автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.03
диссертация на тему: Медиовистика в Украине в конце XIX - начале ХХ вв. (1880-1917 гг.)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Медиовистика в Украине в конце XIX - начале ХХ вв. (1880-1917 гг.)"

г Г о о

Шп1стзрсгво осв1ги Укра?ни Д Н1ПР0 ПЕГГ ГО ВС БКИЙ ДК РИА В №111 УН1ВЕРС11ГЕТ

На правах рунопису

ЛШШ СЕРГ1Й ГВАЦ03ИЧ

МЕД1СВИСТ1ИСА С УКРАКИГ В К1НШ XIX - НА ПОЧАТКУ XX сг. /1080 - 1917 рр./

СпеМальяШь 07,00,03 - всеса{гяя 1стор,

■ АВТОРЕФЕРАТ дисергацН из Здобуггя яауяового сгупеия кандидата {огорнчннх яаук

Дн1пропетровськ - 1994

Роботе виконлне не кяфедо! ) стор! I стародавиього св.1ту та се ре дн 1х в)к1в Харк1всьиого державного ун! варситвту.

Науковий вер1вник - кандидат 1сторичних наук, доцент ЫИШ1СБ АЛ.

0ф1Шйн1 ¿пононти: доктор 1сторичних наук, професор ШЙШ В.С.

кандидат Юторячяих ваук, доцент ШЕМШН П Г.

Пров1дна орган1эац1я - ХаркСвський державний Мститут культури

Звхист. в!дбудвться " Сч" "199 лр'. о 1л го- . -дин| на засIдани 1спец|вх1 эовано! рЬд^ К 053.24.06 при Дипропетг ровському державному уМверсигот! /320070, м.ДИпропетровськ, пр.Гагарша, 72 /.

I . . " •

I '

3 дисертаЩсп ыожна ознзйоыитись в б1бл1отоц1 Дипропетровсъ-кого державного ун1верситату.

"• Автореферат роз» слаивй " Ск " .

оХУлУ^- 199 Чр.

Вчений секретер спец1ах18овано1 ряди доцент

Л.С.ТПИК

ЗАГЛША ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТЙ

Актуальн!сгь теми до,чл!джеинЯ. 1-грудпя 1991 р. на Всеукрат'н-ському референдум! народ Укратни висловився за сгвореиня нэзалея-нот деряави. Почалась нова епоха укра'хксько? icropí?, Порял э роэ-бдоовов деряавност! Укра'тяи роэгоргазгься процес становления й ук-ра'т'нсько? 1сгоричко<{ науки, яка нарешт! повинна зв!льнигися в!д влпегивого в радянський час парПйко-державного втручакня й керула-гися лише вимогами nayicosof творчост!. ЗвичзБно цей процес шшага4 врахування ян позитивного, гак i негативного досв!ду глшулого, а це немояливо без вивчення toTopi? !сгоричко? науки в Укради! в ^лому, а га коя окремих ¥т галузеЯ, зокрема мгд!ввисгияи, у тему числ! fia? частини, предметом яко? е середньов!чна !стор!я заруб!жних народ! в.

Але перш н!ж узят.чся за створення узагальнгачоу прац! з tcro-ptí мед!евйсгики в Укратн!, конче необх!дн! попереди! досл!дяэния окремих пигань: науковот спадишни видатних мед1звист!з, стану !с-?орико-мед!евясгичних досл1джень у наукових установах га perionax Украт'яи, нарешт! розгляд етап!в розвитку в них мвд1ввисгияи тощо.

Предметом дано? дисертац!? ! е спроба еисв!тлити розвигок !о-íopíorpa$ií середньов!чао? icropii заруб!кних кра?н у наукових це-йтрах Укратни к!нця XIX - початку XX ст. Лдже цей пер!од одержав у Ipajiflirobitíй icTopfографхт яа(Шлыа деформоване висв!тлення. Оок!ль~ Кй оаме в Kfни! XIX - на початку XX ст. па територ!? Р0сгАсько¥ !м» nspl'í поширсвався марксизм, радянськ! хсгорики були, змушен!, вико-иуючи соц!альне замовлення, пераб}дьиуваги йоговплив на !сторичну пауку того часу. Внасл1док цього серйозп! науков! прац! тих !стори-й1в, ян! а пол1гичному 1 методолог!чному в!дношенн! булк в!дкритима противниками марксизму, нер!дко або замшчувались, або значения ух пауновнх здобугк!в пркнижувалося 1 навпаки; заслуги тих досл!дяи-к!в, я«! сгавилися до нього дояльн!ше, переб!льиувались. А м!к гш,. чаукове вивчення й об'вктивна оц!нка цього завершального егяпу розвитку ,в!гчиэняио¥ мед!<звистики в доковгпеву споху мають оообливо важливе значения для критичного осмиолення стану !стор!огрзф!т ое-редньов!чно'т! !оюр!? у насгупний, радянський пер!од, а отже/ й для усп!шного становления сучасноу !сторично? нвуки в УкраУн!

Хронолог! чя! рамки ¿anoí "' дисертац!т' - 1360 - 19Г7 р., бо оаме о початку ВО-х рр. XIX сг. до 19Г7 р. в силу ц!лого ряду причин пол!гичного, акаден!чного, методолог!чного характеру у.в!гчиз~ нян!й иед!евистиц1 поступив новий етая розвитку. На початку 60-х

ч

рр. XIX сг. у Рсс1Иськ1й 1мпер1¥ скяалася особлива пол!ти-чна сйгуац!я, «зли п1с/л вбивсгза Одександра П почався час конгрреформ. Це эочепкяо 1 сферу вищо? оса1ги. Новий ук1-верснтегськкй статут 1684 р., то про!скупав до 19Г7 р., по-гягкув за собою заходи, шгё обмежулали свободу вияладаи-

!гя.

У 60-г1 рр. пануоче становияе у методолог!? заЕняв по-зигив!зм, год! ян у попе'редн1й час в!я не одержав у в!гчи-зняя1й ' мед!ев1стиц! такого широкого розповскдження.

Нарем1, початок 80-х р. для мгд!евцстини в Унра'т'п} був певяою ц{роо т1ею межоп, яка в!дд1ляла старе покол{ння вче-них, нотр! створили основн! прац! у 60 - 70-х рр. XIX.ст. /1.1 С.Дринов, I. З.Лучицький, В.К.Надлгр, Ф. I. Успеясышй, Ф.Я.Фо-ртинсьиий/, в!л нового покол1ння, чия наукова д!яльн!ств роз-почалася у 80.- 90-И рр. XIX ст. /А.С.Вязиг! н, М.М,Л;!бович, Д.МПегрушевсьний, В.К.Шскорський, б.В.Тпрле, б.М.ТрубецькоЙ, ' Т.Д.Фло'ринський/. Саме ц! мед1свнсти передусЬл визиачали обличчя в1тч^зняиот 1сгоричяот! науки ах до 19Г7 р. ! на-в{гь де ■ в чому ! в радянський час.

ГеограФ{чп1 памни достижения охоплсогь украунськ! земл!, що входили до складу Рос1йсько? 1мпер1¥: Л!вобеоеяжя, Сло-божа'нщини, П}лденн0х Ук[.а тии, Це обумовлено гим, що ыед1е-вистика у вищих налчальннх закладах цього рег!ону Укра'т'яи була складовов частшор загалгяороо!йсьнох {сгоричпо? науки, год{ як вкотика Галичини га П1ен!яво5 Буковини мала

якнайт1ся1ш1 зв'язки 1з австр1Р>ською та польською 1стор1о-граф;ею. Осгання иала св!й, особливий шлях розвигку, а тому подинна стаги оо'»ентом окремого вивчення.

Стан науково? розробки теин ввзначавться тим, ио серед досить численних !сгор!ограф!чних роб!т немае йодного досл!д*еняя,. яке б пови!сю буяо присвячено гем! дано$ дисергац!?. •

В узагальноочпхроботах з 1стор1? Исторично? науки роэвитку мед!евиогики в украгнському рег1-ся! Рос1"оькот гмпер!? прид{яязгься дуже мало уваги.

Ведучи мову про розвиток ц!е? галуз1 1сгоричнот науки у виашх навчальних закладах Укратни, автори дох роб1г обмежувалися в основному згадуваниям г!льки деяких найв!до-

м!ших {мен1. I лише В. П. Бузескул у лрац) "Всеобщая история и ее предсгзвиус-Л! в России в XIX - начале X'/. зи:1 розглядае тзорч{ст& «?гь маловЦомих, початкувчих зчениХ'ч Одна к надто великий ",-э р1 а л не дав змоги авторов! дати розгориуту характеристику ьауковоя спадщиии цих 1сторик!в.

Деяк1 питания розяитку меи1евистики поб1кно розглядаються й в працлх з ор!т окремих" вщдих навчальяих зявлад1в Укра^ни*. Але ця проблема, овпчаАяо, не могла одериаги в ш-:х досить повного в:1св1глег;ця з огляду на тх загэльний характер ! св1яеЯк! эевдання.

Б1льп докладной иаплс розвигку мед1а витши в дореволв-■ д!йний пер!од буя попаний лише в книз! "1стор1я Китвсь-кого ун1верситегу", надрукова(нй ше в 1959 р,*1. Однак бага-го зм{1дених у ньому оц!яой вшегаюгь перегляду й ум<саеш».

Значао шире« л1герагура, присвячена гд-'р'^с-. 1 окрекях г.лдхс-висгхв Укратня. Одна« в цих {огор^ографг чпнх роботах ув а га авто-р{в зосередиусться на тпорчоог! лише найвидатн1ших доол1дникгв-' (.едцзвгсггв розгляиуваиого пер!олу, таких ян: М. С. Дранов, I. В.Лу-чицькцй, М.М. Любови«, Д. М. Петрушевсысий, В.Я. ГНсиорсь кий, е. В. Тл-рле, 0.1. Успенсыгай, А. М. Ясинський5. Але ж нэзхгь тх наукова твор-чисть не м'ояе ввакатися воеб|мно розглянутов. Так, наприклад, до-

' Соболевский А. И. Славяноведение в русской висшэП школе // Славянские Известия.-1909.-®.-С.63б-б42;ВаР.1ШГ2й1 О.Л. Историография средних ; веков,-!,{.-Л., 19'|0; Очерки истории историческом науки в , СССР.-М. ,1961-1963.-Т.2-3;Гугнова Е. D. Историография ис'Орки средних воков.-П., 1985;Славяноведение в дореволюционной России.Изучение юяних и западных славян.-М. ,1980; Курбатов р.л. История Византии /Историография/.-Л., 1975 та íh.

р

Бузескул D.П. Зсеобчая история и ее представители в России в XIX - начале XX вв. - Л., 1929-1931. - Т. 1-2. ■

о

Историко-филологический факультет Харьковского университета за первые 100 лет его существования /1605-1905/,-Харьков, 1908; Историко-филологический институт им. князя Безбооодко.Преподаватели и воспитаннини.-Некин,I9CO; IcTopi я Одеського ун1ьерситету за ICO рок1в. - К., 1968 та íh. •

'' 1стор1я Ки1вського ун1взрситету. - 1С., 1959,

Горина Л, 3. Марин Дринов - историк и общественный деятель.-М., IS86; Лапти н П.-I1. Проблема общины в грудах И, В. Лучицяого // Средние века.-1963.-Вил.23.-С.216-228;Планов'Ю.Í. Научная деятельность Н.Н.Лобовича // Советское славяноведение .-1900.-¡ni.-С. 8393; Коеминский В. П. Дмитрий Моисеевич Пегруиевскнй // Cf дние аз-ка.-194б.-0цп.2.-С.5-П; Новикова 0.0. G. К. Jf скорсьиий // Уирнун-сьвий i с горичиий журнал.-1992.-С. 95-102; Кучеренко Г.С. Проо, лема западноевропеского утопического социализма в творчестве Е. 8. Тарле // Историография социалистических учена Р. -U., 1У77.'-С. 60-86; Гор я по а Б.Т. И. Успенский и его значение а виэкатиноьеде-иии // Византийский вргмз!1Нии.-Г9'»7.-Т, L-G.29-I08 га !н.

сл!дники гворчоог! Д.М.Петрушевського при анал!з! маг!стерсько5 ди-cepraut¥ вчзного корнстуаалися насгупниш, зиачно переробленими Чт шшаннями, а из було эд!йскено ним .уяэ п!сля того, як в!я покинув меж! Укра?ии. Пзр!од же науково^ д!яльност! вченого у Киев! спец!-ально не роэглядався. Торкаючиоь науково^ спадптки 1ншого в!домого мед!евиста В.К.П1снорського, автори не сробили розгорцуюго анал!-эу його тяорчост!, аргумвнтованого розборо'м його праць, а обмежи-лись лише перел!ком основних полонгнь дисертацШ вченого.

Таким чином, !нгерес si тчиэпттх досл!двяк!в викллкала науко-ва спагяина лкше невелико? частини мед!евис?!в Укра'тни к!нця XIX -початку XX er. Творчисть же переважно? б!лыпост! э них залишалася невивченов, у тому числ! Й гих ученик, як! опубл!кували в розгляну-rnil пер!од ц!лий ряд значних монограф!чних досл!дкень: Г.б.Афана-сьвв, П.ХБ1ц!вл1, В.Е.Крусыан, К.О.Куэнецов, М.Ф.Таубе, е.М.Тру-бецысой, Г.А.Линяиченко, К.Ф. Радченко, Х.ЦСобесПаиоький, ИГ.

• Попрукенко, К.Д.Попов, O.I.Булгаков, М.С.Гроссу, Л.С.ВязиНн, 6.П. : ■Цепи! н va 1н. Деяким з них була присвячена л!гература м:мор!альиого характер^,. «о яко¥ яэлешгь юв!лейн! нариои га некрологи. Проге вм!щений в них магер!ал, природньо, подававоя у в!дпов{дност! з правилом "Про мергвих або добро, або ничого", Виняткон мож'уть слу-кити лише дек!лька таких йарис!в, в яких простереться виттевий та творчий шлях A.C. Вяаиг!на, е.Н.Щепк!на, ФЛ.Усленського, 0.1.Булгакова, В.Ф.Певнпцько^о, I. Г.Малишевського1. Але к й в них оц{нии творчосг! подай! -а!дпов!дйо до вимог канру мэмор!альнох л!ггратури» Звичайно s, об'ективн1шов виглядав оц!нка окремих роб!т мед1-евисПв Укра^ни у чясленних реценэ!ях, як! регулярно пу1 л!кувалися в дореволпцтйний пер!од. Знакомство з ними значпо полегши анал!з гворчгст! мед!ев!от!в Украт'ии. Однак,написан! в kíhuí XIX - на початку XX ст., ц! рецензЦг в!дбивали погляди на ту чи 1ншу проблему, яо встановилися у в!гчизнян1й !стор!ограф!i того часу i дето в чому не в!дпов!дапть сучасним. Кр{м того, за стол!ття 1сторична наука накопичила немало нових дося^ень.

Таким чином, ц!ла|'низка питань, пов»язаних э досл!дженням 1с- , гор!? мед!евистиц! в Украти! /гворЧ1сгь б!льшо'т' чазгиня вчеикх, жиггевий плях, орган!зад!я науково-досяf дяицько¥ робогк, навчаль-ний процес з íercpf? середн!х в!к!в, методолог!чна основа íx доо

* Денисов Я.А. A.C.Вязигии. По поводу 25-летия его научно-пелзгоги-ческой деятельности,-Харьков, 1917;Памяти E.H.Щепкина.-Одесса, 1927; Памяти акад.Ф.И. Успенского. - Л., 1929 та in.

л!джзнь/ зплишасться майвэ нерозробленими у в{гчизнян№ teyopiorpa-

т.

Мсга t ocHQBHt. nni.a.'.'aa доол{дження визначен! з урахувзияям акгуальносг1 обрапо'т seira' дисертац! х га ступени 'fï яауковоу роз-робки. Дксертанг сгавигь ceAi за мггу на грунг! иаявно? дкерельно'т бази дати якомога повн!ше уявлення про розвигок мед!свистики на Ун-payni в KiHiti XIX - на почауиу XX ст., але Няът в межах rieï ча-сгкнп, яка в1диоснгься до tcïoplï середн!х bîkïb зэруб!жних кра'тн. Для цього авгор впадав за погр!бпе зосередитись на виpi йена! сл1-д.увчнх завдаиь:

- роэгляяуги орган! зац!» иауиово-досл!дняцькох робоги ! пгд-гоговки вчених-мед!свнсг1в;

- дат огляд викладання tcropiï серед/iix siuia у визшх нав-чальних закладах Укра'т'ни;

- розирнги icropirfn' погляди ыед!гзнсг!в Украт'ни;

- досл!диги наувову спадщину мэд!евис'г!в Укра'т'ни з проблем со-цгально-економ!чно', пол!гнчяо? !сгор!т серэдкьоа!ччя, iагор!*fx се-редньов!чно'т церкви i кульгури;

- виэначиги niсце ! роль мед!елиег{в Укра'т'ни у В1гчизняя!й га cBiroBii! iсгори4tiiй науци нз г!льцн у гогочасн}К, айв сучнсн!й;

- виявиги, чи s п!дсгави говорит про кризу мев{свистки у роэглядуваний час, як це здеб!льше сгвердкувалося в радяаськ!й ic-rcpiorpa$!ï.

Диерельна база визначзна з урахуваннл обраноу геми ! основу корпусу дяерел сгановигь науково-досл!д1шцька опадщииа медхзвис-tîb Уира"ни. Хоча воца досигь велика за обсягом /б!льш 300 наэв/, не bcî ш прац| маогь р!виоц!нне значения як джерела для дано? дк-сергац!т. Наfidtльшу вагу сгановлять звнчаПно досл!дницьк! робоги, як! створввалися внаэд!док оамосri иного доол!дкення джерзл, неза-лежно Bis того, були це монограф! т чи дисергацГт, або s crarr!.

Нз менш вакливо було i з'ясуваги методолог! чау оенору цих' до-сл!д»ень, що вимагало вивченнч не г!лыш ноннрегно-1сторичних, але б мегодолог1Чних прапь, навчальних поо1бнин!ц ! рецензЮ, як! но-сять у ряд! вш1ддк!в концептуальний характер ! рознривагть основн! приГюми науково-досл}дницько¥ робоги гсго часу,

Трег!й великий комплекс никорпстаних автором дяерел станов-лять магер!али з учбового процесу: наачальн! плакн, програми, записи загальних га спец!альлих курс i в, ,Частица цього матер!алу опуб» л!кована у вигляд! зв!г!в та огляд!в в'икладаяня предмет! в, Але ж

о снов на маоа диорвй, я»! розкриваоть навчальпий процес, не'надру-ковааа 1 эосереджаиа в опрацьоваких автором фондах Центрального, деркавиого 1еторвчяого арх!ву УКраЛм в Киев!, КиУвського м!сько-го державного орх!ву, Оязоького обяасного лериавного арх!ву, В1д-д1лу рукопис!в Центрально* науковот б!бл!отеки Академ! ¥ Наук Ук-ра^ни^Шяиноько? ф!л!У Черн!г1вського обяасного деркавг^го арх1ву.

Четверга чаогина джерел - це неучбовий арх1вниП магер!ал,шо MicfHtb у codi ц{нHt в!домост! про китвяй шлях, громадську t пол!гичну д!ялья!с»ь мед1евиот!в Уярайга,'5х особисте листуваяня, а такое листи-скарги, рапорти, записки найр18номан!тн!шого awlcry, що доаволяюгь в!дновйти атмосферу яаукового середовяша того часу.

Наукова новизна дисертац!1? полягае в тому, до автор вперше у в!гчизнян!й !стор!ограф!? зробив спробу комплексного досл!дження • lcropi? мед1ввистики у маках ояремого регЮну - Уярат'ни. Був роз-глянугий осганн!й пер!од доревйлвц!Йно¥ иед1евисгики, янйй одер'' кав у радянськ!й icropforpaft ¥ найб1льш деформовагне висв!тлення. -'• Новим у дисертац!? в перегляд верхн!й мех! цього пер!оду. Звертао-чи толовну увагу на методолог!чн1, академ!чн1, науков!та сусп1ль-но-пол!тичн1 аспекти, автор вважав його початком не середину 90-х рр. XIX ст. ,/тобго час розловвдиеяня у РосШькШ 1мпер!? марксизму/, а першу половину ÖO-x рр. XIX ст. Всгановлено, яо криза вторично? науки к!нця XIX - початку XX ст. не эахопилв в так!й Mlpt мед!ввистики, як !нш! гаяуч! науки, про во сгверджувалося в радян-ськ!й icтор1 ограф!?. У дисертацН вперае розгляиута наукова д!яль-н!сть багатьох вчених, орган!эац1я науиово-досл1дницьно? роботи; п!лгоговка мзд!ввяст!в, навчальний процео э lcropl? середн!х в}в!в. На основ) аьал1ау голованы чином багагого арх!вного матер!алу ство-рений 61 ограф! чно-б!бл1ограф!чний словник мед!ввиет1в УкраТни, Наведений у водатках.

Практична эначим!сть доол!ду.эння заключаемся- в тому, що його матер!али 1 реэультати мокуть бути використан! для п!дгОтовки у виц!Б школ! ленц!Йних ! прантичних занять з tcioplv вторично? науки в Украхн! та 1стогр!ограф1? середн!х в! к!в, а гакож для створен-' ня праць, присвячених. окремим !сторикам, га науковим уставовам УкраУни. ДисертацНне досл!дкення може скласги частину узагальн^-пчо; колеятивно? прац! з !стор1? укра¥нсько? мед!евистики тв !с-ropi? вторично? науки в Уяра?н! ввйгал!.

Апробап!я лисергач!Основн! положения й ыатер!али дисерта-. ц!5 допов1дались на Другой всесопэн1й конференц!? э болгар!стики

/Харн!в, I99Í/, на ДесяПЙ асеукрат'нськ18 славКтичи1й конфсреши? /Черн!вц{, 1992/, на Коскоаському коргрес! слов»яяських культур Д!ооква, 1992/. Реэуяь.а*;«. досл!дненяя були викладея! автором у 7 публ!кац!ях. Дисертац!? обговоровалась 1 схвалеаа до захисгу на зас!данн1 кафэдри icTOpff стародавнього св!ту га середн!х bíkíb XapKiBCbKoro деряуя( верситету 18 листопада 1993 р.

Структура дисертаШ? об.умовлена поставлено® метоа 1 завдан-нши. Робота складасться 1х всгупу, трьох глав, заютчекая, дода-tkí3 t списку аикористаних дкерел та л1тератури.

ССНОШШЙ 3MICT Д0СЛ1ДКЕННЯ

У всгуп! обгрунтована актуальн!оть { наукова знач:?м}сгь проб-леш, визначений ступень 5т аауково? опрад:-."»заноет!, охарактеризована дкерельяа база доел !дкення, сфорыульована його иэта i завдан-ня, викладе«! основн! положения, що винесеи! на захист.

У перш!П» глав! "Мед!ввистнка у видих навчалышх I наукових закладах'Уяра№ в к!нц! XIX - на початку XX от,," досл!дкузгься opratrfsaufw йауково-досл1дницько{ робоги в галуз! м9д!евисгикя f Щдготовка 'в^ен:1Х-мэд{свист1в розгллдазться вккладання tcroplf oepésnix в!к!в / еияих навчальяих закладах Ухграхни та {сторичн! погляди мэд1зв'йст1в украуни.

У первому параграф! "0рган!зац!я науково-досл1дницько? роботи t п!дгоговка вчених мед!евист!в" йдеться про те, що у роз^лядува-най перЮд в Уйраvhí квд1евиотйка не мала епец{альних оргая!зац!й-ких структур. Тему воя робота з вивчекня середньов!чнот letoptf плаяувалась f проводилаоя окремиия лченимя, як1 займали кафедри за-гальяо? lcropí?, слов'яиоанязотва, церковно? íctopíí, та fа., цо 1снували у р!зннх визих ндвчальних' закладах Укра'тни /ун!версигетах Киева, Харкова, Одвок, 1оторико-ф|яояог1чяому 1ясгитуг1 .в Н!жин!, . КиЧвськ!й духовн!й академ!?/.

На «их кафедрах ía период а 1880 по 1917 р. було подготовлено 13 маг!стероьких-1 10 доктороыш диоертанШ," при чому близько по-ловини вс1х диоертац!Й /Ц в 23/ були ваписан! в ун1верситет! святого Володимира в Киев! п!д кер1ввицгвсы Т.Л.Лучицького-, Ф.Я.Фор-тиноьного 1 1',Д.5лоринського, Дана сгатиотика виглядав ве^ми про* мовноп у пор!внянн! з няуковими доол1д*е!ШяМ« ястаннього nepioay •розвитку мед!ввистиии в РаДяноькШ УкрайИ /1957-1991/, коли б!льв як у 20 ви'дих навчальних заклад!в було п1дгогоидеяо II канлидагсь-ких ! Ч докгорськнх дисертац!й э toTopíf cepspftfx bÍkíb,

Bora позлено, що проблема кадр!в М5д!свисг!в у вияих навчальних закладах дораволвц!йноу Укра'/ни розв»язуаалась як пляхом п1ягоговки м!сцевих фях!вц!в, так 1 за рахуиок запроиення вшсладач!в э ун!вер-ситот!в 1 нших psriontB Рос1йсько*х -1мпер1т /йдпов!дно Г7Я5/.

Наявн!сть у к!иц! XIX - на початку XX ст. такоу к1г-,косг} ви-оококвал!ф!кованих кадр!в в УкраУн! в!дбилося й на пауков!б продуктивность У роаглядуваний пер!од було опубл!ковано 30 конограДОй -у 10 раз!в б!льше, н!к у Радянськ!й УкраУя! в I957-I99I рр. Б!лыл в ¡rOMi науков! досягненяя дореволвд1йно? ые!евистики в пор!в-яянн! з наступним.радянським пер!одом поясниоться перед ус! м з в!д-сутн1стю у досл!дяуваний пер!од парт!йно-пол!тичного тиску.властиво-то радяноьк!й епос!,ножлив!сто зд!йсновати довгочасн! науков! в!дря-дяення за кордон,доброр орган!эац!ею вивчення у г1мназ!ях !ноземних мов,ян стародавн!х>так i нових.що давало змогу студентам знайомитися з новою за корд ояно» !сторичною л!терагуров ! вивчаги сгредньов!чн! ' дкерелй мовоп-ориг!налу.Кр!м того мед!ввисгика не=эважалася у той г час неактуальной, як це трапилось у п!сляяоггневий час.

У другому параграф! "Викладання !стор!¥ середн!х в!к!в у вшцих навчальних закладах УкраУни" встановлюгться, що у розглядуваний пе-р!од icTopin середньов!ччя виклалалась у межах наЙр1знонан1тн!ш1»х днсципл!н. На !сторйко-ф!лолог1чних факультетах ун!верситет!в Киева, Харкова, Одеси та Шнинського Институту ця епоха розглядалэсь у за-гальних ! спец!альяих курсах з середйьов!чно? 1стор!У зах!дноевро-пейських держав,sapyöiRHKx слов'ян !. в!зант!т,!сгор!т християнсько? церквй. В КиУвськ!й духовн!й авалем!? !стор!я середньов!ччя 1 церкви у середн! в!ки вивчалася у межах предмет!в нова громадянська !с-тор!я, эагальпа церковна !стор!я,!стор!я ! розб!р зах!дних cnoBi-дань, патристика, гом!летика га 1сгор!я пропов!дяицгва.

Ус! ui дисциил!ни поч!дали вельми пом!тне м!сце у навчальному процес! загалом. За п!льк!стю р!зних промитаних занальних i спец1-альних курс!в, проведение практичяих занять та стаб!льн!сто профе-сорсько-викладацького складу перше м!сце пос!дае уя!верситег свя-. того Вслодиыира у Киев!. Показ авим дисертант ввакае 1 високиС про-фесШий piвень викладач!в. Так, за 37 передреволоц!йних рок!в /1880-19Г7/ у виших навчальних ззкладах Ккзва, Харкова, Одеси (1 Ш-жина до навчальног* проиесу э 1сТоричних предмет!в, як! вклсчали в себе серегиьов! чну епоху, було залучено 39 про|;есор!в, тобто майже у 8 раз!в б!лыиг, н!ж у тслявоенний радянсышй пер!од. П!дкреслю-еться, зю на навчальному пронес! у вияих учбових закладах УкраУни нЕгатиино в!дбнвся недостагньо ч!тниГ. розпод!л курсу icropiy серед-

nix в!к!в за рокяш навчання, випадни зам1ни аагальних курс!в спг-и!алыгими, иервгулярн!егь проведения практичиих занять, в!дсут-н!сть стаб!лышх масових встань иавчальиих пос!бник!в, як} б мол я а Чуло мзти у полсянденному ксрцстувянн!.

Пор! внввання нанчальясго процесу у тпшх навчальнпх закля* иах ' Украт'ни з 1шими уггёверсигетями Pocf йськот !кпер1", а га-1' кок Лветро-Угортини поназуз, яо ярияципозих в!лн1 нпосгеК у цьому процес! но cnooicptranocb.

У третьему параграф! "Тсторичп! погляди мед!ь~л1ст!в Укра"ни" винлядея! реэультати анал|зу геор2тино-методолог!чкот основи кур-ciB з !стор!т серглн!х в!к!в, яавчальнга лос!бяяк!в, а гакЬя ремен-з 1 й га монограф! й.

В ц!лому П1дтвердяусгься зчгальновпзкана думка про тэ, то роз-глядупаний nepiofl характеризувався все 6lniwm поширетгям позитив!-стськОх методолог!". Разом з г им ствердяузтьс;., мо питания про кризу вторично" науки початку XX сг» вимапав нового спецгальпого-до-сл!дження, бо розм!р ц!ет иризи все к богато в чозд пгреб1лм!увався. Незважаючи на о крем! рецидиви слов'яноф|льства I деяги прояви нео-кант!апств^1 самэ позптив|зм став теоретино-методолог!чноп основой досл!дяеньучених розглпдуваного пер!оду. Щзп!ие, пор1вняпо з !и-шями краТнами'бв'ропи, пронякпеиня позитив!зм.у в pocin сп, шло тому, ио його посл!довники брали з нього найпрогресивн!ш! постулат«-. Серел ппх - геор!я-прогресу, вчення про законом! ря!ст! Й багато^аягор-HicTb !сторяч'яого провесу, як! обумовили в к!нчевому рахунку ст!й-кий Itrrepso до соц!ально-економ!чнпх аспект!в ! новий погляд на проблему %рол! особистот! в icroDi'-f, ГПдкреслвзться," до !сгрричн! погляди ост овно'х маси мгд!ввист!в Укратшг вяязлявть'ряса, характер»! ! в1домот сучаснот шсоли "Аннал{в".

У лП7Г1 й. глаз! "Ро-ообка проблем соц!ально-ековом! чно'т та по-л!тично.х icropli середйьов!ччя у працях мед!ввист!в Укра"ни кГндя XIX початку XX ст." виявлявться основн! генденц!", власгив! мэлт-s в истиц! розглядуваного пер!оду, а cat.«: яя! гзми г ради Hi lino розро-блялися, який новий п!»х!д з'япився у .восл1джерн! старих сггкетгв, як1 були нов! проблеми, як! стали пр^-даетом 50сл1дкз!1Ь у 1830-Г.9Г7 pp., чому вони яосгали перед наукоя I як розв'язувалисп. Вид!лязгь-ся п'ять головнлх проблем колено" з яких прясвячений о премий параграф.

У ftqртому nanarpati "В«св!.тлення !стор1т м!*народних в!дн0син" розглядавтьоя прац{,що в1дносяться до..ц!'ст гёмагики. ГИлкресдат-ся, звэрнения мед!ев!сг!л Украт'ни до проблем м!янарозних вШО-

сип буди продовжеыня.1 традиц!й поререднього часу, коли основна ува-га прид!лялаоя зовк1шньопол1гнчн{ii icroptï р1зних держав, Однак анал1з ишш роб!т дозволяв всгановигн прояв ново? генцеиц!х - не обмевуючись у досл1дЕеннях лише !сгор1е.ю пол!тичних эв»язк1в, тор-катися в них эв'язк^в екоцом!чного, культурного, конфес!йного характеру, Найповн!ше це проявкло'ся у робог! Т, А. Линннченко про роль-сько-руськ! зв'язкц 1Х-ХП ст. Iheod характерное рисов досл1джень з вказано? тематики, що в!др1знда ïï в!д робИ попереднього nepîo-•ДУ, бУло прагнення до узагальнення тих чи 1!ших под1й i явит. Це знайшло своз в|добрааення у. ?ворчост! ЦО.Таубе, котрий кокстатував пом'лишения зайчата у м!жнародних з1гкненнях оередн1х в!к1в, обумо-влених впливом христианства, 3' явились t перш! спроби i croptограф!-чного висви'ления loropiï першого хрестового походу /Ф.Я.Форгинсь-kh!î,'. Зроблено певний внесок у розширення дкерельнот бази вивченкя четвертого хрестового походу/Ц.И,Б!ц!лл1/. «

У другому параграф! "Доса !дження з IcïOplï саредкьов!чно'т дер~ кави ! стаэово-представницьких установ" вегановлве гься, ио хоча ви-вчення даноу проблема такой будо продоиенняи традиц!В попереднього пер!оду, все к у розглядуваи! роки в цях досл!дкеннях геа з'явилась позитивна генденц!я, .а саме» в!дмова в!д визначальноХ рол! особи-стост! й р!зних !дей i прагнення до з'ясування лергдово!м рол! pis- . них стан!в ! характеру соц!алыю-економ!чних в!дносин, що оклалися у держав!. В ц!лому ряд! Фундаментальних праць були вцершз на досить високому науковому р!вн1 розглянуг1 соц!ально-економ1чн1 передуыови складання сганов'о? Чесько'т деркави у передгусигську епоху /А.М. Нсин-ський/, грунговно вивчен! джерела з! вцугрГшньот icTopiy Сербсько¥ ■держави Х1У-ХУ ст. /Т.Д.Флоринський ! В.В.Качановський/, вид!лена !стотна роль, яку вШгравали «ортери у середньов!чн!й Каог!л!¥ . /В.К.Шскороький/ i палат» общин в Аягл!¥ епохн близавети ! перших CrcapriB /К.О,Кузнецов/. У цей ке чао були вперше опубл!кован! й ; узагаяьноюч! лрац! э teropiï онреыих дериав; IcnaHlï i ПортугалН /В.К.ГИокорський/, 1рлаадН /Г. О, Афанасьев/. -Шзант.Н /Ю, А.Кулаков-ський/, серед яккх у перших двох були эроблен! оерйозн! спроби ро-з!брагиояв особливоогях аграрних в!еносин указа них держав,

У третьему параграф! "вивчення аграрних в!дносин га loropiï сергдльов!много селянства" ввергав ться'увага на те, то ст!йкий !н-гс-рс-с иед1свисг!в УкраУни до ц!в£ проблеми, по oyri, проявився т1льки э 60-х pp. " XIX с*. Автор Шлком згоден з загальновизнаноо у оучаснН в!гч;13нян!И 1стор!ограф!¥ дуикоо про тс, то досд!дкення I с гор if'аграрних в!вносин булц лов'язан! як з поширенням ново? по-

зитив1стськ.оУ методолог! У Í з сощальноо перебуловоо в Pocí'f за реформами 60-70-х рр., так ! з спробами ряду заруб!жних досл1дни-к!в, ! передуctи Фостеля де Куланпа, спросТувати обаинну. reopin й повести одп!чя1сть приватно^ власност! на эеш». Одертая! у ней час мед!бвистами Укратйи науков! здобутки збагатили в!тчиэняну Í свропейську мгд!ввиетику. Серед них - каукове обгрунтування розпо-'' всгааення в !сланеы<ому сел! обзяяи /I. В.Лучицький/, перяэ повне доол!дяеняя еуг! кр!пацтва в Кагялон!? /Я.Т.П!скорськвЙ/, з'ясу-вання соц$ально-економ!чних причт! повстачяя Уота Тайлера /Д.М, . ; Петрушевський/, спробн наукового вийв!тленяя пптань fcropf f селян-сько? общини у В!зант!¥ 1 сут! провН Л.1. Успенськпй/, доведения Юнуваиия кругов о" поруки на ранвьому eran! роэвигяу у sctx наро-д!в, а не лише слов»янсьних /1.М.Собест!аиський/, аналЬ Грамот Бо-' лгарсыгах цар1в як. одного з нойвазлив!оих ддерел для характеристики майнових л!дносия у середньов!чн!й Болгар! V /Г. А, 1льтнський/. Вивчення аграрних в!дносин у середньов!чну епоху склали найб!лыа. важливу част илу доел!дкеяь !з соц1альио-еионом!чн0т ícropt'f, опу--бл!кованих у цей пер!од. 1яша частика роб!т у цьому напряи! була об'еднана урб ан!стичноо тематикой. .

У четвертому параграф! ^Питания ícro'pt? середньов!чного ijrf ста" проведеяе досл!дженяя п!дтверд*ув думку 0.Шутово?, шо з 80-90-х рр, XIX ст. розпочияаягься яовий етап розвитку,у{н5аи!стики, коли вчен! намагалиоя перенести суперечку про причини 1 щяяхи виникнення середиьов!чних м!се у Зах!дв!й Свроп! э юридично?.на економ!чну основу. Ця тенденц!» виявилась i у працях ыед!свг ;т1в Укра'тни того часу. НаПриилад, А.С.Вязиг1и 1 1.М.Боядаренко зазначали, що для з'ясу-ваяня питания про похедження Лета сл1д звернути б!льшз ув,гги на соц!альяо-еконои!чн! фактори,.Однав в а!лому дос.ягяення мед!евио-т!в УкраУни з паноу проблем« буяи досигь скромяими.

Певво? уваги э урбё'..1атияних дослГджень. цього периоду зэслуго-вув монограф! я В.Г.ЛяскоропсЫкого про взазминя Ф1л!па Августа подо míct, .яка вм!сти)ш в себе аяал!з тенст!в зяову п!д»верджених'1 по-жалуваних иорол!вських грамот.. Таким чшгам в'розгляяуваякй nepfofl були дроблен! лише перш! кроки у вивченн! !стор!у сереляьоз! чнях míct. '

У п'.ятому параграф! "Проблеми letop!" сусШльноу думки, гусит-ського руху 1 реформац!?" п!дкреслптсл, во якмо вивчен'кя enoxíf гц- ' сизну i Реформац!" Мало м!сие й:у попередн!й пёрЮд, то зЬертаннг mssígmqííb Украт'ни до icropi? сусШльноу думш було зШснено эпер--ве. Ц1 вроблеми займаяи пром!кне становшде м!ж роботами э социально-

еконошчно'г ra пол1гичноу'. Icropff серелньов1ччя, а одного бону, 1 працнма a furoplf церкви 1 кульгури, з другого. Новий п!дх!д дос-л!дник!в Укратни до еуг! вказаних проблем процвився передовс!м у тх BiAMOBH в!д лише церковно-рел!г!йного грактування характеру сусально* думки 1 рг.формац1йного руху у iipafnax ецропи. На чильне м}сце висувалися со^альн!, еконоы{чн{ га лол!тичн1 причини цих явит. НаШлыиим анеском до вивчення вказаних пройдем стало етво-рення poüti, присвячених э'ясуванню соцгальцо-економ! чноу основа утоп;чних поглод!а Томаса Мора /б.В.Тарле/, оуг! рзформац!йного ру-ху в Полыц! як результату майнових суперечносгей м!ж шляхтой i духовенством Л1.М.Любович/, '

У трет! й глав!'"Питания icTopH серелньов!чио^ церкви f культур;: у мед!евистиц! Укра'т'ни в Kiimi XIX - на почагку XX ст." зроб-леиа спроба критично п!д!йти до роэиовсвдкеноу .у радянсьигй tero-piur'paij.i'r точки зору про те, 310 вивчення в к!них XIX - почагку XX ст. Icropir церкви буяо иаочиим показником кризи в!тчизняиот icro-píorpa:[)ÍT та проявои Йеологхчно? ргакцЦ1 у кратн! меля революцгт 1905-1907 рр. Щдкреслюетьс я, що пов'язуватн розаигок культурно-! с-горичного напрнмяу в ыед!евистиц! з методолог!чними труднощами почагку XX сг., ! тим паче з революцию 1905-1907 рр, не мае пхдегап. В tíiflbiiiocTi свох'й ц! роботи були написан! у 80-90-г! рр. XIX ст. ! з'явилися в!дгуком на проголошання у 1970 р. догмату про папську непогр!иим!сть, тод! як !нгерес до сх!дного православ'я у друг! й половин! XIX-р, був викликаний перш за все 1000-р!чним юв!лееи слоа'янських перцовчигел}в.

У периому параграф} "Проблеми !сюр!т зах!днот церкви ! папства" гйдкреслсзгься, що прац! з дано? тематики стали íctothhm внес-ком до в1тчизидао¥. 1 европейсько? мед!бвистики. Вони розкривали наПр!зыоцан1тн!ш! аспекти церковно-1оторичнох тематики: роль ! значения Арнольда Брешианського в антипапсыюму народному рус! сере-дини ХП от. /В.П.Бузескул/, неспрош1Кн!сть догмату про папську не-. погр{шн!сть /В. Ф. Ястребов/, догматичну-суть англ!канотва у пор!в-нянн! з канонами православно? церкви /РЛ.Булгаков/, icropío сере-дньов!чнрт гом!летики в!д Блаженного Августина по Г!лер!я /В.й.Пе-вницький/. : • •

Але к центральне м1сце у творчост! мед!ввист!в Уирч¥ни, когр! роаглядали церковно-1сторнчн1 проблеми, прс!дали роботи з icropiy взвемин духовно? ! св!тсько¥ влад. Вони охоплювали icroplo папства з 4a¿iB краху Оах!днр? Римськот !мпзр1т до середини 80-х рр. XI ст. Розпочат! R.IC. Подле ром, itf досл!дкеиня були успешно п родовое н!

Л.С. ВязиПним га G. М. Трубе цьким, предметом всеб!чного вивчення яких стала епоха Григор1я УП. Вионовви Л.С,0язиг1на про полИ'ич-яе й економ!чне п!дгр,унтя церковних реформ XI ст., 1 розкриггя б.МЛрубецьким KOpiHimx суперечностей теократичнох сисгеми Григо-ргя УП та його сучасггас1н з д!йсн!ств, эбер!газть свс« паукове значения й до наиих дн!в.

У другому параграф} "Icropf я зарубИнпо? православно? церкви I Кирило-[.{гфод1твська проблема" доводиться, ¡цо учен!, як! эзймалися вивченням даних сюкет1в, дотримуэа лися в основа ому !мадпц1Йиях пог-ляд!в, що б.уло почасти обумэпленс вв1лейним характером ряду, роб!т. Тому вони не зробили в науку такий 1стотний внесок» як досл!днияи/ icTOpi" середньов!чного папства. Ц! досл!дкення в основному були переваяно присвячен! двом'великим проблемам; tcropiv piamrx ересей i кирило-мефод{йськ!й гематиц}. Десять однобокий п!дх!д до cyri розглядув'аного явила продемоисгрували П.О.Терисвський, який прагнув зобразити foTopiD !коноборчого руху, ало не врзхов^ував у своему до-сл!диенн? роль 1 uipy впливу на урядову пол!тику св!тських соц1аль-пих сил, та 1,!.С.Гроссу, який, эосередявпись на ливченн! м!сця f рол! в цьомурус! Феодора Студита, не врахував сощ альних причин . . Иконоборства. '

НайНльших "yenixfa у раынах досл!дження р!зних сторЬ. Ictopff 3apy6fmox православно? -церкви досягли а цей пер!од М.Г.Попруженко, який розглянув одно э нчйважлив}них джерел з !стор!,' богом!льства -"Синодик царя Бориса,", К.Д.Попов, котруй видав дек!лька твор!в Бла-кеного Д1адоха ! дов!в його 1сторичн!сть, а такоя Х.Г.Мялишевський, чи'т роботи з !стор!х слов*янських перповчител!в.! стану елов'яясь-кох церкви в Mopaa!'i по смерт^ МеФ°Д!я не втратили науково'- ц!ннс-ст! до сьогодн!инього.часу.

У трегьомт параграф* "Вивчення Icroplx середньовхчяох культури" показузться, що у 80-ri - иа початку 90-х рр. XIX ст. розробка ц!от проблема носила випадкоьий характер, оск!льки статг! 1 доповШ, надрукован! в ц! роки, були написав! до ,юв!лею Я. А.Номенськог'о 1 Дж. Бруно й на,уково-досл!дницькими роботами не.були. Алек з початку 90-х рр, почала вид!лятися група вчеичг, чия гворч!сгь повн!стс або значнои м!роггбула присвячена культурно-}сторичн!й тематиЩ. Ця обставина виг!дно вид!ляла розгляяуваний пер!од в!д попереднього часу, коли л .Укратн! якихось пом1гних досл!джень з icropl? серел-ньов!чно£ культури створено не було. Багахо з розглянутих мед1еви~-сгами Украт'ни культурно-.! сторичних пробйем лише уперзе стали предметом cfleufamioro вивчення. НаРпом!тн!ииьи виглялають дссягненкя .йчених Укра'тни в досл1дкенн! 1сторН в!зант!йсько? осп'ченност! Xf,

XIII га XIУ ст. /ФЛ.Успзкський/, стану культури й 1деолог1.!г р!зиих рсл!ri йник парт!й Болгар!ï в епоху перед гурецышм завоюванняы /Е.Ф. Раачгяео/. Була спростована теза.поширена у ri часи.про докорми! аШЛнносг} правових засад у побут! сгародавн!х слов»ян ! ге-рмаьа!в /1.М.Собесг!анськ«й/. Велика значения мала спроба дося!дити попередник!в англ!йського гуман!зму /В.Е. Крусмая/, a такок показати вну1р}шн!(| духоаний ,св!г J соцгальну 1деолог!к> звичайно'х людини в !тал!йськоыу сусп!льств1 ХШ ст. на п!дсгав! хроники Сал!мбене /П.М. Б!ц!лл!/.

У здключекн! автор намагаеться п!двести п!дсушш розвигку мед!-евистини в Укра'тн! в к!нц! XIX - на початку XX сг,

П!днресл1В1Ься, то, кэ дквлячись надэяк! несприяшш! умови, як! вкпливали почасги з формально-орган!зпц!йних i пол!тичних вод /прпйняггя нового ун!верситетського статуту 188^ р., пол!тизац!я су • сгМльсгва, вплив cbîtobot вгГши/, все s е бпльшз пгдстав говорит не про кризу мед!'евисгикя у цей час /як цг стверднувалося aie не так давно в ,радянськп1 icropiorpaitix/, а про бхльы високий тт pi верь у пор!шшш! з попережпм та наступним пер!одаш.

Про цг св1дчаП) як учбовий процес i пхдготоака кадр!в, гак i «Kicïb науковнх досл!дкень.

Викла'дания icropi? середн!х bîkïb у вищих навчалышх закладах Укратнц в цей час досягаз р!вня, ио в!дпов1дав вимогам тогочасиот ! сгори чиох науки i аабезпечувалося ппофесурою, яка н! в чому но по-ступалася 'яа .квшЛф!кац!ео викладачам !нших европейських уя!верси-тегхв. Цз процомували працввати стар! профзсори /U.C.Дрииов, I. 3. ЛучицысиП, ОЛ.Успенський, Ф.Я.Оорпшсь:шВ/. Разом з гш у розгля-'дуванив пер!сд вони гогуюгь до професорсько? д!ялыюсг! зд!бну, молодь, cepsд яко? гак! в майбугньому аоесв! тяьо. в!дом! вчен!, як Д.М.Петрушевський, В.К.ШскорськиП, П.М.Б!ц!лл1, С.В.Тарле, А.Н.Яои-иський.

Э огляду на це немае н!чого дивного в досить високих досягнеа-нях в науков!й розробц! велик»? к!лькосг! вакливих проблем середт ньов}чнот icîopl?, науков! рёзультати яких були сприйнят! не т!ль~ ки у тогочаси!й мед!ев!етиц!, а й зберегли своз наунове значения в сучасн!й !сгоричн!Й HayAi. Окрш чисельних кснкгерно-iсторичиих праць У розглялуваний пертод були стюрен! рсбоги з Icropiy он ре-иих деркав у серели! в1ки. До паукового обороту була залучена й велика к!льк1сть hoi;hx джерел.

Хооблиас п1днрзслизться значке розвшрення проблематики досл!-дленяя 'мгд!евисг!в Укратни "к!нця XIX - початку XX сг, пор!вяяно г

• ГГ

попередя1ми роками 1 пери за вое за рахунои пл}диот розробки соц}-ально-економ{ чних проблем середньов!чго'£ доби.

До днсергац!? наведен} додагкн:

1. Шльк1сть 1 тематика дисэртац{й, п}дготованих у вшиих нав-чальпих закладах Укра'т'нп.

2. Таблиц: по викладакн» !стор1? серелн!х в1к!в у вимих нав-чалъплх закладах Укратйи по рокам.

3. Б10гра,1||чно-б1йл1огра.р1чаиА словник мед1пвист1в Укра'т'пи.

Основн! полонегшя та зм!« дисэртац!? виклад-н! в публ1кац!пх:

1. История болгарской церкви в творчестве А.С.Лебедева,// Волга-' ристика в системе общественных науя: Тезисы докладов п сообщений;

П Всесоюзной конференции по болгарлстике. - Харьков, 1591. - С.53-' 54. . ,

2. Медиевистика в Харьковском университете // Вестник Харьковского уншзерсигета. - 1991, - »357. - !&га.24. - С.59-83. /Сп{вавто-рн Ю.О.Голубк}н, АЛ.Шгряз в/. • . .'

3. А.С. Вязигин как исгорик-медиевпст // Вестник Харьковского университета. - 1992. - Пвб2. - Вш.25. - С. 12^128.

4. Харьковский период научной деятельности профессора А.Л. Погодина // Вестник Харьковского университета. - 1992. - .'«363. - Вт. 26. ~ С.12Ч-Ш. . .

5. Изучение и преподавание история средних веков на Украине в конце XIX - начале XX вв. // Оборния научных работ аспирантов Харьковского госунивероитега. - Харьков,. 1992. - С.157-159.

6. Кирилло-мёфодиевска я. проблема в грузах медиевистов Украины XIX-XX вв. // Болгарская кулмг.ура л веках: Тезисы докладов научной конференции 2*-27 мая 1992 г. - Москва, 1992. - С.104-105 /Сптвав-?ор АЛ.Шгряев/.

7. Викладання сере; ®ов!чно; !стор!тЕ слов'ян в ун!зерситегах Укра5ни в к1 нц1 XIX - на початку XX ст. // Духовно в1дродаення слов'ян у контексг!. авропзйсысо? га св!гово¥ ядеыури: Тези допов^дей X Всеукра'тнськот слав!стично5 конфэренц!?. - Черя}вц1, 1992. - С.