автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.01
диссертация на тему: Лингвостилистика современного исторического романа об эпохе казачества (60-90 гг. XX в.)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Лингвостилистика современного исторического романа об эпохе казачества (60-90 гг. XX в.)"

Тернопшьський державний педагопчннй университет шеш Володимира Гнатюка

Р Г 6 Б"ЩА Володимир Андршович / ь ИЮ/7 1398 удк 8О8.3-73

ЛШГВОСТИШСТИКА СУЧАСНОГО 1СТОРИЧНОГО РОМАНУ ПРО ДОБУ КОЗАЦТВА (60-90 РР. XX СТ.)

Спегралътстъ 10.02.01 — укрспнська мова

Автореферат дисертацп на здобуггя наукового ступеня кандидата фитолопчних наук

Терношль - 1998

Дисертащею е рукопис.

Роботу виконано на кафедр! украшського та загального мовознавства Терно-пшьського державного педагопчного ушверситету iM. Володимира Гнатюка МЬисгерства осв1ти Украши

Науковий кер1вник'. доктор фйголопчних наук, професор Пус-

тови Любов Омеляшвна. 1нститут укра-шсько! мови HAH У крайни, провцщий науковий пращвник

Оф1щйш опоненти: член-кореспондент АПН Украши, доктор

фшолоочних наук, професор Мацько Любов 1вашвна. Кшвський державний педа-гопчний унтереитет ш. М. Драгоманова, завщувач кафедри стшпстики кандидат фшолопчних наук Бибик Свп-лана Павл1вна. 1нститут украшсько! мови HAH Украши, науковий пращвник

Провщна установа Прикарпатський державний ушверситет iM.

В. Стефаника, кафедра укра1нсько1 мови, MimcTepcTBO ocBira Украши, мЛвано-Франювськ

Захист вщбудеться 30 червня 1998 року о 14 годиш на зааданш спещагшовано1 вчежм ради К 58.053.01 для захисту дисертацш на здобугтя наукового ступеня кандидата фшолопчних наук при Терногальському державному педагопчному ушверсите'п хм. Володимира Гнатюка (282009, Терношль, вул. М. Кривоноса, 2).

3 дисертащею можна ознайомитися в 6i6nioTeiu Тернопшьського державного педагопчного ушверситету iM. В. Гнатюка (282009, Терношль, вул. М. Кривоноса, 2).

Автореферат розюлано "5? Ц" травня 1998 року.

Учений секретар спещаш,- -т/^'"}" '

зовано! вчено! ради J-- №. Е.Я Папихата

Загальна характеристика роботи

Мовознавщв ице з 30-х роив XX ст. цпсавила проблема мови icTopura-них ромашв. Теоретичш засади вивчення загального та ¡ндивщуального ви-значення мовних i речових анахрошзм1в у творах цього жанру були закладеш у працях В. Виноградова, Г. Винокура, В. Фавор1на. У 40-50 pp. тайга ш-терес став ¡нгенсившшим щодо художньо-словесно! майстерносп окремих ромашспв в аспекп естетики художнього слова, використання архтчних мовних засоб1в, рщше даалекпгах i простор1чних, з позпхцй стввщношення понять "мова епохи" та "сучасна мова" (I. Бшодщ, JI. Булаховсышй, Д. Благой, В. Виноградов, Г. Винокур, В. Карпова, С. Левченко, КНемировська, О. бфшов, А. Омельковець, G. Старинкевич, В. Фаворш, П.Фесуненко, Н.Шведова). Особлив1спо дослщжень мови ¿сторнчних ромашв 50-х pp. е й документально-пор1вняльний шдхщ: вивчення пришщшв художньо-спшстично1 трансформащх документов XV-XIX ст., сполучуваносп докумен-тальносп та вислову в гсторичному жащм (Г.Блок, I. Бигодад, JI. Скрипник).

У 70-х роках продовжусться розгляд проблеми ¡сторично'1 стшпзацй' мови художшх TBOpiB за допомогою лексшсо-фразеолопчних, словотв1рних, граматичних засоб!в (JI Донець, Г.1жакевич, М. Нестеров, О.Слюсаренко).

Украшсью мовознавщ у 80-х роках вивчали фолыслорш елементи як 3aci6 часових i локальних характеристик у сучасному юторичному ромаш (С. Ермоленко), характер mobhoï норми в художнымсторичних творах 6080 pp. (JI. Пустовй).

У 90-х роках актив1зувалась увага до нового, забороненого, нащональ-ного в .ттературно-культурному процеа. Серед дослщжень югоричних ромашв кшьюсно переважають лгсературознавч! пращ. Лйпчысти ж використову-ють мову сучасно'1 icTOpiraroï прози як матер1ал для структурно- crani стичннх дослщжень (Л.Голоюх, М. Легкий).

У вагою лшгвостгапспв були охоплет таи украшсыа художньо-юторичш романи: 1857 р. П. Кулил "Чорна рада"; 193.1 - 1955 рр - О. Соко-лобський "Богун", 3. Тулуб "Людолоби", LЛб "Наливайко", П. ГТакч "ЗапорожцГ, 'Томонша Украша", Н. Рибак "Переяславська рада", А. Хижняк "Данило Галицький" (€. Старинкевич, I. Бшодщ, Л. Скрипник, А. Коваль, А. Омельксвець); 1957-1987 pp. - Ю. Мушкэтик 'Тайдамаки" , "Яса"; P. Isa-ничук "Манускрипт з вулигц РусысоГ', "Черлене вино", "Вода з каменю"; П. Загребельний "Диво", "Роксолана", "Левине серце"; С. Скляренко "Карпати", "Святослав", "Володимир"; В. Малик "Князь Кий", "Черлеш щита" (I. Бовдаренко, Л. Донець, С. Ермоленко, Л. Пустовп-, Л. Голоюх), при-свячеш переважно княжш доб1 в icropiï У крайни. Лише в пращ

Л.Г. Скрипник обстежувалась мова головним чином довоенних ромашв, серед яких були твори про перюд козаччини.

Отже, теля монографп Л.Г. Скригшик "Особливосп мови 1 стилю украшсько! радянсько! художньо-гсторично! прози" (1958 р.) не здшснюва-лось глибокого вивчення юторичних {юмашв про добу козацтва останнього д' ягдеестиштта.

Актуальшсть запропснованого дослщження зумовлена вщсутшстю фундаментальних мовознавчих робп- ¿сторико-узагальнювального характеру про мову прозових твор1в друго! пояобини XX ст.", широких зютавно-типолопчних дослщжень твор1в р1зних автор1в з одше! чи кшькох проблем; недослщжешспо мови вщомих майстр1в художньо-1сгоричного жанру 6090 рр., лшгвосгшцстичною невизначешстю коричного роману як жанру.

Джерела дослщження. Матер1алом для дисертаци стали показов! для украшсько! художньо1 прози текста сучасних ¡сторичних ромашв 60-90 рр. XX ст. про добу козацтва, а саме: К. Басенка "Початок", П. Загребельного "Я, Богдан", Р. 1ваничука "Журавлиний крик", "Яничари", "Орда", Г. Колкника 'Тризна", В. Кулаковського "Максим Кривошс", Ю. Муппсетика 'Тайдамаки", 'Тетьманський скарб" , "На брата брат", "Яса".

Метою дослщження е здшснення лштастичного анал1зу тексгпв укра-шських кггоричних ромашв, об' еднаних темою козацтва, ж семантико-стшистично! системи; визначення загальних та шдивщуальних особ лив остей мови ромашв.

Мета дослщження передбачае виконання таких завдань:

описати лексико-семантичну структуру сучасних юторичних ромашв; описати найбшьш репрезентантш тематичш групи лексики дошп-джуваних текспв;

простежити тенденци використання загальномовних та шдивщу-ально-авторських фразеолопзм1в, пор!внянь, перифраз;

здшснити функщонально-стшпстичний анал1з традшцйних для до-би козацтва мовноетикетних та офпцйно-дшових вислов1в;

досшдити мовноспшстичну мотиващю народних шсень як текстового компонента сучасних 1сторичних ромашв про добу козацгва.

Методолопчною основою дослщження е загальш положения теори шзнання, принципи системносп та ¡сторизму вивчення .тнгвального об'екга, як! передбачають розумшня мови як сукупносп взаемопов' язанкх 1 взаем о-зумовлених одиниць не тшьки в простор^ а й у чаа.

Методи дослщження. У робой як основний використовусться метод побудови семантичних шшв, а також методи функщонально-стшпсгичного анал1зу 1 композшцйно-текстового анашзу мовного матер1алу. Допом1жним с пор1вняльний метод.

Наукова новизна роботи полягае у тому, що вперше объектом грунтовного л1нгвоспшстичного дослщження стали ¿сторичш романи украш-ських автор1в 60-90 рр. XX ст. про добу козацтва. Текста ромашв вивчаються як семантика-стшистична система у статшд й динамщ. Робиться спроба дата лшгвостшнсгичне визначення коричного роману як жанру.

Теоретичне значения дослщження полягае у виявленш структурно-мовно1 специф1ки жанру 1сторично1 прози в сучасшй ¡сторичнш ли-ератури Систематизований матер1ал е важливим для розробки .тнгвост1Шстачно1 теорп жанр1в у нашому мовознавст та для розвитку ¡сторично!' спшстаки художнъо!' мови. Результата роботи доповнюють знания про загальш та ¿нди-вадуально-авторсыа мовноспшстичт засоби вщгворення минулого.

Практичне значения дисертацшноТ роботи виявляеться в тому, що застосоваш у шй дослщницьы прийоми сприятимуть виробленню методики анашзу мови художшх твор1в, об' еднаних тематично. 31браний I описаний матер1ал може бути використаний у лексикограф1чшй практшц при укладанш словниюв мови письменншав XX ст. 1 Словника еште-пв украшсько1 мови, у навчальному лроцей при викладанш icтopií та стшнстики укра1нсысо1 литературно! мови, лшгвоанал1зу, а також для подальшого дослщження цпоспшв письменниюв.

Положения, що виносяться на захист:

1. 1сторичний роман з поглдду л1нгвостил1стики е жанровим р1знови-дом прози, що вщзначаеться семангико-спшстичною едшстю мовних засоб1в створення конкретшмсторичного колориту епохи за принципами естетично! доцшьносп та исторично! стшпзаци лп-ературно! мови.

2. У лексико-семантичшй структур! сучасних ¿сторнчних ромашв про добу козацтва найбшыл функцюнально навантаженими е тематичш грухш: "козацгво", "гетьмани",'"шляхта", "турки/татари", "Оч", "Украша". У них вщповщно об' еднуються слова на позначення зовшшшх та внутр1шшх влас-тивостей персонаж1в, военних дай, вшськових та побутових реашй, нащо-нально-асторичннх властивостей м1сця дп.

3. Мовш традицп неофпцйного та офщшного спшкування козацтва виявляються у вживанш загальномовних та ¡ндив ¡дуально-авторських фразе-алогшив, пор1БНЯкь, з також 1сторкчких Г\1 о б Г1 ост я к стн I гх бисловхв (звсртакь) та традищйно! лексики.

4. Функщонально-стишстичне навантаження украшських народних хпсень мстивусгься ссисвинм кзщояэльннм ¿сторкчкнм контекстом сучасних ¡сторичних ромашв. Система принцитв оргашзацн народношсенних мовних елеменпв 1 способ1в уведення 1х у текст виявляе загальножанрову та шдивь дуальну авторську специф1ку ромашв про добу козацтва.

5. Автори сучасних ¿сторичних ромашв про добу козацтва розвинули крали традицп класично! ¡сторично! ли-ератури ще! ж тематики щодо викори-

стання мовостшпстичних засоб1в вцггворення минулого. В уах дооиджува-них ¿сторичних романах сучасна украшська мова пристосована для зобра-ження минулого. У нш речов1 анахрошзми переважають власне мовш. Це робить авторську мову твор1в зрозумшою, есгетично доцшьною та ¿сторично колоритною.

6. Семантика, емоцшно-ощнне наповнення егатет1в, метафор, перифраз продиктоваш не титьки особливостями зображуваних персонаиав та реа-лш, а й ццостилем письменншав та сощально-культурними денотатами, особливо в 90-х рр. XX ег.

Апробащя роботи. Основш положения роботи обговорювалися на Мжнароднш науковш конференщ! "Семантика мови 1 тексту" (1вано-Фрашавськ, 1993), Всеукрашськш науковш конференцп "Сатира 1 гумор в украшськш лй-ературнш традицц" (Чершвщ, 1994), на кшькох конференщях з проблем мовознавства 1 методики викладання мови (Терношль, 1990-1996), на заседаниях кафедри укра'шського та загального мовознавства ТДПУ ¿м. Володимира Гнатюка.

Изш аспекти дослщжувано! проблеми вщображеш у п ягнадцяти пуб-лшащях.

Структура дисертаца. Обсяг дисертацп 175 сторшок. Робота складае-ться з1 всгупу, трьох роздшв, висновыв 1 списку використано! лпгературн (140 позищй).

Зм1ст роботи. У встуш представлена коротка 1скря вивчення мови украшських гсторичних ромашв XX ст., обгрунтоваш виб1р теми, И актуальшсть, наукова новизна дисергацшно! робощ, визначею й мета та основш завдання, теоретична 1 практична щншсгь достдження, подаш вщомосп про джерела фактичного матер1алу, методолопчну основу та метода дослщження, апробацио и результата, сформульовано основш положения, що винесеш на захист.

Роздш 1 "Доба козацтва в лексико-семантичнш структур! сучас-них Iсторичних ромашв" присвячений анашзу основ них тематичних труп лексики ("козацгво", "гетьмани", "шляхта", "татари/7урки", "Оч", "Украша"), що е головними компонентами л1нгвально1 композита тексту. Вщцлеш тематичш групи реашзуються через певш лексико-семангичш поля (ЛСП), що вщображае зм1стову та семангико-стшпстичну цшсшсть украш-ських гсторичних ромашв про козаччину.

Так, у шдроздш 'Тематичш групи "козацтво", "гетьмани", "шляхта", "татари/гурки" описаш основш ЛСП: "зовшшшй/внутр1шшй портрет персонажа", "одяг", "назви козацгва". Письменники обрали за прийом художньо-образшн конкретизацп портрета тигазоваш та шдивщуашзоваш ештетш структури. Анашз текспв засвщчуе, що автори актуашзували дистрибути брови, вуса, голова, обличил, тс, чоло, чуб, оселедець, руки, наприклад: пере-

битий Hic, довжелезний чорпющий оселедець, а в ¡ндивщуальних портретах — ще й вид, щоки, змориаш, тдборгддя, лоб, шия, зуби тощо.

Властиво, що дистрибут очг та еттети на позначення po3Mipy, форми, кольору виявляються лише в ¡ндивщуальних портретах, наприклад: велит тела» очг (3., 218) - про М. Кривоноса; карг i3 зелечавим o4i ( M., Яса, 13) -про I. Орка.

Для тишзаци зображуваного ромашсти надають перевагу моделям, у яких дистрибут козах (шляхта, тапгаргт/турок) поеднусться з одно- чи дво-компонентним означениям, наприклад: "3 розсщланого шд бер1зкою килима пщв1вся високий, стршкений nid мактру козак\М., Гайд., 429).

Важшио, що портрета еттети, як правило, с стишстично нейтральними кодифисованими лексемами. 1нода в титзованих портретах письменники викорис-товують слова 13 народнорозмовною експреаею на зразок череоновидий, буйночу-бгш (про козака), а для портрета шляхти - ¿з розмовно зниженою, наприклад голопуза, драна Сшльною особливюпо зовнипшх портрепв гетьмашв е функщо-нальне навантаження еттепв h семами "сила", "мотугшстъ" на зразок кремезтш, дужий, статечний, мхщхш, ееличний, видний.

У ДСП "внутршшш портрет персонажа" еттети, ям вщгворюють характер персоналов, переважакпъ над тими, що позначакггъ ïx псюачний стан. Прикмет-hhkobî еттети в типових портретах Î3 дистрибутом козак (козацтво) пщкреслю-ють силу, xopoôpicrb, вщчайцушшстъ repoïB, наприклад:" - Меш потр1бт xopo6pi козаки - лад нетягам давати" (Б., 297). Серед них видшяються таю характеристики, що тяжиоть до усгалешк, на зразок досадчений, тдданий, еяльний; "Хто, спи-тайге, cnpatotcHi козаки - ощ чи oii, що по куренях" (М., Яса, 303). 1з дистрибутом гетъмани посднаш таю прикметники, що марковаш зниженою або ствчуг-ливою оцшкою, наприклад: нсрозулап, dpi, зваргюванг, "Бо й справда, коли по Хмелев! ворохобт гетьмани почали закручувати кривавий вихор, CipKO ошшився в самому його центр! "(М., Яса, 498). Зневажливими е ощнки штяхпщ турюв, наприклад: ненажерлива, зголоднта шляхта; погансыа татари; "I де ж mi жорстою турки" (1в., Яничари, 64).

В щдивщуашзованих портретах переважають ештети, що вказують на небайдуж!сть козаыв (непосидючий, певгамовний, непргширсппгт, неспокш-

т-гМ'-Ч Т IV п<тчпп> /птлмлтм*« »(«м4! /п _ Т«*Л Л Я 'Э О ТМ <> _

МН — ири X. Ч^ХрШ)^ 1Л ^ илу ЧИИ, 0«1/0иЖ./1И»* 1*1.

няка). У характеристиках гетьмашв повторюються означения хитрый, розум-ний, мудрий, хоробрий.

ТТплттт-гувхл/угх./чт тткгч^^лигитл/г* ттгетгшлил-«** г'П'гогтшооиич татггт^ттгиытгл

—------.-----------------

пашчного стану персонажа через ознаки його зовтшнього портрета за до-помогою прикметиикових \ приствникових еттеттв та дистрибупв - погляд, очг (око), губи, голова, вуса. Разом ¡3 тим для динам1чних портрепв ромашсти частппе обирають атрибутивну, модально-часову модель.

Щостиль П. Загребелыюго вщпзняегься використанням дистрибуга душа та метафоричних ештетних сполук i3 семами "стурбовашсть", "згрубшсть", "стомлешсть", "пригшчешсть" у психолопчному noprperi Б. Хмельницького, наприклад: груба, понищена, загрубта, порубцьована, пошрамлена ; "Страшш думки i страшна душа моя, то що я мав удаяги" (83).

Письменники 60-90 рошв XX ст. продовжили традицп попередшх ав-тор1в твор1в про часи козацгва щодо викорисгання побутово1 деташ на xni важливих сощальних подш. Зокрема, у ЛСП "одяг" через стшпстично нейт-ральш лексеми та архаХчш назви у сполученш з прикметниками на зразок бобровой, шовковий, гаптований, червоний, малиновый, зеленый, сишй, cipuïi, убогий, вшазлый, драний, дорогим, золотий, коштовний тощо реашзусться нацюнальна та сощальна марковашсть костюма козашв, пор.: "На Дорошен-kobî темно-вишневий, золотом гаптований, дуже дорогий кунтуш, nid кун-тушем — бта сорочка заморського шовку. Темт шаровары, новг червонг сапянщ з золотыми острогами " (Б., 116) — про М. Дорошенка; "Руденыа вуса, така ж чуприна з-гад колись дорого!', а тепер витзлог, замицьканог сму-шевог шапки з сукняним верхом, драна кожушина на голих ребрах" (М., Яса, 13) - про простого козака.

У робоп наголошуеться, що в романах 90-х роив зменшуеться функщ-онування еп1тет1в у портретах гетьмашв Укршни. Стшпстично навантажени-ми стають лексеми на позначення дай, псшичних сташв персонаяав.

У ЛСП "назви козацгва" ядерними е емощйно-нейгральш лексеми казак, запорожеуь, Ычовик, ¡ндивщуально-авторське утворення запорожник (Г. Колюник) та слово гетьман. Перифершними з погляду сучасшл мови с ¡сторизми голота, cipoMa, нетяга та розмовш експресивш назви Î3 узагаль-неним значениям (бувальщ, ехдчайдухи, смтгтр), вужчою особовою семантикою (npoùduceim, незичливець, потурнак, колотш), вщпнком зневаги {вояка, гтздюк, заводгяка, заргзяка, харцизяка-заргзякс).

Вторинш характерисгичш назви гетьмашв спрямоваш на конкретизацш художшх образ1в. Наприклад , сгосовно Б.Хмельющького використано назви для позначення його KepÎBHOï рот - керманич, провод ир. Метафоричними е самохарактеристики гетьмана, пов'язаш з рослинними решпями, наприклад: ".. i я ставав деревом, кущем, витким стеблом травою, та тшьки не квтсою, бо ж хмшь не цвие, а тшьки хмелить, а я мав зосгагися нависи хмеле.и" (3., 244). Репрезентова-не й зневажливе називання шляхтою - лайдак, здращя.

У гадроздш " Тематична група "Оч" виокремлено ЛСП, складники яких вщгворюють держав ницьы, вшсьмш та побутов1 peairiï козаччини. Так, ядро ЛСП "С1ч" складають лексема Оч та синошми Запорожжя, Запороги. 1з назвою Сгч пов'язаш перифрази фольклорного та книжного типу з позитивно маркованою семою "незалежшсть" {пристанище выьних захиснитв земт pidHoï; вшьна демократична республта) i негативним ощнним компонентом,

коли вдеться про руйнування держави (смгховинна держава, розлога тюрма, npoeiHtfix nid свош (Калнишевського) божевигьним управтнням, опора тем-noï сипи деспотизму - Р. 1ваничук " Журавлиний крик"; розбНтщьке кубло П Загребельний).

Функщонально навантаженими е метафоричт еттети на позначення сили, MiiiHocri держави козаыв на зразок лицарська, гргзна, непокорна', а та-кож и слабкосп, наприклад: злиденна, убога; "Але несе одв1т за С»ч перед минулим i майбугшм i мусить уберегти хоч таку, загнуздану i обгризену" (М., Гайд., 156).

У ЛСГГ "нащональш клейноди" об' еднаш назви символ!в влади, прав-лшня, гетьманського уряду, наприклад: " Коли гетьман присягнув на бванге-лп, MÎHicTp Наумов почав прибнрати клейноди 3i столу - вручав новообрано-му - булаву, прапор, бунчук i печатку нацгональну (Колкн., 179).

Найпомтшним у цьому ЛСП е образ булаеи - символу влади. Активно застосовуе метафоричшсть опису Ю. Мушкетик. У ромаш "На брата брат" це досягаеться даесловами 3i значениям "випром1нювати свило, сяяти" (бризнула сонячними искрами; самоцтти горъти, переливалися)', асощатив-ними сполуками i3 семами "краса", "багатство", "сила": найбагатший край; величезне, достдчене тйсъко; села й хутори, людсью dyuii, дгвчата-красунг, солодю меди(31).

У романах кшця 80 - початку 90-х роюв актстзоваш книжш сполуки назв клейшадв ¡з даесловами на позначення отримання/втрати влади. Лексе-ми бунчук, булава сполучаються Î3 емощйно-нейтралышми даесловами взяти, брати, ympmtamu, eiddamu, прийняти та з емоцшно-оцшними допастися, ухопити, наприклад: "Декому здаеться: найважче - допастися до булави, i мало хто розумк, як важко ту булаву втргшати, навести лад, погасит при-CTpacxi" (M., На брата брат, 74).

Образш номшаци ЛСП "зброя" вдаграють важливу роль у створенш ¿старинного колориту. Зокрема, словом шабля у прямому значенш тдкрес-люеться своерццисть зовшшнього портрета козака-воша ("За старшиною густо ткнилося реестрове козацтво. I bcî при шаблях" (Б., 169), а в переносному - символ1зуеться опора в житп, вшськова свялсть, козацька звигяга, piB-îiicTb, пезалсжшсть, талант полководца. Наприклад, у Ю. Муппссткха в рсма-ш "Яса" ще: "Тисячг шабель розтннали козаков1 серце" (9) - стан безвиходц розмовляти шаблею (468), дзегн шабель (502) - позначення битви, бою. У батальчнх письменники часто внкоркстовують прийом градзцп назв

видав збро'1 та Aiecnie, що вказують на звуковий супровщ ди, наприклад: "Червоно гримали гармати, дзизкотиш, mopoxmùia по палкаду вивернута фальконетами шрапнель, шдтинаючи козашв" (М., Яса, 166).

Помтшм е фольклорний змкт ЛСП "кош". Просгежустъся типове вико-ристання еппепв добрий, гривастий, бистроногий, усталених означень cipmtii,

вороний. В авторш спостеркаютъся й щостишстичш тенденци стъорення образу коня. Пор. персошфшоваш усномовш перейменування у Ю. Мушкетика: "- Цьо-му конев1 дши немае. Все мое богатство, вся масгтпсть\ сват i побратим eip-ненъкий, ж ствають у nicm" (Гайд., 116); прикладков! фольклорш ештеги у К Басенка- юнь-звгр, шнь-сирота, "— Що, конику-братику? Хазяш заспавсь, а ти й доа непоении, негодований?" (383). Р. 1ваничук розкривае через образ коня в ромат "Журавлиний 1фик" символгку ваш, ходу icropil козацгва: кртатий коза-цькийюнь, осгдланий юнь, сивийтнь.

ЛСП "побуг'" е традицшним для шторичних ромаюв. Побутов1зми вживаються переважно в MOBi автора. Вони вводиться i3 настановою на ство-рення icropii4Horo колориту , е засобом сощально! характеристики персона-нав. Мовно-речове тло формують назви страв, напош i посуду, обрядова лексика, назви реалш обстановки, засоб1в пересування тощо. Найбшьше таких м1кроконтекст1в у романах К. Басенка i Ю. Мушкетика.

У шдроздш 'Тематична трупа "Украша" розглядаклъся засоби сгворення образу Украши. Характерно, що цей словес ний образ увиразнився у творах Р. 1ваничука та в дослщжуваних текстах 90-х роюв. Ангропоморф1заци образу рщно1 земш письменники досягли за допомогою художшх означень ¿з семою "сграждання", наприклад: злякана, злиденна, зранена, страдницька; "Завтра му-сили i3HOB клопотати про свою стражденну Украшу" (Кхшсн., 153).

Функщонально навантаженими с наступи! художньо-зображальш мо-дел1 i3 семантикою "невшьний":

а) перифрастичш звороти, як-от: твденний пхдкорений край; столоче-ний край; mpwi проклятий край, якийуже dei comiti лгт стхкае кровлю та сл1зьми i все марно, марна (Р. 1ваничук);

б) контекстуально метафоричш даеслова на зразок адлати, колотзу-вати, розколювати. Наприклад: "Як заходилася сгдлати Украшу шляхта, то напросилися шд державу" (Колкн., 52);

в) антропоморф1зоваш метафоричш вислови, наприклад: "купатися в сльозах", "Чом би й не написати, що купалися в сльозах? А Украта modi купалася г в сльозах, i в Kpoei." (3., 127);

г) сентенщя новый прибуток: ".. зневажаючи поради i наказ и гетьмана, вони (цар i бояри) дивилися на Украину як на новий прибуток." (М., На брата брат, 34).

Контекстуалышми синошмами назви Украша е конкретизоваш означениями лексеми земля, край, наприклад: "Гей, земле моя неозора\" (3., 91); "У мене перед очима розстилався край, неначе створений або засуджений для рут.." (1в., Яничари, 341).

Национально марковаш назви реалш мальвы, соняшникц косила, верба, вишнева тсточка, фольклорш символи з постшними егатетами нет зорг, muxi води, край веселий, сине небо, купальсью е!нкц втьний степ, як правило, е npoei-

дними образами у спогадах про рщний щэай, мовними знаками патрюгичних по-чутпв героя до Укра!ни. Найбшьше !х у творчосп Р. 1ваничука

У творах 90-х рошв, зокрема у романах "Орда" Р. 1ваничука та 'Тризна" Г. Кошсника, виокремлено ЛСП "украшець", в crpyiciypi якого пер-BifflHi i вторинш номшацп, перифрасгичш i метафоричш сполуки створили образ трапчно! наци.

Перифрази козацька птря; предки, 6e3xitmpicni i eouoeumi, Kompi по-над усе tfiHwiu якраз волю, а також однсхшвш узагальнювальш номшацп герои, лицар, фтософ i3 позитивною семантичною консгтащею протиставлеш шшим мовним одиницям i3 вщтшком зневаги:

1. Тменникам - назвам oci6 сепаратист, мазепинецъ, зайда, само-cmiimuK i3 характерною для них експрес1ею несхвалення, лайливосп чи са-мооцшки на зразок: "- Ми можемо й самобичуватись: украшець - лтюх, зра-дник, донощик.." (1в., Орда, 126).

2. 1менниково-прикметниковим сполукам, що позначають: а) худобу, наприклад: 'Та шхто не зрушився з м!сдя, люд на очах ставав нтою худобою .. (1в., Орда, 20); б) невластиву зовншшю ознаку, як-от: "Котиться степами полум'я, пожирае доми, сади, села, Micrra, люи, i тягнугься валками чорш по-горшыц, гнаш русявими ордитрти на твшч, в тихе рабство" (1в., Орда, 95); в) невшьне становище, наприклад: "Гетьман (Мазепа) передбачав, адже украшщ будугь зарахован! до завойованих napodie, себто рабами неключи-мшш..." (Колюн., 30). Вони також посилюють експресио презирства, тональ-шсть докору, властиву всьому контексту зазначених ромашв.

3. Контекстуальному антошму до лексем лицар, козак — карлик (Р. 1ваничук).

У nernpi ЛСП "степ" знаходяться ештети козацъкгш, вгльний (вольний), pidimti. Периферио займають поширеш метафоричш еттети, що побудоваш на аналоги м!ж псгепчним станом людини та природи, наприклад: "Благословенний степ! Благословение житгя! Проклятий степ. Прокляте жит-тя!" (М- Яса, 16); лексеми 3i звуко-кольоровою, зоровою семантикою - ¿мен-ники, прикметники, д!есловз, що створюють метафсричк! пейзажи! Ьпостра-цп на зразок: "(Степ) уже засинав i вмирав на зиму. Чорним саваном слався пщ ноги типчак, гбгло, печально шумгла Koewid' (М., Гайд., 122).

У роздш П "Моет традицп доби козацтва в сучасному ic/порич-ному ромаиГ' дослвджено функцп, семахшшэ-стшпстичш. та струкгурш особ-ливосп пасивних, архаГчних мовних засоб!в стшпзаци доби козацтва. У пер-шому гадроздш "Семантико-стщйстичш особливосгп фразеолопчних оди-ниць" звернено увагу на те, що модифшоваш та перенесет в контекст фразе-олопчш одиниш (ФО) тематично! групп "козацтво" узагальнено пщкреслю-ють волелюбшсть, госгроту розуму, витривашсть, терпелив!сть , товарись-KicTb, смшшсть, невибаглив!сть запорожцев, наприклад: "Козак з горя не

плаче" (М., Гетьман. скарб, 125); "козаковг скрхзъ хата — де зорг над степом, над Днтром, надлгсам" (Б., 167). Численна група ФО окреслюе сощальний 1 матер!альний стан хозаюв, наприклад: "казаки гнули шга в лядському ярмГ (1в„ Яничари, 190); "звання козацъке, а життя собацьке" (М., Гайд., 116). Поширеш ФО ¿з значениям "воювати", "захшцатася", "бути з1 зброею".

Менше в текстах ФО 1з тематично! групи "гетьмани", що, зокрема, пов'язаш ¡з семою "влада", наприклад: кричати на гетьмана; чаша геть-манства не омине; гетьманствувати ео славу.

Поширеним прийомом стшнзацц кггоричних подай е використання еш-тетних словосполучень ¿з словами "козацький", "запорозький", "гетьманський". В одних випадках це конкретизатори сощально-полкичних вхдносин, приналежносп, як-от: козацький закон, козацька старшина, коза-цькг порядки, гетьманське правлтня, гетьманський двгр, гетьманськг знаки тощо. В ¿ншому - це експресивш, сфразеолопзоваш дво- чи тричленш спо-луки, об'еднаш спшьною семою "сильний, вщкритий, м1цний, чесний" (пор. загальномовш ФО "козацъке здоровья", "козацький мороз" та ш.) ¡з дисгри-бутами серце, дух, душа, груди, доля, ргд, народ, нащя, порода, люд на зра-зок: "Справжнш вш козак, душа козацька в нього" (М., Гайд., 398); "Укривши оч1 повЬсами, полковник глибоко зпхнув. У яких розрухах козацька нац1я[" (Кол1сн., 20).

Изнотипна розмовно-побугова фразеолопя, приставая, приказки в мов1 сучасних кггоричних ромашв широко застосовуеться для шдивщуагоацп пер-сонашв.

У робол шдкреслюеться, що ФО переважно вжип в мов1 персонаж!в. Автори витворшш численш трансформоваш та шдивщуальш фразеолопчш конструкщ'!, збагативши фразеолопчний фонд украшсько! мови.

У другому шдроздш. пор1вняння розглядаються як традицшний зааб художньо! конкретизации Письменники переважно викорисгали усталеш на-роднорозмовш структури, объекта яких е зрозумшими чигачев1 (назви тварин, пгах1в, явшц природа, рослин та ш.), наприклад: "I козаки густо, немое му-рашня, облшили кручу" (Б., 237); "М1сяць гойдався над обр1ем, наче сргбне стремено" (М., Яса, 122). Разом ¿з тим автори активно трансформують узви-чаеш м1кроконтексти з метою розпхиренкя, уточнения, унаочнеккя характеристики зображуваних персонаж1в, 1х дщ, вчинив, явшц, подай тощо. Актуаш-зованими € суб'екги пор1внянь козак, орда, татарва, воля, людина, егйсько, думка, шляхта, обличчя, брови, голова.., погпяд, У крата, &'ч, владег, млсящ, небо, слово, втер, степ, неволя.

У третьому шдроздш "Перифраз як образотворча модель" просгежуе-ться функцюнальне навантаження алегоричних номднацш ¿з позитивною та негативною оцшшспо вщповщно до назв козаки, гетьмани, шляхта, тата-ри. У текстах ромашв переважають ¿менниково-прикмегшшш структури.

Перифразування дае можтшсть письменникам посштата сему "во'ш" у на-звах козаив (вгйсько герою, неперевершет вогни) та сему "влада" в назвах гетьмашв (козацький самовладця, козацьт державщ).

Перифрази виконують 1 функщю 1ндив1дуагазащ1 персоналов. Най-бшьше 1х пов'язано з образом Б. Хмельницького, наприклад: суровый навчи-тель; мудрии / справедливий хранитель правди; батько вгтчизни; славетний погромця панства ясновельможного; "(Пат Ра'ша) так приборкала свого степового пардуса, цього лева гшд левами.." (3., 202).

Численною е група перифраз, що характеризують татар/турив. Найча-спше трапляються арха1чш назви невгрнг, нехреи{енг, нехристг та розмовш лексеми ¿з вщтшками зневаги на зразок татарва, погани, плюгавщ, лашшво-сп — гаспиди, нечестивщ. 1з акгуашзованим значениям "ворог" пов'язаш лексеми супостаты, нападникц пртиелыр. Назви людолови, птахолов, лихо-дп об1 еднаш семою "жорстоюсть", наприклад: "В1ками ти чуеш гул вщ копит степових добичштав, стопн i плач матер1в, сестер 1 дотей, заарканених без-жальним людоловом." (Кулаков., 274).

Четвертой шдроздш "Функцюнально-спшстичш властивосп звертан-ня" зор1ентований на анашз ¡сторизмив, викорнстаних письменниками з метою стшпзацп мови персонаж1в. Звертання до гетьмашв, полководщв та ко-зацьгап старшини (гетьмане, козаче, батьку, пане перначий, превелебнгт гетьмане, пане-брате 1 под.), козаюв (козаче, Панове козаки, браття), коле-ктиву, групи скмб (панове, товаршш, товариство, громадо тощо) е засобами зображення епохи, а в романах К. Басенка, П. Загребельного - ще й 1ндив1ду-ашзащ! мови М. Дорошенка, Б. Хмельницького.

Засвщчеш в текстах звертання, гх функщонально-сптстична марко-вашсть шдкреслюють орипнальшсть "кодексу вв1чливосп" козаив.

У п ятому шдроздш "Традицшш прийоми опрацювання письменни-ками мови дшових докуменпв доби козацтва" стисло висвттено функци ци-тованих та трансформованих письменниками гетьманських докуменпв, лиспе запорозьких козаив, лгтописних джерел тощо. Мова модифшованих докуменпв розглядасться з метою: а) художньо-образних конкретизатстав зв'язку "тексту в тексп"; б) м1ри дшовоГ лексики в 1щостилях письменнгаав. Досить пoмiтним е цитування джерельноГ л1тератури у творах Ю. Мушкетика, П. Загребельного, Г. Колкника. Загалом, дшова лексика - нечисленна група сл1в. Бона не перевантажуе текст арха1чними елементами, а е естетичним знаком офшйно-дшово! традици в добу козацтва.

У роздЫ Ш "Укра1'нська народна теня в контекстг сучасного ¡с-торичного роману про добу козацтва" розкрито р1зномаштш спипстичш функцц шеенних м1кро- та макротекспв. 1сторично марковаш народношеенш поетизми не лише шдгримують теми, а с засобами емощйного спрямування оповцв в русло ешчносп чи л1ризму.

Нащонально-культурш конкретизатори народних шсень поглиблюють образи Украти, коня, степу, смергт, кобзаря, природы. А образи турещкох неволг, pidHoi земМ, Украти увиразнюються за допомогою ретроспекци, коли сшввщносягься народношсеню (хан, темнгщя, зозуля, чужина, грушко моя кучерява, зеленгш явгр тощо) та контекста опорш лексеми, як-от: неволя, по-неволений народ, тваринне кнуванпя i под.

Украшсыа народш ¡сторичш гасш, думи, родинно-побупш nicrn (називаемо в порядку зменшення частогносп i'x використання у текстах) най-бшьше репрезентоваш у Ю. Мушкетика, П. Загребельного, К. Басенка, менше i'x у Р. 1ваничука, незначна кшыасть у В. Кулаковського, Г. Колюника.

Для кожного твору характерш своерщш 3MicTOBi компоненти ешчносп, створюваш шснею: трапзму (Р. 1ваничук "Яничари", "Журавлиний крик", П. Загребельний "Я, Богдан"), шнорний та л1ризму (Ю. Муппсетик "Гетьманський скарб, Г. Колюник 'Тризна", Ю. Мушкетик "На брата брат"), мшорно-мажорний (К. Басенко "Початок", П. Загребельний "Я, Богдан", В. Кулаковсысий "Максим Кривошс", Ю. Мушкетик "Гайдамаки", "Яса").

У висновках узагальнено результати проведеного досладження. Вони шдгверджують положения, винесеш на захист.

Дослщження тексттв укра!нських ¿сторичних ромашв 60-90 pp. XX ст. про добу козацгва виявило ¿ндивщуалып особлив осп мовних стшив пись-менншав. Узагальнено, що К. Басенко ширше, шж його наступники, викорис-тав мовш анахрошзми, яю разом з анахронизмами речовими значною м^рою сам прокоментував. У роман! П. Загребельного "Я, Богдан" акхуатзоваш ЛСП "внутршшш портрет персонажа", "Украша". Ештетно-метафоричш за-соби, фразеолопя роману переважно книжш.

Твори Ю. Мушкетика спрямоваш на розкриття xapaicrepiB i психологи доби козацгва, тому велику увагу придшено деташзаци внутршшього та зов-шшнього портрепв. Невщемними компонентами ромашв е побутов1зми, вш-ськова лексика, перероблеш i вмонтоваш у текст icropH4m документа.

MoBorBop4icn> Р. 1ваничука зсрентована на психолопзовану сповщь, тому лексико-фразеолопчна i народношсенна образшсть мають реашсгачно-анаштичний i суб'ежгивно-оцйпшй характер. Асохдапшний тип художньо! конк-ретнзаци спсхп козсцгва зумсвлюс систему мсвкпх елеменпв кого творхв.

Художня оповда В. Кулаковського сполучаеться i3 науково-публ!цистичними вадступами, а прагнення до фактограф1зму в зображенш под!Й викдикнс актиЕ1зац1ю компоненпв ЛСП ''зовжшшй/вкуп^цпкш портрет", "зброя", "побут".

Психолопчна мотиващя ештетно-метафоричних позначень внутрш-нього портрета гетьмашв, тшпзованого образу козацгва, Украши властив! творчш манер1 Г. Колкника.

Основш положения дисертацн вшображеш в таких публшащях:

1. Лшгвостшвстика сучасного ¡сторичного роману про добу козацтва (60-90 рр. XX ст.). - К: УНВЦ "йднамова", 1998. - 174с.

2. Мовш засоби зображення батальних еден в укра1нських гсторич-них романах про козацтво. - У кн.: Теор1я 1 практика л1нгв1стичного анашзу художньото тексту: 36. наук, праць/ За ред. М.П. Крупи - Тернопшь: Лшея, 1997. - С.107-118.

3. Лексика на позначення вшськово! термшологп у сучасних украш-ських романах про козацтво // Освггянин. - 1997. - №1. - С.22-24.

4. Робота над лексикою сучасного украшського ¡сторичного роману на уроках украшсько! лгтератури // Науков1 записки. Сер1я: Укр. лшгводидак-тика. - Тернопшь: ТОВ "Пол!граф!ст", 1997. -№1. - С.51-53.

5. Стишстична роль опиавчнтер' ер1в у сучасних украшських ¡стори-чних романах про козацтво // Науков1 записки. Сер1я: Мовознавство. - Тернопшь: 1нформацшно-видавничий вщдш ТДПУ ¿м. В. Гнатюка, 1998. - №1. -С.138-141.

6. Лексико-семантичне поле слова "Украша" в сучасних украшських ¿сторичних романах про добу козацтва // Науков! записки. Сер1я: Укр. л1нгво-дидактика. - Тернопшь: 1нформахцйно-видавничий вцщш ТДПУ ш. В. Гнатюка, 1998. - №2. - С.81-85.

7. Арха'!зми як зааб творения ¿сторнчного колориту в ромаш Р.1ваничука "Журавлиний крик": Тези й матер1али науково-практично!' кон-ференщ! "Актуальш питания розвитку мовознавсгва ! л!тературознавства". -Тернопшь, 1990. - С.24-25.

8. Лексеми на позначення збро! в ромаш Ю. Мушкетика "Яса": Тези доповщей науково-практнчно! конференцп викладач!в ТДП1. - Тернопшь: Тернопшьська обл. друкарня, 1992. - С.35-37.

9. Семантика слова шабля в ромаш Ю. Мушкетика "Яса": Матер!али м!жнародно! науково! конферегащ "Семантика мови ! тексту". - Гвано-Франйвськ, 1993. - Ч.Ш. - С.12-13.

10. Про деяы особлив ост! творения пох!дних на позначення оаб в укра!нсыай !сторичшй проз!: Матер!али наукових читань, присвяч. пам'ятт проф. I. Ковалика "Актуальш проблеми словотвору украшсько! мови". - Тернопшь: ОП ТВПК "Збруч", 1993. - С. 138-140.

11. Про деяш особливосп викорисгання арха!зшв у кггоричних романах: Матер!али науково-практично! конференци "Мовна оевпа в контексп завдань украшсько! середньо!' 1 вшцо! школи". - Тернопшь, 1995. - С. 107-109.

12. Лексика на позначення посад та вшськових звань у сучасних кггоричних романах про козацтво: Матер!али науково! конференци, присвячено! 150-р!ччю в1д дня народження 1вана Верхратського, Тернопшь, 1996. - С.8.

Буда В.А. Лшгвоспшстика сучасного коричного роману про добу козадгва (60-90 рр. XX ст.). - Рукопис.

Дисергащя на здобуття искового ступеня кандидата фшолопчних наук за спещальшстю 10.02.01 - украшська мова. - Терношльський державний педагопчний ушверситет ¿м. Володимира Гнатюка, Тернопшь, 1998.

У робот! достджуегься мова ¡сторичних ромашв про добу козацтва 6090 рр. XX ст. у лексико-семантичному, функцюнально-стилюгичному та структуротекстовому аспектах з урахуванням вдивщуальних 1 жанрово-тематичних особливосгей твор1в. Виокремлюються традшцйщ прийоми мов-но-речово1 стюнзацц доби козацтва. Анашз композищйно! рот народнош-сенних структур здшснюсться на засадах гекстово! мотиваци.

Ключов1 слова: тематична група, лексико-семангичне поле, мовна традшця, ццостиль.

Буда В.А. Лингвостилистика современного исторического романа об эпохе казачества (60-90 гг. XX в.). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык - Тернопольский государственный педагогический университет им. Владимира Гнатюка, Терно-поль, 1998.

В работе исследуется язык исторических романов об эпохе казачества 6090 гг. XX в. в лексико-семангическом, функционально-стилистическом и струету-ротекстовом аспектах с учетом индивидуальных и жанрово-темагаческих особенностей произведений. Выделяются традиционные приемы предметно-языковой стилизации эпохи казачества Анализ композиционной роли народнопесенных структур осуществляется на основе текстовой мотивации.

Ключевые слова: тематическая группа, лексико-семантическое поле, языковая традиция, идиостшгь.

Buda V.A. Lingua-stylistics of modern historical novel about the Cossack

i¿.ri .on f ftft^a VV MrthmA „ mnmiPMi^

^Ânili ^wiryv o VI JUL U1 VblUUljJ lUOUUiM'Jlpl.

Dissertation to obtain the scientific degree of a Candidate of Philological Sciences in speciality 10.02.01 - Ukrainian language. - TSPU (Ternopil State Pedagogical University) after V.Hnatyuk, Ternopil, 1998.

The language of historical novels about the Cossack epoch 60-90-s of the XX th century is under investigation in lexico-semantic, functional-stylistic and

structural-textual aspects taking into account the individual, genre and thematic peculiarities of the novels.

Traditional devices of language-material stylization of the Cossack epoch are distinguished. The analysis of compositional role of folk-song structures is done on the basis of textual motivation.

Key words: thematic group, iexico-semantic field, language tradition, idiomatic style.