автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.01
диссертация на тему: Общественно-политическое, экономическое и культурное развитие Белзского воеводства в первой половине XVII в.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Общественно-политическое, экономическое и культурное развитие Белзского воеводства в первой половине XVII в."

'^НаЫопальма Лкадем1л Наук УкраГше 1нстнтут украТмознавства ¡и. Т.Крип'якеяпч.-! СпС1иал1зовама пчсиа рада Д 04.09.01

На правах рукопису

книш

Яр о с л аб Богданович

сусшлыю-пол1тичннй, економ1чннй I культурный розш1ток белзького соеподстн, у перш1й полооиш XVII ст.

Спец?алы1!сть 07.{?9.Й5?- 1стор1я Украшн

ЛяторС'фг^зт днсертзцЗ! на здобуття маукопого ступени кандидата 1ст<фмчипх наук

Льп1п - 1996

Дисертац1ею е рукопис

Робота викоиана у в!дд1/и icTopii середтх bikib 1нсгитуту украйшэнавства iм. I. Крип'якевича HAH Украшн

НауковиИ кер1вник - О. А.КУПЧИНСЬКИЙ

кандидат фЬюлопчинх наук Oc}>iuitlHi опоненти - В.Ф.1НК1Н .

доктор ¡сторичних наук Ю.Ю.СВ1Д ЕРСЬКИЙ кандидат ¡сторнчних наук Провтна оргашзашя - Волинський державний ушверситет

¡м. Л.Укра'шки

Захист в'шбудеться " Jij'1996 р. о dlL годин» на зас1дакн1 Спец1ал1зовано1 вчено! ради Д. 04.09.01 в 1нститут'| украшознавства ¡м. ¡.Крип'якевича HAH Украшн (290026, >|.Льв!в, вул. Козельшшька, 4).

3 дисертац!ею можиа ознаИомитися у 6i6jiioreni 1нститут) украГнознаьства ¡м. 1.Крип'якевича HAH УкраГни

Автореферат роздано "iL-."-^ZUz-Zi__ 1996 р.

Вчений секретар Слец2ал>зовано> вчено! рал» кандидат ¡сторичних наук 1

Зпгалыш характеристика прат

Лгстуалыпсть теми. Для створення сннтетичних праць з ¡сто-ргТ Украпш важливсго значения набувае всеб1чне внвченпя уах П репошв на р1з:шх етапах вторичного роэпмтку. Так1 дослщжепня ма:оть валлияе значения у наш час, коли спостер1гясться поглнб-лекс защклвлспня краезнавчого тематикою, а реп'омальзм с важ-ливим фактором сучасиого полпичного житгя Украпш. Витокп багатьох проблем сьоголенн?: сягають споГм корпшям у мпмул! стол1ття. До ¡сторнчннх репотп УкраТпи палежить I Белзщння, ■ лкл, сформувапшнсь п епоху КтсськоГ Рус1, функшонувала як ад-' м!шстрат[|гно-тер!1тор!алы1а едшст>> до под1л1в Рсч! Посполиток

В ¡сторп Украпш особлизе м1сце зпймас перша половина XVII ст. Продесн, що вЬ'дбу вались у той час, пали пагомий впиив на весь подальшлй розг.иток украшського народу. Кризоги ян;.,да, як! поступово нагромаджупались, у кжцевому пщсумку лрнзвелн до внбуху Оизволмю! [»¡Пни. Проте р^зп! репони Украпш щоло першо! лоловшш XVII ст. вивчеш нер{вном1рно, що значно утруд-нгое створення цШснЫ картнни розвнтку вс1х украТнських земель напередодт Хмельниччини, як \ глибше розумшня -причинно-наслшковн'х зп'язк1в у писвтгенш багатьох тодшпих 1 шзшишх ¡сторичннх лвищ. До малодосл1Л,жених територ1й цього першду потребно зарахулати I Белзьке поеводстяо. Сказаним зумовлю-еться нсобх1дш'сть внвчення основинх процеав, що вщбулнсь у цьому репош п перцпП половши XVII ст.

Хроиолог1ч»! рамки дослшження охоплю^Ьть швстолгпии »¡др1зок часу, псрхньою межега якого е початок Хме.ышччнни, а пижпьою - злам Х^1 1 XVII столт,. Наяшп матерели дамп, змогу рельефно прос;пдкувати розвнток Белзщини напсредодш

Хмелышччинн в ¡сторнчному, со1иально-екоиом1чиому 1 культурному аспектах.

Стан иаукопо! розробки теми. У XIX 1 в перших десяти-лггтях XX ст. (до 1939 р.) досл!дннки у сво!х узагальнюючих прзцях лише побЬкио торкались охремих пнтань ¡сторп Белзщнни першо! половинн XVII ст. Найчаст1шс воин Т1лькн вводили в об1г ниявлеш документ«, ма¡¡же не тддаючн 1х наукопому аналЬовь Першими деяк1 маргер»алн про »пета Белзького воеводства подали ¡сторпкн М. Бал1нськиП 1 П. Лшшськнй у тритомшй "Стародавшй Полыц!". Вони торкнулись ¡сторп Дубенкн, Грабовця, Городла, КорнтницК Лащова, Великих Мостка, Сокаля, Угршшпа та ¡ншнх »мст. Аптори використали також значку к^лысЗсть арх1вних доку' меи-пв, частика з якнх на дани!) час е втраченою^. НеопуЗлпссваш джерела були залучеш до паукового об1гу у числснних статтях "Словника географпного".

Велик у мльмсть краезнавчнх роб!Т (блнзько 100) опубл!-кував священик ¡з с. С1лець В.ЧернецысиЙ^. Вш використав багато докуиенпв, ям знаходилися у тогачасних церквах, костьолах, монастирях, у присатних ос1б, але до наших дшв майже не зберег-лись. Краезнавця заправили окрем! моменты з ¡сторп першо! половник XVII ст. Белза, Сокаля, Великих МостЬ, Плазопа, У скова, Двфц1в, Бутишв та ¡нших населених пункт1в. На зиачиом> архЫюму матер1ал1 написана двотомиз моиограф1Я В.Площан ського, присвячеиа релптйним ыдносинам у Холмсько-белзыи! /исцези. Автор охарактеризував життя 1 д1яльн1сть епискогп

о

Д.Збируйського, А.Андрквського, А,Пакости, Ф.Мглсшка, &цъи

^ ВаИЛчЫ М„ Т. 31дго4ута РоКка рос! ЬЫогу^пут, geograficznyrл

яа!>ыу«пут. - \VarsMwa, 1844.-Т.И.-5Л179-1252. ' | ^ Дик. б1Л/пограф1Ю (¡ого праць: Крнп'*иеанч 1.11.'О.Вае»ль ЧгрмещкнП 1 його ¡сторик краипапч! прдт // Наша Батькшииша. - Львш, 1939. - № 4. - С. 91-96.

; 2

шстратора ertapxii у 1626-30 pp. I. Рутського i епископа M. Тер-лецъкогоЗ.

Часто дослтдмики вдавались до написания icxopiit окремих па-селения nymtTin. До ПОЛ1/1 псршо? полошшм XVII ст. у слоГх роботах ззертались Ф.Папе, ГЛ.Голубець, А. Шнайдер, Л. Петрушевнч, Б. Сокальський. В. С^чииськиП, К. Соханепнч та iiiuii4. Найб1льше уваги у них придЫеио Белзу, Сокалю i Буську. До окремих пи-тапь з icTopii Белзщш!:! у nepiuifl полошив XVII ст. зяернулись у деяких своГх праилх М. Грушеаськнй та I. Крнп'якепнчJ.

Спогртднни птдсумком маГЪхе стор1чного штчення не лише цього гтертду, а (1 ягагал! середньотпччя Белзы;о; земл! стала пра-ця Т. Кострубн, подготовлена до друку в 1939 р., проте видан,-? L'ioi'lHo у 1939 р. Лг/rop охарактерпзупап еко)!огпчний i сусшльно-полттчннй розвито:; Белза у першй половши XVII ст. Осо5ли«у упщ-у г,in npi!4iлггд релтГппш справам, зокремз, прослщковано icropiio м'юысня церхов та Monncriipia i внститлсно Д1ялыпсть грс-о-сатолиць.ч их сrrs c.'iон / "А

У п о с о с! I и п ¡1 час IcTOpnxi! багато ун.ти прндтлялн соц1;ым:п) iiopoTbOi тг. охономпи Белэки'г:;:. Ю.Гроссман дослЬчнч arpapni

J ГшошаиськкП Б.М. Пгсшлоз ХолягкоЯ Руги гто гргигчпм дохучмггяч XV-XVIN вя. ч др. источника«. - Вииыга, 1899. -Т.1. - С.227-2;;.'; 7.2. - С. 1-5?.

'г Раргс Я. Zsbytki pr?cszfciii mi '.г.'л ¡11 tu'iAt^vv i — L".'6\v, 1881.

- Т. ХШ. - 3. 97-105, 209-21'*; rchr.cicisr Л. Mir.r:o Bus*. Wenecja I'o»s!:a // Dricnnik Lilfr?"!.!. - L.'v6v/, 1255. - fl 46. -S. 77.0-731; Soblski D. Powist Sokalski pod wzglidem •^eograficznym. е(г.оггЕПгг.пут. hinorycmym i efceraaicaym. - Lw6w, !S59; Sochs-nicwicz K. Tom;'"6'.v G:dy:i':c!:i (пюпс;;ггЯл hinorycr.na) // Tcha'Zc-mojs!;?.. - Zamosi. 192!. - N 5-6. - S. Й5-Г0; Голуб"!;:. M. 3 icrcpii Mien Ссхалд. - JInuu. 1929. - 32 c.

5 Грушевськг.Я M. Icrcpi:i Укрзшн-Руси. - T.V, VI!, VIII; ТСрГт'яксиич !.П. Ноглап ХмелыжцькиЛ. ■ Лийп, 19P0; fforo Лнопн::.-.ш1я XVII-XVIII cr. и Галичшн /,' 1стсрнчш джер-via тя ix сикосют.цшя. - К., !?o1. - Grin. 1. - С. 65.

6 КсструЗа Т. П?лз i Ecjni.ita :;мля cia иаЛяг-гианих 'lacin до 1772 року,- Нью-Ппрк-Торомто, 19S9. - Ь55 с.

в1дносини, в основному, у державних маетках Белзького воеводства I /ийшов внсновку, що, досягнувши свого апогею у друпй половин! XVI ст7, повштост! селян майже не мшялися протягом першо! половини XVII ст. I.Бойко С1дзначив, що норма експлу-атацп землеробов на Белзщнш була одшею з наИвищих иа Укра-пп8. Розвиток торпвл! ьпст Белзького воеводства у перилй половин) XVII ст. внвчала Р. Шиян. Вона проалал1зупала процес експор-ту зерна у Гданськ, в)дзначнла зростаннй його вывозу в '30-40-х рр. XVII ст.9. Л.М1ляева охарактеризувала настшш розписи церкви св. Духа в Потелич^О. У загальних працях з кторн Украшн про «Белзщину першо! половини XVII ст. говориться лише загально.

У численних краезнавчих роботах, щс висв1тлюгать ¡сторЬо населених пунктов, до под!й першоГ половини XVII ст. звертались: Й.Гронський, 1.Дпс, М.Чабаренко, М.Яремчук, Я.БШченко, П.Чучман та ¡нипИ. У двох видашшх "1сторП кпст 1 с^л УРСР",

1 Дин., напр.: Гроссман Ю.М. Барское хозяйство и крестьяне Белзского староства w агорой половине XVI • периой половине XVII т. // Ежегодник по аграрной исторш Восточной Европы. 1960 г. - К., 1962. - С. 135-146.

8 Бойко А.Д. Селянство У кражи в друпй полог.иш XVI - nepmirt половин) XVII ст. - К J963.-C.128.

9 Шнян Р. Торг i нл я míct Руського i Белзького воеводств у XVI - перилй половши XV: ст. // Записки Наукового товарлства ¡мен! Шсзченха. - Jltaia, 1994. - Т. CCXXVIH.

° С. 123-159.

Ю Mümna Л.С. Crin' чис Потелича. - Л.,"1969. - 248 е.; К ж. 1де1 мащоиалыга-визиольн боротьбп d стшогшсу Miera Потелича // Украшське мистецгвознавство . - К., 1967 Вип. 1. • С. 99-121; I¡ ж. Росписи Погелича. Памятник украинской монументалыи живописи XVII пека. - М., 1971. - 216 с.

Q11 ГронськнЛ й. Знайте icropiio свого району //Леашськи» шлях. - Велик! Мости, 195Í • N® 115. 117; Яремчук М„ БЫченко Я. Сокаль. - Льб>в, 1V61; ДЫ I., Чабаренко Раде*1в. - Льм», 1992? Чучмаи В. Буськ. - Льов. 1993.

4

прнсвячених ЛмнпськП) облает!, в опиа Белзького воеводства у першI(1 половит' XVII ст., в основному, лише узагалкнено ранпне опубл1коваш матер|'алн. Пор|'вняно мало уваги придыено ш.ому пер!одо1И у трьох томах збфннка "Налбужашиниа", де персопуб-л1копано деяк1 довоешп робот», малодосгупт масовому читачев!.

Серед польськмх дослпипнив бага го ромв Кслзьке воеводство першо'| полопннн XVI! ст. вивчае М. Гори. На основ! вперше вие-деиих у науковиИ 0611" неопубл!кояаннх арх1вних матер1ал!в щ'н дослщив широкий спектр пигань. пов'яэаних ¡3 сошалмюю бороньбою селян ! мг.ца:., проана;пзував. оснопш вндн конф;мкт1». як1 мали м¡с|\е у воеподствк Окрему монограф1ю доондмнк прм-святив розвитко.'н т'ського ремесла. Значку увагу М. Горн прн.п-лнв сврейському населению Белзщини. 1сторик також дос.'пднм татарсыи набни на воеводство, зроби» спробу вмзначтн демографии втрати, запо/пяш ними та тдрахувап чиселыпс11. 3,1 ю-л1в Белзщшш у 1630 р.^

На велики) джерелыпП бяз! побудована моногрлф!я А. Яне-чека, яка, в основному, розглядае формування I заселения Ке.щ.-кого воеводства. Але у цп! робот! порушено гакож ряд шиань першо! полочини XVII ст., зокрема, ¡¡¡пор прн/илнв багаю \nain урбашзпппшкм гтроиссам, няшоналмю::}' складу населения, мере-

^ - Нот М. \Vslfca 1 копПНлу .«рЫеегпу »■ти.ча!!» ? им Сгег*опс} >»• Мл-й I •*>»><>

1647 ям ¡'е :;юм!пк<№ уочросЗзп-г.уе!!. - \Vrixi.i\v - \\':<г5/а«'а - К.мЫ'л- - Сн1.!:'лк, ¡''72 228 ч.; Е]ич<1. Кгет'ю^о тюрЫс ЬеЬк!е£0 ш ркгт«) ро1о*1« XVII »ю» и

7аеадп)сп!е кгу?.у:и йочройагсге^о игесгурогроНгд .«ЬсЬгси^ \у XVII wicl.ii. - V, - \Varszawa - Кгакби', 1965. - 281 ь. ; Е^хс]. па Кич) ОепЛтс] -л- XVI I ри:г*-.'п рокжчг XVII - \У;тж'.'л:1, 1У75. • 331 ч.; 5ки';к1 екопопйсгпе папЫЛ« ¡мл-чки'-. г ки 1605-1633 па Ян? Сгетопц. - \Var.S2iwa - Кгакй\-.\ 196-!.- 234 ч.: При-Ч-гги-

с|10|ч>Ь гагагпусМ па Ким' Йгглот:; № 1дг:!сЬ 1600-16-17 //БикИа П;.«<>гуогпе. -1968. - 2. 1(40). - Я.13-3!.; Е^. гаМмете ЬеГчк|е£о « г. 1630 /; К.ч-•

spo^ecгIlyeh I ё0.чроЛагст.ус11. - РогпзА, 1'>59. - 2. XXI. - 5. б7-1>5.

5

Ж1 католицьких костьснпв га ¡ншим проблемам у 1992 р. вийшов один ¡3 зб1рник¡в сер>1 "Урядовц1 давньо! Реч! Посполн-тоГ, присвячеиий Белзькому воеводству (I Холмськй) зем;п); списки ос!б якого тдготували Г. Гмггерек 1 Р. Щигел14. Незва-жаючн на проведен! доопдження, тема, шднята у дисертанп, залишаеться недостатньо вивченою. Зокрема, поглиблещ'ших сту-Д|Н вимагае комплексие вннчення р1зних д1лянок жигтя Белзь-кого воеводства у перш!й половин! XVII ст. '

Тсорстнчно-методолоНчна основа. ГПд час роботи вико-ристовунався системниИ ш/шд до опрацювання матер!алу, в основ! якого лежить сошальиий вим!р людини в сусшльств!. В ¡ерархЛ факпв ! фактор!«, що детермшують ¡сторичний пронес, маний на-прям в!ддае перевагу сошальннм. структурам, котрК пов'язуючись м!ж собою полпично. еконожчно та !деолопчно, формують сус-и¡л 1,с) по як циисну систему.

Осиовна мета диссртацП полягае в сцстемно-комплексному досл!джснш Белзького воеводства у лерамй половнш XVII ст. як одни'Т ¡з складових частик укражських земель. Робиться спроба, на основ! опубл¡конаних та арх^вних джерел, а також досягнень ¡сторично! думки:

- охарак !еризува ги полпичну ситуацт у воеводств! в першй) половши XVII с!., розкритн сощалым протир!ччя, рел1пйне проще гоянпя 1 нажонально-визвольну боротьбу населения;

- проаиал!зуваги економ1Чне становище Белзщини, дати ха-орактернстику основних проиеав, що в|дбувались у с!льському

господарстн!, рсмесл! ! торпв;у;

)апссгск А. Оьайпкли'О ро£Гагисга роКко-ги5к^о.^,о]с\«б11г^о 0(1 $сЬу1ки

XIV йо росг<\!ки XVII ж. - \Varszawa. 1У9Э. - 386 5. I

ЬсЬкодо ! сЬе1т:>кф XIV - XV.II Акки. Бриу. - Когшк.

- дослшитн культурне жигтя воеводства у загально-украж-ському контексп, особливо архггектуру та образотворче мисгецтво.

Джсрельна база дисертацй - рукописш та опубл)коват ícto-pn4»i матерели, паи'ятки матер!алы!о! i духовно! культури. Основна частина рукопнсних джерел зберп;аеться у фондах ЦД1А Укра!ни у J1j.bobí - в актових книгах Белзького (Ф.1) ¡ Буського (Ф.З) гродськнх су/ц'в та мапстрату м.Белза (Ф.22). Внкорнсгано також матерели В1ддГлу pyKonuciB Льм'всько! наукопо! 6i6jiiore-ки ím. В. Стефаника НАН Укранш ( № 141 - О. Чоловськ iifl, № 61 - М. Кордуба, № 6 - Богословська академ1я, N® 214 - Й. Гронсь-кий) i вцшлу рукопиав Наукопо! б!бл1отеки Льв1вського дер-р жавного ушверситету ¡м. Ь Франка.

Докуменпв про Белзьке воеводство першо! половини XVIJ ст.. опубликовано nopinnano мало. Лайрангше джерелып матерели з дослшжупано! теми иадрукопано у багатотомному видашм "Volu- • mina legttm". Деяк! документ», що стосуюгься релiri¡tnoí бороть-би на Белзщнш, зпаходнмо в "Архипе Юго-Западной России" i "Описании документов архива западнорусских униатских митрополитов". Чотири статутн ремкннчнх uexin буди опублисоват в "Gaziecie Lwowskiej". Pi3ni материит видав А. Петрушепич, калька документ!!!', що стосуються ícTopií Томашова - К. Соханевич.

Значна частина опублкованих у повоепниП пср!од джерел стосуеться pejiirittnoí борот!,бн .на Бслзщии!. Зокрема !х зпаходнмо у першому tomí трнтомника "Воссоединение Украины с Россией", у виданнях "Правда про yniio" i "Боротьба ГПвденго-Зах!:!-но! Pyci i Укра!ни проти експансП Ватикану та 711Í1". У зб1рнику "!влн Федоров та Лого посл)до1>ники па Украйп" чм5щено дна документн, що ¡идно£яп>ся до МнколЫвського братства у CoKajii. Marepkuin, пр'исвячет Topriiuii Белзщннн (зокрема i ранзнтнм'1), опуб.л i к она») у зб1рнику "Торпвля на Укранп XIV - серсдшш

XVII столптя: Волннь 1 Наддшпрянщина". Р!зномантм за змк-•|ом документ» описан! у "Каталоз1 пергаментных документов", серед них переважають дарчЧ грамоти на рпш внди майна.

Кр»м письмових джерел, внкористан! фольклорш матер'оли, -легенди ! перекази турецько-татарського циклу, як! формувались у XVI - XVII ст., а також пам'яткн матер1ально? | духовно! культур», зокрема образотворчого мистецтва та арх!тектурн.

Внкористан! матер!али »южна по/^лити на так! групп:

1) закоподакч1 I регламентащйно-правов! документ»;

2) акти ! документ» привагно-иу^нчного характеру: майнов угоди, заповпи, материал» судових процес|в;

3) мастково-фккалмп матср1али; люстраип, податков! реест ри, ¡ивентарн! описи;

4) пара I ивн1 джерела: лпописи, хрошки, щоденники;

5) усна народна творчкть: легсиди ¡ перекази;

6) пам'яткн матер1ально'1 1 духовно! культури, зокрема обра эо1»орчого мнегсцтва та арх!тектури. ,

Незважаючи на взрату багатьо* документальинх матср^ал'п джерельна база дисертац!йного досл!джеп»я с досигь багатою р!зномажтною, то дозволяе реаупзувати поставлен] у к ¡и заьдання.

Наукооа новизна дпеертацп полягае в тому, що пропоиоват робота е першою в укра!»ськ!й ¡стортграфп спробою комплег спою вивчення Белзькою воеводства в перилИ половит XVII с Залучення до паукового обпу малов!дом»х ! нев!домих докуме! тальних магер1ал!в дозволяе по-новому виевплити сустльш пол1гнчкнй. иконом1чиий I кулвтурний розвиток Белзщини у д( £л!джувани» пер!од.

Основы положения, що вииосяться на захист:

1) У перш¡11 половши XVII ст. Белзьке воеводство належа.1 до напбь<ьш розвинених землеробськнх <рег101пв Укранш, Но фичьваркове господарство значною мфок< ор1ентуеться на рг о набир.почн ознаки товаркою виробннцтва.

2) Намасання зёмлепласиик^в збин.шнтн норму bi;ipo6i tkoboi ренти, яка була одтею з наинищих на украТнських землях, пи' кликало загосгрен.ня софальпих суперечносгeil. лаПгюширеншжчн

виявами яких були Macoßi втеч| селян i вциюпи пиконуватн висок! порми панщшш.

3) Шдсуппсп» у воеводств! великих шет познлчилась на ciani ремесла, яке характеризувалось серелш'м pinneM розритку i opieii-тувалось, в основному, на задоволення погреб Micuenoro pniiKv. Спостерпаеться заюстрення со1Иалышх конфлптв м!ж старостами i мш;анами та г,с ,>едиш мицанського середовпща.

4) Борот'ьба украТтип проти ¡поземiioio засиллп i за юридичн\~ pinnonpaniiicTb була ycniiimöio пльки в окремих пнпалкач; в основному познцп заИшлого елсмснту мпиилн у neix делянках життя, а учасп, у м!Ському самоврядуваши Micuene населения брало 6wu,ui-меши полною м1рою и дсяких невеликих Micrax.

5) У ueü nepio/i cnocicpiraen.c:i актн<изашя культурного -тя, яка наПяскравпие проявилась у поширеши ocnini, а гакож арх¡ чек гурi та образотпорчому mhctcutkL

6) Нагромадженмя численннх нерозв'лзлннх суиеречнос i ett i тднессннл иащоиальио! ешдомосп створювалн спрня i ливни ipyin для активно? учасri ук'ранюького населения Белзького воснидсiна у селянсько-мнианських вистунах першого року Хмельииччшш.

Практична цшшеть роботи пизпачзсться потребою подола i и ■rpa/umiftui ici'opio!'p:u}ii4ni шдходи у вивчопп проблем, иов'язаних з pei'¡опальною icTOpieio. Положения га внепопкн доопдженнл можуть бу ти нпкорпс raiii у стпоретп спешальннх i узагальнм-ючих праць з iс горiV УкраТнп, а також роб'пч присвячених укра- ■ шсько-лольським взаемипам. у ni/iroTonni Kypcin з icronii' Укражл

о

для навчальннх закла/пв. Краезиаши, то спсц1алпую1 ье>: ii.i

n11ичe1111i минулого населсннх пункт!в Белзщини, знаЛдуть у робот! значил!) фак гичниП Marepiaji.

Лиробаиио дисертацп | з/ийснено шляхом п обговорення та рекомеидацп до эахисту в1*д;илом icropii середш'х сiкiв ¡нституту украУнозиакст па ¡м. I. ЬСрип'якевича HAH УкраГин, а також через пик лип о сиявши положен!, роботн. па и/ест наукови.х конференциях та у восьми публ1кашях.

Об'сктом досл1джснпя е Белзьке воеводство у nepujift поло-

• г-

r,niii XVII ст.. як одна з украТпських земель Реч1 Посполито!, а предметом - сусгмльно-полпнчш, eKOHOMimii i культурт пронеси, що (йдбуиались на Пою територп.

Диссртац1я побудована за'ироблемно-хрополоНчпнм принципом i складаеться ¡з вступу, чотирьох' роздЫп (по три парагра-фи у кожному!, n I! с м о в к i в i додагкп) (списюв никористаних рукописных та о луб л i к о ваних джерел а також лперагури, трьох таб-лиць i карIи). ;

ОсповшШ зм1ст дпсертапП' ,

У BCTyni 061рунтовано актуалыпеть i наукопе значения обра-Н01 теми, вс I ановлено хронолопчш рамки,'проапалповано стан наукоиоГ розробки проблем», зроблсио огляд джерел, визначено методолопю, мегу i завдання досл1дження.

У иершому розд!'л1 "Загальна характеристика Бслзького воеводства у нсршШ полоанм! XVII ст." розглянуто географ1ч-no-(ipiipo/mii4i умовн. просл1дковано ¡сторичнлИ розни гок до початку XVII ст. Водночас подано основ»» показники народонаселения nie? територп. Серед семи ьоеводств Pe4i ПосполитоУ,

о

ию энаходились на укражських землях, Белзьке було найменшнм за плошею i поддало передостанне Micny за чиселмпстю насе-

I

лення. Будучи одним i3 иаизахиипших доно розташувало . у сири* iливни reoiраф|чно-природних умовах для проживания i "' ' . 10

господарсько! д1яльносп населения. Воеводстпо постлало густу мережу шлях!», якими було зв'язане з ¡ншимн украшськими землями та Польщею. Через судноплавну р(ку Захлжий Буг Белзщн-на тдтрнмувала безпосередн! торговельн! контакти ¡з Балтикою.

Белзщина була заселена здавна, перил сл1ди перебування на шй людинн в1дносяться до епохи шзнього палеолпу. Автор "По-в1ст1 временних л1т" розмктнв на щй територл племллл союзи бужан I нолннян. Внаолдок походу Володимира Святославовича у 981 р. Белзщина ув|йшла до складу КнТвськоГ Рус!. Перша писем-на згадка про Белз взноситься' до 1030 р., коли мкто здобув Ярослав МудриII тд час походу проти польського короля Болеслава. Близько 1170 р. утворюсться у/ильне Белзьке княз1всию. першим князем якого став Всеволод Мстиславович. Його спи Олсксандр буп основним супротивником Романовичей у боротьб! зз Волин;,'. Шсля ув'язнення цього князя Данилом у 1234 р. Белзьке княз!нстпо ув^йшло до складу Галицысо-Волннсько! держави. Напала монголо-татар'ш у 1241 р. призвела до зруйнування пс1х населения пункпв Белзщини.

ГНсля смерт! остпппього галниько-волннського князя Юр1я И Болеслава Тройденовнча Белзьке княз!встпо стало об'екгок Оо-ротьбн М1Ж Польщею ! Литвою, а шзшше й Угорщиною. Спочатку Пого територло у 1340 р. захопилн литовц!, у 1349-50 роках нею володиш поляки. Напевно, у 1350 р. у цьому князиштгл утвер-днпся Юр! 11 Наримун гович, я к и й, нсзважагочи на ¡илька угорсько-польських поход!в проти !1ього. прокпязюваг, до 1377 р. Угорське пакуиання тривало на Белзщиш 10 роки; (до 1337 р.), на знп/у Пому приПшло польське, але у корол!Пськнх руках ця тсритор!я перебувала приблнзно р1к. У клип' 1387 або на початку 1388 р. Ягайло передав Белзьке кияз1вство мазовецьким. П'ясговичам, як1 володиш ним до 1462 р. Щ княз! роздавали белзьк! земелыи володшня мазовсиькл! шляхт!, заснозували католипьк! костьоли, поступопо вв<?днлн польськнй адмлистративно-правопий усзрИ).

И

'Гака полника пнкликала незадоволення украшського населения, яке вилнлось у повстання 1431 р., що було придушене. 3 кищя XV ст. розпочинаються ппенсивн! турецько-татарськ! набми.

У XVI ст. шнндкпми темпами проходить урбашзашя Белзщи-ни, за не столптя виннкло 14 нових м1ст. Випдне розташуваиня воеводства на судноплавному Бсприяло втягненню його у гор-пнлю зерном ¡з Захшною Европою. Ця обставнна прискорила роз-внток ф1льварсько|'о господарства у XVI ст1., що спричинилось до зростання вс!х ии/ив селянських повинностей. Панщина у воеводств! досягла одного з найвищих р^втв на Укра1н! - чотнри дш з селянського двору.

У перилй половим! XVII ст. Белзьке; воеводство по/илялось на чотнри повпи: Белзькнй, Буський, Городельський ) Грабоведький. Його л лоща становила приблизно 8900 км2. Найб1льшим серед них був Белзькнй, який займав тернторпо 5700 км2, що складало 65 % плоим воеводства. Папередодш Хмелмшччш'ш на Белзщнш нара-ховувалось 32 м1ста, корол'1вських серед них було 16, шляхет-ських — 3 5 1 лише одне - Варяж - належало католицькому духовенству. У воеводспи пал!чувалось 527 С1Л, перес!чно один населений пункт припадав на 16 км?, а одне м1сто - на 278 км2.

У 1630 р. у Белзькому воеводств! проживало приблизно 170.695 чол., серед якнх с!льських мешканц'1в було 125.180 чол., мкьких - 45.515 чол. У середиьому на одне мкто припадало 1422 чол.. а на одне село - 237,5 чол., переачна густота населения становила 18,6 чол. на км^. У м!стах проживало 26,6 % мешкашов воеводства. Наитнальний склад населения Белзщини був приблизно такий: украйии» налнупал^сь щонайменШе 143 тис. чол., що сганопило близько 84 %, поляков - не 01льше 17 тис., або 10 % ! евре1н - 7.9 тис. або 4,6 % век со населения воеводства. Представиик!в ¡нших национальностей бул^ порп.ня'но мало ! вони етановнли не б!гм>шс 1.4 % населения.

У воеводств! нал1чувалось прнблнзно 300-350 православних ! греко-католнцьких параф!й, на кожну з якнх припадало в серед-ньому 25-30 км^ гериторп ! приблизно 400-500 вфуючих. Като-лицьких параф)й нараховувалось 44, до. кожно! з них належало перес!чно 12 населеннх пунктЬ, приблизно 200 км2 гериторп 1 380-400 прихожан.

Населения Белзщини у перим'й пол. XVII ст. вЫм раз!в погер-шлр в!д еп1 дем 1 И. У джерелах е згадки про 10 м!ст воеводства, як! зазнали втрат в1д пошестей. Внаслцюк ешдем!й у мктах вмирало приблизно 13 % населения. Збереглись в!домсст! про 53 ►псыи пожежи найчьстиие - 8 раз1в - вогонь знищувап Грабовець.

У другому роздШ: "Екоиом1чни{1 розпнток" висвгглено основш пронеси, що в)дбувалисъ у ремеслу Ыльському господар-ств! I торппл!. Белзщина у перилй полопиш XVII ст. характеризуешься середшм р!внем економ!чиого розвитку. Особлив1сгь воеводства полагала в тому, що у пьому зонам пе було великих ш'ст, а лише кип,ка середшх 1 бпп.ипсть малих. Ця обставина позначилася на розшггку ремесла. У др!бних, нашваграрних М1С-течках б!льипсть жнтел!г>, заангажопаннх у ремеслу крIм сгого основного роду занять, заПмалась I с!льським господпрством.

У ней першд рем!сниче виробшщтпо Белзщини швидко переходило до цехово! оргашзацп. Кыыисть цех1в ¡з восьми на злам! XVI 1 XVII столпи зросла до ипстдес> ти у середин! XVII ст. Про-те вони /(¡яли лише у 17 мктах ¡з 32-х ! майже 2/3 1х числа репре-зентували шевськ!, кушн!рськ!, кравецьк! та ткацьк! сшлыюти. Розвиток ремесла супроводжувався поглибленням його слещал!-закГ], яка найрозвинетшою була у металообробному (16 ремк-ничих фах!в) ! деревообробному (1ь> виробництвах. Одночасно в!дбуваеться зб!льшення чисельност! ремкничих спещальностей, к!льк!сть яких у перш1(1 полопит XVII ст. досягла 83-х. Найб!льш

значними центрами ремесла у воеводств! були:чБелз (43 сп^щаль-nocTi), Буськ (42) i Томаипв (40). До найрозвинут^шнх вид!в ре-м!сничого виробннцтва СЛ1Д в'щнести харчове, деревообробне i текстнльне. Вони охоплювали близько 2/3 складу рем1сник>в.

о

Прозе у 30-х - 40-х роках XVII ст. спостер!гаегься певне спо-в!льнення розвитку i нав1Ть незначний занепад окремнх ремесел. Вшбуваеться зменшення чисельност1 рем1сник1В деяких спешаль-ностей, зокрема скорочуеться к)льк)сть гончар!в у Потелнч!, Сокал), Городл! та пшшх MicTax. Це явище було викликаие рядом причин, найважлив'ииими з яких були: неспрнятлива для розвитку ремесел ф'шансово-податкова пол1тика, посилення конкурснцп продукцн альських рем!сник1В, надходження на ринок закордон-них товар*1в та негативн! наслшкн турецько-татарських naöirin, постоТв Kopojiir.cbkux biüclk, етдемИ! i пожеж.

Незважаючи на те, що родючкть rpyinio у Белзщнш була нижчою, тж в середньому по Украпп, II землеробство вважалоС1 високопродуктивним. У воеводств1 переважало шляхетське земле-володжия, на частку якого припадало приблизно 2/3 його тери тори. Воно втзначалось панувани«ш великих землевласник!в наягнмстю багаточиселвпо! др{бноГ шляхти. КоролЬщшш займал! дещо gijibuje i/4 теригори. Земельш полоджня церкви i mi'ct бу;н незицчнимп. У воеводств! була поширена передача мает!лв на pis них умовах в орспду та заставу.

Склад селянства не був однорщним, бьтьипсть Гюго (при близно 60 %) стаиовили кмеп. Вони шдробляли найчаст!ше чотг риденну панщину В1Д "дворища", яка, як вже вщзначалось вищс була одшсю з найнищих г. Украпп ! майжс не зб!лыцувалась, пс чинаючи з друга!" половипи XVI ст. Г'озм!ри грошово! i натурами но! реиI, незважаючи на ix р!зномаштшст!>, були також bhcoici ми. Приблизно 40 % селянства складалп загородники i комо) 1 14

ннкп; nepiui в!дрсбляли пашцину, що не псревищувала 3-х днiп на тиждень, /ipyi i - одного дня. !х натуральна i грошова ремтм, хоча ft !11!кчi, нЬк у кмепв, проте ёулм доснть пажкимн.

ГПдвищення попиту на продукт,:i харчуапнпл у Зах 1л,иiй Сврои: стимулюаало переориентацию 1цляхс.тс1>кнх господарстя ма зпро-щунання Зерна па екслорт. Це спричнннлось до розширенпя плот оброблговапо! земл» i поелленшо внзиску селяпстпа. У 6wiunncTi фЬ'1ьиаркi.i понад 90 Ъ зирощуаано» силхьиогосподарсьиos продукты припадало па "';огпри зб1;:;;кя" - ;хито, пшеиицго, oi:ec та я ч M'i и ь. УрожаЛшсть зерноши сталовнла приблнзно сан - 5.

У псршИ! чвер'п XVII ст. гЛдбупалоеь зрсстання виробництпа зерна, проте, починаючн з друго! чперт!, спостерпчиоться оанаки кризн, що проявилась, зокрема, у зпи'жешм врожаПностк Bona була кшелниапа багатьма причинами, пайголовшшмми з яглЛ стали: початок запепаду папщинно-фии-парково! системн, »искажения грунпв i понршепня клшатичимх умов.

Внндне геоГраф»чие розташуианнл Белзщини на жвавнх тор-говельних шляхах i судноплавшй pini спрняло розвнтков1 у пер-шiil половши XVII ст. торпал!. У согнодстп» поступово сг.ла-даеться певна спец1а;пзац!я nici' як торговелышх центрiа б1льшнх або мепших perionin. Цьому, значною «¡рою, спрнялн щор1ч1п ярмарки, як» б1льимсть Micr малн право влаштовувати дш"ч5 на pin. HaliawioMiuJHMu з них були белзыи. П'ять Mici' полодьчи правом складу на аль. Ti, хто заПмавсл горпвлею, мали ще пороняно невисоку питому вагу i становили приблнзно 10 % Micb-кого населения i незначну частину альського. На вшмжу ei/t peMiciiHKiB, вони не створювалн cboIx opranisauifl.

У nepuiilt половин» XVII ст. зб!льшуетьея обсяг експорто-ваних смьськогосподарських проду .т'ч i рпних вк об»в у краши ЗаxiдноТ Свропи. Значних розыipin при цьому досягнула торг!вля

зерном, яку, в основному, гримала у сво5х руках шляхта. ,Белзьк( кути вивозпли його не лише з територп воеводства, але й ви-ступали посередникамн у торпвл! М1Ж прилсглими до нього районами Укра'жи 1 Гдаись^ом. Пошнреними предметам»? випозу були також поташ, дьоготь 1 смальцюга, яких найб1льше вироб-ляли у Городл! ! його околицях. Велась жвава торпвля л1сои 1 л1сотоварами, яких у велика К1Лькост1 сплавляли не лише 1з Белзщини, але й поставляли з ¡ншйх украшських земель. Купц!, воеводства брали активну участь у прибутковП) торпвл! волам» -не Т1льки як посередники, але й яч постачальиики. 1з Захщно? Свропн у Белзщнну завозили вогнепальпу зброю, одяг, предметы розкоип, оселедщ тощо. Торпвлю з кра1нами Сходу тримали у сй01х руках загалом льв!вс'ьк! купд!.

Спостерп'аеться подальше змпщення торговсльнлх зв'язкГв Белзьк ого ьосводства з ¡ншими репонгнп Реч) Посполнтоь Зокре-ма зиачним попитом користувався буський пашр, далеко за межами Белзщини буди !пдом1 к-фобп потелнцьких гопчар1в. Дал1 поглиблюеться взаемпий обми: >пж местом 1 селом, одночасно посилюеться коикупешия альських рем1сник1в з мкьглши.

3' третьому роздии "Сустлт>но-пол1т[!чш!й розвиток" дослужено полничну ситуацию, нащопальш вщиосшш, релпчйш стосункн, сошалып протир1ччя л коп<$шктн. Через в1йськояу слабость Реч1 Посполито! тернторт воеводства систематично спустошували турецько-т^таро.к) набеги, яких у першШ половши XVII ст. шдбулося иметь. Хоча, знаходячись на далышй вщсташ В1Д степу, ¡иж б1лышс-п. украшських земель, Белзщина порпшяно менин, тершла В1Д напг.дш кочовшив, "але 1 и л'юдеьгл втрати п пей першд становили близько 17,5 тис. чол, Ординщ найчас^ше (6 размО спустошували Белзькнй пошт, наймемте та 1х. Ha6ir.ii; постраждав Грабовепький пошт, у я кому вони побувалп тиикп один раз. Найбиаший татарський наб)Г на воеводство вшбувся «осени 1629 р.

BiAcyrincib Minnol державно! влади спричинилась i до csa-в!лля шляхт» та магнате. Особливо обтяжливим було п.еребу-панил KopoJiinchKiix BificbK, як1, хрошчно не одержуючи платт, самовтьнО збирали накладен! CTauii i стягували контрибуцм. {х поведпжа на територп воеводства, бувало, мало в1дрпнялась' niд перебування на nifl ворожих nificbK. Це прямо чи опосередковано негативно позкачалось на загальному суспГльно-пол!тг1чному, еко-ном¡чпому га культурному житп Белзщини.

Укражське населения Белзщини, хочз i становнло перепажну бмьцпсть житгл1в, проте перебувало у iiepiBiionpannoMy становищ! пороняно з польською меншнпою, особливо d Micrax. Численш обмежеиня перешкоджали Пому братн piBHonpaniiy участь у цехах i цеховому управлппп, а також у м1ському самоврядувашм. Укра-nmi вели боротьбу протп польського засилля, але вона приносила скромш результат». Позицм зайшлого елечеиту змщнювалнсь у Bcix сферах життя. Лише у деяких цехах, зокрема у буських куш-nipii!. городельс'ьких ткаш'в, тишовецьких i великомост1вських шешив i, я основному,-в /¡pioimx Micrax укрлнли домоглися nenuoi piiiiionpaBHOCTi.

Складною була па Белзщнп! релiriflna снтуац!я. Вона вципа-чалась протистояпилм м1ж православии»» та ушатрми, а також м1ж католиками i протестантами. Холмсько-белзькиИ спнскоп ДioHHciИ Збируйськnil (1585-1603) був активпим прихнлышком iдеТ об'еднаиня церков. Зокрема, на територп (toго enapxii в1дбу-лися два з'Гзди православних епискошв (1590 р. - у Белз1 i 1594 р. - у Сокал!), присвячеш пщготовц! /кладення ynii. У шсля-берестеНськиП пер1од Д'юниЫй Збируйський, як i його наступник Apcenili An/ipieBCbKnll (1604-1619), у cboIx д1ях намагались обми-иат и к опф-гпк rni ситуацп, знаючи, що в enapxii е багато супротивник!» унп. 3 цього часу П1ДОМi ттльк» поодинок! випадки протистояння гт конфеЫПному грунт!.

' Г '

Ситуашя змишлася за епископа Афанас1я Пакости (1619-1625), якиИ, на вшмшу в!д своГх попередннмв, запроваджував ун'но в епархи насильницъкими методами. Так! дп викликали незадо-воления менового населеошя, яке переросло в оп1р ? тривале протистояння М1Ж прихильннками 1 противниками уни.

У 1626-1630 роках Холмсько-белзька епарх1Я була вакант-. ною, нею за сумкиицтвом управляв митрополит В. Рутський. Ослабления плади греко-католнцько! церкви використали Прапо-славш, як1 у 1626 р. зробили спробу, хоча й несдалу, утвердити; тут свого епископа Па!с1Я 1п0Л1Т0вича. Рел1пйне протистояння загострнлося у воеводст за епископа Мефод!я Терлецького (1630-1649), який бьчьш наполегливо, шжйого попередники, на-магапся поширювати у Белзщши унпо. У довготривалШ кижкон-фесШшН боро'тьб1 протягом 40-х рок5в XVII ст. ушати поступово почпнаготь перемагати. Релтйна боротьба розколола украшське •населения напередодш Хмельииччиннца два ворогуюч1 м)ж собою конфесП!ш табори. 1з середнпи XVI ст. у Д1ецез» поширюеться реформашя, яка досягла тут певних усшх]в. В)д католицысо!

церкви у Белзькому воеводств! в1д)йшло одииадцять ларафНК

•

Кр1м них, у п'яти м!сцевостях ¡снували еваигел1стськ1 громадп.

Р1зноманггними були формн сощалышх к0нфл!кт1в. У перилй половши XVII ст. вони носили переважно захисиий характер -мпцанн 1 селяни прагнулн гидстояти сво! давт права, не допуска-ючи зб1льшення иайрЬномаипшших данин 1 повинностей. Найчас-пше вони 'вдавались до захнету своТх прав легальиими методами, тому вносили скарги у рЫп судов1 ¡истанцп. брали участь у про-иесах, але р1дко коли Досягали таким способом бажаиих результатов. Зазнаючи часто невдач, населения переходило до айтивнг ших /ой. Зокрема пошнреними стають втечь вшмови плапт висок 1 податки та виконувати повинность У деякнх внпадках вот змушет були навгп» братися за зброю, як, наприклад, у м1ст Шуровичах, селах Нашт, Верхрать Гребенному та ¡нших.

М1щаии в1лстоювали Сво! права проти непоьмрних ломагапь старост 1 в!йпв, як! перепищували сво! повноваження, визначеш законодавствой. Протистояння М1Ж ними спостер!гаеться ) мк-тах: Грабовц1, Городл», Коритнши, Плазов!, Буську, Стоянов!, Щуровичах, Белз! ! Тншовцях. Втеч! мешканц!в м!ст були мало-поширеиими. У самому м!щанському середовиии конфл!кти най-часпше розгорялись м1ж верх1вкою та рештою населения, яке виступало проти зловживань з боку райгив, що примушували тд-леглих 1м адммпстратшшо м!щан до викоиання безоплатннх роб!т, зловживалн при розподип податк!в ! т. ш. Протистояння на цьо-му грунт! »¡дбулися у местах: Грабовц!, Городл1 ! Плазов!. У Бел-з! ! Буську передм!щани виступали за р!вноправшсть ¡з власне мь щанами. У ря/и м!ст сощальн! протир1ччя загострювалися все-редит рем!сничих цех!в. Тут учн! ! пщмайстри оборонялись вш зловживань з боку майстр!в.

Одним ¡з найпоширешших способ!в протесту селян були ма-сов1 втеч!, як1 набрали значних розм!р!я. НайчастЫе впкач! оселялись у сус!дн!х м!стах або переходили до ¡нших землевлас-ннк!в. Найб!льш в!ддаленим воеводством, куди вони добирались, було Ктвське. Протягом ус1еТ першо? половини XVII ст. селями боролись проти зб1льшення повинностей, особливо вщроб^ково! ренти, але переважно зазнавали поразки.

У четвертому розд 1л1 "Культура" розглянуто розвиток осв!ти, л!тописання, фольклору, ар/.ггектури, образотворчого ни-стецтва ! музики. Культурный' розвиток Белзщини в перилй половин! XVII ст. вм!бувався по/ибно, як у сферах економ!чн!П та по-л!тнчи!й, у нерозрнвному зв'язку з! вс!ма украшськими землями, орган!чною частиною яких вона була. У цей пертд у воеводств! простежуеть^я пожвавлення культурного життя, незважаючи на част! спустошувальш турецько-татарськ! набни та. етдемп. До

того ж Белзщнна належала до тих украшських земель, якт в!д-' чували на соб1 пор!вияно силышй вплнв европейсько! культури. На и теригорп мкцевою ¡нтелектуальнога громадськ!стю поступово-засвоювались нов! св!тоглядш а1яиня.

У перилй половши XVII ст. спостер1гаеться пожвавлення у розвитку шюльництва. У багатьох местах воеводства Д1яли 1 в1Д-кривались школи. Тутешня молодь здобувала вниду осв!ту у Кра-к!вському ушверситет!, Замойськ!й академн та ¡нших вищих нав-чальних закладах. В Ягеллонському ушверситет! в 1601-1642 роках навчалось приблизно 75 внх^фб з воеводства. Значку куль-турно-просвпницьку роботу проводили релтйш братства, ям яли у багатьох ьпстах воеводства. Найстар1ше на Белзщин! - Ми-

I

кола!вське братство у Буську - утримувало школу, в як1й викла-даг, дяк, 1 шпиталь для "людей убогих"; Микола!вське братство у Сокал! гмдтримувало зв'язкн з друкарем С. Соболем, в1д якого отрнмало книги ! деяк! детал! обладиання для друкарш. Значного поширення набувають друковаш видаиня, проте вони повшстю не задооольняють попиту населения, тому I падал! поширюються рукописи! киши. Дал! велося лггописа'ния, найв!дом!шим твором якого с т.3«. "Пам'ятка о. Афанас!я". Вч)на розпов!дас про ¡сторно Вуська П1Д часу легендарного заснування ¡пета князем Давидом Ь оревпчем до походу Б. Хмслышцького у 1655 р.

Серед найр!зноманптмших жанр1в усио! народно! творчост! найак гнвшше в то епоху формувався цикл легенд ! персказ!в, пов'язаннх з турецько-тагареькими набегами. У иьому вшобра-зились розпов1д! про шляхи, я к им и нападали ордпнц!, способп переховування в1д них м!сцевого населения, гсроТчиу боротьбу 'з кочовиками ! населен! пункти, зруйиован! впасл!док цнх наскомв.

Ви.чции ¡з Белзщини зробнли свН1 внесок у розвиток тогочас-по1 науки ! л!тератури. Кас!ян Саковнч, який походив !з Потслн-

20

ча, опублкупав у 1621 р. "В!рш! на жалкний погреб гетьмана Петра Сзгайдачиого", а б 1625 р. ф)лософськнй тз!р "Трактат про душу". Л. ЗизанШ, виходець з Потелича, видав у 1618 р. "Поуче-¡мл при погреб! Софи, княгши ЧзрторнськоТ", а п 1627 р. "Катехизис", у якому не зтлькп подав тлумачСнпя рслтПннх догмат!», але ! пгив деяк! в1домост1 13 гумаштарио-природничих наук.

Архпектура Еелзщини у перинЛ пол. XVII ст. переживала шднесеиня, яке в!дображ алось у зб"1льшеин1 обсяггв буд1велышх робп\ значиому по.'илшгшп Тх лкост!, шдекщенш мпстецького р1пня ) поступопому переход! у м^ському сакральному буд:шшцтз! з5д дерез'яного до хам'яиого та цсгляиого,

О/цпею з наЯшдом^шнх репесаисннх пам'г.ток на територп воеводства с комплекс бернардннського кляштора у Со1;ал!, у склад» чернечих кел!Я I костьолу Богородиц!, його буд!зництво, як мм керувап арх!тек гор Б.Лвгл!дес, тривало 15 рок!в (з 1604 до 1619 р.). Численш П131нш! перебудови значно змшили первкннй вигляд монастиря, падавши Пому ознак, характерннх для бароко та !нших стил!п. Яскравою пам'яткою церкйзно! ренесансно! архЬ тектурн е П Мнкола1всьха церква у Сокал1, збудована у 30-40-х роках XVII ст., приблизпо тод! ж у цьому м!ст! споруджено еврейську синагогу. Перех!д до стилю бароко озпаменувасся бу-/ивницгном костьолу в Угноп!, яке завершив у 1642 р. арх!тектор В. Ленартович. Р!дк!сною пам'яткога дерев'яиого буд!вництва до-сл!джуваного периоду е П'ятиицька церква у.Белз1.

Нов! гумашстичп! !де! проникали не лише я арх!тёхтуру, але ! в ¡ним види мистецтва Белзщннн,. зокрема кивопис, для якого характерним стае посилення уваги до люднни, особливо II внут-р!шнього свпу. У воеводств! високорозвииутим був монументаль-ний живопнс, найв!дом1шою пам'яткою якого е стжопис церкви св. Духа у Погелич!, яку.збудував гончарськиЛ цех цього мкта у 1502 р. або в перш!й половин! XVI ст., а розписи у шй проводила I рупа маляр!в у 20-40-х рр. XVII ст. У сюжетш композицн сп'-

полису церкви для кращого сприйняття i розумишя висссцо еле-менти тогочасного побутового штер'еру, костюмн, рi3111 предмети i нац'юнальш типаж!. До 1937 р. у Потелич! стояла дерев'яна Трощька церкпа, закладена 4 травня 1593 р., яка славилася ссо!-ми розписами, «иконаними, jMOBiptm, у nepiuifl половин! XVII ст.

Найчаспше твори жнвопису nie.i епохи'е аноншними, i лише в окремих випадках гЛдом1 ¡м'я маляра i час створення. Одшега з найвиюммиих тод!шшх !кон е "Богороднця-Одиг!тр!я з пророками". Бона походить, за данями найновшнх дослшкепь, ¡з Белз-щини (рашше збер!галась у iicpcci с. Pinueea), иамальована Федором 31 Львова у 1599 р. У документах сияплено згадки про д|'ялы(1сть 9 маляра на тер'итори воеводства у nepiuiit половин! XVII ст., плькн один з них був с!льським. Наибольшим центром художнього життя на Белзщиш Uyc Бусы;, у якому б!дом1 чотирн маляри, то/ii як у жшнх м!стах - по одному. У середин! 20-х'рб-кiв XVil ст. у цьому м!ст! появился скульптор Ганс Шольц, у 1645 р. тут згадусться р1зьб'яр Григорий. Р!дк!сною пам'яткою художнього вншкття е епитрахиль !з церкви с. Волсшш, датовяиа першою половиною XVII ст. ¡['озвнпутпм' ¡¡а Бспгиили йула зола-тарство, найбиашпмл осередкам'.: яиого ваах.цлпся Ослз i Буш,к. У документах згадусться про roncJiipic !'; у п'яти п;ших mictux воеводства. Дальшого розвшч.у кабуло музпчнс - мистецтвэ. Пи-ccMiii пам'ятки заандчують д!яльшсть' блнзы.о 20 музг.кгитг,. Спостср!гасться поступ у церковному cnir,!. зокрема поширенимп стр. ют к оукописн! ¡рмолог:-./!!«.'

У писновг.сх узагальнгно результата диссртгздйного -дослг джеиня, охарактеризовано ocnonni процссн, ¡.цо шдбувалнся н? 'lepiHupii Белзького воеводе i за у ие'рнлй половши XVII ст. Вщ-значено, що загострення соц'тлыш:;, pc/iiritlmix та нашеналышх суперечностей, поряд з проявамн негативных явнщ в екопомш! i ¡ншнми иесприягливпмп факторами, засвшчують наявшеть кри-зовнх теиденшй у розвитку Белзщнни напередодш Хмельниччини.

Ссновш висиовкн дисертащйного дослщження воображено у публшашях:

1. Сокаль у периий половши XVII ст.// Шоста Всеукра1исика наукопа конфзре.чгил з ¡сторичного краезназстпа. - Луцьк, 1993. -С.'203-204.

2. Б^блштека Городнського монастпря у периий . половши XVII сг. // Роль б1бл1отек монастирЬ, собор1в та шшнх устаиов у розг.итку культури Украшн. Тезн науково! конфгрешш. - К., 1993. - С. 50-52.

3. Чн мдиайдеться Буський л^опнс? // Л1топнс Чергоно! Калини. - Льв1в, 1994. - № 4-6. - С. 15-16.

Белзьке воеводство першо! полосшш XVII ст. в ¡сторь ографп // 1сторичне чраезнаьство 1 нащональне внхования. Мате-р!алм иаукого-практнчиоТ конференцп. - Л'ьв1в, 1994. - С. 30-31.

Найдавшшпй Буський л!топнс // Матер1али застань 1сто-рично! та АрхеографЬшо! комкиЧ НТШ у Льпов1 (лготий 1992 р. -жоятснь 1993 р.). - Льгнп, 1994. - С. 75-76. •

6. АргЛтектурш пам'лткп Сокаля першо! половнин XVII ст. // УкраТна п мпнулому. - Кто - Льгнв, 1994. - Внп. V. - С. 35-92.

7. [рец. на:) Коетруба Т. Белз 1 Белзька земля Я1д наПдав-•иших час1п до ! 772 року. - Нью-Йорк - Торонто: Об'еднанпя Надбужэнцп», 1939. - 165 с. // Там же. - С. 186-189.

3. Втображення епохн турецько-татарських наб1пв у легендах ! переказах Сокалыцшш // НадОужанщнна. - Ныо Йорк -Париж - Сидней - Торонто, 1994. - Т.З. - С. 217-220.

Knysh Ya. В. Social, political, economic arid cultura

development of the Ве1г province in the first half of the 17occntury.

A disertation submitted in fulfilment of the requirements for th

academic degree of Candidate of Historical Studies, Specialisatioi

07.00.01. - History of Ukraine. Ivan Krypyakewych Institute о

Ukrainian Studies of National Academy of Sciences of Ukraine, L'viv

(996. . ,

The text of dissertation to be defended presents a complex siud

on the Belz province in the first half of the seventeenth century. Th

development of handicrafts, agriculture and trade in the province ar

characterised as well as political situation and intcretiinic relations ■ 3 i Author h;::> also examined religious tensions, social conflicts and th

peculiarities of the cultural life in the province,

Кныш Я.Б. Общественно-политическое, экономическое

культурное развитие Белзского воеводства в первой половин

XVII в.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата истс рических наук по специальности 07.00.01. - история Украинь Институт украиноведения им. Й.Крипякевнча Национально Академии Наук Украины, Львов, 1996.

Защищается текст диссертации, содержащей комплексно исследование Белзского воеводства в первой половине XVII в. работе дана характеристика развития ремесла, сельского хозя< ства и торговли, анализируются политическая ситуация и нацне нальные отношения. Рассматриваются религиозные противоси яния, социальные конфликты и характерные черты культурно жизни воеводства.

Ключов! слова: Белэькс оосводство, сустльно-полтит життя, економ1ка, культура.