автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.04
диссертация на тему: Лексикографические аспект нормализации терминов (на материале немецких, английских, украинских и русских терминологических единиц).

Полный текст автореферата диссертации по теме "Лексикографические аспект нормализации терминов (на материале немецких, английских, украинских и русских терминологических единиц)."

6 ^ ЛЬВІВСЬКИЙ

_ ,г„г ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ З ЦЮИ іме„і шлнл ФРАНКА

На правах рукопису

Івашщькин Рус іап Вікторович

ЛЕКСИКОГРАФІЧНІ АСПЕКТИ НОРМАЛІЗАЦІЇ ТЕРМІНІВ (па матеріалі німецьких, англійських, українських та російських термінологічних однппць)

Спеціальність 10.02.04. Германські лоті (пімецька мопа)

АВТОРЕФЕРАТ дисертації па здобуття наукового ступеня кандидата філологіпшіх паук

Львіп - 199!»

Робота виконала на кафедрі германських мов для гуманітарних факультетів Чернівецького державного університету імені Юрія Федьковича.

Науковий керівник:

- доктор філологічних наук, член Академії наук Вищої школи Укріпи, професор ІІияк Т.Р.

Офіційні опонелтн:

- доктор філологічних наук, член Академії наук Вищої школи України, професор Денисенко С.Н.

- кандидат філологічних наук, доцент Білинський М.Б.

Провідна установа:

- Прикарпатський університет ім. В.Стефаника

Захист відбудеться "Л3" червня 1995 року о -/З ~°год. на засіданні спеціалізованої ради К.068.26.10 при Львівському державному упіверситеті імені Івана Франка (290601, Львів, пул.Університетська, 1).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Львівського університету: мЛьвів, вул.Драгоманова, 6.

Автореферат розісланий "2.2 " травня 1995 року.

Вчений секретар спеціалізованої ради

Т.О.БуйницЬка

На сучасному етапі розвитку пауки і техніки надзвичайно паче лип у роль відіграє термінологія, що бурхливо розвішається в усіх галузях знань. Йдеться про так званий термінологічний вибух, який вимагає поглибленого вивчення різноманітних проблем: виникнення та формування термінологій, створення терміносистем, стандартизація термінів та їх міжнародна гармонізація, відображення стану термінологій у різних лексикографічних джерелах. Над дослідженням цих проблем працюють термінології різних країн, а результати цісї праці -словники та стандарти - відображають, по суті, сучасний стан розвитку різних галузей науки. Тому кожна терміпогрпфічна робота стас для користувача свого роду ‘авторитетом в останній інстанції, що ставить перед укладачами ряд мімог, які повинні ретельно виконуватися.

Актуальність темп пропонованої дисертації полягає в тому, що термінологічна лексикографія стас зараз одним з найнсрспектиопіших та наґшотрібніших напрямків науки на перетині мовознавства та технічних дисциплін. Прагнення міжнародно*/ Громадськості до інтернаціонального узгодження термінологій зумовлене потребами часу, міжнародною інтеграцією та кооперацією, все зростаючою безпосередньою співпрацею фахівців різних галузей і країн. У роботі доводиться можливість застосувати міжнародний досвід, використати набутки розвинених терміносистем мов-продуцентів (у першу чергу - германських) для нормалізації термінології в Україні.

Мета дисертаційної роботи - проаналізувати закономірності формування та розпитку термінології і виг.вити на цій базі обов’язкові та можливі моменти її впорядкування шляхом відображення у словниках та термінологічних стандартах. Відповідно до цього для розв'язання ставляться такі завдання:

1) проаналізувати головні шляхи формування термінологій як

на галузевому, так і на національному рівнях; .

2) встановити можливості впливу лінгвіста на процес

нормалізації термінологій; .

3) комплексно дослідити можливості методики визначення об'єктивних критеріїв вмотивованості термінологічних одиниць з метою рекомендації їх до використання під час укладання термілографічних джерел;

4) донести необхідність проведений поріпияльиого аналізу термінів різиих мов (у першу чергу - німецької, англійської, російської) у процесі роботи над нормалізацією української термінології; '

5) висвітлити практику укладання термінологічних словників на ослові широкого експериментального матеріалу.

6) вияснити взаємозв'язок між вмотивованістю термінів та їх

структурно-семантичними особливостями, на основі чого виробити рекомендації для побудови „нових терміні^ або вибору'

пайраціональпішого серед наявних.

Цими завданнями визначається і вибір об'єкта дослідження. Хоча проблеми термінології знайшли досить широке розкриття у багатьох лінгвістичних дослідженнях, але терміни мов рійних груп Не розглядалися іще у ракурсі їх порівняння та співставлення на основі аналізу їхньої вмотивованості та у контексті рекомендованості/нсрскомендованості для вживання у термінографічмих джерелах.

Новизна роботи полягає в тому, що остання сприяє пізнанню механізмів термінотворення за допомогою визначення об'єктивних критеріїв вмотивованості термінів. Розглядаються бінарні семантичні дерева внутрішньої форми і значення термінологічних одиниць р’^них мов, на основі чого дасться оцінка їхні:: параметрів: точності, повноти та ступеня вмотивованості.

Результатом цього стає рекомендоція/нерекомендація до застосування вже наявних термінів, внбір терміна з ряду синонімів, пропозиції щодо перекладу найбільш вмотивованого терміна з інших мов. Новим є і звернення до німецької та англійської мов як до можливої бази у процесі впорядкування української термінології. ' *

Теоретичне^значення пропонованої роботи визначається її внеском у термінознавство: доповнюється і поглиблюється

лінгвістична характеристика таких понять, як термін, терміяосистема, нормалізація термінології, вмотивованість, моделі термінів. Розроблені питання дають повніше уявлення не лише про процеси, що відбуваються у термінології, але й пояснюють внутрішню сутність терміна, пов'язуючи лексичне значення з внутрішньою формою. Розробляються проблеми аналізу термінів на основі їх вмотивованості та моделювання, що є теоретичним підгрунтям для лексикографічної роботи. Дослідження шляхів

з

нормалізації термінів розкриває перспективи для подальшого детального вивчення та можливого впливу на розвиток різних терміьоснстем.

Црактипне„зиачсігая дисертації пов'язане а її внеском у методику термінотворення і відображене в укладеному на основі пророблених теоретичних досліджень "П'ятимовному тлумачному словникові з інформатики” та у ряді рекомендацій, які можуть бути корисними під час укладання інших термінологічних словників та стандартів. Розглянуті структурні, семантичні та структурно-семантичні моделі термінів оцінюються з точки зору кількісних оцінок їх вмотивованості, дає змогу визначити найперспективніпіі моделі для заповнення термінологічних лакун. Крім того, на конкретних прикладах розглянуті найскладніші моменти термінографічної роботи, що, на нашу думку, може суттєво полегшити роботу термінографй.

Вибір фактичного матеріалу здійснювався із тлумачних та перекладних . словників з програмування, інформатики, обчислювальної техніки, метрології, стандартизації, електротехніки (список подається у додатку), загальна вибірка складає понад 11 тисяч термінів. Цей матеріал опрацьовувався за допомогою методів комбінаторної лінгвістики (структурне і семантичне моделювання, побудова та співставлення бінарних семантичних дерев), а також шляхом Квантитативного аналізу. Усі робота з формування бази даних для словників проводилися з використанням комп'ютера ІВМ, для чого було розроблено відповідне програмне забезпечення. _

Иа_гахпсг_ виносяться, такі, иолозкеиид:

X) міжнародна співпраця фахівців різних галузей вимагає стандартизації та гармонізації термінології; ці процеси попинпі перебувати під контролем лігвістів-термінологів, результатом пормалізаторської роботи яких є термінологічні словники; ..

2) вмотигованість термінологічних одиниць є одним з основних об'єктивних критеріїв нормалізації термінології; визначення параметрів вмотивованості (точності, повноти і ступеня) може стати надійним інструментом у процесах уніфікації, стандартизації та у підборі терміна для заповнення лакун;

3) суттєву роль у процесі формування та впорядкування національних терміносистем може відіграти аналіз та

сіішстятілетпія термінів різних мов на основі дослідження їх вмотивованості та моделей, що може бути відправною точкою у процесі укладання термінологічних словників і стандартів.

4) найраціональнішими є такі моделі термінів: семантична -"тіло, лке має атрибутом властивість” і структурні -"прикметник + іменник" та "іменник + іменник у родовому відмінку"; ці моделі мають найвищі параметри вмотігаовагості та с найуживанішими, що дозволяє рекомендувати їх як зразок під час утворення термінів;

5) багатомовні тлумачні галузеві словники можуть відігравати

на сучасному етапі становлення української термінології універсальну роль; •

5) участь філолога-германіста у колективі укладачів термінологічного словника забезпечуватиме відповідність словника встановленим міжнародним нормам і сприятиме точнішій передачі терміна іншої мови під час перекладу.

Апр о 6 о ці. ялі і >5о т ї г. Матеріали дослідження обговорювались на засіданнях кафедри германських мов Чернівецького державного університету, на науково-теоретичних конференціях і семінарах професорсько-викладацького складу ЧДУ (1990-1994), під час науково-практичних семінарів молодих науковців в Інституті германістики та Інституті перекладачів Віденського університету (1994), на семінарах у Міжнародному інформаційному центрі термінології (Інфотерм, Австрія) (1994), на п'яти міжнародних науково-технічних конференціях у Львові/ Києві та Чернівцях (1991-1^95), на науково-методичній конференції викладачів іноземних мов вузів у м.Рівне (1993), на всеукраїнській науково-практичнііі конференції у м.Дніпропетровську (1993). Головні положзння дисертації викладені у восьми публікаціх. За матеріалами дослідження укладено "ІГятпмовний тлумачний словник з інформатики", «кий зараз знаходиться у друці в Київському видавництві "Випіл".

Мета та завдання дослідження внзпачили структуру роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох глав і загальних висновків. У кінці роботи подаються бібліографія, список опрацьованих словників та додаток. У додатку продемонстровано скорочений варіант "Словника з інформатики", де показані усі названі особливості укладання словника за пропонованим зразком.

Зміст та результати роботи, -

У «ступі мотивується вибір геми, обгрунтовується Актуальність визначеної проблеми, встановлюються мета та завдання дослідження, наукова новизна і теоретично-практичне значення дисертації, визначається методика дослідження і формулюються ноложьііня, які виносяться па захист.

У перші і; главі "Нормалізація термінології. Проблеми, шляхи та перспективи" міститься хар..ктерпстпка голошиїх понять терміпозиавства: фахова Mona, термін, терміносистемя,

нормалізація термінології. Відзначається, що в сучасних умовах роль спеціальної лексики значно зре ля. Вона г джерелом інформації, засобом прискорення НТР та успішного оволодіння спеціальністю,

Терміте е центрального проблемою термінознивства. Згідно з ноптречога сьогодні думкою, тсрмінознавстпо користується таким визначенням терміна: "термін - це лексична одиниця пивної мочп для спеціальних цілоіі, що означав загальне - конкретне чи абстрактне - поняття теорії пєппої сні ціальвої галузі зпаї , чи діяльності” (Лингпистическп0... 1989: 12)* . Така дєфіні ’,ія

враховує кілька пажлипих моментів: 1) терміни фігурують лише в лексиці фахової моптт, а пе у лексиці тієї чи іншої природної мовц взагалі; 2) у лексиці фахової мовп терміни є засобом для позначення сиеціалт-ішх загальних понять; 3) терміни с елементами терміноспотем, що відображають теорії, якими описуються ВІДПОВІДІ! і. спори.

Серед наинажлпиіших ознак терміна виділяємо такі: тепдетшія до однозначності, точність семантики, ігнліствчна нейтральність та підсудність експресивності, помінашвність, наявність дефініції, системність. Усі названі особливості реалізуються лише у рамках термінологічної системи. Кожна термінологічна система с знаковою моделлю псиної теорії спеціальної галу;,! з пат, чи діяльності. Її структура ізоморфна структурі системи ПОНЯТІ, ГІД ПОВІДНОЇ теорії.

Теоретична і практична значимість термінологічних досліджень особливо зростає у період НТР. Успішна розробка тепрртгчічі” проблем термі пології сприяла народженню пової наукової дисципліни - терміпознавствл, завданням якого є

* Л.ипгвистїпсс’Гкяр п|н>Ьло^м тг}імнпологтш и n»wiHO техіигі'мгкпЙ пареної. - тїЛ. - М.# 1РЯ9.

- ІІС.

сформулювати закономірності створення і функціонування термінів і терміносистем.

Кількісні та якісні зміни у терміносиетемах, що функціонують, стрімке утворення нових підмов науки і техніки породжують ряд проблем, розв'язання яких має надзвичайно велике практичне значення. Це впорядкування, систематизація і стандартизація термінології, оптимізація процесу навчання перекладу н;.уково-технічної літератури і документації, інтенсифікація перекладацької діяльності.

Термінографія як нова інтегративна дисципліна про практику і теорію укладання спеціальних термінологічних словників є галуззю на перетині лексикографії, термінознавства і певної фахової дисципліни. Термінографія є настільки важливою, що практично пе існує жодної галузі знань, яку можна було б вивчати, освоювати і розвивати, не володіючи при цьому спеціальною лексикою.

Головними проблемами, які ставить перед собою сучасна термінографія, е: розробка методологічних принципів для

створення термінологічних словників; створення науково обгрунтованої типології спеціальних словників; утворення інваріантного проекту словника для опису різних спеціальних шарів лексики; визначення головних параметрів термінологічних словників; розробка принципових вимог до термінографічних праць; дослідження макро- і мікроструктури словника; аналіз шляхів відбору термінологічного словника; розробка основних ( методів для опису термінів; впровадження комп'ютеризації для утворення термінологічних словників; міждисциплінарна та міждержавна гармонізація термінологій.

Поява нової термінологічної одиниці в будь-якій галузі наукії і техніки відбувається під впливом двох основних факторів: екстралінгвістичних і лінгвістичних, за рахунок яких відбувається постійне поповнення термінологічного словника.

Термінологи простежують причини розвитку термінів та їх сукупностей, серед яких виділяються дві основні: 1) глибше пізнання (або відкриття) фактів об’єктивної реальності; 2) власний розвиток цісї реальності, поява нових фактів чи подій. У першому випадку термін може бути змінений на точніший (громоотвод -молниеотвод), а термінологія стає повнішою (кислота - кислоти -жирні кислоти). У другому випадку до термінології будуть

'і

залучені ноні елементи, котрі відображають нові предмет)! (автомобіль - вантажний автомобіль - самоскид - бортовий вантажили автомобіль). Тобто, з удосконаленням наших знань поняття у науці і техніці постійно розтіпаються і поглиблюються, тому потреба у нових термінах постійно зростає.

До основних способи) утворення термінів належать: Ьміь?і або переосмислення значення, морфологічний та синтаксичппй способи^ абревіація, запозичення і калькування іпіномопних термінів. Найбільш продуктивним у німецькій мові є спосіб сполучення слів або їх частин d одну лексему: Laufzeitsy3tcii), Abtostzeile, Stichprobenentnahme, Abrundungefehlcr.

Поява складених композицій має свої об'єктивні причини, складені терміни максимально точно відображають поняття, яке попи пирапсають, вовн підкреслюють і уточнюють появу попих диферепцішшх ознак у ньому, пігзпачаючи тим самим його розпиток і зміну. Подібних багатоосновних композицій у загальнолітературній мові менте, бо там нема потреби у такій стислій формі виражешш. Однак для термінології вони не тільки надзвичайно актуальні, але й оптимальні, бо за їх допомогою досягається номінація з необхідною кількістю релевантішх ознак.

Під час запозичення іншомовних термінів використовуються два основних способи:

• безпосереднє запозичення, коли терміп переймається в

оригінальному зпучанпі і, зрештою, адаптується: апгл.

kindergarden <— нім. Kindergarten, укр. принтер <— апгл. printer;

• дослівний переклад або структурно-семантичне калькування: укр. банк даних <— нім. Datenbank.

Найбільша кількість технічних термінів сформувалася в українській молі на основі термінології германських (англійської, німецької, голландської) та частково романських (французької) мов. Саме тому незаперечною чс роль філолога-германіста піД час аналізу та впорядкування українських терміиосистем.

Маючи на увазі той факт, що у багатьох терміпосистемах української мови існують термінологічні лакуни, а з іншого боку -надлишок синонімів (у тому числі, утворених за зразками російської мови), пважасмо за доцільне розглядати українські терміносистеми у контексті зіставлення з тєрміносистемами інших

розвинутих мов, що може послугувати 'зразком під час впорядкування української термінології.

Такому станові можна зарадити, переглянувши та використавши кращиі; досвід існуючих словіпшів, або ще краще, створити па їх базі повні українські тлумачні та перекладні слоаішки в різних галузях науки та тєїг.ііікн, які повніші стати основою складання стандартів, довідників, навчальних посібників та іншої наукової літератури.

Робота над термінологією, яка іюребувае у стадії розвитку, з мстою її вдосконалення і доведения до світових норм, лається впорядкуванням.

Процес гармонізації термінологій проводиться фахівцями відповідних галузей. Ллє питання інтернаціоналізації форм тефмінів, що доріпшое міжмовній гармонізації, вирішує в першу чергу лінгвіст. Саме тут варто підкреслити раль лінгвіста, який володіє кількома мовами і необхідними навиками, щоб співставити та порівняти термінологічні системи різних мов з метою їх гармонізації. Лінгвістика відповідає також за процеси уніфікації та стандартизації термінології.

Основною метою стандартизації науково-технічної термінології є встановлення однозначної та несунеречлпвої термінології у всіх нидах документації і літератури, стпорєшія умов для ідентифікації в мові міжнародних стандартів, Забезпечення взаєморозуміння між фахівцями. Уніфікація с формою роботи з термінами з метою уникнення синонімії, омонімії та багатозначності. •

Глава друга "Вмотивованість терміна та її характеристики" демонструє найсуттєвіші характеристики терміна з точки зору його внутрішньої форми та лексичпого значення.

Головна функція внутрішньої формп - чітко орієнтувати на депотат. Тому її можна розцінювати як потенційну основу вмотивованості лексичної одиниці. Лексичне значення визначається як відображення предмета, явища або відношення у свідомості (або аналогічне за своїм характером нсихічие утворення, сконструйоване з відображень окремих елементів дійсності ...), яке входить до структури слова як його так звана внутрішня сторона, стосовно якої звучання слова є матеріальною оболонкою (Смиршщький 1956: 152)*.

* Смирвидкнй А.И. Лексикология английского лэыкя. - М., 1956. • 200 с. » '

Вмотивованість е тією лавкою, що пов’яиуе форму і зміст знаку. Внутрішня форма - це обов'язкова семантична характеристика будь-якого слова, "мнсдсішсзнй оираз" предмета, який "підказується” людині структурними особливостями самого слова. Вмотивованість характерне не для кожної пгсутрінтьої форми. Вмотивовапими можуть бути лише складні морфемні утворення, поняття вмотивованості нехарактерне для непохідних слів. ¡їепохідпі лексичні одиниці, морфеми можуть бути вмотивованими лише внаслідок семялтичного перенесення або звуконаслідувальних асоціацій. Межі вмотивованості визначаються тією частиною лексичного значення, яка актуалізується у внутрішній формі.

Для термінологічної роботи особливе значення має змістопа вмотивованість, яка с сполучною ланкою між формою та семантичним змістом молного знаку. Вмотивованість ня змістовому рівні - це властивість, яку мпє план пираження знаку, що виявляє довільне співвідношення з його змістом. Змістопа вмотивованість характеризує здатність внутрішньої форми відображати найбільш релевянтлі ознаки лексичного значення слова.

Виходячи з об'єму інформації, розрізняють такі види змістової вмотивованості: 1) повна вмотивованість (форма виражає ознаку, яка повністю входить до зпачпня); 2) часткова вмотивованість (лигає частина ознак, виражених у внутрішній формі, знаходить свос відображення у значенні); 3) відсутність вмотивованості (жодна морфема із внутрішньої форми не знаходить відповідника у значенні); 4) абсолютна вмотивочіпість (лонпий збіг ознак внутрішньої форми та лексичного значеппя). Типи вмотивованості пояснюються за допомогою наочних діаграм.

, Відзначається, що системному вивченню мовних явищ сприяє процес моделювання лінгвістичних об'єктів, який дозволяє експлікувати структуру мовних об'єктів і актуалізувати їх гносеологічні характеристики. Одним з прикладів продуктивного системного аналізу та експліцитного поданая семантичних зв'язків між лексичними складовими значення може стати метод організації даних за допомогою деревойодібйих структур, який застосовується у лінгвістиці порівняно недавно і базується на припущенні того, що семантичні структури як складних, таї; і г-юстих висловлювань можуть бути співставлені за суттю в однаковому вигляді, а саме: у термінах вузліп і конфігурацій

семантичних ознак. Такі семантичні дерева претендують на роль формули або набору правил для опису великої або навіть безконечної кількості речень і пов'язують смислове значення із синтаксичним аналізом. с>

В основі побудови семантичних дерев* закладено принцип логіко-граматичного членування, що властиве майже всім типам речень. Детально описується загальна методика побудови бінарних семантичних дерев внутрішньої форми та лексичного значення, які с зручним засобом експлікації ієрархічної структури складових сєм-єм. і синтаксичних зв'язків між ннмл.

Параметрами змістової вмотивованості виступають: функціональне навантаження вершини бінарного семантичного дерева (К), яке визначає питому вагу семеми у дереві, іцо аналізується; точність Вмотивованості (р), яка характеризує сумарне функціовольне навантаження вершин дерева виутр'їптьої форми, що збіглися з вершипами дерева значення; повнота «шогпвоваяості (г), що визначається як сумарне функціональне навантаженая вершин дерева значенпн, що збіглися з вершипами дерева внутрішньої форми; похідний параметр - ступінь вмотивованості (ш), який е середнім арифметичним від повноти і точності, і використовується для визначення загальної оцінки вмотивованості.

Оскільки вмотивованість ми розуміємо як співвіднотенн. між значенням та внутрішньою формою, то вказані кількісні оцінки моиша отримати шляхом формального порівняння дерев значення і внутрішньої форми.

Точність мотивації залежить від того, наскільки виутрішия форма вкладається у значення. Чим більше термія має таких компонентів, значення яких збігаються з семантичними складовими його’ лексичного значепня, тим точніше він вмотивований. Повнота вмотивованості залежить від того, лісп частина значення покривається внутрішньою формою. Ступінь вмотивованості означає ступінь ефективності побудови лексичної одиниці.

За допомогою цього методу демонструється можливість об'єктивації вмотивованості, показується можливість математичного обчислення відповідності внутрішньої ({юрми лексичному зн&чеато, підкреслюється залежність між структурою та семантикою терміна. Цей метод активно використовувався нами

під час опрацювання лексичного матеріалу, що увійшов до укладеного нами "ГГятпмовного тлумачного словника а інформатики". Для популяризації методу у дисертації наводиться багато прикладів, що демонструють теоретичні виклади, формуло., за якими вираховуються параметри вмотивованості термінів різних мов.

Детально подається огляд дослідження науково-технічних термінологічних одиниць німецької, англійської та російської моя, ще . ввійшли до словникових груп "Міжнародного електротехнічного словника". Метою дослідження стала перевірка припущення про залежність вмотивованості термінів від їх структурних та семантичних особливостей. Результатом експерименту стаття статистичні оцінки виявлених залежностей, які мають необхідну наочність та об'єктивність, допомагають глибоко пропшшутл у механізм словотворення та семантичних змін, дають можливість чітко групувати терміни, виробити рекомендації для їх побудови, що має велике значення для процесу нормування української термінології.

У процесі дослідження розглянуто семантичні, структурні та структурно-семантичні моделі усіх термінів, виявлено ряд закономірностей. Так, серед російських термінів найбільш "популярною” е структурна модель "а + 4“ (прикметник + іменник), серед англійських та німецьких найчастіше зустрічаються терміни, утворені за моделлю "S + 8" (імените + іменник): англійських - 288 з 689; німецьких - 315 з 55(1. Тут простежується пряма залежність між частотністю моделей та їх середніми параметрами вмотивованості: найбільш широко

представлені структурні моделі мають найвищі параметри вмотивованості. Структура німецької та англійської моя є такого, що відношення між означенням та озпачувании часто втілені у структурні моделі 8 + S (яа винятком: тих випадків, коли іменник характеризується якісним прикметником). Еквівалентом російському відносному прикметнику пайчастігае пиступас н англійській та німецькій мовах імепплк. В англійській мові іменник, який виконує роль означення, стоїть перед означуваним словом^ У німецькій мові він с першого частиною складного іменника. Наприклад: реакторна гратка - а + S; reactor lattice - S + S; Heabtorgilter - S + S.

Для термінів усіх розглянутих мов найпоширенішою є семантична модель (йюіХодоР'обіХобо' ("тіло, яке мас атрибутом властивість"). Терміни, до складу яких входить лексико-семантична категорія головного компонента "тіла", мають найвищі показники вмотивованості. Де підтверджує той факт, що термінологія е номінативною за своїм характером, що свідчить про предметність термінів.

Найвищі показники вмотивованості мають терміни із семантичною моделлю КооїХодоК'оогХоад ("тіло, яке має частиною інше тіло"). Сама структура терміна вже передбачає наявність у внутрішній формі компонентів із дорева значення.

В англійській та німецькій мовах домінують терміни,

побудовані за структурно-семантичними моделями

»♦ й_______ Э й

П“' х •« и1»« х «» та Мюі х «о и'оьі х о» . у длх моделях однаковий

знаменник (зміст внутрішньої форми передпсться однією і тією ж

семантичною моделлю "тіло, що мас атрибутом властивість"), але

різні чисельники: в од йому аипидку - це структурна формула а + Б,

в іншому - 8-НЭ. Ми вважаємо, що саме структурна модель Э+Э

зумовлює вищі показники вмотивованості у структурно-

семантичних моделях термінів з однаковими семантичними

формулами. Це дозволяє зробити висновок,- що вищі кількісні

оцінки вмотивованості мають ті структурно-семантичні моделі з

однаковими семантичними формулами, до складу яких входять

частіше вживані структурні моделі.

Найкраще вмотивованими серед російських термінів і

найчастіше вживаними є терміни, утворені . за моделлю і + 5

іїт х«№*. х ю . Терміни з такою структурою і семантикою містять у внутрішній формі одну з найважливіших ознак, що передаються у значенні терміна. Тому цю модель варто рекомендувати як зразок, за яким можуть бути утворені інші нові терміни.

Грунтуючись иа вище сказаному, можна запропонувати семантичну модель Н«нХо4оК’овіХово ("тіло, що має атрибутом властивість") та структурні моделі а+8 та Э+Эй я>; найбільш перспективні та вмотивовані для заповнення лакун україглької термінології.

* Мои» ЯХ-коді» в її аналітичному варіанті авкл«дена у праці "Информацвонно-аовсковал систем* "ВИТ". - К., 1808. - 210 с.

Серед компонентів внутрішньої форми торкінів, які складаються з 4-ох і більше основ, 'часто трапляються "зайві" слова, які яе мають вертин-відповідників у дарові зиачепдя.

Отже, для побудови нових термінів слід базуватис.’ на найуживаніших у даній мові моделях, використовуючи їлкі основи, які' допомагають розкрити значення даного терміна і служать для позначення ролевялтник ознак.

У ‘ третій... славі "Практика укладання термінологЬших еловишїін" робиться спроба узагальнити дослід роботи /гад укладанням. "ГГятпмовного тлумачного словника з інформатики” та подати практичні рекомендації стосовно найважливіших принципів та етилів цісї роботи.

Словник є одним з шшвпжливіших засобів для оплсу лексики мови, а термінологічний словник, відповідно, - тієї ніг іншої терміноснстеми. Віп сприяє систематизації лінгвістичних знань і нормалізації мопи, ггояснюс запозичення, інтернаціоналізм«, вузькофахові й маловживані слона, забезпечує міжмовне спілкування та перекладацьку практику, відображає сукупність понять тієї чи іншої галузі знань.

У роботі подасться класифікація словників та обгрунтовується доцільність укладання багатомовних термінологічних тлумпчпих словників па сучаслому етапі розвитку термінології в Україні. У таких словниках термін порівнюється із термшаші-відповіднякамп в інших молах (англійська, німецька, російська, французька), які особливо поширені сьогодні в науковому сніті. Для перекладу вибирається термін із мови, де віп найраціональніше сконструйований. ГІри ці,ому досягається максимальна відповідність терміна дефініції, іцо зумовлює його вмотивованість. Тому тикі слотшпкп можуть стати основою для укладання стандартів на терміни у відповідних галузях.

Такий словник є одночасно перекладним для будь-якої .і па будь-яку а використаних у ньому мов, що є надто важливим для фахівців, які безпосередньо працюють з ійоземппмп джерелами. Особливо це актуально зараз, коли інтеграція у світову науку є не лкше корисною, але й ясптгсво необхідного для України.

Відповідно до цього детально розглядаються шїмогп до терміна та дефініцій, на широкому Практичному матеріалі р. зкрппаїогьсл можливі шляхи максимального' наближення Сі-андартіїлованих термінів до норми.

Відзначається, ідо проблема формулювання правильних дефініцій е однією з найважливіших для укладання як

термінологічних словників, так і стандартів. Серед вербальних виарачень термінів використовуються, голов гіпс чином, такі типи: а) родовидовий; б) перелікоьин; в)’ контекстуальний; г) операційний.

Переклад термінів з різних мов українською мовою ми пропонуємо здійснювати, спираючись на метод' визначення кількісних оцінок змістової вмотивованості. Це дасть змогу враховувати під час перекладу українською мовою кілі,кісні параметри вмотивованості термінів в інших мовах і, відповідно, вибирати, який термін слід перекласти, щоб він ніс. у собі

необхідну для розуміння інформацію про поняття, з яким цей

термін співвіднесений.

Наприклад, російський термін "линейная зона" мас дефініцію "Діапазон значень основної регульованої змінної, в межах якої регулювання визначається лише пропорційніш впливом"'. В англійській та німецькій мовах цей термін мас інші семантичні складники, а саме: англ. "ргорогілоппі Ьаікі”, нім.

"РгорогІіопаІШІвЬегеісЬ". Проаналізуємо бінарні семантичні

дерева внутрішньої форми та значення: -

1. Дерево внутрішньої форми терміна "линейная зона”. р—0, г=0, т=0

2. Дерево внутрішньої форми терміна "ргорогЧіопаї Ьапсі". р=1; г=0,25; т=0,63

3. Дерево внутрішньої форми терміна "РгорогІіопаІІШзЬе-геісЬ"

р=1; г=0,25; т=С-,63

* Корнеева Т.В. Толковцй словарь по метрологии, измерительной технике и управлению качеством. - М., 1990.

4 Дерево значення терміна "линейная зона" - "Діапазон значень основної регульованої змінної, в межах якої регулювання визначається лише пропорційним пп/іи-вом’’.

У дереві внутрішньої форм« російського терміна відсутні такі вершини, які співвідносяться а відповіднішії вершинами дерева значення. Тому ми можемо стверджувати, що російський термін "линейная зона" - певмотивованші.

Спираючись на отримані результати, ми можемо запропонувати, український термін "діапазон пропорційності". Внутрішня форма цього терміна повністю "вкладається" у значення, а сам термін містить дві найбільш суттєві ознаки, виражені у термінальних вершинах дерева значення. При цьому термін є досить компактним. Структурна модель, за чкога утворений даний термін (іменник + іменник) належить до однієї з найбільш поширених структур української мови. Тому запропонованій! термін видається лам цілком придатним для використання поряд з іншими термінами даної терміпосіїстемгт.

V роботі розглядаються принципи укладання словника на матеріалі "П'ятимовного тлумачного словника з інформатики”. Серед найважливіших називаються: 1) формування колективу укладачів (фахівець з даної галузі, який відповідає за відбір термінів, що попшші ввійти до словника, та за інт'Пісіональну правильність і . оГ/сктивність визначень; лііігвіст-термзнолог зі знаннями іноземних мов, який рекомендує вибір певного терміна, узгоджуючи його з дефініцісю та термінами інших мой; філолог-україпіст, який редагус запропонований термін та його дефініцію з позицій норм су*'аспої української мови; програмувальний, який забезпечує ’ виконання роботи з укладання словника на комп’ютерному рівні, що дозволяє суттєво полеідштп роботу всієї групи), 2) формування бази даних словника (використання усіх доступних словників з даної галузі (перекладних, тлумачних, енциклопедичних...); використання наукової літератури та періодики (наир., у періодиці зустрічається багато термінів, які вже поширені, Філе ще не знайшли свого місця у словпиісах); безпосередня робота з інформантами - фахівцями відповідної

галузі, які доповнять наявний банк терміиамк, що: найбільш вдсивані, ьпклиг.аюі'ь труднощі при перекладі українською мовою, с найновішим« у даній галузі, не мають однозначного трактування серед фахівці«), 3) підбір дефініцій, 4) вибір або переклад українського терміна. _

При труднощах у виборі терміна з іншої мови або за наявності кількох близьких за семантичним обсягом синонімів, доцільно використати методику • об'єктивних критеріїв вмотивованості, описану вами вшце.

Для перекладу українською мовою ми рекомендуємо терміни тієї мови, до воші мають найвищі показники вмотивованості. Якщо ступінь вмотивованості терміна у різних мовах однаковий, то для перекладу слід; вибрати той термін, що відповідає правилам української евфонії. Якщо параметри вмотивованості збігаються, то критерієм рекомендації може послужити лексична довжина терміна. -

Варто зазначити, що внаслідок проведених експериментів в плані нормалізації термінології Сула виявлена досить-таки чітка залежність між кількістю основ терміна і параметрами його вмотивованості. Виявилось, що далеко не завжди внаслідок збільшення кількості основ терміна зростають оцінки вмотивованості. Це свідчить про великі потенції саморегулюляння мови, яка здатна узгоджупати вимоги точності і повноти термінів. Під час порівняння параметрів вмотивованості було виявлено, що вони різко зростають, починаючи від одноосновних термінів і до трьохосновних. При подальшому зростанні кількості компонентів' термінів збільшення вмотивованості не спостерігається, а навпаки: у більшості випадків може спостерігатися зменшення точності, що свідчить про наявність у таких термінах великої кількості "зайвих" вершин. Поряд а цим отримані результати дозволяють рекомендувати оптимальну лексичну "довжину" термінів, нКй становить дві-три основи.

Вважаємо, що термін повинен містити одну родову і дві-три найважливіші диференційні ознаки. Родове поняття повинно входити до складу терміна як виразник предметності, кптигоріальності, належності терміна до невної сфери і тематики. Воно спіисташшється, як правило, з крайньою лівого габаритною вершиною бінарного семантичного дерева. Важливі диференційні ознаки містяться здебільшого у крайніх гіраппх иершипах дерева.

Методика бінарного семантичного дерева дономагас нам у виявленні найрелепантнішпх вершин. '

Розглянемо термін "замыкание направления" - "Замикання, яке передбачається для виключення можливості несвоєчасної зміни напрямку руху на ділянпі шляху"* . Німецький термін: "Ausschluß von Fahrten entgegensetzter Richtung". Порівняємо відповідні бінарні семантичні дерева внутрішньої форми та значення:

v Мал. 5. Дерево внутрішньої форми терміне

\ "замыкание направления".

/

с/ О

замыкание направление

А .

О

Ausschtuß

Fahrt

Ö

Richtung

Entgegen vt;en

замикання

Мал. 6. Дерево внутрішньої форми «терміна "Ausschluß von Fahrten entgegensetzter Richtung4.

виключення

Мал. 7, Дерепо значення терміна "замыкание напрааления" - "Замикання, яке передбачається для виключення можливості несвоєчасної зміни напрямку руху на ділянці шляху"

/ \ несвоєчасність

• 'О .

О /' Ч .

•»МІН* / А

.А Гч

напрямок рух шлях

Обчислрвши параметри вмотивованості для російського (точність мотивації - 1; по плота вмотивованості - 0,52; ступінь вмотивованості - 0,76) та для німецького (відповідно: 0,88; 0,28;

0,Г>8) термінів, бачимо, що хоча російський термін і складається лише я діюх основ, проте пін більш вмотивований, ніж німецький

* МяЖЦТГППрОДВЫЙ ГіЛРКТрОТЯХПІГЧРСКИЙ СЛОЛГфЬ, Гр.&І. Сигппллзяцпя ч yCTJwflrr®* бсзоппснотти яд железных дорогах, - М., 19С>3. - 100с. (ГТореклад ватп)

термін, який складається з чотирьох основ. Це свідчить про те, що серед компонентів внутрішньої форми е "зайві" слова, які не носуть необхідного семантичного навантаження і через це не відображені у дереві значення. Проаналізувавши дерево значення і вибравши найбільш семантично вагомі вершини, ми можемо запропонувати для перекладу українською мовою російський термін, який перекладемо як "¡замикання напрямку”; ' ,

Іноді трапляються випадки, коли жоден із наявних українських або іншомовних термінів не відповідає вище згаданим вимогам. Тоді говоримо про власне творення українського терміна. Шляхом побудови бінарного семантичного дерева' лексичного значення молена визначити функціональне навантаження вершин дерева. Комбінуючії семи, що позначають функціонально иагаятадсені вершини, добираємо термін, який і пропонуємо на розгляд фахівцям. Отже, як бачимо, кількісна методика характеристики вмотивованості може бути використана і для заповнення лакун в українськії! термінології.

Під час роботи з термінами-синонімами лінгвіст має право вказувати на факт нерекомендованості тих із синонімів, які є недостатньо вмотивованими, неточно передають зміст поняття або мають вигляд описового словосполучення.

У кінці роботи подані загальні- висновки та пропозиції; що випливають з проведеного дослідження. Відзначається, що -результати роботи можуть бути використані під час практичного укладання термінологічних словників та стандартів на терміни. .

Осдовні положення дисертації відображені у таких ‘ публікаціях:

1. ІВАНИЦЬКИЙ Р., КИЯК Т. Прагматичні аспекти формування багатомовних тлумачних термінологічних словників // Науково-технічне слово. - Львів, 1994, №1. -С.50-68.

2. КИЯК Т.Р., ІВАНИЦЬКИЙ Р.В. Багатомовні тлумачиі термінологічні словники: проблеми, методика, перспективи // Лінгвометодичні концепції навчання мови для спеціальних цілей. Науково-методичні матеріали 2-ої Міжнародної конференції. - К., 1995. - С. 157-158.

3. ІВЛНИЦЬКИЙ Р. Про об'єктивні критерії нормалізації української термінології (на матеріалі російсько-українського слолішка з метрології, стандартизації та вимірювальної

техніки) // Проблеми укр. науково-технічної термінології. Тези доп. І Міжнар. наук. конф. - Львів, 1992. - С. 203-204.

4. ИВАНИЦКИЙ Р.В. Некоторые зависимости между структурно-семантическими моделями и параметрш-ш мотивированности руссних* английских, и пемедках научнотехнических терминов // Питання стандартизації, інтернаціоналізації та аптоматязації перекладу термінологічних одиниць. Тези доповідей міжйарод. наук, конф. - Чернівці, 1991. - С.59-00.

5. ІВАНИЦЬКИЙ Р., ВАБИЧ Н. П'ятимовний тлумачний елотшик з інформатики // Проблеми української науково-технічної термінології. Тези 11 Міжнар.наук.конф,-Львів.1993. - С.219-221.

6. ІВАНИЦЬКИЙ Р.В., КИЯК Т.Р. Принципи укладання багатомовного робочого словника фахівця // Українознавство і гумаиізація освіти. Тези дон.-Дніпропетровськ, 1993. -С.172-173.

7. ІВАНИЦЬКИЙ Р.В., КИЯК Т.Р. Загальна методика об'єктивних критеріїв побудови сучасних багатомовних термінологічних словників//Лінгвістпка тексту за фахом та проблеми прикладного термінознавства. Тез. доп. - Львів-Рігіне, 1993. - С.8.

8. ІВАНИЦЬКИЙ Р. Основні етапи формування багатомовних тлумачних термінологічних словників // Проблеми української науково-технічної термінології. Тези доп. III Міжнар. наук. конф. - Львів, 1994. - С.148-149.

IVANYTS'KYI Ruslan, Lexicographical Aspekts of Termini Normalization (based on the material of German, English, Ukrainian and Russian terminological units). The dissertation for application of the scientific degree "candidate of philological sciences" under the speciality 10.02.04 - German Languages, L'viv State University, L’viv, 1995.

It was ascertained that the motivation of terminological units is one of the fundamental objective criteria of terminology normalization; the analysis and comparison of termini in various languages <5h the base of their motivation and models can provide sufficient aid for compiling terminological dictionaries on condition that linguists would co-operate with specialists of corresponding branches. *

ИВАНИЦКИЙ Р.В. Лексикографические аспекта нормализации терминов (па материале немецких, английских, украинских и русских терминологических единиц). Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки, Львовский государственный

университет, Львов, 1995. ч

Установлено, что мотивированность терминологических единиц является одним из основных объективных критериев нормализации терминологии; анализ и сопоставление терминов разных языков на базе их мотивированности и моделей может _ оказать’ существенную помощь при составлении терминологических словарей при условии тесного взаимодействия лингвистов и специалистов соответствующей отрасли. ’

Ключові слова: термінографія, нормалізація, вмотивованість,

бінарне семантичне дерево, модель терміна, тлумачний термінологічний словник, інформатика.

ф