автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.01.01
диссертация на тему: Литературная группа "Митуса" в западноукраинском литературном процессе 1920-х гг.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Литературная группа "Митуса" в западноукраинском литературном процессе 1920-х гг."

Льв1вський нацюнальний ушверситет ^^ Qft ¡меш 1вана Франка

СИРОТА Л1Л1ЯБОГДЛHIBHA

УДК 821.161,2'02« 19»(092 Митуса)

ЛГГЕРАТУРНА ГРУПА «МИТУСА» В ЗАХЩНОУКРАШСЬКОМУ Л1ТЕРАТУРНОМУ ПРОЦЕС11920-х pp.

10.01.о)

- укратська лтгература

АВТОРЕФЕРАТ

дисертаци на здобуття паукового ступеня кандидата фшологгчних наук

JTbBIB - 2000

Диссртащею с рукопис

Робота виконана у в'цщ'ип украУнськоУ л1тератури 1нституту укра'шознавства ¡м. I. Крип'якевича НАН УкраУни

Науковий кершник:

Оф'щ'шш опоненти:

доктор фшолопчних наук, професор 1льиицький Микола Миколайович, Льв1вський нацюнальний ушверситет ¡меш 1вана Франка, професор кафедри украУнськоУ Л1тератури ¡м. М.Возняка

доктор фшолопчних наук, професор Мслъничук Богдан 1ванович, Чершвецький державний ушверситет ¡м. Ю.Федьковича, завщувач кафедри украУнськоУ л ¡тер ату р и

кандидат фшолопчних наук ГИхманецъ Роман Володимирович, Прикарпатський ушверситет ¡м. В.Стефаника,

доцент кафедри украУнськоУ литератур и

Дрогобицький державний педагопчний ушверситет ¡м. 1.Я.Франка Мшютерства освгги i ::ауки УкраУни, кафедра украУнськоУ л1тератури м. Дрогобич, Льв1вська область

Захист вщбудеться 31 жовтня 2000 р. о 10 годиш на засщанш спсщал1зованоУ вченоУ ради Д.35.051.06 у Льв1вському нацюналь-ному ушверситет! ¡меш 1вана Франка за адресою: 79000, м. Льв1в, вул. Ушверситетська, 1.

3 дисертац!ею можна ознайомитися в Науковш б1блютец1 Льв1вського национального ушверситету ¡меш 1вана Франка (79005, м.Льв1в, вул. Драгоманова, 5).

Провщна установа:

Автореферат розкланий «50 »

2000 р.

Вчений секретар спещал!зованоУ вченоУ ради, кандидат фшолопчних наук, доцент

3?11егэШа{ З.М.Терлак

Загальна характеристика роботи

Актуалынсть теми дослщження. УкраУнський лггературний модершзм складався гак, що в певш пер ¡од и зазнавали шднесення одш теч», паралельно зароджувалися ниш, забезпечуючи можли-вослч творчих пошутв. Виходячи з положения, що модершзм -складна сстетична система, вважаемо актуальною проблему вивчення його на вах етапах розвитку 1 у вах вщгалуженнях. Деяю дослщники виявляли поснлений ¡нтерес до тих явищ, котр1 стосуготься вузлових проблем .'птературного процесу, а також до постатей, що репрезентують найвшщ досягнення певного перюду. Тим часом, поза увагою залишалнся явища 1 поди, яш хоч 1 не були визначальними, та все ж вццгравали пев ну роль в актив1заци лггературного життя. Це особливо стосусться лггературного процесу початку 20-х рр. XX ст. Можна ствсрджувати, що Д1яльшсть льв1вськоУ групп "Митуса", яка становить важливий ешзод украУнського модершстського руху, не представлена в ¡стор11 украУнськоУ .питературп з достатньото повнотою, не посша того мкця, на яке заслуговуе. 1мсна и учасниюв (Р.Купчинський, О.Бабш, Ю.Шкрумеляк) донедавна замовчувалися, кр1м х1ба що В.Бобипського. Отже, актуалынсть теми дослщження зумовлена необхщжстю всеб1чно розкрити л1тературно-критичну 1 ноетичну спадщину митуавщв, простежити д1яльнють Ух групп, и зв'язок ¡з загальносвропейським лггературним рухом, показати вклад у роз-виток укра'шського модершзму. Це визначае предмет дослщження.

Об'ектом науковоТ роботи с творчють учаснишв лпсратурноУ групи "Митуса": поетичш твори (опублшоваш 1 рукописш), лггературно-критичш стагп I рецензи. До ашишу залучаемо факти суспшьного та культурного життя ЗахщноУ УкраУни того часу, нсобхщш для з'ясування мистецькоУ ор1ента1Щ групп.

Стан дослщження теми. Група "Митуса" як л1тературно-мистецьке явище доа не стала об'ектом такого глибокого наукового анал1зу, як, при.\пром, "Молода Муза", "УкраУнська Хата" чи "Празька школа". Штсратурна д1яльшсть "Митуси" вив-чалася в УкраУш 1 поза И межами у контекеп ¡стор1У укра'шського модершзму, зокрема захщноукраУнського.

Можна видшити кшька еташв у пщход1 до творчосп представниюв шеУ групп. Учасники тогочасного литературного

процесу (О.Бабш, В.Дорошенко, К.Лавринович (К.Полщук), Мср1ям (Г.Лужницький), А.Павлюк та ¡и.) вбачали у нш розклад симво.шзму, формування л1тератури з "новими словами 1 кличами", "мщними барвами", "з великим запасом сил"1.

Другим етапом вивчення групп були 1930-т1 роки. Студи велися над стилем письменниив, ширше анал1зувалося лп-ературне життя 1920-х рр., називалися домшанти у тсчгях, напрямах. У статтях Б.-1.Антонича, Я.Гординського, С.-Ю.Пеленського, Ф.Якубовсь-кого здшснено спроби розмежування украУнського модершзму на окрелп течп, показано вплив символ1зму на творчють митуавщв, встановлено тепденцно до вичерпаностп ц!еУ течи. Одшею з рис тогочасно1 Л1тератури критики вважали синтетизм - творения нового стилю, зокрема на основ1 символ1зму2. У контексп анал1зу художнього процесу розглядалася творчкть "Митуси", визначався и внесок в украшський символ1зм3.

3 серсдини 30-х до кшця 80-х роюв у пщрадянськш Укра'йн ¡мена митуавщв поб1жно згадувалися в зв'язку з вивченням В1р-1шв В.Бобинського у статтях С.Трофимука, М.Дубини, Б.Тур-ганова 4.

1 Бабш О. Л1тературш журнали в 1922-23 рр. // Л1тературно-Науковий В1етник [дат ЛНВ]. - 1923. - Кн.7. - С.271-272; Дорошенко В. Найновшт л1тература й видавництва в 1922 р. // Громадський в1стник. - 1923. - 4.12. - С.З; Лавршович К. Сучасна укра'шська иосз1я в Галичиш // Наш св1т. - 1925. - 4.1. - С.5-6; Сонцецв1т

B. Гшшцьке молоде мщанство // Шляхи мистецтва. - 1922. - 4.2. - С.56-57; Мср1ям. Нарис сучасно'У галицькоУ поези // ЛНВ. - 1925. - Кн. 9. - С.71 -72; Павлюк А. Нова украшська пое^я II Сгерш. - 1922. - № 1. - С.84-121.

2 Ангонич Б.-1. 11осз1я по цей бп< барикади / пер. з польс. МЛльницького II Дзв1н. - 1990. - № 5. - С. 114-116; Якубовський Ф. Шляхи укра'шськоУ поезп // Антолопя украУпськоУ посзп / Упор. В.Атамапюк, С.Плужник, Ф.Якубовський. -К.: Книгоспшка, 1934. - С.1У-Х1; Якубський Б. Посз1я критично! доби // Галицька та буковинська посз1я XX вшу / Вибф 1 ст. Б.Якубського. - Х.-К.: Киигосшлка, 1930. - С.55; Гордипський Я. Лпгературна критика пщсовстськоУ Украши. - Л.-К., 1939. - С.13; Пеленський £.-Ю. УкраУнськ! иоети 20-х рр. II Антолопя сучасиоУ украУпськоУ посзп: Пости 20-х рок1в. - Льв1в: Рщна школа, 1936. - С.8, 9, 13.

3 Гнатишак М. Нова украУнська лирика на тш захщноевропейськоУ модерпоУ поезп. - Льв1в: Б1бл1отека "Дзвошв", 1934. - С. 14-15.

4 Трофимук С.М. Революцшна поез1я ЗахщноУ Украши (1917-1939). - Льв1в: ЛДУ ¡м. Г.Франка, 1970. - 246 е.; Бобииський В. Вибране / Упор., вступ. ст.

C.Трофимука. - К.: Держлпвидав, 1989. - 227 е.; Бобииський В. Избранное. Пер. с укр. / Сост., ред. пер. и вступ. ст. Б.А.Турганова. - М.: Художественная литература, 1975. - 255 е.; Бобииський В. Петь з иоч1: Поез'ш. Проза. Публицистика. Лпературна критика. Переклади /Упор., авт. вст. ст. М.Дубина. - К.: Дшпро, 1990. -624 с.

Зате ширше студшвання феномену "Митуси" велося за кордоном. Завдяки науковим працям Ю.Лавршенка, Яра Славутича, Ю.Шереха, М.Неврлого, Р.Олшника-Рахманного та шших ця л1тературна трупа не стала забутим явищем. Дослщники вщнахо-дили глибою слщи символ1зму у и творчосп, визначили 1920-1 рр. як "перехщний ктп'мат доби", перюд перших стадш кристал1защУ5.

Новим етапом у вивчешп лп-ературноУ групи "Митуса" стали пращ МЛльницького 1 Т.Салиги. Автори розглядають явища захщноукраУнського л1тературного життя як невщ'смну частицу загалыюукраУнського процесу, шдкреслюючи його "двоколт-шсть", ¡нвар1антшсть. Лнал1зуючи творч1сть В.Бобинського, О.Ба-б1я, Р.Купчинського, Ю.Шкрумеляка як представниюв стршецькоУ поезп, згодом зор1ентоваиих на поетику символпму кшвського зразку, дослщники вид1ляють два джерела символ13му "Митуси" -"Молоду Музу" 1 "Музагет"6. 1х метою було дати анал1з футуризму, символ1зму, неокласицизму, 1мпрссющзму, показати спорщ-нешсть св1тоглядних 1 стильових рис творчосп письменниюв ЗахщноУ УкраУни, Надцнтрянщини та ем1граци, окреслити важлив1 тенденци "кр1зь призму найпомггжших творчих шдивщуальнос-тсй"7. Кр1м цього, вони виявили 1 ввели у науковий об1г багато нових факт1в. Все це дозволило Тм переощнити поди 1 явища модерн1зму, показати особлив¡сть естетичноУ позшщ "Митуси", акцентувати увагу на фшософськш та народношсеннш основ1 Ух творчосп, ствердити (зокрема у статтях Т.Салиги) попри домшу-вання симвсыизму, риси ¡мпресюшзму, неоромантизму тощо.

Останшм часом творчкть мигуавщ'в дослщжували 1.Гущак та О.Астаф'ев, як1 Ух поез1ю пов'язали з новим етапом украУнськоУ л1тератури XX ст., зокрема пошукамн емнгращУ8.

5 Неврлий М. УкраУнська радянська поез1я 1920-х рр.: Мисропортрети в художшх стилях 1 напрямах. - К.: Вища школа, 1991. - С.91; Шерех Ю. Спга сучасио? украУнськоУ лисратури на емн ради // Шерех Ю. Не для хитей: Лггсратурно-критичш стапт I есеУ. - Ныо-Йорк, 1964. - С.191; Лавршенко Ю. Розстршяне пщродження: Антолспя 1917-1933 рр. - Мюнхен, 1959. - С. 16, 248; Олшник-Рахмапний Р. Л1тературно-1'дсолопчш напрямки в Заыднш УкраУш (1919-1939) -К.: Четверна хниля, 1999. -С.22.

6 1льницький М ЗахишоукраУнська га ешграцшна поезш 20-30-х рр. XX ст. -К.: Знания, 1992. - С.4-12; 1льницький М. Вщ "Молодо? Мучи" до "ПразькоУ школн". - Льв1в, 1995. - С.101-132; Салига Т. Ыпсратив (Л1тературозиаич1 статп, критика, публщнетика). - Льв1в: Св1т, 1997. - С. 15-25, 99-108.

71лыпщькнй М. Вщ "Молодо? Музи" до "Празько? школн".- Льв1в, 1995.- С.4.

8 Гущак I. Плеяда заборонена, призабута. - Льв1в, 1998. - С.185; Астаф'ев О. Л1рика украУнськоУ ем!грацй: Еволюц1я стильових систем. - К., 1998. - С.73-75.

Зв'нзок роботи з науковимн програмами. Дисерташя викону-валась як складова частина теми "Лггература Захщно1 Укра'ши в систем! щей нащонально-культурного вщродження", над якою у 1994-1996 рр. ирацював колектив вцщщу украшськоТ лпсратури 1нституту украшознавства iM. ¡.Крип'якевича HAH УкраТни.

Метою роботи е здшсиити цшсний анал1з творчоеп представ-ник1в л1тературно1 групп "Митуса", осмислити 'н вклад у захщно-украУнський художнш процес 20-х рр. XX ст.

Комплексне дослщження феномену групп передбачае вир1-шсння таких завдань:

• висвтпити оргашзацшш етапи формування "Митуси";

• вивчити и" Д1яльнють, з'ясувати причини розпаду;

• розкрити специфжу модершстського дискурсу митуавщв;

• окреслити риси шдивщуального стилю учасниюв групи (В.Бобинського, Р.Купчинського, О.Баб1я, Ю.Шкрумеляка);

• визначити внесок групи в розвиток захщноукрашського модершзму i укра'шського загалом.

Теоретико-методолопчну основу роботи складають npaqi С.Павличко, Т.ГундоровоУ, М.Жулинського, В.Моренця, Ю.Кова-л1ва, у яких комплексно проанал1зовано явище укра'шського модершзму. Важливою основою вивчення лггературно1 групи "Митуса" стали книги заруб1жних вчених про специфжу перехщних ета-niß розвитку лггератури, зокрема i шслясимволштського (Р.Под-жюлл1, А.Барре, Р.Лжова). Дослщження проведене за допомогою формального, системно-типолопчного та ¡сторико-пор1вняльного мето/да, оскшьки спшьна естетична ор1ентацш стала базою згуртування i вир1знення "Митуси".

Наукова новизна дисертаци полягае в тому, що вона е першою снробою цшсного анал1зу л1тературноТ групи "Митуса". Творчють В.Бобинського, Р.Купчинського, О.Баб1я, Ю.Шкрумеляка розгля-даеться з позицп'ix м1сця i pojii в захщноукраТнському художньому nponeci, а також в загальноукраТнському модершстському pyci. Дисертантка звертае увагу не лише на риси символ1зму, як'1 вже висв1тлювалися у наукових роботах, але й видшяе HOBi ознаки, що вщповщали тогочасшй авангарднш opieHTaui'i л1тсратури. Наше дослщження стверджуе спрямовашсть групи на вихщ ¡з символктськоТ художньо'1 системи шляхом п подальшого розвитку, переростання в нове естетичне явище.

У науковий o6ir вперше введена рукописна зб1рка Р.Куп-чинського "Село". Внявлено твори В.Бобинського, як1 не ввшшли до останнього найповшшого (1990 р.) видання його поезш, статей, перекла;цв. Дослщжено нев1Д0М1 сторшки бюграфш митуавщв, розширено хронолопчш рамки ¡снування групп.

Джерелами дослщження були опублжоваш твори та художш тексти, 'ix вар1'анти, рецензн, сшстоляр1я, спогадн иредставниюв групп, виявлеш дисертанткою у вщдш рукопиав ЛНБ iM. В. Сте-фаиика НЛП УкраУни, Державному apxini Льв1вськ01 обласп, Центральному державному ¡сторичному apxißi УкраУни у ЛьвовГ

Практичне значения дисергаци полягае у розширенш знань про захщноукраУнський лтературний процес 20-х рр. XX ст. Результата дослщження можуть бути використаш у викладанш спец-KypciB та спецсемшар1в у вузах, написанш роздшв пщручниюв для вшцоУ школи.

Лпробашя дослщження здшснена при обговорешй дисертацн на зас1данн! вщдщу укра'УнськоУ лггератури 1нституту украУнознавства ¡м. ГКрип'якевича HAH УкраУни. Головш УУ положения лягли в основу доповщей та повщомлень на Шостш, Восьмш та Десяти сеЫях НТШ (JlbBiß, 1995, 1997, 1999), ЗвпноУ науковоУ коиференщУ JlbßiBCbKoro нацюнального ушверситету iM. I.Франка за 1998 р., М1жнародних конференцш: "Рукописна украУшка у фондах Льв1вськоУ науковоУ б)блютеки ¡м. В.Стефаника та проблеми створення шформацшного банку даних (Льв1в, 1996), "УкраУнсько-польсью вщносини в Галичиш у XX ст." (1вано-Франювськ, 1997), "УкраУнська фщолопя: школи, постат1, проблеми" (Льв!в, 1998). Результати дисертащУ опублжовано у 7 статтях.

Структура роботи. Дисертащя складасться 3i вступу, 4 роздшв, висновюв, списку використаних джерел (298 позицш). Повний обсяг роботи 165 с.

Основний зм1ст дисертацн

У встут обгрунтовано актуальшсть теми дослщження, розкрито стан и паукового вивчення, сформульова]й мета, зав-дання, окресле1Й теоретико-методолопчна база, новизна i практичне значения.

Перший розд1л "Лггературна група "Митуса" як оргашзатор культурного життя в Захщшй УкраУш 1920-х рр." складаеться з трьох шдроздшв, у яких показано етапи формування льв1вськоУ

групп 1 д1ялыисть и представниюв (1.1), охарактеризовано оточсння, яке сприяло реал1зацн творчих плашв поет1в. Зокрема дослщжено Ух зв'язки з украУнською ем1гращею у Полыщ 1 Чехословаччиж (л1тературно-мистецьким товариством "Сонце-цв1т" (Таршв), М.Вороним, А.Павлюком, М.Общним), митцями з Наддшпряшцини, що переУхали до Львова (П.Ковжуном, К.Пол1-щуком, Г.Орл1вною), \исцевою штел1генщего (Л.Лепким, М.Мати-вим-Мельником, В.Софрошвим-Левицьким) (1.2). Кр1м цього, у роздш розкрито причини занепаду групп, проанал1зована Д1яльшсть представштав гпсля и'розпаду (1.3).

У цш частши дисертащУ показано, що виразна нацюзор1енто-вашсть льв1вських митщв була зумовлена патрютичним пщне-сснням перюду визвольних змагань украУнського народу. Спшьно пройден! життев1 дороги визначили Ух ¡дейно-естетичш переко-нання, вплинули на виб1р художшх ор1ентир1в, пришвидшили утворення групп. Творчють пост1в розпочалася в час розгортання стршсцького руху. В.Бобинський, Р.Купчинський, О.Бабш, Ю.Шкрумеляк брали активну участь у военних походах, разом з ¡ншими ачовими стршьцями створили "Артистичпу горстку" при IГресовн'/ Квагир), зокрема трупу тсияр'нз. МиколаУв, Борццв, Стрий, Тернотпль, Кам'янець-Подшьський, Староконстянтишв та шип мктечка УкраУни на деякий час стали центрами культурно/ пращ укра'шських вшськовиюв, серед яких були льв1всью поети. Вони видавалп журнали "Шляхи", "Червона калина", газети "Стр'ьчсць", "Стршецька думка", стршецью календар1 1 календар1 "Просвгги", укладали антолопУ твор!в, сшваники, публжували власш книги.

Перебування у Кам'янцьНодшьському I Киев1 у 1918-1920 рр. В.Бобинського, Р.Купчинського, О.Баб1я 1 Ю.Шкрумсляка сприяло Ух творчому зростанню завдяки ознайомленню з досягненнями "Музагету". В утворенш лынвського угруповання велику роль вццграв переУзд киУвських митщв до Львова у 1920-1921 рр., як1 взяли активну участь у пщнесенш культурного життя ЗахщноУ УкраУни.

Про виникнення у 1921 р. л1тературноУ групи "Митуса", до якоУ увшшли В.Бобинський, Р.Купчинський, О.Бабш 1 Ю.Шкрумеляк, засв!дчили л1тературш вечори, благодшш заходи. Як вщзначали тогочасш журнали "Ноступ" 1 "Шляхи мистецтва", вони викли-кали резонанс серед громадськость Захоплення митуавщв щеями

шмецького експресюшзму, символ1зму "Музагету", власш модер-шстсью спроби стали т1ею платформою, на якш базувалася Ух св1тоглядно-естетична програма.

Новостворсна група лггератор1в гуртувала навколо себе мюцеву та екнграцшну штел4генщю. ГУ представники шдтримували творч1 починання 1 тих поета, що були прихильниками ¡нших естетичних ор1ентацш. Наприклад, на вечорах "Митуси" часто виступав футурист Л.Лепкий. 1з групою також активно сшвпрацговали граф ¡к П.Ковжун, актори театру "УкраУнська Бесща", тогочасна творчкть яких увиразнила трансформацно художшх традицш у модерне мистецтво.

Як засвщчують вщгуки преси та арх!вш матер1али початку 20-х рр. XX ст., група вела активну популяризаторську та видав-ничу /щльшсть. Поява л1тературно-мистецького журналу "Митуса" ствердила, що молод! поети поставили своею метою ознайомити читач1в з новими европейськими теч1ями. Кр1м публшацш художшх твор1в, часопис також висвшповав основш лш11 розвитку тогочасноУ музики, скульптури, графпси, утвер-джуючи усвщомлення нашональноУ культури як цЫсностк

В Укра'нп 1 поза и межами лп-ературна група "Митуса" стала знаною завдяки позитивним вщгукам на вихщ и журналу Б.Леп-кого, Л.Бшецького, М.Вороного та ¡нших.

Окрсма частина першого роздшу присвячена з'ясуванню причин занепаду цього об'еднапня. Кр1м зовшшшх фактор!в, не залежних вщ групи: закшчення навчального семестру в Укра-Унському таемному унтсрситет1, вщ'Узд бшьшосп студентш на лпш кашкули - були й внутрипш. В.Бобинський видшяв гаю: "замало розмаху було ..., щоб зробити револющю в мистецтвГ', "р!знищ у власних поглядах ... на шляхи й завдання митця", поява "Л1тературпо-Паукового Вкгника"9. Отже, тривалють ¡снування групи значно залежала вщ творчоУ реал!зацн висуненоУ теоретико-естетичноУ програми. Ця лггературна група була оргашзована в час су с 111 л ы I о - г р о м а д с ь к о 1 та культурно!" активное^ населения, стверджувала в лператур! но1н ¡деУ, що викликало ¡нтерес до неУ. Однак лередруки обмежували д!апазон п пошуюв. Останнш мистецький захщ журналу "Митуса" - л1тературпий вечф

4 Бобинський В. Псп.з ночк - С.451

В.Бобмнського, що вщбувся 5 листопада 1922 року, - засвщчив спад штересу до групп. Тогочасна критика вщзначила захоплення поета бшыповицькими гаслами, що вщштовхнуло прихильник1в вщ "Мигуси". Поява у 1922 р. "Штературно-Наукового В1стника" також сприяла розмежуванню митусшщв. Цей журнал формував духовно життя краю у напряли утвердження щей нацюшипзму, що ¡мпонувало широюй громадськосп, особливо молодому поколш-шо галичан.

Другнй роздш "Фтософсько-стильовий контекст творчосп "Митуси" присвячений з'ясуванню естетичних засад групп. Роздш складаеться з трьох гпдроздшв, у яких проанал1зовано св1тоглядну позищю митуавщв (2.1), розкрито Ух естетико-стильов1 защкавлен-ня (2.2), простежено зв'язок з европейськими литературными напрямами 1 теч1ями (2.3).

Важливим джерелом художньоУ свщомосп представник1в "Митуси" була украУнська фшософсько-естетична традищя, яка стала основою для формування Ух нацюзор1ентованоУ нозшдУ. В.Бобинський, О.Баб1й плщно розвивали ¡дсУ, яю започаткували Г.Сковорода, Т.Шевченко, П.Юркевич - "сродшсть" з природою, краем, емощйно-вольове начало духу, ссрце як основа невичерп-носп ¡ндивщуального. Ц1 положения у 1920-т1 роки насамперед були гвдпорядковаш новому розв'язанню стввщношення традици 1 новаторства, нащональпого \ загальнолюдського.

Частину другого роздшу выведено з'ясуванню впливу на творчють и ост ¡в "Митуси" фьтософн вгкишму, зокрема ранньоУ пращ Ф.Нщше "Народження трагеди або Еллшство та песим1зм". Цей вплив значною м1рою був зумовлений под!ями визвольноУ в'иши украУнського народу 1 п поразкою. У цьому духовному контсксп звсрнення митуавщв до творж Ф.Нщше розглядаемо як фиюсофську базу для формування впишстичноУ концепщУ мистецтва. У своУх пошуках льв1вськ1 поети спиралися, зокрема, на положения Ф.Нщше про нер1вном1ршсть суспшьно-полпичного та культурного розвитку. Шмецький фшософ твердив, що мщшсть дсржави, внсокий р1вень добробуту не завжди призводить до духовного шднесення, а часто навпаки - руйнуе творчий дух. Вш висловлював сумшв, чи з об'еднанням Ншеччини народиться висока культура. Шмецьке мистецтво, твердив Ф.Нщше, саме в час пол1тичноУ роздроблсносп земель, як грецьке у пер1од ослабления державноУ могутносп в античну сноху, досягало найбшьшого

розквггу. Звернувшись до ранньоУ пращ Ф.Нщше, В.Бобинський бачив парале:п з долею укра'шськоУ нацп. Bin тдкреслював необ-хщнють долати трапчний свггогляд, закликав висувати творч1 ¡деУ i таким чином духовно шдносити культурне життя. Св'1тоглядпа позищя В.Бобинського полягала у прагненш бачити в сучаснишв "безпосередшй живловий в1тал1зм, дух бунту i протесту", "чуткий зв'язок з оточуючим творця життям НащУ'10.

У цьому ж роздш проанал1зовано фитософсько-естетичш погляди О.Баб1я, яю вдаграли значну роль у формувашп мистець-коУ позищУ групп. У гворах сучасниюв О.БабШ шукав "великого пориву, що приневолюс поета бути речником певноУ ¡деУ"". Його ¡деУ "живого нерву", "голосу рщноУ землГ', як i поняття В.Бобинського дуип, що активно i ticho пов'язана з життям народу, спиралися на "фшософпо життя", змщшовали загальну нацю-нальну спрямовашсть модершстськоУ думки, сприяли активпащУ вольових та ¡нтелектуалышх сил шдивщу.

У роздш розкрито вплив на митуавщв фшософсько-естетичноУ концепщУ мистецгва росШських символ1ст1в А.Белого, ВЛванова, О.Блока, зокрема осмислення льв1в'янами таких ¡дей: символ1'зм не остаточна форма мистецтва, звернення символ1зму до проблем життя.

У po6oTi осмислено зацжавлення члешв "Митуси" творчютю предстапниюв украУнського модершзму кшця XIX - поч. XX ст. Дисертантка подшяс думку про молодомуз1вське джерело i домшуючий вплив "Музагету" на щейно-стильов1 пошуки jibBiBCbKo'i групп, показуе позитивну роль, яку вдаграло киУвське об'еднання у формувашп и' творчоУ позищУ. Ю.Меженко, Д.Загул, Я.Савченко у л1тературно-критичних статтях та реценз1ях наголо-шували на важливост1 для митця виражати свою ¡ндивщуальшсть, не втрачаючи зв'язку з колективом як плодотворним грунтом, на якому тшьки можлива творчкть. Авторка докладно розглянула особливе художпс св1тосприйняття л1тературноУ групи "Музагет", видьтила риси спорщненосп з поез1ею представнимв "Митуси".

KpiM того, у творчост1 В.Бобинського, Р.Купчинського, О.Баб1я та Ю.Шкрумеляка дослщниця видите inini стильов! впливи, зокрема епшьний романтичний струмшь, що йшов як вщ

10 Бобинський В. Петь з iioni. - С.429, 451.

11 Бабш О. Лпературш журнали у 1922-23 роках. - С.271.

фольклорних джерсл, так 1 вщ опори на творчшть Т.Шевчснка та П.Кул)"ша. Увага льв!вськоУ групи до романтизму поступово кон-центрувалася на постам Т.Шевчснка. Поети цшували у його творах, як 1 у в1ршах шдшського поета Р.Тагора, вщкрит1сть до нацюнальних традицш, доступшсть, не втрачену ушверсальну основу. У час визвольних змагань 1 шзшше митусйзщ вщкрито зверталися, кр1м романтизму, до реал1зму, ¡мпрссюшзму, сим-вол1зму, за допомогою яких р1зносторонньо розкривали тогочасш поди, практикували на цих основах, виробляючи власний стиль.

Поряд ¡з нацюнальними стильовими прикметами поет1в "Митуси" дисертантка дослщжуе европейсью л1тературн1 ор1ен-тири, зокрема защкавлення шмецькомовною л1тературою XIX -поч. XX ст. \ росшською лггературою 1910-1920-х рр. В.Бобипсь-кому ¡мпонували мистецька техшка поетичного реал!зму Т.Штор-ма, "секундного стилю" Й.Шлафа, вщенського ¡мпресюшзму П.Альтенберга, символ1зму А.Блока. О.Бабш звернувся до росшсь-кого ¡мажишзму. Обох ное™ ц1кавив також шмецький експре-сюшзм (Л.Рубшер, Ф.Марк), а Ю.Шкрумеляк переклав твори представника шмецького бщермаеру Р.Рейшка. У роздш вщзначе-но, що увага льв1вських поета здебшьшого стосувалася тих еташв розвитку св!товоТ лггератури, на яких митщ розхитували устояш норми, оновлювали поетичну мову. У романтизм! й реал1зм1 XIX ст., модернтп Ух вабила вщкрит1сть естетичних систем до нових В1япь, в чому вони вбачали свщчення шдивщуал1зацп нацюналышх лггератур. Переклади стимулювали митусшщв до увиразнрння й збагачення стильовоУ пал^три украУнськоУ модерноУ лп-ератури. Защкавлення перехщними, а не революцшннми пропозищями розвитку письменства видшяе Ух на\нр пропагувати оновлення, не вщкидаючи попередш етапи украУнсько'У 1 св1товоУ лггератур. Такий контекст визначив головш момента теорп 1 творчо'У практики митуавщв.

У третьему роздЫ "Теоретико-естетична програма групи", що складаегься з п'яти пщроздшв, розглянуто стата та рецензн представ ниюв лпературноУ групи "Митуса", розкрито Ух естетичну програму (3.1). ГУ основш принципи таю: "позитивний зв'язок з життям" (3.2), "поворот до примггиву" (3.3), синтез мистецтв (3.4) 1 зв'язок з загальносвропейським л!тературним процесом (3.5).

1нтерпретац1я "Митусою" щей символ1зму - самобутня. Бона базувалася на новш рецепщУ традицшиих художшх вартостей, що

забезпечувало практищ певний прогар для експериментування. У и межах сформувалася нова концептуальна модель нацюнального модершзму, яка попри свою еклектику була актуальною 1 гнучкою. У цьому модершзм1, як зауважуе Д.Наливайко, "цшком виразно проступае тяпнсть лп-ературного процесу", хоча й "велика кшьюсть течш, шкш, шдивщуальних явищ... не зводяться до художньо-стильового знаменника"12. Акцентування уваги саме на нацюнальнш основ1 литературного поступу вир1зиило льв1вську трупу серед знаних на той час модершстських концепцш мистецтва.

Особлив1сть розвитку символ1зму в УкраУш В.Бобинський, О.Бабш, Ю.Шкрумеляк розглядали на матер1ал1 творчостей М.Ящава, П.Тичини, Д.Загула, М.Матпва-Мелышка та шших письменниюв. Вони утверджувалися в думщ про необхщшсть подальшого поступу украУнськоУ л1тератури, и прямування вщ символ1зму \ до його розвитку в нове художнс р1чище. В.Бобинський у стагп "Вщ символ13му - на нов1 шляхи" критикував символютт за в1'дсторонен1сть вщ життя, надм1рний нахил до ¡ндивщуал1зму, таемничостг О.Бабш осуджував сучасниюв за наслщування французького символ1зму, писав про творче ешгонство М.Мат1Ува-Мелышка, вщхщ вщ "природноТ ясносп 1 прозорост1 стилю", спостер1гав "мрачну, вимушсну символ1ку, нервовий патос"13. До р1впя естетичноУ цшност1 обое поет1в пщнесли конкретну реалыпсть, вщзначали потребу вщтворювати "наболшу душу", яка повинна "говорити"14.

У лггературно-критичних працях 1 реценз1ях В.Бобинський, О.Бабш, Ю.Шкрумеляк фжсували нов1 риси в лггератур1, котр1, на Ух думку, засвщчували занепад символ1зму. А таку рису цього напряму, як синтез мистецтв наповнили новим змютом. Положения теоретико-есгсгичноУ програми митуавщв значимо шдкршлювали Ух вимоги фжсувати безпосередн1 почуття, виявляти активно ставлення до житгя, формувати дшсшсть як щеал. Творча потуга, дух виростають з реальност! "наболшоУ дунн".

12 Наливайко Д. Про сшввьчношеиня "декадемсу", "модершзму", "авангардизму" // Слово 1 час. - 1997. - № 11-12. - С.43.

13 Бабш О. [Ред.] Мельник М. По той 01к- греб.ш: Оповшання. - Колония, 1922 //ЛНВ. - 1923. - Кн. 9. - С.81-82.

14 Бабш О. ХПтературш журналл у 1922-23 рр. - С.271; Бобинський В. Петь з ноч1 -С.70

Символктський принцип синтезу мистецтв В.Бобинський трактував не лише як едшсть слова 1 тону, стилю та ¡дейно-психолопчних основ творчост1, в яких вщбито едшсть особистого 1 колективного. Синтезу мистецтв поет намагався надати статусу головного стильового закону. У стата "В1д символ1зму - на нов1 шляхи" розкрив його змкт як нове посднання традищй 1 нововведень, синтез р1зних видш мистецтва. СвоТм зверненням до цього романтично-символютського принципу в!н ствердив можли-в1сть нових стильових взаемодш, зокрема 1 з фольклором на новому естетичному р1вш.

Ще одне важливе тсоретико-естетичне положения л1тературно1 групи "Митуса" - ирагнення "повороту до прим1тиву (архетипу)", трактованого як форма художньоТ концептуальност1 на фольклорному образьсимвол1, в якому зберихя цшсний погляд на свп-, на основу людського буття. У митуавщв воно передбачало пщкрес-лення национально! культурно! ¡дентичносп, сприяло доступност1 поезн. Така позищя вир1знила цю трупу на тл1 програм футурист1в, неокласиюв, дадаУс™ у Свроп1 1 в УкраТш, яю недооцшювали нацюнальш досягнення 1 зверталися до европейських класичних чи сучасних духовних здобутюв. В.Бобинський писав, що епоха 1920-х рр. е гтерехщною. Свш час вш характеризував як перюд творения нових ор1снтир1в, визначення тих складшшв, на основ1 яких мае формуватися модерний напрям. На перше м1сце "миту-С1вщ" висували пацюнальне як орташчне начало розвитку Л1тератури. Вимога естетичного "примитиву" сприяла демократиза-цн поезп, долала абстракта ¡сть символгзацн, передбачала економ-шеть засоб1в, лакожзм.

Важливим у концепцй' розвитку нацюнально! л1тератури, яку обгрунтовували митуавщ, е заклик до синтезу нац1ональних дже-рел з досягненнями л1тературного поступу. УкраТнське письменст-во, на Ух думку, мае пройти т1 ж етапи, що й евггове, 1 тим самим ствердити свою приналежшеть до нього, не втративши само-бутность В.Бобинський писав про потребу застосовувати "метод аналоги, а не наслщування живцем"15 у творчих пошуках.

У чстверто!му роздип "Художня практика нредставниюв "Митуси" розглядаються поетичн1 здобутки В.Бобинського (4.1),

5 Бобинськин В. Петь з ноч1. - С.438.

Р.Купчинського (4.2), О.Баб1я (4.3), Ю.Шкрумеляка (4.4), з'ясо-вуються сшльш стильов1 домшанти. Льв1всью митц1 творили в руап символ1зму, але вщчували його вичерпашсть 1 необхщшсть пошуку нових шлях1в. Вони виробляли свою стильову систему, переосмислювали фольклорш символи, ноеднуючи Ух з реал1ями доби 1 внутршшм св1том л1ричного героя. Характерним було намагапня вкласти у фольклорш образи, класичш форми сучасний зм1ст, будували нову картину свггу, використовуючи багатство семантичних зв'язюв.

До анал1зу залучено, кр1м знаних, в1рип { поези в проз1, яю не ввшшли в останш найповшип видання В.Бобинського, О.Баб1я, Р.Купчинського та Ю.Шкрумеляка. Таю твори В.Бобинського, як "Тайна танцю", Ю.Шкрумеляка - "Авлева жертва", "Ранок", О.Баб1я - "Прамати" мютять елементи таемничого, що свщчило про засвосння уроюв символ13.му, але не про його домшування у творчост1 поета "Митуси". Однак вони переважно уникали абстрактно-мютичних образ1в, намагалися бути конкретними у мисленш, виражали дшсшсть (внутршню, зовшшню) через реали' життя, доводили здатшсть фольклорноУ 1 релтйноУ символпси творити багал асошаци. Використовували характерний для символ1зму звукопис, для ¡мпресюшзму - живонисну виразшсть. Контраст, паралелпми, персошфкащУ, народна символжа увираз-нювали складне ¡рращональне сприйняття митуавциз.

Змалювати явища природи, людину, Ух гармошйне сшв-¡снуванпя, ш'днести конкретш реалй'до уш'версального р1вня стало метою В.Бобинського. Для його стилю харакгерне використання засоб1в народно!' шсш, казки ("В присмеркову далечшь", "Заповщь майбутнього", "На веснояр1", "Мш смуток", "Тайна танцю" тощо). Фольклорш образи поет поеднуе з ориппальними, тому його художня манера часто набувае ¡мпресюшстичного або сюрреалктичного забарвлення. Звернувшись до класичних строф -сонета, катрена, дистиха, - надавав Ум гнучкост1, творив нов1 метрико-строф1чш вар1анти.

Особливкть поезш Р.Купчинського - змалювання пейзажпо-сшьського простору, вщтворення життя краю. Цей митуавець па народнотсеншй основ! шукав своУ жанри, образи, тропи. Писав корота фрагментарш вфпи, асоцшоваш з малярством, економно використовував опис, уникаючи паралелей ¡з психолопчними переживаниями. Вщображав необмежешсть довюлля, його змш-

шсть, гармонио, використав диалог як зааб передач! сили, енергн, швидкосп протыкания природних явищ, ¡сторичних подш.

У в1ршах О.Баб1я початку 1920-х рр. домшуе фшософсько-романтична спрямовашсть. Жанри портрета, пейзажного малюн-ка, фшософсько! медитацп, побутовоУ чи ¡сторично! картини чсргуються з реалктичним описом. В1рин "Пщ шум Прута", "Ти", "На'Увне", "На Кш'в", "Не питай" засвщчили його поступовий вщхщ вщ символ1зму. Образшсть украУнського фольклору, релшйна тематика, як 1 шин стильов1 елементи допомогли йому розкрити важлшм гран) людськоУ психологи, сутшсть свпобудови. Згодом поет вщходить вщ стилю митуавського перюду до прямих публщистичних швектив, що збщнили його поетичну мову.

Ю.Шкрумеляк р1внем обдарування поступався ¡ншим митуавцям. Але його поезн початку 1920-х рр., у яких звертався до народноУ символен, виявилися найкращими у творчост1 митця. Вш поеднував фольклорно-романтичш 1 реалктичш елементи, але не зум1в досягти Ух синтезу й залишався на р1вш стил^защУ.

Пщкреслюючи, що провщш теоретико-естетнчш щеУ групи "Митуса" були втшеш у практику, дисертантка не завжди сиостер1гала високий р!вснь Ух художньоУ рсал!зацп. I все ж, звертаючись до нацюнальних джерел, не оминаючи античних та християнських образних пласпв, льв1вськ1 поети творили нову вшилстичну картину св1ту, утверджували гармонио людини 1 природи, активну позицно героя. Анал1з поезн митуавщв дае пщстави говорити про збагачення украУнськоУ модерно! лператури фольклорного та релИйною образшстю 1 ритмкою.

У творчосп поет1в л1тсратурноУ групи "Митуса" одночасно простежуемо риси романтично!, ¡мпресюшстичноУ, символктськоУ постики, що с яскравим виразом перехщного етапу украУнськоУ лгтератури, пошуку шляху до оновлення модершзму. Тх увага до життсвоУ рсалн, екоиом1я словесного матер1алу, емоцшна напруга в1рша зумовила зразки майже новелктично! концент-раци вфшованого тексту. Льв1вськл поети випробували р1зш сюжетно-образш форми, накресливши загалом нову стильову перспективу на основ1 нацюнальних 1 европейських поетичних градицш.

Висновкн

У дисертацп здшснено комплексне дослщження творчосп лггературноУ групи "Митуса", узагальнсно доробок м представ-ниюв 1 встановлено значения та роль групи у захщноукраУнському лтературному процеа 1920-х рр. Уиродовж двох рошв вона оргашзувала лггературне життя ЗахщноТ УкраУни, знайомила \з найновкиими вдейно-художшми теч1ями Свропи, гуртувала одно-думшв, активно популяризувала власш щеУ, вела видавничу д1яльшсть. Етапи и формування, до яких вщносимо д1яльшсть майбутшх митустщв у роки визвольних змагань 1 участь у мистецькому жигп Киева 1920 р., створення та кнування "Митуси", и розпад I виникнення нового лггературно-мистецького товариства "Богема", характеризують атмосферу суспшьно-куль-турного жигтя ЗахщноУ УкраУни цього часу.

Теоретико-естетичш погляди { художня практика "Митуси" за-свщчують шднвщуальну мистецьку позищю групи у тогочасному культурному житт1, плюрал1зм його розвитку. Вивчення творчост1 В.Бобинського, Р.Купчинського, О.Баб1я, Ю.Шкрумеляка гпдтвер-джуе Тх прагнення до оновлення украУиськоУ лггератури на основ1 модершстського синтезу нацюнальних художшх традицш ¡з загальноевропейськими пошуками. Звернення поет1в до досягнень украУнськоУ, росшськоУ I шмецькоУ Л1тератур XIX - початку XX ст. сприяло глибшому осмислеишо ними мистецького процесу, свщчило про нов1 акцента в творчостг

Вивчення фшософських 1 естетичних защкавлень представниюв "Митуси" е важливим джерелом для характеристики Ух .штера-гурноУпрограми 1 практики.

Виходячи з засади про оргашчшсть та еволюцшшсть розвитку л1тератури, митус1вц1 висунули програму "вщ символп-му - на нов1 шляхи", яка мала реал1зуватися через сформульоваш В.Бобинським гасла "зв'язку [лггератури - Л.С.] з життям", "демократизму", "повернення до колиски нашоУ народноУ поезп", синтезу мистецтв у словП6. Наголошуючи на важливосп щеУ осно-ви поступу нацюнального письменства, В.Бобинський зазначав, що тод1 ]итература не втратить свосУ актуальности, зросте и доступн1сть для широких кш читач1в.

16 Бобинський В. Петь з ноч1. - С.435, 436, 437.

Теоретико-естетична спрямовашсть групп шдтверджувалася творчютю. Поети "Митуси" шукали форм, здатних фжсувати того-часну дшсшсть. Стильова система митфв збагачувалася елемента-ми р1зних напрям1в, однак свою виразшсть i цшсгь здобула, оргашчно носднавши фольклорно-романтичш i модершстсью здобутки. Ш притаманне багатство жанр1в, тем, строфжи, вишукашсть i гнучюсть ритмо-мелодики. Використаиня пред-ставниками групи традицшних форм вагомо пщкреслювало нацюнальний характер творчость

Завдання, як! ставила перед собою льв1вська група "Митуса", залишаються актуалышми до сьогодн1, и здобутки - помтюю сторшкою в icTopi'i украТнськоУ лггературп XX ст.

Основн1 положения дисертацп внкладеш в пубшкащях:

I. Статп:

1. Сирота Л.Б. Нацюнальний модершзм: Пошуки лггературних груп "Митуса" i "Скамандер" //Дзвш. - 1996. - № 9. - С. 139-141.

2. Syrota L. Poetry of the 1980s and 1990s: Asthetic with a Taste of the Social // The Ukrainian Review: A Quarterly journal of Ukrainian Studies. - London, 1997. - Vol. 44. - №1 (Spring). - P.73-79.

3. Сирота Л.Б. Лггературна група "Митуса" i Павло Ковжун // Народознавч1 Зошити. - 1998. - № 5. - С.538-547.

4. Сирота Л.Б. Лп-ературна група i напрям поезн // Украшська фшолопя: школи, постам, проблемн: 36. наук, праць М1жнародно1 конференцн, присвяченоТ 150-р1ччю вщ дня заснування кафедри украшсько1 словесности у Льв1вському ушверашт. - Льв1в, 1999. -С.366-372.

5. Сирота Л.Б. УкраТнське лпературне життя Львова 20-х pp. XX ст. // Льв1в: мкто-сусшльство-культура: 36. наук, праць / За ред. М.Мудрого. - Льв1в: ЛНУ ¡м. I.Франка, 1999. [В1сник Льв1вського ушверситсту. Cepin ¡сторична. Спещальний випуск]. -С.493-513.

6. Сирота Л.Б. Фшософсько-стилютичш пошуки "Митуси" як предтеча м1фолопзму Б.-I. Антонича // Наука i сучасшсть: 36. наук, праць НПУ ¡м. М.П.Драгоманова. - Кшв: Логос, 1999. - Вип.2, ч.4 (фшолопчш науки). - С.82-93.

7. Сирота Л.Б. Роман Купчинський про свято Марюяна Шаш-кевича 1926 року // Шашкевич1ана: 36. наук, праць. Вип. 3-4. -Льв1в-Вшншег, 2000. - С. 308-311.

II. MaTepiajin конференцш:

1. Сирота JI.Б. Л1тературна трупа "Митуса" (до висвгглення життевого i творчото шляху Vi представниюв) // Рукописна украинка у фондах Льв1вськоУ науковоУ б1блютеки ¡м. В.Стефаника ИЛИ УкраУни та проблеми створення ¡нформацшного банку даних: Матер1али МгжнародноУ науково-практичноУ конферешцУ (20-21 вересня 1996 р.). - Льв1в: ЛПБ ím. В.Стефаника HAH УкраУни, 1996. - С.263-275.

2. Сирота Л.Б. Переклад як шлях культурного взаемозбага-чення (польська л1тература в украУнському мистецтв1 поч. XX ст.) // УкраУнсько-польсью вщносини в Галичиш у XX ст.: Матер1али М1жнародноУ науково-практичноУ конференци (2122 листопада 1996 р.). - Твано-Франювськ: Плай, 1997. - С.419-422.

3. Сирота Л.Б. Символи у модершстськш слов'янськш поези // Слагпстичш студи. - Т. 1: Marepiajin V-ro Мджнародного славютичного колокв1уму (14-16 травня 1996 р.). - Льв1в: НТШ, 1997. - С.69-73.

III. Рецензи:

1. Сирота Л.Б. В безсмертя кануть метеори [Рец. на кн.: Матвв-Мельник М. Твори / Ред. i автор вст. ст. МЛльницький, упор, i автор примшж В.Куршцук. - Льв1в: НТШ, 1995. - 643 е.] // Дзвш. -2000.-№3,-С.151-153.

Анотащя

Сирота Л.Б. Л1тературна трупа "Митуса" в захщноукраУнсь-кому л1тературному npoqeci 1920-х рр. - Рукопис.

Дисертапдя на здобуття паукового ступеня кандидата фшолопчних паук 3Í спешальноеп 10.01.01. - УкраУнська лтература. - Льв1вський нащопальний ушверситет ¡меш 1вана Франка. Льв1в, 2000.

У днеертацн дослщжуеться творчкть льв1всько!" групи "Митуса" (1921-1922), зокрема характеризуются фшософсько-стильо-вий контекст Vi пошушв, оргашзацшш етапи д1яльност1, аналь зуються положения теоретико-естетичноУ програми "вщ симво-л1зму - на hobí шляхи", видшяються стильов! oco6jihboct¡. Лп'ературна позищя В.Бобинського, Р.Купчинського, О.Баб1я i Ю.Шкрумеляка тракгуеться як новий етап розвитку украУнськоУ модерно! лггератури. В центр! уваги дисертантки знаходяться

головн1 i'x ¡деТ - зв'язок з життям, достушпсть i конкретшсть noe3iY, синтез мистсцтв, звернення до традицш та ix реал1защя у нрактицг

Кпючов1 спова\ лпературна група, творчий дух, в1тал1зм, естетичний примггив, традищя i новаторство, синтез мистецтв, фольклор, символ1зм.

Аннотация

Сирота Л.Б. Литературная группа "Митуса" в западпоукраинском литературном процессе 1920-х гг. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.01. - Украинская литература. - Львовский национальный университет имени Ивана Франка. Львов, 2000.

В диссертации исследуется творчество львовской группы "Митуса" (1921-1922), прежде всего характеризуются философско-стилистический контекст её исканий, организационные этапы деятельности, анализируются положения теоретико-эстетической программы "от символизма - к новым путям", раскрываются стилистические особенности. Литературная позиция В.Бобинского, Р.Купчинского, О.Бабия, Ю.Шкрумеляка рассматривается как новый этап в развитии украинской модерной литературы. В центре внимания диссертантки - главные её моменты: связь с общественной жизнью, доступность и конкретность поэзии, синтез искусств, развитие литературы по аналогии, обращение к традициям и их реализация на практике.

Ключевые слова: литературная группа, творческий дух, витализм, эстетический примитив, традиции и новаторство, синтез искусств, фольклор, символизм.

Summary

L.B. Syrota. Literary group "Mytusa" in West-Ukrainian literary process of the 1920s years. - Manuscript.

Thesis for a awarding candidate degree in philology by speciality 10.01.01. - Ukrainian literature. The Ivan Franko National University of Lviv. Lviv, 2000.

In the thesis the creativity of the Lviv writers group named "Mytusa" is investigated. Vasyl Bobynsky, Roman Kupchynsky, Oles

Babiy, Yuriy Shkrumeliak took an active part in the Galician cultural life that was gradually reviving after the World War I. The beginning of the 20th century was a period of contining change and development in th e Modernism. Group "Mytusa" (1921—1922) was formed of that young poets in the time. It became a new aesthetic phenomenon in literary environment. It was also a continuation of searches of Kyiv writers group "Muzaget" (1919).

In the journal published by the group all writers who constituted the nuclcus of the post-war West-Ukrainian culture appeared together for the first time: M. Matiiv-Melnyk, V. Sofroniv-Levytskiy, Ye. Yavorovsky, A. Voloschak. The poets such as P. Tychyna, D. Zahul, M. Semenko, A. Pavliuk, M. Obidniy who did not belong to the Lviv artistic life also contributed to the journal.

"Mytusa'"s critical and poetic works were a new model for the development of the Ukrainian modern literature. Their creative position was based on the attention to national traditions and its integration into modern art. Their ideas were proclaimed in the articles "From Symbolism - to new ways" by V.Bobynsky, "Literary magazines in the 1921-22 years" by O. Babiy, reviews by Yu. Shkrumeliak and O. Babiy. Their works called for the creation of a new stage of Ukrainian Symbolism with change and repudiated its established norms and values and evolution in qualitative new literary phenomenon. "Mytusa'"s literary program signalled a return to historical life, artistic tradition, archetype.

The Lviv poets studied poetic techniques of transitional stages in the development of the world and national literature and represented evolutional but not rcvolutional line in Avant-garde proccss. "Mytusa'"s members of the group criticized abstraction, individualism, refinemend of Symbolism.

Their interest in past cultural epoches resulted in searches for the new forms of artistic expression and reaffirmation of new spiritual texture which form authentic national identity. "Mytusa'"s poets worked in a variety of styles. Works such as cycles "Souls in a landscape", "Secret of dance" by V. Bobynsky, poetry collection "Village" by R. Kupchynsky, cycles "To the noise of the Prut" by O. Babiy, "Sonnets to a moon" and "Morning" by Yu. Shkrumeliak are similar in the manner of their creation with the same impressional traits, symbolic images of the Kyiv writers of the group "Muzaget", the same images of folklore and realistic details. Nature, man and his intimate

life are pictured in their works . Dramatic moments of the national history are also portrayed. Lviv poets saw themselves not limited by the usage and study of the elements of world or national art of the 19-20,h century.

"Mytusa"'s literary position made a significant contribution to the development of the Ukrainian Modernism. Manifesto and creative works of the group's members were known for their high evaluation of literary tradition, renaissance believe in power of a man and his creative spirit. The aesthetic position "Mytusa" from Symbolism to Avantgarde made the development of Ukrainian literature more active in the 1920"'.

Key words: literary group, creative spirit, vitalism, aesthetically primitive, tradition and innovation, synthesis of arts, folklore, Symbolism.