автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.03
диссертация на тему: Лексическая синонимика в произведениях Власа Caмчука (попытка семантико- функционального анализа).

Полный текст автореферата диссертации по теме "Лексическая синонимика в произведениях Власа Caмчука (попытка семантико- функционального анализа)."

украТнський державний педагопчний

УН1ВЕРСИТЕТ ¡м. М. П. Драгоманова

РГ6 ОД

На правах рукопису

1 3 !!!0Н 199л

ГОРОХ Галина Васил1вна

лексична синон1м1ка у творах уласа самчука (спроба семантико- функцюнального анал1зу)

10.02.0?- УкраУисыса мова

АВТОРЕФЕРАТ дисертацнна здобуття наукового ступеня кандидата фтолопчних наук

Кит -1995

Дисертац!я е рукописоы

Робота виконана на кафедр! стил!стики укра!нсько! мови

Укра1нського державного педагог!чного ун!верситету

1м. М. П. Драгоманова

Науковий кер1вник - член-кореспондент АПН Укра!ни,

доктор ф1лолог1чних наук, професор МАЦЬКО ЛЮБОВ 1ВАН1ВНА

0ф!ц!йн1 опоненти - доктор ф!лолог!чних наук,

професор ДУДИК ПЕТРО СЕМЕНОВИЧ

- кандидат ф!лолог!чних наук ШЕВЧЕНКО ЛАРИСА ЛЕ0Н1Д1ВНА

Прбв1дна устанава - Херсонський дсржавний педагог1чний

1нститут 1м. Н. К. Крупсьно!

Захист в!дбудеться р. о /¿Лходин!

на засгданн! спец1ал!зовано1 вчено! ради К 113.01.03 при УкраТнському державному педагог1чному ун1верситет! 1м. И. П. Драгоманова

3 дисертац!ею можна ознайомитися в б1бл1отец!

Украшського державного ун1верситету 1м. И. П. Драгоманова / м. Ки!в, вул. Пирогова, 9 I Автореферат роз1слано 1995 р.

Учений секретар

спец 1ал1зевано! вчено! ради г п. ВШНЕВСЬКА

Актуальн1сть.Лексична система укра!нсько! мови пост1йно перебувае в пол! зору мовознавц1в. У кол1 питань, пов'язаних з вивченням лексично! системи мови, анал!зом II широких стил1стичних можливостей, належне м1сце выводиться лек-сичн1й синон1м1ц1, оск1льки синон1м1кою, передус1м лексич-ною, великою м1рою визначаегься багатство кожно! мови, стил!стична багатопланов!сть слова, особливост1 його функц!онування в р1зних мовних стилях.

Синон1м1ц1 присвячено велику к1льк!сть л!нгв!стичних праць. 1нтенсивне вивчення синон1м1чних засоб!в украГнсько! мови спостер1гаеться останн1м часом / Ю. Апресян, 1957; Т. Бевзенко, 1968; С. Бережан,. 1973; А. Будагов, 1990; Л. Васильев, 1969; В. Виноградов, 1980; В. В1лшан, 1980; Р. Во-лощук, 1981; 0. Гвоздев, 1965; А. Григор'ева, 1959; Д. Грин-чишин, 1964; Д. Давиденко, 1969; Д. Деркач, 1956; А. Свгень--ева, 1966; В. Звег1нцев, 1968; В. 1льГн, 1955; В. Клюева, 1961; А. Коваль, 1965; Г. Колесник, 1965; М. Кочерган, 1980; С. Криворучко, 1960; I. 0л1йник, 1954; I. Ощипко, 1954; Л. Па-ламарчук. 1952; Л. Полюга, 1964; I. Сенчук, 1960; Л.Сизько, 1969; М. С1рий, 1968; О.Скорик, 1957; В. Ужченко, 1990; А. Уф1мцева, 1967; М. Фащенко, 1968; 3. Франко, 1983 та 1н.

I все ж окрем1 питания лексично! синон1м1ки дос1 висв1тлено неповною м1роо. Ще не я1стали свого вичерпного 1 однозначного тлумачення так1 важлив! теоретичн1 питания лексично! синон1м1ки, як визначення терм1на "синон1м", кла-сиф1кац1я синон1м1в, 1х взаемод1я, багатозначн1сть си-нон!м1ки та 1н.; окрем1 синон1м!чн1 ряди /СР/ лексики украГнсько! мови ще не охарактеризовано, нав1ть не визначено критерПв 1х системного опису. Це негативно позначаеться на

студ1ях стил!стичного вживання синон!м1в, виявленн1 си-нон1м1чних засоб1в у повсякденному розмовно-побутовому мов-ленн1 та в мов1 художньо! л!тератури.

У збагаченн! лексично! синон!м!ки як особливо! системи художньо-виражальних мовних засоб1в важлива роль належить письменникам.Мовно-образна система художнього твору дае мож-лив1сть проникнути у зм!ст св!тосприймання письменника,збаг-нути його мовно-художн1 смаки, частково виявити на ц!й основ! загальн1 тенденцП розвитку лексично! системи украГнсь-ко1 л1тературно! мови.

Актуальн1сть роботи обумовлена потребою г'рунтовного досл1дження лексично! синон1м!ки, виялення законом1рностей !! внутр1шнього членуванння в художньому твор1. Вивчення лексично! синон1м11, розкриття особливостей I! конотативно! трансформацП в художньому текст1 становить значний науковий 1нтерес, оск!льки лексична синон!м1на в укра!нськ1й худохнШ проз1 б найпотужн!шою стил!стичною категорию, а також тим, що семантико-стил1стичн! властивост1 сйнон!м1ки твор1в Уласа Самчука - видатного майстра укра!нсько! художньо! прози - ще . не були об'ектом монограф1чного вивчення.

Спостереження над лексичною синон1м!кою у художньому текст1 може виявити ц!кав! та важлив! факти, що ними можна буде скористатися для розум1ння вс1е! р!зноман1тност1 художнього мовлення, для вивчення авторських мовних систем.

Ието» дисертац1йно1 роботи е досл!дження семантики, структури, й особливостей функц!онування лексичних синон!м!в у тпорах Уласа Самчука.

В1дпов1дно до мети досл1дження нами визначено певне коло основних завдань, що 1х належало розв'язати, а саме:

- дати л!нгв!стичну 1нтерпретац1ю поняттям "синон1м",

• - 4 -

"синон1м!я".сформулювати припиши класиф!кац1Г лексичних си-нон1м1в, критерИ формування синон1м!чних ряд!в;

- виявити лексичн! синонШи у творах У. Самчука, систе-матизувати 1 скласиф1кувати 1х на тематичн1 групи, описати синон!ни в сеыангико-функц1ональному аспект!;

- визначити контекстуальне значения виявлених синон1м1-чних одиниць;

- охарактеризувати п1дгругм синон1м1в у систем! кон-текстуальних синон!м!в;

- вид1лити лексичн! сиион!ми, у використанн1 яких найб1льше простеауеться 1ндив!дуапьна авторська манера опов!д1.

Методолог!чн1 засади досл!дження становлять положения ф!лософП про сусп1льний характер мови, про л!тературну мову як основу духовного життя нацН, як форму, компонент ! сутн!сть нац!онально1 культури, про художн!й текст як явище мистецтва, про едн!сть ! взаемозалежн1сть зм!сту ! форми в художньому твор!, про суб'ективний характер сприйнання ! в!дображення объективного св!ту в художньому текст!, про ес-тетичн1 функц11 мови художн!х твор!в.

Мета, завдання 1 методолог!чн! засади досл1дження обу-мовили метода ! методику роботи. У н!й використано основн1 методи л1нгвостил1стики: метод л!нгвол1тературного коменту-вання худоянього тексту; описовий метод з прийомами анал!зу сенантично! структури слова, вживаному в прямому ! тропе!чно-му значениях; метод анал!зу лексико-семантично! сполучува-ност1; кр!м цього, в окремих випадках застосовувався статис-тичний метод у поеднанн1 з методом компонентного анал!зу.

Матер!алон досл1дження е художн! твори Уласа Самчука: "Мар!я", "Волинь", "Юн!сть Василя Шереыети", "Чого не гоТть

огонь", "Ост", "На кон! вороному", "На Ылоиу кон1" та 1нш1. На 1х основ1 укпадено картотеку лбксичних синон!м1в у к!ль-кост! 1004 одиниць, як1 репрезентован1 96 синон!м1чними рядами.

Наукова новизна роботи полягае в тому, що вперше в ук-ра!нському мовознавст! монограф!чно досл!джуються си-нон1м1чн! одиниц1 художньо! мови твор1в У. Самчука - шляхом виявлення семантико-функц!онального потенц!алу д1есл!вно1, 1менниково1, прикметниково! та присл1вниково! синон!м11.Лек-сичн! синон1ми досл!джуються системно: вид!ляються тематичн1 грули 1 п1дгрупи ряд1в семантичних, стил!стичних /книжних 1 розмовних/ I семантико-стил1стичних синон!м1в, репрезентова-них словами 1 фразеолог!змами, з'ясовуеться 1х текстотворча роль".

На захист виносяться так! положения:

1. Лексична синон1м!я - нев!д'емний елемент 1деостилю У. Самчука. Бона засв!дчуе вдалу реал!зац1ю письменником образного потенц1алу сл!в укра!нсько1 мов'и.

2. Естетична довершен!сть твор!в письменника досягаеть-ся шляхом майстерного залучення до контексту художнього тво-ру маркованих концепт!в, лексико-семантичного обрамления си-нон1м1в, яке в!дт1няе 1х семантику, актуал1зуе прихован! семи I стил!стично нейтральн! одиниц!.

3. Синон1ми у творах У.Самчука виступають суттевим компонентом його загальнообразно! системи. Частотн1сть си-нон!м1чних одиниць у мов! художн!х текст1в письменника п!д-порядкована комун!кативно-стил1стичним завданням.

4. Лексико-семантичн! парадигми сл1в не однаков! за своею маркован!стю. Вони в!дображають диференц1ац1ю лексем за ступнем та 1нтенсивн1стю вияву.

. - 6 -

5. Основними в структур! гинон1м!чного ряду виступають загальномовн! нормативно-л1тературн1 лексеми, част1ше стил1-стично нейтрально к1льк1сть контекстуальних емоц!йно за-барвлених синон1м1в невелика.

6. Пров1дна роль у формуванн1 образно-емоц!йно! системи твор!в У. Самчука належить д1есл1вн1й лексичн1й синон!-м1ц1,в як!й ч1тк1ше /пор1вняно з !менниковою, прикметниковою та приел!вниковою/ простежуеться здатн!сть до градацП, внутр!шнього членування.

Теоретичне 1 практнчне значения роботи полягае в тому, що результати анал1зу семантико-функ.ц!онального потенц1алу лексично! синон1м1ки твор!в у. Самчука збагатять укра!нську л!нгв1стику новими. 1нтерпретац!ями мовного матер1алу.новими спостереженнями над авторськими ыодиф1кац!яии синон1м!в,над способами реал1зацП автором сво!х св1тоглядних, 1дейно-есте-тичних засад через мовн1 засоби художн1х твор1в.

Результати досл!дження знайдуть застосування в теоре-тичних роботах з украТнсько! стил!стики, л!нгвоанал1зу ху-доянього тексту, у спецкурсах 1 спецсем1нарах з 1стор11 ук-рагнсько! л!тературно1 мови, на уроках укра!нсько! мови та л!тератури в школ! /особливо п1д час вивчення творчост! У.Самчука/, при укладанн! словник!в украГнсько! мови.

Апробац1я поботи. 0сновн1 положения 1 результати дисер-тац!йного досл!дження обговорювалися на зв!тних наукових конференциях УкраГнського державного педагог!чного ун1верси-тету 1м. М. Драгоманова, Кам'янець-Под1льського, Херсонсько-го. 1зма!льського педагог!чних 1нституг1в. Черн1вецького, Волинського деркавних ун!верситет!в. Матер!али досл!дкення знайшли в!дображення у публ!кац!ях автора, впроваджуються у практику викладання укра1нсько! мови вищо! та середньо! шко-

ли, застосовуються, зокрема, при викладанн1 стил!стики ук-paiHCbKo! мови, л!нгвоанап!зу художнього тексту, у методич-

I

них статтях для спецкурс!в 1 спецсем!нар1в, у курсових I дипломних роботах.

Структура роботи зумовлена метою та завданнями досл!-дження i was такий вигляд: вступ, два розд!ли, висновки, список використаних художн!х твор!в У. Самчука, список б!бл!ог-раф1чних дяерел, словник синон!м1в /за твораыи Уласа Самчука/.

ЗИ1СТ ДИСЕРТАЦИ

У вступ! обг'рунтовуеться виб!р теми досл!дження, И ак-туапьн!сть, формулюеться мета, ochobhi завдання, окреслюють-ся методи, з'ясовуеться теоретичне ! практичне значения роботи, наукова новизна, характеризуемся матер!ал досл!джен-ня, формулюються основн! положения, як! виносяться на за-хист.

У первому розд!л! - "Проблема лексично! синон!м!ки в мовознавст!" - розглядаються теоретичн1 проблеми лексично! синон1м1ки: зм!ст понять "синон!м", "синон!м1я", ochobhi кри-тер!1 синон!м!чност1, сруктура синон!м!чного ряду та його меж!, класиф1кац!я синон!м!в, стил1стична роль синон1м!в у мовленнев!й практиц1 письменника.

Проблема лексичних синон1м1в не належить до об!йдених увагою досл1дниками. У розд1л1 наводяться р!зн! погляди л1нгв!ст!в на проблему лексично! синон1м1ки /I. Бевзенко, А. Бурячок, В. 1ль!н, М. Кочерган, I. Ощипко, Л. Паламарчук та !н./. Анал!тичний огляд праць пров1дних досл!дник!в си-нон!м!! дае п!дстави окреслити найб!льш усталей! погляди на

- в -

цю категорхю лексики, а саме:

- синон1ми - це слова, блйзьк! чи под1бн1 лексичним значениям, р!зняться в1дт1нками цього значения або ж певними експресивними, стил1стичними особливостями;

- синоШми- це слова, для яких харктерна або близьк1сть лексичних значень, або тотожн1сть;

- синон!ми - це слова, як! семантично тотожн!, проте мають неоднаков1 стил1стичн1 якост1.

Кожен з цих погляд1в на синон!ми е передус!м насл!дком невизначеност! поняття "близьк1сть значень".

Виходячи з парадигмагичних 1 синтагматичних особливос-тей сл!в-синон1м!в синон1мами вважаемо слова, якI р1зняться звуковим складом, блйзьк! за семантикою, а позначуван! ними поняття розр!зняються в!дт1нками значень. або стил!стичним забарвленням..

Визначаючи сутн1сть chhohimii, сл!д,на наш погляд, вра-ховувати явища вар1антност!, можлив1сть вживання р!зних мов-них одиниць на означення того ж самого зм1сту. Вар!антн!сть забезпечуе но*лив!сть виражеиня певних функц1й, до яких належать: а/ функц!я зам1щення, що зумовлена прагненням уник-нути повтор1в в усному i писемному мовленн1; б/ функц1я уточнения, вид!лення ознак, в1дт1нк!в предмет!в, явищ тоцо або ж фуикц!я в1дтворення емоц1йно-оц1нного ставлення персо-наж1в до певних o6'gkt1b мовлення i д1яиня, що досягаеться вир!внюванням плану опов1д1 в зм!стовому 1 стил1стичному аспектах: в/ функц!я поширення характеристики предмета вживаниям двох 1 б1льше синон1м1в.

Отже, при визначенн1 поняття синон1мП передус1м бе-руться до уваги функц11 зам!щення 1 уточнения, а також стил!стична функц!я. Bel вони реал!зуються лише в контекст!.

Саме на його основ1 витворились парадигыи /ряди/ cmhoh1i.i1 в.

3 поняттям синон1мП найчаст!'1зе поа'язуеться 1 проблема класиф1кац11 синон1м1в та критерПв 1х визначення, тобто проблема розпод!лу синонШ1в за сп1льноа ознакою на певн1 р1зновиди.

Б1льа1сть досл1дник1в лексично! синон1мП художнього твору дотримуеться традиц1йно! класиф!кац11 синон!м1в, за якоя вичленовуються два типи синон1м1в: а/ загальномовн!/!х це називаэть словниковиш, загальновживаними/; б/ контексту-альн1. або авторськ!, цо реал1зуються лине у контекст!.

Зазначений под!л синон!м!в г'рунтуеться на стаб!льнсст! оластивого ш лексичного значения /для загальномовних си-нон!м!в/ або ка метафоричному значенн1 й зумовлено! ним |}ункц1! /для контекстуальних синон1м1в/.

Семантико-функц1ональний анал!з синон1м1в У. Самчука показав, що вс! вони можуть бути об'еднан! у так1 групп-, а/загальномовн!, як! сприймаються поза контекстом; б/ кон-текстуальн1 синон1ми, як1 внасл1док' тропе!чного вживания вступають у контекстн1 синон1м1чи1 в!дношення з! словами-си-нон!мами першо! семантично! групи.

Класиф!кац!я синон1м1в одночасно г'рунтуеться на к!лькох критер!ях. Це крнтер1й лексичного значения синон1м1в. кри-тер1й передаваного словом поняття, критер!й тотожност! й взаемозам1нност!. Спираючись на лексичне значения як на ос-новний класиф!кац1йний критер1й, досл!дники враховують у цьо-му випадку те найголовн!ше. що закладене в сам!й сутност1 синон!м!1 як особливо! категорП

Бважаеться, що семантика слова характеризуемся такими ознаками: 1/ ном1нативною функц1ею слова як знаком денотативного значения, яке спираеться на сп!вв!днесен!сть слова з

в!дпов1дноп реал1ею 2/ 1нтеле^туальним зм1стом сигн1ф!катив-ного значения, яке е результатом отображения я'вищ д!йсност1 в наш1й св1домост1. засобом об'ективацП та модиф1кацП 1х, насл!дком реляц!йних якостей слова /його структурного значения/, зумовлених внутр1шн1ми 1 зовн!шн1ми в!дношеннями м1ж лексичними одиницями.

Серед компонент1в семантики лексично повнозначних сл1в вид1ляються денотативн! /обов'язков1/ й конотативн! /додат-ков1/ значения.

В1дт1нок значения /конотац1я/, безумовно, е меншою за денотативно значения семантичнов величиною. КонотацП не властива самост1йна, лог1чно.розчленована сп1вв1днесен1сть з окремим класом предмет!в чи явищ, вона входить до складу по-няття 1 поширюеться на категор1альн! функцП значения слова.

Одним з критерПв синон1м!чност1 вваяаеться критерХй . сп!льност1 передаваного поняття. Синон1мами е слова, як1: а/ тотожн!, однаков1 з погляду семантичного; б/ виступають знаками того я самого поняття 1 в/ означать ту я саму р1ч /денотат/. Кожне з цих визначень синон!м!в охоплюе певну групу ознак,. тому виступае не синон!мом узагал!, а синон1мом у певному в!дношенн1. У зв'язку з цим, можна вид1лити семан-тичн1, лог1чн1 й стил1стичн1 СИН0Н1МИ.

Критер1й тотожност! у сфер! синон1м11 такоя зор1ентова-ний на знаходжсння об'ективно! основи вид1лення синон!м!в. Якщо немав повно! тотокност! елементХв смислово! структури двох сл!в, то немае н!яких п!дстав вважати так1 слова си-нон1мами.Вони становлять близьк1 за зм!стом одиниц1 одн1еТ лексико-сеиантично! групи або одного семантичного поля, як1 не пов'язан! м!я собою в!днотеннями синон1м11.

Для теорП синон1м11 важливою е проблема лексично! спо-

лучуваност! синон1м!в. Наш1 спостереження над цим явищем дозволили встановити деяк1 тенденцП в розвитков! значень

I

окрених член1в ряду, що являе собою значний 1нтерес для се-мас1олог11. СтуШнь синон1м1чност1 сл1в залежить в!д ступеня зб!гу лексично! сполучуваност!. Його 1нтенсивн1сть вияв-ляеться в контекст1, в якому синон!ми якраз 1 можуть заШня-ти один одного. В той же час зам1на одного слова 1ншим, за умови однаково! або частково! сполучуваност! хх. не ноже правити за основний критер1й синон1м!чност!.Т!льки наявн1сть часткового зб!гу лексично! сполучуваност! в словах на г'рунт! 1х семантично! близькост1 е необх!дною 1 достатньою умовою для появи синон!мП. Тому сполучуван1сть.як 1 можлив1сть взаешзам1ни, сл1д розглядати лише як явища факультативн1.

Кр1ы уже розглянутихкритерНв синон!м!чност!. дехто з досд1дник1в послуговуеться 1 критер!ем взаемозам!нност! як досить над!йною процедурою 1дентиф!кацП синон1м!в. Деяк! вчен! вважають взаеыозам!ну одн!ею з основних ознак си-нон!м1в / Л. Булаховський /. 1нш1 взагал! заперечують мож-лив!сть взаемозам1ни /А. Бвгеньева, М. Шмельов/, оск!льки. про взаемозам!ну можна говорити т1льки у тих випадках, коли маемо справу з певним типом контекст1в. Взаемозам!нн1сть у нашому досл!дженн! трактуеться як додатковий критер!й. Бона, тим самим, уявляеться не абсолютною, а т!льки частковою.

Обов'язковою умовою синон1м!1 ми вважаемо також семан-тико-смислову сп1льн!сть сл!в, оск!льки синон1м1я як тип лексико-семантичного в1дношення г'рунтуеться на тому, що слова, як! належать до одн1е! й т!е! ж частини ыови, характеризуются повним або частковим зб!гом лексичних значень.

Отже, критер!ями синон!ы!1, як1 виникають на семантич-ноиу р!вн! й пов'язан! з проблемою парадигматично! залеж-

ноет!, виступають: а/ семанг^чна сп1льн!сть сл1в, а не то-тожн1сть; б/ диференцШний ел'емент значения - конотац!я. У рол1 факультативних критерПв визнаються так!: а/ взаемо-зам!на, б/ сполучуван1сть.

Проблема визначення синон!м!чного ряду, техн!ка його побудови е важливою для теорП синон1мП й для створення си-нон1м!чних словник1в. ПоЕДнання синон!м1в у синон!м1чн1 ряди залежить в1д науково зр1ло! диф!н1цП значень синон!м!в/пря-мого 1 тропе!много/, ч!ткого розмежування значенневих в1дт!-нк!в синон!м1в та параметра його контекстуального вживання.

Розглядаючи питания структури синонШ!чного ряду, ми д1-йшли таких висновк1в: центром його завжди выступав семантич-но й функц!онально пров!дна лексема - дом!нанта, навколо яко! групуютья вс! !нш! - спериу семантично найб!льш типов! одиниц! ряду, пот!м слова, спец1ал!зован1 у певному в!дно-шенн!: стил!стично маркован!, серед яких - слова пасивного лексичного складу мови, зокрема, так!, що сжиоаиться як ху-дожньообразн! одиниц1; д1апектн!. менп в!дом! синон!ми, ар-ха!зми, !ндив1дуальн! неолог!зми тощо. Позиц!я сл!в у си-нон!м!чному ряду передус!м детерм!нуеться !х семантикою, меншою м1рою - властивою !м конотац!ею. Отже. кожного разу д!е принцип семантично! градац!!, що полягае в спадн!й або наростаючШ видозм1н! основно! ознаки ряду, яка закладена в його дом!нант! - семантично орган!зуючому центр1.

У другому розд!л! - "Семантико-функц!ональний потенц1ал лексично! синон!м!ки" - описуються семантичн! групи синон!-м!в та !х фуккц11. Досл!джуваний л!нгв1стичний матер1ал згруповано за частиномовною належн!стю синон!м1в. Скористав-шсь для ц!е! мети вже опрацьованим у науц1 про мову л!нгв!стичним апаратом, ми квал!ф!куемо синон!м!ку твор!в

письиенника на к1лька основних р1зновид1в - на синон1м1ку д1есл!вну. !менникову, прикмстниксэу 1 присл1вникову. В своя чергу. коген з' цих розд1л!в /Лстить лодальшу внутр!шнг градами синон!и!в.

Кр!м цього, з огляду на рамки дисертац!йного досл!джен-ня 1 задля б1лыпо! стислост! викладу, ми розглядаеыо вже назван1 р1зновиди лексичних синон!м1в безпосередньо у в!дпов1дних синон!ы1чннх -рядах, . не вдаючись до семантично узагальнюючо! назви на зразок - лексико-семантична група си-нон1м1в /ЛСГ/.

Трактування семантики синон1м!в, що системно й об'екшо розглядаеться р другому роздШ подаеться з урахуванняы тлу-мачення 1х в Прочному Словнику украшсько! мови /надал! скорочено: СУМ/, у б1льи чи мент видозм!нен!й форм!, через що пропонован1 1нтерпретац11 семантики синон1м!в не познача-ються лапками /кр1м тих випадкАв, коли пояснения лексичного значения синон1м1в повн!стю подаеться за словником/.

Для б!льшо! наочност! та зручност! сприймання досл1джу-ваного матер!алу характеристику синонШчних ряд!в розпочато перел!ком лексем, э яких утворився синон!м1чний ряд.

У досл1даенн1 д!есл1вно1 лексично! синон!м1ки нас на-самперед ц1кавила семантика синон!м!чного поеднання лексичних одиниць 1 властив! 1м стил!стичн! функцП в кожному конкретному слововаитку в текст1. Своер!дн1сть зазначених якостей д!есл!вних синон!м1в слугуе для письменника д!йовим засобом характеристики персонаж!в, показов! 1х найр!зно-ман1тн!ших д!янь, вчинк1в, енергИ.

Д1есл1вн! синон!ми, як в1домо, виступають виразниками динам1чних ознак, як1 приписуються предметам, явищам. Кожен а д1есл!в-синон1м1в - це нове "в!дкриття" думки, новий II

- 14 -

в1дт1нок, що спирасться на особливий р!зновид яко!сь дiI.

Унасл1док анал!зу фактичного ыатер!алу виягзлено так1 р1зновиди синон1ы1чних ряд!в, що напопнсн1 ссмантично й стнл1стично р 13H0BHf.ilрними д!ссл1вними формами. Цо д1сслооа на означення р1зних акт!в мовлення - з1 слооом-показником гооорити /85/; на означення роэумовлх 1 оольоdhx процсс1о, акт!в зорового сприймання - з1 словами-показннкамн думати /11/, xotIth /6/, розум!ти /8/, дивитися /27/; на означення псих1чного стану людини - з1 словами-показннкамн см1ятися /24/, кричати /27/, плакати /21/, ссрдитися /5; на означення руху, персм1щення - з1 словаш-показникаыи ]тп /95/, Гхати /18/, 61 гати /24/, танцпвати /9/, падати /И/. tí кати /6/; на означення ф1зичннх д1й людини, спрянованмх на 1нших ос1б - з! словом-показникои биту /43/; на означення ф1зичного стану людей I Ф1з1олог1чних npoqeclo — з1 словами-показни-ка),ш 1сти /25/. пита /9/. иоочатн /11/, стояти /5/, исрзнути /10/; на означення прояву ф1зично1 ознаки, П процесуально! зм!ни - з! словами-показниками червон!ти /7/, гр!ти /6/, св1тити /16/; на означення деяких íhbiix ф1зичних процсс!в -з1 словами-показниками роати /5/, сгукати /13/, оселитися /5/.' стр!ляти /24/, грати /21/; на означення абстрактних процес!в, як1 не залежать в1д розумово! й вольово! д!яль-ност! людини - з! словами-показниками зникати /6/, св!тити /10/, смеркати /7/, здур!ти /6/, стихнути /6/.

Отже, пранал1зовано 32 д!есл1вних синон1м1чних ряди,до складу яких ув1йило 569 лексем, як1 у в1дпов1дних рядах функц1онують як синон1ми.

Щодо 1менниково1 синон!м1ки, то у творах У. Самчука во-на дещо поступаеться перед д1есл1вною. У той же час ряди си-нон!м1в-1менник1В не характеризуются т1ею шнроч1нню семан-

' - 15 -

тико-стил1стнчких в{дт1нк!в, яка властива д1есл1вн1й си-нон 1м 1ц 1. Це явище поясносться там, що ряди сп1вв!дносних 1менник1в у синон1м1чних рядах формуються 1з сл!в-синон!м1в, як1 дифсренц1йован1 н!ж собою переваяно стил1стично.

У досл!дженн! характеризуемся синон1м1чн1 ряди 1мен-ник1в на означения р!эних частин т!ла людини - з1 слова-ми-показникаш обличчя /9/, оч1 /4/, рот /3/, губи /4/, груда /4/. жив 1т /7/, рука /5/; на означения р!зних предмет1в, понять, що стосуються побуту чи особистого життя - з1 словами-показниками в!з /9/, палиуя /8/, грош! /7/; на означенна домашн!х тварин - з! слова1.ш-показниками собака /5/, порося /3/, к!нь /5/; на означення напоГв - з1 словом-показником гор!лка /14/; на означення житла - э1 словаш-показникаш хата /20/. к!мната /4/; на означення внутр!шнього стану людини, II переживань - з1 словами-показниками смуюк /5/, рад!сть /4/; на означення явищ природи /з часовими чи прос-торовими лоняттями/ - з1 словами-показниками хуртовина /13/, дощ /4/, темрява /9/; на означення надприродних !стот, як1 вт1люють в соб1 добро 1 зло - з! словами-показниками Бог /4/, чорт /13/; на означення понять, пов'язаних з в1йськовою справою- з! словами-показниками в!йсько /6/, рушниця /4/, канонада 711/, б1й /5/; на означення абстрактних понять - з! словами-показниками безладдя /6/, метушня /4/, ганьба /3/, горе /3/, гибель /4/; на означення процесу мислення 1 мов-лення - з! словами-показниками думка /8/, розмова /8/, гом!н /3, крик /11/, суперечка /4/; на означення к!лькост! людей -з1 словом-показником гурт /11/.

1менникова синон!м!ка окреслена 38 синон!м1чними рядами, до складу яких ув!йшло 244 сннон!ми.

Прикметникова синон!м!ка також позначена своер!дними

особливостями, як1 мотивуються П частиномооною спс-циф!кою. Вони иають найб!льп! можливост1 входжсння о найр1зноман1тн1ш! синон1м!чн1. отношения, бо 1м властива розгалужсна метафоризац1я семантики, велика 1дситиф1кац1йна залежн1сть в!д р!зних синтаксичних посднань з I пенниками як з нос!ями субстанц!ональност1. поняттевост! й граиатично не-залежно! категор1альност1.

Анал1зуемо у робот1 так1 прикмстникоо! синон1м1чн1 ряди: на означения розм1ру - з1 словаш-локазниками великий /13/, палий /6/; на означения ф1зичного стану людини - з1 словами-показниками сильний /7/. хоробрий /3/; на означения рис характеру людини - з1 словом-показником злпй /7/; на означения зовн1иньо1 чи внутр1шньо1 ознаки - з! слопами-показ-никами гарнуй /14/. пр^ащщ /18/, оссслий /3/, схоильований /8/. ласкарий /5/; на означения кольор!в - з1 слооом-показ-ником черроний /6/; на означенна соц1 гльного стану людини -з1 словами-показниками розпатланий /5/, одягнений /4/.

Отже, розглянуто 13 прикметникових синон1м1чних ряд!в, як1 складають 99 лексем-синон1м!в.

Анал1з приел 1пниково! синоН1м!ки у творах У. Саычука засвГдчуе значно менший П к1льк1сний вияв - пор1вняно з д1есл!вною, 1менниковоо та прикметниковою синон1м!кою. Лек-сичне значения 1 стил1стичн1 ФункцП присл!вик!в пов'язують-ся в основному !з семантикою I стилХстичним навантаженням сл!в тих частин мови, в1д яких вони утворен!.

У процес1 анал1зу виявлено так! найб!льш репрезента-тивн! присл!вников1 синон!м!чн! ряди, а саме: на означення темпу прот1кання д11 - з1 словами-показниками швидко /24/, поа!льно /4/; на означення внутр!шнього стану людини, переживания - з! словами-показниками сумно /7/, рад!сно /6/,

страшно /5/, добро /14/, погано /7/, спок!йно /4/; на означения неспод1ваност1, раптовост1 дП - 3i словом-показником зненацька /4/; на означения наязност1, обмеженост1 чи в!дсутност! шум у - 3Í словами-показниками тихо /4/, гам!рно /4/; на означення визначення спрямувашя, м!сця, чогось - з1 словами-показникаш навпростець (3). осторонь (6);

Проанап1зооано 13 синон1м1чних ряд1в присл1вник!в, як1 складають 92 лексеыи.

Загалом в робот1 описано 96 синон1м1чних ряд!в, до складу яких ув!йшло 1004 лексеми.

Лексична синон!ы1ка досл1джуваних твор1в надзвичайно батата на 1ндив1дуально~авторськ1 синон1ыи, що вражають своею еноц1йно-експресивною насичен1стю. Саые ц!.саыобутньо-саычук1вськ! синон1м1чн! засоби, що являють собою орган1чне поеднання абсолютно нового i разом з тим звичайного, вже в1-домого, значною м1рою забезпечують високу ыовно-художню завершен!сть прози автора. Напринлад: говорити - жминдати, гармидерити; с1сти- втемедитися; 1сти-покомлати, лемезну-ти; 1ти - прошкувати, учухрати, посиаляги, папкувати; бити -бебецнути, галазднути, вгазделити, вгамаздити, розн'ягчити; обличчя - ыармуга; оч1 - дивильця; зад - с!данка; волосся -npanlc, тайга в!ков1чна; палиця - цурупалок, скремейда; го-р1лка - ханджа, хуз; темрява-пон1ч; го.гасно - згучно; черво-ний - гор1вчо! барви, огненно! барви та 1н.

- Сцо ти прин1с? Сцо то? Бака? - гармидерить малий /1,1,68/; к тепер прийде 1 почне жминдати: " А нащо пускала? /1,1,109/; Хведот втемедився ыатер1 на руки.../1,11,38/; ...брав швчки в кулак дещо покоылати /1,4,64/; Та лемезнув, як к1т, криику булки з молоком.. ./2,1,29/; bíh до Елисея Гу-ци прошкуе, просто з Тилявки п'ятдесят верстов учухрав

/3.2,135/; Повален! дядьки... палкують до монастиря /3.2,89/; Дядько лишився. а Володько псамаляо дал! /3,2,135/; Корови попутан! гицають... 1лько газделить no ix клубах палсгою /3, 11.29/; ... галазднур шаблвкою /3,11,79/; Дехто нао!ть за цурупалок тримасться. так i би пгамазднс ним в лоб другому /2.1,63/; Але я йому р!энув. Бачнв. як бебецнул)!... /3,11,9/; Обухом мазнув. Геть чисто губи розм^ягчно /3,11.0/; ... в!н пк тр1сне мене по мармуз! /2.1,104/; . ..коханка Мишкова рс-петуе: л 1й, стерв!, т! П бсзсоромн! диопльця вишкрябгио /9,320/; :>!ати спарила йому хоптою с!данку. тан. що той тиж-день не навггаився с!сти /1,1,148/; ... но волосся. а прал!с. тайга в!кср!чна /9,455/; Дехто нав1ть за цурупалок тримасться, так 1 вгазделив в лоб другому /1,1,63/; - А що то таке скрепенда?- питае мати. - То така палиця з кривулькою на руц! /1.1,34/; Не пио казьонки. не п'о i цього. пробачто хузу /3. 11,65/; ...спирт, ханджа, самогон - хэд царська, хай пансь-ка, аби т1льки г1рка та п'янюча /4,111,10/;... у хат! стояла пон!ч /2,1,39/; ... згучно см1явся, потнрао руки /2,1,29/;

• • • гор1ючо! барви настурцИ... /2.1,72/; ... великий, огненно! барви п1вень /8,1,50/.

На основ! анал!зу результат!в доел1джсиня зроблено так! загальн1 висновки:

Обов'язковою умовою синон!м!1 виступае семантико-смис-лова сп!льн!сть сл1в, а критер!ями синон!м1!, як1 визнача-ються на семантичному р!вн! й пов'язан! з проблемою парадиг-матичноГ залежност!, виступають; а/ семантична сп!льн!сть сл!в абс Ix зм!стова тотожн!сть; б/ диференц!йний елемент значения - конотац1я. У рол! факультативних критерПв виступають взаемозам!на 1 сполучуван!сть синон!м!в.

Ус! наявн! синон!ми у творах Уласа Самчука об'еднупться

у так1 групп: загальномовн1 синон1ми. як1 сприймаються поза, контекстом, 1 контекстуальн!, як1 внасл!док тропеХчного вживания вступать у художньоыу текст! в найр1зн1ш! синон1м1чн1 в!дноиення з1 словами-синон1мами першо! семантично! групи (1з загальномовнкми синонШаш).

3 огляду на семантику. синонЫи ототожнюються за сп!ль-ним поняттевим ядром 1 протиставляються один одному за в1дт!нками в характеристик! лонятгя. за експресив-но-еиоц!йним' забарвленням, стил1стичною приналежн!стю, спо-лучуван1стю. Цих додаткових в1дт1нк1в синон1м1чних сл1в дос-татньо для розмежування власгивого ïm лексичного значенчення 1 для вид!лення ïx у систем! розр1знювальних ознак.

Синон!ми об'еднуються в синон1м!чн1 ряди, яким властива певна внутр1шня орган1зац1я, принципа яко! безпосердньо за-лежать в!д характеру семантичних в!дношень м1ж словами. Центром синон!м1чного ряду виступае семантично ! функц1онально пров1дна лексема - дом!нанта, п!сля не!, в за-лехност! в1д ступеня семантично! градацП, виступають за-гальномовн! синон!ми, лексеми 1 фразеолог1зми, а п1сля них -уживаються синон!ми контекстуальн! /в1д загальнонормативних до 1ндив1дуальних/. Позиц1я сл!в у синон1м!чних рядах пере-дус!м детерм1нуеться !х семантикою, меншою м!рою - властивою !м конотац!ею. Кожного разу д!е принцип семантично! градацП, що полягае в спадн!й або наростаюч!й видозм!н! основно! ознаки ряду, що закладена в кого дом!нант1.

У визначенн! синон!м!в беруться також до уваги властив! !м функцП зам1щення i уточнения. Вс! функцП синон!м!в ре-ал1зуються в контекст!. Саме на його основ! утворились пара-дигми /ряди/ синон1м!в.

Синон!м!чн! ряди д!бсл!в, !менник!в, прикметник!в та

присл1вник1в в1др1зняються св0111 як1снш 1 к!льк1сним складом. Неоднакова розгалужен1сть ряд1в детерм!нована семантикою член!в ряду, доякими структурними ознаками I. головне. суб'ективно-оц1нною характеристикою опорного поняття в си-нон1м1чних рядах.

Одним з пост1йно чинних дкерел поповнення синон1м!чннх ряд1в у творах письменника с тропеХчне, псредус1м, метафо-ричне вживання сл1в. Пол1сем1я поширюсться на вс! групп си-нон1м!в, але повн!стю I повсюдно становлять метафору лише так зван1 стил1стичн1 /1накше - стильов!. контекстуальн! си-нон1ми/. Стил1стичним синон!мам наложить функц1я 1ндив1ду-ал!зац1! мовлення персонаж1в, а через не! 1 повна 1ндив!ду-ап1зац1я 1 тип1зац1я персонаж!в, витворення художн!х об-раз!в,

До пом1тно дифсренц!йних ознак мовного стилю автора в1дносимо широке використання ним оказ'ональних синон1н!в, а такой синон!м1в- словосполук, ф!гурально-описових вираз!в, як1 семантично сп1вв1дносн1 з окрешми лексемами.

У склад! синон!м1чних ряд!в лексичних синон!м!в мови твор1в У.Самчука функц!онуе певна к!льк1сть фразеолог!чних зворот1в та !х вар!ант!в. Ссмантичн! в!дт!нки таких компонент^ ряду виразн1п1 й з погляду смоц1йно-стил1стичного -пор1вняно з односл!вними паралелями, оск1льки Фразеолог1зми становлять орган1чн! форми мовно! образност!, виразност1.

0дн1ею з особливостей розпов!дно-мовно! манери письменника е широке використання ампл1ф1кац1йних ф1гур, у яких ч!льну позиц!п займас слово !з найзагальн1пшм зм!стом*. як ус! 1нш1 члени ряду семантично доповнюють, детал!зують його. На-низування синон1м!в з нетотожньо» семантикою 1 неоднановою стильовою приналежн!стю даб змогу авторов! надати розпов!д!

потр1бного колориту, тонапьност!. вид1лити щось найб1лып важливе в твор1 - у план1 його 1дейно-художнього зм1сту 1 створення художнього образу. ЧХльна комун1кативна роль у таких ампл1ф1кац1ях належнть першону синон1му, який е своер!дним лейтмотивом групи. Наступн1 синон!м!чн! одиниц! вживаються 1з загапом уточниючою функц1ею.

Незвичайне багатство лексично! синон!м!ки в досл!джува-них художн!х творах Уласа Самчука виявляеться не т!льки в к1льк1сноыу склад1 синон1ы!чних ряд!в, у широкому розгалу-женн1 1х, але також 1 в своер!дност1 використання, у бага-топлановост! семантико-стил!стичних в1дт!нк1в синон1ма в кожному окремому випадку, у виявленн! нових. дос! ще не опи-саних можливостей загальномовних, загальновживаних сл1в.

У додатку - "Словник синон1м1в /за творами У. Самчука/ представлен! СР синон!м1в - д!есл!в, !менник1в, прикмет-ник1в, присл1вник1в. Додаток вм!щуе 165 СР, лексичний склад яких нараховуе 1228 лексичних одиниць.

3 теми дисертац!иного досл!дження опубл1ковано так! робота:

1. Лексико-семантичне поле на означення поняття руху в творах У. Самчука // Науково-зв1тна конференц1я кафедр !нституту: Тези допов1дей. - Кам'янець-Под!льський: 1993. -С. 113-117.

2. Стил!стичн1 функцИ сиион1м1в у мовотворчост! У. Самчука // Наукова конференц!я "УкраГнська мова в процес! нац!онально-культурного в1дродження УкраТни": Матер1али.-К.: 1993. - С. 102-109.

3. Лексична синон!м!ка як стильова ознака мовотворчост! У. Самчука // Шоста Всеукраанська конференц1я з !сторичного краезнавства: Тези допов!дей I пов!домлень. - Луцьк: 1993. -

С. 439-440.

4. Присл1вникова синон1м1ка у мовотворчост! У. Самчука // Наукова конференц1я "Новна д1йсн1сть в Укра!н1 / Пробле-ми, перспективи/": Тсзи донос1дсй 1 пов1домлснь. - В1нииця: 1994. - С.251-254.

5. Укра1нська мснтальн!сть ыовних обраэ1в "Волин!" У. Самчука // Науково-практична конференц1я "Формуоання на-нац!опально! cai.iocBlдомоет! студснт!в вуз!в ! учн1в: Ма-тср1али. - К.: 1994. - с. 34.

6. Робота над лексичнипи синон1мамн як зас!б збагачення синон1м!чного словника учн1в П Вссунра1нсьна науково-практична конфсронц!я "Гуман1зац1я ocbith 1 проблсми виховання молод!": Матср1али. - Херсон: 1995. - С. 94-98.

7. Д1ссл!вна синон1м1ка як зас!б образного бачення св!ту у мовотворчост1 Уласа Самчука. /Статтю прийнято до друку/.

Goroch G.V. Lexical Synonlmlcs in literary works by Wlas Samchuk. This dissertation /the type-script/ for Candidate's degree in philology, speciality 10.02.02 - Ukrainian language. the Ukrainian State Pedagogical University after of M. P. Dragomanov, 1995.

This dissertation is dedicated to the research of lexical synonymies of fiction by Wlas Samchuk, an outstanding Ukrainian writer of the 20th century. The system analysis of linguistic and artistic potential of all main varieties of verbal and nominative (nouns, adjectives, adverbs) synonymies as essentall styleforming components of the literary text Is offered on the basis of expounding the modern theory of synonymic in the «hole and lexical synonymies; in parti-

cular different-type synonyms semantics Is described monog-raphically within the limits of corresponding synonymous rows, the connotofiol complexion indications and functions in the sphere of the author's language speech characterization. characters, their Individualization, typization. recreation of artistic images.

Горох Г.В. Лексическая синонимика в произведениях Власа Саы-чука (попытка семантико- функционального анализа). Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.02 - украинский язык, Украинский государственный педагогический университет им. Н. П. Дрогоманова.

Диссертация посвящена исследованию лексической синонимики художественных произведений выдающегося украинского прозаика XX ст. Власа Самчука. В работе, на основе изложения современной теории синонимии в целом и лексической синонимии в частности, предлагается системный анализ языкового и художественного потенциала всех основных разновидностей глагольной и именной / имена существительные, прилагательные й наречия/ синонимики как существенных в стиле образующих компонентов художественного текста; монографически описана семантика разнотипных синонимов в пределах соответствующих синонимических рядов, их коннотативные признаки и функции в сфере речевой характеристики языка автора, персонажей, их индивидуализации, типизации, воссоздания художественных образов.

Ключов! слова: синон1м1ка, синон!м, критер1й синон!м1чност1, синон!м1чний ряд, мовний i художнш потенциал синон1м!в у художньому текст!.