автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.06
диссертация на тему: Кузнечное ремесло у населения скифского времени в бассейнах Ворсклы и Псла

Полный текст автореферата диссертации по теме "Кузнечное ремесло у населения скифского времени в бассейнах Ворсклы и Псла"

НАЦИОНАЛЬНА А КАНЕМ НАУК УКРАШ ГЯСТЙТУТ АРХЕОЛОГИ

На Прага:: рткопкс;/ г _ У7Ч О'й.й

г Б од

( ШРАМКО 1рива Борис!Ена

КСВАЛЬСЫСЕ РЕМЕСЛО У НАСЕЛЕНИЯ СПФСЫОГС. ЧАСУ В ЕАСЕЙНАХ ВОРС КИИ ТА ОСЛА

1сторичн! неуки - 07. ГЛ. 06 - археолог!«

Автореферат • дисертатП на здобуття наухсшого ступени кандидата {сторичних неук

Ки!в - 1994

Г-осота Биконана на кафедр1 IcTopiorpaiJli, джерелознавства та асхаслогП ¡сторичного факультету Xapaiеського державного

уя гзеосатзту

На.улсвай кер1вник-докюр 1сторичяшс.наук, професор MixeeB B.i£.

С)1ц$4я1 опоненти-доктор »сторичних наук, пров!днкй науковий

cniвроб1 тник 1нституту археолог! г HAH Украши е.ВЛерненко

-кандидат iсторичних наук, йопент КиТвсъкого державного йституту культури : С.Я.Ольговоький

Прсшдна установа-Донепький дерхавний унИерситет

Захист в!дбудеться " ж " C<zit\ 1995 р.

о/ V год, на зас1данн( спец1ал!зоБано! ради шифр Д.016".47.01 для захисту дисертапН на здобутта. наукового ступеня: доктора наук при iHCiaiyii археолог!!.HAH УкраТни, 252014, и.КиТг, вул. Волод1ш1(роька, 3

'3 дисертаа1е-ю мохна ознайсмитись у б!бл1отеп1 iHcraiyia археолог!! HAH Укра1ни / вул. Видубецыса, 40 /

Автореферат роз!слано "" ■ ¿/Й/Ф^л •' 199» р.

Вгеный секретар спец1ал5зовано! ради, кандидат 1оторичних наук

~_ Б. U. Не трашеяно

I. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

№нн!й 8ал1зний в1к - вахлива доба в iстор<Т сс-)аль-но-екотом1чяого розвитку населения Шедяя Cxíhhc7 г-'-сг.:, у току числ! р1знях племен, що мешкали у Chí el i - 'jyrreii 'заия у jcrai- туб1льного населения того часу значков трас ojtii: викликан! спаяуваняям техя!юг обробкк звл!гз.

досягяеяяя в ч1й галузГ створювали нов! woжлквсст! для розвитку й !яяих вид1в господарства, довволяли одержуЕатЕ бисокояк }сн1 зяаряддя, зброп, детал! к1нського спорядгення та 1ни! вироби, зм!цнвши сане цим еконои!чну основу шитя Ск!ф11 та сприяючп подальяоиу розвитку соц!альних в1дноспа.

У зв»язку 8 цин набувае особливо! ваги вивчеиня зал1-зоробного виробництва в осIлих зеилеробських плеиенах л1со-степово! Ск!ф{ I, де були сврияюшв! уыови для розвитку ц! el галув! господарства.

АктуальнЮтв теми хлзначаеться. teu, завдяки багатор1чязн систеиатичним роэкопкам як поселень, так i иогплышс!б, га останн! роки яакопичено багато фактичиюс двппх для вквченяя ковальсысого виробництва населения УП-Я ст.до а.е., .izo «е-икало яа велик1й територИ басеЙЕ!в Ворсклк та Пела, у аент-р! яко! знаходилось найб!льгае у европ! Б!льсгке ropoiine ск1фсько! доби. адобутий у цьоиу per!os i багатий р!зкокав!т-яий матерiал, що висв1тлюе д!яльн!сть ковал!в, пегн'.гтк не узагальнено, не систеизтизовано, не дося!дкеко 1з заето-суванням спец!альних анал!з1в для визначешгя plsrrn розвгтпу та особливостей и1сцевого ковальсы.ого виробниагва, a tseoz ливе Ч8СТК0В0 введено до яаукового об!гу. Проте лре лрантвч-

е1й х1доутноот1 писеиних джерел, що щогли б висеИлети яльнЮть ск1фських реи1снкк!в, у тоиу числ! Й ковал!Е, даг! археологи набувають великого значения б цьоцу питаЕЕ!. Мета 1 завданяя робота. Нехош робеет е узагадьнення та си-стеиатизап1я воього накопкченого иатер!алу щодо ковальсько! справи, одержаного при рознопках такого великого рем1сничо-го центру, якш було Б1льське городище /давне и!сто Гелон/, 1 поБ'язанкх з ник 1шшо: поселень та кургамв оасе£я!Б Бор-скле та Пела; дэти загальну картипу розвитку ковальськогс ремесла у кЮцевих плеиеи, визначпти р!веяь розБЕТку, особ-л об ост! аього БиробнЕптва та його значення для загальногс продесу розвитку туб!льного населения УПЧВ ст.до н.е.. аа*-дееея досл1д£енвя: I. датн 8агальну характеристику сирог-иик, Биксрпстано! и1сцеьЕыг ковазшии для виготовлення зазМзнпх речей. 2. На в1дстав! тшо-хршалог1чно! характеристики за-Изних Еироб1в иросл!дкугати шдяхж форыувалня асоргшлентг ковальсько! продукцП та визвгчити к1льк1стъ П вид'* 1 ос-

НОВН! рЙСЕ у р13Н! ЗфОНОЛОГИк! ПврЮДИ. Т. РОЗГЛЕЯуТК Я1-волсг!ю виготовлення вол1зеих предыет1т, звертавчи особлеву увагу на суттево м!сиев! вироби, якимк, безумовно, булп злеряддя прап!. 4. Еезнвчитй особливост! технологи 1 техн!-ки виробництва 8ал1зних речей на окреиих поселениях та в ре-гЮк! в ц!лоь'у. 5. Ввзначитв час освоения мЮпевиыи коваля-ки складних технолог!й обробки чорнкх кетал1г.

Спец! а льне вивченяя металур^йного виробнлцтьа не входило у завдання нашого досл1дкенш, тону ц! питания бе-св11лавалиоя в т!й ы!р1, в як1й це було необидно для тоге, ¡цоб показатв сировинну базу иЮцево! ковальсько! справи.

Нин1пн1й стан дверел по дозволяв поки по спец!ально розроби-ти таноз питання орган!зац1Г реиесла I соц!ального становища peutcHintlB.

йетодолог»нз основа роботи. Kpiu традиц1йнях археология их иетод1в досл!даення / тшолоПчний, стратиграф1чний /, для всеб1чаого вшчення швальського виробництва в npaat були використан! такох методи нриродознавчих наук: результата визначенъ 1 анал!з1в 22 зразк!в руди t илак|в, проведених в лаборатор!ях 1стфаку МД7, IA РАИ / Н.В.Риндина, и.ЮЛруг /, ХАШГ / Л.О.Солнцев, Л.Д.Фои!н /, кафедри неорган!чноТ xiuli ХДПУ / М.Ф.Кл1цов, В.й.Бочарова /, Уйр.ЩЦ вогнетрив!в / O.KJ.CalpiH, Т.М.Довбеако /, геологом ХДУ 1.М.Реиезовии/, а

9

та kos результата металограф!чних анал!з!в 248 зал!зних пред-нез1в з Б!льського, Коловаксьвого городищ, городища Полхсва Мкклт1зка, селища ЛихаИвка / В.Д.Гопак, Л.О.Срлнцев, Д.Д.Фа-а!н, Б.А.Шраико, B.A.KocIkob, В.П.Кудря /; 109 зал1зних ви~ роб!в з Б1льського, КншЛського городищ та деякзх в:задко-зих зтх1 док було досл!даено авторш спеп1альао для дано! робота.

Даерельн? базу роботи складаоть 61 ля 1200 зал!зних предаете, залипки виробничих коы1шекс1в, пов'язаних з ковальськаэ справой t т.д., виявлеяях на поселениях 1 в похованнях ба-сейв!в Ворскли та Пслу, а такоз вжпадков! эвах1дки. У робо-Ti використан!, кр!и опубл!коваянх, арх1зн! уатер!али IA HAH Укра1ни, колекцП Археолог1чних музеГв Харк|вського, Зонепького державних ун1верситет1в, Полтавеького пед}ястя-ттгу, Дврзавного }сторичного музею Рос!Г.

зпзляяа. Лгеряа на значноиу за к!льк!стго иатер1ал! 1аеи-ься иеяогоаф!чне досл!дхення ковальського виробяиггтва э з яайб!лигах рег1он!в лЮостепово! Ск1ф1 Г. На Гл-

отав! чсгих дан юс вроблено узагальнеяня 1 систематизацию всьигс занопичеяого натер1алу щодо зал1зообробки ск!фсько! добв з рег!сн1; розрсблено нову тшюлог1чву класиф1кац!ю зал!эякх эя?об!в / эиарядь прац! /; у розвитку ковальського ремесла заселения басейя!в Ворскли та Полу УП-Ш ст.до н.е. . вид!лено дза основних пер!ода, просл!дковано його розвжток аротягта з»яти стол!ть; на п!дстав! данях археолог!! за до-псмогсе мвталограф1чнюс аяалШ'в встановлено час освозння и1сзевяаи ковалями р!зшпс технолог!?! обробкн зал1за; зияв- ' зено загали! ! спениф!чн! ряси ковальського виробшщтва Ворсклянського регЮну, показано Його р!веяь ! м!сце серед 1япих цеятр1з1 обробкя чорних иетал!в л!состепозо! та стспо-во! Ск!ф»1. ••''••'

Аггообзп!я результатов досдг!дяення. Ус! розд!ла дисергац!! розглядалися на зас!даянях.кафедри !стор!ограф!!, даерело-знавства та археолог!! ХДУ. Осрем! пологеняя роботк обго-ворювадися на науковах яояференц1ях та. наукозо-врактичнтс сеы!нарах. у Полтав! / 1989, 1990, 1991 рр. /, республ!-. канськ!й конференцН г Харков! / 1992 р. / та на стальному зас!дакя1 в!дд!лу ск1фо-антично1 археологи та дабора-тор!I ариродничо-аауковшс иетодИ 1ястйтузу археолог!! ЙАН ТхраТни /1994 р. Л

Пра;ст^гяе значения роботи полягае в тому, що I! результата асгуть бути вастосован! при написанн! прапь з !стор1Г ааозг.сязя Сх!дяо! езроли'у I тис.до н.е., при п!дготовц!

кавчальиих курс 1 в для вищих яавчааьяих заклад'в, лрк роэ-робц! та побудов! ыузейних експозшИЯ. Структура роботи. робота складаеться а! вступу, чстирьох роздШв I висяовк1в. до роботи додавться списки л!те-оа?у-ри, арх!влих матер!ал!з, снорочеяь, 1лвстратЕвв1 матер» алк, узагальнююч! табляд!, шо в!дображують використану н!сп5£пыи ковалями сир овин у й технологии! прийомн, во застоеовувалк-ся при виготсшленн! р!зяих категор!й зал!зних гироб!в.

. П. Озноет! результата дославши, та положения, по аагицавться.

Перший розд1д, Джереза та 1сторЮграф!я.

Пгееннах дхерел, як1 висзЛдювали б в будь-ях!й н!р! питания ремЮяичого виробяиптва у племен ск!фського часу у "Ворсклинськоку регЮн! або взагал! у ДяШровському лЮосте-повому.Швобережх!, практично немав. Проте вказ!вка давн!х автор!в / Геродот, Гелан1к, Страбоя / довонагагть зрозун1ти уиови, у яких мешкали лЮоотепов! племена 1 проходила д!яль-н!сть мЮТевих реы1сния!в, зрозумИи важяив1стъ значения в!дкряття видобуванвя та обробкя зал!за для племен

Основними для дано! тени в археолог!чя! джерела. Початок значвих роэкояок, яя! дали велику к!льк1сть рёчовях дхерел, пов'язаний з !иенем Б. О.Тородтюва, якиЧ вяеряе у 1905 рол! почав розкопки Б!льського городит 1 зазначгв ка кьоиу знах!дкя руд, шгак1в, эал!зних зяарядь та !яяих вк-роб!в. У 20-40-х роках осяовним напрямкоа роботк у рег!он! залишаеться загальне обстеженяя й поиук новях археолопчакт. паы'яток та розкопки курган!в / И.Я.Рудиясысгй, група А.С.5е-доравського, 1.1.Ляпушс!н та !и/» але з к!я!хя ад-х рок!в

- б -

увагу археолог! в / I.I.tenyuœlK, В.АЛшИасьаа, ГЛ.Ковпанев-ио / почтають привертати j поселеивя / Пожарке' Балка, Кни-aiEKfl, Хухра, Олеф!рщина, Кучм1вна та !н. /. У 1958 роя» г!дяовлквться досл!джеяня Б1 льського городища та курган!в / Б.А.Шрамко, Б.Ц. Граков /, як! ведуться га участю р!зних фах1вц!в, a s 1992 року досл!дження проводить. 1 украТнсько--н!мецька експедйя!я / Б.Ю.Мурз!н, С.А.Скорий, Р.Ролле /, В 198? року на Зах1Дйому укр!пленн| працве заПн п!д кер1в-ниптбоц автора. У 70-80 -х роках розкошш курган!в та поселень в басейн! Борскли / А.О.Моруяекко, Б.е.Радз!евська, Б.П.Андр1ешсо / дали дуже важлив! матер!али для -вивченвв ковальсько! справи, як! лише частково опубл! кован!, та дослужен! метелеграф!чно / Цоруженко, 1988; Гопак, Ввдзиег-ская, 1990; Косиков, Кудря, 1993; Аядриекко, 1992 та .1к./. В 1987 роц! розпочато Ш1ано1с1ря1 розкопки Книп1зсысого городища / П.Я.Гавраш /. Джерелоанавська база аб!льдшлась аа остаян! роки також за рахунок нових розкопок курган!в / Д.МЛугова, 1.М.Кулатова, О.Б.Супруненко, Б.Ю.Мурз1н, ■ С.А.Скорий, Б.А.Шрамко та 1к./.

Початок спеа1ального вивчення зал!зоробного реиесла у племен Ск!фИ лов'язалий з !ыевеи Б.М.Гракова. Можливо-ст! в «течения кова льського ыгробниптва значнс розширилися s початком використання нетод1в природоанавчих наук п!д час доел!дхенкя 8яах1док з л!состепово! Ск!ф1i. Уже перш! металограф!чн! анал!зи / 1.П'ясковський, Е.Херцфельд, Л.О.Солнцев, Л.Д.Фом!н, Б.А.ирамко / виявшш застосування vicaeîzuiî ковалями як!сно! стал!, 8варивання, цеиентац!î. Почали виявлятжея конкретн! технолог!чн! репепти, вперше

заф!ксовано виксристаняя в Ск!фИ чавуну, але залязгал со ь ?е батаго екзадних f невир!шених питань. Зокрема питанпя про . аастосувавая ковалями Ск1ф11 загартування дос! па зирШено однозначно. 0дн1 досл!дникг вважають, но такого окладного технологичного прийоиу ы!сцев1 рвы!сншш не знали зовс1ы / НЛ.З&рехова, B.C.Патрушев, л.С.Розанова, Г.и.Вознесенсь-ка га ta. /. 1ни! прялускають иожлявють заотосування терг.,'0-обробки у Ск!ф1Т / Б.А.ЯЕа'дко, Л.О.Солнпев, Л.Д.Фом1я, В.Д. Гопак, B.A.KocIkob, В.П.Кудря та 1н./. Деяний розб1г е t в питанн! вияву оснсгних ряс ск!фсько! зал1зообробкя, зикори-станвя р!знлх Шлеспряыованих метод1в / Б.А.Шрзияо, Н.Н.Терехова, Г.О.Вознесенська та !н./.

Досл1даення показали, цо дуза велике значения мае ви-явлення специф!чяих рис у ковальськоыу зиробництЫ окрених рег!ои!в. Деяк! кроки в дьоыу напряыку вже зроблен!. З'яви-лися дан1 про иеталограф1чне вивчення колекц1Я з городяа Посейа'я / Г.0.Возяесенська, Л.С.Розанова, Н.М.Терехова, Д.С.Хоиутова /, ваи'ягок Правоеереаза jaJnpa / Г.О.Вознесенська, Д.П.Недонако, В.Д. Гопак /, носелень басейну Вор-скли / В.Д.Гопак, В.е.Радз!евська, B.A.KocIkob, В.П.Пудря та 1к./, як! дозволили3заф1ксувати наявн!стз термообробки на нЮцевюс виробах. Проте «айне не досл1 дхеними залияа-аться зал!зн1 реч! Б1льського городица, з яким досл1дняки / А.О.Ыоруаенко, В.Д.Гопак, В.е.Радз!евська га Jh./ наиага-ютюя сп!вставлятп р!вень ховальсько! справи на окрених поселениях регЮну.

Шдтвердженняы висловленого ранiте у ntiepaiypl пря-пущення про пров!дну роль л1состепоЕих центр!в у опаяупзн?:»

обробкя эал! за/ Б.А.Шрамко / в результата оетана1х дослужен* вгроб1в стевово! Ск1ф1! / Б.А.Шрамко, Л.О.Солнпев, Л.Д.Фои!н,.Ю.С.Грвбвнн!ков, Д.П.Недопако /, як! показали, цо ск!фсыи племена нав1ть у К.У-1У ст.до в.е.. погано волод1ля техн!кою обробки аал!за, не використовували склада! технолога! призами. Майстерн!сть же л!состепових ковал!в вдосно-наливалась протягои довгого часу з урахуваяяям накопиченого доов1ду мЮцевих иеталург1в передск!фського перЮду, що добре просл!джуеться на приюгад! рсзвитку техвлки виготовлення иаступально! абро! / Б.А.Шрамко /. Kplu того, вже на виробах ранньоск!фського часу з поселень л!состепу доел!даикаыи за-ф!ксовано цеиентац1в, вагартуваяяя та 1еш! зуиион! технологи, використан! н1сцевими ковалями/ В.Д.Гопак, БЛ.Лобай, Б.А.Ерамко, Л.0.Солнцев, Л.71.Фом!е та 1н./. Знайдеяо тут 1 виробяич! комплекси, пов»язая! г обробкою aaslaa, цо дату-ються У1 ст.до н.е. / Б.А.Ираико, А.О.Иоруженко /. .

Для розуи1нЕЯ р!вня роэвитку та свовр!дност!.коваль-, ськШ справи у л!состепов1й Ск!ф11, важливе значения ыають також-результата досл1ддань / Р.Плейнер, 1.Е*8Сковський, Г. О.Возяесенська, Н-М»Терехова, Л.СЛоцутова, Д.С.Розанова, B.C.Патрушев, Л.Д.Фои1я та !н. f зал!зних предмет!в у !н-ших perlояах Сх!дноI та Центрально! ввропи.

Отляд лИератури воказув, цо мент вивченою до дього часу в область лЮостеповоГ Ск!£11 1 зокрема- район Ворсялл та Пела. У той же час джерельна база в останн! роки попов-яилася новяма валливиыи материалами, як! вимагають спец!аль-аих розробок.

Ifpyrní' Сировпзяа база ковальського гврогнкцт.

дан! х!и!чнгос, спектральних та петрограф!чнЕ2. ана::^!-руд ! злак!в з яоселень perlony нонаэали, пс ВЕЗобутгкш: si— л!са гут зд!йснввалось слродугним способов. Попевелкы. vyu. вбагачувалася. для покращення процесу влакоутворення aicrtBi иеталурги зтгористовували вапвяк. Як1сть зал! за, по oyccsnt-лп «етзвургя, Оула досааггяьо зло оков, току ко ягакмгано оснозя! вк!длиэ! дои!гота переходили в план. У sazlss pericrj нОстгяась зкачза кОлыЛсгь нокродоионон, як! гллл^-глп твердость зая!гяпх гпрсб!в.

Пронес гОдновленяа зал!за !s руд прохогиз ,7 збгелвкы «орлах япного гппу без илаяоввлуску. Про це; свтзчак гьвх!д-ки нз поселениях гкатяОз злак!в з з1дбк',"кзнк ёеп!х ч.к-';.:" горн'з i залзвкг сиродутних горн!в, знейденах у 19Э5 са I9S4 рогах на Б!льеыгоку городке;!. Крлпя, яку внроблзля у таких уысвах, була незначних розк!р!в, еле ц!лксм доста?п1х, цоб викузати з не! невелик! вироби: нож!, кила, гслкп," серии, а i льда, йш наготовления об*екн1них предметов / со<шрп, кеч! та Он. / яеобх!дно було поеднання kífbkox тгзтк1з s один пакет. Пакетний метал зустр1чаеться на р!зншс ворсклк-сысих поселениях.

Мет8лограф!чяе доел! дхення показуе, до кричне зал!зо було сировиною дяя незначнох к!лькостО вироб!в / '5 * /. с них IG И> додатково. аи!дапвали. Позн!сто s р1зких copilr css-л! зроблено 59 % предметов, а окреи! скуги стал! у поеднанн! !з залОзниии поковками було використасо при виготовлеярл 5 * речей. В одному випадку гаф!ксовано вар!б !а clporo чагуту. 8 усОх цОльносталевих предмет!в еярлеву сталь виявлено ва

52 я вироб!в, а ценентовану на 48 %.

Для Ворскдшзського рег!ону можна зид!лити групи гад!за п! двияцено! я*якост1* 8 и!кротверд!ств фериту В1Д 98 ЖО 151 кг/мы2 / I група /, ввичвйно! твердост!, во мае МТБ до 195, 206 кг/им2 / П група / 1 аал!зо, и!кротверд!сть якого дооя-гае 221, 236 та 254 кг/мы2, тобто вначно п!двнщвна / в група /. исновна маса речей, виготовлених повнЮтю 1а зал!за П та Ш груп, ве потрсбувала додаткового зм!цкенна. В основ- , ному це бузш пила, шпильки, браслет, Будила, спясе, деяг! вое! та 1нш1 предмети. Серед речей, виконаянх !з 8ал1за I та П груп,практично неиге спец!ал!зоьаних екарядь для об-робги твердих матер!ал!в. -

Кр!м того, ковал! пир око використовузали спрцеву сталь, яка, неавахаючи на неоднор!дн!сть, п!дБЕцувала двер-д!сгь ЕЕфоб!е до 236-254' кг/иго2, Саме а еирцево!. стал! у басейяах Ворскли та Пела вкроблялась б1льд1!сть сталевих 8а-готовок. зуиисно цементован! 8астосовували р!дие, але при 1х одерканн! ваыагались довести к(льк!сть вуглецю до 0,6-0,8 %. йк! заготовки складають 82 % ус!х цемеятованих. Високовуг-ледеву цементстану сталь, почияавть широко використовувати а початку У ст.до н.е.. В архаТчний лерЮд перевахають вироби, вроблен! в крично! стал! р!гсо1 якост! та мало- Я середньо-вутлецевих дементовавих поковоа. Взагал1 65 % речей УП-Ш ст. до н.е. з поселень басейн1в Ворокли та Пела вшеонано з се-редньо- та високовуглецево! стал!.

Розгляд ос облив остей матер! алу, з' якого були зроблен1 ковальськ! вироби а окремих поселень попавуе, що як!сноп сиговиною користувались част!те ковал! Б!льського, Колоыаксько-

ra городищ та городища Полкова Микит1вка. На селщ! ЛгхачЯка la на Книш!вськону городиц1 предмет1в, зробленах з високозу™-лвцевог стал!, ненае. Основной с нр овин он рем1сник!в тут ¿зли зал1зо та крична сталь з невеликий bmIctom вуглегоэ.

В я!дому, метал, зо вшсористовувався коваляии вс1х по-селень, в!др!знявться звичайно safcaoD проковкою, невеликом к!льк!сто алак!в. Др!бнозернист!сть структур б!лыпост! зал!э-них предаеНв дозволяв судитя про в!рне додержання 1нтергалу температур при кувавд!. Сирая на вс!х поселениях вир»знявть-ся груна вироб!в 1з ол!дами перегр1ву в процес! обробки / безвуглепез1сть, Ыдианшмт, велико зерно /. Трет1й розд!л« Знаряддя прап! 1 техяолог!я 1хвього заготовления.

На м!сцввих поселениях Я у похозаниях УП-Q ст.до н.е. заф1ксовано 44 види р1зних зал1зних вароб!в. 3 них 24 вида стаяовлять знаряддя прац1, 4 - детал! к!нсько1 збру!, 3 -прякрасх, * - fsnt в ар оба. Еажливо те, 50 серед числеяних вид!в знарядь виробниц-ва в I спец1ал{зоваз!, %о призкачз-лися для обробки зал!за, що разом з паяет!ста на поселениях зал!зних шгак!в, заготовок,, а також деяких ковальськах комплекс! в / п!ч для цеаейтування, кузня / говорить про utcue- ■ ве заготовления вяайденнх предает!в.

За к!льк1сто знах!док перше м!сце пос!даать ноз{ / блазько 500 екз, /. В!дпсв1дно пркзначенни 1х под!лено на господарськ!, бойов! та спец!ал!зован1, а за зовя!пн1а виг-лядом - на дек!лька груп, тзш!в ! BapfsnUB. Тшю-хроисло-г!чне розглядання зал!зних яож!в рег!ону дозволило просл!д-кувати шляхи формування 1х набору, ваявити и!сдев! форми.

авгалограф1тае досл1дження 157 зал!зних нрж)г показало, до щш fx вхтотогленя! ковал! застое ов ували 26 технологиях oxen, як! мохна об*«днати у 5 оснавшес грув: 1. Hoal» выссяан! лвве ta saxlaa / 50 екз. /. Серед них ay-■1гз1чалися вироби yclx хроналог1чяшс. грул. П. Hoxt, ВШССНВг 31 is сирцевс! стал) / 56 ею. /. Ц!лком 8 крично! стал1 бее додаткових onepaulft вроблено 51 н1х. Хронолог!чно вояк охоштмь и ер i од з SE по 1У ст.до а.е.. 1нод1 додатково ви-роои аиЩнввали наклепуваяням або гвргувалиям / 5 екн. /. 1. Hoxt, вижояан! 1в цементовано! наскр1эь заготовки / 37 екз. /. Без додаткових зм!цшоотих прийом1в га данов твхно-логИною схемою виготовлено 25 soxtB. Зуяион! додатков! операцП простехуютазя на 12 предметах. йердЮть деза одного 9 ннх п1двидвно юшхок накдепування. При виготовлеян! (ншос / переважяо У-1У ст.до я.в. / застосоввно гартування. 1У. Hoxt, виковая! з вякористангя* поверхиево! цементацН. / 25 ею. /. 3 них 5 HoxlB У-1У ст.до н.е. додатково ва-гартовано. У. Нох», викояая! у техя1п! технолог!чяого зва-рвмяиа. два aoxi к!вдя Л - початку 7 ст.до н.е. масть наварн1 леза. У У-1У ст.до н.е. б!лшого потиренна набули багатсааров! пакетн, х ягах а'еднутли окрем! смути зал!за 9 стал! / 7 екз. /. При виготовлеян! трьох а них додатково використаяо гартування.

До с1льськогооподарського 1нвентаря налезать 72 cejo-пи 1 soca . Б1лм!оть а них вноситься до типу стовпчихо-зах, але в я гачкуват!. Метадограф1чно досл!джено 33 виро-ба. 3 52 cepnlB - Ю эаявилися аробленими з кричного зал!-за / 2 з пакетного металу /. Повн!стя !а сщщево! стал!

без додатковюс операц1й зробдено 9 серп!в. Лезо одного за-гартовало у вод!. При виготовденн! 4-х - ковал1 застосува-ли поверхневе цементуваняя. Повн!ста а цементовано! яаск-р!зь заготовки виксааяо 5 серии, 5 мають навара! леза ! датуються часом к1вдн у1-у ст.до н.е. у ц!лому м!сцев! ковал! вияовували д! анаряддя, користузечисъ 10 технологиями схемами. Представлена единим екзеыплярсмяоса зроблена з мадовуглецево! стал!. Робочий край ïï леза зи!цнено на-ялепуваяням.

испотти зиапяддяа и для оброем дерева були сокири, тесла, долота, стамески, окрем1 види р!зч13 ! свердл. 8а-йтосовувале такса скобел!. майке sel зени зустр!чаються в ранвьоск!фсзкий час, ало до У ст.до н.е. цей !нструмента-р!й не в!др!знявться розробкою форм, р1зноман!тн!стз ®ш1в. та чисельн!стта вкзем1пяр1в.

ba формоо боковах зиступ!в та прспорц!яш1 плоск1 со-кжри ! сокира-тесла pert сну УЛ-исчатку У1 м.до н.е., як й у ц!лсму вл!соетепу, ще р!дк!, блияч!,за зовн!шии вигля-дом до зах1дних зразк!в. у У1 от.до н.е. за форяоп "крид" та техн!яою виготовдення вони взв мокуть бути в1ДЕесеа! до мЮцевих тип!з. зустр?чэяться вони т!льки на'територ!: л!-состепово? Ckííif. У басеЯнах Еопскли та Пела знайдено 10 ц1лзх екзеаш1яр!в ! з улаикя цих знарядь, як! за призза-ченням под!ляються яа три трупа: сокири, сокиря-тесла i тесла. Ус! вояз вкязлен! на городищах, анайдгяо ! 2 адос-, них знаряддя баз боновах вистутЛз. Серед 8 провуаяах гос-подарсвкзсс сокир зад1лявться типа,що в!дпоз!дають тзься хронолопчнии групаа, У твхн!д! Ix виготовлезня проел!дко-

вав! сп!льн! риси. для фсрмуванвя втулки верхню частину зги-яали на опразц! I вваривали. 8 !шпих деревообробкгх 1нсгру-квнив внайдено 14 аах1аша долот, 22 стамески, 3 буравчика.

иатвлограф1чно було досл!д*ено I? знарядь для обробки дерева. Провуан! сокири виявилися вробленими аа чотирма тех-иолог1чними схемами: ц!лком 1а зал!за, крично! стал!, як!с-но! цементованоf середньовуглепево! стал! та а пакетного кеталу. За 5 технолог!чнимн схемами / ц!лком !з залIза, ста-st, пакетного металу, цементовано! стал! з додатковиы rapsy-ванняи та 1в застосуванвям техн!кк наварки леза / виготовле-но плоек! теслотидн! внаряддя. Чотири долота Сули в|дкован1 за двома схемами / повнЮтю а кричного зал!га та г сирдево! стал! /. S маловуглецево! крично! стал! виконано й скобель за буравчик. Невелика стамеска викузана ts вал!зно! заготовки, додатково цементована та загартована. В основному внаряддя níet групи виготевдяли fe вастосуванняи сирцево! стал!.

для обробки к! сига внкористовузався а!лий наб!р р!з-. ноиав1тних 1нструмент!в, осяовними з яких е пилки, лучков} свердла та ptsq!. иеновна vaca цих знарядь в1дноситься до УТ-1У ст.до н.е. Металограф!чно досл!дкено ? вироб!в: пилка, 4 лучкових свердла, 2 plan!. Головними схемами при ви-готовленн'1 даних предает1в була: виконання !х а!лком !а зал1за, крично! стал!, 1вхнолог1чний пакет. До якЮнкх ви-роб!в наложить пилка." I! полотно виконане з цементовано! стал!, вагарговане та в1дпущене.

До групи знарядь ик!ряного виробництва в!дносяться р!зноман1тн! спец!ал!зован! нож), а також шила, як! п!сля

но*1в аайнають друге Шсде аа si лыс! ото екземпляр!в / 15* / i р!зноиан1та»стю форм. 8а формою стргхня вони.под!ляютьсс ка б основнях тип1в. Серед зразк!в ц1е! грули зиарядь прв-ц! ие!алограф1чно вивчено 62 вкробя. При Тх виготовяепн! ковалями було використано 5 «хвалог!чних схем. Б1льшв половина шил зроблена повнютю !з кричного зал!за або сирпв-ioí стал! / 49 екз. /, 10 ижуваяо iз цементовало! отал!; 3 шила було викояано 1з застосуванням ловерхнево! цемента-цП.

Оеяовними технологнниии схемами ври вяготовленн1 анарядь для шиття I пленная / годки / застосовузалссь лише кричне зал!зо або сирлеза «таль.

До 1нструмен?{в для обробкп веталу належать 2 новаль-е'ькшс зубила. 5 слисарних зубил. 9 проб!йиик1в, терпуг та пуансон. У басейн1 Ворскли частота з них / слхюаря! зубила, проб!Яяики / вюсорисгалисл ковалями Bse у Л ст.до и.о. 1жа! вироба датуються часом У-1У ст.до н.е. Щ зааряддя призначалиея для роб1т а особливо зевердимя иагерОалаая Я повинн! були нати робочу частину зисокоТ якост!. У ц!8 груп! вироб!в / 4 эубила, проб1Йники, пуансон та терпуг / немае «одного, зроблевого 1з зал!за. Натер1алон для 1х заготовления була сталь. !йэи впроби / 2 зубила 1 проб1йяик / додатксво були загартован».

Певне уявлення про орган!заи!ю ковальського ремесла дашь та кож знах1днн п1лих котгаекс1в. До них у басейн! Ворскли належать п1ч для пементузакна зал!за / Иолаова Ии. кит!вка /, яку датовано Я ст.до н.е. та кузня У ст.до н.е. / Ильсысе городиие /.

"-•'стеестий псгп!л. ЬброЕ. к!кськ& вбруя та 1яа1 вкробк.

7схесл0г!я 1х5ь0г0 еегстоегске^.

У басбйпах Боре гаи se Пела sapas з!доио 25 загс!зних кеч!*, кяндкал1з га Тх уаакк!?.. У ралвьоск1фсгкий час у perioHt виксргетовугались кеч! ! кивдаади широко рогпов-ссдаеяах у Ск!ф! f Ферк. Серед них веобх!дно гвд!лгги кеч!, на рукí в «ах яких е ьуфга да ;:р{азгекня гекаяка. Заков ее гаробах к!сцг 31 с т. до н.е, Е'ьрггазгься слеиевжа, до грэ-лш певзу коЕсгрукгхзну рель srs у лепедек!$ськя?. пер! од. У е1пц1 У ст.до н.е. 2 регЮн! знроблясгхся сб!й сиза, виго-аовлеиая меч! в i кииджа:я!г, врвкравевях своер!днпке аягев-наии ваверншяки, бикон&еиь!я у зз!рикоау ciccl та псегдо-грюсуяпши иерехресгякп, и о каюгь богагиЗ sooaopñüní: кглк-пок на рук1в*!. 'ёначнь концептрац!я таких рук!в»1в у басей-нах Борскжк й Супа, пропорц!'! окреиих чаегкн, ст!йке повторения окреиих елекент!в, csoepij^ícib зобваеенея, евяее!с2Ъ нобного асортииенту BapiSEiíB оформления pyitiB'lB / прост их до багато оздоблених / та Inmi детагЛ дають коеш-в1сть вванати 1х виробаыи и!сцевих ковал!в. Ц! ыеч! . булк яредкетш експорту, а також .викликали ряд наел!дувань, про -до св1дчатъ по одинок! анах!дки 1х на 1нтих територ1ях.

Асортниент р!вноГ абро!, 'до склався у рег!он!, б!д-значаеться р!дк1снии застоеуваяняи бойових сокир / 2 ц!лих екзеипляри /, вначною к!льк!стю спис!в / 18 екз. /, дрогнув / ii екз. розповевдгенняы ! виробнидтвом зал!зних наконечники стр!л / 26 екз. /, наб!р яких дае ц!лу низку ',воер!дних вар!ант!в, що не мають точних'аналог1в на Ihüoix територ!ях, де були попирея! зах!зк! стр!ли / KytSaab, се-

редн!й дон /.

Вивченна 22 предмеИв озбровння показало, щс м1сцев! ков ал 1 дос канал о волод!ли р1зниии способами ручного в!лъно-ео куваняя, часто винонув&ли склада! ковальськ! еперааМ, а таоох заетссовуваяи р1зн! технолог!чн! прийоии.

При досл1дхенн! наступально! детально! збро! зустр!-чааться так! прийоми, як зварювання пеиеятовано! заготовки, едино! технолоПчноГ схеыи виготозлення даного виду озбровння не було, але в багатьох випадках пом!тяо св!доые нама-гання одерлати як!сну прозуктт!ю. Техн!чно б!льз склад^ими у вигогозленн! буля ранньоск!фськ! наконечники спис!в / фориу-вання нервюри /. П!зн1пе вироблявться б!льа рая1он8лъний спос!б, який при вс!й сростот! виконання дозволяв робати описи и1пн!ш5ти.

Спостер1гах>ться деяк! особливост! у виготовленн! ме-ч!в. Так, клннкз зова! простлх ыеч!в та киндяал!з, як! були п1ддан! цеталограф!чноцу досл!дхенша, виявилися зробле-ниии як!сно, з виходом стал! на робочу частлну / дзоб!чиа ценентзц!я, третаровий г.акет та !ни! способи./. Первхрестя та наверппя звичайно зиготоелялисе окреио. Парада! х меч!, як правило, аали феритг?! клинки, тему дс прязначалися для р!зних иереаоя!й, ! б!лвзу узагу при Тх викояанн! ковал! щшд!дяла оформления рук!в'Тв, Перехрес2я у таких иеч!в 1 киндгал!з част!пе виковували з клинксм суц!льно.

При виготовленн! бойезих сокир ковал! додераувалися посл!довност! коьальськях сперац!й, що в!др!зннлася в!д т!о!, яка застосовувалася пси виконанк! господарських сокир. Лева бойовпх в!др!зяян!гься п}дэичеяоэ ы!ця!стэ.

цсновна'маса бойових нох!в такох яалехить до як!сних внроб!», виготовлених fa р!аних сорив стал!. Частина г них викснаяа у техя!ц! «хяалог!чного зваршання !з застссувая-ням гартуваяня. Серед ранв!х / Л ст.до н.е. / sa техноло-г1чною схемою, зикористанов ври fx виготовленн1, ножлизо ввдишти 3 аавезея! зразки. Техн!кв виконаяня ранзьосв!фсь-ких бойовах нох!в не проста. Серед нох1в.У ст.до н.е. зу-стр!чаэться суд!льнозав1зн1, оформлен! у зв!риному стял! 8 проробкою деталей.. 1х виготовлензя потребуваво застосуванвя ряду спец1ал1зозавих !нструмент!в, якими у дан!й пер!од вже розпорядхалися н1сцев! ковал!.

Особливосгю вад!зних вудшх рег!ону в веревазне внго-товлення Ix 1а пруту врямокутного перетину. Ворсклинськ1 «айстри виконували два основних типа зал1зних вудил, як! розр1энявться не т!льки за зовн!ия±м вигяядом, але й га sexHlKOo витотовлення частот гризла. Для одерхання, як!сних деталей к!нсько! абру! ковалГ кориатувалися цеыентуванням. Як ост! матер!алу,' 1з якого. викозувалися я!дпрузсЕ! пряжки, •к1льця, а такох р1зн! шзияраси, особливого значения не надавали. ЧасНие за все Тх виготовляли 1з звичайного кричного вал!за або близько! до нього за як1стю иаловуглеце-во! стал!.

Висновки м!стять коротк! п!дсумки робот.

Ворсклинський центр зал!зообробки почав формуватися не п!зн1ие початку УП ст.до н.е. в уиовах т!сних sb'hskIb з Кавказом 1 зах!дними областями л!состепу. Ц1 ав'язки простехуються ! при вивченн1 зал!зних вироб1в. У розвитку ковальсьяого ремесла у племен басейн!в Ворсюш та Пела ви-

аначаються два пер1оди: ранв1й / ОТ-Л. ст.до н.е. / - час знайомства 1з складними технологии и та чочатковий етап у фориувавн! асортииенту ковальсько! продуняН - ! п!ан!Й / У-1У Ст.до н.е. / - час розШту ковальсько! справа у рег!он!.

У ц!лоиу, р1веиь рогвитку ковальського виробятгтве у дан ому район! л!состепу був набагато< видим, н!к у сусШьо-му Посейн'1 або у степов1Й Ск!ф!1, иайстри яких добре не волод!ли складними технолог!чвими прий омами й тому р!дко

застоеовували. Кр1ы того, Борсклннськнй центр вивик на-багато ран!ие.

За темою кандидатсько! дисертац15 'автором опубл! кован! так! роботи:

1. Кузнечное ремесло у племен бассейна Ворсклы в УП-ш вв. до н.э.: деп. в МИШ.- Н., 19В7,- 61 е.- » 29883.

2. Способы упрочнения железных ивделий ремесленниками бассейна Ворсклы. в ЛЫУ.вв.до н.э. //.Охрана и исследование памятников археологии Полтавщины: "йз.докл., и сообщ. второго обл.на учн о-практ.семинар а.- Полтава, 1989.-С.47-49.

3. К вопросу о применении закалки стали в Скифии // Пробле-ми юторП та археологи давнього населения УРСР: Теви доп.,- К., Т989.- С. 16-18.

4. Технолог!я виготовлення серп!в у населения ск!фського часу басейну Ворскли // тези довов!дей 1 пов1домлеяь першо! полтавсько! науково! конференц!! з !сторичнсго краезнавства.- Полтава, 1989,- С.108-109.

5. '{узница Бельского гонодтца // Археологические исследования в центральном Черноземье в 12 пятилетке: Тез.докл.-Белгород, 1990,- у. 107—108.

6. сварные изделия скифского времени в бассейне Ворсклы// ихорова та досл!дкення пам'яток археолог!! Полтавщиви; Тези доп. третього науково-ирактичного ceuinapy.- Пол' тава, I99D.- С.137-Б9.

7. Изготовление топоров и тесел у лесостепных племен бассейна Ворсклы в скифское время // Проблемы охраны .в исследований памятников археологии в Донбассе: Тез.докл.-Донецк, 1989.- С.145-150.

8. Исследование ... . мечей нз коллекция Полтавского, краеведческого музея И 100-р!ччя Полгазсысого краезнавчо-го ыузев: Матер!али ив1лейно! науково! конференц11.,-

• Археолог!я Полтавщинй.- Ч, 2.- Полтава,. 1991.- С.70-72.

9. 0(5 одном типе мечей скифской эпохи // История и археология слободской Украины: Тез.докл.- Харьков, 1992.-С.221-223.

БНЕАЩ} I.E. The Smithery of the Tribes of Vorskle. and Psyol' Basins In the sJcytbiaa period. The thesis of candidates degree of the speciality 07.00.06 — archeology. Kharkov State University. Kharkov. 199Ч-.

The aain tenets of the thesis are reflected in the 9 research works. Iron-»are founded at the settlements end tombs of Psjoi and Torscla basins are considered in the work. "Two main periods of the development of

local smithery are distinguished. : 7-6 centuries B.C. Is the Initial stage of• metering of coaplicatad aethods of iron treatnent and 5-4 centuries B.C. is the flourishing period of suit he гj in the region. lietallogra^hic analysis . of 357 iron-*are showed that in the 5-4 centuries B.C. local black&aiths had mastered various methods of. the cementation and welding, had known heat-hardexing.

Врашсо И.Б. "Кузвечяое ремесло у населения скифского времени в бассейнах Ворсклы и Пела п.

. Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.ПН.Об - археология. Харьковский государственный университет. Харьков, 1994; Главные положения'диссертации отражены в 9 научных трудах. В работе рассматриваются ззлезяые изделия, обнаруженные на поселениях и ъ погребе тих бассейнов Ворсклы и Пела. Еыделяатся два основные периода з развития местного кузнечного ремесла: УП-Л гв.до н.э. - начальный этап освоения елозил: технологий а У-1У вв.до'н.э. - период расцвета кузнечного деаа з регионе, ыета-яографнческие анализы 357 хелеэных изделий показали, что в У-1У вв.до н.э. мест-■яые кузнецы владели различными способатш цементации, сварки и закалки.

Еличов! слова : козззльсъке'рекеслй, ворсклинеысий рвг!ол.