автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.04
диссертация на тему: Лексико-семантический аспект индоевропеизмов в их динамике (на материале анимализмов в немецком языке)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Лексико-семантический аспект индоевропеизмов в их динамике (на материале анимализмов в немецком языке)"

КИ1ЕСЬКИИ ДШАЕНИЙ ШЩАГОПЧШЙ 1НСТЙТУТ 1 ! 1Н03ЕШМХ ЫОВ

1 (1 «кл1 193ч

На правах рукопису

КАЗИЩР Валентина Олександрдвна

ЛЩСИКО-СЕМАКПРШИЙ АСПЕКТ 1НДО£ВРОПЕ13ЩВ

В IX ДИНАЩЦ1 /на матер!алх аи1мал1зм1в у ншецыий мое г/

Спец! алып рть 10.02.04 - германсыа мови

А в т о р е $ е р а т

дисертацН' на здобуття вченого с у'пепя кандидата фглолог!чних наук

Ки'1В - 1994

Дисертац1ею,с рукопис.

Робота викон&на на кафедр! н!мецько1' ф!лологИ КиТвського державного педагог1чного !нституту !ноземних мов.

Ч -.

Науковий кергвник - кандидат ф}лолог(чних наук,

професор ■ О.П.ПРОРОЧЕНКО

Орц1йн! опоненти - доктор ф!лолог!чних наук,

професор Я. Ф. ОМКШЛЕНКО . .

. кандидат ф!лолЪг!чних наук,

, ' доценг Н.В. МЕНЫШЯОВА •

Пров1дна'установа - Ки!вськиИ ун!верситет !м.Тараса

Шевче'нка

Захнст в1дбудегься "_н . ' .; - : 1994 року о ГОДИН1

на зас!даян1 спей!ал 1 зевано! Ради К II3.t4.0i по присудженнп отеного"ступеня кандидата наук у Ки'1всько^у державному педаго-г1ч1!оыу Iпетитут! 1ноае!Ш1« иов /252150, КиУв, пул. Червоно-ари!9сыса, 73/. ..'•.•'■'•''•'"-

3 дшсертаи!ею мояна оэна&омитнся в б! бл1 отец! !иотитуту.

Автореферат роз (слано _' - 1594 р*

Сучасний стал-вивчеккя моей як социального явкща характеризуешься зосередкештям уваги дослгдивдав иа розв"яз8ят пнтаяь, !»о кають безпосереднс або опосередковане в'щиошення до проблеет данам!эму» яка визиаеться саднею з центральных у мовознавчгй пау-ц!. Розввяэашш таких питань дае змог/ псбачяти мову як динам!ч-ну систея!у, яка поресЗувае в стаж поптг иного розвитку та змпг : з"ясуваги сугтев! риск мовнях перетворень.

По влзнае ться актуелышм також у зв"язку з ткм, вснл про-цесам перебудо'еи в г'ов: проткстоять своер!д5и прсцееи г алы,^у рання, направлен! на занрпшзння та збереження наявних мовяих засо-61 в, яй1 псрешкоджаить поят нових пм!н.

Егдкрят1сть та" дкнам!зм лекскчного складу моей особляво зримо I ч!тко вистуиаа при швчеши ¡¡ого Iстсрпчного розвитку. У зя"язку з цнм наМльш доц!лыгам з роз г ляд будь-якого синхронного 3р13у мови я!С НаСЛ1ДКу Тр'.'.вэдого IСТОр'лчного розвитку, в яко-му зааждй можна зкяшта його сл!ди - цШсно*, необоротно'! структурно'! зм!ни'систсми, яка мае пекгу спряиован!с?ь. Отже, мова -це щл1сн!сть стаб!лького та >«нливогс.

Базуючись на одному гз постулатов сучаско! л1иге1стшги про можливгсть з!дособявного розвитку рт зкмх с тор »ловкого знака та про в!дносну'сакост!йн!сть розвитку с кс те ми мова, ми розглядаб-мо мовний дтх'Лэм па матор!ол1 !идоевропе¥з!л!в, функвдонуючих в лексячногду склад! сучасно'1 нЬ.жцькоУ дави. ДясертацШш робота « Л в ра и и досл!даешям, прясвяченям вивченню мовного ди-на'Лзму ка матер!алI пщоввропеиського пару лексики в сучасн! й и!ме1ший мов!яки и визнаегься продавив ядрсм в лексико-сэман-. тпчнгй систем! н!мецькоТ мовп I якяй осЗ'еднуе йОго складов! одп-тщ! за ознаяоя гэнетичного споргднення, що дас зкогу реконстру-йвати сдяну форму мшулого мовкого стану.

Основ н а мета досл^джонпя долягас у вивчсти мовиого динам!зму на матер!ал! ! ндоевропейського шару лексики в сучасн!А н^иецькгй мов!.■ . , -

Розв"язання основно! мети досл!даення вимагаз вир!иешм таких конкретних завдань:

- {нвентаризащя та систематУ!зад1я досл1джуваних мовних одиншсь в суча.сн!й Hit.ieni.Krii мов! - а'г¡мзл!згЛв 1ндоевропейського по-" ходження;

- зг>гэльнол!нгв1Стичиа характеристика• !ндоепропех'зм!в та Тх сут-

«ькх озкзк;

- анадхз oexaiitivaim >;с>х>ляд1й г sacJsijUij^gitf S! j;SKc:sa»«oesuai-iv.4aíí: групг ка маг«р1ея1 доох демаяяпис ков - kíuq'Wjí m yKpaïHGbKoï;

- а"«сзгвзнкя caî£8JKïU4Koï структура прямых нсШ н&тшяаас sEavos»» aiíf ï.;ajti3:,HB !идсевропайського походаекня ïa ьязначсикя ¡T

- кшзлеиля иарадиызтЕчзшг та сЕнхагматичних г4дк<ж;окь в cí.a-pi дос-йдеуглнгг иоянш сэдгшиць;

- роэгдяд Kortcsaßi-Eocri i вар1а2ишсс?1- а оеиангсзи слова i лак~ сй1ш-се»,а;1?йчкого capitana;

- роаглдд ссощфгдо дюксшо-сеагакачкого вар^гш&шгя *Е£сзьропа-Isiáis;

- одгруктувашш сг^оурво-дкшШ яного та i озарзко-одозд шитого

розйлтеу дослгдьуБаках котхас одешдь;

- шшвшгая та показ рх5нобЛЕ1тннх ковнв? upouscis у c$opl asi-мад1гшв ||ЗдойБроке£ььЕогй поЕодаенкя»

ij е т о д о л о г i ч к я м к п р к is д н е г. к :: ро- . бота е придал couiasbwï щиродя «osa, смэдщ !сторизьу, соф-ське втевая про сдк!сгь $оркн i 3«ic?y, заксп цослуног-огс га-ношчення KiJbKicrass- sais та cspssíx fx в «stce!, яерх'и<1еп-uoehoï субстанцП i вторзнв!сгь- 1снуючах в мов! ои&пь.

О С Ц О В К í líelos: Д О 0 5 î S Е ii В H я. КйТС-pi ал i завдаюш досл!даеиия дуиовлш». то&;Ш1о«ь воедштя синхронного аспекту з д1ахр«швн, igo вз&агсз застсюукшня loro-ркко-тапсшог i «moro та ояшовдго кэтод!в, a «saos методу «ото-потного та коптег.столог 1 чиого мел! с te.

II а т о. р I fi 2 о м д о с я t д £ о н н я поодугаж мйшиймш Ищсевроьеййьвсг-о вскод*еакя, Badpsa! ? уо!г деб?уп~ «их сьогодм! лексикограф!чках дарел, tzguxmxs., 1сторзчаас та етнмаяог] 4i!!iíc cjsoamiitib,

H а у к о в (i и о в а з и а' роботн ввзпйчаеться увы,

що а а е р ш .с кшчБеться ьовггдй îuins:atсм ка матер! ел! ан1-MontaMlP .hm^ßpoiißtloiKoro походаежш в в!ш1щс!й «out ; -

- s.üi ä!v?i< ctí-cü iKUctitüpBaanin та стоа&тизвд1я еа!шш!зм!в;

- ¡«.ííí>"iü;>;.v,x:tivc.í oúr<in?ij;i«a данам! sra та изутр1внього ксхач!зцу lüX0:«K0-c;Cí.íriuTK4¡¡c¡r0 розвнтку;

- сясл1зсг»! л-'-'Ястг-пга значения аи1>.*лл!зм!в як динемИ-¡;o; схруятурн;

- o^ir.yiú í-;,.,c-'-,>':tí зро <>ук1:ц1онйльно-С8мантйПя! ocofeteocTi üs¡ísvMU:.ti8 y cjnaouií! а!мгцьк!Й Maui;

- i;r.TCi¡ozjr;5'./,c." г.знна зшгеда1сть' стр?ктурно~дпнсм!чиого ха ic-' :.сапного розетку досл1дяувгшях мовшюс одшнщь пгд

СЙЛКШЛ Щ}'.1?;1КНЪ0- та SOSHÍniaCMOBHEJÍ ШШКК!3.

Т о- о р -i п ч не з и а ч 9 я и я робота подягаз в 7, '",0 В iiî'î ьпорпе ЗД!йск<ззться с11стсмя8 досл!дасн-'л.ч т*-зг.?х ояздинь »ндоевроаейсьяого коходчения. Теоретично зка-чзшя ''ьв ?аг.оз лодякьсэ вяззчонпя мояк я;с с*я!адьиого явица та ссйобтпх особлйпсстой главках г?.йн, ян! прояшмятьсчЕ в сфер! с5г.«5лтяея# 150 по л1ги рСЗПЛ!рк>5 октояогИяу картину нова, ало ! доповшг Tooçoriîcfiy основ/ вкклдпаяня курсу "Загаяьяз мовознав-ство" та "А'екс-гкологЬг я!кецьхо* гадвя". Б?.снопш щодо мохан!з-?,!íb роззктку досл!ддуза;?:цс лексем поглабятерь f доиоснеять ня-явн! теоротачч! трердг.зяня про сутз!сть да!ям!чюи: зм!я в ков! та ïx гшсоЕО-d рност!.

Практична ц ! н и ! с т ь дасортзцН пояягав в тсцу, що результата • доел!давяпя мсауть вихорястовуйатяся в теорозячшос ку рсах з лексиколог! ï, звгалшого ювозиавства, в спстдкурсга з ! сторкч»оТ лексзп'.сяог! ï та icTopiï моей-, а талон при написаин! журсоззк та дипламнях роб!а;. Навален! s дкеерта-ц!1, к!льк!сн! та як!сн! дан! яро !стораго-сеааятача! sMiiffl в ms»« iwiosBponeïsîâiB мочуть сасгосовуватж>я на сем!парах з яексяколог!! та i с тор!! л1иоаько1 г,"озз.

А п р о б а д i я робот я. СсновяГ- тгоротичн! тзерд-дэння ! розудътатл досл!даейкя в1до0ракег!о b-ííctkoc дубл ! ;гад i -ях i апройован! у допов!дях на кауково-теорё^Мчяих копфор-зкщях молода: s чеша, орган! зоваях Юйвськям дэр;-,аШи.м педагог! яним !кстптутсм !йсзс:япцс тав у 1990, Î99I, 1932 та 1993 pp., на м!квуз!вськ»х кон#еронц!ях Кш"яйэудь-Под!льського педагог!чкого !иституту в ISBB р.

— а -

На захист винеоягься т-акх твердаеннп:

1. Динарам, будучи одни/. i3 иоШстотн1Ц.кх сптологхчшх власта-Bocïeîi ыова, характеризуй досл!даувану локояко-семгцглг-щу трупу ин1мал1зм1в tндоввропейського хюхо&чеяня, в pis-номашти) iсторажо-семандаой шшш виогупат-ь нк резу-чь супзрачностей и!ж досягненим в ыинулоку стоком шва 1 моз.-нши потройаш сучасного сусп)льства, тобто проиесам nspo-будови в ковх проаизтоять прсцесл гавдувашя, як! направлз-jii на закрШенкя ïa зберелсешя наявних моншх sacodis. Цо дозводяо шзначати мову як едШсть оттого та *,нщшбого( статики та д^иашки-

2. Дослгдаувана ле:*сико-сешнгична група ан1мал1зшв посте в сучасши ихмецькгй мов! як дюашчна ni до истека, яка яаяяг собою предавай иар-лексичних одмшць, котрх походоть вхд едино'! прамови. Цей шар лексики с предав» à м трои в лехскко» . семантичнхй систем! niмоцгксн ыави. Bin об"еднуе mobiiî одй-iKL;i за ознакою генетичнох епор1днвнао?i t дозволяв вхдновк-ти форму прамовного стану.

3. Анал1з селаитичшх кореляц! и в досл)дкувап1й лекскко-ссман-'гкчц1й rpynt на imepifai двох дистангнкх мов - ншецько"!

та yKpaïHci.Koï - засыдчус, що 1 njweBpoïieilcb.u i корьщ е qnjp-малъниш центрами своерЁдко розгадужеиих «х^г/юлопншх гшзд, Наявшсть етимолопчних rniafi - це могут! Й киыаер^уючий -чишшк, кочриЗ сприяе тривалому збережеыцо киддшис ыиач^иь лексичних одиниць.

4. Лексична значения досд1дауьшах ыевнах сдииаць шзначасмо

в робот! ш: динашчну сгрукзуру, умовсю вберв&ьлйй 'да ризьм-ку якох g ïï неодноргднгсть та сушреч-шшс'гь, Чгдко ьизка-чаеться в hi й лше i urcmoi снилыю дар о, в ïpiî ч;ао кош ïm~ д1кац)онадоы е компонент, який пост)tiuo варimthca. -

5. 'ДвнаШзм в сфер)' доел1дкувано? 'лексики-ееьш^ичйо? .-груш зд1йон»еться на карадитй'вчному та сш£й1".*д?кчному рхьнях, як! протиетшушютьса, а одного боку, I ва&еыооб$мал1шю1,ься> з i итого. Вопя вкявдякш» иерш за все характер структурно! орган) зацП лексмсо-оешнимно! скот® ншецько1' ыоби i епрашлють "тиск" »¡а досд)вдшну даксйко-сешнтичод групу.'

л au г я семантипиих озня:; у nf;i,noEf дкаст! до ссецю] t 'Шйх шми-ростай кэккрсгошх предает!п позначеиня. 3 орахувапиям двол осиопвас нгпрйш'Лб у гипвачешч складопих семанткчио'1 етрунгу-рп слорп, .пптсспко-сепшшгшого шр1ои'Га та Mi niдальних сглиело-EI3X кокпононт{ в, .'/и впзиачасмо в ее?лаигичн1 ü структур! слова ргзнт лсксяко-сомсктачн{ варки.тп, лкх пгредбачаюгь семантичне тар!юяанпя, тоото до iopapximio оргши зонана семантднна структура взас№зв",язБИйх лексико-сскаитичнах вар!ант1 в.

Семэнтичну структуру доел1доуваних складових лсксико-се-."ЛШ1ТИЧ1Ю1 '.-¿крссистеш aosraa уявити як siaöip елшентпрнше смис-л1в або сиислових озиак, якг моана п-ццлити в струкаур! лексе-аба окремого лексико-семантпчяого варианта, тобто семантич-па структура окрокого значения с явщо багатешарове i вшяуе семи pi3Horo рпшя узагалънення - шкрокомлоненти та макроксм-пененти.

Б семзнтачн!й структур! ашмалхзшв не ¡снус ч!тко1 ме.гЛ лгтетегональшш ядром та шшпкащопалом. Чхтко вззиачасть-ся липа штонешнальне ядро, в той час як ¡мшпкащонал с.чладас зуловлепиЯ та ¿;аршочпй компонент, яккй зале.тлгь вгд лексячиоН спя/ктурч контексту. Отне, цв niporiana та в ¡дарма структура iJHOXSim.'ocrt osürut, я!*1 зумоклтгь дирузшеть семантики та ва-pfaTP.BiilcTb лс-колчт-oi одмяищ. Сдн1оть та сушрзчлнв1ст1, iine-рруючп;; та дк-Хзропцгсачих чишпшв, hiu s уыошы шкування та розвптку ал1.мал!31-йа, роблять ix рухлявоп та динамичней структурой.

?.)ianlз порядагыатпчтис глдпошень в c<iepi aHiManisMia iu-дссг.сопе1:с1л;ого пеходгеиня в н1ыоцьк1 ß woai базувться на результата" семчсго анализу структура врямид номтнатпших зиачень, п>о дае смогу т-лягпгд глзбшпп в1дяшешш uiat лексичниш одшш-дгали, тй зпяеляйть секалтичи! оиозкдГх иривативного та еквхио-лентиого порядку. СпецгЛдка цих опозищй зумовлена особливоетя-ш кокпопеа'люго складу дослхддуванюс одкннць.

Б результат! анйл1зу лаксичних одинкць нами виявлено/що кайб!лка характорна» типом прявативних опозицгй в лекснко-се-MaiiTü'iuüt rpyüi ЕпгпалгзшБ е опозици родо-видового зг.псту або riaepo-riuoiiiMiHHi опоэицп. Так, a'niMajiiзмм пщоевропей-ського пеходжяшш <ler aase, der Bär, der ivolf виступають

rinoimiawi по вщгошеннто до rinepoHiMa "тварина". ВЦбуваеться розчленуванкя най0!льш загальиого значения на б1льш дргбкг значения. Наприклац, комаха = v/еьре, Mtleke, Biene i т.д.-» птаха = Hahn, Specht, Fink, Sperling; ТВарана = ПТаха, комаха, риба i т.д.

Сеыантичними та формалыю-сеыантичними еквгполентними опо-31Щ1ями е:

[/ екв1полентн! ссмантнчнг оиозицП за ознакою стат1:

Kuh - Ochse;

¿iege - Bock; 2/ екв1Полентн! опозицП' за вдовою ознакоя:.

Sau^Eber — Ferkel;

HoB/ütute - Füllen4

Щ опозиц!йн{ зв"язки формують парадигматкчну структуру доелгджувако'г лексико-семангично! груш;.

Анал1з синтагматичних в1Дношзкь в досл(дауван1й лекекко- ' семантпчн1й rpyni на piBHi вгльного та сталого словосполучен-ня дае змогу д1йти вксновку, що а/ слова з предметно ор!внто-ваною семантикою вимагоять набору сипгагыи в еолояяоог! в!д властивостей денотата, у в1днов1дност! до тих фонових зкань щодо властивостей реал!й, як! доэволяюгь сполучуван!с?ь з одними лексемами та блокують сполучуван!сть з Пикши; б/ для aHiMajnsMiB !ндоевропейського походження характерна рднотип-HicTb 'ix синтагматичних характеристик, зокрема, типов!сть мо-дел: атрибутивного словосполучення, атрибутивн! в!дношэння б якому зумовлюються apxiсемою та диференц!ельною семою: oin afrikanischer Elefant, ein groBer Bär, ein hungriger Wolf, eine fette Ente, ein stolzer HoB, ein böser Sieger ! Т.Д.

Ha piBHi сталого словосполучення в сеыантичн!й структур! ан!мал!зма 1ыллп;.уються р! эноман!тн! ознаки денотата у вигляд! noTöauifciax сем, здатних актуал!зуватись та виходити на пербд-н!Й план. 1накше кат/чи, в!дбуваетьгя !ндукування емод!йно-ошнних сем, ном1нативн! семи в1дходять на задн!й план i при-cyTHi лише латентно, завдяки чому шиш-аз семантична двопла-нов!сть в сеыантичн!йструктур! ан!мал!зма. Звернемось до при-клад!в: er ist ein alter Наве - в!н фах1|едь; sich <vie ein (*et;ret;ener 7urm winden - вииручувятись; den Book.111elk.en ~ ЯК 3

- 10 -

цапа'/з коала/ молока,

C'ra.ii сдопосполучоннл з компонентой 4ani кал! зм" хнралге-1:т:';у,оться с-.емачтшпгамн псротвореншслн, як1 пкиикгить в умовах. nci ¡тексту ш«сл!док гис^ушйзацП зпачишш фразеолог1чно! оди-)П-ц1. 1Ы.Ы Bii;ißj;oi;i 'r;uu симантнчш перетворення:

а/ наралелъно питания узуально'/ та сказi опально! копсг-рукц: rt;

б/ актупл! oP.i'.i л двох уэуалытх празеолог; чннх одиниць з аи1иал1змом а контекст!;

в/ реал!зац(я двох узуальних фразеолог!чиих одиниць, одна 3 ,<:!<!!X G фразеолог!змом з ашыалхз.чсм;

г/ багаторазовяй повтор фразеологгчно1 одштщ з anim-л1зиом, який характеризуй один i тон же еуб"скт.

1Чодо вархпгання в!дношень в межах доайдкушно? лекскко-секзнтпчно? групп >ли засв1дчуеко uiicTb тип!в лехспко-семан-тячннх рор!ант!в:

]/ г.о]\]ооемантичн! napiaiiTii або потешиiini oiionirai:

?./ деривац! йио-семантнчн!:

Knie f - Entenbraten, Entengerioht; 3/ фрасессемантичп!:

einen Krebs fangen -* cni ймати ляпа; j-ra einen Mren aufbinden i розпоВ1дати байки; nit den viol fen heulen - приеднуватисъ до думки ■ бтльаост! з корисливих шркувань; 4/ локсико-стил!стичн1:

A.ffs - 2. derbes Schimpfwort а) dunmer Kerl; b) eitler ilfinsch; 3. salopp Hausch; 4. sold. ugs. Tornister; 5/ лексшсо-комун!кативн!:

Affe - звернешш до лядаини з некрасивою зовшшшстю; Maus, MSuaohen - лаг!днэ звернення до дитини, нГнки; 6/ синтактико-семантичн!:

Hornelin п Kor.'r.elin а Lachs я Lachs Г

- зоол. горностай;

- горностанове хутро;

- лосось;

- jiococbOBi;

ich fühle reich wie durch den Y/olf gedreht; den titier bei (an) den Hörnern faascn.

to засв1Дчусмо Tai;i р1эноввди сешитичних вгдношень mir первлннш та вторинтш значениям ашмал1зма в о тру к ту pi жш-семантичного i идоепропеi'зму:

аJ млк лексико-ссмантичним вариантом з нешнативним значениям - аншагпзмом та лексико-семантичним вар! антом з мета-форичним з начениям:

der' Hund - "собака" der Hund - "вагонетка"; der Igel - "Ужак" • der Igel - "борона";

б/ Mi ж ашмгшзмом та лексико-семангичним EapiaireoM з ме~ тонiMi чним значениям:

der Biber - "бобер" der Biber - "хутро бобра", der Lachs - "ЛОСОСЬ", der lachs - "м"ясо лосося".

б/ мгж ангмалгзмом та лексико-семантичним BapiaiiTOM з перенос«™, образно-метафоричним або предикативно-характсризу-пчкм значениям:

der Bär - "ведаадь"

der BSr - "лгодина, яка натадуе чим-небудь цю твари-" ну", "людйна груба, малокультурна".

Аналгз фактичного материалу св!дчить те, що кожна доелгд-жувана лексична одиниця характеризуеться cboim складом елемен-т!в, cDo'if/j! як! сними та к!лылсниш показннками лексико-ссман-тичних BapiaHTiß, 'ix координацию та субординацию, що ! спрк-чиняе xi динам!ку. ЦеК розвиток супроводауеться протесами ме-тасгоризац! i, метонЁмг зац! i, сТразеолог!зац! i, тер?«! полог!зац!!, що ! породивглибмнн! 1отор1!ко-семантичн! зм-!нп, а, значить, i динам!ку досл!даувано"1 лекснко-семантнчнс'! групп.

Розгляд динашчност! iiiROSBpoiiciar.ün засв!дчуе, що на кожному етан! розрвтку лексико-сег.шнтнчно! свстеми мови !с.нуч певне число таких константних ознзгс i елемент!в, для яки;; характер!« nenni вдаетмтосп, Kc'ipi не заделать в!д ix

(pop.si, так 3Esni "моз;п ге;;п". Воин творить тскст "пшотпчнс'Г' 1к,то1»гац1У, яккй. короктус ¡снуваиня та дшшЛку окршлих ланок в шовному »exaiusMi. Саме мовш тонн регулжотъ литтездаетпсть, фор>л? iciiynamwi i динам 1з« слова як naiinainioi' "кл1тшш" цоеи.

Затюрлутаь роботу -raid afiCMi-Iii-MGasSEU:

1. Досл1Д':;уг.ана лексико-семаитична трупа анп.дшзмгв 1ндо-евротейського похсдшиш достав в сучаошй шмецыий мош як динам чка i фуншиенуюча шдсистема.

2. Сучасняа стаи дако! лвсскко-семаптично! групп, загальш тстэденщ 1 розЕитку доз веда птг> гозоритк про pi 3H0[.".aai t;ii ieropa-ко-со:?5нтглн! змИш, зумошкп! гкстраллнгв1стлчнЕМ!1 i iHTpajiii;r-в i сгачняш чшпп;к2.\та,

3. Пор!сияния мов t що налегать до р!зних i ндосвроиейських труп /германська i слов"ядскса ipynp/ i займають в них трупах унзне положения /центрально - для ншшъкот глови i перифериям - для украп;оь:со?/ иайб1лыз показове з точки зору тмполог1много ошеу. Лкал1г>, аттол9г!ччих Г'йпд дозволяв припустите глкбск; аналог!? ¡¡¡;j моют i генотлчк'лм кодом, Яюцо прийияти г!потозу мсиоггназу, тобто нохоцгеннп всЬс людсыснх мов Н1д ojuug'i пра-

то nnoni дкс-Hi ст'Ь *i! at сучаснями ЫОВЙМИ - до продукт зберз-хсштя рро, зпдагих типе« лрамови, а такод конвергентних тенден-ttf Й, лк! супрочодкують нроцези парялвльного розтатяу окремих mod. Б1дм!днсот[ м!я r.opai-'« потна поясн.чти як результат чутацп, TO.I'TO Прмтс?}] диваргпнтиого розвлтку, КОЛИ ПО—р! зному йткорис-тсвуаться ci структуры! потеши г, ши буди заклэден! на лояеред-н!х мовних оталях розритку мовн.

•1. С<?чо;тр-:чу структуру .чсол1д*уванйх лексичних одинйць могла ултгатп як 'ш рог! дну i рлдкриту структуру МНОЖИНВОС'-И 03-иак, Hid nyMOTvnosvrb розмят!ст* семантики i варлативтстъ локсмч-Boi одинпд!.

5, Оеш, як! -входить в семантичну структуру ашмал!з.»лу, новять nyfoTanni аадщЯ характер, тобто вони сглвв1дносяться з кптегор! pm i ejeppva буття, особ/двоетями предметов i яеищ оЛ"екттц'Ного св!т-у. едн!сть*i протилежн1сть 5нтетруючих i дифе-рэв&юючих чвншк!в в уловов {сяування ! розвитку ан!мал!зм!в, робить fx двдам1чнои структурою.

6. Анайз парадагматнчних в1днои!еиь м!ж алшалгзмаш шдо-европейсъкото походашшя дозволив виявити глибшщ! зв"язки Mia

- 13 -

лексгг-шлмг. одинниетк, ягл гл^язляль ссмантпчн! оаознцн проективного 1 скппгелентног'о порядку, специфика якнх зуьювлейа особдивостяш Ух ко?'пснп!'т;юго складу.

7. В результат! он&л(ву ехштагматкчних в1днззенг> в жнтся-ко-семантичн!" груя1 ани,*?.л1зи1Е ка р!вя! вЬтгтаг,-? сдэ^ссп^т-чення 1 фр^зеолепчко! одстат! г.ойча зропптк -ш'и вшюв;:п: а/ на р1пи1 н?Л!.гсгс гтопоснодучеикя !ши% & ярдчетпо ор(снторано;о сегснтаког сп.агетть тбод? сттитхи г-в1л власткззосте!; денотата, у в1дпотид1юсг1 з тка зипл-

ням про вдаст»ыост1 реал! К, як! дозеоляоть сподучув:н!сть с одними лексемами I гг окують сподучунашсгь з ¡игами;

б/ схож!сть »¿мал! ж! в 1ндос1<ропейського пзхедгення про-являсться в однотипности Ух синтагшткчких характеристик, на-приклад, в. типовоет 1 модели атрибутивного слоггоыкм^гчскяа, атрибутный в!днотаиня в якому зумовлои! арисено» 1 дк:1-эре;чии-ггою сег.;ою.

Б. На р1вн1 стакого еловосполучення о семанткчн!!! структу-р1 аншалхзгла хг-Нипкуються рхзномангш! озиаки денотата у ви-гяяд! гютенцгГ:ш!Х сем, здэгпше актугш зуватись I вгааситя ка . передай клан. 1ут хпибуюсться актуал!зашк сем екац!йко-ощн-ного зул с ту, номхнатавя! сёш в!дходять на залнгй план I пря-сутнх латентно, в результат! того ишйкве семаятичка дьоплгшо-шеть се:,"антично! структура. шш^ашз.чг,'.

9. 1ндоевропехзм як складна ,мовпа сиисть !скуе в результат: взаекоди рхзшьх лексшо-секантичних вар!ант!в, тобто як едн!сть взасмод!ючих протллежностей. Пзгл ЛСВ в межах !пдовв-ррпехзму - це нз складов! часгиш дов!льного мех£ш!чного чяэну-вавня, а структура! олшгаш , акт взаекод1ють в магах' данох ц1-лхено! структур;!. Б!др!эняючксь один в!д одного, вони е мех;ею педглу в-здин!й структур! !вдоевропе!зму,

10-, Сзмаятичка структура шарага зг-у характеризуешься склад-я!стю I. щ-одиор! диЮто: козна лекекчиа одйнидя нас свШ склад олеыонт5й^,сво!' к!льк!си! : як1ся! похаэяяки ЛСВ, коордннащю х суСордвязд!», ио ! с основнш. дяерелом дг.намт зт/у лекекчно* одинкц!... ' •

II. ДосяЗ-даувана ясксико-семаптпчна трупа виступас як ц!- 14 -

лхсна ед;пс';ь стального I .уЛнлпвсго 1 с лош д"ег..1!о:-.> частно:) леяс:шо-со;таятглно'/ сизтеми н!мвцы«н" кок::.

яублIкап!ях"автора:

1. К вопросу интенсификации процесса овладения темагичо-окоЗ гсксдяои индоевропейского происхождения в немецком язике з неяз!й;овои вузо // Новшение уровня подготовки специалистов на сснопо ЕнтенсксЬисации учебно-воспитательного процесса: !'дторка.кц наазузовскоЛ паучио-котодической конференции 26-27 ная 1288 г. - Каменец-Подольский, 19138. - С. П9-Г21.

2. См-зценио наименований в лексических единицах индоевропейского пронсхоздения в немеком языке /к проблеме константности и Бвр*!атпБНСота з язике/ // Функциональные и семантические хорроллщн язнкових одпниц: Тезисы конференции. - Киев, 1990.

— С. 24. "

3. Г.Уотое!! ¡ш?егор!амЬи1 ксреляцН ¡ндогвропе'1зп1в у •а1?л5:шсШ та укра£нск(!й ковах /до питания зы ценна наймену-ГаХГь/ // Актуален! ссг.екти пор1ваяльного вивчення моз I л!те-гп?7р : Е?б, наук. прагш. - К«1'в: КДП1Ш, 1591. - С. 57-61.

4. Пробзкат досл1джеиня оиомастичного матер: аду загаль-Мозврошзйського походження // Ре&11зацгя моваих одиниць грама-игчПоК та лексако-§раэеолог1чко"1 систем германських та роман-ськвх ьюв г Теза кокфарэнцП. - Ки!в, 1992. - С. 53-57.

5. Паразит?,'ЛТ!и?о-спнтап.',атачя1 вЦшоиешш в лексико-се-'•знтпчгШ'! груя! П!К',*ал13'пв Iндсзвролзйаыого походження в ш-коцьк!й иов! // Взае?,юд1 я одиннць р1зних мовних ргвшв. -¡'ш'в: КДППМ, 1294. - С. 131-139.

6» Систшгот-комунГкатавне вар1ювашш в сфёр1 шпмал1зм)в }ндосврспе£ського походаення в сучаснП! ншецкы й мовг // ВзасмодЬч одпниць р!зш*х ковши ршив. - Кшв: КДППМ, 1994.

С т*"