автореферат диссертации по искусствоведению, специальность ВАК РФ 17.00.04
диссертация на тему: Львовская графика 1945-1990 годов. Традиции и новаторство

Полный текст автореферата диссертации по теме "Львовская графика 1945-1990 годов. Традиции и новаторство"

Т6 од

• h Л il Р №1-

АКАДЕМ1Я НАУК УКРАШ

1яституг мистецтаознавства, фольклористики та emoxoriï iK.M.T.RmcbKoro

На правах рукопи су

Я Ц I В Ромен Миронович

7т 76 /ч?:ги

ЛЬВГВСШ ГРАНКА 1945-1990 P0KIB. ТрацицИ t новаторство

4

17.00.04 - образотворче мистецгяо

Автореферат

цисертацН на эдобуття в'ченого ступени кан&щата кистецтвознавства

KaïB - 1994

Ройота вяконета в 1нститут1 нароцогневства УкраУни-

Нг.у:совий кер!г.шк - доктор киотеитвознавстза

В. А.0ВСВ11УК-

0."лц|Рн 1 слснснп - доктор икстсцгвозназстьа

ЬС.МШСЗА - кш;¡-мет сити о земства ".1.САН0ЦЬНД

Езцуна орган - Льпгвс^киа 1н статут

пр::кяацного та декоративного мистьцтач

Захист а!абугопся "

¿а ьи->

засЦшк1 с.пец1ая{зовпно1 ради Д.016.Гб.01 по зсхисту коктор-ських та кснотатськи* дисертац1й при Гнститут! кистецтвозиазстаа, фот. ькдор! сотка та етналогП 1к.М.Т.Ралъського ¿Л Уяра'х'ни /н.КиГо.вул.Грушевського, Ч/.

3 Едсертвц 1ео у фор,.;г моногреф!Х к ожив ознайоштися в й1бл}отец1 1нс"И1туту.

Автореферат роз{слаиий „199^р.

-у-/-

Учений секретер спец1ал!зовааоТ ради /

кандидат ф1лолог1чких наук / О.Микитенко

Актуетьн1сть цосл!дкення льв!вськоУ граф!ки 1945-90 рок!в полягав як у вачсливост! загальноУ естетчноУ специф!ки цього виду образотворчого мистецтва, так ! в конкрегн!й зм1стов!й, чут-тззо-1нтелектуальн!й напоЕненост! твор!в льв!вських худокник!в-графШв, опадкоБиц1в великого нистецького досв!ду. В означенону часовому простор! граф!ка займах а одне э' ч!льних м!сць в структу--р! худоетьо? творчост! ; У? видову ц!л!сть визначали в однаковШ и!р! творчо-в! дсторонсний, 1деолог!чно-кон"янктурний та ужитко-внй фактор*, 50 наклало в!дбиток на нистецькШ якоот! твор!в 1, л а!нцевому результат!, Еир!знило льв!вську граф!ку з-пом!к су-н!ямих яииц украУнського та св!тового мистецтва. Пр(сутн!оть у творзх льв!вськоУ греф!ки елемент!в формально-мистецькоУ вторин-ност! /по з!днооенно до насилыю-експортованих культур/ була ви-кл.чкена, несвмперед, фая тарой реаимяих умов тгорчост! /теор!я "соцргал!зму"/, 1 на р!вн! естетики та хуцокньо! форни викликала суперзта!с?ь з геопоя1тичнии( 1с?орико-культурним*серецовнщем, лким с батате на традицП м!сто Льв!и. Сама через те .створен! протягом 19'»5-90 рок!в графIчн 1 прац! м!стять л соб! складну !деолог1чяу, пол!тичну» психологЬну, морально-етичну проблема- . тику, сп!вм!рну э 1нпими факторами сусп!льного яиття в цей 1ото-ринкй пер!од.

Взе ц! особливост! вказупть на бегатоаспектн1сть граф!ки Львова 1945-90 роя!э ! отавлять перед досл!дником вииоги розгая-дати 41 як пегяу сукупн!сть фор* твэрчого Еияву. В науковону в!д-нояенн! вюиивюш е ив липе доверзен! кистецьк1 зразки-, а ц1лий спектр естетичних нор«, кх! нотивупть творчу д!яльн1сть 1 гироб-' ляоть систему худояиього нисления з добором уо!х И складник !з. Наэ1ть якдо Я !снуе суттсза р1эяиця-и1л 1стор!со иаливания ззага-л! та 1стор1еэ нисгсцгаа /а роэуа!ня{ пзвного мастецьяого продукту з творчоа сснантиков/, яо роль тяа пр! гизначзин! високнх естетичних'зразк!в загаси буаз пераорядиоэ, тнм <5!лызз в цаноиу ганкретноау вяпаяау. Доц1яы1!сть розгляду уоього месиву мистець-кого матер!алу, якиЯ за сзоТии ф!зичкики /вщоп'.ки", "тохн1чянми/ херактерасглкети нояеяить ко'гра$1ки, полягаз сз Я у тс»-у, со, ядцо-керуватаоь 1стогиЛо-5ШС?ецшш оц!но<пган капсйг)ал!^ио1!( то еисокоГ естетич-ло! квад1ф!кац!У заслуговуваяо б надто обмежене число творЬ. Поза цян показчиком могли б опииитися дузо харей-

тер1и /як на уиоии духовной стагнад!!'/ зусилял авторов гирватнсь ьа мел! Геолог! чних догн 1 теиагично-композицШннх игьмп1в, а це избавило б досл1адсення багатьох важлиьих аргукент!в задля киуково'! 0б"ект!Ш10ст! I актуальность

Ё519£_Р£Ё2'Л1 е грунтовав дослхцдения та анал!з художнIX осо-блнюсге!! гргф!кп Львова 1945-90 рск1в, розкритя естетичаих ц!ннссте;1 ! з"ясувания м!сця в сучаснШ укра1'нсь;;!й худокн!й культур!. У зв"язку з дам у робот! поставлен! так! коакрета! завдання;

- визначити спецкф!ку льв!боы!ого мистецького осерсдху б !с-тор1ко-культур!!ому аспект! ! з"ясузата суть м1сце1!их тра-¿/.¡ц!й мистсщва грсф!ки ;

т узагедышти форладыю-иистецьккЯ доев!« граф!кн Львова 1920-30 р01:1в, якай иав прихладае значения 1 знейшов кои-кретнз аг!ле«ня у графК,шх творах 1945-90 рок!в ;

- провести ьная1з !деШю-ес?е'гичлнх функц!й гр^х,!г.я Львова 1945-90 рок!Е на р!сних егапех розетку ;

- з"ясувати характер инстёцько-юиово? система графой Львова, ¥ X канров! особливос-г! ;

- простеаити характер эасвоення льб!бськиыи грвф!ками тра-диц!й укра¥нського мистецтва ! д!в випадкових зовн!ша1х сстетичцах епзив!е «в ксакрето! яваца грсф!ки Львова ,*

- дати наукову оц!ику фактам ! результатам !деолог!чаого ьтручааня в иисгецькиб прс-цес,. визначити ступ!нь естетич-иих асфорыацШ в!д цього втручання ;

- провести типолог1о станковой гранки Львова в меиах р!зт!х !сторико-хульгур1их ситуац!й вказаиого в!др!зку часу, ви-члеаувавки. з П з&гального насиву сстетнчнс-варт!си! эразки ;

г провести форуалько-икстсць»! студ!!' найб!хьо типових тво-р1в льв1воько! гра4>!кк за схемос "1дея •• конпозиц!я -стиль - ее тети чннй роэудьта*" ;

- дати характеристику сучасного стану творчо? практики льв!вських граф!к!в, науковс спрогнозувати можлив! шляхи розвигху граф!чмого мистоцгва Львова на иайближче май-бутнв.

Об"сктсм_косл1 здвння з станков» граф!ка льз!воьких автор!в, а такоя сун1яи1 явища хультури, ху^ожиьо-сстетична природа яких мае сп1льи! творчо-!!от1!вац1йи 1 корги!. Хронолог!чн! ра.чки дос-л!где!1нл охоплшоть пер{од 19 45-90-х рок 1 з. одна:;, з1цпов1здо цо основно? иаукоэо! проблещи - трзяиц1я ! новаторство, - до ро'<-глягу» залучесться явнгца, факти I твода попереднього пер!оду роз~ рчтку льв1ео1-к01 той то 1920-30-х рох1а.

робота полпгаа 2 тону, г:о в н!Л угтэрзс ч укра'/нсь.чэч}' н.четецтзозиазегз! зроблеяа спроба дати .чаухову гзгпргтг.ц!» Уистецтвп гра-ркя у Ль?оз1 г.яипа за гесь п!сля-взсаяип о^с. Лдя цього кггертз гсе'сио у агукегий об!г великий иесиз тзор!я, эдЬЧсяспо 1'х иаукову скстекатизгу!», газначано пйЛб!дьп тлг.оз! теняснц{У розгитку того "иду обрзготворчого «истецтза. Гра^ч'.нЯ тл1г>г тобто ;:с:п;ре2:шй продукт творчост1, 'розгля^потьоя кр!яь пгигму пзторсьюго св1тобачгкия. I ккстщь-гсозг !|!г.!!в11:уал!,1!ост.1„ пп'чому э багатьох, - 1деояо',1ч1|111, есте-норгльис-гтсихолог!'П! 1£1 плокииах. Вперле л маукозШ л!т?-ратур! зраховуюгься як о$1ц!йяиа,. г «с 1 ионкспфор^стсьгсиЯ р1Ем! тлорчост! льв!вських етг'ор!в, що позволило нпугогэ рскопструюла-' ■л? цШсзу картину доел! аяупе:| ого ягияа. 3 робот! пкорястсио значлу к!льк1сть арх1гакх ¡!стер}г.л з дерзив:! их та приватних . зб1рок9 поззрясно 1кет целого ряду забпих або колись э1дх!1ле-иих Iц^олог!'пю-региниоп онстгиоэ худс::пш{1в. 3£$1ксоез.мо эелику к1лы!1оть фахтолог1'!ного миор1азу, прозег.гко Лого гпфергиц1оц1э за естетичинич, нистечьяо-глраяаяьиип:! 1 гра$1чно-техн1чнини ха-рахтерютиками, розроблела г;;полог{,ч тсор!в грс$!к5 за хенрогики р1зяови5ЕМи та хуготаьо^фуякцхоналыюя ролла в. зегмш1П сиотен! худежйх ц1нностей часу.

Полодгикя, взнесся! на захис? :

- .сстетмчиа спецяф1ка кястец^гз гранки (м льз1зсьяону матов! /1с«рако-яультур!Г!й еспокт/

~ гра$1к"а Львова 19-'¡5-90 роя!з як ог.мл э ленок зс.гаичого ходу ннстеатза у Ямэт! /естсгч'а;«!! ! .1 -.'.ас -

кисгецлп::!? ьспг;

- ''ойц ;гл 1с7.'1 ччкс ррл1з:|и ях |дсэдог1д оС::1\-'еячя «аэрчо! сп-^опи худохнияа : ««г^встегя'пиЯ аспез? 'лдч1а1стр/п£..ч-ип яаа культурзз • .

- ху цожня форма як розвиток забутах елемент!в традицЦ t як заперечення традицП ;

- формальн! вартост! графой як продукт конкретного гео-пол!тичного, естетичкого середовита. Значения зв"язк!в н!к. формальными шуканняни льв!вських Граф1к1в р!зних мис-тецьких пер!од!в ;

- 1цеолог1я, 1дея, сияет греф!чного твору : лог!ка творения художнього образу, в "соцреал 1зм1вськонуи вар!ант1 ;

- peaiisM - иатурал1зм - фор» ал Ism : pi зн i вим!ри худоасньо-го миолення льв4вських граф!к!в ;

- льв!вська граф1ка 1945-90 рок!в 1 питания иаявност! локально!' школи граф!ки ;

- худо»ньо-естетачна оц1нка льв1всько{ граф!ки пововнного часу i м!сце льв!всько5Е граф!ки в сучаснону украЪ'нському мистецтв!.

Практнчне значения цосл!дження полягае у визначенн! основ-них тенденц1й розвитку сучасчо* графой Львова, cuaslst YY иан-рових форм, стил1стичних напрямк1в 1 виробденнк наукових виснов-к1в про сукупн1сть естетичаих вартостеД цього виду мистецтва в контехст! духовност! украКнськоУ нац11. Значив фактолог!чна основа досл!дяення робить Лого зручним для проведения наукових студ!й будь-яких типолог!чних apiDla. Обрання яя головно!" науко-ъо! проблем» питания традицН 1 новаторства у граф!ц! внводить роботу в як!стЬ актуальних проблеиних синтез, результата в!д -яких можуть мати ваадивий itnepec для сучасних художник 1в-прак-тик1в. Наголоо на 1снуванн1 конкретних /локаяышх/ естетичних засад ibBiacbKoY граф1ки передбачав постановку у досл!дженн1 61лье вузькйх наукових проблем перкшност! /'або вторинност!/ ху-дохньоК форкй, opreHi<«ocTi /або атучност!/ форыалъно-мистецьких нововведень, п1ддатливост1 або спроможност! льв1вського осередку в!дхнлення по в1диовенно до нав"язуваних чужих нистецьких 1дей. Нанвн1оть ц!юго ыасиву приклад1з в п!дтримку та заперечення цьоыу додатково акгуал1зуе досл1дження, це б1льше п!дкреслпо<« його прикладне значения.

Методолог!чнос основос иосл1д*е"чя в розум1иня мистецтва граф!ки як одного а.осноаних сусп1льно-значимих вкд!в образотвор-

чого мистецтва. Враховуо»м багату естетичну природу грпф!ки, р1зноман!тн1сть Уфор« та естетичних функц!й, методолог!я явного досл1дження нац!лена в першу чергу на матер1ал станковоУ граф!кн, - найчисельн!поУ 1 з точки зору худохнього зм1сту най-суттсв!поУ УУ чаотини. При цьому враховуеться те, ¡яо станкова форма граф!ки в 1стор!хо-культурюму аспект! е явиием п!зн1м, тобто' у самоц!нну худогньо-ц1л1сну систему оформления вже у XX стол!ттЬ Тому вих!дноп умовоо при вибор! ыетодолог!чиого 1нструментар1ю е теза про певну естетичну вторинн!сть станковоУ гра*>1ки перед ужитковов /в сирокому значени! цього терм!на/.

В досл1дяенн1 викор!стан! эагальноприйнят1 у мистецтвознав-ств! нетоди г пор1внялъио-1сторич!ий, системний, науково-хроно-лог1чний, форнаяк1о-типолог!чаий. Конкретн 1 одиниц! граф1ки, ви-члснован! з загаяьного ряду твор!в як найхарактерн!в1 1 еотетич-но налц1хая1в1, розглядеоться иа р1вн1 формального ви&я1зу, на в1с! "1дея - композиц!п - стиль - вирадаяьн! засоби - естетич-ний результат".

О.'ПЛtiib_59l2.il.5iе»ня..пробле;1И. Хронолог1чи} рамки доел!днем-ня вказуоть на специф!чниП характер 1снуо»5«х студШ даного пч~ тання. Здеб1льиого це великий мрсив др!бних !нформативних публ!-кац1й про поточн1 вистагхи, де експонуваласъ льв1вська гргф!ка, а' так од нариси про окргмих худохник!в /за формоя в основному су-то журнал!стських/. Щодо науковоУ л1тератур1, то, незвадапчи на значну питому вагу граф1ки в обраэотворчону ниотецтв! Львова, питания УУ генезису та еволоц!У ще не гнайпло наленного вясв1т^-" лення в мистецтаознавчШ л!тератур1, У виданнях з 1стор1у .укра-Унеького мистецтва льв1вська греф!ка представлена виб!рково, Г. надто стислоо Недостатньо уваги Уй прид1лено у книгах проблемного характеру, в альбомах "УкраУнська радянська граф1кая. Б!ль-аа конкретн 1сть притаманна альбомам про твррч1оть 0. Кульчиць-коУ, Л; Левицького, И. Кратохвал1-В!еямсысоУ, С. Караффи-Корбут, С. Гебус-БараяецькоУ, иГраф1ка Львова"» а такох каталогу вистав-ки 'Траф1ка льв!вських худогник1в1'. Найповн1аим досл1ддечням ноет а взакатч-статта Я. Запаска "Граф!кам до видения "Мистецтво оновленого крап" /К.,1979/, але й' вона мае характер не*ухово-по-пулярного нарюу. До того ж данроза специф1ка зга дан их видань не дозволяла Ух авторам детально зупинятись на сукупност! вс!х

проблем, як! супровоаркуоть твррчий прочее. Метод !сторико-б!о-граф!чного анал!зу нерхдко виклвчав соц1олог!чний, психолог1чний аспекти творчэст!. Систематизац!я матер!алу за хронолог1чним або тематачаим принципом тех обмежувала досл!дник!в у сучасних способах типологП /за ознахеми жанру, стило, хконограф!! тощо/. В даному доел! джени! врахована потреба саме наукового синтезу льв!вськоУ граф!ки, причому як явища, з одного боку в!дкритого /враховуЬчи сучасний процес творчостх/, так ! закритого /фактор в!дносно! стабШзацГх сприйняття ! оцхнки процес!в, в!дцалених десятил!ттями часу/.

Лхе£ела_2°1°Н* Основной трупов джерел е ориНнальн! твори графой, як! гбер!гаяться у зб!рках льв1вських державних музеУв /найповн!па колекц1я - у Нац!ональнону иузех у Львов!/, у при-ватних зб!рках /в!дома колекц!я 3. Вхтрука/, в домашних арх!эах художник!в. Автором вивчен! ! узагачьнен!-документа Деркавного арх!ву Льв!вськоУ облает!, як1 стосуоться мистецького житхя Львова 1940-50 рок!в /протоколи зас!дань Льв1всько1 орган1зац!У Сп!лки художнккхв УкраУки, документа творчих угод, стенограми зв!т!в художник!з про творч! вЦрядження тощо/. Допом!жними джерелами цосл!дяеняя с великий носив льв!вськоУ перходики 1920-30 та 1940-60 рок1в, з оф!ц!йними публ1кац!ями про т1 чи !нш! орган!-зац!йн! мистецьк! заходи. Уточнения цих данях в1дбувалось шляхом особистах розмов з учасникачи мистецького проаесу.

Перезахна б!льп!сть матер1ая!в, як! стали фактолог!чнои основою робсти ! визначили II загальну нчукову проблематику, були з!браах протягои Г355-90 рр.

Апробация. Монограф!я "Зы^всъка граф1ка 19 45-1990 рох1в. Традиц!! та новаторство" /К.,1992/ обговэрйваласг. на гаехцакн! ЗчеаоУ ради Льв!вського вхдд!лення Хнституту мистецтвознавства, фольклору та етнограф!? !м. м'. Ридьського АН УкраУни. Осаовн! положения робота неодноразосо зикдадались у виступах на наукових кенференцхях, ка обговоренкях худозн!х виставох, у наукових стат-тях /Траф!ка" у колективному зб!рнику "Перетворення в культурх { ¡¡обут: зах1дних областей Украхни за роки радянськох влади", К.,1359/, в нар-.сах про худо.<ни.к1в, !ш5:ор<атиБКйх та оглядових стзггях.

Структура та об"см роботи. Досл!ц2:ення складасться !э всту-пу, трьох роздхл!в, висновк1в та корпусу фоторепродукции ого ма-тер1алу. Назви розд!л!в вхдпов1дапть застосованому у дан!й робо-тх принципу пер!одизац!? львхвсько}' графой 19 45-90 рок1в. Осно-вов пер^дизацЦ е сукутисть загальноестетичних, морально-пси-холог1чних : формально-мистецьких факторхв, як!, як вказано у кожному з розд!л!в, визначали "систему пр!оритет!в" конкретного часу.

Вст£п. Обгрунтована актуальн!сть досл!дження, його практич-не значения, сформульован! мета г завдання, викладена коротка !сторико-культурна студ!я розвитку граф!чного мистецтва у Львов!, аргументуеться основна наукова проблема традицП 1 новаторства, вияенюеться !стор!ограф1Я питания та 1снуоч1 методолог!чч! подходи. до штерпретац!й цього виду мистецтва. Кр1зь призму факту занедбаност! у вивченн1 даногр предмета розглядавться потреби системного походу щодо оц1нки явииа.

В пераому роздШ - "Льв!вська граф1ка 40-50-х рок!в", -автор розглядае ц!лий ряд загальноестетичних питань на матер!ал! львхвсько! граф!ки часу II !нтенсивного розвитку в 1920-30-х роках, ? проектуе II конкрени досягнення на масив граф!ки 1940-50-х роглв. Пр1 характеристик граф!чного мистецтва Львова передвоенного пер1оду зазначаеться, но саме в ц! роки граф!ка була най-бхлыа цШсним I водночас структурно розгалуженим видом образо-гворчого мистецтва. Маячи добре розвинутай прикладний напрям, во-на авидко опанувала побутову сферу, ставай важлнЕИм чинником ес-тетизац1'1 ниття. Прд1бнI суспхльн! функц!! к! живопис, их скульптура на ту пору взяти ... себе не могли. Зростання рол1 графхки в художньому процес1 булохарактерним цля тогочасного европейського мистецтва взагалх. Практично кожен стельовий напрям в русл! авангардизму /куб!зм, футуризм, конструктив1зм/ погирив сво! формаль-Н1 принципи не лише на живопис чи скульптуру, а й на графику. Впродовж 1920-30-х рок1в В1дбузаеться р1зка гм!на естампних тех-Н1К. НаЯу 2-й ван^иа в цей перхоп техн1ка дереворну /ксилогр^Ш/ розвиваеться як у градиц!йному напрям! /властивому народн!й гравер:, творам Дорера, брат!в Гольбейн/, так ! в напрям! оволодхн-ня нозими образно-пластичними прийсмами. репродукц1йна функц!я гравор!, а отже, I натуралхстичний спосхб зображення вважаються

10.

заотар!лими. Ознакоо нового пластичного мислення стае умовн!сть, подана в декоративн!й, або в абстрагован1й форм!.

Природа творчост! дьв!вських худоаашк!в р!пучиы чином м!ня-еться разом з! suíhod пол!тичного, устрой на землях Зах!дноУ Укра-Уни. Шелл под!й вересня 1939 року, а особлива липня 19 V» року естетичн! функц!¥ мистецтва у Львов! почина»» вит!снятися !део-лог!чними. Специф!ка пер!оду 1940-$0-х рок!в якраз ! полягав в роким!зац!У творчого процесу, но викликало гострий психолог!чний злам в художников ! стало основним мотивом тривалоУ та бол1сно! естетичиоХ реокц1У на ус!х ступенях мистецько! практики. При цьо-му льв!воька снтуаи1я суттево' в!др!знялась в!д ситуац!й в !наих миотецьких центрах УкраХни. У художник!в-кор!нних льв1в"ян тяг-л!сть до оучаоно!' ввропейсько! культури була мойже одностайноо, хоча, звичайно, диференц!йованоо за конкретними стилевими ор!ен-тац1ями. Так, одна трупа автор!в в1дверто реал!зовувала експери-ментаяьния тип творчост!, вибудовувчя кокцепц!! свое? творчост! на естетац! сирреад!зму або бливьких за природою яви« п!знього . символ!зму. 1нва група ху«ожник1в розв"язувала своК формальн! задач! в русл! конотруктив!вму ; найб!льше цих рис проявилось у мистецтв! прикладной граф!ки /зокреиа ллакаву та оформления книги/. 1нв! практики мистецтва маяи великий досв!д звертання до ес-тетики народного мистецтва, вукаочи в П формальиих компонентах т! якост!, як! в оучаси!й !атерпретац!1 були б сп!вэвучними в найактуальн!вимк !деями авангарду. Типолог!я творчих метод!в . лы!вських ху«ожник!в мала юйам!«иий /тобто нестаб!льний/ характер, ао св1дчмо про включен 1сть тогочасного мистецтва Львова /пров1нц!йного ях на пол!тичн! реал!! м!ста/ в загальносв!тов! кудьтурн! процеси. Тлом для цих новаторсьхих рух!в було художниць-ке середовиве з культом 1мпрео1он1эму, so пост1йно отримувало осо~ бливу гром аде ьку прихильн!огь, а також класична скола реал1зму, яка мала вахливё значения для забезпечення нац1онально-просв!т^ ницьких функц!й миотецтва.

Перша причина конфл!кту, який виник в художницьких колах Львова s приходом б!льаовицько1 адм!н!страцИ. полягала в неприй-ыятт! нових !кволог!ч1Их, естетичннх вимог в!льними творчими осо-бистосткми, проблематика творчост! яких самовианачалась вже ран!. не. Ца перемоду на úoxjr ко повного !деолог!чного контроле над «ультуров стал!иськ! олужби поуали ус/вам вллхом втучного. попов-

л.

нення середовииа льв!вських митц!в приуядкими художниками э Р0~ с!У га РадянськоУ УкраУни /де на той чао виц! вяяяи нац1онпятого мистецтва були ф!зично зницен!/, а пот!и поступовоп силовое. асим!ляц!ви усього в систему реал!стЧ1ого побутописання. Одним з маг!стральних алях!в позбавлення украУнц!в, та И не лиае Ух, вдасних св!тогляцних основ кулыур» стало насильницьке насаддення елемент!в !нокультур, та це Я у в1дстачих за часом зризхих, як, напр1Клад, г,ак1уал1зац1я" мистецтва рос!йських худокник!и-перед-вижник!в. Спрямован! до основного р!чииа модерного св!тоиого мистецтва, льв!вськ! художники були грубо зачучен! до виконаиня тих соц!альних функц!й, як! з!ставим1 э низинними пластами культури.

Другоо причиноз г.онфл1кту у льв1вськоиу мистецькому середо-вищ! була реакц1яна суть стал!нськоУ м!г<рш1йноУ пол1таки, спря-мованоУ на р!эху зм!ну нац!онально.го складу населения зах!дних областей з тим, но б коаен наступний окупац!йний к рок вир1оувати методом "!деолог!чного пор!вняння", з наступним пол!точним зви-нуваченням опонента. Зд!йсненни ц!ву вульгарюУ програми була п!дпорядховена виставоеда д!яльн!сть /так зван! репрезентадП творчост! московських, лен!нградських, хьрк!вських худо«ник1в/, лекц!йна пропаганда, декларативна «оральна 1 матер!альна п!дтрим-ка тих автор!в, як! п!ддалися конионктур! з чу кии Ух естетичнир критер!яи соцреап!гмо!1. Реал!заторами ц!еУ 1деУ були, зокрема, художники-вилускникк московських, киувських, харк!вськнх мистець-ких вуг!в, яких у топ чао на пост!йно Пя1прядкарть" до Львова 1 як! малч по сну п!дтринку з боку парт!йних, адм!н1стративних та репресивних орган 1в. Немала к!льк!оть новоприбулих худохник!в, ор!внтованих иа пвдинов!рний" соцреах!отичний метод, впливав на поступовэ завоевания ними виставочного простору, чо встановлое нов! експозиц!йн! стандарте 1 естетичн! /властиво !деолог!чн!/ нории. Це р!пучим «ином и!няв обличчя дьв!вських виставок : вста-новлвсться монопол!я реая!отичаого типу шстецтва з уо!ма насл!д-кани чодо фориотворчост! чи стил!в.

Ц1 воезагальн! дяя тогочасного культурного хиття Львова тен-денц!У прямим чином в1дзеряа«ва1Иоь у психолог!У 1 результатах творчост! граф!к!в. Фахтнчно уоякий вияв авгороького 1нтелекту ' Иставлявоя з числен ни ми "вказ!вками" та "рекомендации", на зразок тоэи про передчасн1стъ давати тогочасним художникам За-

хищен УкраУни моклив1сть в!льно обирати теми свохх tbopíb. Одним s пункт1Б iseoioríí соцреал18му була итеор1я безконфл1ктнос-ri", яка передбачвча вхдтворення виклвчно позитивних cTopiH ра-дякськоУ дгйсност!. Популярное формою "оп1ки" над митцями були -вхдрядження у колгоспи, на п1дпривмства, де рекомендувадось детально ф!ксувати кожен виробничий процес, людськ! жести t м!м1ку, в яких би в1«чувались велич t краса тру«1вника. Програмним зав-данням оф!ц1йного мистецтва 40-50-х рок1в було створення образу "идеального героя", присутн!сть якого у твор! нхби гарантувала його актуальв1сть i глибоку правдив!сть.

Враховувчи специф!ку мистецького хиття Львова, нароставчий чквсвнкцьеий вялке ка cbísoaictb художника, а також итучно еикли-кану fiOMÍHauic реалистичного елементу у творчост! тих авторов, як! брали участь у виставках, в taaiñ монограф!У естетичн! I структурах характеристики львхвськоУ графой роБглядаэться Kpi3b хфиэму загаяьних для речянського мистецтва тендешШ. Ц1лий ряд конкретних факт!в тогочасноУ мистецькоУ практики вказують на те, то група приукдяи? худокник1в соцреал1стичного вишколу починила гдейник вимогам радянського мистецтва у сю структуру творчостх гра-ф1кгв Львова. Станкова граф!ка виразно циференц1веться ка opari-наяьну та естампну. До к!нця 40-х pokíb переважаочими грзф1чними *ехн1ками були олхвець, вугхль, туш, акварель, гуап, тобто неес-тампнх piSHOBKUHOcii. В цьому пхдтверджене значения р;:сунка,здат-кого оперативно реагувати на плинн!сть под!й. Тогочесному рисунку влестиве р!знсмен1ття фсш. Це начерки, натурнх рисунки, еск!зи, mapaci, тобто форми допон1жного /прикладного/ призначення. Рхдже зустр1чалася станкова форма рисунку. Характерно, ио зг1дно з мис-тецькими завданнями того nepiony нееста-'пна rpa$iKt. частое вва-жеяась пхдготовчим етапом до створення картин, гравер, скульптур, ен!х нев1д,|еиною складовою rpa$iim як виду образотворчого мистецтва. Додхбну еотетику мала й акварель, станков!зм якоУ був досить BÍдносним або х розглядався як живописна техн!ка. Рисунки, створе-hí льв1вськими митцями впродовж другоУ половини 40-х - першоУ по-ловини 50-х poKÍB, можна об"еднати. в •чотири умовнх груш : студ!У, вачерки s натури, еск!зи до картин /гравор/, станков1 рисунки. Ос1бне mí cus займае нетиповий для того часу документальний етно-граф1чний малвнок, характерний лише для творчост! 0. КульчицькоУ. Найбхльи скхадну диференцхац1с кав станковий рисунок, основу яко-

го склали побутовий, пейзаяний та портретний жанр«.

Основне естетачне навантаження випало на естампну граф!ку. 7 apyria половин! 40-х - на початку 50-х рок!в тематика львгвсь-кого естампу була досить локал!зованоп, оск!льки залежала sin тематики рисункхв, яку зизначала Сп!лка художни^в системой вис-тавок, "творчих в^ряджень" та укладанням договоров м!зс Ком!те-том у справах мистецтв i художниками. I хоча не козен митець iraoB шляхом прямого "переводу" рисунка в !ншу граф!чну техн!ку, тираж-на- граф!ка довго залишалася на plBHÍ документально-репортажного в!дтворення д!йсност!. Естампна граф!ка потребуэала умовност* зо-браження, пластичноУ трансформацП натурного матергалу. Ш YY властивост! притаманн! кредим творам 0. КульчицькоУ, Я. Леэицько-го, íhqhx льв1воьких художник1В. Однак тогочасаа гравпра не змог-ла позбутись поаирених у рисунках репортажних композита, повер-xoboi KOHCTarauii фактгз. Багато хонкретних еста.чп!в мае характер натурних зарисовок з властвими !«■ безсистеин!ст» композиц!!, на-громадженням випадховдх деталей, скован!ств пластично! мова.

У льв!вськ!й граф!ц! 40-50-х р6к!в, дом1нувчу роль Biaírpa-зала жснрова композиц!я, оск!льки звернення до неГ вваяалося гтря-мим доказом п!дтримки соц!ат!стичного реал1зму. Нов! реалП на зах!дних землях Укра|ни з!дтворавались у rpa$íaí, як i жиЕостису, на pÍBHi репортажно-глпстративних сцеа, як! 1нколи просто хл!шу-вались. Тек! гравпри були сповнен! урочютост!, романтично? п1д-несеност!. Под!бна ситуаа!я склмася 1 в 1ниих жанрах, зокрема портрета, красвиду. Липе окрем! художники в1дновились в1д х ар акте рних для того часу величальних !нтонац!й. КонкретаиЯ аатер1гш, ягий подений у po6oii в систенатизоганому вигляд1, заса!дчуе великий тягар !деолог1чкого насильства над пооаинокими мистецькими особистостями, що з позиц1й тепер!инього часу дозволяв частину створено1 у той час гранки квач!ф!кувати як естетично низьковар-TicHy агЬацШу продукц!о. S цьому - зиразний антиестетичт ао-пект адмшхстрування над культу ров.

Систематизоэаний i анал!зований ряд конкретаих позиц1й львхв-сько1 графхки зламу 50-60-х рокхв засв!дчуе певну двохст!сть си-туацЦ, яка склалася у мистецтвх Львова наприк1нцх найважчого пе-р!оду його розвитку. 3 одного боку, я надал! заяиаияися зизначаль-ними тематичн! непряма, ко несли в соб! !деоаог1Чний сенс, з induro зоку-розроблялася лхрично-побутова тематика, яка уможлявияа

14.

творчий п!дх1д до худозиьоУ форни. Почали з"являтась твори 1в спробвми повернення до формальних !дей льв!вськоУ граф1ки 20-30-х рок!>. Б!льших масвтаб!в ця тенденц!я набрала в наступному деся-тил!тт!.

У другому роад!д1 - "Льв!вська граф!ка 60-х - пертоУ половики 70-х рок!в" розглядаеться еотетачна I формально-мистецька проблематика 1нвого 1сторико-культурюго пер1оду. Незаяежно в!д того, но мистецький процес того часу в однаковЬ» м!р! до поперевдього пер!оду був парал(зований !деолог!чним 1 чжовницьким втручанням, факт творчост! мав м!сце посПйно, чо св!дчило про багатозапл!д-нсний бстетачний грунт Львова, неперерван!сть його традиц!й ви-робляти нов! мистецьк! ц!нноот1. Одночасно автор не в!дкидав месиву так званого "оф!ц!йного" мистецтва, яке, як I в 40-50-1 роки було Ейразно 1деолог!зоване 1 з естетачноУ точки зору розвиваяося всупереч геопоетичноУ сут! льв!вського середови^а. Парт1йна пол!-тика в сфер1 культурн силом!ць "включила" образотворче мистецтво Львова в "загальносопзиий" контекст, в якому Пому було в!дведено ! вторинне м!сце, ! птучну перспективу розвитку. Багато одиниць граф!ки 60-х рок!в було виконанр за спец!альними !деолог!чнимн замовленнями, функц!о яких виконували тематачн! виставки. В иному носив! льв!вськоУ граф1ки е композиц!У на геро!ко-револвц!йну тему, життя 1 д!яльност! В. 1ен!на, ДругоУ св!товоУ в1йни. Авто-ри, не схильн! надавати своУм творам в1дкрито !деолог!чного зм!с-ту, ахе й не в!дкидаоч! догмат» соцреал1зму, знайвли для себе ней-тральну тему прац!, вир1оуочи в н!й нер!дко й ц!кав! формальн! проблеми.

у граф!ц! початку 60-х рок!в особливоУ популяр!ост! набував естамп. П!дготовлена техн!чна база для тражування "монументального естампу" /з мотивами 1стор!у СРСР, народних казок та л!рич-но-побутових композиц!й/. Найухиван!ооо естампноп техн!коп був л!норит. Але якцо в повокнних *1нограворах вс! пластачн! засоби служили для конкреткзац1У зображення, а кол!р часто застосовував-ся для локального забарвлення предмета, то художники 60-х рок!в в!дкрили, а властиво в1дрод>ии, !ншу як1сть л!нориту як узагаль-ноочоУ декоративно? плями, здатноУ не липе монументал!зувати форму, а Я створовати драматичн! конфл1кти м!ж тональними масами, фактурами. На початку бО-'х рок!в о крем! майстри звертаоться до

аонотипИ та л!тограф!У. Поза увагоо митц!в опинився о$орт, якия •не в!дпов!дав основним образно-стильовим вимогам часу. Однак п!з-н!ше ~ в к!нц1 60-х - на початку 70-х рок!в - його роль р!зко зросла. Нер1внон1рл!й розвиток характернип для рюунка та акваре-л! як неестампних граф!чних техн!к.

Зм!ни в к!льк!сному 1 як!сному склад! льв!вських граф1к!в, початки тзорчоУ ахтизност! ц!лого ряду молодих автор!в, як! природу граф!чного мистецтва розум!ли !нколи прониклив!ое, вплинуло па певне оживления попуковоУ робота нитц!в. Льв!вська гра£1ка стала б1лыае в!дкритоо для зовн!шн!х вплив1в, в багатьох творах з"явилися нав!ть експериментальн! !нтонац!У. Так, з"явилися м!с~ цев! репл!ки на модний у Москв! "сувор!й стиль", на декоратив!ст-ськ1 !деУ литовського мистецтва. В контекст! згаданих, естетично в!ддалених, явищ почався дето стих!йния ! непосл!довний поиук власноУ форчально-мистецькоУ 1денти1ност1. Новим ор!ентиром для багатьох стало украУнське народне мистецтво. Такий поворот був спричинений ! новоо хвилео 1нтересу митц!в до тематики Карпат. Як-цо на початку 60-х рок1в Ух ц1кавила гфирода чи "мотиви оновлення" крао, то з середини 60-х рок!в у сохетах на передн!й план висува-эться м!фолог!чн! персонах!. У створенн! власних поетичних обра-з!в узятих з народного жигтя та л!тературю-фольклорних диерел, художники огглраоться на багату народну 1конограф1п, на безмежну фаятаз!о народних неДстр!в, на Ухн!й цосв!д у використачн! компо-о:щ!йно-плас1ичних засоб!в.

Внасл!док наростапчого !нтересу митц!в до фунданентальних вартостей духовност! украУнського народу м!няеться образно~зм1с~ гова структура багатьох композиц!й. Л1рична тематика тепер поед-нувалась з драматичной, героУко-еп!чноо. Побутов! сожети поступались м!сцем позачасовим явищаи; Виц! лодськ! ц^ност* часто ставились на соц!альн! п моральн! терези народноУ м1фолог!У, св!ту казок. Шдкресленно зм!стового пласта льв!вськоУ граф!ки пом!тно спр1Яло святкування 150-р!ччя в!д дня народження Т. Шевченка. Атмосфера духовних заангажувень того часу в значн!й м!р! формувалась рухом "шес1идесятик!ви, якиП на короткий час виник внасл!док "хрущовськоУ в!алиги" 1 був, зокрема, реая!зовений в окремих яви-щах образотворчого мистецтва.

У стачковЩ гра$!ц! Львова середини 60-х рок!в спостер1гаеть-ся посилення зв"язку м!а образное новоо твор!в та Ух ко..лоэиц1йно-

пластичним Бир1и1енням. Художники переакцентовують свов увагу на iп,ейно-змtcTOBi моменты, б!лыае 1ндив1дуал1зуоть образно-поешчну нону, поглиблопчи характеристику персонажи, протаставлявчи сили добра i зла в реально-зрим^ та алегор1чн!й формах. Часто 'is тво-сл грунтупться на фольклор-юну, л!тсратурному або исковому мате-рiani. Показово, да в цcil час стапкова грсф1ка пабликасться до tsocTpQTHBHoY, популярами стоить композицЦ "за мотивами". В основ! окремих композита лежать pQsnoBicjit, ал с експресивн! за jbocc iiiiyтр11лньor HanoBitetitcTD ccsemi схеми. Дедал1 част!шс мит-ui звертапться до тропних засоб1в /aneropiY, пор1вняння,' метафора/, одиах т!льки в нсбагатъох випадках ц! эасоби знайвли лакон1ч-ний пластичний вияв. Но був лило початок нового neptory, в «кому естетичною. дом1нац!св стас асоц1ативне мислсння.

Зслйкий ьоснь граф»!;;; c;:pccj;c;;o'i т;:пслсг!'п:с: груп'л зка-эус на'вироблення фольклорю-декоратигноУ течП у льв1вськ!п гра-ф1ц! 60-х - початку 70-х poKtn, р1вноц1ннкш: в1ся:;и nso'i були екс-пресивий, "романтична" t декоратив1с1Сы;а форм&льно-концептуальнt л1н1У. Чкщо конкретиэуиати естсгпчну nptpoiy цього яьпша, кома знайти достатньо аргумент!в того, то самс в цей час з"явилася впу-тр1иня иотквац!я повер1ення до забушх форыальних $де:! мистецтва Львова м{хвоенного квадцлтял!т«я i вироблення ecTcr-i4:io'f гслатфор-м11 для оформления регионального масштабу неостил1в, в як ten о 1н-□ ifl зм1стов!й i пластичн!й BcpclY. Невипадков1с?ь такого висновку п!дтверджус t льв1вськи(! граф!чннй матср1ал настутшх десятил!ть, коли кожне а покол!нь художпик1в в т!й чи IheIr ntpl в1дновлювало моду на eKcnpecioHisM, конструктивам 1 "чуттевий декоратав1зм". 1ниа справа, цо масове заангахуваиня цини пластичники 1деяни дало надто р!зний як1сн»п результат, f л иле для окремих одиниць хуаоя- . ¡¡икtв ц! ifleY в1дповЦали виутр!шн!й сут! автора. Залишен! такими гребками твори не можуть рэзц1новатись як мистецький yentx льв!в"-ян, але з точки зору постановки формалыю-эм^тових проблем вони е важливим св!дчснням пооуку виходу 1з задушливо! атмосфер1 1део-лог!чного пресингу над художницьккми 1ндив1дуаяьно.5тями та над 1сгорико-к,ультур1им контекстом яьв!вського середовища.

~ "Яьв1Есы:й граф!ка другох половит; '70- 8С-х рок is", - розглядаоться пчтешня, пов"язан1 з появоа но-впх тенденцШ в украУнському образотворчому иистецтв!. При цьому

Г/.

враховузться, що зберггавть значения iдеY гранки, зирэблсн! у .60—к роках э результат! эвертачня до великого фольклорного миси-ву украУнськоУ иац!сиал1НоУ спаг^ини. Ц! 1деУ пали внутренне ес-тсулчно иавелтаяення 1 стели свого роду захиснмл фактором по jotп.— иоаеинп до зозн1е:|1х пшшз!в на мистецтво Львоза.

Бидхлення льв!вськоУ гра^Лки i;v>oY полошни 70-80-х рокib мае девд умоЕниП характер. В!цчутним стас завершения литтекого i гзорчого шляху ряду визначних гpttj'iк 1 в старшоУ генерац!У ; пр::х!д у граф!ку молодих iiien заявлено ц!лим рядом гиставок, Якцо на гс-чатяу 70-х рок1а мистецыспП прочее зтрзчас .струнку лог!ку роэвит-¿су i в результат! гиннкаа багато ноеих позукових напрятав, то почяназчч э хinцл 70-х i до середини 80-х рок!в спостер!гпсться пегна стал!сгь худокницького иисленнл, анаолхдок чого скорочусть-ся до м!н!муму число образно-пластичних в!дкрнтт1в.

У 70-х роках а:<туал!зус?ься така функц!я мистецтва, як "кон-тектн'оть" з глядачем, бакання вплизати на нього не липе емоц1йио, а й розумово. Зв1дси спроби худохникis уникиута в cbo'i'x тзорах певнкх нав"язливих конпозицШних чи образних схем. Важшво а 1 гмi— тати, ко греф!ка у тематччному i чисто виконавському в1цношенн1 б!лыа моб!льно 1 гнучко реагус на деяк! хиттвв! под1У /явища/. Та:с» мало м1сце поширення у тогочасному образотворчому мистецтв! образних t коипознцШшх правом! в таких исяр!в публ!цистики, як репортах, пол!тичяий памфлет, форм диптиху, пол!птиху, стоп-кадру.

Проектувчн ni загальиоестетичн! момента творчост! украУнсь-ких худоиник!а ма конкретний материал лы>!всько¥ гра£1ки, мокла зробити наступи! висновки. Зм!стову основу TsopiB складали загаль-нолодськ! проблеми, 1 гону м!сцевий натер!ал входив в Ух образний /кемпозиц!йний/ прост!р як елемент, конкреотзуичий 1сторичяе, ф!-лософське чи норально-сглчне прняття. В б!льпост! випадк!в не на-даеться значения м!сцв д!у, прост!р гра$!чного аркуаа стае абстра-гованим, а зобрадення - сиивол!чним.' Зникаать прям! залежност! м!к персонажами I антуражем, натом!сть з"являоться склацн! контекста, асоц!ативн! паралел!. Знову митц! переглядаоть проблему тра-вицП. Якщ> з 60-1 роки вони розв"язували УУ через осмислення липе явит украУнсьяоУ культур), а семе народного мистецтва та льв!э-сько? граф!ки м!жвоенного двадцятил!ття, то з середини 70-х рок!в йикористовувть 1деУ, художн! форми та техн!чн! засоби св!тового мйотецтва р!зних епох. Повертапться до життя давн! конц*пц!У ов!-

ту t людини, актувл!зувться "в!чн! проблеми" мистецтва. Все в!д-чут1ае граф!ка входить у сферу "л!тературноУ образност!". На да-ному етап! розвигку станкова 1 книжкова гра$!ка наст!льки упод!б-нвсться, ко в окремих випадках ста? недоц!льним розмежування Ух-híx функц1П. В результат! виникас нова фор^а граф!ки, умовно названа "молов граф!коп", або "м1н1атврнов". До станковой граф!ки пом1тно наближаеться своео образно-композиц!йноо структурой 1 екс-л!брис, стаочи р1зновидом мало? граф!ки.

Ц! та !нш! складов1 загального /в масштабах украУнського мистецтва/ процесу метафорнзац!У граф!ки суттево розширили формально-мистецьку проблематику льв!вських автор!в t утвердились в ц!лому ряд! конкретчих явив, особистостей 1 поодиноких твор!в. Особливо пл!дними на нов! 1 деУ були прац! молодих художник!в, як! завдякк. тому, ко виступили единим колективом /як це було з л!тогроф!стами/, зум!лй вЦстояти в середовио! "оф!ц!йного" ыистсцтвв деяк! поват» н! позиц!У нонконфор41стського руху. Ур!зноман!тнсння гиражальних засоб!в льв!вськоУ граф!ст другоУ половннн 70-х - початку 80-х рок1в позначилося на розвитков! худоаницького иислення. В м!ру дальшоУ метафоризац!У граф!кн з"являвться все нов1 ti нов! оц!ноч-и1 повороти, фор4н !носказання. В нтих!й граф!ц1" виникаать фор«; монологу, д!алогу, роздуму, викорютовувться гротеск, пор!вняння, г!пербола, !нш! тропи! засоби. 3 аркуп!в постуггово Еит1сняеться як персонаж лвдина. 1нтерес митц!в до всього nptxoBsnoro в!ц звич-ного погляду спр!чинив появу гвор1в,"присвячсннхи анатои1чнкы осс-бливостям лодини, ф!зичн!й структур! предмет!з. Так г,!являотвся асоц!ативн! фор<т, як! нагадуоть сую б!олог!ч«1 формоутворення. Часто для концептуального оемнелення обирапться елекени неживого св1ту, робляться ух умовн! "розтини", зр!зи. Ток!, н!би й не конг-. рольован! эдоровим глуздоа д!у Енправдан!, оск!лыет спрямован! на актив!зац!п контактноу функц!Г в сучасн!й граф!ц!, окреслення "поля 1нтелехтуальноУ напруп»" м!к виконавцеа 1 глядачем. Щоб досягти цих та !нших ефект1в, використовуоться деяк! котив» к!бер1етики, обчиславальноУ техн!ки, програмування, пр!нцип стрреоскоп!У, оптич-но-ракурсн! й монтажн! пршеми. Так, "експрес-узагальнення" !нколи органично входять у контекст зображуваного, !нколи становлять образно йдро твордг, наголопуючи на своУй суто 1мпров!зац!йно-експера-ментаторськ!й рол!.

Льа!зська гра$!ха к!нця 80-х рок!в аивиться р!зними естетач-ними дяереяами, виконуе значно б!льяе функц!й, н!яс у попередн! роки. ÍY збагаченкя з1цбувазтьсл, зокрема, за рахунок 1ндив1дуат1за-qf'í формального мислення, внасл!док чого в!дпадаять у сяк i, часто невласгяэх оеередку, тенденцП розвитку мистецтва. Пол1тичн! про-цеси в y.Kpa'iHi, tío стамузаэали глибше проникнення художник!э у ду-xoBiif пласта нац!;, розшлрили тематичзу í проблемну шкалу лъв!зсь-кого мисхецтза. Зраховуачи те, цо робота побудована на матер! ал! граф1ки до 90-го року, у роздШ не цавться детальн! х арак те рис теки Ha'íHOBlnnx з"яв у графщ! Львова. Це може бути предметом дос-л!джен«я для вчених на перспективу.

Завсрзуе роботу розд!л "Заметь bhchobkíb", у якому розглядаеться питания локально! льэ!всько1' аксли гранки та И м!сця в сучасному украХнському мистецтв!. При цьому наголозуеться, ¡до в п!дтримуванн! своер!дного статусу граф!чноТ иколи прраоряаде значения мае зм!ння художшк!в розпоряджатися конкретним мистецьким досз!дом. В !сторико-культурному аспект! досв!д враховуе 1 тради-ijio, ! ачтитрадиц!з; тому переанцентування уваги э трацицН на до-св!д - одне з виразних тяж!нь льв!всько1 граф!ки до свого !стинно-го ггнетичного, г со пол i тачного ! "геогтоетачяого" ко:ту. Як ц!каве i знание мистецьхе явище львхвйька гра?хка не просто приносить нов! SMÍCT03Í /формальн!/ iseí, а вплиэае на загальний образ ук-рахнсько? ху'дояньо!" культури, пропонус дальшх шляхи П розвитку»

По -емi дисертацГх автором опублЦоваяо :

1. Аьв!вська граф!ка 1945 - 90 рок!в. Традиц!? 1 новаторство, /монографхя/, -.К.: Нзукоза думка, 1992. - 118 с.

2. Граф!ка //Соц!ал1стячн! пзрегворення в кудьтур! i побут! заххдних областей УкраТни /Г9Э9-193Э/. -К.: Наукова ду;4ка,1939.

3. "Одного лив боась : впацата в трафарет" // Образотворче • мкстецтво. - 1991.. — й 5. - С. 1-2.

4. "Пэреймено його ентуз!азм..."// Дзв!н. - 1991. — J6 12» — С. 93-93.

5. Вемл1 кланяйся низьхо...//Зисокий самок : Тзорч!сть молодил. - Львхз : Келен яр, 1989. - С. 179-188.

6. Гдеали. повертаЯтеся. або дьв!зський Клуб украТнських МИГ41В //Мистецьк! студгТ. - 1391. - П. - с. 2-17. .