автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.01.09
диссертация на тему: Образно-символическая система художественного часу украинского песенного фольклора

Полный текст автореферата диссертации по теме "Образно-символическая система художественного часу украинского песенного фольклора"

С^Ч, КИГВСЬКИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

¡мен1 ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису УДК 398.0

УСАТЕНКО Галина Опепвка

ОБРАЗНО-СИМВОЛ1ЧНА СИСТЕМА ХУДОЖНЬОГО ЧАСУ УКРАТНСЬКОГО ГН'СЕННОГО ФОЛЬКЛОРУ

Спец|'альн1сть 10. 01. 09 - фольклористика

Автореферат дисертзцП" на здобуття вченого ступеня кандидата ф|лолопчни* наук

Кжа 1994

Дисертащ'ею е рукопис.

Робота виконана на кафедр! ¡сторн украУнськоУ пггератури та кафедр! фольклористики КиТвського уииерситету ¡мен! Тараса Шевченка

Пров'щна организация: Волинський державний уншерситет ¡меж Леа УкраТнки

Захист вщбудеться "27" жовтня 1994 р. на зааданн! спец1ал!зованоТ ради Д 0681821 ¡3 захисту докторських дисертац!й з теора л^тератури та фольклористики при КиТвському уншерситет! !мен! Тараса Шевченка в конференцзал! за адресою: 252017, Ки7в-17, бульвар Шевченка, 14

3 дисертац!ею можна ознайомитися в науков!й Ыблютец! КиТвського уншерситету ¡мен! Тараса Шевченка (вул. Володимирська,

Науковий керюник:

кандидат фтолопчних наук ДУНА€ВСЬКА Л.Ф. доктор ф'толопчних наук ПАЗЯК М.М.

кандидат сйлолопчних наук ШЕВЧУК С.1.

Оф!ц!йш опоненти:

58).

Автореферат роз!слано 27 вересня 1994 р.

Вчений секретар спец1ал!зованоТ ради доктор фшолопчних наук

Л.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальн!еть проблемн. Пюен-ний украТнський фольклор, що мгстить хронолопчну, глибинну I рзномаштну ¡нформацшэ про етнос, безперечно, ц[кааий як для ¡сгори кулмури, так I наукових досликень э точки зору нових методов I подход!в.

Вивчення фольклору взагал1 I пленного зокрема поглиблюе теор!ю фольклористики, лЫгв^етики I етнолжгвктики, стимулгае наукове осмислення усиоТ гисенно" творчост1 в царин! етнопсихологПГ, етномузикознавства, уншерсапьиих I ушкапьнкх яоиш, народно! традицмноТ культури тощо.

Проте СП1Д в!дзиачити, що гасенний фольклор як особливий споаб осмислення свггу, иедостатньо використовувався для вщродження культурнонсторичних реалш I мзйже не вивчався. як джерело наукових знань. Роль пленного фольклору у вщродженж елементщ пракультури I прамовного стану, в розробц1 проблем семантики I семютики, у вивченга ужверсальних структур. зокрема таких як час, ритм, прост|'р, особиспсть, суспшьство, доля тощо, важко переоцшити.

Особливого значения набувае вивчення структурно найстмюших I градиц!йния . уншерсалй пленного фольклору, що. найвиразнше передають особливост1 национального св1тосприйняття. 3 них виряняемо час. 1нтерес до вивчення часу зумовлений прагнениям лодолати одноб!чний, переважно традищино-науковий пдод до характеристики фундаментального поняггя буггя. Поияття часу тлно поа'язсне з культурою народу, його ¡сторгсю, способом художнього сприйняття дйсности Класичне природознавство (фйика, бюлоля, астроном|'я), для якого й доо визначальною с фЬика, накопичило риноман.итн! знания яро час. Проте сучасн'| досл|дники природничих I технмних наук дедал! часпше зустр!ча:ються з проблемами, ям

традиц1йними методами розв'язати неможливо. Наприклад, лише ним нейропсихологи, нейрофЫ ологи разом з бюлогами дослщжують природу особливост! рвних станш людини вдень I вноч, а у фольк,лорних джерелах, у замовляннях нм "сильнииа", "енергетичнша" за день. Бшьше того, уявлення I знания наших пращур» суттево доповнюють, а подекуди ■ випереджають науков! здогади, гшотези. Так, колоо&г вогонь - вода I навпаки, що с основою зародження та ¡снування всесвггу, лише набувае актуальное^ у сучасних наукових досл'доження х. У народних уявленнях, звичаях, обрядах про перетворення "вогонь - вода" йдеться слоконвму. Як зауважуе М.Максимович: "Вогонь I вода - дш стихи, з яких утворився св'гг по давньому народноруському розумЫш". Так.наприклад, у колядц!:

Пене господарю. На твоТм двор/ верба стояла, Тонкая, високая, листом широкая,

НфШ верб/ ТрШця гор/ла, Три гискри впало - три мор! стало", (у записах М.Максимовича) Отже, назрша нагальна потреба достижения джерел, ям триаалий час ¡гнорувалися як позанауков!, а лише в'днедавна почали-використовуватися як допом1жний матер1ал, а в майбутньому можуть стати важливим чинником розкриття динамки й механизма, за яопомогою яких людина 1 людство загалом уевдомлюватиме свое буття у вим1р1 часу впродож р!зних епох, в перюди розкв!ту I занепаду цив1л1защ'й, культур, розвитку й втрати чи десемантизащ'Т традиций. Ко-жна культура виробила власну концепцию часу, осюльки це загальнолюдська унюерсалю. Способи сприйняття та адчуття часу знайшли свое вт1лення не лише в наукових досл"|дженнях, ф'лософських

роздумах, релИйних догмах, а й у нацюнальних м!фах, народних знаниях, творах словесност'1, малярства, в обрядов!й традицм, де засобами символмних структур зроблено спробу закодувати I приборкати невловиму стихию часу, який нас створюе I руйнуе, змушуе жити 1 разом з тим не знати, що з нами станеться. Слос!б слрийняття I вдчуття часу зумовлюе свггогляд народу \ його перспективи.

Виб!р теми "Образно-символмна система' художнього часу украТнського пасенного фольклору" зумовлений, по-перше, тим, що специфика часу в лоетичному фольклор! мало дослщжена, а розвиток цивинзацм все гостр!ше ставить проблему збереження традиций I пошуюв у минупому енергй пробудження майбутнього. По-друге, важлив! змЫи, як! вдбулися в наукових поглядах на прост1р ! час та часопроспр, що породила квантово-синергетична картина селу, принципово вплиаають на розгляд ус!х явищ дйсност!, зокрема на прочитання усних та писемних тексте, сучасних I давние. Юнець XX ст. зумовлюе законом1рнихй зб!г двох глобальних проблем людства: яккно новий р1вень Ызнання власноТ нацганальноТ традицм, св!тогляду та Ызиання й формування культурного досЫду часу.

Отже, актуальнють ! важлив!сть проблеми, 11 науково-фшософське значения, недостатня теоретична I практична розробленють зумовили виб!р теми дисертацмного доелдження.

Об'ект яоелщження. Структура образно-символ!чноТ системи часу в украУнському пенному фольклор!.

Матер!ал досп!дження. Матер!злом дослуркення с тексти тсень украТнського фольклору, записан! та видан! у зб1рниках З.Доленги-Ходаковського (1820), М.Максимовича (1827, 1834, 1849), А.Метлинського (1354), Я.Головацького (1873), П.Чубинського (1872), Б.ГрЬченка (1899), В.Гнатюка (1914), а також записи текста народ»;«« Ысень, видан! в сери "Музичнс! УкраУна" та !нш!: п!сн1 в записях Леа

УкраТнки (1971), М. Павлика (1974), С. Тобшеаич (1982), Д. Яворницького (1985) тощо.

До розгляду бралися тексти украТнських народних гасень р!зних жанрш (обрядов!: календарно-обрядов!, родинно-обрядов1; л!ричн1; ¡сторичн^ у яких "зашифрований" глибинний змкт I лрочитання яких породжуе новий смисл. Пор!вняймо побутове розум!ння тексту госм на ¡нтуУтивно-автоматичному рюм, що, як правило, обмежусться самоочевидним значениям I смисл ом. Це вимагас в*д дослщника ¡нтеграцн специфнно гумаштарних та традицшних для природознавства (фЬики, бгалопЛ, астрономГГ тощо) знань та методе.

Доаиджения образно-символ!чноУ системи часу в украУнському га'сенному фольклор! зумовлюе розгляд проблем часу у взаемозв'яэку з картинами свггу. ¡сторичними елохами, простором культури.

Мета дослшження.

Визначити в образно-символмшй систем! пленного фольклору шляхи формування цшсного уявлення про час.

Досл|Дити в пленному украУнському фольклор! образно-символ1чну систему часу: ТТ лексико-семантичн! I структурн! особливост!.

Розкрити особливий спооб осмислення темпоральност! буття на основ! текстш украУнського п!сенного фольклору. .

Завдання дослшження.

- Розглянути художнй час, складовою якого е образно-символ!чна система, в контекст! р!зних концепций часу (статично-!, динаммноУ, релятивноУ, субстэнц1альноУ).

Визначити типи ! модет часу украУнського гасенного фольклору.

Виявити специфику, законом1рност^ тенденци динамжу формування образно-еимвол1чноТ системи часу украТнського пленного фольклору.

Дослщити слоа'б розкриття в украТнському пленному фольклор! всеосяжносп природного часу (ф1зичного, бюлопчного, астрономтного) та плинност! людського життя.

Розробити ггонялйно-термшопопчний апарат для дослщження ! опису обрэзно-символтноТ системи ц1л!сного часу в украТнському пленному фольклора

Методи дослшження. Поряд з широко використозувзним поршняльно-гсторичним, етнограф1чно-описовим методами, яю дозволяють висвгглити найважливШ аспекти достижения, в дисертзцГГ використовуеться ¡нтегративний подд, що сприяе узагальненню проблем, вичленуванню наскр!зних ¡дей, розкриттю ун1версал1Й, в яких органнно поеднуються нац!онапь№ особливосп з загапьнолюдськими надбаннями. В процеа дослщження семантики образ1в-символ1в враховано! ¡деТ феноменолопчноТ та ритуально-лмфолопчноТ шкш ¡3 залученням елементш структурного анал'зу текспв. Необхщн!сть застосуоання ршних метода дослщження зумовпена скпадн!стю проблем часу в фмософн, науц1, культур!, ,а також значним обсягом ¡нформзцГ!' про час У царим природничих га окремих гуманггарних наук.

Новизна досл'шження. Уншерсалю часу як ц1л!сшсть образно-символшноТ системи укра'Гнського пленного фольклору не булги предметом специального доспцукення. Не виачалися також типи ! модели художнього часу в контекст! наукових картин свггу, простору купьтури, ¡сторичноУ епохи.

Поактичне значения. Матер!али дисертацн можуть бути оикористан! в фольклористиц!, л"|тературознзвсто|, ф!лософп.

семасюлогм; в процеа викладання фольклору, украУнознавства.для подальшого дослижеиня проблеми. Висновки прац! можуть бути корисними при створенн! пщручникш ¡з фольклору, словнишв, зокрема словника образ1в-символш, для пщготовки лекцшних матеряалж у вищих навчальних закладах та уроюв у середни школ!. Досл^джений матершл може прислужитися культурологам, етнологам, ¡сторикам, психологам, вам, кто исказиться ¡стор!ск> купьтури I розглядас явища як цЫсмсть.

Апробаш'я роботи. Окрем! положения дисертацм в>дображен1 у чотирьох пу6л1кац!ях автора. Результати досл°|дження доловдалися на микнародних конференциях "УкраТнознавство в розбудов! держа ви" (1993, 1994) та наукових конференциях у Ршному (1993), Шровоград (1993), Киев! (1991, 1992, 1993).

Структура змгет роботи.

Структура дисертацн ! П зм!ст пдоорядкован! лрагнеиню якнайглибше > найповнше розкрити тему дисертацм, окреслити коло проблем, пов'язаних ¡з нею, дати в!дпов'|дь на поставлен! завдання.

Досл'1дження складасться з'| вступу, трьох роздл'т, висновкш, п

додатюв, б1бюграфГГ. Додатки охоплюють таблиц!, словники (образш-символю часу, тематичний словопоказник, терм!нолог1чний).Розробка словниюв зумовлена > иеобхщнютю осмислити понятшно-терм!нолог!чний апарат образно-символ!чноТ щшсност1 унтерсалм часу. Це дас можлив1Сть сформулювати ¡нтегративний гадад до явища.

У ВСТУП1 обгрунтовуеться актуальшсть проблеми, об'ект досл!дження, матерел, визначасться мета ! завдання, новизна дроидження I практичне змашздня роботи.

У першому розд!л! "КОНЦЕПЦГС ЧАСУ ГГЙСЕННИЙ ФОЛЬКЛОР" ' проблеми часу украТнського пленного фольклору розглядаються в

контекст! статичноУ, динам1чноУ, релятивноУ, субстанциально! концепцм часу, зосереджуючи увагу на типах I в'уужах часу.

Час у пкнях осмиспюеться вченими рпними шляхами. Укладам! зб!рник!в видляли обрядов! шсн! (З.Доленго-Ходаковський, 1820, Я.Гоповацький, 1878, Д.3елен!н,1911 та ¡нш!), л!ричн!, ¡сторичш (М.Максимович, 1827,1834,1849, А.Метлинський, 1854, М.Драгоманов та В.Антонович, 1874-1878, Я.Но<.щький, 1908). Цим фольклористи п'щтверджували, що в народних пенях передаються р!зн'| вим'|ри часу.

Досл!дники фольклору досить детально описали народний календар: М.Максимович ("Дн! I мкяц! украУнського селянина", 1847), М.Маркевич ("Обычаи, поверья и кухня малороссиян", 1860), П.Чубинський (в Трудах етнограф!чно-статистично!" експедицм, 1872), а також 1.Головацький ("Под1л часу у Русиновь", 1847), А.Онищук ("Народн1й календар у Зеленици", 1912), В.Доманицький ("Народний календар у Ровенсьюм пов!т'|", 1912).

Принаг!дно зауважувапи часов| явища у фопькор! вчен!: О.Афанасьев, О.Веселовський, П.Чубинський, О.Потебня, М.Драгоманов, Ф.Колесса, 1.Франко, М.Грушевський, О.Дей, С. Грица, М.Грицай, В.Бойко, Л.Дунасвська, А.Виноградова, М.Новикова, В.СрьомЫа, М.Москаленко та ¡нш!. Вагомим материном для вивчення фольклору е прац! фтософш, Л1тературознавц!в, фольклориспа: В.Антоновича, П. Житецького, К. ГрушевськоУ, В. Гнатюка, Д. Лихачева, Б. Рибакова, В. Топорова, В. 1ванова, £. Милетинського, М. Пазяка, Р. Кирч!ва, Н. Шумдди, С. Кримського.

Особливе значения для анал!зу часу в украУнському пленному фольклор! мають досл!дження природознаац!в (ф!зиК1в, эстроном!в, бюлопв.та ¡н.), на основ!' яких видшяються 1ипи часу: природний та

художгай. До природыуого типу часу належать: час неорганичного свггу (фЬичний, х1мнний, геолопчний, косммний, географмний тощо), живо!' природи (бгапоп'чний, буття ¡ндив|дуума, еволюцмний, нейронннй), сусл'шьства (¡сторичний). Визначальним для художнього часу с психолопчний, а особливим виявом його у фол ьклор! — час м|фолопчний.

Основы модел1 i вимзри часу, вироблем вченими, використоауються i в дослдженнях часу у фольклор^ У межах вим!ру часу розкриваються цикли рано? тривалост!: велию зорям цикли, бюритми, соц|'альм ритми, фшософсько-рел|'л'йн) перюдизацм, вим'/ри макро- i мкросвггу. Звертасться увага на зм!ну основноТ одинищ' часу -кванту, що характеризус м|'кросш'т, дае обгрунтування для пошуку в народнопоетичному фольклор! енерпТ пробудження. Модел! часу (циклмний; тнмний; час, спрямований у вшмсть; час, слрямований у майбутне; час, зор!ентований на теперйинкть, на мить) розглядаються як явища еволюцГ| часу.

Образно-художнс мислення, до якого належить система художнього часу, творить образно-символ1чш структури, як! сприяють упорядкуванню та осмиспенню стихи часу.

У другому роздго " ТИЛИ I МОДЕЛ1 ЧАСУ В УКРАЖСЬКОМУ П1СЕНН0МУ ФОЛЬКЛОР!" аналиуються особливосп в«дтворення в пленному тексте тишв I моделей часу, вироблених наукою (природничою, ф| лософською та ¡к). Специфка тилш i моделей художнього часу в текстах пленного фольклору розкривасться перш за все у тому, що розглядаються вони на piBHi образно-симаолЕчноУ системи, а не на piBHi ¡нших лроявш темпорального -улексиц», граматиц|, композищ"| та подобие. Лексичн! вияви темпорального формують лексико-семантичш та тематичю групи, наприклад, лексика на означения nip року, дни тижня, р!зних часових промЬкюв (у

роботах М.Кочергана, В.Морковюна, 1.Стоянова, Т.Усатенко та ¡н.). Лексико-граматичж вияви темпоральное™ виражен! перважно в категорЫх деслтних часових форм (у роботах О.Бондарко, В.Виноградова, Н.ВласовоТ, 0.!саченка, В.Русаншського). У л1тературознавств| розглядають час на ршН1 структури, сюжету тексту, розвитку лпгературних стили {у роботах Д.-Лихачова, М.БахтЫа, П.Кононенка, Л.Дем'яншськоУ, П.Хропка,. М.Дубини,

Н.КопистянськоУ, В.Москаленка тощо.).

Образно-символьна система на означения часу в укра'Гнському гисенному фольклор! систематизуеться за основними моделями.

Цикл1чна модель (графмним символом якоТ с коло) перезажае в обрядових Ысенних текстах. У календарно-обрядових текстах циклу свят риного кола (вмирання > нове народження сонця, природи, хл!боробського року) вираженя суть модели У родинно-обрядових -загальна семантика модегп у законом!рнй змЫ1 етап!в життя людини (в!д народження до смерл), де ч1тко проел ¡дкоауеться взаемозв'язок життя природи I людини.

По садочку ходжу,виноград саджу. Посадивши та й поливаю Ой поливши, та й нащипаю. Нащипавши, в'<ночка з/в'ю. В/ночка, звивши, на воду пущу: Хто е/нка Ыйме, той мене в/зьме. (у записах П.Чубинського) Основними образами-символами цикл^чноТ модел! с сонце, хл/б, в/нон, кроково колесо та ¡ни»_кругл1 символи (яблуко та под.); обряд-гра "Коза", "Коструба" та ¡н.

Циклона (колова) модель часу^виражена в колядках, щедршках,

/К

ритуальних действах, яга на сьогодж збереглися як дитяч| ¡гри (р!здвяна

"Коза","ЛЛа-'пан;:а", весняна "Коструба" та ¡н). Природно-циклнна законом!рна повторювамсть р1нного копа свят еднае людину з природним ритмом (народнкй агрокалендар, ф!тотерап!я, прикмети i пов!р'я), зумовлюе дотримання звичаТв i традищ'й, наближас плинм'сть часу людського життя до в!чност! лрироди. У фольклор! часто стираються rpaHi конкретного часу i bîhhoctI, бо саме фольклорне обрядове коло свят симаога'зус незнищенмсть часолростору буття.

ЛМйна модель часу (граф1чним символом якоТ с лш/я) переважае у л1ричних пенях про в!к людини (законом1рна змЫа етагав життя в¡д народження до смерл). А також у ¡сторичних тенях (про турецьку неволю, про хмельниччину та под.), де виражено причинно-насл!дковий зв'язок у однобтному плиж часу.

Основними образами-символами лМйно! модел1 часу с р/ка, дорога, м/ст, л/га .

Лив МО)' молоденькi - тож ми жаль за вами;

Поверш ться, л ¡та моТ - ще час вгробi гнити, Чм ж меЫ уже на b'i.kh за вами тужити. (у записах Я.Головацького) У цьому c^eHci можна згадати i вдомий тсенннй сюжет, коли кон! доганяють nira на калиновому мост!.

Формування у шсенному фольклор! л!н!йно"| модел! сприйняття часу (на противагу давшй - цишчшй модел!, в яюй л Юдина в'|дносно пасивна) зумовлюе перегляд ц!нн!сних основ людського життя, зокрема в!кових,соц1альних, визначених долею переходю в>д одного етапу життя^о ¡ншого(молод!сть, одруження, призов хлопця д/о вмська та под.); перегляд стаалення до смерт! - еже не як одного з фрагмент колообгу життя,а як трапчноТ поди життя, к!нця-

Квантова модель часу — у фольклорнмить, "тепер!шн!сть", "острЬний час" (графшним символом яко'| е точка)—пераважае _ у

и

Л1ричних пенях про долю людини: мить визначальних под!й у дол|' лгадини, злам дол^ героТчний вчинок, лередчасна трапчна чи

геро'Гчна смерть, мить коханмя, юносп.

Основними образами-символами квантовоТ модел'| часу е

криниця, перетин явора (дерева) на MOpi, пол/ (площит), сутунки,

зоря, мить перевт'шення героя в рослини та под.

Перекинулася в сиву зозуленьку,

В калинов'ш гаю ciiia.

(узаписах П.Чубинського)

У лиричному та вторичному п!сенному фольклор! проявляться

ще одна особлив!сть л!н!йного часу: розмежування минулого, тепер!шнього ! майбутнього. Це стае можпивим, коли за точку в'1дп!ку береться в!др!зок прожитого часу. В ци.<л!чному колооб!гу природи й людини цього нема, оскшьки прожитии час не с ц)'нним. Як зауважуе О.О. Потебня, "Л!рика - presents. Бона с поетичним п!знанням, яке, обективуючи почуття, пдпорядковуючи його розуму, заспокоюе це почуття. Епос - perfekt. Цим зумовлюеться споюйне споглядання, обЧктивн!сть (оскшьки у зображуваких речах i подиях нема ¡ншого особистого ¡нтересу, кр!м необх!дного для самого зображення)".

Вгддаючи належне пам'ят! подай минулого (як це бачимо в думах, ¡сторичних п!снях, складових обрядового сакрального дшства), людська психопопя все ж виокремлюс мить сучасну як ближчу ! варт!сн!шу. TenepiLUHifi час с домшуючим, оскшьки минуле i майбутнс людини в будь-яких своТх формах пдпорядковане саме йому.

Отже, художн|'й час украТнського т'сенного фольклору, маючи нац|'ональну специфжу, вщтворюе загальн! ун1версальн1 властивост! в ¡сторичному розвитку: м1фолопчну картину свпу репрезентуе сп>раль; мфопоетичну картину св!ту - колова модель часу ¡з специфЫою

цикличность репИйну - л!нйна з и р1зновидами; сучасну (квантово-синергетичну) - миттевсть у систем! страл!.

У третьому роздт! "СИСТЕМА ОБРА31В-СИМВОЛ1В ЧАСУ УКРАШСЬКОГО ПЛЕННОГО ФОЛЬКЛОРУ" анал!зугаться образи-символи з погляду значень всеосяжност! природного (косм^чного, бгалопчного, астроном!чного) часу та плиниост1 людського життя. УкрзТнський тсенний фольклор в!дтворюе природний час у рЬних його вим1рах. В образно-символннй систем! укра'шського п!сенного фольклору значения часу передають лексеми як нетемпоральноУ семантики (наприклад, к/нь, твень, кбпуко, свЫка), так I лексеми, що передають астрапьш, часов!, явища (наприклад, день, н/ч, сонце, сут1нки, години тощо), а також т!, що виражають часопросторову едн!сть (наприклад, дерево - яв/р, калина I площина - море, попе, луг). ГИсенний фольклор пов'язаний перш за все з людиною, УТ св!тосприйняттям, св!тов'|Дчуттям, тому образи-символи часу р1зного походження мають спшьну семантику, що с.--ллюе природн! I пюдськ! вим1рн.

Плинн!сть людського життя розкривають у Ысенному фольклор! образи-символи на означения В1КУ та Д0Л1 людини.

В1К людини, що найчасткие символ1зують образи р/ки (дунаю), дороги (шляху), ли, характеризуемся основними етапами життя: народження, молодость, одруження, смерть.

У пкенному фольклор! для людини символьною с година народження (щаслива.нещаслива, добра). Молодеть симвоЫзують образи вес ни, зелеш, буяння природи, кытучого саду; налини; ■червоного, белого та зеленого кольор/в; вина. Девчину, зокрема, символ!зують образи в/'нка, руги, налини.

Шукання пари I одруження як закономирний життсвий етап виступае а образах-символах мосту через рЫку, броду, криницI, ворп, в!нка, персня, а також калини.

ЗрЫсть же, а також час гпсля одруження символ!зують образи осен/, води на противагу вину, пшеницI на противагу трав/ (для жжки), дуба на противагу дубочку, явору (для чолов!ка).

В аспект! в!ку людини смерть символ!зують образи новоТ хати (церкви), ворона; к/'нь / калина виступають медитаторами М1ж життям I нежиттям.

3 вком людини пов'язаний образ-символ дерева роду (калина, яв1р, яблуня, верба), що органично пов'язане з деревом часу, де кор/нь (минуле) ототожнюеться з пращурами, стовбур (теперешне) -з дпьми, а крона (майбутне) - з онуками. У зв'язку з цим образ сироти, билини символ!зують трапчнють людини без роду.

Образи-симвояи ДОЛ1 людини € найчисельн1шими ¡, так би мовити, найобразнкиими (море, поле, степ, гора). Тут паралел1зм просл(дковуеться досить складно (гора ! криниця як символ дол!, сут/'нки як межов!сть м1ж щастям ! нещастям дого). У цих образах-символах часу . переважае асощативно-психолопчний символам, надзвичайно узагальнений виразник настрою людини ! тому в!дкритий для в'лтворення I виконання.

Образи символ1зують долю людини в найрЬноманггнших ТТ виявах. Це 1 суджежсть дол1 в|д народження запежно в!д години ицасливоУ чи лихо)'. Доля даеться в(д Бога, в|'д роду, батьками. Доля людини в народмй свдомост! I уяв1 т!сно пов'язана з природою. 3 одного боку, це язичницьке перевтшення душ! людини в птаха, калину чи ¡ншу рослину (тополю, яв/'р, терем). 3 ¡ншого - образний паралел!зм з порами дня (сут'шки - межа мок щастям \ нещастям), станами природи (погода - иегода, сснце, ясн/сть - туман, хуртоаина

тощо). Тому орган!чним е дойництво людини в природ! (жшки -калина, чоловки - юнь, гурт людей - верба). Символ!чним для дол1 людини с час ( у щзсп) I безчас!в'я (у нещасп ). А також героТчна чи трапчна передчасна смерть, яку передае образ обряду одруження з ус!ма його складоаими - наречена, нова хата, бояритощо.

Система образш-симвояш украТнського пленного фольклору розкривас ¡снування метачасових образ1в-символ1в, архетипш культури (■6/Лелетинський, С. Кримський ).

Як метачасоа!, можна в!дзначити калину, дерево-яв!р, поле (степ). Метачасовкть образу-символу калини зумовлюс його багатозначн!сть, в основ! якого е медитативжсть, руб>жн!сть М1Ж св!тами: д!вчини-ж!нки, молодост!-одруження, зршост!, життя земного ! лотойб!чного. Калина е дв!йником (супутником) дол! ж!нки, що с основою незнищеннос-п роду ! меперервносп часу, спрямованого в майбутне.

Сучасна трансформац!я образу калини, як символу Укра'жи, зумовлена саме цими двома основними значениями образу-символу: медитативност! ! жоточого, життетворчого начала. Медитативн!сть лередбачас перспективу, новий вим1р, майбу тне, а не шнець. Але це майбутне ткно пов'язане з минулим.

!нший образ - дерево - с загальносв1тоаим культурним архетипом (у юнпвському його розум!нн!) ц!л!сноУ триедност! часу, зв'язку локол!нь ! са!тотворення. Цей архетип мае нацюнальну специф!ку в образ! явора, верби, калини. I разом з простором творить впорядковану ц!л!сн!сть буття часопростору.

Кр1м того, поширений в л!ричн|й поезп образ в!дкритого простору - поля, моря, степу - символ!зуе перспективу I зм!ни в час!. В!дкритий степ чи море завжди е ¡ншим часовим вим1ром, який сприяе самовираженню ¡ндивдуальносп, порушенню заданосп дол!.

Тому ■ образ явгр-море, степ симоолЬуе з одного боку ментальн!ону впорядковажсть ! неперервн^сть часопростору, з ¡ншого - в новому часопросторовому ви м>р| - вдкрит!сть у майбутне.

Отже, час уКраТнськоТ ментальное™, закодований образами-символами зокрема в пленному фольклора е Слюним, под|'ево-психолог!чним,в основ! якого - час життя людини I ТУ доля.

У ВИСНОВКАХ подаеться основний подсумок проведеного дисертантом дослуукення та визначаються шляхи подальших наукових лошукш у цьому напрямку.

Аатор в!дм!чае, що украУнська культура виробила власн! символам структури на означения часу та його часопросторовоУ специфки. Бона трансформус загальнолюдськ! символ!чн1 структури часу (древа життя, сонця-кола, хл!ба, космогожчного колооб1гу життя природи, м!фу про умираючого 1 воскресагочого бога, взасмоузгодження життя природи I людини; р1ки тощо) ! творить своУ нац!онально-слециф!чн1. Вдтак. творить власну нац|'ональму специф!ку сприйняття I вщчуття часу.

УкраУнському пленному фольклору властив! природний (ф!зичний, бюлопчний, косм!чний) та художн!й (психолопчний) тили часу, що розкриваються в цикл!чжй (коловш), лМйнш та квантовой (миттевш) моделях часу.

Типи ! модел1 художнього часу украУнського пленного фольклору розвиваються у взаемозв'язку з картинами св!ту, ¡сторичними епохами та простором культури.

ДомЫуючою в пленному фольклор! е "тепер!ши!сть". Виконавець в!дтворюе в мил (виконання ! сп1впереживання) еджсть часу: тепер!шнього, минулого ! майбутнього.

Система образ!в- симвоЫз украУнського пленного фольклору охоплюс всеосяжн!сть природного) (косм|'чного, бюлолчного.

фвичного) часу та плиншсть людсыюго, виражена в образах-символах в!ку та дол!.

Положения дисертацп висвЬлен! в публмащях.

1. До проблеми вивчення лоетичноТ символми в сучасн!й украТнсьюй ПоезП' та народних гиснях //Веник КиТвського ун!верситету. кторико-ф'лолопчж науки. - 1991. - N 1. - С. 115-118.

2. Образно-символ!чна система украТнського поетичного фольклору в методик викладання лггератури в школ! //Проблеми викладання фольклору, етнологп у вузах, лицеях, школах УкраУни - Рюне, 1993. -С. 15-18.

3. Обрэзи-симвопи часу в украТнському гасенному фольклор! //Народна культура УкраТни I проблеми фольклористики. -КиТв, 1993.-С. 44-46.

4. Час життя, (до проблеми часу в украТиськм словесност!) //Дослдаження з ф'лологи. Вип. 3. - КиТв, 1994.- С. 46-51.

Резюме

Усатенко Г.О.Образно-символическая система художественного времени украинского песенного фольклора.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.09 - фольклористика. Киевский университет имени Тараса Шевченко, Киев, 1994. В автореферате рассматривается образно-символическая система художественного времени украинского песенного фольклора, выработанная народом и отображающая национальную специфику мировосприятия и мировидения.

Анализируя типы времени (природный и художественный), модели (цикличную, линейную и квантовую) украинского песенного фольклора, автор принимает во внимание философские и научные концепции времени во взаимосвязи с научными картинами мира, культурой, историческими эпохами.

В итоге лексико-семантического анализа образов-символов, диссертант выделяет образы, символизирующие время природы и время человека (жизнь и судьбу).

Ключевые слова: песня, образ, символ, текст, семантика, значение,

смысл, жанр; время природное, время художественное, модели: и

сп ральная, цикличная , линеиная, квантовая.

SUMMARY

Usatenko Galina, Image-Symbolik System of Ukrainian Song Folklore Belleettist Time.

Thesis for Candidate of Phylology Degree, speceality 10.01.09 - Folklore Studies, Kyiv • Taras Shevchenko University, Kyiv, 1994.

The paper contains analysis of Image-Symbolic System of Ukrainian Song Folklore Bellettist Time developed by people and reflecting national specific features of outlook and perception of the world.

Analyzing types of Time (natural, bellettist), models (cyclic, linear, quantum) of Ukrainian Song Folklore?, the author considers phylosophical and scientific concepts of Time in the correlation with scieptific images of world, culture, historical epochs. •

On the basis of lexical-semantical analysis of the symbolic, charaters author destinguehes characters symbolizing Time of Nature and Time of Man (life and destini).

Key words are: Song, Image, Symbol, Meaning, Sense,Text, Semantics; Natural Time, Bellettist Time; Models: Cyclic, Linear, Quantum.