автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.03
диссертация на тему: Роль рабочий факультетов УССР в подготовке специалистов (20-е гг.)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Роль рабочий факультетов УССР в подготовке специалистов (20-е гг.)"

оа

ЯЛ ШОНАЛЬНА АКАДЕМ1Я НАУК УКРЛТШ! ШСТИТУТ 1СТОРН УКРЛШИ

На правая рукопясу

Шспель Лазбов ФедорСяна

РОЛЬ РОБ1ТНИЧИХ ФАКУЛЬТЕТШ УСРР В ШДГОТОВЩ СПЕЦШИСТ1В (20 т! рр.)

07.С0.01 - 1стор1ж У*р»1нн

АВТОРЕФЕРАТ днсертадН на эдобугта иаукопого ступсяя кандидата 1сторнчиих наук

КмТи-19%

Дисертац1ею s рукопис

Робота виконана у в!дд1л1 IcTopiï культурн украТнського народу 1нституту IcroplT УкраТни HAH УкраТни

Науковий квр1вник - кандидат 1сторичник наук, ст.науковий

сп!вроб1тннк Ткачова ЛЛ. Науковий консультант - доктор 1стбричних наук, професор Реент О.П.

0ф1ц1Йн1 опоненти - доктор 1сторичних наук» професор Кульчицький C.B. - кандидат 1сторичних наук, доцент Головко II.Л

Пров!дна орган1эац}я - УкраУнський державний педагог1чний ун1верситет 1мен1 М.П.Драгоыанова

Захист в1дбудвться "¿6" кёшнЛ 1996 р. о годин! на зас!данн1 спец1ал!эованоТ вченоТ ради Д 50.17.01 для захисту дисертац!й в 1нститут1 1стор1Т УкраТни Нац1ональноТ Академ!Т наук УкраТни за адресов: 252001, м.КиТв, вул..Ы.Грутввсма>го, 4, 1нотитут fCTOpiï УкраТни HAH УкраТни

3 дисертац|ео можна ознайомитись в науков!й б!бл1отвц1 1нституту IcToptï УкраТни HAH УкраТни /вул. М.Грушевоького, 4/

Аатореферат роэ!сланий "«//" iëPtiHA. 1996 р.

Вчений сокротар спец1ал1эо5аноТ вченоТ ради доктор 1сторичних наук

Шип H.A.

I. Загальна характеристика та основний зы!ст дисертац!?.

Актуальн1сть теми. Сьогодн1, коли Украина утверджувтъся як незалежна держава, в1д(5увавться формування нац!ональноТ саыосв!-домост!, посилювться }нгерёс до !сторичного минулого. Перетворв-пня, що в1дбувеються з сусп1льств!, немислим! без виходу держави на як!сно новий р1вень п1дготовки спац!ал1ст1в з урахуванням 1с-торичноК практики 1 досв1ду. Цкм визначаються стратег!чн! напря-ми в пол1тиц1 держави, скерован! на соц1ально-економ!чне 1 духовна в1дрод:*ення сусп1льства. В зв"язку э цим актуальном! набував эивчення та осмислення загальних законом!рностей культурного проносу 20-х рр. в ц!лому I особливостей, по а "яз ал их э няц!ональним та культурним життяы УкраГни.

20-т!. рр. - складний пер1од в 1стор1У украУнсьхо? 1нтел{ген-Т. Саме в ц! роки в1дбулося к1льк1сна зростання ТУ лав за раху-иок 1нтенсивноУ п!дготовки спец1ал1ст1в э роб!тничо-селянського соредови^а. Водночас були знкцен! колишн! традшЦУ формування 1н-тел!генцН з првдставник1в р1зних соц!альних верств шляхом в!дбору найталановит!шйх 1 найэд1бн!ших. Основой еоц1альноУ пол!тики щодо формування ново? 1нтел1генц1Т став вузькокласовий п!дк1д, чкм було закладено багато майбутн1х проблем, не роэвпязаних 1 у наш час.

Радянськ1й влад! необидна була нова 1нтел1генц1я, як за своею соц!альнся природою, так 1 за 1деолог1чними принципами. Проблему п1дготовки нових спац1ал!ст1в потр!бно було вир!аити в найкороти! строЯ51. Радянйзац1я 1нтел1генц1У вир!щувалася багатьма шляхами, пэ-чпсгй суперэчлипими. дряматичними, а то Я в!дверто репресиЕНИми.

Базоч формування 1нтел1генц!Т у 20-т1 рр., як 1 до револпцП, заллшалася вища пколси Одним з основних завдань реорган!эац1Т сис-темй вищоТ осв!тй була пролётаризац!я соц1ального складу стуцентст-

ва. Позитивною рисою цього процэсу стала денократиэац1я осв!ти, до-CTynnicTb И для тих верстб, як! до революц!У були поэбавлен! ыок-ливост! навчатися. Разом з тиы влада вдавалася до дискрим1нац!У представник!в непролетарски* верств. Вузькокласовий п!дх!д при <$юрмуванн! студентотва Приэв1в до зниження як!сного р!вня !нте-л1гвнцПГ •

У цьому зв"язку набувае значения вивчення, науковий онал1з 1 узагальнення досв!ду в справ! п!дготовки спец!ал!ст!в з р!зних гаяузе.й знань 1з роб!тник!в та селян через роб!тнич! фадольтети, як! у 20-Ti рр. в!д1гравали вир!шаяьну роль.

Цвй досв1д мав як позитива!, так t негативн! насл!дки. В!и, по-своему, специф1чний ! ун1кальний, мае практична значения особливо в оучасних умзвак культурного в!дродження, переходу оусп1ль-стпа до ринково! економ1ки, коли без п!дготовки та переп!дготовки п1дпов1дних кадр!в, оволод!ннк ними навиками i законами ринку не-можливо вир!шити зввдання, що стоять перед державою. В1н до полагав при визначенн! засад державно? соц!алькоТ пол!тики щодо сгю-и!ал!ст!в, оск!льки побудова цивШзованоТ держави неможлива без створення еисококвал!ф!-кованих кадр!в спец!ал!ст!в.

Тому обрана для досл!дження тема мае соц1альне, наукове та практкчне значения.

Предметом даного дося!дження i наукового узагальнення в ор-гашэшЦя народно? осв!ти роб!тник!в 1 г.елян через систему роб!т-ничих факультет!в в УкраТнськ!й CRP у 1920-т1 роки.

Пол!т-ика дер-кави вимаг.ала р!шучих 1 швидких заход! в, с прямо-

ванн*' насамперед на п1дготовку 1 формування в!дданнх Кй кадр1в спец!ал!ст!в шляхом зб!льшення питомоК ваги роб!тник!в 1 селян у навчальних-закладах. Вузи було в!ддано в розпоряджвння роб!т-ник!в та селян, одаак скористатися можлив!стп, наданоо новоп вла-дов, щастило далеко не вс!м. Основна маса пролатарсысоТ молод! не мала в1дпов!дко¥ осв!тньоТ п!дготовки, щр була б основою дяя продовяення навчання в систем! вжцоУ осв!ти. 3 мэтоа л!кв!дац!¥ ЩбУ прогалини двржаво» був зроблений д1йовий крок щодо створен-ня роб!тничих факультет!в, як! мали тимчасовий характер, що в!д~ пов!дав пееному пер!оду киттзд!яльност1 сусп!льства. Ця форма навчання була викликана необх!дн!сто оволод!ти в коротк! строки необх^дними знаниями 1 виробити в1дпов1дн! навички для оволод!н-ня програмою вуз!в. Створен! при вищих учбових закладах, вони стали Чх нев!д"емнои складовою частино», оргал!чною ланкой нав-чального процесу. Завданням роб!тничих факультет!в стало такоя зд!йснення необидного в !итаресах держапи впливу на внутр!ше життя !нститут!в, зм!ни социального складу студентства гЦдготов-ки в найкоротп! строки реального г.отовнення для эуз!в.

Хронолог!чн! яея! дисвртац!? обумовлен! тим, цо сама в дос-л1д*уваниЯ пзр!од була створена нова, як!сно. в!дм!нна в!д попе-редн!х покол!нь,роб!тничо-селянська !нтел!генц!я. 3 початком пв-р!оду становления та 'зм!цнанкя економ!чних та виробничих в!дносин, перобудови господарства, зд!Лснення культурник перетворень на первому Исц! постали завдаяня Шдготовки хадр!о споц1ал!сг!в р!зних галузей, !дейно пераконаних у правильност! пол!тнки прав-лячо! 6!льиоеяцькоТ партИ 1 радинського уряду, як! практично <1 могли зробйти внесок у справу творения нових сусп!льннх в!дносин.

Стан науково? розробки проблеми.

Осыислення процесу аи1н в галуз! культурного буд!вництва, яке зд{йснсвалося новой владоо, розпочалось в процес! П становления та зы1цнення. 1сторична наука, що роэвивалась одаочасно э леретво-ренням самого сусгйльства, не могла достатньою м!рою проанал!зува-ти всi проблеми цього багатогранного процесу. 1стор1ограф1я дано) проблеми св!дчить, що вже на початку 20-х pp. було зроблено перш! спроби вивчення д!яльност! Наркомосу УСРР, який зд!йсновав кер!в-ництво BciMa сферами культурного ииття. В цей час з"явилисяпуб-л1кац!Т, автори яких обгрунтовували ваходи парт! í i уряду в спра-в1 буд!вництва вищо! школи i, зокрема, роб!тничих фг.культет!в. 1х авторами були переважно caul учасники цих под!й 1 державн! д!яч1.

Одним э перших питания п!дготовки спвц1ал1ст!в розгдянув у своХх публ!кац1ях нарком осв!»и республ!ки Г.Ф.Гринько*. його пра-ц! MicTHTb ц!нний фактичний матерtал i статистичн! дан!, висв!тяю~ ють процес становления профес!йно-техн!чно? осв!ти 1 соц!ального виховання у вищ!й школ!. Висв!тлюоться ц! процеси у п1днесеноцу стил!, факти лише конотатуються, критичний анал!з в!дсутн!й.

¡нтерес викликають прац! в1доыого орган!затора роб!тнкчих факультет! в в УкраТн!, державного д!яча, вченого й педагога, який заЛмав у I92I-I920 pp. посаду заступника наркома осв!ти ресцу<5л!ки Я.Л.Ряппо. Нш написано ц!лий рад наукових праць з. питань народно!

1 Гринько Г.4. Очередные задачи советского правительства в области просвещения. - Харьков, 1920; Яого х. Хозяйственные основы советского культурного строительства. - Харьков, 1921; Яого ж. Чергов1 эавдання радянського буд!вництва в царин! осв1ти. - К., 1920.

сси1ти, багато з яхих присвячвн! саде тем! роб!тфак1в*. В них автор, парвбуваочи п!д впливоы постанов парт!йних ! державних орга-н!в, докладно висв!тлюв проведения набор!в, э пафосом анал!эув уоп!шн!сть слухач!в, роэпов!дав про орган!зац!ю навчально-вихов-ноТ роботи, матер!альне становище 1 побут слухач!в. Однак, а!н часто й !деал!эуе ц! пронеси, не завжди об"вктивно анал!эув к!ль-к!сн! та як!сн! реэультати зробленого у процес! творения на шляху эаснування роб1тничих факультет!в в УкраКн!.

В середин! 2Э-х рр. з розвитком та розширенняы мереж! роб!т~ ничих факультет!в з'явилися пера! прац!, в яких зроблеко спробу узагальнити досв!д роботи окремих роб!тфак!в^. Однак, у них пита-иня якост! зм!сту ¥х д!яльност! згадувалися лише поб!;кно. Б1льш детальному анал!зу навчально-виховноТ роботи на роб!тяичих факуль-

о

тетах присвячено книгу профэсора Я.В.Столярова", який, як 1 б!ль-ш!сть вчених на той час, був прихильником лабораторно-бригадного методу навчання. Незважаючи на в!дсутн1сть у ц!й робот! теоратич-них узагальнень, у н!й, зокрема, наведено ц1нн! фактичн1 матер1а-

1 Ряппо Я.П. Реформа высшей школы на У крате в годы революции /19201924/; Сб.статей и докл. - Карьков, 1925; його я. Рабочее образованно на Украине и ого блилайшие перспективы: Докл. на П Всеукр. сьездо по рабочему образованна. - Харьков, 1925; Пого я. Совете--пая профессиональная школа, еа место и значение в системе просвещения и в нешзи народном хозяйство. - Харьков, 1925; його я. Система народно? осз!ти на УкраТн!: Соц!ольна виховання, про$ес!йиа осв!та й наука. - Харьк1в, 1926.

2 ГрунськиЯ Ц. Рабфак КиТвського !нотитуту народно? осв!ти /19231925 рр./. - К., 1925..

3 Столяров Я.В. Организация учебно-методической работы в институтах. - Харьков, 1925.

ли, що даоть можлигпть певною и!рою в^дтворити 1 зрозум!ти эмгст навчальних план!в та програм, побудови методичноУ робоеи на роб!т-факах.

В ц! ж роки сп!вроб1танками НКО УСРР у сШвдрукност! э викла-дачами роб1тфак1в був розроблений ряд навчальних пос!бкик!в та навчальних план!в*.

Зкачний матер!ал про практичну д!яльн!сть роб!тфак!в УкраУни

? «а

Мститься а працях М.Авд!енка , Я.Зв!гальського та МЛванова . Ав-тори використовують емп!ричн! дан! з метою показу к!льк1сного зб1-льшення роб!тфак!в, анал!зу Тх соц!ального, парг!йного, нелокального складу, висв!тлпять навчально-мвтодичну роботу..При цьому сл!д зазначяти, що в цих роботах, як 1 у вказ&них ран!ше, наведено бага-то цифрових даних, що нар!дко мають суперечливий характер.

Загальною особлив!то публ!кац!й пер!оду 20-х рр. е гостра Тк дискус! ¡!н!сть, полеЩка, !нформативн!сть у викладенн! матер!алу, п!дпорядкован!сть пол1тиц{ правлячоУ б!льшовицькоУ парт!У. Але ц! публ!кац!У започаткували процес нагромадаеиня конкретного 1сторич-ного матер!алу, який допомагав в осмисленн! та !сторичн!Й оц!нц! под!й, що в!дбувалися в досл!джуваний пер!од.

У наступи! десятир!ччя в УкраУн! не було видано кодноУ роботи з досл!джуваноУ тематики. 1стор!я роб!тничих факультет!в не знайшла надежного в!дображення.в узагальнвючих 1сторнчних працях та монографиях. з питань культурного буд!вництва.

3 середини 50-х рр. ситуац!я зм!нилася. Зм!на пол!тичноУ обстановки в краУн! сприяла актив!зац!У досл!джень в галуз! сусп!лышх наук. Проблема п!дготовки кадр1в знову опинилася в кол! 1нтерес!в досл|дник!ь. Для них стали доступними. численн! матер!али ,

1 Навчальн! плани роб!тфак!в; - X., 1926.

2 Авд1енко И.О. Народна осв!та на УкраУн!, - X., 1927. :

3 Зв1гальський Я., 1ванов Ы. ПрофесШа осв!та на УкраУн!. - Х.,1927.

яиими ран!ше вони не могли користуватися. Проте автори роб!т, як1 вийшли у цей час, анал1эували 1сторичн! процеси з вузько-парт!йних позиц!й, показували д!яльн1сть ,В.1.Лен!на в галуз! культурного бу-д!вництва нав!ть в тих аспектах, до яких в!н не мав н!якого в!дно-сення, а роль КПРС, компарт!У УкраУни в справ! створення кадр!в спзц!ал!ст!й розглядалася як "незм!нно "кер!вна ! спрямовуюча".

Процеси становления та розвитку украУнськоТ культури за роки ново Y влади в1дображено в колективн!й данограф!У, п!дготовлен!й п!д кер!вництвом П.П.Гудэенка*. В одному з YY розд!л!в автори висв!тлюють стан вуз!в п республ1ц!, п!дготовку педагог1чних кадр!в 1 в!Дэнач"-эть, 'до роб!тфаки були найважлив1шим каналом у справ1 "пролетариза-UiY" вжцоТ иколи, в!д!гравали певну роль у зд!йсненн! нол1тичного спливу на студентство. Автори цих I ран!ше названих монограф!й на-зодять багато статистичних даних, але вони у багатьох випадках роз-61:кн1. Це було насл!дком використання л!тератури 20-30-х pp., в як!й це мало м!сце. Таких хибнс позбавлен! й грунтовн! монограф!? 1.Д.Зо-

•1 о

лотозерхого'" та Г.Д.Д!денка .

В^льга детально анал!зувалося питяння створення ! д!яльноет! ро-б!тничих факультет!в у працях, присвячених формуванн*) кадр!в !нте-л!генцПч. Автори цих праць роблять висновок, що поява роб!тничих факультет!в була в и кликана необх!дн!сто ггрис корено Y п1дго тоски роб!т~ ник!в та селян з метою Тх подальшого навчання у вузах.

Скрем! аспакти д!яльност! роб!тфак!э у досл!дауваний пзр!од роз-глядааться в роботах, присвячених розвитку народноY осв!ти. До таких

1 Роэвиток украТнсь^оТ культури за роки РадянськоУ влади. - It., 1907,

2 Золотоверхий Г.Д. Становления yKpaYHC-bKoY радянськоТ культури /1917-1920 pp./. - К., 1961.

3 Двденко Г.Д. Рабочий класс Украины в годы зосстановления народного хозяйства. - Киев, 1962.

4 Курносой D.O., Бондар А.Г. У наэчалн! та лрац!: Шдготэвка ¡»ядр!я 1нтел!генц!Т в УкраТнськ!Я PCP. - К., 1964.

роб!т у.ожна ¡пднести монограф!ю Г Л.Ясницького* та колективну пра-

ию досл1дни>пв 1нституту пёдагог!ки, п!дготовлену п!д кер!вництвом

о

Л.Г.Бондар .

В це!!. пёр!од був виданий ряд роб1т, автори яких намагаяись по-казати вплив роб1тничих факультетхв на формування соц!ального складу студент!в вуз!в взагал1 . Протв ! в цих досл!д«ення); основну ува-гу энову ж таки було зосередкено на висв!тленн! д!яльност! компартП, заходах уряду, спрямованих на розвиток вищоУ школи. Автори обгрунто-вугать I б!дстогоють ¡сторичну необх1пн{сть створення роб!тфак!в з кетою зд1йснення полхтичного впливу на ткиття навчальних заклад! в, ли-шають при цьому поза увагою питания оволод1ння профес!йниыи знаннякй.

Результатом вивчення проблеми створення кадр!в власноТ штвл!-генц!У був I вих1д монограф1й в!домих спец!ал!ст!в у галуз! культу-ри,в яких значною м!рою висв!тлено проблеми створення роб!тфак!в'1.

1 Ясницький ГЛ. Розвиток народноУ осв!ти на УкраУн! /1921-1932 pp./ - К., 1965.

2 Народна осв!та ! педагог!чна наука в УкраУнськ!й PCP. I9I7-I967 pp. - К., 1967.

3 УкраУнська Радянська Соц!ал!стична Республ!ка. - К., 1965; Народное образование в СССР I9I7-I967 гг. - M., 1967; Очерки истории высшего медицинского образования и научных медицинских школ на Украине. - Киев, 1965.

4. Даниленко В.Рабочий класс и культурная революция на Украине. -Киев, 1906; Ткачова JI.I. 1нтел1генц!я РадянськоТ УкраТни в пер!-од побудови основ соц!ал!зму. - ¡t., I9G5; Б!лоцерк!вський В.il. Комун1стична парт!я - орган!затор культурноТ револх>ц!У на УкраУ-н! / 1926 - 1937 pp. /. - X., 1905; та 1н.

Вони становлять науковий !нторес насампвред наявн!сти великого фактичного матер1алу, хоча оц1нки та висновки на сьогодн!шн!й день певноо м1рою вже застар1л1.

Близьков до досл!джувано? проблеми е монографя Ц.А.Бистрова*. У hifl роб!тракам присвячений окромий роэд!л, в якому эазначалось, tqo вони були новою формою навчання 1 эалучення роб!тник!в та селян для подальиого ïx навчання у вищих навчальних закладах ! забезпечу-вали ïm загальнооса!тно п!дготовку. Роб!тфаки УкраТни автор розгля-дав з контекст! розвитку роб!к$ак1в в С PCP. На зм!ст та висновки цього досл!даення суттово вплинуло тод1шнв роэум!ння проблем, пану-яч! на той час стереотипи.

¡¡А чергового юв!леп - 50-р!ччя революц!? - э"явилось ще одно ' досл!дження з !стор!Г в игр Y школи УPCP, п!дготовлеке колективом автор! в п!д кер!вництвом ВД.Штова- "Вица школа УкраУнськоГ PCP эа 50 рок!в"2. В ц!й прац! значку увагу прид!леио досл1джуван!й пробло-ni - роб1тнпчкм факультета«. Широко залучивши арх!вн! джерела, доку-иентадьн! матор!али, автори показали становления та розвиток вицо! иколи в УкраУн!, глибше, Hls у попвредн!х роботах, розкрили причини та кету створення роб!таичих фокультет!в/ як складовоТ частннн система народноY осв1ти, показала орган!зрц1п навчвльно-виховного процесу, заходи деряави в питаниях матер! ального забезпечення ро-б!тфак!вц!в, а тако* навели значну к!льк!сть нових статистичних даких.

Досл!джувану проблему певноо м!роо в!дтворено у видмшях, пря-

1 Еиотроз H.A. Кер!вна роль КП/б/У в галуз! вгсцоТ осв!та э пэр!од буд!вництва соц!ал!зыу /1917 -1937 pp./ - X., 1974.

2 Вода школа УкраТнсько! PCP эа 50 рок1в /1917-1967 р./: У 2-х ч. - К., 1967;

свячених «тлейним датам окремих вуз!в*. Висв1тловчи Кк !стор!а, ас-тори розпов!дали про роб!тнич1 факультет« при них, Тх ^}яльн!сть i м1сце в житт! вуз!в.

Окрен! дан! щодо досл(дауваноТ проблеми знаходимо 1 у нариск: з icTopiY обласних парт!йних орган!зац!й. Однак, не в!дквдавчи fx права на м!сце в !стор!ограф1У, сл!д зазначитй, що парт!йн! автора часто обмежувались фрагментарними статистичними в!домостями боз достатньоТ оц!нки наведвних факт!в ! под!й, що ц1лкоы в1дпов!дало нет! таких досл!джень.

В !сторичн!й науц! в й спец!алй<! досл!дкення, як! конкретно присвячен! 1стор!У створення та роэвитку роб1?ничих факультете. Серед них сл!д особливо в ид i лит и монографИ Н.Ы.КатунцевоТ^. Вико-ристовуючи численн! длерела, докумзнтальн! та арх!вн! катер!ояи, автор доводила необх!дн!сть запроваджання ц!в! форни навчаиня роб!т-ник!в та селян, показала процес створення та розвитку роб!тфак!в, розкрила проблеми класового та гшрт!йного принцип!в Тх комплекту-вашш, вис в ¡тлила орган!зац1ю навчально-виховного процесу в зв'яз-ку !з завданшши п!дготовки новнх спец!ал!ст1в, в!дтворила ыатер!-альне становище ! умови побуту слухач!в. Н.Ы.Катунцвва s автором uepmoY узагальнппчоУ розробки IcTopii роб!тничюс факультет!в РРФСР,

1 Днепропетровский горный институт им.Артема 1899-1949. - Днепропетровск, 1949; Харьковский государственный университет им.A.U.Горького за 150 лет. - Харьков, 1955; 1стор!л КиТвсько'го ун!ворситету» 1834-1959. - К., 1959; 150 лет Харьковскоцу ордена Трудового Красного Знамени сельскохозяйственному институту им.В.В.Докучаева /10101966/. - Киев, 1966; Одесский политехнический институт. Краткий истор.очерк /1918-1966 гг./ - Киев, 1966; Харьковский политехнический институт. - Харьков, 1985.

2 Катунцева Н.М. Роль рабочих факультетом в формировании интеллигенции в СССР. - П., 1966; Как создавались в СССР кадры специалистов, м., 1969; Опыт СССР по подготовке интеллигенции из рабочих и крестьян. - 14., 1977.

п

РА досить повно гшсв!тлоно аспэкти Гх д!яльност!. В ТГ працях дано пнчерпну характеристику вс!х тип!в роб!тфак!в, наведено приклади по экремих рзспубл!ках колишнього СРСР, зокрема Укра¥н1, в!дошст! про к!льк!сний, соц!альний, нац!ональний склад слухач!в.

С-зрзд дисертацШшх досл!дкань, що розкривають 1стор!о створэ-пня та д!яльност! роб!?ничих. факультет! в УкраТни, г.л!д в!дзначити роботу Н.К.Титово!*, паписану в !сторико-парт!йному план!. Автор доел!дяення на значноиу фактичному катер!ал!, використовуючи арх!в-н! документи, покаэуо д!яльн!сть парт!йних та дертавних орган!в,по стаоронно мереж! роб1тничих факультет!в'у республ!ц!. Багато м1сця в робот! прид!лено створенно парт!йних осередк!в на роб1тфаках, д!я-льност! гронадськнх студентських орган!зац!й, эд! Йсненно заход!в по матер!альному забеэпэчешга роб!тфак!а, залученно на роб!тфани ивал!ф!кованих педагог!чних кадр!в ! проведении навчально-методич-но! роЗоти. Цэ перае в УкраТн! узагальнення, да досл!даувана проблема еисв!тлена досить аироко, ало питания, пов"язан! э орг?а!за-ц!зо ! д!яльн!ств роб|тничях факультот!в, розгладааться э точки вору парт!йно-держаЕного кер!вництва Ух д!яльн!стю.

Останн!н часом в}дбулнся позитивн! зрушення у вивченн1 та об"вктавному висв!тленн! !стор1? культури УкраТни пер!оду 20-х рр. 3"явилиса нов1 прац!, присвячен! проблемам !ител!генцП, в я к их роэгллдаэться особливост1 фориування тотал!тарноУ систеыи, вплив дераави на сфзру культури, досл!дники згертавться до проблеыи ук-ра1н!зац!1, нац!оиаяьно-культурийго життя, використовупть нов! документи. Др таких сл!д в!диести досл!дження колективу

I Титова И.К. Деятельность КП/б/У по создонкэ и развитиг рабочих факультетов на Украине /1921-1929 гг./. - Днес. ... канд. нет. наук. - Харьков, 1976.

автор!в "1стор!У украУнськоУ !нтел!генц!Уи*. Автори розглядаоть проб-леми культурних перетворень кр!зь призму впливу стал1н!зиу, що сприяз поглибленню знань про особливост! розвитку культури 20-30-х рр., без чого неможливо оц!нити процеси, що в!дбувалися.

Заслуговуе на увагу украУнська эаруб!жна 1стор1ограф1я. Цо, на-самперед, прац! 6.Пастернака та 1.Лисяка-Рудницького, як1 проникнут! 1деею нац1онального в!дродження УкраУни 1 м1стять в!дм1ниий - в!д усталеного в радянськ!й !стор!ограф!У - "погляд на культурн! процеси 20-х рр. Шдсумовуючи 1стор1ограф|чний огляд л!тератури, сл!д в!дм!-тити, що, незважаючи на то, що окрем! аспакти даноУ теми висв1тлек!, проблома в 1Цлому не вивчена всвб!чно 1 комплексно. Тому вока 1 об-рана темою дисертац!Иного досл!дження, яке в фактично першим в украУ-нськ!й 1стор1ограф1У науковим узагальненняи з цього питання, що й пизначае його новизну.

Методолог!чну основу дисертац!У стадавлять' загальнонауков! прин-ципи об"ективност! та !сторизму, за якими вивчення 1 узагальнення 1с-торичних под!й можливе виключно на основ! науково-критичного анал!зу як арх!вних, так ! опубл!кованих джерел. Лише такий п!дх!д дав змогу не т!льки з"ясувати як 1 коли в!дбувалися т! чи !нш! под!У, але й вичвити законом!рност! досл1джуваних !сторичних под!й та явищ. Ц!й же мет! сприяло використання в робот! ! проблемно-хронолоПчного методу, що дозволило автору викласти ыатер!ал и лог!чно-завершен!й 1 посл1д9вн1й форм!.

1 йарис» 1стор1У украУнськоУ 1нтел1генц1У /перша половина XX ст./:

У 3-х .кн. , СЛ.В!лок!нь, О.Д.Бойко, Г.С.Брега та !н./. - К., 1994.

2 Пастернак С. УкраУна п!д б!льшовикамиЛ919-1939/. - Торонто, 1979; Лисяк-Рудницький I. 1сторичн! есе: В 2-х т. /Центр досл!дж.1стор!У !м.П.Лцика Канадського !н-*у укр.студ!й Альберт. ун-ту. -К., 1994.

Ыэтд та оонорн! завдання досл!дження-. Виходячи з актуальном! обраноТ теми та стуленя ТУ розробки у в!тчизнян!й 1стор1ограф1У, дисортант здШслюв комплексний анал1з 1 уэагальнення наявного I впэрив виявленого матер!алу, що дозволило досл!дити 1 зробити вио-новки в1д!юсно р!эних аспект!в 1стор1Т створення та розвитку ро-б1тничих факультет!в в радянськ!й УкраУн! в 20-т! рр., покаэати 1х роль у справ! п1дготовки кадр!в спец1ал!ст1в .з роб1тниа!в та селян, роэкрити причини стратег!чних прорахунк!в та помилок, що пзрешкоджали эд!Лсненню нам1чених план!в, приэводили до !деолог!ч-ного тиску.

Досягквння ц!еУ мети передбачае вир!шення таких завдань;

- на основ! !стор!ограф1чного анал!зу дати оц!нку стену роз-робленост! проблеми, виявити перспоктиви подальшого ТУ вивчення;

- показати об"вктивну необх!дн!сть виникнення роб1тничих (|>аку-льтет!з в соц1ально-економ1чн!й ситуацП, що склалася в республЩ! »а початку 20-х рр.;

- виявити ! проанал!зувати концептуальн! основи соц!альноТ поломки радянськоТ держави та правлячоУ комун1стичноТ парт!У цодо ро-б!тничих факультет!в, охарактеризувати р!венъ вт1лення в життя цих основ партШо-державними структурами та проанал!зувати Тх насл1дки;

- досл!дити та узагальнити досв!д створення системи роб1тфак!в р!зних проф!л!в, розглянути географ!® Тх розм!щення;

- виявити основн! пркнципи коыплектування роб1тфпк!в за ооц!а-льними, пар?!Кними, нац!ональними ознаками;

- випв!тлити питания, пов"яэан! !з отпоренням катер!альноТ бази роб!тфак!в, матэр!аяьним становищем слухач!в, эабээпаченням виклада-чшгн;

- на основ! елал1зу як эагалших законом!рюстей, так 1 специ-ф!чних особливостей, характерных для УкраУни, висв1тлитц науково-пе-дагог!чну д1яльк!сть, розкрити !стор!в становления та орган!еац!! навчального процесу на роб!тничих факультетах.

Джврельна бааа досл!дкення. Основу даереяьно! баэи дисертацП склали apxtBHl документи. В робот! використан! матер!али Центрального державного арх!ву вищих орган!в влади та управл!ння Укра'{ни /ЦДШЗ Укра!ни/. Це документи Всеукра^кського Центрального Виконавчого Конфету Рад роб!тничих, селянських та червоноарм!йських депутат!б /ф.1/, Роди Народних Кам!сар!в /ф.2/, Вицо! ради народного господаро-тва /ф.34/, Народного ком!сар!ату осв!ти Украйни /ф.16б/, Парадного ком!сар!ату роб!тничо-селянськоК !кспекц!У /ф.539/, Ради прэфес!йшк сп!лок УкраТни /ф.2605/, особнстого фонду Я.П.Ряппо /ф.4805/. Значку ц!нн!сть для автора ыали стенограыи нарад о питань ocbíth, sbítii, про-токоли зас!дань Наркомосу УкраТни *& його структураих п!дроэд!л!ь, листування з питань орган!зацЦ навчального процесу, матер!ального забеэпечення слухач!в. Ц! матер! ал и даить змогу проникнутися атмосферою, духом того часу, допомагають в!дтворити явища ! процеси, цо в!дбувалися, зроэуы!тн суть принцип!в парт!Иного та класового выбору слухач!в.

1з документ!в Центрального державного арх!ву громадських об"ед-наль УкраГни /ЦДАГО УкраУни/ використано матер!али фонду 1/описи 6, 7, 20/, що висв!тлювть пол!тику ЦК KII/б/У в галуз! народно! ocbítij та профес!йно! п!дготовки кадр!в спец!ал!ст!в. Це эведен! эв!ти, листування, дов!дки, допов!д1 з окремих яитанЬ| що стосупться досл!дау-рано! проблеми.

В КиТвському обласноыу державному арх!в! використано фонди /142, 144, 292, 385, 708, 709, 710, 1043/ в!дц!лу народно! осв!ти, обяаскэ! контрольно! ком!с!!, окрплану, Ки!всько! губпрофради, облпрофрадк.

m

КиТосьсо? окруйнз? [испектурм народноГ ocotTif, в яких заф4ксовако ic-~ Topto стЕоршнл море;::! рэб!тфак!в на ¡{hïe^khî та Yx роль y формувел-Kt cnsniûJifcTia-

• В Державному apxtet м.Киева оивчзко фонди Ки¥еського пол!тех-н!чного !нституту /ф.ЗОЗ/. «£атер1али його м!стять в!домост! про я ■■Ланий та к1льк1сний оклад роЗ!тфаку ШП, про оргаи!з&ц!я иавчально-эгосо-bhoY роботи, позаурочиу д!яльи!сть студентськнх орган!зац!й.

Важливу трупу джерол складапть опубл!кован! зб!рники документ!в

г

я проблем культурного буд!вшщтва та ocbîtk s УкраТн! , цор!чн! зб!р-

ч

ники'".

Одкак, сказан! зб!риики не..мояиа вважати за повноц!нне джераяо, тому що вони наоть серйозн! вади в п!дбор! документ!в, основа! з як их - за!деолог!зован!сть ! тенденц!Яна одкобок!сть матер!ал!в, що давала змогу п!дтвердити л изо досяшэння в справ! п!дготовки нови?: опец!ал!ст!в.

Вабяиве значения для досл!д;«£ння пали централь»!, росдубл!калсь-к!, Micyes!'газоти та журнали, як! друкувалися в 20-т! pp. Пер!одика м!стить багато фактичного матер!алу, який не yBiftmôs до !нпшх джерел, допомагав в!дтворити реальну атмосферу того часу.

X Культурна буд!вництво в УкраУнськ!й PCP: Важлив!ш! р!шокня KûmvhIc-тичноУ парт!Y ! Радянського уряду, I9I7-I960: 36. документ!в. У 2-х т. - T.I. - К.,'i960; Культурна буд!внкцтво в УкраТнськ*й FCP, I9I7-I927: 36. документов t штер!ал!в. - 1С., 1979. 2 Культурно буд!вництво yKpaïHCbKoY РадянськоУ Соц1ал1ститео'1 Рес-публ1ки /Стат.дов!даик/. - 1С., 1940; Досягнення РадяиськоТ УкраТни за 40 рок!в /1917-1557/; Стат.зЗ. - ¡С., IS57; Народна осв!та УкраУн!. Установи npo-feclftitoT та П9з1текн1чноТ осв!тп; Стат. зб. - К., 1929; УкраТка: Стат. цор!чш<:: нл 1929 p. - X., 1929; УСР? в цифрах /Сгат. дов!дни;г - !î.; 1933.

Наукова новизна дисертадИ полягас в тому, гцо в и!й а урахуван-ням сучасних досягаень !сторично'< науки зд!йснено узатальншчий ана-л1з процесу створення та д!яльност! роб!тничих факультет!в * в УСРР в 20-т! pp. При цьому основну увагу зосереджено на ран1ше не досл!д-жених та иалодосл1джених аспектах п1дготовки кадр!в !нтел!генцП для рхзних галузей господаротва шляхом створення новоУ форми навчання роб!тник!в та селян - роб!тничих факультат!в.

В дисертац!? ш-новому анал!эуються процеси, пов"язан! з форму-ванням 1нтел1генцП, яка стала об"ектоы ц!леспрямовано! i жорстко оа-1деолог!зованоУ соц!ально¥ пол!тики держави, що базувалася на абсо-лютизованому класовому п!дход1. Одночасно niдкреслюзться, що останн1й визначав орган!зац!йн! форми п1дготовки кадр!в спец!ал!ст!в, ыетоди навчання, принципи комплектування, спричинився до утвердяення команд-но-адм!н!стративних ыетод!в управл!ння, моральннх та !дейних двфор-мац1й. У дисертацШюму досл1д*енн1 вперше введено в об1г ран!ве ие опубл!кован! ! недосл!д*ен! арх!Ен! документи, що м!стять нов1 фахти та статистичн! дан!.У робот! neperлянуто потирену в !сторичн!й л!те-pasypi ои!нку соц!альн(*-пол1тичних та культурних процес!в, пареоц!нено ряд положень i висновк!в, пануючих в !стор!ографП про-тягом дэсятил!ть.

Бикоркстання метод! в !сторичиого внал!зу та синтезу у висв! тлели! !сторичних явищ та процес1в дозволило вид!лити загальн! законо-м!рност! в роэвитку досл!джуваного объекта.

Осноен! положения. як! виносяться на захист. - наявн!сть достатн!х !нтелектуалъних та духовних сил у сурп!ль-ств! - одна э обов'язкових передумов його. поступального роэвитку й прэгресу. 1нтенсивн!сть еоц!альних пропас!в у 20-х pp. вимагала вводного створення новоТ !нтел!генц!Т, яка д!стала назву роб!тничо-селян-ewcoY ! соц!ач!стичноТ;

- осентня пол!тика в УСРР, цо формувалася протягом 20-х рр., п!д-порядковувалась реал!ям формування ун!тарноУ двржави та практиц! побу-дови тотал!тарно-бпрократичного соц!ал!зму. Створення нових кадр!з спец{ал1ст1в стало об"в'стом особливбУ уваги правлячоУ б!льшовицькоГ парт!У, п1дпорядковуволося класовому принципу, якиЯ визначив специф!-ку орган!эац!йни}{ форм. матод!в навчання та комплектування,.пол!ти-ку щодо "старо? !ктел!генц!У" !, як насл!док, призв!в до створення за короткий пром!жок 1сторичного часу ¡ново? соц!ал!стичноУ Ытел!-гекц!У;

- в досл!джуваний пер!од склалася повна система п!дготовки нових спец!ал!ст!в, одн!ео з ланок якоУ стали роб!тнич! факультети. Створен-кл та д!яльн!сть роб!тфак1в як одного з основних канал!в для п1дготов-ки роб!тничоУ та селянськоУ молод! для вступу до вуз!в I п!дготовка власних кадр!в спец!ал!ст!в для нового. сусп!льства стало складовов час-тиною державно? пол!тики; спрямовано? на забезпечення соц!ально-кла-сового Складу та к!льи!сних показник!в, що привело до деформування процесу внховання ново? !нтел1генц!У, було в!дходом в!д загальнолюд-ських ц!нностей у б!к класових, значно вуячих та обмежених;

- вир!шення в иайкоротш! строки проблеми створення кадр!в спец!-ал!ст!в привело до необх!дност1 зосередити на роб!тфаках певн! мате-р!альн! кошти. Складна соц!ально-економ!чна ситуац!я в УкраУн! не сприяла вир!шенно поставлен!« завдань. Трудной^ матер!ального характеру, як ! !дейн1 розходтення з багатьох питань, негативно впливали на п!дготоьку спец!ал!ст!в. Ух квал1ф1кац1в, профес!Яну ор!знтац!в;

- насл1дком процес!в, як! в!дбувалися у досл!джуваний пер!од, стало послхдовно вит!снекня з ус!х сфер старо! !нтел!генц!?, зам!на

У? новою, яка згодом була поступово зведена до р!вня "пропарку". Разом з тим, незважвючй на вс! збочення, осв!тня пол!тика,сформована в УСРР, за своТк характером та масштабами не мала аналог!я 1 залучала величез-

1.8

iil маси простих людей, як! д!стаяи роальний доступ до знаиь.

Структура лисoptant Y обуювлена мэтою 1 заеданиями досл!дження t складаеться ai ветупу, двох роэдШв, п"ятв параграф!в, висновк1в, списку використаних джерел та л!тератури. Обсяг рукопису 158 стор.

Зм!ст дисертац!¥. У вступ! обгрунтовано актуальн!сть теми, хро-нолог!чн! меж!, показано ступ1нь науково? розробки проблем», визна-чеио методолог!чн! основи досл!джекня, могу 1 эавдшшя дисертац!Î, розкрито теоретична i практично значения робо?н, подало характеристику джерел, в!дображено апробац!» результат i в досл!дкек:зя та показано його практично значения.

В роздШ I - "Проблема п!дготовки спец!ал!ст1в 1э роб!тник!в i селян у 20-т! pp." - розглядазться соц!ьльно-еноном!чна ситуац1я, цо, с клал ас я в УкраУн! на початку 20-х pp. та стан з кадрами спац|а-л!ст!в, викладаються основи псрт!йно-дариавно? полiтики цодо вир!вони я проблем« з кадрами спец!ai!ст!в. В!дзначазгься, ¡цо э пврекогов б!льшовнцькоУ клади у I9I7-I920 pp. розпочалося буд!вництво нового сусп!льного ладу, який з часом набув характерних рис тот&л Харизму. 3 початку 20-х pp. на порядку денноиу постало чимало проблем, як! вп~ магали негайного розэмяэання. Одн!ео з них стала проблема п!дготовкм кадр!в спец!ал1ст1в для bcíx галузей народного государства, в!д ви-р!пення яко? залезала е1дбудова зруйнозаноТ економ!ки, реал!зац!1 соц!альних, пол!тичннх завд&чь, подальшого культурного роэвитку.

Автор в!дэначао, цо для розв"язшпш в!дпов!дальних завдань, по-ставясних парт!йно-радянсьКою владою, нообх1дний був тривалий час, про ТЯ ГО К ЯКОГО П0Тр1бН0 було БИр!ЕИТИ ц!лий ряд проблем, зумовл^них як об"бктнвними причинами, тек i соц1ально-еконои1чною ситуацию,чо i снузала о республ!и!, Ераховуючи при цьому палке прагнення народу до ншЦонально-культурного в!дродження./С.29-43/.

Поряд Í3 звлученням та використанням старих спец!ал!ст!в, яких

реально виявилось запало, було поставлено завдеиня форцувення новкг: кадр!в з часяа роб!тнтс1о та селян, як! повинн! були отримати в!д-пов!дяу осв!ту, Цз завдання у 1921 р. й.було висунуто новоо владоо, доля якоТ пош1сто залежала в!д його розв"лзшшя. Передбач'алось го-тусати у втар« нашгзльних зшглод&с роспубл!ки в найкоротш! строки кадри з осношоУ соц!альнаУ маем сусп!лъства - роб!тник!в та селян. Для того, цо<5 створнти таких спец!ал!ст!в, необх1дно було роб!тииа!в та селян, як! б ал али здобути вищу ося!ту, п!дготувати до навчання у вузах. Цэб зробити рзальним вжо прсдеклароване право на навчання, було створено роб!тнич! факультет«.

Шляхогл гашироння роб!тфак!а передбачалося докор!нно зм!нити, сод!альн1Ш С1шад студентства вуз!в, реально забезпечти право роб!?-ничо-селяксьхоУ молод!, яка кала профос!йшй досв1д ! стаж робот:!, на пераочзргопий вступ до вуз1в, зд!йс|швати 1деолог!чний еялив на вез студентство.

У дисзргацИ показано, що д!йльн!сгь роб|тфак!в, як одного а осноеиих канал!в п!дготовки роб!ткичоТ молод! для вступу до вуз!п ! стаорення власник кадр!в спец!ал!ст!в для нового сусп1льства, бу-ла ститадовою частиною загольнодержавно! пол!тики. Приклад цього -порт! декрет«, як! проголошували р!ек!сть нац!онального розвитку вс!х народ!в краТни. Цэй пэр!од в !стор!У УкраУни отримав назву "культурно! рэволвц!1и, в!дродяення, коли спалахнула творча енерг!л мае ! впершз упраУнський народ к!г розраховувати на певну п!дтрим"у деряавних структур. Зг!дло а прийлятоз Конституц!со УСРР, декретами Ради ар кому та Постановами Наркомосу УСРР, як! закр!пили права роб!?-ник!в та седин на отржоння осв!ти, э республ!ц! почала здШсиявэ-тись реформа вицоТ сколи. Одночасно з наступнов реорган1зац!ег> структур» вуз!в вт!лпвався в киття принцип пол!тичного завоевания витцоУ иколи. При цьому бралися до уваги лише т! сторони цього про-

цесу, що зб!галися з б!лыаовицькими настановами, спрямованими на п!дготовку якомога б!льшоУ к!лькост! спец!ал!ст!в з трудового народу.

Таким чином, виконання цих нвв!дкладних завдань було покладено . передус!м на роб!тнич! факультета, Ух створення { подальший розвитов вватлися першочерговими у пол!тиц! бхльшовицькоУ парт!!.

У другому роз,ц!л! дисертац!У.~ "Становления 1 розвиток систе-ми роб!тничих факультет!в" - досл!джуеться прочее становления та' д!яльност! новоУ форми навчання для роб!тник1в ! селян - роб!тфак1в, Ух комплектування за соЩальним та парт!йним принципами. Значне м!с-це выводиться висв!тленнх> матер1альноУ'баэи роб!тфаи!в, з&беэпечаа-на Ух викладачами, розглядшоться основн! аспекта навчальда-виховноI та громадськоУ роботи.

У дисертац!йному досл!дженн! доводиться, 40 плаиом!рне буд!вни-цтво роб!тфак1в в УкраУн! почалося з 1921 р. в!дпов!дио до декрету Раднаркому УСЕР в1д 7 береоня 1921 р./С.63-99/.

Заходи новоУ влади э самого початку створення ц!еУ ново? форми навчання трудящих эумовили перш за все надм!рну 1деолоГ1зац1ю роб!т-иичих факультет!в. Цей принцип було закладено в самих нормативных документах, в!н энайшов свое воображения в питаниях комплектування контингенту слухач!в, викладач!в, в сам!й систем! управл!ння, орга-н!зац!У роб!тфак!в. Щлком законом1рно, що центральна м}сце в робот! по створеннв роб!тфак!о в!дводилося насамперед Ух комплектуванн» ва соц!альним 1 парт!йним принципами, о в зв"язку з проведениям гол!тики "украУн! за:;! У" -1э урахуванням нац!ональност! слухач!в.

У робот! Шдкреслэно, цо розгортання перших роб!тфак!в найактив-м1ше проходило в Киев!, Харков!, Одес!, що поясноетьс'я наявн!стю в цих м!стах эначно! к!лькост! промислових п!дприемств э багатотисяч-нини роб!тничикя колактивами, як1 стали основною базою формування но вих кадр! в радянських спец1ал!ст!в. В цих м!стах д!яли вищ! нав-

чальн! заклади, при них в!дкривались роб1тфаки. Пер!оди мирного пэ-репочинку в ход1 визвольних змагань були в !стор!У роб!тфак!в лишэ початком Ух становления та пошук!в орган!зац!йного упорядкування. Якщо в ц! роки в!дкриттч роб!тфак!в носило стих!йний, оп1зодичний характер /' наприклад, виникнення роб!тфаку в Одас! у 1920 р./, то в подальшому цей процес в1дбувався.орган1зовано, п!д беэпосередшм кер!вництвом б!льшовицькоУ парт¡У 1 пролетарськоУ держави.

Вир1шення завдань по п!дготовц! спец!ал1ст1в вимагало пол1пшен-ня матер!альноУ бази та становища слухач!в. Прийнят! державними, пар-т1йними, громадськими орган!зац!ями постанови та ршення про матер!а-льно-техн!чкэ забезпечення роб!тфак!в в умовах зруйнованого народного господарства не завкди могли бути виконан!. В 20-Т1 рр., коли основи! державн1 кошти асигнувались для розвитку пров!дних галузей економ!ки, республ1ка не могла задовольнити матер!альн! потреби слухач!в. Однак, враховуючи ва-хлив!сть зандань, покладених на роб!тфаки, уряд робив чимало Для пол!пшенням матер!ального становища.

Автор в!дзиачас, п;о серед багатьох проблем, як! виникли в досл!-дяуваний пер!од, сл!д особливо в1дзначитя проблему забезпечення роб1т-фак!в кадрами викладач!в. Труднощ! матер!ального порядку, як ! !дейн! розходження з багатьох питань, в!дбивалися ! на викладацькому складо-в1, да педагоги н смежно Т квал!ф1кац!У становили незначну частину,

У дисертац!Т показано, що саме п орган!зац!У та проведенн! нав-чально-вихоЕно? роботи спрацьовував ыехашзм, чкий дозволяв вчоразш!м роб!тникш.1 та селянам, що проявляли ентуз!азы та палке прагнення здо-бути осв1ту, прилучатись певноп м!роо до досягнень цив!л!зац!У - науки, культури, а згодон брати участь у забезпеченн! духовного потенц!-алу сусп!льства, в необх!дност! якого вони були глибоко пореконан!, намагалися вкласти св!й 1нтелект в псбудову справедливого сусп!ль-ства. Завданням навчально-БиховноУ роботи на роб!тфаках було п!дви-

аг

щення загальноосв!тнього р!вня гнань слухач!в, виховання э них ак-тивних борцов за пролетарську деркаву.

Таким чином, уэагальнений I проанал1эований матер!ал дозволив автору аробити висковок, що одним !з 1стотаих недол!к!в у складанн! навчальних план!в, програы 1 використання Тх у иавчальному процес! була в!дсутн!сть координад!Т . д!яльност1. Питания роэробки навчальних план! в 1 програы вир!щувалися беэшсередньо на м!сцях не силами викладач!в, як! мали в ц!й справ! досв!д I профес!йн! навички, а теоретиками Наркомосу, як! емп1рично виэначали теоретичний р!-вень энань майбутн1х слухач!в/ Пб-125/.

Тому й не дивно, як доводиться у дисертацИ, 40 в пошуках нових метод!в. викладання припустилися багатьох помилок, тому що слухач! роб!тфак!в були учнями особливого типу. 3 одного боку, це були люди э в!дпов!дним життввим досв!дом, виробничими навичками, як! мали волю ! бажання отримати знания, а з другого - з досить слабкою навча-льноо п!дго?овкою, в!дсутн1стю найменших навичок роботи в книгою, конспектування матер!алу тощо.

Автор показуз, що виходячи а специф!ки орган!зац!? роб!тфак!в, принцип!в Ух комплектування, особливого значения надввалося так зва-п1П пар?!Гвю-вяховн!Й робот!. 8 ц!бю метою було створено парт!йн! та коисомольськ! осередки / 139-144/.

Робота по створаннп, розвитку та поширенно роб!тфак!в, винаНде-иио нових фор» 1 метод!в навчашш, матор!ального забезпочення в ц1ло-му носила пэзитиений характер 1 мала певну в!ддачу. Ця форма навчан-нл, цо не один раз п!дкреслюв дисертант, досить усп1шно допомогла не одному по ко л ¡нло молод!, яке отримало осв!ту I поповнйло лави !нтел!-генц!! Укра^ни.

У висновках п!дввдея! Шдсумки досл!дження, зроблен! уэагальнен-

ня, п!дкрестоаться, ща розглячутий в дисертац!! пер!од був складкий 1 суперечливий. Bet ц! суперочност! знпйшли дзеркальнэ в!дображення 1 в cnpaBi п!дготовки кадр!в спец!ал1ст!в.

Встановлёння монотл1! napxiY в сфер! !деолог!! п!дпо'рядкувало вир!шення питань подготовки спец!ал!ст!в !нтересам пролетарсько! дер-жави.

ВкншсненНя роб!тничих факультета було обумовлене об"ективними потребили, пов"язаними з порушениям наступност! в систем! осв!ти м!я середньою та вищою ланками шасл1док л1кв1дац1Т загальноосв!тньо! школи, необх!дн!стю терм!ново! п!дготовки роб!тник!в та селян з матов !х вступу до вузtв; прагненням б1льшовицько? влади до зм1ни сопельного та партийного складу студент!в вшцих навчальних заклад!в, впливом на внутр!вшз життя вуз!в.

Роб1тфаки стали засобом, який надавав реальну можлив!сть роб!т-никам i селянам одеркати необх!дну спец!альну осв!ту. Позитивним моментом В орган!зацП nisi форми навчання було й те, що прэтягом короткого часу певн1 знания отримували до росл i люди, як! вже мали ви-робничий стаж ! профес!йну п!дготовку.

Поряд з цим роб!тфаки в!д!грали роль !, не лише позитивну, в процае! посл1довно! зам!ни старо! 1нтел1генц!1 новою, радянськоо. Насл!дком пронес!в 1 явищ, як! мали м!сце у досл!дяуваний пер!од, виявилася зам!на !нтелектуального потенц!алу нац!онально! ел!ти, яка на основ! "класових переконань" п!зн!ше була зведена до р!вня пропарку, Ставлячи на м!сце нос!!в загально! духоьност! народу посп!хом п!дготовлених висуванц!в, парт!я, уряд створили умови для шв ид кого виховання слухняних виконавц!в, вузьких спец!ал1ст!в, як! сприймали киття т!льки в межах власност! професН, позбавлених эначнов м!роо знутр!шньо! культури. Одночасно з ф!зичним ! соц!альним знищенням багатьох нос!!в культури в!дбувався процес знищення духовност! шля-

хом зам!ни загальнолюдських моральних ц!нностей вузькокласовими. По-ряд 1э створенням 1 утвердженняы нового ладу руйнувалася нац!ональна культура. Спец!ал!сти формувались, як правило,.1з иалоосв!ченого, но-достатньо культурного населения. Основними критер1ями, як! враховувались при зарахуванн! до вицих навчальних заклад1в, були соц!альне по-' ходження ! парт!йн!сть. Р1ш8ння, що приймались правлячою парт! ее та державою в питанн! п!дготовки кадр!в спец!ал!ст!в, не могли компенсу-вати розрив у спадковост! культурних традиц!й, негативно впливали на профес!йн! якост! новоТ !нтел!гбнц!Т, р!вень культури сусп!льства взагал!.

Нов! спец1ал!сти отримували вицу осв1ту, не ыавчи, як правило, середньоТ, оволэд1вадн знаниями на роб1тфаках, як! не шгли пар1вня-тися з !пнуичши ран!се г!м$тз!ями та реальними училищами. 3 вчораа-нього роб!т$ак1вця у вузах накагазися якнайтведие п!дготувати специалиста, якиЯ на и!г протягом навчання на роб!тничому факультет! от-римати належну зпгалыюосв1тнв п!дготовку.

Практична значения днсертацП виэначавтьея юстановхов проблеыи та надостятньо» П роэробкою. Основн! положения й висшвки, фактичний матер!ел иояуть бути викорпстан! при написанн! узагалшвячих 1 спец1-альних праць з 1сторИ культури, 1нтел!гоиц1?. Дач! досл!дження ио-куть використовуватись при п!дгоговц! сяец!альшгс курс!в о 1сторП УкраУии у вузах 1 сэредн!х навчальних еак^адах. Разультати досл!дке-кня кояуть бути корисними при оргвн1оац!Т р1зномаи1тних курс!в «а !ниих фор» навчання по п!дготовц! кадр!о для практично! д!яльлост! в умэвах переходу до ринкових в!дш>син.

АпробшНя робот». Дисертац1я обговаривалась на зас!дшш! в!дд!-лу !стор1? культури украУиоького народу !нституту !стор!Т УкреТкн ¡Ш1 УкраУни. Теоретичн! положения, висшвки, узагальнення, практичн! роко-кзндацЗТ Сули викориотан1 у виступак на наукорих коифер8гщ1ях та в публ!кац1кх.

Список опубл!кованик наукових праць.

1. Рабочие факультеты - важный путь формирования кадров социалистической интеллигенции на Украина // Актуальные вопросы исторнчоской науки: Сборник материалов городской научной конференции моЛодюс ученых, посвященной 60-латио образования СССР. 21-22 декабря 1982 г. - Киев, 1962. - с.70-71.

2. Проблема п!дготовки кадр!в спэц1ал!ст1в в УСРР а роб1тник1в I селян /20-т1 рр. XX ст./ - К., 19%. - 33 с.

Шепель Jl.fi. Роль рабочих факультетов УССР в подготовке специалистов /2Э~е гг./. Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - История Украины. Институт истории Украины ПАН Украины, Киев, 1996.

Диссертацией является рукопись. В работе на основе широкого круга источников, преимущественно.архивных, исследована история возникновения и развития системы рабочих факультетов в УССР в 20-е годы, динамика их роста и численности слушателей. Проанализована политика правящей коммунистической партии и государства по отношений к рабфакам, рассмотрены основные принципы их комплектования, материальное положение слушателей, процесс идеологизации учебно-воспитательно!': работы. Показаны результаты деятельности рабфаков.

Shepel' L.í. the Rol« of Worker'r Faculties of the ülcrolsl«* S9B is education oí «peoiallata 1и th* 1920-e. 1h» dlaaertetion i»r л ¿agre» of Caadidate of Historical Soleaoas - epoolality 07.00.01 -History el Ukraine. IutilaU «f bUUxj ef üicrata» ( Betieaal Aoadeisy «i Soieneee }. Kiev, 1396.

Ib» dlasertaileu le the a*»u»<irijit. Shla *«'k le tecunad «в the lilotery «f apporjranoe «ad dnTelepae»» eí the «ratea ef werke*'a ía-oultien in Ukrainian SER lx th* 1У20-О. ,i'he ciuthov ав«1уяев te» pell-tic s oí the rullüjj CcrujUMlet perty cad th» So*iet State towarda var-fcer'e faoultíeo. Ihe cale prinolplso ef Miel* fuaoíiealag, the ¿jaar aloa sf their growth, chacea la еаареаШоя aad 11*in« aiaadart ef atudemta, «he proeoaa ef ido»lcgi«atl»« ef «erkere* faculties «ra eeaTohad aa »ell. The awther я»я1ув*я the M«>tl1i ef thelr aottvltj.

Ключов1 слова: 1нтея1генц1я. гпец}ал1сти, культура, роб!тфак /роб i тничиЛ факультет/. _ yJ'.^/l^