автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.01.02
диссертация на тему: Конфликт в драмах В. Винниченко: смысловые доминанты и поэтика

Полный текст автореферата диссертации по теме "Конфликт в драмах В. Винниченко: смысловые доминанты и поэтика"

Ки!вський нацюнальний уншерситет iMeHi Тараса Шевченка

ка правах рукопису

МИХИДА Cepriit Павлович

КОНФЛ1КТ У ДРАМАХ В. ВИННИЧЕНКА: 3MICTOBI ДОШНАНТИ I ПОЕТИКА

10.01.01. - украшська лггература

АВТОРЕФЕРАТ

дисертаци на здобуття вченого ступеня кандидата фшолопчнкх наук

КИ13 - 1995

Дисертащею е рукопис

Роботу виконано на кафедр1 украшсько! ттератури Шровоградського державного педагопчного шституту шет В.К. Винниченка

Науковий кер1вник - доктор фшолопчних наук, професор

Клочек Григорш Дмитрович

Офщшт опоненти - доктор фшолопчних наук, професор Дем'ятвська Людмила Семешвна

✓ - кандидат фшолопчних наук, доцент Панченко Володимир Свгенович

Провздна установа - Украшський державний педагопчний ушверситет шет МЛДрагоманова

Захист вщбудеться 30 листопада 1995 р. о 14.00 на засщанш спегцал1зовано1 Вчено! ради Д.01.01.27 по захисту дисертащй на здобуття наукового ступеня доктора фшолопчних наук в Кшвському нацюнальному ушверситет1шет Тараса Шевченка за адресою: 252017, м/Ки1в, бул. Шевченка, 14.

3 дисертащею можна ознайомитися в науковш б1бл1отец1 Ки!вського университету.

Автореферат розкшано «30» жовтмя 1995 р.

Вчений секретар . ,.

спеидал1зовацо1 Вчено! ради £ Д-ф-П- Грицик Л.В.

Можлив1сть.осягнення л!тературно! спадщини письменник1в, 1мена якик було насильно вилучено .з 1сторП л!тератури.- зумоэ-лена здобуттям Уюад ною державност1 та демократизац! ею хэття сусп!лъстве, викликали своер1дний досл1дниш>кий бум, результатом якого мае стати повешения до национально! скарбниц! шедевр! в, г!дних стати в один ряд з крадими зразками »¿зйстр1в св1тового мистешва слова. При. цьому чимало творчих эусиль в!ддаеться розглядов! проблем 1сторико-л1тературного характеру : вивчаються життсписи письменник!в. розглядагться !х м1сне в 1стор11. укра!нсько! та св!тово! л!тератур тошо. Разом з тим. досить часто поза увагою науковц1в залишаюгься проблеми винчения поетикальних особливостей доел!пжуваних твор1в.

■ Ч!льне м!сце в генерацП повернул«; в укра!нсысу л!тера-туру шсьменник1в належить В. К. Винниченку С1830-1951), 1м' я якого ототожнюеться 1з становлениям "ново!" укра1нсъкоХ драматурги. шо зароджувалася на початку'XX ст. Незважаючи на вели-чезну к1льк1сть кштачно! л1тератури1, досл!дники 1 рецензента майже не трисалися особливостей 1ндив1дуально! поетики Винниченка-драматурга. Лише в окремих роботах анал!зуэться драма-тачн1 твори шсъменника, визначасться 1х естетична ц1нн1сть, можливост! емоо1йного впливу на читача СглядачаЭ та деяк! особливост! художнього мислення автора2. В той ясэ час майзке не зустр1чаються прет, де б вивчався про'цес-"технолог!!" творения письменником його драм. Як зауважус Л.М1шенко. "цей наттоям дослЮжэння не. мае у нас певно! наукаво! традиц!!"3.. 11мм, ' на наш погляд, визначасться актуалън1стъ поставлено! в робот! ьае-та - осыислити особливост1 . поетики та виявити зм! стсв! дом! нзнти конФл1кту як визначальнсго компоненту яраматичкик теор1в В.Винниченка.

АДив.: Володимир Винниченко. Анотована б!ол1огр2Ф1я. Упсс. Вадим Стельмааенка. - Едмонт, Альберта.' 1335. '

^Дие. : Бойко-Блох!н В. Драма "М1ж двох су.?" В. Биннйчаккг*' як Е1добг>ежйння Укра!нсько* национально!' р-эволшП//Словг> 1 час. -1992. -К?: Вороний М. Лрама кивин сикзол!а//Рада.-1911.-

2 лютого: Мороз Л. Сто р!вноц!нних правд. ' Парадокси драматург!! В. Винниченка. - К. .1994 та 1н. .

'•Шщенко Л.Укра!нський театр • початку XX ст.: Шляхи модерн1зац!!//Укра!неьке л1тературознавстзо. Республ1каксь:<ий м1жвуз1всъкнй эбИжикСВипуск 57).-Льв!а, 1993.-С..11. •

Мета досл!дження обумовила його завдання:

- грунтовно доел1нити деяк! витоки 'художнього мислення Винни-ченка-драматурга. сама т! витоки, як1 буди чинними у форму-ванн! його драматург!чно! майстерност1," а значить.. 1 поетики конФл!кту:

- проанал1зувати о крем! п'еси митця на предмет досл!джання особливостей творения конФл!кту та виявлення його впливу на художн!сть драматичних теор1в 1 становления таланту драматурга;

- визначити м1ру'сп1вв1днесенрст1 пол1тично1 та л1тературно! д1яльност1 В. Виннмченка, вивчити вплив його св!тогляду на ку-дожн1сть окремих драматичних твор1в. з одного боку, ' I показа-ти. як талант митця перевачсае над його 1даанов заангажо-ванЮтю. з 1ншого.

Иезважзючи на досить глибоку теоретичну розробку1. кснсШкт н!коли не був об'ектом спеи1ального досл1дження на предмет художност1. Наукова новизна дисертацН полягае як у вибор! вдячного матер1алу для вивчекня цього визначального для драми компоненту, так 1 у вибор! метод!в досл!дження, як1 но-сять системний характер. У робот1 влерше розроблено схему анал1зу. поетики конФл1кту. у нерозривн1й едност1" з 1ндив1дуалъною поетикою письменника. . зд!йснено. поггиблений анал1з дек1лысох п'ес В. Винниченка. як1, на думку автора. .в1дбиваоть сутн1сть становления драматург 1чно"1 майстерност1 письменника. ' .

Значно» м1рою на напрямок дисертац1иного досл!дження вплинули 1дв1 та методолог!чн! принципи , закладен1 в працях теоретик!в системного анал!зу Л.Тимофеева. М. Пршмана, Б.Гончарова. Г. Клочека. Дисертант спмраеться тачож на науков! засади вивчення драматичного конФлХкту. шо викладен! в трактатах Ар1стотеля. Гегеля, доел 1дженнях Л.Аля. А-Ан1кета. Д.Волькен-штейна, 3. Мороза. А. Погр1бного. В. Сахновсъкого-Панкеева, як! зробили оссбливий внесок у розробку теорП драми. Головн1 засади винниченкознавства. використан! в дисертаиП. пседстав-

З-Див.: Горбунова Е. Идем. Конфликты. Характеры. -М., 1960: Мороз 3. Проблема консипкту в драматурги. Нариси з ДсторП укра'Хнсько! сеал1стично1 драми початку XIX ст.-К. ,1961: Погрибный А. Художественный. кон&ликт и развитие современной советской прозы.-К.. 1981; Санновский-Панкеёв В. Драма. Конфликт. Композиция. Сценическая жизнь.- К..1969 та 1н.

лен! роботами класик!в л1тературознавства I. Франка. С. £Фремо-ва. М. Вороного. досл!дженнями .сучасних укра!нських вчених Ю. Бойка-Блок!на, Д. Гусара-Струка. 1.Дзевер!на, Л. Дем' ян!всько!, М. Жулинського, Г. Костюка, I. Лисяка-Руднииького. Л. Мороз, В. Панченка.

Дисертац1йне досл1дження мае теоретичну ц1нн1сть завдяки застосуванню ново! методики анал!зу поетики окремих компонент^ драматичного твору. Преястичне эначення робота зумов-люсться можлив!спо використання зроблених у н1й спотереженъ 1 висновк!в у лекШйних курсах з !стор1! укра1нсько!~ л1тератури, при п1дготовиД 1 проведеин! спецкурс!в та слецсем1нар1в. прис-вяченик становлению "ново!" укра1нсъ"01 драматург!I. . власне . В. Винниченку. теорП драми.

Матвр1алоы яаного дослЮТвння стали п'еси В.Винниченка , "Дизгармон!я", "Шабл! життя". "Метег^о", "Базар". "Брехня". "Закон", "М1ж двох сил", як!, на думку його автора, найтов-" н1ше в1дбивакггь сутн!сть та зм1стов1 дом!нанти драматурги . письменника. Такий виб1р матер1алу дае змогу просл1дкувати еволщ!ю драматург!чно1 майстерност! В. Винниченка. •.становления його 1ндив!дуально1 поетики !. в1дпов!дно. поетики кон-Фл!кту.

Апробац!я робота. Дисертац1я обговорювалася на зас1дак-нях каФедри укра1нсъко! л!тератури К1ровоградського державного педагог!чного !нституту Гмен! В. К. Винниченка. Певн1 аспак-ти И були виголошен1 у Форм! допов!дей та пов1домлэнь на Всеукра'1нськ1й гуман1тарн!й науков!й конферекн'л

С Донецък.. 1992). Перших Винниченк!вських читаннях (К!ровоград. 1990). п1дсумков1й науков1й конФеренцЛ професорсько-викла-даиького складу К!ровоградського пед!нституту С1994). Ряд важ-ливих положень досл1дження використано п!д час читання практичного курсу з 1сторП укра1нсько"1 л1те&атури к!нця XIX - початку XX ст. для студент1в Ф!лолог!чного Факультету КДП1 1мен! В. К. Винниченка С1991-1992), при. проведенн1 занять з * ук-ра'1нсько1 л1тэратури в К!ровоградсъкому музичному училищ! С1992 - 1994).

Найголовн!ш1 аслекти дисертац1 Иного досл!дження в1до0важен! в чотирьох публ!кац!ях.

Структуре робота.Дисертаи1я складаеться з! вступу, тоьох розд!л!в, висновк!в 1 списку використано! л!тератури. •

Зм1ст робота.

У "Всгуп!" аргументуетъся актуалъкЛсть теми, визна-чясться мета та завдання досл.1дження, вмотивовуеться виб1р материалу, Форму люкггься основн1 методолог!чн1 засади, обгрунто-вустьея новизна робота. П теоретичне та практична значения, розгляпаеться стан досл1дження проблеми.

Пеший розл1л - "Про деяк! витоки хуложнього мислення Винниченка-драматурга" - присвячено виявленню Фактор1в, як1 • були чинними у Формуванн1 драматург1чно'1 майетерност1 В. Винниченка. визначали його художне мислення як майстра драми 1 вшдавали на сутн1сть розроблюваних у його п' есея конФл1кт!в. Вмконанню иъого завпання гЛдпорядковано структуру розд1лу, який складаеться з чотирьох частин.

Перший.п1дрозд!л присвячено теоретичним' аспектам дос-л1Джувано'1 проблеми. Дисертантом заев1лчуеться. то Формування поетику. конФл1кту в драмах В. Винниченка в1дбувалось п1д впли-вом певного комплексу чинник!в. як.1 орган!зозують це художне явите у сисгемну ц1л1сн1сть. Доречно, на нашу думку, говорити про нерозризну едн1сть об'ективних та суб'ективних Фактор!в.

Методолог1чна необх1дн1стъ доел!дження.об'ективних пере-думов становления поетики конфл1кту п1дтверджусться роботами В.Саиновського-Панкеева. I.Неупокоево!, Патр1са Пав1, у яких зазначаеться, то характерн1 для кожного часу протир!ччя. в1дкриття. нового героя 1 нових сфер життя найповн!ше в!дби-ваються у драматичних творах ' 1 выявляться перш за все у конФл!кт1.

Надаючи великого значения зовнХшнХм впливам, не можна за-бувати про 1ндив1дуальн1сть мития, особливий, притаманний лише йому одному погляд н& се!т 1, в1дпов1дно. пов'язан! з шм особливое« художнього в!дтворення д!йсност1, тобто про суб'ективн1 Фактори формування поетики письменника. Л1терату-рознавиЛ доклали значних зусиль для того, щоб знайти найеФек.-тивн1ш! шляхи ix висв1тлення. Тут сл!д. згадагги праи1 В.Виноградова, який розробляв понятгя "образ автора", М. Храпченка, який за Формотворчий фактор пролэнував прийняти "творчу Зндив1дуалън1сть автора", М.Бахт1на. який вв1в терм!н " художне бачення письменника". Найпродуктивн1ша . на нашу думку, кэтегор1я "кудожне мислення письменника'4, яка е 1нтегруючою 1йэдо виаеэгаданих понять та Фектор1в. Бона мае доситъ 'складну струк^-УШ-'. Серед 11 .компонентов важливе значения для виявлэн-

ня особливсстей фунюи!онування драматичного конфликту мьють поняття "художне бачення писъменника" та "писъменницъка спр» мован1сть". Перше поняття дозволяе досмть продуктивно працюе.с,-ти над виявленням спектру проблем, як! покладен! В.Винничеч-ксм в основу конФл!кт1в Яого n'sc, тобто з'ясовувати зм;.стов-дом!нанти досл!джуваного компоненту поетики драми. Адже, -к зауважував Г.Клочек. художнс бачення талановитого письмечника "проводить в!дб!р 1з д!йсност! не сумм 1зольованих елемент!:?. а впорядкованого комплексу предмета. явиш, mí ж якими !сну:гг:ъ системн! стосунки 1 зз'язки"1.

Бажлив!стъ поняття "письменнииъка спрямован1сть" зумовде-на 11 сп!вв!днесен!стю 1з спрямуванням особистост! ммтця. Mesa йде про те, то у кожного письменника е загострений 1нтер<=-с до певних ctopIh i реал!й д!йсност!. Досл!д:нення спвяыовансст! обов'язково приводять до вивчення мотив!в д!яльност1. Проблем спрямованост!, на думку С. Руб!нштейна. це перш за вса "питания про динам!чн! тендекаН. як! у вигляд! мотив! з визначак/гь люпську д!яльн!сть";г. Для В. Винниченка в широкому спектр! мо-тиваи!й творчост! Спсихолог!чн1. сои!ально-св1тоглядн1, мо-ральн!. культурн!) г.р!оритетне м!сцэ належить установи! на досл1дження моралъно-етичнк'х проблем i висв1тлення íx в особливому, "парадоксальному" план! СJI.Мороз). Не секрет, то для Винниченка. якмй одним з перших укра'1нських писъменник!в почав жити виключно з гонорар1в. був г.ритаманний ! меркач-тильний п!дх1д до творчост!. ¡до, безумовно. впливало на виб1р проблематики 1 на художн!сть його tbopíb.

Отже, у першему п1дсозд!л1, завдяки використанню системного л!дходу розроблена метололог!чна схема, використання яко! лае змогу наблизитися до розум!ння особливостей поетики та розкрити зм!стов! дом!нанти конФл!кт!в у драмах В. Винниченка.

У другому п!дрозд!л! розглядаеться вплив елисаветград-ського кулътурно-осв!ткъого контексту на Формування драматур-Пчност! художнього мислення В.Винниченка. п!дтвердженням ¡Ji<.:i тези слугус анал!з пов!ст! "Краса i сила", яка з'лвилася неза-

1Клочек Г. Методология системных исследований индивидуальной поэтики и позтики отдельного литературного произведения. Авто-Реф. дне. докт. Филол. наук. - К.. 1989. -С. 27. '¿Рубинштейн С. Направленность личн0сти//рубинштег'н С. Осипам обшей психологии. -М. . 1946. -С. 623.

- б -

баром п1сля того, як .Винниченко покинув р1дний край.

Дисертант засв1дчуе, що высокий р!вень Ф1лологЧчно1' ос-в1ти. яку отримували в к!нШ XIX - на початку XX ст. выпускники тсгочасних середн1х заклад1в. г!мназ1й та реалъних училищ, давав можливХсть багатьом 1з них, за умови наявност1 таланту, звичайно, стати визначними майстрами слова. Згадаемо коча б 1мена М. Хвильового, М. Кул1ша. Ю. Яновського, В. Шдмогильного та багатьок 1нших. як1 демонстрували надзвичайно високу л1тера-турно-мистеиьку техн1ку, не маючи при цьому вилки Ф1лолог1чно! осв1та. Не став винятком 1 В.Винниченко. Проиес Формування йо-го як людини 1 письменника розпочався на батьк1вшин1 мития, у м1ст1 £лисаветград1. Його дитяч1 та юнацьк! роки, незважаючи на пбвн! труднощ! сои1ального характеру, пройшли в атмосфер].. сприятлив1й для творчого розвитку. Особливо це стосуеться. Пмназ1йного перЮду С1890-1899). блисаветградсъка класична чолов1ча г1мназ!я була доситъ сол1дним навчальним закладом, одним з кращих на п1вдн1 Рос1йсько1 1мпер1'1. Особливо! уваги надавалося в г1мназ1'1 1сторико-Ф1лолог1чн1й освд.т1. Ф1ло-лог!чна атмосфера, яка панувала в г1мназ1'1 Свивчення праць ан-тичних авторХв, представник1в В1дродження. класик!в рос1йсъко1 та зеруб1жно1 л1тератури). п1дтримувалася 1 в позауроччий час Сучн1 ояержувади завдання на кан1кули написати твори. як1 ви-магали певного.л1тературного вм!ння та см1ливост! судженъ). Неои1ненне значения для Формування художнього мислення В.Вин-ниченка як драматурга мало театрально-мистецьке життя м1ста. яке славилося давн1ми традиц1ями 1 вважалося одним з пров1дних кулътурних центр1в п1вдня РосП.

Не дивно, ша прагнення випробувати перо з'явилося у Вин-ниченка ще у г1мназ!йн1 роки, а пов1сть "Краса 1 сила", напи-.сана через 2 роки п1сля того, як в1н покинув блисаветград. засв!дчила потужний л1тературний талант молодого митця. -факт, який, як в1домо, дуже здивув ¡.Франка1. Кр1м того, цей тв1р виявиб дом!нантн1 особливост1 художнього мислення В.Вин-няченка: легк1сть в ейдолоПчному зображенн1 д1Ясност1, психо-лог!зм та драматург1чн!сть.

Деталъний анал!з пав1т! "Краса 1 сила" показуе. що основною формою вираженя зм!сту автор обрав д1алоги. Все, що в1дбу-ваеться поза ними, - це. умовно кажучи. поширен! ремарки.

' ^Цоанк.о I. Новини нашей л!тератури//елисавет.-1993. -N5.-0.7

Пов1сть, звичайно, мае под!евий сюжет, але в1н, сказати б, ма-лорухливий. Зм!ст. то виражаеться через д!алог. - це. надзви-чайно складний рух психолог1чних стан!в головних персонаж!в твору. 0соблив1сть д!алог1в полягае в тому, шо вони м1стять вагомий психолог!чний п1дтекст. При сприймакн! твору читач повинен Фактично добувати той п!дтекст, вгадувати його. Б1лыве того, йому необх1дно вловлювати лог1ку руху психолог!чних стен1в - 1 т!лькк в иьому випадку в!н "втягуетъся" у сюжет. Малорухлир!сть зовн1шнього Спод!евого) сюжету компенсуеться напругою сюжету внутр1шнього. психолог1чного. Вежливою особ-лив!стю твору е нетрадиц!йн1сть у зображенн1 любовно! кол!з!! (трикутник Андр!й - Мотря - 1лько). Адже Мотря не належить н1 першому. н! другому. Драма repolHl г.^лягае в роздвоеност1 I! почутт!в. Бона чи не в однаков1й Mipl любить 1 Андр!я, який в!дзначаеться сильною волею С"сила"). 1 красеня 1лыса С"краса"). Ue дозволяе авторов! глибоко розкрити внутр1шн!~ стани repoiB, як1 перебуваклъ в неординарних ситуац1ях. а дос-л!дников! - проел!дкувагги за становлениям його драматур- . г!чно.1 майстерност!. Адже конфяНсшв з1тюшння сильних особис-тостей та аФектних психолог!чних стан1в е одн1ею з ознак драматичного мистецтва 1 чи не головною рисою у поетиц! "ново!" драми, яку згодоы почне створювати В.Винниченко. Пов1сть ви-разно засв!дчуе. що мелодий письменник виявив здатн1сть не т!льки винайти життевий конФл1кт С а винаядення конфл1кту - ue творча проблема. вир!шення яко! е одн1ею з характеристик ху-дожнього мислення письменника). а й художньо його реал!зувати. Мова йде про поетику кпнфл1кту. тобто про ум!ння письменника вылита його у художню плоть. В. Винниченко прекрасно слрав-ляеться з иим завданням, демонструючи р1дк!сне, а то й небува-ле в тогочасн!й. укра!нськ!й л1тератур! ум!ння показати психо-лог!чну Фактуру внутр1шнього життя персонаж!в. У д!алогах. по-будованих молодим письменником, в1дчувасться пост!йне пульсу-вання конФл1кту. ' *

У тюе!ст1 виявляеться ще одна важли&а риса художньего мислення В. Винниченка - його схильн!сть до експс..;иментального методу. Письменник створив ситуац!ю, коли ж!нка поставлена перед проблемою виберу м1у "красою" ! "силою". Зг1дно ule! по-чатково! запрограмованост! персонаж! починать л!яти. Письменник веде !х через сюжета! перипет1! 1 н1би вивчас. як .вони розв'яжуть постазлену перед ними морально-етичну проблему.

Ней метол - в1н квал!Ф1куетъся ще як "яосл1д в лабораторГ!" стане визнэчальним у творчост! Винниченка-драматурга.

Розглянувши пов!сть "Краса I сила", дисертант констатуе, ыо В.Винниченко вже у першому надрукованому твор! показав себе митаем 1з сформованою новЛтньою Сдля того часу) культурою кудожнього мислення. в- якому ч!тко вшз!лявся один яом!нантний момент, що виконував системотБорчу функл1ю, .тобто Формував С1 сформував!) художне мислення молодого митця як певну и!л!сн!сть. складов! яко! перебувакзггь у взаемозалежност!. 8!н, ией момент, визначаеться як споямован!сть письменника на показ внутр!шньопсиколог1чного буття персонаж!в. При цьому

B.Винниченко показав здатн!сть зображувати психолог!чн! стани ях процес, руш!йною силою якого е конФл!кт.

У тсетьому п!дроэд1л! розглядаеться експеримвнтальн1сть як дом!нантна ознака художнього мислення В.Винниченка, яка ба-гато в чому визначала поетику його драматурги загалом 1 драматичного конфл!кту зокрема. Спираючись на теоретичн1 установки Л.Толстого. Д.Овсянико-Куликовського та наукову розв!дку Д. Гусара-Струка1, дисертант доводить концептуальн!сть експери-ментального методу для драматург!! В. Винниченка 1 показуе "технолог1ю" лабораторного анал!зу як особливий "спос!б прац!" письменника. Запропонован! у п!дрозд1л! положения про пряму залежн!сть художност! твору, його ц!л!сност! в1д повноти освоения письменником' об'ективно! д!йсност1. в!я глибини зд!йснюваного у "творч!й лабораторП" анал!зу морально-етично-го постулату, в1д об'ективност! 1 точност!- к!нцевих висновк!в иодо його !стинност! чи помилковост! даюггь змогу говорити ПРО створення методолог! чно го ключа, з допомогою якого вияв-ляеться чимало важливих, але малопом!тних зови! Фактор!в твор-чо1 еволшП Винниченка-драматурга.

У четвертому п!дрозд!л! дисертантом обгрунтовуеться вплив " письменнишько! спрямованост!. яка полягаяа у Винниченка в ор!ентац11 на европейського та рос!йського сеиип1ента, на фор-мування та функц!онування конФл1кту в його драмах. Прагнення

1Див.: Толстой Л. Полное собрание сочинений.-Т. 52.-М.. 1952.-

C. 78: Овсянико-Куликовский Д. Литературно-критические работы: В 2-х т.-Т. 1.-С.230-235: Гусар-Струк Д. Винниченкова моральна ляооратор!я//Сучасн1сть.-1980.-N7-8.

с вердити укра!нську л1тературу на новому, европейському об-шир1. немажлив!сть жити "1з зароб!тк!в укра'! нсько'! л!тератури" СВ.Винниченко) обумовлювало "европейськ!сть" б1лыиост1 драм мития. Вона в!дчувасться ' в особливостях художнього св!ту tbopIb. де персонаж! дуже часто т!льки' носять укра1нськ! пр1звиша I розмовляють укра!нською мовою. Суто укра!нська нац1ональна стих1я у б1льшост! п'сс Винниченка в!дсутня - в иьому легко переконуешся, коли з!ставляеш 1э творами I. Kaj>-пенка-Карого, то присвячэн! проблемам укра1нсько'1 !нтел!гениП. Е1дпов!дко була детерм!новача i проблематика Винниченкових .драм - вйна часто носила п!дкреслено загалъно-людський характер. У свою чергу. такг детерм1новач!ст1. ьизн&-чала змхстов! дом!нанти, характер та кудожн1сть конФл1кт!в драматичних tbopIb мития.

Другий розд1л досл!дження - "КонФл!кт у драмах з мо-рально-етачною 'проблематикою" - присвячено предметному анал1зу^ художнього буття конФл!кт!в у л рамам В. Винниченка. Тх эи51р детерм!нований морально-етичною проблематикою б1льшост! г.'сс письменника.

У першому п1дрозд1л1 розглядаеться проблематика лрам В.Винниченка у контекст! його Ф!лосоФських та л!тературнс-ес-тетичних шуканъ.

Розгортання драматичних конфл!кт1в у п'ссах 'В. Винниченка на матер! ал! морально-етичних проблем зумовлене його зал 1 к2?.-лен!стю найнов1шми на той час в!дкриттями психологично'! науки у сфер! п!дсв1домого, идеями надлюяини Ф. Hiишь та ноиш'.и напрямками у Л!тератур! та мистецтв1. Простой пэр&л!к !мен аь-topIb. твори яких crysiKse® 3.Вивдиченкс (Вагнзр шон Яусег, в1домий австрЛйсъкий невропатолог i псих'атр.. аст-ор ьагет. 'праць 1з психолог:!:, психопатолог Л та етики: Акр: Бегкс:.'-. видатния французысий сМлосоФ 1 сои!слог. у csol>: ttopf.

псрушував проблеми св1дзмого ! п!дсз1дс!,-.:.г:, !;1ту:ц!л. кг-р.".".' тошо: М. Б^ртель, автор bIhomoi ка той ks.z "iiz',:.:?. и 'ум-

ственность" та ih.1). св!дчить про ?ч. прой.лг.,

спадковост!. св!доного 1 я1дсв!домого, !нсп-;нглу та pcrrv.'c -ctocvhkIb mix чолов1ком та ж1ккою 1 лсв'язан! з шм питания сусп!лько1 повед!нки лкиики - сое це стояло в центр! тнорчи:: заи!кавлень письменника.

-Винничег.'-.о В. Еолэнни1С. -Егш;гг. Ныс-Йорк. ?.530. -Т. i. —С. 41

Зм1ст багатьох'драм В.Винниченка зазнав значного впливу н!мецького Ф1лосоФа та письменика Ф. Н1ише. В1дгуком його 1дей позначен1 вже пеш1 драматичн! спроби мития. де н1ишеанською теор!ею "етичного 1ндив1дуал1зму" "заражен1" образи Мартина С"Дизгармон1я",1906), Мирона ("Щабл! життя", 1907), 31нька ("Ееликий Молох". 1907), як1 змушен1 баротися з! сво1ы "я" -1ндив1дуальним поглядом на св1т 1 людмну, що порушувало гар-мон1ю "розуму з кров' ю» з нервами 1 з т1лом". В.Винниченко до-сить серйозно ставиться до вивчення творчо! спадшини Ф. Н1цше та оемислення його 1дей. Про ие св1дчить ц1лий ряд щоденнико-вих запис!в. а також переклад укра!нською мовою одного з кон-цептуалъних твор!в н!меиького мислителя "Так промовляв Зара-тустра"! 1з пом1тками на полях, як! показуютъ !нтерес Винниченка до таких проблем, як 1ндив!дуал1зм 1 громадськ!сть, ди-тина та шлюб. життя 1 смерть. Саме вони, як в1домо, були пер-шоджерелом конФл!кт1в у драмах В. Винниченка.

Коли говорити про можлив! л!тературн1 впливи на письмен-ника. то передус1м треба назвати зах1дних драматурПв 1, зок-йема. Стан1слава Пшибишевського, до якого у Винниченка було особливе ставлення. "Людиною будучности" назве його письмен-ник. розм1рковуючи над завданнями мистеитва. Для Винниченка ГЬпибишевський е "виразом того, чим повинен бути сучасний чо-лой!к". Якшо до цъого додати зауваження укра'1нсъкого мития про те. шо у Пшибишевського "Яемае акцП, а т!льки життя душ1',;г. то складаеться пёвне уявления про те, в чому м1г виявитися. вплив польського модерн1ста на поетику драматург!! Володимира Винниченка.

Морально-етична проблематика драм укра'хнського письменни-ка перегукуеться-з1 схожою у творчост1 Г.Гауптмана та Г.1бсе-на. Зокрема, конфя1кт м!ж мистецьким покликанням 1 родин'ним обов'язком. що лежить в основ! Винниченково'! драми "Чорна Пантера 1 Б1лий Ведм1дъ", розробив уже до нього Г.Гауптман у л'ее! "Затоплений дзв1н". Проте. як зауважував Я.Мамонтов, "п'еса нашого письменника в читанн1.1 в театр1 збуджуе великий !нтерес. бо в!дома !дея викладена в н!й в ориг!нальних образах. парадоксальних ситуашях 1 з надзвичайним темперамен-

^иентральний державний арх1в виших орган1в Укра'1ни.- Фонд

1823. -Оп. 1. -Од. зб. -14.

^Винниченко В. Шоденник. - Т. 1.- С. 42.

том"1.

Дисестантом зрсблено висновок. то, незважаючи на пэвн1 запозичення 1 насл1дування. В.Винниченко не е комп1лятором !з зах1дносвоопейськох л1тератури. В1н осигХналъний митець. який сеойозно працював над оновленням репертуару укралнського театру, п1днесенням укра'Хнсько'! драматурги до европейського р!вня. В1н входить у число тих небагатьох укра!нських письмен-ник!в початку XX ст., як1 добре вХдчувапи пульс не "хуторян-ського", а европейського часу.

Експериментальн1сть творчого методу, психолог1зм як одна з найважлив!ших ознак поетики та вже зазначена детерм!но-ван1сть проблематики дозволяють В.Винниченков1 вести дос-лДдження на терен! морал!. Зазначен! аспекта левною и! рою Епл'иванлъ на художн!сть твор!в драматурга. Анал1з деяких з них. проведений у наступних шести п!дрозд!лах Скожен з яких присвячений анал!зу одн1е! п'сси). дозволяе прссд1дкувати "технолог!»" лабораторного анал!зу, з допомогою я ко го письме н-ник досл!джуе проблеми "ново!" морал1.

У другому п1дрозд1л! проанал!зовано п'есу "Дизгармон1я". Дисертант приходить до висновку. шо у ц!й драм1 В.Винниченко наивгветься акумулквати ц!лий ряд проблем, як! були породжен-ням нов1тн!х учень европейськии мислител1в 1 вимагали пе-рев!рки на м1сиевому матер!ал1. Вони хвилювали тогочасну гро-мадськ1сть 1 надзвичайно ц1кавили допитливого мития. Це. зок-рема, проблеми "новоV людини та 'П мо'рал!. Вир1шуючи 1к у Форм! драматичного конфл1кту, В. Винниченко вдаеться до зобра-ження людей 1з знайомого йому середовища револш!онер1в -член!в укра!нсько1 партП соц1ал-демократ1в. Оск!льки письмен-ник пом!чав серйозну нев1дпов!дн1сть м!ж проголошувачими гас-лами оновлення 1 реальними вчинками, то вдався до своср1дного художнього експерименту, який мав показати, як будуть поводи-ти себе т! чи 1нш1 персонаж!, поставлен! в екстремальн! умови "нових" в!дносин. Результатом иього експерименту стають "диз-гармонН" - внутр!шн! лротир!ччя, як! головн! геро'1 п'еси С Ольга. Мартин, Грииько) не в змоз! вир!шити самост1йно. Г!ро-тягом ус1е! драми в!дчуваеться втручання автора у х1д зображу-ваних конФл!кт!в. шо, звичайно. наклапае св!й в!дбиток на 1к

¡■Мамонтов Я. УкраХнсыса дремат/рг1я пере древо лш1 йно! доби

1 1300-1917). Тсторичний огляд//Життя 1 револш!я. -1928. -N7. -С. 119.

поэтику. Так1 втручання,. як правило, знижують яраматачну нал- ■ гугу. порушують ц!л!сн!стъ дП, яка стае фрагментарною. Фак-тично п'еса "Дизгармон!я" - ие сума внутр!шн1х конФл1кт!в ге-ро'Хв. При цьому в!дсутн1й наскр1зний кон4ш1кт. який орган1зу-ваз би ть!р. 'зробив кого и!л!сним. Переобтяжен!с1ъ персонажами знижуе сиен!чн!сть твору,' "рознолояжус" глядача, а розробка олночаено велико! к!лькост! проблем приводить до неполного !х ^ вир!шення.

Перерахован! серйозн!'недол1ки сус!дять. як це часто бу-вае у твэрчост! В.Винниченка. 1з значними досягненнями. Ло них можка в!днести в1яхз.д .. в!д етнограф!чно-побутового розкриття д1йсност!. введения нового типу героя 1з кола револш1йно! 1нтел1гй.чц1'Х. глибоку психолог!чну розробку скремих характер!в.

51лье вдалою з точки зору восл!джувано! проблеми с драма "Ша5л1 жття", яка розглядасться в треть о да п!дрозд1л!. -Автор кониентрус проблематику, зменшус к!льк!стъ персонаж1в, увираз-нюс образи! -характеристики. Пом1тним' с прагнення драматурга . наблизити п'есу до зразк!в "ново!" европейсько! драми: вежливого значения в!н надае п!дтекстовим смислам, психолог!зм стае визнечальнсю риссю твору, а довг1 монологи головного героя, в 5>к1 азтэр вкладьс досл!джуван! 1де1. с вежливою особлив!стю йэго поетшеи. ■ . ,

Проблеми. як1 анал1зукггься письменником у п'сс! "Щабл! ' життя" Сморальн!сть проституцП, в1льних шлаб!в, венеричних хвороб, знишення слабкого. ' якшо Ь!н заважае дужому), вимагаюггь сэойозно! експерижнталъно! переь!рки на !стинн!сТь. Порушен1 • "Лиэгаркон!!". сони осмислюкяъся письменником в анал!зо-ьанН; п'сс: на дето хуяожнъому р!вн!. Драматург розкри-

ьас '¡к чгЪгз кокслпст головного героя Мирона Антоновича Купченко. ко с нос! см теорП "чесност! з собою", з його оточен-.-¡ям САкя. г-!на, 'Соня)., яке ц!с! теор!! не' приймае. КонФл1кт маг. як зэьнхин! СопззиШя Мирон - Аня, 31 на. Соня), так ! ь:-:;'тр!с1'1 ьияви С Мирон: проголошення згадано! теор!!, з одно- -гс боку. 1 н£можлив1стъ жита за '1'! постулатами, з !ншого: Аня: Саходнс^рсзж!1»! 1деХ Мирона, "злкти 1хн1. душ1" 1 немок- ' лив:стъ еггрияняти п! 1 до! душею). Кр1 м наскр!зного головного кока-л!!-::'. у п'сс! просл1гковусться ряд м!крокон2ш!кт!в, як!, косят., ».«елодр&мьгшчниа' характер СконЗш1кт "мужштва ! ~з.чг~•.•_", конФя!кт "батьки ! д!ти").

А--кьз1» п'сс:-- г.гсаконев'дисертанта з дукц!. шо, нь-зважаа-

чи на свою р1знопланов1стъ, тз1р п!дпооядкоЕвний азтссом един!й мет! - перев1рити на практиц1 д!ев1сть Tsopi'i "чеснсс-ч з собою", довести, 'i'i придатн!сть до застссування в жптл cvc-п1льства. Розробка ulc'i теорГХ у ход! драматичних 'кон®л1и.т-ч спростовуе í'i всеохопн!сть, приводить до Ф1аско псогалошуна-них головним героем твору 1дей та гасел. Неэважаючи на не. "Щабл! життя" е новим крокем у становленн! поетики драми В. Винниченка. Кониентруючи проблематику, увиразнюючи хасакт'?-ри. письменник досягае певних результатов у 'ix peanisauii l. драматичное конфл!кт1. Як!сними ознаками коФл!кт!з п'еси передус!м"високий драматизм та шокуюча новизна. Особливою, колоритною ознакою твору е поеяанння власне драматачниу конфл!кт!з з мелодраматичними. "Шабл1 життя" - перех!дний твiр. де досить вдало поеднуються ознаки традш!йно! та "ново!" драми. Поруч !з деякими досягненнями. автор допус-каетъея серйозних помилок у вибор! досл!джуваного матер1алу. шо веде до композиц!йно1 невпсрядкованост! конФл!кт!в п'еси 1, в!дпов!дно. зменшення !х художньо-естетично! вартост!.

Досл!джуючи нову мораль, теоретизуючи з приводу !снузан-ня вЬтьно! особистост!. В.Винниченко !нод! доводить cbo'íx гэ-po'íB до абсурдних. з точки ' зору здорового глузду. вчинк!з. Найпарадоксальн1!иим серед tbopíb, у яких розглядаеться одна з характерних для Винниченка тем - проблема особистого життя .та тр!умфу б1олог1чного чинника в людин!, е п'еса "Memento", роз-глянута в четвертому ni дрозд! jií. С. бФремов. в!дгукуючись на ией тв1р, гостро засудив Ф!лосоФсько-етичну !лею драми. стзер-джуючи. шо "чесн!сть з собою" - це "не шо !нше,- як антигро-мадська мораль" та "зручна ширма, за яку ховаються визнавц! uieí морал! кожного разу, коли хочуть дспуститися нечесного д!ла"1. Проте для драматурга-експе'риментатора "Memento" - це лог1чне продовження досл!дження хвилюючо"! для широкого евро-пейського загалу концепцП !снування в!льн'о1 особистост!. В!дчуваючи Tí недосконал1сть. яка виразно просл1дковуетъся в результатах попередн!х художн1х експеримент1в. автор, лкий "чесн!сть з собою" прагне зробити принципом власного життя, ше раз перев1ряе !стинн!сть про голо шуваноХ теорП. Яклио в "Ülafi-лях життя" вбивство неЕил1ковно xeopo'í матер! виправловуетьсяС! ?

Ефремов С. Гнучка чесн!сть Сз сучасного письменства) // Рада. -1909. -27 березня.

Мирсном як вчинок. ию позбавляе мук i саму мат1р i ïï д!тей, то вбивствс Кривенкоц свого сина не можна виправдати жодним 1з "закон1в". Х1ба шо законом художнього парадоксу, який. за пе-ргконанням JL Мороз.' е творчим методом Винниченка-драматурга Св1дзначимо. то ця теза не заперечуе нашо! про експеримен-тальн1сть творчого методу письменника. 1 нав1ть п1дтверджуе ïï) Розглянувши п'есу. дисертант переконався у тому, що си-туацП. в як1 В.Винниченко ставить cboïx repoïB, змпляльован! з метою перев1рки на 1стинн1сть головно! ifleï твору: чесн1сть з собою - запорука гармон1йного 1снування особистост!. Уьому завданню п1дпорядкована конФл1ктна схема драми. Пор1вняно з попередн1ми п'есами вона б1лыи вдала. Розрив м!ж зовн1шньою 1нтригою та внутр1шн1м дискомфортом головного героя, шо 1 по-роджуе иентральний внутр!шньопсихолог1чний конФл1кт ярами. м1н1мальний. Ile створие 1люз1ю ц!л1сност1 1 сприяе пол1пшенню сиен1чних якостей твору.

У n'ecl "Memento" виявлйюггься так! особливост1 побудови та ФуHKUiонування драыаггичних конФл1кт1в. як перех!д зов-н1шнього С подо, свого) конфл!кту у внутр1шн1й СпсихолоПчний). "маскування" конфл!кту. нагн1таня психолоПчно! напруги у , . кульм1нац1йн1 моменти внутр1шньопсихолог1чних конфл1кт1в. Особливого трагед!иного звучания надас n'ecl в!дсутн1сть розв'язки центрального внутр1шньопсихолог1чного конФл1кту.

Незважаюни на певн1 усп1хи в поетиц1 драматичного кон-• Фл1кту, п'еса "Memento" не стала високохудожн!м твором. Беэ-прешдентнйй в укре1нськ1й л1тератур1 експеримент з метою уз-годити принцип "чесност! з собою" з життям будь-якою ц1ною Винниченков! не вдався.

У п'ятому п1дрозд1л1 розглянуто п'ссу "Базар", яка знач-но в1др!зняеться в!д попередн1х драматичник tbopíb письменника. Tï анал1з переконуе. то Винниченкове мистецтво драматург!ï значно зросло. SkicHO новою стае i проблематика - вона набула виразного загальнолвдського звучания. Незважаючи на те. шо го-ловними персонажами драми "Базар" е "парт1йн! товарищ!", для дра\5атурга життя й пооблеми револш1йного п1дп1лля с лише тлом. на якому в1н розробляе питания, шо актуальн! за будь-яких сусп1лъно-пол1тичних умов. В основ! головного конФл!кту твору лежить одна г та:, яку гисептачт Формулюе та;: Ф1зична краса i статев!сть як головний Фактор у .ста сунках mí ж чо-лов!ком 1 ж1нкою. Автор п!ддае анализов! 1 псх!дний в!д не!

морально-етичний постулат, загальновизнаний. але досйть суи-н1вний з оглялу на реальне життя: краса душ1 переважае над красою т!ла. Як зауважував М. Руднииький. "велика заслуга Винниченка в тому, що в1н перший у наш1й л1тератур! показе© поза механ1чно повторюваним словом "кохання" полове питания, яке в сусп!льн!й громад! мае б1лъшу силу. н!ж так зван! !деали"1.

Концентруючи проблематику до м!н!муму, автор домагаетьея подв!йного еФекту: з одного боку, заглиблення в невелику к!льк!сть проблем сприяе всеб!чност! ix висв!тлення, з 1ншого-увиразнюеться зв'язок проблематики з характерами. Драматург на лише розглядае псих!чн! стани героХв як так!, а й використовуе и! стани з метою п!дкреслення певних рис характеру, що. в свою чергу, впливае на розвиток конФд1кт1в твору. В п'ес! функхЦо-нують два осовн! конФл1кти: зовн!шн!й Спод!евий). який за структурою е мелодраматичним, а за зм!стовою сутн!стю соц!ально-пол!тичним. 1 внуто!шньопсихолог1чний. Пеший слугуе своер!дним тлом. на якому розгортаеться драма головноХ repo'iHi твору. Траг1чний Ф1нал драми - смерть Mapyci - сдиний вих!д 1з психолог!чно1 кризи. у яку потрапила д1вчина, шо прагнула згармон!зувати висок! !деали з жорстокими реал!ями життя.

Значним явишем в укра!ь:ськ!й драматург!! XX ст. стала драма В. Винниченка "Брехня", яка розглядаеться в шостому п!дрозд1л!. Lie був перший тв!р письменника. який "п1ддаваися" осмисленню як власне "нова" драма, що значною м!рою зумовило поетику п'сси загалом ! драматичного конФл1кту зокрема. Конфликтна схема твору досить складна 1 мае гэл!оиентричну структуру. У центр1 драми зосереджено внутр!шньопсихолог!чний конФл!кт головно1 repo'iHi. Прямо чи опосередковано в!н втягус в сво! глибйни ус!х учасник1в дП. При иьому, "обертаючись" навколо НаталП Павл1вни. вс! вони СТосъ. Андр1й Карпович. 1ван Стратонович. Саня) перебувають на одн!й "орб!т1", тобто вс! д1йов! особи взаемопов'язан! 1 залежать един в1д одного. Дешо ос!бно. правда, перебувають Дося та Пульхера. але й вони знаходяться у, "пол! тяж!ння" НталП Павл!вни.

Розгортання под1свого конФл!кту п'сси в!дбуваеться у вс1х. трьох д1ях !з пост1йним зростанням психолог1чно! напруги. що засв!дчуе неаоиякий стрибок у розвитку драматург!чно'1 маистер-ност! В.Винниченка. На як!сно новому р!вн! розробляеться 1

1 Руднииький М. В1д Мирного до Хвильовогс.-Льв1в. 1936.-С. 310.

xoKünlKT внутр!щньопсихолог!чний. який noBHicno детерм1нова-проблематикою п'еси. Серед проблем, як! досл1джу1агься автором через призму характеру та св1тов1дчуття головно'1 геро!н!

i к-ал^ зукггься у и внутр!шньопсихолог1чному КОНфл!кт!. сл1д

i-.азвати tqkí: буття неординарно! особистост! в умовах буденщи-чи СНатал1я Павл1вна. яка прагне "дать людству нов1 uíhhcotí" . 'i! cipe оточення). байдуж!сть людей до проблем i бажань оли>«нього СТось. Андр1й Карпович - Натал1я Павл!вна). пок-/,он!ння перед св'ят!стю просто! людини СНатал!я Павл!вна - Кра-r-Q 'Федорович).

Лисертантом визначакггься найголовн!ш! особливост1 поети-ки конФл!кту п'еси, виявлен1 в результат! анал1зу. Вони поля-¡■¿ють у створенн1 образ!в-символ1в 1вана Стратсновича та Сан!, лк: дозволили внуто1шню боротьбу НаталН Павл!вни винести "з :! душ! на б!лий св1т" СМ.Вороний), що .дало можлив1сть глибо-ко проникнута у психолог1ю repo'iHi: в1дсутност1 кульм!нац!1. у оозвитку внутр1шньопсихолог1чного конФл!кту i зам1на !! акиен-товачою кулъм1наи!йною напругою в душ! головно! repo'iHi: гЦдготовц! решШента до сприйняття рсзв'язки твору.

У сьомому п!дрозд1л1 розглядаеться tbíp, у якому прагнен-ня repo'ib докор!нно зм1нити засади морал!. виступити пзоти ти-'сячол!ттями виреблених 1нстинкт1в. створюе еФект прямо прота-лежний 1 приводить до утвердження христаянських запов1дей . як еталона моральность Лисертант засв1дчуе, то п'еса "Закон" стала новим кроком у становленн1 поетики драми. Зникае деяка 11тгучн1стъ проблематики, Л1я у n'eci викликана не бажаннями автора довести ту чи !ншу !дею. а лог!кою характер1в. як! психо-лог1чно вмотивован1. Життевий доевiд, власна драма, викликана тугою за литиною 1 усв!домленням неможливост1 1! мати. накла-. ли в1дбиток як на розвиток конФл1кту. а надто - на його роз-в'язку, так 1 на поетику твору загалом.. КонФл!кт орган1чно поеднус вс1 структурн! компонента драми'. робить I! ц!л!сною, доступною для сприйняття. Переважною ознакою художнос-т! твору стае психолог! зм. Зникае мелодраматичн!сть Фабули п'еси. "Закон" е власне драмою i одним !з tbopíb. який ставить !м'я З.Еинниченка в один ряд 1з письменниками. для яких загально-людськ! uIhhoct! е головними пр!оритетами у творчост!.

Свокр!дною е композии!я п'еси. Автор ц!лу першу д!ю в!ддэе експозиШ!. Проте таку г1пербол!чн!сть одного з компонент! в арх!тектон!ки навряд чи можна назвати недол!ком. Бона

випоавлана необх!дн!стю п!дготовки рецип!ент!в ло скт.&:тнгЛ психолог!чно! кол!з11. у яку драматург вводить сво!х гего1в -в!н ло м!н!муму обмежуе !х к1льк!сть. позбавляе будь-яких май-нових турбот 1 зосереджуе !х увагу на вир!шенн! проблем, як! е насл1дком порушення гармокИ 1снуванкя родини - в1дсутнсст':. дитини. У друг!й дП автором максимально використан1 можли-вост! драматург! чно}' техн!ки 1 по.вною м1рою п!дтверджуетъся його талант майстра сиен1чно! п'еси. Можлив1сть спостер1гати за д!ями та психолог!чними станами одночасно вс!х учасник!в конФл!кту. шо зароджуеться С сцена за авторським задумом под!лена навп1л). надае драм1 особливо! привабливост!. створюс атмосферу в!дкритост! 1 сприяс б!льш ловному розкриттю харак-тер!в д!йових ос!б. Пом1чено, що у п'ес1 "Закон" виявляеться одна з характерних для драматург!! В. Винниченка особлив!сть творения конФл1кту - випереджкня розв'язки.

Художн!сть конФл!кту анал!зовано! драми в!дзначасться ви-сокою м!рою ц!л!сност1. значною кониентрац!ею психологично! напруги та абсолютною лог1чн!стю д!й та вчинк!в д!йових ос!б. КонФл!ктна схема твору. яка стала вже звичною для драматурга. -Под!евий. а на його тл! внутр!1ИНьопсихолог1чний конФл1кти ге-ро!в - сприяе глибок1й розроби! проблеми "чи виправдовуе мета засоби". I! досл!дження переконуе. ¡но експерименти над за-гальноприйнятими "законами" - нормами морал! та в!ков!чними 1нстинктами - не приводять людину до щастя. якого 3.Винничен-ко. все свое життя шукав для людства.

У третьому розд1л1 дисертшИ розглядаеться тв!р. . якчй займае особливе м1сие в драматурги мития як в суто художньп-му аспект!, так 1 в планг проблематики, яка.мае яскраво вирэ-жений сусп!льно-пол1тмчний характер. Драматичний конФл!кт. 'ло лежить в основ1 п'еси "М1ж двох сил" е в!дображенням чи н;-найголовн!шэ! суперечливост! В.Винниченка як особистост!, як мития 1 як пол!тика. 11е внутр!шне протир!ччя письменника мож-на визначити як конФл!кт м!ж ,"соц!алъним" та "нац!ональним". П!а "сои!алъким" рсзум1кггься сусп!льно-г.ол!тичн! - огляди, як! за характером булисои!ал!стично-комун1стичними. П!д "ней!о-кальним" - доситъ складне буття нацЮнально! !де!. яка. безпе-речно. волод1ла митцом 1 по-р!зному знаходила свое художнс ви-раження у його творах.

У першому п!дрозд1л! дисертантом створюеться. своеР!дш особяст!сне тло для анал!зу поетики драматичного кенФл!клу

п'еси "М1ж два к сил": розглядакггься сусп1лъно-пол1тичн1 погляди Винниченка, його ставлення до нш1онально! 1де'1 та можли-вост1 1х сп1в1снування.

Другий п1дрозд1л присвяченс анал1зу драми "М1ж двох сил", у як1й. по-перше. об'ективно в!дтворюються подП на Укра'Хн! початку 1918 року, зокрема наступ в1йськ Муравйова на Ки1в та його тоаПчн! насл!дки для укра'хнства. по-друге. Е1дбив.аеться трагед1я самого Винниченка. яка. за висловэм М. Жулинського. "вичитуеться" через "психолог1чно ефективно оголену внутр1шню драму головно! геро^н^СоФИ"1.

В1дпов1дно до зм1стових дом1нант вимальовуеться 1 конйшИсгна схема твору. Головним у п'ес1. безсумн!вно, с под1евий конфд11ст м1ж пробудженим украХнством, представленим автором через образи Микити Сл1пченка та його д1тей. а поза сиеною - в1льних козак1в та гайдамакДв. з одного боку. 1 рос1йським 61льшовизмом. уособленим в образах б1лыювик1в Гр1нберга. Ссмянн1кова. Подкопаева, Сорок1на та червоног-вард1Ш1в - ворог1в нш1оналъного в1дродження. а почасти 1 просто моральних вирсдк1в. як1 не зупиняюгься н1 перед чим для досягнення свое! мети, з 1ншогр- На иьому тл1 розгортаеться ххшиниий конфхИст. породжений нев1дпов!дн1стю сусп1льно-пол1тичних погляд1в у с1ы'1 Микити Сл1пченка: Тих1н. його син. е представником табору б1льшовик1в. тод1 як батько та брати -в1лън1 козаки. готов! в1ддати свое життя за неэалежну Укра1ну. Значну у вагу прид1лено автором розкриттю вшггр1инього кон-Фд1кху. шо репрезентований психолог1чною драмою головноХ ге-ро!н1 твору СоФН Сл1пченко. яка перебувае "м1ж двома силами" 1 змушена вибирати м1ж соц1альним 1 ншЮналъним ьизволенням р!дного народу. Особливого напруження 1 шарму надас п'ес! лв~ бовна юл1з!я - тоадшПйний для драматурги Винниченка тшкут^-ник: СоФ1я - Панас - Христина. Драматургу сл1д в1ддати належке: в1н надзвичайно маястерно поеднуе громадське з особистим, нав1ть у найекстремалья!ших умовах соц!алъних потряс1нь.

Драма "М1ж двох сил" яскраво демонструс переваги мис-теиъкоЗ !нту1и!1 та таланту В. Винниченка над його пол1тичними ор1ентац1ями: Хйсудилося стати одним 1з перших твор1в ук-рЭХнсысо! л!терртури. в якому безпомилково розгадана суть

^-Жулинський М. його пером водила сама 1стор1я// В1тчизна. -1991.-N2.-С. 61.

01ЛЫЮВИЗМУ як пол!тично! сит.

У "Висновках" -узагальнюються основн1 насл!лки досл!джй!*-ня зм1стових дсм1нант та поетики конФл!кту в грамах В.Винниченка. Дисертант доводить, шо системотворчим чинниксм !нлив1дуаль но! поетики Винниченка-драматурга е категор!я "ку-ложне мислення".' Головними факторами впливу на художн1сть драматичного конФл1кту е II складов!: особливост! х'. 'ДОЖНЪОГО и!?— чення та письменнииька спрямован!сть. яка прямо сп1вв1лнссна з! спрямуванням Ъсобистост! штия.

Дом!нантною ознакою творчого методу Винниченка-драматур-га визнано експериментальн!сть. а "технохсг!е<о" творения, яого г,'ее - "досл!л в лабораторН".

Поетика конФл!кт1в драм В. Винниченка визначаласъ !х зм!стовими дом1нантами: спрямован!стю автора на лослхдження проблем "ново!" морал! 1. зокрема. морально-етично! кониеяц!!, яку в!н назвав "чесн!сть з собою".

Анал!з ряду п'ес лав можлив!сть просл!дкувати ! еиявита прийоми творения драматичного конфл!кта у творах В. Винниченка. Назвемо найхарактерн!ш! з них:

- введения в д!ю нового персонажа з метою затримкм розв' язки конФл!кту. яка наступае раИ!ше. н!ж заплановано автором ССа-му1л Автономович-"Шабл! життя". ковбасник Козолуп-"Мепеп1о"):

- еипеоедження розв'язки СпрогнозуЕання Ф!налу): Паруся прсг-нозуе св!й крок. до знишения вроди С "Базар"). Натал!я Павл!вна

-розробляе сиенар!й свое! смерт! ("Брехня"). Юр!й Круглик роэ-кривае перспективу для зс!х учасник!в дН ("Закон"):

- в1ясутн!сть кульм^нш!! у созвитку внуто!1иньопсихолог!кого конФл!кту. зам!на !1 перманентною кульм1нац!йною напругою ("Брехня"):

- нагн!тання конФл!ктно! напруги за рахунок "об!грування" еже в!домо1. ран!ше висловлювано'Х думки, яка звучить тс з одних, то з !ншх уст ("Базар". "Брехня"):

- п!яготовка реиип!ента до сприйняття кулъм!нац!! та розв'яки твору. Цей прийсм досягаеться переважно мовними зассбами (Форма часу л!есл1в. акиентаи!я на окремих словах чи висловах).

Окремо сл!д в!язначити глибину психолог!чно! розробки Винниченком характер1В д!йових ос!б. Тх лог!ка е руиИйною силою конФл!кт!в у переважн1й б!лъшоет! драм письменника.

Розглянувши поставлену у робот! проблему, дисертант приходить до зисновку про те. шо драматурга я В. Еиннйченкз е

ун!кальним явишем в укра1нськ!й л!теартур1 початку XX ст. Зав-ляки особливому експериментальному подходу во зображення д!йсност!, психолог!эму як вом!нантно! риси поетики. ум1нню стьорювати надзвичайно гостр1 конФл!ктн! ситуацП.-в яких бе-руть участь неординарна особистост!. • В.Винниченко докор1нно ■зм!нив репертуар ура'!нського театру. який на той час переживав своср!ену" кризу жанру, виь1в украХнське . драматична мистецтво на широк! шляхи-"ново'1" европейсько! драматурги.

Основн! положения дисертацП викладан1 у текюс публ1кш1ях: 1. Техно до г! я "лабораторного" анал!зу в драматург!-! Б.Винни-чэн'ка /7 Науков! записки каФедри укра'!нсько1 л1тератури СВи-пуск I5J- К!ровограв. 1995. - С116-22.

'2. Драми "Дизгармон!я" та "Шабл! життя" В.Винниченка 1 пробле- • ми "ново!" морал! // Науков! записки каФедри укра'1нськй1 л!те-оатури СВипуск 15.- Kipoeoград. 1995.- С.52-71. _ . '

3. Лист з1 Знам'янки // Пор1 г--1994. - N4.- С. 31.. •

Володимир Винниченко - пись'менник i пол1тик // Всеукраинская гуманитарная научная студенческая конференция "Личность и культура времени". Тезисы докладов.- Донецк, 1992.- С.39. •

№зиме

Миикда С. П. Конфликт в дрешах В.Винниченко: смыслов»? доминанты и поэтика. Диссертация на соискание учёной степени кандидата Филологических наук по специальности 10.01.01.- украинская литература. Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. Киев. 1993.

В работе ка материале пьес В. Винниченко рассматривается конфликт как цектральнъя компонент, который выполняет организовывающую Функцию е драматическом произведении. .

Установлено, что главными особенностями художественного мышлений.' которые повлияли на. поэтику конфликта в. пьесах писателя. есть зкслериментальность и психологизм. Важное место в становлении его' драмэтургичес'сого мастерства имеет писательская направленность.

Анализ драм Б. Винниченко с. целью исследования природы конфликта да-^т возможность проникновения в их смысловую сук. ность и вьквить особенности индивидуальной поэтики драматурга.

Кгшов!' схоса: конФл!кт, конфликтна схема, "нова" драма. г;у..о*не ыислэняк.' сиэташий гнал!з; експериментальний метод. •

Stannary

5. P. Mikhida. Conflict In V.Vlnnlchenko Drama: Contents Dominants and Poetics. Candidate's Dissertation in Philology, Speciality: 10.01.01 - Ukrainian Literature. Kivv National University. Klyv. 1935.

The dissertation based on V.Vinnichenko'a works investigates the conflict as the core element which cerfoms the organizing function in the drama.

It has been established that the raain peculiarities of Vinnichenko's artisitc thinking which influenced the poetics of conflict in his works are experimentation and psychologist..

The author's direction played-an important role in the formation of Vinnlchenko's isastery as a playwright. Ihe analysis of V. Vinnichenko drama with the aim of investigating the nature of conflict gives the possibility to penetrate into \ drama basic essence, to understand all the peculiarities of the author's individual poetics.

3aM. Tm»«* lllflimc/im. ao flpyf.y.