автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.01.05
диссертация на тему: P. Киплинг в русской литературе (Рецепция. Переводы. Типология)

Полный текст автореферата диссертации по теме "P. Киплинг в русской литературе (Рецепция. Переводы. Типология)"

НАЦЮНАЛЬНА АКАДЕМ1Я НАУК УКРАН1И ЛНСЩГУТ Л1ТЕРАТУРИ im. Т.Г.ШЕВЧЕНКА

pre Ой

1 9 СЕН 2301

АЛЕКСееВА Нша Симошвна

УДК 809.1

Р. К1ГТЛ1НГ У РОСШСЬКШ Л1ТЕРАТУР1 (РЕЦЕПЦШ. ПЕРЕКЛАДИ. ТИПОЛОГШ)

10.01.05 - пор]внялыге лтературознавство

Автореферат

дисертацилаздобутгя наукового ступеня кандидата фшолопчних наук

КиТв - 2000

Дисертащао е рукопис.

Роботу виконано на кaфeдpi свгеовоТ лкератури Харивського державного педагопчного ун1верситету ¡м. Г.С. Сковороди, Мшстерство освгги 1 науки Украши

Науковий кepiвник• - доктор фшолопчних наук, професор ФР13МАН Леошд Генркович, завщувач кафедри свггово! лггератури Харивського державного педагопчного ун1верситету 1м. Г.С. Сковороди

Офкцйш опоненти - доктор фшолопчних наук, професор,

член-кореспондент Нащонально! академн наук Украши

НАЛИВАЙКО Дмитро Серпйович,

професор кафедри фшологп Нацшнального университету "Киево-Могилянська Акаде\пя"; - кандидат фшолопчних наук

лоаевський 1гор Яковнч,

завшувач вщшлу р!дгасних видань та рукопис1в Харивсько! державно'1 науково! б1блютеки 1М. В. Короленка.

Пров1Дна установа - Кшвський лшгвютичний ушверситет,

кафедра теорй та ¡стор!1 свпово'1 лггератури.

Захист вщбудеться " у" 2000 року о ^ годиш на

засщашн спещал1зовано! вченоТ ради Д 26.178.02 при Гнсттпуп лггератури iii. Т.Г. Шевченка HAH Украши (01001, м.Кшв-1, вул. М. Грушевського, 4)

3 дисерташею можна ознайомитись у 6i6nioTeyi 1нсппуту Л1тератури LM.T.F. Шевченка HAH Украши.

Автореферат розюлано " ^ " 2000 р.

Вчений секретар спешагазовало!' вчено! ради

ЗАГАЛЫ1А ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актулльш'стъ дослщження.

У литературному свт ствкнують дв1 зустр1чш тенденцй - поряд ¡з диференшашею нацюналъних лператур ¿де ¿нтеграцшний М1жлггературний процес, посилена взаемод1я i взашопроникнення лгеературних явищ. Тому сьогодш' поршняльш л ггср атур оз н а в ч i студи е акту&тьними i вщповщають внмогам гумаштарноГ науки.

Компаратив1стське досшдження передбачае вивчення контактно-генетичних зв'язюв i типололчних особливостей у ix д)'ален~шчнш едногп (Г. Вервес, 1972; А. Д1ма, 1977; Д.Дюришин, 1979; Д.Наливайко, 1997 та in.), що дозволяс побачитн в лггературному явишд, з одного боку; нащонально-специф1Чне, властиве лише дан ill лп-epaTypi, з шшого -загальне, глобальне, притаманне л!тератур1 свгговш.

Контакт» англшськоТ лп-ератури з росшською та украшською нараховують близько двох столиь. Зв'язок англшського штелектуального житгя з росшським, який спершу мав переважно диювий характер, згодом спричинився до лггературного збяиження (О. Веселовський, 1910). Широко вщомим е вплив поези Дж. Байрона на творч(сть О. Пушкша i М. Лермонтова; В. Шексш'ра - на Б. Пастернака i Jlecro Украшку; Т.Мура - на л)'тературну Д1яльшсть I. Бунта, К. Бальмонта, В. Брюсова i т.п.

Автор дисерташйноТ роботи звертаеться до творчоГ спадщини Р.Кишнга, ¡м'я якого також пов'язане з росшською лггературою. Процес спряйнятгя цього митця був складням i суперечливим. Перил критичш замгпш про Кшлшга з'яляються в Pocii' на початку столотя (О. Пресс, 1901; О. Kytrpin, 1908; М. Горький, 1909). У 20-Ti роки мужня поез!я письменника з й пафосом боротьби та ¡деао самопожертви надихала творчкть радянських поеттв-ствшв революцп - М. Тихонова, М.Светлова, В. Луговського, Е. Багрииького, О. Прокоф'ева. Твердим i суворим гагапнпвським почерком захоплювались I. Бабель i К. Симонов. Напршанш 30-х рогав штерес до KiraiiHra дешо спадае. Про нього починають говорити як про "барда iMnepiaTOMy", що виховав "sipimx собак БританськоГ шперй". Згодом цей ярлик надовго закршився за письменником, вщтак протягом тривалого часу, майже до 70-х рогав, Йшп'нг був вщомий широкому читацькому загалу як автор "Книги джунпив" i коротких ¡сторш у перекладах К. Чуковського i С. Маршака. Ю'плшгову поезно перекладали, крш Маршака i Чуковського, М. Лозинський, К. Симонов, М. Фроман та iHini автори. Проте ш власне твори англшського письменника, Hi особливосп ix переклад!в, по суп, не стали здобутком критики.

1нтерес до творчосп Кшлшга, що поновився наприкшщ 60-х - на початку 70-х роив, 1 коротга коменщм були спрямоваш' здебшьшого на оповщання, полггичш й военш в1рпп. В 1986 рощ в Англп з твор1в Клплшга було знято обмеження, що стимулювало вже започаткований процес "переощнки" письмсншгка на його батыавщиш. Це сприяло поширенню видань твор!в Клплшга в Радянському Сокш й виходу критичных статей про нього. У наш час уже не пщлягае сум шву той факт, що ¡м'я анппйського митця по праву належить до верпшн свггово! лхгератури, а його творча спадщина гтдна всеб1чного дослщження.

1снуючий матер1ал стосовно до зв'язгав Юплшга з росшською й, частково, украшською лп-ературами - вщгуки, рецензи, критичш статп, спогади коепв, письменниив, перекладач1в - мае фрагментарный характер. Тому своечасним видаеться систематизуватн ш вщомосп з метою створення цшсно! картини рецепцп особистосп Юплшга та його творчосгп.

Практично не шдлягали анал1зов1 переклади поетичних твор1'в Кшлшга-фшософа й мислителя, хоча Ю'плшгова поез!я стала предметом уваги не тшьки таких майстр1в перекладу й знавщв англшсько! культури, як Маршак, Лозннський, Фроман, Симонов, а й шших, менш вщомих, пepeклaдaчiв останшх десятшшъ. У лггературознавсгш не анал1зувався, за поодинокими винятками, вшшв Юплшга на творчеств росшських письменгашв i типолопчна под1бшсть 1х твор1в.

Звщси й випливае актуальшсть здшсненого дослщжешм щодо зв'язгав Р. Книннга з росшською ляературого.

Зв'язоь? роботи з науковимн планами та програмамн.

Дисертацшне дослщження пов'язане ¿з загальною тематикою наукових розробок, яи проводяться кафедрою свп-ово! лкератури разом з кафедрою англшсько! фшологи Харгавського державного педагопчного утверситету 1меш Г.С. Сковороди.

Мета! завдання роботи.

Метою дослщження е висвялення зв'язюв Р.Кшлшга з росшською лггературою. Досягнення поставлено! метн предбачае виршення таких завдань:

- систематизация наявних вщомостей щодо зв'язгав Р. Кшлшга з . росшською й, певною м1рою, украшською ляературами;

- анашз перекладов поетичних твор1в Кшшига;

- виявлення гашшшвських мотив1в у творчосгп росшських письмен-ншав;

- дослщження типолопчних збшв у творах Юплшга i росшських автор1в.

Теоретичною базою дослщження е метод пор1-вйяльного анатзу, ¡сторико-соцюлопчний та описовий метода, а також метод ¡нтерпреташ! тексту з використа1Шям елеменп'в теори перекладу.

Дисертацшне дослъхження проведено на матер1ал1 поетичних твор1в Р. Югапнга та 1х переклад1в, зд1йснених С. Маршаком, М. Лозинським, М. Фроманом, К. Симоновим, В. Топоровим, А. Еппелем, А. Оношкевич-Яциною, Р. Дубровюним, А. Щербаковим, I. Грингольцем та Т. Грннгольц, М. Енгельгардтом, М. Голем, Д. Заксом, В. Бетага, С. Степановим, С. Караванським, £. Сверстгоком, М. Леи!ною, М. Стр1хою, В. Стусом.

У робот! також анал!'зуготъся: роман Р. Юяганга "Светло згасае", роман М. Островського "Як гартувалася сталь"; поетачна спадщина i лтературно-кршгичш' стагп М. Гумильова; В1'рап, листа й автобгограф;'чна проза Б. Пастернака; поезм радянських поеп'в-неоромантигав М. Тихонова, М. Светлова, В.Луговського, Е. Багрииького, I. Уткша, М. Кульчицького.

Наукова новнзна отриманпх результап'в.

Наукова новизна 1 теоре-пгше значения дисерташ! полятае в тому, що зв'язки Р.Югипнга з росшського лггературою вперше стали об'ектом спешалыюго дослщження. Уперше проведено комплексний ана.шз рецепцй творчосп Кшлшга в росшськш, ¡, по можливосп, в украшсьгай штературах. Розглядаеться критичне сприйнятгя творш англшського письменника, аналвуютъся переклади ы'рнпв Кшлшга в компарапшстському дискурЫ. Придшено увагу иплшпвським образам, темам, мотивам у творчосп Б. Пастернака, М. Гумильова, М. Островського, радянсысих поепв-неоромантигав, що осшвували революцйо. Також уперше дослижуються типолопчш зб1П/ у творах англшського й росшських письменшпав, яга разом з контактно-генетичними зв'язками сприяють створеннго цшсно! картини рецепцй' творчосп Юшп'нга в росшсыай лггературь Простежуеться евогаощя неоромантичного методу на матер1'алл творчо\' спадщини Клшпнга 1 росшських письменшгов.

Пршстичнс значения отрнманих результа-пв.

Матср]али дисертацн можутъ бути викорисгаш при шдготовш спецкура'в з компарапшсгаки, упорядкуванш поЫбншов з художнього перекладу, методичних рекомендашй з шоземно! фшологн, у практиш вуз1всько1 робота при складанш лекшйного матер ¡алу 1 в шкот при розроощ навчальних програм ¡з свггово! л1тератури.

Апробаш'я результатов дослиження.

Матер1али дисерташйно! робота доповщалися на Ейхенбаулпвських читаннях у вересш 1996 року у Воронеж, обговорювалися на науковнх семшарах викладашв факультету шоземно! фшологн Харгавського

державного педагопчного ушверситету îmchî Г.С. Сковороди, а також включеш до експериментального курсу лекцш 3i cbîtoboï лгсератури.

Структура i обсяг дослщження.

Робота складаеться Î3 вступу, чотирьох роздшв, висновюв, сшску внкористано! лператури. Загальний обсяг дисертаци становить 166 сторшок без урахувашш бйлюграфп. Список лйератури охоплюе 209 найменувань.

OCHOBHIlft 3MICT РОБОТИ

У BCTvni обгрунтовано акгуальшсть обрано1 теми. Визначено мету, завдання робота та методику дослщження. Розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значения отриманих результатов. Подано вщомосп про апробащю робота та структуру дисертаци.

У першому позлил "P. Юшннг i його творч1сть у paxypci компаративкггського дослщження" розглядаються риси особистосп Кшлшга i його художнього с в ¡ту, суттев1 для розкриття теми дисертаци. Особлива увага придшяеться там фактам, яга знашпли вщгук у росшських та украшських критшав, письменнигав, перекладач]'в, а також особливостям творчосп письменника, що зумовили складшсть i неоднозначшсть його рецепцп. Зокрема, анагазуеться центральна антитеза "Бритшия - Ьцця" у творах Кншнга, яка визначила ушкальтсть творчого с в ¡ту автора.

Клплшг-письменпик перебував гад впливом двох Kpaïn - Англп та 1ндн, двох культур - европейсько! та схщно\'. Проте вщправною точкою в його творчосп критики вважають 1ндао. Саме в 1ндц сформувався св1тогляд Кшлшга, так зване "багатошарове" бачення ситуадн, що виявляеться головним в omici подай в оповщаннях i вфшах про 1ндш [С. Гуш, 1898; Л. Уерграфт, 1983; Б. Мур-Пльберт, 1986; Л.Сандерленд, 1989]. Цю багатошаров1Сть бюграфи письменника поясшоють там, що вш немовби 1снував у двох свггах - реальному й вигаданому, фантастичному. Реальним свггом була робота кореспондента. Cbît фантазШ, або, як його називав сам Кштнг, "четвертий Bioiip", був пов'яза1шй з шчним безсонням та палшням ошуму. Переходу в "четвертий ви.\пр" сприяли напади лихоманки, яга також кидали Кшлшга в хаос галюцинацш. Кшлшпвський фантастичний cbît описано автором в оповщаннях, а також в анатзованому в реферованш npanj Bipini "La Nuit Blanche".

"1ндшська" сторона творчосп Кшлшга, i3 симпапею до мешканщв колони i знаниям 1хнього житгя, парадоксально поеднуеться з "англшською" стороною, шлковито протилежною як за сутгю, так i за

¡дсйною спрямовашстю. Кшлшг був переконаний у великому призначешп англшщв нести "тятар бших", облагороджуючи "дита" народи. Саме це переконання дало критикам XX столзття ш'дстави трактувати його твори однопланово, вбачаючи в ннх лише загарбницьга, джинпмстичш мотиви. Ще одтсю причиною для сприйнятгя Клшннга як реакш иного автора стала його вщдашсть ¡де! Закону, з'ерархи речей. У вщповщь на звинувачення письменниха в реакщйносгп лггературний оглядач Р. Гагопен у 1919 рощ писав: "Мстера Ю'шппга вважають рсакшйгаш - ярлик, якого сггравхи варто боятнся, але який треба споюйно сприймати там, хто не дов1ряс улюбленим прийомам сучасного беззакония ] безладу, що йдуть пщ ¡м'ям прогресу й революцй"1.

У творах письменника за зовшшньою простотою часто стоять символи з приховашш значениям. I проза, I* поезди пройпятт так званою "шфраструктурою ¡дей" (К.Бодлсен, 1964). Ц1 щеУ утворюють досить складне сполучення, вщбиваючи фшософто житгя автора та його систему шнностей.

У другому роздЫ "Р. Юши'нг у росшському та укралнському лггературознавс™ 1 критищ" 31"брано 1 систематизовано шформашю про вщпош'дш робота росшських та украГнських письменниюв, лкературознавщ'в 1 критиюв про Юллшга. Щдкреслено суггеву роль всеб^чного анализу лггературно-критичних робгг у компаратив1стському дослщжешп (Ю. Борев, 1979; В. Брюховецьгсий, 1985; Г. Сивокшь, 1990 та ж.).

Критичний огляд, представлений А. Прессом у 1901 рощ, голов ним чином присвячено впливов! Сходу на творчеств Кшлшга. При цьому зауважуеться, що поез1я Ктлшга пройнята патрютичним духом 1 апологетикою шпер^ашзму. Великий талант Кишнга вщзначали М. Горький (1909), О. Купрш (1908) та А. Луначарський (1924). У 20-1 роки творча манера Кпшнга стала предметом зачоплення 1 наслътування для радянських поеп'в-неоромаптиив Е.Багрицького, В. Луговського М. Тихонова, О. Прокоф'ева, а також I. Бабеля, В. Юна, Ю. Олегш. У Кшлшгов1 цих письменниюв приваблювало, передуам, поеднання жорстоко! натуратстичносп зображення подш з пафосом боротъби. А. Якобсон звертав увагу на остваний Кшлшгом культ владно!" сили, що став провщним у творчосп радянських поел в (А. Якобсон, 1968). У 30-1 роки Юшингом захошповався К. Симонов.

1 Le Gailiene, Richard. On "Kipling's Place in Literature, 191911 Kipling R. Ed. by R. Lancelyn Green. - London: Pinguin books, 1971. -P.327.

У щ ж роки в радянському лггературозыавств1 вже починае формуватися уявлення про Юплшга як про "барда 1мпер1атзму" (Т. Левит, 1931; Д. Мирський, 1935; Р. Мшлер-Будницька, 1936).

Подо Друго'1 свпгово1 В1йни сприяли переоцшщ творчосп письмениика. Та якщо в АнглЯ 40-1 роки стали вщправного точкою у всеб1чному, об'ективному шдход1 до вивчення Кихшнгових твор1в, то для радяпсько! лзтератури, навпаки, юшпнпвська военна романтика почала асоциоватися 13 загарбницькою щеолопею. 3 того часу популяршстъ Кшлшга в СРСР р1зко падае, 1 майже до 70-х рогав його 1м'я пов'язуеться виключно з казками I пригодами Мауглк У цей перюд тшькн деяга письменники й лпературознавщ вщдали данину всеб1чному обдаруванню Кгплшга, в тому чис;и К. Паустовський, С. Маршак, К. Чуковський, С.Етюнд.

Наприкигад 60-х роив побачили свгг перни стата, присвячеш переоцшц! англшського митця (М. Тугушева, 1966; Зишср, 1966). Е. Зншер розглядае поетику Югоинга як "поетнку натяку", шдкреслюючи фрагментаршсть, пункгиршсть зображення под1Й, властиву низщ творш письмениика.

У 70-1 - 90-1 роки з'явився ряд оглядав творчосп Клшинга (А.Долишн, 1983; е. Долматовський, 1979; Г. 1онюс, 1979; О. Зверев, 1990; Б. Райзман, Т. Залпе, 1981; М. Стр1ха, 1989; В. Димшиць, 1994; Д. Урнов, 1976). Йдеться здебшьшого про передмови до збipшiкiв його твopiв, у яких наведеш бюграф™1 вщомосп, стисло вювшпоеться ставлення кр!шгки й суспшьства до його творчосп в р1зт роки. Р^зномаштш спроби з'ясувати причини появи ново! хвши защкавлень Кшлшгом, по суп, зводяться до одного - визнання яскраво вираженого талату письмениика, його художньоГ багатогранносп та глибини.

Достатньо уваги придшено дослщниками "Казарменим баладам" -в1'ршам про В1йиу, де особливо виявилося новаторство Кшлшга-поета. Критики вцш1чають точность 1 реал1стичн1сть його творчо! манери. Але предметом значних защкавлень лгтературознавщв не стали Кшлшгов1 .тричш й фшософсыа поезй.

В дисертацп констатуеться, що перш! украшсыа переклади ¿з ' Клплшга з'явилися у прес! напригатп минулого столтя. У 10-х роках вони поч1шають виходши окремими виданнями. Звертаеться увага на роботу Р.Зор1вчак (1988), у якш простежуеться частотшсть видань твор1в Юплшга украшською мовою. Впм зазначаеться, що через негативне ставлення до письмениика в Радянському Союз1 загалом та прюритет росшськомовних видань украшському читачев1 Кшлшг був в1домий менше, шж росшському. Як наголошуе М. Стр1ха, до 80-х роив було здшенено лише кшька

переклада, що належать Д.Паламарчуку, Л. Солоньку, е. Сверстюку, В. Коротичу та деяким шшим. Бшытпсть ¡з них переклада не була опублжована (М. Стр1ха, 1989). Особливе мюце в украшськш гаплшпад выводиться в1ршу "]/-". Зокрема, у робот)" згадуеться той факт, що В. Стус присвятив свш талановитий переклад юшшшвського "пречудового в1рша'7/-"2 щц назвою "Лист до сина" (1981) своему синов! Дмитру, повщомивши про це в 1984 рощ у лисп з в'язнищ.

Одноб1'чний пщхщ до Клплшга за радянсысих час^в наочно демонструе I. Симоненко у монографн, присвячешй англшському антиколошальному роману. Вцчлпчаючи самобутнш талант письменника, Симоненко, однак, робить висновок про те, що "Клплшг виявляеться неспроможним правдиво вщтворити сощальну дшсшсть та сусшльш вщносини".3

У питому проведене в другому роздии дослщження свщчитъ про нер1вно\ирне й неоднозначне сприйнятгя творчосп Юплшга як в синхрошчному, так 1 в .щахрошчному аспектах. Пщйоми й ттадштя популярнос-п Кшлшга в Роси та в Укра'нн були жорстко зумовлет нершном1'ршстю плину ¡сгори в XX столггп, змигою щеологш, вшнами й репреа'ями. Наявшсть джингоУстичних мотив ¡в 1 миитаристських настроГв на довгий час стала провщною характеристикою твор1"в письменника. I титьки в 80-1 й 90-1 роки, коли розпочався пронес демократизацй суспшьства, при зверненш до твор1в Юплшга акцент було перенесено на шш, посутш, аспекти його творчосп.

Третш розди! "Переклади поетичних твор!в КпшЬиа у компаратив1стському дискурс]" присвячено анашзу перекла;пв в^рппв Юплшга, яга становлять найменш дослщжений шар творчо! спадщини англшського письменника. Метою анал1зу дисертант вважае визначення м1'ри включения перекладених вар1антгв у росшський та, по можллвосп", в украшський л]тературний процес ¡, вщповщно, вщнесення такого перекладу до зовншшьо] чи внутр]'шньо1 сфери м]'жлпературннх взаемин. Доб1'р оригшалышх творив здшснювався з урахуванням жанрового розмаТття Кишнгових поезш. Детально анащзуються 17 переклада найважлив1иших для розумшня творчосп Кшлшга в1рнпв. У pядi випадкзв проведено ггор(вняльний анал13 переклада одного й того ж твору р1зними перекладачами.

2 Стус В. Твори: У 5Т. -Льв1в, "Просвгга", 1998 - Т.5: Переклади. Поез'я, проза, дра-матич1 твори. -С. 369.

' Симоненко 1.П. Нов! часи - нов! герог Про англшський антнколошальний роман. — Юпв: "Наукова думка", 1970. -С.57.

Багатоаспектшсть i стшйстичне розмаптя позн Kiruiiirr a вщобразили у cboïx перекладах тага bîflomi майстри, як М. Лозинський, М.Фроман, С. Маршак, К Симонов, А. Оношкевич-Яцина та деяга iHmi. Зокрема, Маршак здшснив переклад багатьох воешгах i ш'ричних Bipnrie, а також переклав програмний ы'рш "If-" ("Если"), що являе собою своерщне поетичне кредо сильно!' особистосп, людини ди. Особливштю останнього перекладу е привнесения в нього повчалыюго, спокшного тону i пом'якшення пафосу подолання, властивого орипналу. Переклад Маршака з1ставляеться у реферованому досшдженш з перекладом цього ж в)'рша, виконаннм М. Лозинським ("Заповедь"). Цей перекладач, будучи приб1чником якомога точшшого вщбитгя художшх особливостей орипналу, збер!г стиль, семантику i пафос "If", хоча й увт у свш вар!ант життествердний мотив, не властивий KiiminroBi i вщсутнш у Маршака.

Результата анаопзу переклада "If" С. Маршака й М. Лозинського нор1внюються в дисертаци з даними дослщження украшських перекладш, здшснених С. Караванським, G. Сверстюком, М. Левшою, М. Crpixoro, В. Стусом i виданих у журнал! "Всесвгг" (О. Макаренко, М. Новикова, 1989). Проведене з1ставлення гадводить дисертанта до висновку, що лексико-семантична структура та ¡дейне спрямування украшських переклад!в "If" бшыною Mipofo, шж росшськомовних, несуть на co6i вщбитгя часу, в якому вони були створеш, i вщображають дшшпку 1Сторико-л1тературного розвитку.

М. Фроманом перекладет юлька фшософських BÏpmiB KiruiiHra, включаючи мал0В1Д0мий ч!ггачев1', проте дуже важливий для розумшня творчосгп англшського письмснника В1'рш "1м Nuit Blanche" ("Н14 без сну"). У переклада майже з такою ж точшстю, як в орипнши, передано опис досвгшього мареш1я хворого, збережено стиль орипналу, його семантику, ритм i "кольорову гаму". Росшський Bapiam- "La Nuit Blanche" e, на думку автора дослщження, творчим усгахом перекладача, який дае пщставу для розумшня письмешнщько1 манери Kiruiiiira. До такого ж висновку гадводить i анагпз Фроманових переклада твор!в "Тягар бтих" та "Найстаркна шсня".

Переклад Bi'pma "La Nuit Blanche", виконаний В. Топоровим, значно • поступаеться sapiairry Фромана. У стильовому аспекп цей переклад являе собою cyMim фамшьярно-вульгарного стилю з елементами урочистого, представлену використанням прим1тивно-жаргонно1 лексики поряд з пщнесеною. Наприклад, слова "быдло", "глотка", "орал", "обрыдло" перемежовуються з такими словами, як "лик", "сонмы", "глас". Можна припустит, що автор цього перекладу перебував у полош уявлень про

Kin л in га як про автора, що писав для широкого загалу i вповш використовував "народну" мову.

Необхщну увагу придшено в дисертаци перекладам Кшлшгового В1рша "Tomlinson" ("Томлшсон"), у якому вщбилися peniriirai й фшософсыа погляди автора. Пор1'внюються переклад А. Оноппсевич-Яцини, що адекватно передае стиль i семантику оригшалу, й нпгерпретац1'я А. Еппеля, виконана в такш же вулъгарно-соцюлопчнш Manepi, що й топор^вський переклад "La Nuit Blanche".

До творчосп Kiroiiura неодноразово звертався К. Симонов. Так, безперечним його ycnixoM можна вважати переклад "Синие глаза - рассвет..." (ктлнт'вське "The Lovers' Litany"), хоча Симонов досить вшьно поводиться з оритшалом. Bipin "Дурак" Симонова (в орипнал1 "The Vampire") довгий час читач1" сгтриимали як самоспшпш TBip, який був вщомий йце за 4aciB негативного ставлення до Ктлшга. Bin являе собою майже досл1вну копио орипналу. У пор!внянш з ним переклад вийшов "незатуманеним" i "неперекрученим" (М. Лозинський). Тут Симонов дотрилтуеться перекладацъютх настанов Лозинського. Серед шзнштх штерпретацш, розглянутих у робот], являють !нтерес переклади л1ричних i фшософських TBopiB, здшснет Д. Заксом, I. Грингольцем, Р. Дубровкшнм, С. Степановим, О. Полонською, М. Голем, А. Шараповою.

Проведене дослщження дозволяе зробити висновок про те, що практично Bci розглянуп переклади поезш Km;iinra поповнили сферу зовншшх контакт англшсьюл лператури з росшською i, частково, украшською литературами. Бьпышстъ згаданих перекладацьких версш виконуе посередшщьку, ¡нформащнну функцго, правдиво вщображаючн особливоеп свггогляду и творчо'1 манери Кшлшга. Тшьки деяи з переклад{в можна вважати вшьними, зокрема, "Синие глаза - рассвет ..." в штерпретацн Симонова.

На жаль, багатоплапорлсть i стильове розма'птя Юплшгових поезш лишилися поза увагою деяких перекладач1в 50-х - 80-х рогав. Це, на думку дисертанта, можна пояснити низкою причин. Передуим - загальне спрощено-упереджене ставлення до Kiruriirra як до "барда 1мпер1'агпзму". KpiM того, це звуження щформаци про поетичну спадщину письменника, обмеження ïï лише "Казарменими баладами", в{ршами про вшну, де саме й виявилися джингоГзм i про1мперсьта Hacrpoï автора. Уявлення про стиль Кшлшга, сформоване шд впливом "Казармених б ал ад", автоматично поширилося у багатьох перекладач1в на всю поетичну творч1"сть письменника, спричинивши до появи стган'стично неадекватних Bepcifi, ям перекручують суть орипналу. Слщ також зазначити, що {нтелекг, ерудшця й л1тературш зд1бносп aBTopie перекладе часто виявлялися несшвм!ртши

з незвичайною творчою манерою автора оригшашв, внаслщок чого переклада виходили, за висловом Маршака, "безстильними" { семантично збщненнми. Такими е деяга з ¡нтерпретацш Еппеля, Топорова, Шустера, Бетага. Включившись на св1й кшталт у систему м!жл1тературних зв'язгав, вони завдали значноТ шкоди сприйняттю творчосп англшського письменника, призв1вши до недоощнки його твор1в з боку кшькох поколшь.

У четвертому роздип "Кшлшпвсыа мотиви в творчосп росШських письменншав" досладжуються контактно-генетичш зв'язки Юшннга з творч1стю М. Гумильова, Б. Пастернака, М. Островського 1 радянських поепв-неоромантигав 20-х - 30-х роив, а також типолопчш зб1ги у творах англшського й росшських письменншав.

У першому шдроздш "Методолопя дослвдження" розкрито специф1ку контактно-типолопчного 1 тшюлопчно-контактного шдход1в до анал13ованого матер1алу. Зосереджено увагу на сутгевш рол! окремих структурних елемен-пв лпературного явшца (мотивов, тем, щей) у компараптастському досшдженш.

Другий шдроздш "Р. Кшлшг 1 М. Гумильов" присвячено анашзов! типолопчних збнтв 1 контактних зв'язив у творчосп зазначених митщв. Пощбшсть поетичних принцитв, мотивов 1 образно! системи в творах Кнхшнга та Гумильова була вдапчена такилш дослщниками, як О. Зверев (1990) та Л.Озеров (1994). На сшльшсть творчнх принцишв Кншшга й Гумильова також звертае увагу О. Солжешцин (1989). Враховуючи той факт, що под1бшсть лгтературних явшц иде не означае 1хньо1 тотожносп 1 в кожшй штератур1 щ явшца "виступаютъ у иашональнш неповторносп кольорш"4, у дисертацшнш пращ розглядаються не тшьки загальш типолопчш особливосп, а й вщмшносп в творчосп цих письменншав на шдстав1 й у межах наивно; сшльносп. Особливу увагу придшено персональним характеристикам англшського й росшського автор!в, яю певною шрою визначили тилологио 1х твор1в.

Обом митцям властиве зображення сусшльного та шдивщуального як двох сторш людсько! сутносп. Домшантою творчосп Юплшга й Гумильова е протиставлення активного й пасивного начал. Гумильову й Кшлшгов!, як 1 багатьом 1хшм сучасникам, притаманна увага до проблем творчосп. Творчий процес для обох автор1в виявлявся тяжким 1 невдячним. Тому не випадково надихаюча сила асоциоеться у письменншав з образом

4 Вервес Г.Д. Сдшсть нащонального i загальнолюдського //М. Рильський в кош слов'янськнх поепв. - Кш'в: "Наукова думка", 1972. -С.14.

Диявола. Натхнення приходить до лгодини ¿ззовш, юнуе незалежно ш'д неГ, у чому, як вважають Юшинг 1 Гумильов, I полягае таша творчосп".

Значне мгсце у творах обох письменниюв належить "космтпй" тематищ. Втш, яюцо у Kiплiнгa Космос асошюеться з жахом, Порожнечею й злов1сними з1рками, то Гумилъова приваблюе Bcecвiт з його Безоднею 1 Проваллям. Вш в1дчувае себе частиною Всесвггу, його юк^ичш образи - це символа радосп й свггла. Таким чином, еволгощя суспшьно! свщомосп вщбилась у творчосп Ю'плшга 1 Гумилъова у пoявi певних образ1в { символт, 1х еволюцн, переосмисленш, зникнент й замш! одних образ1в тппши.

В дисертаци констатуеться, що б1блшна тематика широко представлена у письменниюв, при цьому обое вони вьтдшоть перевар старозаветному Богов1, а не Ясусу Христу. Це можна пояснити тим, що перший образ ототожнюеться ними з м{ццю, справедопшстю, активним началом, тода як образ Христа або тлумачиться як нейтральний, або асошюеться з началом пасиышм. Обох автор)в приваблюють сххдш релтйш вчення, зокрема шдуТстська 1дея решкарнацп, що виражасться поетично. Особливо! значущосп набувае образ Дияюла, який "творить добро, всьому бажаючи зла". Кшлшга, а разом з ним 1 Гумильова, ваблять далега дороги та екзотичш краГни, тому "шдшську" тематику Югопнга з и системою образ1в можна пор1вняти з "африканською" тематикою Гумильова.

Типолопчш аналоги в бюграфц й творчосп Юшинга 1 Гумильова можуть слугувати як шдставою, так i наслщком штересу росшського письменника до свого англшського сучасника. 1м'я Кшлшга зустр1чаеться на сторшках критичних статей Гумильова (1910). За спогадами поета А.Кондратьева (1927), одним ¡з улюблених поетш Гумильова був саме Кшлшг. Л. Озеров вважае, що вплив Kiплiнгa на свггову литературу, зокрема на Гумилъова, значний, з чим важко не погодитись, осгальки Кшлшг е лггературною постаттю свпгового р1вня. В"пм обмежений обсяг шформаци щодо зовнкпшх контактов не дозволяе судити про те, насгальки цей вплив був вираже1шй. Очевидно лише те, що типолопчна подабшсть визначила те "зустр1чне середовище", у якому вплив М1Г виявитися.

У третьому гидроздип "Р.Кшлшг 1 радянсыа поети-неоромантики 20-х - 30-х рогав" анал1зуютъся типолопчш особливосп й контакта в творчосп Кшлшга й радянських поеттв М. Тихонова, В. Луговського, Е. Багрицького, М. Светлова, М. Кульчипького та шших, яю оствували й романтизували револющю. Лп'ературшш метод цих автор1в являе собою свого роду радикальну форму "класичного" неоромантизму, що виник на меж1 стоить, представниками якого були Дж. Конрад, Р. Кшлшг, Р. Спвенсон.

Поезш Юшпнга, який по-ворожому сприйняв Жовтневий переворот, виявилася, як це не парадоксально, духовно близькою радянським поетам-неоромантикам. Ця близыасть пояснюеться, зокрема, тнм, що як Книинг, так i росшсьга поетн-неоромантшси прославляли не просто мужшсть i силу, а саме владну силу, спрямовану на тдкорення людини людиною. Думка Клплшга про те, що "кров - цша володарювашпо" отримала розвиток у неоромантиив, чия поезй буквально "залита" кров'ю. Слово "кров" е словом-фавориггом у i'xirifi поези, а в ormci подш часто домшують червош кольори.

Схош'сть посз1й Kiruiiiira з творч1стю його pociiicbKHX послщовнигав виявилась i в романтизацн далеких подорожей. Так, у Kiruiiirra дорога - це образ-символ. Синошми слова "дорога" - "trail", "path", "road', "track", "patteran" - повторюються з Bipina у в1рш i присупп у ix назвах. Поезк неоромантикш також насичена описами подорожей i несюнченних дор1г.

"Тягар бших", який несуть на co6i repoi Кшлшга, "облагороджуючи" in mi народи, сш'в\п'рний з розумшням росшськими поетами свого обов'язку перед револющею. Цей "тягар" настшьки важкий, що 30BciM не давними е трапчш ноги, в1дчуття приреченосп як у творах Kiimiura, так i у неоромантшав. Поез1я Кншнга - це немовби послания нащадкам, яи вттлять у co6i якосп, остиваш' автором. Тому в його Bipmax часто вживаеться займенник "you" - ви, i значно рщше "we" - ми. Твори радянських поеттв сприймаються як свого роду вщгук на заново KirutiHra. Геро'1 i'xHix BipuiiB - це здебшыпого "я" або "ми" - -л, хто виконують вироки, йдуть дорогами, гинуть за щею.

У дисертацц згадуеться той факт, що шзнш Тихонов (40 - 70-i роки) практично вщмежувався »¡д Kianiura i поетичних принцишв, сповщуваних ним у 20-Ti роки. Тихонов з ненавистю иише про романтизацйо вбивства i культ сильно!' особистосп в творчосп поеттв фашистських держав, очевидно, забувши при цьому, що ш ж особливосп були домшантою його ранньо! "революцшно!" творчосп.

Спшьшсть елеменпв поетики англ^йського i росшських письменншав е похщною BHyrpinnibO'i под1'бносп двох щеолопчних систем, у межах яких творили Kiiuiifir i радянсыа поети-неоромантики i Я1а до останнього часу вважалися антагошстичнилш. Це, з одного боку, Британська iMnepin з и загарбницькою ¡деолопсю, з др>того - постреволющйна Poclh з удаваними свободами. Тому сьогодш видасгься цшком законом1рним те, що Кншнг, який важко переживав розпад Британсько! iMnepii, крах монархн в Pocii i втратив у себе на батьювщиги славу напргоанщ 20-х рогав, знов набув популярности в лпературному свт молодо! тоталитарно! держави.

У четвертому пшроздий "Р. Клплшг 1 Б. Пастернак" аншизуються юплшл всью мотиви у творчосп' Пастернака на матер1алах зб1рника "Сестра моя - жизнь", а саме - одного з ключових для розумшня суп 361'рника в!рш1в "Тоска".

Творч1сть Пастернака, за його власним визначенням, як 1 гаплшпвська, грушуеться на двох поняттях - сили й символу. Тому введения Пастернаком у поетичний текст юплишвських образ1в 1 мотивов, а також згадка про самого Кшлшга не вигтадковк

Для этой книги на эпиграф Пустыни сипли, Ревели львы, и к зорям тигров Тянулся Киплинг.5

Образ тигра у Кшлшга 1 Пастернака символ1зуе гр1зну некеровану силу природи, спричинену до життя революцшними, "апокаш'птичпими" епохами, яга даютъ ¿мпульс творчому процесу. За Пастернаком, вщчутгя туги (мотив туги властивий багатьом його творам) не дозволяе людши залишатися в старому, вже вичерпаному сташ, спонукаючи йти у своему роз витку вперед. Пастернаювську тугу можна пор1"вняти з вщчуттям страху й самотносп юшпнпвських герой, що стають обличчям до стихи 1 шдкоряють П. Зб1рник "Сестра моя - жизнь" загалом присвячено проблем! творчосп та н витогав. Образи твор!в Ю'плшга оргашчно вгштаються в тканину поетичного тексту Пастернака, тому що героТ анпийського письменника - не найчаспше творщ.

М1'жлпературна рецепщя представлена в цьому шдроздьи' алюз^ею на юплшпвську "Книгу джунппв". Це лише один з багатьох внутршшх контакта Пастернака з ттюрчютго заруб1жних автор1в, осюльки його творчий св1т був сприятливим грунтом для рецепци р1згпгх шонашональних явищ.

У п'ятому тдроздш "Р. Юплшг 1 М. Островський" 31ставляються роман Юплшга "Свггло згасае" 5 роман Островського "Як гартувалася сталь". Мета дослщження - показати, як аналопчт художш елементи (теми, 1де'1, мотиви) втшюються в цих творах.

За рядянських чаав роман Островського "Як гартувалася сталь" критика розглядала як контрроман стосовно твору Иплшга "Свггло згасае", в якому "масовий героГзм" Корчапна та йому под^бних протиставлявся буржуазному ¡ндивщуатзмов! гапшнпвського головного героя Дша Хелдара.

5 РаХегпак В. Роет$. ~Мо.чкст: ПаА^а РиЬПяИегз, 1990. С. 96.

Дшсно, антитеза двох л ид ж героичного у романах е надто важливою для poзyмiння суп творш. ГероТзм Корчапна 1 мужшсть Хелдара - це породження р1зшгх iдeoлoгiчниx систем. Сила вол1, стшюсть 1 витривал1сть Корчапна-Островського "гадживлювались" атмосферою, в якш вш жив, переконашстю в свшюму майбугньому, за яке вш боровся, звщки й виростав його оптишзм. Д1к Хелдар, на вщмшу вщ Корчапна, як г сам автор роману "Свггло згасае", живе сьогоденням, вш не задумуегься про майбутне. Його творчхсть шдивщуашстична, вш - герой-одинак. Проте ¡снуе те сшльне в цих двох творах, що виявляеться сутгевшшм за шдмшносп. Це, як наголошуе дисертант, - думка про прагнення творчо! особистосл до самовираження i самовдосконалення в ус! часи 5 за будь-яких обставин. Як Юплшг, так { Островський розповши читачев1 про муки творчосп, про високу духовшсть, про визначення людини салю! себе, тобто про те, що е загальнолюдським, а тому в1чшш.

У внсновках узагальнено результати дослщження. Пщкреслюеться, що багатоплалов1Сть Кплшгових творЬ визначила неоднозначшстъ рецепци його творчосп в росшськш 1 украшськш лкературах, а також вщмщносп в типолопчних збнах твopiв Книннга 1 кожного з проанатпзованих у роботт aвтopiв. Типолопчну сшльшсть творчосп англшського й росшських письменшшв можна пояснити як психолого-сощолопчними, ¡сторичними 1 загальнолл-ературними чинниками, так 1 наявшспо певного вгшиву Кшлшга на Гумильова, Пастернака, Осгровського, радянських поеттв-неоромантиюв.

' Уа щ росшсыа нисьмеиники прошшш в своШ творчосп "неоромантичну" стадйо, на свш кшталт трансформувавши основш, виxiднi принципи неоромантизму, представником якого був Кшлшг.

Р. Югшнг увшшов у росшську та украшську лператури переважно завдяки зовшшшм контактам - критещ й перекладам. До внутрипшх контакта можна вщнесга лише деяга перекладацьга вереи поетичних твор1в, а також алюзйо на "Книгу джунглш" у поези Пастернака.

Той факт, що творч1Сть Кшлшга протягом роюв замовчувалась або зводилась до казок 1 в1рипв з военною тематикою, став певною перешкодою для подальшого розвитку контакта, особливо внутрипшх, Кшлшга з двома слов'янсышми л]'тературами.

Проведене дослщження дае уявлення про сприйнятгя Кшлшга i його творчосп, а також дозволяе вести мову про вплив Кшлшга як лгсературно! постат! сви-ового масштабу на росшський та украшський лгсературний процес XX столгпгя.

OCHOBHIРЕЗУЛЬТАТИ ДИСЕРТАЦИ ВИКЛАДЕШ У ПУБЛ1КАЦ1ЯХ:

1. Алексеева Н.С. Космические мотивы в поэтических произведениях Р.Киплинга и некоторых русских писателей. // HayKOBi записки Харивського державного педагопчного ушверситету ¡м. Г.С.Сковороди. Cepin "Лггературознавство". -Харив, 1997. -Вип.6 /11/. -С.69-76 (0,5 др.арк.)

2. Алексеева Н.С. Стихотворение "If-" Р. Киплинга в русских переводах. //HayKOBi записки Харивського державного педагопчного университету im. Г.С.Сковороди. Cepin "Штературознавство". -Харив, 1998. -Btm.4 /15/. -С.59-62 (0,3 др.арк.)

3. Алексеева Н.С. О стихотворении Б. Пастернака "Тоска" / к вопросу о киплинговских мотивах в русской литературе/. // HayKOßi записки Харивського державного педагопчного ушверситету ¡м. Г.С.Сковороди. CepiH "Лггературознавство". -Харив, 1999. -Вип.З /24/. -С.229-233 (0,3 др.арк.).

ДОДАТКОВ1 ПУБЛ1КАЦИ:

1. Алексеева Н.С. О стихотворении Киплинга "La Nuit Blanche" // Мировая литература в школе и в вузе. -Харьков, 1996. -Вып.З. -С.80-88 (0,5 др. арк.).

2. Алексеева Н.С. Р. Киплинг и К. Симонов. // Мировая литература в школе и в вузе. -Харьков, 1996. -Вып.4. -С.64-68 (0,3 др. арк.).

3. Алексеева Н.С. Проблема творчества и его истоков в романах Р.Киплинга "Свет погас" и Н. Островского "Как закалялась сталь". //Науков1 записки Харивського державного педагопчного ушверситету îm. Г.С.Сковороди. Сер1я "Штературознавство". -Харив, 1998. -Вип.4 /15/. -С.63-66 (0,3 др.арк.).

4. Алексеева Н.С. Р. Киплинг и русские поэты-романтики 20-х годов. Тез. докл. международн. конф. //"Эйхенбаумовские чтения". - Воронеж: Изд. Воронежского пед. университета, 1996. С.5-7 (0,1 др. арк.).

АНОТАЦ1Я

Алексеева Н.С. Р.Ктлшг у росшськш лкератур{ (Рецепшя.

Переклади. Типолопя). - Рукопис.

Дисертащя на здобутгя наукового ступеня кандидата фшолопчних

наук за спешальшстю 10.01.05 - пор1вияльне л1тературознавство. -

Гнстшут тптератури îm. Т.Г. Шевченка HAH Украши, Khïb, 2000.

Дисертацпо присвячено вивченню контакт o-генетичних зв'язгав P.KinjiiHra з росшською й, частково, украшською лп-ературами та дослщженню типолопчних 36irie у творчосп аштййського та роайських письменниюв. Розглянуто критичну рецепщю творчосп Югшнга росшським та украшським лтературознавством. Анал1зуються переклада иоезш Кшлшга у компаратив1стському дискура.

Дослщжуються гаплшпвсьга мотиви у творах М. Гумильова, Б.Пастернака, М. Островського та радянських поепв-неоромантшав 20-30-х роив. Показано, що Кшлшг увшшов у росшську лггературу здебшыпого через зовшшш контакти. Зазначаеться також, що уявлення про Юплпгга як про "барда ¡мпер1'ал)'злгу", яке сформувалося за радянських чаа'в, стало перешкодою для.розвитку контакпв Kiruiiiira з росшською та украУнською лкературами.

Клшчов! слова: контактно-генетичн1 зв'язки, типолопшн 36irn, рецепщя, переклад, мопге, творч!сть, дискурс.

SUMMARY

Alekseeva N.S. R.Kipling in Russian literature (Perception. Translations. Typology). - Manuscript.

Thesis for a Candidate's Degree in Philology. Speciality 10.01.05 -comparative literature. - Shevchenko Institute of Literature at the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2000.

The paper investigates the contact and genetic relations between Kipling's creativity and that of Russian and Ukrainian autbars. The dissertation highlights the typological correlations in the works of the above mentioned writers. The proper attention is paid to the critical perception of Kipling's creative heritage by Russian and Ukrainian specialists in literature. It presents the analysis of Kipling's poetry in the comparative discourse. The paper also focuses on revealing the motifs of Kipling's artistic world in the works of N.Gumilyov, B.Pastemak, N.Ostrovski and Russian neoromantic poets, who glorified the October overturn.

For a long time Soviet critics considered R.Kipling as "the bard of British imperialism". It is true in a way, Kipling being an ardent supporter and a patriot of his county, but it is too simple for characterizing such a profound, contradic-toiy and extremely talented writer.

Kipling's life was connected with two countries - India, where he was born, and Britain, the home of his forefathers. This very combination of two ways of life, two cultures, two ideologies - that of a colony and that of a metropolis -influenced Kipling greatly, shaping his style and ideas to be expressed. The oppo-

sition 'Britain - India" became the leading one in Kipling's works and deeply affected their understanding by Russian and Ukrainian readers and specialists in literature. Kipling being a writer of many styles and ideas determined irregular perception of his creativity in the diachronical aspect and in the synchronical one as well. It's stated in the thesis, that for the Soviet readership jingoistic motifs and militant notes in Kipling's works for long became their dominating characteristic. Not until the 70-ies, when democratization was brought to life, did it turn out possible to study Kipling's creativity in all its profundity and variety of forms.

Kipling's poetry was translated into Russian by such famous experts as M.Lozinski, M.Froman, S.Marshak, K.Simonov, A.Onoshkevich-Yatsina and some others. Having taken into account the artistic diversity of Kipling's writing, these translators produced true interpretations of the originals. The paper concentrates on comparing the translations of the poem "If' by Marshak and Lozinski to those, made by S.Karavanski, M.Levina, V.Stus and other Ukrainian authors. It's shown, that the Ukrainian versions are more expressive about reflecting the historical circumstances under which they were written, than the Russian ones.

The majority of the translations contributed to the outer English - Russian literary relations. Only few versions can be refered to the inner ones, including "Синие глаза - рассвет" by Simonov (Kipling's "The Lovers' Litany"). Kipling being treated as a bard of imperialism and a kind of primitive poet couldn't but influence the ways of some translators of the 50-80-ies. It resulted in the interpretations of poor quality, which did a lot of harm to the perception of Kipling's creative heritage.

The artistic diversity of Kipling's works lead to the variety in their perception by Russian writers. Kipling's name could be associated whith such authors, belonging to different literary schools, as N.Gumilyov, B.Pasternak, Soviet ne-oromantic poets of the 20-30-ies. Both typological similarities and distinctions in the works of Kipling and Russian writers must be explained by psychological, historical and general literary factors as well as by Kipling's definite impact on these authors. All the considered writers went through the neoromantic stage in their creativity, transforming and interpreting the initial principles of neoromanti-cism, which was brightly represented by Kipling.

It is concluded in the paper, that Kipling entered Russian and Ukrainian lit- . erature mainly via outer contacts, critical issues and translations inclusive. Just some relations should be considered inner ones, such as the allusion to "The Jungle Book" in Pasternak's poetry.

Kipling's creative heritage being long undervalued and narrowed to his short stories and verses about war set up a rather strong barrier to the perception of the British author and, therefore, to the wholesome development of Russian -English literary relations as well.

On the whole, the research conducted gives a clear vifcw of Russian and partially Ukrainian perception of Kipling's creative heritage. It also testifies to Kipling's certain influence upon the two Slav literatures.

Key words: contact and genetic relations, typological correlations, perception, translation, motif, creativity, discourse.

АННОТАЦИЯ

Алексеева H.C. P. Киплинг в русской литературе (Рецепция. Переводы. Типология). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.05 - сравнительное литературоведение. - Институт литературы им. Т.Г. Шевченко НАН Украины, Киев, 2000.

Диссертация посвящена изучению контактно-генетических связей Р.Киплинга с русской и, частично, украинской литературами, а также исследованию типологических соответствий в творчестве английского и русских писателей. Рассматривается критическая рецепция творчества Киплинга в русском и украинском литературоведении. Анализируются переводы поэтических произведений Киплинга в компаративистском дискурсе.

Исследуются киплинговские мотивы в творческом наследии Н. Гумилева, Б. Пастернака, Н. Островского и советских поэтов-неоромантиков 20-30-х годов. Показано, что Киплинг вошел в русскую литературу в основном через внешние контакты. Отмечается также, что представление о Киплинге как о "барде империализма", сформировавшееся при советской власти, стало препятствием для развития связей Киплинга с русской и украинской литературами.

Ключевые слова: контактно-генетические связи, типологические соответствия, рецепция, перевод, мотив, творчество, дискурс.