автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.03
диссертация на тему: Лексические инновации в современном болгарском языке (на материале 80-х годов)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Лексические инновации в современном болгарском языке (на материале 80-х годов)"

• ОД

\ ^ к'иОкк^ктЙмЮ НАУК УКРАГНИ 1НСТИТУТ МОВОЗНАВСТВА 1м. 0.0. П0ТЕБН1

На правах рукопису

БЕРЕЗОВЕНКО АнтонЫа В1талПвна

ЛЕКСИЧН1 1НН0ВАЦП В СУЧАСН1Й БОЛГАРСЬКШ М0В1 (на матёр!ал1 80-х рок1в)

Спец1альн1сть 10.02.03 - слов'янськ1 мовя

АВТОРЕФЕРАТ ' -

дисерташ'Г на здобуття паукового ступеню кандидата ф1лолоНчних наук

КИ1В - 1993

Дисертац1я внконана на кафедр) слов'янсько! филологи Ки1вського университету 1м. Т. Шевченка

Науковий кер1вник - кандидат ф|лолопчннх наук 1.А. СТОЯНОВ

Офщ1йн1 опоненти - доктор ф^лолопчннх наук, професор О.Б. ТКАЧЕНКО; кандидат ф'ыолопчних паук 10.В. ЛИСЕНКО

Пров1дна установа - Льв1вськин ужверситет ¡м. 1-Я. франка

Захист В1дбудеться 1 3 1993 р. о /з год.

на зас1данш спет'алпованоГ ради Д.016.28.01 дли захисту дисертацш на здобуття паукового ступсню доктора ф1лолопчних наук при 1нститут1 мовознавства ¡м. 0.0. Потебн! АН Украпш /252001, Ки1в, вул. Грушевського, 4/.

3 дисерташею можна ознайомитнси в б|бл1отсш 1нстнтуту мовознавства Ы. О.О. Потебн! та" 1нституту украТнсько!' _ мови АН УкраТни.

Автореферат ррз1слано 1993 р.

Учений секретар 0

спец1ал130вано1 ради доктор фмолопчних

■ , наук Н.Г. ОЗЕРОВА

•V

/

Досл1дження лексики с одним з важливих аспектов мовознавства взагал!. За сучасних умов, коли процеси оновлеиня словникового складу стали надзвичайно ¡нтенсивними, дедал1 б!льшого значения набувае проблема посл1довно1 ф1ксаци 1 вивченна ¡нновашм лексич-ного р!вня на обмеженому синхронному зрЫ. Так! досл|'дження дозво-ляють спостериати динамику розвитку лексично'| системы, шляхи П поповнеиня за рахунок новоутворень р1зних тигпв. Це обумовлюе ак-туальн!сть обраио! теми як для слав!стики, так I для теорм мовознавства взагаль У пропоновашй робот! анал1зуеться нов!тня болгарська лексика 80-х рок1в.

Метою роботи е опис окремого фрагмента болгарськоТ лексики, а са-ме - лексичних ¡нновац!й зазначеного першду в плат визначеннп шлях1в та законом!рностей формувания ше! групп. Досягненмя поставлено! мети передбачае вир'инення таких завдань:

1) Визначити критерп вид!лення одиниць, щоскладають корпус лексичних ¡нноватй 80-х роюв.

2) На основ! визначених критер1?п сформувати корпус досл!джупаних лсксичних ¡нновацш.

3) Встаиопити яасоби морфолопчного словотнору, релеваитш для досл|джуманого пер1оду.

4) Охарактеризувати способн оновлення болгарсько! лексики за рахунок р!зномантшх зм!н у семантичшй системи

5) Описатн типи лексичних пшовашй, що виникли внасидок ишюмовного впливу.

6) Прпанал!зувати мовш мехашзми, що спрнчиннлися до оновлення лексики з погляду Тхньо! продуктивност!, а також усталеност1 / неуста-леносй в словотв1р!Мй систем! сучасно! болгарсько! мови.

Об'.сктом досл1дження обрано фрагмент лексики сучасноТ болгарськоТ мови - лексичн! шноваци окресленого пер!оду, а саме: власне нов! слова, то утворилися за ¡снуючнми (р!дко новими) деривативними моделями; лекскчт одиниц!, що ¡снували на периферп лексично! системи, а в досл^джуватш пер!од значною м!рого акгуал13у вались (головним чином за рахунок семантично! еволюцП); новоутвореиня, що виникли в результат! ¡ншомовпого впливу; семантичн! пшовацп як результат вторин-но! номжацп, нарешт1, так!, появл яких обумовлювалася зм!ною валентное™ та сфери функц!онування вих!дно1 одиниц!.

Окрему проблематику традицшно становлять абрев!атурн, як! в остант роки неоднорззово досл^жува^лся (особливо у зв'язку з виходом у 1983 роц! словника скорочень Л. КрумовоТ, М. Чоролеево!). Через це в робот« абрев1альн! одиниц! залучаються етзодично при розгляд!

г

iiiuiHx явит мовноТ структур«, зокрема телескопы та акронши, осмльки 1люструють специф!ку словотв1рних процессе досл1джувакого периоду.

Матер1алом досл;дження е корпус лексичних {нновацШ, що скла-дас блнзько 4-х тисяч одиниць, як> були вилучен! шляхом сущльно! виб1рки ¡з газет "Отечествен фронт", "Работническо дело" за 1986, 1987 роки i перше п!вр1ччя 1988 року, журнала "Компютър за Вас" за 1985-1987 роки; частков!й en6ipui було тддано тексти газет "Отечествен фронт", "Работническо дело", "Народна младеж", "Ехо", "Лите-ратурен фронт", "Автомотосвят", "Народна армия", "Студентска трибуна" за 1980-1988 роки, журнал^ "Паралели", "Поглед", "Орбита", "Наука, изкуствр, култура" за 1980-1988 роки, розмовш ¡нноваци (в т.ч. сленгов!), забранi шляхом опитування (без BixoBoro i социального обмежеиня), записи усного мовлення, рад!о-та телепрограм у 1988 poui, а також матер!али картотеки 1нституту бол-гарсько! мови Болгарсько! Академп наук.

При формуванн1 корпусу досл1джуванпх одиниць автор opien-тувався на принципи, що використовувалися як базов! при створенш "Болгарсъкого нсолопчного словника". Bih обнжае першд 70-х poxiB. Матер!али дано! дисерташино! роботи пиготовлои як час-тина наступного випуску uici лексикограф1чно? npaui, куди ввЫдуть новоутворення 80-х poKie. У додатку до дисертацм м!ститься демонстрашйна версия комп'ютерного варианту майбут-нього словника КОРЕНД ("Компютърен речник на нови думн и значения в българския език").

Шставою для включения до корпусу дослижуваних одиниць вважа-лась прийнята в практик шдготовки po6iT по;ибиого типу дворазова реестрафя лексичних одиниць у р¡зних джсрелах, а також В1дсутн1сть ¡хньоТ ф1ксац|1 в ¡снуючнх неспешильннх лексико-граф|ч-иих роботах. Для встановления наявност! / в1дсутносл лексико-граф1чно1 ф!ксац!Т неолопз»..!в використовувались: "Български неологичен речник (1974-1982гг)" (в рукгчису) (Иорданова, 1983); "Речник на български език" (Андрейчин,1973); "Български тълко-вен речник" (Андрейчин,1976); "Ручник на чужднте думи в българския език" (Филипова, Байрова, Бояджиев, Машалова, Костов,1982); "Речник на съкращеиията в българския език" (Крумова, Чоролеева, 1983); "Речник на съвременния български книжовен език" (под ред. Ст.Романски, в 3-х тт., 1955-1959); "Български етимологичен речник" (Георгиев,1971,1979,1986); "Речник на българския език" (Гл.ред. К.Чолакова, Т.1-5, А-3, 1977-1987).

Наукова новизна роботи полягае в тому, що вперше досл!джено !нновац!йн! процеси в болгарськ1й лекскц! протягом обме-женого часового в!др!зка на основ! нов1тнього матер!алу, ексцерповано-го з мови засоб!в масово! комун!каци та усного мовлепня. У дан1й робот! м!ститься анал!з лехсичних неолопзм1в 80-х рок!в з огляду на Тхню природу, а саме: словотв1рний аналЬ, семантнчний анал!з 1 анал!з новоутворень, що виникли внаслиок ¡ншомоеного влливу. Про-ведене досл!дження дозволило виявити:.

а) сп!вв!дношення д!ючих способ!в оновлення лексики щодо 1х про-дуктивиост!;

б) окрем! словотв!рн! модель як! вв!йшли в мовну систему або набули активно»! протягом досла'джуваного периоду. Зроблено спробу осмис-лити д1ю внутрИаньосистемних I екстрал!нГв!стичних фактор|в, що вплинули на ¡нновац!йн1 зм1ни в лексиш болгарсько! мови протягом одного десятил!ття..

Методи досл^дження. Мёта I завдання роботи обумовили викори-стання синхронно-описового методу як основного. При необх!дност! залучалися також ! ¡ннй методи анал)зу, зокрема д1ахронно-з1ставний, метод ф1лолопчного тлумачення текста, метод елементарноТ статистики та метод комп'ютерно! оёробки лексичного матер1алу.

Теоретичне значения роботи полягЬе в тому, що результат« досл!-дження дають можлив1сть осмислити напрямхи ¡нновашйних процеив, що в!дбувалися в болгарсьмй мов! на р1вн1 лексики, !х сЛециф!ку, виявити взаемозв'язок явищ, що. впливають на актив^зашю <чи, навпаки, зниження активности способа оновлення болгарсько! лексики протягом досл1джуваного переду.

Практичне значения роботи. Матер!али досл1дження будуть викори-стан! у другому випуску иеолог!чного словника болгарсько! мо-эи, що укладаеться Лаборатор!ею л!нгв!стичиого моделювання при Болгарськ1й Академп наук. Результат» досл!дження, а також лексич-инй матер!ал, представлений у дан!й робот!, можуть використовувати-ся при п!дготовц1 словник!в р!зних тип;в, читанш курс1в !з лексикологи та лексикограф!!, практичному навчанн! болгарсько! мови як . р!дпо!, так ! ¡ноземно!.

В1Дпоз'|дно до мети ! конкретних завдань дисерташйного досл1джен-ня на захист виносяться так! положения;

1. Протягом 80-х рок1а г.клався'в1дпов!дний корпус ново» лексики, яха ув!йшла в болгарсьху мову шляхом дериБашйних утворень (серед я'ких типолопччо вид.лянэться лкрожми та телескопн! утво-рення), семантичних зм!н, запозичень р1зн;<х тип!п.

2. Серед словотв1рних титв неолопзми найчисленн|шу групу стаиов-лять Ыенники, що е проявом ушверсальноТ тенденцп сучасиого мовного розвитку I детермшуеться необх|дшстю номшаци у сфср1 предметов ! явищ.

3. Вид1ляються структуры! модел1 в 1х словотворч!й та семантичнш р!Зномаштност1. Разом з тиш необх1дно констатувати наявшсть стаб!льност! в механизмах семантичних зм!н, шлях1в та джерел запози-чення.

4. Спостер1гаеться певна залежшсть м!ж способом входження ¡ншомовних одиннць I типом ¡х утворення (материальна довжина, стугпнь ¡нтернашоналЬацч тощо) та спеииф'жою функц'юнування. Вказаш тенденцп зазнають в1дпов1дно! корекцп залсжно |ид актуального в даний пер!од ставлення мовного колективу до джерела поповнення ¡ншомовними елементами.

5. Узагальнюючи спостереження над Лексичними ¡нновашями, можна констатувати, шо вони значною м1рою збагачують стуктурно-семантичну оргашзащю лексично! снстеми болгарсько! мови.

Апробашя роботи. Основш положения роботи I результат досл1-дження викладеш в допов!дях та пов1домлеш1ях на Дев'ятш республЬ канськ!й славхтичшй конферсицм "Великий Жовтень I розвиток духовно! культури слов'янських народ!в" (Одеса, 1987), Республ^канськш науковж конференца ' Двомовжсть у радянському сусшльств!" (Впшиця, 1988), Республ1канськ1й науковп! сошолнивктичнш-конфе-ренцЦ, присвяченш ЮО-р;ччю з дня народження Ж.Шавкова (НРБ,Соф1я, 1988), X М|жнародному з Тзд| славкпп (НРБ, Соф|я, 1988), на зас!даннях ЛабораторП лЫгвктичного моделювання Коорди-нац^йного центру информатики I обчислювальио! тех1мки при Болгар-ськ!й Академы наук, де обговорювалися приниипи обробки I кодифиа-цП лексики для неолопчного словника, Друпй нацшналыпй сошолш-гв1стичн1й школ! з м1жнародною участю (НРБ, Слънчев бряг,1989), Друпй всесоюзны конференцП з болгармстики (11 Дритвськ! чнтан-ня) "Болгаристика в систем! сусшльних наук: досви, уроки, перс-пективи" <Харк1в,1991). 3 теми дисертацшно! роботи опубл1ковано 4 статт! та тези 3 донов1дей.

Дисерташя обговорювалась на кафедр1 слов'янсько! фмологп ф1ло-лог!чного факультету Ки1вського ун!верситету ¡м. Т.Шевченка та на заЫданн! в!дд!лу слов'янських мов 1нституту мовознапства ¡м.О.О.По-тебш АН Украши.

Структура I змкт роботи. Дисертац1я складасться ¡з вступу ,трьох

£

розд1л!в I висновк!в, списку умовннх скорочень, б1блюграф!1, додатк!в.

Зм1ст дисертац!?. У вступ! обгрунтовутеться актуальн!сть обраноГ теми, вкзначаються мета, завдання, об'скт I методи досл1дження, характернзуеться материал I крнтери, використовуваи! при форму-ванн| досл!джуваного корпусу лексики, визначасться теоретичне 1 практичне значения роботй, а також основш положения, то виносять-ся на захист.

У першому розд!л> "Словотв1рний анал13 лексичних жновацпЧ" досл(-джуються власие словотвфн! способы поповнення аокабуляра болгар сько! мови у 80-Т1 роки.

У в1дпов!дност! до завдаиь, що виртуються словотв^рним аиал!зом, у даному роздЫ виявлеио шляхи оновления лексики ¡з наивного мов-ного матер1алу за ¡снуючими Онколи новими) моделями. Останн!м часом переважае погляд на словотв1р як ¡сторичний процес, а не як на в1дношения мотивованого I мотивуючого сл1в у синхронн. У результат! анализу словотв!рних ¡нновашй, як1 представлен! 2004 оди-ницями, було видмено так! словотв!рн! способи: композиц!я, аф!кса-шя, бжарна субстантиваи!я, эм!шаний споаб словотвору, а також ок-рем! типи скорочень . Ц( способи розглядаються в межах розпод1лу за частиками мови.

3 точки зору нплекност! до певноТ частини мови обстежен! оди-ниц! розпод!лились таким чино.м: ¡менннки - 70,3%, прикметиики -22,4%, д!еприкметники - 7,03%, д!еслова - 5,28%, прксл|вники -1,14%. К1льк!сну перевагу словотв!рних пжовацж-!менник!в мож-на онпповати як ун!версал!ю сучасного мовного розвитку.

НаЛб!льш активним способом словотвору в досл!джуваний период бу-ла компознц!я (неолексемк-композити склали 64,07%), що також не е специфичною рисою !нновац!йних процес!в, як! в!дбуваються на бол-гарському грунтЬ а, навпакм, знаходнться в русл1 д!1 тенденщ'Т, сЫль-но! для багатьох европейських мов I квал!ф!ковано1 фах1вцями як "ком-позитний внбух".

У кол! обстеженнх композит!в були виявлен! так! словотв!рн1 типи: словоскладання, основоскладання, зм!шаний спос!б, основосло-воскладання.

Найб!льшу актившсть у межах композицН продемонстрував тип ос-иовословоскладання (майже 60% к^мпозит1в утворен! за ним типом). Зв'язок м!ж компонентами композит!в-!менник1в цього типу у пере-важн!й б!льшост! випадк!в мае тдрядний характер, колн початкова ча-стнна уточнюе, детал!зуе значения ф!нально1; в них препозитивний компонент - основа будь-яко! частини мови, а фжальний представле-

лений ¡менником. Як прспозитивн! елементи виступають основи шен-ник!в (сладолед+о+бъркачка. стъкло+гравюра). прикметнимв (кае,-тинг(ова)+писта, як одиничш висгупають основи числ)яник1в (първ(и)+о+пилот) I д1есл!в (спъни+камъче). Випадки сурядного ноед-иання, коли значения слова е результатом р1вноправного об'еднання значень складових частин, наприклад, стъклопластмаса. - одиничн!.

Для прикметник1в основословоскладання е також найпродук-тивн^шим типом композицП, хоча в к(льккному в1дношенн1 вони значно поступаються перед ¡менииками I складають близько 23% одиниць анал!зованоТ групи. Висока активн!сть основословоскладання зумовила появу новоутворень у кол: д1есл|В та присл1впик1в, для яких загалом такий тип творения не е характерним.

. Особливу 1 найб1льш числениу групу в межах даного типу складають ¡менники, де першою основою виступають перех1д>и преф1ксально-коренев1 основи - преф1ксо!ди. Проиес утворення нових сл!в, що являють собою преф1кс01ДН1 утворення, протягом досл1Джува-ного перюду в болгарськш мов1, як \ в ¡нших слов'янських мовах, був надзвичайно ¡нтенсивним. Серед одиниць, утворених шляхом основословоскладання, б1льш як 75% належать до преф!ксо1Дного тдтипу. Анал1з обстеженого матер]алу дозволяе говорити про виключно ви-сокий р!вень рсгулярност! утворення одноструктурних одиниць.

В1домо, що ряди одноструктурних сл!в, як I деривашкш ряди, не виникають зразу 1 в завершеному выгляди Залишаючись в1дкритими, вони можуть поповнюватись. Наприклад, у РЧДБЕ, що вийшов у 1982 рот, зафисовано 4 слова, де перша частина - преф|ксоТд в1део-, причому як регулярна складова частина складних сл!в вй< не в!дзначаеться. В анал!зованому ж матер!ал! нараховуеться вже 57 одиниць, побудованих за моделлю в1део-+слово, ¡з яких дв1 - прикметни-ки, а решта - {менники. Яскраво ¡люструе актившсть даного слово-тв!рного п!дтипу 1 розвиток преф1ксо!дного гн!зда з регулярннм компонентом диско-. Якщо на початку 80-х рок!В таких сл1в нал1чувалось 66, то на к!нець досл1джуглного першду ¡х к1льк!сть становила б!льш як 90 одиниць.

0соблив1стк> преф1Ксо!д!в с 1хня здатнкть до поеднання ¡з тематич-но р1зноман1тними единицами (пор.: видеоаксесоар. видедеопират, видеопредлагане. видеолекция та ¡н.), що характеризуе цю морфему як таку, що виконуе деривац!йну функц!ю. У той же час в1део вживаеться як 1менник, що змжюеться за парадигмою середнього роду (видеото ¡з значениям "в!деомагн1тофон, в1деотехн!ка"). Таким чином, саме висока регулярн!сть в1дтворення кореневоТ морфеми в одноструктурних

?

однницях призводить до розвитку абстрактного значения также морфем 1 надас Тм лерех!дного характеру, пор.'укр.: в!деоряд, в!деоф!льм та !и.

До високочастотних преф1Ксо!д1В !нтернац!онального словотв!рного фонду належать тахож: авио-, авто-, аудио-, евро-, кино-, микро-, моно-, рок-, теле-, фото^. Як регулярн! перш! складов! частини композит^ функц!онують 1 власне болгарськ! морфеми перех!дного статуса: полу-, само-, евръх-, много», високо-, тясно-. Ад'ективн! основи э найб!льшою легк!стю набувають харахтерних оэнах преф!ксоТд1в завдяки нвявност1 у них осиовно! ф{налыюТ голосноТ, яка виконуе при словотворенн! роль !нф1кса (тобто перетворюеться на !нф1ксоТд). Це подв!йне функц!ональне навантаження ф!нально! голосноТ основи дае можлив!сть "пропустити" одну !з ланок словотвфного процесу (п!дб!р 1нф1кса), 1 призводить до практично аглютинативного поеднання скла-дових частин, наприклад: писоко+повдигащ, полу+декор.

Лроцес утворення слова при основословоскладанн! с максимально спрощеним 1 швидше нагадус приеднання аф!кс1В до основ, н1ж компо-зиц!ю в трвдиц!йному розум!нн!. Соц1ально обумовлене зростання к!лькост! складних в план! лексико-семантично! структуры сл1в вкма-гае м!н!м!зацП мовних зусиль при 1х утворенн!. Специф!ка утворення одиниць анал!зованого п!дтипу якнайкраще в!дпов1дае таким вимогам I сприяе зростанню 1х к!лькост!,

Окремий тип у межах композиц!? складають слова, утворен! за мо-деллю основа+суф!ксо!д. Аналог1чно до преф!ксо!д!в постпозитивн! елементи в одиницях даного типу характеризуються високою регулярною, абстрагован!стю значения !, нередко, зв'язан!стю форм. Остання особлив!сть не е обов'язковою, оск!льки зростання активном! аф!ксо!дного словотворення детерм!нуе перетворення багатьох звичай-янх сл!в у регулярно повторюваш компояенти 1, в той же час, не вик-лючае можливост! 1х фунхц!онування 1 в !нших, Иезв'язаних формах, наприклад: мания, ход, поход, клуб. Цей тип творения сл!в було вияв-лено в кол! !менник!в (у б!льшост! випадк1в) I прнкметник!и.

Словоскладання е ахтивним типом творения сл!в у сучасн1й бол-гарсьх!й мов!. У нашому матер1ал! бьчып як 26% представлено одиниця-ми, що побудован! за моделлю ЫЧ-Ы з деф!сним написаниям (шах-ком-пютър, пленер-конкурс ! под.). а

Зб!льшення к!лькост! новоутворень цього типу зумовило посилення !итересу л!нгв!ст!в до питания про !х природу. Здвоен! субстантивн! одиниш анал!зувались на грунт! р!зних мов: англ!йсько! (Тер-М!насо-ва, Труевцева), французько! (Моташко)., румунсько! (Ж!реску),

pociücbnoi (Павлов, 1влева) i болгарсько! (К.Шчева, В.Мурдаров, Ю.Балтова).

Причини актив1зацЦ творения лексичних !нновац!й шляхом слово-складання Ю. Бал тона вбачае у велик!й видовой диференщацП понять, предмета, явищ, що диктусться екстрал!нгв!стичною д!йсн!стю. Кр!м того, структура таких иазв легко п!ддасться анал!зу i е прозорою за своТм значениям. При цьому сл|д зазначити, шо важливу роль в актив!-зацП цих npouecie в!д1грас подальше посилення анал1тичних тенденшй у сучасн!й болгарськ!й мов!. Масться на уваэ) в1дсутн!сть узгодження в анал!тнчних мовах м!ж прикметником i ¡менииком у межах слово-сполучення, що робить можливим використання ¡мснника в атрибутивна функц)? без будь-якнх кого модиф!кац!н, а 1нколи дозволяе эамши-ти здвосним иайменуванням ц!лий описовий эворот (напрнклад: актриса-певица ■ актирса, крято nee; соул-балада » балада в стил соул; мечта-план ■ план, за кбйто се мечтае).

Таким чином, явище словоскладамна, маючи т! ж причини, що й ком-позиц1я в ц!лому, В1др1зняеться в!д ран!ше розглянутих Tunis ще б1льшим спрощенпям словотв!рного мехашзму, коли шляхом деф!ского написания дв1 лексеми об'еднуються в одне орфограф1чие ц!ле. При цьому жодних зм!н у морфолопч1мй структур! кожного ¡з них ке в!дбу ваетьск, тобто процес взасмного пристосування двох частин практично не спостер!гаеться.

У межах досл!джуванс1 групп, де початков! форми лехсичних оди-ниць ¡дентичн!, видЫяються дв! п!дгрупи: а) новсутвореннк з едино» парадигмою, яка експлшуеться в друпй частин!; б) иовоутворення, де уточнюючий компонент повшетю чи часткозо збер!гае esoi морфоло-г!чк1 характеристики.

Перша тдгрупа включае до сеого складу единиц!, K*i диференшю-¡оться за типом зв'язху м!ж компонентам;! та неф!ксо»ан1стю поз>:ц:1 утечнюючо!, залежно! частини в одиницкх з суркдним типом посднрн-КЯ. Ц! ОДИНМЦ! ЯБЛЯЮТЬ собою Э!ЗН0ВИД КОМПОЗИТ^. БЛНЗЬК1СТЬ КО.УПО-зит!в з деф!ским написаниям » композит^., утворе^нх за меделлю осмо-ва+слово, може бути про^юстрозгна лор!знянкям однотипных з точки зору форми складових част!-;к, але з в|дм!ннок> орфографию одиниць: бетон-помпа i вакуумпомпа, тенис-среща i текясзала, ерзац-изхуство i ерзацшедьовр. На под!бн! явнша заёрталаск увага ! в дослужены! Б.Т.Колом1саь

До друго! шдгрупи належать неоднаков! з огляду на ступп;ь 1хньо1 CTiÜKOCTi иовоутворення.Одн! з кнх фунхц^оиують як едина назва, що сп!вв!дноснться э певним денотатом (анкета-конкурс, самолет-майка :

1. Колом1ець В.Т. Розвиток лексики слов'янських мов у шслявоен> :м пер!од. - Ки1в: Наукова думка, 1973, - 304с.

под.), а !нш!, иавпакн, експонують в апозитивн!й частин! ситуативно актуальну характеристику першого компонента (завод-квартал, зна-ме-светиня i под.). Одиниш обох тдгруп, для позначення яких у дано-му досл|дженн| застосовуетьсн загальний термйн "бшарний субстан-тив", побудован! на 6a3i синтаксичних в1дносин ¡менник / прикладка, дають п!дставу розглядати ¡X на синтаксичному pieni мови. Разом з тим Тх в!дтворювашсть у потош мовлення, функшонування в речеин! як окремого елемента, бмьща чи менша семантична сднкть, а також формальне об'еднання через деф|с характеризують так! одиниш як елементи лексичного р^вня. Виявлеш специф^чн! риси бшариих суб-стантив!в дозволяють оцшювати 1х як одиниц! пром1жного (на зразок аф1ксоТд1в) статусу в мовнш система

У обстеженому MaTepia.ii близько 24% склали суф1ксалып новоутво-рення, як! в Kí.ibKiciioMy в1дношенш поступаютьс:. перед ¡нновац1ями-композитами. Це св!дчить про зм!ну спшв^дношення м!ж сювотвфнн-ми способами в план! íx продуkthbhoctí, адже досл^дження словотвору попереднього пер1оду (до 80-х poxio (див. роботи В.Т.Кол,ом1сць, Л.йорда.човоТ) говорять про дом!нуючу роль суфисацн в оновленн! словникэзого складу.

Суф!ксальч| утворення представлено здеб1льшого ¡менниками (ói.ibni як 64%), прнкметниками (близько 24%), Л1ССловами (близько 10%) i прлсл1вниками (близько 3%). У дашй робот! вони розглядають-ся з точки зору про avKTiiBiiocTi словопираого форманта, йог о значения, а також надежности TBipnoI ociíobíi до Tiel чи iiuiioí частинн мови. !!акб;льшу активность в кол! ímchhiíkíb вияьилн суфиси -ост, -ство, -не. Р;зиоман1тн1ст:о вЬтзначалис« arciiTiiBiii суфиси (-ач, -ag, -eu, -нк(-ник), -тел, -джия(-чии), -ор, -тор, -ер (-iijep), -ак, -ка^, -ца, -еса, -нет. Утвореш за допомогою суф;хса -изъм ¡ченникн мають ту ссобяив!сть, що дгя<1 з них творяться в1д слаеннх ¡мен, налриклад: бчйтълиг^м, гчропои.гьч, сандимчоъм,тзчъризьм. Досить широко предстлг.лгт ¡ченникн, де тп1рннмн икступпють с к .ч л н i > ме ипикое i або гг ря к .ч ет ч i: к о в ¡ основ», нанрнклад: кнноман_+ц!нна, че£нобо£са-джий+ство, гологлив+ец, л^комнелен+ик. Анал13 материлу показав, що серед суф1ксальних i м s к н и к i в ясно окреслюеться теиде'ния до переважного уткорення лексичиих одиниць з абстрактним значениям.

Корпус суф1ксалышх прикметник1п за винятком одного- (простова-тичък) складамть buüochí прикметники. Кайб!льшу продуктивн!Сть продемонстрував суф;хс -ен, шо прнеднуеться до ¡менникових основ як з абстрахтним,так i з конкретним значениям.

При TsopeHHi дксл1в найбмьш продуктивким був суф(кс -И£ i його

/о

розширений eapiaiiT -изи~-. Практично вс! вони утворен! в!д запозиче-них основ (визуализирам,екодогизирам).

Виявлен! суф!ксальн! присл!вники однотигпм з точки зору словотв!-рного форманта (-о): апокалиптично, софтуе^но.

Як тв1рн1 у суф!ксальних новоутвореннях, незалежно в1д ТхньоТ на-лежност! до 'певно! частини мовн, виступають i прост!, i складш осно-ви. •

У корпус! аф!ксальних новоутворень були виявлен! лексичн! единиц! преф1ксального, зм!шаного (преф!хсально-суф!ксольного), а та-кож дезаф!ксального тип!в.

Суттевого вплнву на поповнення лексики вони не справили. Преф1к-сальн! утворення складають блиэько 5% новоутворень, префисально-суф1ксальн1 - блиэько 1 %, а слова, утворен! шляхом регресивно! дери-вацН - одиничн!.

* Як уже було сказано, традиц!йн! абрев!атури в дашй робот! не роз-глядались. Увагу було эупинено т!льки на тих способах творения скоро-чених сл!в, що не були характернимн для попереднього пер!оду ! чис функц!онування стаиовить специф!ку словотворення досл!джуваного пер!оду, а саме: телескопИ та акрои!мП. Телескопн! слова прийнято визиачати як так!, що утворен! в!д початково! частини першого компонента 1 ф1нально1 частини другого компонента розгорнутого словоспо-лучеяяя, коли скорочення основ в!дбуваеться незалежно в!д Тхньо! морфолог1чно1 структур«. При цьому досл!дники (Л.Крумова.М.Чоро-леева, Л.Йорданова) вид1ляли т!льки етимолог!чн1 телескоп!зми, оск1льки вс! слова цього типу були эапозиченими. У досл!джуваний пер!од спостер!галосявиникнення власне болгарських телескопних оди-ниць. Серед них виявлено як частков1 (робо(тНкар). так i гаплолоНч-н1 (хумори/сти(ческо)+стн/шие.

Особлмвим е випадок утворення неолог!зму шмеркезе, який на перший погляд ввдаеться запозиченим. Але при подальшому розгляд! вй-являеться, що це слово утворилося на болгарському мовному грунт! за моделлю часткових телескоп!змГв !з н!мецьких компонент!в: шмеркезе < 'Schmierkäse (Schmelt)kase + schmier(cn) » Schmler+kase з одночас-ною перестановкою складовнх частин. Реконструйоване слово в н!-мецьк(й мов! не !сиуе. Компоненти, що його утворили, також не заф!к-сован! в болгарськ!й мов! у вигляд! окремих запозичень. Таким чином, 1з н!мецьких компонент!в способом телескоп!! було утворено болгарсь-ке слово шмеркезе "бутерброд 1з плавлеиим сиром". Про телескоп!ю рано говорит як про aktMBHHii спос1б болгарського словотворення. Але факт 'появи власне болгарських утворень такого типу на фон! посилен-

н

ня англ!йського впливу дае п!дстави припустит;«, що продуктивн!сть ц1еТ модел1 зростатиме.

Поряд з телескопию специфичным для досл!джуваного иер1оду е фор-мування акрон!м1Т як окремого типу словоскорочення. Одиниц!, утво-рсн! таким чином, можна було б назвати "прихованими абревттурами". Вони функшонують як омофони уэуальних сл!в I таким чином зазда-лепдь застережен! в|Д в!дштовхування мовною системою якраз завдяки "звичностГ свое! форми. Наприклад: КОБРА КОмпилатор за програ-ми, използващн Бази дани от Реляционен тип, ИКАР Икономика, Координация, Асоцнаиия, Развитие. У цих випадках утворення омон!м!в не е результатом розвитку нового значения в межах старо! форми на асошативн1й основ!, а, навпакн,- результатом мехашчного в!дтворсння ¡сиуючо! формально! оболонки ¡3 елемент!в розгорнуто? назви ! закрепления за цим ¡мснем нового значения. Таким чином одиниц) розг-лянутого типу здобувають начебто подв!йну мотиваи!к> ., пор!вняно з ¡ншимн видами скорочень, легше ¡нтегруються в мовну систему.

У другому роздал! "Семантичн! ¡нновацП" розглндасться проблема р!знотипних семантичних трансформашй, що впливають на як!сш пере-творення в лексичш'й систем! мови.

У лсксем! як багатогран'ш'й I багатояк!си!й сутност! реал!зуються, обумовлеи! цим, р!зномантп !! властивост!. Тому не тальки зм!ии ма-тер|'алы1о! форми слова, а 1 зрушення в план! зм!сту ¡снуючнх одиниць за рахунок появи нових значень, зм!ни сфери функц!онування, зм!ни валентност! можуть бути причиною появи лексичних ¡нноващ'й. У за-гальному корпус! анал!зованих лексичних новоутворень семантичн! ЬшовацИ склали блнзько 29%.

1з едност! ¡нтегруючих I дезштегруючих фактор^, як! д!ють на цЫс-иу систему слова, випливае об'сктивна складн!сть розмежування нових сл!в ! нових значень у "старих" сл!в. Для того, щоб новс значения пов-н^стю вилучилося !з "старого", лексикал1зувалось, воно повинно пройти досить довгий шлях семантично! диференц!ац!!.

Досл|'яження показало, що сучасн! лроцесн семантично! диференц1-аци стали б!льш кондснсованими. Протягом зовс!м невеликого терм!ну новий лексико-семантичний вар!ант слова може вжнватися з високою частотою в непритаманному внх!дн!й одиниц! значен^ чи у невла-стивих сполученнях, пабуваючи статусу автономно! одиниц!.

Вииикае ситуация, коли высока частотность вживания лексично! одиниц! в !ншому, шж вих!дне, значеин! не в!дпов!дае нетривалому функ-цшнуванню в нови! якост!, коли б генетичний зв'язок (тотожшсть) м1ж словом ! його лексико-сёмантичним варинтом м1г би вважатися

и

втраченим. Наприклад: гл-рус - "вид морського птаха" ! глардгс - "чо-лови, що займаеться залицянням на пляжах, дискотеках 1 под. до !но-земок"; папагалче "вид троечного птаха" 1 папагалче - "в1деоплейср". В ¡нших випадках первинне значения хоча I усв!ДОмлюсться, але уже не заважас однозначному сприйняттю ново? назви. Наприклад: памет "здатн!сть людини збер!гати I в!дтворювати попередн! враження" I па-мет "властнв!сть, а також деталь комп'ютера"; вишна - "вишня" I "Виш-на" - "нап!й".

Нанбьтьша к!льк1сть омо>пм1в з'являсться на грунт! вшюшень м!ж словом 1 номенклатурним знаком. Мехашзм творения номенклатурних иазв дуже простий, вони присвоюються майже мехашчно (в цьому вба-часться !х под!бн1сть до акрон!м!в). У трансномшативах такого роду ¡нколи важко встановити основу мотивацп, наприклад: карнавал -"розвага, пов'язана з маскуванням 1 м!м!чними ¡грами" I Карнавал -"Шоколадний десерт". Можлив!сть поповнення лексичного складу за рахунок номенклатурни* назв практично не обмежена, оск!льки творения таких трансном!натив>в не вимагас зусиль для пошуку сп!льнс7 ономас!олог!чно! ознаки М1Ж вих!дною единицею I пох!дною. При тво-ренн! таких омон1м1чних форм процес семантично! дерисацп не в!дбуваеться.

Шляхи реал13ацП вторинно! ном!нац!1, шо традиц!йио видтяються, -метафора I метошьия. В!дпов1ДНо до цього було оцшеко виявлеш транс-номжативи. Анал13 показав, що переважна б1лышсть 1х виникла за рахунок метафоризацП, в той час як випадки метон!м!чно! транс-номшацИ одиничн!.

При розгляд! виявлених одиниць з точки зору мети !х утворення стае очевндним, що вона може визначатися двояко: або як номшативна (коридор "водна дор1жка для змагань на каное"), або як експреснвна (коневръз "м!сце, де збирасться молодь"; лакоста - "некрасива д1вчи-на"). В той же час сшвв!дношення ном!натнвного I експресивиого в кожному конкретному випадку не однакове.

Особлнву тдгрупу склали неолексеми, як! виникли внасл1док дП так звано! народно! етимологп. Неолексеми такого типу були виявлен! серед роэмовннх сл!в, що прийшли !з сленга. В таких випадках узуальному слову надасться зовс!м не властнее йому значения. Так з'явилося задушница 1з значениям "активне залицяння", яке за своею формою зб!гаеться ¡3 книжним задушница "деаь поминания померлих", але ви-никло в результат! метафоричного переосмислення д1сслова задуша-вам - "позбавляти кого-небудь чи що-небудь можливист! в1льио дихати", що в переносному значены! може сприйматися як залицяння.

новоутворенням загальновживана лексика збага-яскрапо внраженою експреснвнктю. ¡нновр-ий широко представлен! так! одиниш, що зооов язаш своею появою ¡ншомовному впливу. Ьшоп.щЛ - семантичж кальки впливають на зм|ни у лексико-семантичнш систем! так само активно, як ! питом1 новоутворения. 1х едина особ.итсть полягас в б1ль-ипн автономност! нового значения. •

Частнна семантичних ¡нновлшй обумовлюсться змптт сполучупано-СТ1 (валентностП слова. Звичанно не вибуваеться в зв'язку з актуалн зац!сю якого-небудь екстралшгвктичного явиша."Таким тип семантичних перетворень реалпуеться в двох напрямках: або значения вихино! одиниц! абстрагуеться аж до и зближения за функцию з аф1ксо!дними елементамн, або - реалЫиия переносного значения призводить до ¡д!о-матизаш! всього словосполучення.

Важливим чинником семантичних зрушень е зкп'на сфсри функшну-вання лекенчннх одннинь. Значною «¡рою цс обумовлюеться процеса-ми детермЫолопзацп. У пропонованш робот! анализ вид1лених ози-ниць дозволив окрсслити т) тсрмтосфери, за рахумок яких збагачува-лася заIпльнпвживана лексика. НайбЬчыи репрспентооаною виявнлась полиична I економ1Чна лексика. Ма в!дмп)у »¡л ¡нших термина, що в1д-носяться до пернферм мовноТ систем», зазначеш одинши знаходяться паче в серсди\и мовиого ядра. Другою тсрмЫосистемою, елементи яко! масоно тддалися детермитлопзпш!, була специальна лексика виробни-цтва комп'ютерно!техшки 1 програмування.

Пилив термжологп виявнвея в актуалгчаш! термжованого способу номнюци поза межами спешалмшх сфер. Не призпело до появи багато-компоиентиих номпштивних одиниць нетермшолопчио! природи з функцию едино! лсксеми, гнпу: младежки жилищен комплекс. Здебмь-шого пони двокомпонентш: отрицателни явления, тотална инте.лектуа-лизания, нолнтичсско опекунство.

Третш розд!л "Лексичж ¡инонацИ як результат ¡"шомовного вплиау" мктить анал1з шшомовних одиниць, корпус яких складае близько 21 % В1Д загально! кпькост! новоутворень.

1нновацм мппомояного походження часто припертають при сво!й по-явI набагато бмыпе уваги, шж власш новоутворения. Це обумовило р1зномаи1тн1Сть 1няход1в до !х вивчения. У даному рсздЫ розглядають-ся теоретичш передумовн вивчення лексичних ¡нновац1й ¡ншомовного походження I досл!джуються способи збагачення лексики за рахунок невласних рссурав.

Анал(3 з1браного матер!алу дозволив вид!лити в|дпов!дно до способов

Завдяки под|°бним чуеться одинкцями з Серед семантичних

i4

запозичення так! групи 1нновац!й: лексичн! запозичення ! кальки.

Переважиа бмышсть лексичиих запозичень - це односл!вн! запозичення типу: таймер, тъфтинг.

Досл!дження не виявило таких запозичень. як! б складалися ¡з б!ль-ше, н!ж двох окремо оформлених компонент!в. 3 точки зору тематич-ноТ сп1вв!днесеност1 неодносл!вн! запозичення являють собою власн! !мена, назви ф1рм, торгових марок, шдприемств, наприклад: "Тийп Райт". "Спейс шагьл", "Утренняя_jipjra", "Изи принт". Таке явище по-яснюеться не!стотн!стю для приймаючо! мови внутршньо! форми запозичення, в той час «к власна фономорфолопчна оболонка виконус важливу для таких одиниць !дентиф!куючу функц!ю.

У м!н1мальн!й к!лькост! представлено двокомпонентн'1 детерм!ноло-г!зован! назви, наприклад: шейп тейбъл "комп'ютерний мехашзм для роботи з готовими ф|гурами". Для них характерна обмежена матер!аль-11 а довжина. Як одиничн! виявлен! запозичення ¡з поручениям сдност! форми i значения етимона: пор. англ.)5<1<Пе Murphy "1м'я американсько-го темиошкГрого артиста" i розм.еди мърфи "негр". Так! одиниц! по-трапили до широкого вжитку через сленг.

Лексичн! запозичення рос1йськ~го походження значною Mipow к1ль-kIcho поступаються перед запозиченнями англшського походження. Деяк! pocificbKi за походженням лексеми тддались на болгарському грунт1 м!н!мальн1н звуковШ субституцм, пор.: рос.расфасовка i болг.разфасовка.

У кол! калькованих новоутворень розглядалися неоднорши з точки зору структури ! способ!в творения одиниц!. У досл!джуваному матер!-ал! були вид1лен) так! тили кальок: 1) словотв!рн! кальки; 2) семан-тичн! кальки; 3) кальки - складен! номшативш групи.

У результат! анал1зу було встановлено взаемозалежшсть м^ж типом запозичувано? одиниц! ('з точки зору структури i матер!ально! довжи-ни) i способом II сприйняття мовою-рецептором, а саме: чим б1льше матер!альна довжина i чим складнше структура прототипу в Mosi-дже-рел!, тим швидше така одиниця калькуеться, а не запозичуеться. 1ншо-MOBHi найменування, щссхладаютьсп б!льше, н!ж ¡з двох окремо оформлених компонент!^, вв!йшли в болгарську мову виключно у вигляд1 кальок.

Обстеження семантичних кальок показало, що прототипами !х у мо-Bi-джерел! виступають семантичн! де. ивати: болг.вирус_< англ. vjrus "тип програми, яка блокус роботу комп'ютера", що с семаитичним дериватом virus "збудиик хвороби". Це пояснюсться необхшМстю вщтво-рення. на грунт« мови-рецептора образа, який лежнть в ociioei появи

семантичного новоу'творення як такого. Розгляд словотвфних кальок 1 кальок-складених найменувань з точки зору ?х в!дпов|дносп структур! прототипа св1дчить про те, шо в ряд| вкладов така в!дпов!дн|сть пору-шувалась, наприклад: болг.дуракоустойчив < англ.РиП-РгиГ, болг.воен-нрсклов < рос.с_позиций силы.

Найб|льш ¡стотними джерелами поповнсння лексичиого складу були аиглшська (бмьшою м1'рою) I роЫмська моей. По в1дношенню до рос1й-

СЬКОГО МОВНОГО впливу ВИЯВЛЯВСЯ ¡НТСИСИВННЙ Пуризм, 111 о й в!дбилося в переважному калькуванш русизмов, а не ¡х запозичетм.

Проведене досл1Джсння дае можлнв|'сть зробити дсяк! висновки. 06-стсжсний материл св!дчнть про р1зиомант(1сть тип!в лексичиих ¡нно-яаи1й. При цьому продуктивтеть виявлепих моделей дуже р1зна. До-слиження показало, що сучасна болгарськл мона мае широк! можли-вост! оновлення лексики за рахунок морфолопчного словотвору.

У корпус! анал1зовано! лексики специф1чну трупу скла,,ають "пбрид-ц|" з точки зору р1внсвоТ С1пви1лиссеност1 словотв1рн| типи (акрошми, биицип субстантиви). Поява таких одиниць обумовлюеться азаемод1ею механ1зм1в р|зинх мовних р1вши.

Анал|з лсксичних шновашн показав, шо зпачна 1х частина виникас за рахунок р13номантшх як1сиих перетворень. Обстеження титв семантичного словотвору со)л*1 ить про традншйшеть меха1изм°1в словотвору на р■ вIII* семантики. У той же час спостертшться зростання ¡нтенсивност! проиесу ¡нтёграш! спсшально! лексики в загальиовжива-ку. Цнм обумовлюються не т!льки семантичн! трансформацП, що безпо-середньо пов'язан!' ¡з змГною валеитност! або сфери функт'онування лексично! одиниш, а й актуал1за!ия творения складених найменувань з функшею еднноТ лсксеми нстерм1нолог!чно7 природи.

Пнвчення лексичиих шновашй ¡ншомопного походження дозволило виявити деяк! здкопомфиосп эастосупання тих чи ¡ншнх способов запо-зичення в залежпосп' в1д певних фактор!в як Л1нгв|'стичн0г0, так I екст-ралтгв1стичного характеру. Домшуюючий вплив англжсько7 мови в1дбився не Т1льки у эростанн! частки англН'1Ських елемент!в на р1вн1 безпосередшх проннкнень, а ! в появ1 невластнвнх ранппе для болгарсь-ко! мови способ1в словотвору.

Узагальнюючн спостереження над лексичними ¡ннопашями, можна констатуватн, що процеси оновлення лексики протягом досл!джуваного пер10ду характеризувалися дишиичшетю I конденсопан1стю.

ib

3 теми дисертацн опубликовано так! роботи:

1. Некоторые способы образования неологизмов в языке болгарской молодежи // Б i с и и к Юпвського утверситету. Л1тературознавство. Мо-вознавство. - 1989 - N31. - С.104-110.

2. Способы образования неологизмов в языке болгарской молодежи // Великий Жов1снь i розвиток духовно? культури слов'янських народ(в //Тези РеспублианськоТ славитично! конференцм.- Одеса, 1987. -

С.9.

3. Языковая интерференция и с.е влияние на инновационные процессы в русском н болгарском языках II Двуязычие в советском обществе / Двуязычие и многоязычие как характерная особенность общественно-политической и культурной жизни советского общества // Тези Рс-спубл1канськоГ науковоУ конференцм П - 13 травня 1988 г. - Шнниця, 1988. - С.78-80. (Ствавтор Бондарснко А.Л.).

4. Влияние русско-болгарского языкового взаимодействия на процессы неологизации // Русский язык и лшература в обучении иностранных студентов-филологов. - Киев, 1991. - С.79-83.

5. Инновационные изменения в языке замкнутых социумов // Problems of Sociolinguistics. - Sofia. 1990. - T.l - С.260-266. (Ствавтор Л.Иорданова).

6. О некоторых инновационных процессах, обусловленных взаимодействием русского и болгарского языков на современном этапе II BicHHK Кшвського утверентету. Л 1тературознавство. Мовознавство. - 1990. -N32. - С.89-94. (Ствавтор А.А.Бондаренко).

7. Инновационные процессы в современном болгарском языке (на материале лексики 80-х гг) //Волгаристика в системе общественных наук: опыт, уроки, перспективы / 1 1 Дриновские чтения. Тезисы докладов Второй всесоюзной конференции по болгаристике. - Харьков, 1991. - С.26-27.

.. (_ у :

Зам. №459. тир. 100. ВПЦ ' Ки 1всысий ун1верситет* Kiiife-17, Бульвар Шевчонка Ч.