автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.01.03
диссертация на тему: Литературно-публицистическое наследие Нухамеджана Серадина

Полный текст автореферата диссертации по теме "Литературно-публицистическое наследие Нухамеджана Серадина"

КАЗАХСТАН РЕСПУБЖКАСН УЛТТНК ШШ АКАДЕМИЯСН

м.о.атгзов атнндагн 8девиет юне єнер институтн

^ Колжааба ггкннда

САПАРБЕК С0РСЕНУЛН ЕРГ0БЕКОВ МУІАИЕШН СЕРАЛИННЩ 9ДЕБИ - ПУБЛИЩСТМАЛЩ МУРАСН

10.01.03. - Казац едебиетінін терпін

филояогия гнлнмнннн кандидата гнлнми дзрежвсін йду тшін дайнндалган диссертацияннн

АВТОРЕФЕРАТИ

АЛМАТИ - 1996 жнл

Ітмнс Коса Ахмет Ясс^уи атнндагн Халнкаралк казак -ттрік университетінін каэак эдебиет! кафедрасннда орнндалдн.

Рнлнми жетеквіс! - филология гылнмдарвннн доктора Х.Мнрэахметов

Рееми оппоненттер - филология гнлнмдарнннн докторе,профессор С.Негимов

- филология гнлнмдарнннн кандидаты '.

З.Бисенгалиев -

Іетекші тинм - Абая атнндагн Алматы Неилекеттіх университет!

Казахстан Республикасн Улттнк Гнлнм Академиясн Х.О.Эуеэов атнндагн Эдебиет сене енер институты жаннндагн филология гв-лнмдарнннц доктори дарежесін беру женіндегі Д.53.34.01 на -манданднрнлган Кенесініц мзжілісінде коргаладн.

/480021. Алмати каласв, Ктрмангазн кевесі, 29/

Диссертациямен Улттнк Гнлни Академиясннвн Орталнх гнлнми іітапханасннда таннсуга боладн.

Диссертация 1996 жылн

с агат

Автореферат

?-т аратнлдн.

Мамандандирнлган Кенестіц гнлнми

хатинсн,филология гнлнмдарнннн,

доктори Е*Кбраев

- з -

1УМЫСТШ 2АЛПН СИПАТТАМАСН '

Такырнптын кекейкесті літі.XX гасыр басинда казак.халкн аунр элеуметтік-зкономикалнк куйзелісті бастан квит і.Когам-дагн осшдай аунр жагдайга байланнстн кааак окнгандарнннч кеакарасн эркилы калыптастн.Когамднк ахуалдан.калнптаскан.. дуниетаннынан эдеби эралуанднк келіп инктн.ХХ гасырдагы казак едебиетін агартувылнд,демократій«,ултшнлднк дегендей эр кеэен,эркилы багнтка жуйелей карастнрып келген эдебиет пайда болдн.Зртурлі эдеби багыт екілдері эдебиетке эрденгейде ге-міс беріп етті.ХХ гасыр баснндагв кааак эдебиеті каламгерлік КУрамн,колданган эдеби здіс.тзсіліне орай.устанган багвт-баг-дарына сай кааіргі жанаргаи уакытта жацаиа карастырнлуы ка-жет-ак.Тпас дзуір едебиетін айтпаганда,осн бір курделі ке-аеннін ербір ттлгалн талант-улкенді-кінілі дарнндарнннч емірі мен шнгармашнлнк тагднрнн кайта карау кааіргі уакнт ха-жеттілігі.Оснндай кайта карастнрудн.жанаша багалап-багамдау-дн кажет ететін тулганнн бірі - XX гасир баснндагн кааак . здебиетінін ірі екілі.когам кайраткері - Нухаметжан Сералин.

Мухаметжан Сералиннін емірі мен ныгарнашнлык мурасн бг-ган дейін де кааак эдебиеттану гылнмннда аерттелініп келе жаткан такнрнп.Профессор Б.Кенжебаев М.Сералин такнрнбнна дуркін-дуркін оралып.аерттеу,очерк кітабн.конографиялнк та-рау,окулнкка енгіау секілді жумнстар жасап,баспасез бетінде жариялап.насихаттап отнрдн.Галнм Б.Кенжебаев оснндай уаак та табандн ецбегінік аркасннда мухаметкантануднц негівін каладн деп айта аламыа.Бул - айрнкна атап айтуга туратын жэйт.

Кааак эдебиеті мен баспасеаіне бірдей катыстн М.Сералиннін емірі.саяси-когамднк кеакарасн,кайраткерлігі,эдеби,пуб-

. - 4 Т , ,

лицистикалвк мурасв БДенжебаевтан езге Х.Бекхожин.З.Дербіс-злин,Т.0бдірахманов,С.Зиманов,Т.К9кіиев,ТДожакеевД.Бейсем-биев.Р.Бердібаев.С.БурабаевД.Субханбердина.З.Бисенгалиев, К.Нднрнсов,0.9бдіманов секілді ар бунн галнмдар тарапннан кейде арнайн,кейде зерттеу об"ектісіне орай жанама турде ка-растнрнладв.М.Сералиннін емірі.дуниетаннмн мен здеби-публи-цистикадик мурвснн кайта карау.негіадей зерттеу бугін кун тзртібіне кетеріліп отнр.Оннц об"ективті себептері бар:

Н.Сералиннін емірі,когакднк кнзметі Кенес укіиєті,Кенес идеологиясн аясннда карастнрнлдн.бзі елген сон урпактарн Арал тенізіне жер аударнлнп.кеп кинншнлнк керіп.таукімет тарткана айтнлмай келді.

Н.Сералиннін дуниетаннмн Кенес идеологияснна икемделіп керсетіліпДОКП катарннда болган сзттері зсіре дзріптеліп, турікиілдік,исі исламднк кезкарастарн буркемеленді.Н.Гасприн-скийге дуниетаннм жакннднгв жаснралнп,Маржаниге іи тартуи сн-налнп жаттн.Акнн.жазушнннн кандай швгармасн да дуниетаннм жемісіДандай дарннннц да дуниетаннмн дурне аерттелмей оннц когамднц кнвметі,здеби-публицистикалнк мурасн об"ективті ба-гаснн алун мумкін емес.

М.Сералинн ін "Хадиша","Наурнабай","Талапбек","Управитель секілді шнгармаларн айтнлмай келді Депшілікке белгілі'Топжар-гани позмасн Кенесарн.Наурнзбай бастаган улт-аааттнк кетері-лісін еннаган.зшкерелеген тунндн ретінде "жогарн* багаландн.

М.Сералинн ін "Топкарган",Тулкашима","Рустем-Зораб"/ву-дарма/ секілді белгілі шнгармаларн такнрнптнк, керкемдік та-бигатн кете багаланбадн.Бул шнгврмаларднн каанлу себебі.та-кнрнп табигати кете ашилмадв.Тіпті 6ул шнгармалардагн автор-

лык концепция бурмаланнп кате тусіндірілді.

М.Сералиннін жалпнтуріктік.исі исламднк идеяга буйрегі бгрган публицистикалнк макалаларн,зсіресе,Гаспринский,Маржа-ни секілді куллі турік журтынын улнк пераенттеріне арналган кааанама-мінакнп.мерейтой макалалары знгіне болмай келді.Вн-гіме болган ктнде буп макалалар М.Сералиннін кателігі ретінде сннала cea болды.

М.Сералинді онын тел перзенті секілді "Айкап" журналннан беліп карауга келмейді.Кецестік тоталитарлнк кезенде "Айкап" журналы мен"Кааак" газеті аракатннаснн.М.Сералин мен Э.Бе-кейханов,А.Байтурсннов,М.Дулатов араснндагн кайраткерлік кез-карастан тунндайтнн полемикага бару мтмкін болмадн.Мумкін болган жагдайда тек біржактн "Айкап" журналы мен онын тені-регіне топтаскан М.Сералин,Б.Каратаев,І.Сейдалин секілді азаматтар макталып,"Казак” газеті мен онын басинларн Э.Бе-кейханов,А.Байтурсннов,М.Дулатов снналдн.зикереленді.Рас, "Казак" газеті мен аяулн арыстар акталган сон бтл мэселелер-ді сез еткен зерттеу енбектері дуниеге келді.Алайда.олар бул мзселеге ездері зерттеп отнрган каламгерлер кезкарасы,"Казак" газеті муддесі тургысынан карадн.Натижесінде М.Сералин екін-ші катарга ыгыснп,"Айкап" екіниі сортты баспасез секілді бо-лып калдн.шнндыгында,"Казак" газетінін езі "Айкап" журналн-нын тзжірибесінде туган.инын негівін калаушн А.Байтурсынов,

Н.Дулатов "Айкап" редакциясында калам уштаган жандар.Демек, халкнмен кайта табнсып жаткан кайраткер-каламгерлерге де, "Казак" сындн калаулы баспасезге де курмет сезімімен карай тура,М.Сералинге,онын "Айкабнна"суннуднч кажет! жок.Осн орай-да.олардын кай-кайсысын да об"ективті багалау кажеттігі ке-ліп иыгадн.

М.Сералинді,ол ингарган "Айкапты" сев ету сол тустагн эдеби процестін табиги агнннн айкнндап.тутас процесі і обмек-тивті багалау уиін кажет.бйткені,М.Сералмн акнн,жазушн,жур-налист кана емес.ХХ гасыр басьндагн букіл эдеби процеске,сол аркылн халнктн оятуга нкпал еткен галаиат уйымдастнрушы.

Осн айтылган себептер -"Мухаметжан Сералинніц эдеби-пуб-лицистикалык мурасн" аталатан такнрып кекейкестілігін айгак-таса керек.

Зерттеудін негіагі максатн М.Сералинніц шнгармашнлнгнн тпастыра алии зерттеу.тану.Эдеби-публицистиквлнк мураеын аамана.уакнт децгейінде караетнрнп.оннц И гасыр баенндагн казак адебиеті мен баспасеаіндегі зор шнгармашнлык,кайраткер-л і к ролін айкнндау,акнн,жааушн,журналистіц кайраткерлік ду-ниетаннмына ден кос. Буя ретте диссертант алднна мынандай міндеттер койдн:

-М.Сералин еміріндегі кеибір актацдак саттерді айкиндау.

-М.Сералин дуниетанымнн обнективті багалау.куні бугінге

дейін "пантуріктік"."панисламднк" деп енналшз келген жалпы-туріктік.исі ислаыдык кеакараснн айкнндау.ол кеакарастнц шн-гармаларнндагн асерін ашу.

-М.Сералинніц куні бугінге дейін кате багаланнп келген Топдарган" позмаснн буган дейінгі аерттеу ецбектерімен са-лыстнра отырып об"ективті багалау.

-Буган дейін ”эйел бас бостанднгнн жнрлайды" дегендей бір кнрннан гана багаланнп келген “Гулкашима" позмаснн терецдеи аерттеу,авторднц дуниеге кеакараеннан.дуниетанымынан туиндай-тнн діни-философиялнк астарнн ашу.керкемдік ктнднлнктарнн айкнндау.

-Бутан дейін эдеби тургыдан ангіме болмаган "Киіктіц кеа жасн" дастанын филологиялык аспект іде зерттеу.

-"Рустем-Зораб"."Отанннн и ici яки сахараннц сниы - Іусан" секілді аударма енбектердін аударилу себебін автор дуниета-ннмнмеи бааявннстнрнп.тарихи-генетикалык тургыдан ашу.

-Публицистикалык мурасвннн буган дейін айтнлмай келген.жа-бнк жатквн кнрларнн ашу.

Зерттеудін гнлнни жаналыгн.Диссертацияда М.Сералиннін енірінін кейбір актандак саттері айкнндалдн.

"Топжарган” куні бугінге дейін эдебиетте Кенесарн.Наурыз-бай бастаган улт-азаттнк козгалнснн сннаган шнгарма ретінде багаландн.Шннднгннда,поэманын бул кетеріліске.оннн басшнсы Кенесарнга куйе жагудн максат тутпаган тунндн екендігі дэ-лелденд і.

"Гулкэшима" - IX гаснр баснндагн казак емірінен алннган реалист і к поэма.Поэма жен інде жана трактовка жасалдн.Ол - XX гаснр баснндагн казак кнан - калннмал курбанн,калнцмалга нарази, тенсіздікке налалн казак кнан атастнрган жерінен жері-ніп.женіл журіске бой алднрунннн жені жок.Тагднрднц дегеніне мойннсуннп,ар-уятнн,абыройнн сактаун керек.ейткені.бугінгі кнз - ертецгі кааак ултнннн анасн деген авторлнк ой шнгарма-нн талдау барнсинда бірінші планга ингарнлдн.

"Киіктін кез жасн" - бурнн жарияланбаган шагнн дастан.Шн-гыс сшетті.шнгнстнк діни моральді аркау еткен.агартушн -кітаби акнндар дастурінде туган тунндн.

"Рустем-Зораб" - эдебиеттану гнлнмында дурне багаланнп келген аударма.Б Ірак.зерттеушілер бір жайга - М.Сералиннін езге емес, атактн"ШаЬнаманнж аударун,аудармашн максати.оннн

жвлпитуріктік кеакарасынан тугандыгына нааар аудармай келді. Аударманы сез ету.талдау осы авторлык максат тургысынан жа-салды.

А.Сорокиннін "Отанннн и і с і яки сахараныц сыйн - їусан" ангімесі екінші кнрннан - автор сатті пайдаланган аныадык материалы тарихи-генетикалык тгргндан ашылдн.Шыгарманы М.Се-ралиннін арнаиы аударып,казак окырманнна усыну максатн аныз-дыд отаншылднк сипатннан сез етіліп талданды.

Н.Сералиннін журналистік кнзметі екі дауірге белініп, "Айкал" журналы,"Ауыл" гааетімен тыгыз бірлікте карастырылды "Айкал" журналын иыгарып.кааак халкнннн кезі,кулагн,уніне ай-налдыруы тевдессіа іс.М.Сералиннін кайраткерлігі оси кинрдан келіп шыгады."Аикаптыц" устанган багыты - каэактн отырыкиы-лыкка,кала салуга ундеуі бугінгі кун биігінен об"ективті ба-галандн.М.Сералиннін бул такырыптагы макалалары Э.Бекейханов, А.БвйтурснновД.Дулатов макалаларнмен салыстырнла каралды.

Бурын внгіме болмаган,болса біржактн тусіндіріліп журген Маржани.Гаспринекий,Нобель сыйлыгы женіндегі макалалары гы-лыми тургыдан талданды.

Диссертациянын практикалык мані.Зерттеу натижелерін орта мектепте.жогары оку орындарннда Н.Сералиннін ингармашылыгын жана уакыт талабына сай жанаша окытуга,казак эдебиет! мен баспасезі тарихы маселелерін cea етуге кенінен колдануга бо-ладн.

Зерттеудін материалднк кездері.М.Сералиннін баспасеа бе-тінде жарияланган енбектері,"Айкап","Ауыл" сынды баспасеа материалдарыДввакстан Республикаси Орталык Мемлекеттік му-аейі коры.архив материалдарн,М.Сералиннін емірі мен иыгарма-шывыгн жен інде жааылган гылыми енбектер мен баспасеа мате-

риалдары. .

Н.Сералин туралы жаэнлган Б.КенжебаевД.Бекхожин.Т.Вбді-рахманов Д.Бейсембнев,С.Зиманов,Т.Какішев,У .Субханбердина т.б. галныдар ецбегі жумнска теориялнк жане методологиялнк негіз ретінде колданылдн.

Яумнстын сыннан етуі.Диссертация тарауларн жеке-жеке макала ретінде "Акикат","Казак тілі мен 9дебиетіи,"1аденіс" журналдарында,"Когаиднк гылнмдарднн евекті маселелері" атты ХКТУ-дын галымдарн мен ізденушілерінін макалалар жинагннда жарияландн.

Диссертация Кожа Ахнет Яссауи атнндагн халыкаралнк кавак -турік университетінін Казак адебиеті кафедрасннда, Кр УГА М.О.Эуезов атнндагн Эдебиет жане енер институтынын Кааак. адебиетінін тарихн белімінде,институт Гилнми Кенесінде тал-кыланып.коргауга уснннлдн.

Диссертацияныц курнлыин.Жумнс кіріспе мен корытындндан еаге уи тараудан.пайдаланнлган адебиеттер тіаімінен турады.

ЖУМНСТЩ НЕГІЗГІ МАЗМУНН ..

Кіріспеде диссертация такнрнбннын кекеикеетілігі.максатн мен міндеттері.гылнми жаналнгы,теориялнк жане практикалнк мані айкнндаладн.

Алгашкы тарау "Мухаметжан Сералиннін эдеби мурасы" ата-ладн.Тарауда каламгердін тел туннднларн "Топжарган","Гулка-Еима","киіктін кеа жасн" аттн поэма,дастандарн карастнрылдн. Алднцгн толкнн адебиетиі галнмдар лікірін шнгармаларднн та-бигатнна орайластнра оки.аерттей келе жана топшылаулар жа-салдн.

"Топжарган"поэмасы бугінгі кунге дейін Кенесарн.Наурнв-

- 10 -

бай бастаган улт-вэаттык кетерілісін сннаган.эшкерелеген туындн ретінде багаланып келген еді.Біз вшгарма табигвтнна терендей єну аркнлн казак эдебиетіндегі 6ул пікірді кате деп таптнк.Кеибір здебиетшілердін поэмани Кенесарн,Наурн8бай бастаган кетерілісті сннаган туннди деген пікірлері увкнт.сая-сат,идеология нкпалынан туган.Шннднгннда.М.Сералинніц ез шн-гармасннда кааак халкнннн улт-аааттнк коагалыеын.онын басшн-сы.халнк сайлаган Хан Кене йен Ер Науандн.жалпн кетерілісші-лерді каракшнлар тобн.аулнмдар етіп керсеткісі келмеуі аннк. Олай дейтін1мі8,казіргі окырман окнп курген"Топжарганипозма-сында уакнт талабн.саясвт ыкпалнмен тусіп калган жолдар бар. Мундай эрекетке И.Сералин шнгармаиылыгын верттеушілердін са-налн турде акин атнна каіцг ттспей.поэманнц уактылы баспа бе-тін керіп,Кенес дзуірінде де жасай беруі ушін барун мумвсін. Калая болса да.бугінгі окнрман тусінетін,е8ін-езі актайтнн эрекет.

Бірінші.поэма "Елжанга тартылады" аттн арнау сеабен аши-ладн.Бул арнау сез сол калпн дерлік баснлнп жур.Бірак.сонан сон берілетін.отнз екі жолдан туратнн:

Ау.інін, тартунндн кабнл алднм,

Тартудац аснлнна нааар салднм,- ^деп басталатнн "Елжан жауабн" баснлмай келеді.

Енінші.казіргі кезде баспа бетін керіп журген позманнн бірінші тараун:

НайкараДарасайга бітер калын,

Кошалак семіртеді Аргнн малнн.

КарасайДошалактн мекен еткен І Сералин М. Топжарган. Троицк, І915, 2-6.

- II -

БIр жылы Кенесарн ауылдары,-*деп басталып жур.Шнн-дыгннда.акнн бул жолдардн бнлай жаагвн едi:

МайкараДарасайга 6iTep калнн,

Кошалак сем!ртед1 Аргын малнн.

КарасайДоиалактн мекен еткен Бiр жыла Кенесары агадарнм.^

Бул жолдар/астын снаган öia С.Е./ аквннын "Топжарган" поэма-сын Кенесарн,Наурнабай снндн казактнн бiрI xaH,6ipi батнр eKi уланын сннап,эшкерелеу yniH жаабагандыгнн,кер1сшие оларди кеп курыет тутканднгнн ацгартса керек.М.Сералинн^н кызн Райхан Сералина 1948 жнлы 20 пйлдеде жасвган,кае!р Ор-талык Мемлекетт!к музей корында сактаулн поэма квш1рмес1нде

з

де бул жолдар дэл осы калпинда берI лед i. Эрине,акнн пераен-

т!нiн бул кеи!рмен1 кайдан.калай жасаганы öiare мэл1м емес.

Тек.кепНрме жолдарынын 1915 жнлн ТроицкЦе баснлган поэма

нускаснмен сэйкес келу1 жогарндагн niKlpiMiafl! бек!те туссе

керек деген ойдамыз.

Кенесары,Наурнабай айналасы нлги уры-кары,карга-кувгнн-

дар.жасагн каракшвлар тобн едI деп пiкiр айткан галнмдар да

болдн.Олардыц мундай кате топвнлаулар жасаунна поэмадагн мы-

на сек!лд1 елей жолдары себеп болган:

Аркада Кекбурнлдай жуйр^к бар ма,

0TinTi Би Наурнабай деген нар да

Кекбурыл ат Наурнзбайдан урлап алнп,

КСералин М. Топжарган. Алматы, 1985, 24-6.

2.Сералин М. Топжарган. Троицк, I915, З-б.

ЗДааакстан Республикасн Орталык Мемлекетт1к музей! корн КП 13595/2

- 12 -

Кенеге тарту кылган Унггт КаргаJ Оснндагы Би Наурызбайды Ер Науанмен ватастнрып.жанылнскан галнмдар Т.Нтртазин мен 8.Дерб1сэлин Хан Кене scxepi бузык, урылардан турадн.олардыч шектен иыкканн сонпа агайннды ек! азамат Кене мен Науырнзбай араеннда да трлык жаеауга, öipi—-híh атын урлап, eiciHiniciHe сыйга тартуга деиш барады деген niKÍp айтадн. Бул - тумысынан мал таннгни,мал 1н!нде есетш кавак елшде муккш емес кагдай. Оннн ycTiHe Квкбурыл ат тв-нымай жацнлнс кететш кеп шобырднн 6ipi емес, 6ykíí Аркага атагы жайнлган дара ат - данктн Кекбурыл.демек,бул - Би Нау-рнабай мен Ер Науырыэбаидын аттае болун себепт1 пнгармадаги айтнлган ой ангарнлмай каянп.содан туган жацнлыс ои,жансак пШр.Т.Нуртааин Унгзт руннан. шнккан атактн три Карганын ecl-míh "унгнт-карга" деп окнп, Хан колы тек урн-карыдан,куагнн-каргалардан турадн дейд!.Э.Дерб^сэлишйн окуннда елец жолн "Кенеге тарту кнлган енкей карга" болнп earepin кеткен.Влен

9

жолдарннын дурне окылмауннан бурые пайымдаулар жасалган. Галнмдарднч бул niKipnepiHe катал уакнт,катан идеология та-лабы да себеп болып отырганн даусыз.

Поэма кейшкер! - Адай жхг!т¡н!ц немере агасы Салбайды елтIpji,сонан сон келШ кетерШсийлерге коенлун енншнлардын тагн да Кенесарн колн тек урн-карнлардан,кан!иерлерден тура-ды деу1не себеп болган.Б1а Адай Ж1Г1Тш1н к i с i enTipy эреке-tíh актамакшы еместа.Тек.бул кылмнека ганнктыктнц себеп

1.Сералин М.Топкарган//Ай,заман-ай,ааман-ай.Алматы,1991,3906

2.Дерб1сэлин 9.Сералин - акнн//Эдеби мура жэне оны аерттеу. Алматы,1961,219-6. Нуртаэин Т.Кенесарыныц аулымдыгын эшкере-лейтж поэма//9дебиет жэне искусство. 1951,IF6,71-77-6.

. - 13 -

болганнн.кнлмнстнн эдей1 емес.авдауснзда хасалганнн сез ет-т1к.9рине,кетерШсш1лер тобнна агнлнп келш хаткан кепшШк 1шшде килн-килы тагднрлн,турл!-ттрл1 пигнлдн хандарднн бо-лунн хокка ингармаймнз.бйткен!,кай колбасвн болса да хасагы-нын.саннн кандай холмен болса да кебеите беруге тырнсатынн сезс1в.М.Сералин поэмасннда 61рд¡—екIл! Кенесарн ж1г1ттер1 унамснз кейШ.эрекетпен кергн1п калыл катса,соган карал бт-к!л кетерШспплер колы тек урн-карнлардан турадн деп корн-тынды хасе*уга болмвйдн.

Поэмада каттн снналадн дел1нет1н Хан каталднгн.оннн ез1-Н9 коснлмаган кей рулардн шабуы - ем1рд!н еэ1нен туган тари-хи шннднк.Поэмада Кенесарн колнннн 1аппас руларнн шабуы сез боладн.Б1ртутас мемлекеттIктен айнрнлнп,б1р белIгI Коканга, ек1нш{ яагн Хиуага,уи1нш1 бел!г1 Ресей коластнна карал,улт-тнк тутастыгн болмаган казак халкнн б1ртутас эр! дербес ел ету УШ1Н болган улт-азаттнк кетерIлIсI онын басинларннан ул-кен кажнр-кайраттн талап етт!.Туган халкнн б Iр туднн астнна хинай алмай кахнган Хан Кене мен Ер Науаннын кейде рухани дагдарнска тусШ.вшыннп.ездерте ермеген рулардн катал хаза-лаун тарихи шннднк.Рулнк бнтыранкнлыкта *ур1П,баснна кинн-кыстау кун тунп отнрган сэттерде б!р яагадан бас,б!р женнен кол шнгара алмай алаунзднкта болун,казак халкнннн Хан Кене мен Ер Науан бастаган азаттнк холнндагн улкен курес1н1ц сэт-С10Д1КК0 ушнраунннн бастн себептер1н1н бIр! деп б!луге ТИ1С-п!в.Н.Сералиндеа акнн жгрег!н!н мунн.окувнснна иертер снрн, айтар ойн да сол.Халкнн стйген каламгердш азаттнк уи!н ку— рескен халык козгалнснн колдамаун иумк1Н емее.Сонднктан ин-гармадагн ондай сэттерд! поэма авторнннн окнрианнна усннган

... - 14 .

ек!н!ш!,тарих гш1н аиткан эттеген&гайы деп тан/га ти1сп1В.

"Топжарган" акын жааган поэмалар диклынвд б!р саласн деп б!леы!з.Себеб!,б!аге оннн кунан баска "Хадиша","Наунрыабай" сех!лд! иыгармаларынын болганы мэлЫ.^Б|рак,глЕвн ек!н!*ке карай ол иыгармалар б!аге жетпеген."Топжарган" поэмалар цик-лнннн б!р саласы дейтш себеб!м1а содан. Соган карамастан "Топжарган” осы кадпинда да кваак эдебиет!н1Ц б!р иоктыктн тунндыси болып кала беред!.

М.Сералинн!ц "Топжарган" поэмасннан сон жаэган ингармаон--"Гглкэнгима" Бул буг!нг! кунге дей!н "эйел бас бостанднгын , жырлайды" дегендей б 1р кнрынан гана багаланып келген туындн*. Эрине,шыгармадаги эйел бас бостанднгн езект! населе екенд1г! хак.Алайда.дэу1рд1н ортак тагднры.дэу!рд!ц ортак такнрыбы болган бул мэселеге М.Сералиннш жанапа,ев¡нше келген! умыт калып журд!.

М.Сералинн!н "Гуякэвима" поэнаснн жазудагн еа нег!аг1 максатн кааак жастарына ыынадай гибрат айту ед!: б!р1нв!,эйел бас бостанднгы.Кааак турмнсындагы тецс1а кудалык сек!лд1 ар турл! нашар эдеттердщ болун.жастарднц б!рШ-б!р! кермеи-б1л-мей косылуы сыналадн.Ек!ни1,осы казаки салттан туындайтын ауыр кас!рет - кей кыздардыц айттнрган куйеу!н нашарсынып.рн жакта отнрнп.же^л жур!ске бой алднруы.Акын казак кыздарннан ар сактауды.абыройлн болудн талап етедкАта-аналарга аор сал-мактн ой тастайды.Эр ата-ана еа перзенттерШ саргайтпай тец|-не коссын деген т!лек айтады.Э81рге казак турмыснндагн навар эдет - кнз баланын ерк!нен тыс куда болу,айттнру,уаату болып турган жагдайда кааак кнэн - ертецг! ананын тагднрднц жазуы-на мойннсунуын.врлн болунн ет!нед1.Буд мэсеяеде казак кианна ТТАуылТ~Т924~~Ю6/66

. - 15 - .

Гулкэшиманн улг! етт усынадн.Онын Баймухамедт! сгйе тура ата-ананнн дегенШ орындап.айттнрнлган жерше уаатылып кете бергенд!гш,гашнгынын ец болмаса жастык пакта ойнап-кулш ка-лайнк деген трепне каская парен тура б1лгенд1г1н жнрлайды. Акын казак, турмненндагы навар салтка онан туындап жататын жа-ман эдеттерге жан-тэшмен карсы. Онын "Гулкэшима" поэмаенн жаэудагн ен нег!зг1 максатн осы! Сондыктан да поэма окигасы нег!з(нен Баймухамед атынан баяндалса да оган гашнктнх жнр-лар.дастандар улпс!мен в2ус1п-Знлиха","Коэы Керпев-Баян суду“ сек!лд! "Баймухамед-Гулкэнима" атаиай,кер!с!нше,шнн му-енлман кнаы ретшде ата-ананнн деген¡н орнндаган.тагдырднн жазуына мойннсунган.суймесе де жар тесег!не адал,ертенг! ур-пактын анаси - Гулкэшима ес1мш берген.

М.Сералиннщ "Гулкэшима" поэмасы казак эдебиет!ндег! осы такирнптас кептеген ингармаларднн басы.БелгШ дэрежеде "Гулкэшима" эсер!мен жазилган иыгармалар катарына М.Дулатовтын "Бакытсыз йамал" романын.С.Торайгнровтнн "Камар сулу" романы мен "Жаркынбай" поэмаенн,Т.Жомартбаевтын "Кнз керел!к" рома-нын жаткнзуга болады.Ягуи.осн туннднларднн басында М.Сералин шыгармавылнгы.оннн 1пшде "Гулкэшима" поэмасы тур деп айта алаина.

М.Сералинн1н эдеби.гнлнми журтиывыкка таннс емес.бурын

баспа бет!н кермеген б!р туындысы - "Ки1кт1н кеа жасы" атты

шагнн дастан.Келем! он иакты бет.Орталык Мемлекетт!к музей

корннда сактаулы.^Тупнуска емес,кеш!рме.Кеппрмен! 1948 жылы

20 я!лдеде акыннын кнаы Райхан Сералина жасаган.Бул дастан -

б1рсыпыра тунндылары турл! себептермен б!зге жетпеген М.Се-

ККааакстан Республикасн Орталык Мемлекетт!к музей! коры КП 13595/1

.. - 16 -ралиндей аяулн жаннан калган жэне оннн пвгармашалнк бір ів-деніс арнаснн таннтатвн эдеби жедігерлік.інгвстнк діни кисса, дастандар дастурінде жазнлган тувнды маамунднк.такарнптнк тургыдан cea етілді.

М.Сералиннін біа жогарнда арнайн сев еткен шыгармаларннан баска "Талапбек","Управитель","Хадиша","Наурнзбай" секілді туннднларн болган. Улкен екінішке орай, ол шнгармалар жо-галган, біare жетпеген.

Екінпі тарау "Мухаметжан Сералиннін публицистикалнк мг-расн“ аталадн.Жазушн,журналист М.Сералиннін публицистикалнк мураснн екі дауірге беліп карадак:бірі - оннн еаі уиымдасты-рнп жарнкка шнгарган,1911 - 1915 жнлдар аралнгннда шнгнп турган "Айкал" журналы жумнен.онда жарияланган макалаларн, екіниісі - Казан тенкерісінен соцгн журналистік кнаметі,публицистикалнк мурасн,взі бас болнп уйнмдастнрап.басн-касвнда журген.емірінін соцана дейін атеалнеап турган "Аунл" газеті, онда жарияланган макалаларн.

"Айкап" журнали сол кеаевдегі казак емірінін бар саласнн камтндн.Соган орай оннн арі бастарупнсн арі баскарушнсн болган М.Сералиннін журнал бет інде жарияланнп турган макалаларн да табнлнп жаттн.Демек,журнал багнтнмен баскаруши багата бір болдн.Бул - "Айкаптнн" багнтнн кай мэселеде болмаснн М.Сера-лин аннктап отнрдн деген сеа.Ал.онвн журнал кетерген казак еміріне катнетв кандай нэселе болса да езінін устанган багнт -багдарн.айкнн ойв болдн.

"Айкап" журналннвн да,М.Сералиннін де кетерген бастн проблемасн жер маселесі болдв.бйткені.гасврлар бойн найзаннн ушвмен.білектін кушімєн коргалвп.атадан балага мура болвп

келе жаткан.халвк тіршілігінін кутн - казак жері Ресейге бодан болгалн алгашннда біртіндеп,сонннвн тлкен каркннмен.кол-дан шнгыл бара жаттн.Сонднктан да окнган.кеві аінк зрбір казак азаматв бул женінде толганбадн.сзз етпеді десек кателес-кен болар едік.

Казак халкн улн кауіп - халнк ретінде жойнлнп кету алднн-да турдв.Не жан-дэрмен карманып.алда кандай жагдайда болса да емір суруге бейімделуі керек болдв.Бул таразн баснна емір мен елім катар тускєн жанталас сэт еді.

М.Сералин жер мзселесіндегі ойларын ортага салып.квп тал-кнснна усаннп отнрдн.Оннн казак жері туралн жазган ингарма-ларн катарннда "Казак халкыннц муктакднгн"."Біздін бурннгн Ьэм казіргі халіміз","ШэЬер Троицк,март 1912 жыл”,"Келешек заманнмнзднн кама","Жер 0нгімесі","Отнрнкшн болган кааактар туралв","1эЬэр Троицк,15 февраль 1914 жил",”Ескі жнр" секіл-ді какалаларвн атауга боладн.

М.Сералин отнрнкшнлнктн.калалнк турмнсты костаганда мнна. секілді бастн-баств себептерді негізге ала сез етті:бїрінші, отнрнкин болмауга амал жок.Іер улєсін бугін ез еркінмен ал-масац.ертен еріксіз аласнн.Бугін ез калаунцмен алсан,езін отнрган егінге колайлн.сулн яерлерге ие болнл каласвн.Олай етпесец.ертен амалсиз отнрнкив болган сэтте кез-келген жерге элбетте.колайсвз,егінге жайсва жерге отнрасвн.Екінші,ісешпелі нормамен жер алсан.ол уакнтша гана пайдалануга бері лед і де, укімет кажет еткен куні кесіп алнп,казак тубінде жерсіз ка-ладн дегендік.Ушінші.уактнлн коннстаннп.отырнкпн болнп.тнгнэ отнрнп алмасан.езінді айнвлвл,конвснндв кинп алнп жаткан калин мужвк ішінде "тілкім-тілкім болнп" бнтврап каласвн.Бул -

. - 18 - .

улкен. кауіп.ТІлге кауіп.дінге квуіп.Терт інші.еа еркінмен жер кестіріп кала салсан,тнгн8 отнраснч,арапа мукнк кірмейді.Іе-рін онтаилы болнп, калада тнгы8 отнрган сон куш біріктіруін онай,мектеп,медіресе,мешіт салнп мадени.діни кажетті шаралар орнндалар еді.Балаларнмна окнп.болашагымна наркнн болар еді деген ой.Демек.М.Сералин отнрнкшнлнкка.калалнк турмнска мэ-дениег кеаі,еркениет тірегі ретінде карады.

М.Сералин.Б.Каратаев,Ж.Сейдалин бастаган топтнн отнрыкшн нормамен жер алып.кала саламыв деуіне когарыда атап еткен себептерыен катар мыла жагдайлар да себепиі болдн деп ойлай-мна:бірінші.кааактан кеп бурин жер маселесінде кнснм керген башкурт.ногаи.кнрнм татарлари.бараба халкн секілді халнктар тагднрын керіп.біліп отнрдн.Екінші,коннс аударушнлар фондн-сина кааактнч еч шурайлн,сулн,нулн жерлері кесіп алнннп,казак колайсыа жерге ыгнстырылып жаттн.Сонднктан да олар жедел киынлдап.жаксн жерлерден улес алнп калгнсн келдіЛиінші,бу-кіл Ресей мусылмандарн мен туріктерінін улнк устаэн болган

Н.Гаспринскийдіч казакка жаны ашші.ертецін ойлап "Таржіман" газет інде казак халкнна.кааак окнгандарнна отиридии болу, егіншілікпен айналнсудн уснннп жатун еді.

Н.Гаспринский сонау Кнрнж жерінде отнрып,казак халкы,казак кері ушін шнрнлдап,казак кер апкп кала салмвса.отврнквш болнп егін салмаса кнргннга уянрап,жойнлнп кетуі мумкін деп жаттн.Бул салада кааакка ев халкн - кнрнмлн журтнннч басннан кешкенін мнсал етіп уснндн:"Бурннгн уакнтта біадін кнрнм хал-кнныч кебі дал казак секілді мал аснрап.кешіп журеді екен. . Араларнна орнстар.немістер келіп.кала болнп,егін сала бастаган сон булардын малдарнннч ерісі тарнлнп,біадін соп мал бак-

- 19 - .

кан хадкымнэ елу жнлднн. ішінде тамам жойнлдн десек жарайдн. Бул кундері кабірлерінін кайда екені мзлімсіз.Бул кунгі Ставраполь.Еквтеринослав,Херсон.Бессарабия губернияларн ty-гел тур і е жерлері еді.Казірде ол жерде Ьешбір аунлнмнз калган жок.маглум.мал багатнн жер.суннан айрнлган сон аанп-тов-дн"^ Бул - пнн журеиен.шннаин перзенттікт тілектен.куллі турік халнктарнн. беліп-жармая бір таннп.тунс санап айтнлган cea.

Патиа тактан тусіп.билікке большевиктер келген сон,кааак жері бурннгндан да улкєн каркннмен отарландн. Халкн жасандн аштнктан кнрнлдн. Бул эрекет те кааак керін иелену ушін іс-телді. Тнн кетеру желеуімен де казак даласн отарландн. 8аге халнктармен толтирнлдн. Кел/мсектер коннстанднрнлдн. Н.Се-ралин айткан орне мужнктарн арасннда тілкім-тілкім болнп калсвк,тілден,діннен айнрнламнв деген кауіп акнрн кааактнн тнн елкелерінде іске астн. Казак мектептері жабнлдн. їергі-лікті халык тілінен,дінінен,улттнк мздениетінен аунткндн.

М.Сералиннін казак жері.отнрнкшнлнк туралн яазнлган мака-лаларын Э.Бекейханов.А.Байтурсннов.М.Дулатов макалаларнмен байланнстнра.салнстнра карастнрднк.М.Сералиннін кер мзселесі отнрнкшнлнк туралн айтнлган ойларнн,устанган багит-багдарнн саралай,8ерделей келе сол тарихи кезен тургненнан да.бтгінгі кун биігінен де езін актайдн деген шешімге келдік.Зйтсе де, жер мзселесінде екі турлі кезкараста болган "Айкап" ї^урналн мен "Кааак" гааетінін бірінін пікірі дурнс.єкіншісінШ бурне деп жатуднн бугінгі кундє кисннн болмаса керек.Вйткені, бул екі топ мушелерінін кай-каисысн да жеке бастарннын камн

І. Гаспринский Н. Тзржіман. І909Д46//М.Дулатглн. Оян казак! Алмати, 1991, 79-6.

- .20 - . .

ушш емес,ел1нш ертен! деп,жатка кетШ жаткан туган жер унПн вшрылдап.отка ТУС1П «урген казак халкыннн шин нэнШдег! ултын суйген ултшнл пераенттер1 ед1.

М.Сералинн1н д!ни, ис1 исландык, тур1кш!лд1к ой.танныына байланысты ол шыгарган "Айкал" журналынын д^неНаг! багыты сол ынгайда болди: Йурнал бет!нде тек казак халкыннн ек1лде-р! гана емес, тури тектес татар, ьогай, туркмен, киргиз сек!лд1 агайин елдер е1илдер1 де кааакка деген тунстнк ниет-пен ой бел1с1п жатты. Бул - уакнт, кеаен инндиги. Бул - "Айкал" алган белес.

М.Сералиннш ои-ер 1 сI 61 р казак халкы аукнмында калнп коймай, тарихи таныминнн мыктылыгын керсетет1Н, 6ук1л тур1к халиктарина туыстнк сеэЫде, !шк! б1рл!к, тутастык ойында журген1н танытатнн "Маржани", "Габдолла Токаев", "Рустем-Зо-раб" /Сез басы/, "йунрда орны толмастай ел^м", "Казакка та-рих керек пе?" сек1лд1,макалаларына талдау жасалды. Талдау барысында М.Сералин 6ук1л тур1к журтнн белт-жармай бIр ев рет¡нде,,тарихи тамнрластыкта таннган, сол бIрлIктI, тунстык сезЫд! баспасез бет¡нде аянбай насихаттаган тутас тур1к куртн жен!нде тур1кш!Л, казак мэселес1нде ултшыл/ултжанды/ азамат деген птрге келд1к.

М.Сералин баспасез, казак 1ш1ндег1 оку, окыту жайы, казак кыадарыннн бас бостандаги жайын эдг!мелеп кептеген мака-лалар жазды.

М.Сералиннш "Айкал" дэу1ршдеп журналист1к, баспагер-Л1к кызмет! женшде ек1 жэйтт1 баса айтуга болады:б!р1 -казак халкннын тарихында "Айкал" журналыннн шыгуы зор мэдени кубылыс екенд!г1, онын карангылыкта, бейкам уйкнда жаткан

- 21 -

халыктн оятудвгы ролініц ерекше болгандигы, екіншісі,- сол яурналди аор кннншнликпен шыгарнл, сол заыандагы журнал ангару ісінін ыстигина куйіп, суыгына тоцып нурген "Айкаптнч" api бастырушысы, api бас нааупшсы Мухаметяан Сералиннін казак тарихындагы орасан аор ецбегі, кайраткерлік тулгасыныч даралыгн.

М.Сералинніч Кааан течкерісінен кєйінгі яурналистік кизметі езі негіаін каласкан, 1923 - 1924 янлдарн редактор-лнк еткен, емірініч сочына деяін нумысына атсалнснп турган "Ауал" газет імен тнгнз байланыстн. Онич турлі такирыпта яаз-ган публицистикалнк тунндилары яанрлык яэне такирыптык хагы-нан кунделікті хабардан проблемалык макалаларга дейінгі ара-лнктн камтидн. Ал, олардн котерген меседеперінін сипатнна карай топтастнрсак: халыкаралнк саяси мэселелер,сол кездегі Кечес укіметі, казак елініч ішкі яагдайы, шаруашылык, падение т маселелері яеніндегі макалаларн деп яуйелеуге болады.

М.Сералин езініч Кааан течкерісінен кєйінгі публицистикалнк пнгармаларннда негіаінен казак еміріне яачадан.дендей еніп келе наткан Совет турмнснн.большевиктер партиясын.оныч устанган саясатнн колдап сез етті. Эрине,6ул яая тек кана М.Сералин басындагы яайт емес еді. Бул сол кездегі казак кайраткерлерініч кебініч басында болган ортак «агдай еді.

Ушінші тарау - "Мухаметяан Сералиннін аудармалары"

М.Сералин керкем аударма саласында да едеуір ечбек еткен калаыгер. Оныч аудармаларынан бізге келіп яеткені парса хал-кннич улы акыны ббілкасим Фердоусидіч элемге айгілі "ШаЬна-масыныч" бір саласы - "Рустеы-Зораб" жэне сібірлік орыс яа-зушысы Антон Сорокинніч "Отанныч и і с і яки сахараннн сыйн -Жусан" ачгімееі.

. - 22 -

М.Сералинніц "Рустем-Зораб" аудармасн аудармаиыннн бул такнрыпка бару себебі, ыаксатн тургасанан cea еіілді.

М.Сералиннін "Рустем-Зораб" аудармасан жасау.ягни бул такнрапка бару себебі.максата туралн негіаінен мнна мэселе-лерді атап айтуга болада.Бірі,элем такнган улн туннда "ІаЬ-намамен” казак окнрманан таннстнру болса.екіншісі."Рустем-Зорабтн" неміс тілінен орне тіліне аударган В.Іуковскийдін шнгармадагн бар каксн.жаранда керкеидік накаш тупнускадан емес.Ріжкерттен деген евроцентрисіік кеакараснна івтей карен болап.тупнуска кадір-касиетін таннту уиін аудармага ден коюн.Сол себепті де ол аудармага жааган алгнсеаінде/Сеа басы/ Фердоусидін элем таныган улн акын екендігін айта келіп былая дейді:"ШаЬнама" жнрн дуниеге таралган сон.муннн шайнр-ларга аор асері болган/Ниаами.Жэми ya гайрилар секілді/.Осн кундє карасак.Фердоусидін астамшнлнкпен айткан"Нен еаіннін жараммен.биік сарай салдардам.жел.канбнр оган кетпестей,єлеєм де тірі болармнн,акалн барлар окнрлак.жар жааган кітап калдардам.емірге ешіп кетпестей" деген сеаі туп-тугєл раскв шнгнп отар"^дейді. Ол кейбір орыс янрларнннн да туп негіаі

О

"ШаЬнамадан" алннганан аитадн.Ушінші.Фердоусидін оса шнгар-манн колга алнп.наау устіндегі максатнмен - еа ааманандагн парса журтанан улылык рухан кайтсем кетерем, парен тілін кайтеем тірілтемін деген акан муратнмен тамнрлас максат.Бул-арісі куллі турік халкн.берісі.кааак езін-еаі таннса.оянап, ецсе кетерсе деген армандн максат.Демек.бул аударма - алда-мен куллі турікшілдік.соснн сол туріктін бір бутагн - еа ул-

1.Сералин М.Рустем-Зораб/Сеа баса//"Айкап"Алмата,1985,147-6.

2.Сонда 147-6.

тина деген суйіспєншілік - ултшыддык/ултжандалнк/ максатпен

дуниеге келген ецбек.Сондактвн да ол еаінін аударма енбегіне

алгасез/Сез баси/ жазып.онда шагарманын "... еултандар окуга

лайыктн кітап яааып бер деп тапснрган"^Султан Махмут Гаанауи

талабнна сап нааалмагандагвн,"ШаЬнама" хане оныц авторн Фер-

доуси туралн,акиннин еэ халкина деген шексіз суйіспеншілігі

- ултшылдвгн яенінде тамсана.тебірене еез етеді.

М.Сералин жасаган Антон Сорокиныіц "Отанннц и і с і яки са-

хараннц сыйн - Жусан" ангімесінін аудармасн "Айкал" яурналн-

нац I915 яылгн бірінші яэне екіниі сандарннда яарнк керген.

Кааак ішінде есіп,казак тілін яакси білген А.Сорокиннін

ингармашылагвнвн белді такирнбн ауыр турмнсты.болашагы бул-

днр казак халкиннн емірі,турмнс-тіршіл і г 1 болди.Ол орис пат-

шалвгнннн езгісіндегі казактыц ауыр халін апнна яазып отыр-

ган.Онык кааак такнрыптн ангімелерін окнрман яылн кабнлдал

сол ангімелері ушін кеаінде агайынды Гайфундар снйлнгына ие 2 '

болган.

Зцгіме іштей белінген екі белімнен турады деуге болада: бірі,- орыс окунн окып,каладан еліне кайтпай калган,орыс кызына уйденіп.турмас-тірнілігі де,еаі де орыстаннп бара яаткан улына налыган эке реніиі.Екіниісісол реніштен туындап,улына айтылган эке ангімесіне масал ретінде алынган езі яаулап алган елдін бір сулуына гаиык болип еліне кайтпай калган дала батыра Каскырбай туралн аныз.

Отанын билік пен байлнк.данкка айарбастап адаскан.соцннан ез кателігін тусініп,"жат елде султан болганша.еа ел інде ул-

1.Сералин М.Рустем-Зораб/Сеа басн//"Айкап"Алматн,1995,146-6.

2.Сорокин А.Хохот желтого дьявола.Вяткин Г.Возвращение. Иркутск,1987,с.с.239-240.

тан бол!" кагидасымен еаге елдегі.хан тагнн тзрік етіп, ту-ган жеріне оралган дала пераенті туралн аннздн негіа етіп, "Емшан" аттн жар жааган орыс акыны А.Н,Майков пен знгіме авторы А.Сорокиннін Ресей колвстнндагн "буратана" атанган ха-лактарга.олардын тарихына деген авторлык поаицияларн салыс-тнрала карастнрылдн. Олардац казак халкы мен онын тарих-таг-дырына кезкарастараннн эркилнлыгына нааар аударалдн.

Зцгіменін ацнздак материалы тарихи-генетикалык тургндан аиылып, оны М.Сералиннін арнайн аударап, кааак окнрманана усыну максаты сол ацывдын отаншнлднк сипатынан ері л in cea етілді, талданда.

Корыта айтканда, XX гаснр басындагы казак здебиетінін ірі екілі, когам кайраткері Мірхаметжан Сералиннін здеби-пуб-лицистикалнк мурасы тутастырыла аерттеліп, тнц кырынан карас-тырылнп, соны тужнрымдар жасалдн.

Диссертация такнрнбн бойнниа мынандай енбектер жарнк керді:

1. Акнн жзне уакнт бедері.// Акикат IFII, 1995. 0,5 б.т. . .

2. "Гулкэшима" - гашнктнк жары.// Акикат £12, 1995. 0,5 б.т.

3. М.Сералиннін "Киіктін кеэ жасы" аттн даствнн туралн.//Казак тілі мен здебиеті (ГІІ-І2, 1995. 0,3 б.т.

4. М.Сералиннін "Рустем-Зораб" аудармасн туралн.// Іаденіс, Гуманитарлык гылнмдар сериясн, SI, 1996. 0,3 б.т.

5. "Топжарган" хакында бірер cea./Догамднк гнлнмдарднц езек-ті мзселелері, ХКТУ-дын галнмдар мен іаденушілерінін макала-лар жинагн. Туркістан, 1996. 0,4 б. т.

Резюме

Диссертационная работа на соискание ученой степени кандидата филологических наук на тему "Литературно-публицистическое наследие Мухамеджана Сералина" Ергубекова С.С. посвящена творчеству видного поэта, журналиста М.Сералина, чье имя и богатое наследие при социалистической идеологии исследовались однобоко.

Так как ранняя известная поэма "Топжарган" рассматривалась в духе классового подхода, автор диссертации заново анализирует идею и содержания, а так же художественные осо« бенности данного произведения. Кроме этого диссертант попытался выяснить религиозно - философский характер поэмы "Гуль-кашима" М.Сералина.

В диссертации впервые более подробно исследовалась поэма "Ки1кт!н коз жасн"/Слезы Сайгака/, которая написана по восточным мотивам.

Публицистическая деятельность М.Сералина в журнале "Айкал" до революции, и в газете "Аунл" после революции, рассматривалась в контексте истории национальной курналистики начала нынешнего столетия.

Б работе освещен подход поэта к переводам произведений "Рустем-Зораб" и "Запах Родины или дар земли - трава Диу-сан".

Исследователь так же пытается выявить и оценить личностную позицию эстетическую концепцию поэта и журналиста, на фоне тех весьма сложных и противоречивых общественных процессов.

The candidate thesis headlined "Mukhamedzhan Seralin's Literary-publicistic heritage" written by S.S. Ergubekov is devoted to the creative activity of M. Seralin, prominent poet and journalist, whose name and rich heritage during socialist era has been investigated lopsidedly.

Due to the fact that the early poem "Topzhargan" has been considered within class approach; the thesis author analyzes the subject matter, content and stylistic peculiarities of this work of art. Moreover the competitor tries to understand the religious- philosophial character of "Gulkashima"poem written by M. Seralin.

The-thesis for the first time thoroughly investigates, "Saigak's tears" poem, which follows the eastern motives. M. Seralin's publicistic activity at "Aykap" magazine before the Revolution 1917 and "Auil"newspaper after it has been considered only within the content of national journalistic history of the beginning XX century.

The thesis highlights the poet's approach to translations of "Rustem -Zorab", "Smell of Motherland or gift of the land- Dzhuszan herb".

The researcher has tried to reveal and assess the personal status, aesthetic poet's and journalist's conception at the background of those quite difficult and discrepant social phenomena.