автореферат диссертации по политологии, специальность ВАК РФ 23.00.02
диссертация на тему: Местное самоуправление в Украине: Политологический анализ концепций прошлого и современность

Полный текст автореферата диссертации по теме "Местное самоуправление в Украине: Политологический анализ концепций прошлого и современность"

НАЦЮНАЛЬНА АКАДЕМ1Я НАУК УКРАШИ ИНСТИТУТ ДЕРЖАВИ I ПРАВА 1МЕН1 В.М. КОРЕЦЬКОГО

На правах рукопису

ГОРБАТЕНКО Володимир Павлович

МПСЩЕШЕ ОШШРадИВММ ® ЖАМШНШ» »датМ^ШЙ А!ШШЗ ТОЩШЩЗЙ

кшиншшт п огчАшастгть

23.00.02 — «полгтичт шститути

г процеси»

дисертацп на здобуття паукового ступеня кандидата псштичних наук

КИ1В — 1995

Дисертащя в рукописом

Робота виконана на кафедрi полгтологх1 i coцioлoгii У}<ра1нського державного педагоггчного унхверсигету iMBHi М.П.Драгоманова

БАБКГНА Ольга Володимщнвна, доктор полхтичних наук

РИМАРВНКО JOpiii 1ванович, доктор фхлософських наук, професор, академхк УАГГО

Б1Л0УС Артур Олекеаядрович, кандидат полгтичних наук

tяститут нащональких вхдносин i пол1толог11 HAH Украсил

Захкст^исертаци вхдбудеться C^^eyAdi 1995 р. о /^ на зас1данн1 спещалхэоваяох ради Д-016.29.02 по захисту дисертацхй на здобуття вченого ступеня доктора i кандидата полхтичяих наук при 1яститут1 державя i права 1мен1 В.М. Корень кого HAH УпраЗсни. . за адресов 252001, Кйв, вул. Трьохсвятительська, 4

Науковкй кер1вник: 0ф1Ц1Йя1 опоненти:

Пров!Дна установа:

3 дисертацхею можна ознайомитись у наутовхй бхбл1отецх 1нституту держави i права хменх В.М.Корецького HAH Украл: ни

Автореферат розгсланий

Вчеяий сехретар спещалхзовано1 вчено1 ради,

доктор юридичних наук ЗАЙЧУК О.В.

- 1 -

ЗАГАЛЫТА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуалыпсть теми доолгдже'пм. Проблема мхсцевого самоврядувян-ня та його ся1вв1дрюшвнги з централхзованим державним управлпг-ням упродовж вторичного розвиттгу сумплъства е одигею з цен-тральнюс, Iггваргаетгшх в осмисле>ш сошальчо-М лософсьгах, сусшльяо-економхчяих I правничо-полхтичяих вчень. У наур-ово-теоретичному I практичному се чех мгспевз самоврядування знахо-дигься на чгльному М1СЦ1 в суетпльствозчавчих наутових теоргях, посмльки воно вхддзеркалюе яайвакливхшх полхтичги пронеси, то в1дбуваеться на полгтичяому тереях сучаснох бвропи. До того ж, вищеозяачена проблема яалвжить до числа тих "гарячих" проблем, що продиктовав сучасяим етадом еволющ1 деркави у свхтовому масштаб1. характерною ознаков цього еталу, поряд 13 всезагаль-ним розширечшзм федеративних I конфедеративная зв"язк1в, е фор-мування умов для винишеяня. я и с но ново: держав ¡гост г, повди^а-яох В1Дкрити лвдсгву шлях до оптимального суспхльного розвитку. Вахливою прикметою останнього мае стати дошчування об"еднавчих пол1 тичяих механгзшв I еуспхльно-полхтичних моделей над тими, ио вгдкривають "шлюзи" нахцонального I сусильчого розбрату.

Умови формувалчя модернох деркавностг ггинх являють собою своерхдне "магнетичне поле" пост1йно1 уваги багатьох наук, у тому числ1 й пол1толог11. До остаяя1х, як правило, вшгосять: поглиблення демократичного процесу I створенчя основ гроиэдяя-ського сусп1 льства, праззовог совдвльнох держави; формування нового динашчного, багатофугтц опального типу сощальчо-пол1-тичних В1Дяосин на очовленх й матергальихй осчов1; створенчя гнучинс махшнзкхл стабхл1зац11 держави, вхдяовлення сил х порядку в суспхльстзх, забезпеченчя стабхлытостх I мокливостей для полхтичнО! едноет!. Ди чешка саморсзпитку й щлеспрямова-

ного <4орм,уваши названих умов особливо иоштна в посттотшп тарному сьгп , якии, пород з I кем ми ч ов о к ар од ж е н и ми державами, заходив I Украхну в свою шелепу суспхлько-полп'ичну круговерть. У пошуках виходу з II замеденого тгола яа шлях стаб1льного роз-витку пол1Тики I вчет р1зних поглядхв I вподобань з необхгд-Н1стю, набликеною до загономгрностх, шораз зверталэть обчад1Йли-В1 поглади у б1к мхсцевого самоврядуваякя. Означена проблема останшм часом все бхльше почичае хвилювати I вгтчизкяних вче-них, яга вбачають у мхсцевому самоврядуванщ феномен, здатний слугувати об"еднавчим механизмом для вшденазваних умов форму-вання сучасжл державяостх, у кг кальки и засгб шлеспрямовано1 сустльнох саморегулшц х I шлях до створенвд полгтичного поля, здатного етицулювати рхзномангтн! способи виршеяня конфл1»т1в у сусшльно-державному розвитку.

Необх1ДН1Сть науково-теоретично1 розробки пройлеми м:сцв-вого самоврядування продиктовача в УкраШ нагальною потребою знаходження тагох сусп1льно-пол1тиччо1 модел1 п сдельного розвитку, яка б забезпечила шляхом поеднання традици й нов1Тч:х 1 нноващ йних мехагпзм1В самозбереження народу в р1чищ1 навдо-нально-самобутнього розвитку х знаходження для нього надежного м1сця в широкому морх загальноцив1л1захциного демократичного простору. 0кр1М того, увага до названох проблема детермхноваяа надзвичаышм протиборством /котре не припиняеться з час1в до-сягнення Украхною незалежност1 до сьогодення/ двох систем про-тилехних Ц1нн1сних ор1внтац1й етатистсы'0-зр1вняльч01 I са-моуправл!нсько1. Отке, мхсцевому самоврядуванню, за умови виг-ворення иодел1 його функщонуванчя адетаатно! ментальяост! : традищям украхнського народу, наложить виглючна роль як ста-бШзуичому чичнику в процес1 сучзсчого деркавотвореч!И.

Стен та ргвень науково! розробм! проблеми, М1сцеве самоврядуван-ня е одйею э тих проблем, що потребують постйного розвитку 1 вдосконалеши! посмльки воно е необх1Дним складником суспгль-но-пол1Тичного розвитку будь-«к01 держави, незалежно вхд пашв-ного пол1 тичяого режиму. Однак сама осташпй, як засв1дчуе сус-П1лъ;ю-П0л1тичяий розвиток Украхни радянських часгв, призв1в до щлковитого эабуття випереджаючого розвитку теоргг. До цього ше СЛ1Д додати невиконанга вимоги пост1йяо1 переошнки науково-те-оретичво1 спадщияи, необхгдноз: для розвитку демократичного сус-шльства. Бглыне того, особливостх гсторичного розвитку Украпга спричшшш перетворення в невитребуваний потенцгал шлих напрям-К1 в практично-пол!тиччого I наукового розвит>т. Як часлгдок, по-ряд з хгашми втраталш, маемо обмаль дослгджень розвитку М1Сцево-го семоврядуваяня в Утфа1Н1, а також лраць, спроможних оцхнити з сучасних позищ й у б1лыи-менш повному обсяэ: найбглын 1ятея-сивнии период В1тчизнячого осмислеяня проблеми - кхнець XIX -початок XX ст.-, яауково-концептуалья1 пгдходи ятого послугува-ли вих1дним базовим матергалом даного дисертащйяого Д0СЛ1Джеяня.

7 процесг пол1толог1Чйого аналгзу автор зверяувея до най-виших здобутив класично1 спадшини св1тово1 I в:ггчизчян01 полг-тично1 науки, спираеться на вхдомх й нап1взабут1 правд вчеяих, котрих по праву вважають классами совдальчо-фглософсь^х, пра-В0ВО1, СОЩОЛОГ1ЧЧС1, 1СТ0РИЧН01, екОЧ0М1ЧЧ01 чи полгтичнох думкй /Р.Гнейст, А.Токшль, Р.Даль, Р.Арон, Б.Чичер1Н, М.Драго-манов, М.Грушевський, М.Туган-Барановсь«-ий/. Творчгсть назваяих вчеяих е унгверсальною стосовно проблем! щсцевого самовряду-ваяяя, посильки разом з ключовими пгдходами до пол1Тики й долг тачно! чауш глстить у соб1 базовх елемеяти II всеб1чного ос-маслеччя.

Спроби конкретного осмислення проблеми в 11 1сториго-пол1-толог1чному эр131 знаходимо у фрагментарному висвхтлешп лише в

I

окремих п.убл1кац1ях I фундаментальнее чаутгово-теоретиччих дос-лхдкеннях останнього часу /М.^орихепко, 0.Оакун, В.Я'хселичник, 1.Грицак, В.Кашю, В.Потульякдький, О.Копиленко, В.Головченко, Д.Видрхн/, ОБрем1 аспекти яких сприяли теоретичним виснов^ам I практичним рекомевдахцям даного дисертацхкного дослхдження.

Вшидним матер1алом для зд1йснечня акалхзу проблеми тд нутом зор.у укра1нськох ментальност1 послугували автору дослужен-ня вчених, спрямованх на осягнеччя ментальчо-психолог1ччих характеристик украхнського народу /М.Костомаров, М.Грушевсь^ий, П.тгул1ш, Г.Коваленко, В.Антонович, ДЛворницы'Ий, Д.Багалгй, Д.Чижевсьдай, О.Левиххъкий/. Поряд з цим, вктюристаи окрем1 шд-ходи сучасних дослхджень подхбного харатггеру, шо стали важливою ознакою наукових студ1й у середовицц вчених новоутворечих пост-тотал1тарних держав, у тому числ1 й Украхни /В.Храмова, В.Римаг ренко, А.Бичко, В.Дорошкевич, С.Кримський, В.Бебик, В.Вас:льев/. У Д0СЛ1Джен.ч1 найактуальн1ших проблем м1с'цевого самоврядування, котр1 перебували в пол1 зору науково-теоретично1 дхяльчостх вчених минулого, автор спираеться на наЬвипц здобутки вхтчизнячо:: сусп1льно-пол1Тичнох думки /М.Драгомачов, М.Грушевсьшй, М.Ту-ган-Есрановський/.

Для теоретичних положень дисертацы, спрямованих на поед-нaнFIЯ проблеми мхсцевого самоврядуваяги з проблемою сучасно:: по-Л1тичн01 модернгзацхх, вшадншл матер1алом послугували о*рем1 положения класичних пол1Толог1Ччих прглть /Г.Алмонд, С.Л1Псет, 1.1ль1н, Б.Гурне, С.Хантхнгточ, Р.Дарендорф/. Поряд з цим, вико-ристан! деяга аспелти дослдаень сучасних украгнсь^их вчених, у яких М1стяться ориг!налып пгдходи до проблеми модернхзацхх I

формуваяпя самобутнъо! моде л г суспхльно-полгтиччого розвит^/ 1.Бутко, М.Корнхенко, Ю.Римаренко, Ю.Пахомов, М.Чумаченко, В.Ма-лес, О.Иморгун, В.Савельев, О.Бабтана, Д.Видргя, б.Головаха, й.брмошенко, I.Предборська, А.Бглоус, О.Майборода/.

Аналхз Л1тератури з дано! проблеми засвхдчуе, то поряд з ви-соким ргвнем 11 загального осмислеячя в захгдчих науових пгдхо-дах й В1тчизкяних теоретиччих здобутках, в Утра!ч1 юйже В1Дсут-нх сучаснх пол1толог1ЧЧ1 дослгджеччя мхсцевого самоврядуванш, ям, по-перше, базуваллся б на вхтчизчяному Д0СВ1Д1 I традицгях I, по-друге,- яэт були б спрямовагн на пошуки оптимально! модел1 сучасного суспхльяо-полхтичного роззитку Украхни, адекватно! ук-ра!нськ1и ментальностг. Виходячи з вищес казан ого, дисертащйне Д0сл1Джеяня иоказуе можливх надрямки полхтологхчяого дослдаен-ня проблем! 13 врахуваняям !! прикладного характеру I значения.

Наукова гхпотеза дачого дослхджеч>ш спрямована на заповнен-ня в!льно! ншх у досл1дженч1 означено! проблем. Суть щех гг-потези полягае в яаступному. Створення модел1 сустльно-полхтич-ного розвитку Украхни, в1Дпов1дно! сучасчому ргвню полгтично! свхдомост! I пол! тично! тгулътури, здатно! подолати чегативчх тенденщ! в сусшльно-полхтичних процесах, можливе лише за умо-ви глибокого дослхдженчя /насамперед на вхтчиэняному матер1ал1/ мхсцевого самоврядування як механизму, що синтезуе собою вдлии ряд важлявих полхтичншс 1нститут1в I процесхв. Теоретичн1 пошуки в цьому напрямку, тим паче 1з врахуванчям вхтчизтшого-хсто-ричного досвхду I ментально-психолог1Чних орхеятащй народу /на що, власне, й зор1ентоване даче дисертацпше досл1Джечкя/ акту-аизуютьсн самою суспхльно-пол1тиччою практикою фуякщонування так званого "перех1Дного" суетпльства в У*ра!н1. Под1бч1 ж сус-шльства, як засвхдчують порхвняльчо-1сторичч1 студи I стверд-

куе кинштй розвиток У1фа1ки, опиняючись у переххдному стан?,

як правило, шукають виходу з кризових ситуащй, спричинених у

| .... переважшй б1Льшост1 випадгав надмхрчою централ1зац1ею полнич-*

Н01 системи х всевладцям держави, на шляхах протилежних - децен-

тралгзацп й шсцевого самоврядуветня.

Отже, синтез проан8Л13ованшс автором джерел забезпечено через посередництво особистхсного шдходу автора до проблеми М1С-девого самоврядування й своергдного погляду на сучасну роль I мхсце останнього у пол1Тиччгй систем1 сусмльства, то вхдображе-но в нииченаведених шлях I завдачнях дисертацы.

Мета I завдаччя дослхдкеччя. Метою дисертащйного дослдаен-ня е пол1толог1чади анайз проблема мхсцевого самоврядування пхд кутом зору II традащйност1 й безперервчостх в культурней, с.ус-П1льн0-П0лхтичн1й х наутово-теоретичн1й традицп утрахнсьтого народу. Головна увага при дьому првдгляеться з"ясувачню М1сця I рол1 невитребуваного В1тчиз!иного потснвдалу уфахнсьтого дер-жавотворення в чишшмхх умовах формуванчя системи мхсцевого самоврядування I моделх суспхльно-полхтичного розвитку У*ра1ни. Реал1зацхя поставлено^: мети передбачае розв"язанчя та*их дослхд-низких завдань:

- визначити теоретико-методолог1Чнх засади полхтологхчного дослтдженчя проблема;

- дам хнститухцйно-полхтологхчче тлумаченчя мхсцевого самоврядування, вих сдали з нинхшньо1 конкретно-!сторичж>1 ситуа-ДХ1, з точки зор.у його теоретико-пратичних можливостей в контекст! проблем сучасного державотворення;

- Д0СЛ1Дити засобом Iстори^о-полх тологх чного ачалхзу не-витребувано1 спадщини зламу х!х - XX ст. стхйк1 самовряднх по-тенцх! урра1нсько1 ментальное«;

- сформулювати I проаналхвувати проблеми шодо оптимхзащх В1Тчизшшо1 моделг мхсцевого самоврядуванчя в системних полгто-лог1Чних шдходах;

- обгрунтувати можливоотх використання 1дей х концепщк шсцевого самоврядування в процесх су час рюх пол1Тично1 модерн1-заки Укра1ни.

Методолог¿чна I теоретична основа дисертавд!. У св01Й теоретич--нхй основх дисертацхя побудована на засадах М1эдисципл1парного шдходу до вивчення дослхджуваяох проблеми у працах В1тчизняних I зарубхжних пол1толог1в, гсторикхв, сощологхв I правознавцхв, вкяючаючи забугу спадщину й чов1ТН1 науково-теоретичнх гпдходи. Автор виходить з переконаняя про необхшисть поедчачня при ана-л1з1 проблеми мхсцевого самоврядування р1зчор1вневих наутових методхв, що дозволяють спрямувати дослгдження водчочас на осяг-ненчя-загальн0цив1л1зац1йних ценностей I на чащочально-специфхч-нг умови суспгльно-пол1тичиого буття. Своер1ДН1сть методологхччо-го П1даоду автора полягае в поглядх ча мхсцеве самоврядування як на суспхльно-пол1 тичну 1яститухцю х¿разом з тим, як на сус-П1льно-долхтичний механхзм,' адат ни й сичтезувати собою шлий тгом-плекс пол1Тичнгос 1яститут1в I процесхв, то зосереджуються довк>-ла великомасштабного процесу полхтичнох модеряхзащх в Укра1Н1. Гакии щдх1д дозволяв автору проачалхзувати проблему зесобом використа.ччя загальчонаукового й пол1толог14чого ^атегорхально-го апарату. Зокрема,через так1 категорх1 як влада, народ, нацх-ональний характер, менталь'нсть, свобода особистостх, правова держава, демократхя, громадянсь^е суспхльство та 1ч.

Використачня екрокого ^ола наукових методхв I категорги дозволило автору розширити досл№шць'-е поле I подолати пошипе-НИИ в сучасних ДООЛХДТЛГ^ИХ ЗУЗЬ',ОПО.'ЧТОЛОГ1 ЧЧИй П1Дх1Д. Не, п

свою чергу, дозволяв дати уявлеяня про природу гасцевого самоврядування, досягти максимально: ц1Л1счостг й скстешостх в йо-го тлумаченш. I, нарешт1, в загальногуман1стичяому виразх автор шдходить до м1сцевого самоврядування я» до феномену, спромокяо-го сприяти практично-пол1 тичному вТ1 лента загальнодемофатичних щняостей, в центр1 яких перебувае свобода особистостх.

Чау го в а новизна дослгдженчя. у процес1 роботи над вт1лен-ням дисертащ иного дослхдкення сформульованг там положения, шо вхдрхзняються науковою новизною:

- обгрунтоваио теоретико-методологхччх засади полхтологгч-ного доойдження проблеми мхсцевого самоврядування, то дозволило вперше у вхтчизнян1Й пол1Тичнхй науд1 здхйснити 11 щл1сний шт юлог1чний аналхз на баз1 ретроспективного огляду хсторико-пол1толог1чно1 спадщияи К1нця XIX - початку XX ст. П1Д кутом эо-ру теоретико-практичних можливостей останчьо1 в кочте^ст1 проблем сучасного деркавотвореяня;

- реалхзовачо пол1тологхчний т,гоид до М1 сцевого самоврядування як до системи 1нститут1в I процесхв, потшшшох слугувати одним 13 способ1в поступового ц1лоопрямовано-еволюц1 иного роз- . ширення демократичного простору, ушверсальним засобом лхчз хлады хсторично зумовленого протирхччя М1Ж державою та сусильст-во;«; т шляхом подолання подлинного В1Дчуження населенна В1Д влади;

- проачалхзоьачо проблему мхсцевого самоврядування кр1зь призму загальноцивхлхзацхинкх П1Дх0Д1в I В1тчизнян01 традищ1, показано хх взаемозв"язок з форму вен чям гумаистичних 1 демотфа-тичних норм у полхтичних процесах, шо вхдбуваються в сучэсному украмському суспхльствх;

- ЗДХЙСчеНО СИНТеЗ культуролог!чного I пол1толог1чного по-

- Э -

гладив на питанна практично-поЛ1 тичного розвитку шсцевого само*

врвдування через осмисленка й визначення стхйких свмоврядних потеши й, що сформувалися в украхнськхй ментальностх в силу особ-ливостей историчного розвитку 7кра1'ни; проведено думку про те, що в умовах сучасного державотворення самовряднх потенци ура-1НС7.К01 ментальностх здатн1 виступати як негативний чинник, за умови надшрно1 центраизащ! управлхнчя в держав1, I навпа*и -можуть прислужитися, за умови оптимального поеднанкя двох проти-лежних систем управлхння сустльно-державними процесами /"зго-ри-донизу" I "знизу-вгору"/;

- переосмисленх проблеми М1сцевого самоврядувачня, обгрун-тован1 в системних пол1толог1'чних подходах М.Драгоманова, М.Гру-шевського I М.Туган-Барановського; назван: проблеми в^ш 13 са-моврядними потенщями украхчськох ментальное^ трактуються як невитреб.увании' потенвдал сучвсного украхнсь^ого державотворення, що цотребуе всеб1Ччо1 науково-теоретичнох оцшки й осмислення в нових хсторичних I сощальяо-полхтиччих умовах, а та^ож включения кого в процео сучасчох пол1тично1 модерн1зац11 в У^рахН1.

Теоретичне г гшач^тичне' значения дослхдисення. Результат« да-ного Д0СЛ1Дження сприятиодть поглибленому розум1нню проблеми мхсцевого самоврядування з точки зору В1Тчизчяно1 подлинно* науки, що як I дослхджувана проблема передував у стадп науково-теоретичного становления. Вони мають татюж теорети^о-методологхч-нв значения, у процес1 дослхдкення самобутнхх иац10чально-1сто-ричних форм мхсцевого самоврядування I сучасних ментально-псюсо-логхчних ор1ентацхй рхзних верств х регхонхв Украхки шодо дос-Л1джуван01 проблеми. 1 практична значения у процесс «-он«ретного розв"яз£ння ряду питань, пов"язаних з теорхею шсцевого самоврядування I з проблемами сучасно! поэтично! иодернхяед!!. Виснов-

№ Ж положения дксертаци можуть бути ви^ристан:: ■

- для подальшого розвитку полхтологхчних досл1Джень пройле-

I

ж у 11 взаемозв"язку з пол1тичними процесами 1 полгтичним тт-тям укра1яського сусйльства, а також у зв"язгу з процесом *-он-ституц!иного творения;

- при розробщ розд1Л1в навчальних програм I пос1бнимв з пол1Толог11, присвячених проблемам пол1Тично1 влади й 11 розпо-Д1лу, держави, сощаяьного управлхння, особистосп як об"етга I суб"екта псштики;

- для створення спе.цкурс1в, присвячених 1СТор11 В1тчизнян01 СуСП1ЛЬЧ0-ПОЛ1ТИЧНО1 думки, розвитку СУСП1ЛЬНО-ПОЛ1ТИЧНИХ проце-С1В в Украащ, а також спецгально зор1ентованих на вивчення означено! проблеми;

- у Д1яльност1 ,пол!тик1В I пол1толог1в-пра«тикгв на р1вн1 державотворення, а також пол1Тичних Л1Дер1в м1сцевого р1вня, ям безпосередньо займаються проблемами оргашзащ! 1 вдоскочалення системи мхсдевого самоврядування.

Апробащя роботи. 0cнoвнi положения 1" виснов^и дисертащй-ного дослшженнн обговорювались на засгдаянях кафедри пол1толо-Г11 I совдолог11 УкраЛнського державного педагогичного унхверси-тету 1мен1 М.П.Драгоманова, висвхтлюваяись на ^афедр1 полхтоло-Г11 Н'сц1 опального университету 1менг Тараса Шевчен»а. 1де1 ди-серташ I ви?лсДен1 в опубЛ1 кованих наукових зб1рни^ах г статтях, у виступах на зв1Тно-неукових конференциях Украх неького державного педагогичного ун1верситету :мен1 М.П.Драгоманова /КИ1 в: 1991, 1992, 1993, 1994 рр./, у чаутговхй допов1Д1 в 1нститут1 П1Двишення квал1ф1кахц1 при Нащочальяому ун1верситет: :мен1 Тараса Шевченка /КИ1В, 1993/. Окремх положения дослхдження ви^о-ристан! автором при тдготовш програми курсу "Основи пештоло-

гы" для шкхл, Г1мназ1й г Л1Ц91В гумаяхтарчого профхлю /подано у списку публхкащй, вшщеному в К1НЦ1 автореферату/; вт1леч1 при розробцх щдручяика "Вступ до пол1Толог11" для птл, Г1мна-З1и х Л1це1в гуманхтарного профтлю в рамках Програш "Трачсфор-мащя гуманхтарнох освхти в УкраШ" Фонду Да. Сороса /Нью-Йорк/; зшровадженх у навчалъний прочее в межах гидготовленого автором спецкурсу "1стор1я полхтиччо1 думки в Утфахнх" ча соц1ально-гу-майтарному факультет УДПУ гм. М.П.Драгоманова.

Структура та обсяг роботи визначеч1 метою I завдачяями до-(шджеякя. Дисертащя включав: вступ, 4 роздхли, вкснов"И, список Л1тератури.

ОСНОВИЙ ЗМ1СТ ДОСЛИШЕНШ

У вступ! обгручтовуеться актуальчхеть х новизна теми дос-лхдженчя, визяачаеться ступхчь ы розроб^и, характеризуються те-"оретико-методологхччх основи, формулнються мета I завданчя, об-грунтовуеться наукова новизна, отреслюеться теоретична I практична значим1сть та р1веяь апробащх 11 результатхв.

Перший розД1л - "Теоретико-методолог1ЧЧ1 засади полхтоло-гхччого Д0СЛ1Дженчя проблеми"- присвячечий чауково-теоретиччому осмисленню рхвчя вивчеячя проблем мгецевого самоврядування з по-гляду полхтиччох науи. У цьому розД1Л1 дослхджеяо походжеяяя термхяу "щецеве самоврядуваччя" г граясформащя чазвачого по-няття до рхвчя ».ого су'часяого 1нститушкчого, совдальяо-пол1 точного розумхччя. 3 метою виявлен'ы да чашки розвитку поняття мхсцевого самоврядування проача.ч1зовачо шдходи видатчих пештич-яих заруб1жяих мислителхв ?.Гче;;ста I А.Тот<В1ля, а тарож вхт'Ез-нячих - Б. Чичерина I М.Драгомачова, чях пхдходи до осмислеччя названого попяттл ыокча вваи^ти перлоосновом ;.ого тлуг/ачвччя я»

сусшльно-пол1 тичного феномену I певно1 систеш, здагнох кардинально впливати на суспхльно-полхтични'й розвиток всгх, без вит~

1

люченяя суспхльностей. Разом з тим показано и сучасн1 правничо-пол1Тичн1 пхдхода до означено* проблеми, шо вп'тп сприяло полх-толог1чнхй трактоввд мхсцевого самоврядування як неповторного феномену, властивого в його особливому поличному значени для подолання "перех1Дного" стану сусмльства, вс1м посттоталхтар-ним державам х в особливост1 Укра1Н1 /виходячи з характерних оз-нак 11 ¿сторичного досв1Д.у/.

У дослхдженнх, зокрома, заф1ксовано, то з огляду на сучас-ний сусп1льно-пол1тичний розвиток Украл: ни в умовах посттоталхтар-ног реальносй й нагальн01 потреби переведения 11 державностх в рхчюпе апробовених свхтовою полхтичною практикою вимог загально-демократичного рхвня_, проблема мхсцевого самоврядування набувае полхтичного характеру I потребуе полхтологхчного визначенчя його як суспIльно-пол:тичного феномену. I як в1Тчизчячох модел1, при-значенох для поступового виведенчя суспхльства з переххдного ста:Чу. Виходячи з вищесказаного, мхсцеве самоврядування в У*ра1-Н1 /з полхтологхчнох точки зору/ може бути таал1ф1коване на су- . часному конкретно-1сторичному еташ розвитку державностх як система 1нститут1в I процес!в. покликана слугувати одним хз спо-соб!в поступового Ц1леспрямовано-еволюц1йного розширення демократичного простору, ун!версальним засобом Л1кв1дац11 1Сторично зумовленого протиргччя М1Ж державов та сусп1льством х тляхом подолання пол!тичного вхдчужечня населения В1Д влддиТ

У першому роздхлх виявлено, то науково-теоретичне осмислен-ня мюцевого самоврядування з метою знаходженкя найб1льш оптимально! моделх фуямцонування ос так ть ого в межах У"ра1ни, мае у глобальному вим1р1 два основних джерела: 1. Загальноцивхлхзащй-

ннй досв1д г св1Товх теоретичя1 досягченчя в паровому розвит*7 означено! проблеми, законошрност1 та основоположчг принципи валенка мхсцевого самоврядуваяня в практищ фучтвдочуваччя сучас-них демократична. суспхлъно-полхтичних систем. 2. Самобтеп фор-ми, неповторний нацхональний досв1д практичного розвит^у шсце-вого с&човрядуваяня 1 мечтально-психологхчях орхетташ! народу щодо дано! проблеми. А також науково-теоретичн1 досягнеякя на Р1вн1 фрагментарных чи системхих пхдходхв до виршення проблема в эагальчотеоретичному контекстх I на пратиччо-пол1тиччому рхв-Н1, сшсввхдносно до реального стану I стаяовиша у^ра!нсь^го сусшльства на ргзних етапах його розвитку.

Зосередхенчя ча другому з вигооназваяих джерел, я^е послугу-вало виххдним базовим матерхалом даного дисертацхйчого ДОСЛ1Д-кеншх, показуе, що Д01цльн1сть пол1Толог1ччого аналхзу теоретичного матерхалу, вхднесеного до вказаного джерела, детермгяовака: самим предметом пол1толог11, зор1ентованим на вивчеччя политичного устрою суспхльства в псному взаемозв"язт'у з його розвит*-ом

у минулому певного народу; необх1ДЯ1Стю подолаччя парэдо'-сально-»

си ситуащ!, коли полхтологхя починае випереджати 1СТор1Ю су-часностх, и иевипревдано-надшрчого захоплеччя чукими схемзш; нагальною потребою зняти коливаччи в за^очодавчому, нау^ово-те-оретичкому х пр а теги ч но-п ол I ти ч чо г.ту план1 М1Ж полюспш мунпгипа-лхзму 1 етатизму; вимогою негайного В1грхшеч1ы зотдач'о! зяпход-женда моде л I практично-псштичного втоення мхсцо.вого самовря-дуваннм, вхдповшго! утфахнськ1й транши! х монтяльно-психоло-Г1Ччим особливостям народу; розвигком полгтичного процосу мздор-нхзадх! укра!нського суспхльства, в цвктр1 я*ого, наперший по-гляд несподхвано, а по-сутх закономхрно постае проблема (,асце-вого самоврядуваншл.

У другому роздШ - "Самоврядм потекщг укра1КСЫЮ1 ментальное«: Аяалхз народознавчих 1сторико-пол*тологхчних стуД1йн-автором запропоновано ментально-психологхчяий пгдхгд до дослхд-луванох проблема. Ментальчгсть у дачому випад«у розглядаеться /спираючись на нов1тн1 наукш пхдходи/ я» категория, юо вимагае В1Д автора власного баченяя проблеми й науково-теоретиччого дос-В1ду II розумхн.чя. У контекс« дисертащйного дослгдження та^ий щдххд дае змогу вхдслхдити всю вертикаль практичного розвитку шсцевого самоврядування г вичлечити с«йк1 самоврядчг потенцп угра1нсько1 ментальное« з 1ХН1МИ як позитивними, так I негатив-ниш оообливостями. Шдабчий ракурс доелгдження шсцевого само-врядувач.чя мае не лише науковий, а й приедадний характер, пос-ильки без знания психолог1Чних особливостей розвит^ певного народу не «льга неможливо осягнути повною мгрою його 1стор1ю, а й провести сусщльно-пол1Тичн1 реформи в умовах сьогоденчя, не ри-зикуючи чав"язати власному народовг чуж1 схеми й моральчо-пол1-тичнх цхнчостх, штовхчути його на човий вито* вхдчукення В1Д державно! влади.

В авторському пхдход1 менталь.'исть розглядаеться як пев на сума пртенщк. що обумоплюють неповторн!Сть свхтобачеччя. св!ТО-спри/няття I життедхяльност! певнох нащ1. "а дум*у автора, при-чинаш наявностх в уррахнськхй ментальное« стхкшх самоврядних потенцхй сл1Д вважати: особливе геополхтичне положения У«ра1ни, суспхльно-полхтичник розвиток II народу в умовах "ордоччох цив1-лхзахш; чедостатчю розвиненхеть упродовж вс1е1 1СТор11 У^ралга деркавчо-правових хнетитуцхй х, як насл1док, деркпвчо-правовох традици, юо спричинено умовами бездержавного або пхпдержовчого розвитку укрмнського чароду. Що ж роэумхеться П1д почяттям, я*е пропснуеться для зепроваджоч'Ш до чаут'опого обхгу? Ошогфя,цчг

потении уура1нсьто1 ментальное^ - це одич з осчовнкх сладн^тв генетичного коду украхяського народу, внутр1шч! потукчо-твоэчх сиди, уотр1 внаел!Док чесприятлквпх для саморозвкт*у урт некого етносу I украхнськох чахл! обставич перевржчо затгии'ллясь чв-затребувачими, достатньою М1рою череал1зованпмх I за умови створенчя сприятливих мождивосте:: для самореглгзац!! ут>а1нсьпь го народу можуть прислукитпся в суспглъчо-полгтаччг::, державотвор-41 и практицг.

Визначеччя назвачо1 категорп стало мокливим яавдя"И хцле-спрямовачому аналхзу концепщп I розр13яеиих 1стори^-пол1толо-гхчних погл>Щ1в кгнця :<:1х - початку XX столхть. Отжэ, до семов-рядних потенщх. укра1чсько1 ментальност1 автором в1дчесен1: 1/пси-хологхя працьовитого господаря, хлгбороба з кого одвхччим потягом до земл1, наближеним до м^тично-релтйчого, здатчхеть на-в1ть за нашеспринтливхших умов знаходити рхзномгнхтнх пщивхау-альнх и громадськх форш ращопального господарюваччя; 2/чадзви-чаща жадоба до свободи, сткххя в1льно1 сешшяльностх особистос-тх, природами демократизм, якх позсякчес спону^асть до утворекня ■широкого спектру способ1в самореал1заш1 на ло^ально-сусп1льчому та особистхсному р1вчях; 3/ чародна празоевхдомхеть, породжена неповторною I самодостатчьою системою звичаевого права, спромок-на в ус1 часи утвердкувати право ча свободу, землю, власчхсть, ххрацю, В1льче господарюваччя; 4/психологхчне неспри'^гшття народом деспотичного характеру центрально! влади, будь к тот о насилля у сфер1 иого особистих I суспхльних прав, уевхдомлешя свое! си-ли I чезалевдост1, потяг I здатйсть до громадсько-пол1тиччо1 творчост1 "знизу", енергхя в захист1 прав на самовпорядкуванчя свого життя; 5/перевага практично-совдальних 1нстинкт1в "ад по-Л1Тичними, устрершння ухфахчського народу упродовж всього 1Сто-

рнчяого розвитку до сощальяого порядку на р1ВЧ1 «-ошаитних су-спгльностей.

У процес1 пол:толог!чного аяал1зу виявлено, шо чаявн:гсть в урра1нсьгай ментальное^ стгйт-их самоврядчих потечцгй можли-во окреслити лиш у найб1лып загалыгому план1, позая^ нав1ть та-ка В1Д.чосно стхйка структура як ментальисть не може вважатися стелою. зшннхсть в Украхш прослгджуеться, умовно кажучи, як у вертикальному, так I в горизонтальному вимхрах. Шд вертикальном вкмхром роэум1еться розвиток ментальное«' в вторичному час1, зшна 11 характерних особливостей пгд впливом р1зного роду хсторичлих потрясхнь I перем1я у життевих умовах народу в ш-„•¿ому, Со к стосуеться горизонтального вимхру, то тут маються на уваз1 ментальна вхдганчостх рег1онального характеру, властив1 для крайни з великою територ1ею, а тим паче з р1зними умовами пол1тичяого х совдальяо-екоиом1чяого розвитку о"ре(,жх територгй. Це, в свою че?>гу, зумовлюе необх1Дшсть поглибленого Д0сл1Джеч-ня рег10нальних I локальних вгдмгнчостей ментально-психологхч-них ор1ентад1и населения щодо самоврядувачня, а татюж пошуми наибгльш оптимальних М!сцевих форм I способ1в самореал1защ1 локальних суспгльяостей I окремо1 особистосм. Лише за ще* умови можна витворити державу, адекватну вдач: украхнського народу.

В центр! третього роздглу дисертащ Иного доелгдження - "Про-блеми оптим1заЦ11 вгтчизняно! мод ел I м1Сцевого самоврядувачня в системних пол!Толог1Чних мдходах"- опияилась нау^-ово-теорети-чяа спадщкна трьох видатних украхнськях мислителхв - М.Драгома-нова, М.Грушевського х М.Туган-Барачовського. У Лхий творчостг проблема мхецевого самоврядуваяня досягла найвишого рхвчя чау-ково! систематизащ! серед усгх В1тчизядних досл1Джень. Залропо-

нованх ними проекта створенкя системи мхсцевого самоврядування залишились невитрейувачими в 1стори Украгня I продовжують свое хснування лише в наукових теорхях. Звичайно, жаден з них, з ог-ладу на часовх х структурн1 суспхльчо-полхтичнг зм1чи, не моке бути вповнх прийяятним для сьогоденкя. Одчек дотепер а»туальтами залишаються поставлен* вченими проблеми, як1 неодюнно вичи-катимуть I ям СЛ1Д вирхшувати на тляху створенчя I впоряд«увая-ня вхтчизняно1 системи шсцевого самоврядування в ниншчхх 1СТ0-ричних I СУСП1ЛЬН0-П0Л1ТИЧНИХ умовах.

1з широкого кола питать, п1дяятих вченими на одному з пере-ломних етапхв не лише в хсторп нашо'х держави, а й свхтово1 сус-шльностх взагалх, автору вдалось вичленити I сформулювати /з привнесениям сучасного полхтологхчного бачення/головнх проблема, що мають непересхчне значения не лише для створення сучаснох системи М1сцевого семоврядувення, а й для сучасного деркавотворен-ня в вдлому. До таких проблем В1днесен1: 1/з баланс уваняя в заг гальяодержавних межах мхсцевого самоврядування I державного уп-равлхння, визначен.чя кошетеяш1 основчих одичиць шсцевого са-моврядуваннн; 2/ поедчання х взаемореалхзащя мгсцевого самоврядування. х псл1тичн01 свободи, забезпеченяя свободи особистостх; З/врегулювання через розшреякя самоврядчих структур х ступеня пол1ТИЧнох свободи нащочальних конфп1кт1в х рхзноманхтчих проблем нацхонально-полхтичного poзвитvy; 4/подолання псштичного вхдчужечня, розширеяня пол1тично1 участх, агтив1захця пол1Тич~ Н01 творчост1 мае; 5/проблема мхецевих *-адр1в х пол1тичних Л1-дерхв регхонального типу; 6/демократизащя масово! евхдомоетх, розвиток сощш1ьно-пол1ТИЧ!гох й яащонально1 самосв1Домост1, пхдвищення зегальчого рхвня оевхченоетх населения; 7/проблема державчо-територ1ального подхлу хз врахуванням е^очошчно! ефе-

ктивност1 I природного групувачня населения.

Вищеозначен1 проблеми, звичайно, не складають усього комплексу проблем, якх виникатимуть у пропесх ншпптх пошу»1В оп-тим1зац11 В1тчизнян01 мод ел I М1сцевого самоврядуваччя. Але, без-перечно, вони е головними в процес1 розумного поетнання вгтчиз-нянох традищ1 I сучасних хнновашкних тдход1в I потребуюсь практичного виршея.чя з идключенням ус1х урядових, науових I громадських сил.

Логхчним завершениям досл1дження слугуе четвертой розд!л -"Вевитребуваний потенщал уррахнського державотворенвя в процесс сучасно1 полхтиччо! модерн1защ1 Украхни". Вюадчою тезою цього розд1лу е погляд на розглянут1 у двох попередщх розД1лах самовряднх потенщ1 у*ра1нсь*01 ментальностх I проблеми оптимг-защ'1 в1тчизнянох моделх мхсцевого самоврядувачня як ча та^, що в сукупност1 складають невитреб.увачий потенщал урахнсьтого деркавогворення, котрий потребуе /звичайно, за умови його сучас-ного критичного переосмислення/ включенчя в тонте^т полхтичнох модерн1защ1 - великомасштабяого процесу, шо об"стивно розгор-таеться нин1 в посттотел1тарних vpвIнax,y тому числ1 1 в Украхн1.

У цьому розд1л1 розкрит1 сутчхсть теорп полхтичнох: модер-газахих, 11 особливост1 та проблеми практичного втхлення в кретно-1Сторичних суспхльно-полхтиччих умовех нин1шнього роз-витку украхнського сусщльства. Зокрема, зафхксовано, :>ю пол1-тичнх процеси, яга вхдбуваються в Украхш теля досягненчя нею самостхйностх являють собою своерхдн.у пмодерн1защю навздогхн" /за висловом професора Московського дернавчого унхверситету В.П.Пугачова/, характерну для крахн, я*х в силу тих чк 1нших причин вадстали В1Д загальчовдвхлхзащ иного розвит^. Разом з тим чхтко окреслилась вхтчизняна тенденщя до розширен'-я орге-

- 1У -

н1зац1кного забезпеченчя р1зчокан1Тчих програм модерч1зшп1, сто вимагае грунтовних чауково-теоретичнкх Д0СЛ1Джень. В р1четч хц-ег тенденщ1 в дисерташШому дослхдкеннх с^ормульовачо осчовнг проблеми пол^кчнох модеррпзащх: 1/досягчеччя вхдчосчо стЬ^х рхвноваги I пол1ТИчно1 стабхльностх в суспхльстзх, визчаченяя природц i напрямку процесхв, со вхдбувгються з ньому; 2/з находке шш нау.бхльш олтималыгах елях1 в переходу вхд традиции ого су-сшльства до регионального, пом^якшення в1рогхдного 31Т"нен'£Я старта, традихцпних для дачок' национально! пол1Тично1 г-ультури ЦХННОСГе»! i ЧОрМ пол1тичного життн 3 ч0вию1 КОДОрч130РР.чим:

ститутами; З/налагодкеч'гя систем! постылого зяоготчього зв"яз-ку и дхалогу шж пред став т.! каля владнпх структур х населениям, збхльшення числа лаивШв, якх мають не лиие право, о 2 реаль-ну можлив1Сть бути почутими при при;;чятт1 псштичнкх ргшечь.

Виходячи з переконачня про »еобхгдчхсть виргсончл у проае-сх полхтичнох модерн ¿защ! тех першочергових проблем, автором у наЛбхльш загальчоиу вигл>да о^реслении комплете нообх1Дних умов, кохрих сл1д дотримуватись у процесх сучасчого державотво-рення. У контетст1 першох з чазвачих проблем автор доходить вк-сновку, ко чевизчачечхсть гсляххв подальшого роззитку Укради в питана "яке ми будусмо суспхльство?" мокливо подолг.ти ча шляхах переведения процесу стихх:;то1 дет'0нцентращ1 влгди в рг-чише оптимального зб8ле"сува'щя мхсцеяого самоврядування и державного управлх чня 13 врахуванчям тих потенш;! урс.х нсь^ох мен-тольностх, як1 здст.ч1 вктворювгти р13н0менхтн1 i чдив1дуйльн1 ц громодсь"1 форг.ги рашочальчого господарювання. Виходячи з цього, при СТВ0реНН1 мод ел i сушильного розвитг-у, стосовчо першог проблем!, вг.рто враховувсти такт умови: заявления проти-р1ч х досягченн.ч ранд опального консенсусу у загяльчодержавчих,

галузевих, рег1ональних, колотившие та особистах ¡нтересах; створвтл умов, коли державихсть перестас бути сзмодостатчхм явишем, £ти попереду демократичнее процес1в, коли втазан! проце-си "перекочовуютьпна кпецевий р1вень I почичають вирхшальчо впливати ча розширення демократичного простору; подолання тру-дноицв, пов"язаялх 31 змшою геопол1Тично1 ситуаци в Украхн1, ею вияикла внаслхдок Л1кв1дащ1 СРСР; задхяч.чя ча мгецевому ргв-нг 1сторич.чо-генетичного, ментально-етнхчяого потенщалу - пра-шовктостх, господар.чостх, в1Д*фигосгх I т.п.; р-о'яститущине виршення проблеки нового едмхнхстративно-територхального под1-лу 1. державного устрою Украхчи.

Умовами вирхшення другох з вкщеназваних проблем, ча дум^г_ автора, мають бути: розумче поеднаяня загаяьчоцив1Л1защйного пол1 тичного досвхду I врахувачня досв1ду модерн1защ! близь^их до Укр&1.чи окремими аспектами хсторичного розвитп' держав; сив-вхднесенкя полхтичного режиму з чащояальчкми традищяш, недопустим! сть мехал1чяого перенесения навхть чайдемо-"ратиччтих 1нсгитущи на грунт нащонаяьно1 псиитит'и без урахування нашо-нально-псюеолошчних особливостей народу I харатерних рис т-агшньо! суспхльно-пол1тично1 ситуацы; щлеспрямована змхна ступеня I характеру 1нституц10нал1зац11 суспоьства, перезад вхд (рормалхзованих I оф1щиних 1НстктущЁ до асохйативяо-гро-мадського ниття.

1, нареши, до умов виршенчн третьо! з чазваних проблем полхтичнох модерн1зац11 автором вхднесенх: створення шштич-ними засобами мехачхзмхв сустльчо! саморегуляцы на щецевому Р1ВН1, розширення полхтичнох участх як чинника шдвшпешя ефв"-тивностх х легхтимностх переххдного пол1тичяого режиму; ялам перегородок шк сощальними станами I р1ст совдально! мобхль-

ност1; створечня ситуацп доглнуванга полгтиччих грта чатом1Сть всевлапдя бюрократы; розширечня на вс1х ргвннх мэхачхзмхв полг-тичяо1 соц1ал1защ1 I розвито* системи пол1Тичного ре^рутування на рхвн1"нижн1х поверх!в" псштично* системи суспхльства.

Автор показуе, шо на теренх уфаЛнськчл полгтиг-и ¿1 державо-твореннл 1снуе унхкальна молшвхсть практичного втхленчд та^их основополокних причщпхв демократично! полхти^и як залученшх мае до управл1ння державою I сустльством, свобода особистост1 I свобода саморе&Л1защ1, досягнення поличного ктэчсенсусу в роз-витку с.усп1Льно-пол1Тичних процес1в на вс1х рхв'ых; врахування нахцонально-1Сторичних традищй у процес1 форкувачня човхтнгх

суспх ЛЬНО-ПОЛ! ТИЧНИХ 1НСТИТуЦ1 ¡1.

У виснов^ах П1дв0дяться П1дсш*и проведеного дослхдтенчя, визчачаються його перспективн1 напрямик, пропонуються пра^тичти рекомендащ!, ям мовдть бути ви-^ористан1 при подплыин; розроб-Ц1 проблеми, а також подаеться список публ1"шпп автора, шо сп1вв1Дносяться з темою дисертащйного Д0СЛ1Дкеччя.

0СН0ВН1 1ДЕ1 ДИСЕРТАЦП ВИКЛАДШ! В ПУЕЛ№Ц1ЯХ:

1. Громадськх орган з ахи I та громаде ыа рухм у псштиччН! системх сусщльства// Пол1Толог1я: Методичн: рекомен-дахц! до вивченчя в\'31вського За редатлцею 6.Ф.Безродного.- К.: НМК ВО, 1992.- 1 д.а.

2. Програча з курсу "Основи пол1толоих" для пиал, ггмна-31 й I Л1Ц61В гуман1тарного профглю /11-й клее/ // 1я-формащ йний збхрник Мастерства оевгти У*ра1ни.- М5-16.- 1993.- К.:"0св1 та", 1993.- У сп1вавторств1.- 1,8 д.а.

3. Сощологш особистосп// Сощологхя: Курс леицй/ За

зет. редекщею 6.Ф.Безродного.- К.: ЮДОУ, 1994.- 1 д.а-.

4. "Для прийдепшх покол1нъ": М.1 .Туган-Барановсытий. Фраг-менти// Чова генерадхя.- 1991.- #6.- 0,3 д.а.

5. Туган-Барачовськяй I У?ра1ча// Утфахна.- 1992.- .№31.0,5 д.а.

6. Д1 м.Поле .Храм: Розмова з доктором ?:1Лософських наук С.Б.Кримським// Сичтези.- 1994,- Я1.~ 0,4 д.а.

7. }.'унп1дпал1тети як форма мхспевого самоврядуванкя// Проблем розвитку психолого-педагошчноз: науки у наутово-технхчик творчост1 молоД1: Зб1рник наукових праць студенев, асп1рант1в, стаотст1В I викладачхв,- Переяслав-Аиельницьмид, 1993.- 0,2 д.а.

В. (."¿сцеве сшоврядуван.чя селян У крах ни другой: половини л!Х ст.// Чауков1 записки: Матер1али звгтно-нау*ово1 конференщх викладачхв Украл:нського державного педаго-Г1ЧНСГО унгверситету 1 менI М.П.Драгомачова за 1992 рг к/ Укп. П.В.Дштренко, А«В.Шевченко, К.С.Симонова.- К.: Ш7, 1593.- 0,2 Д.а.

Gorbatenko V.P. Selfgovernment in Ukraine: Political Analysis of the Past and the Present.

Dissertation is submitted for a degree of candidate of political sciences in field 23.00.02 — «Political Institutes and Processes». Institute of State and Law of National Academy of Sciences. Kyiv: 1995.

The work, to be submitted, contains the research of local selfgov-ernment, taking into account the problems of the current politics in Ukraine. As a result of researches the regular continuity of Ukrainian people's cultural and politicai traditions have been determined; unclaimed potential of Ukrainian State has been analysed and its usage was grounded in the processes of contemporary Ukraine's political modernization.

Горбатенко В.П. Местное самоуправление в Украине: Политологический анализ концепций прошлого и современность.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата политических наук по специальности 23.00.02 — «политические институты и процессы». Институт государстна и права ИЛИ Украины. Киев: 1995.

Защищается рукопись, которая содержит научное исследование развития местного самоуправления с учетом аспектов проблемы в современной политике Украины. В результате исследования установлена закономерность непрерывности культурной и политической традиций украинского народа; проанализирован невостребованный потенциал украинской государственности и обоснована необходимость его использования и развпшя г процессе современной политической модернизации и Украине.

Киочов! слона: самопрядувапня, менталыпеть, модершшия.

Подписано до друку 13.02.1995р.Обем 1,Э.Сор..:ат 60хЕ4 I/I6 Лру к офсетнкл.fир.ICCnp.Еак.4 4.Ее зп л а тно.

2.0Д УХ.П.У 1м.М.П.Драгоманова,Ки1Б,ПирогоЕа,9.