автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.02
диссертация на тему: Ойкономия Покуття

Полный текст автореферата диссертации по теме "Ойкономия Покуття"

ЧШШВЕЦЬКИЙ ДЕРНАВНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ 1М. ЮРШ ФЕДЬКОВИЧА

На правах рукопису

БУЧКО Дмитро Григорович ОЙКОНШЯ ПОКУТТЯ Спец1альн1сть 10.02.02 - УкраГнська мова

Автореферат дисертацП на здобуття вченого ступеня доктора ф!лолог!чних наук

Черн1вц1 1992

Роботу виконано на кафедр1 укра!нсько! мови Черн1вецького державного ун!верситету 1м. Юр1я Федьковича

0ф1ц1йн1 опоненти: доктор ф!лологччних наук, профеоор

Пров1дна орган!зац!я - 1нститут сусп1льних наук АН Укра!ни

Захист в!дбудеться 10 лютого 1993 року о 10 год. на зас!данн1 спец1ал1зовано! ради Д.016.28.01 для зехисту диоертац!й на здобут-тя наукового ступени доктора ф!лолог!чних наук при 1нститут1 мово-знавства 1м. О.Ь.Потебн! АН УкраТни /252001, Ки!в, вул. Грушевсько' го, V-

3 дисертац!ею можна ознайомитися в б1бл!отец| 1нституту мово-знавства 1м. О.О.Потебн! АН Укра!ни.

С.П.БЕВЗЕНКО доктор ф1лолог1чних наук, профеоор

Ю.О.КАРПЕНКО доктор ф!лолог1чних наук, член.-кор

В.В.Н1МЧУК

•Автореферат роз!слано грудня №2 р

Вчений секрбтар саец!ал1завано1 ради доктор ф!лолог!чних наук

Н.Г.ОЗЕРОВА

г

; "' ЗАГАЛЬКЛ ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ*

Дисертац!я присвячена досл!дженню ойкон!мгйно! системи Покуття в 1Г 1сторичному розвитку. Ойкон!ми, будучи безпссередньо поЕ"язаниии з життям людей, маючи здзтн!сть передаЕатися без значних структурних зм[Н в!д одного покол!ння до другого, збе-р!гаючи в соб! пам"ять про найдавн!ш! народи, що населяли пев-ну територ!ю, е одним з найЕажлив!ших клас!в топон!м1!'в ц!лому. Об"ектом анал!зу стали понзд 65С назв населених пункт1е Покут-тя, !сторико-географ!чного рег!ону УкраГни, що займае п!вденно-схгцну частину 1вано-Франк!всько1 облает!. Казва Покуття на означения окреко! ацм1н!стратиЕНО-територ!ально! одикиш <Т!ксу-еться уже в Х1У ст. Границ! Покуття Еизначалися у прац! С.Коль-берга, присЕячен1й Еивченню етнсгра<Ш та Фольклору цього рег!-ону, та у роботах 1.ВагилеЕича ! С.Грабця. Покуття, густо ! да-ено заселена територ!я, мае арха!чну ойкон!м!йну систему, яка розвиЕалася спонтанно й добре збереглася до нашего часу.

Актуальн!сть теми. Назви населених пункт(в УкраГни, будучи надзвичайно архаГчним ! багатим науково-досл!д-ним матер!алом, р!дко стонали о^'ектом фундаментальних монографиях досл!джень. Особливо скромники с досягнення украшсько! ономастики е галуз! Еивчення нэзе поселень окреиих !стсрико-ет-нограф!чних, ¡стсрико-географ!чних чи нав!ть зцм!н!стративно-територтальних рег!он!в на загальнослов"янському,фон1.

Найдокладн!ше дос! вивчена лише ойкон!м!я Буковини, Р!вен-щини, Дн!про-Бузького межир!ччя, п?вн1чно-сх1дно! Оцещини та Терноп!льщини /прац! Ю.Карпенка, Я.Пури, В.Лободи, А.Бевзенко та Я.Залеськогс^ Спец!альн! монограф!чн! цосл!дження присвяче-н! назвам населених пункт(в трьох !сторико-етнограф!чних тери-тор!й - Бойк!вишни, Г^цульщини та Лемк!вщини /Я. Рудницький, С.Грабець, Зд.Шт1бер/. Ойкон!м!я ¡нших реггонгв Укра1ни або не доел!джувалася зовс!М, або анал!зувалася принаг!дно у статтях, допов1дях на наукових конференц!ях та в дисертац!йних працях /див. роботи К.Галаса, е.Чернях!всько1, Т.Поляруш та !н./.

Поза вузькими рег!ональними рамками монограф!чно досл!джу-Еалися т!льки украшськ! ойкон!ми на -ич! та -!ец1, -инц!, а також в!дантропон!мн! ойкон!ми Карпат ! Прикарпаття /0.Купчин-

ський, М.Худаш та М.Деп«чук/.

НайцаЕн1ша ойкон(мгя Украши детально проанал(зована з по-силанням на ¡снуючI етимолог}1 1нших автор1в у "Етимолог1чному словнику л!тош:лшх географ 1чних назв П'вденно! РусI" Д.., 1965/, уклацсному ЬКелезняк, Л.Корепаиовою, „Ч.Масенко, О.Стрижаком.

Проте лише невелика частина укра1нсько1 ойконНМ! була об-ектом наукового вивчення, що реал!зувалося (Тундаментальними црукованикк працями, Якщо езяти до угаги, що наукоЕий ревень ряду досл(джень /иередус{м прац! XIX - поч. XX ст./ е досить низьким, то стае очевидною несбх1днтсть вивчення саме цього кла-су он!м1в. Зусилля укра1нських онсмаст1в кусять бути зосередже-н! на таких наЙголовн!ших заЕданнях: ц!ахрон1чне вивчення рег1-ональнкх /¡сторико-етнограф!чних та (сторико-географ!чних/ ой-кон'1м{йних систем; удосконалення прииом!в, засад, метод(в посл1-джения ойкон1м(в I стЕорення для цього належно! загальнотеоре-тично 1 бази.

Нагалыйсть розробки першого завдання спричинена необх(д-н!стю у найближчий час почати уклацания "Укра¡нського онокасти-чного атласу", що повинен стати одн{ею з шдвалин "Слов"янсько-го ономастичного атласу", робота над яким уже активно ведеться в р1зних еЕропейських крашах п!ц загальним кер(Еництвом в{цо-1иого чеського ономасга Р.Шрамека. Нев1цклацним завданням повинно стати створенля ойкон!много словника Укра1ни. Найшвицшого розв"яэання, кртм.того, вимагае проблема класиф!кац1I ойкон!м1в як утворень, що увшчують ноьйнативну д{яльн!сть людей. На жаль, незвежаючи на вже майже цеов1кову традицк. у досл1цженн! ойко-н!м1в, слов"янська ономастика не мае дос{ единоI загалыюприйня-тно! класиф!кац{ I топон^в у ц^ому та ойкон(м1в зокрема. Причиною цього е, очевидно,намагання створкти ецину класиЯкац!йну схему для вс!х клас(в топон1м!в. М1ж тим кожек клас'власних географинях назв мае сво! ном!нац1йн1, структурн! та словотв1рн! особливост!.

Д1ахрон1чне досл!дження ойкон!мП компактного ¡сторико-ге-ограф1чного рег!ону ! спроба дати теоретичне обгрунтування при-йом!в I метод!в анал!зу ойкон{м1в та 1х класиф!кац}ю визначають актуальн!сть обрано/ теми.

Мета р о б о т и - проанал!зувати ойкон!м!ю Покуття е!ц найцаЕн1ших час!в до наших пн!в f на ufй основ! показати розвиток украГноько! ойкон!м1йно! системи. Для цосягнання ц!е! мети в робот1 поставлен! так{ конкретн' завцання: I/ зробити повний !сторичний, етимолог!чний f словотв!рний ана-л!з ycfx ойкон1м!в Покуття в!ц часу 1х перших ф1ксац!й цо наших дн!в; 2/ встановити основн! принципи, за якими зд!йснювалося 1кенуЕання населених пункт!в УкраГни; 3/ проанал!эувати основн! способи деривац!I украшських ойкон!м!в на цэено заселених те-ритор!ях; 4/ визначити словотвгрно-структурн! модел! украшсь-Koi ойкон!мН; 5/ з"ясувати продуктивн!сть та поширення основ-них словотв!рних моцелей украшськйх ойкон!м!в на територП Покуття в р!зн! !сторичн! пер!оди - цавньоукраГнський /княжий/, староукраГнський та ноЕоукрашський; G/ зц!йснити класиф!кац<ю украшських ойкон!м1е за мотиЕац!йно-ном!нативними та словоте!р-ними ознаками; 7/ розглянути м!kmoehi Езаемини, що !снували на територ!i Покуття в р!зн1 neptoun fcTopii УкраГни.

Наукова новизна. Уперше об"ектом спец!алъно-го монограф!чного досл!дження стала одна з найдаЕн!ших ' найба-гатших ойкон!м!йних систем Укра1ни. На ochobi назв поселень Покуття простежено розвиток рег!онально! ойкон!м!йно1 системи. В робот! зц!йснено спробу естэноеити осноен! принципи ном!нацП населених пункт!в ! показати 1х реал!зац!ю в ойкон!мП УкраГни. Новим е п!дх!ц до слоЕотв1рного анал!зу назв поселень - вид!лен-ня двох р!ен!е ойкон!мно1 деривац!¡. Це дозволило по-новому ви-значати роль р!зних способ!в деривац!i у творенн! назв населених пункт!в та формуванн! ойкон!м!йних систем р!зних per!он!в Украши. ВрахуваЕши ДЕор!ЕнеЕий характер дериЕацП в ойкон!мП, а також семантично-слоЕотв!рну структуру базових назв ойкон!м!в та слоЕотв!рну структуру самих ойкон!м!в, у дисертац!I запропо-ноеэно словотв!рно-структурну класиф!кац!ю укра1нських ойкон!-м!в, в!дм!нну в!д семантичноГ класиф!кацП В.Ташицького ! структурно! С.Роспонца. Звернено також увагу на методику комплексного анал!зу ойкон!м!в, що базуеться на вряхуЕанн! мотивац!йних критерПв виникнення назв, ix д!ахрон!чному вивченн! та широкому застосуванн! прийому з!ставлення анал!зованих ойкон!м!в з аналог!чними моделями в !нших рег!онах УкраГни та (нших слов"ян-

ських крашах. Це дало можлив!сть переглянути• (снуюч! та запро-понувати нов! етимологИ ц!лого ряду назв найцавн!ших поселень Покуття та сум!кних рег!он!в.

У робот! подана стратиграф!я основных словотв!рних тип»в ойкон¡м!в Покуття енохи Ки1всько1 Рус!, староукрашського та мовоукрашсысого пер!од1в. Зростання I спаи продуктивном! пев-них структурних моделей у р!зн! стол!ття показано в таблицях, У дисертэцП використан! нов! терм!ни на позначення р!зних ойкон (мних дериват!в.

Д ж е р е л а фактичного катер I алу. Цьому цосл1пхешш передувало тривале збирання екснедиц1йним шляхом сучасного оиомастичного матер!алу, а такой вивчення ар-х!вних джерел, 1сторико-краезнавчих видань, картограф!чних ма-тер!ал1в у б!бл!отеках ! арх!вах р!зних м!ст Укра!ни, Рос11 та Полыц!. Повний список друкованих ! рукописних джерел подано в додатку до дисертацП. Сучасн! матер!али становлять собою картотеку оф!ц!йнкх назв населених пункт!в I 1х народнорозмов-них вар1ант!в, а також назв частин поселень та !нших географ!ч-них об"ект!в. 1з використаних друкованих джерел найважлив!шими е иАИ;а вюйяие 1 г1етак1е" Д Л-ЗСПТ, Льв!в, 1868-1935/. Це найб!льша 1 найфундаментальн1ша публ!кац!я з 1стор!I Галичини впохи феодал1зму, в як!й, кр1м середньов!чних грамот /тт.1-1Х/, друкувалися ще реестри документ (в XIII - ХУШ ст./т.Х/, найстар!-1ИI галицьк!, льв!вськ1, перемишльськ1, переворськ!, сян!цьк1 й 1нш1 гродськ! та земськ1 книги /тт.Х1-ХУШ/, постанови р!зних суд!в та сейм!в /тт.ХГХ-ХХУ/. Другим щодо повноти та важливос-т! з!браного матер 1алу виданням е "Яерела до (стор!! Украши-Руси" /ттЛ-УП, Льв1в, 1885-1903/, до якого ув!йшш люстрацП зах!дноукра!нських земель 1564-1566 ! 1570 рр. /ттЛ-Ш та УП/. матер(али про визвольну в!йну 1646-1654 рр. та л!тописи того ж пер!оду /тт.1У-У1/. Ц!нн1 (сторичн! матер.!али м!стяться також у давн!х та сучасних друкованих виданнях! "Ма1г1си1агит

Ро1оп1ае вишиаг1а " р. 1-6, Уагзог1аб, 1905-1965/; "ггбйЬа ¿81еЗо*епЛ.18,св.1, Яагваата, 1902/; иЬи81;га^а гсо;)еугб<121«а Йиа1с1еео. г1ет1в НаПска 1 СЬеЬпака"/ t Л-У111, Wгociav,•, 19651976/; Шематизми греко-католицькоI д!ецез!1 / епарх!I/ Стан!-слав!всько1 на 1886, 1914, 1938 рр.

г

1з рукописних арх f вних матер!ал!в у першу чергу використа-но гродськ! та земськ! книги, що эбер!гаються в Центральному цержаЕному (сторичному арх!в! Украши у Львов! /фонди 5, 19, 72, 134 та !н./. Центральна м1сце серед них документ)в займа-ють законодавч! акти, п!дтЕердження земельних угоц ! законоцав-чих розпоряджень, р!зного роду реестри, напр.: "Реестр сумарно-го ланового податку I660-I66I рр." /ф.134, оп.2/, "Спис пим!в Галицькоí земл! 1707 р." /ф.5, оп.2/, "Реестр пояимиого податку ГалицькоГ земл! 1735 p."/í.I34, оп.2/, "Тариф подушного евро íb I кара!м!в у Галицьк1й земл! ! Теребовлянському ! Коломий-ському пов!тах з 1765 р." /ф.5, оп.1/.

Ц!нними виявилися також рукописи! джерела, шо збер!гаються у в!цц!л! рукопис!в Льв!всько! наукоЕо! б!бл!отеки АН Украши !м. В.Стефаника, зокрека "Матер!али до tcTopti м!ст, м!стечок t с!л" /фонд Чоловського/, "Специф!кац!я зб!глих п!дданих, що належать до Галицько! земл! I727-I73I рр." /фонд Яблоновського/, а також люстрацП добр Галицько! земл! з ХУШ ст., що збер!га-ються у Головному apxlBf давн!х акт!в у BapmaBi - "Коронна метрика".

Теоретична ! практичне значения дисертац!i визначаеться тим, що подан! в н!й науков! положения та висновки, а також фактичний матер!ал можуть бути використан! для дальшого досл!дження проблеми ном!нац!1 населених пункт!в ! вироблення едино? теор!i деривац!i в ойкон!мП та ширше - топо-н!м 11; для узагальнюючих роб!т з украшс.ько! ойкон!м!ки та то-пон!м!ки; побудови типолог!í в топон!м!ц!; розв"язання таких загальнотеоретичних питань, як в!дношення власно! назви цо денотата, розкриття сут! ойкон!м!зац!! та трансззн!м!зац! i, спе-циф1ки суф!ксальних формант!в у р!зиих класах ohímIb тощо. За-пропоновану методику анал!зу ойкон!м!в Покуття можна використа-ти для цосл!дження назв поселень !нших територ!й Укра!ни. Фор-мування ойкон!м!йно! системи Покуття, що зд!йснювалося протягом майже тисячол!ття, е в!дображення р!зних (сторичних, соп!ально-економ!чних, демограф!чних процес1в. Завдяки цьому ойкон1м!я , рег!ону е uíhhhm джерелом !нформац!Г для представник!в !нших наук - !сторик!в, географ!в, етнограф!в, археолог!в. Практичне зиачення роботи полягае ще в тому, що в науковий odfr ввопяться

нов! класиф!кац!! ойкон!м!в та новий фактичний матер!ал для укладання "Ономастичного атласу Укра1ни" та "Слов"янського оно-мастичного атласу", а також словник!в ойкон!м!в УкраТни.

Результати досл!цження можуть бути використан! в навчаль-ному процес! при читали! лекц(йних курс!е з краезнаЕства, д!а-лектологП, словотвору, Iстор!I моей та спец!альних курс!Е з ономастики, при написанн! курсових ! ципломних роб!т.

Апробац!я робот и. Повн!стю робота обговорю-валася на зас!даннях кафедри укра!"нсько! мови Черн!вецького державного ун!верситету 1 сектору ономастики та в1цд!лу 1стор!I мови 1нституту украГнсько! мови АН Украши, а один !з розд!л!в дисертац! I та основн! напрямки досл!дження ойкон!мП Покуття -на Вчен!й рад! 1нституту моЕознавстЕа АН Укра!ни !м. О.О.Потеб-н!. Кр!м того, окрем1 положения досл!дженчя та його результата були викладен! в допов!дях на ХШ Шжнародному ономастичному конгрес! /Крак!в, 1976/, м!жнародн!й ономастичн!й конференц! I "Перспективи розвитку слов"янсько! ономастики" /Москва, 1976/, ряд! !нших м!жнародних /1989, 199С, 1991, 1992 рр./, всесоюзних I республ!канських конференц!й /1976, 1978, 1982, 1984, 1987, 1989, 1990, 1991, 1992 рр./. 3 теми дисертац! I опубл!кована мо-нограф!я "Походження назв населених пункт!в Покуття" /Льв!в, 1990/, на яку е позитивн! рецензИ Л.Полюги та М.Лесгва.

На захист виносяться так! положения:

1. За к^итерЫми мотивац!! та принципами ном!нац! I ойкон!-ми суттево В1цр!зняються в!ц (нших клас!в топон!м!в.

2. Найменування населених пункт(е Укра!ни зд!йснюеэлося за такими основними принципами: I/ назвою людей, як! там жили ра-н!ше /Боринич!, Книш!, Немиринц!, Швтораки, Рад!вц!, Ставчани/; 2/ приналежн!стю поселения до особи, найменуЕанням яко! мотиво-ваний ойкон!м /Б1льче, Гаврил!вка, Гост!в, Перер!сль, Чернятин/; 3/ характерными рисами територП, де виник населений пункт, на-звами сус!дн!х з ним географ1чних об"ектгЕ, м!сцем розташування поселения /Броди, Долина, Бистриця, Зал!сся/; 4/ типом, харак-терними рисами самого поселения /Воля, Городок, Довге, Новое!л-ка, Селище/.

3. К1льк!сть ! чергов!сть принцип!в ном!нац!1 географ!чних об"ект!в залежить в!д типу ! особливостей самих об"ект!в.

4. Поселения е в!дносно п!зн!ми географ!чними объектами, тому для IX ¡менуЕання використовувались не тальки назви, що спец'ально створювалися з ц!ею метою, але Я готов), структурно сформован? назви !нших реал!й. Це спричинилося до шникнення цвох р(вн!в деривац!! назв поселень - доойкон!много та ойкон!м-ного. В результат! ус! ойкон!ми за способом деривацИ : подбиться на два типи: назви поселень доойкон!много р!вня дерява-

ц!I /первинн!/ та назви поселень ойкон!много р1вня деривац!I /вторинн!/. Пера! утворилися внасл!док ойкон!м!зацП назв пев-них груп людей або топогрэфгчни'х алелятивтв /Горигляди, Сема-к!вц!, Чорнол!зц!; Д!брова, Залуччя, Кутище/, друг! - за допо-могою ойкон!мотв!рних формант!е переважно в!д (менувань людей /Гостил1в, Букотин, Гвангвка, 1сак!в, Копач!вка, Стасин/.

5. На давнозаселених територ!ях ойкон!м!йна система форму-валася спонтанно ! переважаючими в н!й е назви поселень доойко-н!много р!пня деривац!!. Твердження, що в украй1гьк!й ойкон!м!! пан(вник в суф1ксальний спос!б творения назв населених пункт!в, не в!цпов!цае реальному станов! справ.

6. Ойкон!ми типу Бориишвц!, Торчинович!, Чекеринц! ква-л!ф!куються як в!цпатронгмн!; типу Мазури, Полоец! - як в!дет-нон!мн!; типу Петраш!, Чапл!, Бортники, Конюхи - як деривати в!д роцових, в окремих випадках - вгд службових назв; типу Лу-жани, СтаЕЧани - як дериЕати в!д назв людей за характером м?с-цевост!, де вони оселилися.

7. Ойкон!ми типу Береги, Гребла, Стэеи, як ! нэзеи поселень типу Губар!, ГПвтораки, Тучапи е утвореннями поойкон!мно-го р!вня деривац!I. Нэяен! в них аф!кси -и/-' не е ойконгмотв!р-ними формантами.

8. Стратиграф!ю назв населених пункт!в Покуття можна квал!-ф!кувати як модель розвитку ойкон!м!йно! системи на давн!х тери-тор!ях Украши.

Э. Чям давн!ше сформована ойкон'м'йна система певног тери-тор!Г, тим менше вона п!ддаеться еплиеов! з боку 1нших ойкон!-м!йних систем, незважаючи на триЕал!сть такого впливу.

Структура роботи. Дисертац!я складаеться з вступу, трьох розд!л!в, висновк!е ! списк!в скорочень; у робот! пом1щено 9 таблиць. Список джерел фактичного матер!алу та дов!ц-

ник113 становить СЛ нэзе; список Еикоркстако! д!тератури - 298 позиц(к. Робота Еиклацена на 505 стор!нках машинописного тексту. У еигляпд додатку поданий "Слоеник ойкон!м1В Покуття" /91 сторшка/, який ;лстлть ¡ндормец'ю про заев)цченнн яшимзова-них ойкошм1в в ¡сторкчнкх документах та дав 1х етимолопчно-словотеiрну характеристику.

ЗМ1СТ Р0Е0ТИ

Перший розд!л дисерташI "Принципа ном!нацП поселень та словотЕ1рного анал!зу оккон!м!в" присвячений розглядпв' двох цуке вакливих, але нецостатньо Еивчених'питань ономастики. Мотивация та ном!нац1я в ойкон!м.П розглядаються в перших двох п!црозд!лах у контекст! проблеми ном!нацП як загальномоЕНого явища.

Найменування е результатом ц! I тр!аци - денотата, нок!на-тора ! само! назви або ж об"ектиЕно5 ц!йсност!, мислення I мо-ви. В основ1 ном!нацП лежать здатн!сть лкщського мислення до абстрагування та класиф!кац!I, а сама номЬштивна д!яльн!сть реал!зуеться за допомогою !деального (нструмента - мови.

У зв"чзку з !менуванням реал1й р!зного порядку - без!мен-них I таких, що уже мають сео! загяльнг назви, вид!ляються два р!вн! ном!нац!1: нижчий /апелятивний/ ! вищий /пропр1эльний/. 1менування на апелятивному р!ен1 зеодиться до "переЕедення ма-тер!алыюго г !деальнв", тобто до в!дтЕорення у св!домост! но-сПв певно! моей реал!й об"ективно! д!йсност1 за допомогою в!д-пов!дних елемент!в мови. Назви нижчого р!вня, апелятнЕИ, здат-н! виражати суть денотата, закр!плюватися за певними типами ре-ал!й ! виКликати у носПв певно! мови однаков! уявлення, обра-зи, асоц!ацП. Вони не можуть бути зам!нен! волею окремо! особи або нав!ть великого колективу людей. Шц вищим р!внем ном!-нацП розум!еться присвоения назв об"ектам, що уже мають сво! апелятивн! найменування. Результат цього р!бня ном!нацП - Ела-сн! назви - не виражають сут! 1меноЕаних об"ект!в. Осноенэ 1х функц!я - 1ндив'дуал!зац!я, вид(лення окремих об"ект!в !з ряду поц!бних. Процес виникнення найменувань вищого р!вня е вторин-ним по в!дношенню до виникнення апелятив!в. В!н може бути про-1люс.трованиЙ такою схемою:

_Р!вн( нсм!нац! i__

нижчий | вмций

власна назва

-> Ярослав, Map!я -~Бровко, Рекс

-»-Долина, Kauf в -*-Лн!стер, Серет

_______- зе.улетрус —

Яеивд --.-ураган-»-Дев! с

Назви вищого р!еня ном(наш1 можуть бути заменен! f нажми лексемами, пор. численн! перейменування населених иунктгв Ук-раши в довоенний nepion, змтни пр1зви!ц, ¡мен тощо.

Для кожного вицу географ!чних об"ект!в властивг ceoi мотива I критерП ¡менування г в!дпов1цно сво! способи ном!над П. Так, пдро- I орооб"екти ¡менуються переважно за пост1йними зовн1шн1ми ознаками /р1ки Бистриця, Солонець, Чорняза; гори Кичера, Сивуля/. Для тменування поселень - географ1чних об"ек-tib, що е результатом людсько! д1ялыюст1, використовуються часто ¡нш1, н!ж для природних об"ект(в, критерП. На перший план тут виступае людський фактор - зпеб1льшого вони одержу-ють сво! назви в!д назв людей, як! в них псселилися, в!д ¡ме-нувань власник(в, перших поселенц!в f т. ¡н. Специф!чн!сть но-м!нац11 населених пункт1в виявляеться f в структур! самих ой-kohImIb: понад третина назв поселень Покуття мае плюральну форму, а в opoHlMiI та в г)дрон!м)i множинн! назви е випадковими I раритетними.

0йкон1мна ном!нац!я характеризуемся рядом специф!чних, в!дм!нних в!д апелятивних, мотивац1йних критер!ib. Семантично-мотивац1йний анал!з yclx назв населених пункт!в Покуття f знач-но! частини ойкон!м1в 1нших perfoHlB Украши показуе, що критерии для ном1нац(1 поселень можуть бути: а/ найменування людей, як! там жили або живуть; б/ приналежнfсть поселения певн!й осо-6f або в!дношення його до особи; в/ характерна риса м!сцевост! чи окремих об"ект!в, б(ля яких або на територ!I яких виникло

Реал(я ■

загальна назва■

1стота

Географ!чний об"ект-

людина----

собака-

лисиця

поселения-• ргка-

поселения; г/ тип поселения. При Iменуванн! поселения той кри-тер!й вступае в д!ю, який вицз^ться на!':ра*л»1в!шим на цаний час саме для цього об"екта. Виб!р в1дпов!дного критер!ю 1менування географ1чного об"екта пов"язаний з характером сусп!льно1 фор-ыацН,. культурно- 1сторичними традиц!ями, р!внем пол!тично! та духовно! культури ном!натора. Важлива роль у процес! номIналI! наложить також ном!нац!йним ун!версал1ям, як! диктуються практичною д!яльн!стю людей. В1цпов1дно до названих вище критер!!в (менування поселень в ойкон1м1! вид!ляються чотири принципи ном!нац1!.

Перший принцип - найменування поселения за назвою людей, як! там живуть — реал!зуеться в ойкон!м!! Покуття ! Укра!ни в ц!лому р!зними за словотв!рною семантикою назвами, сп!льною ознакою яких е множинна форма та граматична неузгоджен1сть форма ойкон!ма з формою номенклатурного члена: село БоднгуП, Брат-к1вц!, Крехович!Черляни. Сйкон!ми, утЕорен! за цим принципом, дуже р!зн! за семантикою бэзових назв, за часом свого виникнен-ня 1 ступенем топон!м!зац!!.

Другий принцип - найменування поселения за належн!стю /в!дношенням/ його до певно! особи - виник у пер!од розкв!ту приватно! власност! I з того часу став визначальним у називан-н! двор!в,. дворищ, с!л, м!ст. У р!зн! ¡сторичн! пер!оди прина-лежн!сть об"екта особ! чи його в!цношення до не! виражалися р!зними способами 1 засобами, тому й ойкон!ми, утворен! за цим принципом,. р!зпоман!тн! як щодо семантики базових назв, так 1 за структурою: Дрогобич, Владиче, Детрил[в, Пилип!вка, Селятин.

Трет!й принцип - ном!нац!я поселения за його локал1зац!ею або за назвою об"екта, б!ля якого воно виникло - реал!зуеться найчаст!ше у назвах, що вказують на розташування денотата по в!дношвнню до !ншого, в!дом!шого чи прим!тн!шого на ц!й м!сце-вост! об"екта: с.Завалля, м.Долина, с.Шшшзьке, х.За Р!кою.

Четвертий принцип - найменування поселения за його типом та !ншими характерними ознаками /властив!стю. як!стю/ - квал1-ф!куеться як найнов!ший у пор!внянн! з розглянутими више: озна-ка поселения ставала визначальною лише тод!, коли !нш! диферен-ц!атори послаблювались або втратили свою функц1ю. За цим принципом утворювалися назви в!д географ!чних терм!н!в або в!д оз-

начень до них: Зелена, Надо]эожна, С^льце_.

Аналог!чн! принципи використовуються 1 в ном!нацП 1нших гесграф1чних об"ект!в, але виявляються там вони дещо по-1ншому,

В1дносна продуктивн!сть р!зних принцип!в ном!нац!1 в ой-кон1мН та г!дрон!мН Покуття характеризуеться такими цаними /в %/:

Класи географ1ч-них об"ект!в Принципи ном!нац! I

I - за на-звою людей П - за при-належн!стю Ш - за ло-кал!зац!ею 1У - за ознакою

Населен! пункти Р!ки 16 2,5 .. . . 39,5 20,5 . 36 22 8,5 55

Таким чином, основним критер!ем ном!нацП поселень е при-належн!сть та в!дношення до певно? особи, а б!льше половини р!к Покуття названа за своши характерними ознаками. У той же час в найменуванн! поселень пей принцип в!д!гравав м!н!мальну роль. За першим принципом названо лише 16% поселень, проте цей показ-ник у 6,4 рази перевищуе аналог!чним способом назван! об"екти у г!дрон!мП. У ц!лому зв"язок з людиною при !менуванн! посе -лень виступае у 55,5% назв, а при ¡менуванн! приролних об"ек-т!в /р1к/ - т!льки у 23% назв.

Акт ном!нац11 завжди пов"язаний з використанням певних за-соб!в 1 способ!в назвотворення, проте це не завжди супроводжу-еться появою нових лексем. В одних вяпацках !менування реал!й зц1йснюеться уже готовими назвами шляхом перенесения 1х на но-в1 об"екти, в !нших випадках процео називання пов"язаний з творениям нових сл!в. Симе ц! проблеми ! 1х реал!зац!я в ойкон!мо-творенн! розгляоаються у третьому п!дрозд!лI "Принципи слово-тв1рного анал!зу ойкон!м!в".

Словотв!рний анал!з ойкон!м!в передбачае, по-перше, визна-чення семантики ! структури 1х базових назв на час творения самих ойкон!м!в !, по-друге, визн°чення функц!й тих формант!в,як! брали участь у творенн! цього класу географ!чних назв.

Базовими назвами ойкон!м!в ставали як апелятиви, так ! власн! назви /антропон!ми, г!дрон!ми, топон!ми р!зних клас!в/.

Ойкон!ми, як утворення вищого р!вня ном!нацН, виникли шляхом а/ топон!м1зац!I апёлятив!в, б/ трансон!м!зац!I та

в/ власне деривац1ï за допомогою в!дпов!дних формант!в. Проте у структурному в!дношенн! ц! останк! нав!ть тепор в!др!зняють-ся в!д апелятив1в. Для них практично не (скували спец!альн! ономастичн! фор".апти. 3 погляиу ¡сторичного розвитку мови.ус! слоЕотв!рн! фор;.анти i типи спочатку вкивалися в апелятивнН; лексицС, i т!льки згоцсм розиирил^ся сфера ïx вживання I вони набули neEHoï спец1ал!зац1ï. Та ойкон!ми, як 1 топон1ми в ц!-лому, мають ряд спецкф!чних, т!льки ¡м властивих характерних рис, що стосуються словотв1рних мотиватор!в, моделей, типоло-riï.

Визначення семантики та словотЕгр.чо! структури базових нййв oëkohImîb дае найкращ! результат« т!льки при (сторичкому та пор!вняльнсму пгдход! до вивчення ойкон!м!в: врахуванн! найдавн!ишх ф!ксац!й назви в (сторичних документах, пор!вняль-н!й характеристик анал!зованих -,чв з аналог ¡чнши моделями в !нших класах ohîmIb та в апелятивн!й лексиц!. Т!льки такий шдх!д дае можлив1сть побачити у назвах типу Бо^ислав i Черче приевIUhï деривати, у назвах типу Станкпщ} та Реденич] - ко-лективн! назви людей. Т!льки такий шдх!д переконуе, що ейко-н!ми типу Гкилиця чи Поточище.спочатку були назвами ¡нших гео-граф!чних об"ект!в t тальки шляхом трансон(м(зац!ï увШшла в розряд ойкон!м!в,. а ойкон!ми типу Борийв, Тис! в е в!дантропо-нгмними утвореннями.

Власне словотвгрний аналгз ойкон!ма починаеться з визначення Кого деривац!йно1 структури, тобто встановлення, чи ана-л1зована назва виникла з уже готово? структурно оформлено! ап<злятивно1 або пропр1ально! лексеми,, чи вона утворилася в!д Ihuioï /загально! або власко!/ назви за допомогою в!дпов1цних аф!кс!в. Багато досл!дник'в, f серед них в!домий польський ономаст Г.Борек, твердить, що дом!нуючим способом топон!мо-творе.ння було простэ перенесения готоеих апелятив!в у розряд топон!м!в: дубина * Дубина, дубище -» Дубище, дубник •» Д^бник. Деяку труцн!сть у встановленн! словотв!рно! структури в!дапа-лятивних топон!м1в спричинюе в1цсутн!сть повних словник!в за-гальнонародноI та д!алектно! лексики укра1нсько! мови й спо-р!днених з нею 1нших мов. Оцнак до назв, утворених шляхом то-пон1м1зац11 апелятив!в, можна зараховувати ойкон!ми,. як! не .

,п1цкр1плюються оцнойменними апелятивакн. Шдстави для цього цають: а/ "прозора" у семантичному план! тв!рна основа, б/ в!-домий в апелягиЕн1й лексиц! словотв!рний аф!ис, в/ наяЕнтсть в!дпов!цно! словотв!рно! модел! I аналог!чних зразк!в серед апелятивно! лексики. Таким чином, ойкон!м!я, як ! 1нш! розря-ди пропр!ально! лексики, допомагають вияеити малов!док!, вузь-колокальн! обо реконструювати давно зникл! апелятиви.

Анал!з яршщип!в ном!нац! I населених пункт!в Пскуття та дан! д!ахрошчних цосл!джень ойкон!мН Еойк!вишни, Буковини, Гуцулыцини, Лемк!вщшш та деяких !нщих територ!й УкраГни по-каэують, що б!льше половини назв поселень структурно оформи-лася ще до того, як стати ойкок!мами. 1х можна квал!ф!кувати як назви поселень чоойкон!иного р'гвяч деривацП, або первинн! ойкшпми. 1нш! ойкон!ми появилися завдяки спец!альному структурному оформлению, тому можуть кЕЭлШкуватися як назви поселень ойконмного р!вня деривац!I, або вторишп ойкон!ми.

Пери! ягникли внасл!док семэнтично! трансформац! I без -аф!ксних ! аф!ксзльних апелятив!в у сингулярн!й та плюральнШ форм1, групових назв людей, топонгм!в ¡нших клас(в /г!дрон!-м!в, ойкон!мтв/ в однойменн! назви населених пункт1в: березина "березовий л!с" •»• с.Березина, лани с.Лани, пот!к Рако -ве!гь с.РакоЕець, Добрин!вц! "нащадки або п!ддан! Добрин! * с.Добрин!вш_,. бережзни "люди,, що поселилися на берез'"-» м.Бе-режани. НаяЕн! в таких назвах форманти не в ойкон!мотв!рними, оск!льки вони !снували уже в однойменних базових пазвах цих ойкон1м!в - апелятивах, найменуваннях груп людей за 1х предком чи власником, за 1х етн!чною чи родовою приналежнIстю або мIсцем 1х походження чи проживания, заняттям ! т. !н.

У зв"язку з в!днесенням ойкон!м!в на -ич!, -!вц!. -инц!, -и/-1 до назв доойкон!много р!вня деривац!I у робот! пропону-ються уточнен! терм!ни для ойкон!м!в такого типу - в!дпатро-н1мн!, в!детнон!мн!, деривати в!д подових та деривати в!п сл.ужбових назв зам!сть уживаних в ономастичи/й л!тератур! патрон1м!чн!, етнон!м!чн1, родов! та службов! назви, оск!ль-ки такими були не сам! ойкон!ми, а 1х базов! наэви. Назви ойкон!много р!вня деривац! I з моменту свого винйкнеиня були найменуваннями населених пункт!в. Так! ойкон!ми завдячують

- 16 -

сво!й появ! певниы базовим назвам I спец!ал1зованим для ойкон!-мотворення формантам. Базовими назвами вторинних ойкон!м!в в майже виключно пропр!альна лексика - антропон!ми р!зних клас!в та структур, а ойкон1мотв!рними формантами - власне посесивн! та деяк! !нш! суф!кси: Перер1сль, Радче, Рошн!в, Чернятии, Радика, Гл!б!_вщина. Утворен! таким способом ойкон!ми найчаст!ше виражали належшсть об"екта до-особи: Чернятин "село Черня-ти ", Рад!вка "село, яким волоц!в або в якому жив Рац/ьо/". На ойкон!мному ргвн! деривацП утворилися також назви типу Весела А Весела слобода/ та Новоселипя, Червоноград.

Словотв!рно-структурний та етимолог!чний анал!з ойкон!м!в Покуття, поцаний у додатку - "Словнику ойкон!м!в Покуття" -дозволяють запропонувати таку класиф!кац!йну схему украГнських ойкон!м!в:

1. Назви поселень доойкон(много р!вня дерявацН /первинн! ой-кон!ми/.

1.1* В1цапелятивн1 ойкон!ми.

1.1Л. В!дапелятивн! ойкон!ми у сингулярн!й форм!: В1кно,

Гшзд, Городок, ДагцГя, Замчще, П1дл1сся, Торговиця/. 1.1.2. В!дапелятявн! ойкон!ми у плюральн1й форм!: Бцоци, Мости, Пн.

1.2. В1дпропр1альн! ойкон!ми.

1.2.1. В!дпропр!альн1 ойкон1ми у сингулярн!й форм! /переважно в1дг!дрон!мн!» р!дко в!цорон!мн!/: с.Воцона * р.Ворона,

• с.Стримба ^ р.Стримба, х.Магора * г.Магора.

1.2.2. В!дпропр!альн! ойконгми у плюральи!й форм!.

1.2+2.1. В1дпатрон!мн! ойкок!ми: Немятич!, Репужинц!, Нег|м£!_.

1.2.2.2. В!двтно!пмн! ойкон!ми та назви поселень в!д наймену-вань людей за м!сцем Гх похоцження або проживания: Та-тари, Ятвяги, Озеряни, Поморяни.

1.2.2.3. 0йкон1ми в!ц родових та службових назв: Петраш!, Пот п!льники, Рудники, Сороки.

2. Назви поселень ойкон!много р!сня деривац![ /вторинн! ойко-н!ми/.

2.1. В!дантропон1мн! ойкон!ми.

2ЛЛ. Ойконтми з арха!чними посесивними формантами: Хотими£, Милования.

2.1.2. Ойкон!ми з власне посесивними формантами -1в, -ин: Гостов, Ciwthh, Доброт!в, Федьк!в, Черн! !в_, Ланчин.

2.1.3. ОйконЛми э пп.лНунгаиональними суф!ксами -!вк-а, -ець, -/щ/ин-з, -их-а ! !н.: Грин1вка, Матк1_вщцна_, Кобилець, Козинець, Дисець, Пантелиха.

2J3.. В!цтопон!мн! ойкон1ми.

2>2.1. В!птопон!мн! суф!ксальн! леривати: Коз|вка /пор. с.Ко-

зова/,- Росточки /пор. с.Розтоки/. 2.2.2. В!цтопонгмн( преф!ксальн! ойкон!ми: Заворон!ж, Шдмихай-лгвц1_, Шдвисоке.

2-3. "В!цатрибутиЕн!" ойкон!ми.

2.3.1. В(цприкметниковI субстантивн! деривата: Глибока, Довге.

2.3.2. Склапнг нэзеи: Нов£селиця, Звеш1ГО£од_.

2.3.3. Складен! назви: Гор|шн]й^лМичин^ Л!сна Велесниця.

Другий розц!л дисертац!? присвячений анал!зов! словотв!р-них моделей ойкон!м!в Покуття на загальнослов"янському фон!. Виклад зд!йснений в!дпов!дно до запропоновано! класиф!каи!йно1 схеми.

Словотв!рн! модел! назв поселень доойкон!много р!вня дери-вац!I розглядаються в рамках двох груп, зв"язаних з семантикою базових назв: ойкон!ми, в основ! яких лежать апелятиви, та ой-кон!ми, в основ! яких лежать власн! назви.

В!дапелятивн! назви поселень цоойкон!много р!вня деривац!! утворен! перевэжно в1д непох!дних та пох!дних лексем, цо назива-ють географ(чн! об"екти або вказують на Гх ознаки. Деривац!йний процес тут зведений цо зм!ни функц!ональних особливостей назви. Зам!сть означати, ц! лексеми стали 1ндив!дуал1зувати, називати певн! десигнати. Такий cnoclö творения ойкон!м!в t топон!м!в в ц1лому е живим процесом в!д найгчвн!ших час!в до наших цн1в.

В!дапелятивн! первинн! ойкон!ми мають однакову з базовими наэвами структуру ! можуть виступати в сингулярн!й та плюраль-

н!й формах.

Серед в!дапелятивних покутських оЙкон!м!в в сингулярн!й

.форм! невелику трупу складають безаф!ксн! назви: Буда, ГвГзц,

Луг. Значно продуктивн1шими були аф!ксальн! утворения: Березовик, Гв!зцець, ТагГ^'д, Замчище. Словотв!рна функц!я наявних у таких назвах формант!в була вичерпана на доойкон!мному р!в-н!. Найчисельн(шу серед аф1ксальних ойкон!м!в групу становлять утворення типу _3авалля, Шжг!]У% П1дл!сся. У робот! аргументу-еться неправом!рн!сть квалШкацП таких ойкон!м!в як дерива-т!в морфолог1чного /преф!ксально-суф!ксально/ способу творения. Докаэом того, що численн! укра!нськ! назви поселель такого типу виникли шляхом топон!м!зац!I в!дпов!дних ,апелятив!в е, по-перше,. нэявн!сть в укра1нсьх!й, б(лоруськ!й, рос!йськ!й та 1нших слов"янських /сучасних ! давн1х/ мовах великого шару апе-лятивн*Н лексики конф!ксалыю1 структури /пор. укр. заг!р"я, зар!ччя_;. м!жг1р"я,. п!дл!сся, узл!сся; б!л. загор"е, залучче, подлессе, узлессе; рос. загорье, залесье, заречье, подлесье I под./ I, по-другег функц!онування на територ!I сх!дних слов"-ян в к!нц! XIX г- перш!й половин) XX ст. /за цаними "Свода географических названий России", виданого за редакц!ею М'.Фасме-ра/ сотень одних ! тих же конф!ксальних за формою топон!м!в: Заболотье - 319 назв, Заборье - 179, Загорье - 131, Залесье -£42 I т.д.

Як в!дапелятивн! назви доойкон!много р(вня деривацИ ква-л!ф!куються ойкон!ми у шшральн 1 й форм!: Багна, Го^би, Околи. Наявне у них зак1нчення не е топон!мотв!рним формантом, а по-казником в!дпов!дно! граматично! форми апелятива, в!д якого утворювався ойкон(м. Назви посвлень типу Багна, Горби.виникли шляхом топон!м!зацП лексем, як! означали множину самих дено-тат!в.

В>дпропр1альн! назви поселень доойкон!много р!вня деривацИ, .як ! в!дапелятивн! ойкон!ми, вяступають в сингулярн!й та плюральн1й формах. Перша група !люструеться в ойкон!м!1 Покут-тя в!дг!дрон1мними дериватами: с.Бистриця р.Бистриця, с>Во-дюна р.Ворона,. с^Стримба " р.Стримба. Ця" словотв!рна модель наложить до непродуктивних в укра!нськ!й ойкон!м!I.

Значно повн!ше представлен! на ПЬкутт! I в укра!нськ!й топон!м! I в ц(лому в!дпропр(альн! модел! ойкон(м!в у плюраль-

н!й. форм1. Це, в першу чергу, назви на -ич?, -!вц!, -инц!, то-тожн1 з в!дантропон!мними грулсвими найменуваннями людей, т.зв. патрон1мами: Крулович!, Оленчич^, К]оех!вц1, Семак1вц!, Репужин-

У процес! розвитку ойкон!м!йно! системи Покуття багато в!дпатрон1мних ойкон!м!в на -ич[ зам!нювалися моделями на -!в~ д1, -инц!, шо теж вираяали патрон!м!чн!сть: 1444 р, Ва1еп1сге -тапер Балинц1, 1448 р. магеуо\71сае - тепер МатПв«!.

В!дпатрон!мш мсдел! назв поселекь належать до найарха!ч-н!ких, оск!льки вони пов"язан! з родовкм способом життя людей. Це цоказуеться й !сторичними документами та характером тв!рних основ ¡х базових назв, якими виступають цавн! слов"янськ! в1д-композитн! та в1дапелятивн! 1мена, а нер!дко I композити.

0йкон1мна модель на -ич! мае загальнослов"янський характер /пор. 61л. Барнскав!чи, пол. Dalechowi.ce, слов. ¿¡епку!.се, чес. ноНое, а назви на — , -инц! е типовими перепус!м для укра1нсько1 ойкон!мП.

Продуктивними в укра!нськ!й ойкон!мИ е в!дантропон!мн! ойкон!ми на -и/-(, базов! назви яких перв(сно означали людей, об"еднаних сп!льною родовою належн(стю до певно! особи: Гори-гляди, Гусаки, Проценки, Славц(, Трояни.

До в!дпропр!альних у плюральн!й форм! зарзховуються з де-якими эастереженнями ойкон!ми на -и/-!. -ани/-яни, мотивован! назвами людей за м(сцем або характером 1х походження чя поселения, заняттям, етн!чною належн!стю: Бойки, Бортники, Красно-Монастирчани, Тисменичани. Ця модель не мае ч!тко вя-значених границь, оск!льки багато ойкон!м!в можуть квал!ф!ку-ватися також як деривати в!д родових наэв: Берэжани - "I. люди, то поселилися на берез!; 2. люди з роду Бережана".

Назви пооелень ойкон!много р!вня дяривац!! характеризу -ються к!лькома структурними моделями. Нй Покутт! до найпродук-тивн!ших належать в!дантропон!мч! ойкон!ми,. що виражають при-належн!сть або в1цношення поселения до особи, найменуванням яко! мотивована назва цього поселения. Посесивп!сть у р!зн! !сторичн! пар!оди виражалася за допомогою р!зних формант!в. Найдавн!шими моделями цього типу е ойкон!ми з арха!чними суф!к~ сами -¿ь, -}а, -¿е.

Утворення на -|ь с. загальнослов"янською ойкон!мною модел-"лю, формування яко i сягае ще праслов"янсько i, а зародження -пра1ндоевропейсько1 впсхи. Найвища процуктивн(сть топон(м!в на -Jb. як св1дчат^ досл1дникя, припадав на середину першого ти-сячол!ття, а верхня межа íx функц!онування - на к!нець XII -поч. XÜÍ ст.

Б1лын1сть укра!нських ойкон1м!в на -jb, що д1йшли до нас, ф{ксуються писемними пам"ятками того пергоду,. коля ця модель уже втратила свою продуктивность /ХП - ХУ1 ст./. одначе про !х арха1чн1сть св!дчить як 1сторичний розвиток форманта -j_br так t характер базових назв ойкон!м1в - давньослов"янськ! композит-HÍ та в1дкомпозитн1 1мена: Екюмир, Перемкшль, Самб1р; на По-куттt: Ун1ж А Войн<ж/, Перер}сль, Хотимир.

' Дещо п1зн!шими е ойкон!ми на -Ja, -Je, що визначаються як роцов1 вар1анти суф!кса -Jb. Базовики назвами для них послужили не т!льки flaBHt слов"янськ1, але й християнськ! !мена: Баб-че, Демидче, Мяхальче, Радче. Деяк! ойкон!ми на -Ja. -Je кр1м власне посесивного значения можуть виражати також посесивно-релятивн! в1дноаення: Пастуше, Козаче.

ДоЫнуюче положения серед в!цантропон1мних ойкон1м!в на Покуттt займаать назви поселень на -1в, -ин. Продуктивн( в!д найдавнСших час iв I до тепер типов1 посесивн! Форманти -1в А г£?Л -ин та íx родов! вар<анти -ова, -ове, -ово, -ина. -ине. -ино эдавна вживаляся для творения топон!м!в, зокрема ойкон1м!в. Ц1 ыоцел} е значио молодшими в1д назв на -Jb, -ja, -JL§,enpo що св1пчать íx ф!ксацП в пам^тк^х та характер базових назв. Найб1льи типовями I продуктивними були утворення на —1в. -ин в Украш! в nepfoí раннього феодал!зму. Вони викорис-

товувалися як найг(дпов(цн1иа модель для найменування поселень та 1нших объект!в за (ненем ix власника.

ÜftKoHÍMH на -|в, -ин розвинулися з двосл1вних назв, в яких вони виступали атрибутами до номенклатурних член!в: хБоричевъ дворъ •»• дворъ Боричевь - Боричевъ; *Чоудинь дворъ дворъ Чоу-динь Чоудинъ.

3 к!нця 30-х poKffl XX ст. и1сля виходу в cbít прац( В..Та-ШИЦЬКОГО"В2екоик> dzierzawcze nazwy mlejscowe" / J?zyk polaki XXII, 1937/, 104-П1/ в польськ!й, а згодом f в слов"янськ!й оно-

мастиц! утвердилася думка, що церивати на -Гв, -ин виражають не т!льки присв(йн!сть, але I топограф!чн!сть, тобто можуть утворюватись безпосвредньо в(д апвлятив!в. Особливо це стосу-еться назв, семантика тв!рних основ яких пов"язана з рослинним св!том /КлшЦв, Соси!в, ЯводЬв/, а також преф!ксальних утво-рень типу 3авал!в, П!д"ярк/в. В укра?нськ!й мов! форманти -!в, -ин I у в(дапелятивних, ! у в<цпропр!альних утвореннях завжци виражали т!льки присв!йн!сть, значить в ойкон!мах типу Соснув, Явор!в вони повинн! вказувати на належн!сть денотата до когось чи до чогось, Оск!льки поселения не могло належати дереву, а т!льки особ!, то у базових назвах таких сйкон!м*в треба вбача-ти антропон!ми в!дапелятивного походження, а сам! н.эзеи розу-м(ти як посесивн! утворення.

Непереконливою видаеться пропозиц(я В.Таашцького доясню-вати ойкон!ми типу Клен!в, Яворов як деривати в!ц прикметиик!в кленовий, яворовий, оск!льки нав(ть у найдавн!иик документах не заев!цчуються випадки, щоб одна ( те к поселения (менувало-ся спершу формою повного прикметника на -овий. а пот!м на -ов

/Ме/.

Присв!йне значения дериват!в на -!в, -ин з эпелятивяимя лексемами в основах п!дкр!плюеться наявн(ст дави!х в!дапеля-тивних антропон!м!в, що могли стати мотиваторами таких ойкон!-м!в.

Базовими назвамя ойкон!м!в Покуття на ->в. -ин виступають ус! характерн! для укра!нсько! мови вяди антрояон!м1в! а/ дави! слов"янськ! композити: ДоброгостЬз, Драгасш/!в; б/ слов"янськ! в!дкомпозитн! !мена: Биш!в, Будил!в, Гостил(в, Жявач1в, Рашк!в, Хотк!в; в/ давн! слов"янськ! в!дапелятивн1 (мена та пр!звиська: Борщ!в, Волос!в, Ворон!в, Глушк!в, Ломадзян, Иолоцятин; г/ хря-стиянськ! (мена у найр!зноман!тн!ших структурнях вар!антах: Джу-р!в, 1сак!в, Михалков, Олещин, Петлил!в, Хкичии,.

До ойкон!м!в, що мають посссивне чи, иокляво, релятивне зкачення, зараховуються й в!дантропон»ли! пазвя на -1вка, -ець, -щина, -1вщина, -иха, -иця.

Ойкон!ми на -1вка е пор!вняно новою топоя(мясю моцеллю, на що вказують так! фактори: а/ перш! ф!ксацП тагах ойкон(м!в належать до ХУ ст.; б/ базоЕкми назвами !х цуж« часто е хрястиян-

ськ! 1мена: Г]рин1вка, 1ван^вка, ЮрI (вка; в/ ойкон(ми на -1вка часто замйшють (нш! ойкон(мн( модел!, зокрема посесивн! на-зви на -1в, -ова /пор. у ХУ СТ. ВаЛапби, СПот1ко\»св, Кгавгу-1оиг, ¿о1по«г, а з ХУ111 - XIX ст. уже Болян(вка, Хом"як(вка, Красил! вка, £овн!вка/. Шзне виникнення ойконЫно! модел! на -!в-ка МуКордуба пояснював насл!дком колон!зац!йно! д!яльност! во-лодар!в та великих землевласняк!в.

В ономастичн!й л!тератур! побутуе думка, що ойкон!ми типу Берез1®к5» Дуб!вка, КовалIвка е в!дапалятивними утворення-ми. Су<Икс -!вка в слов"янських мовах вживаеться в апелятивн!й лексиц! для творения сл!в лише з певними словотв!рними значениями /пор. антон!вка, вишн!вка, млин!вка/. Якщо ойконЫи типу Ворон1вка, ДубIвка можна квал!ф!кувати як в1дапелятивн! /хоч не виключене або й правдопод(бн1ше 1х походження в!д антропон1м!в Ворон, Дуб/, то назви поселень Бран1вка, Марк!вка, Рад|вка, без сумн!ву, е в!дантропон!мними дериватами I вказують на при-належн!сть чи в!дношення денотата до в!дпов1цно! особи. На прис^йний характер ойкон!м!в на -!вка вказують ! два наведен! вище фактори - наявн!сть християнських (мен в 1х основах та зам(на ними ойкон(мних моделей на -Лв, -ова. а також докумен-тальн! дан1, що однозначно (люструють I розвиток ц1е! модел!: КИткочга 1Уо1а сгу11 КИткбиЛа.

1з зростанням продуктивное! ойкон(мно! модел! на -!вка Н суф!кс вид!лився у самост!йний топон(мотв!рний Формант,який почав виконувати структурну Функц1ю. Тому ойкон!ми на -(вка. що меють в основах апелятивн! лексеми, эок^ема назви рослин, можна розц!нювати як деривати з подв!йною словотв!рною мотивацию.

До в!дантропон!мних ойкон!м!в з посесивним або релятивним значениям эараховуеться й частина назв з пол!функц!ональними суф!ксами -ець,. -овець, -инець, -щин-а, -¡вщин-а. -их-а.

Посесивна функц!я суф!кса -ець однозначно визначаеться в п!вценнослов"янськ!й ономастиц! й п!дтверджуеться в!дантропо-н!мними оЙкон!мами Покуття та сус1цн!х територ!й: Максимець, Мг/г.'мець, Сарафинець, Фатовець.

Посесивне значения суф!кса -щин-а Аськ- + -ин-а/ розвину-лося з його здатност! виражати ознаку спадщини: в!тц!вщина, д!-

д!вщина.

Звуження загального значения '"спадщина" до конкретного значения "спадщина на землю" спричинилося до здатност! форманта -щин-а внражати присв!йн!сть. Це п!дтверджуеться прикладами з м!кротопон!м! ¡ та характером базових назв ц!rI мопел!: Гл!-б!в1дина, Губзр!вщина, Лазар!вщина.

Укра1нська топон!мна модель на -щина виявляе тенденц!ю до проникнення в хорон!м!ю укра!нсько! та 1нших мов /пор. Бойк!в-щина, Одещина, Куртина, Орловщина/.

Виникнення ойкон!мно! модел! на -иха пояснюеться впливом значно! продуктивноет! форманта -их-а в антропон!м! I, де в!н мае релятивне, а також i присв1йне значения.

Назви пооелень на -иха в укра!нськ(й ойкон(мП е пороняно нечисленними 1 локал!зуються переважно на Л1вобережж1. На Покутт! ця модель реал!зуеться лише назвою Гвоздиха. Значною продуктивною характеризуеться ця модель в окремих рвг1онах Б!лорус! ¡ та Рос П.

Таким чином, структурн! модел! ойкон!м!в на -1вка, -ець, -щина, -иха е неоднозначними. За мотивац!йними критер!ями одн! ойкон!ми цих моделей е в!дантропон!мними, |нш! - вfдапетаятивни-ми, за словотв!рною будовою одн1 е доойкон!много р!вня, 1нш' -ойкон!много р!вия деривацП.

Друга група назв поселень ойкон(много р!вня даривац!1 -в!дтопон1мн1 ойкон!ми. За структурою вони под!ляються на суф!к-сальн! та преф!ксальн! утворення. До перших в!дносяться ойкон!-ми Коз!вка, Шстинець, Товмачик, що в дем!нутивними формами назв поселень Щетинь, Товмач, Козова; до других - ойкон!ми За-jüc, Шжброди, ГИднизьке. Характерна особлив(сть преф!ксальних ойкон!м!в полягае в тому, що вони !менують географ!чн! об"екти не за ознаками самого об"екта, а вказують або на його локал!за-ц!ю, або на вIцношення до (нших об"ект!в. Ц! назви утворилися шляхом переходу прийменнякових словосполучень у преф!ксальн! формацП. Базовими назвами преф(ксальних утворень виступають апелятиви або власн! назви певних географ!чних об"ект!в: Мцга-йок, Перед 1вання, Шдвисоке /пор. гайок, сЛвання, с.Високе/. На Покутт! та й в УкраШ в ц(лому денотатами преф!ксальних назв е переважно хутори та невелик} села, що св!дчить про запозичек-

ня ц1е! модел! з м!кротопонгм!I.

Третя трупа назв ойкон'много р!вня церивацН - в!датрибу-тивн1 утворения р!зних структурних моделей: прост!, склапн! I складен!. Прост' назви типу Довге, Дубно, Красна утворилися в результат! десинтагматизац!I атрибутнвних словосполучень та субстантивац!1 атрибутивного члена.

Складн! назви типу Звенигород, Княждв!р, Ковоселиця ви~ никли шляхом злиття в одну лексему складених ойкон!м1е -атрибутивних /р!дше вербальних/ словосполучень. До ц!е1 групи близь-кими е подвШп назии типу Годи-Доброз! дка, Годи^Ту_2ка, Усть-ПутилЬв^ як! переважно е результатом об"ецнання назв двох су-сГдн!х с!л /часто для найменування зал^зничних станц!й/.

Складен! назви поселень е лексикал!зовашши атрмбутивними словосполученнями: Великий Ключ!в, Верхней Берез!в, Ясен[в^Пль-ний. Причиною появи таких назв було заселения нових територ!й ! намагання диференц!ювати однойменн! населен! пункти. Атрибутив-ний член найчаст!ше вказуе на в!к поселень, порядок Гх розташу-вання, розмгр: Кути - Стар! Кути; В^хнДй__БерезХв_- Се]зеднГй_ Бе]эезпз - Великий, Ключ {в - Малий_Ключ!в.

У третьому розд!л! дисертац)! простежуеться розвиток ойко-н!м!йно! системи Покуття на основ! динам!ки ойкон1мних моделей, вид!лених за словотв!рно-структурними та семантичними ознаками. Конкретн!й характеристик ойкон!м!йно! системи Покуття переду-ють два п!дрозд!ли: "Ойкон!мна стратигра^я", в якому обгрунто-вуеться доц!льн1стъ та важлив!сть д!ахрон!чного досл!дження то-пон1м!I, та "Коротка !сторико-археолог!чна дов!цка територ!I ПЬкуття".

Розвиток ойкон!мП певного рег!ону можна виявити через ди-нам!ку окремих ойкон!мних тип!в на ц!й територ!I у р!зн! хроно-лог!чн! пер!оди. Зрозум!ло, що !сторичн! пам"ятки дозволяють в!д-творити лише загальну картину продуктивное! тих чи !ношх ойко-н1мнях тип!в, оск!лъки не вс! назви певного пер!оцу згадуються у джерелах I не во! назви згадуються саме тоц!, коли виникли в1дпов!дн! поселения. Так чи !накше в!дтворена за пам"ятками картина стану ойкон!м!йно! системи рег!ону досить близька до реально!. В1дображаючи сусп!льне життя певно! епохи, географ!ч-

ni назви дають ц!нну 1нФормац}ю л1Снгв1стичпого та 1сторичного план!в, а nepinKO виступають единим цжерелом з дописемного периоду.

Спираючись на хронолог!ю першоф!ксац!й нззв поселень ГГо-куття та !нш! fx характеристики, у робот! зд!йснена спроба в!дтворити ойкон!м!йну систему perfoHy на р!зних етапах i! розвитку: а/ пер!од Ки1всько! Рус! /цавньоруський - до Х1У ст./ б/ староукра!нський - Х1У - ХУЛ ст., в/ новоукрашський - ХУШ-XX ст.

В ойкон!мП Покуття давньоукраГнського пер!оду вид!ляють-ся два р!вн!; ойкон!ми, фЛксован! (сторичними пам"ятками по ХШ ст., ! ойкон!ми, ф!ксован! джерелами п!сля ХШ ст., як! за певними сво!ми ознаками мають право бути в!днесенимп до дав-ньоукра1нських. Як ев!пчать !сторико-археолог!чн! посл!дження, територ!я Покуття була заселена уже на ршш!х етапах штвЫза-ц!Г. Тут виявлен! пам"ятки р!зних культур в!ц палеол!ту до пе-pfоцу 1{и1вськоГ Рус!.

Найцавн!ше ф!ксованим ойкон!мом Покуття е Т^межщя /1-а половина ХП ст./. Джерела ХШ ст. засв!дчують назви м!ст Толмач, Вотьнинъ /суч. Отин!я/ i Колруия. На сус!дн!х з Покуттям територ!ях пам"ятки XI - XII! ст. ф!ксують назви Теребовль /суч. Теребовля/, Галич, Басил!в та !н.

До давньоукрашського пер!оду зараховупться також ойкон!-ми, як! вперше ф!ксуються п!сля XUi ст., ало мають ряд ознак, характерних для найдавн!ших слов"янських назв поселень: Г/ дав-н! слов"янськ! композитн! та в!дкомпозитн! !мена у функц!! ба-зових назв, 2/ арха!чну словотв!рну структуру /модел! на -(ь. -ич!, -!в Аовъ/, -ин, -1 вцI, -инц!, -ськ, -иця/. На основ! цих критер! 1в до давньоукрашського пер!оду зараховупться та-kí ойкон!ми Покуття: Wojniesz /суч. Ун!ж/, Mychalcae, Пере -росль, Dobyeslawicze /суч. Дебеславц!/, Bratkowcze, Lupkow-сге~7суч. JüoOkJj^Ui/; Drahomlrczani; Bratiszow, Drahaslmow,Wl-dinovr.Hostow, Dobrzilow /суч. Доброт!в/, Zborow, Pralbllowo /суч. Прибил!в/, Снятинь; Horodnycza, Czerlenycza та !н., по-над 30 назв.

Б!льш!сть найдавн!ших ойкон!м!в Покуття утворено в!д ант-ропон!м!в, що ще раз п!дкреслюе важлив!сть людського фактора

як мотивагийного критер1ю у творенн! ойкон!м1в на ранн1х ета-пах розвитку цив(л1зац(1.

Староукрашський пер(од характеризуемся р!зким зростан-ням кЬькост( фьхацгй ойконгм{в Покуття. Основною причиною цъо-го е к!льк1сне та як!снс зб1лыиення дкерельних матергалгв, на-самперед грамот 1 люстрацгй.

Пор1вняно з попередн!м пер}одом у словотвор1 ойкон!м!в в!дбулися певн! зм{ни. Приев НЫсть виражаеться голоеним чином за допемогою формант1в -^ов /-)ъ/, -ин та 1х родовлх вар!ант!в -ово, -ова, -ина, -ине: йорковъ, Ио1обот/, Иусгода, оХезгоу/, Ш.сЬа1кочга; Вгоа1ся1п, 1)апсг1.п, 11оМп.

Зростае к(льк(сть в!дпатрон(мних 1 В1'детнон1мних назв: Напизошсге, ЬасЬоу/сге, ГЙкиНпсге, 1П1егп1к1,

У Х1У ст. вперше ф!ксуються ойкмими, утворен1 в!д родо-вих назв та в!д назв,. що вказують на походження перших поселен-шв, спос!б заселения територП ( тЛн.: ВоЬгоиЛапу, ¿игак!., Тузошуепусгапу.

На початку староукрашського пер!оду з"являються (ИксацП назв на -ець, -иця, а також в!дапелятивк1 пресЫксально-конф1к-сальн! утворення: 1Уо1сг1пес, Кгаап1са, Ууе1езпусга,

гадогге, 2аЬисге.

Таким чином, уже на початку староукрашського перIоду ч!т-КО вирисовуються ОСНОЕН! СЛОЕОТВ1рн1 модел^ як! згодом визна-чили характер ойкон(м'йнс: систсмк Покуттн.

У ХУ ст. на Покутт1 утрое пор!вняно э Х1У ст. зб1лынилась к!льк1сть першоф1ксац1й ойкон!м1в або 1х ы.р1ант!в. Стр1мкий р!ст моделей на ^ов, -ин в|цт1снив арха!чн! посесивн( утворення на -¿ь, ~2в, ф(ксацП яких у ХУ ст. уже не вказують на ¡х появу, а т!льки в}дображають перзаев/цчення цих назв у пи-семних пам"ятках. Значне зб!льшення к!лькост1 ойкон!м1в на -1в-ц1, -инц! у ХУ ст., притоку в переважн!й б!льшост1 утворених в!д християнських 1мен, св1дчить про в1цносну живуч1сть Ц|В1 модел} на початку староукра1нського пер!оду; а пор!вняно висо-ка продуктивн!сть ойкон(м(в на -ани /-яни/, -и/-! переконуе у живучост! ще на той пер1од (менувзнь поселень за назвою людей, що там оселилися. Можливо, у тому знайшла свое в!цображення ар-

ха!чна дворищна система заселения територП.

У ХУ ст. зростае к!льк(сть першоф!ксац!й ойкон!м!в з ат-рибутивними членами, змпшеться характер octshhIx: якщо ран1-ше вони вказували на час виникнення та м!сце розташування поселения / N owe ayelo, Zahajpole/,TO тепер головним чином вира-жають приналежн!сть або в!дношення об"ект!в до певних octö: Droniowakle dworiszcze, Popow Kont.Локументи цього Ж ст0л(ття

засв!дчують pan i ше не Ф!ксован! ойкон!мн! модел! преф!ксаль-Hoï деривацП /Podwysokie.Podnyskye/, а також ойкон(ми на -ов-jca /*-1вка/: Corniowka, Pochowlca.

У ХУ1 ст. клльк(сть першо|Иксац!8 ойкон 1м1в Покуття р!э-ко знижуеться пор1вняно з попередн!м стол!ттям /6В проти 204/. Причиною цього е незначна к(льк1сть нових локумент(в з того часу. 0кр1м того част! спустошлив! турецько-татарськ! на!зди на Украшу но сприяли виникнеиню нових поселень. Перше I друге м!сце за к 1лыс i стю першоф¡ксац!й, як I ран!шв, займають моде-л! на -Jb, -ин та -!вц!, -инц!. Зростае доля атрибутиЕйих словосполучень. В(дсутн!сть ноеих ф!ксац!й ойкон!м!в на -¿ь та -ич! св!дчить, що за цими моделями перестали утворюватись назви поселень.

KiHenb староукратського пер(оду характеризуемся появою нових тип!в складених ойкон!м!в. Кр!м атрибутивних словосполучень / Jasieniow Poiny/ з"явилися подв!йн! назви поселень: Krasnopole aeu Solotviina, Stecköwka alias Szczeslikôwka, Haw-rylôwka ad Otenla, Pacykfiw ad Lyniec. в ойкон(мах, об"еднаних словами а11аз "1накше" та seu "або" один член е давн!шою на-звою поселения, другий - актуальною: словосполучення з приймен-ником ad "61ля" вказують на локал!зац!ю (менованого об"екта по в!дношенню до !ншого,давн!шого або б!льш в!домого. Так! найменування е дуже ц!нним матер!алом для ономастики, оск!ль-ки воня додомагають виэначати локал!зац!ю давн!х поселень.

Ойкон!м!я Покуття новоукрашського пар1оду в основному продовжуе традицП попередн!х стол!ть, оск!льки ойкон/м(йна система рег!ону на той час уже була повн!стю сформована. Спе-цяф!ка пер(оду стосуеться передус!м продуктивном! р!зних моделей та в!дображення в ойкон!мах економ!чних в!дносин того часу.

На фон! росту продуктивном! утворень на -1вка особливо

пом!тним е зменшення першоф1ксац!й на -jb. Дал1 зростае к!лъ-к!сть нових поселень з назвами Воля, Слобода, Слоб!дка: Л!сна Слободка, Слобода коло Товмача та (н. Розвиток нароцних про-мисл!в воображений у назвах Гор1шн1й Майдан, Граничний Майдан, Дол!шн1й Майдан, Май_дан Лисецький, Серецн1й Майдан; Нова Г^та,

У XIX ст. зм!нюеться характер джерел - у них даеться де-тальний опис м!сцевост(, в зв"язку з чим ф(ксуються нав!ть ху-тори, вис{лки, частини с(л. Внасл(док цього з"явклась значна к!льк!сть першоф(ксац{й - 296 ойкон!м!в, серед яких модел! на -ич!, -}вц!, -иця, як! востанне були засв!дчен! у Х1У-ХУ ст. Найпродуктившшими моделями останн!х стол!ть е ойкон!ми,

утворен! шляхом топон!м!зац! i эпелятив1в: БукоЕець, _ГаХ> Гор;-Ф?» Дуг« Моги_ла_, Окопи, Печери, Поляна.

До характерних ознак ойкон!м!г Покуття XIX ст. належать назви на -щина: Бор!вщина, Валещина, Лях!вщина. Вони стали продуктивними в зв"язку э розцр!бненням земельних волод!нь на приватнi д!лянки, заснуванням хутор!в, що отримували назви за Iменами, пр!звищами та пр!звиськами сво!х власник!в.

Ойкон!м!я Покуття XX ст. характеризуеться неоднаковими умовами розвитку. Якщо до в!Йни I94I-I945 рр. ойкон!м!йна система функц!онувала за тими загальними тенденц!ями, як! спосте-р!галися в nonepennix стол!ттях, то п!сля в!йни вона зазнала небажаних зм1н внйсл!цок т.зв. "впорядкування географ!чних назв". "Стих1йним лихом" XX ст. для ойкон!мП Покуття та !н-ших ^erloHfB стало об"еднання f л!кв!дац!я др!бних населених пункт(в, через що з карти Украши зникли сотн! назв.

Д!ахрон!чне вивчення ойкон!мП Покуття дозволяе вид!лити так/ типи ойкон!мних моделей:

а/ модел], що мали тенденц!ю до в!дмирання /ойкон!ми на -Jb, ~J_e, -Ja, -ич!. -fвц!, -инц}. -иця/,

б/ модел!, продуктивн!сть яких зростала /ойкон!ми на -!в-ка та "в!датрибутивн1" назви/,

в/ модел!, продуктивнIсть яких знижувалась /ойкон!ми на -Jb, -ин, -ани, -ець/,

г/ модел! !з поперем!иного продуктивн!стю /ойкон!ми на -и/ преф!ксальн! t субстантивован! назви/.

Динам1ка ойкон1мних моделей Покуття за хронолог!чними зр!зами подана у таблиц!:

ПРОДУКТИВШСТЬ СЛ0В0ТВ1РНИХ МОДЕЛЕЙ НАЗВ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТ1В ПОКУТТЯ Х1У-ХХ СТ. Д ПРОЦЕНТАХ/

Модель Х1У ХУ ХУ1 ХУЛ ХУШ XIX XX

I. -]ъ/-}е/ 2,8 5,4 1.1 0,7 - - 0,7

2. -ич!/-ович!/ 5,6 3,5 . - - - - -

3. -иця/-ниця/ 2,8 3,9 3,4 - - 2,4 0,9

4. -!в/-ове,-ова/ 27,8 21,5 19,1 13,1 14,5 3,7 5,6

5. -!вц!,-инц! Г2,5 14 15 2,2 2,4 1.4 0,9

6. -и/-! 8,3 7,3 8 2,9 2,4 4,4 10

7. -!вка — 1.4 6,8 13,9 20,5 17,9 11,8

8. Метон(м!я 2,8 8,8 8 9,5 6 29 21,8

9. Словосполучення 4,2 5 12,5 30 25,3 12,8 15,5

10. Субстантивац!я 4,2 5 1.1 8 4,8 6,7 9,1

II. -ин/а/ 6,9 6,3 и 8 1,8 2,7 2,7

12. -ець/-овець/ 9.7 3,8 3.4 2,9 2,4 1,е -

13. Конф!ксац!я 2,8 2 3,4 Г,5 2,4 1.4 1.8

14. Преф!ксац!я - 2 2,2 0,7 2,4 0,7 4,5

В окремих параграфах роботи розгляцаються питания мовно! взаемоц!I в ойкон!м!1 Покуття та проблеми, зз"язан! з перейме-нуванням населених пункт!в.

Мотивац!йний, етимолог!чний та словотв!рно-структурний анал!з ойкон!м!в Покуття в (сторичному розвитку та пор!в-няння з ойкон!м!ею сус!цн!х рег!оп!в яозеоляб зробити так! висновки:

I. 1менування географ!чних об"ект!в суттево в!др!зняеть-ся в!д апелятивно1 ном!нац(1. Воно становить собою вищий р!-вень назвотворення, оск!льки 1менован( об"екти уже мають сво! загальн! назви. Найменування р!зних тип!в географ!чних реал!й теж базуеться на р!зних принципах. При найменуванн! поселень як географ!чних об"ект!в, що виникли на вищому етап! розвитку цив!л!зац!I в результат* св!цомо1, ц!леспрямовано1 ц!яльност! людей, на перший план виступае зв"язок поселения з людиною.

2. В ойкон!мн!й ном!нацН вид!ляються чотири принципи: I/ найменування поселения за назвою люцей, як» його заснували або в ньому жили в час виникнення ойкон!ма; 2/ найменування поселения за приналежн!стю чи в!цношенням його до особи, яка заснувала це поселения або волод!ла ним; 3/ найменування поселения за його розташуванням або назвою того об"екта, 61ля яко-го воно виникло; 4/ найменування поселения за його типом та 1н-шими характерними ознаками. В!дпов!дно до цих принцип!в ном!на-

ц! I украшськ! назви поселень под!ляються на чотири групи.

3. Для найменувань поселень використовувалися як уже готов! , структурно сформован! назви !нших реал!й /множинн1 патрон! ми, етнон!ми, родов! назви, топон!ми !нших клас!в, окрем1, переважно топограф!чн!, апелятиви/, так 1 спец!ально створен! для цього лексеми. Таке творения ойкон!м!в визначило два р!вн! деривацП: доойкон!мний I ойкон!мний. В результат! цього ус! ойкон!ми Покуття за способом творения под!ляються на дв! групи: первинн! та вторинч!. Перга! утворилися внасл!док ойкон!м!зац!I або трансон!м!зац! I, друг! - внасл!док власне деривацП.

4. За словотв!рною структурою та семантикою I буповою ба-зових назЕ украшськ! ойкон!ми под!ляються на: I/ назви поселень доойкон!много р!вня деривац!I /первинн!/ та 2/ назви поселень ойкон!много р!вня деривац!I /вторинн!/. Перш! включають дв! групи ойкон!м!в /в!дапелятивн! та пропр!альн(/, кожна з яких характеризуеться назвами в сингулярн!й ! плюральн!й форм!. Друг! включають три групи ойкон!м!в /в!дантропон!мн!, вГцтопо-н!мн! та "в!датрибутивнГ/, кожна з яких характеризуеться специ-ф!чними словотв!рно-структурними моделями.

5. У формуванн! ойкон!м!йно! системи цавнозаселених тери-тор!й Украши брали участь ус! вид1лен1 типи ойкон!м!в обох р!вн!в деривацП. При цьому дом!нуючими виявилися первинн! назви, оск!льки ойкон!м!йна система цих рег!он!в формувалася спонтанно, природним шляхом. Поширене в украшськ!й та рос!йськ!й ономастиц! твердження про дом!нуючу роль суф!ксацП у слоеотво-р! украшсько! ойкон!м11 е апр!орним ! не п!дтверцжуеться до-сл!дженнями ойкон!мП давно I спонтанно заселених територ!й.

6. Назви поселень доойкон!много р!вня деривацП реал!зу-ються приблизно однаковою к!льк!стю в!дапелятивних ! в!дпропр!-

альних структур. Серед в!дапелятивних переважають аф!ксальн! ойконгми у форм1 однини, а серед з!дпропр!альних - ойкон!ми у форм! множини, утворен! в1д патрон!м!в, етнон1м!в, родових та службових назв.

7. В1дапелятивн! ойкон!ми у форм! множини та в! дпропр1аль-н! назви на -ич!. -!вц!. -кнц!, -ани. -и/-1 сл!д квал!ф!кувати як назви доойкон!много р!вня ^рквацП.

6. Наззи псселень ойконгмного р!вня деривац! I на дагноза-селених землях рвал!зуються в абсолютн!й б!льшост! втцантропо-н!мними посесивними моделями. Базовимя назвамк для них служили давн! слов"янськ! ¡мена /композита, в!дкомпозити! та в!дапеля-тиен! деривати/, пр!звиська та християнськ! ¡мена ргзних струк-турних Еар!ант!з /повн!, ус!чен!, сугНксалып та ус!чено-суф!к-сальн!/, а сйкон!мотв!рними зассбэми - арха1чн! суфгкси -1ь,

посесивн! -пз,-кн та полгфункщональн! -!зк-а_,-щин-а, -их-а. -ець, -ун-я, -к-а.

На ойконгмному р!енг утвориляся також наззк !з значениям дем!нутивност!; в!дапелятивн1 та з!дпронртальн! префЛксольн! назви, що виражають локал!зац1ю !мекованих об"ект!в; назви, що появилися внасл!док субстантивац!I атрибутивних член!в колиш-н!х складених найменувань; складн! та складен! назви.

9. В!к ойкон!м1в визпачаетьс.я не т!льки часом 1х ф!ксац! I в !сторичних джерелах, але й структурою самих ойкон!м!в ! 1х базоБих назв. До найцавн!ыих належать ойкон!ми, утворен! в!д цавн!х слов"янських !мен, передус!м композит!в та в!дкомпозит-них дериват!в.

10. Б!льш!сть ойкон!мних моделей, характерних для терито-р! I Покуття та сум!жних рег(он!в, представлена на вс!й терито-р!I Украши та на землях !нших слое"янських народ!в. Це св1д-чить як про сп!льн!сть л!нгв!стичних критер! 1в деривац! I ойко-н!м!в у р!зних слов"янських мовах /здатн!сть певних труп лексики до он!м!зац!I, однаков!основи та форманти/, але й схож!стю форм мислення та св!тобачення у р!зних слов"янських народ!в. I все ж украшська ойкон!м!йна система протягом свое! тисячол!т-ньо! !стор!1 витворила 1 сво! нац!ональн! модел!: це, в першу чергу, назви на -1вц!. -инц! та -щин-а.

11. Поява ! продуктивн!сть тих чи (нших ойкон!мних моделей

•Нсно пов"яэана з р!зними (сторичними пер!оцами розвитку сус-п!льства. Насичен!сть певних територ!й в!дпов!дними моделями ойкон1м1в у р!зн! пер!оди св!дчить про однаковий спос!б та од-ночасн!сть ix заселения.

12. Назви населених пункт!в Покуття цоводять, що украГн-ська ойкон К,! 1я створювалася переважно засобами 1 способами р!дно! мови. Незважаючи на к!лькав(ково панування в ацм!н!стра-цН та д!ловодств! Зах1дно! Укра1ни польсько! та н1мецько! мов, !ншомовний елемент в ойкон!м!! Покуття е дуже незначним. Це пояснюеться тим, то ойкон!м!йна система дано! територ! i сформу-валася задовго до в(цокремлення !! в!д !нших укра!нських земель, Кр!м того, на Покутт! виникали лише поодвнок! польськ!

та н!мецьк! колон! I, оск!льки цей край був здавна густо заселении.

13. Д!ахрон!чний анал!з ойкон!м!1 Покуття, як ! Буковини та йвенщини, дае пор!вняно об"ективну картину розвитку ойко-н!м!йно! системи давнозаселених територ!й. Аналог!чн! досл!-дження в 1нших рег!онах Укра!ни створять ц!л(сну картину становления ойкон!м!1 нашо! краши 1 стануть над!йно» базою для уклацання Эномастичного атласу Укра?ни.

Основний зм!ст дисертац!! в!дображено в таких публ!кац!ях автора:

1. Роль диалектной географической терминолексики в становлении топонимии Бойковщины // Совещание по общеславянскому лингвистическому атласу: Тезисы всесоюзн. конф. - М., 1977. -С.233-235.

2. Географ!чна терм!нолексика в ойкон!мП Покуття // Про-блеми досл!дження д1алвктно! лексики I Фразеолог!! укра!нсько! мови. - Тези. - Ужгород, 1978. - С.1Ш-Ш.

3. Топонимы на -1ёц1, -ийц! и история заселения Украины // Вопросы географии, вып. НО, Топонимика йа службе географии. - М.: Мысль, 1979, - С.103-112.

4. Ареалы украинских топонимов на -!вд1, -инц! в Х1У-ХХвв. // Перспективы развития славянской ономастики. - М.: Наука, 1980. - С.90-100.

5. Отапеллятивные топонимы Верхнего Поднестровья //ргосе-

eding3 of the thirteeth international congres of Onomastic Sciences.- Wroclaw etc.,1981.-Vol.I.-3.359-265.

6. Зах!днослов"янськ! та cxfднороманськ! елементи в топо-н(м!1 Покуття // Лексика укра!нсько! мови в îi зв"язках з су-с!дн!ми слов"янськими f неслов"янськими мовами: Тези. - Ужгород,, 1982. - С.153-155.

7. Топонимия Покутья и смежных областей как источник изучения древних народных промыслов // Всесоюзная сессия по итогам полевых этнических, антропологических исследований 19821983 гг.: Тезисы. - Черновцы, 1984. - С.295-297.

8. Топонимия Покутья и смежных областей в региональных географических исследованиях // Топонимия в региональных географических исследованиях. - М.: Наука, 1984. - С.50-53.

9. Давньоруськ! елементи в топон!м!1 Покуття // Давньо-руська ономастична спадщина в cxfднослов"янських мовах, - К.: Наук, думка, 1986. - С.52-55.

10. Картографирование как метод изучения топонимов, связанных с народными промыслами // Картографическое обеспечение основных направлений экономического и социального развития УССР и ее регионов: Тезисы. - Черновцы, 1987. - С.139-140.

11. Шжмовна (нтерференц!я в укра!нськ1й топон!мП /на матер!ал! топон!м!кону Покуття/. - IX Республ(канська слав!с-тична конференц!я: Тези. - Оцеса, 1967. - С.БО-61.

12. Реконструкция древнеславянских и древнерусских личных имен по данным топонимии // Актуальные проблемы исторической лексикологии и лексикографии восточнославянских языков: Тезисы всесоюзн. конф. - Днепропетровск, 1988. - С.29-30.

13. Архаическая топонимия Прикарпатья и история края // Всесоюзная научно-практическая конференция "Исторические названия - памятники культуры": Тезисы. - М.: Наука, 1989. -С.101-102.

14. Взаемод!я оф!ц!йних ! народнорозмовних вар(ант!в назв у топон!м!î Прикарпаття // Науково-техн!чна революц!я ! сучас-н! процеси розвитку лексики украшсько! народнорозмовноï мови: Тези респ. конф. - Ужгород, 1989. - С.23-24.

Г5. В!дродов! нзэви в ойкон!м!в1 Укра[ни // Соц!ол!нгв!с— тичн! проблеми Черн{вецьксн облает!: Тези рег!он. наук.-практ.

конф. - Черн!вц1, 1990. - C.6I-63 /в сп!вавторств! з В.Б.Сте-фанцем; автор виконав 50!« роботи/.

16. ГеограФ!чн! назви укражського походження на терито-pi f 3axfдно1 Канади // Матер1али м!жнародно1 конференцИ "Ем!-грац!я населения зах!цноукра!нських земель до П!вн!чно! Америки на рубеж! XIX-XX ст. f П роль в освоенн! канацського Заходу". - Черн!вц!, 1990. - С.53-57.

17. Древнеславянские композитные имена в основах ойкони-мов Витебщинн и Прикарпатья // Беларуска-руска-польскае супас-ста^ляльнае мовазнаУства. Матэрыялы Першай усесаюзнай навуко-вай конфорэнда!. - В!цебск: В1цебск1 пед. !н-т, 1990. - С.85-69.

18. Кришшя пам"ят! народно! // Ямгор!в. 1нформац!йно-публ!цистичний альманах. - Гороценка, 1990. - & 2. - С.25-30.

19. Найдавн!ш! назви населених пункт!в Букоеини // 50 ро-к!в возз"еднання Швн!чно1 Буковини ! Хотинського пов!ту Бес-сарабП з Радянською Украиною у склад! СРСР: Тези респ. конф. - Чёрн!вц!, 1990. - С.138-140.

20. Походження назв населених пункт!в Покуття. - Льв!в: Св!т,. 1990. - 144 с.

РецензН: Полюга Л. Зв!дки взялись т! назви? // Друг чи-тача. - № 16. - 17 кв!тня IS9I р.; Лес!в М. Шанувальникам ук-paÎHCbKoï культури // Буковинсышй журнал, 1992. - 4.4-5.

21. При: ципи HOMtnauli в украшськ1й ойкон!мП // Шоста Республ!канська ономастична конференц!я "Теоретична та вторична ономастика". - Одеса, 1990. - С.6-8.

22. Укра шсько-польська взаемод!я в топон!мП Покуття // Slarla orlentalie, t.НИХ, N 3-4,1990.-S.265-272.

23. упорядкування та н!велювання топон!м!г краю // Соц!о-л1нгв1стичн!. проблема Черн!вецько! облает!: Тези раг!он. наук.-практ. конф. - Черн!вц!, 1990. - C.II-I4.

24. Лексична база укра!нських топон!м!в Прикарпаття XI-ХШ ст. // 50 рок!в возз"сднання П!вн!чно! Буковини, Хотинського, Акерманського та 1зма1льського пов! т!в Боссараб!i з Укра-1нською PCP: Тези респ. конф. - Черн!вц1, 1990. - С.66-6Р.

25. Деривати з оуф!ксом -*Je в украшськ!й топон!м! ï // Методичн! читшшя "Словотв!рна та семантична структура украш-

сько! лексики", присвячен! пам"ят! засновника дериватолог1ч-ноГ школи на УкраЫ проф. 1вана Ковалика: Тези. - Льв(в,1991. - С.15-16.

26. Историческая ойконимия Украины в свете послевоенных переименований // Вторая всесоюзная научно-практическая конференция "Исторические названия - памятники культуры": Тезисы докладов. - М.: Наука, 1991. - С.38 /в соавторстве с Н.Г.Буч-ко; автор выполнил 50% работы/.

27. Лексична база в'дапелятивних топон1м!в Покуття // Укра1нська лексика в' (сторичном'у та ареальному аспектах.-К.: Наук, думка, 199I. - С.137-145.

28. HaitnaBHfiüf посесивн! топон!ми Буковиня // До вяток{в назви краю Буковина: Тези !стор.-краезн. конф. - 4epnfByl, 1992.. - С.41-42.

29. Назви найдавн!ших поселень П1вн!чно! Буковини //Bukowina. Wspfilnota Icultur 1 j?zylc6w.-VTarazawa, 1992.-S.19-28.