автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.04
диссертация на тему: Оценочные номинации в английской диалогической речи

Полный текст автореферата диссертации по теме "Оценочные номинации в английской диалогической речи"

РГ 6 од

- 5 ИЮН 1.995

НАЦЮНАЛЫШЙ УН1ВЕРСИТЕТ 1м.ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису УДК 802.024

ЯШЕНКОВА Ольга Володимир1вна

0Ц1НН1 Н0М1НАЦИ В АНГЛШСЬКОНУ Д1АЛ0Г1ЧН0МУ МОВЛЕНШ

Спец1альн1сть 10.02.04 - гернанськ! нови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацП на здобуття паукового ступеня кандидата Ф1лолог1чних наук

Ки1в - 1995

Дисертац1я е рукописом

Робота виконана на кафедр1 комун.1кац11 та л1нгвокра!нознавс-тва факультету 1ноземно1 ф1лолог11 НацЮнального ун1верситету 1м. Тараса Шевченка.

Науковий кер1вник - доктор Ф1лолог1чних наук, професор Старикова О.М.

0ф1ц1йн1 опоненти - доктор Ф1лолог1чних наук, Професор Квеселевич Д.I.

кандидат Ф1лолог1чних наук, доцент Олекс1енко Л.П.

Пров1дна орган1зац1я - Харк1вський державний ун1верситет

Захист в1дбудеться 23 червня 1995 р. о 10 годин1 на зас1дан-Н1 спец1ал1зовано! ради Д. 01.01.09 при Нац1ональному ун1верситет1 1м. Тараса Шевченка за адресов: 252017. м.Ки!в. бульвар Т. Шев-' ченка, 14. '

3 дисертац1ею Можна ознайомитися в б1бл1отец1 Нац1онального ун1верситету 1М.Тараса Шевченка.

Автореферат роз!слано " " Травм 1995 р.

БченИй секретар спец1ал1эовано! ради кандидат ф1лоЛог!чних наук

ДоЦейТ ГЕТЬМАН 3.0.

Реферована робота присвячена проблем! оц1нних ном1нац1й в англ1йському д!алог1чному мовлйнн1.

АктуальШсть дано! теми досл1дження визначаеться, з одного боку, важлив1стю вивчення мови в реальних контекстах функц!ону-вання, виявлення специф1ки функц1онально! семантики одиниць мови з урахуванням сигуацП сп1лкування, тип1в мовленневих акт1в (МА), у контекст1 яких вони вживаються; а, з 1ншого боку, недостатн1м вивченням оц1нних ном1нац1й в англ1йському д1алог1чному мовленн!. Актуальним у цьому зв'язку е досл1дження оц!нних ном1нац1й з точки зору множинност1 функц1й, як1 вони виконують в процес1 комун!-кац11. визначення !х структурно-семантично! та прагматично! вар1-ативност1.

■ Об'ектом досл1дження е двочленний оцШний м!крод!алог (ОМ), вих1дна репл!ка якого характеризуеться наявн1стю акс1олог1чно! оц!нки.

Предмет досл1дження складають структурно-семантичн! та праг-«атичн! особливост1 як ОМ у ц1лому, так 1 окремих його компоненте: вих1дно1 репл1ки та репл1ки у в1дпов!дь.

Основною метою дано! робота е комплексний опис структурносе-мантичних та прагматичких аспект1в оц1нних нсм1нац1й в англ1йсь-кому мовленн1 в план1 виявлення особливостей 1х вар1ювання.

Поставлена мета визначила коло конкретних задач. як1 належало вир1шити в ход1 досл1дження:

- встановлення корпусу мовних засоб1в в1дбиття складових компонент^ оЩнно! структури д1алог1чних оц1нних висловлювань;

- вид1лення основних моделей д1алог1чних оц!нних висловлювань з урахуванням специф1ки значения 1 форми виразу компонента оц1нки;

- вивчення взаемозв'язку оц1нки з 1ншими модальностями в д1ало-г!чному висловлюванн1;

- розгляд особливостей реал1зац11 оц1нки в р1зних НА;

- досл!дження спонукально!. функцЦ- оц1нно! ном!нац1! в реал!за-

- г -

ц11 в реплЩ1-зачин1 ОМ;

- виявлення основних тип1в ОМ в залежност! в1д комун1кативно! 1н-тенцП адресанта та перлокутивного ефекту. що передбачаеться;

- визначення тактико-стратег1чного потенц1алу репл1ки у в1дпов1дь ОМ.

МетодолоПчну основу досл1дження складае розгляд мови як найважлив1шого засобу людського сп1лкування, врахування загально-го зв'язку явищ у матер1альноыу св1т1. едн1сть форм 1 зн1сту.

Задач1 досл1дження обумовили використання таких метод!в: структурно-семантичного, акто-мовленневого, 1нтенц1онального, пресуппозиц!йного анал1зу. дискурсного анал!зу в план! моделюван-ня стратег1й 1 тактик мовного'сп1лкування, статистичного анал1зу.

Матер1ал досл1дкення взято з твор1в англ1йсько! та амери-кансько! л1тератури загальним обсягом понад 18000 стор1нок. За-гальна к1льк1сть приклад1в ОМ становить близько 3000 оданиць. Новизна досл!дження полягае в тому, що:

- робиться спроба вид1лення основних моделей д1алог1чних оц1н--них висловлювань з урахуванням 1х структурно-семантичних та праг-матичних особливостей;

- виявляеться 1ллокутивний потенц1ал д1алог1чних оц1нних висловлювань;

- досл1джуються дискурсивн1 та 1нтеракц1ональн1 властивост1 оц1-нних висловлювань в рамках ОМ;

- даеться ретроспективна функц1онально-семантична характеристика ОМ.

Теоретичне значения дисертац11 полягае в тому, що вона ро-бить певний внесок у розробку оц!нних ном1нац1й, прагматичного синтаксису, теорП д1алогу, семантичного та прагматичного вар1ю-вання мовних одиниць.

Результата досл1дження моз®/ть знайти практичне використання в теоретичних курсах стил1стики, теоретично! граматики, в спецкурсах з прагматики та конун1кативно! л1нгв1стики, при укладанн1 навчальних та навчально-методичних пос1бник1в з розвитку навичок д1алог1чного мовлення. при написанн1 курсових 1 дипломних роб1т з в1дпов1дно! тематики. Матер1али досл1дження иожуть бути також ви-користан1 на практичних заняттях п1д час навчання д1алог1чного мовлення та закр1плення навичок практично! граматики англ!йсько! мови.

На захист виносяться так1 положения:

1. Д1алог1чн1 оц1нн1 висловлювання характеризуються широким структурним, семантичним 1 прагматичним вар!юванням 1 спрямован! на вираження позитивного або 'негативного ставлення до об'екта оц!нки та адресата, а також на реал1зац1в впливу висловлювання на адресата з метою досягнення певного комун!кативно-прагматичного ефекту.

2. Структурна вар1ативн!сть д1алог1чних оц1нних висловлювань виявляеться: в наявност1 експл1вдтнох та 1мпл1цитно! ном1нацП основних компонент!^ оц1нки, в розчленованост1/нерозчленованост1 оц1нного модусу та диктуму, в наведен1 оЩнки в абсолютна 1 по-р!вняльн1й формах, в наявност! та в!дсугност1 факультативних ком-понент1в оц1нки, в можливост1 реал!зац11 оц1нки р1зними типами речень (повного складу та неповними, 1нвертованими та не1нверто-ваними, питальними структура!® та 1н.).

3. Семантична вар!ативн1сть д1алог!чних оц1нних висловлювань визначаеться: специф!кою значения компонента оц1нки, здатн1стю оц1нкй поеднуватися з 1ншими модальностями, позитивною/негативною та нейтральною спрямован1стю, р1зним ступеней емоц!йност1 та 1н-генсивност! оц!нки.

4. Основу прагматично! вар1ативност1 д1алог1чних висловлю-вань складають так! фактори: модиф1кац1я оц1нного значения в б1к посилення або послабления 1ллокутнвно1 сили. вживания певних комун1кативних тип1в речень. в яких не лише модиф1куеться прагма-тичне значения, але й зм1нюеться його комун1кативна спрямова-н1сть; 1н1ц1ативний 1 реактивний характер, конвенц1йн1сть/некон-венц1йн1сть. моно- та пол!функц1ональн1сть оц1нних висловлю-вань, що в1дбивають р1зн1 аспекта взаемодП адресанта з адресатом.

5. Вар1ативн1сть д!алог1чних оц1нних висловлювань може бути обумовлена: тииом суб'екта оц1нки, типом об'екта оц1нки. типом ном1нац11, позиц!ею висловлюва'ння в ОМ, соц1альними статусами ко-мун1кант1в, 1х комун!кативною компетенЩею, комун1кативною 1нтен-ц1ею адресанта, принципом кооперацИ та нормами вв1чливост1, а також 1ндив1дуальним стилем адресанта. Особлива роль выводиться фактору адресата.

6. Специф1кою оц1нних ном1наЦ1й в англ1йському д1алог1чно- • му мовленн1 е: Тгеревага оц1нних висловлювань з 1ндив1дуальним суб'ектом оЩнки, що зб1гаеться з суб'ектом давления (73%); вживания редукованих форм виразу оц1нки (99%); наявн1сть оц1нних; висловлювань з 1мпл1цитним об'ектом оц1нки (8% у вих1дних репл1-ках ОМ, 61% у репл1ках у в1дпов1дь ОМ); 1мпл1кац1я вс1х основних компонет1в оц1нки у репл1ках у в1дпов1дь ОМ (34%); перевага екс-пл1цитно виражено! оц1нки у вих1дних репл1ках ОМ (85%); переважне використання структур з нерозчленованим оц1нним модусом 1 дикту-мом (88%); значна частотн1сть використання окремооЩнних предикатная); перевага позитивних оц1нок, коли об'ектом оц1нки е адресат (7455); велика частка емоц!йних (80%) 1 категоричних (72%) оЩнок. Специф1ка оц!нних ном1нац1й в д!алоз1 також проявляеть-

ся: у використанн1 питальних тй спонукальних речень для вираження оц1нки, в зниженн1 категоричнойт1 негативних оц1нок, в синкретиз-м1 прагматичних значень, у високому ступен1 впливу на адресата.

7. ОМ являе собою елементарну одиницю мовленнево! взаемодИ з динам1чним зв'язкон його компонент^. В залежност! в1д комун!-кативно! 1нтенц11 адресата та передбаченого перлокутивного ефекгу вшЦляеться ш1сть основних тап1в ОМ, як1 включають як решИки-за-чини оц1нн1 висловлювання з перлокутивиою метою спонукання до об-м1ну думками, впливу на почуття та емоц11 адресата, його мораль-но-етичн1 настанови, впевненост! у в1рог1дност! пов!домлення, в необх1дност! виконання вербальних та невербальних д1й.

8. Мовленнева повед!ика адресата в ОМ визначаеться його стратеПею (кооперативно- або конфлШтно-спрямованою), яка реал1-зуеться рядом тактик. В рамках кооперативно-спрямовано! стратег!I вид1ляються тактики: повно! в1дпов!дност1, посилення. послабления. конкретизацП, узагальнення, з'ясування. уточнения, коригу-'вання, пояснения, каузацИ виконання д11 адресантом, регулювання д1й адресанта. вдячност1, вибачеиня, реаб1л1тац11. Конф,л1кт-но-спрямована стратег1я адресата в ОМ актуал!зуеться за допомогоа тактик: протиставлення, заперечення, пояснения, мотивування нез-годи з.оц1нкою адресанта, -каузацП припинення дП адресантом, уникнення, дискредитации вказ1вки на недоречн1сть оц1нного висловлювання.

9. Вар1ювання репл!к у в1дпов!дь ОМ в рамках кооперативно-спрямовано! стратеги адресата включае б1льшу к1льк1сть тактик 1 характеризуемся б1льшою н1ж в рамках конфл1ктно-спрямовано! стратег!! р1зноман1тн1стю використованих мовленневих засоб1в вка-зуе на те, що адресат в ОМ б1льш ор1ентований на сп!впрацю . н!ж на конфл!кт.

Апшбаи1я основних положень дисертацП проходила на заедания кафедри комун1кац11 та л1нгвокра!нознавства факультету 1нозем-но! фШлогП Нац!онального ун1верситегу 1м. Тараса Шевченка. Матер^ ,досл1дження використовувався на практичних заняттях з анг-' л1йсько! мови п!д час навчання д1алог1чного мовлення в трупах студент1в I—IV курс1в вищезазначеного ун1верситету.

Дисертац1йна робота мае таку структуру: вступ, Дв1 глави, висновки, б!бл1ограф1я та додаток.

У вступ! визначаеться актуальн1сть теми, основна мета та конкретн1 задач1 досл1дження, ыетодолог1я та метода анал1зу; обгрунтовусться наукова новизна, теоретичне 1 практичне значения дисертацП; формулюються положения, що виносяться на захист.

У. перш!й глав! викладаються теоретичн1 передумови досл1джен-ня: анал!зуеться категор!я оц!нки в св!тл! сучасних л!нгв!стичних досл!джень, наводиться визначення ц!е! категорП у вузькому та широкому значенн1. вивчаються компонента оц1нно! структури та мовленнев1 засоби 1х вираження в Д1алог1чному мовленн1, вид1ля-ються основн!'модел1 д1алог1чних оц1нних висловлювань з урахуванням специф1ки значения 1 форми вираження компонент1в оц!нки.

У друг1й глав! розкриваеться в!днощення категорП акс!оло-/ г!чно! оц1нки до 1нших модальностей. анал1зуються прагматичний потенц!ал та 1ллокутивний синкретизм д1алог1чних оц!нних висловлювань, 1х реал!зац!я в контекст! прямих 1 непрямих засоб1в вираження НА; досл1джуються дискурсивн1 та 1нтеракц1ональн1 особли-вост1 д!алог1чних оц!нних висловлювань, виявляються основн1 типи ОМ, визначаються стратег!! 1 тактики адресата в ОМ.

У висновках узагальнюються результата 1 накреслюються перс-пективи досл1дження.

У б!бл1ограй1ю включен! списки використано! науково! л!тера-

тури, лексикограф1чного матер1алу, джерел 1люстративного матер1а-лу.

В додатку наведена статистична таблиця основних моделей д1а-лог1чних висловлювань.

Основный з и i с т р о б о т и У л1нгв!стичн1й л1тератур1 проблема категорП оц!нки не знайшла однозначного теоретичного вир1шення, через що до оц1нних 1нод1 в1дносять явища р1зного порядку, дають р1зн1 визначення Ulei категорП.

У реферован1й робот1 мовленнева оц1нка визначаеться як висловлювання про наявнють ц1нност1 в об'ект1. 1ншими словами, мова йде про акс1олог!чн1 оц1нки, як1 Еиражають ступ1нь значимост! .об'екта з.точки зору в1дпов1дност1 об'екта потребам, 1нтересан та бажанням суб'екта.

В аигл1йсъкому д1алог1чному мовленн1 оц1нне значения нас до-сить р1зн1 форми та засоби вираження. Основним засобом вираження оц1нки е лексичн1 засоби, як1 мають сему оц1нки в семантичнШ структур!:

- Lovely day.

- Yes /R.Pilcher/;

або вони набувають II в певних контекстах (оказ1ональна оц1нка):

- You think I'm a kind of monkey.

- You misunderstand me /E.Waugh/.

Так1 лексичн1 засоби можуть бути представлен1 словами, як1 належать до р1зних частин мови: 1менниками (fool. Idiot, harm, slick, sneak, beauty, genius, use та 1н.), прикметниками (good, nice, beautiful, lovely, kind, clever, pleasant, bad, awful, ugly, disgusting. Immoral, silly та 1н.). д1есловами (со like, to

enjoy, to love, to hate, to dislike та 1н.), присл1вниками (well,

nicely, wonderfully, badly та 1н.), вигуками (okay, damme. Jesus i

та 1н.; причому прикметники за частотн1стю вживання перевищують 1нш1 частини мови 1 складають 70%.

Кр1м того, оц1нка присутня в модальшх висловлюваннях, де д1я в залежн1й пропозицН може оц1нгаватися як "гарна"/"погана":

- You should have told me. Vinne. (You have not told and It Is

- Maybe /R. Parker/; bad.) а також у висловлюваннях, в яких при в1дсутн1ст1 оц1нних сл1в описуеться ситуац1я, що мае в1дпов1дне значения в 'картин! св1ту' (п1д 'картиною св1ту' розум1еться сукупн1сть знань про вс1 процеси матер1ального св1ту та' прояви духовного життя):

- Pop didn't have a college degree, not even a high school diploma, but look how much he made. (+)

- That's Just what I'm saying /J. O'Hara/.

Отже, оц1нку можна розглядати у вузькому та широкому розу-м1нн1 слова. 0ц1нка у вузькому рФзум1нн1 слова сп1вв1дноситься з власно мовними одиницями га пов'язана з ознакою "гарно"/"погано".

0ц1нка в широкому розум1нн1 як один з вид1в модальност1 нак-ладаеться на дискриптивний зм1ст висловлювання 1 може бути сп1в-; в1днесена з його семантикою у великому o6cfl3i значень.

0ц1нка - це не т1льки зас1б оц1нки, але й акт шцнки. який мае певну структуру. У структур! акту оц1нки традац1йно вид1ляють ochobhI, чи обов'язков1, компонента: суб'ект оц1нки, об'ект оц1н-ки, власне оц1нка, чи оц1нний зас1б, та Шдстава оц1нки; а також факультативн! компонента: бенефактивний суб'ект, акс1олог1ч-ний предикат, мотивування, класиф1катори, де- /1нтенсиф1катори.

Проведений анал1з мовленневого матер1алу дае п1дстави вид1-лити ц!лий ряд моделей д1алог1чних оц1нних висловлювань з ура-

хуванням спевдф!ки значения та }орм вираження компонент1в оц1нки.

В залежност1 в1д типу 1 форми вираження суб'екта оц1нки ви-д1ляються оц1нн1 висловлювання: з експл1цитнин/1мпл!цитним суб'ектом оц1нки, з суб'ектом оц1нки. який зб!гаеться/не зб1-гаеться з суб'ектом мовлення.

- В ОМ переважають оц1нн1 висловлювання з 1'ндив1дуальним суб'ектом оц1нки, який сп1впадае з суб'ектом мовлення (73%), ос-к1льки мовлення йде в1д першо! особи. Суб'ект оц1нки звичайно пе-редаеться займенником першо! особи або 1мпл1цитно:

- Good news. I hope.

- Yes. Splendid-news /R. Pllcher/.

У залежност! в1д типу та форми виразу об'екта оц1нки вид1ля-ються оц1нн1 висловлювання: з експл1цитким/1мпл1цитним об'ектом оц1нки; з об'ектом оц1нки, який зб1гаеться/не зб1гаеться з суб'ектом оц1нки.

Найхарактерн1ше для ОМ експл1цитне (звичайно за допомогою Чменника, але необов'язково) Еираження об'екта оц1нки у вих!дн1й репл1ц1 (92%) та 1мпл1цитне - в реплЩ1 у в1дпов1дь (61%), що обумовлено економ1ею мовлення:

- That Is just - just an artistic touch.

- Very artistic. It worked'/А.Christie/.

1мпл1цитне вираження об'екта оц1нки в обох репл1ках ОМ мож-ливе лише в тому випадку, коли обидва сп1вбеседники знають, про кого або про що йде мова:

- Sounds pretty bastardly.

- Terribly /I. Waller/.

У залежност1 в1д типу й форми вираження та властивостей оц1нного предиката вид1ляються: експл1цитн1/1мпл1цитн1 оц1нки, абсолютн1/пор1вняльн1 оц1нки, оц1нн1 структури модус-диктум 1

структури. в яких оЩнний нодус зливаеться з диктальною частиною: загальн1/окрем1 оц1нки. як1 Д1ляться на: естетичн!, мораль-но-етичн1, 1нтелектуальн1, психолог1чн1, нормативна сенсорн1 та рац1ональн1 оц1нки; емоц1йн1/неемоц1йн1, де- /1нтенсиф1кован1 та не1нтенсиф1кован1 оц1нки; категоричн1/некатегоричн1 оц1нки. Специф1кою оц1нних ном1нац1й у д1алог1чному мовленн1 е:

а) експл1цитне вираження оЩнки у вих1дних репл1ках ОМ (85%) перш за все лексичними засобами (чистооц1нними або такими, як1 включають сему "оц1нн1сть"):

- Masters Is slick:.

- So are we /G.Petlevich/.

Звичайно 1мпл1цитн1 оц1нкй характерн1 для репл1к у в1дпов1дь ОМ 1 част1ше функцЮнують як етикетна форма вираження негативного ставлення новця до об'екта оц!нки, що обумовлено принципами та правилами орган1зац11 дискурсу:

- Don't you like It?

- I love It. Hon.. .honestly, it's Just so extravagant .• /I.Shaw/ (I do not like the watch.);

б) лереважне використання структур з нерозчленованим оц1нним модусом 1 диктумом (88%), коли оц1нка стосуеться беспосередньо/ означення об'екта, його д1й та властивостей:

- And your wife Is very kind.

- She is /E.Segal/.

Структури модус-диктум, тобто з розчленованим оЩнним модусом 1 диктумом, зустр1чаються в тих випадках, коли об'ект оц1нки являе собою под1ю:

- Oh, it's so good to be home again.

- You don't have to tell me that /S.Maugham/;

в) значна частотнЮть вживання окремооЩнних предикат1в

(74%), як1 припускають, що оЩцка. складае лише один з аспект1в !х значения:

- But, god, he's a little sneak! (морально-етична оц1нка)

- It was an accident /G.Vldal/;

г) перевага позитивних оц1нок, коли об'ектом оц1нки е адресат, (74%), в 1нших випадках позитивн1 та негативнГ оц1нки мають приблизно однакову частотнЮть вживання 1 складають в1дпов1дно 49% 1 51%:

д) велика к1льк1сть емоц1йних оц1нок (80%), що е нормою мов-ного сп1лкування:

- What a bloody.liar you are.

- A liar? I? /А.Christie/;

' e) категоричнЮть оц1нок' (72%), яка диктуеться бажанням мов-ця впевнити сп!врозмовника в чому-небудь, привернуто його увагу до себе та 1н.:

- I swear, Letty. you're really more beautiful than ever. ' You're exquisite. You're grown younger Instead of older.

- You think so? /Т. Dreiser/.

Однак для'негативних оц1нок в ОМ е типовим зниження категоричности що обумовлено принципом кооперацП та нормами вв1чливост1:

- Not a very nice business.- You describe It that way? /А. Christie/.

У залежност1 в1д складу основних компонент^ оц1нки оц1нн1 висловлювання под1ляються на повн! (1%) та неповн! (99%); останн1 е проявом принципу мовленнево! економП. Причому оц1нн1 висловлювання у вих1днйх репл1ках ОМ характеризуются меншим ступеней компрёсП, н1ж у репл!ках у в!дпов1дь, в яких можлива 1мпл1кац1я вс1х основних компонент1в оЩнки, а единим засобом, що експл1куе оц!нку, виступае де- /1нтенсиф!катор, модальний оператор та 1н.:

- Very sad for him.

- Possibly (-) /А. Christie/..

i

В залежност! в1д наявност1 в структур! факультативних компоненте оц1нки вид1ляються оц1нн1 висловлювання:

а) з акс1олог1чним предикатом, який модально 1нтерпретуе висловлювання та сприяе зниженню категоричност1 оЩнки, а також п1дтримц1 контакту м1ж комун1кантами (20%):

- I hope he's satisfactory.

- Well, he satisfies me /R.Pllcher/:

б) з класиф1катором оц1нки, який характёризуе з р1зних бок1в об'ект оц1нки (21%):

- Mrs McGlnty was an excellent worker.

- Do you think, that she was a truthful person? /А. Christie/;

в).3 мотивуванням, що показуе, за якими аспектами даеться оц1нка (16%):

-It was a good evening. It was fun.

- It's not over yet /R.Pllcher/; •'■

г) з бенефактивним'суб'ектом, який вказуе на те, що об'ект е для нього ц1нним (5%):

- Very good for the boys.

- So useful In the case of a war or anythlhg /E.Waugh/;

д) з де- /1нтенсиф1каторами, як! означають р1зний ступ1нь прояву акс1олог1чно! ознаки: послабления (1) або посилення (2):

(1) - It's kind of hard to bring It up.

- Only one thing could be that hard. You want to borrow some money. How much, and what for? /J.O'Hara/;

(2) - It's a very fine school. Isn't It?

- Yes /А.Christie/.

Висловлювання з 1нтенсиф1каторами оц1нки складають 45% у ви-

х1дних решПках ОМ 1 25% у репл1ках у в1дпов1дь. а висловлювання з де1нтенсиф1каторами оц1нки - в1дпов1дно 5% 1 20%.

У залежност! в1д сп1вв1дношення оц1нки з 1ншими значениями вид1ляються висловлювання з дом1нуючою та рецесивною оц1нн1стю.

Висловлювання з дом!нуючою оц1нн!стю становлять мовленнсв1 акта оц1нки (МАО), основною метою якнх с акс1олог1чна оЩнка об'екта. МАО реал1зуються в мовленн1 речениями р1зних комун1ка-тивних тип1в. в яних не т1льки кодиф1куеться прагматично значения в б1к посилення 1ллокутивно1 сили оц1нки. але й зм1нюеться 1х ко-мун1кативна спрямован1сть наприклад, за допомогою питальнмх ре-чень. в яких нейтрал1зуеться опозиц1я питания - констатаШя:

- Has he a heart? (-)

- Ah, you don't Know him as all of us do. His generosity /G.Greene/.

У залежност1 в1д д11 нел1нгв1стичного характеру (Фактору адресата. обставин, теми беседи та 1н.) мовець вибирае р1зн1 засоби вираження МАО: прям1 (1) чи непрям1. як1 виникають на перетин1 оц1нного значения з 1ншими модальностями (2):

(1) - Thl's one Is not so bad.

- It's lovely /S.Maugham/;

(2) - Was. It moral for me to hold onto your suitcase when I saw

what was In it? (-)

- I should say not /I.Shaw/.

У висловлюваннях з рецесивною оц1нн1стю оц1нка в1дступае на другий план 1 включаеться в р1зн1 МА: констативи, квеситиви, директиву менасиви, промисиви, ИА вдячност1, пробачення, докору та 1н.:

-I'm sorry I was so bloody.. (НА пробачення)

- I should say not /I.Shaw/.

Реал1зуючись в р1зних НА. оц1нн1 висловлювання нають свсЛ специф1чн1 особливост!. Наприклад, !м можуть бути властив! певн! часов1 параметр«, поеднання оц1нок, конвенц1йн1сть та 1н.

Оц1нн1 висловлювання в ОН виступають засобами впливу на сп1врозмовника та над1лен1 спонукальним значениям. У залехсност! в1д передбачуваного перлокутивного ефекту вид1ляються ш1сть ос-новних тип1в ОМ: I тип ОМ

вих1дна репЛ1ка: оц1нне висловлювання з перлркутивною метою

спонукання до обм1ну думок репл1ка у в1дпов!дь: вираження думки

- Your mother's a little strange, don't you think?

- But I like her anyway /J.Irving/. П-ЛШ-ОЫ

вих1дна репл1ка: оц!нне висловлювання з перлокутивною метою

впливу на почуття та емоцП адресата репл1ка у в1дпов1дь: емоц1йна реакц1я

- Like. Princess Elizabeth on her pony. (+)

- Ooh. Very la-dl-da /R.Pllcher/.

III тип ОМ

вих1дна репл!ка: оц1нне висловлювання з перлокутивною метою впливу на морально-етичн1 настанови адресата репл1ка у в1дпов1дь: вираження згоди/незгоди з негативною оц1нкою адресанта

- You're drunk In public, you're underage, you've been to a sex эгчту, and you're In big trouble.

- You goi, - о right to say that to me /R.Parker/.

IV тип ОМ

вих!дна репл!ка: оц1нне иоловлювання з перлокутивною метою

впевненост1 в 1стинност1 пов1домлення репл1ка у в1дпов1дь: вирдження згоди/незгоди з оц1нкою адресанта

- Now that you know Doroty, you must admit she's rather nice?

- Of course /S.Maugham/.

V тип ОМ

вих1дна репл1ка: оц1нне висловлювання з перлокутивною метою одержання певно! 1нформац11, яка пов'язана з оЩнкою

репл1ка у в1дпов1дь: доповнювання 1нформац11. яко! бракус адресанту

- Who's this pretty girl here?

- That's my sister Nancy /R.Pllcher/.

VI тип ОМ

вих1дна репл1ка: оц1нне висловлювання з перлокутивною метою

спонукання до виконання яких-небудь д1й репл1ка у в1дпов1дь: виконання або вираження згоди виконати каузо-вану д1ю/заперечення

- I'd like It very much If you stayed with roe! Would you?

- I would'like It, too /P.Hlghsmlth/.

В ОМ оц1нн! висловлювання адресанта знаменують початок мовленнево! взаемодП, усп1шна реал1зац1я яко! потребуе реакцП у в1дпов1дь з боку адресата, що експл!куе його ставлення до сл1в адресанта в спектр! в!дображення д1алог1чних взаемод1й: коопера-ц1я - конфл1кт.

Кооперативно-спрямована стратег!я в1дображае прагнення та намагання адресата до сп1впрац1 1 в ОМ реал1зусться у вигляд1 таких тактик:

1) тактика повно! в!дпов1дност1. яка в1дображае повний зб1г погляд1в сп1вбеседник!в 1 1нформац1йних обсяПв вих1дно! репл!ки

та репл1ки у в1дпов1дь , що ноке бути досягнуто: словами-реченн»--ми Ves. Sure, Exactly та 1н.; речениями повного складу That's (quite) true. You are right. That's (Just) what I think та 1н.; реченнями-зам1нниками повного складу I think so, I do та 1н.; речениями, як1 ексшицитно в1дтворюгать семантичний склад 1 грама-тичну орган1зац1ю вих1дно! репл1ки або окремих И сегмент1в:

- Seems pretty astitute to you. eh?

- Yes /L.Waller/;

2) тактика посилення. яка в1дображае п1дсиленця значения ви-х1дно! репл1ки та реал1зуеться ел1птичними речениями або речениями повного складу, як1 включають: посилююч1 присл1вники very, so, too, extremely та 1н.; кванторн! слова та словосполучення з семою "велика к1льк1сть" (very) much, a lot (more), a great deal та 1н.; оц1нний предикат у форм1 вищого/найвищого ступеня пор1вняи-ня; оц1нний предикат, що е сильним синон1мом по в1дношенню до оц1нного предикату вих1дно! репл1ки:

- She's beautiful.

- She's, a lot more than that /I.Shaw/;

3) тактика послабления, яка в1дображае зменшення к1лькост1 оц1нного смислу вих1дно! репл1ки та реал1зуеться ел1птичними речениями та речениями повного складу. як1 включають: кванторн1 слова та словополучення з семою "мала к1льк1сть" a bit, a little, not much та 1н.; апрокс1матори more or less, sort of, kind of. somewhat та 1н.; де1нтенсиф1катори not very, moderately та 1н.; оц1нний предикат, що е слабким синон1мом по в1дношенню до оц1нио-го предиката вих1дно! репл1ки:

- Wasn't it nice?

- Not terribly /E.Waugh/;

4) тактика узагальнення. яка в1дображае розширення 1нформа-

цШного обсягу вих1дно! репл1ки 1 зд1йснюеться по л1н1! узагаль-нення: суб'екта оц1нки, об'екта оц1нки, оц1нного предиката; узагальнення, при якому додаеться 1нформац1я, що включае ном1на-ц1ю часу, як1сн1 характеристики об'екта оц1нки та 1н.:

- She must be very desperate.

- Most people are /R.Pilcher/; '

5) тактика конретизаиП. яка в1дображае звуження 1иформац11 в репл1ц1 у в1дпов1дь по в1дношенню до 1нформац1йного обсягу ви-х1дно! репл1ки з метою конкретизацП II змюту. При цьому може мати м1сце конкретизаЩя: суб'екта оц1нки. об'екта оцШки, оц1н-ного предиката; а також конретизац1я, яка зв'язана з подаванням додатково! 1нФормац11 (ном1нац1ео часу, м1сця, бепеФактнвного суб'екта та 1н.):

- I thought it was a good Idea.

- It certainly Is. for you and Clay /G.Vldal/:

6) тактика пояснение яка передбачае тлумачення репл1ки адресата як фактора-причини по в1дношенню до оц1нного зм1сту вих1д-но! репл1ки. Основним засобом реал1зац11 дано! тактики с речения повного складу, як! являють собою мотивування оц1нки адресанта:

'- You look awful. Dad.

- I worked late /E.Segal/;

7) тактика коригування. яка передбачае виправлення окремих сегмент1в вих1дно! репл1ки, але не торкаеться оц1нного знака. Взаемозв'язок вих1дно1 репл1ки та репл1ки у в1дпов1дь базуеться на частковому паралел1зм1 1 може бути зумовлений коригуванням: аспекту оц1нки, аксЮлоПчного предиката, оц1нного предиката, об'екта та суб'екта оц1нки :

- You're looking wonderfully well.

- I was going to say you were looking woderfully well, my dear

/А. Christie/;

8) тактика з'ясування. яка спрямована на одержакня 'додагко-во1 1нформац11.' пов'язано! 1з эм1стон оц1нки у вих1дн1й реплЩ! та реал1зуеться. як правило, питальними речениями, як1 в центр уваги ставлять запит 1нформац11 стосовно: суб'екта ощнки, ощн-ного знака, оЩнного предиката, об'екта оц1нки, мотиву оЩнки та 1н.:

- The situation's really bad.

- How bad? /А.НШеу/;

9) тактика уточнения, яка в1дбивае непевнЮть адресата, у тому що в1н правильно розум1е оц1нку адресанта та прагне уточнити II. Дана тактика звичайно зд1йснюеться: ел1птичними питальними речениями, як! представлен! перепитуванням; спеЩальними уточнюю-чими питаниями:

- How wonderful. :

- What? /G.Vldal/;

10) тактика каузацЦ виконання pli адресантом", яка в1добра-жае заШкавленЮть адресата на п1дстав1 оц1нки у вих1дн1й реплЩ1 у як1й-небудь д!яльност1 адресанта 1 спрямована на И стимулюван-ня. М1ж репл1ками комун1кант1в встановлюються умовно-насл1дков! в1дношення. Основеим засобом реал!зац11 дано! тактики в спонукаль-не речения:

-It's lovely.

- Oh, go on /J. Irving/;

И) тактика регулювання д!й адресанта, яка реал1зуеться речениями повного складу та односкладовими речениями i на п!дстав1 оц!нки у вих1дн1й репл!ц1 здатна передавати: пропозиц!ю, пораду, дозв1л, наказ та 1н.:

- It's awfully boring in here.

- No need for you to stay /R.Parker/;

12) тактика вв1чливрст1. яка реал1зуеться Формулами етикету типу Thank you, It's a pleasure, That's good/nice of you та 1н. 1 на п1дстав1 оц1нки у вих1дн1й репл1ц1 в1дображае почуття вдячнос-т1 адресата до адресанта:

-I'm terribly pleased to have met you.

- Thank you. Mrs. Palmer. It has been a pleasure /I.Waller/:

13) тактика вибачення. яка обумовлена дотриманням адресатом правил пристойности реал1зуеться формулами етикету типу I'm sorry, I apologize та 1н. 1 на п1дстав1 оц1нки у вих1дн1й репл1Щ в1дображае сп1вчуття адресата. Пого прохання про вибачення:

- What kind of dumb question Is that? -I'm sorry /Р. Bench ley/;

14) тактика реаб1л1таи11. яка спрямована на в1дновлення позитивно! репутацП пропонента з боку адресата 1 реал1зуеться: речениями повного складу. як1 включають оц1нн1 предиката позитивно! спрямованост1; негативними речениями No. Of course not, I don't think so та 1н.:

- You think I'm a fool.

1 Cosmo, no. I don't think that /R.Pllcher/.

КонФл1ктно-спрямована стратег1я адресата в1дображае негатив-не ставлення до зм!сту репл1ки адресанта. До числа засо01в реал1-зацИ конфл1ктно-спряновано! стратеги в ОМ належать так! тактики:

1) тактика протиставлення. яка вказуе на несхож1сть, проти-лежн1сть оц1нного зм1сту репл1к комун1кант1в; при цьому окрем1 елементи вих1дно! решИки протиставляються окремим елементам реп-л1ки у в1дпов1дь. Дана тактика може досягатися: вживаниям у реп-л!ц! у в!дпов!дь оц1нного предиката, який е антон!мом оц!нно-

-го-

та предиката вих1дно! репл1ки або оц1нним предикатом протилег-но! спрямованосИ; зм1ною об'екта оц1нки у вих1дн1й реплШ та 1н.:

- A delightful story!

- A dangerous story! /O.V/lld/;

2) тактика заперечення. яка в1дображае несприймання адресатом оц1нки адресанта та реал1зуеться: словами-реченнями No, Nope 1 елШтичними речениями Of course not. Nothing of the kind/sort, I don't think si). I wouldn't say that та 1н.; негдтивними речениями, як1 включають елемент узагальнення та 1н.:

- Some of us are good.

- None /D. Koontz/;

3) тактика мотивування незгоди з оц!нкою адресанта, яка наводить мотиви, докази на користь адресата та актуал1зуеться: роз-пов1дними або питальними речениями; репл1ками. як1- виражають зди-вування стосовно оц!нки адресанта:

- I thought she seemed a very unhappy girl.

- But .how can-you know. Mother, dust seeing her casually like that? /G.Greene/;

4) тактика пояснения, яка припускае тлумачення репл!ки адресата як фактора-причини негативного ставлення до зм1сту вих1дно1 репл!ки 1 мае, як правило, негативну оц1нку; значения каузальнос-т! може модиф1куватися на пояснення-виправдання, пояснення-уза-гальнення та 1н. Дана тактика, звичайно, реал!зуеться розповШи-ми та питальними речениями:

- You're never nice to me now -

- How can I be nice when I'm trapped? /I.Murdoch/;

5) тактика каузаиП припинення д11 адресантом як реакц!я на оц!нку у вих1дн1й репл1ц1, яка в1дбивае незац1кавлен1сть адресата

в подальш1й комун1кативн1й та/або повед1нков1й д1яльност1 адресанта й спрямована на И припинення. що звичайно досягаеться: спонукальними речениями; реченняни-вигуками типу Hush. Shh; рс-ченнями-прощаннями; речениями повного складу типу You had better (not)..., I wish you would (not)... та 1н.:

- You devil!

- Stop It. Stop It /S.Maugham/:

6) тактика уиикиення. яка базусться на 1мпл1цитн1й в1дмов! в1дверто висловити свое ста'влення до оЩнки у вих1дн1П репл1ц1 та реал1зуеться речениями, в семантичну структуру яких входить сема "необ1знан1сть", "непевнЮть". "сумн1в". "баПдуж1сть" типу 1 don't know, I can't say exactly, I don't give much thought, to It та 1н.; репл1ками-вигуками, як1 служать для нерозчленованого вн-раження емоцШшх реакц1й та 1н.:

- And you believe this Is the best way?

- I don't know no other no more, sir /J.Fowles/;

7) тактика дискредитации. яка в1дображае п1дрчв. послабления авторитету пропонента з боку адресата та представлена репл1ками, котр1 звичайно включають речення повного складу, щ Miстать нега-тивну оц1нку та спрямовани на: критику вибрано! адресантом Форми або теми .ведения розмови; експл1кац1ю негативнях аспект1в пове-д1нково1 д!яльност1 пропонента:

- But I know this: that you're a crook.

- That's a goddamn lie! I could take you to court for It /A.Hal ley/.

Таким чином, анал1з мовного матерЗалу св1дчигь про те. що д1алог1чн1 оц1нн1 висловлювання характеризуются широким структурном. семантичним та прагматичним вар1юванням 1 спрямован1 на вираження позитивного або негативного ставлення до об'екта оШнни

1 до адресата, а також на реал1заШю вгошву сказаного на адресата з метою досягнення певного комун1кативно-прагматичного ефекту.

Перспективним бачиться поглиблене вивчення д1алог1чних оц1н-них висловлювань в план1 виявлення специф1ки англ1йського д1ало-Пчного мовлення, визначення 1нтернац1онального та етноспециф1ч-ного в орган1захШ сп1лкування, встановлення законом1рностей ор-ган1зац11 та етикетизацП дискурсу.

0сновн1 положения дисертацП в!дображен1 у публ1кац!ях:

1. До питания про оц1нку у д!алоз1 //Синтаксис, семантика 1 прагматика мовних одиниць: 36. наук, праць /За заг. ред. 0. М. Стариково!. - Ки!в: НМК ВО. 1992. - С. 152-157.

2. Стратеги та тактики адресата в оЩнному м1крод1алоз1. -Ки1в, 1994. - 21 с. - Деп. в ДНТБ Укра!ни 14.11.94. Н 2113. -УК 94.

3. Роль и место аксиологического предиката в оценочном диалогическом высказывании. - Киев, 1994. - 8 с. - Деп. в ГТНБ Украины 14.11.94, .И 2114. - УК 94.

Яшенкова О.В. Оценочные номинации в английской диалогической речи: Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук /Рукопись. - Специальность 10.02.04 - германские языки. - Национальный университет им.Тараса Шевченко. - Киев, 1995.

В диссертации исследуются структурно-семантические и прагматические аспекты оценочных номинаций в английской диалогической речи в плане выявления особенностей их варьирования. Выделяются основные модели оценочных высказываний.

Назначение диалогических оценочных высказываний сводится не только к передаче оценочной информации, но' и к оказанию опреде-

ленного воздействия на адресата. С учетом коммуникативной интенции адресанта и предполагаемого перлокутивного эффекта определяются . шесть основных типов оценочных микродиалогов. Изучаются стратегии и тактики адресата в оценочных микродиалогах.

Ключевые слова: оценка, речевой акт. адресант, адресат, коммуникативная интенция, перлокуция, стратегии и тактики.

Yashenkova, O.V. Evaluatlves In the English Dialogue. Thesis for the degree of Candidate of Philology /Manuscript. - Speciality 10.02.04 . - Germanic languages. - national Taras Shovchenko University. - Kylv, 1995.

The major goal of the research Is to reveal structural, semantic and pragmatic peculiarities of evaluatlves In the English dialogue. Different models of evaluative utterances are distinguished.

Evaluative utterances are regarded as intentional acts performed by a dialogue participant to evaluate a person, thing or situation and to produce a certain influence on the addressee. According to the speaker's communicative intention and the perlo-cutlonary effect major types of evaluative mlcrodialogues and the addressee's strategies and tactics are specified.

Key-words: evaluation, speech act. addresser, addressee, co-munlcatlve Intention, perlocutlon. strategies and tactics.

Шдпясано до друку 16.05.1995 р.Об.1,2.Формаг 60x84 J/16. Друх офовтний ЛирЛ00.5ам.158.Безялатно. ЦОД УДПУ Ы.Драгонакова, Шв, Пирога га,9.