автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.03
диссертация на тему: Педагогическая лексика украинского языка

Полный текст автореферата диссертации по теме "Педагогическая лексика украинского языка"

НАЦЮНАЛЬНА АКАДШЯ НАУК УКРАГНИ

„ _ 1 нети тут укра1нсью1 мови

РГ5 од

- Ь' ш 1995

На правах рукопису

РАЗУМЕЙК0 Мвр1я Стан1слав/вна ПЕДАГОГ1ЧНА ЛЕКСИКА УКРА1НСЬН)1 МОШ

Э.02.о|>

Спеи1альн1сть I0.02.Q2/- укра1нська мова

Автореферат дисертац!I на эдобуття наукового сгупеня кандидата ф!лолог1чних наук

Ки!в - 1995

Дисертац1я с рукопке

РоОота вхконаа& у В1дд1л1 стилхстики та культурк иови Институту укра'£нсько1 uojm Нац1онально1 »кддем1д наук, У крах ни

Науковий кер!вних - доктор ф!аалог1чних наук Л.О.Пустов£г

04.iutRnt ^покопти - доктор фиологхчнкх наук профвсор В.В.U&Aворонок

кандидат ф1лояог1чних наук A.K.UoficicHKO

Пров1дна установа - Ких'вський лЫгв1стичний ун!верситет

Захист вадбудвться "22" литого Х995 р. о 10 годин1 на 3aciA&Hiii cneuia/i¿зовано! ради Д 016.28.01 хз захисту ди-сертацтй на здо5уття науковото ступени доктора ф!лолог1чних наук при 1нститут1 иовоэнавства Ы.О.О.Потебнг ИЛИ Укра1ни /252001, Ки1в - I, вуд. Груиовського, V.

3 дисертац1е» ыожна оэнайомитися в ÖiüaioTeyi 1нституту иовознавства in. О.О.Потебнх I1AI1 Украхни.

Автореферат розхсдано СсгкЛ_1995 р.

Вчений. секретар сдецхалхзовано! ради доктор фЬяааог1чних наук профвсор.

Сучасний стан мовознавстпа характеризуемся ¡нтенсившш розвитком досл!джень I винчениям окремих лексико-тематичних труп /або галузевих терм!ноло1!й/ як системних утворень л1-тературно! мови. Необх1дн1сть детального анал1зу них п!дсис-тем зумовлена, з одного боку,;. актияним розпитком укра1нсько! науково1 терм!нолог!Г, яка у полному обсяэ! ше не досл!дяе-на, а з другого, - потребой багатоаспектного вивчсшш терм!-нологпчних систем, выявлениям закономерностей 1х становления } функц!онування з урахуванням сучасного науковою слововии-вання. У б!льшост! праць, присвячених розгляду лексико-тема-тичних труп, увага звертлеться на анал!з шлях!в (сторичного розвитку терм1нолексики, И структурно-семантичну характеристику. Меншою м!рою вивчаеться склад тематичних угруповань лексики I семантичних пол!а, хоч саме так! дан! украЯ необ-х!дн! для выявления загальних тенденций розпос терм1нолог!ч-них гпдсистем нашоиапъно! мови.

У дисертаиП вперше на широкому фактичному матер!ал! досл!джуеться педагог!чна лексика украГнсько! мови.

Актуолыпстъ досл!дкег.'1я педагог!чно! лексики в теоретичному план! зумовлюсться достатньо високос питомоо вагою П в сучасн1й укра!нськ!й шв! у зв'язку з роллю, яку в!д!-грають осв!та та вихогання у житт! напого сусп!льства. Кр!м того, актуальность роботи у практичному план! Зумовлена необ-х1дшстю юироблення рекомендаи! й щодо нормал1заи11 та упоряд-кування оистеми педагоггчноГ лексики.

Термпюлог!чна лексика, яка розглядаеться,в сучасному мовознавств! як частина науково! мови, входить у склад зага-льнол1тературно1 мови I с п !дсисте»чж> загально! системи лексики. Тому досл!дження питань розвитку семантики ! функц!о-

нування терм1н1в педагог!ки безпосередньо шв'язане з вивче-нклм системного характеру лексики, з тими к пропесами, як! 5)!лбуБа»ться у словниковому скдац1 мови в ц1лому.

Кезважаючи на те, що укра!нська лексиколог1я мае пев-iiv.ñ досв!д у досл!дженн1 лексично! системи, все к не виста-час праш> з опису лексики окремих тери1носистем, зокрема п1дмори педагог]ки. Це стало основною причиною для вивчення дш!о1 пройлеми.

Педагог1чна лексика об'сктом специального дослтдження в укра1нському мовозиавств! ще не була, хоч окрем! I! семанти-чн! поля прилаг!дно анал!зувалися при вивченн") сум1жних груп лексики та в д!ахрон1чкому acneKTi вивчеши словникового складу укра1нсько1 мови*. Тому актуальним е всеб1чний анал!з сучасно! педагогччно1 термшолог! I, I! понят!йного складу. в1дшиень i зв*язк1в усередин! И м!кросистем, виявления за-коном!рностей II розвитку.

Мета роботи полягае в л!нгв1стичному опис! системи пе-дагог1чно1 лексики сучасно1 укра1нсько1 л!тературно1 мови, а саме у з'ясуванн! даерел i досл1дженн! розвитку окреммх се-мантичних пол!в педагогии, в anani3i семантично! структури пела. Jri4rol лексики та виявленн1 11 специф!чних рис як п!д-системи загальнол!тературно1 мови. -

Основн! завданкя досд}дження:

- з'ясувати даерела поповнення словникового складу пе-дагог1чн" лексики в П динам!ц);

- проанал1зувати педагог1чну лексику в acneKTi сп1вв!д-ношення в н1й нац!онального та 1нте} ;ац1онального;

^ Див.: 1стор1я укра!нсько1 мови: Лексика i фразеоло-г!я. - К., 1983.

- виявиги м! кротерм! носнстет педагог I чио I лексики 1 принцип и !х орган) заиП;

- зробити анал!з семантично! орган!зац11 категор!ально-тематичних груп, ввд!ляючи ! класиф!куючи пол!сем!чн!, омо-н!м1чн1, синонШчн! та антон!м!чн! одинии!, як1 функи!о-нують у систем! педагог!чно! лексики;

- встановити причини ¡снування на певному етал1 роэвит-ку лексики педагог1ки термШп-дублет1в;

- показати законом!рност! 1 перспективу вживания окре-мих досл!джуваних педагог!чних лексем.

Теоретична 1 ппактмчна п1нн1г.ть дисеотапП. Запропонова-ний структурно-семаятичн!!Й алал¡з педагог¡чно! лексики укра-¡нсько! мови дае глибше уявлення про системну орган!заи!ю лексики, р!зн1 типи взасмозв'язку ! взасмозалежност! лексич-них одикиць у межах окремо)" термИгасистеми. Вивчення законо-м!рностей об'едналня терм! нолоп чних одинииь у склад! певних угруповань сприятиме подалькому розвитку теорН лексико-тема-тичних груп. З'ясування шлях!в становления 1 розвитку педаго-г!чно! лексики дозволить теоретично оСГрунтувати засади ви-роблення терм!нолог!чних п!дсистем, як! розвивалися аналог!-чним шляхом/наприклад, психологичноI, етично!, етнограф!ч-н01, лог1чно! та !н.Д Систематизаи!я 1 класиф1каи1я педаго-г!чно! лексики сприяе упорядкуванню П I накресленкю перспектив ун!ф!калП П тершнологН.

Практичне значения дисерташйно! роботи полягае в тому, цо з!браний ! описаний матер!ал може бути внкористаний у лексикограф!чн!й практшп при склацанн! р!зних тип!в словников педагог!чних терм!н!в, а такок у навчальному процеЫ -при читанн! основного курсу "Сучасна укра!нська л!тературна

нова", спепкурс!в з терм1нолог1! 1 проведены! наукових сем!-нар!в з лексикологи на ф!лолог!чних факультетах вуз!в; скла-данн! пос1бник!в, методичних роаробок ! рекомендац!й учителям шк!л та студентам педагог1чких вуз1в.

Ндук9РА новизна досл!яж?н^я полягяе в тому, що вперше педагог1чда лексика стала об'екто.« л!кгв1стичного досл!дасеь-ня в укра!нському мовознавств1. Зроблана спроба комплексного вивчення системи педагог1чно! лексики сучасно1 укра!нсько! мови в динам1ц! 1 статиц!, визначен! ознаки, яю виявляють характер орган¡зал!I тематичних груп педагопчних лексем у зв'язку з особливостями виявлення семантичншс в!дношень скла-дових одинииь. При досл!даенн! формування педагог!чно! лексики як системи, розвитку семантики основних педагог!чних понять ураховуються законом1рност! розвою науки, зо1фема педа-гог!чно! думки в УкраГн!, та )кш! сои!альн1 фактори.

Методолог!чною основою досл!дження е матер! ал1ст'ична д1алектика, эагальн! положения теор!1■п!знания, як! передба-чають розум!ння мови як системи взаемопов'язаних 1 взаемозу-мовлених одинииь. Основоположное е думка про нероэривний зв'язок мови й !стор!1 народу, загальний зв'язок явищ д!йо-ност., мови г мислення, зм1сту 1 Форш, про час 1 простер як нев!д'емн! атрибута ^нування мови.

Методи досл!дження. При вшаченн! й класиф1кацП педаго-г1чно! лексики украГнсько! мови використовуеться як основний описовий метод досл!ддення, зокрема прийоми статистичного, контекстуального та компонентного анал!зу. При висв!тленн! умов становления й розвитку терм!нос -стеми застооовуемо по-р1вняльно-1 сторичний метод та метод синхронних зр!з!в.

Джеоела досл!дження. Матер1алом для дисертацП стали

понад 10 тисяч педагог1чних лексем, эаф1ксованих у загалъно-мовних i галузевих словниках, енпиклопедичних дов1дниках t навчальних поЫбниках, фахових прапях з педагог!ки та науко-в!й пер1одиц1, тобто у тих джерелах, як! репрезентують не т!льки сферу ф1ксац!1, а И сферу функц!онування. аикористо-* вувались також паи'ятки IcropII укра1нськоГ мови, як1 охоп-люють пер!од з X ст. по наш час.

Апробаи1я роботи. Матер1али дисертацМ обговорювалися на Всесоюзна конференцП з проблем лексикографИ /Clwfepo-поль, 1991/, республ1канськ1й науково-практичн1й конференцП "Мова в систем! початкового навчання" /Полтава, 1991/, рес- " публ1канськ1й науков!й конференц!I э проблем л1нгводидактика слов'янсъких мов /Ки1в, 1992/, Ьсеукра!нськ1й науков1й конференцП "Стил!стика XX стол!ття" /Ки1в, 19Э2/,'~науково-пра-ктичн!й конференцП "Духовн! скарби украГнського народу в життх молод!" /Терноп1ль, 1994/, п!дсумкОЕИХ науког".х конфе-ренп!ях викладач!в С!мферопольського ун1верситету /1989 -I9SI рр./, на зас!данн! в1дд!лу стил!стики та культури мови 1иституту укра!нсько! мови HAH Укра1ни /листопад, 1994/. PIзн! аспекта досл!джувано1 проблеми в1дображен1 в 5 публ!-кап!ях.

На захист вичосяться так! положения: '

1. Педагог!чна лексика - упорядкована, галузева п!дсис-тема мови науки, яка характеризуется системно-мовнов 1 предметно-лог! чнов едн!ств свого зм!сту; вояа е складовою час-тиною загальнол!тературно! мови, використовуе II аасоби выражения, функц!онуе за II законами як спеииф1чна лексична п!дсистема мови науки.

2. Основу укра1нсько1 педагогично! лексики складають

слова загальконародно I мови. ~1хн1м ядром с давньоруський лексичний фонд, що сягаг епохи праслов'янсько1 едност!. Сло-вниковий склад педагог!ки поспйно поповнюеться за рахунок нових дериват!в ! запозичень. Серед останн!х найчисленн!шипи с греиък!, латинськ!, рос!йськ1 та польськК

3. Семантичн! поля в лексиц! педагог!ки доц1лЬно вид1-ляти п!сля розпод!лу П слоеникового складу на тематичн! групи в мехах кояшо! частини мови. Об'еднання р!зних семан-тичних пол) в можлшзе лише за значенневш принципом.

4. Частина лексем репрезентуе багатопланов! зв'язки те-матично! групи лексики педагог!кк з !ншими тематичними гру-пами /психолог!I, ф1лософ!1, етики, естетики, економ!ки, 1с-тор!1, л!тератури тощо/.

5. У педагог!чн1й лексиц! спостер!гаються основн! лек-сико-семантичн! пропеси /пол!сем!я, омон!м!я, синон1м1я, ан-тон!м1я, конверсивна кор.еляц!я^, як1, проте, виявляють спе-ииф!чн! риси, 1Д0 св!дчить про в!дносну с&чост!йн!оть лексики педагог1ки як п!дсистеми л!тературно! мови. ' .

6. Пол!сеи!я педагог!чних лексем - один !з важливих про-дуктивних засоб!в орган 1заиДI лексично! системи педагогики.

У ок,.л! анал!зовано1 лексики в1дзначено ряд моносем!чних назв.

7. Явще дивергенш! е одним з"основних даерел виник-нення омон1м!1 в систем1 педагог1чно1 лексики.

8. 7'явленнл си1ын!м!чних 1 антон!м!чних в!дношень у досл!джуван!й лексиц! регламентуеться законом1рностями орга-н1зац11 понят!йно1 системи.

Структура роботи. Дисертац!я складаеться 1з вступу, двох роздШв 1 висновк1в. До роботи додаються список скорочень

використаних джерел, список умовних скорочень та список л1-тератури.

5м!ст роботи. ¿ступ складаеться !з двох частин. У перчпй частин! обгрунтовуеться актуальн!сть тема дос-л!дження, визначаються мета 1 завдання робота,., наукова новизна, теоретичне й практичне значения, методи досл!дження, названо основн! джерела добору фактичного матер!алу, формулюо-ться основн! теоретичн! положения, як! викосяться на эахисг.

Друга частина вступу присвячена висв!тлетю деяких принципов!« питань сучасно! лексиколог!! в ц!лому й терм!нолог!ч-но! лексики зокрема. Тут обгрунтовусться необх!дн!сть системною дослиження укра!нсько1 педагог!чно1 лексики, в!дзначе-но здобутки мовознавц!в у ц!леспрямованому провес! вивчення окремих терм!носистем, розгллнуто сп!вв!дношення м!ж понят-тями "терм!нолог!я" ! "номенклатура"

Педагог! чна ¿¡ексу.ка у широкому розум!нн! слова - це су-купн!сть лексичних засоб!в, як! обслуговують теор!в 1 практику виховання, осв!ти та навчашя ! означать основн! поняття педагог!ки як науки. Будучи частиною тIеI чи !|шю! мови. Бона пов'язана !з загальною лексиколог1сю 1 с об'ектом досл!д-хеиня з точки зору семантики ! етимолог!/ сл!в, а також лек-сикал!заи!! терм!нолог!чних словосполучень, Але, обслуговую-чи конкретну сферу практично! д!яльност! ! означаючи певну систему наукових понять, вока мае своГ особлив! проблеми.

Педагог¡чну терм!нолог!ю ! релагог!чну номенклатуру роз-глядаемо як складов! компоненти педагог!чно! лексики. Почас-ти у робот! ц1 визначення виступають як понят1йн! синон!ми. Педагог!чна геш!нол<?г!я. як ! терм!нолог 1я будь-яко!

науково! галуз!, - пс не просто список терм1н!в, а сем!одо-г!чна система, тобто вираження пенноI системи понять, як! в!дображають левний науковий св)тогляц. шникнення терм)полог! ! взагал1 можливе лише тод!, коли наука досягас достат-ньо високого ступеня розвитку, тобто терм!н виникас тод!, коли дане поняття наст!льки розвинулось 1 оформилось, що йому мозша надати ц!лком пизначене наукове вираження.

Педагог!чна лексика як се;лшдог!чна система твориться протягом ус!с1 !стор11 педагог!ки ! вГдображае не т!льки зм!-ну погляд!в на осв!гу та ниховання, не т!льки р!энида педаго-г!чного слововживання у р!зних школах ! напрямках педагог!ки, але й р!зн1 наи!ональн! педагог!чн! традицН. Метамова завж-ди закр!плюсться за певною нап!ональною мовною системою. То-чн!ше кажучи, !снус не одна система педагог!чно1 лексики, а велика к!льк!сть терм!нолог!чних систем для педагог!ки, як1 . у р1зних иовах мають св!й план вираження, нев!дд!льний в!д плану вираження пегноI моей. Тому г! законом!рносг!, як! е в людськШ мов! взагал!, наявн! I в будь-як1й систем! педагог г!чно! терм!нолог!I, яка !сторично склалася. В!дсутн!сть ч!т-ко! в!дпов!дност! м!к планом вираження ! планом зм!сту, що е прич: :ою !снування у ,звичайн1й мов1 як синон1м!1, так ! пол!-семН, породхуе в терм!нолог1чних системах ¡снування, з одно-• го боку, дублет!в, тршлет1в I т. ¡н., тобто двох, трьох ! б!льша терл)!н1в, сп!вв1дносних з одним ! тим же референтом, з другого, - багатоз ;чн!сть терм!н!в, коли один 1 той же терм!к мае не одну наукову деф1н1ц1ю, а дек!лька.

, Досл!дкуючи педагог!чну лексику сучасно! укра1нсЪ1.д! мови, вводимо поняття педагог¡чна лексему, яке включае в себе вухч! поняття педагог¡чний теш!н ! пеяагог!чний номен.

За робоче пиэначення приймасмо таке: педагог! чна лексемп -це спеп!альне слопо /або слопосполучення/ для визначоння по-няття, яке входить у систему понять профес1йних педагоПчнкх знань 1 вживаеться в особливих умовах. Для свого гранильного роз.ум1ння педагог! чний терм!н вимагае спеи!ально! лсф 1 и 1 u 11 /точного паукового визначення/.

До ледагог!чних номен)и и!длосимо назим напчалышх з&к-лад!в, предмет!!) шк!льного устаткупання, техн1чних засоб!в навчанкя ! спортинюго ¡ниентарп, казяи !гор, wipan токо.

Наука i практична д!ялыПсть не можуть об1йтися без об-л!ку предмет!в, япищ, факт in, без Гх словесних чи силтаол!ч-них визначень. Але п! Тизначення стосуються не!стотних ознак 1 эовн!шн1х хлрактеристик /рпрта лном1сна. парта одном!сна/, вони б!льш умошп /дитячий салок "Сонечко", юкола t.менt Тараса и.'енчднка I т. !н./.

Гстотне значения для мови науки мае ступ!нь сг"и!ал!за-пП лексичних засоб!в. 0дн1 терм!ни та номени, як1 ииникли внасл!док образного перенесеыи значения сл!в, живуть у педагогии одним 1з двох чи к!лькох cboIx зкачень. 1нш!, утво-рен! переважно шляхом мор!юлог!чних перетворекь сл!в ! н!ле-спрямоваио1 лексикал!зап!1 словосполучень, служать виключно педагог!^!.

Пронес утпорення педагог!чних лексем е досить доггим I складним. Перш н!ж стати стаб!льнил1, терм!н проходить попе-редню пошукову стад!ю. Часто в nayiii поняття уже !снуе, але ше не мае остаточного терм¡на для свого називання. Тому в таких випадках уживають описов1 форми для передач1 тих чи 1н-ших понять. Наприклац, ще в "Лексикон!" П.Беринди знаходимо поняття пшюдпаА шда /Бер.Лекс., 1627, 116/ у значенн! "ар-

гумент, доказ". До появи терм'на литячкй садок ¡снували про-в1эорн1 терм!ни матесияська школа, школа найменшх ^¡тей. з.чхопонка /у Галичик!. Буковин! й Закарпатт 1/. Р!зк! тлума-чекня давались терм!нам реяагог!чний досв!д. педагог!чна Г!ка та !н. залежно в!д того, з яких позии!й /!деал!стичних чк матер!ал(стичних, об'ективних чи суб'ективних/ трактував-ся той чи 11ший терм!н.

Досл!дженню питань становления 1 розвитку педагог!чно! лексики, формуванню певних тематичних груп сл!в присвячено ретаий розд1л дпсертаи! I "РОЗШТОК ПЕДАГ0Г1ЧН01 ЛЕКСИКИ УК-РА!КСЬЮ! МЛ Ь 1С10РИЧН0МУ ШСВШШП". •

Д!ахрон1чш1й анал!з розвитку певно1 лексико-тематично1 групи лексики дозволяе визначити часов! рамки р!зних за !н-теисивн!стю етап!в II формування й приводить до розум1ння об'ективних причин неоднор!дност! такого процесу. Так, у ви-значенн! початкового етапу 1стор1I педагог!чно1 лексики не-минуче припустима певна умовн!сть. В1дсутн!сть переконливих св!дчень, зокрема писемних пам'яток з ранньо! ч!стор11 нашого народу /до Кшвсько! Рус!/, не дае змоги осягнути р!венъ то-гочасно! осв!ти ! виховання та функц!снуванкя в!дпов1дно! яексчля. Дим зудавлена деяка фрагментарн!сть вшсладу там, де йдеться про найдах'н!ш! часи. Досл!джуючи процес розвитку педагогию! лексики п!зн!иих етап!в, дотримуемося 1снуючо1 перюдизацИ нахЛонально! 1стор!Г та 1стор1I укра!нсько! л1-тературнг' мови.

У даяому розд1л! висв!тлюсться питания зародження осв1-ти 1 педагог!чно! думки в Ки1вськ1й усI, характеризуемся II стан у пер! од утворення укра!нсько1 нацИ. Широко розгля-даються питания розвитку найвазлив!ших тематичних груп педа-

- и -

го1ччно1 лексики на подалших етапах 1стор!Г п1гчязняно1 педагогии. Завершусться розд!л характеристикою сучасмого стану педагог1чно1 лексики, зокрема зпертасться увага на актив-ну зм!ну II терм!нолог!чного 40 аду'в им час.

Анал1зуючи слошшковкй склад псдагоНчно! лексики ук-ра!нсько! м'ови в його д1ахро1.мч»1й динам!и!, ви/юристсьусмо два осноин! робоч1 прийоми: застосування так званих синхрон-них зр1з1в, тобто вад1лення й1льз1-менш ч!тко обмехених у час! етап!в розвитку мои и педагог!ки, I простеясння зм!и у склад! окремих, досить великих, пов'яэани.х з наИвалипЫииии аспектами педагог!чно! осв!ТИ та вихояанпя, груп лексики.

1стор!я вихонаиня у сх!диих слоп'ян сягас у глибоку даннику, у часи ¡Ндокремлення слои'янсько! лгашюГ с!м'1 в!д загального ¡ндосвропейського масигу. За ней час слов'янм пройшли складний елях роз нитку, ко, безумовно, з и! каш неодноразово змпюпавсл. У ход! складного ¡сторичного пронесу не раз и!дбувалися й зм!ни у словннковому склад! моьи, який завзди був т!сно пов'язаний з !стор!сс ниробнинтва, побуту, культури, науки та !ншлх сфгр життл сусп1льства.

Оск!льки п дацншу впмпшиш було одним 1з голошшх еле-мент!в побуту, поно було пов'язане з ус!сю практичною д!яль-н!стю давн!х слов'ян, ¡х перчпспою-!деолог!св, легендами ! перекизами, прикладним мистептвом ! ремеслом. Педагог!чна лексика тод!, звччайно, не вшплялась як самост!йна спец!аль-на галузь словникового фонду;,вона орган!чно ¡{ормувалася !з понять, пов'язаних з вираженкям основних життсвих проиес!п. Ш поняття майже неэмпшими д!Гнали до нас !э прасЛов'янсько1 лексики, яка д1стала ¡х у спаддину ¡з пра!ндосвропейсько1 мови.

Педагог i 4(i 1 яввда як форми активно! практично! д!яльно-ст! !снували до того, як виникЛи науково-педагог!чн! поняття

г

I в1длов!дн! тери!ни. Педагог!чн! найменування у точному ро-зум!нн! цього слова створюються у Давн!й Рус! разом з появого шх)льного навчання.

Досл1дження пам'яток показуе, то давньоруська мова дуье добре зберегла успадкован! з праслов'янсью1 мови назви ба-гатъох понять, пов'язаних з мисленням, мовленням людини, показом I! рис характеру, нахил!в та уподобань, тобто тих понять, як! характеризуют внутр!шн!Я св!т людини. Ц! лексеми становлять основу педагог!чно! лексики укра1ксько1 мови, ос-к!льки саме вони стали базою багатьох сучасних педагог!чних словосполучень 1 терм1н1в. Наприклад: розумъ /у пам'ятках

часто ф!ксусться старослов'янська форма оазумъ/. розумьныи.

v

умыт и. умЬтц. розумЬти. мыслити. думати. sMsiíl.

рЬсгк. знати- пацАть. грЬхь "помилка" /значения "rpix" з'яв-лясться п!сля прийняття хри^тиянства/, истина.' г;Ьра тощо.

Б!льш1сть педагог!чних лексем ще у давньоруськ!й мов1 в!дзначалася пол1сем!чн!стю I здатн!стп вступати у синон1м!~ чн! в!дноыення. Так, лексема "слово" поруч !з основним -"зву. ¡ве вираження поняття" - виступала !з значениям "розпо-в!дь", "порада", "наказ", "назва л!тературного жанру" та !н.

Давньоруськ! пам'ятки ф!ксують велику к!льк!сть лексем, пов'язаних з ocbItob ! навчанням: учитися. уче^е /п1д впли-вом церкочнослов'яне; :о1 мови ней !менник набувае ! значения "в!ровчення, догмата рел1г!!"/. ученые книжьнск "навчання грамоти", учитель. ЩШШЬ. невЬжа. -евЬголосъ "нев!глчс", писати /пьсати/. азъбуки /цей терм!н е давньоруською калькою грецького слова ancbaBÍT. тобто утворений в!д сполучення пер-

ших двох букв алфав1ту «ш 1 букы/. чьрнило. писало тощо.

1з запровадженням христианства на Рус1 1стор1я педагогии пов'язус терм1ни богословська осв!та. монастиюськ! ди, аскетична вихованкя. Починаючи з к!ния XI - початку ХЛ ст., у пам'ятках давньорусько! писемност1 з'являеться поняття "навчання гоамоти"■ п!д яким розум1ли навчання д1тей читан ня, письма, л1чби й хорового сп1ву. За обсягом знань "навчання грамоти" було р!внозначне елементарн!й початков¡й ос-в!т1, тому в !стор1I педагог!ки для цього пер1оду вживаеться терм!н рколи грамоти. Навчання у таких школах починалося э вивчення буквии! /так називали азбуку/, 0сновними методами I прийомами навчання в 1стор1I педагог¡ки для цього пер¡оду е так!: букво-склаловий метод навчання. корове повторения букп ВЧИТ№М. яамбс^йЯя вивчення азбуки, читакня акров tpr.it в1, ?азубрювання тексИв. демонстрант Ьттуляя 1коц /звичай приносити до школи ¡кони був заборонений лише в к!нц! ХУГ ст./, за д<?ромри?Ц) великого пал>ря 1 сут/ю^Т) 1ншиу

ральи!в2. хоровий сп!в тощо.

У давньоруський пер¡од 1снували також р!зн1 форми оп!ки 1 виховання д!тей - 1нди^1дуальна та громадська оп!ка. Обо-в'язки оп!куна 1 його педагог1чн! функцП визначались словом печаловатъся /ПР. 29, 105/, щб означало "турбуватися про си-р!т, як про р!дних д1тей". Слово печальник означало "настав-

* Акров1рш! називали ще азбуками-гаанинями /в{д давньо-руського слова "гран" - в!рщ/.

® Такий спос{б л!чби застосовувався ще у школах старо-давнього Риму, а в Х-ХГУ ст. у школах грамоти Зах1дио! Сьро-пи, у тому ж числ1 1 в Ки!вськ1й Рус1. Використання пього методу знаходилю в "Арифметик" /1703 р./ Л.П.Магна.'.-ького.

ник, благодШшк, виконуючий обов'я.зки батька" /Даль, Ш, 107/.

Досл1дженш давньорусько! лексики показало, що п^асло-в'янсък! слова утворюють абсолютну б^ьапсть складових еле-мент1в багатьох тематичних груп давньорусько! мови, як! вхо-дять до складу педагогично! лексики. У пам'ятках також ч!тко простежуються слгльносх!днослов'янськ1 лексичнх новотвори, як! виникли в результат! аф1КсальноГ ! семантично!" деривап!!.

Ьнаслгдок м!жмовних контакт ¡б, культурних ! пол!тичних зв*язк1й з ¡ншими крашами /особливо з ъ! занеси/ давньорусь-ка мова засво!ла певну к!льк!сть лексем з 1нших мов. Серед педагогично? лексики найпом!тнпжки е запозичення ¡з старо-слов'янсько! мови, яка поруч !з давньоруською в Х-ХШ ст. бу-ла л!тературною мовою Рус!, а також !з грепько! ,мови. '

Пам'ятки писемност! Х1У-ХУ ст. дають досить повне уяв-лення про склад ледагог1чно! лексики староукра1нсько! мови на почагковому етапг П салгастШгого розвитку. Проиес дальшо-

л

го становления педагог1чно1 лексики зд1йснювався на основ! давньоруського мовного фонду. Поряд ! з семантично спец!шизо-вшшми лексичними одинипями, що функц!онували уже в давньору-сыий мои! /знати. цлыслити. писати-. тюзумЬти та !н./, засв!д-чуюгься пох!дн1 в;д них лексет на по значения понять, пов'я-заних з осв1Тою ! вихованням. Б1лыиост! заф!ксованих у пам'я-тках педагог!чних лексем була властива пол1сем1я /особливо для тих, що виражали абстрактн! поняття/. Частина успадкова-них з давньорусько] мови ыпв виступае з новими значениями. Игшомовн! запозичення виявляються у ц!й груп; лексики незна-чною м1рою. Як правило, це поодинок! грецизми та латин!зми, запозичен! переважно ще в давньоруський пер10Д, а також слова старослов'янського, полъського та чеського походження.

Наприклад: грен, диласкалм "иерковна школа", ласкал "дяк, учитель", грамота, граматика. ФилосоФъ. лат. школа.

Протягом ХУ1-ХУШ. ст. вЦсЗугаеться процес дальшого зба-гачення 1 стабШзацП педагог!чно1 лексики укра1псько! мо-ви. Це пов'яэуеться насамперед з Д1яльн!стю. <5ратських шк!л 1 Ки1всько1 колегН, популяризац!ею но в их педагог! чних !дей ! позитивного педагог!чного досв!ду, зокрема прогресивних погляд!в Яна Амоса Коменського.

Розвяток лексики, пов'язано! з навчанням I вихованням, вЦзначаеться в пер!од ХУ1-ХУШ ст. рядом !сторичних особли-востей. У межах основних семантичних пол!в значно зростас понят!йна розгалухен!сть, в!дбуваються зм!ни окремих семантичних труп. Бвгато педагсг1чних лексем ф!ксуеться вперше.

Цей пер!од в !стор1! укра1нсько! л1тературно1 мови по-значився зародженням 1 поступовим розвитком наукового стилю. З'явилася значна кгльк!сть пам'яток, в яких, на в!дм!ну в!д оф!ц!йно-д!лових, набагато повн!ше ф!ксувалася лексика, по-в'язана з духовнш якттям лвдини: твори !сторико-географ!ч-ного зм!сту, ф!лософськ! д!алоги { трактата, працг з р!знкх галузей науки.

Розвитков! педагог¡чно! лексики у пер!од Ш-ХУШ ст. сприяло й те, що в ней час з'являеться багато навчально! ! методичноГ л!тератури: азбуки, граматики. лексиси. рюсчр!! /рукописи! словнику/ та 1н. В1дзначимо "Лекс1конъ сл-чреног^-сск!й Л именъ Тлъкован!е" П.Беринди /1627 р./, в якому серед семи уисяч сл!в значна частина пов'язана з питаниями вихова-ння, осв!ти й нав'чання. Так, науку про виховання П.Еериндз називае старослов'янським словом пЬстунство. поясюсючи Кого терм!ном педашг!я. Це дае п!дсгаву вважати, що в УкраЬп

вже на початку ХУЛ ст. сформувалося. ч1тке уявлення про педагог! ку /гк науку про виховання. В!дпов1дно до цього автор на-зивае вихователя пЬстунъ: педатогъ. дЬтоводитель. Терм1ном рцхеванье пояснюсться старослов'ян!зм въскръмлен?€. а терм!-нами догма, наука, устава - веден Ге.

Ьодночас 13 спец!ал!зац!ею побутових назв вгдбулась по-дальша ¡нтернац!онал1 зашя у галуз: педагог1чного словника. Переважна б^ьчИсть запозичень була грецького, латинського, рослйського походкення, р!дше польсъкого, н!мецького тощо. Це св!дчить про европейський контекст укра1нсько! осв1ти.

Протягом XIX - поч. XX ст. тривало дальше збагачення ук-ра!нсько! педагог1чно1 лексики у зв'язку з певним розвитком середньо! 1 вищо! освети в Укра!н{. Внасл1док пост!йно1 реор-ган1зац11 системи осв1ти у цей период ф!ксуемо численну к!ль-к!сть школознавчих педагог!чних лексем: г!мназ!я. прв!гора школа, параЫрльра школа, духо^не училище. л!ней. {.ИРТПТУТ шляхетних д!вчат. университет. акарем!я. шк!льна шёш, земсъка школа, учительська сем!кар!я. учительськ! курсц. Н£-д!льна школа, комери!йне'училше. колет!я тощо.

У формуванн! наукового стилю укра1нсько! мови ! в розви-тку педагог!чно1 терм1нолог!1 виняткове значения мала д!яль-н!сть визначних укра!нських громадських д!яч1в, учених 1 письмен ниш в того часу, насалшеред ¡.Франка, Лес1 Укра1нки, I.Нечуя-Левицького, М.Драгоманова, А.Кримського, М.Сумиова, М.Коцюбинського та ш. В науково-публ!цистичних 1 художн!х творах, еп!столярн!й спадщин! цих д!яч!в засв!дчена велика к!лыисть педагог1чних лексем, як1 репрезентують основн! се-ыантичн! поля педагог!ки. Яскравою 1люстрац1ею цього с педагогии! лексеми, як! вживашться у творах ¡.Франка: рт!тап!я.

безприиципн1сть. висказ, виучування. виховувати. вчителюпан-2Я, вчителъство. думанкя. збочення. зорган!зувати. малорче-щЯ, неестетичний. обме«ен!стъ. проФесор. розправа "стаття", самоп!знания. с^юрмулютзати. тактовшсть. йахов!Сть та 1н.

У доел!джуваний пергод у багатьох загальновживаних лексемах ф!ксуеться розвиток переносних значень. Це явшце сти-мулювалось потребою укра1нсько! мови "здобувати нов! поля нев!домих дос! понять" /1.Фр., ХУЛ, 343/. Так, у пронес! ме-тафоризаиП виннкло нове значения у слова школа, яке стало означати не лише навчаяьний заклад, але й процес набуття знань, досв!ду; напрямок у л1тератур1, .мистентв!.

Лексичний склад- укра!нсько1 педагогично! лексики непомерно оновився 1 поповнинся у XX ст. Це пов'яэано з проносом взаемодП численних зовн!шн1х фактор1в 1з внутр1шн!ми законом ¡рностями мовного розвитку.

Основк! шляхи поповнення педагогично! лексики у XX ст.: ^/творения неолог!эм1в на основ1 власних мсвних ресурс!в; б/залозичення терм!н!в з 1нших мов; в/закр!плення за багать-ма наявними. у мов! лексемами нового значения; г/засвоення лексичних елемент!в !з територ1алышх д!алект!в.

и останн! роки внасл!док зм!ни сусп.льно!" ор1ентаи11, !деолог!чних настанов та в!дродження национально! педагог!ки йде активна поповнення педагог!чно1 лексики як давно забути-ми словами-арха!змами /ггмназ!^. спудрй/. так 1 чис-

ленними запозиченнями педагог1чних лексем з ран!ше так звано! "буржуазно! педагог 1ки" /п!л{.не никогання. ,у;дтод Мэнт-д-ссотп. педопенттазм. шк^льиий кооператив/.

Анал!зуючи сучасну педагог1чну лексику украГнсько! мз-ви, подаемо предметно-тематичну класиф!каа!ю педагог!чн;'.х

термипв. 1'рунтуючись на л1нгв:стичному розум!нн! зв'язку понять, вщйляемо так1 тематичн! ряди у педагог!чнШ лексиц!: 1/эагальнопедагог1чн! терм1ни; 2/терм1НИ теорИ виховання; З/термши теорИ осв!ти 1 навчання, куди включаемо I терм!ни часткових методик; 4/терм!ни оргашзаш! народною осв!тою та школьного адм1н1стрування; 5/терм!ни гсторг! педагогии.

Виходячи з положения, що жодна наука, в тому числ! й педагогика, не може розвиватися ¡зольовано в1д ¡нших наук, ок-ремо у педагог!чн!й лексиц! вид!ляемо терм1ни, пов'язан! з 1шшми науками: ф1лософськ1, психолог!чн1, (сторичн!, етичн:, еотетичн!, лог!чн1, ф131олог!чн1, економ1чн), правов1, л1нг-в!стичн1, Л1тературознавчг тощо.

Другий тюзд!л "ЛЕКСИКО-СЕМАКТЗДН1 ОСОШШОСТ1 ПЕДАГ0Г1Ч-Н01 ЛЕКСИКИ СУЧАСНО1 УКРАШсЬКО! Л1ГЕРА17РН01 Ш1М" складае-ться з п'яти параграф!в, у межах яких детально аналгзуються пол1сем1я, омон1м!я, синон1м!я, антон1м!я та конверсивна ко-реляшя педагог!чних лексем, як1 багато в чому. обумовлюють системну орган!зал1ю педагог1чно! термшолог! I.

Пол!сем1я педагог!чних лексем пояснюеться, з одного боку, природою самого слова, що узагальнюе певну ознаку, яка може бути властива також !ншим предметам чи явищам, ! с результатом розвитку лексичного значения, а з другого, - спецификою розвитку педагогично! науки. Так, термш риховання вжи-ваеться у педагог!ц1 в широкому I вузькому розум1ннк У пер-шому випадку в1н включае в себе також осв1ту 1 навчання.

Характерною особлив1стю багатозначност!, на В1дм1ну в!д омонхмП, е те, цо лексико-1 емантичн1 вар!анти,. як1 утворюють значенневу структуру сл!в, у систем! мови в повторюваними, тшювими, законом1рними. У багатьох тематичних групах педаго-

rÍMHOÍ лексики в1дзначаемо паралел1зм у розвитку значень i досить пропорции! в!дношення м!ж останн1ми. Пор., наприклад, аудитор!я - I/зал, прйзиаченкй для лекц'й, публ!чних читань, доповгдей i 2/слухач! лекцН, дошшд! = клас - 1/прим!щення для занять у школ! í 2/група учнхв того самого року навчання.

Пол!сем!я - це факт одного семантичного поля, хоча все-редин! свого поля термiн 1 прагне бути однозначним. Педагог i-чн! терм!ни р!зних семантичних пол1в, як! однаково звучать, але по-р!зному сп!вв!дносяться з поняттям, вважаумо омон!мами.

К1льк1сгь значень, як! м!стить у соб! те чи !нше поняття педагог!ки, може бути pi3H0n на окремих етапах розвитку педа-гог!чно1 думки. Так, успадковане з праслов'янсько! мбви д!е-слово читагц у давньоруськ!Я mobí -означало "л!чити, рахувати" /пор. дгал. читати "рахувати, Л1чити" - Гр., 1У, 465/. 3 поя-вою писемност! це д!еслово набуло значень "знайомитйся з пи-саним текстом"; "сприймати писаний текст" /читати книгу/. "виголошувати що-небудь перед аудитор!ею" /читати допор!дь/. "викладати" /читати лек i; i}/.

У межах педагог!чноГ лексики- укра1нсько1 мови ввд!ляемо внутр!шньосистемну i м!жсистемну nojitceMii).

П!д внутр!шньосистемн0ю пол!сем!ею розум!смо так1 педа-rori4Hl лексеми, значения яких, як правило, розкриваеться лише у педагог!чному контекст!. Найчастше це б1семанти /р!дае пол!семанти/, як! передашь основн! поняття й терм!ни педагогии. Наприклад: осв!та - I/процес засвоення знань /здобугатя осв!ту/. 2/сукупн1сть знань, одержаних у результат! систематичного навчання /севедня осв!та/.

Шжсистемна пол!сем!я - це така, що передбачае р^зиотот-н! зв'язки понять педагог!ки з однозвучними словами загально-

нживано! лексики, а гакож з понягтями i терм!нами !нших наук. Ii умовпо можна под1лити на два п!дтипи: загальномовну i м!ж-галузеву пол1сем!ю.

Загальномовна м1жсистемна пол!сем!я дуже поширена у пе-дагог!чн1й лексиц!. Сюди в!дносимо поняття, зм!ст яких роз-кривае.ться в будь-якому контекстному оточенн! залежно в!д конкретного лексичного значення слова. Наприклад: веч!р -I/частина доби i 2/всч1рне публ!чне з!брання з лгтературною, музичною i T.iH. прогоамою /лхтесатупний веч!р у школ!/.

М!жгалузева пол!сем1я передбачае функц!онування багаго-значних TepMiHiB у р^зних лексико-тематичних групах мови. Пор.: ¡нертни^ - 1/безд!яльний, без!н!ц!ативний i 2/х!м. який не вступае в xImimhI реакцП.

У систем! педагог!чно! лексики укра!нсько1 мови пом!тно пост!йне зростанкя пол!семП внасл!док перенесения значення на основ! метафори та метошмП /причому другий тип у к!ль-кicHOMy в!дношенн! активн!ший/.

Основна функхпя пол!сем11 педагог1чних лексем - бути одни« !з важливих продуктивних засобгв орган!зац!1 лексичноf системи педагог!ки. Оск!лыш семантична структура багатознач-ного слова не е замкненов в codi системою, вонв т!сно пов'я-зана з 1ншими типами м!кросистем у лексичному склаШ - омон!-м!чними i синон!м!чними трупами та антон!м!чними парами.

Досл1джуючи омон!ми педагаччно! лексики, дотримуемося думки тих учених, як! обсгоюють принцип вид!лення омон!м!ч-них терм!н1в за налегай сто Ix до pisuHX тематичних труп та терм!носистем /Критенко А.П., Симоненко Л.О. та !н./.

У межах педагог1чно! лексики розр!зняемо два види OMOHi-мП: 1/власне педагог!чну /вчутрмньосистемну/ омон!м!ю, коли

два /чи б!льшз/ омок!ми рзпрезентують педагог!чну лексику Уграмота - початков ! правила читання 1 письма 1 грамота -документ, який видаеться як нагорода за усп!хи/; 2/м1жгалу-зеву омон!м!ю, коли омон1м1зуються слова загальномовно! та педагог!чно! лексики /година - в{др!зок часу, що выводиться на урок, 1 година - тепла, суха, сонячна погода/.

У кожному 1з цих вид!в омон1м1! ввд!ляемо ще п1двиди або р!эн1 типи омошмН, Так, власне педагог!чна омон!м!я мае: ^пол!сем1чний тип /поняттева омон!м1я/, коли зовн1 омо-н1м1чн1 лексеми в основ! сво!х деф1н!и1й мають в1дпов1дну сему, що св!дчить про нёповну втрату М1ж .ними семантичних зв'я-зк1в /авторитет, заняттд/: б/омон!м!чний тип /сНйка омон1-м!я/, представлений, як правило, педагог 1чшши лексемами р1Э-них тематичних груп педагог!чно1 лексики /бал. диспкпл!на/. .

У межах м!жгалузево! омон!м11 розр1зняемо: а/м1жгалузе-ву педагог!зовану омон!м!ю, коли педагог1чний терм1Н омон!м!-зуеться з однозвучними термшами сум!жяих 1а педагог!кою наук /нотап!я. такт/: б/мгжфункц1онально-стильову ошн1м!ю, яка,, виникае м!ж педаияччною лексемою $ однозвучная словом зага-льновживано! лексики /байка, в'язь/.

За походженням омон!ми педагог!чно1 лексики под!ляемо на 4 групи: семантичк1, фонетйчн!, !нтернац!ональн! /омон!ми-запозичення/ та словотворчК Фактичний матер!ал показав, що ц! групи-нер1Вноц1нн1 тя собою. Найб1льш продуктивним та !с-торично найб! лыв с клади им фактором появи педагог!чних омон!-м!з е розрив семантичноI едност! багатозначного слова.

0дн1ею з ознак педаг0г!чН01 лексики взагад1 /{ педагог!-чно! терм!нолог11 зокрема/ е наявн^сть у н!й багато! I розга-лужено! синошлпки. Синошми виявлзн! майже в ус!х тематичних

трупах педагог!чно1 лексики.

Запозичення 1 калькуванкя, п^дшукування в}дпов1дних найменувань у нащональн!й мов1 для запозичених понять зу-мовлюють появу в терм1нолог1чн1й систем! педагог!чно! лексики р!зних назв для одного й того ж поняття, причому нашона-льний та !нтернац10'нальний терм!ни не завжди е взаемозалиню-ваними.

У зв'язку з в!дродженням украГнсько: державност1 1 на-п!онально! педагогики у педагог!чну лексику повертаеться ба-гато забутих СЛ1В /застарыих, р1д:<овживаних чи обмежено вживаних/ з тим же або новим переосмисленим значениям, що тек сприяе поповненню синон!м1чних тематичних ряд!в. Наприк-лад: г!мназ!я /школа/, лектура /читання/. мала /карта/. мен-тальн{сть /¡нтелект/, неГаи¡я /заперечення/, оп!нгя /думка, погляд/, студп /навчання/ та 1н.

Синон1М1я педагог1чно! лексики сучасно! укра!нсько! мо-ви допомагае спец!ал!стам знайти найточн!ший, наИдоречн!шиИ висл¡в для передач! певного педагог!чного поняття. А пе ви-магае високо! мовно! культури учител!в 1 виховател!в, як! прищеплюють своГм вихованцям умгння тонко в!дчувати значен-нев! в!дт1нки синон!м1в, виховують навички правильного сп!л-кування.

Антонами у педагог!чн!й лекоиц! е виразниками одного й того ж родового поняття, яке репрезентуеться лексичними ! граматичними антонимами. У межах антон!м!чних пар антон1м!-зуються, як правило, генетично спор!днен! слова, а в межах словотворчих антон!м1чних пар спостер1гаеться I гетерогенне поеднання р!эних компоненг!в.

3 анто1пм!ею т!сно повм.заиа конверсивна кореляшя пе-

дагог!чно! лексики. 1х близьюсть виявляеться у тому, що вони сп!вв!днесен!, хоч 1 по-р1зному, з вираженням 1деГ зворот-ност1, а р!зияться вони типами протилелшост!. Антон 1 ми часто с джерелом творения конверсивних корелятивних терм!нгв.

Серед конверсии!в вид!ляемо так! групи корелятивних педагог ¡чних термгн!в: пари! /анал!з !. синтез/. пор!вняльн! /увага дов!льна 1 мимовгльна/.. взаемообумовлеи1 /теощд 1 практика/.

У висновках узагальнено резульгати проведеного досл!д-ження. Вони П1дтверджують положения, як! було винесено на захист.

Найэагальн!ший висновок полягае в тому, що педагог!чна лексика, як 1 лексика будь-яко! галуз! науки, являе собою не хаотичну сукупн!сть окремих терм1н!в, а складну I розгалуже-ну систему, що с частиною загальнол¡тературно! мови. Досл!д-жуваний материал показуе, що у лексичн^й систем! педагогии функц!онують-сотн! лексем та 1х вар!ант1в, а;також багато словосполучень ! фразеолог!зм!в. На означения певного педа-гогхчного поняття досить часто засв!дчуеться дёк1лька лексем, як! утворюють численн! синон!м!чн! ряди.

Становления 1 розвиток системи педагогично! лексики ук-раГнськоI мови визначаеться рядом позаиовних ! нласне мовиих фактор!в, як! перебувають у т!сному дгалектичному зв'язку ! впливають на функц!онування словникового складу педагог¡ки протягом усього перюду II !снування. Серед педагог ¡чних чинншпв основоположним е характер национально! науки, техники, розвиток матер!ально! !'духовно!'культури, а серед власне мовних - становиуе мови в сусп!льств! ! ступ!нь роз-виненост! в!дпов1дних функшональних стил!в, Поява каких по-

нять 1 реал1й, безперервна д1яльн1с-ть учених г педагог!в-праитик;в зумовлюе виникненкя нових сл!в або роэвиток.нових значень в гснуючих словах.

Основн! положения дисертарИ в!дображено в публ!кац!ях:

1. 1з педагог!чно! спадшини 1вана ОПенка // Культура слова. - 1995. - Вил. 46-47 /друкуетьсд/. ,

2. Аспекта вдосконалення терм!нолог!1 укра!нсько! фольклористики /1 Фольклор у духовному китт1 украГнського народу: Рег1ональн1 науковх читання. - Льв1в, 1991. - С. 9-10 /у сп!вавторств!/.

3. О словнике "Словаря украинской педагогической терминологии" // Проблемы учебной лексикографии: состояние и перспективы развития. Материалы общесоюзной конференции. -Симферополь, 1991. - С. 180-182.

4. Педагогична терм1нолог!я у вуз!вському курс1 методики викладання укра!нсько! мови // Мова в систем! початкового навчання: Тези республ!кансько! науково-практичноI конферен-ц!!. - Полтава, 1991. - С. 38-39.

5. До проблема збагачення укра!нсько! етнопедагог!чно! лексики // Духовн! скарби укра!нського народу в житт! молод!: Тези республ!кансько1 науково-практично! конференц!!. -Терноп!ль, 1994. - С. 25-26.

Iia»ymeiko U.S. The Ukrainian language pedagogic vocabulary. Thesia. for a Candidate's degree or the philological sciences by speciality 10.02.02.- the Ukrainian language. Institute of linguistics by O.O.Potebny NJLS. of Ukraine, Kyiv, 1995-

For the first time research in the Ukrainian language pedagogic •vocabulary with comparative-historical and 1 ex i ко -semantik aspects in respect to the pedagogik science development in Ukraine is carried out. It was found out that the basis for the contemporary Ukrainian language pedagogik vocabulary formation were preSlavonic and oldEussian languages. Pedagogic Vocabulary is being constantly enriched by derivatives and borrowings from many European languages.

Разумейко U.С. Педагогическая лексика украинского языка. Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.02 - украинский язык. Институт языковедения им. А.А.Потебни 11 АН Украины, Киев, 1995.

В работе впервие в сравнительно-исторической и лексико-семантическом аспектах исследуется педагогическая лексика украинского языка с учетом развития педагогической науки в Украине. Установлено, что основой формирования педагогической лексики современного украинского языка были прасловянский и древнерусский языки. Лексика педагогики постоянно пополняется за счет дериватов и заимствований из многих европейских языков.

Ключовх слова: педагог1чна лексика, пецагоНчна термшолшчя, ледагог!чна лексема.