автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.01
диссертация на тему: Обобщённость и собирательность как текстовые категории в современном русском языке

Полный текст автореферата диссертации по теме "Обобщённость и собирательность как текстовые категории в современном русском языке"

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

_ ТАРАН ВІКТОРІЯ ВОЛОДИМИРІВНА

/і ь С.-'і

і з о:;т

УДК:808.2-82;82-1/9

УЗАГАЛЬНЕНІСТЬ ТА ЗБІРНІСТЬ ЯК ТЕКСТОВІ КАТЕГОРІЇ У СУЧАСНІЙ РОСІЙСЬКІЙ МОВІ

Спеціальність 10.02.02-російська мова

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

ДНІПРОПЕТРОВСЬК -1998

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі російської мови Запорізького державного університету

Науковий керівник- доктор філологічних наук, професор

Коидратьсва Галина Миколаївна, професор кафедри російської мови Запорізького державного університету Офіційні опоненти : доктор філологічних наук, професор

Порпшшч Володимир Олександрович, академік Академії наук Вищої школи України , професор Дніпропетровського державного університету

кандидат філологічних наук, доцент

Клочко Олена Олександрівна, начальник кафедри іноземних мов Академії митної служби України

Провідна установа - Харківський державшій педагогічний університет ім. Г.С.Сковороди, кафедра російської мови

Захист відбудеться _____________1998р. о_______годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 08.051.05 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук при Дніпропетровському державному університеті за адресою : 320625, м.Дніпропетровськ, пров.Науковий, ІЗ, корпус 1, філологічний факультет, аудиторія_______.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Дніпропетровського державного університету.

Автореферат розіслано №________________1998року.

Вчений секретар спеціалізованої ради доктор філологічних наук, доцент

Д23

Пристайно Т.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Реферована дисертація присвячена дослідженню узагальненості і збірності як текстових категорій. У роботі здійснено оіше семантичної структури вказаних категорій та їх мовного вираження у наукових , публіцистичних і художніх текстах.

Актуальпість дослідження . Необхідність звернення до текстової проблематики, зокрема до питання про категорії тексту, якими є узагальненість та збірність , диктується закономірностями розвитку науки про мову останнім часом : поворотом інтересів лінгвістики від вивчення структури мови до аналізу її функціонувати ( сфери вживання , мовного вираження ), вимогою опису одиниць більших, ніж слово і речення. Категорії-ионяття , які відображають сутнісиі характеристики об’єкта, що вивчається, тому проблема виявлення і опису категоріального апарату тексту була і залишається однією з глобальних проблем теорії тексту , розробленням якої характеризуються три останні десятиліття.

У мовознавстві сформувався цілий лінгвістичний напрямок, що займається категоріями тексту (І.Р.Гальперін, Т.В.Матвеева, З.Я.Тураева, Т.М.Ніколасва, Г.Ф.Калашникова, Л.Е.Красовицька, М.М.Кожина,

0.П.Воробйова, М.В.Малинович, Н.Д.Зарубіна, Г.М.Кондратьєва та ін.). Однак до цього часу немає їх єдиної типології і остаточний набір не визначений. Таким чином , проблему виділення і опису категорій тексту не можна вважати до кііщя вирішеною. Враховуючи сучасну тенденцію до функціоналізму , вона особливо актуальна і потребує своєї подальшоі розробки.

Питання узагальненості значень у зв’язку з окремими граматичними формами і категоріями розроблялося Ф.І.Буслаєвим , О.О.Потебнею, В.В.Виноградовим , М.Н.Кожиною, у зв’язку з вивченням узагальнюючих слів і узагальнено - особових речені» проблемою узагальненості займалися М.М.Шрам, І.О.Філіповська, М.Н.ІІравдін, О.В.Гулига, З.К.'Гарланов,

1.С.Яремчук; при дослідженні семантики мовних одиниць проблема узагальненості порушується Н.Д.Арутюновою, Г.ГІ.Золотовою, Н.І.Руденко; одиниці з узагальнюючим значенням в тексті розглядаються

Є.Є.Силантьєвим, Є.О.Панчишшюю. На синтаксичному рівні категорія узагальненості у співставленій з категоріями визначеності і невизначеності представлена у роботах В.В.Бабайцевої.

Категорією збірності у зв’язку з вивченням збірних іменників і семантики мовних одиниць займалися В.В.Виноградов, В.З.Панфілов,

О.О.Реформатські™, І.Є.Єселєвич, В.І.Дегтяров, Лі.Фролова, Д.І.Руденко, Ю.С.Азарх, О.О.Ісаєва, Г.ІМиськевич, О.О.Шрейдер, Р.М.Фрумкіна,

0.В.Михеев, О.Д.Мостова, Н.О.Рюміна; як граматична категорія збірність розглядається О.О.Колосниковим, Т.В.Лихошвай, Л.М.Тоггчий.

Досліджеїшя В.В.Бабайцевої утворили базу для виникнення ліпгвофілософського напрямку у лінгвістиці, розвинутого Г.М.Кондратьєвок>, яка стверджує , що існує ієрархічна система структурно-семантичних категорій з семантичною домінантою. Один з блоків цієї системи-"узагальненість-збірність " став предметом дослідження дисертації , яка пропонується до уваги.

Як текстові категорії узагальненість і збірність поки що не стали предметом спеціального дисертаційного дослідження, вони не розглядались у у зіставленні і в різних типах текстів, що і спонукало нас звернутися до цієї проблеми.

Предметом дослідження обрані категорії узагальненості і збірності, яким надається статус текстових.

Зв’язок роботи з науковими проблемами, планами, темами. Робота виконана б руслі наукового напрямку , включеного до комплексного плану науково-дослідних робіт Запорізького держуніверситету і зв’язана з науковими програмами відділу російської мови Інституту мовознавства НАН України.

Мета дослідження - показати специфіку семантики і функціонування узагальненості і збірності як текстових категорій.

У відповідності з поставленою метою формулюються головні напрямки і основні завдання дослідження:

1.Проаналізувати семантичну структуру текстових категорій узагальненості і збірності і описати спосіб організації набору сем , властивих вказаним категоріям.

з

2. Охарактеризувати засоби вираження текстової категорії узагальненості, розглянувши її функціонально-стильові модификації у наукових, публіцистичних і художніх текстах.

3.Розглянути засоби лінгвістичної маніфестації текстової категорії збірності.

4.3іставити форми вираження текстових категорій узагальненості і збірності, виявити їх специфіку і синкретичні форми.

Матеріал дослідження . Робота виконана на матеріалі сучасної російської мови. Джерелами фактичного матеріалу послужили різножанрові твори російських письменників. До аналізу залучені також наукові і газетно -публіцистичні тексти. У результаті аналізу текстів шляхом суцільної вибірки одержано 2973 приклади.

Основні принципи і методика дослідження. Мета, основні завдання і матеріал дисертації визначили провідним описовий метод. Крім нього використані методи компонентного аналізу, спостереження , зіставлення, що передбачають планомірний, системний аналіз фактів мови.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження визначаються наступним:

1. Узагальненість і збірність розглядаються як категорії тексту , описані їх семантична структура і арсенал засобів вираження.

2.Детальний опис і систематизація засобів вираження текстової категорії узагальненості здійснені з урахуванням функціонально - стильових модифікацій цієї категорії.

3.До категорії збірності застосований функціональний підхід. Він дає можливість виявити окрім інваріантного значення збірних одиниць контекстуальні , ситуативні їх значення , визначення яких вимагає розгляду різних контекстів і умов вживання цих одиниць.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що окремі положення і висновки дисертації можуть бути використані у наукових працях із синтаксису сучасної російської мови; при характеристиці категорій тексту і при вивченні семантики тексту. Матеріали дослідження знайдуть застосування у процесі викладання сучасної російської мови (у лекційному курсі, спецкурсі і спецсемінарі , на практичних і лабораторних заняттях , а також на заняттях із практичної стилістики і лінгвістичного аналізу тексту).

Апробація роботи . Дисертацію обговорено на засіданнях кафедри російської мови Запорізького державного університету. За матеріалами дослідження зроблені доповіді на П’ятих Кримських Пушкінських Міжнародних читаннях (Алупка, 1995р.), на Третій всеукраїнській науковій конференції "Нові підходи до філології у вищій школі" (Мелітополь, 1996р.), на Третій Міжнародній конференції з функціональної лінгвістики (Ялта, 1996р.), на Міжнародній науковій конференції "Категоризація світу: простір і час " (Москва, 1997р.), на Міжнародній науковій конференції з проблем зіставної семантики (Київ, 1997р.) . Основний зміст роботи викладено у сімнадцяти публікаціях.

Особистий внесок здобувача . У роботі вперше категорії узагальненості та збірності, що подаються у зіставленні та протиставленні, кваліфікуються як текстові і досліджуються у функціональному аспекті (визначаються їх функціонально-стильові модифікації у наукових , художніх та публіцистичних текстах ).

Структура і обсяг роботи . Дисертація складається із вступу, трьох розділів , висновків, списку використаної літератури (195 найменувань), списку джерел фактичного матеріалу(205 найменувань). Основний текст дисертації -192 сторінки, загальний обсяг - 219 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано вибір геми , Її актуальність, сформульовані мета і завдання дослідження , з’ясовується наукова новизна , теоретичне і практичне значення виконаної роботи, вказані методи дослідження , джерела фактичного матеріалу.

Перший розділ дисертації "Семантика і семантична структура текстових категорій узагальненості і збірності " складається із п’яти параграфів.

У першому параграфі "Проблеми та критерії виділення текстових категорій " розглянуті такі питання : обсяг поняття "категорія тексту”, критерії виділення текстових категорій, види текстових категорій, план вираження категорій тексту ; дається робоче визначення тексту і текстових категорій узагальненості і збірності.

Пошуки системності в організації тексту привели сучасних лінгвістів до поняття текстової категорії як універсального інструменту наукового пізнання, який дає можливість об’єднати і певним чином унормувати особливості тексту. У списку категорій тексту , що нараховує їх понад півсотні, опинились досить різнорідні властивості тексту. З одного боку , текстові категорії встановлюються на основі вже відомих категорій і розглядаються як властивості тексту , що вичленовуються або в процесі "укрупнення" граматики , наприклад , категорії означеності/неозначеності, модальності, функціональної перспективи (О.І.Москальська, Є.ШІендельс); або у процесі лінгвістичного переосмислення таких явищ, як композиція, художній час і простір-хронотоп, тсрротоп, поліфонія (З.Я.Тураєва, Г.М.Кондратьєва). З іншого боку , категорії тексту трактуються як притаманні тексту типологічні ознаки, наявні у всіх текстах , наприклад, інформативність, членованість, завершеність (І.Р.Гальперін), тематична цілісність , логічне розгортаїшя ( Т.В.Матвеєва).

Загальнотекстовий варіант тієї чи іншоі текстової категорії, як вважає ряд лінгвістів ( М.ІІ.Кожина, Т.В.Матвеєва , З.Я.Тураєва, М.С.Бедрина, І.В.ГІолигалова), являє собою наукову абстракцію. Реально категорії тексту існують у вигляді ряду варіантів. Кожна із текстових категорій реалізується у певній функціонально - сталевій модифікації, тобто володіє особливостями побудови , мовних засобів виражешія , текстових функцій у залежності від вимог функціонального стилю.

Досліджені категорії узагальненості та збірності належать до категорій тексту , прояв яких детермінований "збільшенням " граматики, її виходом у текст на основі вже відомих категорій , що повністю розкриваються на вищому рівні - рівні тексгу.ГІри визначенні вказаннях категорій виходимо із того, що категорія тексту - сукупність мовних засобів для виражешія певних інваріантних значень тексту.

Текстова категорія узагальненості - це система різнорівневих мовних засобів , що використовуються у тексті для позначення процесу або результату узагальнення, наприклад:

1. "Слова и звуки... Звуки и слова,

В ішх жизни, полной жизни выраженье.

Всё, что вмещает сердце, голова

И человека грудь все проявленья Природы и творца, на небесах И на земле что зримо и незримо,

Вся цепь существ,от тли до херувима,

ВсС оживает в звуках и словах."

(Ростопчина Е. Слова и звуки )

У наведеному прикладі засобом вираження категорії узагальненості виступає займенник весь (у формах "все", "вся", "все").

2. "На этот раз кок приготовил никуда не годный обед ; суп был пересолен, а второе блюдо настолько пригорело , что его нельзя было взять в рот . Пища полетела за борт . Этот день был полон неудач. У кочегаров пары в котлах то падали, то чересчур поднимались. Машинист чуть не сжег подшипники в машине. Рулевые не могли держать судно на курсе - оно виляло , крутилось вправо, влево, вызывая раздражите штурманов".

( Новиков - Прибой A.C. Женщина в море)

У цьому випадку засобом вираження категорії узагальненості виступає сентенційна фраза-речення, в якому сконцентровано основний зміст , у розгорнутому вигляді представлений усім фрагментом тексту'.

Текстова категорія збірності - це система мовних засобів, використаїшх у тексті для позначешш сукупної множинності ОДНОрІДШіХ одиниць як неподільної і кількісно невизначешї єдності. Категорія збірності у тексті пре/іетавлена в основному одиницями морфологічного рівня, що мають або набувають збірного значення, наприклад:

1. "Из царства пурпура и злата,

Случайным гостем залетев,

Блеснул последний луч заката Среди серебряных дерев.

И вот , под лаской запоздалой,

Как мановеньем волшебства,

Затрепетала искрой алой Оледенелая листва."

(Лохвицкая М. Из царства пурпура и злата.)

У наведеному прикладі формою вираження текстової категорії збірності є збірний іменник "листва".

2. "Кроет уж лист золотой

Влажную землю в лесу...

Смело топчу я ногой Вешнюю леса красу...

Мох не приподнят, не взрыт Грудой кудрявых груздей:

Около пня не висит

Пурпур брусничных кистей." ( Майков А. Осень)

У цьому тексті збірна множинність однорідних одиниць представлена:

а) іменником у формі однини ( "лист") ; б) лексичним комплексом "груда кудрявых груздей."

У другому параграфі " Обсяг понять "узагальненість" та "збірність" розглядається змістовий бік категорій узагальненості та збірності: визначається зміст узагальнених та збірних понять , способи узагальнення , у результаті зіставлення виділяються загальні та диференційовані риси узагальнених та збірних понять.

У третьому параграфі "Семантична структура текстової категорії узагальненості" розглянупгіі спосіб організації сем , притаманних вказаній категорії. Ядро ії формують такі семи : "типова сукупна множинність реалій" (семантичний інваріант), "відомість/невідомість", "конкретність/ неконкретність" (диференційовані семи). У плані вираження ядро складають узагальнюючі займенники "все", "всб". На периферії розташовуються різнотипні одиниці, що служать для передачі властивих категорії узагальненості значень. Це лексичні одиниці з узагальненою семантикою , частини мови, що мають або набувають узагальнених значень у контексті, синтаксичні конструкції, що мають узагальнення.

Можлива градація у прояві сем категорії узагальненості, що дозволяє говорити про семантичну парадигму вказаної категорії у тексті. Парадигму домінантної семи відображають максимальний , середній і мінімальний ступені узагальнення у тексті. Максимальний ступінь узагальнення проявляється при позначенні сукупності предметів/осіб реального світу, сфера охоплення узагальнених реалій при цьому не обмежена.

Середній ступінь узагальнення спостерігається , якщо у тексті реалізуються семи "все/всі як якась множинність реалій", сфера підлягаючих

узагальненню реалій при цьому окреслюється семантичними конкретизаторами. .

Мінімальний ступінь узагальнення можливий при реалізації у тексті семи "все/всі як невелика множинність реалій", а також при виникненні в одиниць, первісно не призначених для узагальнення, вторинного узагальнюючого значення у контексті.

Диференційовані семи текстової категорії узагальненості "відомість/невідомість", "конкретність/неконкретність" також мають різну інтенсивність свого прояву, оскільки семантичні конкретизатори здатні зменшувати чи збільшувати ступінь виявлення цих сем. Можна скласти своєрідну шкалу інтенсивності прояву диференціальних сем у тексті, граничними межами на якій будуть означена і неозначена узагальненість.Означеній узагальненості властиві семи "сукупна множинність", "відомість", "конкретність", "типовість" ; реалії , що піддаються узагальненню , прямо називаються в контексті. Між означеною і неозначеною узагальненістю розташовуються випадки, коли в контексті є локалізатори , які обмежують коло реалій , що підлягають узагальненню, чи перераховуються реалії, які лише приблизно формують узагальнений предмет мови/думки. Неозначена узагальненість містить семи "сукупна множинність", "невідомість", • "нєконкретність" ; предмет мови/думки характеризується граничною неконкретністю і невідомістю.

У четвертому параграфі "Семантична структура текстової категорії збірності" розглянутий спосіб організації сем, властивих вказаній категорії. Текстова категорія збірності характеризується набором таких сем: "сукупна множинність об’єктів як єдність " ( семантичний інваріант) , "однорідність елементів множинності", "кількісна невизначеність", "конкретність", "відомість". Ядро семантичної структури категорії збірності характеризується максимальним ступенем прояву цих сем. У плані вираження ядро складають збірні іменники. На периферії розташовані одиниці, що володіють лексичною збірністю, або ті, що набувають збірного значення в контексті.

Текстова категорія збірності має різний ступінь вияву своїх сем . Більшою мірою домінантна сема проявляється у збірних іменниках , меншою мірою властива вона іменникам у формах однини і множини , що набувають у тексті значення збірної множинності.

На основі семи " однорідність елементів множинності" можна виділити такі різновиди збірних сукупностей: а) збірні множинності, для яких уявлення про однорідність спираються на предметно - речову однаковість (І.Єселевич); б) збірні сукупності, елементи яких об’єднуються як структурні елементи цілого; в) узагальнено - збірні сукупності ; г) збірні сукупності , члени яких інтегрують у єдине ціле на основі деякої важливої для цього об’єднання ознаки; г’) збірні множинності як спільності предметів/осіб, об’єднаних схожістю роду діяльності, положення, функції.

Сема "кількісна невизначеність" більшого мірою притамаїша збіршім іменникам , оскільки вони мають на увазі об’єднання необмеженої кількості об’єктів ; меншою мірою ця сема виявляється в назвах сукупностей , "які виділяють із великої кількості об’єктів деякі стандартні, типові групи, з якими людина часто зустрічається у своїй практичній чи розумовій діяльності" (О.О.Шрейдер,Р.М.Фрумкіна, О.В.Михеєв). Семи "конкретність", "відомість" , що властиві категорії збірності, також мають різний ступінь свого прояву в залежності від контексту.

У п’ятому параграфі "Явища суміщення сем узагальненості і збірності у тексті" розглянуті коптамінацшні явища, які в різній мірі поєднують ознаки обох категорій, із залученням шкали перехідності В.В.Бабайцевої.

Можливі випадки накладання сем збірності і узагальненості з домінуванням або сем збірності , або сем узагальненості, а також випадки , які характеризуються рівновагою сем узагальненості і збірності (узагальнено - збірний образ референта при ці,ому можна розглядати як складне поняття).

Зміст другого розділу "Засоби вираження текстових категорій узагальненості і збірності " складає опис засобів вираження категорій узагальненості і збірності у художніх текстах. Розділ складається із трьох параграфів.

У першому параграфі "Текстові категорії узагальненості і збірності як фактори семантичної організації тексту" розглянуті різні розуміння семантичної структури тексту : горизонтальна модель (Р.Барт), вертикальна модель (В.М.Топоров ), семантична організація тексту як семантичний простір (Є.С.Кубрякова, О.В.Олександрова, О.І.Новиков, Є.І.Діброва,

О.П.Воробйова та ін.), трактовки семантичної структури тексту з опорою на його пропозиціональну репрезентацію (Ю.В.ІТопов, Т.ІТрегубович,

Г.Н.Солганик, П.Доблаєв, Г.М.Кондратьєва та ін.). Автор дисертації дотримується концепції Г.М.Кондратьєвої, згідно з якою текст характеризується як логіко - семантичний пропозитнв вищого рівня , тому при семантичному аналізі тексту головну увагу приділяє предмету мови/думки, відображеному в тексті.

Незважаючи на безліч моделей і концепцій, що відображають семантичну організацію тексту, всіма дослідниками відзначаються такі якості тексту, як послідовне лінійне розгортання і зв’язність, які с його всеохошпоючими глобальними характеристиками, що лежать в основі його семантичної організації. Семантичній організації тексту сприяють і текстові категорії узагальненості і збірності, форми яких є одними із засобів утворення топіків і топікальних ланцюжків у тексті. Указаний процес має два щляхи:

1) від конкретного, відомого до узагальненого , збірного або узагальнено -збірного; 2) від узагальненого , збірного чи узагальнено-збірного до відомого, конкретного .

У першому типі топікалізації завершальні елементи топіків виступають контекстними об’єднувачами, які стягують навколо себе зміст, що відноситься до нього , фокусується ним.

Другий тик топікалізації відзначається тим , що референція імені здійснюється поетапно, логіко - семантичний ланцюжок закінчується референтним іменем або референтною іменною групою.

У результаті аналізу різних способів утворення топіків автор дисертації приходить до висновку , що текстові категорії узагальненості і збірності є факторами семантичної організації тексту , оскільки , виступаючи одним із засобів утворення топікальних ланцюжків , створюють "ізотопію тексту", розвиток його змісту , тобто сприяють зв’язності тексту.

У другому параграфі "Категорія узагальненості в художніх текстах" охарактеризовані художній стиль мови, особливості узагальнення в художній літературі і засоби вираження категорії узагальненості в художніх текстах. Вони представлені такою системою засобів:

1.Лексичні засоби: а) лексичні одшшці, що набули значення узагальненої сукупності осіб/предметів у результаті дії інтегративних відношень в тексті;

б) зміни лексичного складу фрагментів з метою перенесення закономірностей, дійсних для однієї предметної сфери, на іншу предметну сферу; зв’язки між

сусідніми фрагментами тексту при цьому є асоціативними ; в) лексичні одиниці , що викликають асоціації , завдяки яким стає можливим узагальнення; г) антоніми , що актуалізують повноту охоплення зображуваної в тексті множинності. 2.Морфологічні засоби : а) іменники у формах однини і множини, що актуалізують не числові позначення осіб, названих іменником , а їх семантичну характеристику; б) узагальнюючі займенники (весь, всякий, каждый, любой); в) прислівникові займенники ( всегда, везде, всюду); г) особові займенники; г’) субстантивовані прикметники (в основному середнього роду, закріплені за словами - поняттями абстрагованого характеру ); д) дієслівні форми , що набувають значення "узагальнений процес". 3. Синтаксичні засоби : а) означальні конструкції, у яких прислівні означення разом з іменем утворюють цілісну семантичну одиницю;

б)фразеологічно зв’язані речення;

в) синтаксично вільні речення, що відповідають семантичним формулам "мы-здесь-ссичас", "они-здесь-всегда", "каждьш,всякий,любоіі-здесь-сейчас";

г) конструкції із значенням стану природи, середовища, що не мають вираженої особи; г’) сентенційні фрази-конструкції, що концентрують основний зміст, в розгорнутому вигляді представлений всім фрагментом тексту; д) універсальні висловлювання-судження , конструкції , що характеризуються самодостатністю і володіють властивістю бути істіпшими не лише в ситуації. відображеній у тексті, але і в інших ситуаціях ; е) деякі буттєві речення , у яких сфера буття дорівнює світові; є) судження всезагальності.

Прийомами , які сприяють вираженню в тексті властивих текстовій категорії узагальненості сем, є : а) займенники; б) шггономасія; в) лексичний повтор; г) зіткнення у тексті взасмовиключаючих понять.

На рівні цілого художнього тексту категорія узагальненості функціонує у межах категорії персональності і представлена логіко-семантичним пропозитивом формули person. У байці категорія узагальненості виражається у формі моралі із байки , що виступає як вторинний текст по відношенню до оповідної частини.

У третьому параграфі "Засоби вираження текстової категорії збірності ” подані різні засоби вираження значення збірної множинності в тексті. В лінгвістиці співіснують два погляди на збірні одшпщі: вужчий, згідно з яким

збірність обов’язково повинна бути виражена словотвірно, збірні імена мають обов’язковий зв’язок з однокореневим словом , яке позначає одиничний предмет і не мають форм множини ( О.О.Реформатський, Є.М.Галкина-Федорук , П.С.Сигалов , Т.В.Лихошвай) ; ширший, при якому перш за все береться до уваги семантичний фактор - представлення сукупності предметів у вигляді одиниці ( М.В.Ломоносов, О.Х.Востоков, Ф.Г.Буслаєв,

0.МІЇешковський, В.Сташайтене, В.В.Ардова, І.Є.Єселевич та ін.). Предметом дослідження вибрані збірні назви, які розглядаються з точки зору широкого розуміння. Для виявлення засобів вираження текстової категорії збірності визначальнім обрано семантичний критерій. В тексті поняття збірності може бути виражене різними способами:

1. Поняття збірності може виражатися безпосередньо лексичним значенням основи іменника.

2. Категорія збірності може виражатися одиницями , яким збірне значешія властиве як лексико-словотворче; вони володіють особливими показниками збірності - суфіксами ( це збірні іменники). Крім значення збірної

множинності вони можуть набувати ряд додаткових контекстуальних значень ( "дистрибутивна множинність ", "великий обсяг множинності", "одиа-дві реальні особи/предмети ", "простір, засаджений рослинами певного виду"); можуть актуалізувати ту чи іншу ( звичайно, зрозумілу із тексту ) властивість множинності , дію, здійснювану цісго множинністю,або відношення , в яке вона входить.

3.Текстова категорія збірності включає одиниці , яким значеній збірної множинності властиве як чисто контекстуальне ( форми однини і множини, абстрактні іменники, іменники , що виражають звичайно якість, стан; значення збірної сукупності може розвиватися і на основі метафори та метонімії). Текстові категорії узагальненості і збірності мають контамінаційні засоби вираження у мікротексті. Це форма однини іменників в узагальнено-збірному значенні і ряд збірних іменників , що актуалізують у тексті значешія сукупності, в якій втілені суттєві ознаки класу.

У третьому розділі "Функціонально-стильові модифікації текстових категорій узагальненості і збірності" здійснений опис особливостей побудови часткових значень, мовних засобів виражешш вказаних категорій у наукових і публіцистичних текстах. Розділ складається із трьох параграфів.

У першому параграфі "Текстова категорія узагальненості у наукових текстах " охарактеризований науковий стиль мови, особливості узагальнення в науці і засоби вираження текстової категорії узагальненості у наукових текстах.

У наукових текстах категорія узагальненості подана таким набором засобів .

1.До лексичних засобів належать лексичні одиниці , що сигналізують про наявність у наукових текстах узагальненої інформації ( напр.: наиболее характерные, типичные, широко распространённые ).

2.Морфологічні засоби : а) конкретні іменники у формі однини , що набувають у тексті загальної предметної співвіднесеності ( вживані як позначення загальних понять чи тих, що поєднують значення ідеального представника класу і значення класу ( множинності) як цілого); б) дієслова у формі теперішнього часу , що виступають в позачасовому значенні;

в) стягнені форми прикметників , що виражають постійну , мислиму поза часом ознаку (властивість)предмета; г) узагальнені займенники .

3.Синтаксичні засоби : а) слова-зв’язки для введення в текст типової чи узагальнюючої інформації (напр.: как правило, таким образом, итак, в целом ); б) речення з узагальненим значенням особи в дієслові першої особи множини і займенника "мы", що усуває із одержаної інформації суб’єктивний, особистісннн момент і який служить об’єктивності викладу ;

в) речення з ослабленим значенням особи , що виявляються контекстуально синонімічними безособовим; г) неозначено-особові речення , близькі до узагальнено-особових, у яких діяч неконкретний або взагалі не передбачений; г’) речення з однорідними членами і узагальнюючими словами , у яких широке , родове поняття розкривається за допомогою вужчих видових понять; д) сентенційні фрази.

На рівні цілого наукового тексту категорія узагальненості виражається вторинними текстами ( передмова, висновки, зміст), у яких наукове знання викладається в лаконічній , стислій формі на основі узагальнення розгорнутого (первинного) наукового тексту.

У другому параграфі "Текстова категорія узагальненості у газетно-публіцистичних текстах " охарактеризовані публіцистичний стиль мови ,

особливості узагальнення в публіцистиці і засоби вираження текстової категорії узагальненості в газетно-публіцистичних текстах.

У газетно-публіцистичних текстах категорія узагальненості подана такими засобами.

1. Лексичні засоби : а) лексичні одиниці з узагальнюючим значенням , що виконують якісно-підсилювальну функцію ( напр.: всячески, всесторонний);

б) стійкі сполучення слів зі значенням узагальненої сукупності , широко вживані саме в газеті ( напр.: власть имущие, труженики села); в) використані для узагальнення відтворювані мовленнєві формули, утворені за принципом варійованої побудови ( напр.: всех и вся, всех и каждого).

2.Морфологічні засоби : а) конкретні іменники у формі однини , вживані в узагальнено - збірному значеіші; б) узагальнюючі займенники;

в) субстантивовані прикметники і прислівники ( в основному у формах множини).

3. Синтаксичні засоби: а) означальні словосполучення , спаяність елементів яких проявляється саме при узагальненні; б) ряд однорідних членів речення, що мають значення узагальненої сукупності; в) субстантивовані займенники "те” разом із підрядним реченням , що виражають значення узагальненої множинності осіб; г) речення з узагальненим значенням особи у дієслова першої особи множини і займенника "мы", що створюють враження невимушеної розмови з читачем і сприяють емоційному впливові на нього ; г’) універсальні вислови , що одержують у тексті конкретизацію у вигляді фактів із реального життя; д) фразеологічно зв’язані речення .

На рівні цілого газетно-публіцистичного тексту категорія узагальненості знаходить вираження в заголовкових комплексах, побудованих за принципом послідовної конкретизації. По відношенню до цілого тексту такий заголовковий комплекс виступає рекламною анотацією, перетворюючись у вторинний текст, що містить у собі в згорнутому вигляді основний зміст цілого газетного тексту.

У третьому параграфі "Категорія збірності у різних типах текстів" розглянуті особливості реалізації категорії збірності в текстах , що належать до різних стилів. Наукові тексти відзначаються невеликою кількістю одиниць із збірним значенням; засоби вираження текстової категорії збірності у них мають тенденцію актуалізувати сему "сукупна множинність об’єктів як

єдність Високою насиченістю збірних одиниць відзначаються публіцистичні тексти; специфікою функціонування категорії збірності в них с взаємодія вказаної категорії з категорією множинності і актуалізація оціночних смислів. У художніх текстах категорія збірності відрізняється різноманітністю засобів вираження і розширенням обсягу контексту , у межах якого вона проявляється: ним може бути фрагмент тексту , а іноді і цілші текст. У таких випадках категорія збірності функціонує у межах категорії персональності і представлена логіко-семантичним пропозитивом формули person.

У висновках узагальнені результати дослідження, найголовнішими із яких є:

1. Категорія узагальненості і збірності - текстові категорії, що можуть виражатися як на рівні цілого тексту, так і в мікротексті. В мікротексті категорії узагальненості та збірності представлені системами лексичних , морфологічних, синтаксичних засобів , а також прийомами , які сприяють вираженню властивих вказаним категоріям значень. Па рівні цілого тексту категорія узагальненості представлена логіко-семантичним пропозитивом формули person та вторинними текстами , категорія збірності - логіко-семантичним пропозитивом формули person.

2. Текстова категорія узагальненості характеризується наявністю ядра та периферії. Ядро семантичної структури вказаної категорії формують такі семи : "типова сукупна множинність реалій” (семантичний інваріант), "відомість/невідомість", “конкретність/ неконкретність" (диференційовані семи). У плані вираження ядро складають узагальнюючі займенники "все", "все". На периферії розташовуються різнотипні одиниці, що служать для передачі властивих категорії узагальненості значень. Це лексичні одиниці з узагальненого семантикою , частини мови, що мають або набувають узагальнених значень у контексті, синтаксичні конструкції , що мають узагальнення.

3.Текстова категорія збірності характеризується набором таких сем: "сукупна множинність об’єктів як єдність " ( семантичний інваріант), "однорідність елементів множинності", "кількісна невизначеність", "конкретність", "відомість". Ядро семантичної структури категорії збірності характеризується максимальним ступенем прояву цих сем. У плані вираженім ядро складають збірні іменники. На периферії розташовані

одиниці , що володіють лексичною збірністю, або ті, що набувають збірного значення в контексті (назви сукупностей , іменники у формах однини і множини).

4.Текстові категорії узагальненості та збірності мають різним ступінь вияву в тексті властивих їм сем , що дозволяє говорити про семантичну парадигму узагальненості і збірності в тексті.

5.Узагальненість і збірність як текстові категорії реалізуються у наукових , художніх і публіцистичних текстах у вигляді ряду функціонально-стильових модифікацій, тобто володіють особливостями побудови , мовних засобів вираження у залежності від вимог функціонального стилю.

6.Досліджені категорії мають в тексті контамінаційні засоби вираження, до яких належать : форма однини іменників в узагальнено-збірному значенні; одиниці , що позначають узагальнено-збірні сукупності , які утворилися шляхом підведення видового під родове ; збірні одиниці, що актуалізують у тексті значення сукуішості , в якій втілені суттєві ознаки класу; узагальнено-збірні лексичні комплекси , де збірного плану лексема актуалізується лексемою , що сигналізує про максимальну узагальненість предмету мови/думки.

Основні положення дисертації відображені у таких публікаціях автора:

1 .Текстовые категории обобщенности и собирательности как факторы семантической организации текста //Дослідження з ономастики,-Дніпропетровськ :ДДУ, 1997.-С.54-61.

2.Функционально-стилевые модификации текстовой категории обобщённости //Ономастика і апелятиви.-Дніпропетровськ: ДДУ, 1998.-С.62-68.

3.Семантична структура текстових категорій узагальненості і збірності //Дослідження з мовознавства .-Т.6.- Дніпропетровськ: Навчальна книга, 1998.-С.65-76.

4. Формы собирательности произведения "Евгений Онегин" в контексте славянской культуры//Мировая литература в школе и вузе.-Вып.З.- Харьков: ХПТУ, 1996.-С. 17-20.

5. Формы обобщённости и собирательности в текстах лирического плана //Вопросы теории и истории языка - Тула, 1996,- С.24-29 . Деп. в ИНИОН АН России 24.04.1995, №51452.

6. Обобщённость и собирательность как текстовый феномен // Структурно -семантический анализ единиц языка.- Тула, 1995.-С92-99. Деп. в ИНИОН АН России 30.05.1995, №50450.

7. Обобщённость , собирательность и лингвистический принцип М.С.Державина // Матеріали міжнар.наук.конф. "Наукова спадщина М.С.Державіна і розвиток слов’янознавства."-Запоріжжя, 1995.-С.61.

8. Категории собирательности и обобщённости в контексте герменевтики//Матэрыялы першай навук.канф. "Герменеутыка. Стьілістьїка. Рыторыка". -Мінск, 1995 .-С. 112-113.

9. Использование форм категорий обобщённости и собирательности при изучении текста в высшей школе //Матеріали всеукраінськ.наук.конф. "Нові підходи до філології у вищій школі".- Мелітополь, 1996.-С.39-40.

10. Текстовые категории обобщённости и собирательности как перспектива исследования текста //Материалы междунар.науч.конф. "Функциональная лингвистика. Принципы организации текста."-Симферополь, 1996.-С.205-207.

11.Роль текстовых категорий обобщённости и собирательности в содержательном насыщении имени//Тезисы докладов междунар.науч. конф. "Языковая номинация".-Минск, 1996.-С. 172-173.

12.Філософський аспект текстових категорій узагальненості і збірності // Матеріали всеукраінськ.конф. "Провідні лінгвістичні концепції кінця 20 століття."-Львів, 1996.-С.234-235.

13.Категории обобщённости и собирательности в лингвофилософском о с в е ще Ш1И//М атер і ал и Міжнар.наукконф. "Семантика мови і тексту".-Івано-Франковськ, 1996.-С.184-185.

14.Роль форм обобщённости и собирательности в отражении "картины

мира"//Материалы междунар.конф. "Язык. Культура. Взаимопонимание ."Львов, 1997.-С. 142-144. .

15.Пространственно- временная "сетка" обобщённости и собирательности при категоризации мира//Материалы науч.конф. "Категоризация мира .пространство и время. "-Москва, 1997.-С.201-204.

16.Спеціалізація семантики узагальненості і збірності в російських і українських текстах //Матеріали міжнар.конф. "Проблеми зіставної семантики."- Київ, 1997.-С.376-377.

17.Семантика собирательности в произведении Н.В.Гоголя "Портрет" //Література та культура Полісся,- Вип.9.- Ніжин: НДПІД997.-С.49-51.

АНОТАЦІЇ

Таран В.В. Узагальненість та збірність як текстові категорії у сучасній російській мові,-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук із спеціальності 10.02.02- російська мова.- Дніпропетровський державний університет, Дніпропетровськ, 1998.

Дисертація присвячена дослідженню узагальненості і збірності як текстових категорій . У роботі здійснений опис семантичної структури вказаних категорій і їх мовного вираження. Опис і систематизація засобів вираження текстових категорій узагальненості і збірності виконані з урахуванням функціонально-стильових модифікацій цих категорій. Виявлені як специфічні , так і контамінаційні засоби вираження досліджуваних категорій.

Ключові слова: текстова категорія , узагальненість , збірність, функціонально-стильові модифікації, контамінаційний, логіко-семантичний пропозитив.

Таран В.В. Обобщённость и собирательность как текстовые категории в современном русском языке. Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.02-русский язык.- Днепропетровский государственный университет, Днепропетровск, 1998.

Диссертация посвящена исследованию обобщённости и собирательности как текстовых категорий . В работе описана семантическая структура указанных категорий и их языковое выражение . Описание и систематизация средств выражения текстовых категорий обобщённости и собирательности выполнены с учётом функционально-стилевых модификаций данных категорий. Выявлены как специфические, так и контамішационньїе средства выражения исследуемых категорий.

Ключевые слова: текстовая категория, обобщённость, собирательность, функционально-стилевые модификации, контаминационкый, логикосемантический пропозитив.

Taran V.V. Generalization and Collectivity as Textual Categories in Modem Russian, Manuscript.

Thesis on candidate degree of philology, speciality 10.02.02 - the Russian language.

The thesis is dedicated to the analysis of the textual categories of generalization and collectivity- the description of their semantic structure and their language expression. The means of the latter are systematized with due regard to functional stylistic modification of the categories, both specific and contaminated means being revealed.

The key words: textual category, generalization, collectivity, functional stylistic modification, logical and semantic proposition.