автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.01
диссертация на тему: Масонство в Украине во второй половине XVIII - в начале XX в.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Масонство в Украине во второй половине XVIII - в начале XX в."

Національна Академія наук України РГ Б ОД Інститут історії України

: 0 ДЕК 1-"

КрижаноЕоька Оксана Олагівна

УДК 365.1 /477/ "17 поч. 19"

МАСОНСТВО Е УКРАЇНІ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVIII - НА ПОЧАТКУ XX СТ.

07.00.01 - історія України

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичний наук *

Київ - 1937

Дисертацією є рукопис .

Робота виконана в Інституті історії України НАН України

Науковий керівник т доктор історичних наук, професор Сарбеи Віталій Григорович.

Інститут історії України НАН України, завідувач відділу історії України XIX -початку XX ст. '

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, доцент

Заремба Сергій Захарович, .

Центр пам’ яткознавства НАН України і . Українського товаоиства охорони гіам’ яток

історії і культури, директор •

кандидат.історичних наук, доцент Лобода Михайло Тимофійович,

Київський університет їм. Тараса Шевченка, кафедра історії народів Росії, доцент ■

ПроЕідна установа - Український державний педагогічний універсин

■ їм. м. П. драгоманова, каОедра історії України

Захист відбудеться » \|ШПі/и£_____________1997 р. ОІІ.

годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 50.17.01 дл захисту дисертацій в інституті історії України НАН України з адресою: 252001. м. Київ, вул. М. Грушевського. 4

з дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту іеторі України НАН України /вул. М. Грушевського, 4/

Автореферат розісланий " ^ " <^МХЛУ^ОІ\(Х^ СК. 1997 ^

Вчений секретар спеціалізованої ечєної ради.

доктор Історичних нау.х- (, . , / шп

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуап ьніпть тр ми. Проблематика, пов’язана з

громадсько-політичними руками, завади була однією з пріоритетних в історичній науці, яка досліджує їх витоки, форми, еволюцію та результативність. Віддаючи належне діяльності партій -і громадських організацій - чутливому барометру , суспільних імпульсів, історики цікавляться також таємними організаціями, передусім масонською - специфічною й до певної міри загадковою Формою громадської активності багатьох представників суспільної еліти. ' .

за радянської доби .історія масонства була вилучена з тематики наукових досліджень. Це посприяло її міфологізацп та стало на заваді адекватному висвітленню минувшини. Впродовж останніх років про масонів знову • заговорили публіциста, науковці, політики, адке воно відродилося на теренах колишнього СРСР і, судячи з усього, швидко набирає силу.' У публіцистиці неодноразово висловлювався здогад /його офіційно не підтверджували. але й не спростовували/, що запрацювали . масонські ложі й в Україні. Актуальність дисертаційної теми обумовлена також тим. що роль масонів у житті суспільства гостро дискутується в науці. У сучасній зарубіжній і пострадянській історіографії їй, як правило, дається полярна оцінка - захоплена чи огульно критична. Неупереджене дослідження • масонської проблематики дозволить повніше й адекватніше висвітлити політичні, культурні та духовні процеси- в Україні другої половини XVIII - початку XX ст., передусім переддень і перебіг української революції 1917-1919 рр.

Дисертаційна тема стосується наукової проблеми "Соціально-економічна і політична модернізація української нації ■ /XIX - початок XX ст./",яку розробляє відділ історії України XIX

- початку XX ст. Інституту історії України НАН України для написання багатотомної "Історії українського народу".

Ступінь наукової розшбки теми. Історіографія масонського руху в Україні вкрай убога, однак спроможна бути підгрунтям для його наукового дослідження.

Перші дослідники масонства в Україні - В.Пероговсьісий та

І.Лавловський - розглянули склад та діяльність житомирських 1

полтавської ложі, про зв'язки полтавських масонів з декабристами та польськими-патріотичними організаціями писав на початку XX ст. В. Семевський а. першу спробу дати узагальнюючу оцінку масонському руку в. Україні до його офіційної заборони в 20~х роках XIX ст. здійснив с. Єфремов •*. який належав до "політичного масонства" початку XX ст. Він відзначив наявність у ньому національних елементів та його поступову політизацію. стислий нарис історії масонства в Україні другої половини XVIII - першої чверті XIX ст. помістив в своїй праці М. слабченко4, на думку якого, воно мало більш споглядальний, аніж практичний характер, тому, зрештою, втратило свою привабливість для національної еліти й поступилося місцем революційним таємним організаціям. На початку 60-х років Б. Кравці в та о. Оглоблин вперше порушили питання про. "політичне масонство” в Україні початку XX ст., однак не назвали жодного члена тодішніх лож У найновішій українській історіографії масонству дається неоднозначна оцінка. так. О.Зінуков0 стримано висвітлює діяльність масонів Слобожанщини в першій чверті XIX ст.. Р.Петров7 же бачить у масонах руйнівну силу, л. ГузарУ настроєний по відношенню до ник апологетично. Праці цих авторів порушують лише окремі аспекти масонської біографії України. ■

зарубіжна історіографія не приділила належної уваги масонському руху в Україні, обмежуючись наведенням окремих Фактів

1 Пероговский В. масонские ложи в Житомире //Киевлянин. 1879. -N27. -С.38-45: павловский и.о. масонская ложа в Полтаве //

Труды Полтавской ученой архивной комиссии. Вып.б. Ч. 1 -Полтава, 1903.- с. 3-15. .

я Семевский В. И. Декабристы-масоны //Минувшие годы.-1908,-Т. 1.-КЧ.2, 3, 5-6. •

3 Єфремов с. Масонство на Україні //наше минуле.-1918.-Число 3.-

С. 3-16. .

4 Слабченко М. матеріали-до економічно-соціальної історії України ХЇХ століття: В 2 Т. - X., 1Э25.-Т. 1.-С. 93-102.

° Кравців Б., Оглоблин О.Масонство //Енциклопедія українознавства.

- ЛЬВІВ, 1994. -Т.4.-С. 1486-1483. .

0 Зинухов А. Этюды о масонстве // Этюды о масонстве. - X.. 1994. С. 143-155.

7 Петрів Р. Масони, хто ж ви? - Івано-Франківськ, 1992.-111 с. ■ в-Гузар Л. Українські масони //Універсум.-1994. -Січень-лютий. -С. 3-6. '

з його історії. Навіть у працях з історії російського масонства*, написаних у полемічному тоні і здебільшого присвячених "політичному масонству” початку XX ст., український матеріал трапляється лише спорадично. Увагу йому приділив лише польський дослідник Л. Хасс^, який не вважає масонство політичною організацією, заперечує сам термін "політичне масонство". На його думку, масони відігравали незначну роль у політичному житті країни навіть у березні-жовтні 1917 р. Л.Хасс визнає наявність національних елементів у масонстві України початку XX ст., наводить цікаві дані про масонську діяльність'' С.Маркотуна,

С. Петлюри, П.Скоропадського. На жаль, він недостатньо використав українську мемуаристику та архівні фонди України.

Отже, в історіографії масонський рух в Україні досліджений Фрагментарно, узагальнюючі праці з цієї наукової проблеми

відсутні, ряд її важливих аспектів - спільне та відмінне в українському та світовому масонстві, національні риси'

українського масонства, роль масонства в духовному та громадсько-політичному житті країни,міжнародні зв'язки масонської організації України, віковий, національний. партійний і професійний склад українських лож, географія масонського -руху в Україні, ідейні принципи вітчизняного масонства тощо - лише

порушено дослідниками. Оцінки . вітчизняного масонства істориками вкрай суперечливі, часом недостатньо аргументовані й кон’юнктурні. Тому історія масонства в Україні потребує подальшої наукової розробки шляхрм переосмислення вже впроваджених до наукового обігу джерел і виявлення та аналітичного осмислення

нових 'документів і матеріалів. ■

i Николаевский Б.И. Русские масоны и революция.-М.,1990.-200 с.: Яковлев Н.Н. 1 августа 1914.-И.,1974.-239 с.: Соловьев 0.0.

Масонство в России //Вопр. истории.-1988.-N 10.-с.3-25: Старцев В. И. Российские масоны XX века //Вопр. истории. -1989. -N 6.

- с.33-50: Аврех А.Я. Масоны и революция. - М., 1990. -350 с.: Платонов 0.А. Терновый венец России. Тайная история масонства. 1731-1996. -М.,1996.-704 С.

Hass L. Ambicije. rachuby, rzec2yuistosc. Wolnomularstuo u Europie Srodkouo-Wschodniej. 1905-1928.-Warszawa, 1984.-398 s.: Hass L. Wolnomularstuo ukrainskie. 1917-1921 // SLudia z dziejou ZSRR’l Europy Srodkousj.-1983.-T. 18.-S.57-81 ■

дж°оельну базу- дисертації склали документа і матеріали, виявлені у фондах Центрального державного історичного архіву України у м. Києві /ф. 262. Особистий фонд професора м. Довнар-запольськрго: ф.274. Київське губернське жандармське

управління: ф. 442. канцелярія київського, подільського і

волинського генерал-губернатора/.державним архівів Київської /ф.2 Кацелярія київського губернатора/ . та Хмельницької /ф.228. Канцелярія подільського губернатора/ областей. Архіву Служби безпеки України /N 49834 ФП, N 67098 ©П/, Інституту рукописів Центральної наукової бібліотеки ім. В. І.Вернадського. НАН України /ф. 5, 10, 24. 160/. Більшість цих джерел вперше впроваджується до наукового вжитку.

Фактичний матеріал почерпнуто також з опублікованих масонських джерел1, мемуаристики масонів* та осіб, близьких до їх кілу, із зізнань масонів- слідчим нквс4, епістоляріїв, публіцистики тощо.

Мета дисертації полягає у спробі з’ясувати. як зародився масонський рух.в Україні. які етапи він пройшов у своєму розвитку, 'яку роль відіграв у духовному та громадсько-політичному житті країни. Ця загальна мета конкретизується в таких основних завданнях дослідження: - • ,

1 Elkin В. Attempts to Revive Freemasonry in Russia // The

Slavonic and East European Review. - London^ 1966. July.- Vol. XXXIV.-P. 454-472: Русское политическое масонство 1906-1918 гг.

.. /Документы из архива Гуверовского института войны, революции и мира/ //История СССР. -1989. - N 6. - С. 119-134: 1990.- N 1.

-С. 133-154. - '

2 Грушевський М. М. Спомини //КИЇВ.-1988. -N 9-12:. 1989. -N 8-11:

Скоропадський П. Спогади.' Кінець 1917 - грудень 1918. -к.: Філадельфія, 1995. -493 с.: Керенский А.Ф. Россия на

историческом повороте: Мемуары. -М., 1996. -512 с. та ін.

3'ПолонсЫса-Василенко Н. • Революція 1917: Спогади // Український idT0PHK.-1988.-N 1-4. -С. 119-128: 1989. -N 1-3. -С. 106-113:

Революция на Украине: По мемуарам белых.-м.: л., 1930. -436 с.: Милюков П.Н. Воспоминания.-М.. 1991.. -528 с. та ін.

4 Ефремов С. Про масонство в Україні //народна газета.-1995.-N16. -С.5: . N 17.-С.6: Ніковський А. Масонство в Росії перед

революцією і на початку війни //Генеза. -1906. -N 1.- С. 149-160.

- показати загальний історичний сон масонської біографії України -розвиток масонства в Європі. США та, .особливо, Росії:

- дослідити ідейні та організаційні засади масонства України:

- висвітлити географію масонських лож України, їхній національний, соціальний, партійний та професійний склад:

- виявити універсальні та національні риси в масонстві України:

- визначити форми та ступінь залежності масонської організації

• України від провідних масонських центрів: ■ •

- з'ясувати вклад масонів у розвиток, національного руку в

Україні, їхню роль в українській революції 1917-І919 рр. та • у спробі розбудувати незалежну українську державу. . ■

, Методологічну основу дисертації становить принцип історизму. У дисертації використано проблемно-хронологічний та

структурно-системний методи. Потреба в останньому викликана багатоплановістю проблеми, для розв’язання якої довелося враховувати специфіку ряду гуманітарних дисциплін: історії України, всесвітньої історії, історії міжнародних відносин, релігієзнавства, політології та соціології. . ■

Хронологічні межі дисертації визначені появою в середині XVIII ст. перших масонських лож в Україні та переміщенням у■ 1919 р. масонського руху з України за кордон. '

тому, що дисертація є першим спеціальним комплексним дослідженням масонського-руху в Україні другої половини XVIII - початку' XX ст. Результати дослідження дозволяють по-новому трактувати ряд ‘аспектів громадсько-політичного й духовного життя України зазначеної доби, особливо початку XX ст. У дисертації розширено уяву про географію масонських лож України, з'ясовано національний, соціальний, партійний та професійний склад багатьох з них. показано ідейну та організаційну еволюцію вітчизняного масонства, визначено основні етапи його розвитку. з’ясовано внесок масонів у розвиток національної ідеї та національно-визвольного руху в Україні, доведено відсутність єдності серед масонів у національному питанні, вперше висвітлено їхню боротьбу з шовінізмом та антисемітизмом, підтверджено Факт причетності масонської організації України до підготовки в Російській державі антимонархічного перевороту наприкінці 1916- на початку 1917 р., вперше показано вплив масонського чинника " на червневі /1917 р./ переговори . між Центральною радою та представниками Тимчасового уряду, встановлено відсутність у масонів єдиного плану національного та державного відродження України, вперше допедено намагання масонської організації контролювати діяльність сслігійно-містичних гуртків та

показано його меті', встановлено, що масони активно й результативно використовували, тактику "обплутування" урядових структур та створення підконтрольних їм громадським організацій, на матеріалах дисертаційної праці вперше складено інформаційно-довідкових словник лож і масонів України. .

На захист виносяться такі основні положення:

’ - поява масонства в Україні засвідчила її причетність до

загальноєвропейського історичного процесу, її готовність сприйняти масонську ідеологію та пристосувати до потреб національного розвитку:

- до кінця XIX ст. масонство в Україні - було організаційно

роз’єднаним і мало переважно релігійно-етичний характер, набуваючи •ознак недержавної політичної організації: •

- на початку XX ст. масонство. України остаточно підпорядкувало свої організаційні форми та характер діяльності розв’язанню злободенних політичних завдань:

- українські масони в 1917-1918 рр. посприяли проголошенню автономії та незалежності України. однак не здолали в своєму середовищі ідейних та організаційних розбіжностей, чвар та змагання амбіцій і тому не закріпили ці національні здобутки.

■ Теоретичне і практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що їх можна використати при написанні узагальнюючих праць

з історії світового масонства, потреба в яких назріла. з політичної історії України, Росії та ряду європейських країн, з історії громадсько-політичної думки в Україні, з політології та

соціології. Результати дослідження впроваджуються у вузівське та

шкільне викладання історичних дисциплін, вони матимуть

застосування у музейній та краєзнавчій роботі, у системі підготовки кадрів для державних установ і .‘громадсько-політичних організацій.

Результати______писертаиії апробовані на Всеукраїнських

науково-освітніх конференціях "Кирило-Мефодіївське товариство: люди, ідеї, традиції. До 150-річчя створення та діяльності” /травень 1996 р., м.Переяелав-Хмельницькш/ та "Історична спадщина науки’історії України /погляд з кінця XX ст./" /грудень 1996 р.. м.Глухів/. Вони опубліковані в брошурі, трьох статтях, двох тезах.

Структура___дисертації обумовлена логікою дослідження,

відповідає його меті та основним завданням. Праця складається з вступу, 'двох розділів, висновків, списку використаних джерел і літератури, загальний обсяг тексту -179 сторінок. у дисертації викаристано документа і матеріали 11 архівних фондів. 73 джерельні публікації, 113 наукових праць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ •

У всши обгрунтовано актуальність дослідження, проаналізовано ступінь наукової розробки проблеми, сформульовано мету та завдання дослідження, охарактеризовано його методи та джерельну базу, новизну одержаних наукових результатів, викладено сутність основних положень, винесених дисертантом на захист, вказано практичне значення дослідження та ■ апробацію його результатів.

У першому РЩП1.П1 - "Зарубіжне масонство у XVIII- на початку XX ст.” - розглянуто комплекс питань, пов'язаних із виникненням масонського руку. його ідейними засадами та організаційними Формами, місцем у духовному й громадсько-політичному житті Заходу та Роси.

Питання про витоки масонського руху дискутується в історичній науці, найімовірніше. масонський орден виріс із середньовічної цехової організації.,'- зокрема з корпорації каменярів-будівельників. До нової доби він був "оперативним" /практичним, пов'язаним з фаховою діяльністю будівельників/, проте на межі XVI-XVIІ ст. став у зв’язку із вступом до нього інтелектуалів. не причетних до будівельного ремесла, "спекулятивним" /теоретико-символічним/. Здебільшого масонами ставали ті представники духовної еліти. хто пропагував антикатолицькі та антимонархічні ідеї і вважав конспіративну Форму для такої діяльності найбільш зручною, масони розвінчували догму про сакральність влади. виступали проти засилля католицизму, проголошували право кожного народу на духовне й політичне самовизначення. Після Англійської- революції середини XVII ст. масони діяли вже відкрито. '

На заході масонський рух не був соборним, під час соціальних і політичних негараздів масони здебільшого перебували в різних таборах. "Спекулятивне" масонство /датою його оформлення вважається 1717 р., коли виникла Еелика ложа Англії, яка проголосила себе материнською ложею світу/ зрештою ■розпалося на кілька напрямків і, запровадивши в себе ієрархію. втратило колишній демократизм, хоч і зберегло виборність і підзвітність керівних органів, декларувало рівність усіх "братів" /традиційне звертання в масонів один до одного/. .

'"Спекулятивне'’ іосонство з Англії поширилося на інші країни Європи, Америки та Азії. Боно проголосило своїм основним завданням боротьбу за моральне, інтелектуальне та фізичне

удосконалення людства, .а засобом його реалізації - уніфікацію релігій та руйнування національних- держав і заміну їх єдиною великою демократичною Республікою. ' .

Хоч масонський статут рекомендував ’’братам" цуратися політики, для багатьом з ішх вона стала■звичною стихією, масони брали активну участь у всіх • європейських революціях і національно-визвольних рухах. у революціях на американському континенті. , . .

У Польщі масонство з’явилося в 1738 р. і розквітло в останній чверті XVIII ст. Польські масони /це були • пер^ржно ВИХІДЦІ з дворянських родин/ присвятили себе боротьбі “за відродження великої польської держави, хоч багато сил віддавали й культурній, просвітній та філантропічній діяльності, у 1822 р. царський уряд розгромив польську масонську організацію, примусивши цим масонів перейти в глибоке ПІДПІЛЛЯ. ■

Шлях масонам у-Росію вторував Петро 1, за царювання якого у Петербурзі з'явилася масонська організація ”Св.Андрія”. У 1782 р. Вільгельмбаденський конвент, визначив Росію восьмою провінцією масонського ордену. Національною специфікою російського масонства була його політизація та ’’обплутування’’ ним урядових сфер, масонські ідеї стали в Росії . основним моральним стандартом у вихованні дворянської молоді, що непокоїло монархічний режим і. 'зрештою, накликало на організацію урядові репресії /’’справа м.'і.Новікова"/, які змусили масоИів перейти на напівлегальне становище, на початку XX ст. толерантне ставлення Олександра І до масонів обумовило розквіт масонства в Росії, проте участь багатьох ’’вільних каменярів” у декабристському русі привела до заборони лож/1822, 1826 роки/. . Відтоді - масони остаточно

законспірувалися. . ' . ■ . .

Після видання царського маніфесту 17 жовтня 1S05 р. було відкпито.при сприянні міжнародного масонського центру - Великого Сходу Франції, ложі в Петербурзі та Москві. Адептами відродженого масонства, яке- на перших' порах ,, діяло в руслі французької масонської традиції, ставали переважно представники російської інтелігенції, - члени Думи тощо. Партійний склад лож був загалом кадетським. Оскільки в організацію потрапили окремі небажані особи, її вже в 1909 р. довелося реформувати. З реформованої організації невдовзі виникло відмінно законспіроване ’’політичне,' масонство". У 1912 р. на московському конвенті масонських- лож було створено Великий Схід народів Росії та. обрано керівне ядро

■ цісї організації - Верховну раду, наступного року з’явився й статут організації, який майже повністю відміняв традиційну

масонську, обрядовість. особливу увагу приділяв збереженню орденської таємниці. проголосив основною метою організації "захист прав людини й громадянина”, декларував з тактичних міркувань цілковиту незалежність організації від зарубіжних масонських центрів. При цьому було збережено ідеологію західноєвропейського масонства. ' , ' • '

Якщо російське масонство'XVI іі-хіх ст. готувало суспільство до сприйняття конституційних і республіканських ідей, то "політичне масонство" початку XX ст. взялося втілити ці ідеї в життя. Факти свідчать про те, що свою-політичну програму воно реалізовувало 'з допомогою .зарубіжних "братів”, . передусім англійських і Французьких. .

Вибух першої світової війни" активізував і радикалізував діяльність російських масонів. Вони організували в Думі * опозиційний міжпартійний Прогресивний блок /22 серпня 1915 р./, що його підтримав ряд міських дум Росії. Прогресивний блок, , у якому тон задавали масони, взяв курс на створення уряду національного єднання, масонська верхівка ■/М.Некрасов,

0.Керенськйй та ін./ налагоджувала зв'язки з підпільними організаціями революційних партій та військовим командуванням. Восени-взимку ізіб р. верховна рада взяла курс на державний переворот, зіпершись на опозиційні елементи в Державній Думі та розподіливши . заздалегідь між "братами” ключові . посади в майбутньому, уряді. Так масони збиралися запобігти соціальному Еибуку, примара якого нависла- над Росією. Шоб державний переворот .став жаданим для населення, в країні штучно загострювали продовольчу кризу. Однак здійснити план державного, перевороту', масонська верхівка не встигла: її випередив революційний вибух наприкінці лютого 1917 р. . . ' -

Питання про причетність масонської організації до лютневої революції 1917 р.. ' джерела висвітлюють суперечливо. Але незаперечним є те, що масони вправно підхопили владу, яі$,а вислизнула з рук останнього Романова, якщо не видерли її в нього, масонський вплив на Армування Тимчасового уряду можна вважати доведеним фактом, як загалом і його масонський склад.

.. масонське керівництво Росії не зуміло ні запобігти політичному хаосу, ні зберегти Рйсію ’’єдиною та неділимою". - лише розчистило шлях до влади більшовикам.' В обстановці, громадянської війни та масовик.репресій більшість масонів подалася в ,еміграцію, через шо масонський рух у Росії майже завмер. . Отож масони внаслідок лютневої революції 1917 р. прийшли до влади, однак,не зуміли нею до пуття скористатися-. -.

У другому розділі - '-'масонський рух в Україні в другій

половині XVII! - на початку XX ст." - йдеться про витоки

масонського руку в Україні, його ідейні та організаційні засади,

національні особливості та результативність. '

Масонство з’явилось в Україні в середині XVIII ст. Воно

проникало через Польщу, Росію та безпосередньо з країн західної Європи. У другій половині XVIII ст. чимало зробив для поширення масонських ідей в Україні г.Сковорода. Центром вітчизняного

масонства став Київ, виникли масонські осередки також у Житомирі, Немирові, Кременчуці та інших містах. У зв'язку з революційними повіями у Франції та включенням Правобережжя до складу Російської держави в Україну емігрувало чимало французьких і польських

масонів, які активізували та політизували тамошній масонський рух.

На початку XIX ст. в Україні запрацювало кілька польських <таємних товариств і організацій, які домагалися відродження незалежної великої Польщі. їхня діяльність зміцнювала

національно-визвольні тенденції у вітчизняному масонському русі. Проте масонство України не копіювало польські зразки, воно мало виразні національні риси, які не стали для нього визначальними через його прихильності до космополітичних засад ордену /міжнародне масонство тяжіло до універсалізму/. ■

Масонські ложі в Україні другої половини XVIII - першої

чверті XIX ст. відрізнялися між собою характером діяльності. Так,

якмв харківська лоха "Вмираючий Сфінкс". до якої належали переважно університетські викладачі та місцеві дворяни, була

релігійно-етичним товариством. то полтавська ложа ''Любов до

істини" /до її складу входили поміщики, чиновники. ВІЙСЬКОВІ/

підтримувала зв’язки з декабристами, а 'опікуване • нею "Малоросійське таємне товариство" ставило за мету унезалежнення України від Росії, створення слов’янської Федерації.

Масонський рух в Україні був значно слабшим, ніж у західній Європі. Українські "брати" працювали обережно, незлагоджено, без чіткої ідейної основи. Вони не гартувалися в міжнародному масонському русі, не виробили єдиної концепції майбутнього устрою України, - не спромоглися виконати об'єднавчу, консолідуючу роль у громадсько-політичному житті країни. . ■

Після урядової заборони масонської організації масонський вогник в Україні не згас. Окремі масони стали народовольцями, брали участь у діяльності українських громад тощо, проте до початку XX ст. не утворили єдиної організації та не переключилися остаточно на політичну боротьбу.

У XIX ст. масонська ідеологія й тактика помітно вплинули на

діяльність інших таємних організацій, передусім Кирило-Мецошвського товариства /1845-1847/, яке запозичило від масонів не лише предметну символіку /носіння персня як. розпізнавального знака/, а й їхній ідеал "свободи, рівності та братерства".1

Формування української інтелігенції та її участь у революційному і національному русі відкрили на межі ХІХ-ХХ ст. новий етап у вітчизняному масонському русі, цього разу краще організованому й більш політизованому. Вже в 1900 р. розпочалося об'єднання українських лож в єдину організацію - велику -ложу України, яке завершилося в 1918 р.

Ложі відкривалися чи поновлювали свою діяльність у багатьох містах України /Харків, Одеса, Катеринослав, Вінниця, Полтава, Бердичів та ін./. Центром масонського руху в Україні на початку XX ст. залишався Київ, . де в роки першої світової війни працювало понад десяток "майстерень”. Керівним центром київських лож стала наприкінці 1909 р. мала рада. Функції якої виконувала ложа "Правда" /її членами були с.Єфремов, Ф. Штейнгель, !.Полторацький. ф.Матушевський. м.Грушевський та ін./

Партійний.склад лож був вельми строкатим /в ложі не брали лише монархістів та антисемітів/. однак кількісно в них переважали кадети. Неоднорідним був і їх національний склад /росіяни, поляки, українці, євреї тощо/.

Лідерами київських масонів були Ф. Штейнгель /очолював ложу "Правда"/, д. Грйгорович-Барський, м.Гоушевський, який став масоном. скоріше всього, ше до- чи під час своєї зарубіжної поїздки в 1903 р. Михайла Сергійовича восени 1914 р. "брати" "приспали’’, тобто порвали з ним масонські зв'язки, ьо не поділяли його радикалізм і безкомпромісність у національному питанні.

Ложі України керувалися, як правило, статутними нормами великого Сходу народів Росії, які максимально спростили орденські ступені та масонський ритуал, вимагали від "братів" цілковитої конспірації, особливу увагу приділяли вербуванню адептів д збереженню орденської таємниці. Петербурзька. Верховна рада контролювала діяльність "майстерень” України.

1 Крижанівська 0. вплив масонства на ідейні та організаційні засади Кирило-Месодіївського товариства //Кирило-МеїЦодіївське товариство: люди, ідеї і традиції. До 150-річчя створення та діяльності. матеріали Всеукраїнської науково-освітньої конференції /м. Переяспав-Хмельницький. травень 1996 р./.

-К. , 195іЗ. -С. 43-45. '

" Охоронні органи не виявили масонську організацію в Україні.скоріше за все через приналежність до ордену, ряду високопоставлених осіб, включаючи Миколу п /належав до таємної містичної ложі "Хрест і зірка'/. • . '

• На початку XX ст. масони контролювали ряд громадських організацій /багатих і впливових/ та таємних молодіжних гуртків, використовуючи їх для вирішення політичних завдань.

Напередодні імперіалістичної . війни , київські масони запропоновули створити суто політичну масонську організацію. ■ що було й зроблено в масштабах Російської держави. До їхньої думки прислуиовувалиея петербурзькі та московські ’’брати”. проте українські та російські масони . по-різному ставилися до національного питання. Якщо російські "брати” мріяли про

демократичне суспільство в "єдиній та неділимій" Росії чи, на гірший випадок, у Седеративній державі, то українські домагалися радикального розв'язання національної проблеми. в масонських колах м. Грушевський ратував не за седеративний устрій майбутньої Росії, а за цілковите відокремлення від неї України. '

Масони опікувалися долею не лише корінного населення. України, а й маргінальних груп, передусім євреїв, /засуджували єврейські погроми, підняту в пресі юдофобську кампанію з приводу відмови багатьох євреїв записуватися в діючу армію, не допустили восени 1913 р. судової розправи над-євреєм м. Бейлісом/.

Імперіалістична війна пересварила масонів України. Вони розкололися на тих, хто підтримував уряд у війні, і тих, хто бажав йому поразки. . Першу групу репрезентували переважно росіяни, другу - українці. Верховна рада намагалася послабити антивоєнну пропаганду масонів-”пораженців”. •

масони України взяли участь у підготовці . державного перевороту в Російській імперії /наприкінці 1916 р. збирали кошти на його потреби/, а після лютневої революції 1917 р.-посіли ключові’ посади в органах місцевого управління. Сходження на політичний- Олімп вимагало від них. згуртованості та злагодженості дій, однак "брати" лише остаточно посварилися між собою на грунті національного питання та невдоволеник особистих амбіцій. . ■ ■ ' . '

' масонський чинник відіграв поважну роль у проголошенні автономії України. Тимчасовий уряд направив для переговорів з Центральною. Радою трьох "братів" — М.Терещенка, , і.Церетелі та

0. Керенського. масонська етика та дисципліна спрацювали -петербурзькі візітєри пішли на поступки Центральній Раді,

погодившись на проголошення автономії України1.

починаючи з літа 1917 р.. бурхливу масонську діяльність в Україні розвинув франкофіл с. маркотун. спільно з м. Шумицьким та

а. гаділом він створив таємну франкофільську організацію "Молода Україна”. до якої вступили с. Петлюра та П.Скоропадський, користуючись своєю масонською владою, він полагоджував конфлікти між самостійником С.Петлюрою та Федералістом П.Скоропадським і водночас спрямовував політику українського уряду в проантантівське русло, шо явно засвідчувало увагу до діяльності лож України з беку масонських центрів Франції.

хоч масони і не відрізнялися єдністю поглядів і дій, на початку 1918 р. було утворено велику ложу України - національний масонський центр. Керував ним С.маркотун. У Великій ложі /вона називалася "З'єднані слов'яни”/ свою політичну лінів гнули

Федералісти та самостійники, а за гетьманату пересварилися між собою ще й неприхильники німецької окупації України та ті. хто співпрацював з німцями та гетьманським урядом. За Директорії Велика ложа звільнилася від тих. хто співпрацював з окупантами, і змінила свою назву на ”Св. Андрія Пєрвозваного".

У вкрай несприятливій для України політичній обстановці на початку 1919 р. "брата” остаточно пересварилися між собою - і ложі почали згортати свою діяльність. Керівником Великої ложі

став с.Петлюра, а С.маркотун виїхав за кордон. Коли ж уряд

Директорії полишив Київ, за ним пішла слідом і Велика ложа. У Кам’янці-Подільському с.Петлюра та А.Лівицький звернулися до міжнародного масонства з проханням визнати її "найвищою масонською владою та незалежною силою в межах Української Республіки". Але домогтися міжнародного визнання масонської організації України їм не вдалося, бо с.маркотун розголосив у Французькій пресі і про саме її існування, і про свої незгоди з Петлюрою.

У 1919 р. провідники ' масонської організації опинилися з^

кордоном. подальша історія українського масонства вже була пов'язана з діаспорою, хоч у самій Україні окремі ложі, ймовірно, працювали в глибокому підпіллі і в 20-х роках. ■

1 Крижанівська 0;0. Масонство в Україні на початку XX століття // історія України.-1997. 15 /зі/, -с.6.

У висновках підсумовуються результати дослідження. Зазначається, що масонський рук в Україні дедалі більше набував національних ознак і політизувався. Він відіграв певну роль у виборюванні національної та державної незалежності України, проте кінцевої мети не досягнув, дається авторське бачення перспектив масонської біографії України та подальшої наукової розробки проблеми /вказується на доцільність самостійного дослідження таких її аспектів: масонство в’ контексті української

ментальності, масонство і зовнішньополітичне становище України, масонський рук у діаспорі/.

. Основний зміст дисертаційного дослідження викладено в такия

1. Історія масонства в Україні: Інформаційно-довідковий

словник /відлов, ред. В.Г. сарбей. -К., 1997.-61 с.

2. до питання про менталітет у середньовічному європейському суспільстві /за матеріалами сучасної польської історіографії/

// Український державний педагогічний університет їм. М.П. Драгоманова. науково-методичні праці з історії слов’янських народів: 36. стат. Вип.5 -К., 1936. С. 16-24. Співавт.

Крижані вська В. В. . .

3. Історія масонства в дисертаційних працях слухачів Київської духовної академії /кінець XIX - початок XX ст./ //Український історичний журнал. -1397. N і.-С. 87-93.

4. масонство в Україні на початку XX століття // історія

України. -1397.-М 15 /31/.-С. 3-6. •

5. Вплив масонства на ідейні та організаційні засади Кирило-Мефодіївського товариства //Кирило-МеФодіївська товариство: люди, ідеї і традиції. До 150-річчя створення та діяльності, матеріали Всеукраїнської науково-освітньої конференції / м.Переяслав-Хмельницький, травень 1996 р./. •-к., 1996.-С. 43-45.

6. Наукова розробка історії масонства у Київській духоеній академії другої .половини XIX - початку XX ст. //Матеріали Всеукраїнської науково-освітньої конференції "історіографічна спадщина науки історії України /погляд з кінця XX ст./’’ /М.ГЛУХІВ, грудень 1996 р./,-К.. 1996.-С. 24-25.

Крижановська 0.0. Масонство в Україні в другій половині XVII

- на початку XX ст. -Дисертація у Формі рукопису на здобутт. наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальні ст:

07.00.01 - історія України. Інститут історії України Національно Академії наук України. Київ. 1937.

Дисертація присвячена питанням історії, масонського руху .

Україні від його еитоків до переміщення в 1913 о. за кордон. З'ясовано, що масонство в Україні працювало загалом у контексті міжнародного масонського руку, хоч і Було з ним слабо пов’язане. Спостерігалася тенденція до його політизацп та до набуття ним певних національний рис. На початку XX ст. воно повністю віддалося політичній боротьбі, використовуючи традиційну масонську тактику. Українські масони виборювали національну ідею й були учасниками руху за національну та державну незалежність України, але через свою фракційну роз'єднаність не спромоглися реалізувати свій політичний ідеал. •

Основні результати дисертації використовуються в наукових розробках з історії України ХУІП-ХХ ст.у вузівському та шкільному викладанні історичних дисциплін, у музейній та краєзнавчій роботі. ,

Ключові слова: Україна, масонство, таємні організації, дуковна еліта, ліберальні ідеї, ' громадсько-політичний рук, національно-визвольний рух.

Крижановская 0.0. Масонство в Украине во второй головине XVIII

- в начале XX в. Диссертация в Форме рукописи на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 -история Украины. Институт истории Украины НАН Украины. Киев. 1997.

Диссертация посвящена вопросам истории масонского движения в Украине от его истоков до перемещения а 1919 г. за границу. Установлена, что масонство в Украине работало в целом в контексте международного масонского движения, хотя имело с ним слабые связи.■ Наблюдалась тенденция к его политизации и к приобретению им определенных национальных черт. В начале XX в\ оно полностью переключилось на политическую борьбу. используя традиционную

масонскую тактику. Украинские масоны отстаивали национальную идею и принимали участие в движении за национальную и государственную независимость Украины, однако из-за своей фракционной разобщенности не смогли осуществить свой политический идеал. '

Главные результаты диссертации используются в научных изысканиях по истории Украины XVIIІ-ХХ вв., в вузовском и школьном преподавании исторических дисциплин, в музейной и краеведческой работе. .

Ключевые слова: Украина. масонство. тайные организации, духовная элита, либеральные идеи. общеетаошю -политическое

движение, национально-освободительное движение.

Krigzhanovska 0.0. Ukraine's freemasonry in the period from the second half of XVIIIth till the beginning of XXth century. The thesis is in the form of manuscript.. It is for the degree of History Candidate on the speciality 07.00.01 - The History of

Ukraine. The institute of the History of Ukraine of the National Academy of Sciences. Kiev. 1997. ■

The dissertation is devoted to the Questions of Ukraine's fremasonry movement from its origin up to its transference to the foreign abroad In 1919. It is established that Ukraine's freemasonry was working in the context of international "kings’ art” movement, though their connectionswere weak. The tendency to native freemasonry’s politization and acauiring by it national features was observed in the thesis. In the beginning of XXth century. Ukraine's fremasonry completely switched over to political struggle using traditional freemasonry’s tactics. Free masons of Ukraine struggled for the national idea. They were an active participants of the movemant for Ukraine’s national and state independence, though because of their fractional separation free masons of Ukraine coudn't realize their political ideal.

Key words: Ukraine, Freemasonry. • secret organizations, social and political movement, movement of national liberation, spiritual elite, liberal ideas. '

Підписано до друку 2МЇ.97 Ф°рма* 60x84 1/16 Умлруклрк. 0,9 Обл.внд.арк. 1.0 Тираж 100. Зам. 1997р. Бедплатиий Пойіраф.д-ця Ін-ту історії України НАН України • Київ-!, Грушевського, 4