автореферат диссертации по философии, специальность ВАК РФ 09.00.03
диссертация на тему: Межличностные отношения как форма социальной деятельности

Полный текст автореферата диссертации по теме "Межличностные отношения как форма социальной деятельности"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ ІІВДЕНІІОУКРЛІІІСЬКИЗ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ їм. К; Д. УИІІІІСЬКОГО .

Iі Г б ОД''

На правБЯ рукопису

К V-• ;

' 1 5 ДеК

і о

КЛПІШІ ГЙІШАДІЙ АБРАМОВКЗ .

МІЖОСОБОВНіЗДНОСІШИ ЯК- ФОРМ А СОЦІАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ *

09.00_3. - Соціальна філософія та філософія історії

АВТОРЕФЕРАТ ■

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук

Одеса - 1996

І ' . І , Дисертація є рукописом ' ■

Робота виконана на кафедрі філософі! Національного Аграрног 'і " • ' *

Університету '

, Наукопяй керівник - Клачников В. П., доктор філософських науі

професор. ,

Офіційні опонеїті? Плавкч В. П., доктор філософських науі

. . ‘ професор* , .

- Яценко А. М., кандидат філософських кауі

ч ' доцент. ■

Провідна установа - " Центр гуманітарної освіти Національні

.. . АкздегмЯ ' '

Наук України

Захист відбудеться г’о&£ ” АЛі Єґг? Опй(/£. 1595 р. о /00 годині на засіданні спеціалізованої вченої рада у Південноукраїнською дергавноьзу педагогічному університеті ш. К. Д. Уілннського /м. Одес. вуя. Старопортофранківська, 26/. '

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Південноукраїнської державного педагогічного університету ім. К. Д. Уншнськйго.

Автореферат розісланий

ВЧЕНИЙ СЕКРЕТАР ' СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ ВЧЕЕШЇ РАДИ

ПРОФЕСОР

. ' Дмитрісва аМ. і

Актуальність та стан наукової розробки проблеми.

Сучасний етап розвитку суспільства викликає необхідність зкриття нових можливостей підвищення соціальної і трудової тшзності людой з тіш і щоб їх участь у перетворювальних просах була більш дієвої), а сам процес набирав більш динамічного рактеру, Розв’язання корінних завдань суспільного розвитку гато в чому і безпосередньо пов'язано з глибокою розробкою орії суспільних ВІДНОСИН, ОСКІЛЬКИ В ПР0Ц8СІ своєї кнттс- ч яльності людина на основі свого-особливого потенціалу активно ротворкзс і розвиває, з одного боку, суопільні відносини, а з його,- свій особовий'потенціал у- предметноетвориваній актинії творчій діяльності на основі дійсного багатства суспільних цносіхн, • ■ ’ . . ■

Теоретична потреба в аналізі, міжособових відносин виклика-повною суперечністю ситуації, яка склалася в дослідженні лііл.уг:и: відносин. Сутність її полягає в тому, що розгляд яшш з системі діяльності як активно діючого суб'єкта нерідко їйсіюєтьоя у відриві зід суспільних відносин. Таке становите рудіше-розуміння історично-конкретних форм взаємозв’язку люди-і суспільства, реального процесу становлення і розвитку люд-сої сутності, Аналіз суспільних відносин у відриві від людини суб’єкта поза формами Ті діяльності не дозволяє прослідкува-тевденції розвитку цих відносин, генезис їх форм, які визнань розвиток сутнісних сил людини. ІСрігл того, суспільні віднога повніші бути зрозумілі не як безособова, поза або к над твідами існуюча абстрактна структура, а, навпаки, як їх іма-ітна особова структура, яка утворює внутрішній простір їх юно? індивідуальної життєдіяльності. Тому необхідно комплеісс-проведскня аналізу, діяльності людини і суспільних відносин, іинаючи із загальнофілософського рівня і закінчуючи конкретнеє® структури особи.

Між тим, не дивлячись на визнання значущості категорій кособові відносини” і "соціальна діяльність", застосування не забезпечено необхідним теоретичним аналізом. ,

І

Г.'.-ТТГ?~~~ -проблем теорії суспільних

віднокк, г: «Егса рагпгЕОК інеих І" Г-зисних категорій, як "маторіадзЕЗ- життя с;ггішгьатЕ^'и,, "^т.оане життя суспільства", "іиторісл&ЕГ ЕІхг=а^Е:т. ^іг^осіши", "ідеологічні віл

ноо;:;.і::'*, ,-сг~т-—•— -..-Ілль кість" та інших багате

Б чому гггг-угч ГІК Еарплюї' рас-;;;-- пройдеш міжособових ВІТ носик. Н&о<5хіеиїс;'гь дослідження: гіг^обових відносин продиктовано також роЕ^ггг^-' теорії, в рамках

якої вони ваксггггз: гааздв&пзтг===лгічні функції. У ньому зв'язку актуальна с визначання ®пг^-%:ої ваги" категорії "мікоз обозі відносини"' ягб с^те:ді Г77_~ суспільних відносин, таї і у епхі—ігпаї^анш: е ґzz. змістом категоріями - "спілкування'”, ,гССЦГ£ГЬЕХ ЇЙСГЬНІСТЬ", "соціальні відносини".

Еїбїр ігігосгабовпх відносин для теоретичного аналізу зумої лений тако& предметом філософської науки і пов'язаний з розв’^ заннягл практичних завдань суспільного розвитку. Теоретичні ці: які постають перед соціальною філософією, в переважній більпкх ті визначають практичну установку на розвиток людини. Розуміні останньої як цілі суспільного.розвитку .є найважливішою, хоча : но єдиною,, передумовою філософського пізнання. Виступаючи ціл. суспільного розвитку, людина є в той ке час і засобом реаліза: цієї цілі. Такий підхід до розуміння-.людини визначає характер розгляду питань пропонованої теми дисертації.

Аналіз сучасної літератури з тами дослідження свідчить, і категорія “міаособові відносим" не знайшла цілісного висвітл ня в наукових розробках як вид.суспільних відносин і форг.а со ціальної діяльності. У дослідженнях суспільних відносин розгл, даються лише окремі аспекти їх функціонування. •

У результаті недостатнього вивчення і висвітлення лробле в літературі стало використання значної кількості робіт, які безпосередньо не пов'язані з розглядуваною темою і порушують також питання із суміжних галузей суспільствознавства. У наол док розв’язання дослідниками інших теоретичних завдань одоржа результати, які складають передумови для цілісного, узагальне го вивчення міжоообових ВІДНОСіШ як форми соціальної діяльнос

Серед лих необхідно відзначити перш за все дослідження методологічних проблем соціального пізнання, проведені в робо

.Южпсаруна, А.І.Уйомова, В.Г.Табачковського, П.Ф.Йолона, .Михаяьченка, В.Г.Федотової та ін.

Значні результати в розробці загальної теорії суспільних носик містять в собі роботи Ю.П.Андреева, І.З.Бойченка, .Куценка, М.М.Мокляка, І.М.Попової, Г.В.Мокроносоза, .Москаленка, Ю.К.Платнікова, Л.О.Рачкова, Т.І.Симонеяка, .Тарасонка та ін. '

Важливі в теорэтичному плані питання взаємозв'язку соціаль-діяльності і суспільних відносин знаіішш відображення в ро-ах Г.С.БатищеЕа, Л.П.Буєвої, М.А.Булатова, З.Я.Більчинського, Льоміна, Ю.В.Ооичюзка, О.М.Леонтьева, Б.П.Іванова, М.С.Квет-

0, О.М.Крквулі, 0.3.Панкратова, З.О.Рябе'пса, В.М.Сагатовсько-З.П.Фофанова та ін.

- Більш повно в літературі з тоїяі иослідканкя розкрита проб-з спілкування, автораглі розробок якої с Л.М.Васіна, О.-О.Лоо.ч-

з, Ю.Д.ЇЇрилюк, М.С.Каган, Б.Ф.Ломов, Ц.Г.Злобіна, В.М.Соков-, Л.А.Ситниченко, Б.Д.Яарягін, В.І.Паніо'ім, В.:.!.їїаіп>0ров, ,Копобойішков, С.Ф.Шовчук та ін.

Свідомим суб'єктом мі.мсообових віднооин виступає особа, г необхідно виділити групу робіт, пов'язаних із дослідженням 5и в системі суспільних відносин і діяльності. Це, пери за , роботи З.П.Андрущанка, Г.С.Ареф'єво", Є.М.Головахи,

, Хмелька, А. .Б. Лебедева, В.Г.Нэмировського, Л. В. Сирота і на :н. . .

Разом із тим, цілий ряд питань теорії міжособових відносин :тературі або ж. т.поставлені зовсім, або я розроблені нодос-сьо. До них молена віднести визначення самого поняття "міжооо-: віднооини”, логічні ооновп отруктурування мікособових нід-:іі, взаємозв'язку міжоообових відносин і соціальної діяльнос-а ін.

Актуальність проблема, її теоретичне і практичне значення, статній ступінь наукової розробки і внеокиі: ступінь диску-ості в трактовій окремих'конкретних її питань визначили як р теми дисертації, так і зумовили предмет і об’єкт, г.гату і • вні завдання досліджень.

Првдмвтомдосліджання е систэгла мімособових відносин, яка тядаєтьоя як форма соціальної діяльності .дало/..

З

Об'єктом дослідження виступає людина; в системі суслі них відносин і соціальної діяльності в матеріальній і 'духовні сферах суспільного ккття, . . .

Мета і завдання дослідження. Основна.мета дисертаційної роботи полягає в тому, щоб з позицій ■загальносоціалогічного підходу і на основі сучасного рівня розвитку науки дослідити категоріальний статус мі&особових відносин у теорії суспільн відносин і соціальної діяльності, розкрити специфічне .їх міс в систеїлі суспільних відносин і діяльності. у- . .

Досягнення поставленої мати визначає розз’язаккя таких дослідницьких-завдань: ■ - ' : ' . -. - - ' -

- на основі критичної;оцінки і узагальнення різнопланов існуючих уявлень про поняття ’’мінособові..відносиш” в

. начити їх категоріальне . місце з дослідженні суспільнії процесів; [ :.:

розглянути ткособові відносини як .систолу суспільних зв’язків, взаємовідносин і ззавмодхяльності’лздей,шля • виявлення їх сутності,. структури. та .форм - просту; •//,- ..

- визначити зміст мікособових відносин на основі шторі них і духовних потреб особя і співвідношення їх з та?

. . близькими за змістом поняттями, як. "соціальні віднсо;:

"спілкування”, "соціальна діяльніоті"., -’матеріальні е носана* і "духовні •відносишг'' ,; ,'оконі5і.пчні ;відносйшг'!

- розглянути соціальне/ і предметне у взаеморлосередков} ванних мікособових відносші та соціальної діяльності;

- з'ясувати характер і спрямованість соціальної діяльне особи у сфері економічних відносин і духовного ЖИТТЯ

■' пільства. . ; V;.•' Ж' ‘Г’:

' Теоретичною і методологічною ОСНОВОЮ ДООЛІДЕЄКНЯ ПОСЛ1

роботи суспільствознавців,! які містять у собі ідеї , спряглов; на розв’язання фундаментальных проблем суспільного розвитку: мають першочергове значення‘для аналізу нових явищ і процес: суспільного.ниття і визначення перспектив розвитку основних життєдіяльності 'людей.- г:- '

' У дисертації використані результати науковж розробок :

галузі методології соціального, пі знання, дссліг.жонкя : сусішп відносин і соціальної діяльності, а таксж ураховані разульті

іретячних та. науково-практичних конференцій, пов’язаних із гою досліднепня, - публікаці ї п зр і одичних видань. .

У. продайі дослідження використовувалися загальнонаукові ;о.щі, соціально-філософський і конкретно-історичний підходи з :днй'ниі • з/штодаки: системного-,•' порівняльного і абстрактноло-шого аналізу, - ' ": / -У\' . '

' / . Наукова новизна дослідження.

•У результаті загальносоиіологічного аналізу вироблено уза-зьнені характеристики мікособовнх відносин, як виду суспільних їкоаин,і форми соціальної діяльності, розкрито загальносоціо-?ічний: статус категорії .’'мі^особозі відносини"; на основі дос-іжоїіня сутності, , внутрішньої структури і форм прояву даного іу відносин з’ясовано.взаємозв'язок,мгяссобовлх.відносин.з еєіо системою суспільних відносин, а та ко* з ключовими катего-п-м.. соціально-історичної теорії, що складають зміст понять зціальні відносини", "соціальна діяльність", "спілкування", /спільні відносини", "матеріальні відносини" і "духовні зідно-Ы":. V/ О \ ; - ' . - '

У-наслідок .проведеного .дослідження одержано такі .висновки, відзначаються'; новизною:". / . . . • . , .

- .' — ■ мікособові• відносини —' це взаємовідносини і взаємодії

- .мін,'.осо(&юіУ:'які розрізняються між собою різною МІроЮ опанування соціального досвіду і суспільних відносин,

. - ’ здійснюваного;через посередництво,соціальної діяльності . ; з приводу створення, розподілу, обміну та-споживання штеріальіпрс'-1'духовних цінностей в нілях реалізації потреб, що виникають; - ; ■ - .

- форїди міжособовта відносин, і спілкування е виразом взае-мозв’язку, суспільних відноснії і соціальної діяльності. Міхособозі штеріальні і духовні відносини виступають

. системотворивзльним фактором суспільних відносий, соціальна діяльність > засобом їх здігісиеіпія;

- категорія "міясосооозі відносини" г.ае ..іеанф.ічну само-стійкість'у;системі, ііскос суспільних відносин і відіграє

-важливу штоцологічиу роль'гі-- їх 'дозліпкйіші;

- МІКОСОбОВІ ВІДНОСИНИ С ' ОДНІСХ?" З .ІСПСЧОВИХ систем І-ОР'.у-

ва:пгя розвинутої особи і як усвідомлена ліормя соціальної

' діяльності визначає практичне перетворення соціальної

реальності; '

- єдність міжособовку відносин і соціальної діяльності об'єктивується у відповідних форгах соціальної предме ності /тілесній, речовій, інституціональній та знаков

- штгріальні і духовні потреби особи формують мотиви і установки соціальної діяльності, виступають збуджувал елементом механізму соціальної діяльності. Багатомані ність катеріальних і духовних потреб зумовлює видову

. своєрідність типів і форм міжособових відносин у сусп

стві. ' ,

Практичне значення результатів дослідження полягає в

тог^у, що вони мо^суть бути використані в подальшій розробці т

ретико—методологічних і практичних питань ефективного функці вання і розвитку суспільних відносин, у розв’язанні дагаАьни питань перетворення і реформування матеріальної і духовної с суспільного життя. Вони також можуть стимулювати і координує міждисциплінарні наукові дослідження теорії спілкування, що водяться різними науками і залишаються багато в чому розргзн ми паралельною ходою ведення досліджень. •

Одночасно здійснено теоретичне обгрунтування і наукові новкк можуть бути використані для читання курсів "соціальна < лософія", "філософія історії", а також спецкурсів з теорії с; пільнюс відносин і спілкування, в різнобічній культурно-прос ній діяльності. ■

Апробація роботи. Основні положення дисертаційного до< хант викладено ка Науковій конференції "Універсум людини: к лєння, кудьтура, наука Диїв, 1994/, Всеукраїнській' науко в о-методи-чній конференції "Українознавство в технічному вузі: м дологія, методика, перспективи" Дяїв, 1994/. Республіканські науково-методичній конференції викладачів сільськогосподарсьі навчальних закладів України "Активізацій форм і методів кавч; ного процесу" Дії їв, 1994/, а також на Третій міжнароднім ка: зо-практичніЯ конференції, присвяченій аналізу конфліктів у < пільстві /Київ-Чернівці, 1995/. З теш дисертації опуйяіковаї

5 робіт.

&

Структура роботи. Дисертація складається із вступу, двох дагяів, висновків та списку основної використаної літератури, їтавлвяа мата і завдання дослідження визначили початковий юсофсько-соціологічний аналіз міжособових віднооик як оиоте-шляхом розкриття поняття нміаособові відносини”, дослідження сутності і структури, місця в діліоній системі суспільних шосин, конкретних форм прояву в життєдіяльності особи /1 розі/. Розв'язання цих дослідницьких завдань дозволило .перейти аналізу соціальної діяльності як оснози-міяоеобових відносин ?ез розкриття існуючої єдності діяльності і суспільних відно-і, виявлення' особливостей соціальної діяльності особи у сфері жошчних відносин і в духовній сфері ятя суспільства розділ/. ■ .

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ .

7 "Зступі" обгрунтовується актуальність теми дослідження, гкачестаок (/гай таог.атачного опрадавання» формулюються об’єкт, до.гат, мзта, завдання дослідження, охарактеризовані наукові ?язна та теоретико-методологічна основа, практичне значення ?ультатів дослідження,- представлені дані про апробацію та >уктуру роботи. • . ■ '

Перший розділ - 'Ч.ііі2сюобові відносини, як спотена”, окдл-;тьоя з трьох параграфів? "Поняття міяоеобових відносин"4 'тність і структура міжособових відносин", "Серія прояву мія->бових відносин’’,. - .

Ка початку розділу акцоктусться увага на тсіу, що розумі. лэдина, як вищої соціальної-цінності, залежності дійсного.її 'атства від багатства "дійсних зiднocин,, визначає гуианістич-спрякованість розвитку усіх сфер суспільного їйіття і злічаться через гармонічне залучення особи в цілісну систем сус-ьних відносин, у Тому числі і мікособових ЯК ИОЗІД’Є^ІОЇ тх здової частини. Дослідження -Об'ЄКТИВНОТО змісту МІНОСОбОВіК нооин, логіко-категоріальних особливосте:! їх внутрішньої уктури і зв'язків з інш:ед суспільний відносинами виявляє ястичну цінність даної категорії для соціальної, теорії і ,

ІСТ'.ПШ.

Розгляд.ОПЄЦИфІіШ ЗЇЛЇОТУ поняття "міжособові ВІДНОСИНИ визначення місця цього поняття в. загальній системі соціально-філософських категорій і особливостей'розуміти його як соціа ного явища пов'язано в дисертації з уточненням трактувань;так категорій, як, з одного боку, "особове”, ’’особисте", а з інше ’’зв'язок", "взаємодія”, '’відношення"9 "суспільні відносини4 і "спілкування”. , - . . '.■■■••

Провздоний аналіз дозволяє, констатувати, що ’'міжсеобове" являє собою фіксацію існуючої мін особами єдності індивідуалі ного і соціального, одиничного і загального, особового і осо< того. У системі мікссобовта відносин фіксуються.як тотожні, однаково загальні властивості людей,' так і існуючі мік -ними і мінності /різна міра опанування соціальним досвідом, оволодії суспільними відносинами, сполучення соціального і іцдивідуалз кого/. ■ . - . . ■ , \

Відмінності с основою взаємовідносин між людьми, а ізідп< відао руху і розвитку кідос^бозих відносин - основою їх п< тііілого відтворення. Проаналізувавша наявність тотонносгі. і відмінності в структурі особи, автор приходить до висновку, і в соціально-філософсько;.^ плані в наближеному до повноти роз: міння мікоссбові відносини - це взаємовідносини і взаємодії і особами, які розрізняються мірою засвоєння -соціального досвх; і суспільних відносин з приводу самої, мікособової взаємодії,

. виробництва і відтворення. Бони характеризуються, з одного б як об'єктивні за своїм суспільним змістом і предметним втіло: ням, а з іншого,- оообовам, 'діяльно-суб'єктним -відношенням д Кі.01-0 об'єктивного змісту і предметності». Як'.основні відмінні риси глікоообових відносин у дисертації розглядаються їхсуб* ність і усвідошіеність,' активність .і ціло слряиова н і с ть, коїш ність -за змістом і формою виразу, а такок предметність. ' Проведене в роботі узагальнення існуючих-в літературі п ходів свідчить, що в широкою смислі слева, мікособові відаос виступають ж персоніфікація і актуалізація всіх суспільних /соціальних/ відносин. Включаючись у суспільні відносини, ос тією чи іншою мірою втілює./персоніфікує, актуалізує/ пі від сини в своїй структурі, діяльності, поведінці, відносинах з ІНЇЇИКЙ ЛЮДЬМИ.. З нього, боку глікособозі відносини виступають

а

іобленням /персоніфікацією/ суспільних відносин. Але людяна :ї-іотоє ової) киттєдіяльніоть і обмін нею предметом своєї влао-!.волі і свідомості. Тому міхособовх відносини включають і,ебз такох'усвідомлення взаємодіючими індивідами існуючих іуспільстаі відносин і відповідну зміну НИМИ НИХ ВІДНОСИН, сьому зв’язку воші мозуть бути представлені як відносно само-сйний ввд соціальних відносин, опосередкованих соціальною зрою 2и?тя.людей, '.соціальними відносинами. . 1

Мій’особові відносини формуються в процесі практичного ілкування лядой і. виражають не лиш ’’суб'єкт-суб'єктні"

'язкії індивідів, але і! "суб1 єкт-об’окт-суб’ситну" їх ззас:.:о-

0, враховуючи предметну опосорздкованість зв’язків лвдей і'з.~ )іальїШ5.к і духовишлі результатам їх спільної діяльності.

. Застосований в дисертації загалькссоціологічний підхід звояяе визначити основні сутнісні характеристики мікособовпх хносип. Сутність їх складає вся сукупність суспільних віяно- .

1, Я!'і визначають основні риси і товдонції розвитку відносин ::ооо^ов:к. Гони мадаге. місцо на всіх соціальних рівнях сус-иьства, в усіх його сферах, пронизують усі види суспільних іносин і охоювсззть ж ттеріахьпі, так й ідеологічні віднссп-

Мікссобовх відносини реалізуються в процесі матеріальної і ІОВНОЇ діяльності Д2Д9Й і, відповідно, включають до своєї зуктури 'ЯК ЗЇДНССИШІ. !.'3їеріальні-, пов'язані з відтворення?.!

Ц>Ш свого і чутого киття, так г відносини ідеологічні /душі/, що знаходять прояв у, пізнавальній, естетичній, релігій-і,. моральній та.інших видах духовної діяльності, а також ШЛЮЮТЬ' "вертикальне" їх розверстання - суспільну психологію ідеологів. - к

Прздкатоїл мігособових відносин о матеріальні і духовні шості язе результати матеріальної і духовної діяльності ладе!!; ш твть міода як при безпосередній їх взаємодії, так і з іста глатеріальних і духовних посередників /предкати вкроб-гтва і опонивання, книги, і-узика тощо/.

Спираючись на проведений у літературі аналіз видів :.ато-льних й ідеологічних /духовних/ відносні? та накЬпичеїшй від створення їх сиотоми, в розділі проводиться послідовтій уктурнзй їх аналіз же у.пілону, так і окремих структурних

елементів, що викликають розбіжності в поглядах науковців. При цьому автор виходить з того, що логічною основой розподілу сис теми суспільних відносин на матеріальні і ідеологічні є на оос ливість їх змісту, а специфіка генезису, що визначається різне роллю як у відіграє свідомість у цьому процесі. Матеріальні і ідеологічні відносини мають як матеріальні, так і ідеальні коь поненти. Тоь^г в дисертації мова йде головним чином про віднооі переважання предметних, речових і духовних факторів у рамках того чи іншого типу відносин» Відмінності міе міяоообовима ті ріальними і духовними відносинами, основа їх розподілу мають свої витоки в суспільному розподілі праці.

Характер і структура міяособових з ід кос 5 ш визначаються переважно матеріальнішії і духовними потребами особи. Предметні світ, умови виробництва і особове середовище - основні факторі через посередництво яких лотробл особи проникають І закріплюю! ся в її овідомості і визначають взаємовідносини з іншим люды. Відмінності в характері діяльності і умовах миттєвих обставин індивідів зумовлюють різноманітність івідмінність потреб лкще виступають збудливою і спонукальною силою їх спілкування. Гєне тично потреби, як наголошується в роботі,- мокиа розглядати як основу функціонування міжособових відносин, оскільки кожний індивід лише в суспільстві і через посередництво інших людей йоле задовольнити свої потреби. . .

У роботі розкривається зв'язок проблеш-співвідношення ГІС роб й інтересів людей, Якщо потреби виступають внутрішнім епос бом функціонування суспільного відношення, складають іманентну сутність особи, то інтереси виступають ніби "зовнішнім” способом існування відносин і знаходять вираз перш за все в характе взаємозв'язку і взаємодії лкщей у процзсі здійснення своєї ши тєдіяльності, реалізуються сукупними діями людей. - ' .

Предметом інтересу, його змістом є і предмет потреби, і соціальні засоби його досягнення, шляхи та способи.реалізації цілей, які лвдкна намагається здійснити в своїй киттєдіяльносо Тому Реалізація інтересу, ж .суб'єктного виразу об'єктивно на: рілої потреби, здійснюється шляхом взаємодії учасників процесу тобто інтерес реалізується сукупними ДІЯМИ окремих людей.

/

До змістовного поля мххюсобових відносин, до їх структури зганічно входить також мотиваційна сфера духовної діяльності здей; цілі, настанови, ціннісні орієнтації, спрямованість осо-

і. Суб’сктивацхя початкових джерел активності особи у вигляді угреб і інтересів породнує мотиваційну діяльність і оцінкові гдження - важливі регулятори відносин між людьми в їх взасмо-сї з оточуючим середовищем.

У розділі наголошується на тому, що для розуміння сутнос-с і структури міяоообових відносин важливо методологічна зна-ЗНКЯ має визнання разом ІЗ цілісністю суспільних відносин склад-52 внутрішньої структурованості їх, взаємозв'язку матеріальних духовних відносин» а також.визначальної ролі матеріальних сдноеин стосовно духозннх і відносної самостійності останніх, ігатогранніст» об’єкта дослідгення зумовлена складність визнавши єдиного критерія формування міжособових відносин. На дум-г автора', такими визначальними чинниками формування мікособо-пс відносин Є ЗІЩІІ матеріальної і духовної діяльності людей, • >рми предметної їх опссередкованості, роль свідомості у фу'Ш-:снуванні матеріальних і духовито: відносин, унаслідок чого вони [ступають язе взаємозв’язки і взаємодії мїя людьми, предметно юсерздковані матеріальними і духовними результатами їх спіль-)ї діяльності. На-еонові такого розуміння в дисертації розглянеться як формі- прояву міяособовах відносин - матеріальні і ■ховні відносини, а такого форми взаємозв’язку і взаємодії -'людей ;арадкні певних спільностей людей як суб’єктів з різною мірою :ануваішя соціальнім досвідом, сполучення соціального і іщщві-ального, у вигляді соціально-ролевих і безпосередньо-особових, тагах і непрямих відносин. ' ■ • '

Соціально-ролеві мінссобові відносини охоплюють ообою віденки людей, які розрізняєшся між собою пери за все за своїм атусом: відносини між рівними суб’єктами діяльності по ”горя-нталі" і відносини мін керівниками і підпорядкованими їм у с те мі ділових відносин по "вертикалі". Еозпосоредньо-особові цносинл охоплюють весь спектр міаособозшс взаємодій людей поза ЕІОВНОЮ діяльністю. В основі к розрізнення прямих і непрямих аособових відносин, як розглядається в роботі, б наявність міг б’єктами перш за все відносин безпосереднього зворотнього •язку. . ■ ' ' , ^

Суттєвим доповненням для характеристики кікоаобозих відносин як системи є аналіз у першому розділі вилів мікособових вйдносил о урахуванням тих цілей, котрі в них реалізуються,, поолідовнкй розглзд їх ооковних функцій. Автор вважао, що наіі-Баулшвіїгцья функціями мінособовпх- від косіш як міжособового спілкування, е створення і відтворення суспільних відносин, а тако£ порздача і опанування накопиченого лади суспільного досвіду в різно?,янітних сферах своєї діяльності. .

У заключній частині першого розділу акцентується увага на тому, що проведений філософсько-соціологічний аналіз сутності структури і форм прояву иікособозих відносин .має зааякве теоро тичнз і методологічна значення, У'рамках загальносоцхологічног підходу виділення і дослідкеїшя мікособових відносин дозволяє розширити X поглибити уявлення про З’ЛІСТОБКУ сторону суспільнії відносин взагалі. У гатояояогічному плані розв’язання цього пит".ши створює необхідні п&родумови'теоретичного аналізу ряду проблем к& ЛШ26 в галузі соціалхчо-філоо сфоькоі.’ теорії, але й

ПСИХОЛОГІЇ, ЛІНГВІСТИКИ, теорії комунікацій тощо.' .

Другий розділ - "Соціальна діяльність -- обнова міг.оаобо:гл відносин", прновячено аналізу наявного взаємозв'язку соціально діяльності і іяжособових відносин, Розкриття цієї проблеми 0X0 лює три основні питання, які осібно розглянуті у відповідних параграфах: "Єдність діяльності і суспільних відносин", "Соціальна дтяльніоть особи у сфері економічних відносин" та •. , "Соціальна діяльність у духовній сфері". ;

На початку розділу на основі порівняльного_мзтоду аналізу зіставлення існуючих у літературі трактувань соціальної діяльності автор приходить до висновку, ідо вона виступає як спосіб буття соціальної дійсності і в такому значенні входить до ісато горіального апарату філософії., ' . ’ . , ■

Сутність діяльності не мого бути достатньо зрозуиіла баз детального доолідзкення її оуб’єкта, оскільки людина як діяльна істота характеризується порш за все своєю діяльною сутністю і діяльним способом буття. Саме діяльністю лхщей визначається специфіка розвитку і природа лаоського суспільства, а такоя окремих індивидів.

Значна місце в розділі відведено розкриттю існуючого в*лзку мін соціальною діяльністю і суспільним відносинами, загальненню різних підходів до трактування нього питання. На снові такого аналізу автор наголошує на тому, що соціальна іядьність людей виступає як субстанція суспільних відносин, о х необхідніш змістом. Суспільні відносини у цьому зв'язку пред-тають як необхідні форми,-в яких здійсняються соціальна діяль-ІСТЬ людей. . •

Соціальна діяльність і суспільні відносини є шйзахяивіши-и атрибутами ниття суспільства. Атрибутивні їх функції знахо-ЯТЬ ОВІЙ прояв У- тому, ЩО суспільні ВІДНОСИНИ Є СИСТвМОуТВОріСЮ-им фактором суспільства і діяльності у фор?,я координації і уборданації їх елементів; діяльність но - способом існування уопільства. Діяльність і суспільні відноошм зумовлюють ціліс-ість -розвитку суспільної системі, В ЯКІЙ К02НИЙ компонент вжо-уе специфічні функції. У Г8НЭТИЧН0МУ плані діяльність і сус-ільні відносиш являють собою нерозривно ціле і е двома різші-и сторонами одного і того к процесу, яким є спосіб існування оціальності. , '

При цьому автор виходит з того, що категоріями "соціальна іяльяіоть" і "соціальні відносини” фіксується в соціальній ілософії опецифіка соціального на відміну від природного. Якщо ерша'категорія відображає соціально, з точки зору її оуботакії, то друга - морфології. ;

Окреме місцз в розділі присвячене розгляду предметної посередкованості людської діяльності і суспільних відносин, , ка характеризує їх суспільний 'зміст. Подвійність суспільної орш діяльності, що випливає безпосередньо із суспільного її місту, її безпосередньо-суспільний одночасно і опосарздковано-успільгой характер знаходять вираз у категоріях "мй:особові ідносини" і ’’суспільні зідносшіи". Єдність І ВІДМІННІСТЬ без-зсоредньо—суспільної і опосередковано-суспільної формі діяль-зоті, міжособових відносин і суспільних відносин /безособових/ азначао те, що взаємозв'язок і взаємозалежність людей у процес діяльності виступає як.єдиний цілісний процес суспільного .

>звитку. У цьому відношенні мінособозі відносшги постають як іедафічна фор»<а людської діяльності, оскільки не лише суб’єкт' ' ' V ї-, . ІЗ ; . .

об’єктні, алей оу б * єкт-суб' єктні взаємозв’язки і відносини людей характеризують соціальну діяльність особи. Ставлення людини до речей завади опосередковано її відношенням до інша людей, так само як взаємозв'язки мін дюдьш опосередковані їх ставленням до речей.

Послідовність дослідження цього питання зумовила розгляд в дисертації таких-фори соціальної предметності, як тілесна, речова, інституціональка і знакова, їх діалектична єдність виступає тим предметно-розгорнугим світом людини, в якому об’єктивується ДІЯЛЬНІСТЬ І суспільні ВІДНОСИНИ, В тому ЧИСЛІ 'Й мік-особові. Єдність цих основних форм соціальної предметності пол. гає в тоцу, що всі вони об’єктивні і соціально значимі, несуть у собі можливості для появи і задоволення різноманітите потреб мотивів і ціязй ЛЮДИНИ. • . , '

Виходячи з того, що соціальна діяльність є реалізація пот роб ос-^би в соціальній взаємодії конкретного змістуг необхідне умово;-! їх виникнення та аадоясаалня є інша ладин?, йЗо я ±іпя± ’ лади. С:-;-а відношюи чи взаємодія суб'єктів когут*' із?л .гіоцз лише при наявності спільної для них діяльності як поля їх соціальної активнозті.

У райках системи штеріально--в::робі:,.:чої діяльності в дисо; іації проводиться аналіз трудової діяльності особи у сфері економічних відносин, б-формуванням якої пов'язане становлення самої зшдини як істоти соціальної. При цьому наголошується, зокрега, що результати людської праці виступають як речові посередники відносин людей у матеріальному виробництві. Однак не речовина сама по собі, а праця, в тоьу числі уречевлена праця, яка присутня в перетворювальній формі речовини, "стягує" ііщи-відів у ціле, переводить ЇХ ЕИТТЗДІяльність у діяльність тісно пов'язаних мін собою соціальних істот. Через ставлення до рэчо до лядських предметів здійснюються взаємовідносини 'мік людьми. Механізм, який забезпечує таку спрямованість взаємодії, поляга в тому, що продукт трудової діяльності суб’єкта є предметом не його власної потреби, а потреби іншого суб’єкта.

ї.&теріальні /економічні/ відносини власне самого виробний ва так чи інакше опановуються індивідом і в трансформованому вигляді включаються в матеріальне спілкування з іншими людьми.

' процзоі виробництва особа як опокшзач привлаонае ке лише :ред?лети споживання» але й самі виробничі сутностні відносини, споживає" в процесі спілкування особові якооті інших лвдей і ‘им самим відтворює ці віднооини, формує себе як суб'єкта не иш8 споживання, алэ й виробництва.

У подальшому розгляді цього питання розкривається, що оціальна діяльність особа у сфері економічних відносин знахо-ить прояв в її відносинах з приводу виробництва матеріальних лаг, їх розподілу, обміну і споживання. Ця діяльність виступає к система міаособових відносин, цо являють собою сукупність уб’ектгоуб’єктних і оуб’єкт-об’ектннх зв’язків лвдей у пропе~ і виробництва. Обмін діяльністю, розглядуваний автором з точ~ и зору його соціальної визначеності, виступає як спосіб оо-іального взаємозв’язку суб’єктів відносин, їх діяльного буття, кладае основний зміст і зумовлює реалізацію суспільного вяроб-нцтва, ■. ■

З матою виведення кінцевого результату соціальної взаемо-ії індивідів в економічній сфері в розділі проводиться'аналіз ззультатів виробництва: розгляд самого власне виробництва, озпояхду, обміну і сповивання як складових частіш одного ілого, які З своїй сукупності і зумовлюють загальну систему ззультатів суспільного виробництва. 1

Еа основі сьогоденної практики нігтя. автор приходить до гаяозку» що економічно реформування в Україні стимулює прояв >зпх суб’єктів економічної діяльності, внооить нозі' елементи в щіальну структуру суспільства,' що визначає розширення поля іціальної діяльності особи у сфері економічних відносин. Со-:альна активність особи з економічних відносинах е змістознса ірактзрпстлкою цілепокладаачої діяльності, відобракае міру рэтворзовадьного вшшзу суб'єктів виробництва на оточуючий іт» а такоз міру власної зміни суб’єкта як діяльної істоти, ійскегаїя демократії і самоуправління в цьому зв’язну козна зглядати як один із важливих критеріїв досягнення суспільстві якісно нового стану розвитку, ■

Завершується другяй розділ дослідженням соціальної діяль-зті особи в духовній сфері, яка включає в себе відносини з зводу результатів цієї діяльності, контактів у процесі

виробництва, розподілу, обміну і споживання продуктів духовної

ДІЯЛЬНОСТІ. - ... , ^ ' \ :

В цій частині розділу акцентується, зокреш, увага на тої/з що духовне виробництво вис тупа с не щшв ті' виробництво суспільної свідомості в її історично-конкретних формах,' а;і як вироб-НИЦТІІО і відтворення суспільного зв'язку, відносин і спілкування людей в духовно-світоглядних фортх. -Сутність духовного Л . виробництва складає творення, виробництво духовного продукту, . котрий має подвійну форму існування: у вигляді позитивно-змістовних властивостей і у вигляді .сукупності суспільних якостей, системи духовішх цінностей суспільства." Інтеграція, процесу . обертання духовного продукту, сполучення власне виробкіштва і розподілу трансформується в суспільно визначений обмін духовними цінностями міе -людьми; і завернеться в споживанні. • '

Соціальна діяльність особи в духовній сфері' реалізується в таких фермах гуманістичної спрямованості, як науковаосге-отгаїа, релігійна, моральна, послідовний аналіз яких проводктьс! в роботі. Основою функціонування різнобічної ДІІКЬІІО.СТХ -лакей в духовній сфері виступають духовні потреби, які е необхідною складовоа фушсціонувашш і розвиту мікособовіа зідносшг як форми соціальної діяльності-особи,- ’

У "Висновках" підводяться підсумки проведеного дослідненн. визггачаються перспективні його напрямки, пропонуються практичя рекомендації, які мозуть бути використані при подальшій розроб ці проблеюі. , ; ; •

Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях автора: . . ' • . ; -; ■ ' ■ ....

1. Суб'єкт у системі міжособових відносин //Тези доповідо Всеукраїнської науково-методішої конференції "Українозіпвство у технічному вузі: штодологхя, методика, перспективи. 12-14 жовтня 1994 р„ / Секції УГІ-УШ,- Київ, УДУХГ, 1994,- 0,2 др.арк

2. Уікособисте спілкування та ціннісні орієнтації /Дні-

версум людини: мислення, культура, наука:Наукова конференція пам'яті заслуханого діяча України, доктора філософських наук, професора М.О.Паршжа. 19-20 жовтня 1994 р., ІУ сокція,- Київ, 1994.- 0,33 др.арк. .

3. Культура тукового опілкування як творчий процес 'Активізація.форм і методів навчального процооу: Матеріалі іспубліканської .науково-методичної конференції,- Київ, Вад) НАУ» 1994,- 0,1 др.арк.

4. Етичний аспект проблема міаособиотісного спілкування конфлікти в суспільстві: діагностика і профілактика: Тези' зєїьої Міжнародної науково-практичної конференції 17-20 трав-ї 1995 року,- Київ; Чернівці.- 1995,- 0,33 др.арк. .

5. Міяеообові відносини як предмет філософського аналізу.-

ікополь, ШУЕП, 1995 /рос.мовозо/.- І др.арк. ■

Каплан Г.А. Межличностные отношения как форма социально деятельности. Диссертация /рукопись/ ка соискание ученой степе ни кандидата философских наук по опец.' 09.00.03 - Социальная филооофия и филооофия иотории, •

В диооертащи рассматриваются ьгажжчноотные отношения как вид социальных отношений и форма социальной деятелькостя. На основе критической оценки и обобщения разноплановых существующих представлений определяется их место в исследовании.,общественных процессов. Ызкличностные отношения рассматриваются как система общественных связей, взаимоотношений и взанмодеятель-нооти людей путем выявления их сущности, структури И форм проявления. Содернание маяличноотннх отношений определяется на базе материальных и духовных потребностей личности в соотношении с такиш близкиня по содержанию категориями, как ”социальные отношения1* „ "общение", "социальная деятельность", '’материальные отношошш" и "духовные отношения", "экономические , отношения" и др. Отдельное место в диссертации отведено анализ; социального и предметного во взаимоопоородствоваїши гає:їличност-них отношэнзй ц социальной деятельности,'выяснению'характера и направленности социальной деятельности'личности в сфере оконо-мячеоких отношений ж духовной 2ШЗНИ общества.

Ключові терміни • '

Міжоообові відносини, соціальні відносини, спілкування, матеріальні і духовні відносини, економічні відносини'і ідеологічні відносини, матеріальне киття суспільства та духовне життя оусдільотва, соціальна діяльність.

Kaplan G.A. Irttorporaonal Relat£on> as as. sf Social

tivlt/.Tho dissertation for the scientific d'esMrs: of Candidate Sciences: ( Philosophy ) in speciality 09.C2_GJ- —-Sccjuil iloscphy and Philosophy of History,

Interpersonal relations as a kind of Social relations and, for/n of social activity are considered.On the base of tne ittcal estimation and generalization cf various ccrcepticns the ice of the interpersonal relations in cr.e inves tijrstion cf ;ial processes are determined • These relations are с on s. icier га as system of social in terc ряп*;с tiens^ jr. correlation s .md activities people.The content cf interpersenal relations is deterrain«d the base of material and spiritual needs' of persons in Tnexion with such categories as : “Social relations", ” Ln terccur-", "Soс ial ae fcivi ty", '‘Material relations", "Sp i ri tual relations", sonomie relations" etc.'ihc> .special place in the thesis is dlcated to the analysis of the social and contentual in the termecUation of interpersonal relations -mcL social ac tivi ty, ncidation of the character and orientation of the social tlvity of the personality in the renlni o£ economic relations i spiritual life of the Society.

Key words : ■

interpersonal relations, Social relations, Intercourse, terial and Spiritual xelations,economic relations,ideological la tions, Ma tej-ial and .spiritual life of the boc iety ,.Soc ial

tivi ty

/