автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.01
диссертация на тему: Политическая и хозяйственная деятельность И.Е. Клименка (1917-1937 гг.)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Политическая и хозяйственная деятельность И.Е. Клименка (1917-1937 гг.)"

РГ6 од

* i он!

дкшропетровський деиаший гашгаггет

На правах рукопису Ш 947.084 /477/

гр1нченко Вгктор Григорович

ПОЭТИЧНА I ГОСПОДАГСЬКА Д!йИЬН1СТЬ 1.6.КШ1БНКА / 1917 - 1937 рр. /

07.00.01. - 1етор1я суспхгьниг рухги 1 полтткчнюс партIА

Автореферат

дисертацг! на здобуття вчекого ступеня кандидата хсторячнжс «аук

Дн1пропатровськ 1593

робота внконана на кафедр* украхнськох хсторп i етнопо-лгтики днгпропзтровського державного унгвереитету

науковий керхвнкк - кандидат 1сторичних наук, доцент

шуирккова людмила пстр1вна

офгцтйнх опоненти - доктор хсторичних наук, професор

1ваненк0 валентин васильевич,

правтдка каукова устаиова - донецький деркавний yнiвepcитoт

на эасвдаш« спещал1зовано5 вченог ради к 053.24.03 по при-судаенню вченого сгупекя кандидата 1сторичних наук в дягпро-петровськоыу дериавному ун1ворситет1 /м. дншропетровськ, пр. гагаргна, 72, аудитория 604/.

3 дисертацхею ыссгла ознайомитися в науковхй б1бл1отец1 Днхпропетровського державного университету.

кандидат гсторичних наук, доцент шкайлек олоксандр володкмирович

I. ЗАГАЛЬНЛ ХАРАКТЕШСТШ. НБОТИ

Актуальнтсть дослтдаення. Балання знати празду про своя :столп I тих, хто II творив, глибоко характера для нглгаго народу. )собливо це стосустьсл гстср1г радшського пэргоду, яка цэ до не-5овнього часу була найбгльа фальси^гковачоа I заясжиоа зхд 1дзало-ччного вплнзу. Для нас цпиий л к позитшитЯ так I нвге.тяЕниЛ до-!Б1Д гсгорп. Народ, яки Я шзис такг тязскх шшробузанна, мал пргзо :ьогодн1 знати причини порецог I поразск а такса шена тих, гго :прняв або заваглв його успгхсм, хто прлйказ ргеення, цо вязначали (0Л1 тисяч I кавгть ыхльйовдв ляде Я,

Одним з валиишюс иапрянв 1сторичннх Д0СЛ1Д39НЬ е сьогоднг пзр-:онал1стика. Часто храцэ багатьох И1ркувань дгсть на чнтача чи &у-[иторгп ¡сонкретнх фактн про яиття I дхяльнхсть яскрапих осгб. 0.тад-[ення 1сторг1 сприде поглиблшпго хсторичного шзнания, пгднэсзнга сторично! науки на якгсно новий р1вснь.

У персоналхстищ, як г в гсторячнгй науцг в щлону, потрзбз в ■очних I об'ектзвшпс знаниях I звагенгос оцшках довго нз знаходя-:а свсго задоЕолення. Зп1ни в подгтпчкс:;у курс1 1 квр1вннцтв1 ко-ганьох радянсысо! дертави постхйно супроводауззлись ?о тавруван-:ям вчорадшх герохв, то поззоличувгшнлм нових есшд1п. Офхцгйна хс-орична наука зазнавала пэрзпадхз в оцхннах, эякргагекь I всэ бЬп>-. е зкеособлпвалась. 3 тетеры эникалн постатх Еергвшшгп, яи I поза« людей з народу. Icтopiя пзрзтаорвваяась з хсторхх лядой з хс-ор1с 1дей, де дгяли еноншнх "трудацх наси", ялг втхлюзали з аяг-я чергозх п1сторкчн1 рхсання" празлячо! партхх, цо такса а знач-1Й ыхрх депэрсон1ф1ковуваласй.

В залокностх вхд полхтичног кон'внктуря у трактузаннг 1сторгч-01 Р0Л1 псштичних д1ячгз из обходилось баз пэрзгшхз як в одну, ак I в 1нзу сторону. Зохреиа, гсторична пзреснаахстяка в остах«! есятирхччя стрзгдала тенденщеп, згхдно якох вчороши "зороги наро-у", як1 тепзр були рэаб1Л1Товши, зобрахуваллсь внялхэчно як пози-ивн1 геро!, позбааленг янихось прорахушйв I псунлок, як зартвл галпизцу, цо н1бито но цалн нхякого вхдноеэння до становления ього регшму.

В останнгй час намгтились новг значн! досягаення з процесг по-олачня з}!еособлення хсторИ. Однак I сьогоднх в значнхй «1рг ахту-пьнш залкпайться написания д1йсно науг:ов5!х б1огрзф1й полхтичних СЯЧ1В, В тсиу ЧИ_Л1 I ТИХ, ЯК121 ужа ПРИСВЯЧЗН1 Д0СЛ1Д38ННЯ, роз-ярзння гх давртльно! бази, внесения нових фахт134 оч:щення шос

öicrpajia вхд будь-якох хдеалхзацг!, вгд тснусчхх доги i стереотип. 1нд талям ракурсом мохсна було б нгшисати про багатьох бгзы •гл иена вхдсыкх napriffiiHX дхяч1в, jnci працювали у 20-30-i роки.

Одним з представникхв qiei катсгорхх полгтичних д1яч1в е 1ва: С^докииоаяч клименко /1891-1937/. бгльшовик з дореволтацйнии стакан, в!1,1ния дерхавния i парт1йнип прац1вник, яскрава i неординарю особа, в:н прожив непросто еиття, сповнене як герогчних так i тра-г:чних сторгнок. Ях i багато яого товаришв по naprii bih став sej зоп сталшського режиму i був репресований, хоча на р1зних етапах ictopii радяиського суспхльства об'сктивно сам сприяв утвердив hkd тоталитаризму.

бхограф1я 1.5.клшенка, як одного з полгтичнюс дгячхв, лкх в нздалакоуу минулсму творили нашу icTopic, становить безумовний i» терос. в hiß у повнхй wipi вхдобразився складний i суперечливий 4i рзволщп, громедянсько? в1йни i перших десятшйть будхвництва но> вого, створованого у в1дпов1дностх з бхльшовицькими 1деалами, сус схльства. за роки свое! дхяльност! 1.6.клименку доводилось особис то приплати участь у багатьох ваяливих хсторичних подхях, в певт uipi вхигивати на них. внклад його noiiiiwhoi бхографг! збагачуе т

ПСЗ i 1СТ0р!ЧНИЙ ОПИС ЦИГ П0Д1Й.

наукова розробка проблеыи. в 1сто{мчн1й л1тератур1 тривалий час эаыовчувались пол1тичнх дхячх, як1 стали жертвами penpecifl. т кос фхгурою замовчування декхлька десятил1ть була й особа 1.6.кяя кенка. лхтературу, в якхй у тхй чи iwnifl uipi згадуеться про ньог иожна хронолог1чно подхлити на два перходи. перший - 20-i - почат 30-х рр. i другий - серэдина 50-х - 80-i рр.

ÜTepaTypa першого nepiоду була переважно мемуарной / про не див. тюте при характеристик дхерельнох бази доелгдження/. дэяк1 робота з тематик», що нас цхкавкть, в рхвнхй uipi можна В1днестн до мемуарно! та хсторнко-попуяярно! AiTepaTyp«. цэ перо за все рс боти б.воп, а.сивцова, п.анулова. б.бсш згадуе у свогй po6oTi iu* 1.6.клименка в зв'язку з дiяльнicтю народного секретар1ату*, а.ск цов - в зв'язку з ехчневим повстанняы юпвського npcureTapiary в 1918 р.^ п.анулов, описувчи у своему нарисх роботу одесысох бхльп вицько! opraHisaqii в перход 1ноземно1 хитервенцп i9i8-i9i9 рр.,

1 бош е.б. год борьбы. 2-е изд. к., 1990. с.250, 253.

2 сивцов а. киевская красная гвардия в борьбе за власть сов< тов. к., 1927. с.55.

—з -

висвгтлиэ ряд цгкавих фактхв з дгяльностг 1.6.кягахенка*.

його хм'я згадувалось i в рядг спецхальних хсторичних до-сладт.ень, зокрема в роботах д.ерде та а.гукозського2.

у наступнг рокя га'я 1.6.клшенка, репресованого в 1937 р., було повнгстк) вихлхзчене з :сторичнох лхтсратури. ситуация змхгш-лась Л1шз з середини 50-х poHia, П1сля його реабглхтахцг. 3 цього часу окремх моменти його бгографп знаходять свое вхдобразання у рлдг pcöiT, в якгос йде моза про подп, учасниноц якхк вхн був, або в роботах, присзячених йсму безпосеродньо.

на протяз1 60-80-х pp. ш*я î.6.климента ноодноразово згадувалось в узагальнгшчих прахщх^, а такох у спецгальних ионогрзфхчних дослгдженнях d.я.бондаря, б.д.бойка, п.м.пкоргуна, а.з.чмиги та хнших^.

^ анулов 5. союзный десант на украине // летога:сь революции. 1923. î75. g. 186-192; 1924. и/6/. g.i9, 36, 50.

^ эрдэ д. революция на украине /от керенщины до немецкой оккупации/ x., 1927. с.222,227,22э; гуковский а. французская интервенция на иге россии /1918-1919/ // пролетарская рзволпцкя. 1926.

54/. с.124.

3 история украинской сср: в 10 т. т.5. к., 1983. с.240,387; т.6. к., 1984. с.57,193,394; т.7. к., 1984. с.52; великий яовтень i громадянська вгйна на украшх. к., i9q7. с.26,40,247,384; укра-!нська pcp в пергод громадянськах В1йни /1917-1920 pp./ : в 3 т. t.i. к., 1967. с.45,385; т.2. к., 1968. с.131,137,235; 1сторхя wie?

i схл украхнськог pcp. кихв. к., 1968. с.196,251,261; шпвська область. к., 1971. с.38; кгроаоградська область. к., 1972. с.42,552; одеська область. к., 1971. с.33,34,106; 1сторхя коиунгстично! пар-Tiï радянського союзу: в-6-ти т. т.4. kti.2. с.47; очерки истории коммунистической партии украины. к., 1964. с.257,268,280, 338,360, 376,466; очерки истории коммунистической парит украины. к., 1977. с.144,294,389; очерки истории киевской городской и областной партийных организаций. к., 1981. с.99; очерка исторт одесской областной партийной организации. 0., 1981. с.189,191,192,197,203; очерки истории кировоградской областной партийной организации. днепропет- ' ровск. 1981. с.54,55; очерки истории профессиональных совсов украинской сср. к., 1983. с.96 та хн.

^ белая с.я. отечественная война украинского народа против немецких оккупантов в 1918 г. к. ,1960. с.50; бондар т.д. ксиуи1стач-на партiя укра!ни в пер!од шоземно! штервенцхх та грсиадянськох

в контекст! вагливих гсторичних под1й розкривались i окреих аспекти його полхтично! 6iorpa$ii, пов'язанх переважно а роботов в кихвськхй органхзащ! рсдн1 в пергод нового револвц1йного шдне-сення, а такох шд час револвц1йних под1й i9i7-i9i8 рр. i в роки громадянсько! вхйни на украхнх. значно ыенше вхдтворений перход 20-30-х рр. з бхографп 1.6.клиыенка, висв!тления якого зводилось в основному до згадки його iuehi серед шстивних учасникхв боротьбн э внутрхпартхйноЕ опозкцхею. до того ж деякх з цкх робхт багато в чоыу застар1ли, полхтичш акценти в них зшщенх на догоду тодхшньо-ыу режиму, а анал13 багатьох подхй х полхтичних процссхв вимагае сучасних оц1нок.

разом з тиы, стосовно до теми досладкення, лхтература цього шр10ду становить павну щншсть тим, що вводить в широкий науко-вий o6ir рад фактичних даних з 6iorpa$ii 1.6.клименка. трактовка деяких з них не втратила свого значения i зараз. зокрема, qihhi фак-ти, що стосуються бхографн 1.клкменка, м1стяться в 1сторичшй л1-TepaTypi "хрущовського" периоду. так в "очерках истории компартии украины", якх вийпши в 1964 р., зроблена спроба правдивого показу негативно? рол! л.и.кагановича на посту первого секретаря цк кц/б/у в n25-1928 рр. правда, робилось це пхд впливоц шиптичнох ксн'шк-турп i говорилось далеко не за все. однак в1ди1чався хибний стиль його кер1вництва i сказано зокреыа про те, цо пхд тиском л.м.кагановича 1.6.ки1ш9нко був необгрунтовано виведений з пол^биро цк кп/б/у*. Hi4oro под1бного в наступиому виданш "очерков...", через тринедцять pokib, пке не говорилось.

роботи octghkix рок1в /з кпщя 80-х рр./ в деюий wipi компсн-суить недолхки попереднхх робхт як з точки зору розлирення кола фактичних даних, так i з точки зору зцхни полхтичних оцшок. в на-укових дослхдреннях з ряду актупльних тем, зокреыа в роботах юл .шаповала та а.к.солопова висв1Тлвветься OKpeMi вежливi факти,

вхйни /лютий 1918 - схчень 1919 рр./. к., 1966. с.64,115; бойко с.д. борьба органов диктатуры пролетариата за укрепление соци-алистичоского строя на украине. к., 1977. с.35; шоргун п.м. вл.ленш i 61лье0вицье1 органioaqii украхни. к., 1980. с. 177; %ы-га а.ф. колхозное движение на украине. /1917-1929 гг./. м., 1974. с.172; ленинский план построения социализма и его осуществление на украине. к., 1982. с.45,91 та ih.

очерки истории коммунистической партии украины. к., 1954.

с.376.

що стосуються полхтично! Д1яльностг клшенка у 20-i роки*. певнг гнформативнг в1Домост1 про його роботу у кер1вних структурах кп/б/у м1стять новг д0в1дк0в1 видання з icTopii компартх! украхни^.

роботи, присэяченх безпосеродньо 1.6.клименку, масть рхзнопла-новня характер, вгдргэняоться за об*емом, глибиноп висвхтлення i на-уковою эначюпста. серад лгтвратури про нього, яка з,явилась у 50-х - 80-х рр. - науковх статтг, 010граф1чний наряс, короткх стат-Ti у рхзних допхдково-енциклопедичшк заданиях, газетиг публ1кацп. sriдно uisi класифхкацх! роботи про 1.е.кдгагенна, рхзнсыгцйтн! як за формой, так i за smictom» можна розбити на декхлька груп.

першу трупу становлять науков1 i науково-популярн1 статтх про нього. ряд статей з'явився незабаром гпсля реабхлхтац11 1.6.климен-ка, i надалг публхкащх виходили до його ювхлейних дат. в цьсму план1 сл1д вгдмхтити статтх в.м.лашно!, с.я.случевсько1, г.г.гслу-бовох, a.ü.MoTicHKa . bei вони виевгтлювть ocnoBHi порходи його життя, не зупмняючксь на якоаусь ia них детальнгпз. лишэ стнття г.г.голубовох дедо бхльт детально характеризуя його дхяльнгсть на

* шаповал ю.1. у тх траг1чш роки: сталхн1зм на украхнх. к., 1990. с.60; його ж. л.м.каганович на украпй // укр. icr. журн. is90. г8. c.7i; солопов а.н. кого считали кулакш в 20-о годы/ к истории предпосылок перегибов в деревне/ // вопросы истории кпсс. 1990. мо. с.65; его же. кого считали кулаком в 1924-1925 годах? // трудные вопросы истории: поиски. рапмьппения. новый взгляд на события и факты. м., 1991. с.92.

^ ксмпартхя украши. цифря. матерхали: до ххуп1 з»1зду кои-партх? "гкра1ни. к., 1990. c.i01,102,159,161,16.3,189,190; сторон icTopii komaptii украхни: запятання i вхдповгдх. к., 1990. с.402, 413,414,415,416,453,457,476,472,473; комунхстпчна парт:я укра;ни: з'ьди х конференц11. к., 1991. с.зо,34,64,74,76,78,87,89,90,95,96, 100,102. .

^ лапша в.м. 1ван свдокимозич кшенко // eopqi за жовтень. вип.ш. дхяч1 рэволюц1йного руху на одецшй. збгрник коротких бхс-граф1й активних Д1ячхв жовтнево1 револгац! i громадянсько? В1йни в 0деськ1й облаетг. 0., 1957. с.65-69; случевська с.я. полум яний бхлызовик 1.6.клименко // укр. ict. яурн. 1962. м. c.i52-i53; гс-лубова г .г. один з керхвникхв кп/б/у /до 80-рхччя зхд дня наро-дження 1.6.кяименка/ // там ве. 1971. №. c.ii3-ii4; мот1енко а.п. до 90-р1ччя з дня н-родаення 1.6.климента /1891-1942/ // там аз. 1981. №. с.94-95.

посту другого секретаря цк нп/б/у. вказанх статтх не униклк гдеалх-зацп 1.е.Клименка, в них В1дсутнх будь-jnci эгадки про його пга,пики.

револщ1йнхй дхяльност1 1.€.клименка присвячен1 науковг публх-каци м.ы.нлименка . базуючись на автобгогра*11, складен i fi 1.g.клименко« у 1934 р. для товариства старих б1ЛЫповик1в, задхвячи ряд нових документов, вхн досить докладно характеризуе ряд важливих мо-монтхв його револщхйно1 дхяльност: до 1918 року.

до qieï ж групи иожна вгднесги i дослгдкення ол.дейнеги*". на-писанэ в кхнцх 60-х pp. в жанрх бхографхчного нарису, воно i на сьогоднхпшй день е единою спробою комплексного дослхда.ення 6io-графхх 1.6.клшенка. особливу увагу прид^ено його участ1 в одесь-ксиу пгдпгллг в кхнцг 1918 - на початку 1919 р., а також його наступай радянськгй poÖQTi в одесi в роки громадянсько1 вiпни. цил кхльксм рока« присвячена майке половина роботи, цо однак далеко не вичергтус можливостей для подальше! науковох розробки дього пер1оду Д1яльк0стх 1.6.кяименка. в той же час в1дносно мало сказано про його роботу в 1921 р. у катеринослав1, недостатньо висвхтлене останне ' десятил1ття життя 1.е.клименка, коли його дгяльнхсть проходила за межами ущипни. вхдсуппсть цього матерхалу звуг.уе 3míct нарису i в певнхй uipi знижус його значкахсть.

kpiu того, написана бхлыге двох десятшпть тому робота 0.1. дей-неги в повнхй MÍpi несе на co6i вадбиток 1деолог1чнкх штаышв свого часу. зв1дси тенденц1йн1сть у niplopi факт1в, прикрашення д1йсностх, наголос на позитивних /в тодхшньому po3ywÍHHÍ/ сторонах д1яльностх 1.6.клиыенка i замовчування негативних моментхв в його 6iorpa$iï. як сам 3MÍCT факт i в так i ïx аиалхз не виходять за cyBopi рамки до-зволеного тод1 в 1сторичнхй наущ. не говориться навхть про те, що 1.6.клименко став жертвою сталхнських penpecifs, лише констатустьск що його життя обхрзалось у 1937 р. в розкв1т1 сил.

ÄpyiY групу становлять короткх б1ографгчн1 статт1 довхдкового характеру у р1зних енцкклопедичних виданнях^. в них з pi зною повно-

* клименко м.м. докуиенталып дкерела про рсволгвдйну Д1яль-нхсть 1.6.климэнка // арххви украши. 1984. !.r3. с.57-60; его se. новые материалы о кизни и революционной деятельности и.е.клименко /, научные труда по истории кпсс. республиканский междуведомственный научный сборник. вып. 130. к., 1984. c.i22-i28,

^ дейнега o.î. 1ван клименко. 0., 1968.

^ укргйнська радакська енциклопед1я. т.б. к., 1951. c.48i; ра-

тою висзхтлен1 ochobhí bíxh пол1Тичн<н 6iorpa$iî I.G.Клеенка. Од-нак ïx виклад у бхльшостх статей доходить т!льки до 1927 р., а да-л1 лише зказуеться, що потш bíh перебував на в1дпов1дальтй госпо-дарськхй робот1. У коднхЯ is статей не згадусться про його короткий пергод дiяльнocтi у 1930 р. на посадг голови Сиб1рського край-виконкому. Серед бхографхчних статей про 1.С.Клииенка як в енцикло-педичних виданнях, так i в наукових публ^ащях, присвяченнх йгму, е p036ixH0cTÍ .щодо року його смертх. Поряд з 1937 р. 1нодх назива-вться i 1938, i 1942 pp. В ход1 дослхджеиня дисертанту вдалсся ос-таточно з'ясувати дату смертх 1вана Свдокимовича.

Третя група публхкацхй, що аналхзувться з данох те»!К, пр^дстап-лена численними газетннми статтями, якi в основному приурочен! до овхлейних дат з дня народження 1.Б.Клименка. Це статтх 1.Ксмаровох, С.Случевськох, В.Сровського, А.Райтера, В.Василенка, Л.Горд1снка, А.Соловйовох, Г.Голубевод. Практично у всхх публ1кпц1ях б1лыпе ува-ги прщцляеться його револгадхйнхй д1яльностк Говориться про неле-гальну револсц1йну роботу 1.6.Клименка в Киевi, Poctobí, Харковх, про сиб1рське заслання, участь у всталовлензп радянськох злади на yKpaïHi. Згадуються яскравх стор1нки бхограЗп: робота в керхвниц-tbí одеського пхдшлля, бойовий шлях на посту кoui capa 45-ï cTpi-лецько"1 див1зх1 та iiini подхх. Традиц1Яно внсвхтлссчи найбхльп зх-дом1 епхзоди д1яльност1 1.6.Клименка, бз:льппсть авторхв перэчнсля-вть ochobhí дати його tíiorpaíiií, не вдайтесь до бхльл глибокого ана-Л1зу. В цьсму планх багато статей дуле схожi uix собою за smíctom i бхльше нагадують витяг з оссбово! справи.

На В1дмгну З1д зазначених вице статей деяке виключення стансв-

дянська енаиклопедхя icTopiï Украхни. Т.2. К.1970. С.394-395; Украинская Советская Энциклопедия. Т.5. К., I9SI. С.124; Украхнськнй Радянський енциклопедичний словник. Т.2. К., 1987. С.94; Великий Жовгень i гронадянська вхйна на Украгш. Бщиклопедичний д0в1дник. К., 1987. С.259.

* Комарова I. Народмий кемicap // С1л. bíctí. 197I. 9 вер; Случевська С. Еоець ленхнського гарту // Рад. Украша. 197I. 9 ззр. ; Еровський В. Один из ленинской когорты // Правда Украина. 1971.

8 сент.; Райтер А. Улица Ивана Клименко // Вечерняя Одесса. 1977.

7 дек.; Василенко В. Пример служения народу // Правда Украины. 1981.

9 сент.; Гордгснко Л. В т'я майбутнього // Рад. Украша. 1981. 9 вер.; Соловйова А., Голубова Г. Солдат б^ьпошщького гарту // с1л. bíctí. 1981. 9 вер.

лятъ двх газетнл публхкаци М.М.Клкменка^. В них особливого гнтере-су заслуговують нсв1 матер1али про перебування 1.6.Клименка у На-ро.:ськсму эаслакн1 в 1915 - 1916 рр., про участь Яого у робот: У Зсзукрахнського I I Зсесопзного з'1эдхв, про Яого дхялыпсть на по-:ту гслоэи Сибкрайвшсснкому в 1930 р. При цьсыу автору не вдалося ;."--'икнути ряду фактичних псиилох.

Таким чкнсм, полхтнчна бгографгя 1.6.Клименка г до цього часу Крита багаго з чему поаерхово г недостатньо об'ективно. Сьогод-нг, в уыовах переосмысления гсторичного досвхду, вона заслуговуе зсзбгчксго аисвхтлення г далысого бгльш повного, глибокого вквчення Не та г паддання дослтдження. Поставивши метоп дослгдження ви-свгтлення полгтичнсх х господарсьхо'£ дхяльностх 1.€.Клименка у 1517-1937 рр., автор визначив так1 завдання:

- показати участь 1.6.Клименка в револвц1йних под1ях на Украх-нх, його Д1яльн1сть у бхльшовкцьксму П1ДП1ЛЛ1 в перход шоземнох вс енно! хнтервенцп на Пхвднх Украхни;

-вивчити роботу 1.6.Клииенка на Украхнг в органах радянськох влади в часи грсмадянсьхох в1йни х перш шслявоешн роки, проана-лгзувати його роль у здхйсненнх подхтики "военного комунхзму" на ытсцях;

-висвхтлити найваулив1их напрши дхяльностх 1.С.Клименка на постах наркома землеробства Укра!ни I другого секретаря ЦК КП/б/У;

-розкрити змхст основних мсментгв бхсграфи Х.Б.Клкменка в ос-тачке десятилхття його життя I д1яльност1, коли вш працював за межами Украши.

Хронолог1чн1 рамки роботи обыежувться перходом д1яльност1 1.6.Клиыенка на Украшх та за II дохами, починаючи з середини 1917 р., коли вш повернувся в Ки!в 13 сибхрського заслання I до його траг1чнох загибелх у 1937 р. При цьоиу автор керувався тим, що революцхйна Д1яльн1сть 1.6.Клкыенка до 1917 р. вже знайзша свое досить докладне виевхтлення у наявн1й лхтературх, а також виходив з того, що обраний перход е найбхльш яскравиы х зм1стовним в полх-тичн1Й бхограф11 1.о.Кяиыенка, коли В1Н маз можлив1сть найбхльш повно реалхзувати себе як полхтичний Д1яч.

Даерельна база дослхдження включав в себе досить широке коло

* Клименко М. Делегат сьездов Советов // Ленинская правда. Орган Парабельсхого райкома КПСС и районного совета народных депутатов Томской области. 1982. 2,4,9,14,16 дек.; Його ж. Делегат вц Кигвщани // КиЗЕвська правда. 1982. 2 вер.

докумэнтгв I матер1ал1в. При п1Дготовц1 дисертацп автор прагт.ув вивчнти якомога бьчыпу хх коьктсть х В1Д1брати з усхс: сукупчост: джерел найб1льш цхшй для реал1зацп поставлених заэдань.

Мента частина з використаних в рсботх документ:в опублтксв&на. Це дер^авнг акти, стенографгчв1 звгти х ршення партгйнкх з'хздхв, конферзгацй та пленуыхв, хнш документи*. Ц1 дзкерела цхннх насгу.гпе-ред тим, цо дозвояявть вхдтворити ¿сторичний фен, вхдобрат.авть у^А-цхйну iдeoлoгiv дослхджуваного перходу i tjэ^ самим дяеть зуогу кра-ще оц1нити обстановку, в якхй проходила д1яльнхсть 1.С.Клкненка, та

м0тиви його вчинк1в.

Основна частина використаних в робот1 докуиентгв зосередт.ена в арх1вах. Автором вивчена значна кхлькхсть документе, якх эберхга-пться в Центральному державному арх1В1 громадських об'еднань УкраУ-ни; Центральному державному арх1В1 вицих органхв влади I упраалшнл УкраТни; Росхйському центрт збер1гання I вихорист-ання документе но-В1тньо1 1сторП; Центральному державному арх1В1 радянськоЛ арп!; державних архгвах КиТвсько!, Дншропетровсько! та Одесько? областей. 3 цглому в дисертацп використано матерхали 16 фендхв, 80 справ.

Все сукупнгсть використаних арххвних докуыентхв, ззаяагчи на хх чиселыпсть 1 р1зн0ман1тн1сть, матна розбити на так! основнх гру-пи.

Перла трупа - документи центральних оргшив та М1сцевих орга-н1защй ВКП/б/ та КП/б/У. Ця трупа документе найбхльп цхнна з точ-

^ Директивы КПСС к Советского правительства по хозяйственном вопроса /1917-1957 гг./ Т.1. 1917-1923 гг. Ы., 1957; Т.2. 19291945 гг. М., 1957; Кс!.<мунистическая партия Советского Ссгзза в резо-лгзциях и решениях съездов, конференций и пленумов ЦК /1898-1935/. Т.З 1922-1925. Ы.,1964; Т.4. 1926-1929. И., 1934; Т.5. 1929-1932. М., 1934; Коммунистическая партия Украины в резолюциях и решениях сьездов, конференций и пленумов ЦК. 7.1. 1918-1941. К.,1976; ХУ1 сьезд ЗКП/б/. Стенографический отчет. М. Л., 1930; П'естнадцатая кон-ференлдия ВКП/б/. Апрель 1929 г. Стенографический отчет. М., 1962; Документы свидетельствует: Из истории деревни наканунэ и в ходе коллективизации, 1927-1932 гг. М., 1969. В огне гражданской войны. Сб. док. и матер. /Из истории борьбы трудящихся Одесщины против объединенных сил внутренней и внешней контрреволюции в период гражданской войны и иностранной военной интервенции /1918 - ноябрь 1920/. Одесса., 1962; Бюллетень V Всеукрашской конференции КП/б/У. КЗ. Харьков, 1920 та хн.

кл зору сб'ему та змхсту хн^ормацп. Стеногра£1чн1 зв1ти пленуыхв Ид, протоколи засгдань полхтбвро, оргбвро, секретар1ату ЦК КЦ/б/У, протокол« засгдань Катеркнославського I Одеського губернських та Си-;:рського краЯового партхйних хсыгтетхв, листи, записки та 1нш1 документа дозвсляпть розкрити "кухнс>" прийняття багатьох важливих р1-гс-нь, дахть цгннкЯ матергал про партгйну та радянську Д1яльн1сть Г.&.Клнменка.

ле ыенз важливою с друга трупа документгв - документ« центральное та мхсцевих орган!в влади 1 упразлгння. Сюди ув1йз!ли ыатерхали Зсеукрахнських та губернських з*1ЭД1в Рад, протоколи засхдань Все-укрровксму, Катеринославського та Одеського губернських ревксм1в I губвикснксм1в, Карксматхв землеробства УРСР та СРСР, Наркомату шля-Х1в спслучення СРСР та 1няг документа. Вони е ва^ливими для характеристики роботи 1.6.Клименка в губернських органах влади на Украшх та його Д1яльнсст1 в керхвництв1 ряду союзних та республхканських наркомат1в.

Цхннои е третя група арххвних документхв, куди вв1Яшли спогади соратняк1В 1.6.Клкменка по револвц1йнхй боротьбх, сучасншав, як1 знали його по сп1льн1й робот!. Ця група документхв, поряд з мемуар-нсю л1тературою, становить особливу цхншсть для опису д1яльност1 1.6.Клименка в одеському П1ДП1ЛЛ1 шд час 1нозенно! восннох 1нтер-венцП здкця 1918 - початку 1919 рр.

Четверга група арххвних документхв найменш чисельна. II скла-дають лише декхлька хнфорттивного характеру документ!в з фонду уп-равлшня 45-т стрхлецьког див1зп, що дають деяк1 даш про роботу 1.6.Клиненка ком1саром цхе! див1311.

Велику групу дхерел становить перходична преса: газети "Голос социал-демократа" /Ки1в/, "Киевская печатник", "Известия Киевского Совета рабочих и солдатских депутатов", "Коммунист" /орган ЦК КП/б/У/ "В1ст1 ВУЦВК", "Селянська правда", "Одесский коммунист", "Известия Одесского губревкома", "К труду" /Катеринослав/, "Правда", "Беднота", "Кооперативная жизнь", "Советская Сибирь", "Гудок", "Социалистическое земледелие"; курнали "Советское строительство на Екатеринослав-щине", "На советском посту" /орган Сибкрайвиконкому/, "Бюллетень Народного комиссариата земледелия УССР", "Пути сельского хозяйства", "Коллективист", "Сельскохозяйственная кооперация" та ,хн.

На сторшках цих видань, цо виходили в р13Н1 роки, зосереджена значна кхльк1сть матерхалхв, як1 розкривають дхяльнхсть парт1йних орган!зац1й, органхв влади х управлтння, до яких мав вхдношення

1.6.Клименко. 1нодг преса е основним, назхть единил даерелсм.

Пергодична преса мае важливе значения ще й у тому план:, що в нхй опубл1кованI числениI статтх I виступи самого 1.6.Клиыенка. В процесх роботи автору вдалося внявити !х в б1льлост1 13 вказаних, а таксж в ряд1 хнпих видань. Наприклад, ттльки в газет1 "Коммунист" /орган ЦК КП/б/У/ за 1922-1924 рр. опубликовано 15 його статей, не рахугга багатьох виступхв на з'хздах, сес1ях, конференц1ЯХ i т.п. Цгннхсть власних публхкац1й I.б.Клиыенка як даерела полягае в тону, що в них вгдебратана позицгя автора, його вгднешення до викладеного материалу.

Значна кхлькгсть цгнних фантгв ьиститься в мемуарнгй лгтерату-рх, основна частина яко! виходила з 20-Т1 роки. Бхлыге всього мему-ар1в, в яких згадуеться 1.6.Ялиыеико, присвячено одеському бгльшо-вицькому шдшллю к1нця 1918 - початку 1919 рр. Ца спогади П.Балку-на, Т.Жгентх, 0.Фельдмана, О.Соколовськст, С.Трайтелович та гнших . Становлять гнтсрес також спогади учаеншив хнпих ватливих под1й, до яких мав вхднопення 1.6.Клименко. В цьому план1 слхд вщлхтити роботи I.Кулика, Ы.Майорова, В.Логшова, А.Верхотурського .

Спогади залишив I сам 1.6.Клименко. Правда обмэкуються вони лише однгеп статтеп^. В нгй вш коротко характеризуе псостання кихв-ських роб1тник1в проти Центрально! Ради у ехчнх 1918 р. х описуз подН час1в свое! шдшльно! дхяльностх в 0дес1 - спробу збройного

1 Балкун <5. Интервенция в Одессе /1918-1919 гг/ // Пролетарская революция. 1923. 1?б /18/. С. 196-221; Воспоминания Тенгяза Егенти // Красные партизаны на Одесщинз 1918-1919 гг. 0., 1927.С.5-10; Фельдман 0. Вйзволення в'язнхв з ОдеськоТ в'язшпц // Лхтопис револвци. 1928. ГЗ. С.235-237; Соколовсыга 0. Одэська епопея кхн-ця 1918 I початку 1919 року // Незабутн1 роки. Спогади учаенккхв Велико! Жовтнево! соц1ал1стично! револщп та громадянсько! вЫни на Укра!н1. К., 1967. С.293-352; Трайтелович С. В Одесском подполье// Этих дней не смолкнет слава. И., 1958. С.225-232 та 1н.

Кулик И. Октябрьские дни в Киеве // Летопись революции. 1922. И. С.39-43; Майоров М. Па путях к I сьезду КП/б/У /К Таганрогу/ // Там же. 1928. ?М. С.7-24; Логинов В. Революционный Харьков в эпоху немецкой оккупации // Там же. 1925. '.'2. С.И-17; Верхотурский А. Прорыв Южной группы. К., 1924.

^ Клименко И. Из прошлого революционной борьбы на Украине // Звезда-Зоря. Орган Зкатеринославского губпарткома КП/б/У. 1921. №29. С.46-48.

виступу I захоплення влади у грудт 1918 р. Причому в цхй статт1 В1н зробив спробу проаналхзувати причини труднощхв, якх зустрхча-лись на шляху встановлення радянсько! влади на Укра1к1.

0креы1 факти про дхкльнгсть 1.6.Клшенка знайден1 нами I в мемуарах авторхв, як1 належали до опозицхйного бхльповикаы табору. Зокрема, З.Ю.Арбатов торкаеться його роботи в Катеринослав1 на посту голови губвиконксыу у 1921 р.*

Наукова новизна досшдження поля газ в тому, що в ньому вперше зроблена спроба комплексного х д1йсно об'ективного досЛ1дкенна великого I змхстовного перходу в пол1тичн1й бхографи 1.6.Клиыенка -вздомого державного х парт1йного д1яча. У вироиленнх авторськох по-зиц11 враховувались нов1 шдходи I оцшки под1й, що мають вхдношен-ня до теми дослхд&ення.

Практичне значения роботи. Зхбраш факти монна використовувати в навчальнхй робот1 у вищих та середшх учбових закладах, при ви-св1тленн1 практики зд1йснення полхтики "военного комун1зму" та не-швських перетворень наУкрахн1, проблем внутр1партхйно1 боротьби у 20-1 рр., становления коыандно-адмIнIстративноI системи в СРСР, а такок при читанн1 спецкурс1В, гцо резкривагть пол1тичн1 б1ограф11 В1домих державних Д1ЯЧ1В Укра1ни.

Проаналгзований у дисертац11 б1ографхчний материал про Д1яль-нхеть 1.6.Клименка моке бути використаний у подальших наукових до-слхдженнях, присвячених йому особисто, та при написаши персоналхй ПОЛХТИЧНИХ Д1ЯЧ1В, ЯК1 були ЙОГО С0раТШ1КЕМИ.

Апробащя досл1дження. Дисертащя обговорпвалась на заехдан-нях кафедри укра1нсько1 1стор11 та етнопаглтики Днхпропетровського деркавного ун1верситету. 0крем1 положения доыпдкеннк пов1домля-лись автором на М1ЕБуз1Вськ1й науков1й студентськхй конферзнцп з хстор-тчного краезнавства /К1ровоград,1989/ та шдсумков1й конферен-цх! з науково-досл1дно1 роботи професорсько-вккладацького складу Щровоградського дер!кавного педшетитуту /лютий 1993 р./.

II. СТРУКТУРА 1 КОРОТКИЙ ЗМ1СТ РОБОТИ

Дисертащя складаеться 13 вступу, чотирьох глав, висновк!в, списку використаних джерел х лхтератури.

У вступ! обгрунтована актуальнхеть теми, охарактеризований сту-

* Арбатов З.Ю. Екатеринослав 1917-1922 гг. // Архив русской эволюции. В 22-х т. Т.12. И., 1991. С.83-148.

пхнь вивчення прсблеми, визначенх мета х основн1 завдання Д0СЛ1Д-ящння, його новизна та хрснологхчнх раыки, розкрита даорельна 1 ие-тодологхчна база дисертац11.

3 перихй главх "1.6.Клниенко в периг роки роволюцхх на Укра1-Н1", автор висв1тлге полхтичну 61ографхю 1.6.Климента з середини 1917 р. до початку 1919 р. Повернувглись в серэдин1 1917 р. 13 си-бгрського заслання на Украшу, 1.6.Клименко, який вке повтстю сфор-мувався як револющснер, та мав за плечкма п'ятирхчний стая пзребу-вення в бгльпоЕицьхгй партхх, активно включився в револвц1йну дх-ялыпсть.

Велику увагу бхльпозики придгляли робот: у масових пролетар-ських оргач1защях, зокрема в прсфес1йних спглках. Ких'вська орга-нiзaцiя КДШ, в як1й працивав 1.6.Клименко, направила сзохх досвхд-чених пращвникгз в ус г профоллки мхста. Псг1ршення умов життя трудящих в обстанозцх поглиблення еконсмхчнох I пол1тичнох кризи сприяло пгдвищеншэ популярност1 гасел бхльясвгаав. Поступово зро-став I IX вплив у про^спглках. 1.6.Клименку, який працввав секретарем профстлки друяаргз Киева, вдалося разом зх свохми товарища^ ми пхдпорядкувати згодсм профспхлку друкартв бхльшовицьксму впливу.

Як одет з кер1зник1в профсп1Лксвого руху у Киев! 1.6.Клименко вгдгграв псм1тну роль у протистоянн1 украхнських бхльшовикхв спо-чатку з Тимчасовим урядом, а потхм з Центральное Радон. За той не-тривалий перхед, коли бхльповики за допемогеп Радянськох Рос« змогли захопити х утргаати владу на бгльппЯ частин1 Украши, 1.6.Клименко деякий час був також членом першого украшського радянсьного уряду - Народного секретариату. У березнх 1918 р. зхн займав посаду народного секретаря пращ.

Пот1м протягом року 1.6.Клименко перебував на нелегальна робот!. В:в активну Д1яльн1сть у харкхвському I особливо в одеському пгдшллх, де в К1!щх 1918 - на початку 1919 рр. був одним з керхв-никхз нелегального обкому КП/б/У. Автор наводить яскравх факти Д1-яльност1 1.6.Климента в одеському пхдп1ЛЛ1 г анадхзуе його полхтич-нх позиц11 у прийнятт1 важливих ргпень кер1вництвсм бгльпезпцького п1дп1лля. Зокрема, 31ДМ1чае як негативний фактор найбхльп зкорстку серед керхвникхв цього шдоилля позицхю 1.6.Клименка в питаниях про мхру спхврсб1тництва з 1ншши сощалгстичиши партхями. Багато було зроблено 1.6.Клшенком у справI кер1вництва партизанськкми загонами та координат;« д1яльност1 мхецевих партхйних орган1зац1й, що п1дпорядковувались одеському пхдпхльнсму обкому КП/б/У.

3 встановленням у квхтнх 1919 р. радянсько! влади на 0дещин1 подальша Д1яльн1сть 1.6.Клкменка /кр1м друго1 пояовини 1919 р., коли в1н знаходився на фронтг/ була пов'язана з мирнкм будхвництвом. Однак ще док I льна рок1в мирним його моткна було назвати л гае в1Днос-но, адже творения нового суспхльства зд1йснювалось бгльшовиками в в коротких рамках полгтики "военного комушзму".

Друга глава - "Участь 1.6,Кгкменка у зд1йсненш псштики "военного комун13му".

Сохцально-сконом1чн1 заходи радянсько! влади в роки громадян-сько! в1йни привели до створення системи "военного комушг.му", кка являла собою не Т1льки еконоьичну пештику, але й вгдповхдну для не! полгтичну д1яльн:сть правлячох парт1I I оргшив влади. У глав1 автором розглядаеться дхяльнхеть 1.6.Клименка в 1919 р. /у другий пер10Д радянсько! влади на Укра!н1/ 1 на протяз1 1920-1921 рр., яка була присвячена peaлiзaцii па М1сцях полынки "военного комун1зму". Працюючи в 0дес1, Киев1, Катеринсслав1 на керхвнюс постах в органах радянсько! влади, вш доклав немало зусиль для практичного вико-нання продрозверстки, загально! трудово! повинност1 та 1нд;их скла-дових Ц1с! пол1тики. Умов и надзвичайност1, характерна для громадян-сько! В1йни х перпих пхелявоенних рокхв, зумовлювали зм1ст I мето-ди д1яльност1 1.6.Климекка на займаних посадах. Навхть коли зак1н-чилась громадянська вхйна х почався перех1д до непу, то в дхяльнос-Т1 оргашв радянсько! влади, очолвваних Клименком, ще зберхгались рецидиви полIтики "военного комун1зму".

Протягом досл1д5;уваного породу у його радянськ1й роботг на м1сцевому р1ВН1 знайшли, на каль, свос воображения 1 багато негативнее сторхн полхтики радянсько! влади в Ц1 роки: червоний терор, який, зд1йснсючись планомерно I систематично, ставав св¿домою Д1сю, знарядцям влади; насильно зд1йснювана продрозверстка, що наносила удар по схльськогосподарських продуктивних силах; ртшуче I нещадно придушекня масового селянського руху, виклкканого неправильною 1 вцркиваючою економ1чною политикою пролетарсько! влади; пе ре ел: дуван ня предстаБНшав рхзних пол1Тичних парт1й, якх знаходились в опс-зкщ! быгыпоБИкгал- I взагалх вс1х кевдозелених полхтккоо радянсько! влади, що поемхли висловкти це в1дверто х таке 1Н.

Автор наводить пхдтвердаоння ху>ому на прикладах його участг в кампанхях боротьби з так звании "куркульськш бандитизмом", "натиску на куркуля", яккаи Клименко зд1йснював бсзпосерсднс керхв-ництво в 0деськ1й та Катерикославськ1й губершях, придупэння страй-

ку залтзничниххв у Катеринослав1 в 1921 р. та 1шгих фактах. Слхду-вчн директивам бгльшовицьког партг!, вгн не зупинявся перзд край-н!ии заходами там, до це вхд нього вкмагалось. йо! о 'тверда рука" викликала навхть невдоволен1сть "знизу" /неприйняття сдеськтаи профаплкеми його ыотодхв кррхвнкцтва стало пргчкнсв вгдкликання 1.6.Клименка з поста голови Одеського губревксму у кхшц 1920 р./, але не "зверху". Жорстка класова позицхя, неыинуча в }-човах класо-вого проткстояння, у Клименка була В1?ражена дуге яскравс.

Разом з тим автор не вбачас у дхяльност1 1.6.Клименка в цей пергод прояв лиле "руйтвного" начала, тгльки лиха негатквн! ио-менти, розрхзнягчи проведения на практицх принципсво неправильно: пол1Тики в:д повсяхденнот напружено: роботи по забезпеченню в най-тя*тчих умовах громадянськот вхйни I пгслявссннох рсзрухи хоч яко-гсь життсдгяльностг губернгй, в керхвництвх яких вш перебрав. Тут часто без твердо! руки здгйснити цо-небудь було просто немскяиво.

Третя глава "Дхяльнхсть 1.6.Клименка у склад1 вгсдого парт1йно~ державного кергвництва Украхни" охоплюе пергод а 1922 по 1927 рр.

Цх роки були кайб1льп активнин г плхдкии перходом в дзяльнос-тх 1.6.Клименка. Працввчи спочатку народккм кои1сарсу землеробства Украхни, а потш другим секретарей ЦК КП/б/У, вхн в силу свого ви-сокого становища зы1г справитн псштний вплив на вирхзэння проблей, до яких був причетнкц.

Перебування 1.6.Клименка на цих постах прийплось повкхстп на перход непу, цо зумовило еволвцхв його погллуйв I методхв д!яльнос-Т1 в П0Р1ВНЯНН1 з перходоы "военного ксиунхзиу". ЗдХЙСКеН!!Я *Н9-пхвськнх перетворень в еконоы1чн1й г полхтпчшй «¿-ерах преходило непросто, х значнои частннсв тих, хто рсбио револгцхп, не сприй^а-лось як полхтика, задумана "Есерйоз х надовго". 1.6.Клименко з^ит "перебудуватись" сам I змхг впливати на свогх товартхв по парт:: у пироблечнт колективних ргсень з найзпялквхпих питань.

Кергвництво Нарэдним кокасархатом зсилеробства Украхни, одних з кайбйгьп крупнкх I ва^ливкх нарксматхз рзспублхки, в як:й бгль-пхеть населения становили селяни, було вхдповхдальнсо дхлянкои робота. 1.6.Клименко прийнлв цей комIсархат в тяжкому 1922 р., коли шелявоенна розруха тякко вообразилась на схльському господарствх, яке перекивало до того ж наслхдки голоду. За три неповнкх роки його перебування на цьому посту вхдбудсва схльського господарства Украхни була майке закончена. Своп роль в досягяеннх цього результату гнд1грав I 1.6.Клименко. Не будучи спехдаяхстсм-аграрникш.

вш вез я арсбив немало для схльського господарства за рахунок того, г,о змгцнив керхвництво галуззю на вехх ланках I сприяв посилен-ни уваги на вицему ргвн1 до потреб цге! сфери народного господарства. 1.6.Клименко був причетним до виргшення багатьох питень сгль-ського господарства: землевпорядкування, колективхзацп, кооперуван-ня та гн.

Особливо сл1д вхдмхтита його значну роль у виробленнг пол1Ти-тики партп на сеЛ1, активна вхдетоюзгшня курсу на зближення з селянином-середняком. В середкнг 20-х рокхв важко вшзнати в погля-дах Клименка, який гаряче вщетоював хнтереси селян-середнякгв х вгдбивав на пленумх ЦК КП/б/У нападки деяких сво!х товариз1в по пар-Т11 в ТОМу, ЩО В1Н нхбито проповтдуе "куркульську" точку зору, того Клименка, який це в 1921 роц1 закликав розпалювати на сел1 "гро-мадянську вхйну".

В 1925-1927 рр. I.С.Клименко прахдевав другим секретарем ЦК КП/б/У. його дхяльн1сть в цей перход була ртзноплановою г неоднозначное. В Н1Й мохна в1дзначити немало позитивного, зокрема, актив-ну участь 1.6.Клименка у вирхЕеннх питания про реорган1зац1ю ксы1-тетхв незаможнхх селян. КНС, що 1снували на селх з 1920 р., у своему старому вигляд1 заважали Л1кв1даци в украгнському сел1 "воен-но-комун1стичних"пережитк1в, проведении курсу партг! на зближення з середняком. 1.6,Клименко очолив пхдготовчу роботу для политичного виршення питания про реоргашзацхс ШС. В липнх 1925 р.пленум ЦК КП/б/У прийняв вхдпевтдне рхсення, за якиы кемнезами на селх збер1-гались, оле ператворнвались э пол1тичннх оргашзащй з певними ад-мппстративнкми фунгацями у добров1льн1 громадськ1 орган1защ1.

Однак далеко не все в робот1 1.6.Клименка як другого секретаря ЦК КП/б/У мокна оцхнити позитивно. На його дгяльностх в цей перход, характерний гострою внутр1партхЙно1) боротьбою в б1льшовицьк1й партп, лежить печать активного неприйняття всього того, що за його переконаннями заважало едност1 парт:!. ВЫ не бачив, або не хот1в бачити правильно поставлених опозищею питань, що стосувались внут-р1парт1йно1 демократ!I. Цим самим В1н з висоти займаноТ посади в певн1й мхрг сприяв згортаннп демократичних процесхв, створенню ста-лхнсько1 "ыонолхтнох** парт11 I тим самим становлению I змтн^енню тотал1тарно! державк. При його дхялыий участх проводилась лхквх-датдгя останньот /крхм КП/б/У/ полхтичнох парты на Укра'шг - УКП. В питаниях украхнхзащх, яка зд1йснювалась в той час на Украшх, 1.6.Клименко, як х багато хто в кер!вництв1 КП/б/У, пхдтримав Л1-

hïd генсека Л.М.Кагановича. Але, раз™ з тим, неспрацьозантсть э Кагановичем привела до залишення Климэнксм в кхнцт 1927 р. Украши. Бглызе для роботи спди вгн вже нгколи не повертався.

В четверт!й глав! "На керхвн:й робот! за межами Украхни. Ос-таннс десятшйття життя i Д1яльност1 1.£.КяименкаГ автор розкргвас найва7слив1п:1 номенти 6iorpa^iï 1.С.Клименка в пер1од 1928-1937 pp.

Працюпчи в 1920-1929 pp. заступником наркома землеробства PF3CP , а з К1нця 1929 р. заступником наркома у союзному Наркснзем! Î.6.Клименко взяв активну участь в розробц1 багатьох ватливнх пи-тань с}льськогосподарсько1 политики. Був безпосередньо причетнкм до оргашзацН пирокого запровадтення в с1льське господарство иа-иинно-тракторних стаицгЯ, активно пхдтримавяи пород bvcikm Державину кер1вництвон досв1д оргажзатора nepnoï МТС агронома O.U..Марковича та очоливши в 1929 р. правлшня всесоюзного Тракторсцентру.

'1.6.Клименко зарехомендував себе активном прибхчниксм холектизх-зацы. BiH приймав участь у виробленн1 валливих picenb, поз'лзаних з нею, в тому числ1 й негативних, цо вхдродаувалк рецидивк"военного комушзму" на селк На конкретних прикладах автором вхдм1чено, цо, не виходячи в цхлому за рамки стратеНчного курсу, взятого сталш-ським кер1вництвом в ц;« питаниях, 1.6.Клименко з тахтичних

моментхв нам&гався все ж пропонувати б1льп реалхстичнх пхдходи.

3 початку 1930 p. I.G.Клименко працював головою Сиб1р:ького крайвиконксму. Однак на щй nocafli вхн пропрацюаав лизе пхьроку. Причиною цього стала справа про так звалу "безприщипну групхвзину" в кер1внкцтв1 Сибхрськог парторган13ац!1, до яко! bîh був причетнкм. У глав! детально анал1зусться суть i;icï справи. Бхльга частика чле-hïb бюро Сибкрайксму, з якою в ц1лсму був сол!дарний i Клименко, звернулася до Стал1на з аргументованою прспозицхею про заахну Р.Ей-хе на посту перпого секретаря Сибкрайкому. Однак об'сктивно вони вступали в певн1 супорзчност: зг сталшськкми методами кергннщгда, що насадкувались Р.Ейхе. В результат! одервалась досить парадоксальна ситуация. Хоча члг-ни групп апелезалн до Стал i на, однак фак-тично в певн1й Mipi станозили опозящю стал1нськсму курсу, якиЯ проводив Ейхе в Cn6ipy. î.6.Клименко i г,з ряд оехб булн пгдцанх при-тиц1 в постановi ЦК ВКП/б/, ззинувачен! в "rpyni вирой" i знят1 хз зойланих посад.

Ця справа стала причиною зникення статусу 1.6.Клкмэнка в нсген-клатурнхй iepapxiï. Bïh фактично буз П1дданий опалх, займапчи втха не так! висок! поста, як рвншо. Знаходячись на явно "програяних"

посадах i пэвгльно схочувчись вниз по службов1й Л1НХ1, 1.6.Клименко г багато такта же як вгн, могли служити "стр1Лочниками", через яких мот.на булз "випускати пар", списуючи на них багато недолх^в з тхй чи гнлхй ciepi господарпзання, не змхнтачи саму систему. До-в та:-:с:,;у становищг до тяжких час1В сталгнських penpecift, свх-л-.'.чо рсзпалЕваного массзого психозу по визукуванню "икгдникгв" i "лорогхз народу", 1.6.Клименко мхг стати зручною mieshhd для hkoi-:-:^будь чоргоао'х "спрааи". Так i сталось в 1937 р., коли bih разом .'.г сво;ми колегами по головному зерновому управлшнп Наркомзему

буз кеобгрунтсвано звинувачений у шкхдництв1. Зисунут1 йому ззинузачення були безгидставнкуи, що автор, не обмежуючись вгдсыим фактом празовог реабхлхтац11 1.6.Клименка в 1956 р., намагався довести i в дисертацп, аналхзувчи вхдпов1дн1 документи.

26 листопада 1937 р. 1.6.Клименко був розстрьтяний. Так траг1чн обхрвалось яиття цього Д1яча, якого стткала доля багатьох кращих napriRHKx i редянських кадргв, що стали жертвами сталшських репре-с1й.

У висновках автором П1дведен1 шдсумки проведеного досл1джен-кя, зроблен1 необх1днх узагальнення, запропоноваш рексмендгцх: по практичному використакнв матерхалхв дисертащйно1 роботи.

Ochobhi положения дисертацх! викладен1 в публ1кац1ях автора:

1. Д1яльн1сть 1.6.Клкменка у нашому крах // Мхжвузхвська нау-кова студентська кок$еренц1я з 1сторичного краезнавства /Тези допо-вгдей/. Кхровоград, 1989. С.60-62.

2. Деятельность И. Е.Клименко на Украине в 1922-1924 годы // Современная публицистика и историко-партийная наука. Сборник научных трудов. Днепропетровск, 199I. С.146-153.

3. К вопросу о "беспршщипной групповщине" в Сибирской парторганизации в 1930 году // Актуальные вопросы политической истории России и Украины. Сборник научных трудов. Днепропетровск, 1992. .

С.149-158.

За::. о75_ г::р. ICG 13. G8.93г. ' К-ХСС^ОГЕСД