автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.03
диссертация на тему: Полiтика США щодо Японii (80-i - початок 90-х рокiв)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Полiтика США щодо Японii (80-i - початок 90-х рокiв)"

РГВ од

; з' ■■ ■ - ■ •

■ • МШІСТЕРСІВО ОСВІТИ УКРАЇНИ'

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім.ТАРАСА ДЕВЧЕНКА . УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ відносин

На правах яукопису ДУБОВИЙ Ігор Олексійович - V ' .

’ ПОЛІТИКА Ш ЩОДО ЯПОНІЇ

- /80-і - початок 90-х років/

Спеціальність - 07.00.03 - Загальна історія /новітній період/

АВТОРЕФЕРАТ ' ’ дисертації на здобуття вченого ступеня кавдвдата історичних наук •

Київ- 1993

'■ ' ' Робота виконана на кафедрі історії ійзнароднях відносин і зоввішьоїподітгкя Українського інстятутутліжнарояп’тх . відносзн нрг І-Сзтвському університеті ім.Тараса Шевченка. ‘ ‘

./У" Науковий керівник:

‘ ДСКТОО ДСТОЗЯЧНІТХ Наук,- '■

' . ' . професор Цзетксз Г.!.1:. -

■’ •; Офіціїні -опоненти: ' -

•':Магойко• КІЛ'..',,-доктор історичних наук, професор

• гСуліні" М.А'.,, яацдздат' історшшях -наук,, доцент. , .

Провідна установа Київської педагогічний університет

;\:хм.МЛ-Драгоі^омі.''^;^ч^:;';';', У.',- :-'г.,7.

■.;■" Захист відбудеться " УЩ^-*/дай5^р...о 14.00 на засіданні спеціалізованої ради.Д.'068.1^.4 по. захисту\ дисертацій.йри Київському університеті -ім.Тараса' Левченка за адресою ц.Каїв, вуд.Мельникова, 36/1. у ' .

: З дисертацією можна познайомитися ,в наукові2 бібліотеці'

Київського університету іи.Тараса Шевченка. :

’ ' 1 ' ' : А

Автореферат розісланий " "

Вчений секретар ■ спеціалізованої раіш, . ■

кандидат історичну наук, доцент

Коппель.ОД.

ВСТУП ' '• ’■ ■ •

« ........І І —І _,

Актуальність досліджуваної теми. Оучаскі корінкг зміни, ес дбуваються в світі, характеризуються зростанням впливу Сполучені;;: аз:ів Америки в сфері міжнародних відносин. Закінчення епохк "Хс~ дної війни" і розпад соціалістичної системи, зникнення СРСР з по-, тичної карти світу і виникнення на його місці нових незалежних спублік дали можливість СЖ відкрито претевдувати на роль сдинсї пердеркави сучасності. .

В той же час у зовнішній політиці США це більшого значенню були відносини з Япснісю - другим після СЕ4 іїкустріальківї гі-ктом Заходу. 60-і роки та початок 50-х.років стзлк періодом пнгл-ї тронсісргггді Ч а».:гри::ано-гзоіісьіих відносин, періодом тлт/гЛт, дпсзгдей на стадні, дкг&яня пслгтіккого» зійсьісгсо-стр^їзгі'гко^о е::онсмічг:сго епі"?о5;тн;:цт-ва дчо:: крага.

Глкбске вкг?С£шг політккя С2Й. псдз ЯлокіГ, їх гсл: г гіменій зиіні паг ¿газах пріоритетів дпо:-:;ь::ої дпгксаатіг л;"-'з кауяг>в:гу інторзсои, зле Г: ткм, цо в нозо-г/ сзітг. еп-к з резягдем Радянського Ссазу, ці дві дзрхазк будуть відігрсаа-вирізальну роль у формуванні головних особливостей сучасного ітового розвиту. ^ ,

Всебічний аналіз політики США і Японії в гадуєях їх б і Р--ково-політичного і економічного співробітництва має викліяне знання для розробки зовнішньополітичних концепцій та пріоритетів іх країн, зокрема, незалежної Україна на сучасно*^ етапі.

Досяідаекня і узагальнення результатів політики США щепо онії, виявлення принципів, напрямків, форм і методів проведення . ої політики, визначення ролі Японії в зсенісньоподіткчні?. страті! США обумовяюоть високу актуальність даної роботи. При цьому,

безумовно, необхідно враховувати ті якісні зміни у відносинах між дзома країнами, що відбулися за останнє десятиріччя. •

ЇІа-яорше, значна зросла роль Японії, яку вона відіграз в «йнарсянях політичних, економічних і соціальних процесах. Унікаяь-ЧТ»Г"І "І-І ІЛАІІІ полягає з післявоєнній економічній і оборонній політиці Японії, яка будується на бурхливому рості економіки і пс-■¿ігл5сыу рсзЕИїку власного військового потенціалу з опорою на "ядер-парасольку" СІЛА.

По-другє, СІЛА все більше намагаються надати відносинам з ¡іпснізз характеру "глобального партнерства" для вирішення найго-^тріших проблем сучасності. ' . .

, ГІз—гретс, приямаачи до уваги зрослий економічний потениі-

і.-і гд:окії, СІ£А натгаиться спонукати її взяти на себе посилені иікнасодгії зсбоз"язання, відігравати вирішальну роль.у вирізанні проблей боргу, допомога країнам, цо розвиваються, всього комплексу »акроеКАНОНІЧНИХ проблем світової економіки. .

ч Актуальність даної проблемі ойуковлшться такоа тим, по політична і ідеологічна боротьба на міжнародній арені між проти-лелниья соціальними системам;* до цього часу заважала провести її елективний аналіз. Ідеологічні настанови негативно позначались на о6яєетй?люсті оцінок в радянській історіографії.

На зовнішньополітичні стосунки цих країн глибокий відбиток накладали рока "Холодної війни”, а такой американська окупація Японії в повоєнний перізд. Однак, подальше нарощування економічного і науково-технічного потенціалу Японії різко розширило її матеріальні можливості в досягненні зовнішньополітичних цілей, породило прагизния домагатися такого політичного впливу на світовій арені, яке відповідало б завойованим економічним позиціям.

Все ne свідчить про актумькхсть обране? теии і ставить дослідження політики Сіій щодо Японії в В0~х - на початку 90-х рокії-б ряд важливих завдань в науці і політиці.,

0б“ект даного дослідження - політика США щодо Японії у тон-тексті амврикано-японського військово-політичного союзу та їх економічної взаємозалежності і суперництва. .

Предметом свого дослідження автор обрав цілі, форми і катоди проведення політики СЖ щодо Японії в 80-х - на початку 90-х' років. '

Мета дисертаційного дослідження - проаналізувати стратегії),

і тактику адміністрації CEA. у проведенні палітітя ¿адо Японії, ::о>~ гяексно розглянути основні напрямки зсгкіпньопояігичного Sfpz? КГ: ■’ кодо езого "тихоокеанського парт-вра" - дипломатичніs stí-ськоігс-сгргх'ег:чі:і та економіко—торговельні.

К5£*7ЯПСЬ гз-Чягг б£і;онняп гсзоугої >*-ТН жг-і-іх-гя.?;, lzt:-::-ст.‘:з:гг :;зр?д ссЗоп зеглаинл: .

. - показати політичне, екоиоагчнз і військсро сг.ь -енкг :lzc~ ні“ ,чзя Сполучених' Еігатів, ?йїоче на ysaai 1“ гєогргрчнй пелгкеннл, особливості зкутрісньої і зовнінкьої псліт;;::::;

- провести аналіз концепцій, цілей і з кісту політики рес-

публіканських адміністрацій.РгВейгана і Де,Була щодо Японії^ прослідкувати еволюцію підходу Вашінггона до проблем двосторонніх відносин; .

- виявити співвідношення силових методів і маневрування

в реалізації курсу США щодо Японії; .

- висвітлити пріоритетність військово-політичних і економічних проблем у політиці СЖ щодо Японії в дослідвуваний період;

- визначити суть і характер військово-політичної стратегії

США. щодо Японії; . ... . .

• . ' • ' г- 6 - ' • / _

- розкрити шханізм залучення Японії і її збройних сил до азіатсько-тихоокеанської стратегії США;

- проаналізувати структуру спільних гшерикано—японських о гані в, ідо приводять з дів механізм американо-япоиської системи бе:

¿IV? пЛ * - . ,

- даті; прогноз подальшого розвитку американо-японського зіяськоао-лслітичкого і економічного співробітництва.

Хронологічні рам-'я дослідження схоплишть 60-і і початок 20-к років. Такий вибір обумовлений тим, що якраз у цей період пі час адміністрацій ?.Рейгана і Ді.Еуша здійснилася значна трансфер нація америкаис-японських відносин. Реальністю стали економічні гзасмсзалежність і суперництво двох країн.' надзвичайно активним о політичний діалог міа СшА і Японією під час перебування на посту лрсз газета США р.Рейгана і прем"єр-міністра Японії Я.накасоне.

методологічна і "'еореткчна основа дослідження.Дисертаці я написана з врахування« широкого спектру загальмонаукових і філосс ських методологічних підходів. Автор керувався принципам. сб”єкти пості та історизму і використовував як основні методи аналізу про блемно-історичіий і порівняльний методи та системний підхід. Це д ЛЕЭЛЛДО автору проводити комплексне дослідження обраного предмету а оа&з політика Сій додо Японії, як «даного цілого у взазмозв"язк ■ліг округами елеманташ в рамках більш широкої цілісної системи /■зовнішньополітичної стратегії СшА/ великими проблемними і часози блоками з коккретно-істотаиній обстановці періоді.'-, ио розглядазть

;ііл час роботи над дисертацією, вивчаючи об’єктивні закон мірності : еволюцію аьарикано-японського співробітництва та супес .«іптг-а, ¿«тер досліджував ці пронеси в їх багатогранності і супе-

наукова новизна дисептаці? обумовлюється тим, ejo автор на йові вивчення широкого кола джерел комплексно проаналізував кок-пції та основні напрямки- реалізації політики США щодо Японії, дав хяку взаємозалежності і взаємоз£“язку військово-політичних та еко-йічних складових цієї політики б 80-х - на початку.90-х років.

Автор виявив, шо американське керівництво сироко використс— вал о спроби уповільнити і стримати розвиток економіки японського перника неекономічниші методами під приводом політичного і військо--стратегічкого характеру-. Використовується підштовхування до наро-вання тягара воєнних витрат, пряме маніпулювання зовнішньо-еконо-■ чними зв"гоками Японії з метою забезпечення "інтересів безпеки" ходу і його "політичної солідарності". . .

Б дисертації розкрито мету багатоцільової стратегії БашнггР' розрахованої на залучення Японії в реалізацій гегемоніетських днів США, на ослаблення їх конкурентних позицій на світових рин-и: і разом з тим на полегшення власного військового'тягара. .

В роботі зроблено висновок про те, що американська страте-:я щодо Токіо повинна починатися із зміни в американській бнутрій—

:{* економічній політиці. Для США абсолютно необхідно бути готовлю' • с до' економічної-конкуренції, так і до фінансування своїх оборон-

Автор гаясн’констатував, ео стратегія 'США щодо Японії сстеі;-гк часом не зазнала помітни:-: змін. Нова стратегічна концепція CilL'. Згратзгія США в АТР ка Ш сторіччя" фактично передбачаз зберегг?--

ч передового рубежа їх збройних сил в Японії і закликає до п-сіск -З їїОЛІІШІЄННЯ СЕОГО і японського військових потенціалів..

Автор стверджує, шо американська-сторона зацікавлена в ам-- ■ їяєнкі договору безпеки з Японією, бо ПЗ дає Вашінгтоиу нтаяивісгь

• ' . - 6 - ' ■ -утримувати кавчові стратегічні позиції — передовий рубіж сбоїх військ і баз на Далекому Сході.

В дисертації зроблено висновок про те, що в даний час Сполучені Егати стоять перед дилемою бажання збереження статус-кво ■^.^р«паяського домінування в союзницьких відносинах і в той же час прагнення перерозподілу економічного та еійс^ксеого тягару : сзоїг.и основними ссхзниками, насамперед з Японією.

На пкіклааі політики СІЛА щодо Японії автор показав, ще міі;-■іі зв"язки з сфері безпеки самі собою не зменшують економічних і :сл;тичних, суперечностей між союзниками. ' •

' Стан наукової розробки теми. З 80-ті і на початку. 90-х ро-

•'3 вийшли з світ узагальнюючі роботи вчених CPGP, що розглядали •де окремі проблеми зовнішньої політики США щодо Японії, так і їх -зідносиии в цілому. . .

Найбільш повне уявлення про зовнішню політику СшА. содо Японії з її історичному розвитку дають дослідження, в яких висвітлюється b3ssm03BhH3 0K економічних, політичних, військових та ідеологічних факторів, що впливали на формування зовнішньополітичної стратегії Башінгтона. Такі роботи мають узагальнений характер і їх можна віднести до комплексного типу історичного дослідження.1

Алиев Р.Ш. - А. Внешняя политика Японии в 70-х - начале 60-х го-цов /теория и практика/. М.,1986;

¡{рупянко С.И. Япония в системе Восток-Запад: политика, экономика.

-«• * а 4 .

Лукин В.П. "Центры силы". Концепция и реальность. - М.,1983; современная ^внешняя политика США в 2-х томах /отв.редактор тоофи-■ ?4*бнкс а • А»/ ч ' . •

Уткин А.И. (Ж - Япония: вчера, сегодня, завтра. - М..1990:

-ткин А.И. Тихоокеанская ось. -М.,1288;

'еду.юва й.Г. Эволюция политики США в азиатско-тихоокеанском регионе 73-60-е годы.- М. ,1987, • -

Цілий рщ публікацій радянських істориків присвячено до-

аідаенно економічних аспектів у зовнішній політиці США. В цих ро-

іотах детально розглядаються проблеми економічного співробітництва

Я®, з Японією, процес глибокого взаємопроникнення економік двох

іеркав, їх конкуренція на світово^ ринку. Історичні монографії

’акого типу, на наш поглед, можливо умовно позначити терміном "еко-

юмічні".^ „

Значно представлений тип "військово-політичних" історичних

№сліджень, в яких розглядається роль Японії в американській гло-

‘ ' І іальній стратегії та зростання її військового потенціалу в рамках

імврикано-японського договору безпеки.

^ерманов В.К. Япония и СШ: проблемы торговой конкуренции. ~

Захматов М.И. США: Ослабление международных экономических позиций. М.,1987; •

Карнеев A.B. Но разные стороны океана. США-Япония: борьба за природные ресурсы Тихого океана. - М. ,1985;

Курьеров В.Г. Внешнеэкономический- курс республиканской администрации США. - М..1987; ■

натжанский A.B. Американо-японские противоречия в 80-е годы. ■ -М.‘1987’ '

Сергеев’Ю.А. США: международный технологический бизнес. - М. ,1969; Станковский С. Япония: изменение торговой политики. - М.,1989; Сутулин А.М. Три центра империализма: сферы экономического соперничества. - М. .Международные отношения, 1987. .

: Бунин В.Н. Япония в военно-политической стратегии СЯК в АТР.\ /80-90-е гг./ части I, 2. Инф.бюлл.ИДВ АН СССР. - М. ,1991; Вооруженные силы Японии. История и современность. /Отв.ред.Иванов А.И./, 1985; ■

Зайцев Е. .Тамчинский И. Япония: снова путь милитаризма. - М.»1985; Иванов М.И. Рост милитаризма з Японии. - М.,1982: - .

йсибаси Масасн. яевоодуженнкй кейтсалитет. и.,1967; лемне З.Г. Японо-американский союз: итоги трех десятилетий. -М.,1983; .

Моденов С.С. Возрождение японского милитаризма - угроза мидр в Азии. - М. ,1986;

Святов Г.K. CiüA: милитаристическая политика вооружений. - H..I9B4; Соловьев З.А. Под оЬлагом "непотопляемого авианосца". - М.,198b; Стрельцов Д.В. одерная проблема во внешней политике Японии. -

M..I9S8. . • . '

• - 10;- . . • .

Українські вчені не досліджували проблем американо-японськи: відносин. З окремих питань зовнішньої політики, економіки та філосос ської думки Японії опубліковано рад;цікавих праць відомих японознав-

' т

ціп Б.Г.Йарповського, З.?.?езанєнка, В.Б.Сєднвва, Б.іі.Яценка."

Особливий -інтерес викликають дослідяегаш монографії і науко-зі статті аіжрикаяських та японських істсрУ'-Лв і політологів. Части •¡а дах робі? прісзячека політиці (Ж з Азіатсько-Тихоокеанськеїиу рс1 поні е цілому, друга - Sec посередньо амерлкано-японськп.м відносинам у зійськово-ішлітичніЯ і економічній сферах. Ззред них впділя-•о?:>сл, насамперед, праці 36.Езєекнського, Р.Скалапіно, Р.Взркова, л. їутамі, Л.ХаіЧіса, А.Рокберга, Дк.ОгеРбрунеса, Дк.ііейкіна, Д.Хєллї. ма, Е.Лінкольна, К.Кслдера та інших."

Г>.П.Лценко. Япония. // Е учебнике "Экономическая и политическая геогга^ия, капиталистических и сазэквавашхся стсан". .\1. ,ЖУ, 19со; о.П.Яцёнко. Опыт рыночных отнохенип в Японии // В сесии "Рыночная оконсмика: зарубежный опыт". К.Дкрниинти, I9S2. ~

f 3.Jaseako. Japan: PoliiiE und ökoaoxie. Distz Verlag, 3eriia,"'3:

Г Саднев 3.3. Некоторые аспекты политики СЖ б азиатско-тюссскеанск уйГИОНЗ // Вестник гшзвского университета // . . '

| Международные отношения и мездунарсднсе право. Выпуск 21. K. ,I£ü5

- Седнев^.В. Характер военно-политического альянса США и Японии.

// Конфронтация или диалог.// К.,Наукова думка, 19Ь9.

На Заході, особливо в США і Японії, проблемам американо-япснських відносин присвячена .велика кількість досліджень. В них відображається широке коло думок стосовно цих відносин. Висновки авторів різноманітні, часто протилежні. Виходячи з підходів, як: пропонуються щодо Японії, то їх мсвсна розділити на дві основні груПИ. ’ . .

До першої відносяться досяідкеккя, автори яких виступають за обережність у політиці США. щадо Японії. Японія розглядається ними в якості головного суперника Сполучених Штатів у майбутньому. Основна увага приділяється дефіциту США в торгівлі з Японієо, закритості японського БнутріЕиього ринку, відмінній практиці у сфері бізнесу. В питаннях розподілу відповідальності за підтримання б-зз-• пеки Заходу Японія звинувачується за відсутність б:;хг.н:-:я підігрг-ватк рель, відпспідсда С її ол:аис:'Лчг^,-х vxz^i:::~zzy. Лгглід*-:::хг?

сиг^тя тсргозлх бартерів, пркпккгння демпінгу. Вносптьсг. пропозиція такса спонукати Японію робити більз вагомій внесок у бозпг:г' Заходу. . .

До другої групи відносяться прибічники концепції "взагкі-зал єдності" між двома країнами. В перщу чергу вони підкреслюють вадливість Японії для Сполучених Штатів. Причин® дисбалансу в торгівлі з Японією вони вважають макроекономічні фактори, такі, яі:, ' наприклад,’-величезний дефіцит федерального бюджету США. В їх робо- -тах б цілецу позитивно оцінюється оборонна політика Японії, її спір-робітництво з США. в питаннях розбудови "сил самооборони", підкреслюється необхідність продоккекня функціонування амврикано-япснського "договора’- безпеки" на майбутнє. . ■ ■

■ Серед вчених і пояітикофор^лзчих кіл С£А 'нема«; ксигенс.» ss*

:::слс пере озброєння Ипгаі Деякі автори підходять до ::1сї r.rcc-it*.*;

• - 12 - • • аиидушп з економічної точкй зору. Вони переконані, що збільшення внеску Японії в розподіл тягара оборонних витрат полегшить економічну сятуеді® в СЩ. Інші, виходячи з стратегічних міркувань, ствердаЕуюті»,^іцо підтримка розбудови збройних сил союзників зменшує «“"■ріт;: розміщення американських військ на передових рубежах в

таких країнах, як Японія і Корея. З іншого боку, частина політологів не підтримує ідею переозброєння Японії. Адміністрація Рейгана обрала середній шлях, пряьг-ючи яким вона заохочувала Японію нарощувати оборонний потенціал, не пропонувала проведення переозброєння. Зиходячи з існування настільки різних підходів і ідей, вбачається та необхідне проаналізувати дослідження провідних науковців СІЙ з ЩЕ Т Проблеми. . '

Стефен йсиберт з програми досліджень національної безпеки Діордактаунського університету стверджує, що в;зв"язку з зростаючою важливі сто Яівденносхідної Аз і ї США повинні зкоректувати свою традиційно європейську стратегію і зробити.основний акцент на Азії.

Він тако* підкреслює необхідність для союзних дбркав більше допомагати Сполученим Штатам, особливо у військово-морській стратегії.^ йезввкавчи на сумнівність такої допомоги, Диберт наполягає на тому, що особливо Японія повинна зробити більше: "В той час, як великі двряави Західної Європи відповідно розглядаються як союзники Сполучених Штатів, Японія, недизлячись на договір безпеки IS60 р. і розвиток сил самооборони останнім часом, залишається по суті військовий протекторатом США. Це винятково, що Сполучені Штати, маячи величезний дефіцит, з валовим національним продуктом більшим вдвічі від японського, проте з рівним прибутком на душу населення, витрачає

* -t*püen ?. O.-.bsrr. Great Power Noval Strategies in Northeast .-si* ana tne Wes-cora Pajlfie: Copaarative Strategy* Yol,6,

. ' - IS -

на оборот приблизно в двадцять два рази більше, ніж Японія, Більше того, те, що США мають односторонні зобовпязання охороняти Японію, знаходиться в різкому контрасті з взаємними зобов"язаннями е сфері безпеки в Європі"^

Колишній деркавний секретар Генрі Кісівдкер згоден з Дки-бергом стосовно важливості Азії для Сполучених Штатів і вирішально! ролі, яку відіграє Японія в Азії« ііроте вія дає прямо протилежну оцінку ідеї переозброєння Японії, вважаючи, що. існування в Азії

однієї держави або групи держав, здатних до домінування в регіоні,

' Р ' • •

не в інтересах Сполучених Штатів.

Зрозуміло, що мова йде про Японію. Кісівдкер ствердеяусщо Японія буде переозброюватись, але за її власним графіком і з влас- . кою метою. Виходячи з цього, пррдоняує ЗІН, ВИМОГ її CSA про пяккі-темпи цього процесу небезпеці.-Зін такса гсп-зрз^жус, ео ксугереч пзрзковаяаяи багатьох акернккщіз, рігуче ії-зрзезброзиія Японії sy«-ведз її економі^- до різкого росту внаслідок 27ßf4ÜIK.~ Япскі”

для забезпечення успіху. __ -

Результат переозброєння штше-дестабілізуючий ефект, оскільки Японія після його проведення стане основною мілітаристської; державою, що буде базуватися на могутній економіці. А тому Кісінігсер рекомевдує Японії робити більш вагомий внесок у "підтримання миру" шляхом зростаючої допомоги країнам, що розвивається. Він також під-

I Stephen P. Gibert. Great Power Naval Stratégies in Northeast

Asia and ths Western Pacific: Comparative Strategy, Vol.,6,

1987, P.5S6. . . .

Henry Kissinger. "The Heaming of Japan - and the Rest of Asia!!: The Washington Post, 29 January 1987, p.A25. .

иресяюе,. що в американській зовнішній політиці щодо Японії повинні' переважати політичні відносини, а не військове співробітництво.*

Річара Армітада, колишній помічник міністра оборони з питань міжнародної безпеки, такси погоджується з думкою про затсли-■^"TL. ПіцДсппОСХІДНОЇ Азії і рслі Японії в союзницькі? стратегії.

Зін оцінює відносини з Японією у сфері безг-ік/ як успішні'" х вважає, адяхсм "тихої дипломатії", а не відкритої критики, адміністрація .-«?гана досягла відчутного успіху з переконанні Японії робити біль-■:а для оборони. Армітадх також попереджує, що Японія надто уала,

;.v;<5 самостійно брати участь у збройноіу конфлікті з наддержавсзо,

: Японія, ні її торговельні партнери в Азі? не бажають, асб Яло-

і’Л добрала статусу, мілітаризованої наддержави.“ .

' *а:-стячно Японія досягла значного успіху з розбудсзі свсго ..so сонного потенціалу. Проте значні витрати.Японії на оборону і оптимістичні заяви Армітадаа не задовольняють критиків ролі Японії з розподілу оборонного тягара. Вода продовжують вірити в те, що Японія повинна робити більше. Тому здається цікавим дослідити думки американських аналітиків щодо того, чому Японія не ба-кає ікреозбро-

5ШІЯ. ■ '

Такацугу Цурутанї, професор політичних наук Башінгтонського державного університету, ввежаг, що Сполучені Штати і Японія по-різному оцінювали радянські' загрозу.^ Далі Цурутані стверджує, що

- Нзаіу Kissinger. "'The Неашіг-s of Japan- and the 3»st Of Льіа": Тяв Washington Fcsc, 29 January 198?, p.A25. ■

. . - 15 -

_ « • понців непокоїть можливість бути втягнутими в конфлікт завдяки сюзницьким відносинам з США.^ -

Езра Фогель, професор Гарвардського університету, розглядає р Ж проблем ПІД ІНШИМ НуТОМ зору. Він підкреслюс, що Японія сприр-іяла для себе модель економічної деркави без військової могутності ця мсдель успішно спрацювала.

Теперішні торговельні проблеми з Сполученими Штатами ілв-ггрують японські підходи. Японія, відзначає фотель, запиту;;, чоі£-¡вропа і. США переслідують набір стаадартів, що самз вони вважають. ійсним, а іцо ні в той час, коли Японія, слідуючи усталеним мізкна-зсдким законам, виграла економічне змагання. Далі він критикує іМЗрИХ2НСЬКйХ економістів, котрі, здається, не розуківгь ЯПОНСЬКО! гконсмічної могутності: "іііз до цього часу не зрозуміло, цо. Амзрипа лас псліткчцу зела для того, щоб обійти десятиріччя свио^воволекня, цо випливало з унікального періоду після другої СБІТОБОЇ ВІЙНИ*/ їогель переконаний, чс з часом Японія буде збільшувати гм-грзтк на оборону по ілірі того, як США будуть ставати ізкз здатками зо підтримання своїх зсбов“язакь. •

Інзий погляд на те, чому Японія не відповідає на тиск з

5 оку СІНА в питаннях оборони, виеловлшть Річард Муре і Идварц Сйссь. спеціалісти з проблем Азії: "Будучи переконаними, що Сполучені Ега-гк більш вагливі для Японії, ніж Японія для Сполучених Штатів, американські офіційні особи постійно ставились до Японії як до ио~

1 Ezra F. Vogel» . "Pax Nipponica"? Foreign Affairs €A-, Ko4,pi5.752

767. . .

2 Ibid.,p.763. ■ ■ . .

- 16 - . . л одетого партнера з питань сборокк та вкснрміки. Японії постійно нагадують, ао вона« а не Китай, була і залишається наріжним каменем азіатської політики Вашингтона, проте в Японії цк риторика не сприймається серйозно".^ _________________ •

14гі Олсан ствердаують, що.політика Сполучених Шгатаів ' задо Японії і'/ллоофективна внаслідок відсутності висококваліфікова-

• них експертів по Японії в конгресі, державному департаменті і нз-зіть посольстві США в Японії. . .

Л&ррі Нич, спеціаліст з питань Азії дослідницької служби

■ конгресу США, пояснює підходи Японії з точки зору чотирьох проблем: пацифізму, покладання на США з питань оборони, відсутності вірсько-гої загрози зовні і примату економічної експансії, оін стверджує, ло японські "пацифістські сентименти" випливають ,з американської політики повної демілітаризації Японії після другої світової війни. В результаті пацифізм, за висновком Л.Кича, зробив переозброєння ясил самооборони" непопулярним і обмежив оборонний бідает одним відсотком від БНП. Три неядерні принципи'Японії також е результатом пацифізг^.

Дослідження того, як Сполучені Штати помилялися у своїй політиці щодо Японії, містяться в мемуарах Кісінджера.^ Він стверджує, що відсутність розуміння японського національного стилю ставить американців у важке положення. Американці, наприклад, не ви» .

знали того, що японці покладаються на консенсус, плануючи на май-

Honald A. Morse and Edward A. Olsen. "Japan's Bureaucratic 2dsa". foreign Policy,' Fall -1983,p.‘1?3. '

Larry A. Nilcsch. "Japanese Attitudes Toward Defense and Securi-■¡3 issues . Java^. V.'ar College Review, July-August *1983,pp.58-69

uocry Kiaain^sr.Sears of Opieabal. Boston: Little, Brown and C-s

¡утне. Консенсус, як відомо, виключає конфронтацію. Мистецтво япон-

:ького процесу прийняття рішення включає в себе довгий період об-

іірковування, доки загальна угода не досягнута. З цієї причини рі-

зення звичайно тверде і незмінне. Не розуміючи цей процес, пите

Сісінджер, американці часто роблять помиль, тиснучи на осіб, яких

зони вважають японськими лідерами, не бачачи, що такі персоналі!

інше частина широкого процесу прийняття рігазнь. Підсумовуючи свій

іналіз японського процесу прийняття рішгнь і дипломатії1, Кісівдюр

дитує витяг з автобіографії колишнього міністра закордонних «фаз

Їпонії: "В дипломатії, навіть коли згода не може бути досягнута,

необхідно, щоб кожна сторона мала розуміння позиці! істот сторони.

Зосяп-гзння розуміння і дсзіря фактично настільки ж вавіиве, як і

за:.'л досягненая угоди. У зідноскках м:з Японією і СИА г-з кас зи--і І

::лізчнз значення . • ,

Яяцо Кісікіг.ор скскззктрсьуз сзоз увагу ка і

їх "паїзкос?!", то Кірл Зслфзрен, датський всраспокзекг. 'л;о догго лрсжив в Японії, розгл.'дзе характер політики і економіки Японії. Використовуючи термін "японська проблема", він описує фущ?аіенгаль-ний конфлікт міг. Сполученими Штатами і Японіст: "Що робить конфлікт-ніж Японією і Сполученими Штатами таким небезпечним, так це те, що обидві країни не знають, як справлятися одна з одною. Сполучені йгати не розуміють природи японської політичної економіки, а току не мажуть сприйняти манеру її поведінки. Американців важко звинувачувати в цьому, в той час, як японці самі представляють свою

I Henry Kissinger. Tears of Upheaval. Boston: Little, Brown and Co.,1982, p.7«-. . ■. . ■

- 18 - . країну як просто ще одного члена співтовариства демократичних деркав, відданих вільному ринку.*

В ехонсмічніі* сфері, заявляє автор, Японія проводить протекціоністську політику, що підсилає■"японську проблему" х приводить «о zt.t/zo,іий, vu^roaoi'o дисбалансу. - _

Підсумовуючи свій огляд, Вол^ерен стверджує: "В очах американців Японія поводиться не відповідно її статусу, тему прийшов чаї для Японії відігравати свг: роль у світовому співтоваристві. Відповідно американському сприйнятій, Японія зсбов"язана зробити це пі-:.ля чотирьох десятиріч американської опіки, допомоги і захисту. ^вича№о, що Сполучені Штати допомогли створити теперіпшз ситуацію шляхом, дипломатичного і військового прикриття Японії, а також сприї ;і:тгтям, ка початку, японської післявоєнної економічної практики".’' Я<: і г.оглдди американських дослідників щодо переозброєння лпонії різняться відчутно, так відзначаються протилежністю і їх прогнози щодо майбутнього відносин США з Японією. Частина передбачав кризовий розвиток стосунків, інаі більз оптимістичне майбутнє.

В той час, коли торговий дисбаланс мр*. СІЛА, і Японією продовжує своє існування і американська економіка переживає період стагнації, американо-японські відносини будуть залишатися конфлікт ними, робить висновок відомий дослідник питань Східної Азії Дкорчк ЇІаккарц. Він стверджує: "Починаючи з 70-х років, ми споглядали період поступового зникнення довіри, у крайньому випадку, на урадо-вому рівні. В той час, як японський експорт переливається на амери

Xavel G. ’-iolteven. "The Japan Prc'olen"., Toreign Affairs,

Winter 1986/8?,pp.238-503.

' rrid., p.501. . -

- ♦

анські ринки, японські корпорації проводять "адресу торгівлю% 5ираючи за ціль одну за Другою галузі американської економіки і риводячи їх до руйнування. Виключна дружба кіх президентом Вейга-5іті прем"єр-міністром Накасоне приховувала воревість на вицому івні урядових і підприємницьких кія в обох країнах! * -

На відміну від достатньо песимістичного огляду ііакарна, іс-роть такс* оптимістичні прогнози майбутнього амерікано-японських ідносин. Наприклад, Майкл Армакост, заступник де рк секретаря (Ж. деркавних і політичних питань, пророкує посилення японської учас-

і у глобальних справах і вітає масагтаби японської зарубіжної допо-

2 .

ОГИ. ■

Навіть більш оптимістичний погляд на японські оборонні зма-ання дає Гастон Сігур, помічник дер:секретаря G3A з пктень Схія-ої Азії і Ти::ого океацу. Відносно стосунків в сфері безпеки Сігур гізерзггус, що постійне зростання витрат на сборсну Японії і з!:а'-п-"ГГ клад на підтримку американських військ.з Японії с псзігризішм свід-енням японських заходів у питаннях оборони. Щодо економічних кролем Сігур відзначає: н3 нашими намаганнями справитися з ефектом оргівлі на налу промисловість і з політичним тиском у'Сполучених. татах ми часто забуваємо про те, що інші демократичні урзди повин-і справлятися з тими ж політичними реаліями і проблемами, що й.мк. е не аргумент для бездіяльності, проте це заклик до стриманості,

' п ‘

ха може дати кращі результати, ніж жорсткі вимоги .*■'

George Packard.■"The Coming Ü.S. - Japan Crisis". Foreign Afínirr,

\? inter 1987/38,p. 350.

’ füchael E. Armeeost. "Ü.S.-Japan Helstioss: A Global Part- .

nership for the FutureDepartaent of State Bulletin, .

October 1986,p.21. ' . ■

1 Guston J. Bignr. Jr. Perspective and Proportion for

tmaese Relations. Depsrtnent of .State Bulletin, Octofccr <

• . - 20 - ' ■

На початку 90-х: років‘у США. вийшли монографії ряду авторів, які можна відшсти до дипу дискусійних. Це, насамперед, книга Дкорд-ка Фрідмана і їігредіт Лебард "Війна з Японією, що наближається". Автори стверджують, що під час "холодної війни""Сполучені Штати допомогли відбудувати японську економіку¿ ;а потім сприйняли економічне змагання з боку Японії,-завдяки основної кети політики СПІД,, а саме стримування Радянського Союзу. Стратегічне положення Японії : зростаюча індустріальна могутність були вирішальними для проведення доктрини стримування з Азії. Закінчення "холодної війни" відроджує основні суперечності інтересів США і Японії, ¡до в свій час привели до другої світової війни. В період після."холодно? війни" змагання між'США і Японією буде центральним у міжнародних відносинах . Автори прогнозують, ¡до на протязі двох десятиріч буде відбува- . тись ескалація цього конфлікту і це може привести знову до збрс“-' ного конфлікту.міа СІМ і Г-існієа - до нової американо-японськог ■

’ 'X ' ' • - ' - ' •

гійни в Тихому океані."

. Можливо віднести до цього типу і монографію Ендрп. Догерті ’’Японія: 2000". Аитор вважає, що існує загроза того, що могутня колективістська "японська парадигма" отримає перемогу над традиційною "Західною парадигмса” індивідуальної свободи. Серед японських робіт, що відносяться до цього типу, можливо назвати роботу Сінтаро .ісіхара Японія, що моке сказати ні”. Автор стверцжуз, що за спи— неп торговельних суперечностей міхс двома країнами стоять "васові ■

Г . ‘

" "Stronger Oaauxai" . »The Sconoaist % 23 Jaaary ’1988,pp.27-23, «bite Гарег-. Defense of Japan,1987,p.76. . ..

• . - 21 -упередження" які і є основою дяк звинувачень США прети Японії. Б ' тог? же час автор замовчує глибокі корені расизіу, що існують серзд японського суспільства. У вступі до американського видання книги Гсгхари експерт з Японії Езра Фогель констатує, що, хоча "політичні лідери Японії більш прагматичні і обережні, ніж Ісіхара", цо книгу необхідно читати, "як відображення сучасного сприйняття СІНА японським загалом".^ .

ікетзельну бачу дпеетугащ ї становлять, насамперед, документи зоп>-:і.::-:ьої політики США, цс їх періодично публікує дорггз:-я:Я 72i.ee пт. Се род ки?: сссбливе значення мизть "Бюлетень "егасазкогс департаменту" і ’’Сучасні документи акзрхкакгько? зсекігльсї пслігп::::4. З регаті якроко з::ксрк стані таксг. гатеріадк кскгресу С™ ГЛрогс::;*-«} :г:4.. :у” . л:-: ;:и:-^::гС ллеіхло

.ia£& йИ'-ЧііЧНЯ ДЛЛ ДСС."ІІГ.ЄН:ІЯ М2.чК .

кокгреса СІП-.'" . ■ '

Ъ робо?: езгор і’йкок п::кор::стсгус японські ¿йгєк-л

ог-ублікогані англійська» моесо. Зокрема, щорічне г-омгя "Упргглі“

' е.

кя національної оборони Японії. Сборсна Японії“.

і

The Dtonrrwent of State Bullbtin^sh,. ,1930-1989; Arrpicar. Уогсігг: Policy' Current Documents 1935. Beparr.usr.t of ¿tat:-.

2 CoajTressioral Hecord. Vbsh. ,1983.-1991.

United states - Japsa Trade: The S JO Billion sap.Eearinc b--~ fore the Saboonis. on Sast Asian Relations- .US Senate ,yS»Ь «с.. 2nd Ssss., Oc-.3,1934. Wask., Goy. Print.ofГ.,p.935.

United State- Japanese Security Cooperation and the F3X Ap^--^ 4-. ge-rin>s a Kakirup before the С опта, on Foreiyi Axf«-—-*

a I?s • SuSco^r on Лгглз controls. .Bouse of Kepresentatives , ;. ■

Conqr., Int Sesn.,oa S.I.r.es. ,11?,bay 9 Ии, 13 D 2; v.’ash. ,19S9. '

defense ei Jr.pnn, TeHyo, 1?G0-i9~-'.-

- 22 - . Анааіз цих публікацій дозволяв виявити основні ціді, фо і Ї©тоди політики США щодо Японії, відповідні акції японської ді пдоиатгі, а такса зрозуміти розбіжність, що існує між виконавчої і законодавчою сферами влади США у формуванні і проведенні цієї ПОПІ"«.К". - '

Детально вивчались промови, заяяи і спільні комюніке пр оидзнтів США. і прем"ер-міністрів Японії. Критично використано ми vr/ари різних американських дипломатів. Багатий фактичний матері -дали американські та-радянські періодичні видання, різні загальі та статистичні довідники, зокрема .ті, що стосуються економічних зе'тязків США з Японією. .

Наукова і практична значимість роботи полягає в тому, щ< результати дослідження можуть мати інтерес для практичних закладів і установ, повиязаних з питаннями зовнішньої політики США і Японії, зокрема, для відділу США. і Канади Другого Територіальної управління ШС України. Матеріали і висновки, що містяться в рос ?і, можуть бути використані під час підготовки лекційних курсів і спецкурсів з історії міжнародних відносин і зовнішньої політш CEA, історії країн Східної Азії і Далекого Сходу в Українському інституті міжнародних відносин, в інших вищих учбових закладах.

Апробація дисертації. Тема роботи знайшла своє детальне обговорення в учбових та дослідницьких закладах США. Зокрема, аі тор виступив 3' доповідями на цо тему в університеті Дзорджа За-аінгтона, університеті штату Мерілевд, а також в Інституті Есу-кінгса /США/; Автор проводив дискусії з основних положень дисер^ ”і - 3 провідними спеціалістами Дослідницької служби Конгресу Ш зідділу зовнішньої політики і національної оборони та Центру ст •РІЧНИХ 1 міжнародних досліджень. Основні положення і висновки

- 23-

*

.ослідження доповідались на кафедрі історії міжнародних в ід носкі: зовнішньої політики Українського інституту міжнародних відносин іри; Київському університеті ім.Тараса Шевченка.

Основні положення отсестащї. .

У главі І подається огляд зовнішньополітичних концепції*

СЇЇА щодо Японії. '

Виходячи із військово—політичних доктрин і концепцій Сполучених Штатів у відносинах з Японією в роботі автором зроблені висновки про те, що правлячі кола- обох країн *зірогідно виходять з того, що тепер не існує альтернативи політиці, основаній на двосторонніх переговорах по урегулюванню існуючих суперечностей між державами.

Якщо для Японії союз з США дає можливості розвивати свою політику у військовій області,-то для США Японія, яка відчутно залежна від їх політики, залишається найбільш'стабільним стратегічним сошником не тільки в азіатсько-тихоокеансько^ регіоні, але й

з масштабах земної кулі.

Що стосується аье_ икано-японських переговорів на найвищо-щ рівні, то політична взаємодія США і Японії в 80-х роках стабільно рсззивалась у напрямку більш помітного впливу Токіо на світову політику. В цьоьу плані Японії вдалося домогтися деяких успіхів.

С£А та їх союзники по НАТО визнали за нею статус світової економічної детаави, а також і те, що Японія - невід"ємна і життєво важлива частина політичної і воєнної структури Заходу.

Спільне комюніке, яке було прийнято внаслідок переговорів під час зустрічі президента США Р.Рейгана і прем"єр-міністра Японії Д»0здаукі'в травні 1981 року, висвітлило основні напрямки співробітництва та політичної координації. В-ньому було вжито слово "союз1*. Дня обох сторін застосування цього терміну не було випадковим. Тим самим Японія визнала свої зобов"язання. Американо-япон-ський союз став реальністю. Мова йшла про більш ніж рівність сторін

_ З- ' - -

' '. - 25 -

про визначений поворот СІІЙ в бік Тихого 0К8ацу, про нову -готовність Японії нести-.важливу політичну місія а Азії. .

За підсумками японо-америпапської зустрічі в січні 1992 р. в Токіо в цілоцу можна зробити висновок, що вона була надзвичайно плідна на різного роду заяв і декларацій на найвищому рівні про наміри на майбутнє. На перлий погляд складається враження, то в пс-гсдаених документах зідсутні розбіжності і суперечності між двома державами. Проте, крізь офіційний текст проглядає занепокоєність Зашінгтону своїми відносинами з Японією, насамперед, у сфері єво-коміки і торгівлі. Практичне впровадження ідей і принципів, проголошених у деклараціях, обіцяє бути-складним і конфліктним.

Продовжуючи політику своїх попередників щодо Японії, теперішній .»резидент США Е.Клінтон закликає до діалогу по "вузьких" секторах економічних контактів з постановкою конкретних завдань на відкриття японського ринку, нарощування американського експорту і скорочення японського позитивного сальдо з торгівлі з США.

Американо-японський союз складає основну ланку возкно-політичної системи капіталізму в Азії і басейні Тихого океану. Японія в Азії е найбільш сильним і надійним партнером США в дані» частині світу. .

Разом з тим Вашінгтон прагне каналізувати процес посилення могутності Японії в напрямку, який забезпечив би збереження загальної військово-стратегічної залежності цієї країни від СІЛА. Публічні заяви керівних діячів адміністрації США з схваленням японської військової політики переслідували не-в останка чергу мету довести недоцільність позицій тих кіл СІЛА, які виступають з вимогол внесення Японією більш вагомого військового внеску у вирішення стгатегтчних завдань Заходу на Далекому Сход. Тут проглинаться зростаюча в СЕА

стурбованість тим, щоб "надмірним тиском” на Японію не створити ситуацію, при якій японська військова політика вийде з-під контролю і цим самим, нанесе збитки інтересам США як в Японії, так і в азіагсько-тихсокеанському регіоні.

В главі П розглядається військово-стратегічне співробітництво США з Японією; '

Головним завданням американо-японського союзу заливається зміцнення воєнно-політичної системи провідних капіталістичних країн у Південно-Східній Азії -і басейні Тихого океану. Розвиток військово-стратегічних зв"язк:в з Сполученими Штатами Америки сприяв росгу бойової ПОТУЖНОСТІ "сіід самооборони" Японії і підкинення рівкя їх гзасмсді ї з амзркі:анеькі:ми збройними с::лс.ми. Енасліло:-: і:ьсго сгзороваг-шя пзродумовк для.розширення військової ролі Япои:? і фзрузанкл зони їх аідпогідальності ка Далекому Сході, по дсзво-. лядо Сполученим Штатам посилювати свою восн«у активність з іішяс рягіоках свгту. . .

Значення американо-японського союзу для Японі ї з чисто воєнної-точки зору полягало, перш за все, в тсцу, іцо С2А. брали -на себе зобов,!язакня захищати її як на випадок ядерного, так’і на випадок звичайного нападу. США забезпечують такси безпеку її морських комунікацій, що відкривають доступ до паливно сировинних ресурсів і експортних ринків. Дані зобов"язання при короткій залежності Японії від зовнішньо-економічних зв"язків.,.рсзгляцаз)ться правлячими колами країни як життєво важливі для її національної безпеки.

' Розробка планів спільних бойових операцій збройних сил

США и "сил самооборони" Японії примушує керівництво обох країн "“сда/урхти рішення рдцу практичних проблем, насамперед, таких, як

забезпечення стандартизації озброєння, паливно-мастильних матеріалів і засобів зв"язку. .

Туї перетинаються інтереси військово-промислового комплексу США, який бачтає зберегти залежність Японії від американських поставок зброї та борової техніки і монополістичних груп Японії, які прагнуть домогтися розширення у себе внутрішнього виробництва зброї. ІІри умовах надання Японії більш широкого доступу до американської військової технології Сполучені Штати вимагають передачі-їм інформації, що стосується деяких японських досліджень і розробок, які мають потенційне військове значення.'На цій основі на початку 80-х років намітилась .тенденція для розширення військово-технічного співробітництва між двома країнами, що, зокрема, сприяло підвищенню рівня японської військової промисловості. Воно відповідало цілям правлячих кіл Японії по дальшої^ нарощування військового потенціалу країни і забезпечення більш високого рівня автономності "сил самооборони". .

Активізація військово-технічних зз"язків Японії з Сполученими Штатами суперечить забороні на експорт зброї і військової техніки. Подальше поглиблення цього процесу буде вимагати відміни повоєнних обмежень на шляху формування військових приготувань країни.

Реалізація військово-стратегічних планів американського воєнного командування, пов"язаних з використанням досягнень японської науки і техніки, з метою модернізації озброєнь і створення нових систем зброї, буде означати пряму співучасть японського уряду у розгортанні нового небезпечного витка гонки озбсоень, які по’си-

<9 *

люпть загрозу виникнення глобального конфлікту»

, - 28 - .

Американська військова присутність в Японії носить постійний і тривалий характер. Аналіз практичних заходів урядів США і . .'іпокії, зокрема, реорганізація системи баз, збільшення японської долі витрат і втілення широкого кола заходів, спрямованих на примирення японського населення з існуванням військових баз, свідчить про намір обох сторін зберегти таке становище на невизначено тривалий час/

Зорсйпі сили СЕіі'і, цс дислоковані на японських островах: виконують широкі і багагоплакозі завдання, які вкхедять далеко за ме«;і офіційних цілей японо-акериканськогс ссззу. За останні деся-тирі-чл відбувається рс&гвргякя функиі:; японських Са^!, перс за всі, г?- рисунок ппксрпстаьі:;: “х "с;:;;и;.:п ст^кцкого гозгг.рга;::--"" с і.;с?си зг.ос" печення ;.:о::л::ь;:х осГіоз:::: ьа Е.'к:;ькс:.-;- : С"р-од:-::;С-.'у 1

Схсд-т '."а в гігпіх регіонах замне? кут.:

В з-г’лз:<у з рсороіксо плакії, ¿:сзЕГ.:рс-н.-:г. ' я^рки:,. сил театру глйськсвпх дія" не тільки в Західнії; Сврощ, але й у Східні? ¿зіі СІП", покозкли свої спробі: подолати ''алергій” японського насз-локня ідсдо ввозу в країну яцерюі зброї, *: домогтися легалізації статусу Японії як ядерної стратегічної бази СЖ на Далекому Скяі. Реалізація цих планів надає якісно позі риси гіізтии&нськіії військ;,— вій присутності в Японії і релі, яку відіграать японські військові бази у воєнній стратегії Сполучених Штатів Мерши. Участь в сисзі слукить вагіливим фактором, що. сприяє пссиленю процесу нароігунан-ня військової могутності Японією. Характер відносин, що складаються між США і Японією в рамках союзу, робить її більш поступливою під тиском свого партнера в ньому напрямку. Сполучені ііігати вимагають від Японії розширення кассгабів. .її військових приготувань, тдзкого збільшення воєнних витрат, з ют® забезпечення свосї

військової переваги у світовому■ плані і підірвати разом позіїЦаа свого основного торгово-економічного' соперника, який із року в

ргк ПОСИЛЮЄТЬСЯ.- ' " ,

Позицію Вашінгтона вміло використовують у своїй політиці ' і деякі японські кола, які роблять спроби'під приводом ЗОВНІШНЬО- . го тиску домогтися реалізації власної мети, ЗБ"язаної з ' посиленням військових приготувань Японії. -

Б главі Ш розкриваються економічні і торговельні відносини США-з Японією. ■

, Прискорення світової еволюції ставить перед США завдання зміцнення своїх'позиція.там, де завтра буде 'вирішуватися доля політичного і економічного розвитку.

У новій площині тепер розглядається,'перш за все, співвідношення атлантичного і тихоокеанського напрямків у зсвніпніЗ -політиці США. За останнє десятиріччя вага Японії, як одного із центрів капіталізму, збільшилась, а Західної Свропи -■ зменшилась.

Темпи економічного росту східно-азіатських країн стали

з останнє десятиріччя XX ст.самими значними в капіталістичному світі. Починаючи з 60-х років щорічне зростання валового прод,к- ■ ту в цьому регіоні було вище показників СІЛА і Західної Європи.

Гігант Східної Азії, Японія, веде за собою весь регіон.

США вже програли Японії битву в таких галузях, як судко-будівництво, побутова^електроніка, автомобільна промисловість і чорна металургія, а також техноємні галузі промисловості,■головним чином, на ринках інтегральних схем, обладнання для міхрселектрсніки, промислового обладнання з числовим програмним управлінням.

О ' •

Східно-азіатський центр капіталізму, як магніт стаз гл. тягати до себе найбільшу економіку капіталістичного

' - зо - .

кансьиу. Азіатсько-тихоокеанський басейн за своїм економічним значенням для США зрівнявся з західно-європейським регіоном.

Основна боротьба між американськими і мюнськит компаніями б азіатськснгихоохеанськочу регіоні розгорнулась за ринки збуту, джерел сировини і сфери прикладання капіталу в країнах АСЕАН, в Південній Кореї, Гонконзі і на о.Твйвань, в Австралії. В останнє десятиріччя відбувається безпрецедентно швидке зростання торгівлі США з країнами АСЕАН, випереджаючи збільшення загального обороту зовнішньої торгівлі США. В сумі країни Асоціації тепер - четвертий за величиною після Канади, Японії, і країн "спільного ринку" -торговий партнер США.

Посилилось у 80-і роки америнано-япснське суперництво на австралійському ринку. Австралія являється одним з найбільших світових торговців. '

Найбільш гострі протиріччя в .торгово-економічних питаннях виникають у США з Японією на основі нерівномірності промислового розвитьу цих країн. Високі темпи промислового росту, низька собівартість японських товарів, ..широке практичне впровадження'передової технології, досягнення у мікроелектродаці і роботехніці дозволяють японському бізнесу вести широкий наступ проти свого заокеанського партнера, як на внутрішніх ринках,.так і на ринках третіх країн, перш за все, азіатсько-тихоокеанських.

Економічні відносини США з Японією у 80-і роки характеризуються глибокими зв”язками по лінії двосторннього руху приватного капіталу і технології, одначе головною за масштабами і значимості, за глибиною суперечностей залишається товарна торгівля.

Розвиток американо-японської торгівлі в 80-х роках в цілому сікааався не не користь Сполучених Штатів, які мають у ній кроні-1-

' - ЗІ - ■ .

ний дефіцит. Офіційна позиція США в амврикано-японській торгівлі е в першу чергу наслідком "недостатньої відкритості” японських ринків збуту різноманітних протекціоністських бар”єрів. Ставлення американців до Японії з значній мірі визначається розміром дефіциту США в торгівлі з цією країною. ■ -

Американці розглядать поведінку Японії як небажання з достатній мірі відкрити свої ринки з обмін на доступ-в Сполучені Штати японських товарів, послуг і капіталовкладень. їх особливо 'тризоаить співробітництво, ідо продовжується між японським урядом і бізнесом з метою обмеження проникнення в ца країну американських компаній. . - ' '

Японці, з свого боку, зважають Сполучені Штати країною, чия промисловість утратила конкурентноспромзжність.

Все из мало глибокі причини. Американська промисловість звертала занадто мало уваги ка якість продукції, а урядова політика США ке враховувала спад конкурентноспромакності своєї продукції на світових ринках. „ .

Проблема торговельних відносин двох країн.на майбутнє полягає в тему, чи зможе Японія перемогти конкурентів на ринкам товаріз високої технології - суперкомп'ютерів, медичного обладнання, пасажирських літаків, супутників і продуктів біоенергетики?

Але при зростаючій взаємозалежності світової економії® ні одна велика країна сьогодні не може втілювати в життя внутоішню економічну політику, ке звертаючи уваги на політику інших країн, ио мірі того, як конкуренція між США і Японією загострюється, обидві держави стають все більш взаємозалежними і з політичному і а ■ економічному відношенні.

. • - 32 - .'

. Питання на'30-і роки полягає в тог.у, чи будуть вирішені торговельні суперечки між СІМ. і Японією, не викликаючи розриву в багатьох критично важливих сферах взаємної залежності?

Партнерські відносини між СІЛА і Японією на 90-і роки будуть визначатися конкуренцією "високих технологій" у.виробництві. Висока технологія - це по суті справи, не техніко-економічна, а полі-тико-стратегічна категорія: це область такої технології, яка необхідна Сполученим Штатам для підтримки свого світового лідерства. Спільне лідерство і конкуренція у сфері високоі технології - це можлизо є найбільш складна й важлива проблема для японо-ашрикан-ських відносин. ' '

За останнє десятиріччя зміст і фор.іи амзрикано-японських торгсьольких зз";зк:з змінюються» стають все більи різкоь&нітниш. Ьсяк стали сіслидним еконсиічкіім орггліізшм, який постійно розгинається І БВДОЗМІКЗСТЬСЙ. З ДУТОГО боку усклганзіііія і поглиблення зв"язі:ів кїї: С£к і Ялонісз, підвищення міри їх різкосторокності стас протикаю значного посилення суперечностей, у відносинах ми:: ними.

- Чи є можливість перетворення нових суперечностей в області "високої технології“ в силу відштовхування між Японією і СІМ? Така можливість існує, і вона враховується в сценаріях серйозних політичних аналітиків у СЖ і Японії. Чи може це привести до розриву амєрикано-японського військово-політичного союзу? Такого роду сценарій розглядається в обох, країнах, але, маловірогідний і не бажаний. Обидві країни прикладають максимум зусиль до того* щоб він ке реалізувався. .Орієнтир японської політики - це "Пакс Консортіс",

7Г якоьу Японія разом із Сполученими Штатами і за участю західноєвропейських: країн буде "регулювати" світову економну. В рамках •"Лпкс Коксоргіс" Сполученим .Штатам надається центральне місце.

' - 33 - ■

Однак, як вважають,японці, роль США буде значно відрізнятися від тієї, яку вони грали в "Пакс Американа". Значну частину функцій візьме на себе Японія. Один із важливих елементів можливого "Пакс Конссртіс" - нова модель, що складається у відносинах Японії і США в сфері високої’технології. . , .

ЗАКЛЮЧЕНИЯ •

г- • . ?

¿овклоньополітичний курс Сполучених Штатів щодо Японії за повоєнні роки пройшов складку еволюцію від прямого диктату окупаційного періоду до рівня, на якому відносини з цією кратною вважається карваклквівшми двосторонніми відносинами в світі. .

Якщо в 1981 році стосунки між двоїла країнами вперше офіційно були визнані союзними» то в кінці 80-х на початку 90-х років юсе частіше відносини між США і Японією стали характеризуватись як "глобальне партнерство".

Процес розвитку політики США. щодо Японії являє собою складів поєднання відцентрових сил, які визначаться каязністг глибоких кіадерзавнкх суперечносте? :.:ік дзсма країнам стосовно економічної .конкуренції і децзнтрззої, цо кьдевала особливе значення для ві>-ськово-посітичної консолідації Заходу г:а чолі з Сполученні:« £Ьатаісг.

Приікадаачі: зусилля до зміцнення амерккано-японськсго співробітництва, правлячі кола у Баггікггоні вірогідно виходять із того, по ге пэр кз існує привабливої альтернативи політиці, основані? на двосторонніх спробах згладити ішіузчі суперечності. Для Ва^тнгтсьу Японія, що суттєво залежить від політики США, а б деякі? мірі і керованим саззниксм не тільки б АТР, але і в масштабах всієї земної кулі.

Період.80-х початку 90-х рокІЕ пройшов під знаком значного зміцнення ашрикано-японського еоазу, особливо в сфері вірськово-стратегічного співробітництва. Особливо активно процес інтенсифікації ашрикано-японського діалогу з питань безпеки проходив у період президентства Рейгана і перебування до посту прем,!єр-ь:іяісгра Японії Я.Накасош.

Б цілоиу пагітшеа д»ог ргсдебяіквксьюк адміністрацій Рер-гака і Бувг взде Олові? юяа риси шетувног?** оосзідотиесті. Кін-

. -35 - . ■

цавсю метою цієї політики було збереження Японії з орбіті американських інтересів. -

Під час Холодної ві^ни Сполучені Штати допомогли зідро- . дати японську економік^' і потім добровільно спрарняаи економічне змагання з боку Японії, завдяки основної мети США, а саме - стримування Радянського Стазу. Стратегічне полохання Японії, 'і’і зрс-отггочг індустріальна могутність були вирішальними для підтримання доктрини стримування з Азії, Закінчення Холодної зі?аи відрод-;дуз базисні суперечності між США. і Японією,- Загостриться трзди-ліг.п: супарз іності , закладааться, відкризешься нові Т< групи, іодиігікузться з.©ханізми їх дії і метода рсзв"йзання конфліктів, С’/лгдазться нова розстановка сил, невідворотній наслідок якої - -зреділ cíep економічного домінування і політичного впливу. Засобом такого переділу для сучасних деркав і їх угрупувань а насамперед застосування економічної і політичної сили. .

- lia протязі десятиріч можливо було розділити відносини СІЖ - Японія на ''високу* пслітику і "низьку" політику. Перша включала в себе політичні : стратегічні питання, цо відносились до пе-гіонально? стабільності і стримування Радянського Ссззу на Тигсму океані. "¡Ііаька” політика навпаки, складалась з широкого кола двосторонніх питань, що стосувались перепаяно торгівлі і підприємницької практики, з яких дві держави знаходились в постійному контакті х наростаючому конфлікті.

• Обидві сторони розуміли, що незалежно ВІД ТОГО, ЯКИМИ сзтз-Ясзнимя на були б тсргсзаяьні суперечності, вони не дозволять погіршити стратегічні відносини. На протязі всього післявсснксго . пе^оду обидва урдци успіщ-ю стримували напругу назнало '’нкзьх'Г'“ toaiTircí від руйнування nsa спізт:сйітівіюта з ’•зксскій"* :т*:”'

Дроте з зникненням Радянського £оюзу, припиненням політики стримування баланс "низької" і “високої11 політики може бути порутпениг»

Американський уред широко використовував спроби уповільнити і стримати розвиток економіки японського суперника неекономічними методами під приводом політичного і військово-стратегічного характеру. Використовувалось підштовхування до нарощування тягара . воєнних витрат, пряні іикії^лювання зовнішньоекономічними зв"язка-хл Японії з метою забезпечення "інтересів безпеки" Заходу і його "політичної солідарності".

Хоча Сполучені Штати на даний: час вже неможливо рахувати безумовним світовим лідером, вона все ще єдина деркав а, що зберігав всі атрибути логутиості ндедергази: військові, політичні, економічні, технічні і демографічні.

Огргтегічшй :-урс і практична поведінка США в сукупності їх воонних, економічних, політичних, соціально-ідеологічних факт о-різ часто вступгдть в об“сктивну суперечність з інтересами Японії, Ця суперечність не СбІЦЯЗ простих рІЕЗНЬ,

Сполучені Штати стоять перед дилемою бажання зберегти статус-кво американського домінування в союзницьких відносинах, і в той ке час перерозподілити економічний і військовий тягар в . своїми союзниками. Якщо Японія і інші союзники не сприймуть такий розподіл, без сумніву Сполучені Штати будуть вимушені переглянути свої зобов"язання в сфері безпеки. Більше того, фінансові і економічні міркування можуть підмінити стратегічні установки, що лежать в основі американських рішень з питань безпеки. Мотиві дебати кодо рішучих дій, включаючи такі, як обмеження або заборона японського і ті орту, стримування військового співробітництва і загального виводу військ з північно-західної частини Тихого океану. Проте найбільс

мсжливиі* сценарій полягає з тему, що Японія і інші союзники, підкоряючись тиску США, візьмуть на себе більше економічної і військової відповідальності. Вашінгтон хотів би, щоб Токіо прийняв на себе більшу долю зитрат на утримання зійськ і наданню іноземної допомоги з усьому світі. ' '

. Психологічною проблемою для США в їх політиці щодо Японії, з комбінація невизначеності і занепокоєння. Історично, участь США

з світових справах поділялась на період ізоляції до Другої світової аі?ни і безсумнівного лідерства на Заході після війни.

Сполучені Штати не мають досвіду активної участі у міжнародних відносинах як одна з декількох рівних деркав-акторів. Елементи американського лідерства будуть проявляти себе і з 90-х роках, але- СЖ виявляться в ситуації, коли вони будуть вимушені діяти з Японією на більш рівних засадах.

Аналіз воєнно-блокової політики США в глобальному масштабі дозволяв зробити висновок про те, що на відміну від західноєвропейського театру бойових дій, де сформувався чітко виявлений блок держав НАТО, на Далекому Сході адміністрація США обрала особливу модель забезпечення безпеки на основі двосторонніх військово-політичних союзів, насамперед з Японією. '

Стратегія США в АІР, а особливо щодо Японії, не зазнала значних змін. Нова стратегічна концепція США "Стратегія США в АТР на XXI сторіччя" проголошена в 1990 році, фактично передбачав збереження передового рубежа своїх збройних сил'в Японії і закликає до якісного покращення свого і японського військових потенціалів.

Враховуючи миролюбні положення конституції Японії, ттзи ' без ядерних принципи, наявність унікальної 'веєнно-одзеттжнальної концепції МСЯСДИВО-. констатувати, що вена проводить помірну' ебогенну

політику і не кшсицує пленіб створення великої армії. Японія мже продовжувати трасувати збройні скли, але її політика Суде базуваті--•-•г. на розумінні того, що економічна могутність Сільс, ніг. гігськсвн^ потенціал» к найважливішою складовою національної безпеки, і ес заходів економічної політики достатньо для успішної зовнішньої політики.

. В умовах айврикано-японської системи без пеки, що склалася для Японії військово-політичне співробітництво з США складає засади зовнішньополітичної, економічної діяльності і військової ПОЛІТИКИ Японії. ■ -

, Залучення Японії до військово-політичної стратегії США здійснюється створеним у раї.асах "договору- безпеки" механізмом, со скпа-дасться з різних: консультативні'.:: і виконавчих органів, іцо здііійк-о-п?ь інтеграцію підрозділів військ США з ССО, і реалізують спільні ьахсди по е4в:ггк2к=і.у ^укгціоьуЕаніГ! емзрккеяо-ялойськоі спстзил багпс::;:. ' . '

Б акгр;жгшгь:со;.у військово-політичному їурсі роль Японії : використання її військового потенціалу розгледавться наступник чином: ■ ■ '

а/ по лінії геостратегічного фактора - вигідне розміщення території японських островів, со даз поглибїсть розміщувати ватли-ві військові об'!скти як передовий рубіж американської стратегічної інфраструктур:: на безпосередніх підступах до Далекого Сходу;

б/ розміщення на цих базах авангардного ешелону сбоєї бойової могутності як траипліцу для нанесення ударіє по території Далекого Сходу; ‘

. в/ використання сухопутних сил Японії як суттєвого доповнення сойової могутності США в 1.1?, де американські сухопутні сил;: _

представлені слабо: ' .

-39г/ підготовка японських BMC і' частково авіації до передачі Т.і функції1 7-го -лоту США по боковому патрулювання західної частини Тлхсга океану на випадок нзоекидання підрозділів швидкого розгортзк-:ія СІЛА г, ра-^ску'^длвкогс Сходу з інші точх;ї .планети;

. д/ т:сна кост:згаі:ія CCQ і ЗС СІЛА- розмірених ?-:а території •Японії улг. оугакіїаи:-; відсічі несподіваного лбрс^нсго нападу па

vi;

j/ г.ідхлгієкня кс-укова-технічних гааиивосїВЯ Японії

’> Г»

Т.ЄИИЇ з'.ізскосхл одних технологія для зміцнення обороноздатності СПА, .»оперування гилегиханзької і японської науково-технічної думні: для створення нових видів озбресиь.і бойозої-техніки.

Американська сторона зацікавлена з збереженні договору боз-пзки з Япокізв, по даз Вашінггску можливість утримувати ключові стратегічні позіші? - передсви? рубіж своїх військ і баз на япон-

4 території. Збереження ка території Японії американських з і:;сь::

: баз, при їх деякому скороченні на гайбутнз не аигсияе&в сумнівів.

Зазінгтск, крім того, не покидає спроб втяпіутн Японію з різноманітні регіональні конфлікти, для чого використовуються як зо я система зі лгьхово-псл ітячних угод, так і різкі дй^еренпі^сзані соріли тиску. .

Дідсуиовуача. нову стратегій США щодо Японії асждиао зробити висновок, що Японія розглядається як принципово вадлива база для збройних сил США, які будуть виконувати роль "чесного брокера'’, тарангувчи стабільність в АТР. Сполучені Еггати очікують, що Японія розширить тилове забезпечення і Фінансування збройні« сил С£А, гсб-лячи таким чином свій внесок з стратегію передового 'созміцення зі"-сь:с. ІСрігл того, Дівркка бажає такся, рсб Японія впступазз гулі-нта :;-глсбдгьнст ехснснічкот стратегії. * '

. • -40- . ' 1

Конфліктний характер розвитку світового господарства підсилюють спалахи не тільки валютник війн, вірн процентних ставок і кредитів, але й війн торгових і митних, навіть ліцензій і стаїщартів. Торгово-еконсмічка боротьба на світової/у ринку ведеться з оперою на могутність ВІТЧИЗНЯНИХ державно-монополістіиних' Структур, при все більш агресивні? ролі деркави, цс обслуговує капітал.

Б теперішні? час економічне протиборство СІМ і Японії вийшло в нову полосу. Науково-технічна революція б своєму поступовому розвитку досягла рубежа, за яким вже прсглдцається новий ривок вперед. Сіть його - в злаьіі старої виробничої бази, в об'єктивні? необхідності відмови від ряду вичерпавших себе виробництв, в прискорено-ьлу розвиту нових галузей, і технологія. .

Вашінгтон наполягав, щоб ринки Японії були иироко відкриті для американських продаж зерна, напівпровідників, для діяльності американських банків і страхових компаній.

Американці прагнуть отримати серйозну підтржл-у з боку свого союзника для збереження стабільності долара, але в той ке час намагаються зберегти за собою контроль над'виріиєнняи питань в сфері світової валютно-фінансової системи.

Сполучені Штати фактичне залежать від заокеанських грошей для фінансування значної частини свого величезного бвджетного дефіциту. Якщо Токіо вживас заходів щодо уповільнення притоку цих коптів, Вашінгтон ке зкоде покривати свої фінансові потреби за рахунок власних прибутків. В результаті різко піднімуться облікові ставкиv а це прискорить економічний спад, долар ослабіє, а це шє більше з маке підірвати віру кредиторів у іоделивості СШЛ. .

В Токіо вважають, що американські проблеми в економіці, Сгхсйетні’й дефіцит, негативне сальдо торгового балансу виникаягь нь

знутріиньої^г грунті, а тему мале що можна зробити для допомоги США, не завдаа’ги втрат власній економіці. '

гиль СШк з КІТ Tas.cs буде впливати на дії Еаиінгтску 2*сес Японії, іисцо ТССГ-ВГ.-Й дец-ісіт С2А та торговельні супзрзіності з із-

ПЗІІУи; KZ'XilíB^úi CxíZiiQ 1 АЗ І 1 ОудуТЬ CípOCTaTü. І ЯКЩО Uillít ВИЯВЛЯТЬСЯ ЗЗКСіГГ IIÍ.&Í З ІД С1СІДИО—33 Іс.7 СЬК*ІХ UpCitHf -v3.CTK020 о Пр»Г4ЛН*Л

ДПОКСЪКС* : .'»J,.. w*. "і <v«íC'» * її «і Ц,'1 r>. p*UíK2.íC s ’.¿іііл 1.оЧ.^у + Ъ Ы<з. «IiZwííxKj *

і .'загдльніїГ' ii*tc і’с с waLA в lo і’ і сні ¡id 5yí¡jS спиратись ksl міркувшіня ■ Зсзпзки. 1 навпаки, успішна корекція торговельних стосунків CICA л країнам Аї? эгаквить потенційний вплив auepv;кано-японсъких торгових дискусія на політику СІНА, в сфері безпеки а західній частині Ти-•:сго океану.

" Таким чином, можливо зробити висновок, що міцні зв:,язки з

сфері безпеки самі с обоз ке зменшують економічні суперечності між союзниками. ■ ’

’.їа сьогодні Японія з основное -задоволена станок езоїх відносин з Сполученими Штатам;!. Зростання і диверсифікація японської і

економічно? иогутнссті в 30-х — 30-х роках скоріше за все зменшить залежність Японії Зід африканської економіки і надасть Токіо зкач-кия важіль в економічних дискусіях і переговорах з Балінгтснск. ари цьоіду відносна вадливість Японії для США може зрости, з тс tí час як важливість Башікгтону для Токіо зменшиться. Проте невизначеність *ї відносин з ¿зіатськимл сусідами, особливо з Росієш і Китаєм, без су®Ші.зу б>де підштовхувати йпоні® де підтримання оборонних зв"лзкіз г Сполученими Штатами і не доведе економічні проблеми до такого стану, зоб вони загрожували розірвати зв'язки в aisсі безпеки. Японія ' гак аг каврда -їй наростить свій воєнний потенціал дсь рівня, лкпг: . ,с-•¡зелив би т$ прозодпти незалежний курс.

В майбутньому Японія буде відігравати більс вагоц»-' політичну радь е світових справах і приймати активну ¿масть в формуванні

¿¿КОНО^^ЧНОПОЛІТИКИ В Т&КНХ ОрІ’оіН ІЗі іТі* У. її І*А*х » СвІ — тези” бані:» Міжнародний валютний фовд. ііроте Японія навряд чи буде гіимагатися’замінити лідерство США в цих організація): і в світових справах взагалі. • .

Б Вашінгтоні розуміють, шо на майбутнє необхідне закласти кобиГ фундамент для американи-японських відносин. Час', колі: радянська загроза служила підвалиною відносин,І проКиоь. Таки* сувдамзнт буде вимагати значних дій в с^ері внутрішньої політики з боку обох країн. Для того, щоб взаємозалежність була ефективною, необхідно досягти більшої економічної лозднаності. .

Сполучені Штати насамперед повинні реформувати свои власну йол ітики-економіч^ 'структуру, а не тиснути на йпоків, наш гаючись змінити її структуру, для С2А абсолютно необхідно бути готовими як до економічної конкуренції, так і до фінансування своїх власних оборонних потреб. • - ■

Крім того, відносини СІІІА - Японія повинні бути значно розширені і включати ь себе співробітництво в вирішенні проблем навколишнього середовища, спільне дослідження з питань біотехнгаогії і космосу, співробітництво в проведенні програм, що стосуються підтримання миру і співпраця в розг"язаші регіональних конфгіктів» осабль-ьс і- Східній Азії. .

Ьихсйя-ііі з ггувдамйнтаяьних змін.*. № відбуваються в конфлікті и::ід»-3ахід, для ОД. і Японії було С недсзк«а»^ розглдаги весь комплекс взазмовідносин міа шш, через зркзму лше тергхз-г^ ї безпеки-їссгіслі» як даеоела сушрйчлосте>> і безпеки, як єдиного могизу для

. . ■ - 43- , '

Для Сполучених 'Штатів існує середня дорога для політики з .

Азії, дорога між відходом з "фортеїда Америку" і збереженням статус-кво. Зараз широко визнається, ідо СЖ повинні будуть відігравати стабілізуючу, буферну рсль з АТР, раііоиі з багатьма невирішеними двосторонніми х багатосторонніми проблемами, .

Сполучені 'ІЗгати повинні будуть такси сприйняти Японію, як таку, до проводять більш незалежну, зсвніакв політику і не слідуз азтс^атл-’ко в фарватері США з • міжнародних питань.

Стосовно розподілу відповідальності з сйозі США - йпоніл,

V

::с:кл;:2;і"■ варіант нового партнерства, в якому Японія Суде старшім партнером-з економічних питань, а СЗІА старики партнером з політичних : з:йсь:;оз;::с. - ■ . • •

ілйкращим базасом для відносин США з Японізо а період після закінізнкя Холодної ЗІ/Н’Л є зрілі відносини рівних.