автореферат диссертации по искусствоведению, специальность ВАК РФ 17.00.02
диссертация на тему: Николай Лисенко и Лейбницкая консерватория: немецкая музыкально-теоретическая школа как фундамент европейского музыкального образования

Полный текст автореферата диссертации по теме "Николай Лисенко и Лейбницкая консерватория: немецкая музыкально-теоретическая школа как фундамент европейского музыкального образования"

КИГВСЬКА ДЕРХАВНА КОПС,ЕРВАТСР1£ 1 м е в 1 П. I. Чайкопського

РГ5 ОД .

На правах рукопису

ГНАТЮК ЛАРИСА АНАСТАСИВНА

НИКОЛА ЛИСЕНКО I ЛЕЙПЦИЗЬКА КОНСЕРВАТОР 1Я: ШМЕПЬКА МУЗИЧНО-ТЕОРЕТИЧНА ШКОЛА ЯК ФУНДАМЕНТ еВРОПЕЯСЬКО! МУЗИЧН01 ОСБ1ТИ

17.00.02 - Музичне мистецтво

АВТОРЕФЕРАТ дисертац!! па здобутт:: паукового ступевя кагщилата мистехггвсзнавстгз;.

КИТВ-1ЭЭ4

ДисертацЗ.«» с рукопис.

ДослАджевая виковане ва кафедр1 !стор1! заруб!хно! музики Хи! всько! державно! консерватор!! !мее! О-1.Чайковського-

Науковий кергвник - доктор мистецтвозыавства. професор ЧЕРКАШИВА МАРИНА Р0НАН1ВНА.

Оф1ц1йн1 оповенти - доктор мистецтвозвавства, професор Г0РД1ЙЧУК НИКОЛА МАКСИМОВИЧ, кандидат мистеотвозвавства, доцент НЕКРАСОВА-ЯЗОРСЬКА НАД1Я , Й0СИП1ВНА.

•"«мл - Харк1вський 1нститут митгеотв 1меа1 1.П:Котляревського.

Захист дисертацИ в1дбудаться 23 листопада 1994 р.о 15 год. 30 хв. ва зас1давв1 спец!лл!зсвано! вченох Ради Д 092.14.01 по захисту дисертац!й на здобуття ваукового ступеыя доктора наук у £и!вськ!й дерхавнхй консерватор!! 1м. П.1.Чайковського за адресах): 252001, Ки!в, вулиця К.Маркса. 1-3/11, аудитория 36.

3 дисертащею мохва ознайомитися у 6!бл!отец! Ки!всько! дерхавьо! консерватор!!.

Автореферат роэ!слаао 23 ховтая 1994 року.

ПровЛдвий

Вчевий секретар спец!ал1зоваво! зчево! Ради, кандидат мистецтво-заавства, доцеат

С.В.ТИШКО

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Акттарьн1гт^ лпсглттгиннн у час вал остального в!лродхенвя У г-рахви е законом!рним 1 веобх1дним для правильного розум1нвя культу-ротворчих пропес!в посилення уваги вауковц±в до 1стор15 укра!нськох культури, зокрема, до музичного мистецтва друго! половини XIX сто-лггтя - периоду формування нац!онально1 композитореькоI иколи та становленвя прафес!йно5 музично5 осв1ти. Засновник тако5 сколи та фундатор нап!овальво1 мистецько! осв!ти Пикала Лисенко с першим ук-.рагнським композитором, який, одержавши груттгозну музичну подготовку в одному !з крадих вавчальвих заклад1в Европи - Лейпцизьк1й ков-серьаторП , став працюваТи за. фахом у сфер! укра! исько! культури. Оск1льки лейпцизький пер!од його хиття виявився найменш вивчеиим» а принципи орган 1эад 15 навчальаого процесу та метода викладанвя окре-иих дисципл!н у Лейпцизьк!й консерватор!! не розглядалися в укра$н-ському музикознавств1, досл!дхення з проблем формування- кокпозитор-ського стилю 1 загальноестетичвих погляд!в К.Лисенка та питаяь впливу на його црофес!онапьне становленвя як композитора ! педагога музичво-теоретичвих засад н!кецько5 педагог!чно! иколн с досить актуальном та свсечасним.

м/тя пгу-лт пт^пчя Врахсиуючи традиц1ю недооц!нки з р!зпих !де-ешог!чних м!ркуваньрол! Лейпцизько! консерватор!!, зановчувакня та спотворення окремих фактхв 5 5 1стор!£, метою дало! робота с роэ-критгя справхвього значения цього навчальаого закладу у формувавна творчого стилю та профес1йних вавичок М.Б.Лисевка, а таких визвэ-чення рола н1мецько1 музично-теоретично! шкали у ставовленп! укра-Iнсько! та росхйсько! музично! педагогаки другое полсшини XIX стс— лхття.

Мятет> 1 гшом лог-л 1 пжвндп е подручники викладач1Е Лейппизько! консерватор!! - з !стор!х музики К.Ф.Бренделя та теор!I музикк, гармон!5, контрапункту, канону ! фуги Е.Ф.Р1хтера. 1х анал1з проводиться з врахуваныям осповпих псшожопъ аосл!дхевь з проблем !стор1: теоретичного муэикознавства Л.Шевалье, Л.Маэеля. I.Рихк!ш., I -А.Котляревського. 3 метою виявления справжньо! вартост! лейпциэъ-ккх пос!613Ик!в, останв! розглядаються у пор!внянв1 з в1дпав!д1шки зразками н!мецько! та росойсько! кузичво-теоретичво! лЛтератури того часу. Всього розглянуто повад п'ятдесят прадь вяэтальиого ! «лукаво-популярного характеру.

— ¿ —

Ofj'ctrrnM мтешюзнавчпт стали написан i у Лейпцигу

камерно-ансам&левi твори М-Лисенка та неопубл!ковании учнхнський зошкт з розв'язаними у класах викладач!в Лейпцизько! консерватор!! Е.Ф.Р!хтера та P.B.danepinja завданнями з курс1в контрапункту, канону i фуги. Використанi такох й irani apxlBEii матер 1али Немор1аль-ного будинку-муэев М.В.Лисенка у Киев!.

Uíhhí в!домост! з icTOpií Лейпцизьк» консерваторИ було знай-дено у присвячених цхй проблем! роботах н!мецьких музикознавц!в М.Ьеаерта, I.Форнера, Г.Ш!ллера. Чимало цхкавих даних щодо органi-aauii навчального процесу с у монограф!чних працях б!ограф!чного характеру про викладач!в та випусквикхв дього вавчалъного закладу. Тут варто назвати робота в!меиьких автор!в Е.Шм!дака, Е.Вераера, Р.Зггца, К.Х.Кьолера. Г.Х-Ворбса, ворвезьких досл!дник:!в Ф.Бенестад та Д.Шелъдеруп-Еббе, а такох статт! i монограф!! укра:нських i ро-с!кських кузикоэаавц!в доховтневогс периоду i радянсъко* доби Р-Б.Ген&ки, М.Ф!ыдейэена, Х.М.Ямпольського та !нших. У робот! такое використовувшшся дай! рхзыоканiTuoi л!тератури дов!дкового характеру - yxpai иськш:, рос!йсышх ! в!мецьких видаиь XIX та XX стол!ть (словник!в та еициклоаедз.й А.Гарраса, Х.Р!мана, А- 1ль1 нського. Ф.Л.Брокгауза та I.А.6фгроыа„ Г.Р1ттера тевдо).

{¡лукокд ппглт птрнкя полягас у тому, SEO у дан!й робот i

ваерше в yiípai нсыазну кузикозпзветв!:

1) проствхукггься шляхи формуваыия Лейгщизько? консерватор! i протя-гок пераюго i i 25-л!ття (до моменту вступу до ве! И.Лисенка);.

2) розкриваеться система профес!йно1 муэичш» осв!ти у Лейвдиэьк!£ консерватор! i i особливо принципк викладанвя музично-теоретичню; предмет !в;

3) характеризуються профёс!ональн! досягвенпя викладач!в консерватор ii та визначасться характер 5х впливу на розвиток творчо5 особистост! укразнського митця;

4) докладно аиалiзу ю-гься створен! лейпцизькими теоретиками навчаль-Bi пособники з муэично-теоретичних дисциплин, виявляеться ix !с-торична ! методична ц!нвасть, а також значения у формуванн! ком-позиторсько! майстерностх М.В.Лисенка;

5) визначасться роль п!дручникав лейпиизьких авторов у становлевн: i розвитку i'KpsJ всько5 та pociñcbKoi музичноз педагог!ки друго:

"шовини XIX стол!тти;

6) j кладно авалазуються твори М.Лисенка периоду йаго навчаввя ■ crj'yBHi квартет та tpío, до наукового o6iry вводиться qitnii ар

- 3 -

х1гш1 матер1али - чернетков1 ескхзи першо! частини квартету.

Практична тдчпния робптя. Матер1али досл!дхення можуть бути використан! у курсах лекц!й з 1стор1! укра£ нсько! та заруб1жво1 му-зики, а такох у подальших доел1лженнях з проблем становления та розвитку укра!нського 1 рос1йського музикознавства та питавь музич-ао-теоретично! педагог!ки минулого стол1ттл.

На захист виносяться так! полотенпя:

1. Велике значения одя1ех з кращих консерватор!й бвропи -Лейпцизько! - полягало у. високому рхвн1 викладаыня у сфер1 виконав-сько! 1 особливо у галуз1 музично-теоретично! пгдгсггоЕки. Викладачх консерватор!^ були фах!вцями високого класу з широким колом мисте-цьких 1ятерес1в: всесв!тньов±домими аргистами-виконавцями, вченими-теоретиками та педагогами-методистами.

2. Подручники з музично-теоретичних яисципл1н лейпцизьких вче-аих вважалися зразковими в европейськз.й музично-педагог1чн1й л!те— ратур1 свого часу 1 сприяли становленшо росл-йськох та украг нсько! музичнох педагог1ки другох половини XIX стол1ття.

3. Лейпцизька консерватор!я вОцхграла значну роль у Формуван-в! ксмпозиторсько! техн!ки М.Лисеака та його загапьаомузичн1й про-проСес1оаальн!й п1дготовп1-

4. Стародавнг культурнх традицхд, високий стан розвитку книге-та нотодрукування, бурхлнве ковцертве хиття Лейпцига мали велике значения у нихованн! М. Лисенка та 1яших студевтАв консерватор!!, сприяли розширенню обрив £х музичного сприйняття, накспичеюзю мис-тецьких врахень, знайомтсву з найнов1шими у Зах1днд.й европ! тэчхими у сферах викокавства, композитерськох творчост!, у галузях музикознавства та музично! седа&зг1ки.

Аппобягн я пигррт^"1'. Матер1али дссл !дженвя обговоркшалися на зас1давя1 кафедри 1 сгори заруб!хво! музики Ктвськох дерхавног консерватор!!. Основах папохення дисертац!; було висв1тлено в опуб-л1кованих статтях та допов1дях на конференц1ях до 150-р!ччя з дня вародхевня М.Лисенка - Всеукра* вськ1й педагог1чв1й еауково-практич-в1й конференаи "Творч1стъ М.Лисеака та духовний розвиток особисто-ст!" (кв!тень 1992 р., Н1хип), М1хвародн!й иауковХй конференд!: "Микола Лисенко та музичний св!т" (травень 1992 р., Кихв), а такса м1хварода1й музикознавч!й ковферепц1Д "Пам'я-гн! дата в хсторх! музики як фактор руху аауковох думки" (кв!теаь 1993 р. ,Ки:э).

Птрустуря туиУтги зумовлена ссециф1кою теми. Дисертац1я склада-«ться ai вступу, дэох глав та п!дсумк!в. Список використавог л1те-ратури вхлша> 258 ваймеиувань, э них - 18 ораць н1мецьков 1 одва польськсю мовами. У яодатках наведянп both! ориклали та ряд фотома-тер1ал1в.

3MICT Д0СЛ1ДЖЕННЯ

У Hfrrvnl обгрунтовуеться ахтуальн!сть, наухова новизна та □рактичне значения досл!дження, визначаються його мета та основаi завдаыня. На оснс®1 характеристики орофес1йво5 д1яльаост! yxpai н-ських композитор1в - поаередвик!в та сучасник!в И.Лисенка - робить-ся висвовок про те, що навчальвих заклад 1в, як1 могли 6 за своею орограмос наблиэитися до pi-вня Bumoi музично! школи 1 хоча 6 част-ково забезаечити фахову подготовку музикант1в-композиторов^ у той час. в Укра1в1 не &уло. В!дчу&алася гостра необх!днхсть у створевн! укра!нсько! ирофес1ональио1 композитерсько^ писали та профес!ональ-вого музичвого мистецтва, яке б вийшло за мех! аматорства i досятло високого просес1овал1зму загальыое вропейського рхвня. Для цього по-Tpi6Hi були bhcoxoocbîчен i хомпоэитори-фах1в£Ц, в1ддая! yxpaiвськяй справ!. Засцовником такЫ шхеши став М.Лисенко - перший укра!нський композитор, грунтовва ирсфес!йна освДта якого cninnajia з родом його Фахово! д1яльвост1.

Лейгщизькй коасерватор!я, худи вступив М.Лисенко у 1857 poqi, ввахалася ода le ю i3 краяих у европ!. Проте у працях yxpaiнськкх та рос1йських музикознавцДлз. ï ï безо Здстзвцо характеризували як реак-ц!йну 1 консервативву. Висок! прафес1ональн! якост! 51лыаост! ïï викладач!в ставилися п!д сумн!в. Ваголошувалося ва виключво oponi-мецьк1йг opleaTaqlî il д1яльаост1, на в!дсутвост! струнkoî сметами викладаняя, на в!дрив1 метод1в навчавня вгд музичаы практики, п!д-креслювалося вегатишзе ставленая до сучасво! музики i мистецтва !в-ших народов. Витоки таких вевт1шпих твердхевь мохва спостерХгати з час!в становления профес!йво! музичво! осв!ти у Pocii, коли велися суперечки м!х противниками консзрваторсько* i i форми та захисниками laei створення рос!йських коасерватор!й. Дхералом упередхеного ставленыя до Лейидиэько! консерватор!! були й .аегативв! судхення Е.Гр1га. викладев! у його 61ограф1чвих варисах. Дез1нформац1ю вносили тахох виданi рос1йсыьою моаов прап! н1мецъких автор 1в (вадрик-лад, "Муэнкапьный словарь" Г.Р1мава, да у статт! про того чи 1шасго

представника Лейшхизько! консерватор!! перекладачем додавався вт-сутнхй в ориг1нал1 негативний в!дт1вок). Приводом до висвовк1в прс схолас-гичв!стъ та Форнальн1сть викладанвя у консерватор!! стали и деяк! фрагмента з лист!в самого М.Лисенка. Попри те, шо украхнськии студент в ц!лому давав позитивну опхнку д!яльвост1 пього вавчальво-го закладу, у працях його 6!ограй!в вадто акцентувалися моменти не-вдоволення системою викладавня 1 замовчувалися доброзичлив1 в1дгу-ки, приклада щирого захоплення методами аавчанвя лейпнизьких наставник!^. 1 лише у сучасному муэикознавств! вхдбувасться перегляд упереджено! точки эору спостер1гас ться тевденц!я по спростування думки щодо задсталост1 Лейппизько* консерватор!! . У вступ! коротко характеризувться найвов!т1 сгатт! укра5нських музикозвавгЦв С.В.М!-рошниченко. 1.Ф.Ляшенка, О.М.Маркове!, у яких ставиться п!д сумв1в виключно вегативна оц1пка дхялшост! цього навчальаого закладу у кинулому стол1тт1.

Зроблене у дисертад11 пор!вяяния Лейпцизысо! консерватор!! з !шпики освхтШки закладами под!бного типу (Наризьксяо, 1тал!йськими га рос1йсышми консерваториями) доводить, до вона аайкрэще в1дпов!-зала цамхрам охоплеиого патр!отичними почуттями М.Лисенка. Умови зступу до цДс! коасерватор11 ие мапи обмехеиь н! э боку яац1оваль-Ю1 чи громздянсько! напехност!, и! в!кового статусу. Вимагалися тише иаяввхсть музичаих ЗД1бностей 1 в!дпов!дна музичва п!дготовкд га волод!ння в!мецькою новою. За розмахттям вац!онального складу ггудевт!в Лейппизька консерватор!я не нала соб! р!вних серед анало-■1'ших осв!тп!х захлад!в XIX Стол!ття. Ходного разу ваб1р учн1в не «бмежувався тут лише представвиками н!мецько! вад!1. Частка зару-Яжних студентхв зросла в!д двадаяти в!дсотк!в у р!к засяуваввя • до ['ятдесяти чотирьох у 1869 роц!. Музикант1в з р!зыих кра!в зустр!-аемо 1 у викладацькому склад! консерватор!!: датський композитор, крипаль, орган!ст Н.Гаде (1817-1890), угорський скриоапь, компози-ор та даригент й.1оах!м (1831-1907), чеський скрипаль Р.Дреотюк 1824-1869), щвейцарський музикаит Е.Хегар (1843-1921). а такох рг-!йський в!олончел1ст, композитор, диригент та кузичво-гроиадськли 1яч (директор ■ Петербурзыим консерватор^ у 70-х 80-х роках; .Ю.Давидов (1838-1889).

Вимагас спростування твердхавия про вада!рву увагу лейпциэькмх <кладач1ь' до техн1чного впосковалеаня студент1в консерватор!*. Зл-эшкшня техн!кою було эагальаов озвакзю часу пзнуваяня в!ртуоэвос-I у вс IX сферах музичвого виковгпхгтя. Краж! мтгц! мшу лого сто-

л1ття, у тому числ! й викладач! Лейпцизько! консерватор!!, виступа-ли проти ьеззм. crroBHocri чисто техн!чыого виховання, засуджували Е1ртуозн1Сть салонно! музики вевисокого гатунку.

Глатт 1 . "МУЗИЧНК ЗГИТТЯ ЛНЙПГТИГА ТА ЛИЯПТЖЧЬКА УПНГКРТЧАТПРТЙ

зично! п1дготовки композитора у долейпцизький перiод його хиття. Визначаються ochobhI причини вибору ник для продовженая навчання саме Лейпиизько! консерватор!ï, зокрема, наголошуеться ва св!тов!й популяраост1 цього ocBirHboro закладу. Тут навчалися представники р1зних наа1ональЕ!ИХ культур: норвезъко! (Е.Гр!г, Ю.С.Свендсен), шведсько! (Л.Норман, й.А.Зьодерман), голландсько! (В.Ф.Н!кола! , Б.Кес, Ю. Рьонтген ), Ф1бсько1 {Р.Фальтгн, М.Вегел1ус, Р.Каянус), язтсъко! (К.Хорнеман, E.3i60Hi, П.Хайзе), швейпарсько! (Ф.Хегар, Г.Хуоер), аргектш;сько5 {A.bepyrri), французько! (Л.Брассев), анг-л!йсько! (Е.Даирьойтер, А_Салл!вен), а такое рос!йсько! (О.Фам1н-цин. е.АльЬрахт, О.Дютш, К.Люта;, M.Азанчевський ). За св1дченням Bi-кеиьких досладаик1в, у 1S68-1S6S роках до -Пейодизько! консерватора було зараховаио дсадцять одного студента э Pociï, а всього з дня заснування консерватор!5 до 1870 року професхйну осв1ту з pi знш: фах!в тут сдержали вас!мдесят " дез 'кть' музикаотХв - пред ставники; музкчво! 1:ультури Pociï. Д1лльв1сть чималоз KlnbKOCTi випускник1в Лейаиизько! консерватор!ï так чи !накше була пов'язана э Украх кою-Серед них syerpiuaeмо 1мена росхйсъкого теоретика, професора Петер-бурзько! KoncepcaTopiî Ю.1огаысева, який свою педагог!чну д!кль-н!сть розпочав як вчитсль музики'у Полтавськ!й rybepaii, виклада-ч!в Jl>;ï ъсъксго муэ.ччаого училища niaiiicrrn К.Бюхнера ! Я.Копчивсь-иого, професора Кшвсько! консерватор!! Г.Мороз-Ходоровського, композитора, педагога та музичного д1яча М.Христ!ановича, засноввика музичnaï школи у Киева В.Григоровича-Барського, ведомого композитора М.Калачевського, сланноэвicua "Укратська симфов!я" якого вперше прозвучала на випусквому екзамеы! у виконанн! оркестру Гевандхауза п!д керуваоаям автора-

3 нотою висватлекня великого значения Лейпцизько! консервато-}>!! у становлеин! та розвитку в Н!меччив1 профес!йво! музично! ос-тти, в pooori дасться гю6!гыий огляд вавчальних траджЦй поперед-Iм¿у"*о uüpioyy, коротко характеризуйться стан оевхти иа момент за-снуи.цЩ Ф. Мендельсоном у 1843 роц! Conservatorium der Musik zu Iamp- g. . Зокрека зазвачаеться, що Лейпциг, як високорозвшгуте в екоиом^иному вддношенн! мдето, вЗдоме своими ярмарками, книго- та

починаеться з коротко! характеристики му-

нотодрукарнями, знаменитими видаввичими ф!рмами ("Петере К-Ф.1', "Брейткопф i Гертель", видавництво Брокгауза та !н.), де друкували-ся найр!зноман1тв!ш! твори, видавалися спеп!алisosant музичн! жур-вали i газета, був найб!лып придатним для створення тут нового мис-тецького вавчальвого закладу.

3 моменту свого виникнення Лейпцизька ковсерватор!я мала вели-чезне позитивне значения у розвитку музичного мистецтва ЕНмеччини. г i створення мислилося як мохлив1сть згуртувати митцхв-однодумц!в та îx учн!в з метою протистояти комерц!ал!зац!! культури, подолати розрив м!к духовиими пориваннями музикант!в i зниженням культурного р!вня сусп!льства. Сама своею орхентацхею на класичвий стиль (за що згодом зазнала критики) консерватор!я повинна була протистояти ставленню до музики як до модно! розваги, спрняти розвитку мистець-ких смак!в сп!ввхтчизник±в.

Новий погляд на заздання п!дготовки квал±ф1кованих: музикаятхз з рхзноб1чЕими мистецько-культурними хнтересами вимагаз i нового, нйуксвого п!дходу до розробки навчальних програм, як! включали- еи-роке коло загальноестетичних, музично-теоретичвих та практичних занять. У дисертац11 докладпо розглядахзться оссблиЕОстх навчальпего процесу у Лейпцизькхй консерватсрх!, новаторськ1 риси в органхзац!! ïî робота. Завдяки орхентацх! консерватор!! саке ка вииу музичпу осехту гй з самого початку вдалося уникнути тж застархлих форм ор-raHloaiU* назчалыюго процесу, як! вже втратилм езее прогресизке значения. На в!дм!ву в!д хятнх. подхбких закладхв, як! сб'едпузалх! функц!! вищсг, середяьо! та мало не сочаткозо! музичио! ссвхти (на-ариклад, Пасизька, .хталхйсъкх та pocincbKi консерваторi5), Лейпцизька ;;снсзрватср!л вхдразу сменяла сво! завдзпня вихсваиняи фа-xiBnis видого хласу. До вё! зарахоэувалися аб1тур!енти з дссить зи-соким рхвнем гумаяхтарно!, загальномузичко! та тех^хчно! п!дготов-.чи. При цьому вхдпадала потреба у так званих ааукосих класах (за-няттях з математики, географ!! тощо). Навчальний прочее гшбуваз певно! ц!леспрямованост! i характеризувався бхлыиою гсзучкхспо- Tait, за Еласним баханням лейпцизьк! студента (значиою мхрею за досомогсю приватних урокхв, широке використзшш яхих було одахею з характер— них особливостей консерватор!!) могли прадювати водзочас чад засво— енням кхлькох музичне-теоретичних дасципл!н* як! за плзпом ссзинв! були б вивчатнея посл!довно. При дьому з'являлася «cs-iMBic-rb до-строкового завершения павчаяня, яков часто користувалися заруб1гя! студента. М.Лисенко завдяки вевтомнхй прад! та влаенхй музичв!й об-

даровавост! чотирир!чний курс вавчання засво! в протягом двох рок!в.

такий п!дх!д до виховання музыканта - э врахуваыыям зумовлених 1ндив1дуальними рисами особистос-ri та р!вием доконсерваторсько! фа-xoboi п1дготовки потреб южного окремого студента - спростовуе по-дирену в муэикозвавств1 думку щодо догматизму та педантизму системи музичио! осв1ти у Лейпцизьк!й консерватор!!. А посилена увага до занять у клас! читаная партитур, ансамблево! та оркестрово! гри (якии ввгисався одним !з основних предмет!в) св!дчить про те, що на-вчальний прочее тут не обмехувався лише техыхчною подготовкою Bip-туоз!в-сал±ст!в, а був зор!ентовании на виховаивя р1зноб!чво oesi-чених музикант1в з широкими профес1йними можливостями. На таких за-няттях студента не т!льки знайомилися з в!дпов!дними репертуаром, а й п!знавали специф!ку ансамблевого та оркестрового виконання, дири-гування, основ оркестровки 1 партитурного письма. Екзамавацхйн! ви-оробовування проходили в зал! Гевавяхауза i були в!дкритими для пу-вл!ки. Загальнодоступними були й inmi студентськ! концерти. Справг-

иьою шкалою кистецтва стали для студент!в ковсерватори концерти

/

Гевандхауза. Поряд з творами видатних митц!в р!зпих епох ! наы!о-пальвих шх!л тут звучали такэх t кемпозиц!! лейдцизьких виховаяц!в. До послуг композитора-початк!вця - студента консерватор!! - надава-вся зал Гевандхауза, висококласний оркестр та хор, що дозволяло молодим митцям яочути реальве ззучасвя cboix композиц!й ! створювало чудов! умови для подальшего вдосхоналешш ix профес!йно1 майстер-ност!.

Високий р!вень викладаезя, а разом з там ! широка популярнхеть консерватор!! зумовлювалися залучениям дс роботи високоосз1чонш: фах!вп!в,.педагогов з! св!товою славой, музикаит!в з р1зпс61чиими мистецькими !нтересами. У KiBqi 60-х рок!в минулого стол!ття у Консерватор!! продовхували правдвати викладач!, запрошен! щз äi засно-вником-Ф.Мендельсоном. Це вхдемии вчений-теоретик. М.Гауптман (17921868), скрипаль, композитор, диригеат, педагог Ф.Давид (1810-1873), педагог-п!ан1ст ! ыуэичний критик Е.Ф.Венцель (1808-18S0), музико-звавець-теоретик, педагог i (композитор Е.Ф.РЬстер (1BOS-1879), п!а-BicT, диригеат, .композитор ! педагог Г.Мошелес (1794-1870), музико-звавець, критик ! педагог К.Ф.Брендель (1811-1868). Вс! вони (за винятком двох оставв!х, як! почали свою педагоПчну д!яльн!сть у Лейпцигу з 1846 року) предавали у консерватор!i з дня ii заснування ! до свое! смерт!. Коаев з них з!ддав цьому навчальвому закладовх в!д двадцати двск до тридцяти семи рок!в юття i наполегливо! пра-

ni. Практично uixro з педагог!в консерватор!! не обмежуваЕся лише викладааькою работою, BCi займаЛися водночас р!зними видами д!яль-Hocri - науковою, письменницькою, музично-критичною, редакторською та видавничою, композиторською, концертно-виконавськоп.• М.Лисенко-Bi, який був учасником святкувапь з приводу 25-р1чного ювхлею з дня заснування Лейппизько! кон с е рзатор i ï , поезстило зг-йматися у ти:: представпик!в вхмепько! музично'1 культури, як! налегали до шубер-тхвсъкого та пзуманхвського покол ¿;:ия, спхлкувалися з Ф.Мендельсоном, Л.Бетховеном, О.Шопеном, тобто були св1_дками. мистецьких подай, якх вхе стали icropic» i вивчалися як певяий етап у розлнтку музич-кого мистецтва.

У дисертац!5 розглялагатъся рЗзнобхчнх мистецьк1 1итереси лейп-цизьккх викладзчхп, характеризуються ix профес1йнх досягаедаш, а Tairos вдачастъся взэсмозхдносипи студента М. Лисенка з його пхмедь-кими наставниками. Особливо каголошусться на дос::ть тхсвому зв'нзку лекппизьких педагогов з практичним музикувгшням. Широку, у традидх-ях С'.Мендельсона та Р.Шумана, копцертпу дхялыНсть лейпдазьких ви-кладачхв було зор5.снтовзно на пропаганду високохудохн!х тгор!в кла-сик!в та сучасиикiB. Непер-эвераеним интерпретатором В.Л.Моцарта ввахали ведомого niaaicTa, композитора, кузмкозвагця та чудового педагога, диригента оркестру Гевакдхауза (протягом тридцяти п";гги рокзз) К'.Рейнеке ( 1824-1910), який до самого похилого BiKy Bip att-пшну коваертну д!яльн1сть. TicHi зв'язки Лейпцизькоз консерватор^ i Гевандхауза баэувалися на тому, що Kpami музиканти оркестру були водночас сп1вроб!тниками консерватор!!. Ця чудова традиция,. эапо-чатковава ше головним диригентом Ф.Мендельсоном та його концертмейстером Ф.Давидом, виявилася особливо, стойкою. В pi3Hi роки в кон-серва-ropiï працювали диригент Ю.Р1л С1812-1877), скрипаль Ф.Герман (182В-1907), в!олопчел1ст Ф.Грюцмахер (1В32-1903) та irani музиканти прославлеиого оркестру. До рхвня концертов за своею сусп1лыюю зна-чим1стю та якхстю виконанвя пiдiймaлacя гра у церквах Micra органх-CTiB К.Ф.Беккера (1804-1В77), Р.В.Папар1тца (1826-1903). Е.Ф.Р1хте-ра. Не меиш захоплюючими були 1 виступи церковних хорових колекти-в1в пзд керуванням М.Гауптмана. M 1хна родною славою легендарного ni-aHicra користувався I-Мошелес - палкий прихильеик творчост! Бетховена. Сучаспики ввахали його вайпрофес1онапьн1шим мигаем середипи минулого стол1ття та творцем ново! виконавсько! школи. Новатором у сфер1 скрипкового виконавства був видатпий представкик п5_медько5 скрипкоБо! школи Ф.Давид, йому зобов'язав! cboïm е 1дродхе-шшм забу-

Ti твори I.С.Баха, А.КореллО, Дж-TapTiai та Оаших композиторов XVI!-XVUI столОть. В1н постХйно включав ц1 опуси у сво! концерта, чим по-ламав традиди концертних програм, зор1ентованих, здебОльшого, на з1ртуозн1 nonypi та фантаз!! на популярно теми 1з опер. Ф.Давид був вОдомий i як кер!вник струнного квартету Гевандхауза.

За Л-Сауючими традициями практично Bei викладач! консерваторИ були водночас композиторами - авторами твор1в р1зпих ханрОв, як! иостОйно звучали в навчальних класах, э концертно! естради i театрально! сцени. виконувалися в церквах м!ста, на р1зномав±тних уро-чистосггях Лейпцига музикантами-профес1оналами та аматорськими ко-лективами. На ocHOBi noöixnoro огляду творчого доробку лейпцизьких викладачОв'в дисертац!£ зрсбленс висновок про велике значения ix-Hboi прац! над композицОями Онструктиппого характеру, яка сприяла , оновленню павчалыгаго репертуару, вит!сненню э! студентських програм салонно-вОртуоэнох музики невисокого гатунку. Особливою популярного користувалися числена! етюди Г.Мошелеса, вони довгий час були основой техн!чно! частини учн!вських програм, звучали э кон-цертно! естради у виконанв! кращих п!ан1ст!в.

Прагнення узагальиити св!й педагог1чний досв!д, обгрунтувати ! викласти методичн! принципи та ковкретн! викславськ! поради в рОз-воман!тних теоретичвих прааях стало одн!ею 1з славш-ix традиц!й хон-серва-ropii. Практично кохен з i i викладач!в був авторой зб1рника техв!чних вправ та етюд!в чи школи гри ва тому чи !ваюму Онструмен-т1, р!зномаа!тних !вструктивних твор!в для юаих музикантОв чи нау-ково-популярних опсв!даыь про звамевитих композиторов та артистов-виконгшц1в.

Величезну роль у створена! нового виконавського стилю, сутте-вому оновлена! навчальвого репертуару га формуванв! нових методич-них засад у сферО скрипковей педагогОки зОграла антолог1я "Die hohe Schule des Violinspiels'- (Lpz., 1867-1872) Ф.Давида. Цедагог1чн1 принципи, р!звсман!та! методичнi заахОдки лейпцизького професора, як i практичн! поради цодо виконаввя класичних творОв, до пього часу не втратили свого зваченвя..

Досить оопулярними в Н0меччин1 та за ü мехами (у тому, числ! й в Pocii) були у друг1й половин! XIX - на початку XX стол1ть ! чис-ленв! твори К.Рейв ска, в якого М-Лисенко займався по класу фортепиано i кскпозицИ. Одва !з сфер композитореько! д1яльиост! К.Рейне-ке - а само иузика для д!тей та юнацтва - одержала схвальа1 вОдгуки критихм. Сучасыихи вебезаОдставыо ввахали, вю педагогОка та вихо-

заныя молод! були Tie» сферою, у ях1й найповяллш розкрилися талант i мсхливост! Рейнеке-митця. Шд керуванням цього досв/ипеного майс-тра написан! nep-ai ориг!нальн! твори М.Лисенка- Це Украхнська скйта соль-MiBop у форм! старовивних танц!в на основ! народцих п!сень для фортеп!апо), струпний квртет та rpio для двох скрипок i альта, увертюра на тему укра!Нсько! народно! nicHi "Ой запив козак, запив" (партитура не збереглася, музичний матер!ал використано з опер! "Чорноморц!"), перша частина симфони До-мажор, каденп1я до nepmoï частини фортеп!анного концерту Соль-мажор Л.Бетховена, перш! опуси з велико! cepiï творгв на в!рш! Т.Шевченка п!д загальною назвою "Музика до "Кобзаря"".

У дисертацх! анал!зуються естетичн! погляди, мистецьк! opien-тири, педагог!чн! принципи (зокрема, думки ¡подо само! cyrHOCTi консерваторе ько! oCsiTH) знаменитого вченого-теоретика М.Гауптмаиа та музиканта-!сторика, автора численних музикознавчих праць' К.Ф.Брен-деля, в якого навчався М.Лисенко по класу icTopiï музики.

У робот! докладно характеризуйться ставлення Лисепка-студента до Г.Мошелеса, у якого Bis займався приватно, до Ф.Давида, з котрмм укра^Еський студент спп-пкувався у luiaci аысамблевсй та opKecrpoEoi гри, а також до чудового п!ан!ста-педагога, ксшишнього учня Ф.В1ка. cniBpoôiTHHKa шумандвського журналу "Heue Zeitschrift fur Musik" Е.Ф.Веицеля - з ним у М.Лисенка склалися особливо дружи! стосунки. Яа основ! характеристики Biдпов!даих фрагментов з лист!в yxpaiнсь-кого композитора та iHmoî л1тератури мемуарного характеру робиться висновок про те, що, незважаючи на окремх моменти критики, М.Лисенко високо оц!нював методику викладання лейпцизьких музикантш та' систему консерваторсько! освгги в цхлому. Можва сказати, що укра! ц-ського митця, який, безумввно, усв!домлював свою майбутню м!с!ю, Лейпциг вабив не лише можлив!стю одержанвя прсфес!йно! композитор-сько! п!дготовки. В!н розумхв, що профес!енальний фундамент noTpiô-пий у вс!х галузях музичвого мистецтва: i в композиторськ!й дхяль-HOCTi» ! у сфер! виконавства, i в педагогiai, а також в музикозвав-ств! та фольклористки!.

Гляяа • "МУЧИОНА ТСПРТЯ Т ФОРМУЛАПИЯ ГИОТКМИ ВИКПДЛАГГНЯ НУ-

ЗИЧНО-ТТОРСТЦЧНИХ ГШГПИШ1ТЯ V ТТтаПГП1Г!ЬКТЯ КОЯ<-Т7.РВАТП"Т1" ОСНОВШЙ4 завданням друго! глади дисертади с докладвий авал!з вавчальних му-зичво-теоретичних араць лейпцизьких вихладэч1в, у котрих заЛмавсл М.Лисенко: подручвикШ з Teopiî музики, rapMOHiï, контрапункту, канону ! фуги Е.Ф.Р!хтера та пос!бника з icropiî музики К.Ф.Ереискаля.

ии:;;юче1ш;; характеру ix валиву на формування загальноестетичних поглядев i нрофесойиох майстерност! укра!нського композитора, а такое на становления укра! нсько! та рос!йсько5 музичво! педагог1ки другое

■ оолоьини XIX столаття. У ц!й глав! профес!йн1 досягнення викладачов .Пьйг.цизъко! консерватор!5 розглядаються п!д кутом эору ixatoro осо-оистого внеску у розвиток европейського теоретичного та !сторичного мгеикознавстш друго! половини XIX стол!ття та в аспект! формування системи викладания музично-теоретичних дисципл!к.

Консерватор!! вдалося з!ерати у сво^х criuax не просто 3fliSanx музилантов-праитикгв, а талааоьитих вчених, здатних узагальнити сво! практично досягнення у BKrvoaai розвих музично-теоретнчню: арадь: мотодичшц; пос!бпик!в, п!дручник!в з музичво-теоретичниг дисциалон, KouorpatpiM, pobiT !сторико-естети41юго' характеру, музи«-ыо-крш'ичниг: публ!кац!й, наукоеих дослоддешз.

Заснуьашхя Koncepiäa-ropii в уповерситетському Micri з в!дпов!д

стародаыими традиц!ями дало Ф. Мендельсону нохлив1сть при фот— кутей;»! викледаиького складу opicEj-гуватися на р!вен& ун!верситет-ськоз освоченост! як тако! , спонукало йоге запросити до вовостворе но га навчалыюго закладу високоосв!чених фах:шц!в- ¡Зерева^на' боль-ы!сть викладач!в Лойпцизько! консерватор!! мала ув!верситетську ос-в!ту (Е-Ф.РЗ-Хтср, Е.Ф.Веицель, К.Ф.Брендель, Р.Шуман) i заачва час-тина - науковий cryniBfc (IC.Piq, Р.Папер!тц, О.Пауль, ni3Bime -G.itoaccoH, Г.Кречмар, Г.Роман).

Проведене у дисертац1! поролзнянвя враць Е.Ф.Рохтера та К.Ф.Брецделя з аналог!чними роботами !нших номецъких авторов (тео-ретичними - I.X-Лобе i А.Б.Маркса та музично-осторичними - й.Шлк>-тсра, А.Доммера i А.Б.Амброса) доаомогло виявити новаторськ! риси, завдяки яким п!дручники лейпцизьких вчених завоевали всесв!тве ви-зпапня, багаторазово перевидавалися, перекладалися р1зними мовами (напри1^ад, "Lehrbuch der Harmonie" Е.Ф.Рохтера тридцять чотири рази Ьула видана н!мсцьксяо новою, чотирнадцять - англхйською, одинад-цять - французькою, дев'ять - !спанською, дв!чо - рос!йською, а та-г.ож голландською, шпедською, польською, 1тал!йською мовами) i про-

■ гигом niBcrcmiTTH використовувалися у процес! навчання в роэаома-н!тних ocBiTHix закладах та як пособники для самоосв!ти.

Прогресивне значения подручникiB лейпцизьких автор!в зумовлеае noiw.i подходом до музично-теоретично! п!дотовки, посиленою увагою до ро^-.робки саме методики викладания того чи iraaoro. предмета, зор!-е1паван!стю на сучасний. стан розвитку музичного мистецтва, прагнен-

плн яаблизити назчальний процос до практичних потреб майбутяХх композиторов чи артист!в-виконавц!в.

Теоретикам Лейпцизько! консерватор!! належить перш!сть у ч!т~ кому розмехуванн! i доклада!й розробцх проблем окремих музично-тео-ретичних дисцигш!н. У прадях ix попередник1в та сучасник!в рхзнх галуз! музичного мистецтЕа (гармонхя, пол1фон!я, апал1з музичних. твор!в, проблеми виконавства i музичного виховання) розглядалися у единому всеохошиэючому вченн! про композиц!ю. У працях Е.Ф.Р!хтера коген павчальний курс вид!лився i3 загапьного вче'шя про композицио i набув самост1йного значения. Лейпцизький вчении створив ряд подручников практично з уехх теоретичних дисципл!н, де в!дбилися йсг^ погляди на проблеми теоретично! подготовки музиканта-профес!о!!ала з ц!лому та композитора зокрема.

Е.Ф.Рххтер - автор першого подручника з теор!! музики у сучас-ному значенн! пього слова: вон поклав початок задокремленню Teopii музики як caMocriiiHoi галузх музикознавства, докладн!1пому вивченню i розробд! !! проблем.

У Шдручпиху з rapMOHii лейпцизький вчении в!дмовлясться вад застархло! Ытерзальпо! у сво! й сут! геиерал-бассБо! теор!! яг. сиг-теми; го обмехуючись гармс1з1чпими засосами класично! музики, вводить ! вхдаосно HOBi гармон!! сучаспо! йому епохи: акорди з хрома-тично зм!непими ступенями, ел!птичих зеороти, кодуляц!! у далекх тоиальиосг! тощо.

Проблему створення нових п!дручник!в Е.Ф.Рххтер псв'язуе на-самперед з HeooximiicT» л!кв1да1дх! вхдетавання теоретичних узаглль-иень педагогов та Ечених в1д практичних досягаень композиторхв. Прагнення озбро!ти майбутн!х композитор!в в!дпов!дними георетичними знаниями та вмхнням викорнстовувати стар! прийоми кентрапунктично! техники у нових умовах гармоничного мислення (що Ьуло особливо ах-туальним у пер!од в1дродаепня творчост! I.С.Баха та пожвазлевия у зв'язку- з цим iHTepecy до полхфонi4Horo стилю) спонукало його до створення подручника нового типу - вчення про контрапункт на гармо-н!чн!й основ!.

Новим поглядом на завдаикя п!дручника, що наблиауе його до методичного пос1бника, характеризуйться п!дручник з фуги E.O.PixTepa. Eci пол!фон!чн! засоби - iMiTaqii, pi3Hi вида канонхв та каненхчних форм - в1н п!дпорядкував б!льш високхй мет! ! обмезив лише Тим. щс мохна використати при створенн1 фуги.

Збачлючи свое злвдання не у простому опис1 предмету (rap«oni:,

контрапункту, фуги), а У викладевн! методу його вивчеыня, Е-Ф.Р!х-тер насичуе cboï роботи ц!вними з точки зору музично! педагог!ки заувахеннями, користуеться р!зними методами викладу в залехност1 з1д склалвост! матер!алу, дае чимало р!знонан!тних порад, як! по-легшують практично засвоевня теоретичних полохень, а вступи1 та заключи! розд!ли його п!дручник1в часто вабувають характеру методич-них рекомендац1й для викладач!в.

• 3-<®-Р!хтер мав власну думку щодо сутност! профес!онал!зму, основу якого, ва його погляд, повинн! складати фувдаментальн! знания, досв!д, накопичевий наукою про музику мивулих епох. I поза засвоен-ням цього досвхду в!в ве уявляв соб! справхнього музиканта. При цьому лейпцизький теоретик проявляв себе поборником cysopoi чистоти стилю Мендельсон!вського типу, захисвиком академ!зму у крацому значены! слова. Е.Ф.Р1хтер не був противником творчо! свобода. Е!н ли-ле ч!тко розмеховував два явица, як! мають pi3Hi функцИ - навчаль-чу школу ! самост!йну творч!сть.

Само так - як школу, як п!дготовку до найбутньо! самост!йно! тзсрчо! д!яльпост! - сприймав М.В.Лисенко cboï заняття у Р1хтера. його методика виявилась близьксяо Ъггересам молодого митця, який прагнув за короткий терн!н осолод!ти композиторськсю техн!кою. Го-туючи себе до твсрчо: д!яльаост! на грунт! укра5нсько5 культури, в!н приехав до Лейпцига з мето» вивчити основи музичнс! композит;!! , а саме î ï техп!чвий б!к, п!знати закони науки про музику ! назчити-ся застссовувати'Лх на практиц1. У листах М.Лисенка с чимало мсмен-т1в ширсгс захсплзаия уроками Е.Ф.Р!хтера. Висска oqiiiKa методу зи-кладання лейпцизького теоретика його безпссереда!м учаем спростовуе твердаенвя про в!дсутв!сть ¡12 урока.;; Е'.Ф-PixTCpa обгрунтувааня теоретичних полохень та мотивах;iï обмежеыь i правил, що вивчааться. Проведевий у дисертацИ авал!з зберелеиого в apxisax Мемор!ального будинку-музею М.В.Лисенка вавчального эошита з розв'язаними задачами з курс1в контрапункту, канону ! фуги св!дчить про те, ¡до навчан-пя прсводалося в!дпов!дво до зм!сту прознал!зованга: П1дручыик!в Е.Ф.Р1хтера, проте у дещо прискореному темп!, що, очевидно, було пов'язано з баханвям укра£ нського студента дострсково зазаршити курс вавчання. у консерватор!!.

Докладний авал1э п!дручвика з icropiï музики К.Ф.Бреацеля та пор!ввяввя його з аыалог!чники роботами !нпих автор!в доводить, що ц!й прад! такох притаманн! новатсрськ! риси. Основною метою нового навчальЕого курсу, . який лише починав входити в коло обов'язкових

дисципл!н музичних осв!тн!х заклад!в, автор ввахав не лише вихован-вя 1сторично1 ерудици майбутн!х музикант!в. У першу чергу вхн роз-глядав 1стор1ю музики як компас, веобх1дний для ор1сгггад15 у проблемах сучасност1. У своему п!дручнику основну увагу в!к придхляб саме сучасному ставу розвитку музичвого мистецтва. Завдяки правильному розумшшп закон!в !сторичиого розвитку та иирокому культукллс-Пчному п!дходу до музики, який зумовлсвався р!зпоб1чними мистегць-кими !нтересами лейсцизького вченого {К.Ф.Брендель був редает-орок шуман!вського хурналу, автором числениих музично-критичних статей, а такох 1нхп!атором та першим президентом Загальнон!мецько1 иузич-. но; спхпки) в!н зум!в правильно ощкетк под!! музичвого хиття. ие-звахаючи на вхдсутнхсть часово: дистанц!! мхж розглянутими худозпп-ми явищами 1 моментом створеная п!дручника. Як представаик вововей-карсыю! школи К.Ф.Брендель вивчав 1 пропагував музику сучасни* композитор!в-новатор1в, як н1мецьких, так 1 фраяцузьких та !талхй-ських. Добре знав вхн 1 ц1вував творч!сть'Ф.Шопена, а такса рос!й-ське му^ичне мистецтво, був особисто знайомий з О.М.Осровим та О.С.Даргомижським.

К.Ф.Брендель виявив суттсвий валив Еа фэркувздшя музичного св!тогл.чду Лисенка-студента, сприяв розвитку у нього геироксго по-гляду на . мистедтво, з.сторичного п!дхоДу до явищ музичвого хиття. прищепив йому любов 1 повагу до творчост! Г.Берлхоза, Р.Шумам, Р.Вагнера, Ф.Лхстг'

Зроблений у дисертад1£ огляд рос1йсько5 кузичво-тесретичвоз л1тератури другое половини XIX стсл1ття показу®, що вчення Е.О.Р1х-тера та К.Ф.Бгещзеяя ях представник!в н1медько{ музичао! науки стга-ли м!цвим фундаментом у формуваннх вап1овальао1 педагог! ки 1 прсфе схоиалхзму в Рос 1.1 , лягли в осноьу навчальних програм обох рос1Ась-ких консерваторхй, а такох вг ¡линули ва формувавня оедагогхчипх принципхв та методхв викладаыня музкчно-теоретичних дисцитпн прг.-вадних представник!в рос!йсько1 музичво! педагог1ки - Е.1.1огонсе-на, М.А.Римського-Корсакова, П.I.Чайковськогс, А.Лядова. У дио.-гтя-цИ проведено пор1вняльний анап!з пос1бника з гармони Е.Ф. Рихтере, та акалог!чних прадь П.1.Чайковськаго 1 И.А.Римського-Корсак л. П.Чайковський васллдус Е.Ф.Рххтера у побудов! гласного курсу ггрмс-Н11. в сам!й схем! подручника, у вибор1 та розподхл1 материалу (яо вхдеивастъся у зови 1пнхй под16востх структур обох прадь), але в!д-рхзняеться в!д нього значно большими акцентуванняи рол! ватхвеивя 1 розрахунком ва творч! зд!бност! учня. Н.Римський-Корсаков, навса-

ки. вОдаиляючись вОд Е.Ф.РОхтера у побудов! курсу, зберогае його зор:1«.цтован1сть кг середнОй рОвенъ оьдарованост 1, властивий эаталь-вОй насх музикатхв-практикОв.

Чимлло моментов спадкоемностО виявлясться 1 в подручнику з контрапункту Ю.I.1огансена. Це побудова вчення про контрапункт на гармон1ЧЫ1й освовх, методична спрямовав1сть росОйського пособника, культ суворо! школи з усхма II розунними обмехеннями, посилена ува-га до чистоти голосоведения, а такох велика колькОсть рхзноманОтних практичвих завдань та зраэкОв розв'язашш тих чи Онших контрапувк-тичних задач.

Не менш вОдчутними були н1мецькх впливи х в галузО Осторичного музикозвавства, особливо в навчально-методичнхй лОтературО. Першо подручники з Осторо! музики росойських авторов були, як правило, не самостОйними дослхдженвями, а виниколи як доповненвя до перекладу аОмецького пособника 0 торкалися перевахво лише ОсторО! музики Росах . Так, наприклад, виданий росОйською мовою подручник й.Шлютера мае таку назву: "Обозрение всеобщей истории музыки. Перевод с немецкого и приложение "Очерк музыки в России" В.В.Бесселя, свободного худохника музыки Санкт-Петербургской консерватории" (СПб.,1865). Ооказово, що серед перших авторов оригхпальних навчзльпих праць з хстор11 музики зустр!чаемо Ом'я . колишнього студента Лейпнизько» ковсерватотри О.С.Размадзе. .

Таким чипом, М.В.Лисенко, який обрав Лейпдизьку консерваторхю для власво! професОйно! освхти, ве помилився у сво! х схюдОванвях. Вахко було знайти в той час аналогОчний навчальний заклад, який об'еднав би у сво5х стхвах таких вххоких педагог1в-методист0в, кот-рх розробили систему муэичио-теоретичнод подготовки, створили подручники, во больше, нОх поввОку, були вастОльвими книгами багатьох музикавт1в 0 користувалися заслужено*) славою як у самОй Номеччинд., так х га II межами.

у гттпгумкду висловлюсться думка про. те, що здобута у Лейпцигу грунтонна музична освОта к^ла вирхшалъно значения у подальшОй про-ФесОйвОй дОяльаост! И.В.Лисенка. Положения иро велику роль лейпци-зько1 школи у формунаинО конпозиторсько! технОки украх всысого мития пхдтверджуеться докладним музикозвавчим аналОэом написаних пОд час нси-чанпя струнього кварггету та трОо для диох скрипок 1 альта - тво-рОи. лО виявилися найменш дослОдженими в сучасному музикознавств!. Моя тю». цх студентськ! опуси М.Лисенка с адпОсю Оз перших, ще веем Олквих спроб посднаывя загальнольдського О надоовального, зах1д-

ноевропейсько! композитерсько! техн!ки I фольклорное спрямованост! окремих образ!и. Ц1 твори молодого митця стали внеском до !стор1! укра!всько! культури мияулого стол1ття як пера» звервения да сер-йозних академ!чних жанр!в квартету та трю, що у зах1дноевропейсь-к1й музиц! мали довгу !стор!ю. В сгроцес! анал1зу квартету викорис-товуються чернетков! еск1зи парою! частини, як! при сп1вставлеын1 з к1шдовим вар!антом дають мохлив1сть визначити основа! аапрямки робота над практичним засвооаням певних теоретичних положень, а також виявити т! музично-естетичн! та художньо-стил1стичн1 засади, якими керувався викладач та на як! ор1ентував в!н свого учня па шшху до високого композиторського орофес!онал!зму.

Характеристика педагоПчно! д1яльност1 М.Лисенка по казус, до в1в з усп!хом використовував Ц1вн1 еадбаная н!мецько! системи му-зичного вихсвапня, враховував багатий досв!д Лейпцизько! консерва-торИ у власн!й виклададьк!й робот! ! особливо у створеп1Л ним в 1903 роц! музично-драматични1й школ!, де намагався посдаати евро-пейськ1 педагог!чн! принципи та традиц!! вац!онально! музично! пе-дагог!ки. Вплив лейпцизько! школи пом!тиий у формуванн! педзгоПч-ного складу навчального закладу (ор!ентад!я иа високоосв!чених му-кавт!в, з даты их до р!зноман!тво! мистецько! д!яльност!, з широким капом загально-культурних !нтерес!в), а також в оргап!зац!1 навчального процесу (ч1тке спланування програм, як! включали р!знома-н!тн!> практичи! та загальноестетичн! заняття). Виявляеться пеана спадкоемн!сть у добор! твор!в учн!вського репертуару (кращ! зраз км заххдвсе вроаейських класик!в та романтикЬв, а також рос!йських композиторов при м!н1мяльн!й к!лькост! салоыно-в!ртуозних композиц!й), у постхГшону п!клуванв! про всеб!чний розвиток сво! х учн!в та створены! умов для IX пост!йнс)го вдосконалення (влаштувзння р!звомав1т-них концерт!в, лхтературно-мистецьких. тематичних &ёчор!в, публ1чаих !спит!в. дитячих раик!в, творч! зй'язки з украхвськими ф!лармовхй-ними товариствами). Про лейоцизьк! традицИ нагадуе серйозае ставленая до музично-теоретично! плдгегговки. веобх!дно1 для подалиоо! усп!шно! д1яльнсст! випусквик!в школи.

Високим.профес!онал!змом европейського р!впя характеризуеттася виконавська д!яльа1сть М.Лисенка як П!ан1ста-сол!ста 1 хорового ди— ригента. Св!тоеий доевхд !сторичпого 1 теоретичного муэикоэнавства минулих епох х сучасвост1 врахований М.Лисенком в його тесретмтних працях.

Перспективи подалыного досл!д»ення теки, як зазяачавться^ по-

- Iß -

в'язан! з проблемою вивчення всього творчого доробку основоположника ncpaiцсько! класичво! музики та анал!зу його авторського стилю п!д кутом зору сп1вэ!двотенвя профес!оаал!зму зах!дноевропейського вз!рця та традиц!й слов'янського музичного мислення. De дасть змогу поставити питания про характер шитву зах!дное вропейсько! музично! культури (поряд з рос1йською, про сахвв!дношенвя з якою йшла мова у численних працях та дослХдхеннях) на профес1ональну укра!нську ком-поз иторську та виковавську школу в ц1лому.

По тем! дисертац!! опубл!кован! так! роОоти:

1. ...Саого не цурався / До юв!лею М.В.Лисенка // Музика.- 1992.-N В. - С. 24-25.

2. Никола Лисенко 1 Лейпцизька консерватор!я // Микола Лисенко та музичний св!т: Тези дрпов!дей i пов!домлень Мхжнародно! науково! конфереыд!х, присвячено! 150-р!ччю в!д дня народхення М.В.Лисенка. ХИ1В, 20-22 травня 1992 р. - Ки1в, 1992. - С. 15-17.

3. Микола Лисенко: роки навчаввя // Укра5вське музикознавство. Вил. 27. М1хв!дсмчий науково-методичний збхрник. - Ки!в, 1992. -С.78-90. '

4. М.Лисенко. Роки вавчання у Лейпцизьк!й консерватор!! // Твор-ч!сть М.Лисенка i духовний розвиток особистсст!: Матер1али аау-ково-практичвих читааь. - 4.1. - Черн!г1в, 1992. - С. 9-13.