автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.01
диссертация на тему: Лексико-грамматические и синтаксические средства передачи фазовости в русском и украинском фольклоре

Полный текст автореферата диссертации по теме "Лексико-грамматические и синтаксические средства передачи фазовости в русском и украинском фольклоре"

г 1

УКРАЇНСЬКІЙ ДЕРЖШП#ІЩАГОГІЧШЯ УНІВЕРСИТЕТ імені М• П.ДРАГШАНОВА .

ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ ТА СИНТАКСИЧНІ ЗАСОБИ ПЕРІЩАЧІ ФА30В0СТІ

в російському І українському фольклорі

10.02.01 - російська мова

10.02.02 - українська мова

АВТОРЕФЕРАТ дисертації «а здобуття наукового ступеня кандидата філологічній; наук

На правах рукопису

ФУ СУЛ Олена Василівна

Київ - 1995

Дисертація є рукописом.

Робота виконана на кафедрі російської мови.Українського державного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова.

Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор

Брицин Віктор Михайлович Офіційні опоненти - доктор філологічних наук, професор

Ікакєвич Галина Прокопівна

- кандидат філологічних наук Качура Олександр Віталійович Провідна організація - Кіровоградський державний педаго-

• гічний інститут

-■ - Захист відбудеться ,1995 р. на

засіданні спеціалізованої вченої ради К 113.01.03 в Українському державному педагогічному університеті ім. М.П. Драгоманова /252030, м.Київ-ЗО, вул. Пирогова, 9/.

З дисертацією можна ознайомитися в. бібліотеці Українського державного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова.

Автореферат розіслано

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради р.П. Вяяиевська

Реферована дисертація присвячена дослід-*енна лексико-граматичних та синтаксичних засобів передачі йезовості в російському і українському фольклорі в аспекті функціональної граматики.

Обраний напрямок набувай актуальності. по-перше, у зв’язку з переоріентаціею сучасних граматичних досліджень на використання принципу "від функцій до форми" /що замінив попередній "від форми до функцій"/, наслідком чого є, по-друге, відокремлення одного із типів функціональної граматики, спрямованого' на вивчення функціонування граматичних одиниць у взаємодії з різнорівневими мовними засобами на спільній семантичній основі, по-третз, у зв'язку з тям, що набір різнорівневих мовних засобів, об’єднаних на функціональній основі категорією фазовості, може бути кваліфікований як функітіонально-се-мантичне поле,- і, по-четверте, у зв’язку із необхідністю урахування при побудові загальної теорії розмовної мови, крім літературного та нелітературного мовних різновидів, ще й фольклорного, що займега проміжне положення-між двома, названими вище. ■

Проблема фазовості яеодноразово порушувалася в лінгвістичних дослідженнях, присвячених характеристиці видових значень, значень дізслівних префіксів, родів дії . Це праці Н.С.Аві-лової /1976/, О.В.Бовдарка/1967; 1971/, М.Я.Гловинської /1982/, К.Г.Городенської /1987; 1988/, Е.М.Попової /1980; 1982/, С.О.Соколової /1982; 1983/, М.О.Шелякіна /1969/та ін. В аспекті граматичної організації речення явище фазовості розглядалось у публікаціях Л.А.БірОДІяа /1981/, В.В.Богданова /1977; 4985/, В.М.Брщина /1990/, І.Р.Вихованця /1993/, Г.0.3олотової/1973; 1932/ та ін. У -зв’язку з цим актуальності набуваз ідея квалі-

фішції фазовості як самостійної категорії. У ньому напрямку заслуговують на увагу наукові розвідки О.М .Соколова /1981;

1982; 1985; 1987; 1988/, Р.Н.Ахметжанової /1976; 1934/, І.Пер-вакової /1987/, Л .В.Салазникової /1979; 1981/, В.С.Храковсь-кого /1987/ та ін. В аспекті зіставлення названа проблема розв'язуються на прикладі різноструктурних мов, зокрема 1.1.Шиханов ою /1987; російськ. і німецьк./. О.СЛротогеновою /1985; ро-сійськ. і англійськ./, В.Ю.Калаліян/1989; російськ. і вірменськ./, Р.Н.Ахметжаново» /1984; російськ. і башкирськ./. Проте .вивчення . фазовості у напрямку зіставлення в мовах близь коспорід-нених / слов'янських/ знаходиться лише на початкових етапах.

Теоретичной основою виконуваного дослідження е концепція фазовості, розроблена Соколовим О.М., що зумовлено зручністю опозиційного підходу для аналізу, його методично» чіткістю та можливістю проаналізувати усі дієслова. Однак, якщо Соколов. О.М. використовував пришші "від форми до змісту", що реалізується в його концепції імшііцитної морфології, яка базуються на кда-сифікапії дієслів за лексико-сшактячкши групами, то в пропонованій роботі застосовуються зворотний принцип - "від злачен-

ня до засобів його вираження", що реалізузться на рівні функ. и ■

піонально-сєкантичного поля, основу якого склада семантична

класифікація предикатів, зокрема залропонована Ссяиверстовою О.М. /"Семантические типы пхіедикатов." - М.: Наука, 1982. - 86-157/ і модифікована в аспекті нашого дослідження. Таким чином, у вивченні категорії фазовості нами розгляцазться більш високий рівень абстракції - семантичний, що дач можливість, по-ішріпе, узагальнити дані про функціонування семантичного фазового компонента; по-друге, перестріли ді» семантичної класифікації Се-ляверетової О.М.; по-трете, уточнити однорідність критерія по-

ділу дйслів на лексико-сємант|тшг групи, визначивши міспе останніх в системі семантичних /більш абстрактних/ предикатів.

Мета роботи: описати з урахуванням названого вище принципу лексико-граматичні та синтаксичні засоби передачі фазо-вості в мові російського фольклору, зіставивши їх з українськими відповідниками. Для реалізації поставленої мети необхідно було розв'язати такі завдання:

1. Визначити коло семантичних типів предикатів, здатних до модифікації у відношенні фазових операторів початку, кінця, обмеження, однофазовості, з'ясувавши при цьому ознаки, релевант-ні для сполучуваності предикаїних типів із фазовими операторами.

2. Згрупувати в мовах, що зіставляються, лексико-граматичні та синтаксичні засоби на основі семантичного компонента фазовості, визначивши при цьому ознаки, які зумовлюють їх сполучуваність із предикатнкмя знаками, і розмежувавши мовні одиниці, що реалізують фазове значення і Зазову Функцію.

3. Виділити в російській і українській мовах систему функціонально-семантичних мікрополів, ідо об'єднують названі вище засоби.

4. З'ясувати їх компонентний склад, тобто набір афіксів та

аналітичних конструкцій, об'єднаних спільним семантичним компонентом - значенням фазового оператора. •

5. Визначити в кожному з функціонально-семантичних мікрополів ядро, периферію, структурний тип, а також зв’язки та відношення між компонентами в ме'яах поля чи /при наявності фактів/ поза ними.

6. Виявити особливості репрезентації семантичного фазового ком-

понента в мові фольклору, зумовлені жанровою своєрідністю.

Об'єктом дослідження є синтетичні форми дієслів та аналітичні конструкції /дієслівні та іменні/, що експлікують реалізовану фазову межу /2 500 одиниць, відібрані методом суцільної та випадкової вибірки/. .

Матеріалом дослідження стали прислів’я, які як предмет лінгвістичного вивчення являють собой "знак індивідуальної ситуації", ідо характеризується визначеністю денотата, який виражаються відповідною лінгвістичною сутністю: пропозитивною структурою, мовнім репрезентантом якої в речення. Таким чином, як матеріал для нашого дослідження прислів’я заслуговуоть на увагу в аспекті лінгвістичної реалізації семантичного базового компонента на рівні мовної парадигматики, ідо дозволить виявити: по-перше, загальні характерні ознаки категорії фазовості; по-друге, потенційні можливості мовних засобів в експлікації фазових операторів; по-третє, особливості вираження семантичного фазового компонента в мові фольклору,, зумовлені кадровою своєрідністю прислів’я. ' '

Джерелом матеріалу слугували: "Російсько-український фразеологічний словник" /Вирган 1.0., Пилинська М.М.; Прапор. -1959, -№9. - І971, >Я1/, "Пословица не мимо молвится. Русские • пословицы и поговорки с украинскими соответствиями” /Бзлень— кова Н.,1*?о9/, "Пословицы русского народа .Сб. В.Даля1' в 2-х т. /1984/, "Українські народні прислів’я та приказки" /Бобкова В. та ін., 1963/, "Українські приказки, прислів’я, і таке інше. Збірники О.В.Марковича та інших" /Номис М., 1993/, "Українсько-російський і російсько-український:.фразеологічний словник*/Олій-ник 1.С., Сидоренко М.М., 1978/. .

Методика дослідження носить комплексний характер, який по-

лягаз у використанні різних методів та прийомів, що зумовлено конкретними завданнями. Структурно-семантичний аналіз у функціональному аспекті (разових засобів проводився із застосуванням: методів - описового /у синхронному зрізі/, кількісного зіставлення; прийомів - безпосереднього аналізу, опозиційного та компонентного аналізу.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що на основі даних узагальнено функціонування семантичного казового компонента; побудовано, в російсько-українському зіставленні, систему функціонально-семантичних мікрополів, що об'здяулть лексико-граматичні та синтаксичні засоби на основі спільності фазових операторів; виявлено в аспекті досліджуваної проблаш тенденції, зумовлені специфікою фольклорного а&нру.

Теоретичне значення дисертації в тому, що на її основі моздива подальша розробка пробілаї семантичного синтаксису, зокрема сполучуваності предикатних типів із фазовими операторами; зроблені в ній висновки і узагальнення дозволять розширити наукове уявлення про засоби та способи експлікації семантичного фазового компонента, виявивши їх потенційні моади-вості, як в літературній мові-, так і в мові фольклору, зумовлені його жанровою специ^ікоа. •

Практична цінність роботи поляг аз в можливості використання описуваного матеріалу у практиці викладання сучасної російської та української мов у вузі, зіставної типології- цих мов, вступу до мовознавства, стилістики російської та української мов, а також у лексикографічній практиці.

Апробація дисертації. Різні аспекти досліджуваної,проб-леми висвітлені в лести публікаціях, цо обговорювалися на засіданнях кафедри російської мови УДПУ їм. МЛ.Драгомаяова, на

наукових конференціях "Взаимодействие украинского и русского языков на территории Украины и актуальные проблемы их исследования и преподавания" /Полтава, 1993/, "Семантика мови і тексту" /Івано-Франківськ, 1993/, "Стилистика русского языка: теоретический и сопоставительный аспекты" /Харків, 1993/, "Функциональная лингвистика" /Сімферополь, 1994/, "Мовна дійсність в Україні /проблеми, перспективи/'’ /^Вінниця, 1994/.

На захист виносяться такі основні положення: ■

1. Концепт фазовості, утворюючи разом із поняттями виду, граничноеті, родів дії /різними за ступенем своєї абстрактності/ єдину систему аспектуальнюс характеристик, репрезентує однак мовну універсали.

2. Вираження семантичного фазового компонента на рівні

граматики як в російській, так і в українській мовах відбувається на базі спільної моделі, що відповідаз функціонально-семантичному полю. ' ; . .

3. Лексико-граматичні та синтаксичні засоби вираження фа-зовості у формально-граматичній структурі дериватів представляють одномісні оператори, що модифікують у вгдноаіеі. і почат~ • ку, кінця, обмеження, однофазовості семантичне ядро пропозиції, яке може бути сформованим усіма типами предикатів, крім

!<

цреДКслГів зі значенням "знаходження у просторі".

4. Сполучуваність фазових, операторів із предикатами визначається приналежність останніх до певного семантичного типу.

5. Сполучуваність конкретних мовних засобів /лексико-граматичних та синтаксичних/, що маркуоть фазові оператори, з певними лекешами, які експлікуоть той чи інший семантичний тип предиката, зумовлюється в основному місцем цих лексем у

- 7 -

класифікації за лаксико-семантіяними групами.

6. Класифікація за лексико-семантичними групами /менш абстрактна/ перетинається з семантичною класифікацією пре- • дикатів по вертикалі.

7. Набір лексико-граматичних та синтаксичних засобів, що формують функціонально-семантичні разові мікрополя, в російських і українських прислів'ях суттєво не відрізнязться

р

від відповідних. фазових засобів у літерату’ній мові, як російській, так і українській.

8. Функціонально-семантичні мікрополя з'фазовими компо-

нентами початку, кінця, обмеження, однофазовості структурова-ні моноцентрично, однак відзначаються своєрідністю: ядра мікрополя із семантичним компонентом "фаза обмеження" і субполя із семантичним компонентом "фаза кінця", яке об’зднуз аналітичні конструкції, двомісні; субполе, що представила на лексико-граматичному рівні семантичний компонент "фаза кінця", має зони перетину з фушшіонально-семангичнши полями результативності, локативності, квантитативності;. субполям, що репрезенг ту<оть на синтаксичному рівні семантіяні компоненти "фаза початку" і "фаза кіния", властиві найбільш віддалені периферії такок диТ-узного характеру, але в межах функціонально-семантичних мікрополів фазовості. . .

9.. Особливостями, зумовленими специфікою українських і російських прислів’їв, -в аспекті натіого дослідяення можна,вважати такт:

1/ найбільшу активність модифікації у фазовому відношеній тих пропозицій, салантичне адро яких сформоване предикатам*!! дії;

.2/ переважаючу частотність актуалізації фазового оператора кінця; . '

З/ кваліфікацій тенденції до синтетизму стосовно експлікації фазових операторів лексико-граматичними засобами як нормативної; '

4/ стосовно аналітичних фазових конструкцій нормативною слід вважати тенденцій до єя іптуваішя компонентів, що відновлюються контекстно або ситуативно;

5/ інверсіо та дистантне розташування компонентів фазових аналітичних конструкцій.

Структура дисертації. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків, бібліографії, списку використаних для аналізу джерел.

аіїст роботи

У вступі подається обгрунтування теми, розкривається актуальність та наукова новизна дослідження, його теоретичне і . практичне значення, визначається мета і завдання роботи, формулюються основні положення, що виносяться на захист.

У першому розділі "Про семантику фазовості та її лінгвістичне вираження" висвітлюється поняття фазовості, обгрунтовується його своєрідність як однієї З'&спектуальних характерне- , тик, відаінної від ваду і родів дії, трактуються Фазові зна- . чення та розкривається обрана методика їх визначення.

,тшовість - аспект внутрішнього часу, мовним репрезентантом якого е гакок вид. Спільним між фазовов та віщовою теоріями в об’єкт аналізу - опозиції дієслів доконаного і недокона-ного ваду /далі - ДВ і НДВ/. Однак, маочи спільний об'єкт аналізу, фазова і видова теорії розрізняються кутом зору, під яким цей об’єкт досліджується. Концепція фазовості, розроблена Соколовим О.М., розглядаз факти в аспекті мотиваційної /!/ співвідносності семантики однокореневих протичленів ДВ і Щ[В,

тобто з використанням принципу’'ВІДНОШЕННЯ між дієслівним мотивами» і мотиватором. Адае член у ваш я процесуальної ознаки на фази її існування обов’язково передбачає встановлення м&- ■ ні, яка визначає відношення: процесу до його завершеності, коли ме.га збігаються з кінцем /рос. забрасывать /что-нибудь далеко/ - забросить /фаза завершеная/; укр. закидати /що-небудь далеко/ - закинути /фаза завершення//; реалізованої межі до наступного процесу, коли мека збігається з початком /рос. забросать /фаза початку/ - бросать; укр. закидати /с&аза початку/ -кидати//. У визначенні виду поняття відношення не використовується, а зазначається лиае наявність/відсутність певної семантичної ознаки, зокрема вказівки на внутрішня межу. У зв'язку з цим актуалізується питання про необхідність відокремлення меасі фазової від видової. '

Під видовою межею' традиційно розуміється вичерпаяість процесу. Однак, крім вичерданості процесу, дієслово може виражати ме;ху, яка обмекуз процес у часі, позначає його початок, завершення, певний часовий проміжок, обмежує процес одним актом його здійснення. Усі ці значення включає поняття фазової межі. Крім того, як відомо, процес,, ідо виражається дієсловом ВДВ, спрямований на характеристику суб’єкта і об’єкта, які або самі активно діють, або пасивно зазнавть впливу з боку процесу

і, як наслідок, змінюють свою субстанцію і полонення у просторі, що пов’язано з фікоацією дієсловом ДВ певних етапів, фаз. Отже, фазова межа базується на розошрєнному тлумаченні поняття межі процесу, яке вкллчаз диференціала кількісної і якісної меж, наприклад, фаза завершення: рос. лететь /в Киев/ -долететь /до Киева/, белить /деревья/ - победить /деревья/; укр. летіти /в Київ/ - долетіти /до Кжва/, білити /дерева/ -

побілити /дерева/.

В основі визначення фазової межі лежить не тільки лекси-ко-семантичний аспект аналізу опозиції дієслів ВДВ і ДВ, але здебільшого її граматичний аспект, що враховує суб'єктно-об’ ектну спрямованість процесу, з якою тісно пов'язане лексико- . семантичне варіювання багатозначного дізслова. Суб'єктно-об' ектна співвіднесеність процесу регулює актуалізацію певної фазової межі, наприклад, початкової або завершально-результативної: рос. заколдовать. укр. заворожити /почати ворожити і підкорити кого-небудь, що-небудь чарівній силі/. '

Таким чином: 1. Оскільки форма дієслова /як російського, так і українського/ не завади несе однозначну інформаці» про семантичній варіант, то вважається доцільним розглядати фазо-вість як властивість предиката, співвіднесеного з певною ситуацією в дійсності. 2. Актуалізація у дієслові ДВ тієї чи іншої фазової ме«і зумовлюється такши факторами: а/ наявністю у семантичній структурі мотиваційно співвідносного лекси-ко-семантичного варіанту дієслова ВДВ компонентів "спрямованість процесу на досягнення результату" - факульта: :вна села.,-"характер протікання процесу" - обов'язкова еєма /О.М.Соколов, 1979/; б/’’дограішчним"/"післяграничнии" характером процесу; в/ і-уб'зктно-об'єктноа спрямованістю процесу, яка має матеріальну в ідо бра «єні сть. 3. Оскільки фаза розглядаються як різновид межі і, як відомо, вказівка на внутрішня межу власти- . ва усім дієсловам ДВ, то будь-яке дієслово ДВ може бути охарактеризоване у фазовому відношенні.

Однак у лінгвістичній літературі останнє з викладених вище положень не знаходить загальної підтримки. Деякі з ас-пактологів вважають, ідо експлікація дієсловом ДВ фазової ме-

кі властива лише частині дієслів Д8, доказом чого е відокремлення часових родів дії /вказуйте на початок процесу, обмеження його часовим проміжком та його закінчення/ від кількісних /Н.С.Авілова, 1973/. Таким чином,висвітлюючи своєрідність концепту фазо во ст і, необхідно показати природу співвіднесення понять фазовості і роду дії, яке також а однією з аспэктуаль-них характеристик.

В реферованій дисертації викладаються точка зору, згідно з якою "в широкому розумінні усі без винятку роди дії, які відповідають значенням ДВ, з виразниками фазових значень"

/ОМ.Соколов, ІС85/. При цьому на власне фазові значення можуть накладатися додаткові лексичні характеристики: якісно-результативні, просторові, кількісні та ін., які, в свою чергу, можуть стати основою для виділення розрядів усередині основних груп, котрі виділятимуться за основнши фазовими значеннями. Таким чином, фазові значення можуть розглядатися як типові, що здатні приєднуватися до вихідного лексичного значення дієслова поза його належності до.роду дії.

Отже, концепт фазовості, утворюючи разом із поняттями виду, роду дії /різними за ступенем своєї абстрактності/ еди-ну систему аспектуальнкх характеристик, репрезентує однак мовну.універсалі» , ■

Оскільки фаза невіддільна від предикатної ознаки і поза нею не існує, то вна е 'характеристикою не суб’єкта, носія-предикатної ознаки, а характеристикою самої цієї ознаки. Тому концепт фазовості кваліфікуються в роботі як одномісний эператор, тобто семантична одиниця з валентніста на пр,едикат, яка виконуз роль фазового модифікатора пропозиції.

Вихідне поняття "фаза” означав початковий, завершальний

чи проміжний етап в існуванні /фазовому: протікаючому або три-ваочому; змінюваному; в цілому/ пройесуальної предикатної ознаки, тобто ознаки, ідо містить семантичний компонент темпораль-ної тривалості. Значення початку предикатної ознаки ототожнюється зі значеннями "появи" її у часі та "приступу" до дії. Завершення диференціюється на відносне /коли предикатна ознака, хоч і завершена, але потенційно здатна до прояву/ і абсолютне /коли завершення предикатної ознаки збігається з її ви-черпаністю/. Проміжний етап, що означав відносну завершеність процесу, тобто таку, яка не моае вважатися остаточною, передбачай диференціацію таких значень: 1/ фази відносного завершення /коли існує потенційно можливе досягнення абсолютного кінця/: рос. пояксасить. принечь: укр. пглсвасбувати. припекти; 2/ обмежувальної фази /коли спостерігаються зближення початкової фази'і фази відносного завершення/: рос. поучить. пролетать: укр. повчити, пролв.чр.ти: 3/ однофазовості /коли початкова фаза і фаза- відносного завершення збігаються/: рос. мигнуть. зевнуть: укр. мигнути, позіхнути. Таким чином, виділення фази відбувавться за принципом полярності - зг проти-' ■ ставленням початку предикатної ознаки її вичерпаності.

Необхідною умовою визначення значень фазових операторів е дотримання вище згадуваного принципу відношення семантики процесності до фазової межі, який реалізуються в мові двояго: а/ на рівні морфології - в бінарних опозиціях однокореневих протичленів ДВ і ЩВ, наприклад, фаза обмеження: рос. качать -покачать, вдать - прождать: укр. качати - покачати, чекати -прочекати: б/ на рівні синтаксису - в двох типах опозицій АК, ділянкою перетину яких е пропозитивний компонент, а ділянкою протиставлення в допомітаий компонент, що відображає особли-

вості фазової сялаптрпда і зідрізкязться: за видом; не тільки за видом, але й. лексично, наприклад, фаза завершення, рос. браться за оружие - взяться за оружие, укр. братися за зброю -взятися за зброя: фаза початку: рос. взяться за оружие - держаться за оруздо, укр. взятися за збсоа - тршатися за зброю.

У другому розділі "Компоненти функціонально-семантичного поля с[нзовості" встановляться і характеризується компонентний склад досліджуваного поля, а саме: виявляаться коло семантичних типів предикатів, які здатні модифікувалися у Разовому відношенні; визначаться ознаки, редеваитні для сполучува-ностіпрєпикатів із фазовими операторами; згруповуються в мовах, що зіставляоться, лексико-граматичні та синтаксичні засоби на основі спільності фазових значень; визначаються ознаки, які зумовлюють сполучуваність досліджуваних мовних засобів із предикатними знаками; розмежовуються засоби, що реалізують фазову функція і Фазове значення.

Функціонально-семантичне поле фазовості складаються з трьох компонентів: V семантичні класи предикатів, які можуть модифікуватися у фазовому відношенні; І2/ лексико-граматичні, граматичні і контекстуальні засоби експлікації фазовості; З/ АК, що виракаоть фазові значення.

Семантична класифікація предикатів, яка розглядазться нами, розмежовуй, своєрідно інтерпретуючи, предикати зі значеннями дії, процесу, стану, якості або властивості, потенційності, класу і "зв’язку" та ін. При аналізі були використані критерії, запропоновані О.М.Селивєрстовою. В аспекті досліджуваної проблеми до найбільш суттєвих ознак нале:кать співвідносні, але не тотожні ознаки фазовості існування предикатного денотата і змінюваності денотата предиката. Вони

- 14 -

лягли в основу побудованої в реферованій дисертації моделі сполучуваності семантичних предикатнкх типів з фазовими операторами. Вона показуз, що кодифікуватися у відношенні фазо-вості можуть не тільки, як традиційно ввалилося, предикати ■ дії і процесу, але й інші названі вище типи, крім предикатів зі значенням "знаходження у просторі". Отже, збільшаться можливість представити засоби фазової експлікації у формі функціонально-семантичного поля. Адже розширюються мекі поняття "АК з фазовш значення/",що включає різноманітні двокомпонентні сполучаєш, в яких один елшент відповідач фазовому операторові, а другій - предикату пропозиції, ідо мож^> бути вираженим не тільки дієсловом, але й ін;ш.*и предикатнши знаками.

Лексико-граматичні виразники предикатно! семантики, модифікованої у фазовому відношенні, репрезентовані суфіксами, префіксами та постфіксами. До суфіксів, що маркувть на рівні морфології фезові оператори, відносяться -ну^-, -ану- /українські відповідники: -ну2~, -ону-/, наприклад, однофезовість; рос, нырять /в воду/ - нирнуть, укр. пірнати /у воду/ - пірнути; завершально-результативна фаза: рос. нырять /в толпу/ -нырнуть. укр. поринати /у натовп/ - поринути /"зникнути з очей" рос. шыгать /в окно/ - «мигануть. укр. жигати /у вікно/ -шмигонути /"швидко щезнути"/. Маркуючи оператор однофазовос-ті, названі вище суфікси реалізують фазове значення. Фазову функцію вони виконують, коли експлікують усі інші опису- У вані оператори. Основним морфологічним засобом вираженая фа-зовості в префікс. Наведені никче префікси у відношенні експлікації семантичного фазового компонента в реферованій роботі кваліфікуються як спеціалізовані, тобто ті, одне із зна-

- 15 - .

чень яких фазово, наприклад, початкове:рос. за-, за-...-ся /засуетиться, загореться/, по- /поползти/, воз- /возлюбить/, вз-, ВЗ-...-СЯ /взвеселиться. взбунтоваться/, раз-, раз-...~ся /растревожиться. размахаться/; обмежувальне: по- /порыбачить/, пере- /перепродать чесок/, про- /пролезть весь день/, вы-/вкстоять целый день/; однофазове: с- /схитрить. съездить/:

зав-'зрііально-результативне: за-, за-____-ся /законспектиповать.

зачитаться/, по- /поуш-:ать/. воз- /возыуаать/. вз- /взрастить/ та ін. Спеціалізовані у фазовому відношенні українські префікси, аналогічні російським, наприклад, такі: початкові -за-, за-...-ся /заметушитися, загорітися/, по- /поповзти/. -з—, 3-...-СЯ /алдбктк. звеселитися, збунтуватися/. роз-, роз-... -ся /розтривожитеся. розмахатися/: обме кувальні - по- /порибалити/. поре- /перятгі.гг/ати годину/, про- /пполиаати увесь день/, ви- /вистояти цілий лень/; зі значення;.! одно^азовості - з-/с-/схитрувати, з*їздити/; завершально-результатшчіі - за-, за-...-ся /законспектувати, зачитатися/. по- /повечеряти/. з/змужніти. зростити, зранити/ та ін. Неспеціалізовані префікси ті, що експлікують невластиве їм значення фазового оператора внаслідок своєї функціональної пристосовуваності, наприклад, функцій виразників початкової фази можуть виконувати в сполученні з дієсловам психофізичного стану російські префікси о-, с- /Н.С.АвіловаД976; ІЛІервакова,1Р87/ та їх українські відповідники о—, з-: рос. /старик/ озлился - злится, /ткань/сморщилась - морздтся; укр. /старий/ озлився - злиться, /тканина/ ало.рщилася - морщиться. Лексико-граматичні засоби експлікації фазовості репрезентують синтетичний спосіб її вираження. Але основним способом передачі фазового компонента в мові справедливо вважається аналітичний.

- 16 -

Під фазовими АК розуміються двокомпонентні сполучення, --в яких один елемент відповгд&з фазовому оператору, а другий -предикату пропозиції. Допоміжний компонент і в російській, і в українській мовах може бути виражений дізвідмінювано» фор-моа дієслова і частко». Основний компонент може бути представлений не тільки інфінітивом, але й іменем. Наприклад, рос. -перестал вшгеть. рванулся на выручку. ну обниматься: укр. перестав бачити, рвонувся на виручку, ну обійматися. Аналітичні виразники фазовості, які реалізу.оть фазове значення, такі: рос. начать. стать. затеять, заняться: укр. почати, розпочати, ста-тя, затіяти, зайнятися /фаза початку/; рос, кончить, закончить. окончить. покончить, докончить, перестать, прекратить. завершить: укр. кінчити, закінчити. скінчити. покінчити, докінчити. перестати, п рип допти. завершити /фаза завершення/, базову функція реалізують дієслова, які експлікують невластиве їм значен7 ня фазового оператора внаслідок Функціональної пристосовуваності у складі АК. Вони представлені частково десалантизованими дієсловами деяких лексико-семантичних.груп, наприклад, дієсловами переміщення у просторі: оослотел куролєсить. вош&л в обнчай. поднял іігутл. бросил учебу: укр. пішов бешкетувати, увійшов у звичай, зняв галас, кинув кевчання та ін. Аналітичними фазовими виразниками в мовах, що зіставляються, можуть бути також.частки: рос, давай, и давай, ну. и ну. и; укр. давай, і давай, ну. та й ну. Фазове значеная виражаються в таких конструкціях разом зі значеннями інтенсивності і раптовості.

У третьому розділі ''Лексико-граматичні та синтаксичні засоби вираження фазовості в мові прислів’їв" виділяються система функціонально-семантичних мікрополів, .властивих російській і українській мовам, які об’єднують досліджувані засоби на ос-

нові спільності семантичного компонента - значення фазового оператора, визначаться в ковдому з них ядро, периферія, структурний тип, а також зв'язки та відношення мік компонентами в межах поля чи поза ними, виявляються особливості репрезентації фазовості в мові прислів'їв.

У структурі поля фазовості відповідно до значень названих вище фазових операторів ввділязться чотири мікрополя, два з яких /із семантичними компонентами "фаза початку" і "фаза завершення"/ з наступним членуванням на субполя, що відлові-даоть мовним рівням формальної репрезентації - морфологічному і синтаксичному. Кожному мікрополю властиве- своя конфігурація, свої центральні і периферійні конституента, але спільним я монопентричиість їхньої структурованості.

Ядерним'компонентам властиві найвішй ступінь типізації та найбільша частотність, а тому вони реалізують фазово значення на найатршому семантичному фоні. Наприклад, ядро субпол^ що об'єднує лексико-граматичні засоби на основі компонента "фаза початку", в російській і українській мовах представлене префіксом за-, оскільки він, маючи найвіїощй ступінь типізації, реалізує фазовий компонент початку на найбільш широкому семантичному фоні, який репрезентують в матеріалі дослідження дія слова таких лексико-сшантичних груп: 1/ діз слова, денотати яких сприймаються на слух, пор.,рос. запеть. заладить. завыть: укр. заспівати, затверттити. завити та ін.; 2/ дієслова, денотати яких означають емоиійні та фізіологічні явища, пор., рос. заболеть, заплакать; укр. засміятися, закуритися: 3/ дієслова, ідо позначають фізичні дії, под, рос. зачесать, заартачиться, заневеститься; укр. запалити, загшти:

4/ дієслова, денотати яких сприймаються нюхом, пор., рос. за-

- їв - -

пахнуть: укр. зендхати: 5/ дієслова, денотати яких сприймаогл^ ся зором, пор., рос. зазеленеть, завидеть; укр. забачити; б/ дієслова, що позначають явища природи, пор., рос. затаять. за-пвести: укр. засяяти: 7/ дієслова класу дій, пор’., завестись; укр. завоетнея:

Било би болото, /а черги зазе.тутея/. - Твоє не заведеться ніде. /Рано затает/ - долго не растает. - Після дощу сонце засяз. /Кто нечаянно запистт свет в свош доме/ - жди счастья. - Розчинив - /забачите/, що з того вийде!

Периферійні компоненти у сформованих мікрополях відзначаються меншим ступенем типізації, меншод частотністю. У периферійних зонах розрізняються: периферія, віддалена периферія та найбільш віддалена периферія. У меясах субполя, що об* еднуе лексико-граматичні засоби компонентом "фаза завершення", периферійним зонам не властива гомогенна структура, оскільки вони містять сегменти фазово-результативний, -локативний та -кількісний:

От плохой жены постариться. от хорошей помололее:яь. - Від сердитої кінки постаріащ. а від доброї помолодієш; Ехал к : брату, /а заехал к свату/. - їхав до Хоми, /а заїхав до куми/; У скупого и в крещенье снегу не выпросишь. - Щєд-рий - серед зши снігу не ВИПРОСИД.

У межах субполів, що об'єднують аналітичні конструкції компонентами. "фаза початку" і "фаза завершення”, також виділяються ділянка перетину, оскільки АК, які формують їх, маркують фазові оператори допомігшими дієсловами, то здатні реалізувати функції виразників як початкової, так і заверіїїаль-ної межі в залежності від типу предиката:

Пустой мешок введет в грешок. - /Як прийде до ладу/, так

і я вкраду.

Пор.: рос. ввести в грєшок - фаза початку - быть в греінке; вводить/ввести в грелгак /"вовлечь в грех" - Заза завершення/; укр. прийти цо ладу - база початку - бути в ладу; йти/яркКти до ладу /«Тіа за завершення/. От ке, мікрополя, які об’однуать лексико-граматичні та синтаксичні засоб и на основі спільності значень фазових операторів, характеризуються сукупність ІерарХІЧКгХ бСЄМеНТІВ І КСРСТСЮ ЗВ’ЯЗКІВ МІК КГЛ'Е.

Спостереження над ковоо прислів'їв в аспекті досліджуваної проблеми показали, вд компонентний склад розглянутих функціонально-секаатіиних фазових їдікрополів в мові російських і українських прислів’їв суттзвпх відмінностей від відповідних фазових засобів у літературні;! мові, як російській, т.ак і українській, не мав. Однак, слід відзначити нєхарактер-ність для фазових АК в мові прислів’їв репрезентації допоміжного компонента частками. Але це свідчить про налдіалектність мови прислів’їв /оскільки маркування фазових операторів частками - риса розмовної мови/, яка зблихуе її з мово-и літературно».

Дослідження семантичного фазового компонента виявило в мові прислів’їв те, що модифікації у фазовому відношенні переважно зазнають пропозиції, семантичне ядро яких сформоване предикатами дії, оскільки саме вони найбільше відповідають специфіці аанрового змісту: денотати, які репрезентуэдься ними, найбільш динамічні, що підсшшзться властивими їм ознаками фазовості та темпоральної локалізованості; саме вони потребують агонтивного суб'охта, який би брав до уваги повчальність тексту прислів’їв. Периферію стосовно фазової модифікаг*’ ції в мові прислів’їв утворюють предикати процесу та потенцій-

ності дії. Інліі типи предикатів формують найбільш віддаленую ШрйферІ».

Через більау прагматичну значимість порівняно з іншими фазовими значеннями операторам початку та завершення властивий максимально міро кий набір формальних засобів, що їх виражають. Однак факти актуалізації (разового компонента завершення в мові прислів’їв найбільш частотні, що зумовлюється сентенційністю иього фольклорного жанру.

Аналіз засобів фазової експлікації показав, що на відміну від літературної мови, і російської, і української, де основним способом вираження фазовості вваказться аналітичний /що використовує синтаксичні засоби/, в мові прислів’їв значно переважає синтетичний /який базуються на лексико-граматичних засобах/. Фазові АК в мові прислів'їв, хоч. і менш уживані, однак наявні. Але, вступаючи у суперечність з тенденціею до. економії мовленнєвих зусиль, поступово підкоряються їй, що проявлявться в широкому використанні в текстах прислів'їв прийому єліптування як допоміжного, так і пропозитивного компонентів фазових АК. .

У висновках викладені наслідки дисертаційного дослідження, сформульовані в положеннях, які виносяться на захист.

З тши дисертації опубліковані такі пралі:

1. Про вплив в українській і російській мовах семантичного класу дієслова на фазисні властивості // Матеріали міжнародної наукової конференції "Семантика мови і тектсу". 1315 жовтня 3993 р. 4,2. - Івано-Франківськ, 1933. - С.184-185.

2. 0 содержании и форме категории фазовости в отношении

лексико-семантических вариантов глаголов совершенного и несо-

//0 ■ вершенного вида // Взаимдействие украинского и русского язы-

- 21 -

ков на территории Украины и актуальные проблгмы их исследования и преподавания /Материалы 1 Ганичевскях чтени'1/. Т.2. -'Полтава, 1993. - С. 1-12-143.

3. О нормативности выражения категории фазовости в русской и украинской речи /на материале пословиц/ // Стилистика русского языка: теоретический и сопоставительный аспекты /Материалы 4 научной конференции пэ проблшам семантических исследован їй/. 4.2. - Киев - Харьков, 1993. - С.77-73.

4. К функционально-семантической характеристике категории фазовости // Функциональная лингвистика. Матеріали конференции. Ялта. 24-28 апреля 1994 г. - Симферополь: Изд-во "Сонат", 1994. 4.2. - С.49-51.

5. Изучение категории фазовости в связи с видом и способами глагольного действия // Мовна дійсність в Ук;аїні /проблеми, перспективи/: Тези доповідей і повідомлень наукової конференції. 4.1. - Вінниця, 1994. - С.95-08.

6. Явіда граматичної полісемії та о^онй'ії в російських дієслівних лексемах // Мовна дійсність в Україні /проблеми, перспективи/: Тези доповідей і повідомлень наукової конференції. 4.1. - Вінниця, 1994. - С. 121-123,

Фу сул Е.В. Лексико-грамматические и синтаксические средства передачи фазовости в русском и украинском фольклоре. Диссертация /на правах рукописи/ на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальностям 10.02.01 -русский язык, 10.02.02 - украинский язик, Украинский государственный педагогический университет имени М.П.Драгсманова, Киев, 1995.

В работе исследовались семантика фазовости и средства ее

- 22 -

выражения на уровнях морфологии и конструктивного синтаксиса в языке русского и украинского фольклора в аспекте функциональной грамматики. Определен в русско-украинском сопоставлении набор аффиксов и аналитических конструкций, эксплицирующих семантический фазовый компонент; установлены условия реализации операторных значений начала, завершения, ограничения и однофазовости исследуемыми средствами; построена система функционально-семантических фазовых микрополей и описана их структура; выявлены особенности репрезентации 'фазового компонента в языке фольклора, обусловленные жанровш своеобразием пословицы.

Материалы диссертации использовались в учебном процессе при изучении синтаксиса, морфологии, сопоставительной типоло-. гни русского и украинского языков. .

Fueul E.V. Lexico-gramnatic and syntactic means of trti phases' of the verb in RusbIjbi and Ukrainian folk-lore.

The dissertation ( manuscript ) ia presented for receiving the academic degree of candidate of Philology; specialities 10.02.01 - the Russian Language, 10.02.02 - the Ukrainian Language; State Ukrainian Pedagogical University named by ' M.P.Drahomanov,Kyiv,1995. r It deals with the semantics of the verbal phases and the means of morphology and constructional syntax expressing this semantics in Russian and Ukrainian folk-lore in the aspect of functional grammar.

The group of affixeu and analitic constructions explicating the verbal semantic component in the P.ussian language compared with these ones in the Ukrainian language have been determined as wall as conditions of realization, of beginning, finishing,limitation and one-phjase meanings.

the work also givea the ay stent of functional semantic alc-rofields of verbal phaeee and their structure jpeculisrities ■of representation ef the verbal semantic component in'folklore language that ia conditioned by the genre of the proverb, •

The materials of the thesis have been used in the olassee while studying ayrtsx,morphology,compared typology of the Rusal an end Ukrainian language**.

Ключові слова: оператор $азовості, предикат, локсико-семан-тіічна група, фазовий афікс, фазова аналітична конструкція, функціонально-семантичне поле.

Підписано до друку 24.02.І995р.0бєм І.І.їормат 60x64 І/Іб Друк офсетний .Тир.ІСОл^/лм.56.Безплатно. .

ДОД УДПУ 1м.и.П.Драгоманоїа,Київ.Пирогова,9.