн. Однак результати конкретного наукового дослідження-однозначно свідчать: оповідь, як і раніяе, задихається найбільш частотною 1 значно перевагаотою Юііорілою, а роздум - каймьнв частотною. КіФ "опис* складає близько 305» усіх аналізованих фрагментів.

Звертаючись до публіцистичного- стилю, необхідно відзначити, цо жанрова специфіка есеїстичного тексту-виявляється у насиченості теоретичними і філософськими міркуваннями. Все це відбилося у кількісному перегрупуванні всіх КМФорм у жанрі есе. Тут у всіх авторів значно зменяується питома вага оповіді (з 60J, у середньому по "романній‘літературі", до 40J. у есе), заливатись при тому найбільш частотною. Це мо-ша пояснити тим, що есе, поряд із романом, повістю, оповіданням, новелою, складає епічний (оповідний) рід літератури. Есеїстку характеризує значна різноманітність форм. Але меті, до відділяють есе від інших епічних жанрів, досить умовні. (Ознаки,.властиві есе, невиразні в тому смислі, що козна з них, окремо взята, властива ft інший жанрам (та навпаки). '

• Кількісні дані про КШ "опис" у всіх авторів залишаються практично. однаковими: вони складають близько ЗО% від усіх КМФ. ' Однак те кількісне перегрупування, про яке згадувалося вице, відбувається за рахунок роздуму, який, залишатись, як і раніше,

!я«уйня чя.стотноп КМФ, займає значно більший кількісний обсяг у текстовому масиві есеїстичних творів, до козйн четвертий фрагмент і усіх трьот К/Ф припадає на роздум, тоді як у романі, оповіданії -_тілька кожен десятий. Кіл: Чсна збільшення Ю.14 "роздум" мож-іа пояснити її функціональною осооливістп, співзвучною жанровій іпец.іріці есе, яка полягає в тому, що дана КМФ з найбільшою віро-‘ідністю відбиває схильність автора мислити абстрактно, робити иснозки, відштовхуючись від конкретних фактів зображуваної дій-ності. Порівняння питомої ваги ККФ "роздум11 проводиться в плані ункціоняльно-стильового зіставлення - публіцистичний V3 худоя-1?, на підставі, як у;;в згадувалося, гпвно? схожості і близько-ті танрових форм роману Я оповідання. Одержані дані нагля-но під-юггдіувдь а.ігіор;іі очікування. доадідника про збільазішя ролі • % роздум" У ;ганрі есг. З сеа значно зростає не тільки кількість !-'-5орм "розял*"» але і сумарний текстовий масив, зайнятий^цією !*5. Фрагмента тексту стають більї значними, обсяговими. їхня се-едня довжина, наприклад, у Стівенсона, складає 66 слів, тоді як романі вона дорівнювала 29 словам, а в.оповіданні - 20 словам, к Зачи’чз, різниця у показниках обсягу складає дво^ або навіть иикратну величину. Окрепі фрагмента тексту досягають кількох сто-інок. Обсяг описових Фрагментів також розростається. Дані про -і» "опозідь“ ¡изиачно коливаються в мтаах Х)% у всіх тлкрах. У ворах Дас.Голсуорсі,-В.Вулф і О.Хокслі виявляється аналогічна єндєнпія подо обояговік характеристик трьох КМФорм.

Отже, ідодо гаяру есе uosna зробити висновок про тс, цо тен-єкпія до зменшення кількості оповідних фрагментів і- збільаення укупної частияи оповіді і роздуму (7G& усього текстового пасиву когного з авторів) веде до того, цо cm текст есе набуває власти-их цим К-..vopuau елементів статичності, споглядальності, філософ-ького осмислення подій або явна, поетіанрго сприйняття гавколиа-ього світу. . .

У цілому слід зазначити, по, досліджуючи КИСтруктуру тексту, лід урятовувати весь комплекс таких Факторів, як яанровий різно-ид літературного твору, його псинаЛв'ЖНІСТЬ зо певної епохи, особливості індивідуального стило, оскільки вона впливають на дист-ибутивні і функціональні характеристики текстово! структури. * роблеш дослідавння дас підстава зробити ізшіяучий зисновок про ілоіивість протиставлення ззнріз роману 1 оповідання (художній гиль) жанру есе (публіцистичний сталь]. При цьому функціонально-

стильова атрибуція тексту знаходиться в пряній залежності ви особливостей організації текстового континуума і с релевантное для членування його на композиційно-мовленнєві фср^и та функціонування кожної з них у рамках цілого тексту. Дані зробленого дослідження дозволяють дуже переконливо спостерігати зворотная зв’язок, коли »¡Структура мокг розглядатися з позиції жанротвір-ної ознаки художнього і публіцистичного текстів. У другому параграфі П розділу представлено пропоновану нами класифікаці ^ку систему МіФорм, в основу шої взято результати спостережень над композиційно-мовленнєвим і архітектонічна* типами членування та співвідношення відповідних їм одиниць. У залежності від типу співвідношень композитйно-и>вленнєвого й архітектонічного членування КЬііорми поділяться на чотири групи, кожна з яких одержала такі назви: ізольована, роздроблена, фрагментарна і контамінована.

Підсумовухяи результати аналізу етруктурно-дистригіутивнах характеристик КМФорм у рамках трьох дослід*увяних ■ -ганрів, п районі?-но говорити про те, що надз»ича*лр. складність текстової структури прозаїчного твору зовсім нв означає взможливість вичленовувата з тексту фрагменти оповідні, описові або філософсько-узагальнхючі. Нова йде про еезбігання їхніх меж і меж абзаців, тобто про незбі-гвійш комаознційно-мовленнєвого та архітектонічного членування тексту. Спостереження свідчать, ЩО ВСІ ІШФ- більшої) чи меншою мірою тяж їсть до фрагментарного статусу. В цьому випадку введення і виведення КМФ з текстового масиву моте бути як експліковане, так і нв експліковане абзацяш членуванням. До ізольованого статусу, тобто до позиції абсоютного накладання обох меж у одиницях композиційно-мовленнєвого й архітектонічного членування, найбільше тяжіють ЮіФ "оповідь*, а найменше - ЮіФ "роздум*. Причому по^ мітний вплив жанрових особливостей тексту на кількісні показники про цей різновид Ю№. У жанрі есе значно менша кількість, ізольованих КЦФ в усіх трьох мовленнєвих формах. Граничнш випадком незбігания композиційно-мовленнєвого й дрхі тектонічного членування тексту є контаміновані ЮЮ. Тут межа між різними КШ> найменш експлікована, перетід від однієї КМФ до ївшої здійснюється в межах речення. ' * . '

Тематична цілісність або, ¿—впаки, різноплановість єдиної'

Кііф теж досить суттєві для архітектонічного статусу відповідного текстового фрагмента. Спиратись на суцільний аналіз досліджуваних текстів, приходимо до таких висновків. Щодо ЮіФ "роздум*, то

тут явно простелеться тенденція so ионотеиатичності у межах ОД-ніеї W/5. При шл'<у, як відзначалося вище, тема КЛ<6 "роздум" да-рідко е прояовяеиняч 1 розвитком попередньої КМФ. Ця тематична єдність закріплюється також засобами лінійної спаяності, нерозривності, архітектонічної не розчленованості. Фунюиональна специфіка' К*£ "оповідь" визначає і її тематичну спеці, іку. Розвиток сгкету, яки?? вчлшас кілька паралельних сгаеетних ліній обумовлює тематичний плюралізм у мєїгзх однієї Ю.'і> "оповідь". Одшк архітектонічне членування чуйно реагуе на сю особливість, норідко супроводжуючи появу нової течи дробленням текстового масиву на абзаци всередині сдкної гС-'і. ■ • '

Опис - тематично наЗДільл варіативна Ю№. У залежності від об’єкта зобрз:г?!гт;.? err-; традиційно тояіляеться на портрет, пейзаж, {.’ггер’с^.-; тагь’т.т?*’ *га:глквов класифікаціє») на більш дрібні підгрупи. Інтересною особливістю »,!!> "опис" е можлива відсутність кореляції ніт архітектонічної) цілісністю і тематично*) гомогенністю. Наявність кільком те« (наприклад, портрет + пейзаж або портрет одного +■ портрет іншого персонажа і т.д.) у межах єдиної Кі® не обов'язково призводить до архітектонічного членування тексту.

В той ze час досить часте вживання мінімальних зо обсягом (одне речення) вкраплень портретних описів супроводжується виділенням їх у окремії?, абзац. Думається, ю таягЯ збіг ксігпознпійяо-іговлен-невого й архітектонічного членування тексту є результатом прагматичної настанови автора яа концентрацію читапької уваги, зверненої на дястзнтяий, роззосередяений портрет персонажа. Резюмуючи визескззяке, "іє пга леї^конусиося в нерозривності і взаємозалежності лінійної Я ієрархічної побудови прозаїчного тексту, причому прииале:ЕНість до того чи іншого функціонального стилю та їх жанрових різновидів практично кв змінює їхні дистрибутивні характеристики. .

Розділ ІЗ містить опис тя класифікацію лексичних і лексико-гра^.тячнях танкерів внутрішньої стру^ту^я кожної з трьох КИ5о*м. У складні** системі мовленнєво! структури твору оповідь, опис, роздум виступають як своєрідні об •вятивно-уіюрздковгні ділісності В основі мовленнєвих фода лвдать різні стссби сприйняття відо-бразення дійсності. Звідси— мастив! їм plsjji “способи оповіді" (Брандес 1971), г» визначез як мовлэннвзу структуру твору в цілому, так і характеризує й ідентифікує козлу з трьох КіФорм власни-. ми якостями - набором позторщандх форшільнях внутріяньострукїур-них рис і ознак, які виявляються ва різних швних рівнях. Розгдя-

дати проблему мовної маркованості компонентів КИСтруктурл тексту на лексико-граматичному рівні, ми зробили спробу визначити вплив жанрово-стильової атрибуції тексту на внутрішні ознаки .елементів цієї KMi> - оповіді, опису,.роздуму. Спочатку в рамках трьох ІМФ визначені частотні показники, особливості Функціонування і дистрибутивні характеристики всіх частин мови, з урахуванням їх розподілу на ввтосемантичяу і скнсемаитичну лексику.

У сфері іменника, який є иайб.іхьа частотной частиною мови у всіх КМФ, окремо описувалося функціонування конкретних і абстракт-нихj власних і загальних шізв—И&нндоїв. Більсз половини загаль— них номінативів У КкФ »ОПОВІДЬ» і »опис» - коякретно-іефегенційні іменники. Навгоки, в Юіі> "роздум» домінуюче і вдвічі превалююче положення займає клас абстрактних іменників. Підклас імен власних найбільш широко представлено в ШФ »оповідь". У ККФ “роздум* зареєстровано найменшу кількість власних іиен. При цьоіу хгрвчтер-ною особливістю їх функціонування с те, по гой підклас іменників у більшості випадків представлений пенниками - власними названі, які пов*язані з історичними або біблійними сокетами, назвами географічних місць, реальними історичними подіями, з якими автор асоціативно пов»язує конкретні стетні ситуацій, ¿гадки конкрет-. них-персонажів досить рідкі, причому граматична формз такої власної назви часто є конкретно-ситуативною і не відповідає нормативним правилам використання таної лексики. При цьому власна назва використовується або з артиклем, або у формі многеини, і це в обох випадках надає їй семантично розширеного значення. Використання двух видів артиклів - означеного і неозначеного як при іменах . власних так і при загальних назвах, а також категорія числа і трансформація її кількісних показників пра переході від однієї КИФ до ікзої має маркуючу властивість. Більш акт наш використання загальних номінативів у формі множини було відмічено в Кї» *опьс"

. і "роздум*, що пояснюється семантичною співвіднесеністю МІХ фор-

■ мами множини і категорією збірності, яка функціонально найбільа характерна для вказаних вице КМФори. Поступальність у бік збільшення вживаності неозначеного артикля/а" перед іменником - загальної) назвою спостерігається як від ЮІФ "оповідь* до її функціонального антиподу - Н¿Ф »роздум", так і від жанрів художньої прози до жанру публіцистики, при збереженні домінуючого положення означеного артикля "the" у ведх ЮіФормах.

При розгляді дієслова враховувалися такі параметри, як лек-

іко-теиатичні група, відповідність функціонування лексик о-семан-ічних варіантів певних дієслів у тій чи іншій КМФ, граматичні ітегорії часу і стану, бо всі вони можуть бути вклотені в арсе-іх -цуикшонально навантажених, Чіелевантнит текстотвірній ознаці-гксико-граматичних явищ. Дієслово як частина шви найбільш ак-гано використовується з іШФ "оповідь", роблячи її акцюнальнов динамічною. Кількісні характеристики цієї частини мови у КМФ эоздуи" наблидзються до даних у КЫФ "оповідь", але спостерігаєть-і розростання дієслівного вокабуляра від першої із згаданих КМФ > останньої. При цьому дієслівна лексика в КМФ "роздум" представ-:на найбільш зарокам спектрон видо-часоЕих Форі. Домінуотим у ііх гС.’Ф є ппетерит основного розряду - Feat iad.eflni.te t однак літр-fwy віз иаТСізтьт динамічного - оповіді: до найменш акцізль-іго - роздугу спостерігається знилення функціональної значущості ісової 1>орми Past Iadefinite за рахунок активізації викорис-іння ггрезенса основного розряду - Proaent indefinite . Показо->, зд на різних ділянках ^Структури, а сзш в різних КЫФормах і-різноуу реалізується лексико-сеиаятшна навантаженість окрдоїх »лісемантичних мовних одиниць. У КЫФ "роздуй" на противагу КМФ »повідь* простежується тенденція найбільшої функционально! карга аності тих лексако-сеиакт ячних варіватів» які. їв суть аа собі. іймгнзу нейтральну коннотаціо.

У відповідності’ із своїми частотанш показниками вся повно-ткз лексика у всіх трьох КМФ розподіляється в порядку спадан-і частоти так:іменник - дієслово - прихизтниі - прислівник. Tali* ланцпжок цілком узгоджується із статистичними даними, наявни-і в лінгвістичній літературі про частотність розподілу частин зви я текстовому ігчеиві. Для нас інтересно, ют, из змінили сво-) рангового номера, відповідного частотності вживання, і збері-2ти всі домінантні позиції при пзраход\ від,.одшсї. Йіф до ін-)ї, все ? зміняється як питома вага продставленості Частин ирви цілому, так і згаданих аигіе <йункціональш зтчуцнх ювяих мар-;рів. Всередині кожного або иайсз кожного лексико-граматичного іасу, включаючи і дсйктячні іашнї засоби, відбувається тільки їякє зрушення дистрибутивних показників у той чл інший бік,, за гаунок сукупності яких читач відчуває зміну йй. Те ж сама можна <азатп і про вплив жангу на внутрішяьоструктуряі лєнсако-грама-ічні особливості побудоал Юйорм, няі_наявні тільки у незначній [лькосм і не впливать "арлияально на цифрові показники. Осіан-

не е доказом правомірності розгляду ІШФорм як явища двобічного, в якому використання конкретного арсеналу мовних засобів для відображення певного процесу мислення відбувається незалепго від .стилю і жанру* а строго за з шоками логіки мислення. Функціональне розмежування мовленнєвих форм ."оповідь", "опис“, "роздум" здійснюється завдяки комплексу своєрідних внутрішньоструктурних "шиф-терів", наявність яких визначається комунікативною заданістю кожної із КМФорм. У цілому функціонально-стильова атрибуція°тексту, будучи релевантною ознакою Його коипозиаійно-мовленнгвого членування, все ж ма&зе нз шлквае на внутріганьоструктурну організацію самих »iiopw. Аналіз показав, що наявність лексичних 1 граматичних маркерів КМФорми швкгче залежить від її комунікативної спрямованості, яка, будучи релевантною для композиційно-мовленнєвої сегментації тексту на макрорівні, в сеою чергу обумовлює використання певних мовних засобів більш низьких ..рівнів.

У Висновках містяться підсумки загального характеру, які. є теоретичним узагальненням дисертаційного дослідження.

Основний зміст роботи відбито в таких публікаціях:

1. Лексико-грамматінеские средства выражения категории п ростра н-ства в оригинале и переводе художественного текста // Перевод

" в интерпретация текста. Сб. научн. трудов. - М.: ИЯ АН СССР, 1988. - С.197-204 (у співавторстві). • ‘ ‘

2. Грамматюеские категории'в целом тексте // Ыетоджеские указания для самостоятельной работы студентов-заочников с учебным текстом. - Одесса: Одеоск.гос.пед.ин-т, 1992. - 24 с.

3. Композиционно-речевая структура как жанрообразупаяй признак

' прозаического художественного в публицистического текстов // , Язык и культура. Тезисы докладов третье!» международной научной конференции. - К.: УШО КГУ, 1994. - Т.З. - С.82-вЗ.

4. жанровая специфика композиционно-речевой структура худогествен-

. ного и публицистического текстов .// Реалгационний асшкт Функ*

• цйонирования языка. Сб.научн.работ.-Минск: БАКЛ,і995.-С.ІІЗ-ІГ/

5. функционально-дистрибутивная корреляция композиционно-речевой и архитектонической структур, .художественного и публицистического текстов // Функциональный подход в теоретическом и при-танднои -языкознания. Материалы второй шзюународной научной конференции. - Шшск: ВАКЗЦ 1995* *• С.74-76. .

6. РгоЫеая of Delimitation of Cults Intermediate Between Sentence and Test // TVigUKh Language Teaching for the 2l-et

- XT -

Century In Ukraine. Proceedings оt the Lingua-methodological Conference. - Odessa, 1996. - P.105-106. •

----J---------------•—г— Synopsis —........ — --------

Hosanova Тз.А. Three nodes of a text в-'чесЬ struc-irure (narration, description, argumentation) in ¿¿ujlish fiction and pubii-ciatio prose (a cooperative investigation baned on the XlXth-XXth c. -works)

Dissertation for the degree of Candidate of Sciences (T.ingul-3tice), speciality 10.02.04. - Germanic Languages (English).

Cde3aa State tttlversity. Odessa* 1996« . .

The Dissertation is a typological investigation of a text _ ;p»esh atruet'irn ) in tho wcrJcs of tro fractional styles (fie-tion and public la tic ргаг.э), of three genres (novel, atory, essay), of four .’iigliah-langnage writers (C.Galsworthy, H.L.Stivenson,

0.Huxley, V..Voolf ).* It rcrreala on the one band the invariant para-aetrea of a speech structure of a text, while on the other hand TSS characteristics which differentiate the utterances of different styles and genres. Speech characteristics of each sode of a TSS are described with the help of quantitative aethoda of investigation. . . . ‘

?of the first tiae it la stated that the identifying functions of the given characteri3tic3 nanlfe3t theaaelvoa not through the complex of зие base indices, but by neana of a combination of shifters (seai-tcnes and nusnsea). As a result of correlation between such text units as narration, description, argumentation 7S paragraph a ne» classification of ¡sodas of a TSS 1з offered. -

Аннотация ■

■ Розанова E.A. Коипозяционно-оечевыа 'формы в англоязычной ху-

дожствегагоЗ я публищкткчесточ проз; (сэжгетззктеяьяое исслгдс-ванке на материале произведений XIX-XX шз.)

Диссертация на соискааиа ученой ста naan saasядата <**ш>дога- . ческих наук по социальности 10.02.04 - германские язкки (английский язык). Одесский государственный унетеро^тет ям. И.й.Мечннко-за. Одесса, 1995.

Загшгэется научная работа, о которой прздетавлзко типологическое кссле^озшше кошозщвднш-рзчезол структуры аехого текста в произвеаеният лэут Функиганадшгг стилей (художественный и публицистический) , трех жанров (роман, рассказ, эссе), принадлежащих четыреи англоязычный авто рай (Дзс.Голсуорса, Р.1.Стивенсону,

0.Хаксли, В .Вулф), выявляйте как инвариантные парапет» КРСтру* туда текста в целой, так и те ее черты, которіе дифференцируй разностилевые и( разножанровые сооощения. С приыгаснием количей^ венных методов описаны собственно речевые характеристики, свой* ственные каждой из КРФ. Переключение с одной речевой формы на другую в рамках речевой структуры текста осуществляется не за 641 изменения доминантных показателей, в путем совокупности сдвигоЬ дистрибутивных и частотшх показателей внутри каждого или почти каждого лексико-грамматического класса. Разработана и предяокнй собственная классификация КРіору на базе соотношения единиц композиционно-речевого и архитектонического члзшния.

Клотові слова: текст, жанр, коштозиційно-мовленнсва форма, лінгвостилістика, функціональний стиль.