автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.03
диссертация на тему: Проблема преодоления "отсталости" колишнiми колониальными странами

Полный текст автореферата диссертации по теме "Проблема преодоления "отсталости" колишнiми колониальными странами"

8 АВГ

Кшвський Ушверситсу ím. Тараса Шевченка 1нститут ьпжнародних вдогосин

На правах рукопису

Гуменюк Борис 1ванович

ПРОБЛЕМ ПОДОЛАШШ "В1ДСТАХОСТ1" КОЖШШ"{ КОЛОМАЛЬШШИ KPAÏHAKH

Спецдальн1сть -07.00.03 - Загаяьна icTopia (hobíthííí першд)

Автореферат на здобуття вченого ступеня доктора i сторичних наук

Ки1в-1994

Робота виконана на кафедрi icTopil та зовн1шньо! пол!тики кра!н Asi I, Африки та Латинсько! Америки 1нституту кпжнародних в1дносин Ки1вського ушверситету.

0ф1ц1йН1 опоненти - доктор !сторичних наук, професор

Хьпль I.C., пров1дний науковий CniBpoQiTHHK 1нституту iCTOpil Укра!ни HAH Укра1ни

- доктор ¡сторичних наук, професор Лузик К.С., зав.кафедрою пол!то-логП Економ1чного ушверситету

- доктор економ1чних наук,

Климко Г-Н., професор економ!чного факультету Кшвеького ушверситету

Пров ¡дна оргашзащя

1нститут cBiTOBOl еконоьаки та м!жнародних Biдносин Национально! Академ!I наук Укра1ни

Захист в1дбудеться ' _ 1994 р. о 14.00 годинi

на зас!данн1 спецiалiзованоI"Ради Д,068.18.24 при Ки1вському университетi ¡м.Т.Г.Шевченка (252119, КИ1В-119, вул.Мельникова, 36/1, малий конференц-зал)

3 дисертац1ею можна ознайомитися у б!бл!отещ Кшвеького ун!верситету iм.Тараса Шевченка.

Автореферат розiслано

1994 р.

Вчений секретар спец!алiзовано! Ради кандидат ¿сторичних наук, доцент

■сА.Коппель

Проблема подолання в1дстаност1 колжшми колон1альними кра!нами (крашами "третьего св!ту") псс!дае незаперечне актуаль-не ьпеце серед проблематики сустльно-пол1тичних наук XX стсшття. Ц1й проблематиц! присвячено сотш моногра£Ий та 1нших публ!кащй, конференций, семшар1в, зустр!чей, д1яльшсть шститут1в та мьтснародних орган 1защй. 3 проблематикою подолання В1дсталост1, розвитку колишшх колоний в нових для них умовах з1итовхнулшся як нацюнальш 1 м1жнародш орган!задП, так 1 наука за оетанш 40 рок!в. Поняття "кра1ни, ¡до розвиваються", або "трет1й св1т", от-римало широке розповсюдження ,

Сьогодш "трет!й св1т" впевнено ув1йшов в св1товий ¿стори-ко-цивШзащйний розвиток, практику кижнародних пол^тичних та сошально-еконоьйчних процессе, як окрема, самосийна реальшеть. В1дпов1дно 1 дихотом1я "в1дстал1сть - розвиток" отримала право на 1снування як окремий, слеииф1чний об'ект науково-сусшльних

1. Human Resources, Employment and Development. Volume 1. The Issues, 1983, 276 p.p.

Volume 2: Concepts, Measurement and Long-Run Perspective,1983, 490 p.p.

Volume 3. The Problem of Developend Countries and the

International Economy, 1983, 575 p.p. Volume 4. Latin Amerika, 1983, 443 p.p. Volume 5. Developing Countries, 1985, 336 p.p.

досл!джень. Разом з тим, ретроспективний погляд на проблему доз-воляе зафжсувати ще одну II характерну особлив 1сть: проблею по-долання в!дсталост1 кра!нами "третьего св1ту" безпосередньо пе-регштаеться з долею людства в щлому, глибоко пов'язана !з про-цесами, що в1дбуваються в структур! св!тов!дносин сьогодн! и в1д-буватимуться завтра - на початку XXI сжшття. Про це, зокрема, св1дчать подП осташпх 5-10 рок!в, як1 сво!ми коршнями сягають таких явщ, як розвал I крах сгптово! • системи сощамзму та припинення стану I пол¡тики "холодно! в1йни" у в1дносинах м1ж "Заходом" 1 "Сходом".

Таким чином, актуальюсть досл1дження зумовлюеться. по перше, значениям "третього св!ту" для молодо! незалежно! Укра!ни ! не-обх!дн!стю виробити для не! власний погляд на зазначеш проблеми ц!е! частили евхту, де проживав 2/3 еучасного людства; по-друге, нагальною потребой р1шучо! в!дмови в1д суто 1деолог1чних та де-терм!нованих штамп ¡в у дослшеннях проблем молодих незалежних держав I зв'язаних з цим напрямком науково! д1яльност1 категор1й та понять; по-трете, дати неупереджений анал1з 1сторичних про-цес1в, як! в!дбуваються сьогодн! в кра!нах АзП, Африки та Ла-тинсько! Америки на грунт! нових п!дход!в, нового бачення проблем !х вторичного розвитку, та взаемов^дносин з розвинутими (пост1ндустр1альними) державами; по-четверте, важлив1стю з'ясу-вання механ!зм!в, шляхов, !сторично1 технолог!I, методов та форм подолання В1Дсталост! кра!нами "третього св1ту", по п'яте праг-нення автора дисертац!I дати науково обгрунтовану в!дпов!дь на уявн! та д1йсн! причини в1дстаяосг1 цих кра!н та 1х складних проблем; по-шосте, можлив1стю використання ¡сторичного досв!ду

кра1н "третього св1ту" Í3 числа тих, що досягли найб1лыпих ус-ycnixis в своему сошально-екожтчному поступав i, • на укра!нсь-кому грунтi; по-сьоме, необх1дшетю вироблення конкретних реко-мендашй для молодо! украшсько! дипломат i i ¡додо пол i тики по вшошенгао до краш Азн, Африки та Латинсько! Америки.

Отже, проблема подолання BincTaJiocTi мае сьогодш спе-ШЫчн1 особливостК

По-перше, об'еднан1 зусилля светового спiвтовариства перек-лючагатьея сьогодн1 на виршення глобальних проблем сучасностЬ Кра1ни "третього св1ту" займають особливий статус в цьому контекст!, поск!льки вони водночас е незЦ'емною частиною колектив-ного суб'екту глобальних в!дносин i частиною об'екту, - в силу того, що з!дстал1сть е константою 1х сучасного розвитку i до того • ж вона набула розм1ру глобально! проблеми. По-друге, в умовах подолання перешкод (в основному ггсштикоЧдеолопчних за своею природою), до роз'еднували людство, а також в умовах посилення iHTerpaui! csíTOBoro життя, розрив, що icHye мш багатими та Oiдними державами збер1гаеться i нав!ть мае тенденцш до зростан-ня; bíh мае яскраво виявлений регресивний характер i негативно впливае на загальну сошосферу. По-трете, концепция "нового св1тового порядку" передбачае глибоке усвЦомлення та безумовне визнання багатовар1антност1 у вибор1 моделей сошально-екожшчно-го розвитку для подолання В1дсталост1, а також можливост! та не-oSxiflHOCTi розкриття рiзноманiтних потеншал!в i pecypciB кра!н i народ!в. Це незм1рно збыьшуе 'значения самобутюх, регюнальних i локальяих цивШзац1й, гпдвишуе iHTepec до 1х особливостей, а також до специф1чних шляхi в ix перетворення, розвитку та штеграцП

в едину загальнолюдську цШмпсть. По-четверте, п!сля зняття протистояння "С0ц1ал1зм-1мпер1ал1зм" збереглися :нш1 ствв!дно-шення - "швдень - п1вдень", "швиич - швдень", при цьому останне, безумовно, вийшдо на авансцену. I це надае неабиякого значения напрямку 1 характеру зм1н в кра1нах "третьего евхту". По-п'яте, доиидаення, узагальнення та яереосмислення сучасно! ^сторП, як в!тчизняно!, так I заруб1жно!, висувають питания глубокого вивчення кра!н "третьего св!ту", шлях1 в та моделей 1х роз-витку. До того ж, все гучн1ше заявляюсь яро себе спещяЫчн! . шдходи вчених та доипдник!з !з самих цих краш до проблеми по-долання в1дсталост1, думка яких теж, звичайно, анзлпзуеться 1 враховувться в дисертацП. Таким чином, проблема розвитку 1 подо-.дання в!дсталост! кра!нами "третього св!ту" набувае объективно! наукозо! ковквни та теоретично! значимости.

Актуалыисть теми доипдженкя визначила и' наукову проблему дисертацП: оеобливост! формування х функцшнузання системи в!дтворення в!дсталост1 та шдлеглост! кра!н "третього св1ту" у сучасних умовах. Виршення цде! науково! та практично! проблеми обумовлюе виб1р дисертантом концепцм домидника: в1дстал!сть та п!длегл1сть кра!н, ио розвиваються ыають глибеш ¡сторичн! ко--рен1; в сучасних умовах вон! носять об'ективний характер \ пос-т1йно вЦтворюються на основ: неадекватно! системи шжнародних вхдносин. Така концепция, на наш погляд, мае право на ^снування.

Вихсдячи з зазначено! науково! проблематики та концепцП дисертанта, объектом доапдження е система взаемов1дносин розви-нугих кра!н з краГками "третього св1ту" в ¿сторичному аспект!, а предметом - неравноправие становище кра!н Аэ!I, Африки, Океан!I та Латинсько! Америки у сучасному св!т1.

Отож, виходячи з зазначеного, головна мета даного диеер-тащйного доацдзкення - зробити науков1 висновки щодо особливост! виникнення, еволюти I та функцшнування системи в!дсталого i п!длеглого стану кра!н "третього св1ту" у npocTopi i час! icTo-ричних параметров перкфер1йних сусгнльств, в1дштовхуючись в1д того принципового в 1х еволюцШних долях моменту, коли вони "вшрвалися"в1д колонiального микулого i стали на шлях незалежного, самост!йного розвитку.

Для реал1заш! uiei мета дисертант поставив перед собою так! завдання:

- в теоретичному miani - дати новий шдх1д до категор1й та понять, що визначають wicue i роль кра!н "третього cBiTy" у глобальному BHMipi;

- дати загальну характеристику вторичного шляху виникнення та визр!вання проблеми подолання в!дсталост1 колшшми колон1аль-ними кра1нами; -

- виявити спiльне та особливе, а такок специф1чн1 тлумачення та проявления uiei проблеми на нацюнальному, регюнально-му,м1жнародному р1внях, а також у взаемозв'язку Mix собою;

- проанал!зувати основн1 концепци та программ подолання вхдсталост! крашами "третього cBiTy" i дати 1м ощнку;

- дослщити piзноманхтн! методологi4Hi подходи до проблеми подолання в1дсталост1 крашами "третього св1ту";

- дати ощнку i характеристику факторам, що визначають ycnix, або навпаки, невдач1 полiтики подоланняв!дсталост1;

- розкрити ступ!нь взаемозалежност1 та точки дотику Mix гло-бальними проблемами сучасност1 та подоланням в1дсталост1 колющими колон¡альними крашами;

- оц!нити сучасну суеп!льно-по^тичну, сошадьно-економ1чну ситуацш в кра!нах "третього св!ту" ! виявити мсишш варианта П розвитку;

- виробити в1дпов1дн1 практичн! рекомендаци молод1й ук-ра!нсько! дипломатИ щодо политики по в!дношенню до кра!н АзП, Африки, ОкеанИ та Латинсько! Америки.

Базовим теоретичиим положениям,яке виноситься на захист.е те, що в1дстал1сть кра!н "третього свхту"- це 1сторично набуте при до-помоз1 зах!дних цивШзашй явище, яке у постколон!альну епоху переросло у глобальну проблему сучасност1 I тому виыагае найпильн!-ших колективних гус'щъ для його подолання, поск1льки його невирЬ шення налередодя! XXI ст. - екв1валентне глобальшй катастроф! вс!е! людсько! цив!л!зац1!.

Хронолог1чн1 меж1 дисертад!йно! роботи охоплюють комп-лексний, цШсний та узагальнюючий анал!з всього пер!оду ¿сторИ - в!д виникнення сучасно! постановки питания, тобто в1д рубежа 50/60-х рек¡в до сьогодншнього дня,- змщення центру 1сторичного досл1дження в бж ц1л!сного охоплення проблема в!дсталост! ко-лишн1Х колон!альних кра!н, вирхзняють викладену в робот! кон-цепщю в1д найб!льш розповсюджених на сьогодшшшй' день в ц!й сфер! п!дход!в.

Основним теоретичним принципом та методолог!чною основою нашего досл!дження е !сторико-пор1вняльний та анал!тичний п!дхо-диЛх сутшсть полягае в тому, що на основ! лопчного I д1алек-тичного осмислення конкретно-досл!дницьких розробок концептуально визначаються генезис та еволюц!я поняття "в!дстал!сть" в параметрах ¡сторичного, еоц!ально-економ!чного розум!ння його постко-дон!альними сусшльствами, досл1джуються ! виробляються рекомендаци його подолання. Таке бачення дозволяе ун!версально-!сторич-но п!дходити до вс1х концепщй, 1деолог!й та програм подолання в!дсталост1 кра!нами "третього св!ту" на рхзних етапах еволщ!! дього питания, незалежно в1д 1х конкретно- историчного зм!сту. Такий п!дх!д визначив структуру дисертацП, II концептуальну арх1тектонжу.

- а -

Наукова новизна дисертацП, на наш погляд, поля гае в тому, що в н1й:

- вперше у в1тчизнян1й !сторюграфи з нових наукових по-зищй проведено неупереджений анал1з стану кра!н "третього св!ту" в вторичному ракурс 1-,

- виршена важлива наукова проблема - з'ясован! особливост! формування, функцюнування та в1дтворення системи вЦстаяост! та шдлеглост! згаданих краГн;

- обгрунтоват нов! Це!, положения та висновки, як1 значною м1рою забезпечують нацюнальну ¡сторичну науку;

- зроблене нове теоретичне досл1,цження категорШ та понять, пов'язаних э проблемою в1дсталост! та шдлеглост!;

- з нових наукових позкшй вивчен! закономIркост1, особли-вост!, тенденцП, фактори та чинники вторичного розвитку 1 проблем кра!н "третього св1ту", зроблена 1х нова класиф1кац!я;

- сформульоваш нов1 концепщI та прогнози щодо шлях!в, форм та метод¡в виршення проблеми в1дсталост1 як глобально!. проблеми сучаеност!;

- з об'ективно-критичних позищй дослдаен! прац! заруб!жних вчених, фах!вц!в та експерт^в щодо .виршення глобальних проблем "третього сзI ту";

- зроблено вижлив1 висновки щодо взаемозалежност! м1ж гло-бальяими проблемами сучасност1 та виршенняя проблем постко-лон!альних сусп1льств;

- досл1джен1 роль та мкце ООН та !! спец1ал!зованих орган!в у вир!шенн! подолання в!дсталост! молодими незалежними кра!нами;

- сформульован! конкретно рекомендац!! для укра!нсько! дипломат! 1 щодо вироблення кацюнально! пол!тики по в1дношенню до кра!н "третього свхту".

Основнi положения д1сертацП: 1. Д1йсне розум!ння проблеми неможливе без подолання розр1зненого, фрагментарного його дослдаення. Тому питания подолання Е1дсталост] ко'лишн!ми ко-лошальними кра!нами в теоретичному i практике-историчному аспектах розглядаеться в дисертацп в ретроспективному, цШсно-цивШзаШйному 3pi3i. Таким чином робиться спроба подо-лати як вузькогалузевий шдх^д до проблеми, так i розповсюджену практику вивчення окремих часових в1др1зк1в, окремих нев1дкладних завдань.

2. "KaniTanisM", "iMnepianisM", "сощалазм", "трет1й св!т", "захЦна" i "незах1дна цивШзацп", "автохтонш сусшльства", хоча i е об'активною конкретною реалыпетю в ч1тко визначених ¡сторичних, шштичних та сошально-еконсм1чних параметрах, однак вони не е неминучою довгов1чною дашйетю. В ф1лософському ро-зум1нн1 хд,i категорп в простор! i 4aei минучЬ Шдстава щей мину-чост1 м!ститься в ix сам1й сутност]. Хоча i ¡снуе тра-дицюкаяхстський п'шЛд до еволюцп проблеми подолання в1дста-лост1 колишпми колон¡альними кра!нами як до зм1ни посл1довност! понять (за типом гегел1вського категор!ального ряду - "незах1дна цивШзащя", "зах1дна цивШзац!я"; "арха!зм", "феодагпзм", "сошал!зм"; "традкшонал1зм", "модернisauiя", "1ндустр1ал1за-Ц1Я"...), проте, реапьний' рух здшснюеться як напластування реальностей i явит i е!дпов1дно iз цим категорп концепцИ подолання в1Дсталост1 (шляхи, вар1анти розвитку), не змшюють одна одну, а взаемодшть, взаемообумовлюють, перебувають в динам¡ц1, у CTaHi взаемозалежност1.Тому використання термШв i понять "niBHi4Hi",

"зах1дн1", або "швденш краГни", "молод! держави", "краши, що розвиваються", "перифершн! сусшльства", "влетал! кра!ни","кра1-ни "третього св1ту" представляв пезну складюсть в силу хоча б вже того, що кожний 13 них тыьки частково воображав той ц!л!с-ний предмет, який. вони разом взят! складають, I якому, в1дпов1дно, практично немае единого узагальнюючого визначення 1 висловлення. Таке становище спонукало використов'увати ц1 категорп з одному ряду, як таге!, що взаемодоповнюють одна одну, маючи при цьому на уваз! 1х т1сне переплет!ння та нев1дд!льн!сть одюе! в!д друго!.

3. Спроби визначення в!дсталост! 1 розвитку кра!н "третього св!ту" сепаратно одна в!д одно! виявилися безшпдними. Якщо в!стал!сть в основное зводилася до ;!нтенф1каш1 нев!дкладних сусшльних потреб, то розвиток, як правило, утотозшювзвея з р!внянням (ор!ектац!ею) на зах!дну цивШзацш. В д!йсност1 ж те сп1льне, що об'еднуе вс1 постановки питания про в!дстал!сть и як допчний наел!док, про виб!р шляху розвитку - це проблематика за-доволення багаточисельних потреб кра!н "третього св!ту" при за-безпеченн! сум1сност1 цив!л!зац!1 (зах!дно! ! незах!дно1). Тут криеться ядро проблеми "подолання в!дсталост! колиишми ко-лошальними кра!нами". А розчленуванкя ше! формули, недотримання цього сп!вв!дношення приводить до схоластиэму, метаф!зичного еие-чення на м1жнароднсму та национальному р!внях актуальних проблем перифершних сусп!льств.

4. Разом !з тим, "проблема подолання в!дсталост1", при таклй постанови! питаяня не вводиться т1льки до досл!дження одн1е! або !ншо1 концептуально! схеми - "кап!тал!стичного розв!тку", "соц!ал!стично! ор!ентаци", "третього шляху розвитку", поскьчьки та, чи ¿ниа стратег!я, той, чи 1нший стиль розвитку безпосердшм

чином BMTircafOTb is конкретно! просторово-1сторично! ситуашI, is певного та слецифочного сшвпадання обставин, i3 р1вноди бага-тьох фактор1в та суб'ект1в сучасно! icTopil.

5. В результат! кризи, яка поступово розповоодилася на Bci головш шдвалини традиц!йного колон!ал!зму Bcix без винятку ко-лошальних крахн, розвиток ц!ей системи панування та класично! експлуатацП пшйиов до свого леечного завершения. Бона почала сама по co6i гальмувати розвиток виробничих сил каштализму, вия-вилася приреченою. i з исторично!, жштично!, сошально-еко-ном1чно1 точок зору. И гаш-авний вплив особливо почав Проявляйся в ход! науково-техн1чноГ революци, яка охопила людську цивШзалш на новому витку II розвитку по другой св!тов1й Bifon. Довелося визнати, що краще звьчьнити колон! I, "зверху", Hijs оч!ку-ватти розвалу системи "знизу". Не альтрупм, не бажакия "обла-год!яти" населения колонш i проявити вСносно нього "мес!анську роль", а життев! ¿нтереси cBiтового кашталу примусшш його нада-ти HesajiixHicTb "уполоненим" народам. Таким чином, HOBi умови, що виникли в cBiri, якЛ нашонально-визвольний рух та самозаперечен-ня колон!ал¡зму, його "невиг!дн!сть" щодо подальшого розвитку кашталозму багато в чому визначили в друг!й половин! XX ст. долю кра!н АзП, Африки, Латинсько! Америки i Океан!I, проте остаточно не вдарвали пуповину колошального буття, його соцю-культурного та поличного космосу.

6. Безперечним фактом" е те, то крах колон!альних iMnepiH, (в TiM числ! ! найостанн!ших - СРСР та СФРЮ), та лжвиашя ко-лоя!альних режим!в стали !сторичними вiхами у всесв!тньому праг-ненн! нац!й до самовизначення та самознаходлення. П!сля утворення нац!ональних держав, народи вчорашшх - колон!й та нап!вколон!й, безумовно, зм!цнили св!й суверештет, досягли пом!тних зрушень в

еконсшчному бугавництв!, оргашзацП системи осв1ти та деяких шших галузях розвитку. Деяк! [з них шднеслися 1 ув!йшли в кате-горш "нових ¿ндустрдальних кра!н". Тобто, за ¿еторично короткий тершн вони доеягли значно б1льшого, н!ж за довп десятки I сотш роклв чужеземного панування. Проте виникае запитання: чи можна погодитися з твердженням, шби ¡сторичн!, демограф1чш, геогра-фо-кл!матичш I тому жшбн! причини повн!стю зумовили сьогодн1шню сощально-екожшчну в!дстал!сть кра!н "третього св1ту", злидешйсть, голод, неписменшсть !х народних мае? Чи можна повн!стю зняти в!дпов!дальшсть за ¡снуючий стан" еучаених речей в постколон!альних суспиьствах 1 сказати, що колошзащя -тотожш поняття? Звичайно, було б вкрай упереджено звинувачувати в усьому тьчьки колош затор! в та 1х спадщину, але немао одно-часно шяких серйозних шдстав применшувати значения того факту, ш,о трапчш насл1дки колон!ального минулого проростають "зубами дракона" в сучасшй ссщально-економ!чшй, полггичшй 1 духовн1й структур! крахи "третього св!ту". То>лу, на думку автора дисер-таци, теза колияшього радянського сусп1льствознавства про "крах колониально! системи", е однозначною ! несе за!деолог!зований зм!ст.

7. Св!това колон!альна система була системою в!йськового, шхптичного, економ!чного та ¡деолопчного. утискування народ!в захоплених кра!н та територай. Бона склалася ¿з таких елемент!в, як насильницьке залучення маси кра!н ! народ!в Аз!1, Африки, Ла-тинсько! Америки та Океан!I до колон!альних 1мпер!й дек!лькох кра!н Зах!дно! бЕропи, США, Япон!!: в!йськове придушення в!йська-ми метропол!й прагнень уярмлених . народ!в до самовизначення та р!вноправност!, шштичне панування над шдвладним населениям; в!двертий грабунок, нещадна експлуаташя людських та природних

ресурсхв колошй; нав'язування ¡деологП, культури, pe^iri1, за--KOHiB колонiaaTopis; присвоения ниш монополП на кйжнародн! зв'язки колон13ованих кра!н. . Весь соц i алию - економ i чний i полхтичний розвиток повойованих кра!н монопол1стичний кап¿тал та Метрополи намагалися шдпорядкувати т!льки до cboIx потреб, мало турбуючись про самобутн1 штереси самих дах краГн. В багатьох хз них штучно 1мплементувався залежний, так званий "колонхальний капхталхзм". Bei колон¡альн! та напхвколо^апый територи вия-вилися залученими в св!тове кашталштичне госиодарство, в мхжна-родному розподШ пращ якого 1м було выведено непоказну роль аграрно-сировинних додатк!в 1ндустр1ально розвинутих держав. Картина була б неповною, якщо не сказати, що колон¡алъну систему в II кдасичних формах неможливо уявити co6i без пол¡тики "роздьтай та володарвй", без дов1льного перешакшення повойованих кра!н та проведения кордон!в Mix ними.

Шднев!льне становище колошазьних кра!н та народ!в в ц!й систем! означало т!дьки одну для них ¡сторичну константу -консервацш вхдеталих еоц1ально-економ1чних та полхтичних вшюсин, "запрограмовану" вхдстал!сть у розвитковх виробничих сил, нащонально-духовних структур, науки, техшки, системи ocBiTH та охорони здоров'я. В пол!тичному аспект! зазначена система для пригноблених народ!в означала !х беэправшеть, усу-нення вхд визначення власно! вторичноI дол!, вилучення i3 актив-Hol участ! в м!жнаролному житт!. В хдеологхчному та духовному в!дношеннях вона сприймалася колон¡зованими народами як зневажан-ня нацюнально! хйдности примушування визнати всеб!чну перевагу образу життя завойовник!в.

Природньо, що тривале !снування системи "панування - шдко-рення" глибоко позначилося на розвитков! кра!н ! народ!в, що

насильницьки були зак1ЛЬЦЬован1 в колошальш ¡мперП, 1 на вЫй 1сторП сучасно! людсько! цивШзацП.

I чи м1г колон1ал1зм з його широко .розгалудженою системою, яка формувалася 1 набирала силу протягом стол1ть, ц!лком раптово зникнути - одночасно !з проголошенням незалежност! колон ПК або нав1ть за останш 30-35 рок1в 1х постколошального 1снування ? Безумовно, н1. Зв'язок час!в 1 глибинних корен1в тут збереглися. Система старого колон!ал!зму 1 постколон¡альних структур орган ¡чно з'еднаш 1 розгортаються тепер, як ми бачимо, у простор! 1 час!, що е визначальною рисою !сторичного розвитку перифериях сусшльств в друпй половин 1 XX ст. Як зазначив в серпн! 1988 р. голова Орган!зац!1 Африкансько! 6дност1 Мусса Траоре, "через чверть в1ку п1сля досягнення незалежност1 дещо змшилася терм1но-лопя, реальшеть же залишилася старою".

8. Шсля щлком зрозум!Ло! ейфорИ, що наступила внасл^док л1кв!дацп колон!альних та наш вколотальних режим!в, народи кра!н, що звоьншшся, виявили ! переконалися передус!м у тому, що не може !снувати будь-яка м!цна ! повна незалежн!сть, нормальна равноправность при збереженн! панування та контролю над 1х економжою. В 1976 р. кра!ни "третього св!ту" в сво!й "Пол!тичн!й декларац!!" вимушен! були заявити, що "проблема нер!вноправних в!дносин ьиж крахнами, яка набувае !нод! патвно! форми, зали-шаеться, як 1 колись, тривожним явшцем ! може звести наш ведь за-войовану свободу". Тому обгрунтовано зроблений висновок -"зросло значения забезпечення д!йсно! 1 повно! незалежност! кра!н на в!дм!ну в!д встановлення формального суверен¡тету".

Досв!д розвитку конКретних постколон!альних кра!н та !х зносин з колиишми метропол!ями недвозначно св!дчить про те, що н!яко! ч1тко! гран! в !х в!дносинах не ¿снуе !, що св!товий

капитал об'ективно не моме, а молод! незалежн! кра!ни нездатн1 не-гайно позбутися вс!х принщшових елемент!в колошально! спадщини. Розушння такого стану проязилося, зокрема, у висновках програм-ного документу правдачо! парт!! ЗамбП: "Акт политично! незалеж-ност! означаз лише першу частину надзвичайно тривалого процесу деколон!зац!1. Очевидно ! те, ¡цо його, мабуть, неможливо досягти за життя одного поколения ... Багато в чому вгн'е складншш, н!ж досягкення само! тЬтьки пол1тично1 неэалежност1". 3 того часу, як були сказан! ц! "слова, минуло близько 30 рок!в, але лише ви-нятков! уряди окремих постколон1альких кра!н в змоз! вдаовитися 31Д них I ззяти на себе в^повЦалыпсть за сучасний траг!чний стан економ:ки, ф!яанс!з( осв!ти, охороки здоров'я, забезпечення продовольством 1 т.п.

Звичайно, що в рхзних крашах обсяг 1 характер колон!ально! спадиини - р!зн!, але те, до вона в Т1й чи 2Н5пй форм! 1скуе повсюди - теж !сторичний факт. Тому-то можна вважати св!тову ко-дон1альну систем/ л!кв1довану в и традищйних, класичних формах з повним розум^нням того, що зникли передус!м лише так! II найб!льш од!озн! Форш, як колон!альн1 режими ! колош алый !мпер!1. Класичний колон!алхзм вимушений був публ!чно в!дмовитися в!д пост!йного, системно в!йськово-пол!тичного пригноблення на-род!в," в!д усього того, що було надто.з!дверто нашлено в колон ¡альний систем! на присилування та панування.

9. .Ось чому перше, що кидаеться у вт як най5!льш характер-не явище у постколон¡алыйй спадщин1.- це всеб!чна, насамперед, соц!ально-еконо),ична в!дстал1сть молодих незалекних краш. Причо-му не т!льки в!дстал!сть, але й б!дн1сть, хоч за сво!ми людськими ! природними ресурсами бьтьпасть них не набагато б!дн!и:е ба-гатьох розвинутих 1ндустр!альних держав аналог¡чних за теритср!ею та к1льк!стю населения.

та рамками, сйльс-ьке господарство сшюмиць зор1ентовано на моно-культурне виробництво, в промисловоадм розвитрк отримала в основному лише прничодобувна галузь.

10. 3 результат! зазначених процес!з те в!дставання ко-лошзованих територ1й, яке було несуттевим на момент захоплення 1х европейцями, закр!пилося, а згодом почало зростати, а це зго-дом зоно у значному обсяз! перейшло як колониальна спадщна молодим незалежним краГнам. На середину 80-х рок!в, зг!дко ¡з даними ЮНКТАД, рхвень прйбуткхв на душу населения в крашах "третього св!ту" був в середньому вже в 12-14 раз1в нижчим, нш в розвину-тих державах 1 цей розрив мае тэкденщю до зростання. 8 багато кра!н, де прибутки на душу населения в 40 раэ1в мекш, шд в роз-винутих шдустр1альних державах. I справа не титьки в промислово-му або спльськогосподарському розвитков!, посгилъки становище е таким же кепським в !нших галузях, наприклад, осв1ти, охорони здоров'я, навколишнього середовища тощо. Не випадково тому, вс1 визнан! ООН на сьогодшишй день "каймени розеину?! кра!ни" за такими показниками, як доля валового над!опального прибутку на душу населения, доля обробно! промисловосп з нащовальному ВШ та доля - письменного 'населения, виявидися постколон¿альними кра1нач15.

11. В1дстал1сть в вторичному, соц!ально-економ1чному роз-витков! доповнюеться !кшим тазсим же негативном насл1дком ко-лон1ал1зму як - всебхчна залежи сть. В!дстал!сть ! залежн!сть -де, по суп справи, два боки' одше! I т1е! ж медаль Досв1д остакшх десятир!ч св1дчить, що, нав1ть, звьчьнившсь в1д прямо! державно! юридично! залежност! на сво!й територн, народи постко-лонлальних сусп!льстз не яозбуваються одночасно в!д старого по-' рядку стосунклв, серцевиною якого був розпод1л прац! за . типом

Факт в!дсталост1 "третього св!ту" не потребуе особливих до-каз1в. Питания полягае в основному в тому, хто винен в такому значному в1дставашп. Адже !стор!я досить переконливо св1дчить про те, що в доколошальний пер!од багато неевропейських краьч та народ!в досягли, як на той час, досить високого р!еня розвитку. Швшчна Африка, наприклад, до початку XIX ст. за р!внем еко-жшчного розвитку мало чим в!др!знялася в!д бвропи, а в целому р!зниця >,их "швшчними" та "гпвденними" краГнами в доходах на душу населения екладала, зг!дно ¿з п!драхунками американського економ^ста С.О.Кузнеця, лише 1-1,5.

Справа в тому, що з1дстал! в нашГ дн! кра!ни не завжди в^ставали е!д сучасних розвинутих держав в розумьчнл ефектив-ност! 1х економ1чно! д1яльност1; в д1йсност1 деяк! ¡з них нав!ть в1д!гравалк певкнй час роль економ!чного л!дера в пер!од, що передував двом остакшм сщлччям. Ера!ни Латинсько! Америки, Ази о особливо Африки стали в!дсташми, (зз!сно !з строго ди-ферекщйованим шдхсдом), за останн! два вш1 - цей виснозок С.Кузкеця шдтверджузться досв!дом перевалю! б!льшост! кра!н "третього ев!ту". Зокрема, кра!на одн!е! ¿з кайдревшиих ! найба-гатших цив!л!задий 1нд!я була батыившиною бавовняних вироб!в, як! користувалися надзвичайко широким попитом в ' бврот, а з шдойсько! стал! виготовлялися уславлен! дамаськ! клинки, проте колоюальне поневолення 1нд!1 викор!нило м!сцеву промкслов!сть, згубно позначилося на землеробств!, знищило зв'язок м!ж с!льско-господарським та рем!сницьким виробництвом, що врешт!-решт усунуло 1нд!ю з пров!дних позицШ на св!товсму ринку на той час. Загаяом зусиллями колон!затор!в-економ!чний прогрес на величезних просторах так званих перифериях сусп!льств було штучно загальмовако або св!домо обмежено виг!дкими т!льки для колош затор!в формами

"метропсшя - колсшя". Олннившись залученими колон!альною системою з орб1ту св!тового кап!тал!стичного гссподарства, вчорашн! колони та натвколонП в шлому, за р!дким виключенням, запиши-лись в ньому в!дсталою, шдлэглою I залежною перифер!ею.

12. В 1978 р. на >.ижнародшй дипломатична конференцп у ЕЦдш кра!ни "третього св1ту" змогли юридично закр!пити принцип свободи вчораяшх колоний в!д угод, до свого часу були укладен1 в1д ¡х 1мен1 колишн!ми метрогошями. Для мслодих, незалежних Державин спещальна'конвеншя про правонаступництво, яка базувалася на зазначеному принцип!, означала м!жнародно-правовий розрив з минулим, але вона не означала фактичного розставання з коршгями колон!ального буття. Проте принципово новим моментом в процес! подолання в!дсталост! кра!нами "третього св1ту" на той час було те, що пя проблема !'з розрнлу перифэр!йких, локалыглх стаз глобальною, э одного беку, через сво! маеэтаби, а з !неого, через ту обставину, що вона остаточно перем!шуеться у центр уваги сз!тово! громадськост!, зокрема, п!дпадае П1Д патронаж Орган!зад!1 Об'еднаних Нащй. ' Декади розвитку ООН, ШцШоЕаш опечатку 60-х рок!в, безумовно, в першу чэргу були нац!лен! навиршеняя проблем в!дсталост! постколон!альних сусшльстз. Людство усв1домлюе, що без подолання в!дсталост1, зубожшш, частково! деградаци перифериях рег!он!в, воно приречене на безвихш у своему розвит-ков1 напередодн! вступу в XXI стол!ття. Програми /Декади/ розвитку ООН не е, звичайно, бездоганними, але 1х незаперечна заслуга полягае в тому, що вони !нтернащонал!зували сп!льну, глобальну проблему колишн!х колон1альних кра!н, заклали матер!альний, ф!нансовий та штелектуальний фундамент П подолання. Таким чином, це е одним, надпгаим зовншпм гарантом поступового входжен-яя колишнхх колон¡альних сусп!льств в сз!тове 'апзтовариство на П-дному для них ексношчному та морально-пол!тичному р1вн1.

Практичне значения дисертаци пов'язане з тим, що вона вир1шуе важливу i екладну наукову i практичну проблему, а 1! результата можуть бути використан! для подальшого вивчення дано! та cyMixHoI проблематики,а також використан! практичними сшвроб!тни-ками зов^шьожштичних установ i приватних комерц!йних структур.

Матер!али дисертацп можуть бути використан! при вивчеши кур-ciB та спецкурс!в у систем! вищо! школи,широким загалом громадсь-KocTi.BciMa суб'ектами зовшшньопол!тично1 та науково! д!яльност!.

Джерельну базу дисертаг; i i складають документи Орган!зацII Об'еднаних Нац1й, яасамперед, таких II спед!ал!зованих opraHiB та пост!йно ддючих ком!с1й, як ЕМАК, ЕКА, ШЕЛ, КШСКО, ХЮДО, ХЖК-ТАД та деяких !нших. За останнi 25-30 poKiB ООН акумулшала ко-лосальний штелектуальний потенц!ал, значну частину якого було зор!ектовано на досл1даення проблем, вироблення рекомендацП та надання практично! .допомоги кра!нам "третього св!ту" на шляху по-долання 1х !сторично1, соц!ально-економ!чно! та пол!тично! вдеталост!. В ООН були розроблеш поточн! i CTpaTeri4Hi документи, HKi на об'ективн!й основ! вшбражають реальний стан речей, що склався в постколон¿альних суспольствах, показують шляхи по-долання кризових явид?

Д.ОСН. Международная стратегия развития на третье десятилетие Организации Объединенных Наций. А/35/592/.1,27,11.1981. ЮНКТАД-V. Арушская программа коллективного самообеспечения и рамок для переговоров. ТД/Е36. Манила.1979. Development Sbrategies for the 1980s in South Asia,UN, NY,1981. Ш Report of the Conference on Economic Cooperation among Developing Counfries, 77/СООР/СМЕХ/12.Vol.1. Mixico City, 1986. UNCTAD-V.Economic Cooperation among Developing Countries. Priority Areas for Action. Issues and Approaches. Report by the UfJCTAD Secretariat TD/244. Geneva 1979.

New Delhi Declaration and plan of action on industrialisation of developing countries and international cooperation for their industrial development, UNIDO, 1980-55 p.

Report of the Ad hoc Committee of the whole for the preparational Developing Strategg for the 4th Development Decade.UN doc.A/45/41 Report of the Chairman of the Ad Hoc Coiroiffee of the whole for the Forth UN Development Decade.' - UN doc. E/DEC/1990/268 p.

Значним внеском джерельио! бази дисертаци стали документи та науково-досл1днидьк1 розробки,- виконаш такими широко в1домими нащональними та м1жнародними центрами, як Аз1атський ¡нститут розвитку ООН (Бангкок), Центр по сощальному розвитку 1 туман ¡тарним питаниям ООН, Науково-доаЕпдницький шститут по сощальному розвитку - "Форум третього св1ту", що об'еднуе вче-них [з вдх кра!н, Центр по визченню сусшльств, ш,о розвиваються в Дел1, 1нститут нового м!жнародного еконокпчного порядку в Мадрас!, Латиноамериканский 1нститут транснащональних дошпджень в Мексищ, Фонд Бар^оне^- в Аргентит та багато ш. Розробкою кои-цепщй подолання в1дсталост1, вироблення стратеги, розвитку активно займаеться Ушверситет ООН в Ток1о. В його рамках було ви-конано спещальну програму наукових досл1джень п1д наэвою "Аль-тернативш шляхи життя: ц1л1, процеси та шдикатори розвитку". В 1985 р. п1д епдою Ушверситету ООН було опубл!ковано фундамен-тальне чотирьохтомне доиидження "Трансформащя св1ту", в якому розглядаеться значна частина питань, що входить в коло нашого паукового пошуку2. Суттевим доповненням до джерельно! бази було досл1дження, виконане фах!вцями в рамках Пагоушського рухуЗ.

Для воображения специф1ки 1сторично1 епохи, в як1й розгор-талися досшджування питания, кращого розушння генезису проблеми автором використаш, як частина джерелознавського фундаменту, чиселып офщ!йн1 виступи, стапи, промови кер!вник1в кра!н

1. Catastrophe a New Society ? A Latin American World Model (Foundation Bariloche) Ottawa.

2. The Transformation of the .World. Tokio. - N.Y. 1985.

3. World peace and developing countries: Annuals of the Raguach, 1985 (Sd. Rotblat J.). L.: Muckmillan Press. 1986.-XIX.-213 p.

"третього евхту", в яких вони висловлювали свое бачення I ро-зумшня сутност1 "в1дсталост1" 1 пшях!в П подолання постко-лон1альними сусп1льствами*. Звичайно, що використання такого роду джерел проходило в 1х критичному переосмисленн1.

Стан науково! роз робки теш.

Лептимащя статусу проблематики кра!н "третього св1ту" суп-роводжуеться суттевими недол!каш та вадачи. Справа в Т1М, що узагальнеко! та ед|Ко! стратег!I-в досл1дженш проблеми в1дста-лост1 кра!н "третього св!ту" на сьогодшшнш день немае. 1снують розр!знен! самостапп, науково-диецишпнарн1 та галузев! шдходи, напрямки 1 школи, як1 скор1ше всього шукають соб1 шдтвердження в категорП "в1дсталостГ\ та в категорП "розвиток", нш реальну

I. И.Ганди. Статьи, речи, интервью.- М., 1975. Лж.Неру. Внешняя политика Индии.- М., 1979. К.Крума. Я выступаю за свободу. - М.,1972. Г.А.Насер. Избранные речи и выступления. - М.,1979. А.Сукарно. Индонезия обвиняет. Сборник статей и выступлений.

- Ц., 1986.

Выступление Джулиуса Ньерере на сессии ЮНКДАТ-V. Новый порядок

и единство. Материалы конференции.' Т.Ш.Манила, 1979. Р.Хомейни. Система власти исламской республики (на араб.яз.).

- Тегеран, 1979.

Quthafi М. Бгееп Book, Tripoli, 1973 Sekou Toure. Ra Revolution culturelle. Geneva, 1982. Senghor L. Negritude of humanisme. Paris. 1964. Nkrumah K. Revolutionary Parth. N.Y., 1983.

¡стинн!сть предмету. Ось чому питания "розвиток - в1дстал1еть" стало полем протиборства м1ж р1зномаштними концептуальними та галузевими п!дходами.

Ця ситуац!я знайшла в!дображення i в науково-пол!тчних досшдженнях проблеми подолання в1дсталост1 кра!нами третього CBiiy, 1сторична наука вимушена була, на жаль, стати одшею i3 учасниць протиборствуючих сторш поряд i3 шшими. Це i3 самого початку эвузило II шанс на ycnix перед ¿ншими дисдиплiнаш такими, як економ1ка, соц1олог1я, культуролоНя, а також перед прак-тико-емшричною пол1тикою, що займаеться безпосередн1ми, прагма-тичними, нев1дкладними питаниями життя колиншх колон¡альних кра1н. Зрозум1ло, що найб1лыне в1д такого стану речей страждала cava суть справи - доля "третього свЛту" i розв'язання дихотоми "розвиток - в1дстал1сть". Реапьний предает iсторичноI науки, його зовнiшньо-полi тичний аспект, в цьому контекстi, так i не визна-чивея; його було вит i снено як соцi о-економi чним детерм1н!змом, так i ф1лософсько-i сторичним сприйманням та баченням. Цьому спри-яла i невщилешпсть в зазначених (нерозвинутих) сусшльствах пол1тики як самост1йно1 сфери еусшльного життя поруч з еко-ном1чними, соцш-культурними, статистико-демогарф1чними дисдипл!-нами.

Таким чином, в шдход! до проблеми "подолання в1дсталост1 кра!нами "третього св1ту" пашвним е дослхдаення сусшльства як сукупност1 б1лышх або менших великих сфер. Серед них основний простер займають економ1чна та соцiо-демографiчна. 1сторична наука в ц!й страту pi намаганася знайти свою власну mnapiiy - сферу

пол1тики. Бона в основному I займалася розвитком шмптики та полит 1чно1 сфери в жипч кра!н "третього свату". Таким шляхом чима-ло було досягнуто для визначення шмитично! структури, пол1тичних ¡нститутхв в кра!нах "третього св1ту".

Проте, 1снуючий недолж сучасного р1вня знань у заруб1жному та в1тчизняному п1дход1 до "третього св1ту", на наш погляд, полагав, передуем, у в1дрив1 мжро- в!д макродослдаенъ. При цьому вторична наука займалася переважно м1кропол1тичним р!внем, а макропод1тичний анагаз було выдано на В1дкуп жиптекономи та-сощашпй фыософи. Характерним прикладом цього положения е концепци "вар1ант1в розвитку".

Вих1д ¡з цього стану бачиться в комб1нувашп дек1лькох нау-кових та практико-шзнавалышх завдань. По-перше, не0бх1дн0 провести узагальнення та синтез вс!х еусп1льно-пол1тичних п1дход!в до проблеми розвитку та подолання в1дсталост1 кра1нами "третього св1ту" на ¡сторичному р!вн1. Гсторична наука волод!е необул дними атрибутами для того, щоб'перетворитися у синтезуючу систему, посюльки вона мае практико-ш знавальну та емшри-ко-прагматичну ор!ентован1сть. По-друге, необхшю об'еднати гло-бальшй (макро-) I локальний (мжро-) р1вн1 узагальнення шляхом корелящйного анал1зу^.

I, нарешт!, для цього необх{дно перенести акценти з досл!дження просто историчного розвитку кра1н "третього св1ту", з розвитку 1х 1сторП (у вузькому розумшн! терм ¡ну) на вивчення ¡стори та практики подолання вЦсталост! як багатогранного еко-жшчного, сощокультурного, демограф¡чного процесу. Центральне м1сце в цьому контекст1 пос!дае теор!я вибору шляху розвитку та сощально-екожшчних моделей з метою подолання вЦеталост! в кра!нах "третього св1ту".

1. Political Change and Underdevelopment, 1985, London, 240 p.

Без переб^ьшення можна константувати,. що найб!лып повне вивчення проблем краГн "третього св!ту", характерне. для радянсь-ко! та рос1йсько1 суешльно! науки.У колишньому Радянському Союз! вивчення цих проблем мало стратег ¿чний характер i в!дпов!дало завданням практично! полiтики. У систем! АкадамП наук СРСР та Академiü наук Союзних республ!к були створенi науковi центри Института) для вивчення кра!н "третього CBiiy". Центральне м!сце в цьому план! займав Гнститут cbItobo! економжи та м!жнародних в!дносин АН СРСР, де комплексно досл1джувались загальн! проблеми кра!н "третього CBiTy". Конкретн! проблеми цих кра!н досл!джува-лись в 1нститут! кра!н Далекого Сходу АН СРСР, 1нститут1 СхЦноз-навства АН СРСР, 1нститут! Африки АН СРСР, Гнститут! Латкнсько! Америки АН СРСР, 1нститут1 Аэ11 i Африки при Московскому Державному ун1верситет1 та в багатьох 1нших наукових та навчальних закладах. При цьому сл1д зазначити, що загальним моментом для ус ix досшдаень була !деолопчна детеркй нанта: методолог !чною базою них були napTiflHi директиви та ршення з'1зд!в, пленум!в i конфе-ренц!й. Це й визначило часове значения Ix наукових доробок.

Сусшльствознавц! в колишньому Радянському Сокш однак досягли значних результат!в у вивчешп феномену вдаталост! пост-колошальних сусшльств на досл!дженн! р!зномаштних концепц!й i практичних тляхiв И подолання. 3 в!домих причин склалося так, що основн! фундаментальна розробки !з зазначено! тематики створюва-лися за осганн1 15-20 рок1в в згаданих радянських науко-во-досл!дницьких академ!чних центрах, як! були зосереджен! у

Моекв!*. Дисертант наводить, на його думку, найбхльш BiflOMi, лише академ1чш видання, св!домо уникаючи посилання на таких класинЛв радянського сходознавства, як Брутенц K.M., .Гафуров Б.Г., Громико Анат.А., KiM Г.Ф., Симонхя Н.О., Старушенко Г.Б., Уль-яновський P.A., наукова творч1сть яких, в силу в1домих обставин, носила надто вже заЦеолопзований характер i npaui яких писа-лися, як в1домо, Bifl з'хзду до з'1зду, дроте прогнозований ними

1. Чешков Марат Ал. Проблемы общей теории развивающихся стран. Научно-аналитический обзор. М. , ИНИОН, 1938 - 123 с. Зарубежный Восток и современность. Т.1. М.,"Наука",1980-553 с. Зарубежный Восток и современность. Т.2. М.."Наука",1980-319 с. Зарубежный Восток и современность. Т.З. М.,"Наука",1981-528 с. Развивающиеся страны в борьбе за преодоление отсталости. .

М.,"Наука", 1986 - 219 с. Освободившиеся страны в переходный период. М.,1987,"Наука" - 279 с.

Березной A.B. Международные компании развивающихся стран.

М. ,1986 - 203 с. Классы, партии и политика в развивающихся странах Востока.

М., "Наука",- 1988 - 388 с. Андрианов В.Д. "Новые индустриальные страны" в мировом капиталистическом хозяйстве. М., 1989, - 182 с. "Третий мир" и судьба человечества. Ответ ред. М.Я. Волков,

В.Г.Хорос, М., "Наука", 1990 - 203 с. Гумилев Л.Н. Этногенез и биосфера Земли. Ленинград, 1990 -526 с.

Васильев Л.С. История Востока в 2 т. Т.1, М. "Высшая школа", 1993 - 495 с.

История Востока в 2 т. Т.2, М. "Высшая школа", 1993 - 495 с.

крах каштал!стично! системи у всесв!тньому масштаб! I перех1д вс1х постколон1альних сусшльств на шлях сощал1зму чомусь не наступав.

Не були, звичайно, позбавленими аналоНчних вад ! пращ вадомих укра!нських сусшльствознавщв, !сторик1в, економ1Ст1в, лол!толог1в, як! займалися в радянськ! часи розробкою та досл!даенням р!зних аспект!в соц!ально-економ!чного, зовнШньо-жштичного, духовно-ЦеолоНчного та соц!окультурного життя ок-ремих кра!н 1 «¡лих рег!он!в, що умовно в!дносяться до "третього св!ту"*.

В!дмовляючись в!д огульного заперечення набуто! "тсермун-дистсько!" спадай ни, дисертант все-таки з оптазмом ощнюе перспектив« нового принципового п!дходу укра!нських сусшльствоз-

1. Гура В.К., Несук И.Д. Проблемы и пути развития освободившихся стран Африки. К., "Наукова думка", 1981 - 192 с. Волошин В.В., Рогач А.И. Современные тенденции социально-экономического развития стран Африки. Киев, КГУ, 1986 - 84 с. Рогач А.И., Расшивалов Д.П., Тищенко A.M. Освободившиеся страны: актуальные проблемы развития экономики. Киев, КГУ,

1988 - 89 с.

Кириенко П.Ф. Новые пути Афганистана. К.¡Политиздат Укр.,1983 - 150 с.

Мацейко Ю.М. Развивающиеся страны: проблемы ограничения деятельности транснациональных корпораций. К.,"Наукова думка"

1989 - 180 с.

Филиппов В.И. Мировое хозяйство. Типы и закономерности развития. - Киев, "Наукова думка", 1988 - 256 с.

навщв до вивчення проблем кра!н, що эв1льнилися, на основ! анал!тико-вдвШза1ийного методу. Шдстави для такого висновку дають монографП I науков1 статт1, як! вийшли на УкраШ в пост-перебудовний пер!од ! як! в!дображають як!сно нове осмислення рол! 1 м!сця кра!н "третього св!ту" в глобальному !сторичному процесс принцип!в ! зм!сту стосунк!в М1Ж ними ! УкраГною*.

Безперечно, що безумовний пр!оритет у вивченн! феномену в!дстаюст1 колишн!х колон!альних кра!н в п!слявоенний период, у досл1дженн! його !сторично! еволюц!!, анал!з! особливих та сп1ль-нозаконом!рних рис, притаманних розвитков! краГн "третього ев!ту" належить насамперед фах!вцям !з наукових' центр¡в СНА, АнглП, ФРН, Франц! I, Швецп, Япон!1, а також нов1й хвшп сучасних пол!толог1в !з афро-азоатського, латиноамериканского континент !в. Анал!зуючи прац1 зах!дноевропейських та твнгчноамери-канських жиитолоНв, !стерши в, економ!ст!в, сощолоНв щодо-проблеми в1дсталост! та пошуку пшях!в ! метод!в П подолання перифер!йними сисшльствами св!тово! кап!тал!стично! системи, сл!д зазначити, що вс! науков! доробки можна под1лити на два пер!оди. Перший - до 1985 р., другий - сучасний, який означений такими в1хами, як розвал св!тово! системи сощал!зму, крах Ра-дянського Союзу, теоретичний ! практичний занепад марксистсько!

I. Кириченко Б.П. Альенде ! Шночет: модел! розвитку Чшп. -У1К, 1992, N3; його ж: До питания про р!вень розвитку демократ!I у кра1нах, що розвиваються. - "ТретШ сВ1Т" у сучасному свт. К., 1992; його ж: Латинська Америка нас визнае: що дал! ? - Шштика ! час, 1993, N1; його ж: Латинська Америка у зовшшньожштичшй стратеги Укра1ни. - Весник м!жнародних водносин, 1993, N1 та !нш! статтЬ

¡деологп в дослдаеннях постколон1ального сусшльства в десятках кра1н Ази, Африки 1 Латинсько! Америки. Працям першого пер¡оду притаманний загалом конфронтац1йний характер-, в них в т!й чи в !ншй М1р1 метиться думка, висловлена англ1йським фах!вцем Г.Бернштайном щодо "незаперечност!" того факту, ¡цо проблема подо-лання в!дсталост1 колилш!ми колон1альними краГнами в умовах короткого протиборства двох св1тових систем тальки загострюеться 1 В1дпов1дальн1сть за ¡1 ршення практично в однаков1й м 1Р1 роз-под!ляеться шж Вапингтоном та Москвою I

Звичайно, зах{дна !стор!ограф!я досл1джування проблеми не в однозначною, бо включав до себе р!зн1 науков! школи, як! часом притримуються протилежних концепц!й. Так у Захшпй бвроп! скла-лися { дшть так! науков! школа, як анмийська (Оксфорд !

1. Underdevelopment and Development. Ed by H.Bernstein. L.,1973 -p.-27.

Towards a Redefinition of Development. Ed by A.Birouet al. Oxford, 1977.

Development Theory. Four Critical Sfudies. Ed by D.Lehman. L.,1979.

Theories of Underdevelopment. Ed by I .Roxborough. L., 1979. P.Streeben. The Frontiers of Development Sfudies. L., 1979. K.Vilber. The • Political Economy of Underdevelopment. N.Y., 1981.

E.N.Stockwell, V.A.Raidlaw. The Third Vorld Development.

Chicago, 1981; P.W.Preston. Theories of Development. L., 1982. Social Sciences and Public Policy in Developing Countries. N.Yr, 1982.

Кембридж), Французеька (Сорбонна),- ФРН (К1ль, Штутгарт), ¡спа-но-португальська (Саламанка, Порту), ¡талШська (Болонья). Загальним для цих ШК1Л е визнання певною м!рою прогресивност1 колон ¡ал ¡эму, об'ективност1 неоколон¡ал¡эму 1 покладення вини за в!дстал!сть "третього ев¡ту" на сам1 постколон¡алый кра!ни. Дещо 1ншу позицш займають представники каукових ¡шал швшчно! бвропи - Швеци (Мальма), НорвегИ, ДашI, ФшляндП. Для 1х представ-юнав характерна* р1зка критика колониально! системи в щлому ! покладання в1дпов!дальност! за важке економхчне становище кра!н "третього св!ту" на колипш метрополП.

Дещо в1др1зняютьея в!д европейеьких науков1 школи СШ1А. Понад " 300 наукових центр!в Сполучених Штат¡в займэються проблемами "третього св1ту". Досл!дники цих центр!в притрнмуються р!зних концепц1й та шдход1в, але загальним для них е засудження ко-лон!ал!зму, але виправдання неоколон[ал¡зму. (В. I .Ульянов-Ленш: Америка грабуе ус1х 1 грабуе вельми ориг1нально: у не! немае ко-лон!й).

Проте загальним для ус!е! зах1дно! тсермундистики е принцип: "спасшня потопаючих - справа рук самих потопаючих" через "насл1ду-вання ¡сторичного досв!ду розвинутих кра!н, шляхом отримання !х ф!нансово!, техн!чно!, технолог!чно! та !деолог1чно-культурноI до-помоги (читай неоколон1ал!зму). '

3 р!зних концептуальних позиц!й шдходять до зазначених дисертантом проблем науковц! 1 дослхдникй кра!н "третього св!ту", розгляд 1 детальний анализ яких подаеться в текст! дисертацП.

Дпробац1я наукових праць автора. Окрем1 висновки 1 положения дисертацП буди використан1 для шдготовки допов!дей на м1жнарод-них 1 в1тчизняних наукових конференщях, зокрема, на рошйсь-ко-украхнськ1й науков!й конференци "Третий мир" в современном ^ мире"-(Ки!в, 1992.р.). За ¡натер]алами дисертацП виголошено науко-ву допов!дь на р!чн1й науковIй конференцП Ки1вського утверсите-ту (кв!тень 1994 р.). Ш дготовлено ряд матер! ал ¡в для мШстерст-ва закордонних"справ Украши, в1дд!лу кра!н Аз!I та Аз!атсько-Тихоокеанського рег!ону(отримали схвальну ощнку 1 мали практична застосування). Безпосередньо за темою дисертацП опублжовано дв! монограф!I (1991 р.та 1992 р.). 1з загально! к!лькост1 понад 70 опубл1кованих праць щонайменше 50 торкаються дисертащйно! про блеми.

Структура дисертац!I. Диеертащя екладаеться 31 вступу, чо-тирьох роздШв (1. Категор1я "в1дсталост!" в процесс вторичного розвитку колишшх колон¡альних кра!н. 2. Особливост! подолання в!дсталост! р1зними трупами постколон!альних сусп!льств. 3. Сп!в-роб!тництво перифер1йних кра!н як одна !з передумов подолання в!д-сталост!. 4. Внесок ООН в теор1ю ! практику подолання в!дсталост! колипшми колон!альними крашами), 10 параграф!в, висновюв, при-ьиток та б!бл1ографП.

На основ1 здШсненого у робот! 1сторико-яол!толог!чного дое-л1дження автор прийшов до висновк1в:

1. Питания про подолання в!дсталост1 кра!нами"третього св!ту" пов'язане з науково-методолог]чним досшдженням; характер його залученост1 в проблематику сучасних ¿сторичних теор!й обусновлений його своер]дною суперечлив!стю 1 неповним ешвпаданням м!ж його гносеолог1чш1М таантолопчним визначенням. Тривалшй час поняття "в1дстал!сть" залишалося виключно предметом економдки, сощологП,

протистоючи таким чином !сторико-ф!лософському вивченню, яке тхдь-ки й може претендувати на загальне, ушверсальне, якомога цШсне воображения дЯсность Проте 1стор1я людства друго! половини XX етолаття показала пом!тн1 коливання в ушверсальност! цього по-няття. I в данн!й робот1 зроблена спроба вЦобразити двозначюсть тлумачення цього феномену.

Так, в одному 1з них проблема в1дсталост1 трактуеться як прийдешнШ розвиток зах!дного св1ту (першопочаткове накопичення кап1талу 1 формування класично! системи каштал!зму) 1 адекватне перенесения цього доев!ду на вс1 перифер1йн1 регшни. Така тен-денц1я триваяа до друго! св1тово! в!йни. Проте дестабШзащя обрежу Заходу шд час 1 шсля друго! св1тово! в!йни, з ус1ма бага-.тое,торонн1ми насл1дкаш, стала в!длравною точкою концепцП 61 полярное^ розвитку 1-тому бгполярност! "в1дсталост1"- одше! для "!ндустр!ашго розвинених держав", друго! для кра!н "третього свЬ ту". (Автор не посилаеться на сощал!стичну модель, оскихьки налрикшц! 80-х - початку 90-х рок!в вона зайшла в глухий кут 1 припинила свое 1снування). Хоч закона концепщя подолання в!д-сталост1 сама по соб! суперечлива, !! сутн!сть була досить однозначною - вЦбудувати народногосподарськ! комплекси,зруйнован! п!д час друго! св!тово! в1йни 1 нарощувати темпи економ1чного розвитку. Тому визнання незаперечно! переваги эах1дно! цивШзацП та практика механ!чного перенесения !1 досв1ду на кра!ни "третього св1ту" ешв1снували с неухильним прагненням знайти специф1чн! кри-тер1I, як! були притаманн! т1льки до кра!н "третього св!ту". Сам! аргумента про "в1дстал!сть" ц!е! категор!I кра!н були нетотожн!ми 1 не сп!впадали з визнанням 1х д!ездатност!, повноц!нност! ! са-мост!йност1. До того ж, реадьш процеси, як1 розгорнулися в цих кра!нах, сприяли впробленню та формуванню !х власних погляд1в та тдход!в до розвитку.

2. Ось чому особлив!сть глобальних змш в орган1заци св!то-порядку, що охопили людство наприк1кц1 80-х - 90-х рок!в XX сто-л!ття, теоретична ! практична перемога !дей теор!1 конвергенщI, космопол!тизац!я св!домост1 внесли сво! суттев1 корективи в статус поняття "в!дстал1сть" кра!н "третього св!ту". Воно т!сно пе-решптаеться з долею св!ту 1 характеризуе сшльний планетарний розвиток. Яскравим шдтвердженням цього феномену в "Стратег!I ООН до Декад розвитку". Покликан! керувати св!товим розвитком, вони в першу чергу нац!леш на проблеми кра!н "третього св1ту". Таким чином, розвиток став полем взаемоди та взаемовпливу трьох за-гальнопланетарних сил: розвинених !ндустр!альних держав Заходу, кра!н "третього св!ту" та св!тового екосоц!ального середовища. Будь-яке нове сусп!льно-шмптичне утворення, будь-яка динам!ка в кожному ¡з них завжди будуть сп1вв!дноситись ¡з балансом дих сил, 1х переплетшням.

3.Ретроспективна 1стор!я проблеми в1дсталост! показуе ево-люцш II -концептуал!зацП. Спочатку \вона сприймалася як техшчна проблема колон!ального режиму,' пот!м як економ!чне в1дношення ок-ремо! кра1ни-нади, в!дсталого перифер!йного сусп!льства з про-мислово-кап!тал!стичним центром в умовах неоколон!альго режиму, а пот!м як сощ©культурна !дентиф!кац!я кра!н "третього св!ту" при утворенн! особливих м1жнародних режимов типу нового м!жнародного економ!чного порядку. Така еволющя веде в напрямку глобал!зацП та штегращI проблеми. I сьогодш вона перестала бути локально-галузевою. До того ж, не дивлячись на перманентну змхну науко-во-теоретичних установок, проблема завжди носила сусшльно-пол!-тичний, ¡сторичний характер. Це пояснюеться тим, що посл!довно зам!нюючи один одного - технократизм, економ!зм, соц!ал!зм, на-ц!онал!зм,- культуролог!зм ! т.п., - незалежно в!д конкретно-¡сто-рично! обумовленост!, залишилися лише ¡деолопчними надбудовами,

а висунуп в них програми носили, як правило, або утшитарно-прагматичний обмежений, або абстрактно-теоретичний обмежений характер. I причина провал ¡в поля гае в нездатност! поеднати одним з одним"факторогеши"(фактори, цо пов'язан1 з обьективними обста-винами) та "акторогеннГ' (фактори, що пов'язаш 1з людською д1яльн!стю) елементи сусшльства 1 безпосередньо нев1дкладен1 завдання. Для цього вимагалося, з одного боку, здШнити переворот в методолог¡чному базис! науки, а, з ппгаго, залучити таку науко-ву дисцшшну, яка б ор!ентувалася на злиття практичних 1 шзна-вальних ршень, тобто на ¡нтеграцш наукових 1 практичних зав-дань. Таким стрижнэм могла стати т1льки всеохоплююча вторична наука, хоча вс1 ¿нал шдходи теж були своер1дними спробами вир1-шити дану проблему, до 1 обумовила 1х уюверсальний характер.

4. Таким чином, проблема в1дсталост1, як об'ект историчного досл1дження - де штегращя вс!х сусшльно-пол!тичних структур в едину процесуальну цШсшсть. В н1й динам¡чно переплетен! вс1 функцюнальн! складов! частини !сторичного життя сусп!льства. В цьому симбшз! неможливо в!докремити одну в!д одно! матер1альну та !деолог1чну частини сусшльно! системи. Результатом 1х взаемо-ди е визначення та зм!днення сушильного центру. Влада в такому ракурс! представляе собою точку р!вноваги ! нашарування сусшльно-пол!тичних сил, взаемод!я яких нац!лена на пошук ! створення оптимального балансу ! сп!вв!дношення М1Ж ними. При цьому джерелом влади та механ1зму II орган¿задII вистулае вся сукупшсть сус-п!льно-пол!тичних сил. Ось чому 1сторичний анал1з тут покликаний виявити корреляцию зв'язки всередин! щей сукупност1, розг-лянути весь комплекс I всю склада!сть процесу самоорган!зацп та

внутршшх причинних в1дносин, II орган!чного самовизначення. В

/

дисертаци здшенена спроба проникнута в цю систему взаемообумов-ленностей. Тому кожний елемент сусшльно-тсштично! орган!защI виступае як едшсть внутр!шшх та зовшишх фактор1в, ¡нтровер-тивних та екстравертивних повед1нок, тобто як введения та прояв глобально! взаемод11 вс1х елемент ¡в сусшльства, мобШзованих за своею природою долати його в!дстал!сть.

5. Таким чином, просягом сучасно! icTop.il питания в1дста-лостх стало об'ектом взаемов1дносин М1Ж р!зномаштними сусшльно-пол1тичними силами, включаючи I екосощальш фактории виб1р шляху розвитку периферШого сусшльства з метою подолання його в1дсталост!.

Особливий акцент було зроблено саме на те, щоб виб!р було здШснено на користь того чи ¡ншого поеднання вЫх сусп!ль-но-пол1тичних сил, а не на користь яко!сь одше! найбхльш впливо-во! течи, як це звичайно робиться при поЛ1Тико-сощолог!чних та пол1тико-економ1чних шдходах. В дисертаци пропонуеться б^льш складний, можливо абстрактний вар1ант пояснения феномену в1дста-лост! ! жштичних ситуащй взагалк В зв'язку з цим.той чи 1 нший шлях подолання вЦсталост! завжди в!дображае компром1сне р1шення, що в!дпов1дае реальному оптимальному балансу сил сусшльства на даному етап! його розвитку та стаб1льному стану для досягнення поставлено! мети сусшльно-шттичних сил. Гут кожний елемент пол!тично! структури сусшльства (!деолог!я, пол!тичн! парт!!, держава, пол!тична культура, право) покликаний до життя самою щею як!стю ! нащлений сприяти нормальному функцшнуванню та сбалансованост! вс!е! сусп!льно! системи.Мова йде про дощльшсть кожно! складово! частини сусшльства для його эбереження 1 посту-пово-прогресуючого розвитку, тобто подолання в!дсталост!.

-*" 6. Як наел¡док, загальноконцептуальний виб!р шляху подолання Б1Дсталост1 кра!нами "третьего св1ту" на макропол1Тичному р1вн1 полягав у вибор1 м!ж зовюшшм та внутр!шпм середовищем, мш за-х1дним ¡ндустр1альним шляхом розвитку та мхецевим, традищона-л1стським, м!ж космополIтичною та нацIонал 1 стекою ¡деолоНями.кйж глобал1змом та рег!онал1змом в пол¡тжи 1 т.п. Проте сп1вв1дно-шення сил схилилося, на жаль, в основному, в б ¡к побудови ¡нду-стр1ального. сусп1льства в крашах "третього св!ту". В!дпов!дно 1 визначився маршрут розвитку цих кра!н: через ¡ндустр^алхзацш, достримання екокшчпих пропорций, розвиток товарно-ринкових в!д-носин 1 створення в!дпов1дно1 шштичнр! надбудови (громадянсько-го сусшльства, 1нститут!в демократ!!). Однак ця схема завжди наштовхувалася ! буде наштовхуватися на ошр, ¡до 1н!ц!юеться потребами традщЫних структур. Результатом цього зштовхування ставало руйнування як одше!, так ! !ншо! модел1 сусшльно! ор-ган!зац!!, !х взаемна нейтрал¿зад!я. Власне кажучи, саме тут м!стяться головн1 проблеми кра!н "третього св!ту", !х основн! су-перечност!. Перша полягае в руйнувашп та л!кв!дац!! ¡сторично-трад!ц!йно! сусшльно-господарсько! структури.що супроводжуеться визволенням колосально! маси робочо! сили, яка, в свою чергу, нездатна в !сторично короткий термш самоорган1зуватися та само-мобШзуватися, щоб керувати структурами нового !ндустр!ального сусп!льства. А друга полягае в тому, що !снуе пол!тичний диссонанс м!ж внутр1шн!м та м!жнародним становищем перифер!йного сусшльства. Пров!дн! програми подолання в!дсталост1 кра!нами "третього св!ту" побудован! не на основ! сутност! внутр1шн!х зв'язюв та в!дносин шк цими кра!нами, вони не ор!ентоваш на !х . ендогенн! можливост!,а, навпаки, на гальмування ц!е! реально! сили. Ось чому д!йсно ефективна програма подолання в1дсталост! повинна бути нац1леною не на створення !нститут!в та установ, що

багато в чому носять штучкий (паралельний) характер,а, навпаки, на створення, змщнення та розширення самооргаш.зуючих, само-п!дтримуючих зд.!бностей перифер1йного сусп!льства, як1 можуть за-безпечити еаморозвиток та самовиживання. 3 щею метою е вкрай не-обх1дним переглянути д1йсний зм1ст багатьох критерПв понятая "в!дстал!сть" таких як народне господарство, зайнят1сть, осв^та, охорона здоров'я, шхитичн! парт11, держава та конституция. На рхзних соцю-культурних. I нав!ть ф1зико-географ1чних умовах щ критерП наповнюються далеко не однаковим, ун1версальним зм1стом.

7. Сучасний етап вивчення проблеми розвитку кра!н "третього св1ту" характеризуемся активним пошуком нових принщш1в побудови програм 1х ¡сторичного розвитку в умовах затяжно! кризи !снуючо! парадигми та тиску з боку нев1дкладних завдань сусшльно-по-л1тично! стабШзаци в цих кра!нах. I, нарешт1, ретроспектив-ний погляд на проблем подолання в1дсталосп кра!нами "третього св!ту" виявив прикований ст1йкий сенс його гсстро! внутр!шньо! конфлжтност!. Ця конфлжтшсть носить багатогранний характер 1 одним 13 П д1алектичних насл1дк1в е прагнення краш "третього св!ту" триматися ближче одна до одно!, глибока потреба р1зно-маютйих сусп1льно-пол1тичних систем одна в одшй, 1х взаемодо-повнешсть. В результат! питания про подолання в!дсталост! постае як питания про упорядкування та гармошзацш цих в^днссин, питания про стабШзащю та змщнення 1х субстанц!альних зв'язк!в, от-же питания про свхтосистемний /Валлерштайн I./ розвиток. I на-лежншть вс!х кра!н до едино! св!тово! системи визначае зм!ст проблематики подолання вЦсталост! як проблеми одночасного, сп!льного вибору шляху кра!н вс!х мжросв^в в интересах глобального розвитку людства. 1ншими словами, !сторичний розвиток, а в1дтак подолання вЦсталост! визначаеться складним переплет!нням

р!зномаштних систем координат, що утворюеться м1ж полями "1ндустр1альнорозвинен1 держави - крайни "третього свхту" /мак-росв1т/ i сферами сусшльного життя - /"економ1ко-пол1тична -сусшльно-демограф1чна, культурно-еколоНчна"/ м1кросв1т/, тобто м1ж макро та мжро р!внями пол ¡тики, Mi« реальшстю та трансцен-денталыпстю буття кра!н "третього CBiTy".

8. Стратепчною, головною метою вторичного розвитку кра!н "третього св1ту" е та, до яко! прагне все людство - !сторичний прогрес. !шпа справа, що природа суб'екта, природа, кожного учасника цього процесу, конкретш умови кожно! кра!ни, кожного регюну вносять певну специфжу в засоби та шляхи досягнення щех мети. Ось чому кра!ни наближаються до не! через спосередковаш стадП. Зрозум1ло, що щ пром1жков! етапи полягають в постхйному приведен! 1х у в!дпов1дшсть i гармон!йну взаемод!ю i3 загаль-носв!тоеими проблемами, i3 загальнопланетарними, ун!версальними законом!рностями розвитку. Ыова йде про зустр!чний рух загаль-ноiсторичного процесу та специф!чн! перетворення в коликшх ко-лон!альних кра!нах, про постЫне !нтегративне спрямування цих. кра!н в структуру св!тового сп!втовариства. Реал!стична програма перетворень в кра!нах "третього CBiTy", таким чином, повинна по-лягати в самоствердженн! !х соц!окультурних структур в !сторично-му процес1 створення единого св1тового порядку поряд з шпшми суешльними системами.

9. Молода укра!нська держава мае виробити власну зовшшню пол!тику щодо "третього CBiTy" взагал! та до проблеми, яка досл!джуеться у дисертаци. Прагнення укра!нсько1 дипломат!i до европейсько! ор!ентацИ зрозум!ле через географ!чну приналежн1сть Укра!ни, и устремл!ння якнайскор!ше !нтегруватися у загаль-ноевропейськ! структури з метою забезпечення зовншньо! безпеки

та одержання доступу до нов тих технолог¡й та фшансових ресурс!в. Однак цей шлях не простий 1 не швидкий. Зах1дш кра!ни вимагають в1д Укра1ни великих поступок, чинять тиск на II урядов! структури, застосовують дискримшагийш заходи як до постко-лон!альних кра!н. В1дносини Укра1ни з (Заходом ще не набули р1вноправного характеру.

3 кра!нами "третьего св1ту" Укра1на мае можлив1сть зд^йсню-вати р1вноправн! в1дносини. Не сл!д в1дкидати !дею про те, що шлях Укра1ни на ЗахЦ лежить через СхЦ, особливо у еко-жшчно-торпвелыпй сфер1. Для дього з певш шдстави. Для Заходу приоритетною кра!ною е все-таки Рос1я, а не Укра1на, остання щкавить Зах1д лише з точки зору забезпечити для себе ядерну без-пеку шляхом знищення укра!нсько! ядерно! збро!. 3 кра!нами Сходу Укра1ну зближують загальн! проблеми вторичного розвитку (II теж можливо розглядати як постколон1альну) I в!дсутшсть исторично! в!дпов1дальност1 за важ1 проблеми кра1н "третього св!ту". До того ж кра!ни Сходу - в1дносно близьк1 сус!ди Укра!ни. Якраз з цих причин укра1нська дипломат!я н1 в якому раз! не повинна ¿гнорува-ти кра1ни "третього св!ту" ! виробити ч!тку ! зрозумЦу, науково вив!рену власну сх!дну пол!тику. На наш погляд, концепция ц!е1 шштики мае бути такою: защкавлене в1дношення до проблем постколон !альних кра1н та розвиток з ними р!вноправних в!дносин на основ! взаемоповаги нащональних 1нтерес!в. Так! в^дносипи мають будуватись на не!деолог!чних . засадах без зашкоди !нтересам вЦносин Укра1ни з Заходом. 3 окремими кра1нами Сходу Укра1на мае можлив1сть будувати в!дносини р1вних стратег!чних партнер!в ! нав1ть потенц!йнихсоюзник!в.

- о» -

У геополэтичному плаш, на нак погляд, укра!нська сходна полiтика мае будуватись на такому:

I. Аз1я:

а) з краднами Далекого Сходу (стратег!чний партнер - Китай), у межах в!дносин з крашами АТР, Укра1на може вир1шити питания благоприемних для себе експортно-i мпортних ринк1в;

б) з крашами Швденно Cxi дно I та Швденно! A3ii (стратега чний партнер '- 1щця) - торНвля, туризм, пол1тичне партнерство ;

в) з крашами Арабського Сходу (стратегi4Hi партнери -1зра!ль, египет, Сауд1вська Арав1я) - технологи, торг1вля, туризм, жштичне партнерство, фшансов! та позичков! капiтали, енергоресурси;

г) з крашами Середнього Сходу та Центрально! Ази (стратег !4Hi партнери - Туреччина i Казахстан) - торг!вля, технолог!я, туризм, сшлып шдприемства, енергоресурси.

II. Африка:

а) з крашами Tponi4Hoi Африки (стратепчний партнер -Hirepin) - взаемовиг!дна торговля, туризм, пол!тичне сп i вроб i тництво;

б) з крашами П!вденно! Африки (стратепчний партнер - ПАР) - новiтня технолог!я, медицина, Нрничодобувна промислов!сть, сп!льн! шдприемства, торгiEля тощо.

Ш. Латинська Америка:

а) з крашами Центрально! Америки (стратег!чний партнер -Мексика) - торпвля, культурн! в!дкосини, пол!тичне партнерсво, туризм;

б) з крашами Карибського басейну (стратепчний партнер -Куба) - туризм, медицина, торпвля, цукрова промислов!сть тощо;

в) э крахнами Амазонськох групи (стратегхчний партнер - Ве-несуела) - с!льське господарство, торг1вля, туризм, транспорт тоща;*

г) э крахнами Андсько! групи (стратег!чний партнер - Чил!) - . торНвля, туризм, металурНя, нов1 технолог!I, культурний обм!н;

д) з крахнами Швденного конусу (стратег¡чний партнер - Аргентина) - торпвля, зв'язки з дхаспорсю, машинобудування, енер-гетика, рибна промиожшсть, технолог!я тощо.

У межах окреслених наш напрям!в укра!нська геопол1тю<& мае будуватись на засадах конкретного врахування специ$!ки конти-нент!в, рег!он!в, субрег!он1в та окремих краш. Пол!тика Украхни щодо краГн "третього свхту" мае бути ч1ткою, ясною, передбачли-вою, профес!йною, принциповою ! чесною. Синдроми великодержав-ност!. виключностх-, запобхгання, характерн1 для СРСР, повинн! бути в!дкинут! геть.

10.Велик! географ¡чш в1дкриття в ц!лому започаткували становления единого економ1чного та пол!тичного св;ту, прискорили розвиток людськох хсторП, але це явище не однозначне: еаропейц; в процес! колошзаци "нхчийних" земель [ "диких" народ!в знищшш самобутн! цивШзацП, штучно перервали природний 1сторичний процес поневолених народ!в, нав'язали ш генетично не пов'язаний з хх буттям спосхб виробництва та суспхльний устрЫ, що стало головною причиною !х щдлеглост! та в!дсталост!.

В процес! "цивШзацп" завойованих народ!в, шдтягування хх до р!вня европейського менталхгету, колонхзатори визискували природш та людськ! ресурси колонхальних кра!н, створили систему закршлення та в!дтворення !х залежност! ! п!длеглост!, обумовлю-ючи тим самим !х економхчну та сощальну вхдеталхсть. Заххднх ма-тер!альний достаток та 'нацхональн! багатства досягнут! у тому числ! й за рахунок колонхальних народ!в.

Крах св1тово! колош ально! системи е неоднозначным яви-щем: з одного боку прагнення колон1альних кра!н до самостШного розвитку розхитували колош альш усто! шляхом боротьби за неза-лежн1сть, а з шшого, досягши в!дпов1дного р1вня економ1 иного та пол!тичного розвитку, колошальш кра!ни стали "великим тягарем" для екожшки метрополи. Тому колошзатори "позбулись","покинули" сво! колон1I3 але одночасно зберегли стару та налагодили нову систему залежност!, яка як 1 ранше, " в!дтворюе залежшсть, в1дстал1сть та б1дн!сть.

11. Складна проблема подолання в!дсталост1 постколон1альних краГн не мае простих 1 однозначних ршень. Повернення до доко-лон!альних цивШзащй ¡еторично неможливе. Вивчення ц1е! пробле-ми висв1тлюе нелегкий шлях до вщновлення ¡стинно! природа питания, а саме - забезпечення соцшкультурних потенщй кра!н "третьего св1ту" при взаемодП Зах1дною цивШзащею та при шдтримщ всього св1тового розвитку в умовах м1жнародно! стаб1ль-ностк

У сучасшй цив1л1зац1I людство накопичило новий доевхд вир1шення глобальних проблем у межах единого св1топорядку. Складна 1 ■ неоднозначна проблема в1деталоет! колишшх колондальних кра!н потребуе для свого виршення об'еднаних зусиль вс1е! людсь-ко! сшльноти через перебудову системи м!жнародних в1дносин з метою трансформац1I залежност! та шдлеглост! до взаемозалежност1 та взаемовипдностх, до загального та справедливого збагачешш.

Однак де не примеишуе, а навпаки, зб!льшуе значения зусиль кожноГ конкретно! кра!ни "третього ■ св!ту" для- подолання в1дсталост!. бдиних рецептов та рекомендац!й тут не !снуе, але е !сторичний досв1д окремих краТн св1ту, який св1дчить про не-обх!дшсть побудови нацтнально! екожшчно! моде л! саморозвитку,

про поеднання загальних законом!рностей з нащональною особ-лив1стю, з нац!ональними традициями, вторичною духовною спадщи-ною.

12.0еобливе м1сце 1 роль у виршешп глобально! проблеми вЦсталост! постколон!альних кра!н напежить Орган1зацП Об'една-них Нац1й ( ООН ), яка акумулюе зусилля вс!х кра!н св1ту, висту-пае координатором у реагнзацП глобаяьних, континентальних, рег1ональних та субрег!ональних проблем розвитку в!дсталих держав у межах сучасно! цив!л!зац!!. Эмщнення й п!двищення рол! ООН в штёрэсах кра!н "третьего св!ту".

Вир!шити проблему В1Дсталост! не означав позбутись в!дсталих кра!н взагал!. Передов! й влетал! кра!ни явище об'ективне й !сторично зумовлене, в1дстал! ! передов! краТни завжди шнували й ¡снуватимуть у майбутньому. Справа в тому, щоб забезпечити жителям в1дсталих кра!н умови життя, пдш сучасно! цив!л!зац1! у межах нащонально! системи ц1нносних ор1ентац!й.

Проблема подолання вЦсталост! колишн!х колон!альних кра!н е не т1льки проблемою шмитичною та соц!ально-економ!чною, але й проблемою морально-етичною. Кричуща !сторична несправедлив! сть отруюе сводом!сть людства, ганьбить сучасну цивШзацш, перешкоджае моральному удосконаленню людсько! сп!льноти. Зд!бн!сть людства вир!шити цю проблему засвЦчить про його наявш та потенц!йн! планетарн! цивШзащйн! можливост!.

Окреьп положения дисертацп воображено в таких публ1кащях:

1. Интеграция и политические взаимоотношения африканских государств. АН СССР. ИНИОН. РЖ Общественные науки за рубежом. 1979. -0,3 п. л.

2. Про пол1тичний та сощально-екожшчний розвиток кра!н басейну КараБського моря в 70-х на початку 80-х рок1в. Укра1нський 1сториЧкий журнал,-1983,- N 9, 0,9 д.а.

3. В^три над Кар1бами. Ки1в, Т-во "Знания",1983.-3 д.а.

4. Некоторые аспекты политического и социально-економическо-го положения развивающихся стран Азии и Африки (конец 70-х - начало 80-х г.г.).

Рукопись депонирована в ИНИОН АН СССР,1985,N 19621,3 п.л.

5. Необъявленная война США в Центральной Америке и бассейне Карибского моря. Киев, 0-во "Знание", 1985.-1 п.л.

6. Гуменюк В.I. Горизонта "третього ев¿ту". (Кра!ни, що роз-виваються 1 глобальш проблеми сучасност:). Монограф1я. Ки1в, Пол1твидав Укра1ни, 1990р.-189 с.

7. Гуменюк Б.1. М1ж минулим та майбугшм. Монограф1я. Ки1в, 0св1та, 1991р.-174 с.

8. Шжнародои економ1чн! в1дносини. 1стор1я м!Жнародних еко-ном1чних в1дносин'. Шдручник.

Клав, "Либ1дь",1992.-191. (у ствавт. 1 д.а.-авт.)

9. "Третий мир" в современном мире. Материалы научной конференции. Киев, КГУ, 1992. Тезисы выступления "Критика концепции "Коллективной опоры на собственные силы" как одной из альтернатив преодоления социально-економической отсталости развивающихся-стран. 0,3 п.л.

10. Укра!на 1 "третШ св1т". Трибуна, 1994.-И 7,-0,5 д.а.