автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.02
диссертация на тему: Подольско-средненанднепровская диалектная межа (по данным бытовой лексики правобережной Черкасчины)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Подольско-средненанднепровская диалектная межа (по данным бытовой лексики правобережной Черкасчины)"

РГ5 Ой

\ ^ К'ІОІІ ^33 АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ мови

На правах рукопису

іШТШЮВА Ганза Іванівна

ШДІЛЬСШЇЧетЕДНЬОНАДЩІІПРЯНСЗзКА ДІАЛЕКТНА . НЕЙА (ЗА ДАНЮШИ ПОБУТОВОЇ ЛЕКСИКИ

ПРАВОБЕРЕЖНОЇ ЧЕРКАЩИНИ)

0 Спеціальність 10.02.02-

украінська мова

АВТОРКЗКРАТ

дисертації на здобуття вченого ступеня

кандидата філологічних наук

Київ - 1993

Роботу виконано у відділі діалектології Інституту української мови АН України ■

Науковий керівник - доктор філологічних наук

• ,П.Ю.ГРИЦЕНКО ' •

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук,

. професор А.М.ПОПСВСЬКИЙ

кадцадат філологічних наук, доцент З.М.БИЯКО

Провідна організація - Луганський державний педагогічний

і нститут

Захист відбудеться ЗО червня 1593 року о 10 год. на засіданні спеціалізованої ради Д.016.28.01 по захисту дисертацій на здобуття вченого ступеня доктора філологічних наук при Інституті мовознавства ім. 0.0.Потебні АН України (252001, Київ, вул. Групевського, 4).

З дисертацією мозша ознайомитися у бібліотеці Інституту мовознавства ім. 0.0.Потебні АН України.

Автореферат розіслано 20 травня І£ЕЗ р.

. Вчений секретар спеці авізованої пади

Актуальність дослідження. Проблема утвореная діалектів, визначення їх меж - одна із центральна: і складних пробле;; мовойкавсгза. розв"язаняя .якої стало можливим тільки із залученням даних дінпі-стичної географії. Мовка (діалектна) мена, як показали лікгеогзє-іра*и на численних прикладах, с не лінією, а перехідного смугото, .-пиряна якої моге доходити до кількох десятків кілометрів, а діапс::т -пе монолітне ядро, оточене вібруючими лерехіднпш зонами. Встанзв-ленкя подільсько-середньонадзніпрянського порубі нея досі зади~асть- ' ся одкям з актуальних завдань української діалектології. Його поділення тривалий час перешкоджала.недостатність діалектних даних, обмеженість методів дослідження, і тільки вивченая географії мовних явищ відкрило перспективу з розв"язаіші цізї проблеми. Однак погляди дослідників (В.Ганцов, І.ЗілпнськиЯ, З.Т;Еплко, С.П.Бевзенко,

І.Г.Матзіяс) т;одо основної розмежувальної лінії мі я подільським і сзредньонаддніпрянськгм міадептами розходяться. Причин цього, на ;?аиу думку, п кілька: ’липина контактної зогш як наслідок переселенських рухів із південного сходу на північний захід у Х-лП, Х7 ст. і зворотних міграційних процесів у ХІ7, Х/Т-ХІХ ст.; різна густота■ ізоглос у межах пасма, яке розділяє сумікіі подільський і серед.чьо-чалднігорянський діалекти; відсутність регіональних ліягвогеогоа'іч-ллх досліджень правобережної Черкащина. Правобареяночеркаські говірки демонструють послідовне розрізненяя протиставних діадектллх ябвц, виявлення і картографування яких допомогло вирішити завдання деталізації відповідних глел, визначити напрями і динаміку взасмп-впливів контактуючих говорів. .

- Актуальним 5 дослідження лексики названого регіону, оскільгл вона майже не вивчалася. Увага дослідників празоберехночеркаськпх говірок зосереджувалась на описі їх фонетичного і морфологічного -складу з погляду приналежності до південно-східкого чи південно-західного наріч (А.П.Могила, П.С.Лисенко, А.Д.Очеретний). Окремі спроби піксації та опису лексики правобережної Черкащини знаходимо у пралях А.Д.Очеретного, П.С.Лисенка. В.С.Ващенко епєреє простсяш просторове розміщення ряду лексем у правоберепночеркаськях говірках. Ватливоп сторінкою лінгвогг.ігратічяої репрезентації досліджуваних говірок став вихід із друку І то:.(у Атласу української мови, ~>днак лексика в ньому представлена неповно. До. того л серед няведо-иих розмежувальних ізоглос не есі відображають структурно найістотніші явища. То.'.ту картографування лексики і сеглаятихи залишається

одним з ват-ліівпх напрямів української діалектології, тим більша, що дані с&"е лексичних і. семантичних карг нерідко кладуться дослідниках! в основу групування говорів, визначення діалектного членування окремого регіону (праці Й.О.Езондзелівоькогр, И.В.Нпкончука, З.Га-пудоль, О.И.Свтупка, К.Д.Глуховцевої та ін.). - .

Такий стан вивчення гоЕіров правоберекної Черкащини, сукупність проблем, пов"язашЕс із.відсутністю грунтовних дослі дзень лек-сико-семаятичної системи говірок названого регіону, визначили вибір теі2і дослідження. Яого актуальність зумовлена насаі,шеред необхідністю вивчити лексичну неоднорідність правобератлочеркаського діалектного континууму в лексикологічному і лінгвогепграйічному аспектах.

• Мзтот) ппботп є встановлення подільсько-сородкьонадцніпряііської •діалектної мезі за дан:іми побутової лексики.

Основні завдання дослідження:

1) дослідити склад, типи структурної організації і семантичну . структуру побутової лексики правоберозяочеркаських говірок;

2) встановити внутрішнє; членування провоберегшочерглського діалектного континууму; '

3) деталізувати подільсько-середньояалцкіпрянськз порубі кня;

4) з"ясуваїй зв"язк;і лексики йразобороаночеркаськіпс гозірок з лексико» ііпих діалектів, погдзати міглцалектні паралелі побутової , лексики; ‘

5) вппв-таї давні та інсваці'іяі риси у системах суиіавіх діалектів.

ІЬзтгого;; .послід-'оши с побуїова локекка ппавоберєслочеркаоі,-- . . них говірок у її системних зв"язках і ареальному вияві. •

,г,-п.гелами грслт тпочня є "Атлас побутової лекеккк правоберечно-чеог.асьг.лх говірок" саварепк? за ••дтеріалагег, які зібрано автором " з'і спеггі тако " о з по бл сні.?: питальником упродовж К££-І££2 рр. у ІСЗ •тсоледс: пунктах правсбереглюї Черкащина; діаіекгкі словнакя, матеріал:: .'XI та діалектної картотеки Інституту української повл АІІ України. •

"етг?т:: їїпс.~ітлокня - описовій і лі нгвогеограТ)ічнн!ї. .

Нг.-'к^га кор:гп;:а роботи полягав в тог,у, що в ній впорпе здійснене слотом';::": сг_пс дебіте,бої лексик: нравобере-лочєркасьіхіх гс-гіро;: в плані структурної організації, лропог.епо гнутріїніо чдеку-нлав°бел9:лночеркаського діалектного континууму, доповнено і г.гнк- стизсвано сгідчсіія -X’ ";сі;о поді.льсько-ссредіїьонадлніїїрд::-

- з -

ського порубі ггя, встановлено сггугу перехідних говірок мі~ понтак-гуачиш діалектними системами. Бллвлені під час аоеалогічкого дослідження побутової лексики загальнослоз"ямські, українсько-біло-русько-росі і'.ські, українсько-білоруські, українсько-росі \ські ізоглоси мають значення для комплексного вивчення загально- і слілно-слоз"янськлх ізоглос, а такоя визначення місгд досліджуваних говірок у системі загальноукраїнського макр-ареалу.

Практичне значения. У науковий обіг введено ловпЧ лексики": матеріал, яки.'і цоме бути вякорпсташіл для лексикологічних досліджень, "Словника українських народних говорів”, "Лексичного атласу української мови", при підготовці- вузівського курсу "Українська діалектологія". "Атлас побутової лексики правоберег.ночегкаських говірок", сїо вглішеяя!! у дисертації, позлиріоі: арсалогіч::у інформацію, даз змогу гирі пити актуальні завдання діалектного -іленупалня української мови, момо послуздгл аргуиеяюм при оозвпязаш!і проблеми діалектогонезу еврадньояаякпі прянського говору.

Аппобатгія роботи. Матеріали дисертації обговорено на засіданні відділу-діалектології Інституту української мовп АІІ України. Окремі положення роботи зна’іллл відображення у тпьох публікація:: автора, а такок у виступах на наукових кон'еренціях. '

На захист виносяться такі полонення: '

1) аналіз о ваші’‘і сегмент побутової лексики правоберемночерла-ських говірок - тематичні групи лексики (ТТЛ) на позначення меблів, латніх речей, посуду і кухонного нгчшшя - з складного багатоплановою системою у плані структурної організації лекспко-ссмантілілил груп (ЛСГ) і семантичної структури лексем;

2) головною ознакою діа-іектогенних проносів тавобер'гднзї Чсркаїщіші с лінгвачьиа ізотопі я. ЗЗона яотврміиуз гиганті сть зблл-;::ешш і групування ізоглос, внаслідок зі ставлення яких гігів лоно, що визначально») релевантной ознакою для д^слі тмупаннх говірок ’ ступаз опозиція схід - запід;

3) західна і східна зони правобережної '[ерг.аідіпи с глеа-лко протист&вшси тловнхмл угпорсаюгяі. С"і пні !г>аг.сборсг.:іочср.::-.ст.і:: говірки - це невід" є мла частика серелньона^днхпрянсыаго гг,:-" у,

.а західні - за своїми ггсд'зі'хтдг особливостями східчопт-.!

кін,пі. ]іолільсьі:о-сєоогіі',о!кп;гпіпог.чсь::є !Г'рубі"‘л і.опрозонг .' •••ю оярэккэ смугою ізсглас', у мо~ах ::а ссрг.гсрії тоді дму регіону ~цділлються три клема: зимі•'<», ’'Т.:г.-глы:о і г-і

повну мецу мі к суміднкш діалектами утворгоз найбільш численне і компактне центральне пасмо, яке проходять приблизно по басейну р. Гяилиіі Тікич із незначними відхкленнями деяких ізоглос на захід і схід. Значна частина ізоглос, що розшкоЕують подільській і се-редньояаддніпрянський діалекги, е давніш; г

■і) перехідні говірки середньонаддніпрянсько-подільського типу, що виникли внаслідок тривалих мігдіалекгншс контактів, характеризуються не ТІЛЬКИ е заз ко пр о никненням елементів сумішшх говорів, а а зппоблеяням специфічних, тільки їй властивих явищ.

Структура дослідження. Дисертація складасться із вступу, двох глав ("Структурна організація і семантика побутової лексики право-бєрс.глочеркаських говірок" і "Ареалогія побутової лексики правобе-'VI е:::ної Черкащини у контексті подільсько-середньонаддніцрянського порубігпя"), висновків і додатків, вадливішими з яких з; І) "Атлас ппбутової лексики правобережочеркаських говірок" (174 карти);

Я Індекс аналізованої лексики. . , _

7 ''Б с г у п і" обгрунтовузться вибір теж дисертації, визначаються актуальність, предмет і .джерела дослідження, формулюються основні положення, до виносяться на захист. ■ .

Глава І "Стру^урна організація і сетнтика побутової лексика правобережночеркаських говірок" складається із трьох розділів: ТГЛ на позначення меблів, ТГЛ на позначення хатніх речей,

ТГЛ на позначення посуду і кухонного начиння. Структурний принцип аналізу лексики дозволив встановити*специфіку відношень мін елементами системи, об'єктивно визначити ТГЛ і ЛСГ. Для правильного виділення таких лексико-семантичннх об'єднань забіліте значення має врахування внутрішніх зв"язків компонентів, а такса структурних типів'лексики і типів відображуваних ними предметів і .явищ дійсності . . .

Кожна із аналізованих тематичних груп маг складну внутріиню структуру: у їх складі виділяються ЛСГ, компоненти яких об'єднуються па підставі спільної семантики, а протиставляються рядом. дгсреренцхйнях ознак (ДО). У пазамовному просторі ЛСГ співвідноситься з групою реалом, що об'єднуються спільністю призначення і властивостей. У роботі досліджується детермінізм семантичної структури лексем організацією цілісного сегмента лексичної системи. Лексеми НЄ існують у МОВІ ізольовано, РОНИ П0Б".іЗаіІІ "І." собою різними сє-манглчіцм: і структурою віднопеннямп, тому у багатьох випадках

простекузться взазмозв"язок компонентів семантичної структури однії:: лексем з іншими. Характерною ознакою структурної цілісності ТГ.1 "а позначення меблів та посуду і кухонного начиння з гіпер-гіпоніміччі Відношення компонентів, ЩО ВИЯВЛЯЮТЬСЯ у наявності ЗОН СЄМаЧТПЧЧОГГ' синкретизму лексом, дериваційних зв"язків мі" елементаш сумі мите ЛСГ.

' Для всіх аналізованих ТГЛ одні з ю ". інтегральних ознак с н?ллз-НІСТЬ регулярних ОПОЗИЦІЙ сем, ЯКІ формутоться рядом ТЛПОЕП2 побутової лексика ДО‘."матеріал, з якого виготовлено реалій", "і 'озмір ‘, "спосіб та особливості виготовлення", "і;ун::ціоначьне призначення". Тісне переплетення кількох ДО денотатів на підставі спіявної пс 'с-рентної віднесеяості назв дозволяв об"активно сформулювати ііддчіа-лектні сітки-моделі, .-да допомагають оозглянути структурні осоили-вості ЛСГ, визначити характер системних зз"язків їх ко-дпояекгіз, ступінь детермінованості семантичної структури лексем сгруятупо’О реалій. ■ ’

Системний "драктер словникового складу говірки спостсрігапч-с:. насалперад у розподілі слів за леясико-семактичнимл паоадигма'.’л. Аналізовані у дисертації ЛСГ г,клшаэгь по рілька :йг.,,>отаря,тгг::, ч.' встановляються па підставі протиставлення ссм. Так, для білкюстт дослідкуваяшс говірок оелеваятні такі опозиції: ’стілець і"! ~ф::ь коа (домашнього изготовления) • : (”абоггаюго отго’^гг.еаа':) ’,

’коротка занавіска на вікні' : ’довга ’колиска, підбілена ::а чотирьох мотузках до столі’ : . ’дсрев"лпе лічечко, німли якого парко з "єднані заокругленими шгалк"ми, завдяки чому :г.::о мтпз годдуватись’, ’одпн з чотирьох мотузків, па яких підвіму^ть — ■•.'с-ку до стелі’ : ’мотузка, тягнучи за яку го'тдоть ко таску ’, лева посудина з гулком для пиття води’ : ’ ~ пучкою ~ - • -

бала діжа .для зерна’ : • <+, для меду’ та інді. Протиставлення о^м мані<ї:естузться відповідно локетшели парами у конкретних тс..аг.Ло-ремночзркасксих говірках. Папр.: оиозипіа сам ’кндорбгшл дг-лд зерна’ : ’—для моду’ репрезентуз 17 пар лексем, зокрема, -•:і| : ’гі~ к§ : ме.1 д' гнка, дуп1 л’анка : 1 лип"анка, ‘чо^-об : 1 лип.’ігда, *-•_ •

•;о1 д ’ анка, 1 "олоб : дуп’л’.апиа.' 1 долоб. : 1 тінанкл, 1 ка";;.і : ■' •••:-я’іпка., 1 довбанка : 1 л'щ’ірка. 1 догладка : ".є1 "така. 1 а-панка •. 'ли -нотка, 1 екдапка : 1 мол .тну а, ка1 дуд:к-а : ко1 .-о~а, 1 глдкд : 1 та ін. Спостерігаються и^мідатіизда ~кпЄ''т,с;гц д мі кр^грч-гт

автономии:; внаслідок їх співвідношення з різними подо призначення реаліями, У кількох випадках назва розрізняються на словотворчому рівні: ’--.злоб : д-.оло1 бок, !кадуб : 1 кадочка, 'д’іяка : 'д’ідечка; е частині говірок опозиція відсутня, оскільки не існуз першого чи другого компонента протиставлення, що зумовлено відсутністю самої реалії у деяких населених пунктах - _]£ : ме'д’анка, 0_: ко1 лодка.

У 4 випадках засвідчено ідентичність реалізації протиставлених сем: дуи'л’анка, 'довбанка, 1 ліш’івка, 1 дрвбтка. Спільність номінації та дериваційні зв"язіш міх окремими компонентами мікропарадкгмп е відображенням структурної і зовнішньої схожості реалій. Названа локсико-семантичка мікропарадигма кваліфікується як численна. Це підтверджує положення про те, що на фонологічному і граматичному рівнях кількість відмінних елементів менша, ніж на лексико-семан-тичкому, для якого характерна надзвлча”гна варіативність.

У. більшості випадків зв"язкя груп репрезентантів опозицій сем детерміновані насамперед структурою реалій. Надр.: спільність виконуваних пункцій елементів реалемного комплексу "ілеблі, призначені для еддіння" обумовив складні семантичні і словотворчі, зв”язки компонентів ЛСГ назв меблів, призначених для сидіння. Семантична структура більшості лексем цієї ЛСГ обумовлена спільною ре<їіереят-ною віднесеністю та дією типової моделі утзорення назв, де мотивуючими виступають основи ст‘”іл-, ос1 лКі .о)н~. лав-. Зокрема, лексема ст'^'леп’ репрезентує 6 сем із 7 представлених у наддіалектній моделі: 'стілець із спинкою' (домаднього виготовлення) ’, ’~ (фабрін- -лого_ виготовлення)’, 'стілець з квадраткигл сидінням без спинки1, ’малий стілець без спинки• , ’ОСЛІН’, • ’.короікЕй .стілець без спинки^ продовгуватої {Тюрми’; назви с’т^іл^лк, ос^л^іячи.к, *_лавка мані “юстують по дві взаємопов'язані семи (’малий стілець без спинки’, ’короткий стілець без спинки продовгуватої форма’; 1 лавка - ’коротки"; стілець без спинки продовгуватої «Тюрми*, ’шрока довга доика на стопках із спинкою та поручня:.®’). На наддіалектному рівні наі-і.:іиршу . семантичну сїрукгуру маз лексема стйІі.* лец’, смислові зв"язки якої сягають ішшх ІСР, зокрема у деяких говірках правоберешшї Черкаїда-ііи вона маз ще такі значення: ’ткацькид пристрій для в"язання начян-пя’, ’один з вертикальних стоепців, яким підпирають крокви на даху широкого будинку’, /основа, на які?; повертається вітряк’. Розширення номінативного поля лексеми су‘,)і ‘летт’ зумовлює гіе-більиу варіативність її семантичної структури.

Складність семантичної структури значної частини лексем, аналізуються в дисертації, відобоакае системних характер :пк;д.г?7П лексики: взаємозв'язок кошонентіз у мегая цілого детсрмінузться сеіїантачноп структуро?) лексем, їх здатністю впраглтп ряд взазглт-в"язанях міз собой значень. Налр., внутріині зз"язки когяіонеятіз ІСГ назв посуду для пиття детермі куються наявністю полісеміч-кпі лексем, зокрема че^Нтш:, чегпа’чок, ко'рЬ’ак, кормаІчок, 1 ковлхк,

1хохл’а позначають по дві взазмопов"язані семи (’металева посудина з ручкоэ для шіття зоди', ’дерев"яна посудака, якою дістають воду з криниці, щоб напитися одні Я-двом особам’), а к1 оу^(д)ка, к^ варта - по три (’металева посудина з,вужем для пагтя вада', ’гллнлха посудина для паття водп, молока’, ’і'арророва чи "аянсова ~ ’). 'Ікло врахувати інпі значення ерх лексем, то' їх ссмлктн'їна структура 'лл-чно розатрюз ться. (иацр., назва к'варта ’репрезентус така** езмл ’мідні:;! кухоль’, ’міра рідка та сящгчгос тіл’, ’пчязза місткістю 0,75 л’, ’пдтка .місткістю більше І л’, ’бутель з вузьким девгш горле:: "хст-кістю 3 л’). На-аіириу семантичну структуру глз лексема 'ловбппла, ' яка репрезентус у правобвронночеркасьгапс говірглд 3 сш (’видовІана посудина для зберігання'солі’, *деров"яяа посудина, в чхі л рхзїлра,-ли сало для засмачэкня страви’, ’дімка для соління сала’, ’лловбл-иа діяка для зберігання зерна’, * видовбана ділечка для меду’, ка з накривкою для бороппа’, ’довбаній колодкові;4 вулик с нпхрхвкгэ і замком’, ’різновид видовбаного взуття.’, ’ видовбаних човен'-).

Особливістю аналізованої лексики с то, гдо нона відпбпаллз ггі-ні: у ’іаторіальні її культурі. До зяявлязться у а^гсзїз.л’Зї -дихх хг.зв під Еплизом.доакгуапізпіЦІ відповідних реалів, обупозлгпг"'. сп-.-.г-чопия репертуару лег.спчшіх одиниць, та у появі і дояаді Расс: утворень внаслідок змія у складі, особливостях конструкції рвалі": побуту. ІІапр.: назви меблів, до по бу тузали рані по ос1 л^ін, п1 і л, ^стг-'Сл)-і;а, ‘дара, 1 ідісннк, ! судник, ск1 рин’а, перебувають у пасивному вмлтку мовців перевалю отарного покоління, хоч зберігають ні тну характеристику. Іноваіц:1ні утворення бу^п’ет, с’ір'валт, гард»і-Ьтоп, маа'н’ео, иемо'ї'дан відзначаються значною -ормллыюю -а1 тгпзністю. ‘

Глава II "Ареалогія побутової лексики лоазоберелкох'-кгськпх гогі пок у контексті полільсько-сс^едиьан' днііпплнсьімп-.оубі'ггл" поневлчека ліпгвогзогра/.ічлому вивчання д-бутг-г-ї 'л::с:г:х: говірок ;хслідмуваного регіону. '

- з -

■ Картографування лексики і сеианїяка допомогло вигшчиги ишо-".огічні особливості цього мовного простору, виявити арєалогічпі тенденції, головною з яких е лінгв&чьна ізотопія, зумовлена група-ізоглос, які Гордують ареали і зо як. Аналіз ізоглос, що рецре-зентуюгь лексику побуту правоберекночеркаських говірок, а такая співвіднесення їх з ареала;.® явищ іашх рівнів мови - насамперед ./онегичного та морфологічного, дають підстави для виділення у до-слідаузапог.'у діалектному континуумі таких сгруктурко-геригоріаль-:і.:х о.дшдіць: а) діалектні зони - західна і східна; б) групи говірок - наддніпрянська, північно-східна, західна, північно-західна; е) острівні і.іікроареали, які входять до складу когіної з груп говірок (див. к. І). ■

’".єгі поширення багатьох лексико-сєманЕячшіх явищ показують, і;о для досліджуваних говірок визначальною релевантною ознакою вия-г.нлась опозиція схід - захід, Із 155 явищ, скарюграфоваяих в "Атласі побутової лексики празобереішочеркаських говірок”, 72 з ареально протиставними. Ізоглоси 51 явища членують територію правобережної Черкаїцшш на східну і західну частини. Західна і східна зони Оермузиься двош змшаш ізоглос - зонашшш і замкнутими. Останні .окреслюють острівні мікроареали па фоні’ суцільного поширення тієї чи і наої .форт. Такі структурно-територіальні одиниці е, на налу-дужу, реліктами єдиного в шнулоілу середньонаддніпрянського діалектного масиву або к нашаруваннями елементів північної та південно-західної локалізації під час дозаселення дослідасуваного регіону.

Східна зона гіравогіере?.яочеркаоьаих гозгррк. Конфігурація і залі ній лексем 'лава ’довга широка дошка на стояках із спинкою та поручнями*, д’і 'иа ’хлібна діяа, широка низька діжа', дер'кач 'старий стертий віник*, ковзанка *дерев"яна ступка, в якій розтикали сало для засшчення страви’, ‘тгшва ’велика глиняна посудина з вузькою щипкою’, а1 пичка *дерев’'яна паличка із загостреним кінцем, якою їли галупки*., о’і1 кач ’знаряддя, яким січуть капусту, :.:"ясо*, по Функціонутагь у східній частині досліджуваного регіону, угворюз за::ід;:у г,:елу середньогвддніпрянських елементів. Вона проходить по лінії східніше-Г.сат.ова (Тоторівка, Сороі'.отяга банківського р-ну) - західніше р> Гірський Тікич (Полівка І.Іаньківського • п-ну, Ро^адівка, Моаурів, ГлЯданецьке Тальні вського р-ну). Ізоглоси, г.о репрезентують крайні західні шжі середньо наддніпрянських елементів, перегинають територію правобережної Черкащини по вертикалі із клиноподібним вигином зі сходу на захід. Ізоглоси такої ■

коіГ.ігуроції Еідобратлкхгь протиставлення явищ східно! зона явищам західної. Оскільки лексеми утворюють ареали різкого розміру, то і аг лінії, цо їх окреслгать, розвалювані паралельно або гзаемопере-•дпещуються. Тому пасмо ізоглос, що мані(Тестуе західну ме:;:у серед-ньонзддкігірянських елементів, ДОСИТЬ шроке, густіїне у басейні р. Гнилий Тікич і ріділе західніше від неї.

Правомірність виділення східної зони у иеглх діалектного кон-гинууму правобере"Шої Черкадіцш, яка грунтується на ізоглоснііі стратиграфії побутової'лексики, підтверджується даними АУТЛ (АУМ,

І, к. .*86, 116, 184 , 249 , 258 , 263 , 290 , 299 , 311, 313 , 315 , 324, 328, 337, 338, 342).

Значна частина ізоглос, цо окреслгать східну зону, утворюй ареалі ятг'щ, характерних для всіх або більшості східних правоберел-лочоркаських говірок. Крім цього, виявлено кілька ареалів лексем,

;;о •Т.ушгціопують перевалено у північно-східній частині дослідауваної зони. Ала-іі з ізоглос, що пані Легують неоднорідність мовного яанд-і ::а~й'у названої території, дозволяй ваді лиш у межах східної зони наддніпрянську і північно-східну груш говірок, які, однак, не є автономними утвореннями, оскільки, з одного боку, більпісгь лексичних яшщ, характерних для наддніпрянської груш говірок, поширені і на території північно-східної частини правобережної Черкащини, а, з другого, - деякі ізоглоси, цо окреслюють північно-східні ареали, заходять на територія наддніпрянських говірок або утворюють у них ксго-сікі острівці слецпОі^яих особливостей. -

Наддніпрянську групу говірок еиділяоть Еласне зональні ізоглоси, які утворюють тісне переплетення специфічних для названого структурно-територіального утворення лексико-семантичгапс явищ: С3г л_а] товка ’товкач у дерєв"яній ступці*, 1 ллгй(о)вка, 1 ллігКн*)анка •видовбана діг.ечіса ют меду’, бо1 д’анка ’хатня ді:іка для води’, ве1 р^’о.'іка 'велика сплетена з лози копзяга з .двома вухами’, Чшлоб, г.о.др1 брк ’видовбана ,ціпка для зерна’, иеб1 ро ’велшсе дерев"яне відро, .г::аи набирали воду п кршипді-'.'уравля’, с1 толпк ’гаухляда в столі ’ та іл. ІІа-^ні прялські ареалі, утворені названими ізоглосами, -г.:а?згь різну величину: одні з ігхх за'їшзть білкцу територій у східні;: зоні, іігді - моклу, однак вони /.шяь суцільна": :арактер пошл-решія і чіткі зовнішні ме:::і. '

Кпім цього, у наддніпрянській групі говірок, ммвлено кілька острівних мікроареалів; одні з ішх утворені явецама, чс маять вузь-

колокалышй характер (вага1 ни ’ночви (переважно дерев"яні) ’, ла1 -лика *дэрев"яна помийниця, низька широка діжка з двома вухами’, 'чапа ’іседих, з якого п"югь вино’, рун'дук ліщк з до:.іок для зберіга-іня зерна’), інші - є'вкрапленнями особливосте?! пзреватло південно-західної локалізації (по1 ренча ’спинка ділка’, н’і1 панка 'коротка занавіска на вікні’, 'м’іднлц’а ’мідна миска’, 'корок ’пробка, якою закривають пляшу’, це1 бор ’дерев"яна помийниця,' шрока низька діг-ка з двома вухами’).

Ареали північно-східної групи говірок виділяються ізоглосами,

’до перетиншоть східну зону правобережної Черкащини по горизонталі і розташовані ступінчато в напрямку з півночі на південь. Названа група говірок концентрується в основному у нижній течії р. Росі та Вільшанки і верхів"ї р. Гнилий Тікич. Це говірки насолених пунктів Канівського, Корсунь-Певченківського, північної частини Лисянсько-го, Звенигородського, Городиденського, Черкаського районів. І зо- • ГЛЭСЯ, які їх відокремлюють, проходять ПО ЛІНІЇ ОеДЮКІЕКа ЛПСЯГЇСЬ-кого р-ну - Босівка Лисянського р-ну - Пубині Стави Лисянського р-ну - Майдані вка Звешггородського р-ну - Селігде Городиденського р-ну - Ірдинь Черкаського п-ну. Деякі ізолінії проходять південні-

- пе вказаної межі.

Ягя зазначеного сгруктуряо-герлторіального утворення характерні два типи ізоглос: перапії мані ^Пестований лексико-сеиантпчшс.п явищами, поширеними в усіх говірках північно-східної групи, пру-г.тЛ - ізоглосами, що відділяють невеликі острівні ареал. Власне зональні ізоглоси репрезентовані такими лексемами: 1 супник ’ша';а з поллцйка для посуду і продуктів’, ча.'вун 'чавуісій гсртдк*, ?о-'л’ійСлОник ’великий череп"яннй гордик па 10-15 л’, "адліК'') 'ла ’велика біла чсреп"яна миска’, 'постарец’, 1 поставшчлк ’невелика діжа для води, січеної капусти, сиру, -=и:ру і т.іп.’. ~елк: з -іа-

■ званих лексем утворюють мікроареалп на території решті: східних гіра-вобережночеркаських говірок, по, мо-лпво, свідчіть про КСГ-'ТДГО єдність цих діалектних утворень. '

Конфігурація ізоліній, !",о репрезентовані названими яз^ами, схожа з формою ізоглос, .які, за даними .Ж!, утворюють за’ктелі середньо наддніпрянські ареали, тобто, крім терпіррГЇ східних прглво-бережночсркаськіїх говірок, охоплюють також частину говірок південної Київщини та ГЬлтаг'дпші (АУЇ.І, І, к. Л «9, 122, 123, 135, 161,

287). Всі вени мають виразки": підковоподібні я:тпн з півночі на південь, до свідчить про інтенсивний характер поширення делких .

давкіх форм у наддніпрянській групі говірок.

Острівні мікроареали, виявлені у північно-східній частіші досліджуваного регіону, характеризуються надзвичайною строкатістю. • Це, на нашу думку, обумовлено тим, по одні з них виявляються як рештки більп давнього північно-східного ареалу (1 обрус, об'русок, нас1 т'іл’шк ’скатерть’, кан'д’ійка ’бляшана посудина для гасу, олії’, |поч*іпка 'мотузка, тягнучи за яку'гойдають колиску’, ко^

1 р*ак, с1 полик ’видовбана миска з двома вуикаш*, кор'чага ’велика глиняна посудина з вузькою шийкою’), а інші - е пізнішая! мозаїчними вкрапленнями інших діалектних систем Ск[шси ’верхні краї миски, горщика’, со1 ломйааик ’виплетений із соломи кіш для зберігання зерна’, блязн’у'ки, близ]к’ата ’два зліплені докупи горщики з великим вухом вгорі ’). ' '

Західну С'Пму ппавобепвгдочэпкаськпх говіпок відмековузть ізоглоси з підковоподібним вигином із заходу на схід, які перетинають територію правобережної Черкащини по вертикалі. Ізоглоси такого типу, протиставляючи снідаоподідьські йвяда середпьонаеткіпряпсьшд, зідобразаять проникнення діалектних особливостей із заходу, зокрема з Поділля та південно-східно: Волині. Тому говірки західної золи виявляють спільність із:діалектами південно-західного наріччя; воші відділяються ізоглосами таких лексико-семантичних явищ: к'варта ’металева посудина з пупком для пиття води’, блпзігу1 ки, близ1 н’а-та ’два злішізні докупи горцигл з великім вухом вгорі’, 1 корок ’пробка, якою закривають плямку’, це1бер ’дерев"яна помийниця, низька аирока дігл:а з двома вухами’, 'рлнка ’глибока чореп"яна посудина яапівенеричної ^орми з яярокям’отвором*, со1 лом1йа1ник * виплетений із соломи кіп .для зберігання зерна’ та ін.

За матеріалами АУТ!, західні празоберег/дочеркаські говірки відмежовуються від східних багатьма ізолініями лексичних, фонетичних і морфологічних явищ (ЛУМ, І, к. 2Е2, 2РЗ, 239 , 221, 322,

327, 331, 333, 335, 337, 315, 3-17 та ін.). . •

Крім суцільного ареалу, окресленого позваними ізоглосами, у західній частині прав обережної Черкаднші виділяються дві групи говірок - західна і північно-західна. Головна відмінність міх: цими структурно-територіальними утвореннями полягаз у напрямі ізоглос,

ЩО обмежують Пг/;.ІИПЄННЯ СПЄЦП'”ІЧЕИХ для КОПКОГО З НИХ явищ, хоч чикало і золі ні;с репрезентують лексеми, які функгдонугать в обох групах говірок. -

утворенням, ОСКІЛЬКИ ТуТ ззаємздхГОТЬ ВСОбЛПВОСГІ СвреДЕЬОККГГЯІ-прянського і подільського діалектів суі'ігхіїпх південно-схілного і південно-західного наріч. Не випадково одні дослідники вкезуЕалп на перехідний характер говірок західної Черкалшш (В.Галцов, З.Руд-нлцький), а інші відносили крайні західні правсборезлочзскаські т,о-віркн до південно-західного наріччя (5.Т.Пилко, І.О.Вар-енкс, ' А.д.Очеретшй). Останню думку підтзорд^ують і результат ксптогра-^'узання побутової лексики, згідно з якігглп ряд і золекс ~креслюпть суцільні ареали поширення назв, характерних для діалектів південно-західного наріччя: 'я'ілк.тц’а ’г.тідна миска’, по'реяча, пе^ен-чатко ’спинка лілка’, й’і'ранка ’коротка занавіска на вікні’, ча1 ра ’сковорода’, г~рагмент семантичної структури лексеш 'палуб. 'кад^б ’ледика дішса для зоряа*, ’велика ділка для кгасяянк’, ’ділка з накривкою для борошна’.' .

Ізоглоси західної групи говірок .мають ступінчатлії ::грак?ер голо поширення діалектних рлс, притаманних подільському діалекту, на територію побутування ослблдвосте* свредньонаддніпряпсьпого говору, а, отже, свідчать про поступове пересунення ме;хі мі я подільський і середньо наддніпрянським! говірками далі на схід. Підтвердженням гіізї думкл в "Атласі побутової лекслкя правобвреулочеркаськггс говірок" с як характер ізоглос, що окреслюють ареали явпц південно-західного походжзіізя, так і наявність острівних мікроареалів лексем,

: арактзрнпх для східної зоїл аналізованого діалектного континууму»

Ізоглоси, ідо виділяють північно-західну гпупт говірок, мають напрям з північного заходу на південний схід, ротрезоктуючи поширення на територію західної зони правобережної Черкащина переватло специфічних особливостей волинського та поліських діатектів. Свідченням цього е ареали явищ, розташовані у північно-західні Я части- -ні досліджуваного регіону: ‘_'іас’ік ’подушечка, до зякористовузться ■’.•ереЕапно як прикраса’, це(а)1 рата ’клейонка’, 1 пошивка ’наволочка, чохол із тканини на подушку’» прач ’лерев"яші;і галок для вибивання білизни під час прання’, '.насипка ’мішок, у якиЗ насипають пір"я на подушку’, 'к’іска ’ніа з уламка коси’ та і я. Пасмо ізоглос, яке

■ утворюють ізолінії .названих явищ, відмежовує північно-західну групу говірок по лінії Щібулів і'онастпріЕценсьхого р-яу - Углозатка Хрпстхші вського р-ну - Роги !.!анькі вського с-ну - Рубана!! Піст.Лл-сянського р-ну - Стара Буда Звенигородського р-яу - Ріпки'Лпсяпсь- -

КОГО р-Ііу. Деякі з відзначених ізоглос охоплнзть більяу територію, сягаючи на південь і на схід бід зазначеної лінії. Крім цього, окремі особливості, характерні для північно-західної групи говірок, утворюють мікроареали у західній та північно-східні З частинах пра-вобератлої Черкащини. ■

Виділення північно-західної групи говірок підтвердаузться також даними АШ. Подібну конфігурацію мають ізолінії лексико-соман-тпчлих, фонетичних і граматичних яещ (АЛЛ, І, к. Гз 50, 73, 171, 176, 252, 268, 304, 306, 308).

ТаКИМ чином, лі нгвогеографічне вивчення побутової лексики правобережної Черкащини дозволило вперже встановити внутріпнз членування ч^ого діалектного континууму. Накладання багатьох ареалів игкспчнпх, гонетичних і граматичних яад за даяшс АЛЛ та резуль-.гатаїїЕ глргогра^уванйн побутової лексики, цо угвор-зз шаі виділених струг.гурко-терпгаріахьнхс одиниць, підтгерджуз обгрунтованість проведеного членування. Більшість явищ, ізогюск яких виконують Г о з: -.ежувальяу г ункціз щодо поділу на західну і східну зони, попарені у наддніпрянські"; та західній групах говірок, а виділення північно-східної і північно-західної груп говірок обумовлено характером та напрямком ізоглос, то окреслзолть ареали специфічних для кожної з них елементів. ‘ ■

Пасма ізоглос, ;до розмежовують західну і східну зони, дазгь підстави кваліфікувагк ці зош: як ареально протиставні утворення. Лдо частина ізоглос подільськихі середньонаддніпрякських елементів взаомонакладасться. Тому сама ідеза між контактуючими діалектами утворпз плоску смугу, яку репрезентують на території правобережної Черкзщини три пасма ізоглос: західне, центральне і східне.

.• І-'ожа а;-.т:зної взаємодії крайніх західних ізоглос подільських та середньоиад-’ніпрянських елементів визначаються умовною лінією східні зо капкова - східні по '/мапі. Ізоглоси відмежовують західні ра':онн досліджуваного регіону: ^ааьківськиЗ, Таяьнівськи;’;,-західну частину Інсянського, Звенигородського, Хатеринопільського, доходячи до р. Гнидліі Тікич, а в південні:': частині і перегішашп її. Західне пасмо угвопозться 12 ізоглосами подільських і середяь.онад-днгирянських моенг:х особливостей; воно відображає, з одного боку, чгилоподібний наступ переважно іяоват;і:*шіх явищ південно-західної, :о::пліз.',.г.ії па даз.та ?есл?от)ія побутування сеоедньоиад-пі прянських ' тементіБ (ча1 ра ’сковсоода’,.1 оичка ’глибока чессп“яна посудина ' 'ч:т-М?р;’ч;:ої фзрмя’, м1 -мса-С’г.озхні ;паї :н:скп, гор-д::гл ’,

(Ті’і1 ранка ’коротка занавіска на вікні’), а з другого, - спір деяких давніх, структурно сильних Яорм середньонаддні гоянськсго гозопу подо проникнення невластивих “'ому рис (|_лзва ’довга пирока „топка на стояках із спинкою та поручнями*, п1 пита ,дерез"я.:і?. патичка із загостреним кінцем, .'гісоп їлп галупки’, ^’інц’а ’верхні по аг глеки, горпека*, ма^к’ітра ’глибока ^ереп”лна посудила папівегоопчяої 'оп-г.іл з пнрогал отвором*). -

Друге пасмо ізоглос у зоні активної взаємодії подільських і середньо наддніпрянське: говірок - центрально - проходить східніпе ' від перлого, приблизно з басейні р. Гнили-": Тікич. Воно яайбільз компактне, вупче і густіпе на півночі і рідпе та пирше на півдні,

. по свідчить про активнішу міздіалекіну взазмодізо сене у півдешпх районах досліджуваного регіону, де відчутне напарування особливостей південно-західної локалізації. Ця група ізоглос на":більн чле-ленна (ЗО ізоліній) і начіс:сстузться перева^нр давніми лексико-се-мантячнимл явпщамя: 1 тиква ’велика глиняна посудина з вузькою пилкою’, к’варга чзеталова посудина з вушкеа для пдття вод::’, деркач 'старий стерглЗ вілл."’, не1 бер *дорэв"яяа лошйвада, пирока низька ді::„са’, коз^ашеа ’дерев"яка ступка, в які? розтирати сало для за-смачєння страви’, с * і1 кач ’знаряддя, яким січуть капусту, п"ясо *, сенлптична структура лексегд: ео1 л’аяка ’невелика' посудина для солі, яку подають до столу’, ’видовбана посудина для зберігання солі’.

Це дао підстави зробити висновок про то, по основна подільсько-се-пелньонелдніпвлнська м~на проходить орієнтовно по р. Гнили?; Тікич. Зіставлення дагпк картографування побутової лексики правоберепно-черкаських говірок з матеріалами АЛ1 демонстоуз і/.апгкв повно накладання значної кількості ізоглос лексичних, гонетлчшіх і граматичних явищ на відносно короткому відрізку території (20-60 гем), по ■ підтверджує об’єктивність здійсненого дихотомічного членування празобереяночеркаського діалектного континууму. '

Трегз пасмо ізоглос - східне - зідобразаз поодиноке проникнення ДЄЛКЯХ СТруКТурНО СИЛЬНИХ ПОДІЛЬСЬКИХ ОСОблИВООТеЙ у зону побутування середньонаддніпрянськпх елементів і опір останніх. Це ПГГЗ-дязться в ипркпі і густоті східного паст, яке компактніпе поблизу р.. Гнилий Тікич і розріджене східніпе ВІД К8Ї. Окремі ізоглоси доходять до лінії західніпе дорсунь-^евченківського - західяіпе Цпо-ли. Східне пашо репрезентують такі ленсико-семангдчні лвнна: вот 1д’аяка ’хатня діжка для водп’, ба1 д’а, бат * і '-5 ’дерэзпяне відро.

яким'набирали воду з криниці-куравля’, со1 лом-ііаник 'виплетеній із соломи кіш для зберігання зерна’, с1 каторг' ’скатерть’, фрагмент семантичної структури лексеш '.кадугі, 1 кадиіб ’велика ділка для зерна’, ’велика діяка для квасники’, ’діяка з накривкою для борошна’. Названі ізоглоси є давніші, а отгхе, релевантными для виділення східної мезі. .

Територія, окреслена західним і східним пасмами ізоглос,.є смугою Езаємопрояшлення подільських і серадньонадцніпрянських явищ, отг.е, регіоном, де, очевидно, міждіалектні контакти були напійте нс;гвні ними, внаслідок чого сформувалися перехідні говірки соп еяньл н- ідпяг ігояноько-поді льського тип?. Однак названі колі умовні, оскільки зона активної взаємодії подільського і середньонаддніпрян-.ського діалектів не обмазується територією правобережної Черкащини. ' Лсслідкукші перехідні говірки- становлять відмінну, третю систему погЛвняло з суміглимл діалектами. .Лінгеогеографічне вивчення цього тілу говірок показує, гцо їм властиві риси, які розвинулися в результаті тривалої міг-ідіалектиої взаємодії: І) активізація творенім снлсніиічіїпх оджяць внаслідок взаємопроникнення лексичних елементів одного говору в інігг"; (’бачкаХ/с1 лочік ’скляна посудина циліндричної ^.ор:лі з паровий отвором’, 1г:ухол,//к1 варта ’металева посу- . дпна з вумком для пиття води’, |в’інц’а//к|рпса ’верхні краї тиски, горщка’; 2) згасання у латеральних ареалах контактуючих діалектних .-спстса ПБПЦ ЛЄКСИКИ І СОТІ-ЯТЯКП, які актшю (Тункці онувть у цент- . .тагкак частинах ареалу, напр.: на моїй подільських і серодньонад-н ні прянських ареалів семантична структура лексеш 1 кадуб, 1 г.ад’^іб гграчез семи ’ді~ла з накризко'о дяя борсина’, ’велика діяка для зерна’, і .'.-лють високу частотність у західних правоберекночерка-ських говірках та діалектах півдешш-західкого наріччя; 3) зиіш в семантиці лексем, що взазмодіють у контактні" зоні і утворить синонімічні пари, зокрема у говірках, >.",о знаходяться на ме.г.і наддніпрянського ареачу локсег.и: дер1 кач ’стари': стертий віник’ і подільського ага1 пак ’тс.’, побутують обидві назви, однак перпа з них пзздач&г сому ’сторн": стертиГг вішік’, а друга - !саморобшГ:{'віш:к '

із гітачок ’; О постання контамінованих с"орп ;цляхом поздначия оіз-гл:х за діалектною віднесеністю слів: складна назва

• см ’сг.риііл з-опуклим віком’ виникла внаслідок кг>нт:с.:і нанії пог:;и-і о::ої ;■ чрав~бэрс:л: черкаських говірках лексема ск'рнч’а ’великий Яч"к з и'ччмою -р;гшоз для збегігачия С'лгу’ та західиоукрзїнської 1 кдхр? ’ок;>:і5д з 'оі!';кл>:м віко;:’; 5) зміни"/ (бормадь-

ні З структурі слова, зокрема у зонах активної взаємодії подільського і середпьонаддніцрянського діалектів відзначаються активізація субстптутязких процесів (заступлення /к/>/т/: 'п’іт'на ’д’ід-' ка ’хлібна діда, широка низька ді::а:а’, /х/>/к/: иук/л’зда ’пухля-да в столі’), явище метатези - скорово1да ’сковорода', гіперичні зміни (гіперпчне іл"якиенкя /р * /:' др * а1 пак(ч) 'старій стертій віник’, п'р’аЧшк ’деров”яни" валок, яким впбивалл білизну під час прання’, яке протпставлязться подільському ствердінню /р/, тло з характерною особливістю цього говору). •

Відзначимо, цо перехідні говірки середньонаддніпрянсько-по-дільського типу характеризуються ще двома ознаками, які, -лмовірно, також Є спеппГі чнсми. рисами перехідних зон. їїо-перпе, це виникнення в них нових назв порівііяно з тими номензмя, які засвідчено у контактуючих діалектах, налр.: сему ’дерев"яна ступка, в які-л розтирали сало для засмачення страви’, яка у східні:'! зоні репрезентується переважно лексемою ко.в1 танка, у говірках контактної слуги реалізують назви товкачка, товка’ннц’а, затов1 качка, заі£і|начка, зати1 суха. По-друге, збереження архаїчних назв, які раяіпе булл поширені на 'великих територіях, а зараз звузили свої ареали (с_а- ■

л'а1 тпрка ’велика^ череп"яна біла миска’, пен’ ’довбаний колодковій

■ вулик’, ко1лода, ко1 лодка ’видовбана лігва для меду’ та ін.).

Інтерпретація іпоглос побутової лексики у широкому ареальному контексті показала, цо значна частіша скартогра’огаякх явищ кале-

* хить до інтердіалєктнпх та інтормовних. Таї-:, назви 1 лаза ’довга широка дошка на стояках із спинкою та поручнями*, д * і1 ~я ’хлібна діла, 'лирока низька дікка»,- кварта ’міра рідин'ї сипучих тіл*,

1 корок ’пробка, якою закривають пляшку* поширені тТяе в усіх слов'янських мовах. Для назв ’.лпп’івка ’видовбана дідка для меду’, во'д’анка ’хатня дізша для води’, деи'кач ’старий стертиГі віник’,

~ і і~игЧг~ЦіД~^і ~^і

1 тиква ’велика глиняна посудина з вузькою шийкою’ та і я. виявлено паралелі у всіх східнослов"янських мовах. Засвідчено такок україн-. сько-білопуські (1 г.олоб ’видовбана дідка дня зерна’, с1толпк ’пух-ляда в столі’, 'в.’інц’а ’верхні краї миски, горщика’) та українсько-російські паралелі (,‘андо(п)1 ла ’велика біла череп”яна миска’,

1 постав, ’поставец*.'різновид посуду*, пен* ’видовбаний колодковії;: вулик’), які, на нашу думку, сягають спільносхіднослов"яясько-го лексичного фонду, відбиваючи давні міжетнічні зв"язкя. Загальна тенденція поширення лексем, які (функціонують у правоберегшочерка-ських говірках, відлові даз ареальній опозиції схід - за-

:: і д. Більшість лексем, засвідчених у східній зоні правоберекної Черкалуши, мають паралелі-в ішшх середньокадяніпрянськгос, східяо-полісьхах, степових, слобожанських говірках, а назви, які побутують у західних правобереішочеркаських говірках,' відомі перевакно діалектам південно-західного наріччя. Значна їх частина кваліфікується як запозичення з польської або через посередництво польської мова. Своєрідність східних правобереішочеркаських говірок визначають лексема, які відомі тільки середньонаддніпрянськііі діалектній системі (зо1 л’іі'г(л')ник 'великій глиняний горцяк на 10-15 л’, п1 пачка ’доров"яна пашчка із загостреним кінцем, якою їли галушка’, г.о1 р’.аг:, с1 п:-лик ’подовбана писка з двома вужами’, 1 лел’ух ’гг ядушна’). , .

Часова стратифікація побутової лексика правоберегшочеркаських '

_сідпоі: дає підстави визначити співвідношення мі;:с давніші, стіГки-:и: елементами і новоутвореннями в системі контактуючих діалектів. Останнє по:-:::зуз, 50 говірки-східної зона правобореленої Черкащини'

(серод.’іьон'.іїніпрянські) значно давліиі за західні лравоберегшо-чаркаські говірки (східноподільські) та перехідні середньонаддні-прянсько-нодільського типу, які, очевидно, постали внаслідок активних колоні зацНін-тх рухів з південного сходу на північній захід „ у X, Дл-ХУ століттях та поворотких мі граці ііних процесів на південний схід у ХІУ, ХУІ-ХІХ століттях. ІІа давній характер локальних* . яб:;ц східних правоберегле. іеркаських говірок вказують наявність . лексем праслов":шського та давньоруського походження, широка географія у слов"янсьшіх мовах, а гакоя незначна кількість запозичень, прілому частина з них с давніми (германізми, тіужі зми, грецязш), Серед ізоглосі по окреслюють ареали східноподільськах явищ, таког^ с давні, однак значна їх частина інозацікні, оскільїаі пепрезенту-ють лексема, запозичені з польської або через посередництво польської мова. Стт.е, подільсько-серсдньонадлніпрялсько порубі:::т ~.оі мо; ";ол’о утворюють асинхронні ізоглоси, накладання яких ::о~па пояснити тільки дією контактуючих діалектів; при цьому спостерігається тенденція до ізотонії ізоглос пізнії:-: структурних рівнів г'.:ови.

У "2 к с а г> в і: а х" "юрмулюються основні результат:: ДОСЛІ-

Д'лОННЯ. ■ '

Окремі положення дисертації викладено у публікаціях:

1. Лексичні діалектизми в гворах Т.Г.Шевченка // Зпкорясгашш спадщини Т.Г.Сєзченка в патпіогсппоцу вяхсвзшЦ ::ололі (Збіряпк гоз ' доповідей і повідомлень). - Черкаси, ІСБ9. - G. >33-65.

2. К проблеме подольско-среднепэднепровской граница // Асеалогіл:

праблеш і дасягненні (Тззісн дакладау міжнародна': павукова:: канїерзіщщ). - Шнек, К S3. - С. 3C-39. .

3. Ареалогія побутової чокспкі празобераглої-Черкалпіс: // азслі”он-ня з української діалектології. - К.: Наук, думка (друкуються).

4. Синонімія та мімговіркозі відповідники серед назв ::ат::і:с >-c~o't, посуду і купонного пачшшя У говірках прапоберег.ної Чэрка-дн.чл Iі Синонімія мовних одиниць. - К.: Наук, думка (.друкуються). -