автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.01
диссертация на тему: Нестандартизированые элементы в современном украинском литературном языке

Полный текст автореферата диссертации по теме "Нестандартизированые элементы в современном украинском литературном языке"

^ УЖГОРОДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

БЕ САГА РОМАНА ВАСИЛ1ВНА

НЕСТАНДАРТИЗОВАН1 ЕЛЕМЕНТИ В УКРА1НСЫС1Й Л1ТЕРАТУРН1Й МОВ1

Спец1апьн1сть 10.02.01 - укра!нська мова

АВТОРЕФЕРАТ дисертадИ на здобуття наукового ступеня кандидата фз.лолог1чних наук

УЖГОРОД- 1997

Дисертац1ею е рукопис

Робота виконана на кафедр1 укра!нсько! ыови Ужгородського державного ун1верситету

Науковий кер1вник - доктор фд.лолог1чних наук, професор

СЮСЬКО Михайло 1ванович 0ф1ц1йн1 опоненти - член-кореспондент НАН Укра1ни,

доктор фз.лолог1чних наук, професор Шмчук Василь Васильович

кандидат фз.лолог1чних наук, доцент Юсип-Якимович Юл1я Васил1вна Пров1дна орган1зац1я - Терногальський державний

педагог1чний :1нститут

Захист вз-дбудеться 18 квз-тня 1997р. о 15 год.

на зас1данн1 спец1ал1зовано! вчено! ради Д 15.01.03

для захисту дисертащ.й на здобуття паукового ступеня

доктора ф1лолог1чних наук при Ужгородському' державному

ун1верситет1 (294000, Ужгород,'., рул. Ун1верситетська, 14,

ауд.411

1з дисертад1ею можна ознайомитися у б1блд.оте1и Ужгородського державного ун1верситету (м. Ужгород, вул. Кап1тульна, 9)

Автореферат роз1слано —? 1997 року ~~ ~~ Вчений секретар спеш.ал1зовано! вчено! ради

кандидат фз.лолог1чних наук, доцент уЛ^ок^-^ БЕЛЕЙ Л.О.

ЗАГАЛЫ1Л ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АКГУ7ШЬН1СГЬ ТЕЖ. Одш.ао з важливих проблем сучасно! мовознавчо! науки ег досгадаення розмовно-простор1чного мовлення та законом1рностей його розвитку. Багато аспект1в, вкгютакми шляхи поповнення простор1чно! лексики, 1! склад та взаоюдш э д1алектами й л1тературною мовою, дотепер не дастали ще надежного висттлення в науков1й лл.тературл., у тому чист й в укра!нському мовознавствд..

Ряд праць, присвячених вивченню структури сучасно! украХнсько! л2.тературно1 моей, дае дуже загальну, а часом 1 суперечливу Днформацдю про простор1ччя. Жодна э них не визначае м1сця простор1чно1 лексики по вдлношенню до даалектно!, жаргонно! та лл_тературно1 мови.

У науков1й л1тератур1 наявш. розб1жност1 також 1 щодо пояснения природа цього явища.

Б1лын1сть сучасних украхнських мэвознавцдв кваш.ф1куе простор1ччя як стилл.стичний шар лексики, при цьому скэди зараховуються 1 слова з р1зко зниженою семантикою, а основною ознакою тако! лексики вважаеться експресая без врахування засоб1в II вираження.

3 опрацьовано! л1тератури видно, що в украхнськхй мовознавчгй науид. е дв1 точки зору на природу простор1ччя: вузька х широка. Представники "вузько!" точки зору (А.П.Медушевський, В.В.Лобода, Г.П.1жакевич) вважають, що простор1ччя - це стихи, стично знижена лексика. Представники ж ллшо! (М.П.1вченко, Л.А.КЬробчинська) дотримуються погляду, що просторДччя охоплкють ще й емоцгйно забарвлену лексику, а також слова неправильного слововжитку, включаючи скщи колишщ. даалектизми 1 т. л.н.

До уже сказаного додамо, що простор1ччя були також сферою наукових л-нтересав 1.0г1енка, який придалив чимало уваги популяризадИ укра!нсько1 мэви, у тому чист й живого народного мовлення. К)р1м лексичних просторДч, в1н подав стил1стико-синтаксичт- еткщи,

пере важно у журнаш. "Р1дна мова", редактором якого був протягом довгого часу.

Статус та природу простор1ччя на матер1ал1 росшсько! моей досить докладно опрацювали таю. росхйсью. мовознавцл., як Ю.А.Бельчикова, В.В.Виноградов, Г.Т.Ккязькова, Б.0л.Лар1н, а на приклада, шмецько!, чесько!, французько! та англшсько1 мов в1дпов1дно - Т.4р1нгс, Я.Бел1ч, Ш.Балл!, В.А.Хом'яков та ш.

МЕЛА I ЗАЕДАНИЯ Д0СЛ1ДЖЕННЯ. 3 огляду на актуальш.сть, вагсмз.сть та недостатне опрацювання питания у науков1й л1тературл., ставимо соб1 за мету з' ясувати 1 проанаш.зувати саму природу простор1ччя, визначити його статус у лексичтй систем! украЫнсько! мови, простеживши при цьому особливост1 простор1ччя, його роль як поза_т_тературного елемента в сучаснгй украЛнськш л1 тератури!й мовл.. В робот1 поставлено тага, завдання:

а)спиракнись на лексикограф1чш. джерела, художш. тексти, живомовш. факти, виявити 1 представити простор1чну лексику у 11 лексико-семантичних хрупах;

б) на основ1 живорозмовного мовлення (мова телебачення, радао) та мови преси виявити й описати морфсшог1чт. особливост1 простор1ч;

в)проанал1зувати сгильш. 1 в1дм1нш_ риси словотвору простор1ч у пор1внянн1 1з в1дпов2.дниками л1тературно1 мови;

г)з'ясувати мехаш.зм появи 1 розвиток акцентолодачних простор1ч.

ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА Д0СЛ1ДЖЕННЯ. Матер1алсм для дослл.дження стали

простор1ччя, виявлеш. нами в Словнику уграхнсько! мови в 11- томах, який, без сумшву, е фундаментальною працею, де практикою словниково! роботи реал1эоЕ3111 основш. теоретиши. надбання сучасно! лексикографИ. Виявлеш. в Словнику лексеми лягли в основу роздал1в ч\Лексико-семантичн1 групи простор1чно! лексики" 1 "Способи та типи дериващ.! у сфер! простор1чно! лексики".

Акцентш. простор1ччя взят1 з л.сторичних пам' яток, опрацьованих З.М.Веселовськсю. Роздал "Мзрфолог1чш. простор1ччя" виконаний 1з залученням матер1ал1в анадазу мови газет, радао- та телепередач.

Картотека дослздження нараховуе понад 20 тис. гтростор1ч: ¿з них близько 17 тис. одиниць вилучено !э Словника украЫнсько! мови, 3 тис. - 13 "УкраХнського стигистичного словника" 1.0г1енка. ЕИкористаш. також матер1али з 1сторичних пам'яток ХУ1-Х\/111ст., до анал1зу залучаемо й зразки з мовлення дикторов телебачення, радао 1 т. лл.

ОБ' ектсм Д0СЛ1ДЖЕННЯ у дисертацН е особлива група ств -простор1ччя, яю. ще не знайшли достатнього висв1тлення у науков1й л1тератур1, посздають особливе м1сце у систем! навд.онально1 мови 1 е потенций} шм джерелом поповнення л1тературно! мови, а також одним !з важливих фактор1в впливу на структуру л1тературно! мови та II розвиток взагалд..

МЕТОДИКА ДОСЛ1ДЖЕННЯ. Розгляд матер1алу здайснюеться э позищ.! системного пхдходу, який реаМзуеться в анаш.з1 простор1ч як складного явиша, в результат! чого виявляемо певш. ознаки; основний метод анатзу - описовий, як допом1жш. - використано функщ.ональний, з1ставний, структурний та статистичний.

НАУКОЕА НОЕИЗНА Д0СЛ1ДЖЕННЯ полягае у постановил та моно1раф1чному эпрацованш. взагаМ не вивченого дотепер мовного явища, у визначенш ^сця простор1ччя як нестандартизованого елемента в систем! сучасно! укра1нсько! мови. Вперше на конкретних фактах простежуеться шлях гюяви та функиионування простор1ч - промл_жно1 ланки м1ж даалектами та гптературною мовсю в систем! украгнськох мови, з'ясовуеться м!сце лростор1ччя.

ТЮРЕГИЧНЕ ЗНАЧЕНИЯ I ПРАКТИЧНА Ц1НН1СГЬ РОГОГИ. Теоретичне значения досхадження пслягае в тому, що опрацовання дано! теми дасть змогу заглибитись у процес формування литературно! мови, вироблення С! норм та поповнення нормативних вар1ант1в. Досл!дязення дязерел ! трироди простор1ччя мае вихлд ! на проблеми сучасного фунгаионування /юви, культури мовлення.

Результати дослхдження можуть бути використаш. при читант. курсав гучасно! украЫнсько! л1тературно1 мови, морфолога.!, словотвору, ;тти_стики, при укладант. словников тсщо.

Досщдаення дае багатий фактичний матер1ал для розробки спецсем!нар1в та спецкурс±в, ша. розкривають статичш. та динакачш. процеси евапюцИ загальнонародно! украхнсько! мови.

Практична ц1нш.сть робота пслягае ще й у тому, що в дисертацл.1 вперше на великому фактичному матер1ал1 висвл.тлкються найбольш важлив1 1 щ.кав1 питания утворення просторДч у сучаснл-й укра1нськ1й розмовнш мов1, анаМзуються тенденщ.! та специфика цього процесу.

Результата робота мають значения для дальшого ц!ш.сного вивчення просторДччя в укра!нськ1й мовл., а також у плаш. пор1 вняльного анаМзу словотворення простор1чно1 лексики та лексию! литературно! мови.

Спостереження 1 висновки дисертаиойного досгадження можуть бути придатними в робот1 по тдвищенню куль тури усного мэвлення. Вони знадобляться 1. при укладанш. рекомендаций, порадникав э культури мэвлення, як 1 пос1бник1в та гадручник1в з сучаснох украхнськох лз_тературно1 мови.

Методологи, чнсю основою досзйдаення е розум1ння наукового т.знання мови як системи в II функидонуванн!, фьлософсыа. положения про взаемозв'язок 1 взабмэзумовленл.сть мэвних явит та процесав, нерозривний зв'язок мови 1 мовлення, едаасть форми л. змл.сту, еднл.сть 1 проталежш.сть окремого 1 загального, приниипи л.сторизму, усвл_дамлення процес1в диференидацИ та л_ндив1 дуаМ за I и 1 мови як засобу творчостл..

0СН0ВН1 ПОЛОЖЕНИЯ, Пр БИНОСЯТЬСЯ НА. ЗАХИСГ:

1. ПросторДччя - це лексичш. одинищ., яка, з одного боку, не е фактами лл_тературнох мови, а лише маркованими обмежвним вжитксм одиницями У раз1 хх використання в окремих функц1ональних стилях л!тературно! мови; з другого боку, вони не тотожш. з дхалектними одиницями, оскдльки не виявляюгь ч1тко окресленох локал1здцт I, тобто не налетать до жадного з нар1ч украхнськох мови. _____

2. Межа - м1ж - просторДчним - лл.тературним е рухомэю. У певний пер1од розвитку мови просторхччя переходять у розряд нормативно! лексики х навпаки, тему досаидаувана лексика е важпивим джерелсм збаг^чення лл.тературно1 мови, поповнення II нормативних вар1ашав.

3. У зм!ст понятая простср1ччя ми включаюемо не лише стилз-стично знижену лексику, а й емоцгйно гвдвицену в1к6нечко, голубонька, крилонько), оск±льки пестливо-демл.нутивна лексика мае однаков1 з1 зниженою функщ. ональ щ. можливостл., сферу вживання, походження тацо.

4. Соцдальш. даалектизми (арготизми та жаргон!зми) переходять у розряд просторач, коли виходять за рамки "профес!йного" вжитку Д стають загальнов1домими (пор., напр., амба Дз злодшського арго 'канець'; - вхкно Дз студентського жаргону 'пропуск у розклада занять' Д т. :ш.)

АПЮВАЦ1Я ЮБОТИ. Дисертацгя обговорена Д схвалена на засаданш. кафедри украансько! мови Ужгорода, ко го держуш.верситету. Основш. положения та результати досл1дження були викладец1 в допов1дях на конференциях асгирашав та мелодих учених, а також на гадсумкових наукових конференш.ях професорсько-виклададького складу Ужгородського державного уш.верситету (1993-1995).

ПУБЛ1КАЦ11. 3 теми дисертадИ опублз.ковано 4 пращ, загальним обсягом близько 2-х аркупав.

ОБСЯГ Г СТРУКТУРА ЮБОТИ. ДисертаиДя складаеться Дз "Вступу" (с.4-18), п'ятьох роздиив - ч\Лексико-семантичщ. групп гтросторДчно! лексики" (с.19-50), "Арготизми як потенщ-йне джерело поповнення просторДчно! лексики" (с.51-56), "Акцентщ. просторДччя" (с. 57-77), ччМорфалог!чш. простор!ччя" (с.78-99),"Способи та тили деривацИ в сфер! простор1чно1 лексики" (с.100-163) - Д "ВисновкДв" (с.164-171). До роботи додаються: список науково! лДтератури, список скорочень, дв1 диаграмм та Дндекс описаних просторДч.

ЗМ1СГ ЮБОТИ

У "Вступл." обгрунтовуеться актуальшсть теми дисертацд.1, визначаеться мета, основш. завдання, об'ект Д методика досллдження, характеризуемся джерельна база роботи, розкриваеться наукова новизна дисертавд.1, II теоретичне 1 практичне значения. У "Встуш" подаеться також власне визначення просторДччя, з'ясовуються критерл.1 виддлення

простор1ччя !з загального фонду украхнсько! мови, визначаеться м1сде гтростор!ччя у систем! укра1нсько1 мови.

У процедур! конкретного анагазу концептуально у поняття "простор!ччя" вкладаемо такий зм1ст: простор1ччями ввагаемо лексичш. одинии!, яка, з одного боку, не е фактами л1тературнох мови безпосередньо, тобто вони маркуються певним стилем мови, обмежеш. вжитком ! т. !н.; з другого боку, ми не ототожнюемз ах ! з даалектними одиницями, осюльки вони не виявляють, як даапектш. явища, ч!тко окреслено! локаМзащ.!, тобто не належать до жодного з нар1ч укра1нсько1 мови.

1ншими словами, простор!чна лексика не е явищем !зольованим ! в!д даалектнох, ! в!ц латературно! лексики. Простор1ччя як явище не можна, на нашу думку, взлривати в!д до.алектизм!в, в!ц лексики л!тературно1 мови, не можна 1х ! протиставляти, оск!льки м!ж ними не !снус ч1тко окреслено! меш..

Безсумш.вним е те, що так чи !накше просторгччя ми встановлюемо обов'язково влдргговхуючись вхд норм л!тературно! мови. У науковлй л1тератур1 дотепер немае ч!тких критерИв для квал!ф!кд|р! того чи ллшого мовного елемента як простор!ччя. Найчастллпе таю. квал!ф!кац1! наявш. у словниках у виглядц. р!зних ремаркок. Так, у Словнику укра!нсько1 мови у цьому зв'язку видалимэ таю. ремарки: розм., д!ал., зах., вульг., лайл., лрон., знев., 31руб., зм., зм,- пестл. Однак укладач! Словника укра!нсько! мови, як, до реш., й !нших украгнських словнию-в, не конкретизують чи, точшше, не тлумачать зм1ст поняття "слова розмэвного характеру". Талу вшадною позищ.ао у процедур! конкретного анал!зу матер!алу е наявнасть чи В1дсутн!сть ремарки або наявш. сть чи влдсутшсть даного слова у л!тературнш мов!. При квал!ф!кац!1 того чи !ншого мовного факту як простор1чного ми брали

до уваги й !ншу аргументацтю, а саме: __________________

___а) тер»»гар!альний критерий. Даний критерШ застосовуеться для

в!цбору простор!ч з говор1в украгнсько! мэви. Якщо певний даалектизм втрачае свою локальну обмежеш. сть, виходить за рамки певно! гов1рки ! стае зрозум!лим на бьльшш територИ Укра1ни,

його за даним критер1ем квал1фл.куемо як простор1ччя (вуйко, арий);

б) К£*тгер1й пашфеноот! застосовуеться для вхцбору простор1ч з жаргош.зм1в та арготизмов. Ямцо значения жаргоназму чи арготизму стае загальнов1дсмим, в1н переходить у розряд простор1ч (амб</, 4раер);

в) еогетичний кр»тгер±й встановлюеться за характером 1 р1внем експресивноста. (голубонька, дитинонъка) ;

г) слрукгурний и^игерш застосовуеться з урахуванням структури мови ('думэ, магазин) .

Щэдо 1сторИ вивчення простор1ччя, то варто наголосити, що в укра!нському мовознавств1 терм1н просторхччя лексикограф1чно нотувався к1нцем XIX ст., хоча тут сл!д мати на уваз1 також 1 "Лексис просто" (II пол. XVI ст.). Мэжливо, що саме назва щ.е! пращ. 1 стала поштовхом для подальших наукових розвхцок у ц!й галуз!.

В укра!нськ1й лексикограф!! вперше простор1ччя (у росАйськсму реестр!) вперше спевд-ально видаляе академ!чний "Рос!йсько-укра!нський словник" (1948) окремэю ремаркою простср!ч.

У I роздал! "Лексико-семантичш. групи простор1чно1 лексики" доводимо, що простор1чна лексика становить собою о крему систему, яка склалася !сторично ! мае певн1 особливост1, зумовлен! !! фунюионуванням переважно в живому (побутовому) мовленш.. 3 огляду на це й визначакться т1 тематичш. групи, як! репрезентуклъ досллджувану лексику, о скаль ки на р1вн± розмовно-побутового мовлення реал!зуються переважно штереси лкдини, пов' язаш. !з використанням за-гальновживаних сл1в. В1домо, що до активно! лексики (яка е загальновживаною) належать слова, яю_ передають найнеобх!дн!ш! поняття, пов'язаш !з життедаяльшсио лкщини, !! зв'язками з явищами навколишнього св1ту.

Простор1чну лексику у цьому роздали, подано за тематичними групами. Найб1лыиу групу складають простор!ччя, як! характеризують люпину, ютоту за !! В1зуальними чи 1ншими ознаками. Напр.: гладкий, тобто такий, що мае повне т!ло: грубенький, жирний, пузатий, пузатенький,

тельбатий, тельбахуватий, тельбухатий, чшустий, товстезний, товсте-

/„ / г / '„

лезши, товстелкщы, тостеннии, товстозамии, товстопикии,

товстопузий, товсткттй, тучний, черевань, череватий (СУМ)1;

гладксм'ясий, шадюзий, келюхатий, пухлий, спухлий, упасаний (ВС)2. У г

СУМ1 слово жирнии квал1ф1куеться як Мтера турне. Шд другим значениям

СУМ подае жирний у тлумаченш. ' товстий, гладами, вЛдгодований' . Проте

в розмовному мовленш. це слово ча слоте зус1р1чаеться з !рош.чно-

зневажливим в1цт1нком. У СУМ1 товстозадий подаеться з1 значениям

'лкздина з товстим задом'. За ВС дане слово вживаеться част1ше для

позначення повних «лвдцей з 1рош_чно- зневажливим вздтДнком. СУМ

квал1ф1куе слово товстопикий як 'лкадина з повним лицем'. У розмовному

мовленш. це частллпе характеристика повно! лкдини з Дрошчно-

зневажливою коноташ-ао.

Лладун, невм1ру повнии чаловгк: гладун, гладунець, пузан, пузань, * / / / ✓ / пузанець, пузанчик, товстун, товстунець, туша, черевань (СУМ);

бебехач, бегемот, бехрько, брюхач, вайло, гладцр, трубас, гр^бась,

кадьо, пузач, пузом, товстило (ВС). Очевидно, кадьо це дериват В1Д / /

"ка.гп б" або "кадовб" (емш.сть, видовбана Дз кавалка дубового стовбура, вживалася як бочка або як цямриння до поверхневого даерела).

Менш наповнеш. лексико-семантичт. групи !з назвами людей за спорлднешстю 1 свояцтвом, простор!ччя у сфер! виробничо!, побутово!, медично!, боташ.чно!, зоолог1чно! лексики та лексики на позначення назв природних явищ. Напр.: рдлний батьк±в фат: вуико, сриико, сприй, стрик (СУМ) стрико (ВС). У говорах гивденно-сх1дного,п1вн1чного нар1ччя, як 1 в ряд! говор1в гавденно-захллного нар!ччя, давн1 праслав'янсью. сприй (дядько по батьков!), вуй (дядько по матер1) втратилися, !х вит1снило загальне дядько. Традицией, ж вуй, стрий та !нии. !х варДанти зберДгаються Д часто вживаюгься не

'Тут 1 дал1 Словник украЗСнсько! мови в 11-ти томах подаеться скорочено СУМ.

гП1д скороченням ВС подаемо власн! спостереження над лексикою гов1рок Микола1вщини (Льв1вська область), над мовою художн!х творхв 1 т.1н.

»

тальки в щ_й MicueBocTi, айв художшй лЛтературл.. Лексеми вуй, вуико та ix пох1дн1 Буйна, вуичина, як 1 стрии, сприико, стрик та Ix деривати стрийна, орлянка, СУМ ф1ксуе э ремаркою дхал.

У II роздал! "Арготизми як потенцДйне джерело поповнення

просторечно! лексики" простежуеть ся поповнення просторДч укра!нсько!

мови арготизмами та жарrouiзмами. Арготизм, значения якого стае

загальновлдомим, переходить в розряд жаргош_зм1в, а звЛдти уже у

сленг великих Micr (щз схему не сшд сприймати буквально, бо у

кожного арготизму свл_й специфДчний шлях переходу). Так, арготизми

4раер {хз злод. арго), поит (спочатку вживався в картярському

жаргон!, п1зшлге в жаргон! правопорушнию.в схздних областей Укра1ни), / / / урка, уркан, уркагвн (ia злод. арго), зеке (арготизм побутував у

в' язщв царсько! Pociï), амба (вуличницький арготизм, a nisHiuie

арготизм укра!нських шкслярДв та студент! в) i т. д. сьогодн!

поповнили увра1нське просторДчне мэвлення i бллыш-сть з них нав1ть

фДксуеться у СУМ!.

У III роздал! "Акцентт. простор1ччя" зазначаеться, що у мовознавчДй nayui дотепер ще залишаеться не з'ясованою роль наголосу в розмежуванш. слхв на нормативн1 та ненорма тивщ.. Саме у цьому зв' язку робимо спробу простежити зм!ни, що вддбулися у наголосД сл1в i спричинили подал останн1Х на просторДчш. та нормативш..

Влп!ричне обгрунтування здгйснюемо на баз1 окремих словников, як! факсують наголоси слДв на певному еташ. розвитку укра!нсько1 мови.

Розглядаючи окремэ акцентш. просторДччя, як1 постали внастдок збереження старих архагчних наголосАв, усвДдомлюемо, однак, що таке вид тления е умэвним. Адже чимало з таких просторДч мэжна пояснити впливом подьсько! чи росхйсько! mob. Це стосуеться, зокрема, таких !менник±в середнього роду, як добуване, держане та iH., що Ix ми кваМфл-куою як власне галицькл. форми, а З.М.Веселовська вказуе на Ix арха1чн1сть3. Це стосуеться також дцествних форм першо! особи

Посилаемося на лавн! пам'ятки, опрацьован! З.М.Веселовською. Зокрема, прац!: 3 icTopiï укра!нського наголосу. Про наголос 1менник1в в XVI-XVIII

' ' • -

однини теперипнього часу прихожу, привожу, яга. мэжна вважати або залишками архааэм1в, або пояснювати вгшивом росайськоа мови.

Акцентна простор1ччя, ша утворилися внасладок впливу пальськоа мови, можна умовно подалити на дв1 групи: а)пальсью. кальки (з точки зору наголосу) педагог, кавалер, апетит 1 б) слова, яю. тдпали пад вплив польського наголосу, проте звукове оформления мають р1зне: вояк, переляк.

Найб1льшому впливов1 польського наголосу гидцалися двоскладов1

1менники чслов1чого роду: доцент, катар 1 под., меншому - трискладов1

1 зр1дка чотирискладов! :1менники.

Акцентш. простор1ччя, як1 зумовлеш. впливом росайськоа мови,

утвориоть треио групу акцентних простор1ч, натр.: вживания слав 1з

простор1чним наголосом можна проеладкувати у триекпадових 1менниках

жл.ночого роду I вл.дм1ни однини: догадка (1,2,3)*, дописка (1,2,3),

загадка (1,2,3), приставка (1,2,3). Наголос у цих :1менниках

попередньо фл.ксувався на першому склада: догадка, дописка 1 т.д.

1менники з наголосом на другому склада вважалися русизмами, яка

згодом набули поширення 1 стали простор1чними (пор. рос. дописка (4), / / / догадка (4), загадка (4), приставка (4). Сучасна укра!нська

лхтературна мова допускае паралельна наголоси у словах догадка,

загадка або узаконюе на другому склада наголос: дописка, приставка.

Четверту групу складають простор1ччя, яю. утворипися внастдок

аналогИ до тих чи 1нших словоформ: сп1дометер (до метер), римлянин

(до сам'янин) 1 т.п.

У IV роздал! "Мэрфалогачш. простор1ччя" зазначено, що специфз-ка

вл.дм1нювання простор1чних 1менник1в визначаеться рядом ознак,

ст. // Наук.записки.- Ки1в-Харк1в, 1955.- Т.З.- С.59-70 та - 3 -1сторИ укра1нського_ наголосу.'---Про наголос~ д1есл1в // Учен1 записки.- Харк1в, 1956.-Т.3.-С.131-171.

А П1д 1 подаемо: Погр1бний М.1. Словник наголос1в укра1нсько1 л!тературно! мови. -К.: Рад. школа, 1959. ГНд 2 подаемо: Погр1бний М.1. Орфоеп1чний словник. -Ки1в, 1984. П1д 3 подаемо: Орфограф1чний словник укра!нсько! мови. -К.: Наук, думка, 1977. гИд 4 подаемо: Рос1йсько-укра1нський словник: В 3-т. - К.: АН УРСР, 1969.

основною з яких е в1до1нш.сть у набор! флексой по вл.дношенню до литературно! мови.

Простор!чн! оменники родового в^дмшка чолов1чого роду ! в литературной мов1, 1 в простор1чш_й характеризуються флексаями - а, -у, яп виявили свою життездатшсть т_сля об' еднання р1зних тигив в1дм1н в одну. У перерозподол! флексш у межах семантичних груп, кр1м внутрллмьомовних фактор1в (семантичних, словотворчих, акцентуацшних та !н.), пом1тну роль вадаграв вплив парадигм рослйсько! мови. Очевидно, наявш.сть р1зних фактор!в (роама1ття д!алектно! основи, вплив рос1йських парадигм) спричинили нестгйкасть у вживанщ. флексш -а, -у у гростор1ччях, внасл1док чого навантаження флексИ -а виявилося значно бьльшим, н1ж флексИ -у.

1нколи в!дм1нн1сть парадигм простор1ч та !меннию.в литературно! мови можна пояснити вир!внюванням заю.нчень. Незалежно в!д характеру га-нцевого приголосного основи ц! !менники нер!дко оформляються флекс!ею твердого вар!анта (тобто флекс!я втрачав функцию маркера парадигми) : земльсю (земльоу), сажсю (сажу), учигельсм. Послидовшсть цього процесу в р!зних групах !менник!в неоднакова. Бхльшою м!рою впливу твердо! групи гидлягають хменкики першо! в!дм!ни з основою на шиплячий.

Процес вир!внювання зак±нчень властивий простор1чним 1менникам орудного в!дм1нка однини (душж>, Олесьсм, серцьсм), давального та м!сцевого в!цм!нк!в однини чолов!чого роду (дсщэви, товаришэви) .

Характер ! к!льк±сть флексЦ. можуть визначатися словотворчсю структурою лексеми. Наприклад, найблльшу кл_пьк!сть флексой мають простор!чн! !менники давального в!дм!нка четверто! в1дм!ни з суф!ксами -ат, -ен: таяятл-гелятовг, телятови.

Э-цна флекс1й у !менниках часто зумовлена зм1ною роду: апельсина, граната, базис, що пояснюеться впливом !ншо! мови.

Щэ одш_ао важливою ознакою при подии 1менник!в на простор!чш. Й нормативн! е категор!я роду ! числа.

Збереження форм дво!ни (ксровг, Марх), вживання множинних

/ /

1менникав в однин! (грудь, вус) та !меннию.в чолов1чого роду в

я±ночому рода (продажа, псмхдсра) 1 навпаки дае мэжпив1сть зарахувати 1х до простор1чних 1менниюв.

Парадигми в1дм1нювання прикметниюв теж мають характер перерозподалу флексай. Частина прикметнию.в м'яко! групп вир1внюе форми назвивного в1дм1нка однини чолов1чого роду (синий, веч!рний) та форму називного в1дмл.нка множили (синих, лхтних) за зразком твердо! групп.

1снуе ± звороттй процес, де фл_ксуеться перетворення м'яко! групи

' / / / на тверду (гарньсму, гарнлм, гаршй, гарня \ т. д.).

Яскраво вираженим процесс»! у словозм1ш. прикметниюв с усачення кшцевого -й в прикметниках ж!ночого роду давального в1дм!нка однини, чому сприяе, очевидно, 1 та обставина, що прикметник, вживаючись в рога, означення, виступае залежним компонентом словосполучення, 1 реал1зац1я граматично! хнформацИ переноситься на дсмшанту. Очевидно, мае значения 1 вплив вхдповлдних форм 1меннию.в.

Модел1 ступенив пор1вняння в основному не в1др1зняються вл.д датературних форм. Про те найвиший стуш.нь частЛше мае анаттичне вираження, яке стимулюеться, очевидно, мэделлю росхйсько! мови (носаол граматично! ллформацИ в б1Лыиост1 випадюв виступае слово самии : самии високии, самим битьшии) .

Ус1 наведет простор1чш. даеслова виступають як паралел! до нормативних. Маемэ науваз1 таю. форми, як печи (пекти), схчи (С1кти) , воде, носе, ходе, пиппм, сппшм 1 т. 1Н., а також 1нф1Ш.тив на -ть: казать, робигь 1 т. л_н.

У V роздал! "Способи та типи деривацИ в сфер1 простор1чно! лексики" розглядаеться семантична деривац!я як спосаб ном1нацИ у сфер1 простор1чно! лексики та словотворч1 способи номл-нащ.!.

У сфер1 укра!нсько1 простор1чно! лексики, за нашими даними, закрллилися цол! конглсмерати метафоричних _ вживань, яю. переважають над шшими способами ном1нащ.1, тобто спостер1гаеться значна р1зноман1тш.сть одиниць, у появ1 яких вирзлдальну роль з1грапи р1зного типу асоц1ац!1.

t

Зауважимо, що використання асоц1ац1й у процеса HOMiHauil в сфер1 простор1чно1 лексики у багатьох випадках е осмисленими, значною Mipofo стойкими i зумовленими сощ.альним досвхдсм.

Щэдо багатьох прикладав шдивДдуальних, оказ1ональних, метафор у сфер! простор1чно1 лексики, то зауважимо, що суттевим факторе»!, який

впливае на !х постайне зростання, е установка на експресаю. Напр.:

/у / /

нюхало (hic), з1вало (рот), корова (повна жгнка), эмгя (тдетупна

лкэдина).

Проте вивчення реально даючих cnocoöiB ном1нацт! передбачае вичленування типових основ i в простор1ччях, що з' явилися внаеллдок лексико-семантичних трансформац1й, i в простор1ччях, народаених словотв1рнсю деривац1€Ю.

Основна роль у словотвор! простор1ч налеяить суфЛксальнш дериваиД!. У идй сфер1 функвд.онування мэви використовуються Ti ж словотворч1 модел1, що i в кодифДкованДй л±тературн1й мов1. Але актив нДсть цих моделей р!зна. В умовах усного сшлкування спостер1гаеться чДтка тенденщ.я конкретизадИ назви. Дуже добре про це евхцчить утворення жДночих nemina agentis. Найб1льш поширеним в ui-й rpyni е утворення з суф. -к(а). Цей формант характерний i для кодифл_ковано1 укра!нсько! мэви, але в просторДччях словотворча сила форманта -к(а) проявляеться найб1льш активно. Про це евлдчить ряд утворень, яю_ заф1ксован1 в СУМ1 як розм., д!ал. i т.д. (терговка, плкжавка, cpi-пгадирка , директерка). До числа активних моделей чоловДчих nomina agentis належать утворення i3 суф. -ар, -ак, -ак(а) , -ник (всрохобник, зеленяр, ксминяр, щгдрак, трудяка).

BiflMiHHoio рисою просторДч е емоиДйнДсть i експресившсть, якА зумэвлкють тенденцию до утворення дериватДв з р1зними суфДксами субъективно! оц!нки: -ик, -к, -ок, -ичок, -ечок, -очок, -очк(а), -ечк(а), -ицз, -исько, -ак(а), -ух (а), -ул(я) .

Найбьльшу активность при творенш. nemina actionis виявляють

форманти -нн (я), -енн(я) , -лнн (я) , -уванн(я) : паквання, писаркв^ння, / ' /

хрипопння, хрупопння, хряскстння, цяткування, чаркування.

Серед просторДч вДдчутна тенденцДя до стислостД висловлювання, що

сприяе унДвербДзацД! словосполучень: керенка, керосинка, манка, /

марирутка.

НА 0СН0В1 ПРОВВДЕНОГО Д0СЛ1ДЖЕННЯ ЮБИЮ ТАК1 ВИСНОВКИ:

1. ПросторДччя е складовою частинсю национально! мови Д поряд з диалектною, жаргоннсю та лДтературною мовою вони становлять одну Дз

форм. Разом з народними говорами та жаргонами просторДччя налетать побутовДй, отже, й некодифДкованДй сферД загальнонародно! мэвнод. комунДкацДД, входять до народно-розмэвного мовлення Д мають

наддДалектний характер.

2.На вДдмДну вДд жаргонДв та говорДв, якД значнсю мДрою залежать вДд соцДального та територДального чинникДв, просторДччя, не виявляючи чДткод територДально! локалДзацДд. е, проте, зрозумДлДшими для носИв нацДонально! мови. Цей особливий соцДальний компонент моей, що з' являеться в перДод утворення надДональних мов на базД територДальних дДалектДв та мДського койне, реалДзуеться через живе мовлення Д постДйно збагачуеться. Значна ж частина просторДчних спДв з часом набувае статусу лДтературних, Д хоча вони зареестрованД в СУМД пДд рДзними ремарками, не макни прямих вДдповДдникДв у лДтературнДй мовД, нинД, як нам здаеться, можуть квалДфДкуватися уже як нормативнД, напр.: дзвона'р, ксмин/р, зеленити, синити Д т. Дн. Це, крхм Дншого, означае, що межа мДж просторДччям Д лДтературною мовсю досить хитка, рухома, а тому твердження про недопускання окремих просторДч у нормовану мову не повиннД бути такими категоричними. (ДДйснДсть безперервна, в нДй немае чДтких розмежувальних лДнДй) . ПросторДччя як явище перебувае нинД на межД лДтературного вжитку.

3.У сучаснДй украднськДй лексикографДчнДй практицД просторДчна лексика найповнДше фДксуеться СУМом (за нашими пДдрахунками тут вмДдцено близько 17-ти тисяч одиниць).-------------------

4.0працьований нами матерДал засвДдчуе, що абсолютна бДльшДсть просторДчноД лексики (близько 80%) утворена на базД власних мовних ресурсДв, ДншомовнД ж нашарування становлять тут незначний вДдсоток (бл?13ько 10%). ОскДльки сфера вживання просторДч - це переважно

розмовно-побутове монпення, то цим зрештою 1 пояснкються джерела 1х виникнення та фактори 1х еволкцИ. Спостережено, що основними джерелами лексичних простор1ч в сучааий укра!нськ1й л1тературн!й мэв1 е:

а) даалектизми, якими особливо насичене розмовне мовлення. Серед них видлляемо дв1 гадгрупи: 1. чрадищйш. елементи, що збереглися у певних даалектних зонах, як-от: тега, атрий, вуй 1 1х деривати та 2. утворення певних регл.ош.в, як-от: пиражне, риж, перловка;

б) переоаиислення загальновживаних сга.в: сухар, тичка, пит (худий чолов1к), ксрова, длжка, туша, ступа (повна жанка), щр через метафоризацхю значень сприяе потешдйно поповненню лексико-семантичними вар1антами загальновживаних лексем Мтературно! (нормовано! мови);

в) пестливо-зменшувальш. структури, якх е теж одним 1з важпивих джерел експресивних засоб1в укра!нськох мови, як-от: мазунець, пустунчик, одиначок, котик, рибонька та о.н.;

г) згрублло-зневажлив! форми: бабицэ, ручища, дхдищэ та 1.Н.;

д) жаргоню. слова: В1кно, спудей, кимарити, кайф, бабки (гросш.) та

1Н. ;

е) арготизми: вуркаган, хана, перо (н1ж), ксрлш, жлоб, 4раер та

Л.Н.

5.Значку частину простор1чно! лексики (близько 80%) становлять лексеми на позначення ф1зичних та 1нших особливостей лкадини, 11 ознак та сфер даяльностЛ, а також одиниц1, що належать до Лнших лексичних груп, передус±м 1з сфери побутово! та виробничо! лексики. Майже увесь список простор1ч виразно стшпстично маркований.

б.Укра1Нське простор!чне мовлення мае багато стильного з письмовою формою, що зумовлюеться пост1йним взаемовпливом обох форм. ЕДш-сть двох форм функцд.онування мови сприяе активному проникненню простор1ч як в усну, так 1 в письмову форми л1тературно1 мови, що зрештою сприяе !х кодиф1кацт1. Матер1ал дасертад!йного досл1дження цзлком гадтвердауе даалектичну едш.сть простор1чно! розмэвно! мови 1 кодиф1-ковано! лЛтературно! мови.

7 .У сферД словотвору лДтературно! моей Д розмовно-просторДчного мовлення простежуеться бага то стильного як у словотворчих моделях, так Д в ДнвентарД словотворчих афДксДв.

Однак словотвДр просторДч дещо вДдрДзняеться вз.д словотвору кодиф1ковано1 лДтературно! мови, що эумовлено рДзними засобами матер1ал1заш.1 мови: спонтанно.опо простор1чно-розмовного мовлення, наявнз.сио екстралДнгвальних елементДв у розмовно-лросторДчнДй мовД, вищим ступенем емоишностД, ситуативнДсио уснох ксмунл.кацд.1., неоднаковим функидональним об' а-юм стшив Д рДзними джерепами словотворчих засобДв рДзних форм мови Д т. з.н. На вддмДну вод кодифДковано! лДтературно! мови, розмовно-просторДчна мова ближча до диалектно!. 3 останньою II об'еднуе усна форма функцл.онування.

Та основна роль у словотворД просторДч належить суфДксальнгй деривацД!. У 80% у ц!й сферД функцд-онування мови використовуються тД ж словотворчД моделл., форманти, що 1 в кодифл.кован±й лл.тературш_й мовД. Але активно, сть моделей Д афз.кс1в словотвору просторДч вДдрДзняеться вл.д кодифДковано! лл.тературно! мови, як Д вхц даалектно!.

8.В умовах усного сгалкування виявляеться чл.тка тенденция до кощфетизащ. I назви. Особливо виразно свДдчить про це угворення жл.ночих пспапа agentis. Найбольш поширеним у цдй груш, утворень е суф. -к(а). (Див. дааграму 1).

Хоча цей формант характерний також 1 для кодифл-ковано! лл.тературно1 мови, 1 для диалектного мовлення, однак у просторДччях його словотворчи. можливостл., активнл.сть та регулярний характер простежуеться найблльш виразно, про що свл.дчить багатство утворень, яга. знаходяться поза лл.тературною мовою.

Д1аграма 1.

Продуктивш.сть суф1кс1в при творенш. в1дшенникових простор1чних

¿менник1в

Суф1кс -к(а) вживаеться у простор1чних 1менниках яаночого роду, що

означають назви oci6 за профес1ею: тусарка, мгрсшничка та íh., в

1менниках-назвах oci6 яаночо! стат1 за рисами характеру чи л-ншими

с*знаками: плаксгика, брехунка та íh. (близько 90 одиниць), на

позначення социально! чи нацюнально! належност1 та ih. : гуцулка,

простстоцка, лровгнщалка та íh (близько 70 одиниць).

До числа активних моделей чолоэ1чих nomina agentis належать

утворення з суф. - ар, -ак, -ак(а), -ник: зеленяр, каминяр, муррак, / /

лрузяка, ворохобник та íh. ( Див. д1аграми 1, 2).

Д1аграма 2

Продуктивность суф1кс1в при творенн1 в1дд1есга-вних простор1чних

1менник1в

суф1ксн

9. Специфичною рисою просторДч е хх емэц1йнл.сть л. експресивн1сть, яка 1 зумовшють тенденцию до утворення дериватДв з рДзними суфл.ксами суб'ективнох оцхнки, як-от: -ик-, -к-, -ок~, -ичок-, -ечок-, -очок-, -очк (а), -ечк (а), -ящэ, -исько, -ак (а), -ух (а), -уля. Сферою активного розповаодження таких номллацлй е, як правило, усне мовлення. Багатство суф!кс1в суб'ективнох оцДнки характеризують 1 даалектне мовлення.

Найбхлыи активш. у просторДччях при творенш. попила асЬДопхз форманти -ння, -енн (я), -1нн (я), -уванн(я): писарква'ння, паювання, чаркув^шт та Лн (всього близько 205 одиниць) .

10.У просторДччях, на влдмл.ну влд кодифл-кованох лл.тературнох моей, ширше представлен! сповотворч! вар1анти. 1х наявшсть зумовлена большими словотворчими можливостями розмовнох мови, взаемодаею словотвору простор!ч, кодифДковано! лл.тературнох мови Д д1алект1в, емоцшш.сио вислову, взаемодхао р1зних словотворчих моделей Д мотивуючих основ, формуванням нових деривацгйних засобДв.

Процес деривацхх в просторДччях е джерелом поповнення лексичного запасу лд.тературнох мови. Не все, однак, що виникае в просторДчнхй мэвл_, стае надбанням кодифДкованох лл.тературнох мови. Достдження просторДчного словотвору тл.сно зв'язане з проблемами культури мовлення.

11. У галузД мэрфологИ межа мхж простор1ччям 1 нормованою мовою е виразтлюю, ни у галузД лексики, осклльки визначаеться вона за допомогою бллыи-менш усталених граматичних засоб1в для реалДзацт 1 тих чи ллших граматичних значень тощо.

АналДзований матер1ал дав эмогу видалити тага, основнх джерела походження морфологхчних простор1ч:

а) Д1алектизми: синих, лхтних, Голхцинсм, Столипхнам та хн.;

б) змл.на деяких граматичних значень у запозичених словах аналогДчно до ввдповлдщих форм власне украхнських сл1в: в1дмл.нювання бкро, кшо та Дн.;

в) вплив Днших мов на зм1ну граматичних категорл_й, ств: база -базис, криза - кризис та лл.

12.Серед морфалог1чних простор1ч значне тсце посадають абрев1атури, яга. глибоко вв1йыши в мовлення укра!нфко! лвдцност1, а в свл-домоста перес1чного мовця 1нода. сприймаються не як структура скорочення, а як звичайн1 самэстхйш. слова; саме тому Ц1 одинищ. в простор1чч1 можуть в1дм1нюватися, причому тип вд-дмо-нювання визначаеться ганцем абревгатури: у сити, до сипла, в ООНх 1 т. 1н.

13.Найб1льш поширеним типом морфолог1чних простор1ч е форми родового в1дм1нка однини 1меннига.в чолов1чого роду друго! в!цмши. Як вл.домо, сучасна друга в1дм1на сформувалася в результат! элиття в один тип в!дм1нювання !меннига.в р!зних основ; колишш. флексИ виявилися життездатними, х, по сут1, ще й дос! у живому (у т.ч. й л1тературному) мовленш. не виробилися ч1тю. норми, за якими б семантичн! розряди !менник1в вживалися б з Т1ею чи !ншсю флекс1оо: напр.: з тупхку, цього сектору, свого народа, не буде града 1 т. ш.

14.3начний вплив на оформления граматичного роду в украгнському простор1чч1 з1грала польська мова. Слова типу: рафхнада, анекдота, аналхза, фльога т. хн., яга. укра1нська мова залозичила з европейсьтх через посередництво польсько!, на даному етага. рознитку украгнсько! мови поповнкють 11 простор1чний шар.

15.Потенц1йним джерелом поповнення морфолог1чних простор1ч е також вир1внювання твердо! ! м'яко! груп у прикметниках, напр.: синий, останний, заххдня, природня та ш.

16.Банк простор1ч значнао м1рао поповнкють акцентн! простор1ччя.

Спостереження над акцентними рисами простор1ч дають мэжлив1сть

еидо-пити три основш. шляхи !х появи:

а) збереження давн1х арха!чних наголос1в ств, у яких унаспидок

кодиф1кацД! льтературно! мови був поданий новий, бл_пьш вживаний

' ' ' ' / /

наголос: до двора - до двсру, суда - суду, пояси - пояси та 1Н.;

б) зм1на нагслосу в словах зумэалена також впливом 1нших мов: на зах1дних землях У крайни - польсько!, а на сх1дних та гавденних !1 теренах - рос1йсько!: тяжкий, брщгкий, Хогин, фонзовий, яблочний, на берегу, одинадцять, граблх, олень, столяр та з.н.;

в) третю групу сл1в складають просторДччя, як! утворипися

внасллдок аналогойних процес!в. Так, за аналог! ао до ДменникДв зД

/ г

сталим наголошеним суфДксом -анин (сДм'янин, селянин) утворюоться просторхчш. структури типу лютеранин, римлянин, магсметанин та 1Н.

17. Здгйснене досл1дження просторДчно! лексики переконуе: просторхччя як нестандартизований елемент в укра!нськ!й лДтературшй мэв1 й подалД мае бути в пол1 зору лексикологДв, дериватологДв, стилДстДв, осклльки, по-перше, воно постачае тим чи з.ншим галузям л1нгв1стики цдкавий матерДал живого функцдонування мови, а по-друге, само по соб1 е живим джерелом збагачення л1тературно! мови. 3 огляду на недостатне опрацювання явища у теоретичних курсах, вважаемо за доцДльне розширити вДдповддш. роздали у подручниках та пособниках для вузДв та ввести спецсемДнар, що мав би безпосередшй стосунок до культури усного лДтературного мовлення.

ОСНОВНИЙ 2МГСГ В1Д0БРАЖЕНИЙ У ТАКИХ ПУЕЛ1КАЦ1ЯХ АВТОРА:

1. Загальна характеристика словника Жака Росса "Справочник по ГУЛАГУ" (Лондон, 1987. - 4.1, Ч.И.) .//Тези 47-о! гадсумково! науково! конферендИ професорсько-викладацького складу фолсшогДчного факультету УяДУ. - Ужгород, 1993. -С. 39-40.

2. До питания про походження лексичних простор!ч // Тези 49-ох тдсумково! науково! конференц!! професорсь ко-викладаць кого складу фьлологДчного факультету УжДУ. - Ужгород, 1995. -С.47-49.

3. До питания про статус просторДч у сучаснгй укра1нськ1й л1тературн!й мовл.// Ф1лолог1чн1 обрН: /ЗбДрник наукових прадь маподих досл1дник1в/. -Вип.1. -Ужгород, 1995. -С.9-16.

4. До питания про походжепня морфологхчних просторДч// Науковий в1сник Ужгородського уш.верситету. СерДя фдлологДчна. -Еип.1. Ужгород, 1995. -С.8-14.

Besaha R.V. Non- Standartised Elements in Modern Ukrainian Literature Language. Dissertation for the Candidate's of Philology degree presentation according to the speciality 10.02.01 - the Ukrainian language. Uzhhorod State University. Uzhhorod, 1996.

Lexi co-s eiranti cal essence, accentual, morphological and wordbuilding characteristics of popular speech and its place in the structure of Modem Ukrainian are studied in the dissertation/ The formation of popular speech, its interaction and interrelation with literature language are studied on the basis of above 20 thousand units. Study of the gathered material represents the whole picture of :he popular speech as a phenctnenon in Modem Ukrainian.

Бесага P.В. Нестандартизированые элемента в современном украинском итературном языке (рукопись). Диссертация на соискание ученой тепени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01.-краинский язык. Ужгородский государственный университет. Ужгород, 996 г.

В диссертации исследуется лексико-семантическая сущность, рентные, морфологические, словообразовательные особенности хэсторечия в системе современного украинского языка, определяется кз место в структуре украинского языка. На примере приблизительно 20 тыс. единиц прослеживается рмирование просторечий, их взаимодействие и взаимовлияние с тературньм языком.

Исследование собраного материала рисует целостную картину эсторечия как явления в украинском современном языке. Клкнов± слова: акцентш. простор1ччя, арготизм, жаргот.зм, ссико-семантичт. групи, маське койне, npocTopi4Hi хиеслова, )cropi4Hi хменники, npocropi4Hi прим^етники, простор1ччя, сленг,

iBOTBip.