автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.19
диссертация на тему: Оценка как семантический компонент лексическогозначения слова (на материале существительных-наименований лица в английском, французском и украинском языках).

Полный текст автореферата диссертации по теме "Оценка как семантический компонент лексическогозначения слова (на материале существительных-наименований лица в английском, французском и украинском языках)."

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

'й На правах рукопису

<т>

* сР Бессонова Ольга Леонідівна

з-

Оцінка як семантичний компонент лексичного значення слова (на матеріалі іменників-назв особи в англійській, французькій та українській мовах)

Спеціальність 10.02.19. - «Теорія мовознавства»

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Донецьк -1995

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі німецької мови Донецького державного університету.

Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор

Каліущенко В.Д.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Прокопчук О.О. кандидат філологічних наук, доцент Сенів М.Г.

Провідна установа - Дніпропетровський державний університет

Захист відбудеться •V# травня 1995 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 068.06.04 у Донецькому державному університеті за адресою: 340000, вул.Університетська, 24.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького державного університету.

Автореферат розіслано квітня 1995 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради —і—-------) Луценко М.О.

Дисертація присвячена вивченню оцінки як семантичного компонента лексичного значення іменників-назв особи (далі НО) в англійській, французькій, українській мовах, таких, як англ.ітровгег ’шахрай', франц. сопуоКеиг ’заздрісник’, укр. джигун. Ця проблема являє великий інтерес, тому що природа та статус оцінки в семантичній структурі різних мовних одиниць, а також інші аспекти цього складного та багатогранного явища викликають численні дискусії серед лінгвістів. Це явище є об’єктом досліджень в різних мовах (див., наприклад, роботи Вольф 1985 - в португальській мові, Телия 1986, Зубов 1974, Квасюк 1985, Кошель 1980, Кузьмін 1980, Френкель 1982 * в англійській мові, Кувашова - у французькій мові, Арутюнова 1988

- в іспанській мові та ін:). Разом з тим відсутні дослідження зіставного характеру. Отже, розробка моделі опису цього явища в зіставному плані є актуальною. Зіставний аналіз допоможе висвітлити універсальні характеристики оцінки, а також побачити специфічне відбиття оцінки в структурі кожної із зіставлених мов. Дослідження проводилось на матеріалі мов трьох груп індоєвропейської родини: германські мови - англійська, романські мови - французька, слов’янські мови - українська.

. Актуальність дослідження обумовлена також важливістю вивчення оцінної лексики як комунікативно-значимого системного угрупування лексичного складу мови, потребою подальшого більш поглибленого розгляду структури лексичного значення, конкретного визначення характеру та статусу оцінки як одного з компонентів, що складають зміст слова. Традиційно проблема досліджувалась на матеріалі прикметників, фразеологізмів. Вибір іменників як об’єкту дослідження зумовлений з рядом причин. По-перше, оцінний компонент іменників досліджений не в повній мірі, по-друге, їх оиінне значення

з

проявляє себе в структурно більш складній номінації, завдяки чомуугворюється значення з великим експресивним потенціалом. По- трете, оцінні іменники-НО багатоаспектні. Значення особи є кардинальним для класифікації всієї лексичної системи -всесвіт сприймається через людину. В лексичній системі категорія особи відтворюється в лексичному значенні різних класів слів. В іменниках - це ознака, яка входить безпосередньо «в лексичне значення даного імені і яка відрізняє особу від предмета» (Шахматов 1941:446, див. також роботи Ушакова 1979, Тома-шевська 1985). Такимчином, оцінні іменники-НО -значний пласт лексики, і це свідчить про поширеність цього явища.

Метою пропонованого дисертаційного дослідження є порівняльний опис оцінного компонента лексичного значення слова. З такої постановки питання випливають наступні завдання:

1) лексико-семантична класифікація оцінних НО за основними ономатологічними ознаками,

2) встановлення структурних та семантичних типів оцінних іменників-НО та визначення їх продуктивності,

3) встановлення системних рис в структурно-семантичній

організації шара оцінної лексики, що обумовлює визначення залежностей: -

а) між структурними та семантичними типами,

б) між лексико-семантичними групами (далі ЛСГ) та семантичним типом оцінки,

в) між ЛСГ та вираженням семи статі,

г) між ЛСГ та видами семантичного зв’язку, між базовим та оцінним значенням,

д) між вираженістю семи статі та типом оцінки;

4) визначення лексикографічних критеріїв презентації оцінки

4

13) назви тварин-найменування особи (англ. monkey ’мавпа, пустун, шибеник (про дитину)'). Найбільш продуктивною в усіх мовах є група за ознакою поведінки, моральних якостей, характеру, світогляду, оскільки ця сфера є найбільш важливою ділянкою оцінної шкали, за якою дається оцінка людині в усіх мовних колективах.

5. В усіх мовах переважають іменники негативної оцінки (у французькій мові вони складають 80% від загальної кількості іменників-НО, в українській та англійській мовах - 77% та 76% відповідно). Абсолютна перевага негативної оцінної лексики пов’язана з асиметричним характером оцінної шкали, де нормою є переважно позитивна оцінка. Таким чином, увага мовців концентрується на відхиленнях від норми.

6. Усічення в англійській, французькій, українській мовах та редуплікація в англійській та французькій мовах мають емоційний характер.

7. Семантичні типи оцінки пов’язані з характером лексико-семантичних груп, а саме: назви особи за ознакою поведінки, моральних якостей, за родом діяльності, світогляду, за релігійно-політичними поглядами пов’язані з раціональною оцінкою, за віковою ознакою - з емоційним типом, група іменників-назв

• міфологічних та казкових істот пов’язана із мішаним типом оцінки.

Апробація роботи. Результати досліджень обговорювалися на засіданнях кафедри німецької мови Донецького державного університету, на засіданнях науково-теоретичних семінарів, наукових конференціях ДонДУ( 1993,1994,1995), на міжнародній науково-практичній конференції «Донбас та Приазов’я: проблеми соціального, національного та духовного розвитку» (травень 1993, м. Маріуполь).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох глав, висновків, списку використаної літератури (містить 226 назв), додатку. В роботі наведені 11 таблиць, є схеми. У Вступі обгрунтовується актуальність теми дослідження, формулюються завдання роботи, характеризується матеріал, методи дослідження, визначається її новизна та теоретична значимість. УІ главі «Теоретичні проблеми оцінки як компонента лексичного значення» розглядаються основні аспекти цього багатогранного явища, пропонується класифікація семантичних типів оцінки. УII главі «Структурно-семантичні типи іменників з оцінним значенням» здійснено опис оцінного компонента стосовно ряду виділених ознак в англійській, французькій та українській мовах. УII! главі «Порівняльнахарактеристика структурно-семантичних типів іменників з оцінним значенням в англійській, французькій, українській мовах» досліджуються та описуються універсальні ознаки, а також розбіжності, які вказують на варіантність мов. У Висновках узагальнюються основні результати проведеного дослідження та намічаються шляхи подальшої розробки розглянутих проблем. Додаток містить список англійських, французьких, українських оцінних іменників-назв особи.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Глава І. Категорія оцінки є універсальною, тому що немає мови, в якій не існувала б уява про «добре»/«погане». Як зазначає В. В. Виноградов, «слово не тільки містить граматичні та лексичні предметні значення, а й водночас висловлює оцінку

ю

кореляції: а) структурних типів та ЛСГ, б) значення із структурним типом; 5) про співвідношення однозначних та багатозначних оцінних іменників; 6) про способи створення оцінного значення та види семантичного зв’язку між оцінним ЛСВ та базовим значенням; 7) про роль та місце компонента статі у семантичній структурі оцінних НО, та його взаємозв’язок з іншими компонентами.

За змістом III глава продовжує попередню, тому що в ній здійснено зіставний аналіз структурно-семантичнихтипів оцінних НО в досліджуваних мовах. Як показав аналіз матеріалу, кількісні розбіжності оцінних НО в мовах набору зв’язані із структурними особливостями мов, а саме з нерозвиненою системою словотворення в англійській мові. Інакше кажучи, велика кількість оцінних суфіксів і, відповідно, оцінних НО у французькій та українській мовах -обумовлена самою системою словотворення. Зіставлення кількісних даних свідчить проте, що найбільш численноюу досліджуваних мовах єлексико-семантична група, виділена за ознакоюморальнихякостей, поведінки, характеру (у французькій мові оцінні НО даної групи складають 42% від загальної кількості одиниць вибірки, вукраїнській та англійській мовах - 34,7% та 28% відповідно). Ця група найбільш продуктивна у всіх мовах набору, оскільки дана сфера є найбільш важливою ділянкою оцінної шкали, за якою дається оцінка людини у всіх мовних колективах (англ. liar 'брехун', франц. profiteur 'спекулянт'). В інших ЛСГ відмічені кількісні розбіжності, пов’язані з акцентуванням різних ознак, які відбивають національно-культурні особливості, подекуди закріплені лексикографічно.

Утворення оцінних НО проходить у рамках закономірностей, притаманних системам словотворення мов набору. Аналіз матеріалу показав, що у всіх мовах набору, але по-різному

домінують непохідні лексеми, включаючи запозичення (пор.: англ. мова - 50% від загальної кількості оцінних НО, франц. мова

- 33,5%, укр. мова - 45,4%). Оцінні НО-запозичення несуть особливе змістовне навантаження, надають мовленню експресивного та стилістичного забарвлення, змінюючи при цьому ті властивості, які кожне таке слово мало в мові-етимоні. Семантична структура запозичення розширюється: воно може набувати оцінного значення, якого не мало у вихідній мові (англ. nouveau riche 'букв, нувориш, презир. багатий вискочка'). Основним джерелом оцінних НО-запозичень в англійській мові є французька мова (англ. bete noire 'букв, опудало, гидка людина’), у французькій -латина, італійська (франц. trattre ’зрадник'), в українській - латина, грецька, англійська. Однак мовою-посередником є російська (укр. джентльмен, гетера). Найбільшу кількість запозичень виділено в англійській та французькій мовах у ЛСГ за ознакою поведінки, характеру (англ. glutton ’ненажера, жадна людина’, франц. gigolo ’розм. альфонс'), здібностей (англ. genius 'гений', франц. patate 'букв, картопля, дурень, столоп'), за соціально-майновою ознакою (англ. tycoon 'магнат'), в групі імен з «пустим денотатом»1 (англ. goblin 'домовий'), а також у ЛСГ назви тварин-найменування особи у французькій мові (франц.^пе 'віслюк'), вукраїнській мові - в ЛСГ за ознакою поведінки, характеру (укр. аферист), релігійно-політичною ознакою (укр. демагог), імен з «пустим денотатом» (укр. фурія), назви тварин-найменування особи (укр. індик, кабан).

Друге місце за ступенем продуктивності у всіх досліджуваних мовах посідає суфіксний тип. Суфіксні НО більш продуктивні в

1. Термін А. А. Уфімцевої (1986:128).

Украины N 502-Ук95 от 28 февраля 1995 г. - 10 с.

2. Оценка в семантике и прагматике//3начение языковых единиц в сравнительном и типологическом аспектах. Сб. науч. трудов. - Донецк: ДонГУ, 1995. - с. 16-26 (в печати).

3. Оценочные номинации как способ создания новых значе-ний//Донбасс и Приазовье: проблемы социального, национального и духовного развития: Тезисы докладов Международной научно-практической конференции. -Мариуполь, 1993. - с. 201-203.

4. Лексикографические способы описания коннотативного значения//Альтернативные идеи, подходы к обучению иностранным языкам в вузе: Тезисы докладов региональной конференции, Донецк, 21-22 июня 1994 г. - Донецк: ДонГУ, 1994. - с. 56-57.

Бессонова О. Л. Оценка как семантический компонент лексического значения слова (на материале существительных-наименований лица в английском, французском и украинском языках). Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.19. «Теория языкознания», Донецкий государственный университет, Донецк, 1995.

Исследование структурно-семантических особенностей оценочного компонента значения слова в сопоставительном плане позволило выявить общие характеристики оценочной лексики как коммуникативно-значимой системной группировки лексического состава языка и описать особенности ее функционирования в исследуемых языках.

В работе обобщены результаты практического анализа 3182

оценочных наименований лица, полученных из толковых словарей английского, французского и украинского языков. Разработана семантическая классификация типов оценочных наименований лица, а также установлены системные черты в структурно-семантической организации оценочных существительных-НЛ. Выявлены зависимости между структурными и семантическими типами, между лексико-семантическими группами и семантическими типами оценки. Определены лексикографические критерии презентации оценочного компонента значения в словаре.

The research paper presents the results of the comparative investigation of structural and semantic peculiarities of evaluative component of word-meaning. The universal characteristic features of evaluative words were singled out and the functional peculiarities of evaluative words were analysed.

The research is based on the material of 3182 evaluative names of persons from the explanatory dictionaries of the English, French and Ukrainian languages. The semantic classification of evaluative types is worked out. The systemic features in the structural and semantic organisation of evaluative nam6s of persons are considered, that is the attention is focused on the interdependences between structural and semantic types, between lexico-semantic types, between lexico-semantic groups and types of evaluation. The lexicographic criteria of the dictionary presentation of the evaluative component are suggested.

Ключові слова:

назви особи, оцінний компонент лексичного значення слова, структурно-семантичні типи, зіставний аналіз.