автореферат диссертации по искусствоведению, специальность ВАК РФ 17.00.03
диссертация на тему: П.И. Чайковский. "Орлеанская дева": интерпретация истории и исполнительские традиции

Полный текст автореферата диссертации по теме "П.И. Чайковский. "Орлеанская дева": интерпретация истории и исполнительские традиции"



НАЦ1ОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМ!Я УКРА1НИ 1м. ПЛ. ЧАЙКОВСЬКОГО

ЦИПЛАКОВА ЛАРИСА МИТРСФАН1ВНА

П. I. ЧАЙКОВСЬКШ." ОРЛЕАНСЬКА Д1ВА": ГГЕРПРЕТАЦ1Я I СГОРИ ТА ВИК0НАВСБК1 ТРАЛИЦП

Спец1альн1сть 17.00.03 - Музичне мистецтво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацИ на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства

На правах рукапису

КИ1В 1996

Дисертац1ею е рукопис.

Роботу виконано на кафедр! icTopli музики та етнограФП Одесъко! державно! консерватор!I 1м. A.B. Нежданово!.

Науковий кер!вник - доктор мистецтвознавства, професор МАРКОВА ОЛЕНА МШ0ЛА1ВНА

0Ф1и1йн1 опоненти - доктор мистецтвознавства ТИШКО СЕРПИ В1ТАЛ1Й0ВИЧ

кандидат мистецтвознавства СТАХЕВИЧ ОЛЕКСАНДР ГРИГОРОВИЧ

Пров1дний заклад - Харк!вський 1нститут мистецтв 1мен1 I. П. Котляревського.

Захист дисертац1¥ в!дбудеться <<^>> грулня 1Я96 п. о 15 год. 30 хв. на зас1данн! спец1ал!зовано¥ вмено* ради Д 50.27.01 по захисту дисертац1й на здобуття наукового сту-пеня доктора наук у Нац!ональн1й музичн1й академП УкраХни 1м. П.I.Чайковського за адресою: 252001, Ки1в, вул. Городець-кого 1/3, 2-й поверх, ауд. 36.

3 дисертац!ею можна ознайомитися у б1бл1отец! Нац1о-нально! музично! академП.

Автореферат роз1слано «м» листопада 1996 р.

Вчений секретар спец!ал1зовано!

вчено* ради, кандидат мистецтвознавства,

доцент

I.M. КОХАНЖ

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Трця ппр-пТтпкрння- Головне м1сце в яисертацП займае питания про сп1вв!дношення композиторського тексту опери П. 1. Чайковсъкого "Орлеанська д!ва" з !сторичними та л!тературни-ми джерелами. 8исв1 тлюетъся також 1стор1я постановок на ев-ропейськ1й та укра1нськ1й сценах :< локладним розглядом вико-навських !нтерпретац!й 1970-90-« рок!в. У взаемозв'язку 1з висв!тленими питаниями автор. зокгсма. порушуе проблематику тематизму та драматург!I опери XX стор!ччя пор!вняно з кла-сичною, романтичною епохами.

Ппргшвтоц лпг_дТ лжяння е названий вище тв!р Чайковського, сукупн!стъ л!тературних та 1сторичних матер!ал!в, як! визна-чили ор!ентац!ю композитора, а також матер!али музично-теат-ральних п!дход1в до образу Жанни у XX стор!чч! Створи К.Де-бюсс1, А. Онеггера, А.Жол1ве, Г.Успенського), виконавсыс! ва-р1анти створення образу 1оанни такими сп!вачками-виконавиця-ми як 1.Архипова, Л.Шир1на, 1.Удалова та 1нш1. При анал!з! виконавства основну увагу прид1лено ладово-тембралъним, рит-мово-темповим показникам, жанрово-1нтонац!йним ор1ентирам та пластиц! сцен!чного р1шення.

навства у сучасн!й музикознавчпч науц1,до того ж виконавства концептуального, ииконавстьа-! н-шрмре-тц! 1. Саме р1зноман1т-н!сть виконавських рлиень зробило об'сктом нашого досл!джен-ня "Орлеанську д!ву" Чайковського. шо с твором експеримен-тальним у спадщин! великого композитора, з рисами "сцен1чно!г оратор!I". тобто жанру, характерного не ст!льки для XIX, ск!льки для XX стор!ччя.

лення 1сторично-стил!стичния аспект!в опери П. I.Чайковсь-кого "Орлеанська д!ва". розкритгя 1"]' зм!сту та драматург (У.

зумовлена значущ!стю проблеми вико-

Головною метою роботи е вияв-

ii эв'язк1в з драмою Ф. ИИллера. що fiy.na основою для отпорен-ня лхбрето. Неперес1чне значения для вт!лення цих питань мае анал!з виконавських Р1шень образу 1оанни ствачками XX стор!ччя. В1яп0В1ДН0 до визначено! мети висуваються кон-kpgthi завдання дослхдження:

- розгляд icTopn4HMX умов Формування образу Жанни-1оанни у художн!й творчост! та музиц! i роль цього образу у в1доб-раженш актуальних !дей рос!йсько1 культури 1870-х pokiв:

- анал!з л1тературного матер!алу драми Ф. ИИллера та 1нших автор!в, твори яких Чайковський використав у л!брето опери;

- !сторично-стил!стичний анал1з музично-виразних засоб1в вт1лення образу 1оанни в onepl П.1. Чайковського:

- розгляд виконавських можливостей створення образу 1оан-ни на л!тературному та музичному матер1ал! опери, як: визна-чають композишйно-тематичну ц!л!сн1сть всього твору:

- розгляд конкретних зразк1в виконавських р1шень образу 1оанни:

- висновки про спешФ!ку взаемодП 1сторико-л1тературного матер1алу i музики у твор! ПЛ.Чайковського, а також про ix актуальна значения у виконавському мистецтв! та музично-те-атральшй сфер1 в ц!лому.

Науклиа ноии.чна робота. У дисертацП вперше висунуто положения про розгляд:

- твору Чайковського, який до останнього часу залишаеться предметом дискус1й музикознавц!в, виконавц!в та режисер!в у аспект! жанрово-драматург!йно!' перспективност! дано! опери для мистецтва XX стор!ччя:

- виконавських !нтерпретац!й образу 1оанни як зразк!в су-часно! творчост! спадкоемщв академ1чних традиц!й попередн1х епох:

#

- образу 1оанни як орган!чного вираження спрямувань рос!й-сько! культури 1870-х рок!в у вт!ленн! в!тчизняними та зару-61 жними сп!вачками, режисерами, диригентами зм!сту та сут! цього образу.

До числа наукових результат!в в!дносимо також формулю-вання зм!сту ряда терм!н!в, запропонованих для наукового об!гу в публ!кац1ях матер!ал!в дисертаиП. До 1'х числа належать сл!дуюч! поняття:

- 1нтерпретац!я у композиторськ!й та виконавськ!й творчо-ст! як художньо-образне бачення !стор!1:

- виконавська традиц!я як сукупн!сть темпово-ритм!чних, ладово-!нтонац!йних, динам!ко-тембралъних та сцен!чно-плас-тичних вт!лень художнього образу в опер! сп!вцями-виконавця-ми у жив!й спадкоемност! засоб!в виразност! в!д старшого по-кол!ння до сучасно! молод!,в!д вчител!в до вихованц!в 1 т.д.:

- "оратор!зац!я" оперно! виразност! через внесения до оперного д!йства засоб!в "сцен!чно1 оратор!Х-кантати", тобто ознак "еп!чного театру":

- комплекс 1оанни як художн!й знак-символ пристрасного служ!ння 1де1 у художн!й творчост!.

дожнього у гегел!вськ!й естетиц!, основн! положения якои знайшли г!дне продовження у творах видатних мистецтво-знавц!в 0. Потебн! та О. Канарського. а також у музикознавчих 1сторико-стил!стичних та виконавських анал!зах, зроблених в традиц!ях 0. Серова,Б.Асаф'ева,сучаснммм авторами Н.Горюх!ною, I. Ляшенком, I. Котляревським, М. Черкашиною, 0.31нькевич, Н. Ко-рихаловою, М. Таракановим, В.Медушевським та багатьма !ншими.

Пплпжяння. як! йиносяться на аахипт:

- художньо-!сторична зумовлен!сть тексту опери ПЛ. Чайков-

*

ського ¡/явлениями про 1сторичний Факт Подвигу Жанни з акту-альним для 1870-х рок!в розкриттям " ж1ночоИ'теми":

- винятковхсть 1 одночасно суттев!сть для творчост! Чайковського теми "богатирства", для яко¥ в "0рлеанськ1й д1в!" е характерними поеднання жанрово* тендениП до оратор!альноет! в оперн!й драматург!! 1з вагнер!вськими 1дейними побудовами, як1 вт!люються в "Орлеанськ!й д!в1":

- суттев!сть для вс1вТ спадщини Чайковського того аспекту теми Кохання, Спокутування, яка покладена у художн!й засад! трактування образу 1оанни".

- активн!сть виконавсько! 1нтерпретацИ! у висловленн! актуальной "1де1 часу" та "духу сучасност!" в ц!лому при звер-танн! до тексту "Орлеансько! д!ви" Чайковського у XX стор!ч-ч1;

- "вписан!сть"драматург1чних 1дей "Орлеансько* д!ви" Чайковського у оперно-оратор1альн! сцен1чн! композицИ XX сто-р1ччя:

- художн!й принцип метафоричного накладення академ!чних позиц!й вокально-кантиленного звучания парт!? та мовно-плас-тичного вт1лення актуальних реал!й виконавства як методолого-методичного усв1домлення самост!йно* концепцИ 1сторико-стил!стичного та виконавського анал!зу.

Матер!ад лппд!джяння_ Матер!алом досл!дження е роботи, присвячен! 1сторичн!й постат! Жанни-1оанни. л!тературн! твори СШ1ллер, Вольтер, Шексп!р, Шоу,тощо), як! вт!люють Подвиг Жанни, нотний текст та л!брето опери Чайковського. У з!став-ленн! з тими музичними лобудовами, що використав композитор, в дисертацП було також розглянуто твори К. Дебюсс!, А. Онеггера, А. Жол!ве, Г.Ус-пенського. Проанал!зовано л!тератур-ну спадщину, яка заф!ксувала риси виконання рол! 1оанни ар-

тистами у р!зних театрах, а також безпосередне описування вк-конавчих 1нтерпретац1й I.Архипово!, Л.Шир1но1,Н.Шакун, I.Уда-лово! Счастково з нотними розшифруваннями виконавських р1-шенъ).

_Практична п1нн!сть ппбпти. 1стотне теоретичне та прак-

тичне значения полягае в безпоеередн1й спрямованост! на вдо-сконалення театрально-артистично! д1яльност! виконавц!в та навчального процесу у в!дпов1дних музичних закладах. Матер!а-ли дисертацИ можуть бути використан! у певних розд!лах кур-с!в !стор!! музики та 1стор!1 виконавсько! майстерност! на вокальних в!дд!лах та !нших Факультетах консерватор!I.

Апробап!я роботи зд!йснювалась протягом тривалого часу в р!зних наукових закладах з використанням р!зноман!тних Форм. Т1льки за останн! роки автор виступила з допов!дями 1 тезами на м!жнародн1й конФеренцП молодих вчених С Одеса, 1994). м!ськ!й конференц!присвячен!й 200-р1ччю м!ста СОде-са, 1994), на м!жнародн1й науково~практичн!й конференц!!' СОдеса, 1995) ! опубл!кувала матер!алы за темою досл!дження. Матер!али дисертац!! неодноразово обговорювались також на зас!даннях кафедри оперно! п!дготовки та кафедри !стор!1 музики та музично! етнограф!! Одесько! державно!' конс-ервато-р!!. тощо.

Структура гапбпти. Дисертац!я складаеться !з вс-тупу, трьох глав, зак!нчення, списку л!тератури та додатк!в, що м!стять нотн! приклади, !люстрац!1 та деякий !нший мате-р!ал. Загальний обсяг роботи 184 стор!нки , в тому числ! 130 стор!нок основного тексту, додаток - 57 стор!нок. Список основно! використано! л!тератури нараховуе 129 наймену-ванъ.

- б -

зм1ст робото

У вступ! визначаютъся мета та завдання робота, обумов-лен! актуальн!стю теми досл!дження, його науковою новизною, практичною ц!нн1стю, показана структура роботи зг!дно мети та завдань досл!дження.

Образ Жанни д'Арк у XX стор1чч! викликае пильну увагу л!тератор1в, художник!в, майстр!в сцени та к!но. Не т!льки у ФранцП.але ! в !нших краГнах Подвиг Жанни д'Арк надихае су-часник художник!в та пол!тичних д!яч!в 1 не залишае байдужм-ми вс!х патр!отично вихованих громадян. Такий стаб!льно-п!д-вишений 1нтерес до велико! постат! Жанни у XX стор!чч! не мае аналог!в у минулих епохах, тим боьше у музиц! минулого стол!ття. Мабутъ причиною ц!е! уваги стали м!ркування 1дейно-пол!тичного порядку, тому що саме Жанна - нос!й рел1г!йно! 1де*. яка не д!стала великого розвитку у ХУ111-Х1Х стол!ттях ! осягае грунтовне значения у XX стор!чч1.

I глава С "1сторико-кулътурний контекст опери ПЛ. Чайковського") присвячена опису життя та д!янь Жанни д'Арк у сприйнятт! велич! II Подвигу сучасниками та нащадками у ро-зум!нн! надлюдського, м!стичного значения цього 1сторичного Факту. Власне, це стверджуетъся у xx стор1чч! католицькою церквою за допомогою акта беат!Ф1кац!1, тобто зарахуванням Жанни до лику Святих. Моралън! проблеми загально-людського масштабу породжують "в!чн!" теми у мистецтв!,як! у художньо-му св!т! зумовлен! 1сторичними шляхами людства, стають пос-т!йними ор!ентирами творчост!: Лейла ! Меджнун, Фауст,князь 1гор,Тристан та 1зольда,король Артур, Гамлет,царевич Ди-митр!й, Жанна д'Арк...

В образ! Жанни в!дображаеться 1 вт!люеться !сторична реальн1сть, р!зн1 риси I явища, як! символ!зують швидкоплин-

н!сть часу та незбагненну до к!нця 1дею буття. Винятковими та 1ндив1дуально-неповторними рисами Жанни як !сторично! поста-т! 1 геро!н! художньо! творчост! е так1:

- ж!ноча сутн!сть войовничо! Д!ви-чаклунки, яка немов уо-соблюе собою франко-кельтський дух ж!ночо! активност! та си-ли:

- 1 дейно-моральна амб!валентн1сть геро!н! у дус! ренесан-сного дуал!зму св1тосприйняття:

- захоплен!сть 1деею Подвигу 1 майже язичницька прихиль-н1сть до осяяння пророцтва влади "таемно! сили":

- ренесансний психолог!чний комплекс Жанни у поеднанн! принцип!в християнсько! аскези та "лочуттевост!" культури краси Форм та вишуканост! вираження,як! 1н!ц1юються античною спадщиною:

- мучеництво Жанни,яке нагадуе ранне-християнську одержи-м!стъ,1, напевне.невипадковим е часовий зб!г траг!чно! под!! страти Жанни з початком протестантських виступ!в та жорсто-ких розправ з нос!ями 1дей протестантизму.

Враховуючи суперечн!сть часу, у який народилася Д1ва, Жанна - свята, пророчиця, войовниця - як нац!ональна геро!'ня, була визначена спод!ваннями та реал!ями конкретно!, вторично! д!йсност!.У ХУШ-Х1Х стол!тт1, у пер!од становления ра-ц!онал!зму в його людськи-самодостатн!й якост!. Феномен Жанни розглядався у соц!ально-психолог!чному план!,поза церков-но-спов!дальним настроем, до якого були чутливими сучасники геро!н! 1 який був п!дхоплений авторами XX стор!ччя.

Тв!р П.I.Чайковського написаний у 1870-т! роки: це в!дбиття под!й Паризько! Комуни, болючих реакц!й на поразку Франц!! у в!йн! з Н!меччиною та на гостр! соц!ально-пол!тич-ш протир!ччя у сусп!льств!,ие епоха народження незалежних

держав не т!льки у колишн!х колон!ях, але й в бвроп! (Болгар^, Серб!я, Румун!я, тощо). Рос!я 70-х рок!в - це певний апогей пол!тизац!1 громадського життя держави, криваво! ак-тивност! Народно! Вол!,1нтенсивного проведения 1 затверджен-ня в Рос-!йеьк!й 1мпер11 кап!тал!стичних стосунк!в, нових для кра!ни та психолог!! П громадян.

В1рн!стъ 1 витончен!сть психолог!чного анал!зу в ж!но-чих образах були слравжн!м в!дкриттям мистецтва того пер!оду. Для рос!йсысих письменник!в. суттевою була !дея ж!ночо! еман-сипац!!,! це пор!днювало 1х з !ншими нац!ональними тенденц!-ями св!тово! лПтэратури, зокрема, з романами Б. Бьйорнсона, X. 1бсена, Г.Флобера, Г.де Мопассана та 1нших.

У 70-т! роки Чайковський, як ! представники його поко-л!ння в ц!лому, знаходить свою тему в мистецтв! 1 збер!гае в!рн!сть !й до к!нця сво!х дн!в: його геро!н! настроен! жер-товно-1деально, !х активн!сть "вибудовуе" всю образну структуру твору.ГОдсумовуючи показники соц!ально-культурного життя Рос!! того пер!оду, в!дзначаемо таке:

- 1деолог1чну гостроту висловлених 1дей;

- ж!ночу тему та мотив ж!ночо! емансипацП:

- психолог!зм у мотивац!! вчинк!в та д!янь геро!в:

- усв!домлення европейських паралелей рос!йським под!ям соц!ально! конфл!ктност!, наявн!сть !дейно! гостроти у зоб-раженн! явищ життя, пов'язаних з нац1ональним питаниям:

- в!дображення едност! позачасового високого та скороми-нучого у нац!ональному житт! Интерес до епосу, богатирства, до зображення побутового життя), психолог!зац!я мотиву д!янь !сторичних постатей;

- гостроту протиставлень традиц!й рос!йського мистецтва зах!дноевропейському св!ту та християнськ!й культури взагал!.

Перел1чен1 смислов! лозицП у т!й чи 1нш1й м!р! поедну-ються з темою 1сторично! м1с!1 Жанни д'Арк. Зроблений Чайков-ським мовби в!дк1д в!д рос1йсько! проблематики у своему род! законом!рний та приролний: для бурхливого становления рос!й-сько! школи е показовими пошуки 1нонац1ональних ларалелей Спор. "Саламбо" М.Мусоргського, "Юдиф" О.Серова та !н.). По-зарос!йське сюжетне розгортання "Орлеансько! д!ви" н!би ком-пенсуеться 1деолог1чною гостротою ц!е! теми для рос!йського життя 1870-х рок!в: героиня - ж!нка, яка бере на себе неж1-ноч1 обов'язки.

Неординарн1стъ характеру Жанни, лозиШя войовничо! за-хисниц! Правди -все це було сп!вв1днесено з сучасним Чайков-ському в!тчизняним св!том, насиченим соц!альними протистоян-нями та гостротою висловлення национального почуття 1ндив1-дом, то виступав в!д 1мен1 народу. Прагнучи в!дпов!сти на 1дейн1 потреби свого часу, Чайковський шукав можливост! в1-добразити ¥х у новому для рос!йсько! публ!ки сюжет!,а остан-н!й, будучи обраним композитором, спонукав до пошуку нового жанру у поеднанн! рис 1сторично1' опери романтичного типу з ешко-драматичною чи новою 1сторичною музичною драмою. 1сто-ричний сюжет з опорою на в!домий л!тературний тв!р 1 яскра-вим авторським трактуванням його склав особливий художШй квал!тет,який наблизився до "л!тературно! опери" XX стор!ччя.

П.I.Чайковський використував драму Ф.Ш1ллера з ураху-ванням того асоц!ативного ореолу, який визначався вагом!стю 1мен1 н!мецького драматурга в рос!йських так званих прогре-с-ивних колах. "Благородним адвокатом людства" називав В.Бе-л!нський Ф.Ш1ллера, в!дзначаючи його ненависть до рел!г!йно-го та нац!онального фанатизму, як! спричиняютъся до роз'ед-нання людей.

Ш1ллер визначив св!й тв!р про Орлеанську Д!ву як "ро-мантичну трагед!ю". Романтична спрямован!сть образу 1оанни у н!мецького автора грунтувалася на самоствердженн! II у геро-1и1. Чайковсъкий, звертаючись до трагедИ Ш!ллера, н1як не визначив жанровий сенс свого твору, при цьому композитор до м1н1муму скоротав пол!тичну сторону под!! в сюжет!: але л!б-рето вт!лило драматичн! нахили в усв!домленн! образу 1оанни.

В л!брето та музиц! Чайковського маемо:

- певну психолог!чну "роз!рван1сть" образу 1оанни - з рисами еп!чно! геро!н! у 1-1К а лот!м л!рико-драматичного ви-раження у III—IV д!ях:

- л!ризац!ю характеристики геро!н! у пор1внянн! з Ш1лле-ром:

- особливу значущ!сть масових сцен, привнесения рис оратор! альност! у драматург!ю опери:

- виявлення окремих рис !сторично! достов!рност! у психолог!! повед!нки геро!'н! Су пор1внянн! з драматичним рац1она-л!змом характеру 1оанни у Ш!ллера):

- загальне установления на "монолог!зац!ю" д!ви в опер!, у як!й внутр!шн! !мпульси сими'та елабкост! духу геро!н! ви-значають заворот сюжету та загальний план розвитку ц!лого.

Зауважимо, в характеристик 1оанни "оперний егоцентризм висловлення" !ндив!дуальност! Д!ви 1 одночасно притаманна 1й !дея християнського Подвижництва знаходяться у непримиренно-му протир1чч!. Через те в парт!1 1оанни "буксуютъ" стереоти-пи засоб!в оперно! виразност!.

В нашому анал1з! ми виявляемо пошуки Чайковським гюдо-лання названо! антином!чност1 !дей християнського альтру!зму та постренесансного гуман!зму як мотив!в вчинк!в та д!янь 1оанни.

Впровадження Чайковським, всупереч Ф1налу Ш1ллера,сцени спалювання на эак!нчення опери в показовим: екстаз прийняття смерт! як переходу до чисто! духовност! - це новий мотив в передбаченн! скряб1н!всько! екстазност! "подолання матери". I цей поворот у нова зм!стове русло, вважаемо,м!стить важли-вий аспект художн!х вт!лень Чайковського, як1 випереджають театральний р!вень його часу 1 передбачають художн! в!дкрит-тя XX стор!ччя.

Музична "печать обраност!" вносить "напружену статику" в образ 1оанни - в паралель до вагнер!вських геро!в. У вокальна парт!i 1оанни показаний надзвичайно складний I ui-кавий 1нтонац!йний комплекс: еФект "прихованого багатоголос-ся", cniвв!днесеного з фактурою бах!вських ар!й. яке ч!тко асоц!юеться з колоритом духовно! музики С див.N7 опери та 1н.) У 1нтонац1йному комплекс! apll 1оанни звертае на себе увагу секвенц!йна Ф1гура, яка нагадуе тему "мр!й Тетяни" з "£вген!я Онег!на",написаного Чайковським безпосередньо перед створен-ням "Орлеансько! д!ви" 1 даний спадний секвенц!йний рух м!с-тить точки з!ткнення з мелод!ею dies lrae. В onepl Чайковського мають м!сце риси структури grand opera, для яко! е показовими народн! сцени-хори, танки, драматично й сюжетно доц!льн1.

В1дображенням вагнер!вського впливу виступае монолог!ч-на форма висловлення геро!в, у тому чмсл! Розпов1дь 1оанни Сстроф1чн1сть, двофазн!сть у будов! кожно! строфи). Тональний план Розпов1д1 1оанни CAs-as-ces, G-c-ED м!стить ознаки романтично! сонати-балади Ф.Шопена).

II д!я доповнюе характеристику 1оанни, вносячи надбут-тевого сенсу до !! образу, в.1 ддаляючись в1л того оперно-пси-холог!ного комплексу поеднання побутового та 1деального,який

був накреслений у I д!!. М1стер1альн1сть установки Чайков-ського у характеристиц! 1оанни у II д1! е саыодостатньою:

героиня як корифей народних сцен.

В опер! мае м!сце рос!йсько-народницький поворот веления образу 1оанни, зд!йснений Чайковським всупереч матер!-алам драми Ф. Ш!ллера: кохання не як благо великого почуття, а як тяжкий людський гр!х. Для 1оанни Чайковського, на в!д-м! ну в!д геро!в французько! опери, 1н1шатива у р!шенн! диле-ми "любов-смерть" спрямована протилежно зах!дноевропейськ1й традицП: не "смерть заради любовГ', а вхдмова в!д кохання заради вишо! морально! 1де!. Опера "Орлеанська д!ва" являе собою ун!кальний вар!ант вт!лення Чайковським ж!ночого образу у вигляд! войовничо! рятувальниц! нац!! в паралель до"ге-ро!чних д!в" Вагнера та Сметани СБрунг!дьди, Л1буше та 1н. Богатирство геро!н! посилювало роль п!сенно-г1мн1чних висло-влень, еп!чного начала у драматург!! твору. Як ми знаемо по подальших творах Чайковського, цей "силовий ж!ноч!й тип" хоч ! був художньою знах!дкою для того часу, проте не визначив засади стилю мислення композитора 1 не справив суттевого впливу на пошуки рос!йсько! оперно! сцени наступних рок!в.

Виходячи 1з стил!стичних особливостей тексту Чайковського, бачимо можлив!сть для виконавства та режисури р!зних шля-х!в вт!лень образу 1оанни. По-перше, це, безумовно, стил!сти-ка п!сенно-ар!озного пласта традиц!йно! л!рико-драматично! опери,яка складае генеральну тенденц!ю творчост! П. I. Чайковського. Режисерсько-виконавче вир!шення народжуе у тракту-ванн! образу 1оанни антитези 1стовост!, екзальтац!I та любовно! захопленост!.По-друге, вир!зняеться режисерсько-виконав-ська позиц!я, яка розвивае л!н!ю зв'язку з еп!чним оперним пластом Срос1йським кучк!змом, вагнер!вським "31гфр!дом"). В

цьому план! провокуються купюри у II 1. особливо, в III д!1, спонукаетъся тяж!ння до гнучкого 1нтонац!йного переосмислен-ня сцен кохання у зв'язку з бах!вською оратор!альн!стю та ар!озн!стю,направлених на вираження Спокутування та Покаяния. Парт!я 1оанни "навантажена" темами-символами старовинно! му-зики: у IV д!У в режисур!, зг!дно з виконавчою позиц!ею сти-л!зац1! старовини в межах оперно! вистави постае кульм!на-ц!я-вершина еп!чного розгортання твору. По-трете, можливим в виконавське "осучаснювання" оперного полотна П. I. Чайковсько-го, його "п!дтягнення" до плану "сцен!чно! оратор!!" на зра-зок опер-м!стер!й XX стор!ччя Спор.: твори А. Онеггера, Ф. Пу-ленка, С. Прокоф'ева}. Такий п!дх!д передбачае купюри 1 сутте-ве переосмислення зм!сту II та III д!й. При цьому доречним виступае поновлення внасл!док введения ефекту еп!чного театру С"!нтонац!йне осторонювання"} у сп!вацько-акторському ви-р1шенн!.

Тв!р П. I.Чайковського, який розглядаеться в дисертацП, становить ц!кавий об'ект творчо! театрально! роботи, оск!ль-. ки об'ективно вт1люе те "стил!стичне роздор!жжя" композитора, на якому в!н опинився при звертанн! до !дей 70-х рок!в, до еп!чних тенденц!й музично! драматург!! ! водночас рос!йсько-народницьких художн!х здобутк!в. Така об'ективна стил!стична подв!йн!стъ, нав!ть "потр!йн!сть", враховуючи явний "вагне-ризм" Чайковського, створюе особливу свободу режисерсько-ви-конавського вибору, яку можна пор!вняти з пошуками !нтерпре-тацП "ПасЮна в!д Луки" К. Пендерецького у XX стор!чч!. Об'ективно, опера Чайковського "Орлеанська д!ва" мае виразний потенц!ал, який стимулюе позаакадем!чн!, актуальн! режисер-сько-виконавськ! р!шення.

II глава. Стил1стико - драматург! чн! тенденцИ вистав

опери ПЛ.Чайковського "Орлеансыса д1ва" в1д XIX до XX ето-р!ччя. Сучасна музична драматургия у п1дход! до в!дображення образу Жанни може бути виявлена через анал!з твор!в К.Дебюс-cl, А. Онеггера-П. Клоделя, А.Жол1ве, у в!дпов!дних Фрагментах оратор!! Г.Успенського "Quo vadis 2000?..", як! м!стять вт! — лення рис 1сторично1 постат! Жанни в контекст! культури XX стор!ччя.

Як предмет анал!зу обрано кантату К.Дебюсс! "Д!ва-обра-ниця",в як!й проглядають певн! прагнення до в!дображення образу Жанни д'Арк. 1дея вагнер!всько! опери-поеми тут дана у стасненн!,максимально вид!ляеться м!стер!альний п!дтекст образу, тобто не опера-м!стер1я Р.Вагнера, а м!стер!альна духовна кантата, л!рична кантата-поема в античному значены! цього слова.

"Жанна д'Арк на вогнищ!" П.Клоделя-А.Онеггера - одне з найяскрав!ших досягнень музично! драматург!! XX стор!ччя.Тут Жанну подано явно у "жит!йному розклад!". Сюжет побудований в екзистенц!альному план! - осяяння 1стани в баченн! близько! смерт! СЖанна д'Арк на вогнищ!). У твор! е лише один музичний номер Жанни -"Тримазо", дитяча п!сенька N10. Мотив "Тримазо" пов'язаний не т!льки з темою Птаха С Солов'я),але 1 з народними сценами N8 ("В'*зд Короля до Реймсу"). Народ тут зображений у стан! висловлення дитячо! чистота помисл!в. 11я християнська !дея музично реал!зуеться А. Онеггером через зв'язки з характеристикою Жанни та фольклорно-обрядними п!с— нями Франц!I. У даному п!дход! Клоделя-Онеггера принципово "зн!маеться" психолог!зм подач! образу,максимально звужуеть-ся емоц!йний план самовираження repolHi: Blpa, В!рн!стъ,Страх 1 Осяяння вичерпують гаму повед!нково-емоц!йних вияв!в Жанни зовн!. 1нтелектуальне, психолог!зоване п!дгрунтя р!шень Жан-

ни, яке було визначено У. Шексп!ром, Ф. Ш!ллером та певною м!-рою в!дображено П.Чайковськмм не е суттевим в показ! даного образу в мистецтв! XX стор!ччя. А. Жол!ве в оратор!! на справ-жн!й текст посмертного виправдання Жанни С0ратор!я "1стина про Жанну") подае образ геро!н! не безпосередньо,а опосеред-нено у в!дгуках про не! св!дк!в та р!дних. Характеристика Жанни позбавляеться л!ричного тонусу самовираження, присутн!й лише л!ризм ставлення до Жанни.

Актуальн!сть 1де! образу Жанни для пол!тичного 1 худож-нъого життя XX стор!ччя алробовано реал!ями под!й п!слявоен-но! бвропи:д!яльн1сть Робера Шумана по створенню "СШ бвропи". Автор л!тературно! версП оратор!!-м!стер1! "Quo vadls 2000?" Б. Замарон п!дкреслював спец!альне призначення святост! Д1ви: Жанну у !! безпосередньому звертанн! до Бога формально церк-ва в!дштовхнула, хоча цей акт згодом було визнано помилковим. В оратор!!-м!стер!! Г.Успенський за своею !н!ц!ативою вибу-довуе дв! арП Жанни. Неземна, надлюдська особлив!сть образу Жанни у друг!й apll С "тиха кульм!нац1я" твору) розкрита за допомогою засоб!в, властивих вагнер!вському оркестру.

Отже, драматург!я tbopIb XX стор1ччя,як! в т!й чи 1нш1й Mlpl торкаються аспект!в образу Жанни, прагне:

- до п!дкреслення сакральност!, надбутгево! сутност! Жанни, уваги до !! Подвигу як акту В1ри:

- до розум!ння в!йськового подвигу Жанни як супутного,до-повнюючого.а то 1 зовс1м не характеристичного у структур! П особистост!;

- до в!дчуття неоперного зм!сту сюжета, пов'язаного з образом Жанни,з прагненням до кантатно-оратор!альних Форм жан-ровост!:

- до усв!домлення 1дейно-морально! сут! образу Жанни як

зм!стовност! II !сторично! м1с11,що визначае множинну симво-л!ку словесного та музичного текст!в.

Ц1 тенденцП вт!лення образу Жанни в музиц! XX стол!ття в!дтворили виконавськ! нахили 1нтерпретац!1 1оанни П.1.Чай-ковського у в!ц! минулому. В!домо, що опера Чайковського "Ор-леанська д!ва", яка була деякий час одним з найулюблен!ших твор!в композитора, ставилася у експериментальному театр! С. Мамонтова та С.Зим!на: нетрив!альн!сть 1де1 та драматург!! була належним чином оц!нена нашими сп!вв!тчизниками-естетами у минулому стор!чч!. Показовою е дискус1я у прес! у зв'язку з! сцен!чним вт!ленням "Орлеансько! д!ви". Багато хто з критик! в С особливо 11. Кю1). як! пост!йно антагон!зували в!дносно П. Чайковського. заперечували взагал! художню самошнн!сть опери.Тим б!льше заслуговуе на увагу художньо-практична п!д-тримка ц!е1 опери диригентом МарИнського театру Е. Ф. Направником, у позицН якого окреслюються певн! критер!! позитивно! оц!нки опери:

-орган!чна вокальн!сть опери при суттевост! оркестральних засад у II сп!вв!дносност! з вагнер!вською "музичною драмою":

- особлива вагом!сть 1 художня переконлив!сть вир!шення музики I та 11 д!1 у музично-сиен!чному в!дношенн!, де орга-н!чно поеднуються оратор!альн! традиц!! рос!йсько! еп!чно! опери та вагнер!всько! "монолог!чно!" драми:

- сп!вв!дносн!сть образу Кохання.як то подаеться в "Орле-анськ!й д!в!", з насиченими л!ризмом сценами "ОнеПна", "Ча-род!йки" та !н.:любов - жертва, яка спокутуе д!яння персонажа. Е.Ф.Направнику належить велика заслуга у пропаганд! музики ПЛ.Чайковського 1, особливо, ц!е! опери.

В середин! XX стор!ччя в радянськ!й Рос!! "Орлеанська д!ва" виявилась ц!кавим об'ектом вистав у 1942 роц! С Саратов)

та у 1945 роц! СЛен!нград). Ц1 вистави максимально нац!люва-ли на патр!отичний зм!ст драми Ф. Ш1ллера.

У прес! 1950-60-х рок1в обговорювалась можлив!сть пода-льших вистав "Орлеансько! д!вм". Але слравжня зац!кавлен1сть ц!ею оперою з'являеться з 70-ми роками - 1 в цьому особлива заслуга належитъ Б. I. Афанасьеву (Перм), 1дею якого - героика, сусан1нське Шдгрунтя у образ! 1оанни -неодноразово було позитивно оц!нено у прес!. Сам Б.Афанасьев захищав право на постановочний експеримент, наполягав на п!дкресленн! геро!ки 1оанни аж до купюр сцен кохання з Л1онелем.

Постановники 70-х рок!в "соц!олог!зують" та "геро1зуютъ" оперу, проводячи аналог!! 1з зм!стом опер М.Глинки та М.Му-соргського. Новий етап у п!дходах до опери Чайковського виз-начився у 1980-т! роки.У 1983 роц! Б.Афанасьев в умовах Оде-ського оперного театру зд!йснив свою геро!чну вере!ю:у 90-т1 роки - Московський Великий театр створив оперу-оратор!ю у режисур! Б. Покровського.1дея вистави у Великому мае переклики з !ррац!ональними пошукамм сучасних н1меиъшх режисер}в. Серед них безумовно вдалим е р!шення Гарр! КупФера. В ц!лому, редакц!я та режисура Г.КупФера посилюе еп!чно-вагнер1вський пласт в опер! П. Чайковського, використовуючи досв!д бавар-ського театру К.Орфа Сзрозум!ла для ауд1тор1! мова, вт1лення 1де! загально-людського в 1сторичн1й конкретиц!).

III глава. Анал1з виконавських 1нтерпретац1й образу 1оанни П.I.Чайковського в опер! "Орлеанська д!ва". У дисер-тац11 розглядаються записи 1нтерпретац!й образу 1оанни виз-начними сп!вачками й диригентами останн1х десятир!ч.

Одним з найц!кав!ших здобутк!в 70-х рок1в е виконання "Орлеансько! д!ви" П. I. Чайковського п!д кер!вництвом Г.Рож-дественського з I.Архиповою в рол! 1оанни.Артистка у фоноза-

лису створюе надзвичайно ц!л!сний вольовий образ геро!н!,яка усв!домлюе свое покликання та неухильно прагне до поставлено! мети. Трактовка Г. Рождественського та I.Архипово! акцен-туе темпову динам!ку, тим самим зн!маючи афект пригн!ченост!, недомовленост!, який можна було б прочитати у нотному текст!. Позарел1г1йне тлумачення Подвигу 1оанни е специФ1чним для iнтерпретац!! Архипово! через те, що вона спираеться на л!б-рето, в якому було "знято" ус-I слова I терм!ни, пов'язан! з 1деею Бога та святост! 1оанни. Кульм!нац!ею характеристики 1оанни у ¡.Архипово! постае ар!я N7, у як!й сп!вачка п!дкрес-люе i! кульм!нац!йний smíct 1 роль у ц!лому. Темпова 3i6pa-н1сть. тембральна р!вн!сть звучания голосу - риси виконан-ня I. Архипово!. як! маютъ аналог!! з вт!ленням образ!в глин-к!нських опер. Жанров!сть маршу-ходи, е£ект "рос!йського lamento" в ар!ях характеризують ракурс тлумачення образу 1оан-ни сол!сткою Великого театру Москви. По-!ншому виступае ви-конавство парт!! 1оанни у cniBi В.Петрово!-3ваниево1:дом!нуе MOTopHiCTb 1 особливого роду прагнення до св!тлого ладового колориту виконання.

"Орлеанська д!ва" П. I. Чайковського складае значну сто-р!нку у виставах Одеського оперного театру Су 1983-му роц! тут працював Б.I.Афанасьев). У сезонах 1993-94-х рок1в 1дею Б.Афанасьева було п!дхоплено 1 реал!зовано для гастрольних вистав диригентом Б. Блохом (США) та режисером 1.Молостовою СКи!в, Укра!на). Власне, стрижень вистави як у Б.Афанасьева, так i у Б.Блоха визначався виходом 1оанни у II дП Су виста-bí театру - у III д!!) в cueHi розпов!д!, коронацП у Реймс! та сцен! спалення. Остання набула особливо! видовищно! ваги у вистав! Блоха-Молостово! з використанням мальовничого оформ-лення в традициях Ф!льму Ф. Фелл!н1.Спец1альне значения у шй

вистав! мають хоров! сцени, як! у сезонах 1983-94-х рок!в творчо вир!шен! Л. Бутенком. учнем чудового хорового диригента Д. Загрецького. Так вимальовуеться кантатно-оратор!альне на-вантаження опери П.Чайковського у високохудожн!й подач! хо-рових Фрагмент!в.

В анал!зах роботи зроблений акцент на !нтерпретац!ях парт!! 1оанни Л.Шир!ною,артисткою,яка багато в чому зумовила включения до репертуару театра "Орлёансъко! д!ви",а також на виконанн! 1.Удалово!, яка вносить риси московсько! школи до вистави Одес-ького театру. Використан! також фрагменти з вико-нанням рол! Д1ви Н.Шакун та !н.

Вершиною-джерелом виконання партИ-рол! 1оанни Л. Шир!-ною е сцена з Ангелами. Тут, насамперед. звертае до себе ува-гу !нтенсивн!стъ ритму метризованого сп!ву. В !нтерпретац!! Л. Шир!но! образ 1оанни наповнюеться вт!ленням !де! Служ!ння, В!рност1, яка дещо нагадус актрису 1нну Чур!кову в рол! Жан-ни д'Арк у к!ностр!чц! Г.ПанФ!лова "Начало". Можливо, зовн!ш-н! риси схожост! у загальн!й побудов! статури, юнацьки-хлоп'-яча струнк!сть та сила створювали емоц!йно-образну аналог!ю 1оанни-И!ир!но! з вищеназваним к!нообразом. Певною антитезою виконавству Л.Шир!но! в одесь.кому театр! е тлумачення парт!! 1оанни Н. Шакун: в !! сп!в! вид!ляються пасторальн!, л!ричн! сцени.

Виконання рол! 1оанни у вистав! Одеського театру 1.Уда-ловою в!дзначае р!вн!сть вокалу у р!зних рег!страх, едн!сть емоц!йного р!шення сп!ву-гри. Природна грац!я рух!в, почуття простору сцени дозволяють 1.Удалов!й бути переконливою та привабливою в ц!й рол!. Музично установочного для сол!стки е сцена г!мна N6, який вона подае м'яко вокально, з бельканто-вим закруглениям, надаючи прост!й мелод!! г!мна ж!ночо! "зво-

рушливост!": жанров! прикмети рекв!ема 1 л!рично! пасторал! орган!чно поеднан! у сп!в1. 1.Удалова робить оп!рним звук на в!дносно еильн!й дол!, !нод! цей голосовий натиск зливаеться з основним метричним акцентом, утворюючи л!н1ю верхнього голосу прихованого двоголосся у мелод!ях ар!й. Тлумачення-вико-нання 1.Удаловою рол1 1оанни мае зв'язки з трактовкою 1.Ар-хипово! дано! парт!! у спадкоемност! досв!ду виконання музи-ки М. Глинки. Вплив Глинки мае м!сце у твор! Чайковського, але як посл!довне вираження стилю виконання, становитъ !ндив!ду-альну 1н!шативу !нтерпреташ! артистки.

Виконання молодою сп!вачкою Т.Ан!с!мовою рол! 1оанни створюе л!рико-романсовий тонус сприймання парт!!.

Таким чином, виконавськ! вар!анти парт!! 1оанни ПЛ.Чайковського I. Архиповою, В.Петровою-Званцевою, Л. Шир1ною,Н. Шакун та 1.Удаловою визначають використання певних виразних засоб!в:

- темпово-жанровий характер:

- тембральний окрас голосу:

- !нтонац!йно-ритм!чн! та !нтонац!йно-ладов! нюанси ви-сп!вування тексту:

- сцен!чна пластика;

- драматург!чне чуття м!сця кульм!нац!1 парт!!.

Зрозум!ло, що 3-5 з перел!чених пункт!в багато в чому

визначакггься не т!льки 1н1ц!ативою сол!ст!в, але й позиц!ею диригента та режисера.Проте розгляд 1нтерпретац!й 1.Удалово1, Л. Шир!но!,Н.Шакун показуе вир!шальну роль сол!ст!в у концеп-ц!! вистави.

Шдкреслюемо актуальн! сучасн! п!дходи названих вище биконавиць у тлумаченн! образу 1оанни:

- динам!чний драматичний аспект виконання I. Архипово!Сакцент на активн!й динам!ц! темпо-ритму);

- риси "дитячост!"1оанни у виконанн! В. ПетровоУ-Званцево!, частково, Н. Шакун:

- екстремальна жертовна готовн!сть в 1нтерпретац!! 1.Уда-лово! та Л. Шир!но!( паралел! до жит!йно-м!стер1альних концеп-ц1й сучасного театру).

Безумовно, виконавськ! р!шення, розглянут! у дисертац!!, не вичерпують ус!х можливих л!н!й сучасного тлумачення опери П. I. Чайковського. Так само, як у 1870-т1 роки опера великого майстра в!добразила певн! умонастро! рос!йсько! громадськос-т1, так 1 1нтерес до цього твору у 1980-90-т! роки Свистави у Перм!,Москв!, Одес!) також св!дчить про актуальн!стъ геро-1чно! теми для нашого сусп!льства, для його бурхливогоо сьо-годення та найближчих наступних час!в.

ЗАКТНЧКННЗ. Лля сцен!чного усп!ху будь яко! опери велико значения мае ц!лий ряд складаючих компонент!в. Незм!нною е музично-драматург!чна трактовка П постановник!в.Але усп!х оперно! вистави багато в чому залежить в!д кон'юнктурних, 1с-торичних ! нав!тъ пол!тичних установок, притаманних кожн!й доб1. В1домо, що кожному 1сторичному пер!оду властивий св!й погляд як на важлив! пол!тичн! под!! 1 пол!тичних д!яч!в, так 1 на сцен!чну 1нтерпретац!ю 1х образ!в. В зв'язку з цим дуже важливо для удосконалення виконавського пошуку тендени!й !н-терпретац!й,спираючись на гносеолог!ю, врахувати недол!ки та помилки, виявити позитивн! риси попередн!х вистав.

П1дсумком дано! роботи у висв!тленн! шлях!в Формування нових творчих п1дход!в до образу Жанни е:

- осмислення глибинного зв'язку виконавського р!шення з 1дейно-естетичними, 1дейно-рел!г1йними, морально-пол!тичними ор!ентирами епохи на кожному конкретному 1сторичному етап! розвитку.

- виконавське р!шення образу класично! оперно! вистави принципово пов'язане з актуальною 1сторичною стил!стикою ро-зум!ння образу та баченням його перспектив у ц!лому,'

- виконавська активн!сть у п!дкресленн! драматург!чних прийом!в, закладених у композиторському текст!, як! реал!зу-ються в св!тл! актуальних, драматург!чних !дей епохи. визна-чае динам!ку зрозум!ння класично! спадщини в!д минулого до сучасност!.

На приклад! критико-гносеолог!чного анал!зу образа Жан-ни д'Арк С1оанни у Чайковського} виявлено важливу роль вторичного бачення образу, шо може сприяти суттевому вкладу в методолог!ю оперного мистецтва.

Анал!з музичного тексту Чайковського та його виконавсь-ких 1нтерпретац!й в аспектах тенденц!й драматург!I XX стор!-ччя дозволяв виявити:

- наявн1сть у текст! "Орлеансько! д!ви" Чайковського "пе-редчуття" драматичних зближень опери з! "сцен!чною оратор!ею -кантатою" сучасност!:

- орган!чну направлен!сть образу Жанни-1оанни до м!стер!-альних концепц!й театру XX стор!ччя;

- художню виразн!сть парт!! 1оанни засобом "накладення" традиц!йно-оперно! вокальност! та еп!ко-драматично! оратор!-альност!:

- принципову р!зноман!тн!сть !нтерлретац!! парт!! 1оанни, яка грунтуеться на комб!наториц! поеднання реально-!сторич-них та художньо-концепц!йних рис Жанни-1оанни.

Таким чином,виконавче трактування оперного образу орган!-чно входить у процес стил!стично-видово! переор!ентац!! музи-ки, яка стала фактом художнього життя наприк!нц! XX стол!ття.

За темою дисертацЦ опубл1кован1 так! робота:

1."Орлеанская лева" П.И.Чайковского в контексте культуры второй половины Х1Х-ХХ веков. Одесса: Изд. ИСЦ ОПУ.- 1994, - 55 с. (рос. мовою).

2. Образ Жанны д"Арк в выражении тенденций интеллектуализации современной музыки и взаимодействия искусства с разными сферами знаний //Проблемы взаимодействия гуманитарного, естественно-научного и технического знания на современном этапе развития науки. Гуманитарное образование в техническом ВУЗе. Тезисы докладов к межд. научно-практ. конференции молодых ученых. Гортипография Одес. управл. по печати. Одесса. -

1994.- С. 77-78. С рос. мовою).

3. П.I.Чайковський. "Орлеанська д!ва": П художнЮ та 1сторичний змЗст // Лн1пропетровськ. "Монастирсъкий острт".

1995. N8.

4. Етн1чна багатоскладов1сть культури Одеси у формуван-н1 рис творчост1 В.Сапельн1кова та К. Корчмарьова //Тези мхсько! конференцИ, присвячен!й 200-р1ччю м1ста. Одеса,

1994,- С. 23-27 (у сп!вавторетв1 - Ю. Некрасов).

5. Молодые исполнители в классическом репертуаре // Молодежь на пороге третьего тысячелетия: поиск приоритетов. Материалы международной научно-практ. конференции. Одесса.-

1995. 4.2. - С. 13-14. (рос. мовою).

Tsyplakova L.M. P. I.Tshaikovsky. "The Virgin of Orlean": the interpretation of history and performance traditions. This thesis is for a candidate's art criticism degree ( type script) on speciality 17.00.03 - musical art. National Music Academy of Ukrainian n. by P. Tshaikovsky. Kiev,1996.

In this dissertation the opera "The Virgin of Orlean" of P.I.Tchaikovsky is considered from the point of view of the alignment of the composer's text arid its literary sources In the context of the culture of the period of 1870-80 and its performance interpretations of .1970-90. For the first, time In our home rnusicology this composition is investigated in the light of its perspectl veness for the artistic culture of the XX-th century. Here performance interpretations of 1970-90 are accented as original samples of our- contemporary home art. This investigation demonstrates the methodological base of the knowledge of historical factology In the artistic work of performers arid show also a very specific r-ole of this composition for realizing importance the composer's early heritage for the Art of the XX-th century.

Цыпдакова JI. M. П. И. Чайковский. "Орлеанская дева": интерпретация истории и исполнительские традиции.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата искусствоведения (рукопись) по специальности 17.00.03 - музыкальное искусство. Национальная музыкальная академия Украины им. П.И.Чайковского, Киев, 1996.

В диссертации рассматривается опера П.И.Чайковского"Ор-леанская дева" в соотнесении композиторского текста с его литературными источниками в контексте культуры 1870-х годов и исполнительских интерпретаций 1970-90-х годов. Впервые в нашем современном музыковедении данное произведение исследуется в аспекте его особой перспективности для художественной культуры XX века в направленности на "литературную оперу" и сценическую ораторию. В работе акцентируются исполнительские интерпретации1970-90-и годов как оригинальные образцы искусства современности.Данное исследование демонстрирует в художественной работе исполнителей методологическую базу знаний исторической Фактологии. Материалы оперы П.Чайковского, рассмотренные с этой точки зрения, демонстрируют исключительную роль интерпретации этого произведения для осознания актуальности раннего наследия композитора для искусства XX века.

Ключов! слова:1нтерпретац1я, виконавська традиц!я. "орато-Р1зац1я" опери, комплекс 1оанни. стиль, жанр, драматург!я.