автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.01
диссертация на тему: Национально-культурное развитие украинского населения Кубани. 1921-1932 гг.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Национально-культурное развитие украинского населения Кубани. 1921-1932 гг."

Р Г Б

г '. '

Щ1С?1ЩН0~КУЛЬТУР|!Ка РРЗВ1ПШ УКРЛ1НСЫШГ0 НЛСЖНИЯ КУБА!!!. I92I-I932 P.F.

cneqia.ibnicTb 07.00.02. - icTopifl У кратки

АВТОРЕФЕРАТ

Д1'ссртяи!т ня ядобуття няукопого ступени кяндидлтл icTopn4HHx нчук

Донецьк - I0=4

Робота Еикон^на на кафедр: Укратнськот icTopi? i етнопол!тики Донепького державного ун!верситету

доктор 1сториччих наук, ррофесор, заслуженно пращвник еицот школи'УкратнИ Пономяренко Г,Я., кандидат хсторичних наук.професор Еурносов Б.Ф,

доктор iCTopn4HHX наук, професор Куяьчицький С,В., кандидат 1сторИчних наук, доцент Троян М.П,

Проыдна орган!эац1я 3anopiabKHii державний ун!верситет

Закист в!дбудеться,!2-5'. , 1994 - о -/Угод. на зас!дан-

н! ,спец1ал1зованот вчано1Е ради К.ОС,Об.01 по присудженню Мауково-го Ступени кандидата ifcTôpmiHHx наук в Донецькому державному ун1йерситет1 / 340055, м.Донецьк, вул. Ун1версйтетська,24, корпус" 2, ауд. 38/,

3 дисертац1бю можна озняйомитисЯ 15 науков!й 6i6nioTeqi Донець-кого державного ун£верситету

. Автореферат . роз1счано. »22 JO 1994 р.

Вчений еекретяр cneniaïïisùBaHoï ради,

"кандидат-.. 1сторйчних'наук, 0,;В.Кр*п1в1н

■-•■донент • , ' . J.,,',*:■ \( ^' ..... ,.<•• - V

Нвуков! кер!вники:

Cifiîni îîhî опоненти!

Актуальность теми. Програе .будь-якого сусп!льства Неможли- ' ййй» йкщо вЗ:н на забезпечуа кац!онально-культурних потреб ус!х його Члеи1в. Створення необх!дних умов'для .отрицания ось!тй р{дной мовою, збэреження I розвйтой- Нацхональяих традицгй { побуту е невхд*емкими чинникбми розйитку яюдсько? ешльноти: , Н Духовного, економхчного ! соЦхального поступу.

Воесв1тня хсторхя останн!х двох сторхч безперечно доводить, що нац£сналький аопект в1д1Грав на м!жнародн1й аренг все бхльш важлйву роль. На в останнк) иергу 1гнорування цього факто-

ру сприйто розпаду Союзу Радянських Со£^ал1сТичних Республхк.

УтворбН1 на його теран! нацхональм держ&вй зштовхнулися з ц1лИМ рядом проблем, пов'Азанйх з Питаниями нацхонально-куль-турного розвитку,

В першу чергу» це проблема забезпзчення сприйтливого роз-.витку для тих Мац1ойаЛьнйх меншостей, Як1 опинилися за межами сверхдержав.

Внасл1доя р1г:ЮМан1тНйх пол1тичних, економ1Чних 1 соц!аль-нйх обставин, велика кхлыисть укра?нц1в складаэ значнх груш нац!онаяьних меНшин в Рос1йсЬмй ФедерацхТ та 1нших краТнах СНД/ Зараз ця багатомхльйонна укра|нська сххдна дхаспора поэбавлэна будь-якИз4'елементарних умов власного «азонально-культурного розвитку. Для вйправяення цього ненормального становища повинна провадитися наполеглива праЦЯ на державному р{вн1, шдгрун-тям я ко? були б науш^ досл!дженнЯ. Обов'язковою умового для цього в .вивчеННй р}зноман!тних аспект{в 1стор!1 сх!дноТ укра-гнсьно? д1аспорй, ! в першу чергу, пов'язаних з ?? нац!онально-культурним розвитком.

Це обумовило проведения досл!джень, спрямованих на вивчен-ня !стор1! окремих груп украТнсько? сх!дноТ д1аспори, 1 досвг-

ру тих часхв, коли вже провадилкся спроби цевною ы!рога задо-вольнити I" няшональна-культурнх потреби.

В цьому контекстГ .повинна ,в!д!грати свою роль пращ, присвячена .нац:сн?льнс-купьтурно>!у .розБит:<у-укратнцгв Кубан!.. .

Кубань - рлин з наГ:б!льших регхонхв Росайсько: ФедарацН. Из та чаетина П!ен!«ногс Кавказу, .яка входить-в ма-кг сучасного Краснсдерськс.го Краю.

Исторично у:гратнц1 складали "бгльсгсть населения Кубан! 1 зараз воки все актквнпле висгулають за вхдповлення свот X нашо-кальних прав.

Хрснс-лстм нею насого дослхдхення схспгаоють пар!од з 1921 по 1932 роки. Сбрання саме цього пер!еду в 1стор1т укра^н-ськст йпхльксти Кубанх було виклккане цхлкм рядом сбстввин. В 1921 роцх заяхнчтася грсмадянська вхйна I украТнцх Кубанх вступили в новиГ; пер!од сьоге киття в'умрвах корЬмст перебудови бсхх звичних дс того часу соц!алсних, пол!тичких ! екоксыхчних у?/о б хенування. Але на Кубан1 ще буяи сильн! нац1онаяьно-культур-н! пухи серед мхеиевого укратнського населения.

Нвидкх темпи зроСтання нацхонаяыю? самосвхдокостх укратн-ц!в Кубан1 пхеля перемоги радянськоТ влади не зупинилисЯ. Навпа-кк, вке з середини 20-х рок1в -загальний процес наш опального буд!вництва в СРСР починав створювати сприятлив! умови для нац!-■ онально-культурного розвйтку украгнцхв Кубам. Саме в цей пер!од була зроблена сфоба утворитй такх державнх ! адмш!стративн! механ!зми, як! дозволили в значнхй м!р1 надати укра|нцям Кубан! можлив!сть отримувати осв!ту рхдною ковою, матй власне украТн-ське видавництво, гйзети, рад!омовлення1эм!цнговати зв'язки з Укратною та !ншиыи укря!нськими громадами в СРСР. Водночас в цх

1 : роки все сильнее почали' -д!яти перед часткна пэртгйного i державного апарату напрями« якх призвели до знгаценнл кайяе bcíx надбань на^оначьно-кучьтурного роэвитку украплпв Кубам i нав1ть ргзкот зм1ни в етвхчнгй картинх населения крав. Цх де-украгнхззпхйнг процееи зхцбулиея в 1932-1933 роках i буди vicho зв'язенх з колэктив1зац1ею, голодомором i боротьбсэ з укра'н-сыдам "нацхонал-ухильняцтвом''. Шелл цього'на о-т]ХЦ1йио:.^у píbhí унратнське национальна питания практично не пхд1ймалсся, i ко-píнне уйра?нське населения Тактично стало вва;?.аткся росЬч.ським.

. Таким чином, в I92I-I932 роках: ми каемо цоком завершений етап нац!онально-культурного роэвитку укра?нЦ1в Кубан1.

Обрання теми доелхдження було зумовлене рядом йактерхв.

- Проблема Hauíонально-культурного будхвництва в CFCP була завжди гойтрою í актуальною. В I92I-I932 роках mí ж собою зЛткну-лися дв4 тенденц!г тдодо вирхиення цього питания. Якщо до 1929 року перемагав пор!вняно л!беральний напрям, ор1бнтований на сприяння нац!онально-культурному розвитку , то в 1930-33 роках перем{г протилежний, що в значн!й Mipí обумовило розпад -СРСР в 1991 poní.

- Особлиёо важливу роль в 192Г-1932 роках в нащонально-культурному буд{вництв! в1д!гравали проблеми нацхонально-куль-турного розвитку украгншв як другой за чисельнхстга п1сля pocí-ян нац!ональност! в CFCP.

- Над1онально-культурний розвиток укра?нщв Кубам як най-б^ьш згуртовано?национально св!домо7 i економ1чно розвину-то" громади cxiflHof д!аспори висв!тлював bcí досягнення i недо-лхки радянсько" влади i рос1йського уряду щодо на^сняльних мен'иостей.

-Нашонально-культурний розвиток украТнського населения Ку-бан! в 1921-1932 роках в яскравим прикладом необх!дност! позитивного Екршення нац!онального питания для забезпечення сприят-ливого рсзвитку будь-яко?.держави.

Росхйська Федерацхя в для УкраТни найб!льш важливим партнером на м!кнародюГ: аренг, Для гармон!йно?, взаемовиг1дно? Сп!в-праш необххдне забезпечення максимально сприятливого розвитку натлональних меншн - рос1йськоТ в УкраТн! ? укра?нсько? в Рос!?. В Укра:кх сучасним державним структурам необххдно звернутися до досвхду тих рок!в, коли укра!нськ! державн! д!яч! провадили на-полегливу прецю по захисту укра!нського населения ва межами Укратни. ■ ...

Дсслхджуючи цю тему, можна вперше за довг! роки зконцентру-вати важлквий дссвЦ одного з етап!в нац!онально-культурного будхвякцтва в УкраТнх ? РосН,. проанал!зувати тх чинники, якх сприяси його позитивному розвитку, 1 в той же час засво?ти той хибний досВ1д,■ котрий так негативно позйачився на нац!ональних в1пносинах в СРСР.

Таким чином , актуальн!сть правд е надзьичайно важливою з погляду На сучаений стан Национального розвитку Укра|нй ! Ро-схг як незалежних держав, необх!дностх ретельного вивченНя дОсвх-ду минулих рок!в; аналхзу тих фактор!в 1 конкретних механ!зм{в, ■_як!,так сприятливо позначилися на наЦ1онально-культурному розвйт-ку украхнського населения Кубан!. :...

Стутань вивчення проблеми. В радянськ1й хстор!ограй1?- тема Нац!онально-культурного розвитку укра?нц1в Кубан! в 1921-1932 роках майже не досл1джувалася. Виходячи з того, що радянська • хсторйчна наука розвивалася в умовах важкого прес!нгу оф!ц!йно?

1д0олог1т, бхльмсть досл1дник1г. була викукена зсмчвчувати де-як1 фактй 1стор1?,або перекручувати !х в непрям: пзнуточих в пяр-т!йних документах бисновкгв;до них доспджень 1реба шд'ходити з максимально крйтичних позиц!й. Для б:ль:п зручного анал!зу нзяв-но" л!тератури ввакаемо.що до:дльно роздтлити !т на дек:лька труп.

В перлу групу входить прпц:, присвячен! ззгальним пол!тич-ним i сошально-економхчним умовам(в яких розвивашся УРСР, РРФСР 1 СРСР в 1921-1932 роках.Б цьому пдан1 треба вид1лити ба-гатотомну"Йсторкю СССР"п1д редакц!ега В.Н.ЛономареЕа(зокрема г. УЯ),'"Истории Украинской ССР"тд редакцию Ю.Ю.Кон,пуфора(зокрема т.У)¡головниМ чином,оф!ц1йнйм вИданням притаыанна недсмовлен1сть, замовчубання багатьох момент!в !стор:т радянського сусп!льства того пергоду..

\втори цих котективних монографгй йати за оф1ц1йними документами парт!!,обмежувалися 1х комектуванням г виклтачно позитивного оцшкою вс!х процёс1в,як! в£дбуваяися П1Д кер!вннцтвом Кому-^стичнот пзртН.

Але одночасно варто В1дм1тити дек1лька праць, в яких погпяц на пергод 1921-1932 рок!в поеднувться з доеить високим рхвнем науковост!. Це, насамперед досл1дження Ю.Л.Полякова Д.Л.Вол-

когонова ^ , В.М.Даниченко В Л.Секупина^, Г.Л.Трукано°,

I.Поляков Ю.Л. Советская страна посте окончания гражданской войны: территория и население.-М.,1906.

£.Волкогонов Д.А.Тр1умф I трагед!я. Пол1тичний портрет й.Сталина. -Китв,1990.

3.Данилеяко В.И/СталШзм на Украгн!: 20-30т! роки.-¡Си!в, 1991.

4.Секугаин В.И.Отторжение; НЭП и командно-административная система .-Л., 1990.

б.Трукан Г.А.Политическая дискуссия 1928-1929 гг. о путях строительства социализма.-М;,1990.

Куяьчицького C.E.î ni того ряду Ьглих автор!в i колектиЕНИх пращ> .В них по-новому висв1тлкються проЗчеми переходу в1д Ыи-ськэв^го K0J.iyrfi3.vy до гГ^Цу.згортаннл КЕПу х захрхпяенчя комаад-но-ад>лн!стративнст систеуи,проведения кочектив!эац!т i встанов-яечня''к-ульту особи"Й.В.Стэл1на,внутр1 анъоппрт!Khi дискусхх 20-х рокхр.

До другот групп входить л1тература,яка безпосерецньо торка-еться icTopiï напдонатьно-куяьтурного буд!вництва в I921-1932 роках.Дс каг'.в nep.uy чергу,належать колективн! досл!дкення ра-цянських 1стсрик!в9 окрем1 монограЛ!ÏЛДйм працям•властива некритична огцнка под1й,пов'язаних з Д1яльн1стю BÎÛÎÎ5) .замовчуван-кя багатьох йакт!в,як1 нэ вписувалися в загальну офДц!йну кон- • цепц!ю немовбито безпроблемного нац!онально-культурнога розвит-ку нац!й в СРСР.Цз стосуеться i досл1джеНь,присвяченйх культурному буд!вництьу в СРСР.

Лише каприкхнц! 8Э-х рок!в, коли реальна картина нац1ональ-них кон?шкт1в в СРСР довела всю хибн!сть некритичного аналхзу минутого,з'явилися прац!, в яких автори намагалися б1ль об'ек-тквно дося1дити початки нац!онйльно-культурного будДвництпа'в

1.Яульчицький C.B. 1933 i трагедхя голоду.-К.»Знания УРСР,1909-43с. ;Бхн де'.Щна "великого перелому ".-лиг в, 19Э1.

2.Горелов И.З. Осипов А.Г. На крутом переломе.Из историй внутрипартийной борьбы между ХУ-и ХУ1 съездами БКЛ(б).-М.,198в; Сар-бей В.Г.Самодержавна Pocifl в пол!тичшй концеПц!! Стал!на.-Ки!в»1990.

3.История v. сталинизм/Сост. Мерцалon А.Н.-М. ,1991;11ЕП .Взгляд со стороны/Сост.Кудрявцев В.В.-.,.. ,1991;Цсторичёское аначенйе НЕПа-М.,1990; История национально-государственного строительства в СССРЛ917-1978гг. в 2-х томах/Сост.Шерстобитов В.П.;-*' М.,1979;Национальная политика КПСС:очерк историографии.-Ы.,

1961. ' •"•. . •.

СРСР. Це,- в пергау чергу, стосуеться дослхдяення А.П.Ненарокова1.

Третю групу складяд лхтература, присвячена' окр емки аспектам 1сторх г Кубан1 в 1921-1939 роках. Це прадх, як* торкартгься эагальног пол1тично! I совдально-еконогЛчнот ситуацхг урег1он1,''

проблемам наидонпльно-культурнсго розвитгсу мсцевих нэглональ- , ? • »

ностей . Конкретних дослхджень э теми нац1онально-культурного

становища украТнцхв Кубан1 некаэ. Лвтори використовутоть йактичний

матер1ал досить виб1рково, обходячи багато гострих питань".

Все це вимуцуа р'озробляти \ тему практично наново, вико-

ристовугачи радянську ¡[сторхографш лише як допом1жпу.

В укратнськхй сучасн£й !стор!ограф1т на момент написания

прац1 з'явилося лише док!лька праць, присвячёних 1сторхТ укра!н-

ськот сххдно! д1аспори' .

Значну допоыогу в написагеп прац! надаяи роботи закордсн-

них дослхднитив. Особлирий 1нтер.ес мають прац1, присвяченх роз-

витку Украхни в пей пергод.для з'ясування Т1т нац1онально| пол1-

тики, яка безпосередньо ппливала на украТнську громаду Росхх'*,

. I. Ненароков Л.П. К единству равных/Культурные факторы объединительных тенденций советских народов ,1917-1924 .-1.1.; 1991.

2. Гольдентул И. Земельные отношения на Кубани.-Ростов-на-Дону-

■ Краснодар,1924; Лола М.О кубанском казачестве.- Гостоп-на-До-ну - Краснодар, 1920; На путях к социализму/По материалам Кубани и Адыгеи/ Краснодар,1958; Великий Октябрь и первые социалистические преобразования на Кубани.-Краснодар,1974; Куценко Я.И. Кубанское казачество.-Краснодар,1992.

3. Заставний Ф.Д.УкраТнська сх1дна д1аспора-льв1п,1992;В1Н же. УкраТНськх етн^чнх землх .-Льв*в,1993; Бхлий Д.Мятановий клин. Нарисн э хсторхт укратнщв Кубан!.-Кит в,1994.

4. Ко;иел1вець 1.!.<икогтп Скрипник. -Мюнхен, 1972; Нас терна к С.УкраТна п!д б! ль'аовикя.ми/1919-1939/1,рронто, 1У79.

Незаперечну цхнн1сть маготь npaqi, безпосередньо присвяченх нац!онально-культурному розвитку укра5нц1в Кубан! в I92I-I932

роках, написан! украхнськими вченими в eMirpaijii^.

Цх досл1дження дають досить Ц1нний факти'чний матер1ял, але i вони не в!льн! в1д суб'активного шдходу i одном!рного тракту-вання под!й.

Таким чином, анал!з досягнутого р!вня розробки теми нашого досл!дження гадтверджуа те, що немае жодно! npaqi, в як!й з сучасних позицхй був би розкритий нац!онально-культурний розви-ток укратнськ.ого населения Кубан! в I92I-I932 роках.

Bei npaqi б!льшою чи меншою iiiporo написав або п!д впливом 1деолог1чного npeciHry, або з певних пол!тичних позиц!й, що ставить досл1дника перед необх!дн!стга власними силами реконструюва-ти-обставини пол1тичного, соц!ально~економ!чного i культурного життя 20-30-х рок!в в Tift ix конкретност!, яка впливала на становище украхнц!в Кубан!, а також з'ясувати головн! обставини нацхонально-культурного розвитку укра!нського населения Щбе.-н! в I92I-I932 роках. '

Пропоноване досл!дження е- першим,котре присвячуеться цьо-му складному питанию в icTopii укратнського наро,пу ! може стати кроком вперед в розширенн! мая досл1джень украгнсько! !стор!о-граф!?.

Мета дисертац!йного доелтдження полягав в тому.'щоб у св!т-л!'нових п!дход!в ! сучасних вимог показати, що "являв з себе нац!онально-культурний розвиток украТнського населения Кубан!,

I. Щербина Ф.О.Йм'я слов'янських-народ!в.-Прага,1923; 1ванис В. Воротьба'Кубан! за незалежн!сть. - Мюнхен,1968; Макаренко П.JI.

3 життя Кубан! п!д комун!стичною владою (1920-1926 p.p.) -Прага, 1927.

починаючи з 1921 року i закхнчугочи 1932 роком. Цей розвиток эа-лежав в!д багат^ох фактор!в. Виходячи з цього, до мети прац! входить i анал1э цих чиннйк1й.

Дтя досягнення цього в дйсертац!Т поставлен! наступи! завдання:

- досл!дйтй icTopH4Hi умови i шляхи формування украТнського-населения Кубан! ,эм1ш1> в його еоц!альн!й-структур! як в 19211932 роках, так i в попередн!й 1сторичний период;

- показати становления нац!онально? свхдсмост! укратнщи Кубп-н!, форми Н прояв!в i фактори , якх обновили гТ специф!ку;

- розкрити суть сощально-економ!чних перетворень на Кубан! за радянсько! влади f ?Х вплив на нац!онально-культурний розвиток м!сцевого украгнського населения;

- виявити головн! напрями нацхонально-культурного розвитку укра-гнц!в Кубан! в I92I-I932 p.p.;

- показати нац!онально-культурну'пол1тину державних структур СРСР, УРСР, РРФСР щодо укра1Нського населения Кубан!;

- з'ясувати сфери, в яких запро'ваджувалася укра1Н1зац!я Кубай! та специф!ку укра?нгзац!";

- розкрити механ!зм запровадження укра!н!зац!? на Кубан!;

- досл1дити вплив укряТн!зац!т в УРСР.на под!бн! процеси на . УкраШ;

- з'ясувати причини деукраги! зац!! i згортаиня нац!онально-куль-турного розвитку на Кубан! з боку владних структур;

- досл!дити дйнамхку чисельност! укратнського населения Кубан!: причини змегепення його сф!цгйног млькостх

Методолог1чноя основою дисертац!! в д!алектико-матер!пл!п-тичне розум!ння вторичного пронесу. Дисертант нонаглвся

12 -! виходити э того, то наукове рхтення аавдань досл|дження немож-ливе без збереження принцигив" хсторизму I об'ективност1, Зважаю-чи на кращ! дссягнення ов1товох 1сторичноТ I ф|лософсько? думки, автор нацг.газся • : використовувати !х для аналгзу нацхонально-го питания в найширнюуу аспект!.

Джзрельна база дсслхджекня складаеться а р1зноман1тних . документ в, якх так чи 1 наказ в1дбивають р!эн1 аспекти • нашого досл1 джзння. В перлу чергу, це докумэ.чти парпйних, радянських, громадських í дсржавних структур СРСР, УРСР, РРФСР, Швн1чно-Кавказськогс Краю, Кубано-Чэрноморсько? облает!,. Кубансько^, Чоркс1.!срськот, Дснськст, Армав1рськох, Майкопськр? округ, 1ншях районхв I стэниць Кубанх.

Суттевим са.мостхйним джерелом стали матерхали перЗ:одичних видань. До них належать газети х часописи, якг виходили на той час е.УРС? х РР5СР, зокрема на Кубан;. А також видэння украхн- . . ських I кубанських громадських об'еднань. в емхграцх!. В них наводиться багато цхкавих йактгв про нацхонально-культурний розви-ток ;кра!нц1в Кубанх.

Вэлику допомогу принесло також використання довхдкових х стр"".1стичних видань'''.

Голошу джерельну базу досл1дження склали матер1али арх1в1в:

— ---_————-—.-_ г л

Центрального державного арх1ву Ковтк.евот революц!х у Киев1, Центра

льного державного арх1ву громадських об'еднань Украхни, Арх1ву

поточних справ громадського об'еднання-по зв'язкахз укратнцями

д!аспори (товариство "Укратна"), Центрального державного арх1ву

I. Население и хозяйство Кубанского округа /Статистический сборник за 1925-1926г.г.-Краснодар,Т926; Народное хозяйство Крас: нодарского края. Статистический сборник.- Краснодар.1958.

1. Зярчз Центральний деркРвний арх! в видих орган: в дерлзвно?

в пяди х орган! в деруп иного управ мння Украхни (ЦДАВО крах ни).

Еовтневох революцгг у Москв!f державного apxÍBy'РостовськоТ област1 i державного арххву Краснодарского краю.

Не bcí матерхали в р!вноважнши, до боьаост! з них треба-niдходити, враховуючи íx 1деолог1чне спрямування, але оукуп-nicTb використаних документ в забезпечуе в!дносну повноту охоп-иення фактичного матер!алу i наукову о'бробку отриманих bhchobkíb при розрсбщ обрано! теми. Використянх мл ерхято ЗЬ-ти фонд!в.

Наукова П1новац!я дисертацН обумовл». ться тим, що автор робить спрсбу вперше на грунт! доступних да/зрел i яналхзу i сиу— ючот л!тератури розкрити передумови, обставини, népe6ir i насл!д-ки наихснально-культурного розвитку украхнського населения Ку-68HÍ в I92I-I932 роках. В межах !сториКо-пол!тИчного аспекту розглял°ються позитивна i негативн! фактсри цього питания. Щлий ряд джерет вводиться в науковий o6ir вперше.

Практичне зиаченш досл!дження скггадаеться з того, що на-явний в ньому фактичний матер!ал, узягальнення, висноаки i рекомендап!? можуть бути використвн1 при написанн! праць з ícto-pií Украхни i украгнськот д!аспори, читаннГ нормативних i спе- ' цхальних купс!в з украТнсько! ícTopif в вищий i середий школ!, а також при досягненн1 конкретних державних заходхв для забез-печення нагдонально-культурного розвитку укра?нц1в схадно? дхаспо-ри.

Апробащя працх. Дисертац1я буча обговорена на эас!дашп каФепри укратнсько* icTopii i етнопол!тики i кафгдр1 icTopií Украт ни Донепького державного унгверситету. Голова положения i висновки ,пспов1дались на двох глжнародних i 5 эагальноукрашсь-ких наукорих i науково-практичних конференц!ях. За темою дисерта-ц1йн<;го дссп!дження опубл!кована моногрвф!я.

Структура 1 зм!ст дисертац!!. Ыета, завданнй 1 методолог!ч-на основа досл!дження обумовили г! структуру. Дисертац!я скла-даеться !з вступу, трьох розд!л!в, висновк!в ! рекомендац!й, списку дтерел 1 Л1тэратури ! додатку. '

Вступ складасться з обгрунтування актуальиост! теми, обран-ня хронолог!чних меж I региону досл1дження, подаеться !стор!о-граф!чний анал!з л!тератури, сформульована мета 1 завдання пра-ц!, охарактеризована мотодолог!чна 1 джерельна бази досл!джеи-ня, показан! наукова 1нновац1я 1 практичне значения прац!.

В першому розд!л! "Шляхи формування украТНського Населения Кубан! ! його нац!онально! самосс!домост!" даеться короткий о!\яяд йсторичних обстаьин, як1 обумовили укра!нську Колон^зац1ю 1^ба-н£, динам!ку укра!нського населения Кубан! на йротяз! довгого !сторичного пер1оду,- специф!ку формуванНЯ 1 прояв!в нац1оИально1 самосйдомост! кубанських укра^нц!в.

Заселения Кубан4 укра!нцямн йочалося з к!нця ХУШ ст. На протяз! XIX 4 початку XX ст. на Кубань пэреселилнся сотн! тисяч укра!нц!в, як4 склали переважну б1льи!сть населения. За оф1ц4й-ним переписом 1926 року в Кубанськ1й окруэ! укра!нц!в нарахову-«алося 915405 чолов!к або 61в!д усього йаселення. б 193133 роках х насадок голодомору к1льн1сть укра!нц1в' скоротилася.

Нац1онально-культурний розвиток укра?нц!в Кубан1 був обновлений !сторичними обставинами, эа яких; вНдбувалася украЛнська колон!зац1я региону. Початок массовому переселению укра!нц!б на Кубань поклало Чорноморське Коэацькэ в!йсько, представники якого утворили там ч1тку громадську- { еконон1чну структуру за вз!рцеы Запор1зько1 С1ч1. Отримання досить велико? автоном!! ! прав са-моврядування для Чорноморсько-Кубанського коэацького в!йська

обуыовило збереження на Кубан! кращих традиц!й украТнського ко-

эацтва, украТнсько! народно! культури, побуту, звичаТв 1 мови. Наступи! переселекц! э Укра?ни потрапляли в суц!льна укра!нське оточення, чо дозволяло !м збер!гати свою нац!ональну !дентиф!-кац!ю.

Валику працю для розвитку нац!онально! саыов!дданост! укра-!нц!в Кубан! провадили м!сцев1 украТнськ! письменники I поети, науковц!, журнал!сти, митц!, д!яч! громадських просв!тницьких об'еднань.

Шд час революц!! ! громадянсько! в!йни на Кубан1 була утворена Кубанська Народна Республ!ка, одним з пров!дних напрям-к!в политики яко! стало повне забезпечвння вс!х нац!оиальних прав м!гневого укра!нського населения. Активна боротьба укра!н-ц!в Кубан! за побудову незалежно! Укра!нсько! держави стада нэ-в!д"вмною частиного укратнсько! нац!онально! революц!!. Все це значного м!рою сбумовило швидке зростання нац!онально! само.сЫдз-.мост! укра!нського населения Кубан!.

Встановлення радянсько! влади на Кубан! призвело до энач-них зм!н в соц!альн!й ! економ!чн!й структур! крап. В1лып!сть козацтва була поэбаблена до 1925 року громадських прав, тради-ц!йне громадська самовредування в станицях в знвчн!й|м!р! зазнало тиску з боку нових владних структур. Кубань стала голов-1 ним постачальииком продовольчих товар!в в центральн! облает!

Рос!! ! м!сцем, куди сунули нов! переселенц! з вимогами отри! мання земл!.

В таких умовах перед м!сцевим украгнським населениям стала гостра необх!дн!сть боротьби за' збереження традиц!йних форм господарства, побуту, громадського самоврядування ! нацхональ-

но! культури. В1дстоювання свое! нац!онально! культури7 . . стало головним 1деолог!чним х об'еднуючим фактором для пред-ставникхв вс1х соц!альних верств украхнеького населения Кубам.

В нах^ональнхй св!домост! кубанських украшщв перевалило розум!иня необххдност1 змхцнення зв'язмв м!ж Кубанню I Украхного, з перспективою об'вднання в одн!й республ!ц!', утворення на Шв-н!чному Кавказ! украхнсько'1 автоном!!, введения украхнськох мо-ви в навчальних закладах, сприяния творчост! м!сцевих украТнсь-ких письменник!в ! митц!в, власних укра!номовних друкованих ви-двнь I т.д.

Таким чином, нацхонольно-культурний розвиток 1921-1932 ро-к!в на Кубан1 був обумовлений високим р!внем нац!ональ.нох самс-св!домост! м!сцевого украхнеького'населения ! його активною боротьбою за свох нац!ональн1 права.

В другому розд!лх "Нац!овально-культурна пол!тика держав-

них ергаи!в УРСР, РРФСР ! СРСР щодо укра!нського населения Куба-н! в 1921-1932 роках" розглядаеться вплйв нац!ональнох полхтики державного кер1вництва УРСР, РРШСР I СРСР на Нац!онально-культурний розвиток украхнщв Кубан!, 11 еволюц!ю на протязх цьо-го пер!оду.

Шсля остаточно" перемоги радянсько? вЛади на Кубан!, нац!о-нально-культурний розвиток м!сцевого укратнського населения опи-нився в прям!й залекиост! вхд национально? пол!тики яку проводили вид! владн! структури новоутворених радянських республ!к. На початку 20-х рок!а в пари!. б!лы1ювик1в значно посилився валив так званих "иац!онал-комун!ст!п", як! виступали за п!дтримк'у нац!ональних рух1в сэрзд неросгйських народ1в у межах соц!ялхс-тичного розвитку. Це створило досить сприятлив! умови для шд-

тримки на державному р1вн1 деяких нппрям1в нацгоначьно-культур-норс роз витку украгнидв.

Головины фактором, який прискорив необх1дн1 заходи в цьо-му напрямг, стала национальна по11 тика державного 1 парт1иного керхвництва УРСР, процес укра1Ц1зац11 х корен1зацП, одним з присритетних напрячхв якого стала наполеглива праця по доппмсз! нацдонально-культурного розвитку украхнцхв, що мешкали за межами респубихки.

Державна керхвництво РР£СР довгийчас хгнорувало необхгд-Н1сть конкретшгх заходхв по сприянню нац1ональнсмУ розвитку мхсцевого украхнського населения, т1льки в 1925 роц1 за пропози-ц1ею Всеукрашського Центрального Виконавчсго ком!тету I комхса-р!ату ^ацхона'льностбй СРСР вхдбулися перш! наради з цього питания.

Тгльки в 1927 роцх бучи сстаточно розробленх программ кон-кретних заход1в, як! ставили деяк1 напрЯми нацдональнс-культур-ного розвитку укра1нц1в Кубан! на рхвень державно'1 турботи РРФСР, СРСР х УРСР. Це було р'икликано загостренням нацхональйо-го питания в кра!н!, .затримкою з його виргшенням, посиленням стих!йного национального розЬитку укрэшидв Кубанх, який загро^ку-вав вийти з-п1д контролю радянськох влади. (

Попри вс1 намагчння кер!вництва УРСР поширити сферу державно! П1дтримки нацхонально-культурного розвитку укра!нцхв Кубанх, пей процес <5ув сбмежений до р!в'ня фунтцювання украхнсько! мови в учбових закладах 1 адм!н!стративних установах.

В 1932 роц! национальна пол!тика кер!вництва СРСР зазнав радикальнйхзм1н , зв'Язавдхз остаточним закр!пленням тотал!тар-них 1- велИкодержзвницьких .тэеденц1й в полгтиц! вищих владних

opraniB кра!ии. Bei досягнення нацгонально-культурного розвит-'l ky укратнського населения Кубан! зншлуються: заборонявтьСя викла-дання украТнською мовою в учбових закладах, укра!нсьы книжки, газети, рад!омовлення. Саме укра!нське населения зазнае жорсто-кйхрепресхй, депортащ!, почйчаеться голодомор 1932-1933 роыв, ц!леспрямована гшна етнхчно! картини краю."П!д час переписей об'вктивна.к!льк1сть корхнного укря!нського Населения не Подава- • лася.

В третьему роздал! "ПроЦеси укра!н1завд! Кубанг в 19211932 роках" досл*джуються конкретн! форми, в яких wir проходи-ти нац!онально-чультурний розвиток в умов'ах радянсько! влади.

Позбавленх можливост1 боротися за свою Нацгональну держав-HicTb, укра!нц! Кубан! зосереДили активн!сть в напрям! запровадлс-v ,ення укра!исько! мови в навчальний процес. Тактично нац!ональ-но-культурний розвиток був введений до укра!н1зац!! кубанськйх навчальних заход1в, хоча з Часом укра!н1эац!я почала охошповати все ширш! сфери життя кубанц!}^.

За часи !снування Кубансько! Народно! Респуби1ки на укра!н-ську мону викладання вже перейшло 130 ик!л Кубанг, виходило ciü укра!номовних газет, д!яла вчительська ceMiHapifl. Шсля зак{н-чення громадянсько! в!йни м!сцеве населения продовжувало висту-пати за ■ .¡поширэннй укра!н!зац!! шк!л. Переважно це були стих!й- ; Hi заходи, коли громадськ1 збори станиць i xyTopis вир!шували переводити м!сцев1 заклади на укра!нсЬку мову. В цьому вони знаходили п!дтримну у вчител!в i окремих прац!вникав в!дд!л!в народно! ocßiти. В 1925 poui в Кубанськ1й Окруз! було вже 150 укра?нських шк!л, в яких працговало 305 вчител!в i навчалося 13770 д!тей, i д!яв також Педагог!чниЙ техн!кум в станиц! Пол-

тавськ!й.

УкраТ^1зац1я на Кубам зустр!чала сильну протидхю з боку мхсцевих шовхнгстично настроених чиновников, ала продовжувала поширюватися. Значного прискорення темпи 5т проведения зазнали з 1927 року, коли укра!н!зац!я Кубам знайшла гадтримку на державному рхвнх.

На 1931 р1к на Кубан! д!яло вже б! ля тиг.яч1 укра?нських шк!я, 16 лацагогхчних техн1кум!в, Швшчнокавказ ький педагоНч-ний !нститут {мен! Ы.Скрипника в Краснодар!, виходило 20 украш-ських газет, багаточисельм об'вднання укра'гнських письменник!в, курсй п!двип(ення квял!ф!кацН вчител!в у гапуз! укра1Нсь*ох мо-ви; веяиким тиражеч виходияи книжки украхнськога мовою, украхнсь-ка мова ^ункт;!онувала в оф!н;!йних документах державних I радян-ських установ.

Таким чином, нац!онально-Культурний розвиток укра?нського Населения Кубан! досяг знаЧйих усп$х!в в Пер!од 1921 по 1932 р!и ! мав вс! передумовй для стр!мкого йодальцгого розгортання, алэ неспрйятлйва полхтйчна ситуац!я прйзйёлй до його брутального припйнення.

В висноёках ! рекомендац!ях викладем долови! й!дсумки досл!дженИя, зроблен! вйсновкй ! узйгальнемня, ^ают^ся практич-н! рэкомендац!!,

Нац!онально-культуркйй розвйток укра1Нц!й Кубан! в 19211932 роках був обумовленйй Йагй1ьма обстаййнами, багато з яких мали сво! витоки в попередньому вторичному пер!од1. Але в ц! роки ми баЧимо, як глибинн!. процёсй нац!онального самовизначен-ня, що довгий час розвивалйся серед уКраТнсько! сп!льноти Кубан!, знайшли певну п|дтримку серед держйвних орган!в. До уЧ&с-

т! в нац!онвльному буд!внйцтв! були залучен! вс! верстви укра-Тнського населения Краю. Вперше (за вей !стор!ю свого !снуван-ня укра?нц! Кубан! отримали ШжлйУсть мати вЛасй! осв!тн! установи в!д дитячих садк!в до вищйх учбових заклад!в. Ывидко ■ зм!цнювалися зв'язки э Украиною. Безперёчно.цей процес мав ! сво? недол!ки,але, незвйжаючи на Це, в!н в!д!грав-велйчезну позитивну роль в становленн! кац!опально! саМосв!домост! укра|нц!в Кубан!, сприяв широкому виявленнп тверчого потенц!алу укра!нського народу. Попри вс! намагання знищити Його Насл!дки, конкретн! прояви зрос-тання нац!онально1 самоса^доМост! укра|ншв Кубан!.ми бечимо в наш! дн!. ЗверненнЯ до досв!ду Пер!оду 1921-1932 рок!в допоможв знайти шляхи вир!шення багатьох. гострих проблем сучасност!*

Основн! положения дисертац!? вйклаДен! в наступних публ!ка- •

ц!ях:

I .Малйновий клин. Нариси зг!стор!! укра1н^1в Кубан£.-Кй!в, Товариство "Укра!на".-1994. - 120 с^ .

2.Переселение азовских казаков на Северный Кавказ//Донбасс и Приазовье¡Проблемы соцйального, национального И духовного развития: Тезисы докладов Ыевдународной научно-практической конференции. Мариуполь,1993.- С.36-38.

3.Некоторые аспекты национально-культурного строительства на Украине в 20-е г.г.//3д!йснення лен!нсько! нац!онально| пол!ти-ки на Донбас!: Тези допов!дей ! пов!домлень Республ!кансько! науково! конференцИ .-Донецьк. - 1990.- С.25-26.

4.Гражданская война и установление советской власти на Украи-' не (1917-1921гг. )/Курс. лекций по истории Украины.-Донецк "ЕЛИ-11ресс".-1994,- С.217-227.

5.К вопросу о национально-культурном развитии украинцев Куба- .

ни (1921-1932 г.г.)//Человек: мир и дом.Духовная культура в современном мире. Проблемы гуманологии: Материалы международного симпог!иума4.'ариугюль,-1992.- С. 165-192.

АННОТАЦИЯ

Белый Дмитрий Дмитриевич. Автореферат рукописи на соискание степени кандидата исторических наук по специальности "История Украины" "Национально-культурное развитие украинского населения Кубани. 1921-1932 г.г." Защита состоится в Донецком государственном: университете в города Донецке в 1994 году. В работе рассмотрены исходные предпосылки, характер, особенности и' основнг . направления национально-культурного развития украинского населения Кубани в 1921-1932 г.г. Этот процесс был обусловлен Высоким уровнем национального самосознания украинцев Кубани, их активной борьбой за свои национальные права. В середине 20-х годов это движение нашю поддержку-у государственных органов УССР, РСЗСР и СССР. Национально-Культурное-развитие главным образом заключалось в широком использовании украинского языка в учебных заведениях,■официальных документах, изданием украинских газет, книг, учебников. '

Национально-культурное развитие украинского населения Кубани к 1932 году достигло значительных успехов, но было прервано целенаправленными действиями сталинского руководства^ результате чего украинцы Кубани были лишены самых элементарных национальных прав.

. 22

ANHOTATIOI

Belyi D.D. "The national-»culture development of the

Ukrainian population of Kuban ( 1921 - 1932 years The

i

manuscript presents for a candidate a of historical science degree. The defence of a thesis Shall take place in the Donetsk state University, 1994 year* In this thesis the author considers a peculiarity, point of departure, charakter of national-culture development of the Kuban's Ukrainians in 1921 - 1.932 years. This process was conditioned by hiqh level of the national consciousness the ukrairii&ne inhabitants and its active fiqht for defence it's national rights. At certains staqe the aspiration for it qot encouragement from qovernaent body of Ukr.SSS, fiSFSIt and USSR. The national-culture development reached its peak, but was interrupted Ъу single-minded of Stalin's leader^. As SFteSult the tikreiniens of Kuban were deprived of the elementary pfetional-culture rights.

Кшочов! слова! Кубань, нац!онально-культурний розвиток, украхнська сходна fliacnopa.

. '. . . <й

; Подпасма к nen»« 2g, C?#c*3»m» 90$ хяргк/оО Изд. уч. ими . • CnotoC n««t* вфсетны*. ■•, Донецки r»po*ci»i *»вогр1ф«я